Конотоп Гліб Олександрович Інституційні механізми залучення зовнішнього фінансування у країнах з новими ринковими економіками

brief description

Конотоп Гліб Олександрович, асистент кафедри між­народного бізнесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Інституційні механізми залучення зовнішнього фінансування у країнах з новими ринковими економіками» (08.00.02 - світове господарство і міжнарод­ні економічні відносини). Спецрада Д 26.001.02 у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
УДК: 339.727.22
КОНОТОП ГЛІБ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ
ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ У КРАЇНАХ З НОВИМИ
РИНКОВИМИ ЕКОНОМІКАМИ
08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник:
Расшивалов Дмитро Петрович
кандидат економічних наук, доцент
Київ - 2016
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….3
ВСТУП……………………..………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ НОВИХ
РИНКОВИХ ЕКОНОМІК………………………………………………………..13
1.1. Ґенеза теоретичних підходів до проблеми зовнішнього
фінансування нових ринкових економік………………………………………….13
1.2. Концептуальні засади формування інституційних механізмів
зовнішнього фінансування нових ринкових
економік.………………..…………………………………………………………...27
1.3. Мотиваційна складова інституційних механізмів залучення
зовнішнього фінансування ………………………………………………………..44
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.................................................................................62
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНСТИТУЦІЙНИХ
МЕХАНІЗМІВ ЗАЛУЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ НОВИХ
РИНКОВИХ ЕКОНОМІК………………………………………………………..64
2.1. Еволюція зовнішнього фінансування розвитку нових ринкових
економік ………………………………………………………………………….…64
2.2. Зміни інституційного середовища залучення зовнішнього
фінансування………………………………………………………………………..84
2.3. Трансформація інституційної підтримки іноземних інвесторів …..104
2.4. Взаємовплив трансформації інституційного середовища та динаміки
потоків капіталу …..………………………………………………………………123
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………….139
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ
ЗАЛУЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ…..……………………………………………………………………..141
3.1. Диверсифікація інституційних механізмів залучення зовнішнього
фінансування економіки України………………………………………………..141
3.2. Інституційні пріоритети державного регулювання залучення
зовнішнього фінансування в Україну..………………………………………….167
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………….190
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….196
ДОДАТКИ………………………………………………………………….220
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ТНК – транснаціональні корпорації
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
НРЕ – нові ринкові економіки
МОКЦП – Міжнародна організація комісій з цінних паперів
МФК – міжнародна фінансова корпорація
МФІ – міжнародні фінансові інститути
МВФ – міжнародний валютний фонд
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
ВСТУП
Актуальність теми. Нові ринкові економіки (НРЕ) все більше інтегруються
в глобальний економічний простір і значною мірою залежать від зовнішніх
чинників розвитку. Відтак, залучення і використання зовнішнього фінансування
часто виступає вагомою складовою стратегії їх зростання. Залучення зовнішніх
чинників розвитку є складний й суперечливий процес, позитивний результат
якого визначається поєднанням зусиль держави, що дбає про національні
інтереси, та зусиль економічних агентів, які мають забезпечувати ефективність
залучених ззовні ресурсів. В цьому контексті, побудова оптимально працюючих
інституційних механізмів залучення зовнішнього фінансування є однією із
базових передумов для комплексної трансформації національних економік
загалом.
Проблема впливу інституційного середовища на процеси залучення
зовнішнього фінансування постає все більш актуальною у посткризовий період
розвитку як окремих країн, так і світового господарства в цілому. Зокрема,
актуальним є питання використання зовнішнього фінансування та інституційних
механізмів його забезпечення як важливого фактору подальшого розвитку нових
ринкових економік як складової світового господарства. Темпи економічних
перетворень у країні знаходяться у прямій залежності від ефективності та
відповідності національного інституційного забезпечення. Тому, інституційні
зміни мають відбуватися у відповідності до наявних макроекономічних реалій та
сприяти реалізації комплексної державної стратегії трансформаційного розвитку.
