ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

КОРОЛЕВСЬКА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК 658.511.011

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
НА ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Бузько Ірина Романівна,
доктор економічних наук,
професор

Луганськ – 2010
ЗМІСТ
С.
ВСТУП………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНСФОРМА-ЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ …..……………..…………...
10
1.1. Промислове підприємство як суб'єкт стратегічного управління …... 10
1.2. Трансформація підприємства і проблеми зміни структури його
діяльності ………….....……………..……………..……………..……..…...
30
1.3. Організаційне забезпечення системи управління підприємством в умовах його трансформації …..……………………………….……..…......
52
Висновки до розділу 1 …..…………..……………..……………..………... 72
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА
ПІДПРИЄМСТВІ ……….……………..…………………………………....

76
2.1. Дослідження тенденцій у здійсненні трансформацій на підприємс-твах металургійної галузі …..…….………..……………………………….
76
2.2. Визначення потенціалу організаційної стійкості металургійного підприємства …..……………………………..………..……………..……..
107
2.3. Забезпечення інтегративного розвитку трансформаційних про-цесів на підприємстві ….....……………..……………..…………………….........
134
Висновки до розділу 2 ..……………..……………..………………………. 146
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСФОРМА-ЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ………………...……………
150
3.1. Формування системи управління трансформаційними процесами на підприємстві ..…………..……………..…………………………………
150
3.2. Інформаційне забезпечення трансформаційних процесів на підпри-ємстві …...……………..……………..………………………………………
171
3.3. Розробка програми стратегічної трансформації підприємства …….. 191
Висновки до розділу 3 ..……………..……………..………………………. 212

ВИСНОВКИ …..……………..……………..………………………………. 217
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………....……………..……… 227
ДОДАТКИ ……...…………………………………………………………... 246

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування економіки та трансформаційні процеси, які в ній відбуваються, ускладнили діяльність багатьох підприємств й одночасно створили додаткові можливості, що дозволили визначити пріо-ритети розвитку, сформулювати стратегічні цілі та завдання, а також мобілі-зувати потенціал для освоєння нових ринків. Виняткового значення завдяки специфіці сучасної вітчизняної практики господарювання набувають особливості управління підприємствами в процесі їхніх трансформаційних перетворень відповідно до планів стратегічного розвитку та змін умов господарювання.
У сучасних умовах господарювання трансформації здійснюються не лише в діяльності підприємств, стан яких характеризується як кризовий, але й у діяльності тих, що функціонують досить ефективно. Це зумовлюється тим, що лише шляхом проведення перманентних якісних покращань умов і напрямів діяльності підприємства за допомогою реалізації керованих транс-формацій можна забезпечити його стратегічний стійкий розвиток у жорстких умовах загострення глобальної конкуренції та зростання динамізму зовнішнього середовища. Здійснення трансформаційних процесів передбачає управління перетвореннями та змінами на підприємстві, які мають масштабний характер і спрямовані на досягнення ним стійкого рівноважного становища й забезпечення стабільного ефективного функ-ціонування.
Актуальність проблеми наукового супроводу трансформаційних процесів на підприємстві на основі системної взаємодії різноманітних процедур і методів управління є очевидною та вимагає використання принципово нових підходів до забезпечення їхньої реалізації. Визначення дієвості, удосконалення інструментарію та напрямів трансформацій і забезпечення стійкого розвитку підприємства сприятимуть вирішенню цього завдання. Ураховуючи недостатній рівень розв'язання проблеми забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві та перебування практичного досвіду в цій галузі в стані накопичення, не всі аспекти даної проблематики є дослідженими належним чином. У зв'язку з цим очевидною є необхідність формування цілісного підходу до забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві. Зокрема, дієвість трансформаційних процесів у сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств неможлива за умови відсутності їхнього належного організаційного, економічного, інформаційного забезпечення. Це зумовило актуальність вибраної теми дисертаційної роботи, яка присвячена розробленню теоретичних аспектів і практичних рекомендацій щодо забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН-39-03 "Дослідження і формування механізму забезпечення стійкості фінансових та промислових комплексів регіону" (номер держреєстрації 0103U000419, 2003-2005 рр.) здобувачем сформовано послідовність етапів розроблення та реалізації трансформаційного процесу металургійного підприємства з визначенням конкретних моделей трансформації. Відповідно до теми ДН 33-06 "Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господарської діяльності в епоху економіки знань" (номер держреєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) автором визначено основні принципи та процедури інформаційного забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві.
Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішено такі основні за-вдання:
проаналізовано та систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності й особливостей трансформаційних процесів на підприємстві та на-прямів їхнього забезпечення;
вивчено можливості й напрями організаційного забезпечення системи управління підприємством в умовах його трансформації;
обґрунтовано роль системно-перетворювального підходу в організа-ційному забезпеченні системи управління підприємства в умовах його тран-сформації;
досліджено потенціал організаційної стійкості підприємства та напря-ми підвищення ефективності його використання в трансформаційних проце-сах;
виявлено рекрематичні резерви потенціалу організаційної стійкості пі-дприємства та їхню роль при здійсненні трансформацій на підприємстві;
описано трансформаційні процеси на підприємстві як об’єкта управ-ління, організація якого має системний характер;
сформульовано принципові основи формування системи інформаційного забезпечення трансформаційних процесів;
розроблено Програму стратегічної трансформації підприємства як ос-нови забезпечення його переходу на якісно новий рівень розвитку.
Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси на підприємстві. Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність способів наукового пізнання, загальнонаукові принципи й методи та прийоми, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичним підґрунтям роботи стали фундаментальні положення концепції стратегічного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, що присвячені теоретичним, методичним аспектам управління підприємством.
Правове поле дисертації склали чинні законодавчі та нормативні доку-менти, що регламентують діяльність суб'єктів господарювання в Україні. Інформаційною базою роботи є дані офіційної статистики, аналітичні матеріали, дані звітності металургійних підприємств, Internet, результати власних досліджень.
У роботі використано метод формалізації (для опису ресурсів, резервів і потенціалу підприємства), метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослідження сутності трансформаційних процесів на підприємстві та їхніх основних типів), методи аналізу й синтезу (у системних дослідженнях тенденцій у здійсненні трансформацій на підприємствах металургійної галузі, вивченні ринку металургійної продукції, визначенні рекрематичних резервів), методи статистичного та системного аналізу (при формуванні груп цільових індикаторів трансформаційного процесу), системний, процесний і системно-перетворювальний підхід (при організаційному забезпеченні системи управління підприємства в умовах його трансформацій, розроблянні концепції управління трансформаційними процесами на підприємстві, формуванні системи інформаційного забезпечення траснформаційних процесів на підприємстві), інтегративний підхід (при розроблянні підходу до управління та розвитку трансформаційних процесів на підприємстві, визначенні цільових векторів руху трансформаційних процесів), методи моделювання (при побудові та виборі моделей трансформації підприємства), графічні методи, методи екс-пертних оцінок, системного аналізу та моделювання (при розроблянні стра-тегічного профілю трансформаційного процесу, визначенні результативності трансформацій на підприємстві), сценарний підхід (при створенні Програми стратегічної трансформації підприємства).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий ре-зультат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних положень щодо забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
запропоновано послідовність етапів трансформаційних процесів на пі-дприємстві, реалізація яких дозволяє здійснювати систематизовані цілеспря-мовані трансформації в діяльності підприємства на основі реалізації сформо-ваних моделей трансформації (випереджувальної, оперативної, стратегічної, антикризової, радикальної);
уточнено:
поняття організаційного забезпечення системи управління підприємст-ва в умовах його трансформації, під яким розуміється сукупність взаємопо-в'язаних методів, засобів, інструментів і процедур, використання котрих спрямоване на послідовну підготовку та здійснення трансформацій на підп-риємстві, а також визначено, що основу організаційного забезпечення системи управління підприємства складає управління спротивом персоналу здійснюваним трансформаціям і дотримання цілісності системи управління підприємства на основі рівноважної взаємодії її параметрів (хаос ↔ впоряд-кована різноманітність ↔ порядок);
дістало подальшого розвитку:
системно-перетворювальний підхід за рахунок визначення системного характеру трансформаційних процесів, виділення його складових і напрямів використання в організаційному забезпеченні системи управління підприємства в умовах його трансформації, що дозволяє забезпечити рівноважний стан системи та проблемно-орієнтоване управління трансформаціями на основі балансу економічних інтересів підприємства;
основні положення сучасної теорії економічного потенціалу підприєм-ства завдяки визначенню потенціалу організаційної стійкості підприємства та його місця в системі управління трансформаційними процесами на підприємстві, використання якого забезпечує пасивну та активну адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища;
підхід до інформаційного забезпечення діяльності підприємства, який передбачає формування системи інформаційного забезпечення трансформа-ційних процесів (СІЗТП) й побудови її моделі, підґрунтям якої є представ-лення процесу трансформації як наскрізного та виділення підсистеми моніторингу трансформаційних процесів на підприємстві;
удосконалено:
організацію управління трансформаційними процесами на підприємст-ві шляхом створення Програми стратегічної трансформації на основі запро-понованої послідовності її розробляння та реалізації, що передбачає обґрун-тування необхідності трансформації й визначення її цільового напряму у вигляді комплексу взаємопов'язаних завдань, реалізація яких спрямована на забезпечення переходу підприємства на якісно новий рівень розвитку.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації результати та розроблені рекомендації є методичною основою для вдосконалення забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:
створена Програма стратегічної трансформації металургійного підпри-ємства;
підхід до переборення спротиву персоналу трансформаціям, що здійс-нюються на підприємстві,
визначення рекрематичних резервів за етапами функціонування та тра-нсформації металургійного підприємства.
