• title:
  • ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЗМІСТ І ОСНОВНІ СУПЕРЕЧНОСТІ
  • The number of pages:
  • 180
  • university:
  • «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


    На правах рукопису


    Ніколаєв Євген Борисович


    УДК 330.342.24(043.3)


    ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ:
    ЗМІСТ І ОСНОВНІ СУПЕРЕЧНОСТІ





    Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук






    Науковий керівник:

    кандидат економічних наук, доцент
    Семенов Михайло Григорович






    КИЇВ — 2011

    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. Вихідні засади дослідження інформаційної економіки 14
    1.1. Інформація у системі економічних категорій 14
    1.1.1. Наукова характеристика природи інформації 15
    1.1.2. Економічна сутність та класифікація інформації 20
    1.1.3. Інформація у системі однопорядкових категорій 28
    1.2. Теорія інформаційної економіки як складова концепцій соціально-економічного розвитку суспільства 34
    1.2.1. Розвиток досліджень ролі інформації в економічних процесах 35
    1.2.2. Риси інформаційної економіки у технологічній концепції суспільного розвитку 44
    1.2.3. Зміст інформаційної економіки та предмет її теорії 53
    1.2.4. Секторальні моделі суспільного виробництва у контексті непослідовностей категоріального апарату 63
    Висновки до розділу 1 69
    РОЗДІЛ 2. Основні проблеми теорії інформаційної економіки 73
    2.1. Вплив інформації на процес виробництва 73
    2.1.1. Особливості економічної інформації як ресурсу та результату виробництва 73
    2.1.2. Неузгодженості особливостей інформаційного виробництва із мікроекономічними моделями поведінки виробника 79
    2.1.3. Невизначеність природи вартості інтелектуального продукту 95
    2.2. Суперечності інтелектуальної власності з погляду теорії інформаційної економіки (на прикладі авторського права) 104
    2.2.1. Загальна характеристика інтелектуальної власності та авторського права 106
    2.2.2. Інтелектуальна власність як сучасний економіко-правовий парадокс 112
    2.3. Неузгодженості сучасної методології теорії інформаційної економіки 129
    2.3.1. Зміст сучасної методології наукового пізнання 130
    2.3.2. Основні методологічні особливості дослідження проблем інформаційної економіки 135
    2.3.3. Теорія інформаційної економіки як нова парадигма економічної науки 145
    Висновки до розділу 2 154
    ВИСНОВКИ 160
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ВОІВ Всесвітня організація інтелектуальної власності
    ЗМІ засоби масової інформації
    ІВ інтелектуальна власність
    ІЕ інформаційна економіка
    ІКТ інформаційно-комунікаційні технології
    НТП науково-технічний прогрес
    ООН Організація Об’єднаних Націй
    ПЗ програмне забезпечення
    СОТ Світова організація торгівлі
    ТРІПС Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності Світової організації торгівлі
    ТУ технологічний уклад



    ВСТУП


    Основоположним проривом в економіці інформації було визнання того, що інформація принципово відрізняється від інших „речей”.

