ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ СУДДІВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ЧЕРНОВА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 349.22

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ СУДДІВ
ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Татаренко Г.В

ЛУГАНСЬК – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………...3
ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ СУДДІВ………………11
1.1. Зміст правового статусу суддів як суб’єктів трудового права………...11
1.2. Правова природа робочого часу та часу відпочинку суддів…………..40
1.3. Принципи і форми організації робочого часу та часу відпочинку суддів…………………………………………………………………………..65
Висновки до розділу 1……………………………………………………….86

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ І ПОРЯДОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ СУДДІВ………………90
2.1. Сучасний стан правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів……………………………………………………………..90
2.2. Особливості правового регулювання робочого часу суддів…………111
2.3. Особливості правового регулювання часу відпочинку суддів……....132
2.4. Шляхи вдосконалення правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів……………………………………………………………159
Висновки до розділу 2……………………………………………………...166

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КК України – Кримінальний кодекс України;
КМ України – Кабінету Міністрів України;
МОП – Міжнародна організація праці;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
РЄ – Рада Європи;
ТК РФ – Трудовий кодекс Російської Федерації.

ВСТУП
Актуальність теми. На шляху до демократизації суспільства, розбудови правової держави вимагають досконалого правового регулювання соціально-трудові відносини, зокрема ті, що стосуються робочого часу та часу відпочинку суддів, яким належить функція здійснення правосуддя від імені держави. З кожним роком до судів різних інстанцій надходить усе більше справ, що призводить до перевантаженості суддів, зменшення часу для відновлення сил та, як наслідок, до погіршення нервово-емоційного стану. У зв’язку з чим назріла гостра необхідність раціонального розподілення робочого часу та часу відпочинку суддів. В Україні прийнята ціла низка нормативно-правових актів, присвячених питанням робочого часу та часу відпочинку працівників. Однак діяльність суддів має свої специфічні особливості, що зумовлює необхідність відображення їх у спеціальних нормативно-правових актах, одним з яких є Закон України «Про судоустрій і статус суддів», прийняття якого стало початком нового етапу розвитку судової влади. Проте не дивлячись на достатньо новий Закон, який був прийнятий 7 липня 2010 р., багато питань праці суддів залишились неврегульованими. Це певною мірою стосується також їх робочого часу та часу відпочинку, без правильного розподілення яких стає неможливою ефективна робота судової влади. З огляду на це необхідним є детальний розгляд особливостей праці суддів, їх робочого часу та часу відпочинку, та внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. Означене набуває ще більшої актуальності в світлі реформування трудового законодавства шляхом прийняття нового Трудового кодексу України.
Питанням робочого часу та часу відпочинку взагалі приділялося достатньо уваги з боку науковців, таких як М.Г. Александров, В.С.Андрєєв, Ю.П. Битяк, В.Ф. Бойко, Г.О. Барабаш, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедиктов, В.М. Венедиктова, Л.Я. Гінцбург, В.В. Городовенко, Ю.М. Грошевой, Ю.П. Дмитренко, М.І. Іншин, Л.І.Лазор, В.В.Лазор, В.М. Лебєдєв, І.Є. Марочкін, Л.А. Муксінова, Ю.М. Оборотов, Л.Я.Островський, А.Є. Пашерстник, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, М.Д. Савенко, Г.І. Чанишева,
Т.В. Штих, О.М. Ярошенко та ін.
Незважаючи на те, що окремі проблеми трудової діяльності суддів уже були предметом вивчення правознавців, комплексного наукового дослідження правового регулювання їх праці в період судово-правової реформи ще не проводилось, як немає й фундаментальних напрацювань порядку виникнення й припинення трудових правовідносин суддів, організації їх праці та форм організаційного забезпечення. Ураховуючи зазначені вище положення, актуальність і своєчасність дослідження теоретичних та практичних аспектів правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів не викликає сумнівів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Проблеми розвитку вітчизняного законодавства та імплементації в Україні норм міжнародного та європейського права». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні особливостей правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів як спеціальних суб’єктів трудового права, розкритті сутності цих інститутів трудового права, підготовці конкретних рекомендацій та наукових пропозицій удосконалення нормативно-правового забезпечення та правозастосовчої практики стосовно порушених питань.
Для досягнення постановленої мети в дисертації вирішуються такі основні задачі:
 розкрити поняття, зміст та особливості правового статусу суддів як суб’єктів трудового права;
 сформулювати поняття та розкрити правову природу інститутів робочого часу та часу відпочинку;
 визначити принципи та форми організації робочого часу та часу відпочинку суддів;
 встановити сучасний стан нормативного забезпечення робочого часу та часу відпочинку суддів;
 визначити місце інституту робочого часу і часу відпочинку в системі трудового права;
 охарактеризувати особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів;
 окреслити конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що вникають у процесі правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють робочий час та час відпочинку суддів.