Розробки й рекомендації автора використані в практичній діяльності виробничих підприємств Луганської та Донецької областей, що підтверджу-ється відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (акт про використання від 03.05.2010 р.) і ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" (акт про викори-стання № 05/487-1 від 26.06.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі формування ресурсного потенціалу підприємства. Особистий внесок здобувача в праці, що опубліковані у співавторстві, визначено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися й схвалені на Всеукраїн-ській науково-методичній конференції "Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку" (м. Алчевськ, 2004 р.), Всеукраїнсь-кій науково-практичній конференції "Економічні проблеми сталого розвитку підприємства в умовах ринкової економіки" (м. Луганськ, 2004 р.), VII Між-народній науково-практичній конференції "Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства" (м. Донецьк, 2006 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції "Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства" (м. Донецьк, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Управлінський потенціал у системі економічного розвитку" (м. Алушта, 2007 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 20 науко-вих працях, серед яких 11 статей – у наукових журналах, 7 статей – у збірни-ках наукових праць, 2 публікації – у матеріалах науково-практичних конфе-ренцій. Загальний обсяг публікацій – 5,8 д.а., з яких особисто автору нале-жать 5,5 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 226 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 24 таблиці та 30 рисунків, які подано на 39 сто-рінках. Список використаних джерел із 211 найменувань уміщено на 19 сто-рінках, 1 додаток – на 3 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах особливості функціонування та управління вітчизняними промисловими підприємствами тісно пов'язані зі зміною зовнішніх умов і стратегічних орієнтирів їхньої діяльності. Очевидно, що на такі зміни підприємство має реагувати негайно й адекватно. Здійснення на підприємстві різного роду змін, що стосуються його внутрішньої та зовнішньої сфер діяльності, є складним масштабним процесом, який вимагає проведення відповідних трансформацій. Ураховуючи складність і багатоаспектність поняття "трансформація підприємства", для розкриття його сутності використано системний підхід. Це дозволило визначити трансформацію підприємства як системне перетворення, зміну зовнішньої або внутрішньої структури суб'єкта господарювання, форм і видів його діяльності, системи взаємозв'язків, методів організації та управління діяльністю підприємства, що сприятиме якісним змінам його властивостей і принципів функціонування. Здійснення трансформацій на підприємстві носить комплексний характер, стосується всіх аспектів його діяльності незалежно від спрямованості змін, враховує вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Відповідно до цього в роботі визначено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на підприємство та вибір напряму його трансформацій.
Проведене дослідження понятійно-категоріального апарату трансформаційних процесів на підприємстві дозволило виділити основні їхні типи, найпоширенішим з яких є реструктуризація. Зокрема, визначено, що реструктуризація, реформування, реорганізація, реінжиніринг є структурними елементами трансформаційних процесів на підприємстві, оскільки є взаємозв'язаними й можуть паралельно реалізовуватися на підприємстві щодо його структури, функцій і бізнес-процесів. За результатами дослідження запропоновано визначати трансформаційні процеси на підприємстві як послідовність певних взаємозв'язаних дій зі здійснення комплексних цілеспрямованих трансформацій у діяльності підприємства, спрямованих на забезпечення його стійкого еволюційного розвитку.
Визначені в роботі особливості та специфіка трансформацій вітчизняних промислових підприємств дозволили дійти висновку, що велике значення має готовність підприємства до здійснення трансформацій. Така готовність зумовлюється не лише якістю системи управління підприємством і наявністю достатньої кількості необхідних ресурсів, але й можливими організаційними перешкодами. Своєчасне виявлення та подолання організаційних перешкод є одним з основних завдань організаційного забезпечення системи управління підприємства при здійсненні його трансформацій. Під організаційним забезпеченням системи управління підприємства в умовах його трансформацій розуміється сукупність взаємопов'язаних методів, засобів, інструментів і процедур, використання яких спрямоване на послідовну підготовку, розробляння та здійснення трансформацій на підприємстві. Таке забезпечення є механізмом, що дозволяє приймати та ефективно реалізовувати управлінські рішення, адекватні поставленим завданням розвитку підприємства, а також координувати й корегувати здійснювані трансформації.
Базисна передумова організаційного забезпечення системи управління підприємства полягає у визначенні даної системи як центральної ланки будь-якого трансформаційного процесу, а також одночасно суб'єкта та об'єкта трансформації. Відповідно до цього обґрунтовано необхідність застосування системно-перетворювального підходу, який в організаційному забезпеченні системи управління підприємства в умовах його трансформацій передбачає використання й удосконалення інструментарію сучасного менеджменту, що дозволяє на основі інформації про об'єкт управління визначати завдання трансформацій і шляхи їхнього вирішення. Напрями розвитку системно-перетворювального підходу характеризуються системністю і спрямованістю трансформаційних процесів на підприємстві. Основними складовими даного підходу є системне уявлення трансформаційних процесів, що здійснюються в діяльності підприємства, інноваційне бачення проблем і формування вищого рівня когнітивності, інституціалізація системних трансформацій на підприємстві. Його використання дозволяє забезпечити рівноважний стан системи управління підприємства, реалізацію проблемно-орієнтованого управління трансформаційними процесами на основі балансу економічних інтересів підприємства. В роботі виділено певні обмеження у використанні системно-перетворювального підходу, а саме: за часом, цілепокладанням, специфікою взаємодії із зовнішнім середовищем, а також обмеження щодо особливостей функціонування підприємства, що пов'язані з неоднорідністю елементів управління в ході здійснення трансформацій. Урахування вказаних обмежень та особливостей при організаційному забезпеченні системи управління підприємства при здійсненні трансформацій дозволить уникнути неадекватних управлінських дій і прийняття помилкових рішень.
