РИБАК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

brief description

CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису РИБАК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА Прим. № ____ УДК 349.2 ДИСЕРТАЦІЯ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення (081 Право) Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ____________________________ (підпис, ініціали та прізвище здобувача) Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Котова Любов Вячеславна Київ 2019

ЗМІСТ ВСТУП...4 РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 1.1 Характеристика праці слідчих в умовах боротьби із сучасною злочинністю....12 1.2 Структура, історичне і соціальне значення організації праці та професійного зростання слідчих органів внутрішніх справ.28 1.3 Вимоги до рівня підготовки слідчих органів внутрішніх справу сучасних умовах........42 1.4 Національне та міжнародне регулювання організації праці та професійного зростання слідчих..53 Висновки до розділу 1.........69 РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 2.1 Поняття, особливості та класифікація форм організації праці слідчих органів внутрішніх справ у сучасних умовах...73 2.2 Вплив організаційних та індивідуальних особливостей діяльності слідчих органів внутрішніх справна форми організації їх праці..80 2.3 Особливості правого регулювання окремих форм організації праці слідчих ОВС в Україні..99 Висновки до розділу 2...........107 РОЗДІЛ 3 ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ СЛІДЧИХ ОВС У СУЧАСНИХ УМОВАХ 3.1 Набуття первинного досвіду професійно-слідчої діяльності..............................................................................................................111 3 3.2 Професійна підготовка та перепідготовка як етапи професійного зростання слідчих ОВС...126 3.3 Правове регулювання атестації слідчих ОВС..147 Висновки до розділу 3...........156 ВИСНОВКИ.160 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.165 ДОДАТКИ.183

