ГРИБАН Інна Олександрівна. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СУДДІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

brief description

ГРИБАН Інна Олександрівна. Назва дисертаційної роботи: "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СУДДІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ"

CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГРИБАН ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СУДДІВ В УМОВАХ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент
Татаренко Галина Вікторівна
Київ – 2018

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЛАТИ
ПРАЦІ СУДДІВ В УКРАЇНІ………………………………………………….11
1.1 Поняття, ознаки та функції оплати праці суддів…………………………11
1.2 Принципи оплати праці суддів в Україні…………………………………..28
1.3 Структура суддівської винагороди…………………………………………51
Висновки до розділу 1……………………………………………………….…69
РОЗДІЛ 2 КОМПАРАТИВІСТСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СУДДІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА
КОРДОНОМ………………………………………………………...…………..74
2.1 Історичний розвиток правового регулювання оплати праці суддів в
Україні……………………………………………………………………………74
2.2 Сучасні міжнародні стандарти у сфері забезпечення оплати праці
професійних суддів……………………………………………………………...91
2.3 Особливості правового регулювання оплати праці суддів в європейських
країнах…………………………………………………………………………..105
Висновки до розділу 2………………………………………………………...118
РОЗДЛІ 3 ПРОБЛЕМИ НА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ СУДДІВ УКРАЇНИ В
УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ………………………………………………122
3.1 Проблеми правового регулювання оплати праці суддів України в умовах
євроінтеграції………………………………...…………………………………122
3.2 Використання міжнародного досвіду правового регулювання оплати
праці суддів в Україні…………………………………………………………136
Висновки до розділу 3………………………………………………………...159
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...…………171
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…193

