КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА, ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРИДБАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ АВТО

brief description

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1
ІСТОРИЧНО-СОЦІАЛЬНІ ТА ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИРОБНИЦТВО, ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРИДБАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ ........................................................................................................................14

1.1. Підстави криміналізації незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збу-ту……………..14

1.2. Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту..27

РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА, ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРИДБАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ………44

2.1. Рівень, структура, динаміка і латентність злочинів, пов’язаних із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту..............................................................44

2.2. Основні кримінологічні властивості осіб, які вчинили незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збу-ту………………………………………………………....……57

2.3. Типологія злочинців, які вчинили незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту..............81

РОЗДІЛ 3
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ВИРОБНИЦТВОМ, ВИГОТОВЛЕННЯМ, ПРИДБАННЯМ, ЗБЕРІГАННЯМ, ПЕРЕВЕЗЕННЯМ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ ….…......……….90

3.1. Методологічні підходи до вивчення причин та умов злочинів, пов’язаних із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збу-ту……....................90

3.2. Автономна Республіка Крим: соціально-економічні, політичні і де-мографічні особливості та їх вплив на криміногенну ситуацію в регіо-ні....................................................................................................................94

3.3. Безпосередні причини та умови незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.............108

РОЗДІЛ 4
ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА, ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРИДБАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ …………………………...….127

4.1. Теоретичні основи попередження злочинності……………………127

4.2. Загальносоціальне попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.....136

4.3. Спеціально-кримінологічне попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту ........................................................................................……………155

Виснов-ки…………………………………………………………………..184

Використана література…………………………………………………..188

Додаток А....................................................................................................210

Додаток Б.....................................................................................................215

