РЕГІОНАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

brief description

Вступ...............................................................................................................

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ…………..

1.1. Теоретичні засади дослідження сутності соціально-трудового потенціалу і його компонентної будови…………………………...
1.2. Системна характеристика соціально-трудового потенціалу як економічної категорії і об’єкта регулювання…………………….
1.3. Методичні підходи до аналізу об’єктів та інструментарію регулювання розвитком трудового потенціалу………………….
Висновки до розділу 1.................................................................................

Розділ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………………………..

2.1. Демографічний розвиток трудового потенціалу в сучасних соціально-економічних умовах відтворення населення Закарпаття……………………………………………………………
2.2. Оцінка впливу процесів реструктуризації економіки регіону на зайнятість і розвиток трудового потенціалу………………
2.3. Вплив освітньо-професійної компоненти на розвиток соціально-трудового потенціалу регіону………………………….
2.4. Інтегральна характеристика розвитку соціально-трудового потенціалу в розрізі адміністративно-територіальних утворень Закарпатської області……………………………………
Висновки до розділу 2.................................................................................

Розділ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ…………………………………………..

3.1. Обґрунтування цілей регіональної політики розвитку трудового потенціалу в умовах пожвавлення економічної кон’юнктури………………………………………………………….
3.2. Підвищення конкурентоздатності підприємницького потенціалу…………………………………………………………….
Висновки до розділу 3.................................................................................

Висновки.......................................................................................................

Список використаних джерел...........

