КУЗЬМЕНКО Володимир Володимирович. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

brief description

КУЗЬМЕНКО Володимир Володимирович. Назва дисертаційної роботи: "ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
На правах рукопису
КУЗЬМЕНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 349.2
ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
Спеціальність 12.00.05 – трудове право і
право соціального забезпечення
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор
Щербина Віктор Іванович
Сєвєродонецьк – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ................................................................11
1.1 Поняття, сутність та ознаки юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю...............................................................11
1.2 Генезис юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства
про працю.............................................................................................................34
Висновки до розділу 1.......................................................................................58
РОЗДІЛ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ПРАЦЮ...............................................................................................................61
2.1 Види юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства
про працю.............................................................................................................61
2.2 Особливості притягнення суддів до юридичної відповідальності за
порушення законодавства про працю...............................................................83
Висновки до розділу 2.....................................................................................108
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
СУДДІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ПРАЦЮ.............................................................................................................111
3.1 Проблеми юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю та пропозиції щодо їх
вирішення...........................................................................................................111
3.2 Зарубіжний досвід юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю..................................................................................136
Висновки до розділу 3.....................................................................................159
ВИСНОВКИ......................................................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................174
3
ВСТУП
Актуальність теми. Судові рішення приймаються особами, яких
законом наділено повноваженнями вчиняти дії від імені держави, тож у полі
зору як науковців, так і пересічних громадян постійно перебувають питання,
пов’язані із поведінкою суддів, їх особистісними якостями, відповідністю
найвищим стандартам етики. Згідно з нормами вітчизняного законодавства
судді гарантується незалежність, захист з боку держави та забезпечення всіх
необхідних для життя і праці умов. Разом з тим, рівень професійності судді і
його відповідальності при реалізації ним своїх трудових прав та обов’язків
безпосередньо обумовлює якість винесених ним судових рішень та рівень
довіри до нього з боку суспільства. Саме тому дійсно справедливим і
необхідним є застосування різноманітних заходів впливу до таких суддів, які
вчинили порушення судової діяльності, норм суддівської етики, а також
законодавства про працю, адже судді виступають найманими працівниками
та перебувають у трудових правовідносинах з державою.
В Україні на сьогоднішній день відбуваються трансформаційні
процеси, обумовлені передусім прагненням підвищення ефективності
державного механізму та його елементів. Суддя в силу специфіки своєї
діяльності наділяється особливими привілеями, правами та повноваженнями
у порівнянні з будь-якими іншими громадянами, які вступають у відносини
найманої праці. Проте на суддівську діяльність поширюються норми
законодавства про працю, а отже, є підстави для дослідження особливостей
відповідальності суддів за його порушення.
За часів незалежності України питання юридичної відповідальності
суддів, передусім дисциплінарної, постало у якості об’єкта досліджень
багатьох вітчизняних науковців. Проте, незважаючи на значний науковий
доробок, наразі окремі питання юридичної відповідальності суддів
залишилися поза увагою, зокрема питанню юридичної відповідальності
суддів за порушення законодавства про працю не було присвячено окремого
4
дисертаційного дослідження. До вчених, які у своїй науковій діяльності
приділяли увагу даному питанню, можна віднести наступних: В.М. Андріїва,
О.В. Андрійчук, Н.Б. Болотіну, С.Я. Вавженчука, В.С. Венедіктова,
С.В. Венедіктова, Л.Є. Виноградову, С.В. Вишновецьку, Т.А. Занфірову,
М.І. Іншина, Р.Л. Капченка, М.М. Клемпарського, В.П Кохан, Р.О. Куйбіду,
Д.Є. Кутоманова, С.С. Лукаша, П.С. Луцюка, А.В. Маляренка, А.Р. Мацюка,
Н.О. Мельничук, М.О. Міщука, О.М. Обушенка, О.М. Овчаренко,
П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипка, С.В. Подкопаєва, Н.М. Хуторян,
Г.І. Чанишеву, С.М. Черноус, В.І. Щербину, О.М. Ярошенка та інших. Проте
жоден із зазначених дослідників не розглядав дане питання комплексно, що,
в свою чергу, вказує на необхідність проведення його ґрунтовного вивчення
та аналізу.
