Феделеш Еміль Михайлович Тарифне регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності в Україні: господар­сько-правовий аспект

brief description

Феделеш Еміль Михайлович, старший юрист ТОВ «Адвокатська компанія «МЛГРУП»: «Тарифне регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності в Україні: господар­сько-правовий аспект» (12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ФЕДЕЛЕШ ЕМІЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
УДК 346.61:338.244.4(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В УКРАЇНІ: ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
спеціальність 12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право
право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________Феделеш Е.М.
Науковий керівник Поєдинок Валерія Вікторівна, доктор юридичних наук, доцент
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ВИД ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 24
1.1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в
сучасних умовах
24
1.2. Поняття та система тарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності
40
1.3. Міжнародно-правові та національні нормативно-правові акти в
сфері тарифного регулювання
53
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 70
РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ТАРИФНОГО
РЕГУЛЮВАННЯЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 74
2.1. Поняття та види мита як елементу системи тарифного
регулювання
74
2.2. Митний тариф України як елемент системи тарифного
регулювання
92
2.3. Митна вартість товару та методи її визначення 123
2.4. Країна походження товару та методи її визначення 141
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 156
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ТАРИФНОГО
РЕГУЛЮВАННЯЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 159
3.1. Принцип (режим) найбільшого сприяння в тарифному
регулюванні
159
14
3.2. Особливі види мита (засоби захисту торгівлі) як засоби тарифного
регулювання
171
3.3. Питання адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу в сфері тарифного регулювання
183
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 197
ВИСНОВКИ 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 206
15
ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається глобальними змінами у
сфері міжнародної торгівлі та інтенсивною інтеграцією України у світовий
економічний простір. За таких обставин тарифне регулювання як форма
державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)
трансформується, змінюючи вектори свого розвитку та функціональне
призначення.
Тарифне регулювання виступає основою державного регулювання ЗЕД у
будь-якій країні. Вплив його на поведінку суб’єктів ЗЕД має економічний
характер, що обумовлює постійність і дієвість такого впливу. Правовий механізм
тарифного регулювання повинен забезпечувати оптимальне співвідношення
приватних інтересів суб’єктів ЗЕД та публічних інтересів (зокрема, щодо
забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, захисту
національного товаровиробника) з одночасним дотриманням міжнародних
зобов’язань України. Це свідчить про те, що проблематика тарифного
регулювання становить неабиякий інтерес для науки господарського права.
Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ) тарифне регулювання
розглядається як основний, а в перспективі – єдиний механізм регламентування
зовнішньоторговельних операцій країн-учасниць. Зокрема, у ст. XI ГАТТ
встановлено, що «жодна з договірних сторін не повинна встановлювати або
зберігати на ввезення будь-якого товару з території іншої договірної сторони або
ввезення чи продаж для експорту будь-якого товару, призначеного для ввезення
на територію іншої договірної сторони, жодних заборон або обмежень, чи то у
формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи то інших заходів, окрім мит,
податків чи інших зборів». Тарифні засоби слугують цілям економічної
ефективності, стимулюючи конкуренцію та впровадження інновацій у
виробництво товарів, відтак їх застосування є пріоритетним відносно нетарифних
методів, які завжди становлять бар’єри для міжнародної торгівлі.
16
Попри це, тарифне регулювання ЗЕД дотепер не виступало предметом
комплексного господарсько-правового дослідження (на відміну від нетарифного
регулювання, якому присвячене дисертаційне дослідження В.В. Чайковської).
Окремі аспекти тарифного регулювання лише дотично розглядалися в контексті
більш широких досліджень державного регулювання ЗЕД. Переважна більшість
праць, присвячених питанням тарифного регулювання, належить до царини
економічної науки, а в правовій науці спостерігається абсолютизація
адміністративно-правової складової в такому регулюванні. Разом з тим, саме в
господарсько-правовому дослідженні може бути розкритий потенціал тарифних
засобів як економічних регуляторів поведінки суб’єктів ЗЕД як діяльності в сфері
господарювання.