Механізми оптимізації фінансових потоків є джерелом покращення
інвестиційного клімату країни та підвищення ефективності її загального
економічного потенціалу. Тому, питання залучення зовнішнього фінансування та
його інституційне забезпечення в контексті практичної реалізації
трансформаційних перетворень у нових ринкових економіках є достатньо
актуальним і потребує подальшого наукового дослідження та обґрунтування.
Теоретико-методологічну основу дослідження процесу зовнішнього
фінансування та його інституційного забезпечення становлять праці класиків
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
економічної науки А.Сміта, Д. Рікардо, представників різноманітних її напрямів і
шкіл, зокрема неокласичної (А. Маршалл, М. Фрідмен, Ф. фон Хайєк, Дж.
Стіглер), неокейнсіанської (Дж. Робінсон, Е. Харрорд, Дж. Тобін, Р. Лукас),
неокласичного синтезу (П. Самуельсон) та неоінституціоналізму (Дж. Гелбрейт,
Д. Белл, Р. Коуз, Д. Норт, Г. Беккер). Питання ринкових трансформаційних
перетворень у їх взаємодії з різноманітними інституціями стали об’єктом
досліджень таких відомих українських вчених як: А. Вергун, А. Гальчинський, В.
Геєць, Л. Кістерський, С. Мочерний, А. Поручник, Д. Расшивалов, О. Рогач, А.
Румянцев, А. Філіпенко, О. Шнирков та ін. Окремі аспекти впливу зовнішнього
фінансування на розвиток країн з новими ринковими економіками розглядається у
працях В. Шевченка та інших вчених.
Механізми фінансових інвестицій досліджуються в статтях Е.Ібрагімова
В.Шелудька, А.Шеремета, залучення зовнішніх ресурсів у формуванні місцевих
бюджетів – у працях О.Диби О. М., В.Крука, Т.Майорової, зовнішнє фінансування
нових індустріальних країн – у роботах Хе Кінг Фонга, М.Богуславського, Ю.
Ширяєва тощо.
Ґрунтовні дослідження зазначених та інших учених створили базис теорії,
методології та методики дослідження сутності нових ринкових економік,
інституційного забезпечення їх подальшого розвитку та функцій зовнішнього
фінансування у трансформаційних процесах.
Проте, незважаючи на значну кількість та глибину досліджень, існує низка
невирішених питань у контексті оптимізації інституційного забезпечення
механізмів залучення зовнішнього фінансування, їх зв’язку із трансформаційними
перетвореннями та роллю держави в цих процесах.
Зокрема, це проблемне поле потребує подальшого поглибленого аналізу в
контексті взаємодії глобальних, регіональних та національних інституційних
механізмів фінансування у країнах з новими ринковими економіками,
структурними трансформаціями цих механізмів та їх ефективністю. Потребують
подальшого дослідження особливості функціонування та напрями оптимізації
інституційних механізмів в окремих трансформаційних економіках, зокрема в
Україні.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
6
Вагомість зазначених проблем, їх актуальність та необхідність вирішення
зумовили вибір теми дисертаційної роботи, логіку і структуру дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно тем наукових досліджень кафедри
міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка: «Стратегія інтеграції України у світову
економіку» та «Галузеві особливості формування міжнародних бізнес стратегій
українських компаній», які є складовими частинами відповідних
загальнонаукових тем Інституту міжнародних відносин «Україна у міжнародних
інтеграційних процесах» (номер державної реєстрації ДР №11 БФ 048-01) та
«Асоціація як новий формат відносин України з Європейським Союзом:
політичний, правовий, економічний та інформаційний аспекти» (номер державної
реєстрації №16 БФ 048-01), які, в свою чергу, є складовою комплексної програми
наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових
процесів глобалізації» на 2011–2015 роки. Основний внесок автора у дослідження
цієї теми полягає в аналізі інституційних механізмів залучення зовнішнього
фінансування в нових ринкових економіках та обґрунтуванні необхідності
ефективного інституційного забезпечення інвестиційних процесів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове
обґрунтування концептуальних засад побудови і структурної трансформації
інституційних механізмів залучення зовнішнього інвестування у країнах з новими
ринковими економіками, зокрема, в Україні.