Додаток В …………………………………………………………………228

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На рубежі століть людство продовжує пошуки ефективних шляхів розв’язання однієї з найскладніших проблем світового співтовариства - боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотичних засобів, яка набула глобального характеру і гостро стоїть практично перед усіма державами.
Цієї проблеми, на жаль, не уникла і наша держава. Останнім часом наркоманія в Україні стала одним із головних факторів, що справляє негативний вплив на фізичне й моральне здоров’я населення, демографічну ситуацію, правопорядок, соціальну стабільність та майбутнє молоді. Відповідно до системи моніторингу за поширеністю зловживання наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами, розробленої Міністерством охорони здоров'я України, сьогодні на території республіки проживає до 500 тис. споживачів зазначених речовин. За даними експертів Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації здоров’я, Україна знаходиться на шостому з п'ятдесятьох країн світу місці, де вживання алкоголю й наркотиків перестало бути суто медичною або моральною проблемою, оскільки набуло масштабів своєрідної епідемії, яка загрожує усьому населенню. При цьому, незважаючи на вживані заходи, постійно зростає чисельність хворих на наркоманію та померлих від неї. Крім того, за останні роки в Україні відбулося збільшення випадків отруєнь саме наркотичними засобами та психотропними речовинами. У загальній кількості отруєнь подібні випадки посідають друге місце після отруєнь алкоголем та його сурогатами [128, с. 1].
У свою чергу, геополітичне положення України сприяє тому, що у планах міжнародних ділків від наркобізнесу вона виступає не лише як зона транзиту наркотичних засобів і психотропних речовин із країн-виробників до місця їх традиційного вживання (Західна Європа), але і як новий ринок збуту подібних речовин. Більш того, Україна сама є виробником опіату, висіваючи щорічно приблизно 3 тис. гектарів нових нелегальних плантацій маку. Викладене повною мірою свідчить про постійне зростання попиту на наркотики, що стимулює розширення ринку їх реалізації.
Небезпека наркоманії очевидна, оскільки на даний час в Україні немає жодного регіону, де б не вкоренилося це згубне явище. Незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів дедалі стає надзвичайно вагомим соціальним чинником негативного характеру [66, с. 41,42]. Щороку різко збільшується чисельність осіб, які незаконно вживають ці речовини. Разом із цим зростає й кількість злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та вчинених на ґрунті наркоманії. Так, якщо у 1996 р. зареєстровано 38002 подібних злочини, то в 2002 р. їх кількість досягла вже 58085, у 2003 р. і 2004 р. – 57435 і 65740 відповідно. У структурі злочинності кожен десятий злочин пов’язаний саме із незаконним обігом наркотиків.
Автономна Республіка Крим залишається регіоном України зі складною криміногенною ситуацією, в якому на тлі значної кількості зареєстрованих злочинів, продовжується зростання числа злочинних діянь у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Лише за три останніх роки наркозлочинність у Криму зросла майже на 20%: якщо у 2000 р. тут було зафіксовано 2544 таких злочинів, то у 2004 р. – 4016.
Злочинністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів охоплюється ціла низка злочинних діянь, передбачених розділом ХІІІ Кримінального кодексу України1. Але дисертаційна робота не випадково присвячена вивченню й аналізу незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту2. Це пояснюється певними причинами.
Перш за все, серед злочинних діянь, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, найбільшу групу становлять саме ті, що передбачені ст.309 КК України, питома вага яких у структурі наркозлочинів становить 55-75%. Кримінально-правовою статистикою МВС України до 2003 р. констатовано тенденцію постійного збільшення зазначених злочинів. Після відчутного зменшення їх числа у 2003 р. (31714), у 2004 р. знову відбулося помітне їх зростання (36084). Подібне стан спостерігається і в Криму. Також відмічається омолодження наркоманії, серед яких все більше стає жінок.
Крім того, поширення наркоманії сприяє вчиненню значної кількості корисливих та корисливо-насильницьких злочинів, які вчиняються у стані наркотичного сп’яніння, а ще частіше – з метою здобуття грошей для придбання наркотичних засобів. Встановлені соціально-демографічні, кримінально-правові й морально-психологічні властивості особи злочинців, які вчиняють дії, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту, можуть бути з великою ймовірністю поширені й на особу тих, які скоїли інші види наркотичних злочинів.
Наведені причини й зумовили обрання даної теми дисертаційного дослі-дження.
У різний час дослідженням питань, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, займалося чимало вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань. Зокрема, в медицині – І.П.Анохін, К.Е. Воронін, Ф.В. Кондрат’єв, Є.А. Кошкіна, В.О. Шаповалова та ін.; у галузі соціології – Д.П. Білібін, Л.Є. Кессельман, І.П. Рущенко, О.О. Сердюк, В.О. Соболєв та ін. Проблемами кримінальної відповідальності й покарання за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів присвячені роботи Л.М. Анісімова, Ю.В. Бауліна, Л.Ф. Дадерка, С.П. Дідківської, І.П. Лановенка, А.А. Музики, Ю.В. Олександрова, М.П. Селіванова, В.М. Смітієнка, Є.В. Фесенка, М.С. Хруппи та ін. Окремі кримінологічні аспекти протидії наркотичній злочинності знайшли відображення в дослідженнях А.О. Габіані, Е.Г. Гасанова, Я.І. Гілінського, В.М. Дрьоміна, А.П. Закалюка, О.Г. Кальмана, О.М. Костенка, О.Г. Куліка, В.І. Шакуна, Г.Й. Шнайдера, О.