ОЛІЙНИК Наталя Максимівна. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОСТІ ПРАВ ГРОМАДЯН ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ

brief description

ОЛІЙНИК Наталя Максимівна. Назва дисертаційної роботи: "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОСТІ ПРАВ ГРОМАДЯН ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ"

CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ОЛІЙНИК НАТАЛЯ МАКСИМІВНА
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОСТІ ПРАВ ГРОМАДЯН ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА
РОБОТУ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент
Івчук Юлія Юріївна
Київ – 2018

ЗМІСТ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...3
ВСТУП…………………………………………………………….………….………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РІВНОСТІ ПРАВ ГРОМАДЯН У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ…………….14
1.1. Генезис забезпечення рівності прав громадян у правовідносинах ………..14
1.2. Сучасна сутність та зміст засади рівності у трудових відносинах в
Україні………………………………………………………………………………28
1.3. Міжнародно-правове регулювання забезпечення рівності прав громадян
прав громадян у трудових відносинах…………………………………………....43
1.4. Національне правове регулювання забезпечення рівності прав громадян у
трудових відносинах…………………………………..………..……………….…58
Висновки до розділу 1………………………………………..…………………...69
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ РІВНОСТІ ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА
РОБОТУ…………………………………………………...……………………….73
2.1. Матеріально-правові гарантії забезпечення рівності прав громадян при
прийнятті на роботу……………………………………………………….…….....73
2.2. Процедурні та інституційні гарантії забезпечення рівності прав громадян
при прийнятті на роботу………………………………………………..…………..96
2.3. Правові наслідки порушення принципу рівності при прийнятті на
роботу……………………………………...………………………………………116
Висновки до розділу 2………………………………...…………………………128
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РІВНОСТІ ПРАВ ГРОМАДЯН ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ…….......133
3.1. Зарубіжний досвід забезпечення рівності прав громадян при прийнятті на
роботу та можливість його використання в Україні…………………………....133
3.2. Шляхи удосконалення законодавства України в контексті підвищення
ефективності забезпечення рівності прав громадян при прийнятті на
роботу……………………………………………………………………………...153
Висновки до розділу 3…………………………………………………….…..…163
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..……..165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..……..172
ДОДАТОК……………………………………………...………………………….196

