ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГОНЧАРОВА КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 349.2: 342.2

ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Ярошенко Олег Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...4
ВСТУП…………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ
ТА ЇЇ ОРГАНІВ У СИСТЕМІ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА……...13
1.1. Види суб’єктів трудового права……………………………………………13
1.2. Трудо-правовий вимір соціальної держави……………………………….34
Висновки до розділу 1………………………………………………………….57

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
НАГЛЯДУ Й КОНТРОЛЮ ЗА
ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА…………………...62
2.1. Юридична природа державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства………………………………………………………..62
2.2. Принципи державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства…………………………………………………………………….81
2.3. Основні органи, що здійснюють державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства, та їх правовий статус……………..109
Висновки до розділу 2………………………………………………………...130

РОЗДІЛ 3. СВІТОВИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ Й КОНТРОЛЮ
ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА……………...135
3.1. Стандарти Міжнародної організації праці у сфері державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства………………………..135
3.2. Правове регулювання державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства в зарубіжних країнах……………………………...158
Висновки до розділу 3………………………………………………………...176

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...185

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічні реформи, що провадяться в Україні протягом останніх десятиліть, зумовили кардинальну трансформацію колишньої економічної системи. Як наслідок − відбулися серйозні зміни у сфері праці й зайнятості населення. Зародження й подальший розвиток ринкових відносин погіршили умови появи й перебування працездатного населення на ринку праці й у той же час зумовили виділення людського капіталу як пріоритетного чинника економічного зростання країни.
У цій складній ситуації важливою гарантією забезпечення дотримання трудових прав громадян в Україні є діяльність держави та її органів. Адже першочерговим завданням демократичної, правої й соціальної держави є не декларування трудових прав особистості, а створення нею ефективного механізму їх реалізації й захисту. Конституція закріпила, що (а) людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3), (б) органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України (ст. 19), (в) усі люди є вільними й рівними у своїй гідності та правах (ст. 21), (г) кожен має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей (ст. 23). Формування соціальної державності – процес постійний і безперервний, що вимагає вчасної і зваженої реакції на ситуації, виникаючі як в економіці, так і в політиці. Проблеми, які стоять перед соціально орієнтованою державою в царині трудових і пов’язаних із ними відносин, пов’язані з тим, що вона повинна дотримуватися балансу між реаліями ринкової економіки і способами впливу на розподільчі процеси в дусі справедливості. Виявляючи піклування про підвищення правового статусу працівника, держава та її органи мають дотримуватися міри, прийнятної і для іншої сторони трудового договору – роботодавця. Як засвідчує практика, вирішення цих і багатьох інших проблем є неможливим без серйозних наукових пошуків.
Теоретичним підґрунтям даного дослідження послужили наукові праці таких учених-правознавців, як М. Г. Александров, О. В. Баклан, В. М. Гаращук, Г. О. Замченко, Ю. Ю. Івчук, М. І. Іншин, Н. М. Клименчук, Г. В. Подгорна, Є. М. Попович, О. І. Процевський, П. М. Рабінович, Б. В. Ракитський, В. М. Скобєлкін, А. М. Слюсар, Г. А. Трунова, І. І. Шамшина, Г. І. Чанишева, В. І. Щербина, І. М. Якушев, О. М. Ярошенко та ін. Однак питання, порушувані цими правниками, в основному мають фрагментарний характер, не вичерпують усіх теоретичних і практичних аспектів трудо-правового статусу держави та її органів, не дають цілісного уявлення про їх місце в системі суб’єктів трудового права. Актуальність обраної теми дисертації пояснюється також численними складнощами правозастосовної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), затвердженої на період з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета поданої на захист роботи полягає в тому, щоб на підставі порівняння міжнародних і національних правових актів трудового законодавства, практики їх застосування, висновків і пропозицій вітчизняних і зарубіжних учених з’ясувати місце держави та її органів у системі суб’єктів трудового права, виявити особливості правового регулювання відносин у сфері праці за їх участю, а також внести пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій царині. Для її досягнення поставлені такі дослідницькі задачі:
– установити основні ознаки, що характеризують суб’єктів трудового права, й розкрити їх зміст;
– провести систематизацію цих суб’єктів за їх функціональним призначенням;
– обґрунтувати роль соціальної держави в регулюванні соціально-трудових відносин;
– з’ясувати основні пріоритети національної соціальної політики у сфері праці;
– окреслити характерні ознаки державного нагляду за дотриманням трудового законодавства й державного контролю за додержанням законодавства про працю;
– визначити принципи державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, сформулювати їх визначення;
– розкрити правовий статус основних органів, що здійснюють державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства;
– проаналізувати стандарти Міжнародної організації праці в царині нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства;
– виявити основні закономірності правової регламентації нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю в зарубіжних країнах.
Об’єктом дослідження послужили система суб’єктів трудового права України, їх правовий статус і правовідносини, що виникають у процесі реалізації цього права.