    Джозеф Стіґліц

    Суспільні науки, до яких належить й економіка, розвиваються разом із еволюцією суспільства. Їх зв’язок обопільний: як суспільне життя кожного разу породжує нові проблеми, на які науковці повинні шукати відповіді, так і деякі суспільствознавчі концепції стають основою політики, змінюючи вектори розвитку суспільних відносин. В економічній науці наразі співіснують дві протилежні тенденції. Однією є „дрібнішання” сучасних економічних концепцій та моделей, зростання їх математичної складності, абстрактності та, часто, втрата зв’язку із реальним економічним життям. Цілісна класична, а згодом неокласична економічна парадигма протягом останніх кількох десятиріч „розсипається” на дрібніші фрагменти, що відштовхуються один від одного. Через це думка про необхідність пошуку нової парадигмальної моделі економічних досліджень набуває все більшого визнання. Тому протилежною тенденцією економічної науки є пошук й розробка таких узагальнюючих концепцій, що відображують новітні зміни динаміки суспільних відносин, пов’язані із глобалізацією, поширенням цифрових комунікаційних та Інтернет-технологій, проявом постіндустріальних тенденцій у всіх куточках земної кулі. Втім, через те, що динаміка суспільних змін випереджає швидкість їх відображення у науковій думці, нові економічні концепції ще не набули внутрішньо несуперечливого, цілісного вигляду.
    Актуальність теми. Науково-технічна революція другої половини двадцятого століття була пов’язана із виникненням та поширенням принципово нових інформаційно-комунікаційних технологій. Її наслідками стали різке підвищення ролі інформації та знань у суспільно-економічній сфері, піднесення сфери послуг за рахунок відносного зниження питомої ваги масового фабричного виробництва матеріальних речей, виникнення нових суспільних явищ та проблем, які людству раніше не були відомі. Цілком природно, що суспільні науки висунули відповідні теорії, покликані пояснити наявні зміни та спрогнозувати їх подальший перебіг. Сукупність цих економічних, соціологічних, культурологічних та політологічних теорій стала основою для формування і розвитку широкої постіндустріальної концепції, яка задала тон сучасним дослідженням трансформації суспільно-економічної системи. Розвиток цієї концепції було започатковано у працях таких західних вчених, як Д. Белл, Ю. Габермас, Дж.К. Ґелбрейт, Е. Ґідденс, П. Друкер, М. Кастельс, Й. Масуда, Т. Сакайя, Е. Тоффлер, А. Турен, Ф. Уебстер, Ф. Ферраротті, Ж. Фурастьє, Ґ. Шиллер та інші.
    Важливою складовою постіндустріальної теорії є аналіз нової ролі інформації та знань у сучасній економіці. Цей аналіз поступово виокремлюється в нову наукову дисципліну – теорію інформаційної економіки. Основоположниками цієї теорії були американські вчені Д. Белл, К. Ерроу, Я. Маршак, М. Порат, Дж. Стіґлер та Ф. Махлуп. Різні напрями цієї теорії отримали розвиток у роботах таких західних авторів, як Дж. Акерлоф, У. Артур, Х. Веріан, С. Кінселла, Р. Раднер, Ж. Сапір, М. Спенс, Дж. Стіґліц, Т. Стоуньєр, Е. ден Хартіґ, У. Шерідан та інші вчені. Вагомий внесок у дослідження проблем інформаційної економіки зробили російські економісти О. Антіпіна, О. Бузгалін, К. Вальтух, С. Глазьєв, С. Дятлов, Д. Іванов, В. Іноземцев, Г. Клейнєр, Ю. Князєв, В. Костюк, Є. Маймінас, В. Макаров, І. Мелюхін, Р. Ніжегородцев, Т. Ніколаєва, Р. Нурєєв, В. Тамбовцев, А. Урсул та інші. Серед українських вчених, які працюють у даному напрямку, слід відзначити Н. Апатову, Ю. Бажала, В. Базилевича, О. Білоруса, О. Борисенко, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Єрохіна, Ю. Зайцева, Д. Лук’яненка, А. Маслова, Л. Мельника, О. Мельника, В. Новицького, І. Пенькову, В. Савчука, В. Семиноженка, О. Скаленка, М. Тищенко, Л. Федулову, А. Чухна, В. Якубенка та інших.
    Сьогодні теорія інформаційної економіки є доволі неоднозначною економічною дисципліною. З одного боку, зараз в її рамках активно формується нове системне бачення сучасних економічних явищ, які недостатньо адекватно пояснюються за допомогою традиційних економічних концепцій або взагалі не є предметом їх уваги. Узагальнення даної теорії щодо таких проблем, як, зокрема, особливості виробництва інтелектуальної продукції, власність на неї та ринок інтелектуальної продукції, мають прямий вихід у практичну площину, тією чи іншою мірою впливають на поведінку підприємств та враховуються при проведенні державної економічної політики.
    З іншого боку, повноцінна інформаційна економічна система ще не сформувалася у жодній країні світу. Результатом науково-технічної революції другої половини ХХ ст. стала поява кількох нових галузей (зокрема, програмування, телекомунікації, біотехнології тощо), у функціонуванні яких провідну роль відіграють не матеріальні й капітальні, а інформаційні та людські ресурси. Розвиток цих галузей більшою або меншою мірою вплинув на діяльність усіх інших, традиційних секторів економіки, але не замінив їх. Незважаючи на прогнози деяких апологетів «нового суспільства», на сьогоднішній день не відбулося зникнення товарної форми організації виробництва та капіталістичної системи суспільного відтворення, що свідчило би про появу принципово нової соціально-економічної системи. Цілком логічним наслідком є певна неповнота, неусталеність, суперечливість соціальних та економічних теорій, що пояснюють відповідні процеси. До числа таких теорій належить теорія інформаційної економіки.
    Виходячи з викладеного, було обрано тему дослідження, сформульовано його мету та завдання.
    Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної роботи „Сучасне постіндустріальне суспільство і шляхи його формування в Україні” (реєстраційний номер 0107V001332), що розробляється колективом кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Особисто автором виконано дослідження ролі інформаційиих чинників у становленні сучасного типу суспільства і економіки, а також розкритий зв’язок між теорією інформаційної економіки та концепцією постіндустріального суспільства. Зазначені питання було відображено у підрозділі 1.2 «Теорія інформаційної економіки як складова концепцій соціально-економічного розвитку суспільства».
    Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є розкриття суперечностей ключових засад і положень теорії інформаційної економіки.
    Для досягнення вказаної мети було поставлено такі завдання:
    – охарактеризувати зміст інформаційної економіки;
    – дослідити передумови та історію виникнення теорії інформаційної економіки, визначити її предмет дослідження;