На сьогоднішній день пріоритетом України є поглиблена економічна
інтеграція в торговельний простір Європейського Союзу, важливим кроком якої
стала підписана між Україною та ЄС Угода про повну та всеохоплюючу зону
вільної торгівлі, яка покликана активізувати процес тарифної лібералізації між
сторонами Угоди. Це зумовлює необхідність адаптації відповідного
національного законодавства до законодавства ЄС, зокрема, і в сфері тарифного
регулювання.
Викладене вище означає, що існує нагальна необхідність у спеціальному
господарсько-правовому дослідженні тарифного регулювання ЗЕД, що надасть
змогу ефективно застосовувати останнє з метою виконання ним свого
призначення та функцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт
кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в рамках державної бюджетної науководослідної теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і
практичний аспекти» (номер теми 11 БФ042-01, номер державної реєстрації
0111U008337).
17
Метою дослідження є обґрунтування нових теоретичних та практичних
положень щодо тарифного регулювання ЗЕД та розробка конкретних
рекомендацій з удосконалення законодавства України в сферітарифного
регулювання.
Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:
1) визначити поняття, значення, зміст та форми державного регулювання
ЗЕД в сучасних умовах;
2) обґрунтувати визначення поняття, систему та принципи тарифного
регулювання ЗЕД;
3) дослідити міжнародно-правову та національну нормативну основу
тарифного регулювання;
4) визначити поняття та види мита як елементу системи тарифного
регулювання;
5) встановити зміст та значення митного тарифу у системі тарифного
регулювання;
6) дослідити поняття, зміст та методи визначення митної вартості товарів;
7) дослідити порядок визначення країни походження товару як елементу
тарифного регулювання;
8) встановити зміст і значення принципу (режиму) найбільшого сприяння у
тарифному регулюванні;
9) визначити особливості застосування тарифних методів з метою захисту
національного товаровиробника;
10) дослідити найбільш значущі міжнародні угоди України з питань
тарифного регулювання та внести пропозиції щодо імплементації їх положень у
національне законодавство.
Предметом дослідження є господарсько-правові відносини у сфері
тарифного регулювання ЗЕД.
Об’єктом дослідження є господарсько-правові аспекти застосування
засобів тарифного регулювання ЗЕД.
18
Методологічна основа дослідження відповідно до його мети, завдань,
об’єкта та предмета складається з комплексу загальнонаукових та спеціальних
методів наукового пізнання. Так, метод аналізу та діалектичний метод було
використано у підрозділі 1.1 роботи з метою розкриття сутності державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а у підрозділі 1.2 роботи – для
поділу митно-тарифного регулювання на дві рівнозначні та взаємопов’язані
структурні частини та доведення факту приналежності тарифного регулювання до
сфери господарського права.
У підрозділі 1.3 для дослідження національного та міжнародного рівнів
відповідного правового регулювання, а також у підрозділі 3.3 для встановлення
обсягу необхідних змін до національного законодавства застосовано формальноюридичний та метод теоретико-правового прогнозування.
сторико-правовий метод використано у підрозділі 1.3 роботи під час
дослідження розвитку правової основи співробітництва України та ЄС.
Метод системного аналізу та системно-структурний метод застосовано з
метою виділення елементів системи тарифного регулювання у Розділі 2. Окрім
цього, у підрозділах 2.1 та 2.2 для дослідження сутності мита та значення митного
тарифу застосовано формально-юридичний та діалектичний методи, а у
підрозділах 2.3 та 2.4 під час дослідження методів визначення митної вартості та
країни походження товарів – порівняльно-правовий метод.
Науково-теоретичну основу дослідження складають роботи вітчизняних
та зарубіжних учених, що займалися дослідженням державного регулювання ЗЕД,
серед яких: представники науки господарського права О. М. Вінник,
В.М. Гайворонський, О.П. Загнітко, Д.В. Задийхало, Г.Л. Знаменський,
С.П. Коломацька, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, В.С. Мартем’янов, В.Ф. Опришко,
С.Г. Осика, .Г. Побірченко, О.П. Подцерковний, В.В. Поєдинок, Г.В. Пронська,
Н.О. Саніахметова, В.В. Чайковська, О.О. Чувпило, В. С. ербина та ін.;
практики та теоретики митної справи .Г. Бережняк, В.В. Ващенко, А.Д.
19
Войцещук, О.П. Гребельник, М.О. Губа, А.А. Дубініна, .М. Дьомкін, О.Б.