Предметом дослідження виступають держава та її органи як суб’єкти трудового права України, а також закономірності правового регламентування відносин за їх участю в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. Для одержання повних, об’єктивних і достовірних результатів комплексно використовувалися загальні та спеціальні наукові методи дослідження, які в сукупності дозволили вирішити поставлені задачі і внести пропозиції з удосконалення трудового чинного законодавства. Діалектичний метод дав можливість розглянути систему суб’єктів трудового права як правове явище, що перебуває в постійному розвитку і взаємодії з іншими правовими категоріями (підрозділ 1.1). Порівняльний задіяно для показу співвідношення положень міжнародних і національних актів законодавства в досліджуваній сфері і для виявлення їх позитивних тенденцій (підрозділ 3.2). Оперування логіко-семантичним методом дозволило поглибити понятійний апарат науки трудового права (запропоновано дефініції правових конструкцій «державний нагляд за дотриманням трудового законодавства», «державний контроль за дотриманням трудового законодавства», «принципи нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» та ін.) (підрозділи 2.1; 2.2). За допомогою формально-юридичного методу підготовлено низку пропозицій з удосконалення правового регулювання відносин у сфері праці за участю держави та її органів (підрозділи 1.2; 2.3). Метод класифікації став у нагоді при виділенні й характеристиці видів суб’єктів трудового права (підрозділ 1.1).
Нормативним фундаментом дисертації послужили Конституція й закони України, Кодекс законів про працю, нормативні акти Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, а також міжнародні правові документи, що визначають роль і функції держави та її органів у регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших у вітчизняній науці трудового права самостійним і комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем сучасної системи суб’єктів трудового права України, в якому встановлено місце в ній держави та її органів, з’ясовано специфіку правового регламентування суспільних відносин за їх участю в умовах інтеграції України до європейського і світового правового й економічного простору крізь призму захисту трудових прав працівників, а також обґрунтовані конкретні практичні пропозиції й наукові рекомендації щодо розвитку й поліпшення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в досліджуваній сфері.
Відповідно до поставлених задач і мети дослідження на захист виносяться нижченаведені наукові висновки й положення.
Уперше:
– проведено класифікацію суб’єктів трудового права з урахуванням їх функціонального призначення, на (а) первинні, що, у свою чергу, поділяються на основних і похідних суб’єктів, (б) представницько-захисні; (в) юрисдикційні − органи з вирішення трудових спорів і (г) контрольно-наглядові;
– запропоновано законодавчо закріпити можливість прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів України і прийняття Президентом України рішення про відставку Кабінету Міністрів у випадку ухилення останнього від участі в переговорах щодо укладення угоди генеральної, а також порушення чи невиконання вже укладеної;
– принципи нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства розглядаються як розроблені виходячи з наукових досягнень і законодавчо закріплені правові засади його організації і здійснення, що визначають загальну спрямованість, суть, зміст, основні особливості нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю, а також забезпечують його результативність. Аналізуються й узагальнюються принципи цієї процедури за дотриманням трудового законодавства;
– обстоюється позиція щодо створення системи координаційних рад органів державного нагляду й контролю за додержання законодавства про працю, сформульовані їх основні функції.
– обґрунтовано необхідність поліпшення рівня захисту соціально-трудових прав моряків і запропоновано Кабінету Міністрів України провести аналіз відповідності норм національного законодавства положенням Конвенції МОП №178 «Про інспекцію умов праці та побуту моряків» і підготувати проект Закону щодо її ратифікації.
Удосконалено:
– трактування державного нагляду за дотриманням законодавства про працю як діяльності уповноважених центральних державних органів, що здійснюється періодично, з метою забезпечення законності прийнятих актів або вчинених дій під час реалізації конституційних прав громадян у царині праці на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від їх форм власності й підпорядкування, а також фізичних осіб без втручання в їх оперативно-господарську й виробничу діяльність;
– тлумачення державного контролю за додержанням трудового законодавства як діяльності державних органів, що здійснюється постійно й безперервно, з метою забезпечення законності й визначення доцільності прийнятих актів або вчинених дій у процесі реалізації конституційних прав громадян на підприємствах, в установах та організаціях, а також фізичних осіб, які перебувають у сферi їх управлiння, з можливим втручанням в їх оперативно-господарську й виробничу діяльність;
– класифікацію владних повноважень, які виконують державні контрольно-наглядові органи за дотриманням законодавства про працю.