    – визначити сутність, взаємозв’язок та непослідовності в системі основних категорій, якими оперує теорія інформаційної економіки;
    – виявити особливості функціонування інформаційної економіки, які суперечать закономірностям, обґрунтованим економічною наукою для традиційних економічних процесів у матеріальній сфері;
    – розкрити найважливіші методологічні риси та неузгодженості теорії інформаційної економіки.
    Об’єктом дослідження є інформаційна економіка.
    Предметом дослідження є теорія інформаційної економіки як сукупність наукових знань про функціонування інформаційної економіки.
    Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи діалектики, аналізу та синтезу, наукової абстракції. Метод порівняння дозволив розкрити зв’язок між інформаційним та іншими напрямами економічної науки. Сутність технологічної концепції соціально-економічного розвитку розкрито за допомогою методів історизму та порівняння економічних систем . Характеристика теоретичних суперечностей інтелектуальної власності потребує звернення до неоінституціональної трактовки економічних явищ.
    Інформаційною базою дослідження є монографії та наукові статті вітчизняних та іноземних науковців, національні та міжнародні нормативно-правові акти, дані офіційної статистики, інтернет-джерела, енциклопедичні видання, матеріали наукових конференцій.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні внутрішніх суперечностей основних складових сучасної теорії інформаційної економіки та їх невідповідностей твердженням сучасної ортодоксальної економічної теорії. Основними науковими результатами, одержаними в ході дисертаційного дослідження, які виносяться на захист і становлять наукову новизну, є такі:
    вперше:
    – за допомогою апофатичного підходу (опис явища шляхом наведення тих характеристик, які цьому явищу не властиві) визначено основні методологічні особливості теорії інформаційної економіки: 1) відсутність загальновизнаної стрижневої ідеї, єдиного вихідного положення, загальної методичної або інструментальної схеми дослідження пов’язаних із інформацією економічних проблем; 2) відсутність виявлених економічною наукою законів розвитку та функціонування інформаційної економіки; 3) розгляд інформації як екзогенно внесеного в економіку явища, отже, винесення питання про її сутність за межі аналізу; 4) недосконалість існуючих методик вимірювання кількості економічної інформації; 5) обмеженість прогностичних можливостей теорії інформаційної економіки; 6) неусталеність її категоріального апарату;
    удосконалено:
    – визначення предмета теорії інформаційної економіки. На відміну від існуючих поглядів, за якими предмет цієї теорії або обмежується аналізом інформаційної асиметрії на ринку, або охоплює абсолютно всі інформаційні аспекти системної організації економічних процесів включно із законами управління і самоорганізації економічних систем, предмет теорії інформаційної економіки уточнено як такий, що включає, з одного боку, відтворення інформації та інформаційних ресурсів в економіці, з іншого – вплив інформації на відтворення інших елементів економічної системи та, з третього – суспільно-економічні відносини, що при цьому виникають;
    – розуміння зв’язку між поняттями «економіка знань», «інформаційна» та «постіндустріальна» економіка, «інформаційне» і «постіндустріальне» суспільство, яке залежить від того, яку модель секторальної структури економіки обирає той чи інший дослідник. В обраній у дисертаційному дослідженні трисекторній моделі (де економіка складається із сфер сільського господарства, промисловості та сектора послуг) сучасний історичний етап одержує назву «постіндустріальне суспільство», йому відповідають два синонімічні терміни «інформаційної» або «постіндустріальної» економіки. Поняття «інформаційне суспільство» застосо0432ується тільки у чотирисекторній моделі, де економіка складається зі сфер сільського господарства, промисловості, традиційних послуг та інформаційних послуг. В цій моделі «інформаційна економіка» є наступним етапом розвитку після «постіндустріальної економіки». У п’ятисекторній моделі економіка послуг й інформаційна економіка є окремими етапами розвитку постіндустріальної економіки. Категорії «інформаційна економіка» і «економіка знань» є синонімами незалежно від обраної моделі;
    – через обґрунтування некоректності використання поширеної назви «цивілізаційний підхід» для позначення моделі поділу етапів розвитку суспільства на аграрну (доіндустріальну), промислову (індустріальну) та інформаційну (постіндустріальну) стадії, її запропоновано позначати як «технологічну концепцію» або «технологічний підхід»;
    дістало подальшого розвитку:
    – розуміння природи зростаючої віддачі у виробництві інтелектуального продукту, що виявляється у сталому зростанні граничного продукту змінного інформаційного виробничого ресурсу. Причинами зростаючої віддачі є нерідкісність інформації, зростання її цінності у процесі використання, здатність інформації до самовідтворення. Наслідками цього ефекту є неможливість визначити оптимальний для виробника обсяг виробництва продукції засобами традиційного мікроекономічного аналізу, уможливлення індивідуалізації виробництва у широких масштабах, тенденція ринкової структури до створення «мікромонополій»;
    – пояснення причин, з яких сучасна система регулювання відносин у сфері авторського права, яка тяжіє до максимального обмеження шляхів вільного розповсюдження захищених цим правом об’єктів, є недостатньо обґрунтованою з економічного погляду. Показано, що: 1) авторські права є монополією, що надається державою власнику, тому вони є формою реалізації антиконкурентної політики; 2) однією з умов наявності власності на об’єкт є його рідкісність – ознака, яка не є іманентною рисою об’єктів авторського права, а штучно надається їм через впровадження законодавчих обмежень на умови їх поширення; 3) авторське право дає можливість багаторазового продажу інтелектуального продукту, породжуючи таким чином необґрунтований дохід власника; 4) з погляду економічної ефективності не можна зробити однозначний вибір між максимальним захистом авторського права (інтелектуальної власності) та відмовою від нього, адже перше поліпшує індивідуальну, а друге – суспільну ефективність відтворення інтелектуального продукту;
    – обґрунтування основних невідповідностей між економічним відтворенням матеріальних благ та інформації як таких, що мають вияв у сферах виробництва, привласнення, купівлі-продажу, використання інтелектуального продукту.
    Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові і теоретичні результати дослідження дозволяють поглибити розуміння сучасних процесів, пов’язаних із посиленням ролі інформації та знань в економіці і суспільстві. Розроблені висновки і рекомендації дослідження можуть використовуватися органами державної влади при визначенні заходів із інформатизації суспільства, вдосконаленні нормативно-правового регулювання сфер технологічного виробництва, інтелектуальної власності і авторського права.
    Окремі висновки дослідження щодо особливостей розвитку інформаційної економіки використовуються департаментом освітніх і наукових програм Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» при підготовці тематичних аналітичних матеріалів (довідка № 122 від 27.10.2010 р.). Положення дисертації щодо характеристики інтелектуальної власності, особливостей авторського права використано Аналітичною агенцією «Українська марка» при підготовці аналітичних матеріалів з питань відповідності окремих нормативних положень, що регулюють правовий статус об’єктів інтелектуальної власності в Україні, вимогам міжнародних угод (довідка № 42 від 15.07.2010 р.). Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються у практичній діяльності Центрального апарату Партії регіонів (довідка № 287 від 05.11.2010 р.). Основні теоретичні результати, що містяться у роботі, використовуються у навчальному процесі при розробці та викладанні лекційних курсів та проведенні семінарських занять із дисциплін «Основи економічної науки», «Трансформаційна економіка і економічна політика», «Національні моделі економічних систем» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 01.11.2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковим дослідженням, виконаним самостійно. Усі результати дослідження, що виносяться на захист, одержані здобувачем особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження було презентовано на 6 конференціях, а саме на Міжнародній конференції студентів і аспірантів з фундаментальних наук «Ломоносов-2002» (9-12 квітня 2002 р., м. Москва), на Міжнародній конференції «Міжнародний молодіжний економічний форум» (05-10 травня 2003 р., м. Київ), на Другій та Четвертій міжнародних конференціях молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (24-25 лютого 2005 р. та 23-24 лютого 2007 р., м. Тернопіль), на Третій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (11-13 травня 2006 р., м. Алушта), на Третій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (23-24 грудня 2010 р., м. Дніпропетровськ).
    Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження було опубліковано у 15 одноосібних наукових працях загальним обсягом 6,12 друк. арк., у тому числі 7 – у наукових фахових виданнях обсягом 3,98 друк. арк. та 8 – в інших виданнях обсягом 2,14 друк. арк.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертаційному дослідженні здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання, яке полягає у характеристиці основних засад, підходів та суперечностей теорії інформаційної економіки як окремого напряму економічної теорії. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати такі висновки:
    1. Інформаційною економікою є економічна система країни, в якій інформаційний сектор посідає центральне місце та визначальним чином впливає на функціонування всіх інших галузей. Інформаційний сектор утворюють ті сектори та галузі, в яких створюється інтелектуальний продукт (наука, освіта, телекомунікації тощо). Визначальними рисами цих секторів є застосування висококваліфікованої інтелектуальної праці, висока питома вага витрат на залучення інформаційних ресурсів порівняно із матеріальними витратами, створення нової інформації та знань як головний продукт виробничої діяльності.
    2. Ідеї про особливу роль інформації та знань у життєдіяльності суспільства вперше з’явилися у науці понад чотири століття тому у працях англійського філософа Ф. Бекона. Системні дослідження постіндустріальних процесів, пов’язаних із різким зростанням ролі інформації в суспільному житті, почалися у другій половині ХХ ст. Основоположниками вивчення постіндустріального суспільства й економіки є Ф. Махлуп, Д. Белл, Дж. Стіґлєр.
    3. Теорія інформаційної економіки виникла як один із напрямів соціологічної теорії постіндустріального суспільства. Разом з тим, до її поля уваги потрапили проблеми, які залишалися поза увагою соціологічної науки. Тому сьогодні теорія інформаційної економіки має дві лінії розвитку. Першою є дослідження сучасного стану соціально-економічних систем, місця й ролі держави в економіці, участі інформації й інформаційних ресурсів у виробничому процесі, що успадковані від постіндустріальної концепції. Друга лінія – суто економічний аналіз проблем інтелектуальної власності, ринку, економічного зростання та відтворення, який здійснюється за допомогою неокласичного, інституціонального та неоінституціонального аналітичного інструментарію. Цей напрям теорії інформаційної економіки прямо не пов’язаний із постіндустріальною моделлю. «Побічним наслідком» цього є мультидисциплінарність цієї теорії. Її предмет не обмежується економічними проблемами, натомість завжди включає та враховує соціальні, політичні та інші процеси.
    4. Предметом теорії інформаційної економіки є, з одного боку, процес відтворення інформації та інформаційних ресурсів в економіці, з іншого – вплив інформації на відтворення інших елементів економічної системи та, з третього, – суспільно-економічні відносини, що при цьому виникають. Її предмет можна визначити й тавтологічно. Предметом інформаційної економіки є всі аспекти участі інформації в економічних процесах або її впливу на перебіг цих процесів. Вперше за історію розвитку економічної науки об’єктом її вивчення став нерідкісний, необмежений ресурс. Натомість погляд неокласиків на предмет теорії інформаційної економіки як дисципліни, що вивчає лише участь інформації у ринкових процесах, уявляється недостатньо широким.
    5. Поняття інформації пов’язане із іншими категоріями у такій ієрархічній послідовності: дані – інформація – знання – мудрість. Дані є базовим шаром. Інформація додає до них контекст. Вона утворюється шляхом аналізу зв’язків між різними даними. Знання виникають завдяки практичному застосуванню інформації. Вони пояснюють, «як» застосовувати інформацію. А мудрість є результатом застосування знань, спілкування користувачів знань та розмірковувань людини. Вона відповідає на питання, «чому» і «коли» здійснювати певні дії.