Єгоров, В.В. Заяц, Т.Д. Ліпіхіна, .В. Любива, А.В. Мазур, Т.М. Мельник,
В.П. Науменко, П.В. Пашко, Л.М. Пісьмаченко, Д.В. Приймаченко,
С.С. Терещенко та В.В. Ченцов; вчені-економісти .К. Бондар, В. . Глухова, Л.С.
Головко, Л. . Дідківська, О.В. ваницька, О.Ф. вашина, Н.В. Кузнєцова, А.А.
Мазаракі, К. . Новікова, А.П. Рум’янцев, О.А. Савчук, С.М. Чистов.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у
вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням господарсько-правових
аспектів тарифного регулювання ЗЕД в Україні, на основі якого обґрунтовано
власні підходи до розуміння поняття та змісту тарифного регулювання ЗЕД та
розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в сфері
тарифного регулювання ЗЕД. Новизна роботи конкретизується в науковотеоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є
такі:
Вперше:
у митно-тарифному регулюванні ЗЕД виділено дві рівнозначні та
взаємопов’язані частини: тарифне регулювання як вияв економічного методу
регулювання, що безпосередньо впливає на господарські відносини, та митне
регулювання як вияв адміністративного методу, що впливає на адміністративні
відносини;
обґрунтовано поділ засобів тарифного регулювання ЗЕД (тарифних засобів)
на загальні, особливі та спеціальні, де:
загальними тарифними засобами є різновиди звичайного мита, сума якого
визначається виходячи зі ставки встановленого державою митного тарифу, в
залежності від митної вартості товару та країни його походження;
особливими тарифними засобами є особливі види мита (засоби захисту
торгівлі),що застосовуються з метою захисту національного товаровиробника;
20
спеціальними тарифними засобами є ті, що застосовуються як виняток із
загального правила в спеціально визначених законом або міжнародним договором
випадках – вивізне мито, тарифні пільги, тарифні квоти, спеціальні митні режими;
обґрунтовано висновок про те, що мито як елемент системи тарифного
регулювання ЗЕД не належить ні до податків, ні до митних зборів, а є
самостійним митним платежем, що характеризується сукупністю притаманних
лише йому ознак, а саме: сплата виключно суб’єктом ЗЕД; сплата лише за умови
переміщення товарів через митний кордон; залежність від митної вартості товару,
країни його походження та виду ставки мита;
обґрунтовано місце митного тарифу у системі тарифного регулювання ЗЕД
як структуроутворюючого елементу, що поєднує решту елементів тарифного
регулювання (мито, митна вартість, країна походження товару) у стійку
внутрішньо узгоджену систему;
обґрунтовано належність особливих видів мита до засобів тарифного
регулювання ЗЕД з огляду такі їх риси: носять характер митного платежу, не є
видом штрафу або плати за послуги; мають ставку, яка виражена у відсотках або у
грошових одиницях; їх регулятивний вплив реалізується через механізм
ціноутворення; виконують захисну функцію, що властива і звичайному миту;
доведено, що особливі види мита як тарифні засоби належать до засобів
захисту торгівлі, що застосовуються виключно з метою захисту національного
товаровиробника та національних економічних інтересів України, і не є
адміністративно-господарськими санкціями;
Удосконалено:
визначення поняття тарифного регулювання ЗЕД як виду державного
регулювання ЗЕД, що являє собою стійку систему взаємопов’язаних та
взаємозалежних елементів, носить економічний характер та забезпечує
дотримання економічних інтересів України та вітчизняних суб’єктів
господарювання з урахуванням міжнародних зобов’язань України за допомогою
застосування загальних, особливих та спеціальних тарифних засобів, в частині
21
вказівки на системність тарифного регулювання економічний характер впливу та
коло засобів такого регулювання);
визначення системи тарифного регулювання ЗЕД як такої, що складається з
чотирьох елементів (мито, митний тариф, митна вартість товару та країна
походження товару), в частині обґрунтування недоцільності виокремлення
структурних частин цих елементів (як-от кодування товару, тарифна пільга,
тарифна квота) у самостійні елементи системи;
визначення поняття митних платежів як мита та митних зборів, а також
податків, що відповідно до Податкового кодексу України або митного
законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням
товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено
на контролюючі органи, в частині відмежування мита від податків;
розуміння поняття митної вартості товару, в частині встановлення
співвідношення митної та фактурної вартості, як цілого та частини;
аргументацію запровадження правила істотної трансформації товарів як
основного правила визначення країни походження товарів, шляхом визначення
недоліків трьох інших правил визначення країни походження (правила
адвалорного відсотка, технічного тесту та правила зміни у тарифній класифікації);
розуміння значення поняття «аналогічних товарів» в правовій конструкції
принципу (режиму) найбільшого сприяння, в частині визначення можливостей
використання цього поняття для встановлення прихованих тарифних бар’єрів.