Вступ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах соціально-економічної трансформації України особливого теоретико-методологічного та науково-практичного значення набуває дослідження проблем, зв’язаних з розвитком людських ресурсів, ядро яких формує соціально-трудовий потенціал. Глибоке вивчення та аналіз досвіду розвинутих країн світу незаперечно доводить, що в умовах переходу до постіндустріального суспільства основним чинником економічного зростання є людський фактор. Принаймні це означає, що реальний соціальний ефект в Україні та її регіонах може бути досягнутий лише внаслідок максимально повної реалізації інтелектуального, трудового та підприємницького потенціалу. Складність вирішення цього вузла проблем зумовлена тим, що процеси формування, розподілу та використання соціально-трудового потенціалу відбуваються на принципово нових засадах, адекватних ринковій економіці, – приватній власності на засоби виробництва, свободі підприємництва і вибору сфери діяльності, особистому інтересі працівника, конкуренції, ринковій ціні праці тощо. Розвиток інституціональних засад ринку докорінно змінює логіку, форми і методи регулювання розвитку людських ресурсів, висуваючи на передній план економічні важелі впливу на поведінку економічно активного населення. Звідси підвищена увага до формування ефективних механізмів регулювання розвитку трудового потенціалу на макроекономічному і регіональному рівнях управління.
Зміщення акценту в реалізації ринкових реформ на регіональний рівень управління суттєво підвищує роль і відповідальність органів місцевого самоврядування за ефективність відтворення та використання трудового потенціалу. Цьому значною мірою сприяло прийняття Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” та затвердження Кабінетом
Міністрів України Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. Ці документи визначають стратегічні завдання державної політики регіонального розвитку, ключовим з яких є розвиток людських ресурсів.
Підвищена увага до формування ефективних механізмів регулювання розвитку трудового потенціалу на регіональному рівні господарювання підсилюється позитивною динамікою в економіці, що намітилася останнім часом. Ці процеси трансформуються на трудовий потенціал регіонів, що в свою чергу потребує якісної переорієнтації змісту та методів його формування, центральною ланкою якого є підготовка працівника нового типу, здатного функціонувати в мінливому ринковому середовищі. Принаймні це означає, що в нових умовах господарювання в системі характеристик трудового потенціалу на передній план виходить конкурентоспроможність праці, оскільки цей чинник забезпечує умови для розвитку, сприяє самореалізації трудового, підприємницького та інноваційного потенціалів.
Саме ця обставина, а також глибокі зміни у структурі трудового потенціалу, зумовлені ринковими трансформаційними процесами, викликали значний інтерес вчених і практиків до конструювання ефективних механізмів регулювання його розвитку.
У працях О.Амоші, Д.Богині, С.Вовканича, В.Геєця, Б.Данилишина, М.Долішнього, С.Злупка, О.Кузьміна, Е.Лібанової, М.Лендєла, В.Мікловди, В.Пили, С.Писаренко, М.Пирожкова, М.Пітюлича, У.Садової, Л.Семів, А.Шаульської та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти регіонального управління людським розвитком. Разом з тим динамічні зміни, які відбуваються в економіці України та її регіонах, зумовлюють необхідність постійного вдосконалення форм і методів регулювання трудових відносин з тим, щоб привести їх у відповідність до кон’юнктурних коливань. Принципово нового підходу вимагає формування якісних характеристик трудового потенціалу за рахунок підвищення освітньо-професійної, конкурентної, підприємницької та інноваційної складових його розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Ужгородського національного університету “Ринкова трансформація економіки регіону”, зокрема виконання дослідницьких тем “Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197), виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР ІРД НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), “Дослідження впливу структурної трансформації економіки Закарпатської області на ефективність використання соціальних ресурсів села”, “Політична і економічна поведінка поліетнічної громади в ринкових умовах”.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад регіональної політики розвитку соціально-трудового потенціалу в умовах позитивної динаміки в економіці. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань, як:
- поглиблення теоретичних засад сутності соціально-трудового потенціалу як наукової категорії та його еволюції;
- дослідження соціально-трудового потенціалу з позиції системного підходу до його відтворення;
- вдосконалення методичних підходів до формування регіонального механізму регулювання розвитку трудового потенціалу;
- аналіз основних тенденцій демографічного розвитку населення Закарпатської області та його впливу на формування трудового потенціалу;
- аналіз основних тенденцій в системі підготовки та перепідготовки кадрів, розкриття ролі освітньо-професійної компоненти у формуванні кадрового потенціалу області;