Одним з найважливіших аспектів здійснення трансформацій на підприємстві є відповідність кваліфікаційного рівня персоналу складностям змін, що відбуваються, і ступінь сприйнятливості ним даних процесів. Наявність певної невідповідності викликає спротив з боку персоналу, що суттєво знижує результативність проведення будь-яких трансформацій. Під спротивом персоналу трансформаційним процесам розуміється його негативна реакція в цілому й окремих груп зокрема, що ускладнює здійснення перетворень і загрожує стабільному функціонуванню підприємства. В роботі запропоновано підхід до забезпечення переборення спротиву персоналу здійснюваним трансформаціям на підприємстві на основі виявлення й оцінювання впливу чинників, що найбільше впливають на цей процес, а також виділення групового, індивідуального та системного спротиву. Результатом є побудова системної моделі спротиву трансформаціям, яка складає основу для опису цього процесу у вигляді інтегрованого в систему управління підприємства цілого, а також дозволяє розробити відповідний інструментарій його переборення. Основою організаційного забезпечення системи управління підприємства є управління спротивом персоналу здійснюваним трансформаціям, а також дотримання цілісності системи управління підприємством на основі рівноважної взаємодії її параметрів (хаос ↔ впорядкована різноманітність ↔ порядок).
Обґрунтування необхідності та характеристика особливостей, що впливають на здійснення трансформаційних процесів на підприємстві, дають змогу визначити можливості й напрями організаційного забезпечення системи управління підприємства в умовах його трансформації та зробити висновок, що результативність цих процесів безпосередньо залежить від ступеня вивчення передумов забезпечення трансформацій на підприємстві.
Передумови та можливості забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві визначаються, перш за все, характером завдань і стратегічних цілей його розвитку. Ефективність забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві безпосередньо залежить від рівня потенціалу організаційної стійкості підприємства та його рекрематичних резервів, а також можливостей інтегративного розвитку трансформаційних процесів на підприємстві. Вивчення специфічних особливостей та динаміки розвитку вітчизняних підприємств металургійної галузі дозволили визначити тенденції в здійсненні їхніх перетворень і формуванні пріоритетних напрямів трансформації. Отже, для забезпечення стійкості функціонування та підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних металургійних підприємств необхідним є здійснення цілеспрямованих стратегічних трансформацій.
В умовах трансформацій на підприємстві особливу роль відіграє його організаційна стійкість, що показує, наскільки організаційна структура та система управління підприємством відповідають поточним і прогнозованим умовам його функціонування. Під організаційною стійкістю підприємства розуміється його здатність зберігати рівноважний упорядкований стан взаємозв'язків структури й бізнес-процесів під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища і забезпечувати ефективну взаємодію структурних елементів підприємства за допомогою відповідних цілеспрямованих трансформацій на підприємстві. Основними напрямами управління організаційною стійкістю підприємства є визначення його сильних і слабких сторін, забезпечення адаптивності системи управління підприємства до змін зовнішнього середовища та співвідношення між пасивною й активною адаптацією підприємства. Пасивна адаптація підприємства до змін умов його функціонування спрямована на збереження досягнутого рівня ефективності використання ресурсних можливостей і нарощування потенціалу організаційної стійкості підприємства, тоді як активна адаптація передбачає здійснення на підприємстві відповідних трансформацій.
Одним з найважливіших завдань управління організаційною стійкістю підприємства є визначення та нарощування її потенціалу. Потенціал організаційної стійкості підприємства розглядається як сукупність можливостей підприємства до забезпечення стійкого функціонування системи управління та організаційної структури підприємства в процесі його трансформацій за допомогою ефективного використання всіх ресурсів і конкурентних переваг підприємства, нівелювання й компенсації негативного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, запровадження інноваційного інструментарію управління підприємством та здійснюваними трансформаціями. Відповідно до цього в роботі визначено роль та місце потенціалу організаційної стійкості в системі управління трансформаційними процесами підприємства.
В умовах здійснення трансформацій на підприємстві особливої значущості набуває забезпечення наскрізного управління його ресурсними потоками та резервами виробництва, насамперед рекрематичними. Відповідно до цього сформовано основні напрями консолідації рекрематичних резервів з оптимізації трансакційних витрат підприємства. Виявлення, використання та ефективне управління рекрематичними резервами на всіх етапах діяльності, а також трансформацій підприємства дозволяє забезпечувати наскрізне управління ресурсами та резервами виробництва, нарощувати потенціал організаційної стійкості підприємства й оптимізувати його сукупні витрати зі здійснення трансформацій.
Одним з найважливіших завдань управління трансформаційними процесами на підприємстві є забезпечення випереджувального характеру управлінських дій, а також використання інноваційного інструментарію управління. Вирішення цього завдання ґрунтується на застосуванні інтегративного підходу, що включає використання цільового, процесного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, рефлексивного та інших підходів. Це дозволило розглядати управління трансформаційними процесами на підприємстві з погляду їхнього інтегративного розвитку як складової системи управління підприємства. Застосування такого підходу забезпечує інтегративний розвиток трансформаційних процесів на підприємстві, що базується на визначенні цільових векторів руху, виявленні суперечностей функціонування та шляхів їхнього розв'язання при забезпеченні цілісності управлінського процесу. Це досягається завдяки забезпеченню узгодженого перетворення загальних цілей трансформаційного процесу в специфічні цільові показники його результативності для кожного підрозділу та рівня управління підприємством.