Дістали подальший розвиток:
уточнення змісту принципу еквівалентності обміну, неприпустимості
демпінгу та субсидування при імпорті та експорті товарів, шляхом тлумачення
даного принципу через обов’язок України як держави забезпечувати дієвість
справедливих та прозорих торговельних правил здійснення суб’єктами
господарювання ЗЕД, зокрема, щодо рівноцінного обміну товарами та вигідного
економічного співробітництва та попереджувати про застосування до усіх
суб’єктів господарювання, незалежно від країни резиденства та форми власності,
22
засобів захисту торгівлі (обкладення імпортованих або експортованих товарів
антидемпінговим або компенсаційним митом) відповідно до чинного
законодавства, з метою захисту національних економічних інтересів та
національних товаровиробників;
уточнення змісту принципу (режиму) найбільшого сприяння в тарифному
регулюванні ЗЕД шляхом обґрунтування системи його ознак: 1) є відсилочним
стандартом міжнародних торгівельних відносин без статусу самостійного
матеріально-правового режиму; 2) зобов’язує країни-члени СОТ поширювати
найбільш сприятливий тарифний режим, що надається товару будь-якого члена,
на імпорт або експорт «подібних товарів» решти членів; 3) автоматично та
беззаперечно діє в рамках СОТ; 4) є загальним правилом тарифного регулювання,
винятки з якого допускаються у визначеному угодами СОТ обмеженому колі
випадків; 5) є правовим вираженням економічної теорії порівняльних переваг.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що
сформульовані у дослідженні теоретичні положення щодо поняття, принципів,
системи, змісту та засобів тарифного регулювання, а також практичні пропозиції
щодо внесення змін у законодавство можуть бути використані: (1) у
законотворчій діяльності для вдосконалення норм національного законодавства
щодо тарифного регулювання ЗЕД; (2) при підготовці монографій, наукових
публікацій, підручників, навчальних посібників; (3) при викладанні навчальної
дисципліни «Господарське право», та «Правове регулювання
зовнішньоекономічної діяльності»; (4) у правозастосовчій практиці.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною
науковою роботою, в якій комплексно досліджено господарсько-правові аспекти
тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Сформульовані теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації
щодо вдосконалення одержані автором особисто в результаті вивчення та аналізу
вітчизняних і зарубіжних нормативних джерел, міжнародно-правових актів,
монографічної та періодичної літератури, матеріалів практики.
23
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано та
обговорено на кафедрі господарського права Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дослідження
доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні
питання державотворення в Україні» (Київ, 2015);Міжнародній науковопрактичній конференції «Законність і правопорядок у сучасному суспільстві»
(Київ, 2017); Міжнародній науково-практичній конференції «Сутність та значення
впливу законодавства на розвиток суспільних відносин» (Одеса, 2017);
Medzinárodnávedecko-praktickákonferencia «Inovácia právneveda v procese európskej
integrácie» (Sládkovičova, Slovenská republika, 2017); Міжнародній науковопрактичній конференції «Закарпатські правові читання» (Ужгород, 2017);
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання
державотворення в Україні» (м. Київ, 2017).
Публікації. Основні висновки і теоретичні положення дослідження
знайшли відображення у 12 публікаціях (6 наукових статтях, опублікованих у
фахових виданнях, та 6 тезах виступів на науково-практичних конференціях).