Відповідно до окресленої мети в дисертації визначені наступні конкретні
завдання:
 визначити зміст та напрями генези концептуалізації теоретичних
підходів до проблеми зовнішнього фінансування нових ринкових економік;
 поглибити розкриття методологічних засад та мотиваційних складових
інституційних механізмів залучення зовнішнього фінансування у
трансформаційних економіках;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
7
 структурно та змістовно розкрити трансформаційні зміни та еволюцію
інституційних механізмів зовнішнього фінансування;
 виявити особливості трансформації інституційної підтримки іноземних
інвесторів;
 виявити взаємовплив інституційних чинників та динаміки потоків
капіталу;
 емпірично ідентифікувати взаємозв’язок еволюції інституційного
середовища та потоків зовнішнього фінансування;
 обґрунтувати напрями вдосконалення інституційних механізмів
залучення зовнішнього фінансування в Україні;
 оцінити перспективи розвитку інститутів державного регулювання
залучення зовнішнього фінансування в Україні.
Об’єктом дослідження є процеси зовнішнього фінансування
національних економік в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є система інституційних механізмів зовнішнього
фінансування країн з новими ринковими економіками.
Методи дослідження. Об’єкт і предмет дослідження зумовили вибір
теоретико-методологічних засад і методів його проведення. Основою методології
дослідження є теоретична спадщина світової та вітчизняної економічної думки.
При написанні дисертації використано низку як загальнонаукових, так і
спеціальних методів дослідження: метод аналізу та синтезу, історичний метод,
системний, логічний та діалектичний методи для дослідження ґенези
концептуальних підходів до проблеми залучення зовнішнього фінансування
(підрозділи 1.1., 1.2.), порівняльного аналізу (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3.) Також,
використано сучасні методи статистичного аналізу, регресійного дослідження,
економіко-статистичного моделювання (підрозділи 3.2., 3.3.) для дослідження
структури прямих іноземних інвестицій в Україну та розробки заходів із
вдосконалення інституційного забезпечення залучення зовнішнього
фінансування,зокрема й країн з НРЕ.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
8
Сучасні методи дозволили представити логічні зв’язки між досліджуваними
параметрами в формі економетричних рівнянь та статистичних моделей, які були
використані для кількісної оцінки ефективності залучення зовнішнього
фінансування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального
науково-прикладного завдання, а саме в обґрунтуванні концептуальних засад
побудови і структурної трансформації інституційних механізмів залучення
зовнішнього інвестування у країнах з новими ринковими економіками, зокрема, в
Україні, адекватних новим умовам і викликам посткризового періоду.
Нові і найбільш суттєві наукові положення, що отримані особисто автором і
виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
- розкрито і доведено, що, на відміну від існуючих досліджень,
концептуально сучасні інституційні механізми залучення зовнішнього
фінансування нових ринкових економік являють собою результат генези
теоретичних підходів, практична реалізація яких сформувала суперечливу,
внутрішньо структуровану систему інститутів різного (одиничного, особливого та
загального) рівня. Діалектична взаємодія і взаємодоповнення одиничного
(національний інституційний механізм), особливого (регіональні міжнародні
механізми) та загального (глобальні інституції та їх механізми) призвела у
посткризових умовах нових ринкових економік до формування якісно нової
інституційної системи. Сутнісними ознаками і структурними елементами такої
системи виступають як трансформаційна адаптація існуючих різнорівневих
інституційних механізмів залучення зовнішнього фінансування, так і виникнення
нових інститутів, адекватних сучасному етапу розвитку світового господарства,
фінансової глобалізації, її викликів та загроз;
удосконалено:
 визначення методологічних засад та мотиваційних рушіїв побудови
інституційних механізмів зовнішнього фінансування у трансформаційних
економіках, якими часто не є конкурента якість позикових та залучених коштів.