Визначення можливостей інтегративного розвитку трансформаційних процесів на підприємстві та потенціалу організаційної стійкості підприємства, виявлення та ефективне використання рекрематичних резервів підприємства в умовах його трансформацій накреслюють основні напрями забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві на основі формування системи управління трансформаційними процесами, їхнього інформаційного забезпечення та розроблення програми стратегічної трансформації підприємства.
Вирішення завдання ефективного забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві залежить, перш за все, від формування системи управління трансформаціями на підприємстві. Управління трансформаціями в ході їхньої реалізації на підприємстві передбачає виявлення та прогнозування впливу некерованих змін і зовнішніх чинників на трансформаційний процес, обґрунтування необхідності проведення трансформацій на підприємстві та визначення їхньої траєкторії. Це викликає необхідність формування такої системи управління трансформаційними процесами на підприємстві, котра являє собою сукупність способів, методів та інструментарію розроблення й прийняття рішень щодо управління діяльністю підприємства в умовах його трансформацій на різних етапах їхнього здійснення.
Система управління трансформаційними процесами є інтегрованою в загальну систему управління підприємством. Важливим завданням системи управління трансформаційними процесами на підприємстві є забезпечення взаємозв'язку стратегічної та тактичної компонент управління за допомогою перетворення вибраної моделі трансформації в Програму стратегічної трансформації підприємства.
Досягається це шляхом узгодження цілей і завдань трансформаційного процесу на різних рівнях управління підприємством у єдиному просторово-часовому континуумі. Важливою умовою результативного здійснення трансформацій на підприємстві є забезпечення його стійкості під впливом різного роду збурень. Така стійкість визначається наявністю та рівнем потенціалу організаційної стійкості підприємства, використання якого визначає траєкторію трансформації підприємства, її позитивну або негативну спрямованість. Під позитивною трансформацією розуміється здійснення керованих трансформаційних процесів, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства, нарощування його конкурентних переваг і потенціалу організаційної стійкості.
Негативна трансформація виникає в результаті незворотного розвитку кризових явищ унаслідок втрати стійкості підприємством під впливом різного роду деструктивних зовнішніх і внутрішніх збурень, що виражається в погіршенні стану й дезоптимізації діяльності підприємства, а також його спонтанній трансформації, результати якої не визначені.
Стійкі взаємозв'язки складових трансформаційних процесів та їхня взаємодія утворюють послідовність їхнього розвитку. Тому в роботі сформовано послідовність трансформаційного процесу у вигляді відповідних етапів, які властиві логіці поступової реалізації управлінських дій з досягнення поставленої мети за допомогою реалізації сукупності впорядкованих операцій. У межах системи управління трансформаційними процесами на підприємстві обґрунтовано необхідність вибору моделі трансформації підприємства, що є нестандартизованим завданням. Виконання такого завдання потребує пошуку найприйнятніших варіантів для кожного конкретного підприємства з урахуванням його економічних інтересів, характеру та спрямованості впливу чинників зовнішнього середовища, можливості виникнення некерованих змін.
У роботі розроблено моделі трансформації підприємства та визначено послідовність етапів їхнього обґрунтування й вибору із застосуванням сформованої послідовності етапів трансформаційних процесів на підприємстві. З практичного погляду використання моделей трансформації та запропонованої послідовності етапів трансформаційних процесів на підприємстві дозволяє здійснювати цілеспрямовані трансформації на підприємстві відповідно до цілей його розвитку й умов функціонування, а також уможливити трансформаційні процеси як більш керовані. Завдання вибору моделі й напряму трансформації підприємства в межах системи управління трансформаціями на підприємстві структуровано у вигляді континууму за типами визначених моделей трансформації, що має власні критерії, інструментарій реалізації та накреслює перспективи розвитку підприємства з урахуванням циклічних коливань економіки.
З метою підвищення ефективності управління трансформаційними процесами на підприємстві вдосконалено концептуальні підходи до його інформаційного забезпечення. Таке вдосконалення ґрунтується на побудованих підходах до формування системи інформаційного забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві (СІЗТП) та розроблення її моделі. Реалізація означених підходів дає можливість формувати інформаційні масиви трансформаційного процесу, операційно-технологічну базу даних, базу знань та передумов для розробки управлінських рішень в умовах трансформацій. У роботі СІЗТП визначено як сукупність інтегрованих інформаційно-аналітичних та управлінських підсистем, динамічних інтелектуальних структур, які ґрунтуються на відповідних інформаційних технологіях, спрямованих на оперативне забезпечення органів управління трансформаційним процесом відповідною інформацією, ідентифікацію та прогнозування можливих ризиків, розробляння випереджувальних управлінських впливів у ході здійснення трансформацій. Вивчення принципів і напрямів інформаційного забезпечення трансформацій на підприємстві дозволили виділити основні складові СІЗТП, найважливішою з яких є підсистема моніторингу. Підсистему моніторингу трансформаційних процесів розглянуто як сукупність інформаційних баз даних, сформованих за результатами безперервних спостережень і діагностики стану підприємства та його трансформаційних процесів, необхідних для прийняття управлінських рішень, аналізу, контролю й корегування здійснюваних на підприємстві трансформацій.