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена
предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із анотації,
вступу, трьох розділів, які охоплюють десять підрозділів, висновків, списку
використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них список
використаних джерел із 197 найменувань займає 20 сторінок

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження
особливостей та проблем тарифного регулювання ЗЕД в Україні, що дало змогу
сформулювати науково обґрунтовані висновки, основними серед яких є такі:
1. Державне регулювання ЗЕД – це здійснення державою в особі її
компетентних органів комплексу економіко-правових заходів тарифного та
нетарифного характеру, спрямованих на забезпечення рівних умов здійснення
зовнішньоекономічної діяльності усіма суб’єктами господарювання незалежно від
їх форми власності та державної належності, забезпечення захисту національного
товаровиробника та економічних інтересів України з урахуванням міжнародноправових зобов’язань України;
2. Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою нетарифного та
митно-тарифного регулювання, яке, в свою чергу, поділяється на митне та
тарифне регулювання. Тарифне регулювання є виразом економічного методу
регулювання в сфері ЗЕД та нерозривно пов’язане з митним регулюванням ЗЕД;
3. Тарифне регулювання здійснюється за допомогою загальних, особливих
та спеціальних тарифних засобів.
Загальними тарифними засобами є різновиди звичайного мита, сума
якого визначається виходячи зі ставки встановленого державою митного тарифу,
в залежності від митної вартості товару та країни його походження.
Особливими тарифними засобами є особливі види мита (засоби захисту
торгівлі), що застосовуються з метою захисту національного товаровиробника.
Спеціальними тарифними засобами є ті, що застосовуються як виняток із
загального правила в спеціально визначених законом або міжнародним договором
випадках – вивізне мито, тарифні пільги, тарифні квоти, спеціальні митні режими.
4. Тарифне регулювання – це вид державного регулювання ЗЕД, що являє
собою стійку систему взаємопов’язаних та взаємозалежних елементів, носить
економічний характер та забезпечує дотримання економічних інтересів України
та вітчизняних суб’єктів господарювання з урахуванням міжнародних зобов’язань
202
України за допомогою застосування загальних, особливих та спеціальних
тарифних засобів;
5. Система тарифного регулювання ЗЕД є стійким сполученням, що
складається з взаємопов’язаних елементів, які є незмінними, взаємозалежними та
мають спільну мету. Елементами системи тарифного регулювання є мито, митний
тариф України, митна вартість та країна походження товару. Така система
базується на принципах законності, системності, рівності усіх суб’єктів
господарювання ЗЕД, виключної компетенції суб’єктів державної влади та
економічної доцільності;
6. Правову основу тарифного регулювання ЗЕД складають міжнародний
рівень, до якого належать ГАТТ, Угода про асоціацію між Україною та
Європейським Союзом, DCFTA та CUFTA в частині положень щодо тарифного
регулювання ЗЕД, та національний рівень, представлений Господарським та
Митним кодексами України, Законами України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» та «Про митний тариф України»;
7. Мито як елемент тарифного регулювання є обов’язковим безповоротним
платежем, що сплачується до бюджету та використовуються для забезпечення
потреб суспільства. Мито не є різновидом податку з огляду на такі ознаки, як
зв’язок оплати зі здійсненням зовнішньоекономічної операції, нерегулярність
оплати та спеціальний суб’єкт сплати мита; мито також не є різновидом митних
зборів з огляду на інше функціональне призначення;
8. Особливі види мита є національним аналогом міжнародних засобів
захисту торгівлі. Антидемпінгове, компенсаційне та спеціальне мито утворюють
систему засобів захисту торгівлі, що застосовуються з метою захисту економічних
інтересів держави та економічних інтересів національних товаровиробників у
випадку недобросовісної конкуренції з боку інших держав і іноземних суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності;
9. Митний тариф є центральним поняттям системи тарифного регулювання,
яке об’єднує інші елементи тарифного регулювання у стійку та взаємопов’язану
203
систему тарифного регулювання та виконує фіскальну, захисну, стимулюючу,
регулятивну, політичну та відновлюючу функцію. Ставка митного тарифу
визначається в залежності від країни походження товару та митної вартості
товару та отримує грошовий вираз у формі мита, що стягується з суб’єкта
господарювання у сфері ЗЕД. Похідними від митного тарифу є тарифні
преференції, що поділяються на тарифні пільги та тарифні квоти;
10. Митна вартість товарів – це вартість імпортованих або експортованих