Методи дослідження. Відповідно до мети та задач дослідження в роботі використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дає можливість здійснити системний аналіз правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1; 1.2; 2.2; 2.3), виокремлено окремі складові як робочого часу, так і часу відпочинку суддів (підрозділи 1.2; 2.2; 2.3). Порівняльно-правовий використано для дослідження загальних і спеціальних ознак робочого часу і часу відпочинку суддів (підрозділ 1.2), порівняно діючі норми в сфері регулювання робочого часу та часу відпочинку та ті, що відображено у проектах нормативно-правових актів (підрозділи 2.2; 2.3). За допомогою діалектичного методу проаналізована єдність та диференціація правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів (підрозділ 1.3). За допомогою історико-правового були досліджені процеси правового регулювання робочого часу і часу відпочинку в різні історичні часи та епохи розвитку нашого суспільства (підрозділ 2.1). Системно-структурний застосовано для визначення місця правових норм робочого часу і часу відпочинку, що впорядковують трудову діяльність суддів у системі трудового права (підрозділи 1.2; 2.1; 2.2). Формально-логічний дозволив здійснити класифікацію робочого часу та часу відпочинку суддів (підрозділи 2.2; 2.3). За допомогою методу раціональної критики проведено детальний аналіз нормативно-правових актів у досліджуваній сфері, виявлено колізії та прогалини (підрозділ 2.4).
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, у тому числі конвенції й рекомендації Міжнародної організації праці, закони України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, рішення Конституційного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно дослідити особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів в умовах формування ринкової економіки в Україні. Внаслідок проведеного дослідження було сформульовано ряд наукових висновків та положень, серед яких:
Уперше:
– запропоновано введення нормативів розгляду суддями справ залежно від їх складності, котрі повинні бути визначені в певних граничних межах, та які необхідно ввести в автоматизовану систему документообігу в судах;
– доведено необхідність внесення змін у Закон України «Про судоустрій і статус суддів» щодо доповнення Розділом ІХ «Робочий час та час відпочинку суддів»;
– обґрунтовано пропозицію законодавчо закріпити юридичну відповідальність за порушення трудових прав працівників, зокрема за порушення режиму їх праці та встановлення тривалості робочого часу понад передбачену законодавством.
Удосконалено:
– визначення терміну «робочий час судді», під яким необхідно розуміти час, протягом якого він виконує свої посадові обов’язки з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку відповідного суду;
– поняття «час відпочинку суддів», під яким необхідно розуміти проміжок часу, коли суддя звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, та протягом якого за ним зберігається місце роботи.
Дістали подальшого розвитку:
– характеристика ознак робочого часу, серед яких: (а) виконання працівником своїх трудових обов’язків відповідно до трудового договору, графіка роботи та посадових обов’язків; (б) дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації; (в) перебування працівника в певному місці у зв’язку з виконанням професійних обов’язків; (г) час безпосередньої підготовки до виконання працівником трудової функції або час для її завершення та інший, необхідний для належного виконання трудових обов’язків.
– визначення ознак часу відпочинку, які включають: (а) працівник звільнений від виконання своїх трудових обов’язків; (б) між працівником та роботодавцем залишається юридичний зв’язок; (в) час, протягом якого працівник, перебуваючи на підприємстві, установі, організації, повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, дисципліни праці; (г) виражається в конкретних одиницях виміру.
– класифікація складових робочого часу суддів, до яких окрім часу, що витрачається на безпосереднє відправлення судочинства, ознайомлення з матеріалами справами, необхідно віднести час на перевдягання, оскільки відправлення правосуддя здійснюється в спеціальному одязі та з нагрудним знаком.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій діяльності – для подальшого дослідження загальних та спеціальних питань правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів як суб’єктів трудового права;
б) у правотворчості – в процесі опрацювання проекту нового ТК України, вдосконалення чинного КЗпП й підзаконних нормативно-правових актів України, прийнятих у його розвиток;
в) у правозастосуванні – з метою вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства в сфері правового регулювання робочого часу і часу відпочинку суддів;
г) у навчальному процесі – при підготовці відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, викладанні навчальної дисципліни «Трудове право», а також у науково-дослідницькій роботі студентів і слухачів юридичних вузів і факультетів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в даній науковій роботі, обговорювалися на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, знайшли відображення в наукових публікаціях автора, а також у доповідях на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (м. Одеса, 2012 р.); «Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку правової системи України» (м. Харків, 2012 р.) та «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» (м. Львів, 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи знайшли своє відбиття в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 3 тезах наукових доповідей і повідомлень на вищевказаних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 2-х розділів, що об’єднують 7 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний її обсяг становить 193 сторінки. Список використаних джерел складається зі 187 найменувань і займає 19 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі вивчення національних і міжнародних актів трудового законодавства, практики їх застосування, висновків і пропозицій вітчизняних і зарубіжних учених виявити особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів і підготувати практичні рекомендації й пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій сфері.
1. Правовий статусу суддів як суб’єктів трудового права – це особливий правовий стан особи, яка наділена державою спеціальними повноваженнями щодо відправлення правосуддя. До складових правового статусу суддів як суб’єктів трудового права віднесено: (а) професійні права та обов'язки, (б) його повноваження, (в) гарантії при здійсненні незалежного правосуддя, (г) відповідальність за неналежне виконання службових функцій, що закріплені у національному законодавстві.
2. Під робочим часом судді необхідно розуміти час, протягом якого він виконує свої посадові обов’язки з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку відповідного суду. До ознак робочого часу судді віднесено: (а) виконання ним своїх трудових обов’язків відповідно до трудового договору, графіка роботи та посадових обов’язків; (б) дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації; (в) перебування судді в певному місці у зв’язку з виконанням професійних обов’язків; (г) час безпосередньої підготовки до виконання ним трудової функції або час для її завершення та інший, необхідний для належного виконання трудових обов’язків.