Таким чином, нині, коли тривають реформи в судовій сфері,
актуальним питанням для науки трудового права виступає дослідження
особливостей юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана у Східноукраїнському національному
університеті імені В. Даля відповідно до теми кафедри правознавства
юридичного факультету «Проблеми розвитку вітчизняного законодавства та
імплементації в Україні норм міжнародного та європейського права»,
затвердженої на період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року, Переліку
перспективних напрямів кандидатських і докторських дисертацій за
юридичними спеціальностями, затвердженого постановою Президії
Національної академії правових наук України від 18 жовтня 2013 року за
№ 86/11, а також Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на
2011–2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної
академії правових наук України від 24 вересня 2010 року за № 14.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
розробка теоретичних та практичних пропозицій і рекомендацій щодо
5
вирішення проблем юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю. Мета дослідження зумовила необхідність
постановки та досягнення наступних задач:
 з’ясувати сутність та особливості трудового статусу суддів;
 визначити поняття й ознаки юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю;
 дослідити генезис юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю;
 охарактеризувати види юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю;
 розкрити та конкретизувати особливості притягнення суддів до
юридичної відповідальності за порушення законодавства про працю;
 виокремити проблеми юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю та надати пропозиції щодо їх
вирішення;
 визначити напрямки запозичення зарубіжного досвіду з метою
удосконалення юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю.
Об’єктом дослідження виступає система суспільних відносин у сфері
трудової діяльності суддів.
Предметом дослідження є юридична відповідальність суддів за
порушення законодавства про працю.
Методи дослідження. Наукове дослідження побудовано на
застосуванні загального системно-структурного методу, основні елементи
якого забезпечили високий ефект побудови моделей розв’язання поставлених
задач. В основу системи методології наукового аналізу юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю покладено
наступні методи: 1) діалектичний метод дав змогу досліджувати внутрішню
сутність речей у процесі їх розвитку, а також внутрішніх та зовнішніх
6
суперечностей, зокрема за допомогою даного методу проаналізовано правову
природу юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства про
працю (підрозділи 1.11.2); 2) історичний метод сприяв з’ясуванню умов та
факторів, що вплинули на розвиток юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю; 3) системний метод дозволив
здійснити повне та об’ єктивне дослідження відповідного конкретно
окресленого предмета, зокрема дав змогу дослідити види юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю (підрозділи
2.12.2); 4) логічні методи і прийоми: дедукція, індукція, аналогія, аналіз,
синтез – застосовувалися впродовж здійснення усього наукового аналізу.
Використання структурно-логічного методу та методу моделювання
дозволило виділити проблеми та шляхи їх вирішення у сфері юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю, а також
надати пропозиції щодо застосування позитивного зарубіжного досвіду в
Україні (підрозділи 3.13.2).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що
дисертація є першою спробою комплексно, з використанням сучасних
методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права
дослідити юридичну відповідальність суддів за порушення законодавства
про працю. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано
основні авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи
наукової новизни. Назвемо основні з них.
Уперше:
 сформульовано перелік ознак юридичної відповідальності суддів
за порушення законодавства про працю, а саме: 1) встановлення
відповідальності законом і забезпечення засобами державного примусу;
2) встановлення з метою ефективної реалізації принципів правосуддя в
державі; 3) застосування на підставі відповідного порушення норм
законодавства про працю; 4) вияв у різноманітних специфічних формах,
7
більшість з яких є характерними виключно для даного виду відповідальності
(догана, звільнення, пониження в посаді чи в чині тощо); 5) двохаспектний
характер участі держави у відповідних правовідносинах: з однієї сторони,
держава здійснює свій вплив шляхом прийняття законодавства про працю, з
іншої – вона фактично виступає у ролі роботодавця в зазначених відносинах,
оскільки суддя під час здійснення своїх трудових функцій діє від імені
держави; 6) відсутність конкретних складів правопорушень у повному обсязі
в законодавстві про працю;
 запропоновано етапізацію становлення інституту юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю, в якій
виділено чотири етапи;
 у контексті судової реформи, яка триває в Україні,
охарактеризовані етапи притягнення до матеріальної відповідальності за
порушення суддею законодавства про працю, визначені їх позитивні та
негативні риси.
Удосконалено:
 визначення юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю як обов’язку посадової особи, наділеної
виключними повноваженнями на здійснення правосуддя, понести специфічні
несприятливі наслідки, спричинені порушенням законодавства про працю чи
правил етики під час виконання трудових функцій, що виникають на підставі
рішення Вищої ради правосуддя, прийнятого із суворим дотриманням
встановлених процесуальних порядків;
 трактування дисциплінарної відповідальності суддів як виду
юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства про працю,
який полягає у обов’язку судді понести негативні наслідки у вигляді
попередження, догани, суворої догани, подання про тимчасове відсторонення
від здійснення правосуддя, переведення судді до суду нижчого рівня чи
8
звільнення його з посади, за порушення правил поведінки суддів чи їх
нереалізацію.