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення й
нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розкритті особливостей
правового регулювання оплати праці суддів України в умовах реалізації
нашою державою курсу на європейську інтеграцію. Під час розкриття
теми виділено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання
оплати праці суддів України в умовах євроінтеграції, оцінено результати
судових реформ та визначено шляхи подальшого реформування
судоустрою та судочинства України з урахуванням міжнародних
стандартів правового регулювання, міжнародного та національного
досвіду оплати праці суддів. Основні висновки наступні:
1. Поняття «оплата праці» та «заробітна плата» повинні бути
розмежовані в законодавстві України: першим з названих доцільно
позначати процес, а другим – результат даного процесу. Відповідно під
оплатою праці слід розуміти процес визначення норм праці, тарифної
системи, системи оплати праці, засобів стимулювання (преміювання,
визначення заохочувальних, компенсаційних, гарантійних виплат), форм і
строків виплати заробітної плати тощо. Заробітну плату доцільно
визначати як винагороду, яку працівник отримує від роботодавця за
найману працю у встановленому законодавством розмірі чи у розмірі,
визначеному сторонами трудового договору у межах, визначених
законодавством, соціально-партнерськими угодами, колективним і
трудовим договорами.
2. Суддівська винагорода – це плата, обчислена у грошовому виразі,
яка на підставі акту призначення на посаду виплачується судді за рахунок
коштів Державного бюджету з дня зарахування його до штату
відповідного суду за працю, яку ним виконано чи має бути виконано.
Винагорода судді Конституційного Суду України – це плата, обчислена у
грошовому виразі, яка на підставі акта призначення на посаду
165
виплачується судді Конституційного Суду України за рахунок коштів
Державного бюджету з наступного за днем призначення судді на посаду
дня за працю, яку ним виконано чи має бути виконано. Аналіз
співвідношення понять «оплата праці», «заробітна плата та суддівська
винагорода», «винагорода суддів Конституційного Суду України» дають
підстави стверджувати, що суддівська винагорода, винагорода суддів
Конституційного Суду України є у розумінні законодавства про працю
України заробітною платою судді.
3. Оплата праці суддів – це процес визначення і введення в дію
систем оплати праці, тарифної системи, нормування праці, встановлення
середнього заробітку, визначення основної і додаткової частин у структурі
суддівської винагороди, винагороди судді Конституційного Суду України,
розподілу фондів оплати праці, форм і строків виплати, індексації,
компенсації суддівської винагороди, винагороди судді Конституційного
Суду України.
4. Принципи оплати праці суддів України являють собою
об’єктивно зумовлені характером і змістом відповідних службовотрудових відносин загальновизнані основоположні керівні начала,
закріплені в нормах законодавства про працю України та законах України
«Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України», які
становлять аксіологічну основу оплати праці суддів, характеризують зміст,
сутність і призначення даного процесу, відображають загальні
закономірності його виникнення, розвитку та функціонування і служать
створенню внутрішньо узгодженої та ефективної системи правових норм у
сфері оплати праці.
5. До принципів оплати праці суддів в Україні належать наступні:
1) єдності та диференціації правового регулювання оплати праці суддів;
2) виключного регулювання заробітної плати суддів на підставі закону;
3) забезпечення високого рівня заробітної плати суддів; 4) фінансового
166
контролю; 5) захисту права на своєчасне одержання суддівської
винагороди. Обґрунтовано, що у частині, не врегульованій Законом
України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII,
оплата праці суддів повинна регулюватися на підставі загальних норм
трудового права. Відповідне положення повинно бути визначене базовою
засадою оплати праці суддів України. Для цього ст. 4 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII пропонуємо
доповнити положенням наступного змісту: «Дія норм законодавства про
працю поширюється на суддів у частині відносин, не врегульованих цим
Законом». Ч. 1 ст. 35 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
від 02.06.2016 № 1402-VIII доцільно уточнити на предмет
розповсюдження норм загального законодавства про працю на питання
оплати праці суддів в Україні, розділивши при цьому поняття оплати праці
і суддівської винагороди. Аналогічні зміни доцільно внести до
законодавства, що регулює правовідносини з оплати праці суддів
Конституційного суду України.
6. Аналіз історичного розвитку правового регулювання оплати
праці суддів в Україні дозволив виділити наступні етапи правового
регулювання оплати праці суддів: 1) радянський період; 2) період
незалежності України. При цьому другий з них поділено на такі частини:
а) реформування правового регулювання оплати праці суддів після
розпаду СРСР на основі фінансової залежності судової влади від
виконавчої та законодавчої гілок влади (1990–2010 роки); б) фінансова
залежність судової влади від голови держави при корінному реформуванні
підстав та порядку обчислення суддівської винагороди (2010–2013 роки);
в) зменшення раніше встановленого рівня суддівської винагороди (2013–
2014 роки); г) перегляд фінансових гарантій незалежності суддів у рамках
курсу на відновлення довіри до судової влади (2014–2016 роки); ґ)
167
збільшення рівня оплати праці суддів в Україні (2016 рік – теперішній
час).
7. Структура заробітної плати суддів в Україні визначена законами
України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII та
«Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII і
складається з посадового окладу та доплат. Позбавлення суддів, які не
здійснюють правосуддя, доплат, повинно бути диференційованим з
урахуванням наступних обставин: 1) позбавляти суддів, які не здійснюють