3. У процесі досягнення нормальної та ефективної організації роботи суду важливим є вдосконалення й розробка нормативів праці, зокрема праці суддів із розгляду судових справ. Нормативи витрат часу на розгляд справи залежать від складності справи та мають бути визначені в певних граничних межах. Необхідним є затвердження нормативів розгляду справи залежно від її складності на законодавчому рівні, та саме ці нормативи повинні бути покладені в основу автоматичної системи документообігу в судах.
4. Час відпочинку суддів – це проміжок часу, коли суддя звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, та протягом якого за ним зберігається місце роботи. До основних ознак часу відпочинку суддів віднесено: (а) він звільнений від виконання своїх трудових обов’язків; (б) між ним та роботодавцем залишається юридичний зв’язок; (в) час, протягом якого він, перебуваючи на підприємстві, установі, організації, повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, дисципліни праці; (г) виражається в конкретних одиницях виміру.
5. Режим робочого часу – це форма організації часу, яка полягає в розподіленні норми робочого часу за визначеними календарними періодами, враховуючи надання працівникові часу відпочинку протягом цього періоду. До елементів режиму робочого часу суддів віднесено: (а) тривалість щоденної праці, (б) час початку та завершення праці, (в) тривалість перерв, (г) чергування робочих та неробочих днів.
6. До принципів робочого часу суддів віднесено: (а) обов’язок роботодавця вести облік робочого часу; (б) право суддів вимагати обліку відпрацьованого часу; (в) установлення максимально можливої тривалості робочого часу; (г) визначення випадків праці за межами нормальної тривалості робочого часу; (д) раціональне та ефективне використання робочого часу шляхом звільнення більш кваліфікованих суддів від виконання завдань, які не потребують спеціальних знань; (є) дотримання нормативів витрат часу на виконання певної дії; (ж) надання заохочень суддям, які працюють поза межами нормальної тривалості робочого часу.
До принципів часу відпочинку суддів віднесено такі: (а) право суддів на звільнення від роботи та надання часу відпочинку в установлених законодавством та інших випадках; (б) обов'язок роботодавця надати суддям установлений законодавством час відпочинку; (в) установлення в законодавстві мінімальної тривалості часу відпочинку; (г) можливість збільшення тривалості часу відпочинку з метою поліпшення положення суддів порівняно із законодавством про час відпочинку.
7. Метою правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів є впровадження в систему регулювання юридичних засобів організації поведінки й діяльності суддів, блокуючи деструктивні форми їх прояву та стимулюючи їх продуктивну активність. Серед ознак такого юридичного явища, як правове регулювання, можна виокремити наступні: (а) вплив на сферу суспільних відносин; (б) вираження у певному акті; (в) наявність чіткої мети, задля досягнення якої приймаються відповідні акти; (г) визначені на законодавчому рівні засоби та механізм впливу на суспільні відносини.
8. Змістом правового регулювання робочого та часу відпочинку суддів запропоновано вважати діяльність органів державної влади, пов’язану з установленням визначених юридичних засобів та методів з організації робочого часу та часу відпочинку суддів. Результатом правового регулювання часу роботи та часу відпочинку суддів є різні акти, що виконують свої регулятивні функції, впливають на визначення та належне забезпечення часу роботи та часу відпочинку суддів. Серед них виділено: юридичні норми, нормативно-правові акти, акти офіційного тлумачення, юридичні факти, правовідносини, акти реалізації права, правозастосовчі акти та ін.
9. Визначена доцільність відокремлення складових тривалості робочого часу суддів, адже в процесі виконання професійної діяльності їм доводиться витрачати час не тільки для безпосереднього відправлення правосуддя, а й на отримання справи, ознайомлення з матеріалами, нормативно-правовими актами, якими необхідно керуватись під час її розгляду. Дуже вагомою складовою тривалості робочого часу є час на перевдягання, оскільки діючим законодавством передбачено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
10. Запропоновано віднесення праці суддів до праці зі шкідливими умовами та до застосування до їх праці скороченого робочого часу. Це пов’язано з підвищеним нервовим напруженням, особливостями суддівської діяльності, адже від постановленого вироку, рішення, у багатьох випадках залежить доля людини. Крім того, суддям доводиться спілкуватись з різними категоріями осіб, які мають індивідуальні особливості характеру, психоемоційного стану тощо.