    6. Ядром категоріального апарату інформаційної економіки як наукової дисципліни є співвідношення категорій «дані», «інформація» та «знання». На наш погляд, в економічному контексті їх доцільно розглядати як послідовність понять, кожне з яких є більш вузьким порівняно до попереднього. Так, інформація розглядається як дані, що були впорядковані, організовані, збережені, тобто наділені певними властивостями, які дають змогу усувати наявну невизначеність («інформація – усунена невизначеність»). У свою чергу, принциповою відмінністю між інформацією та знаннями є те, що інформація зберігається на зовнішніх щодо людини матеріальних носіях та передається за допомогою технічних засобів, а знання є відображенням об’єктивно існуючої інформації у людській психіці. При цьому, незважаючи на значні відмінності між інформацією і знаннями, поняття «інформаційна економіка» та «економіка знань» вживаються як синоніми.
    7. Інформаційна економіка демонструє особливості функціонування, не характерні для секторів матеріального виробництва. На відміну від матеріального виробництва, якому властива постійна або спадна віддача від залучення додаткових ресурсів, створення, тиражування, розповсюдження інтелектуальних продуктів демонструють зростаючу віддачу. Та частина інтелектуального продукту, що створюється з метою вільного розповсюдження (а отже, є чистим суспільним благом), може ефективно вироблятися приватним сектором. Через неоднорідність інтелектуальних продуктів, їх ринки апріорі не можуть бути конкурентними. Споживча вартість інформаційних ресурсів і продуктів зберігається і примножується у процесі їх використання. У сфері інтелектуальної власності міжнародні і національні регулятивні інститути традиційно проводять політику обмеження можливостей вільного розповсюдження інформації, тобто сприяють монополізації відповідних відносин, їх антиконкурентному характеру. Незважаючи на законодавчі вимоги чітко специфікувати сукупність прав власності на інформацію, їх реальний ступінь специфікації є значно нижчим порівняно із власністю на матеріальні блага (інформації іманентно властиві значно послаблені права власності). Суперечливість теорії інформаційної економіки спричинена складністю, багатогранністю, порівняною новизною та швидкою зміною тих феноменів, що становлять предмет її аналізу.
    8. Врахування ролі інформації, інформаційного фактора, знань в економічних процесах потребує більш або менш радикального перегляду традиційних наукових підходів до будь-якого економічного явища. Це пов’язано з тим, що особливості функціонування інформаційної економіки відчутно відрізняються від розвитку аграрної та індустріальної економіки, оскільки інформація є економічним ресурсом із принципово новими для науки властивостями, повного розуміння сутності якої людство ще не має.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Ананьин О. Структура экономико-теоретического знания: методологический анализ / Олег Игоревич Ананьин. – М. : Наука, 2005. – 244 с.
    2. Ананьин О. Экономическая наука в зеркале методологии / О. Ананьин // Вопросы философии. ¬– 1999. – №10. – С. 135-151.
    3. Антипина О. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе / О. Антипина, В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – №5. – С. 48-59; №6. – С. 48-59; №7. – С. 19-29.
    4. Апатова Н. Методологічні основи дослідження інформаційної економіки / Н. Апатова // Економіка України. – 2005. – №7. – С. 58-64.
    5. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність : [підручник] / В. Д. Базилевич. – К. : Знання, 2006. – 432 с.
    6. Байнев В. Полезностная парадигма экономической науки – методологическая основа гуманизации научно-технического прогресса / В. Байнев // Конкурсный центр фундаментального естествознания. Третья Санкт-Петербургская Ассамблея молодых ученых и специалистов. Тезисы докладов. – СПб., 1998. – С. 124.
    7. Башнянин Г. Політична економія : [навч. посіб.] / Г. Башнянин, Є. Шевчук. – Львів : Новий світ-2000, 2005. – 480 с.
    8. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – [Изд. 2-ое, испр. и доп.]. – М. : Academia, 2004. – CLXX, 788 с.
    9. Белоусов Р. Новая парадигма экономической науки как отрицание отрицания / Р. Белоусов // Вопросы экономики. – 1993. – №4. – С. 125 130.
    10. Білоус В. Синергетика та самоорганізація в економічній діяльності : [навч. посіб.] / В. Білоус. – К.: КНЕУ, 2007. – 376 с.
    11. Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют / М. Блауг ; пер. с англ. / Науч. ред. и вступ. ст. В.С. Автономова. – М. : НП «Журнал Вопросы экономики», 2004. – 416 с.
    12. Большая советская энциклопедия : В 30-ти тт. – М. : Советская энциклопедия, 1969–1978; електронна версія на інтернет-сайтах www.yandex.ru та www.rubricon.com.
    13. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання / О. Бородіна // Економіка України. – 2003. – №7. – С. 48-53.
    14. Валлерстайн И. Миросистемный анализ: Введение / И. Валлерстайн. – М. : Издательский дом «Территория будущего», 2006. – 248 с.
    15. Вальтух К. Информационная теория стоимости и законы неравновесной экономики / К. Вальтух. – М. : Янус-К, 2001. – 896 с.
    16. Василенко И. Формирование экономики Постмодерна: теоретический аспект / И. Василенко, В. Парамонова // Экономическая теория в XXI веке – 1(8): Экономика Постмодерна ; под ред. Ю. Осипова, О. Иншакова, Е. Зотовой. – М. : Экономистъ, 2004. – С. 187-193.
    17. Веймер Д. Аналіз політики: Концепції і практика / Девід Л. Веймер, Ейден Р. Вайнінґ ; пер. з англ. – К. : Основи, 2000. – 654 с.
    18. Вершинин М. Политическая коммуникация в информационном обществе / М. Вершинин. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 253 с.
    19. Война за будущее. Доступность информации в «информационном обществе» // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №11. – С. 179-192.
    20. Вэриан Х. Экономическая теория авторских прав / Х. Вэриан // Вопросы экономики. – 2007. – №2. – С. 68-84.
    21. Гальчинський А. Віртуальне в економіці / А. Гальчинський // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С. 5-16.
    22. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / [О. Г. Білорус (кер. авт. кол. і наук. ред.), Д. Г. Лук’яненко, М. О. Гончаренко та ін.]. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
    23. Годин В. Управление информационными ресурсами: 17–модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 17 / В. В. Годин, И. К. Корнеев. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 432 с.