Розроблена модель СІЗТП і виділена підсистема моніторингу забезпечують створення на підприємстві цілісної інфраструктури, адекватної завданням і цілям управління трансформаційними процесами на підприємстві. Проведення моніторингу трансформаційних процесів на підприємстві передбачає безперервне спостереження, аналіз динаміки та діагностику трансформацій, складання діагностичних позиційних карт трансформаційного процесу. Позиційна карта трансформаційного процесу є стислим виразом основних відомостей про стан і хід реалізації конкретного етапу трансформації на підприємстві, що дозволяє аналізувати, оцінювати й контролювати кожен з етапів трансформаційного процесу.
Одержані результати дозволили сформувати послідовність кроків з розроблення та реалізації Програми стратегічної трансформації підприємства на основі обґрунтування необхідності трансформації й визначення її цільового напряму у вигляді комплексу взаємопов'язаних завдань. Відповідно до представленої послідовності на прикладі ВАТ "Донецький металургійний завод" визначено цілі та завдання здійснення трансформацій на підприємстві, накреслено шляхи їхнього досягнення, а також інструментарій трансформації. Отже, досягнення вказаних цілей здійснюється за допомогою відповідних стратегій у межах трансформаційних процесів, результативність кожного з етапів яких дозволяють визначати згруповані цільові індикатори. Значення цільових індикаторів та їхня динаміка дає змогу оцінити результативність відповідних заходів, а також описати темп і якість трансформацій на підприємстві. Спрямованість і результативність трансформацій, що здійснюються на підприємстві в межах Програми стратегічної трансформації, безпосередньо впливають на його стратегічні позиції в зовнішньому середовищі. Оцінювання стратегічних позицій підприємства є важливим елементом етапу координації, контролю й оцінювання ефективності трансформаційного процесу. Відповідно до цього обґрунтовано необхідність складання стратегічного профілю трансформаційного процесу. Такий підхід дозволяє визначати реальну результативність трансформацій на підприємстві та їхню відповідність запланованим цільовим показникам, а також оцінювати синергію трансформаційних перетворень.

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах особливості функціонування та управління вітчиз-няними промисловими підприємствами тісно пов'язані зі зміною зовнішніх умов і стратегічних орієнтирів їхньої діяльності. Очевидно, що на такі зміни підприємство має реагувати негайно й адекватно. Здійснення на підприємстві різного роду змін, що стосуються його внутрішньої та зовнішньої сфер діяльності, є складним масштабним процесом, який вимагає проведення відповідних трансформацій. Ураховуючи складність і багатоаспектність поняття "трансформація підприємства", для розкриття його сутності використано системний підхід. Це дозволило визначити трансформацію підприємства як системне перетворення, зміну зовнішньої або внутрішньої структури суб'єкта господарювання, форм і видів його діяльності, системи взаємозв'язків, методів організації та управління діяльністю підприємства, що сприятиме якісним змінам його властивостей і принципів функціонування. Здійснення трансформацій на підприємстві носить комплексний характер, стосується всіх аспектів його діяльності незалежно від спрямованості змін, враховує вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Відповідно до цього в роботі визначено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на підприємство та вибір напряму його трансформацій.
Проведене дослідження понятійно-категоріального апарату трансфор-маційних процесів на підприємстві дозволило виділити основні їхні типи, найпоширенішим з яких є реструктуризація. Зокрема, визначено, що реструктуризація, реформування, реорганізація, реінжиніринг є структурними елементами трансформаційних процесів на підприємстві, оскільки є взаємозв'язаними й можуть паралельно реалізовуватися на підприємстві щодо його структури, функцій і бізнес-процесів. За результатами дослідження запропоновано визначати трансформаційні процеси на підприємстві як послідовність певних взаємозв'язаних дій зі здійснення комплексних цілеспрямованих трансформацій у діяльності підприємства, спрямованих на забезпечення його стійкого еволюційного розвитку.
Визначені в роботі особливості та специфіка трансформацій вітчизня-них промислових підприємств дозволили дійти висновку, що велике значен-ня має готовність підприємства до здійснення трансформацій. Така готов-ність зумовлюється не лише якістю системи управління підприємством і ная-вністю достатньої кількості необхідних ресурсів, але й можливими організа-ційними перешкодами. Своєчасне виявлення та подолання організаційних перешкод є одним з основних завдань організаційного забезпечення системи управління підприємства при здійсненні його трансформацій. Під організаційним забезпеченням системи управління підприємства в умовах його трансформацій розуміється сукупність взаємопов'язаних методів, засобів, інструментів і процедур, використання яких спрямоване на послідовну підготовку, розробляння та здійснення трансформацій на підприємстві. Таке забезпечення є механізмом, що дозволяє приймати та ефективно реалізовувати управлінські рішення, адекватні поставленим завданням розвитку підприємства, а також координувати й корегувати здійснювані трансформації.