Дістали подальшого розвитку:
– система основних пріоритетів соціальної політики України у сфері праці;
– позиція щодо доцільності розмежування правових категорій «державний нагляд за дотриманням трудового законодавства» і «державний контроль за дотриманням трудового законодавства», а також названі характерні ознаки цих процесів.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції й рекомендації, зроблені в результаті комплексного дослідження держави та її органів як суб’єктів трудового права України, можуть бути використані:
– у правотворчості – в процесі підготовки проекту Трудового кодексу України, опрацюванні змін і доповнень до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про колективні договори і угоди», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» й підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх розвиток;
– у правозастосуванні – у практичній діяльності органів державного нагляду й контролю за додержання законодавства про працю, роботодавців, профспілок і судів;
– у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень суб’єктів трудового права, їх правового статусу й особливостей правового регулювання;
– у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, викладанні навчальних дисциплін «Трудове право України» й «Охорона праці».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в роботі, обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ключові теоретичні напрацювання й рекомендації даної наукової роботи оприлюднені в тезах доповідей і наукових повідомлень на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків); «Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса); «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса); «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли своє відбиття у 5-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у 5-ти тезах доповідей і повідомлень, оприлюднених на вказаних науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в комплексному аналізі сучасної системи суб’єктів трудового права України, у виявленні місця в ній держави та її органів, у з’ясуванні специфіки правового регулювання відносин за їх участю крізь призму захисту трудових прав працівників, в умовах інтеграції України до європейського і світового правового й економічного простору, а також у підготовці конкретних практичних пропозицій і наукових рекомендацій щодо розвитку й поліпшення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в зазначеній сфері.
1. Суб'єкт права перебуває в особливій соціально-правовій реальності, відмінній від фізичної, є її частиною; він – не фікція, не визнання неіснуючого існуючим, а поняття, що вбирає в себе значимі для права властивості, ознаки, якості індивідів. На відміну від поняття «фікція», яке не ґрунтуються на дійсності, на реальних предметах, властивостях, відносинах, поняття «суб'єкт права» народжується в результаті абстракції як узагальнений образ реальності.
2. Виходячи з функціонального призначення суб’єктів трудового права можемо виділити такі їх види: (а) первинні, які, у свою чергу, поділяються на основних (сторони трудового договору – працівник і роботодавець; держава) і похідних суб’єктів, що володіють статусом, похідним від основного – працівника (особа, яка шукає роботу, безробітна особа, інвалід внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, звільнена особа, позивач або відповідач у суді); (б) представницько-захисні − профспілки та їх об’єднання, представники трудящих, трудові колективи, організації роботодавців та їх об'єднання; (в) юрисдикційні органи з вирішення трудових спорів − комісії по трудових спорах, примирні, трудовий арбітраж, суд); (г) контрольно-наглядові − державні органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства.
3. Основні пріоритети соціальної політики України у сфері праці: (а) удосконалення трудового законодавства (зокрема, прискорення розроблення і прийняття Трудового кодексу України, Закону України «Про промислову безпеку»; (б) поліпшення системи моніторингу і прогнозування ситуації на ринку праці; (в) забезпечення збалансованості професійної освіти й попиту на робочу силу; (г) стимулювання економічної активності населення; (д) широка інформаційно-роз'яснювальна робота серед населення щодо трудових прав і способів їх захисту, переваг легальної зайнятості; (е) створення Фонду гарантування захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця; (є) розвиток кадрового потенціалу; (ж) підвищення якості робочих місць; (з) розробка механізму реалізації міжнародних договорів про взаємне працевлаштування й соціальний захист трудящих-мігрантів, стороною яких є Україна; (и) запровадження дійових механізмів легалізації доходів громадян, які працюють за кордоном; (і) зростання ефективності нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства.
4. З метою створення ефективного юридичного механізму забезпечення виконання генеральної угоди слід передбачити в абз. 2 ч. 1 ст. 20 Закону «Про Кабінет Міністрів України», що уряд не тільки сприяє розвитку соціального діалогу, проводить консультації із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань розроблення та здійснення державної політики у сфері трудових відносин, оплати й охорони праці, соціального захисту, а й укладає від імені держави генеральну угоду. Відповідна норма має бути закріплена й у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про колективні договори і угоди». У розд. ІІІ «Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів України» (Закон «Про Кабінет Міністрів України») є сенс закріпити можливість прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри уряду і прийняття главою держави рішення про відставку Кабінету Міністрів України у випадку ухилення від участі в переговорах про укладення генеральної угоди, а також порушення чи невиконання вже укладеної.
5. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства – це діяльність уповноважених центральних державних органів, що здійснюється періодично, з метою забезпечення законності прийнятих актів або вчинених дій у процесі реалізації конституційних прав громадян у сфері праці на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від їх форм власності й підпорядкування, а також фізичних осіб без втручання в їх оперативно-господарську й виробничу діяльність.
6. Державний контроль за додержанням законодавства про працю – це діяльність державних органів, що здійснюється постійно і безперервно, з метою забезпечення законності і визначення доцільності прийнятих актів чи вчинених дій у процесі реалізації конституційних прав громадян на підприємствах, в установах та організаціях, фізичних осіб, які перебувають у сферi їх управлiння, з можливим втручанням в їх оперативно-господарську та виробничу діяльність.