11. З метою вдосконалення правового регулювання робочого часу та часу відпочинку суддів запропоновано:
– включити до проекту ТК України ст. 1 «Визначення основних термінів і понять», в якій надати визначення термінів, що використовується під час регулювання трудових відносин, в тому числі, «робочий час» та «час відпочинку»;
– додати до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» окремий розділ «Робочий час та час відпочинку суддів», де відобразити поняття робочого часу та часу відпочинку суддів, визначити його тривалість, нормативи розгляду справ різної складності, а також інші питання, пов’язані з регулюванням праці суддів;
– додати до ст. 375 КК України зазначення про покарання судді у вигляді штрафу або конфіскації майна в залежності від завданої майнової шкоди в результаті ухвалення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови;
– доповнити чинний КЗпП, проект ТК та Закон України «Про відпустки» нормою наступного змісту: «цей Закон регулює службово-трудові та тісно пов’язані з ними відносини працівників у тій частині, котра не регулюється відповідним спеціальним законодавством відносно окремих суб’єктів трудових правовідносин. При регулюванні трудових відносин (робочого часу, часу відпочинку) працівників цим Законом та спеціальними нормами, пріоритет надається спеціальним нормам, але в тій частині, в якій вони не погіршують правове становище працівників порівняно з загальними нормами»;
– доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів», нормою наступного змісту: «на службово-трудові відносини суддів у частині, неврегульованій спеціальним законодавством, поширюється дія КЗпП України та інших норм загального характеру»;
– внести зміни в Закон України «Про судоустрій та статус суддів», передбачивши ст. 1 «Визначення термінів», в якій, окрім загальних понять, навести визначення термінів «робочий час судді» та «час відпочинку судді»;
– внести уточнення в ст. 130 «Відпустка» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зауваживши що право додаткової відпустки в судді з'являється за наявності певного стажу роботи саме на суддівській посаді, змінивши словосполучення «стаж роботи» на «стаж роботи на посаді судді»;
– задля стимулювання тривалої праці суддів та виключення ущемлення прав тих, які працюють на посаді судді більше 7 років, та які мають суддівський стаж значно більший від 10 років установити норму наступного змісту: «суддям, які мають стаж роботи на посаді судді понад 7 років, надається додаткова відпустка тривалістю один календарний день. Починаючи з 8-го року вона збільшується на один календарний день за кожний наступний рік роботи на посаді судді; з 11-го року – на 2 календарних дні за кожен наступний рік»;
– передбачити надання суддям, які займаються науковою діяльністю, додатковий час для проведення науково-дослідних робіт за умови, що ці роботи спрямовані на вирішення проблем, що стоять перед органами судової влади;
– внести зміни до ст. 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме додати: «стаж на посаді судді – це проміжок часу, протягом якого особа, яку призначено на посаду судді, безперервно виконувала обов’язки з відправлення судочинства відповідно до покладених на неї повноважень».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Всесвітня відкрита багатомовна інтернет-енциклопедія // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki
2. Абросимова Е.Б. Суд в системе разделения властей: российская модель (конституционно-теоретические аспекты): учеб. пособие / Е.Б. Абросимова. – М. : Статут, 2002. – 422 с.
3. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юристь, 2000. – 771 с.
4. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.М. Ярошенко. – Х., 1999. – 18 с.
5. Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порiвняльно-правовий аналіз: моногр. / Л.М. Москвич. – Х.: Право, 2004. – 224 c.
6. Адушкин Ю.С. О введении административной и дисциплинарной ответственности судей / Ю.С. Адушкин // Право и политика. – 2001. – №12. – С. 40 – 46.
7. Європейська хартія про закон «Про статус суддів»: міжнар. документ Ради Європи від 10.07.1998 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_236.
8. Про статус суддів: Закон України від 15.12.1992 р., № 2862-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
9. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., № 2453-VI // Відом. Верхов. Ради України. – № 41-42. – Ст. 529.
10. Конституція України: Закон від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – № 30. – Ст. 141.
11. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: навч. посіб. / Ю.П. Дмитренко. – К. : Школа, 2004. – 288 с.
12. Трудове право України: Акад. курс : підручн. [2-ге вид., перероб. і доп.] / за ред. П.Д. Пилипенка. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
13. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: учеб. пособие / Н.В. Витрук. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
14. Бабаева О.Н. Проблемные вопросы статуса мировых судей Российской Федерации / О.Н. Бабаева // Вестник Воронежского гос. ун-та. – 2007. – № 1(2). – С. 132 – 142.
15. Клеандров М.И. Статус судьи: учебн. пособие / М.И. Клеандров. – Новосибирск : Наука, 2000. – 444 с.
16. Штих Т.В. Права та обов’язки судді як суб’єкта трудового права / Т.В. Штих // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 686 – 690 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09stvctp.pdf
17. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 704 с.
18. Обратная сторона независимости. – Коммерсантъ Украина. – №187 (1461). – 2011. – 14 нояб. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://kommersant.ua/doc/1815801
19. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р., № 422/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
20. Москвич Л.Н. Служебные права судей / Л.Н. Москвич // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. – Миколаїв ; Одеса : ТОВ ВіД, 2002. – С. 186 – 192.
21. Марочкін І.Є. Статус суддів: Учбово-практичний посібник /І.Є. Марочкін, Ю.І. Крючко, Л.М. Москвич, І.В. Назаров, Р.Р. Трагнюк /За ред. проф. І.Є. Марочкіна. — Харків: Вид-во , 2006. — 754 с.

22. Єгорова В.С. Обов’язки суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_soc/2010_1/Egorova.pdf
23. Основні принципи незалежності судових органів, схвал. резолюціями Генеральної Асамблеї ООН 40/32 від 29.11. 1985 р. та 40/146 від 13.12.1985 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.asu.od.ua/ua/publications/mdrpns/opnso/
24. Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, затв. 24.05.1989 р. резолюцією 1989/60 Економічної та Соціальної Ради ООН // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_827
25. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17.11.2010 р., № 12 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_a38.
26. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 р., № 19-рп/2004. // Офіц. вісник України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220
27. Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: навч. посібн. / Н.С. Юзікова. – К. : Істина, 2006. – 320 с.
28. Судебные системы европейских стран: справочник / перев. с фр. Д.И. Васильева, с англ. О.Ю. Кобякова. – М. : Междунар. отношения, 2002. – 336 c.
29. Основні принципи незалежності судових органів // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.asu.od.ua/ua/publications/mkons/ voznjuk/
30. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
31. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 2 і 4 ст. 1, абз. 2 п. 8 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 25, пунктів 1, 2, 4 ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, п. 2 ч. 2 ст. 33, п. 2 частин 2 та 3 ст. 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вишу раду юстиції» від 21.05.2002 р., № 9-рп/2002 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9448
32. Про Вишу раду юстиції: Закон України від 15.10.1998 р., № 22/98-ВР// Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.
33. Цивільний кодекс України: Закон від 16.01.2003 р., № 435-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
34. Гончаренко О.В. Актуальні питання притягнення суддів до відповідальності / О.В. Гончаренко // Вісник ВРЮ. – 2011. – №1 (5). – С. 77 – 92.
35. Кримінальний кодекс України: затв. Законом від 05.04.2001 р., № 2341-ІІІ// Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
36. Виноградова Л. Про вдосконалення порядку притягнення суддів до цивільно-правової, кримінально-правової, адміністративної відповідальності / Л. Виноградова // Юрид. Україна, 2005. – № 4. – С. 82 –
37. Кодекс України про адміністративні правопорушення: затв. Законом УРСР від 07.12.1984 р., №8073-X // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51 (Додаток). – Ст. 1122.
38. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в України відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р., № 361/2006 // Офіц. вісник України. – 2006. – № 19.
39. Про заходи щодо недопущення і скорочення надмірного робочого навантаження на суддів: Рекомендації Комітету Міністрів РЄ від 16.09.1986 р., № R (86) 12 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=214&Itemid=38
40. Гусов К.Н. Трудовое право России: учебник / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. – 496 с.
41. Пашерстник А.Е. Регулирование рабочего времени в свете последних законодательных актов / А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1941. – № 2. – С. 52 – 57.
42. Москаленко Г.К. Рабочее время по советскому праву / Г.К. Москаленко. – М. : Профиздат, 1960. – 154 с.
43. Гинцбург Л.Я. Регулирование рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. – М. : Наука, 1966. – 304 c.
44. Гинцбург Л.Я. Проблемы рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. – М. : Юрид. лит., 1968. – 184 с.
45. Александров Н.Г. Советское трудовое право / Н.Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1954. – 383 с.
46. Процевский А.И. Заработная плата и эффективность общественного производства / А.И. Процевский. – Харьков : Вищ. шк., 1975. – 168 с.
47. Островский Л.Я. Законодательство о рабочем времени и времени отдыха и повышения эффективности общественного производства / Л.Я. Островский. – М. : Наука, 1972. – 242 c.
48. Советское трудовое право / под ред. В.С. Андреева. – М. : Высш. шк., 1971. – 414 c.
49. Советское трудовое право / под ред. К.С. Батыгина. – М. : Профиздат, 1975. – 419 c.
50. Трудовое право России / под ред. Р.З. Лившица, Ю.П. Орловского. – М. : ИНФРА-НОРМА-М, 1998. – 480 с.
51. Про робочий час моряків і склад суднового екіпажу: Конвенція МОП № 180 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/993_049.
52. Про регулювання робочого часу в торгівлі та установах: Конвенція МОП № 30 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_152
53. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р., № 137-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 43. – Ст. 418.
54. Про деякі аспекти організації робочого часу: Директива Європейського парламенту та Ради № 2003/88/ЕЕС від 04.11.2003 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurodocs.sdla.gov.ua/ DocumentView/tabid/28/ctl/Edit/mid/27/ID/10004763/Lang/Default. aspx
55. Юрченко А.А. Теоретичні аспекти поняття робочого часу / А.А. Юрченко // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 872 – 876 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11 jaaprc.pdf
56. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.C. Стичинський, I.B. Зуб, В.Г. Ротань. – К. : A.C.К., 2000. – 1072 с.
57. Трудовой кодекс РФ от 30.12.2001 г., № 197-ФЗ // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://duma.consultant.ru/page.aspx?705212
58. Трудовое право России: учебник / под ред. А.М. Куренного. – М. : Юристъ, 2004. – 493 c.
59. Лавріненко О.В. Робочий час, його склад та види у контексті аналізу положень проекту нового Трудового кодексу України / О.В. Лавріненко // Економіка, фінанси, право. – 2010. – № 1. – С. 35 – 39
60. Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів: полож. затв. Наказом М-ва транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 р., № 340 // Офіц. вісник України. – 2010. – № 43. – С. 39. – Ст. 2610.
61. Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: пост. КМ України від 30.11.2011 р., № 1232 // Офіц. вісник України. – 2011. – № 94. – С. 64. – Ст. 3426.
62. Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: пост. КМ України від 25.08.2004 р., №1112 // Офіц. вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2337.
63. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 02.04.2012 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
64. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: пост. КМ України від 03.04.1993 р., №245245-93-п // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF
65. Прокудина Л.А. Оптимизация в организации арбитражного судопроизводства России: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Л.А. Прокудина. – М., 2007. – 165 с.
66. Алексеев В.Б. Научная организация труда в аппарате судов и учреждений юстиции: учебник / В.Б. Алексеев, В.А. Буков, В.П. Кашепов, В.А. Пертцик, Л.С. Симкин. – М. : Юрид. лит., 1984. – 160 с.
67. Організація роботи суддів в України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ukrreferat.com/index.php?referat=1359&pg=3&lang= book
68. Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді: наказ Державної судової адміністрації України від 27.06. 2006 р., № 68 // Офіц. вісник України. – 2006. – № 31/78. – Ст. 2266.
69. Марочкін І.Є. Проблеми доступності судової влади: соціально-правовий аналіз / І.Є. Марочкін, О.М. Овчаренко // Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua
70. Организация деятельности судов: курс лекций / под ред. Н.А. Петухова. – М. : Норма, 2005. – 448 с.
71. Снигирева И.О. Рабочее время и время отдыха / И.О. Снигирёва. – М. : Проспект, 2000. – 160 с.
72. Максименко Н.О. Правове регулювання нормування праці державних службовців в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Н.О. Максименко – Л., 2010. – 19 с.
73. Нагрузка на судей: больше дел – больше зарплата // Судебно-юрид. газета. – №125. – 2012. – 27 февр. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://sug.kiev.ua/articles.php?id_article=5035
74. Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні / В.Д. Бринцев. – К. : Юстиніан, 2003. – 400 с.
75. Рішення Ради суддів України від 26.11.2010 р., №30 // [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/ files/pages/pass.pdf
76. Вітковський В.С. Норми робочого часу як гарантія захисту права працівника на життя / В.С. Вітковський // Адвокат. – №12(123). – 2010. – С. 22 – 26.
77. Снигирева И.О. Право на жизнь и его юридические гарантии в сфере труда / И.О. Снигирева // Право человека на жизнь и гарантии его реализации в сфере труда и социального обеспечения: матер. междунар. научн.-практ. конф. – М. : Проспект, 2008. – С. 5 – 15.
78. Гинцбург Л.Я. Отпуска рабочих и служащих / Л.Я. Гинцбург. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 164 с.
79. Бабаскін А.Ю. Трудове право України: Акад. курс: підручн. / А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана ; за заг. ред. Н.М. Хуторян. – К. : А.С.К., 2004. – 325 с.
80. Прокопенко В.I. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – X. : Консум, 1998. – 480 с.
81. Ярхо А.В. Время отдыха: справочник / А.В. Ярхо. – М. : Профиздат, 1987. – 256 с.
82. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Харьков : Одисей, 2001. – 512 с.
83. Трудове право України: курс лекц. / за ред. П.Д. Пилипенка. – Л. : Вільна Україна, 1996. – 286 c.
84. Венедиктов В.С. Рабочее время и время отдыха по действующему законодательству о труде Украины: учеб. пособ. / В.С. Венедиктов, В.М. Венедиктова. – Харьков : Ун-т внутр. дел, 1998. – 51 с.
85. Загальна декларація прав людини 1948 р. // Офіц. вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
86. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/995_042
87. Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах: Конвенція МОП № 14 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_140
88. Про щорічні оплачувані відпустки морякам: Конвенція МОП № 54 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/993_506
89. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р., № 504/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
90. Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки»: пост. Верхов. Ради України від 15.11.1996 р., № 505/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 5.
91. Москаленко Г.К. К вопросу о кодификации советского законодательства о труде / Г.К. Москаленко // Вопр. кодификации: сб. – М.: Госюриздат, 1957. – С. 125 – 133.
92. Колодій А.М. Принципи права України: моногр. / А.М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
93. Краткий этимологический словарь русского языка / под ред. С.Г. Бархударова. – М. : Просвещение, 1971. – 542 с.
94. Пилипенко П.Д. Трудове право України / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак ; за ред. П.Д. Пилипенка. – К. : Ін Юре, 2003. – 536 с.
95. Миронов В.И. Трудовое право России: учебник / В.И. Миронов. – М. : Управление персоналом, 2005. – 1149 с.
96. Бурак В.Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на підприємствах: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 // В.Я. Бурак. – К., 1999. – 18 с.
97. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права України: моногр. / О.М. Ярошенко. – X. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 456 с.
98. Коляда Т.А. Сучасні підходи до визначення єдності та диференціації правового регулювання суспільних відносин / Т.А. Коляда // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи. – Х. : Вид-во НУВС, 2004. – С. 305 – 308.
99. Об утверждении списка производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день: пост. Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 25.10.1974 г., № 298/П-22 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0273400-75
100. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 р., № 2628-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.
101. Грузінова Л.П. Трудове право України: навч. посіб. [в 3-х ч.] / Л.П. Грузінова, В.Г. Короткін. – К. : МАУП, 2003. – Ч. 3 – 104 с.
102. Теліпко В.Е. Трудове право України: навч. посіб. / В.Е. Теліпко, О.Г. Дутова ; за заг. ред. В.Е. Теліпка. – К. : Центр учб. літ., 2009. – 456 с.
103. Болотіна Н.Б.Трудове право України: підручн. [4-те вид., стер.] / Н.Б. Болотіна. – К. : Вікар, 2006. – 725 с.