Дістали подальшого розвитку:
 узагальнення проблем у сфері регулювання юридичної
відповідальності суддів, до яких віднесені: 1) проблеми наукового та
концептуального характеру, зокрема відсутність визначення
фундаментальних понять «юридична відповідальність суддів», «юридична
відповідальність суддів за порушення законодавства про працю»,
«порушення суддею законодавства про працю», відсутність закріплення
складу законодавчих проступків у сфері порушення суддями законодавства
про працю тощо; 2) проблеми матеріальної відповідальності суддів;
3) проблеми діяльності Вищої ради правосуддя; 4) проблеми відсутності
чіткого розмежування підстав для застосування стягнень у виді
попередження, догани, суворої догани, подання про тимчасове відсторонення
від здійснення правосуддя, подання про переведення судді до суду нижчого
рівня;
 дослідження етапів дисциплінарного провадження щодо суддів,
до яких належать наступні: 1) подання до спеціального органу,
уповноваженого займатись питаннями суддівської дисципліни, заяви
стосовно негативної поведінки судді; 2) попереднє вивчення та перевірка
дисциплінарної скарги; 3) відкриття дисциплінарної справи; 4) розгляд
дисциплінарної скарги; 5) ухвалення рішення про притягнення або відмову в
притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
– пропозиції щодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду
стосовно юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства про
працю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
9
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і
спеціальних наукових досліджень теоретичних та практичних проблем
юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства про працю;
б) у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень
чинного Кодексу законів про працю, доопрацюванні проекту Трудового
кодексу України, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
в) у правозастосовній діяльності – результати дослідження
сприятимуть вдосконаленню практики застосування норм чинного
законодавства щодо юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю;
г) у навчально-методичній роботі – у процесі вивчення навчальної
дисципліни «Трудове право України», при написанні підручників, навчальнометодичних посібників, проведенні семінарських занять зі студентами й для
написання ними рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в
цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки доповідалися
дисертантом на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля, а також були
оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях:
«Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспективи
вдосконалення» (м. Київ, 18–19 червня 2015 р.), «Актуальні проблеми
сучасного правознавства» (м. Київ, 28–29 січня 2016 р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції
знайшли відображення у чотирьох статтях, опублікованих у наукових
фахових виданнях України, одній статті – у науковому виданні іншої
держави, а також у двох тезах доповідей і повідомлень на вказаних
конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукового завдання, що отримало вияв у запропонованих пропозиціях щодо
удосконалення юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю.
1. Юридична відповідальність суддів за порушення законодавства про
працю – це обов’язок посадової особи, наділеної виключними
повноваженнями на здійснення правосуддя, понести специфічні несприятливі
наслідки, спричинені порушенням законодавства про працю чи правил етики
під час виконання трудових функцій, які виникають на підставі рішення
Вищої ради правосуддя, прийнятого із суворим дотриманням встановлених
процесуальних порядків.
2. Ознаками юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю є наступні: встановлення відповідальності законом
й забезпечення засобами державного примусу; встановлення з метою
ефективної реалізації принципів правосуддя в державі; застосування на
підставі відповідного порушення норм законодавства про працю; вияв у
різноманітних специфічних формах, більшість з яких є характерними
виключно для даного виду відповідальності (догана, звільнення, пониження в
посаді чи в чині тощо); двохаспектний характер участі держави у відповідних
правовідносинах: з однієї сторони держава здійснює свій вплив шляхом
прийняття законодавства про працю, з іншої – вона фактично постає у ролі
роботодавця в зазначених відносинах, оскільки суддя під час здійснення
своїх трудових функцій виступає від імені держави; відсутність конкретних
складів правопорушень у повному обсязі в законодавстві про працю.
3. Етапізація становлення інституту юридичної відповідальності суддів
за порушення законодавства про працю в Україні охоплює наступні етапи:
1) етап становлення передумов зародження відповідальності (ХVІ –
початок ХІХ ст.);
169
2) етап становлення юридичної відповідальності суддів (початок ХІХ –
друга половина ХХ ст.);
3) етап базового формування інституту юридичної відповідальності
суддів за порушення законодавства про працю (друга половина ХХ ст. – 1991
рік);
4) сучасний етап реформування та розвитку даного інституту (1991 рік
– теперішній час).