7. Принципами нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства є розроблені з урахуванням наукових досягнень і законодавчо закріплені правові засади його організації і здійснення, що визначають загальну спрямованість, суть, зміст та основні особливості нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю, а також забезпечують його результативність. Вони віддзеркалюють суспільні погляди на те, яким має бути нагляд і контроль, як має бути організована система їх органів, якими методами й засобами належить їх здійснювати і які завдання виконувати. До принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства належать: (а) законність; (б) рівність прав учасників державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства; (в) забезпечення трудових прав та свобод людини і громадянина; (г) неупередженість і компетентність при здійсненні державного нагляду й контролю; (д) неприпустимість дублювання державними органами та їх посадовими особами функцій і сфер відповідальності щодо здійснення нагляду й контролю; (е) гарантування захисту конфіденційної інформації суб’єктів трудового права; (є) співрозмірність і невідворотність відповідальності роботодавців та її спрямованість на попередження вчинення правопорушень; (ж) відповідальність державних органів, які наглядають і контролюють додержання законодавства про працю, та їх посадовців за шкоду, заподіяну суб’єктам трудового права.
Для формування уніфікованих правових засад діяльності всіх державних органів з нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства зазначені принципи пропонується легально закріпити в новому Трудовому кодексі України.
8. Оскільки Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регулює порядок проведення перевірок не лише інспекторами праці, а й посадовими особами інших контролюючих органів, його положень інспектори мають дотримуватися лише в тій частині, яка не врегульована нормами ратифікованих Україною Конвенцій МОП (ст. 3 Закону).
Незважаючи на те, що центральні органи виконавчої влади неодноразово підкреслювали, що державним органам, які наглядають і контролюють додержанням трудового законодавства, належить керуватися не тільки національним законодавством, а й приписами міжнародних правових актів, положення, які регулюють діяльність таких органів, до цього часу закріплюють, що у своїй діяльності вони керуються виключно Конституцією й законами України, актами Президента й Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства, а також дорученнями глави держави й відповідного міністра. Указівки ж про потребу дотримання вимог міжнародних правових документів бракує. Такого роду недолік має бути усунутий шляхом внесення відповідних змін до вказаних законодавчих актів.
9. З метою поліпшення рівня захисту соціально-трудових прав моряків вважаємо за необхідне Кабінету Міністрів України проаналізувати відповідність норм національного законодавства положенням Конвенції МОП №178 «Про інспекцію умов праці та побуту моряків» та підготувати проект Закону щодо її ратифікації.
10. Функціонуюча в Україні система державного нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю загалом неефективна, бо вона еклектично поєднує як інститути, що дісталися у спадок від радянської доби, так і нові, сформовані у період незалежності держави. Вона громіздка, внутрішньо суперечлива, незавершена й відірвана від людей, внаслідок чого серйозно гальмується проведення соціально-економічних реформ.
Важливим чинником виходу суспільства й держави із кризи є створення ефективної, авторитетної і стабільної системи державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, що відповідатиме викликам часу. Відповідні державні органи мають бути близькими до потреб і запитів населення, а головним пріоритетом їх діяльності − конституційний принцип визнання людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю. Саме права і свободи людини та їх гарантії повинні визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження й забезпечення стати її головним обов'язком. Для забезпечення результативної і стабільної діяльності системи державного нагляду й контролю її слід побудувати на наукових принципах. Витрати на утримання її управлінського персоналу мають бути адекватними фінансово-економічному стану країни. У перспективі в Україні треба поетапно сформувати підґрунтя для створення єдиного спеціалізованого державного органу, на який покласти широкі наглядові повноваження в царині гарантування додержання законодавства про працю.
11. Підвищення в Україні ефективності захисту трудових прав працівників вимагає запровадити систему координаційних рад органів державного нагляду й контролю за дотримання трудового законодавства, до основних функцій яких віднести: (а) аналіз практики виконання вимог законодавства; (б) запровадження обміну інформацією між контрольно-наглядовими органами; (в) внесення пропозицій щодо організації комплексних і цільових перевірок підприємств, установ та організацій; (г) сприяння обміну передовим досвідом між цими органами; (д) аналіз результатів контрольно-наглядової діяльності й розроблення на цій підставі пропозицій з удосконалення трудового законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Философский энциклопедический словарь [2-е изд.] / Ред. кол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичёв и др. – М. : Сов. энцикл., 1989. – 815 с.
2. Сіренко В.Ф. Інтерес і влада / В.Ф. Сіренко // Акад. юрид. думка. – К. : Ін Юре, 1998. – 503 с.
3. Общая теория прав человека / отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1995. – 512 с.
4. Ципеліус Р. Філософія права [4-те вид.] / Р. Ципеліус / За ред. Є.М. Причепія. – К. : Тандем, 2000. – 459 с.
5. Курс трудового права: общ. ч.: учеб. пособ. / под общ. ред. О.С. Курылевой и К.Л. Томашевского. – Минск : Тесей, 2010. – 602 с.
6. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О.С. Иоффе. – М. : Статут, 2000. – 777 с.