- вдосконалення методики розрахунку коефіцієнту розвитку трудового потенціалу;
- обґрунтування і конкретизація цілей регіональної політики розвитку трудового потенціалу в стабілізації економіки;
- з’ясування факторів росту конкурентоздатності кадрового персоналу і методів регулювання конкуренції на ринку праці та вироблення концептуальних підходів до формування регіонального механізму підтримки конкурентоздатності трудового потенціалу.
Об’єктом дослідження є процеси функціонування і розвитку соціально-трудового потенціалу Закарпатської області в умовах пожвавлення економічної кон’юнктури.
Предметом дослідження є формування ефективних регіональних механізмів регулювання розвитку соціально-трудового потенціалу.
Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної науки, критичне осмислення, аналіз та синтез концепцій найбільш визначних шкіл сучасної економічної науки щодо регулювання розвитку людських ресурсів, несучу конструкцію яких формує соціально-трудовий потенціал. У процесі дослідження застосовувались загальноприйняті в економічній науці методи дослідження: абстрактно-логічний, статистично-економічний, системного підходу, експертних оцінок, що дозволили адекватно оцінити існуючі тенденції в розвитку трудового потенціалу, з’ясувати основні фактори, які генерують умови для підвищення його якості і конкурентоздатності.
Емпіричною і фактологічною основою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем трудоресурсної проблематики, законодавчі акти Верховної Ради України, Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, звіти Міністерства статистики України, головного управління статистики в Закарпатській області, матеріали галузевих управлінь, соціологічні дослідження, експертні оцінки, результати особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведення дисертаційного дослідження дало змогу отримати наступні наукові результати.
Вперше:
- обґрунтовано концептуальні засади регіональної політики розвитку соціально-трудового потенціалу в умовах стабілізації економіки за рахунок посилення якісних параметрів його формування – освітньо-кваліфікаційної та соціально-потребної компонент, орієнтації на загальнолюдські цінності, формування професійної придатності і культури праці, підвищення її конкурентоздатності, що відповідає інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки;
- на системному рівні досліджено категорію “підприємницький потенціал”, об’єктивну основу якого становить індивідуалізація трудових відносин. Зазначений потенціал має кількісні і якісні показники виміру, сукупність яких характеризує його конкурентоздатність.
Удосконалено:
- сукупність показників, які характеризують ступінь економічної активності та якість соціально-трудового потенціалу, фактори його розвитку і руйнування;
- теоретичні підходи до аналізу сутності відтворення соціально-трудового потенціалу з урахуванням інституціональних факторів його розвитку та фаз формування.
Одержали подальший розвиток:
- підходи до обґрунтування цілей регіональної політики розвитку соціально-трудового потенціалу – регулювання демографічного стану населення, розвитку соціально-трудових відносин, ринку праці та зайнятості, регулювання трудоміграційних процесів, поліпшення стану здоров’я та продовження тривалості життя;
- ранжування якості локального трудового потенціалу, що включає розрахунок коефіцієнту демографічного розвитку, коефіцієнту розвитку ринку праці, рівня матеріального добробуту, умов проживання та оцінки рівня освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні та науково обґрунтовані практичні рекомендації створюють основу для розробки та реалізації ефективної регіональної політики розвитку соціально-трудового потенціалу в умовах пожвавлення економічної кон’юнктури. Результати дослідження використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці програм соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2006 та 2007 роки (довідка № 10\857 від 24.12.2007 р.), управлінням освіти і науки облдержадміністрації при формуванні плану підготовки кваліфікованих кадрів професійно-технічними закладами області на 2008-2009 роки (довідка №01-19/3488 від 24.12.2007 р.), при викладанні дисциплін «Основи регіональної економіки» та «Управління трудовими ресурсами» (довідка про впровадження № 10 від 18 лютого 2008 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи апробовані на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: “Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в Західному регіоні України” (2005р., м.Львів), “Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (2005р., м.Львів), “Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (2007р., м.Ужгород), двох наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2002, 2006 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,7 друкованого аркуша, з яких особисто автору належить 2,2 друкованого аркуша. Усі праці опубліковані у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 187 сторінках друкованого тексту, містить 27 таблиць і 9 рисунків, список використаних джерел, який нараховує 129 найменувань і розміщений на 11 сторінках.