    24. Дятлов С. Предмет и метод теории информационной экономики / С. Дятлов // Экономическая теория на пороге XXI века-2 ; под редакцией Ю. М.Осипова, В. Т.Пуляева, В. Т.Рязанова, Е. С.Зотовой. – М. : Юристъ, 1998. – С. 497-519.
    25. Економіка знань та її перспективи для України ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Ін-т екон. прогнозув., 2005. – 168 с.
    26. Економічна енциклопедія : в 3 т. / [Редкол.: ...С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін.] – К. : Видавничий центр „Академія”, 2000. – Т. 1. – 864 с.
    27. Енциклопедія „Вікіпедія”, україномовна (http://uk.wikipedia.org/), російськомовна (http://ru.wikipedia.org/) та англомовна (http://en.wikipedia.org/) версії.
    28. Єременко В. Економічна наука: проблема логіки, методології, класифікації / В. Єременко // Економіка України. – 2005. – №12. – С. 52 64.
    29. Жолобов Ю. Социальная информация – определение понятия / Ю. Жолобов // Материалы пятой международной конференции «Библиотечное дело-2000: проблемы формирования открытого информационного общества». – М., 2000.
    30. Задорожна Н. Мікроекономічна теорія виробництва і витрат : [навч. посіб.] / Н. Задорожна. – К. : КНЕУ, 2003. – 219 с.
    31. Зазимко А. Політична економія : [структурно-логічний навч. посіб.] / А. Зазимко. – К. : КНЕУ, 2005. – 358 с.
    32. Иванов Е. Информация как категория экономической теории / Е. Иванов. – Режим доступа; http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/ivanov/ivanov1.htm. – Назв. с экрана.
    33. Ильин В. Копирайт и копилефт / В. Ильин // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №5, С. 128-140; №6, С. 161-175.
    34. Иноземцев В. К теории постэкономической общественной формации / В. Иноземцев. – М. : Таурус, Век, 1995. – 332 с.
    35. Иноземцев В. Концепция постэкономического общества / В. Иноземцев // Социологический журнал. – 1997. – №4. – C. 71-78.
    36. Иноземцев В. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия / В. Иноземцев. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. – 776 с.
    37. Иноземцев В. Перспективы постиндустриальной теории в меняющемся мире / В. Иноземцев. // Новая постиндустриальная волна на Западе : [антология]. – М. : Academia, 1999. – С. 3-64.
    38. Иноземцев В. Постэкономическая революция: теоретическая конструкция или историческая реальность? / В. Иноземцев // Вестник Российской Академии наук. – 1997. – №8. – С. 711-719.
    39. Иноземцев В. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : [учеб. пособие] / В. Иноземцев. – М. : Логос, 2000. – 304 с.
    40. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – К. : Видавничий дім „Ін Юре”, 1999.
    41. Картунов О. Ідеї прийдешнього інформаційного суспільства та суспільства знань у творчій спадщині Френсіса Бекона / О. Картунов // Політичний менеджмент. – 2007. – №1.
    42. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
    43. Колганов А. Собственность на знания как тормоз экономического и социального развития / А. Колганов. – Режим доступа: http://alternativy.ru/magazine/htm/02_1/propriet.htm. – Название с экрана.
    44. Конвенция, учреждающая Всемирную организацию интеллектуальной собственности. Подписана в Стокгольме 14 июля 1967 года и изменена 2 октября 1979 года. – Режим доступа: http://www.eurolawco.ru/ipr/law/stockholm.html. – Название с экрана.
    45. Конфуций. Луньюй. Изречения / Конфуций. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 464 с.
    46. Костюк В. Специфика экономики, основанной на знаниях / В, Костюк // Общественные науки и современность. – 2004. – №4. – С. 134-144.
    47. Краснова О.А. Свойства информации. – Режим доступа: http://circ.mgpu.ru/works/65/KrasnovaOA/property/property.htm. – Название с экрана.
    48. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун ; пер. с англ. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – 605, [3] с.
    49. Лазня І. Економічний зміст інтелектуальної власності / І. Лазня, В. Рибалкін // Економічна теорія. – 2006. – №4. – С. 54-61.
    50. Леоненко П. Сучасні економічні системи : [навч. посіб.] / П. Леоненко, О. Черепніна. – К. : Знання, 2006. – 429 с.
    51. Локк Дж. Два трактата о правлении / Дж. Локк // Сочинения : в 3 т.; пер. с англ. и лат. / Ред. А.Л. Субботин. – М. : Мысль, 1988. ¬– Т. 3. – С. 135 406.
    52. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории / Е. Майминас // Вопросы экономики. – 1997. – №11. – С. 86-95.
    53. Макаров В. Микроэкономика знаний / В. Макаров, Г. Клейнер. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. – 204 с.
    54. Маруховський О. Переваги та вади інформаційного суспільства. До 40 річчя виходу у світ „Комп’ютопії” Й. Масуди / О. Маруховський // Політичний менеджмент. – 2005. – №1. – С. 127-136.
    55. Маслов А.О. Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства в контексті інформаційної економіки / А.О. Маслов // Вчені записки Університету «Крок». – 2010. – Випуск 23. – С. 140-147.
    56. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп. – М. : Прогресс, 1966. – 462 с.
    57. Мельник Л. Информационная экономика / Л. Мельник. – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2003. – 288 с.
    58. Мельник О. Логіка економічного розвитку : [навч. посіб.] / О. Мельник. – К. : КНЕУ, 2004. – 228 с.
    59. Метод политической экономии социализма; под ред. Сергеева А.А. и Черковца В.Н. – М. : Наука, 1980.
    60. Мочерний С. Методологія економічного дослідження : [монографія] / С. Мочерний. – Львів : Світ, 2001. – 416 с.
    61. Мочерний С. Предмет економічної теорії / С. Мочерний, О. Устенко // Економіка України. – 2003. – №9. – С. 4-12.
    62. Нижегородцев Р. Информационная экономика. Книга 1. Информационная Вселенная: Информационные основы экономического роста : [монография] / Р. Нижегородцев. – Москва – Кострома, 2002. – 163 с.
    63. Нижегородцев Р. Информационная экономика. Книга 2. Управление беспорядком: Экономические основы производства и обращения информации : [монография] / Р. Нижегородцев. – Москва – Кострома, 2002. – 173 с.
    64. Николаева Т. Основы информационной экономики : [учеб. пособие] / Т. Николаева. – СПб. : ООО «ЛЕКС СТАР», 2001. – 128 с.
    65. Николаев Е. Новые реалии деятельности фирм в глобальной информационной экономике / Е. Николаев // Ломоносов–2002 : Международная конференция студентов и аспирантов по фундаментальным наукам, МГУ им. М.В. Ломоносова, 9-12 апреля 2002. Сборник тезисов. – М. : МАКС Пресс, 2002. – С. 57-58.