7. Слюсар А.М. Суб’єкти трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Слюсар / Нац. ун-т «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого». – Х., 2011. – 407 с.
8. Лотфуллин Р.К. Юридические фикции в гражданском праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Р.К. Лотфуллин / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2008. – 18 с.
9. Каминская В.И. Учение и правовых презумпциях в уголовном процессе / В.И. Каминская. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1948. – 128 с.
10. Танимов О.В. Юридические фикции и проблемы применения в информационном праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / О.В. Танимов / Мордовский гос. ун-т им. Н.П. Огарева. – Саранск, 2004. – 26 с.
11. Мелехин А.В. Теория государства и права: учеб. / А.В. Мелехин. – М. : Маркет ДС, 2007. – 633 с.
12. Филимонова И.В. Юридические фикции в праве России: история и современность / И.В. Филимонова. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 376 с.
13. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: учеб. / В.С. Нерсесянц. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 552 с.
14. Теория государства и права: учеб. / под ред. М.Н. Марченка. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 431 с.
15. Стремоухов А.А. Юридический статус специального субъекта права (теоретико-правовой аспект): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / А.А. Стремоухов / Санкт-Петербургский ун-т МВД России. – СПб., 2002. – 215 с.
16. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций / С.А. Комаров. – М. : Манускрипт, 1996. – 312 c.
17. Мальцев Г.В. Социальные основания права / Г.В. Мальцев. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2011. – 800 с.
18. Щербина В.І. Функції трудового права: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / В.І. Щербина / Акад. митн. служби України. – Дніпропетровськ, 2008. – 423 с.
19. Общая теория государства и права: Академ. курс в 2-х т.: Т. 1: Теория государства / Под ред. Марченка М.Н. – М.: Зерцало, 1998. – 416 с.
20. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / І.М. Якушев / Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 19 с.
21. Крутова Л.А. Работодатель как субъект трудового права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Л.А. Крутова / Московская гос. юрид. акад. – М., 2000. – 18 с.
22. Лукашева Е.А. Общая теория прав человека / Е.А. Лукашева, В.А. Карташкин, Н.С. Колесова. – М. : НОРМА; РАН Ин-т гос. и права, 1996. – 520 с.
23. Эбзеев Б.С. Личность и государство в России: взаинмная ответственность и конституционные обязанности / Б.С. Эбзеев. – М. : НОРМА, 2011. – 384 с.
24. Петров Ю.А. Сотношение понятий гражданства, правоспособности, правового положения граждан / Ю.А. Петров // Вестн. Ленинградского ун-та. – 1974. – №5. – С. 118-122.
25. Молодцов М.В. Трудовое право России: учеб. / М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. – М. : НОРМА, 2004. – 640 с.
26. Татаринцева Е.В. О правосубъектности, компетенции и правоспособности хозяйственных государственных органов / Е.В. Татаринцева // Вопросы хозяйственной правосубъектности: сб. статей. – Куйбышев, 1971. – С. 35-53.
27. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій: навч. посіб. / В.О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
28. Харитонов Є.О. Цивільне право України: підруч. / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К. : Істина, 2003. – 776 с.
29. Красавчиков О.А. Гражданская правосубъектность как правовая форма / О.А. Красавчиков // Правовые проблемы гражданской правосубъектности: межвуз. сб. науч. тр. – 1978. – Вып. 62. – С. 5-26.
30. Скаридов А.С. Международное частное право: учеб. пособ. / А.С. Скаридов. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 768 с.
31. Теория государства и права: курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М. : Юрист, 1997. – 672 с.
32. Мицкевич А.В. Субъекты советского права / А.В. Мицкевич. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1962. – 212 с.
33. Фролов В.Д. Правочиноздатність юридичної особи та її здійснення за цивільним законодавством України (цивілістичннй аспект): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.Д. Фролов / Одеська нац. юрид. акад. – Одеса, 2004. – 219 с.
34. Сокуренко Б.Г. Право, свобода, равенство / Б.Г. Сокуренко, А.Н. Савицкая. – Львов : Вищ. шк., 1981.– 196 с.
35. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 721 с.
36. Юніна М.П. Уніфікація право- та дієздатності юридичних осіб у міжнародному приватному праві: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / М.П. Юніна / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 190 с.
37. Миронов В.И. Трудове право России: учеб. / В.И. Миронов. – М. : ООО «Журнал «Управление персоналом», 2004. – 537 с.
38. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – Дод. до №50. – Ст. 375.
39. Трудовой кодекс Республики Армения: Закон Республики Армения от 09.11.2004 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.parliament. am/legislation.php?sel=show&ID=2131&lang=rus
40. Курс российского трудового права: в 3-х т. – Т. 1: Общая часть / под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб. : Изд. СПб ун-та, 1996. – 573 с.
41. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / М. Вебер. – К. : Основи, 1998. – 534 с.
42. Амелин В.Н. Власть как общественное явление / В.Н. Амелин // Социально-политические науки. – 1991. – №2. – С. 6-8.