bibliography

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити ряд висновків і пропозицій:
1. Досвід індустріально розвинутих країн світу незаперечно доводить, що основним створювальним фактором, що забезпечує стабільне економічне зростання в умовах глобалізації, є ефективне використання та всебічний розвиток і підвищення якості трудового потенціалу.
В Україні в процесі реформування економіки соціально-трудовий потенціал зазнав негативного впливу ряду чинників, які призвели до погіршення якісних і кількісних характеристик, що обумовлює пошук ефективних механізмів збереження та ефективного використання людських ресурсів.
2. Соціально-трудовий потенціал є складним структурованим об’єктом регулювання. З позиції системного підходу до розвитку трудового потенціалу вихідним є розуміння його як відтворювальної системи, що включає природно-біологічну, освітньо-професійну, соціально-потребну та етнопсихологічну компоненти. Складність і множинність процесів формування, розподілу, перерозподілу та використання трудового потенціалу вимагає значних зусиль по формуванню механізмів регулювання його розвитку, які гнучко поєднували б економічні, соціальні, організаційні важелі впливу і забезпечували б ефективне використання кадрового потенціалу регіону.
3. Розвиток соціально-трудового потенціалу значною мірою зумовлений ефективністю функціонування ринкових інститутів – приватної власності на засоби виробництва, свободи підприємницької діяльності і вибору, мотивації трудової діяльності з урахуванням особистого інтересу, конкуренції, зрілості ринку праці, її ринкової ціни. Зрілість ринкових інститутів є вирішальним фактором розвитку і використання людського потенціалу.
4. Регіональний механізм регулювання розвитку людського потенціалу є субординованою системою нормативно-правових, соціальних, економічних та організаційних методів, функціонально спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей, мотивацію та мобільність трудового потенціалу, підвищення його конкурентоздатності з урахуванням ціннісних орієнтацій і інтересів людини та максимальне сприяння її всебічному розвитку.
5. В агрегованому плані при оцінці соціально-трудового потенціалу доцільно використовувати три види показників: а) показники, що базуються на вимогах до робочої сили, користувача або роботодавця; б) показники, зв’язані з технологією застосування здібностей індивіда до трудової діяльності; в) ринкові показники оцінювання вартості або ціни праці.
6. Враховуючи всю множинність зв’язків соціально-економічного і демографічного розвитку та значну диференціацію в режимах відтворення, в просторовому зрізі регіональна стратегія демографічної політики в якості першочергових дій повинна передбачати, по-перше, забезпечення суспільно нормального рівня добробуту всіх соціально-демографічних груп населення, по-друге, реалізацію програм процесу відтворення соціально-трудового потенціалу, розвиток природно-біологічної, освітньо-професійної та соціально потребної складових, по-третє, кардинальне підвищення рівня охорони здоров’я, зниження виробничого травматизму та створення нормальних умов праці на виробництві.
7. Ранжування факторів за важливістю їх впливу на формування соціально-трудового потенціалу показало, що основними з них є: умови життєдіяльності населення, рівень добробуту, розвинутість сфери докладання праці, особливо жіночої, сімейні традиції, житлово-побутові умови та розвиток соціальної інфраструктури. Відмічені фактори генерують регіональну диференціацію в режимах відтворення населення і його ядра – соціально-трудового потенціалу.
8. Аналіз відмінностей в режимах відтворення населення в розрізі природно-економічних зон Закарпаття з урахуванням тенденцій у сфері трудозайнятості свідчить про непридатність уніфікованих підходів до формування стратегії розвитку трудового потенціалу в умовах реструктуризації регіонального господарства і необхідність забезпечення диференційованого підходу до розвитку населення кожного територіального утворення з урахуванням економічних, трудових, соціально-психологічних, етнічних, історико-культурних характеристик трудового потенціалу та специфіки його функціонування, тобто включення в механізм регулювання територіальних факторів його розвитку.