bibliography

ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо визначення сутності та з’ясування особливостей правового регулювання форм організації праці та професійного зростання слідчих органів внутрішніх справ у сучасних умовах з урахуванням вітчизняної практики та зарубіжного досвіду. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, рекомендацій та пропозицій, орієнтованих на досягнення поставленої мети. Серед них, зокрема, наступні: 1. Слідча діяльність як основна складова трудової функції слідчого комплексно поєднує в собі наступні аспекти: 1) соціальний; 2) комунікативний; 3) організаційний. При цьому обґрунтовано, що процесуальне положення та роль слідчого у суспільстві в ході трудової діяльності передбачають необхідність відповідності його особистості певним психологічним якостям, таким як організаторські здібності, самоорганізація, гнучкість мислення, самостійність, спостережливість, відповідальність, акуратність, пунктуальність, тактовність та емоційна стійкість. Крім того, екстремальність умов праці визначила високий ступінь значущості його інтелектуальних, вольових та комунікативних якостей. При диференціації нормування праці слідчих запропоновано враховувати: а) категорії проваджень, за якими провадиться розслідування; б) географічні та кліматичні особливості конкретного регіону, де здійснюється провадження; в) кількість часу, протягом якого слідчий перебуває у складі слідчо-оперативної групи; г) кількість посад штатних помічників слідчих; ґ) забезпечення дієвого функціонування інституту наставництва, в тому числі шляхом встановлення надбавок до посадових окладів слідчих-наставників у розмірі 15 відсотків від окладу. 2. Організація праці слідчих це система заходів, яка забезпечує раціональне використання працівниками робочого часу з метою ефективного досягнення мети їх діяльності, базується на дорученні проведення досудових 161 розслідувань кримінальних правопорушень залежно від професійних умінь та навичок, полягає в своєчасному залученні слідчими учасників проваджень до проведення процесуальних дій, охоплює сучасні методи виконання процесуальних дій, а також планування проведення досудового розслідування, організацію робочих місць, їх обслуговування й необхідні умови праці (створення електронних баз даних, забезпечення доступу слідчого до відповідних державних реєстрів тощо). Професійне зростання слідчих це сукупність засобів, методів і способів розвитку особистості слідчого протягом його професійного життя, завдяки якому відбувається становлення та розвиток працівника, як професіонала або як кваліфікованого спеціаліста певного виду діяльності. 3. Доведено, що ефективність праці слідчого і його спроможність вирішувати завдання кримінального провадження, проводити швидке та ефективне досудове розслідування напряму залежить від організації такої праці та постійного процесу професійного зростання слідчого, як особистості та професійного учасника кримінального провадження. Лише під час чіткої організації праці дії слідчого, що вчиняються ним під час виконання його трудової функції, набувають ознаки раціональності, з огляду на витрати процесуального часу на вчинення таких дій. Внесено пропозиції щодо удосконалення переліку нормативно визначених вимог, що ставляться до осіб, які претендують на зайняття посади слідчого Національної поліції України та запропоновано доповнити їх такими: уміння самоудосконалюватись та саморозвиватись, творчо мислити, приймати оригінальні рішення в нестандартних ситуаціях; бути соціально активною особистістю. 4. Обґрунтована доцільність прийняття комплексного Закону України «Про правовий статус слідчого», який би охоплював питання організації праці слідчого як працівника правоохоронних органів з особливим статусом та визначав би умови і форми його праці, вимоги до кандидатів на посаду слідчого, умови проведення підвищення кваліфікації та проведення атестації, 162 особливості нормування праці, робочого часу та часу відпочинку, матеріальне та грошове забезпечення слідчих за ефективність роботи, як індивідуально так і у складі підрозділу, закріплював би їх процесуальну самостійність під час здійснення досудового розслідування тощо.. Обґрунтована необхідність прийняття Програми проходження здобувачами вищої освіти обов’язкового стажування на посаді слідчого під керівництвом слідчого-наставника, а також введення системи оцінювання підвищення кваліфікації слідчих шляхом нормативного закріплення бальної системи їх професійної підготовки, що базується на проходженні слідчими обов’язкових заходів з підвищення кваліфікації. 5. Класифіковано форми організації праці слідчих за такими критеріями: 1) способом встановлення і виконання планових завдань на: а) індивідуальні (безпосередньо надаються слідчим під час здійснення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень); б) колективні: повністю самостійні; з частковою самостійністю; та повністю несамостійні; 2) характером виконаної роботи на: а) участь слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій; б) участь в інших процесуальних діях; в) участь у діях, які не є процесуальними, але пов’язані з досудовим розслідуванням; г) позапроцесуальну діяльність. 6. Зауважено, що процесуальними й організаційними формами організації роботи слідчих, які використовуються при розслідуванні кримінальних правопорушень, є такі: а) організація «чергових» груп для виїзду на місце злочину; б) створення «цільових» слідчо-оперативних груп (як в межах одного територіального підрозділу поліції, так і під контролем Головного управління Національної поліції); в) спільне планування розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.; г) виконання слідчим обов’язкових вказівок, щодо проведення досудового розслідування та вчинення певних процесуальних дій; ґ) спільне виконання слідчими та працівниками оперативних підрозділів окремих слідчих (розшукових) дій у 163 рамках кримінального провадження. Запропоновано створити постійно діючі СОГ для розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів. 7. Первинний досвід слідчого має свої специфічні елементи, серед яких: мотиваційний елемент (бажання та цілі особи, що вперше зайняла посаду слідчого, отримати знання, вміння та навички щодо проведення досудового розслідування від інших співробітників); інформаційний елемент (основні уявлення та поняття, а також знання слідчим законів та інших нормативно-правових актів); операційний елемент (уже сформовані уміння, навички, що склалися в процесі життєвих ситуацій). 8. Під поняттям «професійна підготовка слідчих Національної поліції України» слід розуміти як безперервний процес оволодіння працівником Національної поліції України відповідними знаннями, уміннями та навичками, що так необхідні йому в процесі виконання своїх службових обов’язків по розслідуванню та розкриттю злочинів. Тобто завдяки набутим знанням та здатності вміло використати їх на практиці слідчий стає професіоналом своєї справи та гідним правоохоронцем держави. Перепідготовку слідчих органів Національної поліції України визначено як один із видів навчання, що здійснюється з метою одержання особами рядового та начальницького складу Національної поліції України нової спеціальності або в разі їх переміщення на іншу роботу, виконання якої вимагає нових знань, умінь та навичок. Зроблено акцент на тому, що перепідготовка слідчих, як правило, здійснюється з метою одержання ними нових знань, умінь і навичок, що так необхідні їм під час розслідування злочинів. Причому процес перепідготовки змушує працівників слідчих органів значно розширити обсяг набутих знань, умінь та навичок. 9. Внесено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання організації праці слідчих Національної поліції України шляхом видання Міністерством внутрішніх справ України наказу «Про затвердження Положення про організацію професійної підготовки слідчих Національної поліції України» такого змісту: І. Загальні положення(визначення поняття 164 «професійна підготовка слідчих Національної поліції України», видів професійної підготовки); ІІ. Професійна підготовка слідчих(закріплення умов та порядку направлення слідчих на професійну підготовку, порядку організації професійної підготовки слідчих); ІІІ. Підсумкова перевірка рівня професійної підготовки слідчих. 10. Під поняттям «атестація слідчих» запропоновано розуміти діяльність спеціально створених суб’єктів (атестаційних комісій), яка полягає у проведенні оцінювання ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення осіб, що працюють поліцейськими (в т.ч. на посадах слідчих) Національної поліції України (або претендують на неї шляхом переведення), з врахуванням особливостей організації їх праці шляхом тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестування на загальні здібності і навички. Запропоновано виділити такі види атестації поліцейських (слідчих): 1) чергова (один раз на п’ять років); 2) позачергова (у випадках призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади провадиться без проведення конкурсу; при переведенні до органу поліції вищого рівня; у разі невиконання чи неналежного виконання поліцейським (слідчим) службових обов’язків; при вирішенні питання про переміщення поліцейського (слідчого) на нижчу посаду чи його звільнення через службову невідповідність).