Базисна передумова організаційного забезпечення системи управління підприємства полягає у визначенні даної системи як центральної ланки будь-якого трансформаційного процесу, а також одночасно суб'єкта та об'єкта трансформації. Відповідно до цього обґрунтовано необхідність застосування системно-перетворювального підходу, який в організаційному забезпеченні системи управління підприємства в умовах його трансформацій передбачає використання й удосконалення інструментарію сучасного менеджменту, що дозволяє на основі інформації про об'єкт управління визначати завдання трансформацій і шляхи їхнього вирішення. Напрями розвитку системно-перетворювального підходу характеризуються системністю і спрямованістю трансформаційних процесів на підприємстві. Основними складовими даного підходу є системне уявлення трансформа-ційних процесів, що здійснюються в діяльності підприємства, інноваційне бачення проблем і формування вищого рівня когнітивності, інституціалізація системних трансформацій на підприємстві. Його використання дозволяє забезпечити рівноважний стан системи управління підприємства, реалізацію проблемно-орієнтованого управління трансформаційними процесами на основі балансу економічних інтересів підприємства. В роботі виділено певні обмеження у використанні системно-перетворювального підходу, а саме: за часом, цілепокладанням, специфікою взаємодії із зовнішнім середовищем, а також обмеження щодо особливостей функціонування підприємства, що пов'язані з неоднорідністю елементів управління в ході здійснення трансформацій. Урахування вказаних обмежень та особливостей при організаційному забезпеченні системи управління підприємства при здійсненні трансформацій дозволить уникнути неадекватних управлінських дій і прийняття помилкових рішень.
Одним з найважливіших аспектів здійснення трансформацій на підпри-ємстві є відповідність кваліфікаційного рівня персоналу складностям змін, що відбуваються, і ступінь сприйнятливості ним даних процесів. Наявність певної невідповідності викликає спротив з боку персоналу, що суттєво знижує результативність проведення будь-яких трансформацій. Під спротивом персоналу трансформаційним процесам розуміється його негативна реакція в цілому й окремих груп зокрема, що ускладнює здійснення перетворень і загрожує стабільному функціонуванню підприємства. В роботі запропоновано підхід до забезпечення переборення спротиву персоналу здійснюваним трансформаціям на підприємстві на основі виявлення й оцінювання впливу чинників, що найбільше впливають на цей процес, а також виділення групового, індивідуального та системного спротиву. Результатом є побудова системної моделі спротиву трансформаціям, яка складає основу для опису цього процесу у вигляді інтегрованого в систему управління підприємства цілого, а також дозволяє розробити відповідний інструментарій його переборення. Основою організаційного забезпечення системи управління підприємства є управління спротивом персоналу здійснюваним трансформаціям, а також дотримання цілісності системи управління підприємством на основі рівноважної взаємодії її параметрів (хаос ↔ впорядкована різноманітність ↔ порядок).
Обґрунтування необхідності та характеристика особливостей, що впливають на здійснення трансформаційних процесів на підприємстві, дають змогу визначити можливості й напрями організаційного забезпечення системи управління підприємства в умовах його трансформації та зробити висновок, що результативність цих процесів безпосередньо залежить від ступеня вивчення передумов забезпечення трансформацій на підприємстві.
Передумови та можливості забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві визначаються, перш за все, характером завдань і стратегіч-них цілей його розвитку. Ефективність забезпечення трансформаційних про-цесів на підприємстві безпосередньо залежить від рівня потенціалу організа-ційної стійкості підприємства та його рекрематичних резервів, а також мож-ливостей інтегративного розвитку трансформаційних процесів на підприємс-тві. Вивчення специфічних особливостей та динаміки розвитку вітчизняних підприємств металургійної галузі дозволили визначити тенденції в здійс-ненні їхніх перетворень і формуванні пріоритетних напрямів трансформації. Отже, для забезпечення стійкості функціонування та підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних металургійних підприємств необхідним є здійснення цілеспрямованих стратегічних трансформацій.
В умовах трансформацій на підприємстві особливу роль відіграє його організаційна стійкість, що показує, наскільки організаційна структура та си-стема управління підприємством відповідають поточним і прогнозованим умовам його функціонування. Під організаційною стійкістю підприємства розуміється його здатність зберігати рівноважний упорядкований стан взає-мозв'язків структури й бізнес-процесів під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища і забезпечувати ефективну взаємодію структурних елементів підприємства за допомогою відповідних цілеспрямованих транс-формацій на підприємстві. Основними напрямами управління організацій-ною стійкістю підприємства є визначення його сильних і слабких сторін, за-безпечення адаптивності системи управління підприємства до змін зовніш-нього середовища та співвідношення між пасивною й активною адаптацією підприємства. Пасивна адаптація підприємства до змін умов його функціону-вання спрямована на збереження досягнутого рівня ефективності викорис-тання ресурсних можливостей і нарощування потенціалу організаційної стій-кості підприємства, тоді як активна адаптація передбачає здійснення на підп-риємстві відповідних трансформацій.
Одним з найважливіших завдань управління організаційною стійкістю підприємства є визначення та нарощування її потенціалу. Потенціал органі-заційної стійкості підприємства розглядається як сукупність можливостей підприємства до забезпечення стійкого функціонування системи управління та організаційної структури підприємства в процесі його трансформацій за допомогою ефективного використання всіх ресурсів і конкурентних переваг підприємства, нівелювання й компенсації негативного впливу факторів зов-нішнього та внутрішнього середовища, запровадження інноваційного ін-струментарію управління підприємством та здійснюваними трансформація-ми. Відповідно до цього в роботі визначено роль та місце потенціалу органі-заційної стійкості в системі управління трансформаційними процесами підп-риємства.