9. Вирішальний вплив на розвиток соціально-трудового потенціалу області в сфері трудозайнятості здійснюють три основні детермінанти:
- реструктуризація економіки, що супроводжується інтенсивним міжсекторним та міжгалузевим розподілом і перерозподілом праці;
- ефективність функціонування просторових ринків праці, розвиненість їх інститутів, що функціонально покликані забезпечити сприятливі умови для професійного розвитку;
- динаміка, темпи і ефективність функціонування нових організаційно-правових форм господарювання.
10. Зміщення акценту в реалізації ринкових реформ на регіональний рівень управління та поступове підвищення ролі органів місцевого самоврядування в забезпеченні економічних умов життєдіяльності населення ставить ряд серйозних проблем у сфері регулювання зайнятості і відтворення соціально-трудового потенціалу. Це вимагає значного підвищення відповідальності органів влади на місцях за організацію відтворення фізичного здорових, освічених і професійно підготовлених до праці людей, вирішення цілого комплексу соціальних питань, ефективне використання виробничого і трудового потенціалу, забезпечення людей робочими місцями та засобами існування, створення ефективного підприємницького середовища.
11. В умовах поступової стабілізації розвитку економіки області зростає роль напрацьованих світовою і вітчизняною практикою ефективних форм і методів якісного формування трудового потенціалу і організації зайнятості, включаючи системи професійної підготовки кадрів і профорієнтації, служби зайнятості, сприяння розвитку різноманітних форм господарювання, забезпечення їх рівноправності з метою розширення свободи вибору і стимулювання ініціативи економічно активного населення до підприємництва.
12. Однією з найважливіших характеристик трудового потенціалу міст та районів області є освітньо-інтелектуальний потенціал економічно активного населення, розвиток якого визначає ступінь адаптації працездатних осіб до ринкових форм господарювання. Аналіз сучасного стану освіти з цих позицій показує на диференціацію рівня і якості підготовки кадрів у просторовому зрізі. Особливо складною є ситуація з підготовкою висококваліфікованих кадрів у сільській місцевості, що обумовлює глибокі відмінності в темпах реформування сільської економіки, впровадження у виробництво передових технологій, інновацій, розвитку соціальної і виробничої інфраструктури на селі.
13. Суттєвого поліпшення вимагає діяльність професійно-технічних навчальних закладів області, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітничих кадрів. Серед першочергових заходів щодо активізації їх діяльності є:
- вдосконалення практики навчання безробітних новим професіям та оцінка ефективності їх перепідготовки за критерієм закріплення на новому місці роботи;
- залучення представників ПТНЗ до розробки регіональних програм розвитку трудового потенціалу, що дозволить збалансувати підготовку кадрів масових професій з кон’юнктурними коливаннями на ринку праці;
- регулярний перегляд плану набору та підготовки кадрів, узгодження їх з роботодавцями з тим, щоб не посилювати напругу на локальних ринках праці внаслідок підготовки спеціалістів, які не користуються попитом;
- залучення роботодавців до процесу управління змістом навчання шляхом погодження навчальних програм, організації виробничої практики і стажування.
14. Недостатній рівень фізичного і психічного стану здоров’я значної частини економічного активного населення призводить до невідповідності якості трудового потенціалу вимогам ринку. Це проявляється як на стадії вибору виду діяльності, так і в процесі реалізації населенням можливостей соціальної, економічної і трудової мобільності, переміни місця і характеру роботи. Охорона здоров’я населення потребує комплексного підходу, який базується як на вдосконаленні медичного обслуговування, так і кардинальному вирішенні взаємозв’язаних з охороною здоров’я проблем – економічних умов праці, травматизму, якості харчування, житлових умов, комунально-побутового обслуговування, здорового способу життя, зміцнення сімейних відносин.