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено узагальнення та запропоноване нове вирішення
наукового завдання щодо формування сучасної концепції забезпечення рівності
прав громадян при прийнятті на роботу. У результаті дослідження сформовано ряд
пропозицій, рекомендацій та висновків, до основних з яких належать наступні.
1. Генезис забезпечення рівності у правовідносинах включає різне
смислове наповнення та сферу застосування вказаної категорії залежно від
періоду розвитку держави та права, що береться для аналізу. Рівність у
додержавний період проявляється в застосуванні правил співіснування до
кожного. Але тільки починаючи з часів Античності, констатуємо використання
категорії рівності при регулюванні відносин засобами права. Стародавні часи
пов’язуються з використанням категорії нерівності суб’єктів права при
одночасному виділенні певних груп (станів, класів тощо), де все ж таки суб’єкти
визначаються рівними. В той же час, філософами стародавнього світу
формується вчення про права і свободи як природний стан людини. І на цій
основі подальший розвиток забезпечення рівності у правовідносинах
пов’язується з трансформацією змісту відповідної категорії до охоплення всіх
людей без винятку як рівних у своїх правах та можливостях перед законом і
судом. Таке розуміння становить основу сучасної концепції рівності у
правовідносинах.
2. Сучасна концепція рівності у правовідносинах втілюється у теорії
трудового права України за допомогою виділення та поєднання формальної та
фактичної рівності, які є різними за змістом категоріями, але поєднуються для
розкриття сутності кожної з наведених і формування цілісного уявлення про
категорію рівності. Всі інтерпретації засади рівності у трудовому праві України
передбачають виокремлення формальної і фактичної рівності, незалежно від
166
сфери застосування (рівність прав, рівність статусів, рівність можливостей,
рівність перед законом, рівність правосуб’єктності тощо).
3. Рівність прав як одна з інтерпретацій принципу рівності у теорії
трудового права передбачає поєднання двох положень, а саме: 1) формально всі
суб’єкти трудового права є рівними у правах; 2) фактично існують привілеї,
заборони, обмеження та інші види проявів спеціальних статусів суб’єктів
трудового права, які забезпечують фактичну рівність. Загальний статус суб’єкта
трудового права пов’язується з формальною рівністю трудових прав та
можливостей. На відміну від загального статусу, спеціальний та індивідуальний
вже враховують ті відмінності у правах і обов’язках, що обумовлені специфікою
(для спеціального) чи поєднанням (для індивідуального) статусів і являють
фактичну рівність, забезпечену шляхом диференціації правового регулювання
та розробки і реалізації політики позитивних дій, яка пов’язання з поняттям
позитивної дискримінації і направлена на реальне зрівняння прав і можливостей
формально рівних суб’єктів трудового права однакових статусів, які фактично
мають відмінності при реалізації трудових прав через фізіологічні, розумові,
вікові та інші особливості.
4. Аналіз норм міжнародно-правових актів з питань забезпечення рівності
у трудових відносинах дозволив виділити наступні гарантії втілення
відповідного принципу при прийнятті на роботу: 1) визначення права на працю
правом кожної людини; 2) заборону дискримінації; 3) рівні можливості в
обранні роботодавця;4) заборону примушування чи зобов’язання до праці; 5)
гендерну рівність.
5. Встановлення змісту рівності на основі норм законодавства ЄС стало
підставою для виділення європейських стандартів забезпечення рівності при
працевлаштуванні, що мають специфіку залежно від ознаки громадянства, але
не вважаються дискримінаційними при цьому. Сутність і зміст рівності при
прийнятті на роботу, визначені на основі аналізу правових основ
167
функціонування ЄС, охоплюють три різні складові: 1) забезпечення свободи
пересування працівників та відсутність дискримінації при працевлаштуванні
осіб, які є громадянами країн-членів ЄС; 2) спеціальний дозвіл для прийняття на
роботу громадян третіх країн; 3) отримання дозволу на працевлаштування в ЄС
включає розповсюдження прав на умови праці громадян країн-членів ЄС на
громадян третіх держав.
6. У результаті аналізу норм законодавства про працю України виділено
такі втілені інтерпретації принципу рівності: рівність перед законом та судом,
рівність засобів захисту, рівність винагороди за рівну працю, визнання за
кожним права на труд, рівність трудових прав, рівність доступу до державної
служби та служби в органах місцевого самоврядування тощо. Для
впровадження в законодавство України запропоновані наступні інтерпретації
принципу рівності: 1) рівність регулювання статусу суб’єктів трудового права;
2) рівний захист трудових прав та інтересів працівників і роботодавців; 3)
рівність суб’єктів трудового права при виникненні трудових правовідносин.
7. Втілення таких інтерпретацій рівності у трудовому праві, як 1) правова
рівність сторін при виникненні трудових правовідносин, 2) рівність трудових
прав у рамках однакових статусів суб’єктів трудового права, 3) рівність
суб’єктів трудового права перед законом, у праві на захист, у трудових
правовідносинах, передбачає наступне: а) соціальну рівність суб’єктів
трудового права, правову рівність сторін при виникненні трудових
правовідносин; б) нерівність сторін при регулюванні процесу праці, що
характеризується такими проявами: господарською владою роботодавця
відносно працівника, правами працівника вимагати не тільки утримання
роботодавця від будь-яких дій, що порушують його права, але й активних дій,
спрямованих на реалізацію і захист цих прав. Водночас, сфера застосування
описаної нерівності у вигляді прав роботодавця з організації процесу праці,
встановлення умов праці та вирішення інших питань застосування найманої
168
праці обмежується виключно трудовими відносинами і не стосується інших
зв’язків, що існують чи виникають поза такими відносинами між особами, які