В умовах здійснення трансформацій на підприємстві особливої значу-щості набуває забезпечення наскрізного управління його ресурсними пото-ками та резервами виробництва, насамперед рекрематичними. Відповідно до цього сформовано основні напрями консолідації рекрематичних резервів з оптимізації трансакційних витрат підприємства. Виявлення, використання та ефективне управління рекрематичними резервами на всіх етапах діяльності, а також трансформацій підприємства дозволяє забезпечувати наскрізне управ-ління ресурсами та резервами виробництва, нарощувати потенціал організа-ційної стійкості підприємства й оптимізувати його сукупні витрати зі здійс-нення трансформацій.
Одним з найважливіших завдань управління трансформаційними про-цесами на підприємстві є забезпечення випереджувального характеру управ-лінських дій, а також використання інноваційного інструментарію управлін-ня. Вирішення цього завдання ґрунтується на застосуванні інтегративного підходу, що включає використання цільового, процесного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, рефлексивного та інших підходів. Це дозволило розглядати управління трансформаційними процесами на підприємстві з погляду їхнього інтегративного розвитку як складової системи управління підприємства. Застосування такого підходу забезпечує інтегративний розвиток трансформаційних процесів на підприємстві, що базується на визначенні цільових векторів руху, виявленні суперечностей функціонування та шляхів їхнього розв'язання при забезпеченні цілісності управлінського процесу. Це досягається завдяки забезпеченню узгодженого перетворення загальних цілей трансформаційного процесу в специфічні цільові показники його резуль-тативності для кожного підрозділу та рівня управління підприємством.
Визначення можливостей інтегративного розвитку трансформаційних процесів на підприємстві та потенціалу організаційної стійкості підприємст-ва, виявлення та ефективне використання рекрематичних резервів підприємства в умовах його трансформацій накреслюють основні напрями забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві на основі формування системи управління трансформаційними процесами, їхнього інформаційного забезпечення та розроблення програми стратегічної трансформації підприємства.
Вирішення завдання ефективного забезпечення трансформаційних процесів на підприємстві залежить, перш за все, від формування системи управління трансформаціями на підприємстві. Управління трансформаціями в ході їхньої реалізації на підприємстві передбачає виявлення та прогнозу-вання впливу некерованих змін і зовнішніх чинників на трансформаційний процес, обґрунтування необхідності проведення трансформацій на підприємстві та визначення їхньої траєкторії. Це викликає необхідність формування такої системи управління трансформаційними процесами на підприємстві, котра являє собою сукупність способів, методів та інструментарію розроблення й прийняття рішень щодо управління діяльністю підприємства в умовах його трансформацій на різних етапах їхнього здійснення.
Система управління трансформаційними процесами є інтегрованою в загальну систему управління підприємством. Важливим завданням системи управління трансформаційними процесами на підприємстві є забезпечення взаємозв'язку стратегічної та тактичної компонент управління за допомогою перетворення вибраної моделі трансформації в Програму стратегічної трансформації підприємства.
Досягається це шляхом узгодження цілей і завдань трансформаційного процесу на різних рівнях управління підприємством у єдиному просторово-часовому континуумі. Важливою умовою результативного здійснення трансформацій на підприємстві є забезпечення його стійкості під впливом різного роду збурень. Така стійкість визначається наявністю та рівнем потенціалу організаційної стійкості підприємства, використання якого визначає траєкторію трансформації підприємства, її позитивну або негативну спрямованість. Під позитивною трансформацією розуміється здійснення керованих трансформаційних процесів, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства, нарощування його конкурентних переваг і потенціалу організаційної стійкості.
Негативна трансформація виникає в результаті незворотного розвитку кризових явищ унаслідок втрати стійкості підприємством під впливом різно-го роду деструктивних зовнішніх і внутрішніх збурень, що виражається в погіршенні стану й дезоптимізації діяльності підприємства, а також його спонтанній трансформації, результати якої не визначені.
Стійкі взаємозв'язки складових трансформаційних процесів та їхня взаємодія утворюють послідовність їхнього розвитку. Тому в роботі сформовано послідовність трансформаційного процесу у вигляді відповідних етапів, які властиві логіці поступової реалізації управлінських дій з досягнення поставленої мети за допомогою реалізації сукупності впорядкованих операцій. У межах системи управління трансформаційними процесами на підприємстві обґрунтовано необхідність вибору моделі трансформації підприємства, що є нестандартизованим завданням. Виконання такого завдання потребує пошуку найприйнятніших варіантів для кожного конкретного підприємства з урахуванням його економічних інтересів, характеру та спрямованості впливу чинників зовнішнього середовища, можливості виникнення некерованих змін.
У роботі розроблено моделі трансформації підприємства та визначено послідовність етапів їхнього обґрунтування й вибору із застосуванням сформованої послідовності етапів трансформаційних процесів на підприємстві. З практичного погляду використання моделей трансформації та запропонованої послідовності етапів трансформаційних процесів на підприємстві дозволяє здійснювати цілеспрямовані трансформації на підприємстві відповідно до цілей його розвитку й умов функціонування, а також уможливити трансформаційні процеси як більш керовані. Завдання вибору моделі й напряму трансформації підприємства в межах системи управління трансформаціями на підприємстві структуровано у вигляді континууму за типами визначених моделей трансформації, що має власні критерії, інструментарій реалізації та накреслює перспективи розвитку підприємства з урахуванням циклічних коливань економіки.
З метою підвищення ефективності управлі