Зокрема, інституційні перешкоди призводять до спотворення конкурентної якості
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
9
джерел фінансування, коли позикові кошти є у більш вигідній конкурентній
позиції, у порівнянні з коштами інвесторів. Інституційна демотивація інвесторів
призводить до негативних макроекономічних наслідків для країн з ринками, що
формуються: виникає структурний дисбаланс між активами й зобов’язаннями, і
економіка постає більш уразливою до циклічних коливань;
 теоретичне тлумачення сутності інституційного механізму
зовнішнього фінансування. Обґрунтовано, що, на відміну від існуючих тлумачень,
інституційний механізм залучення зовнішнього фінансування пов’язаний із
використанням формальних, неформальних і комбінованих інституцій
(економічних, соціальних, правових, політичних та ін.) у відповідному
інституціоному середовищі. Функціонування цього механізму націлене на
ефективне залучення й використання іноземного капіталу, зменшення
трансформаційних і трансакційних витрат. Такий механізм являє собою систему
впорядкування ролей і взаємовідносин економічних агентів, зокрема
транснаціональних корпорацій та їх філій, діяльність яких регулюється за
допомогою інституцій;
 емпіричну оцінку взаємовпливу інституційних чинників та динаміки
вхідних потоків капіталу на основі статистичного масиву даних для великої
вибірки країн. Використання регресійного аналізу до оцінки впливу інституційних
чинників на потоки капіталу дало змогу виявити та ранкувати найважливіші
серед них. Найбільший вплив виявили інститути монетарної свободи, а саме
відсутність інституційного контролю за цінами та інфляцією. Кількісне зростання
значення показника цього інституту демонструє суттєве збільшення обсягу
вхідного зовнішнього фінансування; на другій та третій позиції – інститути, що
забезпечують свободу торгівлі та зменшують податковий тягар;
набули подальшого розвитку:
 обґрунтування напрямів удосконалення інституційних механізмів
залучення зовнішнього фінансування в Україні. Обґрунтовано, що, на відміну від
існуючих підходів, удосконалення інституційного середовища в Україні має
включати гармонізацію конкурентних відносин між фінансовими посередниками
трьох типів: депозитного, кредитно-ощадного та інвестиційного. Зростання
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
10
конкуренції між посередниками різних типів сприятиме «переливу капіталу» між
ними та забезпеченню оптимального рівня рентабельності та максимально
можливої якості фінансових послуг. Динаміка інституційного середовища не має
наближувати вітчизняний ринок до зростання впливу олігополістичних проявів.
До основних негативних ознак олігополії в цьому контексті можна віднести:
максимізацію прибутку через обмеження кількості та підвищення цін; негнучкість
господарської системи; уповільнення трансформаційних перетворень через
нечуттєвість до цінових змін; використання переважно екстенсивних, а не
інтенсивних чинників; невисокі темпи економічного зростання в довгостроковому
періоді;
 оцінка перспектив розвитку інститутів державного регулювання
залучення зовнішнього фінансування в Україні та визначення інституційних
пріоритетів України. Аргументовано, що подальший розвиток відповідних
інститутів має починатись з усунення системної «інституційної пастки», яка
спричинена високим рівнем монополізації економіки та виявляється в
неоптимальній структурі власності і неефективному менеджменті галузевого
рівня й відсутності інституційної мотивації іноземних інвесторів, зокрема, у
висококонкурентних галузях економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації
висновки і пропозиції можуть бути впроваджені як на стадії вдосконалення
державної стратегії співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, так і на
стадії безпосередньої реалізації програми трансформаційних перетворень та
підвищення якості інституційного середовища у країнах з новими ринковими
економіками, зокрема й в Україні. Основний зміст роботи та її результати можуть
знайти застосування при розробці навчальних програм із міжнародних
економічних відносин і спеціалізованих курсів на тему залучення зовнішнього
фінансування у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців
із зовнішньоекономічної діяльності. В цілому, отримані результати також можуть
бути використані в дослідженнях, проведених у наукових установах, що
займаються дослідженням окресленого кола питань.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
11
Наукові результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення
інституційних механізмів залучення зовнішнього фінансування економіки
України; обґрунтування інституційних пріоритетів державного регулювання;
перспектив залучення зовнішнього фінансування та забезпечення інноваційного
розвитку були прийняті до впровадження в практику Державної компанії з
експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення
«УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (акт № USE-13.3-12027 від 21.10.2015) та ТОВ «А.Т.К.»