у трудових правовідносинах є працівником і роботодавцем.
8. Правовими гарантіями забезпечення рівності при прийнятті на роботу
визначено сукупність об’єктивних та суб’єктивних чинників, спрямованих на
практичну реалізацію рівності, на усунення можливих перешкод неналежного її
здійснення. Правові гарантії забезпечення рівності при прийнятті на роботу
поділено на матеріально-правові, інституційні та процедурні.
9. Вдосконалення матеріально-правових гарантій забезпечення рівності
при прийнятті на роботу запропоновано за напрямками: 1) закріплення у ст. 2
КЗпП України права кожного на працю при встановленні правил диференціації
правового регулювання при прийнятті на роботу за ознакою громадянства;
2) перегляд ознак і поняття дискримінації у змісті ст. 2-1 КЗпП, а також
приведення у відповідність назви та змісту статті шляхом усунення наступних
проблем: а) використання поняття громадянина при визначенні правила рівності
трудових прав; б) назви та обсягу змісту статті щодо рівності не тільки прав, але
і можливостей; в) відсутності розкриття змісту принципу рівності всупереч
назві; г) необхідності забезпечення особам, які зазнали дискримінації, права на
звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також
відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації; 3) перегляд норм,
які втілюють протекціоністську модель гендерної рівності задля впровадження
субстантивної моделі гендерної рівності в трудовому праві України замість
протекціоністської; 4) конкретизація поняття «обґрунтованість відмови при
прийнятті на роботу» на рівні закону (у ст. 22 КЗпП України); 5) вдосконалення
відповідальності за порушення принципів рівності та недискримінації;
6) закріплення принципів регулювання трудових правовідносин у рамках
окремої статті кодифікованого акта законодавства про працю України, а саме: а)
правової рівності суб’єктів трудового права, б) їх рівноправ’я в рамках
169
однакових статусів, в) рівності правового регулювання статусів, г)
диференціації правового регулювання та позитивної дискримінації, д)
забезпечення рівного захисту прав та інтересів працівників і роботодавців; 7)
подальше впровадження інструментів інституційної розбудови Twinning,
TAIEX, SIGMA, СІВ.
10. Вдосконалення процедурних гарантій забезпечення принципів рівності
та недискримінації при прийнятті на роботу запропоновано за напрямками:
1) врегулювання питання обов’язку доведення вини у випадках дискримінації,
необґрунтованої відмови, порушення принципу рівності при прийнятті на
роботу відповідно до європейських стандартів Директиви 2000/78/ЄС та
Директиви 2004/113/EC шляхом перекладення тягаря доказування з позивача на
відповідача; 2) введення правила оформлення відмови у прийнятті на роботу у
письмовій формі із зазначенням причини відмови; 3) встановлення права
працівника на отримання копії документа про відмову у прийнятті на роботу і
обов’язку роботодавця зберігати такі документи впродовж 5 років після
проведення співбесіди; 4) закріплення права суб’єктів трудового права, які
бажають вступити у трудові правовідносини, на фіксацію співбесіди;
5) посилання на принцип пропорційності при оцінці судом дотримання засад
рівності й недискримінації; 6) доповнення п. 6 Положення про Державну
службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 11 лютого 2015 року № 96, правом «застосовувати фінансові санкції
та накладати адміністративні штрафи за порушення законодавства про працю та
зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством»; 7) до числа
суб’єктів застосування фінансових санкцій, які будуть передбачені за
порушення принципу рівності та недискримінації, доцільно додати
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини шляхом внесення
доповнень до КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини»; 8) впровадження обов’язкової
170
експертизи омбудсменом всіх законопроектів на предмет дотримання принципів
рівності та недискримінації з одночасним визначенням методології проведення
такої експертизи та її наслідків; 9) задля попередження порушень принципів
рівності та недискримінації до числа повноважень омбудсмена додати права, які
б дозволяли йому реагувати на виявлені недоліки законодавчих актів на етапі їх
підготовки; 10) розроблення нормативної методології щодо здійснення виїзних
моніторингових візитів омбудсмена.
11. Встановлені підстави та доведена необхідність виділення специфічного
різновиду юридичної відповідальності, що врегульована нормами КЗпП
України. Причинами виділення названі: 1) специфіка трудових прав та
особливості правового статусу та зв’язків виробничого підпорядкування їх
носів, які в сукупності вимагають окремого правового регулювання
відповідальності за порушення у сфері праці; 2) специфіка суб’єктів трудових
правопорушень, якими можуть бути не тільки фізичні особи, але і юридичні, що
вказує на доцільність встановлення санкцій, які будуть ефективними і
можливими для застосування до порушників – юридичних осіб. Щодо підстав,
то з одного боку : 1) законодавство про працю визначає фінансові санкції, при
тому відмінні від господарських, про що прямо зазначено в положеннях КЗпП
України; 2) законодавство про працю встановлює склади проступків та визначає
санкції. Але з іншого, конституційне обмеження видів відповідальності
цивільно-правовою, кримінальною, адміністративною та дисциплінарною, є
перепоною для остаточної інституалізації трудової відповідальності.
12. Порушення принципу рівності при прийнятті на роботу запропоновано
визначити підставою для застосування фінансових санкцій шляхом доповнення
ч. 2 ст. 265 КЗпП України при одночасному вдосконаленні матеріальноправових гарантій забезпечення рівності при прийнятті на роботу з наступних
причин: 1) значущості принципів рівності та недискримінації при прийнятті на
171
роботу; 2) непоодиноких фактів їх порушення; 3) відсутності усталеної судової
практики з вирішення відповідних питань; 4) функцій відповідальності.