43. Чиркин В.Е. Легализация и легитимация государственной власти / В.Е. Чиркин // Гос-во и право. – 1995. – №8. – С. 97-104.
44. Добош О.Я. Правова природа влади (загальнотеоретичне дослідження): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.Я. Добош / Львівський держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2011. 217 с.
45. Господарський кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
46. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификации / С.С. Алексеев // Сов. гос-во и право. – 1987. – №6. – С. 14-18.
47. Познышев С.В. Основные вопросы учения о наказании: Исследования / С.В. Познышев. – М. : Изд-во типогр. Имперск. Московского ун-та, 1904. – 407 с.
48. Лазор В.В. Проблемы определения понятия и правового статуса субъектов трудового права в современном трудовом законодательстве Украины / В.В. Лазор // Актульні проблеми права: теорія і пракика: зб. наук. праць. – Луганськ : Вид-во СНУ імені Володимира Даля, 2006. – №8. – С. 22-30.
49. Прилипко С.М. Трудове право України: підруч. [4-те вид., перероб і доп.] / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : ФІНН, 2011. – 800 с.
50. Хохлов Е.Б. Субъекты трудового права / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1996. – №3. – C. 110-129.
51. Салівон Г.І. До визначення правосуб’єктності фізичної особи-роботодавця в трудових правовідносинах / Г.І. Салівон // Трудове право України: сучасний стан та перспективи: матеріали наук.-практ. конф. / за ред. В. С. Венедіктова. – Сімферополь : Укр. асоц. фахівців труд. права, 2008. – С. 202-205.
52. Шамшина І.І. Суб’єкти трудового права: правове регулювання в умовах ринкових відносин / І.І. Шамшина. – Луганськ : Вид-во «Література», 2010. – 448 с.
53. Слюсар А.М. Правовий статус суб’єктів трудового права України: теоретико-правовий аспект / А.М. Слюсар. – Х. : ФІНН, 2011. – 336 с.
54. Могілевський Л.В. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Л.В. Могілевський / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. 189 с.
55. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови / А.О. Івченко. – Х. : Фоліо, 2002. – 540 с.
56. Захаренко Е.Н. Новый словарь иностранных слов: свыше 25000 сл. и словосочет. [3-е изд., испр. и доп.] / Е.Н. Захаренко, Л.Н. Комарова, И.В. Нечаева. – ООО Изд. центр «Азбуковник», 2008. – 1040 с.
57. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегова; под ред. Н.Ю. Шведовой. – М. : Рус. язык, 1988. – 748 с.
58. Теория государстваа и права: курс лекций: учеб. / под ред. М.Н. Марченка. − М. : Зерцало; ТЕИС, 1997. – 476 с.
59. Прокопенко В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Прокопенко. – X. : Консум, 1998. – 480 с.
60. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
61. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р., №2436-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №32. – Ст. 171.
62. Оніщенко Н.М. Соціальний вимір правової системи: реалії та перспективи / Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко / відп. ред. Ю.С. Шемшученко. – К. : Юрид. думка, 2011. – 176 с.
63. Концепция формирования правовых основ и механизмов реализации социального государства в странах Содружества: постановление Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ от 31.05.2007 г., №28-6 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.rada.gov.ua
64. Пищуліна О.М. Україна як соціальна держава: гасло для політичної конкуренції чи шлях до солідаризації суспільства? / О.М. Пищуліна, Я.А. Жаліло, С.І. Лавриненко та ін. / за заг. ред. В.Є. Вороніна.  К. : НІСД, 2009.  108 с.
65. Загальна декларація прав людини: прийнята резолюцією 217 А (ІІІ) ГА ООН від 10.12.1948 р. // Документи ООН А/RES/217А: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
66. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Конст. Суду України. – 2006. – №4.
67. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 19.10.1973 р., №2148 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
68. Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія РЄ від 03.05.1996 р., №163 // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – №51.
69. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р., №137-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №43. – Ст. 418.
70. Конституція України: прийнята на V сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
71. Верланов С.О. Економічні і соціальні права людини: європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загально-теоретичне дослідження / С.О. Верланов. – Редкол.: П.М. Рабінович (гол. ред.) та ін. – Сер. І: Дослідження та реферати. – Вип. 19. – Львів : Край, 2009. – 196 с.
72. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян»: постанова Верховної Ради України від 15.01.2009 р., №892-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – №28. – Ст. 370.
73. Ракитский Б.В. Концепция социальной политики для современной России / Б.В. Ракитский. – М. : Ин-т перспектив и проблем страны, 2000. – 397 с.
74. Права человека и правовое социальное государство в России / отв. ред. Е.А. Лукашева. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2011. – 400 с.
75. Новгородцев П.И. Кризис современного правосознания. Введение в философию права / П.И. Новгородцев. – М. : Типо-литография товарищества И.Н. Кушнерев и Ко, 1909. – 1312 с.
76. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01.07.2010 р., №2404-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – №40. – Ст. 524.
77. Кнаус В.В. Государственно-частное партнерство в регионе / В.В. Кнаус. – М. : МАКС Пресс, 2008. – 138 с.
78. Аверин А.Н. Социальное партнерство в сфере труда: учеб. пособ. / А.Н. Аверин. – М.: Изд-во РАГС, 2011. – 118 с.
79. Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства: постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р., №384 // Зб. уряд. нормат. актів України. – 2011. – №14. – Ст. 175.
80. Пилипенко П.Д. Проблеми регулювання соціального партнерства у проекті Трудового кодексу України / П.Д. Пилипенко // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: матеріали наук.-практ. конф.; м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р. / за заг. ред. В.С. Венедіктова. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 29-32.
81. Новіков В. Імперативи розвитку ефективного соціального партнерства / В. Новіков // Бюл. Нац. служби посередництва і примирення. – 2005. – №3. – С. 38-42.
82. Кудряченко А.І. Соціальне партнерство: європейський досвід і Україна / А.І. Кудряченко // Стратегічні пріоритети. – 2008. – №3(8). – С. 132-141.
83. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права України / О.М. Ярошенко. – Х. : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 456 с.
84. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 р., №1533-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – №22. – Ст. 171.
85. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р., №1058-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №49-51. – Ст. 376.
86. Про утворення Національної служби посередництва і примирення: указ Президента України від 17.11.1998 р., №1258/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №46.
87. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
88. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки: укладена між Стороною власників в особі Кабінету Міністрів України та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, з однієї сторони, та Стороною профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні (далі – Сторона профспілок, додаток 2), з другої сторони, 09.11.2010 р. // Уряд. кур’єр. – 2010. – №220.
89. Про запровадження Єдиної колдоговірної кампанії «Єдині цілі, єдині дії!»: постанова Федерації професійних спілок України від 23.12.2011 р., №П-9-5 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
90. Трунова Г.А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Г.А. Трунова / Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007. 213 с.
91. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 р., №2862-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №28. – Ст. 255.
92. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р., №2591-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №9. – Ст. 58.
93. Клименчук Н.М. Колективні угоди як акти соціального партнерства: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.М. Клименчук / ІДП імені В.М. Корецького НАН України. – К., 2010. 189 с.
94. Куриц С.Я. Болезнь государства. Диагностика патологий системы государственного управления и права / С.Я. Куриц, В.П. Воробьев. – М. : МГИМО(У) МИД России, 2009. – 472 с.
95. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР / В.Н. Скобелкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 208 с.
96. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку / А.М. Куренной. – М. : Дело ЛТД, 1993. – 304 с.
97. Яковлев А.М. Социальная структура общества и право: учеб. пособ. / А.М. Яковлев. – М. : НОРМА, 2012. – 368 с.
98. Баклан О.В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці (на матеріалах підрозділів державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.В. Баклан / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2002. 239 с.
99. Державне управління: теорія і практика / за ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
100. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 02.04.2012 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
101. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р., №504/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – №2. – Ст. 4.
102. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
103. Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю: Закон України від 04.11.2004 р., №2150-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – №2. – Ст. 40.
104. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
105. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 р., №5067-VI // Офіц. вісн. України. – 2012. – №63. – Ст. 2565.
106. Про затвердження Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України: наказ Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011 р., №27 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №48. – Ст. 1972.
107. Про карантин рослин: Закон України від 30.06.1993 р., №3348-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №34. – Ст. 352.
108. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України від 23.12.1997 р., №771/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №19. – Ст. 98.
109. Про затвердження Правил сертифікації аеропортів: наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006 р., №407 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №26. – Ст. 1918.
110. Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, english-russian-ukrainian НП 306.7.086-2004: наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 08.06.2004 р., №101 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
111. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад.: гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
112. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В.М. Гаращук / Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. – X., 2003. – 412 с.
113. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: навч. посіб. / С.Т. Гончарук. – К. : Генеза, 2000. – 239 с.
114. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підруч. / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
115. Советское административное право: учеб. / под ред. В.М. Манохина. – М. : Юрид. лит., 1977. – 544 с.
116. Адміністративне право України. Академ. курс: підруч. – У 2-х т.: Т. 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
117. Административное право (Общая и Особенная части): учеб. / под ред. А.П. Коренева. – М. : Изд-во МВД СССР, 1986. – 487 с.
118. Трудове право: учеб. / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Проспект, 1997. – 448 с.
119. Советское трудовое право: учеб. / под ред. А.Д. Зайкина. – М. : Юрид. лит., 1979. – 544 с.
120. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р., №108 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №13. – Ст. 916.
121. Про затвердження Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті: наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.11.2005 р., №895 // Офіц. вісн. України. – 2005. – №51. – Ст. 3230.
122. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції: Закон України від 02.12.2010 р., №2735-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №21. – Ст. 144.