(акт № б/н від 12.10.2015). Результати досліджень упроваджені в навчальний
процес кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів
напряму 06.030206 – міжнародний бізнес в робочих програмах дисциплін
«Інноваційно-інвестиційний менеджмент в міжнародному бізнесі», «Ризикменеджмент в міжнародному бізнесі» та «Міжнародний фінансовий менеджмент
та міжнародні корпоративні фінанси» (акт 048/11-497 від 21.12.2016).
Особистий внесок здобувача. Основні методичні розробки,
загальнотеоретичні та прикладні наукові результати одержано особисто автором.
Також особисто автором здійснено інтеграцію загальнонаукових та спеціальних
методів у контексті проблем, пов’язаних із залученням зовнішнього фінансування.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові
результати дослідження обговорено і схвалено на засіданнях кафедри
міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, а також апробовано на 7 Всеукраїнських та
Міжнародних наукових конференціях, присвячених питанням ринкової
трансформації, фінансовим ринкам та інституційному забезпеченню економіки
України, зокрема: на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні
проблеми міжнародних відносин» – «Сучасний стан інвестицій в Україні» (Київ,
2012); на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» – «Експорт та
імпорт капіталу в умовах сучасних трансформацій» (Київ, 2012); на ХІ-й
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих
вчених «Шевченківська весна» – «Особливості залучення фінансування в
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
12
економіку України» (Київ, 2013); на ІІ Міжнародній науково-практичній
конференції «Реструктуризація глобального простору: історичні імперативи та
виклики» (Київ, 2013); на Міжнародній науково-практичній конференції
студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних
відносин» – «Сучасні аспекти співпраці України з МВФ (Київ, 2013); у збірнику
наукових праць «Актуальні проблеми міжнародних відносин» –
«Концептуальні підходи до залучення іноземних інвестицій» (Київ, 2013); на
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих
вчених «Шевченківська весна» – «Основні перспективи розвитку ринку ПІІ в
Україні в рамках підписання Угоди про асоціацію України з ЄС (Київ, 2014); на
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих
вчених «Шевченківська весна» – «Теоретичні підходи до визначення нових
ринкових економік на сучасному етапі» (Київ, 2015).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
опубліковано у 13 наукових працях (загальний обсяг 4,8 друк. арк.), з них 5 статей
у провідних фахових виданнях і збірниках наукових праць, з яких 1 – у фаховому
виданні України, яке входить до міжнародних наукометричних баз даних, 8 – у
матеріалах і тезах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг
дисертації становить 195 сторінок. Загальна кількість ілюстрацій – 22 на 7
сторінках, таблиць – 15 на 14 сторінках, додатків – 5 на 20 сторінках. Список
використаних джерел налічує 254 найменування, з яких 161 – іноземною мовою.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження інституційних механізмів залучення зовнішнього
інвестування у країнах з новими ринковими економіками дало змогу зробити
низку найбільш важливих висновків та узагальнень.