Список використаної літератури

1. Бажал Ю. Інвестиційно-інноваційні ресурси економічного зростання // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Відп. ред. П.Степанов. – К.: КНЕУ, 2000. – Вип. 1. – С. 34-40.
2. Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Економія вільного ринку / Пер. з польської. – Львів: Місіонер, 2000. – 332 с.
3. Бізнес. – 2007. – № 7 (733). – С. 82.
4. Бізнес. – 2007. – № 7 (733). – С. 108.
5. Бізнес. – 2007. – № 7 (733). – С. 109.
6. Білоблоцький М. Сучасний стан ринку праці та перспективи його розвитку // Державна політика зайнятості в Україні. Управління ринком праці. – Київ, 23-24 січня 1997 р. –С. 4-17.
7. Бердяев Н. Царство Духа и Царство Кесаря. – Париж, 1951. – 102 с.
8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: Дело Лтд, 1994. – 720 с.
9. Богиня Д.П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці //Україна: аспекти праці. – 1999. - № 6. – С. 3-8.
10. Бородатий В., Грондзицька У. Гнучкість у сфері праці та професійна підготовка // Економіка України. – 1996.- № 8. – С. 84 – 85.
11. Васильченко В. Рынок труда: перспективы и пути его развития на Украине // Рынок труда и проблемы социальной защищённости населения Украины. – Ч. I. – К., 1991. – 137 с.
12. Войтенко В.П. Здоровье здоровых: Введение в санологию. – К.: Здоров’я, 1991. – 248 с.
13. Галанець В.Г., Тульський М.Г. Приватний сектор сільськогосподарського виробництва: стан, проблеми та перспективи // Економіка АПК. – 1998. - № 1. – С. 49-58.
14. Герасименко Г.В., Позняк В.В. Гендерні аспекти трудових міграцій населення України // Демографія та соціальна економіка. 2006. – № 1. – С. 46-54.
15. Герасимов В. Образование, знания, инновации // Человек и труд. – 2002. - № 6. – С. 21-26.
16. Герасимчук З.В., Ковальська Л.Л. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми нарощення. – Луцьк: РВВ ЛТДУ, 2003. – 67 с.
17. Гори і люди / Відп. ред. Ф.Д.Гамор. – Рахів, 2002. – 510 с.
18. Грішнова О.А. Людський потенціал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 254 с.
19. Гуревичов М. Економіка в період переходу до ринкових відносин // Економіка України. – 1996. - № 3. – С. 68.
20. Демографічна криза в Україні. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. – 560 с.
21. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 21 липня 2006 р.
22. Доклад о развитии человека за 2001 год. “Forssan Kirjapaino Oy”. Forsa. Finland, 2001. – 356 c.
23. Долішній М., Злупко С. та інш. Соціально-трудовий потенціал : теорія і практика. – К.: Наукова думка, 1994. – Ч.І. – 264 с.
24. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети. – К.: Наукова думка, 2006. – 143 с.
25. Долішній М., Садова У., Семів Л. Глобалізація та її регіональні виміри // Регіональна економіка. – 2002. - № 3. – С. 7-24.
26. Долишний М.И., Злупко С.Н., Питюлич М.И. Проблемы совершенствования системы управления трудовыми ресурсами: Методологический аспект. – К.: ИЭ АН УССР, 1985. – 53 с.
27. Доповідь Президента України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році”. – К., 2007. – 184 с.
28. Дятлов С.А. Теория человеческого капитала: Учебн. пособие. – СПб.: Издательство СПбУЭФ, 1999. – 309 с.
29. Економіка України’2005: Статистичний щорічник. – К., 2006. – 456 с.
30. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Геєця. – К.: Ін-т екон. прогнозув., Фенікс, 2003.
31. Економічна енциклопедія: У 3 Т. – К.: Академія, 2000. – Т.1. – 889 с.
32. Економічна енциклопедія: У 3 Т. – К.: Академія, 2001. – Т.2. – 846 с.
33. Економічна енциклопедія: У 3 Т. – К.: Академія, 2002. – Т.3. – 951 с.
34. Економічний словник. – К., 1973. – 622 с.
35. Експрес-інформація головного управління статистики в Закарпатській області станом на 1.01.2008 р.
36. Етноменшини Закарпаття в умовах ринкової трансформації / В.П. Мікловда, М.А. Лендєл, М.І. Пітюлич та ін. – Ужгород: Карпати, 2006. – 96 с.
37. Європейська хартія місцевого самоврядування // Самостійність місцевих влад та розподіл повноважень між ними: організація місцевого самоврядування відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування: Матеріали міжнар. конф. у м. Києві, 11-12 червня 2002 р. / Упоряд.: В.Кравченко, М.Пухтинський. – К.: Логос, 2002. – С. 246-254.
38. Закарпаття’2004: Статистичний щорічник. – Ужгород, 2005. – 640 с.
39. Закарпаття’2005: Статистичний щорічник. – Ужгород, 2006. – 591 с.
40. Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів” / www.rada.gov.ua
41. Закон України “Про статус гірських населених пунктів України” від 15 лютого 1995 р./ www.rada.gov.ua
42. Заяць Т.А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили. – К.: Ленвіт, 1997. – 152 с.
43. Злупко С.М., Радецький Й.І. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні: Навч. пос. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2001. – 234 с.
44. Зуев А., Мясникова Л. Интеллектуальный капитал // РИСК. – 2002. - № 4. – С. 4-13.
45. Изменения условий жизни населения / В.В.Пациорковский, И.Н.Корхова, И.Н.Лисова, В.В.Пациорковская, А.И.Петрова, О.В.Лылова, Е.Е.Рыжкина // http://www.cemi.rsi .ru