123. Лимская декларация руководящих принципов контроля // Правовое регулирование государственного финансового контроляв зарубежных странах: Аналит. обзор и сб. нормат. документов / сост. С.О. Шохин, В.И. Шлейников; аналит. раздел и общ. ред. С.О. Шохина. – М. : Прометей, 1998. – С. 42-51.
124. Етимологічний словник української мови: В 7 т.: Т. 2: Д – Копці / Редкол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. / Укл.: Н.С. Родзевич та ін. – К.: Наук. думка, 1985. – 572 с.
125. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров. – М.: Издание г-на Тихомирова М.Ю., 1998. – 798 с.
126. Административное право Украины: учеб. / под общ. ред. С.В. Кивалова. – X.: Одиссей, 2004. – 880 с.
127. Новиков В.В. Внутрішньовідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.В. Новиков / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 200 с.
128. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посіб. / С.Г. Стеценко. – Вид. 3-тє, перероб. та доп. – К. : Атіка, 2011. – 624 с.
129. Замченко Г.О. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Г.О. Замченко / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – X., 2008. – 171 с.
130. Попович Є.М. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Є.М. Попович / Нац. ун-т внутр. справ. – X., 2003. – 192 с.
131. Аристотель. Сочинения / Аристотель. – В 4-х т.: Т. 4. – М. : Мысль, 1983. – 830 с.
132. Гринчишин Д.Г. Короткий тлумачний словник української мови / Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та ін. / відп. ред. Л.Л. Гумецька. – К. : Рад. школа, 1978. – 421 с.
133. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
134. Коваль О.А. Принципи процесуального права та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.А. Коваль / Київський нац. ун-т внутр. справ. – К., 2005. – 198 с.
135. Толкунова В.Н. Трудовое право: конспект лекций / В.Н. Толкунова. – М. : Белые альвы, 1997. – 240 с.
136. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / В.Н. Хропанюк. – М. : ДТД, 1996. – 384 с.
137. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность / Е.А. Лукашева. – М. : Юрид. лит., 1973. – 344 с.
138. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н.Г. Александров. – М. : Мысль, 1961. – 271 с.
139. Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці: указ Президента України від 06.04.2011 р., №386/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №29. – Ст. 1224.
140. Самохвалов В.В. Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення і взаємодії: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.В. Самохвалов / ІДП імені В.М. Корецького НАН України. – К., 2006. 210 с.
141. Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 05.10.2005 р., №308/519 // Офіц. вісн. України. – 2005. – №42. – Ст. 2675.
142. Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р., №1298 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №36. – Ст. 1699.
143. Справа за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України: рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р., №12-рп/98 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
144. Про визнання пункту 1.3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» незаконним та нечинним: постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2008 р., №3/458 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
145. Политико-правовые ценности: история и современность / под ред. В.С. Нерсесянца. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 256 с.
146. Короткий оксфордський політичний словник: перекл. з англ. / за ред. І. Макліна, А. Макмілана. – К.: Основи, 2005. – 789 с.
147. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. – Х. : Право, 1997. – 64 с.
148. Мин М. Адаптированный текст доклада на конференции «Борьба против дискриминации. Новые директивы на 2000 год относительно равенства» / М. Мин // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www/mhg.ru/etnodiskr
149. Наливайко О.І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.І. Наливайко / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 178 с.
150. Гаврилов Д.А. Правоприменительное толкование: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Д.А. Гаврилов / Волгоградский гос. ун-т. – Волгоград, 2000. – 235 c.
151. Звонко В. На прицеле – компетенции / В. Звонко // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.smart-edu.com/stati-kompetentsii/na-pritsele-kompetentsii.html
152. Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України: указ Президента України від 06.04.2011 р., №408/2011 // Офіц. вісн. Президента України. – 2011. – №10. – Ст. 561.
153. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. [4-те вид., оновл.] / О.А. Грішнова. – К. : Знання, 2009. – 390 с.
154. Балабанова Л.В. Управління персоналом: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 512 с.
155. Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі: Конвенція МОП від 11.07.1947 р., №81 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
156. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі: Закон України від 08.09.2004 р., №1985-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – №1. – Ст. 11.
157. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции / Ю.А. Тихомиров. – М. : Издание г-на Тихомирова М.Ю., 2001. – 355 с.
158. Про утворення державного підприємства «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України»: наказ Держнаглядохоронпраці України від 25.04.2001 р., №49 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
159. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні / за заг. ред. В.Д. Бакуменка, В.М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.
160. Єдинак Т.С. Контроль як функція державного управління: сутність та класифікація / Т.С. Єдинак, О.В. Павлишен // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Vamsu_du/2011_1/ Yed_Pav.htm
161. Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии / И.А. Стрелец. – М. : Экзамен, 2003. – 256 с.
162. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Конст. Суду України. – 2007. – №1.
163. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – №32. – Ст. 2371.
164. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р., №475/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – №40. – Ст. 263.
165. Справа за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України: рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р., №2-рп/2012 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №9. – Ст. 332.
166. Про