1. Об’єктивна тенденція приєднання НРЕ до міжнародної системи руху
капіталу та використання закономірностей світового досвіду в залученні
іноземного капіталу належить до характерних рис сучасного етапу їх
розвитку. Вони пройшли тривалий шлях трансформації механізмів залучення
іноземного капіталу: від залучення фінансування в межах офіційної
допомоги розвитку розвинених економік та міжнародних організацій – до
становлення в якості одного з найбільших реципієнтів іноземних інвестицій у
світі. На початкових етапах уряди цієї групи країн звертали увагу, головним
чином, на макроекономічні чинники залучення іноземного капіталу. Але
ситуація змінюється і, особливо, впродовж останнього десятиліття найбільш
важливі НРЕ зробили акцент на розвитку власного інституційного
середовища задля стимулювання притоку капіталу.
Процес формування нових ринкових економік визначається по-різному
представниками неокласицизму, неокейнсіанства, інституціоналізму та
неоінституціоналізму. Неокласична економічна школа визнає значну
неоднорідність переваг та функцій корисності економічних агентів.
Представники неокейнсіанської школи відводять основну роль у
трансформаційних перетвореннях державі, яка має не лише створювати
умови для інших економічних агентів, але й активно впливати на розподіл
ресурсів та вибір інвестиційних проектів. Інституціоналізм акцентує увагу на
взаємодії між різними економічними інституціями, тому що саме вони
визначають загальні паттерни розвитку в країні. Держава не діє ізольовано
від корпорацій, профспілок та зовнішніх ринків. Представники цього
напряму аналізують альтернативні варіанти організації такої взаємодії та
пропонують алгоритми їх оптимізації.
2. До цього часу дослідження інституцій та інституційного механізму
супроводжується полемікою щодо їх змісту, структури й ролі. У сучасній
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
193
економічній літературі також можна зустріти ширше тлумачення цієї
економічної категорії – інституції трактуються не лише як норми взаємодії
між економічними агентами, але й як організаційні форми об’єднання
економічних агентів, тобто інституції-організації.
Інституційний механізм залучення зовнішнього фінансування
пов’язаний із використанням формальних, неформальних і комбінованих
інституцій (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.) у
відповідному інституційному середовищі. Функціонування цього механізму
націлене на ефективне залучення й використання іноземного капіталу,
зменшення трансформаційних і трансакційних витрат. Такий механізм являє
собою систему впорядкування ролей і взаємовідносин економічних агентів,
зокрема транснаціональних корпорацій (ТНК) та їх філій, діяльність яких
регулюється за допомогою інституцій.
3. Емпіричні дослідження до цього часу, головним чином, звертають
увагу на зв’язок притоку капіталу з низкою макроекономічних змінних.
Серед них найчастіше зустрічаються розмір та потенціал ринку, який
приймає, до зростання, економічна стабільність, рівень відкритості
економіки, рівень прибутковості, а також якість інституцій та рівень
розвитку. Нечисленні праці, які використовують інституційний підхід,
зосереджені на аналізі впливу державних устроїв та політичних режимів,
правових систем та прав власності, судової системи, забезпечення виконання
договірних зобов’язань, та ін.
4. Покращення основних макроекономічних показників багатьох НРЕ
за останнє десятиліття внесли істотні зміни в структуру та склад потоків
капіталу. Вказані зміни включають структурні зміни боргу, розвиток
фондових ринків, а також зростання зовнішнього корпоративного боргу.
Фондові ринки НРЕ зазнали низки реформ з початку 1990-х років, які
підвищили інтерес іноземних інвесторів. Реформи покращили конкурентні
умови на цих ринках і поліпшили довіру інвесторів після того, як у цих
країнах покращили формальні інституції (нормативно-правову базу) та
знизили витрати на операції, а також інформаційну асиметрію. Окрім того,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
194
країни, які ввели закони та допоміжні інституції щодо захисту прав
міноритарних акціонерів більше приваблюють іноземних інвесторів.