46. Інтелектуальний потенціал та науково-технічна політика / Під наук. ред. академіка НАН України Долішнього М.І. – Львів: ІРД НАН України, 1999. – 234 с.
47. І рік при владі / Дзеркало тижня. – С. 3.
48. Камінецький Я.Г., Мікловда В.П., Пітюлич М.І. Підготовка менеджерів. – Львів, 1995. – 62 с.
49. Капелюшников Р.И. Концепция человеческого капитала // Критика современной буржуазной политэкономии. – М.: Наука, 1997. – 287 с.
50. Капелян Е. Главная производительная сила общества: сущность, прогресс, перспективы. Теоретико-методологический аспект // Под ред. Е.М.Бабесова.- Минск: Наука и техника, 1985. – 248 с.
51. Качество трудового потенциала (социально-экономический аспект) / Отв. ред. М.И.Долишний. – К.: Наукова думка, 1986. – 229 с.
52. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 63с.
53. Корнаи Я. Путь к свободной экономике: десять лет спустя (переосмысление пройденного) // Вопросы экономики. – 2000. – № 12. – С. 40-43.
54. Лібанова Е.М. //Дзеркало тижня. – 2007.– № 16-17 (645-646).
55. Лібанова Е.М. Новітні тенденції смертності населення України //Демографічна та соціальна економіка. – 2006. – № 1.– С. 35.
56. Лібанова Е.М. Ринок праці (соціально-демографічні аспекти). – К.: Бріг, 1996. – 132 с.
57. Лібанова Е.М. Ринок праці. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 223 с.
58. Людський розвиток в Україні: завдання на майбутнє. – [Електрон. ресурс].
59. Людський розвиток в Україні: 2003 рік: Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
60. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. наук. статей / За ред. Я.А.Жаліла. – К.: Альтерпрес, 2002. – 118 с.
61. Манько В. Скільки коштуватиме гектар через рік? // Дзеркало тижня. – 2005. – 21 грудня. – № 50.
62. Мікловда В.П., Варцаба В.І., Пітюлич М.І., Сідун О.Я. Регіональні механізми розвитку і підтримки малого підприємництва. – Ужгород: Карпати, 2005. – 150 с.
63. Мікловда В.П. Ринкова трансформація економіки регіону (на матеріалах Закарпатської області). – Ужгород: Карпати, 2000. – 185 с.
64. Народне господарство Закарпатської області: Ювілейний статистичний збірник. – Ужгород: Карпати, 1975.
65. Народне господарство України за 2004 р.: Статистичний щорічник. – К.: Держкомстат України, 2005.
66. Народне господарство України за 2005 р.: Статистичний щорічник. – К.: Держкомстат України, 2006.
67. Населення Закарпатської області: Збірник демографічної статистики. Ужгород, 1998. – 93 с.
68. Населення України 2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 342 с.
69. Некрасов Н.Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы. – М.: Экономика, 1975. – 317 с.
70. Новини Закарпаття. – 2007. – 24 березня. – С. 4.
71. Новини Закарпаття. – 2007. – 5 червня. – С. 5.
72. Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора // Економіка України. – 2003. - № 6. – С. 57-69.
73. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та інш. – К.: Вища школа, Знання, 1997. – 743 с.
74. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2002/2003 навчального року: Стат. бюл. – Держкомстат України, 2003. – 97 с.
75. Охорона здоров’я в Україні: Стат. зб. – Державний комітет статистики України. – К., 2001. – 54 с.
76. Патора Р. Ринок праці: тенденції і конкуренція // Наукові вісті НТУУ «КПІ». – 2001. – С. 5-11.
77. Патора Р., Семів Л. Ринок освіти / Економічна енциклопедія. – Т. 3. – К.: Академія, 2002. – С. 242-246.
78. Пирожков С.И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 176.
79. Пітюлич М., Бібен М., Мікловда В. Трудовий потенціал регіону: стратегія розвитку і функціонування. – Ужгород: Карпати, 1996. – 138 с.
80. Петрова І.Л. Процес сегментації ринку праці України // Економіка України .– 1995. – № 9.– С. 52 – 60.
81. Петрова І.Л. Ринок праці: процес сегментації. – К.: УДПУ, 1996. – 178 с.
82. Пирожков С.І. Людський розвиток та соціальна політика // Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України до 2010 року. – К., 1999. – 247 с.
83. Пітюлич М.І., Штробля Ю.Й. Соціально-економічні трансформації проблемних територій розвитку // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія “Економіка”. – Вип. – Ужгород, 2007. – С. .
84. Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр. // Урядовий кур’єр. – 2002. - № 100. – 218 с.
85. Праця у Закарпатській області’2006: Стат. зб. – Ужгород, 2006. – 112 с.
86. Праця України 2002: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2003. – 413 с.
87. Приймак В. Трудовий потенціал і механізми його реалізації в регіоні: Монографія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана франка, 2002. – 383 с.
88. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Е. Мазнева. – К.: ІАЕ, 2000. – 732 с.
89. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Схвалено Указом Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000 // Урядовий кур’єр. – 2000. - № 97. – С. 1-8.
90. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України, Інститут регіональних досліджень; Відп. ред. М.Долішній. – Львів, 2001. – 243 с.