товарів, яка складається з фактурної вартості товарів та вартість додаткових
послуг (страхування, транспортування, тощо), які разом є базою для нарахування
митних платежів під час перевезення товарів через митний кордон України;
11. Національним законодавством передбачено такі правила визначення
країни походження товару, як правило зміни у тарифній класифікації (за
замовчуванням), правило адвалорної частки та правило особливого виробничого
процесу (встановлюються стосовно конкретних товарів). Аргументовано
доцільність запровадження правила істотної трансформації товарів як основного
правила визначення країни походження;
12. Принцип (режим) найбільшого сприяння становить прийняту країнамичленами СОТ договірну умову, вперше закріплену у ГАТТ, яка спрямована на
поширення будь-яких переваг або привілеїв, отриманих країною-членом СОТ від
іншої країни-члена СОТ щодо будь-якого товару для усіх аналогічних товарів, що
походить із території всіх інших членів СОТ;
13. Запровадження правового принципу (режиму) найбільшого сприяння
дозволяє членам СОТ зменшувати зусилля, спрямовані на ведення переговорів
або моніторинг дискримінаційного ставлення до товарів, що автоматично знижує
витратність підтримки системи вільної торгівлі, та, в свою чергу, зменшує
вартість визначення країни походження товару й підвищує світову економічну
ефективність;
14. Засоби захисту торгівлі за характером впливу на ЗЕД, суб’єктним
складом ініціаторів розслідування та масштабами результатів застосування слід
204
розділяти на дві групи: засоби захисту торгівлі загальної дії – спеціальні заходи
(спеціальне мито та квотування) та засоби захисту торгівлі вибіркової дії
(антидемпінгове та компенсаційне мито);
15. Застосування особливих видів мита як засобів захисту торгівлі повинне
відбуватися з врахуванням правила меншого мита, яке спрямоване на відновлення
порушеного принципу рівності усіх суб’єктів господарювання шляхом
застосування такої ставки мита, яка є достатньою для запобігання шкоді,
заподіяній національній промисловості, а суб’єкт господарювання, з якого
стягується відповідне мито, не сплатить більшу суму мита, ніж та, яка була б
сплачена за відсутності факту порушення встановлених торгівельних та митних
правил.
Основні пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України
полягають у такому:
викласти п. 14.1.113. Податкового кодексу України у такій редакції: «митні
платежі – це мито та митні збори, а також податки, що відповідно до цього
Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у
зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за
справлянням яких покладено на контролюючі органи»;
викласти ч.1 ст. 271 МК України у такій редакції: «мито – це обов’язковий
митний платіж, який стягується митними органами з товарів та інших предметів,
що переміщуються через митний кордон України у розмірі, що встановлюється
відповідно цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України»;
доповнити статтю 275 МК України частиною 7 такого змісту:«особливі види
мита повинні встановлюватися у відповідності до правила меншого мита, яке
полягає у тому, що розмір ставки такого мита не повинен перевищувати
демпінгову маржу або загальну суму нелегітимної субсидії, але має бути меншим
ніж така маржа, якщо такий розмір ставки мита виявиться достатнім для
запобігання шкоді, заподіяній національній промисловості»;
205
викласти статтю 1 Закону України «Про митний тариф України» у такій
редакції:
«1.Митний тариф України – це систематизований вичерпний перелік ставок
мита на товари, що ввозяться на територію України та закріплені у формі відсотку
від митної вартості товару або грошового розміру на одиницю товару.
2. Систематизація Митного тарифу України відбувається на підставі
Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), а
розмір ставок мита відповідає міжнародним зобов’язанням України».
Викласти частину 7 статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» у такій редакції:
«принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу та
субсидування при імпорті та експорті товарів, який полягає у тому, що Україна як
держава:
– забезпечує дієвість справедливих та прозорих торгівельних правил
здійснення суб’єктами господарювання ЗЕД, зокрема, щодо рівноцінного обміну
товарами та вигідного економічного співробітництва;
– попереджує про застосування до усіх, без виключення, суб’єктів
господарювання, незалежно від країни резиденства та форми власності, засобів
захисту торгівлі, зокрема, обкладення імпортованих або експортованих товарів
антидемпінговим або компенсаційним митом, у відповідності до чинного
законодавства, з метою захисту національних економічних інтересів та
національних товаровиробників».