5. Існує значна гетерогенність у складі портфельних потоків через НРЕ,
й ці особливості можуть бути пояснені відповідною політикою щодо
капітального рахунку платіжного балансу. Наприклад, ліберальний підхід
НРЕ в Азії до портфельних інвестицій у порівнянні з 1990-ми рр., в
поєднанні з багатообіцяючими перспективами зростання, зробив їх головним
пунктом призначення потоків портфельних інвестицій.
6. Впродовж останнього часу в НРЕ продовжуються зміни
інституційного середовища задля полегшення притоку іноземного капіталу,
підвищення прозорості та покращення інвестиційного клімату. До таких змін
складових інституційних механізмів залучення іноземного капіталу варто
віднести реформи національних інвестиційних політик, політик у галузі
промислового розвитку, податкових стимулів та, в цілому, податкових
реформ, специфічних заходів із заохочення інвестицій, програм розвитку
інфраструктури та, зокрема, інституційної підтримки інвесторів. Країни з
ринками, що формуються, також продовжують розвивати систему угод,
пов’язаних з інвестиціями на двосторонньому, багатосторонньому та
регіональному рівнях, які знаходяться на різних етапах переговорів і
розвитку. В цьому контексті особливо успішними є азійські країни, які
надають такого великого значення іноземному капіталу задля пришвидшення
власного економічного зростання та відповідності рівню економічного
розвитку економік – найближчих конкурентів, особливо з того самого
регіону.
7. Заохочення інвестицій має великий вплив на обсяги залучених ПІІ.
Діяльність інституцій із заохочення (ІЗІ) інвестицій орієнтована на
інвесторів, які планують реалізовувати інвестиційні проекти з нуля
(«greenfield»), оскільки вони вважаються найбільш сприятливими для
економічного зростання і розвитку приймаючої країни за рахунок їх прямих
внесків, що впливають на формування капіталу, рівень технологій та
інновацій, зайнятості та розвитку людських ресурсів, структури торгівлі і
непрямі внески через вклад до зростання конкурентоспроможності та
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
195
продуктивності приймаючої країни. Існують також агенції, що надають
посередницькі бізнес-послуги для іноземних інвесторів, які шукають
місцевого партнера, аби розпочати свій бізнес у формі спільного
підприємства.
8. Використання регресійного аналізу до оцінки впливу інституційних
чинників на потоки капіталу надали змогу виявити найважливіші серед них.
Найбільший вплив виявила монетарна свобода, тобто відсутність контролю
за цінами та інфляцією. Зростання цього показника дозволяє збільшити
вхідні потоки на понад 1 млрд. дол. Зростання торгової свободи дає
можливість збільшити фінансові потоки на 612 млн. дол. Низький
податковий тягар дозволяє також стимулювати притік інвестицій. Так, зміна
лише на 1 пункт дає можливість додатково збільшити притік на 560 млн.
Решта індексів, в середньому, спричиняють змінну потоків в межах 300 млн.
дол.
9. Напрями вдосконалення інституційних механізмів залучення
зовнішнього фінансування в Україні, відповідно до їх адресування
потенційними загрозам та ризикам, подано в межах двох блоків. Особлива увага
в першому блоці приділена інституційному розвитку фінансової системи,
зокрема, в банківській сфері. Другий блок включає покращення умов діяльності
компаній, прозорі умови для інвестування; гарантію прав власності; помірне
оподаткування, сприяння ринковій конкуренції, комплексну європейську й
світову інтеграцію, сприяння інтеграції до високотехнологічних механізмів
залучення капіталу (зокрема, краудфандингових платформ).
10. Посилення інститутів державного регулювання залучення зовнішнього
фінансування в Україні можливе за умов зміни філософії щодо ролі держави в
макроекономічних процесах, відмови від екзогенного впливу на економіку та
процеси залучення зовнішнього фінансування, орієнтації на стратегічні цілі та
довготермінову стабільність, спрямуванню значних ресурсів держави на
комплексну економічну інтеграцію.