    66. Ніколаєв Є. Глобальний перехід до постіндустріальної формації / Є. Ніколаєв // Формування ринкових відносин в Україні : Збірник наукових праць. Вип. 4 (59) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2006. – С. 25-29.
    67. Ніколаєв Є. Економічний аналіз специфікації авторського права як форми інтелектуальної власності / Є. Ніколаєв // Економічна теорія. – 2007. – №3. – С. 13-20.
    68. Ніколаєв Є. Інформація та знання як категорії економічної науки / Є. Ніколаєв // Формування ринкової економіки : Зб. наук. праць. Вип. 12. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 137–147.
    69. Ніколаєв Є. Логіка зростаючої віддачі в інформаційній економіці / Є. Ніколаєв // Стратегія економічного розвитку України : Наук. зб. – Вип. 4 (11). – К. : КНЕУ, 2002. – С. 236-242.
    70. Ніколаєв Є. Методологічні особливості теорії інформаційної економіки [Електронний ресурс] / Є. Ніколаєв // Ефективна економіка. – 2010. – № 12. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/. – Назва з екрана.
    71. Ніколаєв Є. Необхідність та реальність становлення інформаційного суспільства / Є. Ніколаєв // Матеріали міжнародного молодіжного економічного форуму. – Київ, 5-10 травня 2003 р. – К. : КНЕУ, 2003. – С. 177-179.
    72. Ніколаєв Є. Особливості державного регулювання економіки в інформаційному суспільстві / Є. Ніколаєв // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доп. 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених: м.Тернопіль, 23-24 лютого 2007 р. Частина 2. – Т. : Економічна думка, 2007. – С. 424-426.
    73. Ніколаєв Є. Постіндустріальний процес як виклик для інституту держави / Є. Ніколаєв // Політичний менеджмент. – 2008. – №2(29). – С. 144-155.
    74. Ніколаєв Є. Про властивості інформаційних ресурсів / Є. Ніколаєв // Формування ринкової економіки : Міжвідомчий науковий збірник. Заснов. у 1992 р. Вип. 11. – К. : КНЕУ, 2003. – С. 287–295.
    75. Ніколаєв Є. Про предмет теорії інформаційної економіки / Є. Ніколаєв // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 грудня 2010 р. : В 6 т. – Дніпропетровськ : Біла К.О., 2010. Т. 1 : Національні стратегії розвитку в умовах глобалізації. – 2010. – С. 59-61.
    76. Ніколаєв Є. Соціальні передумови інформаційного суспільства в Україні / Є. Ніколаєв // Друга міжнародна конференція молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”. ТАНГ, 24-25 лютого 2005 року. Збірник тез доповідей. Частина 2. – Тернопіль : Економічна думка, 2005. – С. 288-291.
    77. Ніколаєв Є. Теоретичні суперечності інтелектуальної власності / Є. Ніколаєв // Теория и практика экономики и предпринимательства / Материалы III Международной научно-практической конференции. Алушта, 11-13 мая 2006 года. – Симферополь, 2006. – С. 224-225.
    78. Ніколаєв Є. Теорія інформаційної економіки як парадигма економічної теорії: приклад методологічно сумнівного аналізу / Є. Ніколаєв // Економічна теорія. – 2008. – №4. – С. 19-30.
    79. Ніколаєв Є. Транснаціоналізація та постіндустріалізація як головні чинники впливу на національні моделі розвитку / Є. Ніколаєв // Національні моделі економічних систем : навч. посіб. / [О. О. Бєляєв (кер. авт. кол.), А. С. Бебело, В. І. Кириленко, В. І. Сацик та ін.]. – К. : КНЕУ, 2010. – С. 38-45.
    80. Новейший философский словарь : 3-е изд., исправл. – Мн. : Книжный Дом. 2003. – 1280 с.
    81. Новиков А. О предмете и структуре методологии / А. Новиков, Д. Новиков. – Режим доступа: http://www.methodolog.ru/method.htm. – Название с экрана.
    82. Новицький В. Економічні ресурси цивілізаційного розвитку : [навч. посіб.] / В. Новицький. – К. : НАУ, 2004. – 268 с.
    83. Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 р. – Режим доступу: http://e-ukraine.org.ua/book/okinava-ukr.htm. – Назва з екрану.
    84. Паршин П. Семиотика социальных институтов и споры об «интеллектуальной собственности» / П. Паршин // Политические исследования. – 2004. – №2. – С. 106-123.
    85. Пенькова І. Інформаційна економіка: питання теорії : [монографія] / І. Пенькова. – Донецьк : ДонНТУ, 2006. – 296 с.
    86. Петрова Е. Современный информационный рынок: микроэкономический анализ закономерностей формирования и развития / Е. Петрова. – М. : Гелиос АРВ, 2004. – 128 с.
    87. Політична економія: Навч. посібник / [К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. – К. : КНЕУ, 2001. – 508 с.
    88. Радаев В. О парадигме экономической теории / В. Радаев // Экономическая теория на пороге XXI века – 2. – М., 1998. – 768 с.
    89. Радченко Я. Знання як стратегічний ресурс сталого економічного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Радченко Ярослав Юрійович ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2004. – 16 с.
    90. Румянцев А. Предмет и задачи информационной экономики / А. Румянцев // Российский экономический журнал. – 1997. – №3. – С. 89-94.
    91. Садыков Т. ИНОН и основы теории информационной экономики / Т. Садыков // Вестник КазГУ : Серия экономическая. – Алматы. – 1998. – №10. – С. 3-12.
    92. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знанием, или История будущего / Сакайя Т. / Новая постиндустриальная волна на Западе . [антология]. – М. : Academia, 1999. – С. 338-371.
    93. Сапир Ж. Экономика информации: новая парадигма и ее границы / Ж. Сапир // Вопросы экономики. – 2005. – №10. – С. 4-24.
    94. Скаленко О. Глобальні резерви поступу : [монографія] / О. Скаленко. – К. : Основи, 2000. – 394 с.
    95. Спицнадель В. Основы системного анализа / В. Спицнадель. – М.-СПб. : ИД «Бизнес-пресса», 2000. – 326 с.
    96. Стиглер Дж. Экономическая теория информации / Дж. Стиглер // Вехи экономической мысли. Теория фирмы. – СПб. : Экономическая школа. – С. 507-529.
    97. Стиглиц Дж. Информация и изменение парадигмы экономической теории / Дж. Стиглиц // Эковест. – 2003. – Вып. 3. – №3. ¬– С. 336-421.
    98. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики / Т. Стоуньер // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Прогресс, 1986. – С. 392-409.
    99. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / Т. Стюарт / Новая постиндустриальная волна на Западе : [антология]. – М. : Academia, 1999. – С. 372-400.
    100. Суслов И. Методология экономического исследования / И. Суслов ; 2-е изд., перераб. – М. : Экономика, 1983. – 216 с.
    101. Тавокин Е. Информация как научная категория / Е. Тавокин // Социологические исследования. – 2006. ¬– №11. – С. 3-10.
    102. Тамбовцев В. Улучшение защиты прав собственности – неиспользуемый резерв экономического роста России? / В. Тамбовцев // Вопросы экономики. – 2006. – №1. – С. 22-38.