91. Регіональний людський розвиток: Стат. бюл. / Відп. за випуск І.Калачова. – К.: Держкомстат України, 2004. – 196 с.
92. Регіональний людський розвиток: Стат. бюл. / Відп. за випуск І.Калачова. – К.: Держкомстат України, 2005. – 234 с.
93. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / За ред. В.С.Варналія. – К.: Знання України, 2005. – 378 с.
94. Регуляторна політика в Україні. – К.: Інститут конкурентного суспільства, 2002. – 98 с.
95. Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти. Резолюція VІІІ Всеукраїнських муніципальних слухань, 29 липня – 2 серпня 2002 р., м. Судак, Автономна Республіка Крим // Аспекти самоврядування. – 2002. - № 3. – 167 с.
96. Риборак А.Ф., Шельонг О.М., Шевчук Л.Т. Регіональні особливості впливу соціальних факторів на стан здоров’я населення (на прикладі Львівської області): Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. / НАН України, Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 1998. – Вип. 4. – С. 405-409.
97. Романюк С.А. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості. Регіональні дослідження: Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 112 с.
98. Рысина В.Н. Развитие кадрового потенциала системы управления. – М., 2002. – 371 с.
99. Садова У., Семів Л. Регіональні ринки праці: аналіз та прогноз. – Львів, 2000. – 264 с.
100. Самойлик К. Загальна середня освіта – пріоритетний напрям державної політики України // Голос України. – 2007. – № 18 (4018).
101. Семикіна М.В. Конкуренція на ринку праці: ключова термінологія, оцінка та методи управління конкурентоспроможністю //Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. праць. – Серія “Економіка праці та соціальної сфери”. – Вип. 1. – Ін-т економіки. – НАН України. /Ред. кол.: Д.П. Богиня (відп. ред). – К., 2001. – 163 с.
102. Семиноженко В.П., Данилишин Б.М. Новий регіоналізм. – К.: Наукова думка, 2005.
103. Семів Л.К. Людський чинник економічної безпеки в Україні. Українська наука: минуле сучасне, майбутнє: Щорічник. – Тернопіль: Збруч, 2002. – С. 284-290.
104. Семів Л.К. Регіональна політика: людський вимір: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 392 с.
105. Семів Л.К. Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах трансформації економіки України: Міжнародна науково-практична конференція «Економічні проблеми ринкової трансформації України». – Львівський банківський інститут, 2-4 грудня 2002 р. – С. 213-214.
106. Середній клас України: теорія та сучасні тенденції становлення. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2004. – 582 с.
107. Сільське господарство Закарпаття у 1990-2004 роках: Стат. зб. – Ужгород, 2005. – 62 с.
108. Сільський сектор України на рубежі тисячоліть: У двох томах. – Т.2. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – 466 с.
109. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 736 с.
110. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.
111. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2003. – 229 с.
112. Социальные механизмы регулирования рынка рабочей силы / Г.Н.Соколова, И.И.Куропятник, И.Ю.Никитина и др.: Под ред. Г.Н.Соколовой. – Мн.: Технология, 1998. – 246 с.
113. Стан здоров’я населення: Стат. бюл. – К.: Державний комітет статистики України, 2002. – 128 с.
114. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К.: Консультант, 2005. – 588 с.
115. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К.: Консультант, 2006. – 575 с.
116. Степанова В.А. Актуальные проблемы социальной мобильности учащейся молодёжи // Экономика образования. – 2003. - № 2. – 8-13 с.
117. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 376 с.
118. Указ Президента України “Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні” / www.rada.gov.ua
119. Указ Президента України “Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні” / www.rada.gov.ua
120. Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006: Монографія / За ред. О.С.Власюка. – К.: НІСД, 2006. – 414 с.
121. Україна 1990-2000 (довідник). – К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2001. – 297 с.
122. Чумаченько Н. Очерки по экономике региона. –К.: Наукова думка, 1995. – 338 с.
123. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. –К.: Логос, 2003. – 631 с.
124. Шевчук Л.Т. Медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу: регіональний аналіз і прогноз. – Львів, 2003. – 489 с.
125. Шевчук Л.Т. Пошуки перспективних напрямків соціально-економічного розвитку Західного регіону України // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Щорічник. – Тернопіль: Збруч, 2002. – С. 297-301.
126. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). – М.: Прогресс, 1982. – 365 с.
127. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза: Монографія / О.І.Амоша, О.Ф.Новікова, В.П.Антонюк, Л.В.Шаульська та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2006. – 208 с.
128. Becker G.S. Human Capital. Chicago-London, 1993.
129. Human resources. Fiftieth anniversary colloquium 6. N.Y., 1972. – 72 p.