104. Царенко Ю.В. Практический комментарий к ТК РФ для работодателя / Ю.В. Царенко. – М. : Индекс медиа, 2007. – 504 с.
105. Тихомирова Т.П. Организация, нормирование и оплата труда на предприятии: учеб. пособие / Т.П. Тихомирова, Е.И. Чучкалова. – Екатеринбург : Изд-во ГОУ ВПО «Рос.гос.проф.-пед.ун-т», 2008. – 185 с.
106. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: підруч. / Ю.П. Дмитренко. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.
107. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., № 3356-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
108. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р., № 280/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
109. Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня: Указ Президента України від 26.04.1995 р., №334/95 // Уряд. кур'єр. – № 64. – 1995. – 29 квіт.
110. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР / Л.А. Муксинова. – М. : Юрид. лит., 1969. – 216 с.
111. Про деякі питання, пов’язані з переведенням робітників і службовців підприємств, установ і організацій на 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями: рекомендації Держкому РМ СРСР з питань праці й заробітної плати та Президії Всесоюзної Центр. Ради профспілок від 08.04.1967 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0-10400-67
112. Іванов Ю.Ф.Трудове право України: навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов, М.В. Іванова, Л.М. Коненко ; за ред. Кононенка Л.М. – К. : ВПЦ АМУ, 2012. – 304 с.
113. Прилипко С.М. Трудове право України: підручн. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 728 с.
114. Исайчева Е.А. Энциклопедия трудовых отношений / Е.А. Исайчева. – М. : Альфа-Пресс, 2007. – 920 с.
115. Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Мінпраці та соц. політики України від 10.10.1997 р., № 7 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.kadrovik.ua
116. Трудове право України / за ред. Болотіної Н.Б., Чанишевої Г.І. – К. : Знання, 2000. – 564 c.
117. Основні положення про вахтовий метод організації робіт, затв. Пост. Держкому СРСР з праці та соц. питань, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.12.1987 р., №794/33-82. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0794400-87
118. Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затв. наказом МНС України від 20.05.1999 р., №147 // Офіц. вісник України. – 1999. – № 40. – Ст. 86.
119. Про тривалість робочого дня для працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування: пост. КМ України від 10.12.1993 р., № 1010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1010-93-п.
120. Правовая политика и пути совершенствования правотворческой деятельности в Российской Федерации: моногр. / под ред. Соколова Н.С. – М. : Изд-во РУДН, 2006. – 542 c.
121. Моздір О. Сучасний стан правового регулювання державної кадрової політики в Україні / О. Моздір // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 23. – С. 284 – 290.
122. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – 809 с.
123. Абдулаев М.И. Теория государства и права: учебник / М.И. Абдулаев. – М. : Финан. контроль, 2004 – 410 с.
124. Элементарные начала общей теории права: учеб. пособие / под ред. В.И. Червонюка. – М. : Колос, 2003. – 544 с.
125. Теория государства и права: учебник / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М. : Изд-во НОРМА, 2002. – 616 с.
126. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 237 с.
127. Москвич Л. Становлення та розвиток судових систем / Л. Москвич // Вісник ВРЮ. – № 3. – 2010. – С. 73 – 81.
128. Лушников А.М. Курс трудового права: учебник [в 2-х т.] / А.М. Лушников, М.В. Лушников. – М. : Статут, 2009. – Т. 2. – 1151 с.
129. Шелымагин И.И. Фабрично-трудовое законодательство в России (2 половина XIX в.) / И.И. Шеламагин. – М. : Наука, 1947. – 325 с.
130. Полетаев В.Е. Революционное движение в России после свержения самодержавия: документы и материалы / В.Е. Полетаев. – М. : Ин-т истории Академии наук СССР, 1957. – 855 с.
131. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: хрест. / О.О. Шевченко. – К. : «Вентурі», 1998. – 255 с.
132. Прокопенко В.І. Робочий час і час відпочинку: історія та сучасність / В.І. Прокопенко // Право України. – 1995. – № 7. – С. 24 – 29.
133. Про отпуска: пост. РНК РСФСР от 14.06.1918 г // Сб. статей по экономике И. Аверина // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.economics.kiev.ua/download/ZakonySSSR/data04/tex17326.htm
134. Кодекс законов о труде РСФСР от 1918 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.alppp.ru/law/trud-i-zanjatost-naselenija/trud/ 152/kodeks-zakonov-o-trude.html
135. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посібн. / за заг. ред. Качана Є.П. – Тернопіль : ТДЕУ, 2006. – 373 с.
136. Про робочий час у промисловості: Конвенція МОП 1919 р., № 1 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/993_155
137. Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень: Конвенція МОП №47 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_145
138. Про щотижневий відпочинок в торгівлі та установах: Конвенція МОП №106 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_121.
139. Про щорічні оплачувані відпустки: Конвенція МОП №52 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/993_003.
140. Про оплачувані відпустки: Конвенція №132 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_022
141. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: моногр. / Н.М. Хуторян. – К. : ІДП НАН України, 2002. – 264 с.
142. Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток: пост. КМ України від 27.04.1994 р., №250 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/250-94-п.
143. Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку: наказ МОЗ від 18.12.2000 р., № 204-о // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=9006.
144. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ: пост. КМ УРСР від 29.07.1991 р., № 114 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/114-91-п
145. Савченко А.О. Правове регулювання праці професорсько-викладацького складу вищих закладів освіти Міністерства внутрішніх справ України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.О. Савченко. – Х., 2000. – 18 с.
146. Новетна Э. Рабочее время и время отдыха в условиях научно-технической революции / Э. Новетна. – М. : Изд-во АН СССР, 1981. – 231 с.
147. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: учеб. пособие / В.С. Венедиктов. – Харьков : Фирма “Консум”, 1998. – Ч. 1 – 140 с.
148. Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: пост. КМ України від 21.02 2001 р., № 163 // Офіц. вісник України. – 2001. – № 9. – С. 36. – Ст. 352.
149. Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: наказ Мін-ва праці і соц. політики України від 23.03.2001 р., №122 // Офіц. вісник України. – 2001. – №14. – С. 318. – Ст. 634.
150. Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці: пост. КМ України від 01.08.1992 р., № 442 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/442-92-п.
151. Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: наказ Мін-ва праці та соц. політики України від 23.03.2001 р., № 122 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.kadrovik.kiev.ua/content/read/rvvo3.html
152. Про загальну середню освіту: Закон України від 13.05.1999 р., № 651-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. –1999. – № 28. – Ст. 230.
153. Про позашкільну освіту: Закон України від 22.06.2000 р., №1841-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. –2000. – № 46. – Ст. 393.
154. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р., № 2801-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. –1993 – № 4. – Ст. 19.
155. Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: наказ МОЗ України від 25.05.2006 р., №319 // Офіц. вісник України. – 2006. – № 24. – С. 146. – Ст. 1780.
156. Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів: пост. КМ України від 29.01.2003 р., №137 // Офіц. вісник України. – 2003. – № 6. – С. 59. – Ст. 234.
157. Про заходи щодо подальшого удосконалення використання праці пенсіонерів та інвалідів у народному господарстві і пов'язані з цим додаткові пільги: пост. Ради Міністрів СРСР від 14.09.1973 р., № 674 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/v0674400-73
158. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03.1995 р., № 86/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. –1995 – № 14. – Ст. 91.
159. Ставцева А.И. Трудовой договор / А.И. Ставцева, О.С. Хохрякова. – М. : Юрид. лит., 1983. – 215 с.
160. Устинова Т. Проблеми соціального захисту працівників, які вимушено працюють у режимі неповного робочого часу / Т. Устинова, Л. Слітинська // Праця і зарплата. – 1998. – №13. – С. 11.
161. Про роботу на умовах неповного робочого часу: Конвенція МОП № 175 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/993_040
162. Об утверждении Положения о порядке и условиях применения труда женщин, имеющих детей и работающих неполное рабочее время: пост. Госкомтруда СССР, Секретариата ВЦСПС от 29.04.1980 г., № 111/8-51 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/v0111400-80
163. Силаев В.П. Ненормированный рабочий день / В.П. Силаев // Соц. законность. – 1970. – №5.– С. 68 – 69.
164. Процевский А.И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому праву / А.И. Процевский. – М. : Госюриздат, 1963. – 238 с.
165. Воеводенко Н.К. Правовое регулирование труда работников с ненормированным рабочим днем: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Н.К. Воеводенко. – М., 1976. – 20 с.
166. Венедиктова В.М. Правове регулювання відхилень від нормальної тривалості робочого часу: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.М. Венедиктова. – Х., 2000 – 167 с.
167. Про затвердження Переліку посад працівників з ненормованим робочим днем: наказ МОЗ від 28.06.1989 р., №384 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0384400-89
168. Лист Міністерства освіти України №1/9-96 від 11.03.98 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://profspilka.kiev.ua/soc-zahust/ohorona_praci/docs_ohorona/1387-oryentovniy-perelk-posad-pracvnikv-z-nenormovanim-robochim-dnem.html
169. Венедиктов В.С. Правове регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ України: наук.-практ. посібн. / В.С. Венедиктов. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 165 с.
170. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу: наказ Мін-ва праці та соц. політики України від 19.04.2006 р., № 138 // Праця і зарплата. – № 16. – 2006.
171. Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон: наказ Мін-ва фінансів України від 13.03.1998 р., № 59 // Офіц. вісник України. –1998 – № 13. – С. 245.
172. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р., № 239/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. –1995 – № 23. – Ст. 183.
173. Трудовое право: учебник / под ред. О.В.Смирнова, И.О. Снигиревой. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 600 с.
174. Александров Н.Г. Советское трудовое право / Н.Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1959. – 407 с.
175. Хохрякова О.С. Правовое регулирование отпусков: история, теория, перспективы совершенствования: дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.С. Хохрякова. – М., 1992. – 356 с.
176. Островский Л.Я. Отпуска рабочих и служащих / Л.Я. Островский. – Минск : Беларусь, 1978. – 78 с.
177. Бойко М.Д. Трудове право України: курс лекцій: навч. посіб. / М.Д. Бойко. – К. : Орлан, 2002. – 178 с.
178. Лившиц Р.З. Отпуска рабочих и служащих в СССР / Р.З. Лившиц. – М. : Госюриздат, 1962. – 96 с.
179. Трудовое право России : учебник / под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хо