правосуддя, доплат за роботу, пов’язану з доступом до державної
таємниці, можливо лише, якщо таку роботу вони не виконують разом із
невиконанням основної трудової функції, у іншому випадку доплата
повинна виплачуватися; 2) доплати за вислугу років, за перебування на
адміністративній посаді, за науковий ступінь повинні залишатися у
структурі суддівської винагороди у випадках правового регулювання праці
суддів, які досягли 65-річного віку, і питання щодо припинення з ними
трудових правовідносин ще не вирішено; суддів, у яких закінчився 5-
річний строк, на який вони були обрані суддею, але ще не призначені
безстроково; 3) можливим є встановлення санкцій у вигляді позбавлення
доплат за нездійснення суддями правосуддя з наступних причин: а) не
складання присяги судді; б) відсторонення від здійснення правосуддя у
зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі
вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в
порядку, встановленому законом; в) відсторонення від здійснення
правосуддя у порядку дисциплінарного провадження.
8. Визначено, що сучасні міжнародні стандарти у сфері
забезпечення оплати праці професійних суддів охоплюють:
1) загальні стандарти оплати праці, до яких віднесено: можливість
кожної людини заробляти собі на життя професією, яку вона вільно
обирає; відсутність дискримінації в оплаті рівної праці; справедливість і
168
задовільність винагороди, яка повинна забезпечувати гідне людини
існування, її самої та її сім’ї; доповнення винагороди іншими засобами
соціального забезпечення у разі необхідності; оплачуваність періодичної
відпустки, встановлення оплачуваних державною святкових днів; право
працюючих дітей і жінок у разі материнства на особливий захист;
визнання права працівників на підвищену ставку винагороди за роботу в
надурочний час; право всіх працівників на розумний строк попередження
про звільнення з роботи; вимога здійснення відрахувань із заробітної
плати тільки на умовах i в розмірах, передбачених національними
законами або правилами чи встановлених колективними договорами або
арбітражними рішеннями; у разі відсутності можливості створення
безпечних умов праці встановлення для працівників, зайнятих на
відповідних роботах, додаткових оплачуваних відпусток. Міжнародні
стандарти оплати праці реалізуються через вільне укладання колективних
договорів, запровадження встановленого законодавством механізму
визначення заробітної плати або вжиття інших заходів, що відповідають
національним умовам;
2) спеціальні стандарти оплати праці суддів: регулювання виключно
законом заробітної плати суддів; забезпечення виконавчою та
законодавчою гілками влади незалежності суддів і невжиття заходів, які
можуть поставити під загрозу незалежність суддів; захист від тиску через
встановлення рівня оплати, на який судді мають право за виконання своїх
професійних судових обов’язків; диференціація оплати праці суддів
залежно від стажу, характеру обов’язків, виконання яких доручається
суддям у професійних якостях, і від важливості завдань, покладених на
них; гарантування професійним суддям охорони від соціальних ризиків,
пов’язаних з хворобою, вагітністю та пологами, інвалідністю, старістю і
смертю; захист від скорочення; гарантії збільшення оплати праці суддів
відповідно до зростання вартості життя; заборона зменшення зарплати
169
суддів протягом строку перебування на посаді, крім випадків матеріальних
санкцій, накладених на суддю.
9. Проблемами правового регулювання оплати праці суддів України
в умовах євроінтеграції визначені наступні: 1) дискримінація суддів за
ознакою проходження кваліфікаційного оцінювання та порушення таким
чином принципу рівності суддівської винагороди; 2) вирішення питання
неналежного фінансування судової влади через збільшення ставок
судового збору, що породжує проблему фінансової доступності
правосуддя і може стати причиною збільшення звернень до
Європейського суду з прав людини за захистом права на справедливий
суд; 3) правовий та соціальний захист суддів Донецької та Луганської
областей, АРК, які займають штатні одиниці в судах, робота яких
припинена, що має невирішені питання у вигляді: а) незвільнення суддів,
які не виїхали із зони проведення антитерористичної операції разом з
установами суду; б) зміни у структурі, недостатньої урегульованості
підстав і порядку виплати заробітної плати суддям, які прикріплені до
інших судів, але строк такого прикріплення сплинув 30 березня 2016
року; 4) відсутність залежності оплати праці від кінцевих результатів
праці суддів та судів; 5) необхідність приведення у відповідність норм
щодо оплати праці суддів України окремим міжнародним стандартам
оплати праці професійних суддів.
10. Використання міжнародного досвіду та виділених особливостей
правового регулювання оплати праці суддів за кордоном доцільне для
вирішення актуальних питань судової реформи у наступних напрямках:
1) виходячи з необхідності забезпечення незалежності суддів та
враховуючи міжнародний досвід врегулювання питання використання
фінансових бонусів за досягнення конкретних кількісних або якісних
показників лише у 5 країнах, обґрунтованим визначене усунення такої
структурної одиниці у складі суддівської винагороди як премія;
170
2) з огляду на таку засаду трудового права як збереження гарантій,
що закріплені за працівниками, та недопущення їх зменшення під сумнів
поставлені зміни, які стосуються скасування прав суддів на забезпечення
житлом, відсоткову знижку на комунальні послуги, безоплатне
користування всіма видами транспорту, виплату компенсації у зв’язку з
переведенням до суду в іншу місцевість;
3) використання категорії мінімальної заробітної плати в якості
вихідної одиниці для обчислення заробітної плати суддів;
4) можливою для врахування в Україні є така особливість
правового регулювання рівня оплати праці суддів в країнах Європи як
залежність такого рівня для суддів на початку кар’єри від стажу роботи за
певним напрямком.