    103. Тарасевич В. К философии экономической теории: прорыв в неизведанное известного / В. Тарасевич // Вопросы экономики. – 2006. – №4. – С. 144-155.
    104. Тарушкин А. Институциональная экономика: [учеб. пособие] / А. Тарушкин. – СПб. : Питер, 2004. – 368 с.
    105. Тищенко М.П. Інформаційний сектор в трансформаційній економіці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Тищенко Марія Петрівна ; Київ. нац. ек. ун-т ім. В. Гетьмана. – К., 2010. – 19 с.
    106. Толстяков Р. Основные факторы формирования информационной экономики : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук / Толстяков Роман Рашидович ; Тамб. гос. ун-т им. Г.Р. Державина. – Тамбов, 2003. – 20 с.
    107. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер . – М. : АСТ, 2002. – 776, [8] с.
    108. Трансформаційна економіка : навч. посіб. / [В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев, І.Й. Малий та ін.]. – К. : КНЕУ, 2006. – 612 с.
    109. Україна у вимірі економіки знань / [Геєць В.М., Александрова В.П., Бажал Ю.М. та ін.] ; за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К. : Основа, 2006. – 592 с.
    110. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер. – М. : Аспект-пресс, 2004. – 400 с.
    111. Федулова Л. Концептуальні засади економіки знань / Л. Федулова // Економічна теорія. – 2008. – №2. – С. 37-59.
    112. Хайруллина Э. Информационная составляющая экономики знаний : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук / Хайруллина Эльвира Ильдаровна ; Казанский гос. финансово-экономический ин-т. – Казань, 2007. – 24 с.
    113. Чухно А. Диалектическая философия и методы экономической теории / А. Чухно // Экономическая теория. – 2006. – №4. – С. 3-15.
    114. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А. Чухно. – К. : Логос, 2003. – 632 с.
    115. Эрроу К. Информация и экономическое поведение / К. Эрроу // Вопросы экономики. – 1995. – №5. – С. 98-107.
    116. Юм Д. Трактат о человеческой природе / Д. Юм. – Мн. : ООО „Попурри”, 1998. – 720 с.
    117. Ясинский Ю. Новая информационно-поведенческая парадигма: конец равновесной теории или ее второе дыхание? / Ю. Ясинский, А, Тихонов // Вопросы экономики. – 2007. – №7. – С. 35-58.
    118. Arthur W.B. Increasing Returns and the New World of Business / W.B. Arthur // Harvard Business Review. – 1996, – July-Aug.
    119. Bacon F. The Advancement of Learning / F. Bacon – Access mode: http://www.gutenberg.org/etext/5500. – Title from screen.
    120. Chade H. Another Look at the Radner-Stiglitz Nonconcavity in the Value of Information / H. Chade, E. Schlee // Journal of Economic Theory. – 2002. – No. 103. – P. 421–452.
    121. Cole G.H. Patents and Copyrights: Do the Benefits Exceed the Costs? / G.H. Cole // Journal of Libertarian Studies. – Vol. 15. – No. 4 (Fall 2001). – P. 79-105.
    122. Crawford R. In the Era of Human Capital / R. Crawford. – L.-N.Y., 1991.
    123. Glazer R. Marketing in an Information-Intensive Environment: Strategic Implications of Knowledge as an Asset / R. Glazer // Journal of Marketing. – 1991. – No. 55.
    124. Hartigh E. A Managerial Perspective on the Logic of Increasing Returns / E. Hartigh, F. Langerak, H. Commandeur. – Erasmus Research Institute of Management Report Series „Research in Management”, November 2000.
    125. Hartigh E. Increasing Returns and Firm Performance: An Empirical Study / E. Hartigh. – Rotterdam, 2005.
    126. Hildreth P. The Duality of Knowledge / P. Hildreth, C. Kimble // Information Research. – 2002. – No. 8(1).
    127. Jefferson Thomas, to Isaac McPherson, Monticello, August 13, 1813, letter, in The Writings of Thomas Jefferson, vol. 13, ed. A.A. Lipscomb and A.E. Bergh (Washington, D.C. : Thomas Jefferson Memorial Association, 1904). – P. 326–338. – Access mode: http://pwp.detritus.net/works/writings/
    no_patent_on_ideas.html. – Title from screen.
    128. Kinsella S. Against Intellectual Property / S. Kinsella // Journal of Libertarian Studies. – 2001. – Vol. 15. – No. 2. – P. 1-53.
    129. Liebowitz S. Network Externalities (Effects) / S. Liebowitz, S. Margolis. – Access mode: http://www.utdallas.edu/~liebowit/palgrave/network.html. – Title from screen.
    130. Marschak J. Economic Theory of Teams / J. Marschak, R. Radner. – New Haven, Conn., Yale University Press, 1972.
    131. Nonaka I. The knowledge creating company / I. Nonaka // Harvard Business Review. – 1991. – Issue 69. ¬– P. 96-104.
    132. Pejovich S. Towards an Economic Theory of the Creation and Specification of Property Rights / S. Pejovich // Readings in the Economics of Law and Regulations. Ed. by Ogus A. I., Veljanovsky C. C. – Oxford, 1984.
    133. Plant A. The Economic Theory Concerning Patents for Inventions / A. Plant // Selected Economic Essays and Addresses. – London : Routledge & Kegan Paul, 1974.
    134. Pollack J. License to Bill: A Free Market Remedy to Information Property Abuse / J. Pollack. – Access mode: http://www.jordanpollack.com/
    softwaremarket/license2bill.pdf. – Title from screen.
    135. Radner, R. A Nonconcavity in the Value of Information / R. Radner, J. Stiglitz // Bayesian Models in Economic Theory, M. Boyer and R. E. Kihlstrom (eds.), New York : Elsevier Science Publishers. – 1984. – P. 30-52.
    136. Robbins L. An Essay on the Nature and Significance of Economic Science / L. Robbins. – London: Macmillan & Co., 1935. Переклад першої глави російською мовою: Роббинс Л. Предмет экономической науки / Л. Роббинс // THESIS. – 1993. – №1. – С. 10-23.
    137. Sheridan W. Sensible Signage / W. Sheridan. – Access mode: http://www3.sympatico.ca/cypher2/PRINCIPIA.htm. – Title from screen.
    138. Stigler G. Nobel Lecture: The Process and Progress of Economics / G. Stigler // The Journal of Political Economy. – 1983. – Vol. 91. – No. 4. – P. 529-545.
    139. Stiglitz J. Public Policy for a Knowledge Economy / J. Stiglitz. – Access mode: http://www.worldbank.org/html/extdr/extme/knowledge-economy.pdf. – Title from screen.
    140. Stiglitz J. The Contributions of the Economics of Information to Twentieth Century Economics / J. Stiglitz // The Quarterly Journal of Economics. – 2000. – Vol. CXV. – Issue 4. – P. 1441-1478.
    141. What in the World Happened to Economics? // Fortune, 15 March 1999.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн

SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Купим мелким и крупным оптом -диссертации, защищенные в 2013-2014 г.г.

Доставка любой диссертации из России и Украины