4. Дисциплінарна відповідальність суддів як складова юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю
характеризується такими особливостями:
1) притягненням суддів до відповідальності шляхом застосування норм
спеціального законодавства, а саме розділу VI Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII;
2) притягненням суддів до відповідальності спеціальним органом –
Вищою радою правосуддя;
3) відповідальністю суддів, на відміну від всіх інших категорій
працівників, саме перед державою;
4) розширеним переліком санкцій, які умовно можна поділити на
моральні та організаційні;
5) відповідальністю, яка настає не лише безпосередньо за порушення
законодавства про працю, а й за порушення правил етики під час здійснення
суддівських повноважень чи у повсякденному житті.
Особливостями процедури притягнення судді до дисциплінарної
відповідальності за порушення законодавства про працю є такі:
1) чітка регламентація підстав та порядку притягнення до
дисциплінарної відповідальності суддів України спеціальним законодавством
– законами України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-
VIII та «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII;
2) закріплення у спеціальному законодавстві особливого порядку
здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді за порушення
170
законодавства про працю; 3) наявність спеціального органу – Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя, якому надано повноваження здійснювати
дисциплінарне провадження щодо судді.
До етапів дисциплінарного провадження щодо суддів належать
наступні:
1 етап – подання до спеціального органу, уповноваженого займатись
питаннями суддівської дисципліни, заяви стосовно негативної поведінки
судді;
2 етап – попереднє вивчення та перевірка дисциплінарної скарги;
3 етап – відкриття дисциплінарної справи;
4 етап – розгляд дисциплінарної скарги;
5 етап – ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні
судді до дисциплінарної відповідальності.
5. Матеріальна відповідальність суддів як вид юридичної
відповідальності суддів за порушення законодавства про працю
характеризується такими особливостями:
1) врегулюванням нормами Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII;
2) встановленням відповідальності держави за шкоду, завдану судом,
на підставах та в порядку, передбачених законом;
3) виключним матеріальним характером санкцій;
4) існуванням виключно основ даного інституту, остаточне
формування якого потребує внесення відповідних змін до вітчизняного
законодавства.
Етапами притягнення до матеріальної відповідальності за порушення
суддею законодавства про працю є:
1 етап – подання заяви про відшкодування шкоди, завданої
незаконними діями суду за місцем проживання судді або за
місцезнаходженням відповідного органу;
171
2 етап – судовий розгляд даної заяви та винесення судового рішення; 3
етап – виконання рішення шляхом матеріальної компенсації державою
шкоди, завданої порушенням суддею законодавства про працю.
6. До проблем юридичної відповідальності суддів за порушення
законодавства про працю відносяться наступні:
1) комплекс проблем наукового та концептуального характеру. Як на
науковому, так і законодавчому рівні відсутнє визначення фундаментальних
понять «юридична відповідальність суддів», «юридична відповідальність
суддів за порушення законодавства про працю», «порушення суддею
законодавства про працю», відсутнє закріплення складу законодавчих
проступків у сфері порушення суддями законодавства про працю тощо;
2) проблеми матеріальної відповідальності суддів;
3) проблеми діяльності Вищої ради правосуддя. Закріплення у
правових нормах механізмів, пов’язаних із діяльністю органів, склад яких
лише буде сформованим у майбутньому, є некоректним;
4) проблеми відсутності чіткого розмежування підстав для
застосування стягнень (попередження, догани, суворої догани, подання про
тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, подання про
переведення судді до суду нижчого рівня).
7. На основі зарубіжного досвіду юридичної відповідальності суддів за
порушення законодавства про працю запропоновано наступні зміни та
доповнення до чинного законодавства України, зокрема:
1) закріпити у нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
від 02.06.2016 року № 1402-VIІI перелік малозначимих порушень (одноразові
або дрібні порушення встановлених процесуальних строків, ухилення від
розгляду справ без чіткого обґрунтування такого ухилення тощо), за
наявності яких у заяві щодо притягнення суддів до юридичної
відповідальності за порушення законодавства про працю може бути
прийнято рішення про закриття провадження (досвід Литви);
172
2) доповнити частину 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» підставою притягнення до відповідальності за недотримання
суддями правил внутрішнього трудового розпорядку та вчинення іншого
службового проступку та поширити практику застосування у законодавстві
про судоустрій і статус суддів термінології та основних категорій трудового
права України (досвід Білорусі).