Ю. Шостко та ін. Зазначені науковці досліджували стрімке зростання наркоманії, поширення цього явища серед неповнолітніх і молоді, зв'язок наркоманії зі злочинністю, удосконалення медичних, соціологічних, кримінально-правових, криміналістичних, кримінологічних заходів протидії поширенню наркотизму. Менше уваги приділялося первинній ланці в ланцюгу незаконного обігу наркотичних засобів – незаконному виробництву, виготовленню, придбанню, зберіганню, перевезенню чи пересиланню наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст.309 КК України). Разом із тим, як свідчать дослідження, з одного боку, цей злочин має тісний зв’язок з іншими більш тяжкими злочинами проти життя та здоров’я особи, власності тощо, а з іншого, виникають складні кримінологічні питання щодо доцільності криміна-лізації цих дій. У зв'язку з цим постає нагальна потреба більш глибокого і предметного вивчення на монографічному рівні сутності цих злочинних проявів, адекватності засобів боротьби з ними на прикладі специфічного в цьому відношенні регіону – Автономної Республіки Крим, а з урахуванням сучасних світових досягнень у сфері боротьби із вживанням наркотичних засобів, можливості вдосконалення системи попередження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в Україні.
Викладене свідчить про своєчасність узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій розвитку наркотичної злочинності, у тому числі злочинів, передбачених ст.309 КК України, та вирішення на цій підставі низки проблем, пов’язаних із внесенням пропозицій щодо їх розв’язання в теорії науки, нормотворчості й практиці правоохоронних та інших органів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження спрямований на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., №1376/2000, і є складовою частиною наукових досліджень, передбачених планом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри кримінології та кри-мінально-виконавчого права (№0186.0.070883). Дисертація становить собою певний внесок у розвиток напрямків загального дослідження, зазначеного цим планом.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне розв’язання основних кримінологічних проблем незаконного обігу наркотичних засобів без мети збуту за матеріалами Автономної Республіки Крим, а також формування на цій основі науково обґрунтованих рекомендацій по вдосконаленню практики боротьби й попередження даних видів злочинних проявів. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань, що складають зміст дисертаційного дослідження:
- визначити стан наукової розробки даної проблеми у кримінологічній науці на сучасному етапі;
- з позицій історично-соціального та правового аспектів розкрити кримінологічні та правові підстави необхідності криміналізації в Україні діянь, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту;
- провести аналіз практики застосування кримінально-правових та адміністративно-правових норм про відповідальність за діяння, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту, та визначити шляхи їх подальшого вдосконалення;
- надати розгорнуту кримінологічну характеристику незаконного обігу наркотичних засобів без мети збуту в Автономній Республіці Крим;
- виявити найбільш типові кримінологічні властивості особи злочинців, діяння яких пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту, та провести типологію цієї категорії злочинців;
- дослідити специфіку детермінації вказаних злочинів в Автономній Республіці Крим;
- з урахуванням отриманих у процесі дослідження даних окреслити недоліки чинного законодавства, що регулює боротьбу з даними злочинами, та висунути науково обґрунтовані і практично здійснимі заходи, спрямовані на обмеження злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту.
Об’єктом дисертаційного дослідження є злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
Предмет дослідження складають кримінологічна характеристика, детермінація й попередження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту в Автономній Республіці Крим (ст.309 КК України).
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження стали філософсько-діалектичні закони і категорії теорії пізнання, основні логіко-гносеологічні принципи і прийоми пізнання соціальних явищ і процесів. Крім того, у процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи, зокрема, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-логічний, а також статистичні та конкретно-соціологічні методи збору, аналізу й узагальнення інформації. Так, за допомогою історичного методу простежений розвиток кримінологічної думки щодо проблеми незаконного обігу наркотичних засобів без мети збуту. При аналізі підходів вирішення проблеми боротьби із наркоманією та злочинами, пов’язаними із незаконним обігом наркотичних засобів в України і зарубіжних країнах, застосовувався порівняльно-правовий метод. У свою чергу, завдяки використанню системно-структурного і формально-логічного методів була здійснена обробка та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу. Конкретно-соціологічні методи збору, узагальнення й аналізу статистичної інформації (вивчення матеріалів кримінальних справ, розглянутих судами Автономної Республіки Крим, анкетування співробітників органів внутрішніх справ, суду, а також засуджених, вивчення матеріалів преси та електронних видань тощо) сприяли всебічному отриманню найбільш повної інформації про об’єкт і предмет дослідження, що позитивно позначилося на обґрунтуванні теоретичних висновків та практичних рекомендацій.
Достовірність отриманих результатів, обґрунтованість висновків і рекомендацій щодо удосконалення правозастосовчої практики підтверджується вивченням первинних документів, що складають емпіричну базу дослідження, використанням значної кількості спеціальних джерел з проблем кримінології, кримінального та адміністративного права, соціології, психології, педагогіки, медицини тощо.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складає вивчення та аналіз із використанням спеціалізованого питальника 352 архівних кримінальних справ, що були розглянуті судами Автономної Республіки Крим у 1998-2003 роках за ст.229-6 КК України 1960 р. та ст.309 КК України 2001 р. Крім того, проведено анкетування: 234 засуджених за означеними статтями; 90 працівників правоохоронних органів, діяльність яких пов’язана з боротьбою з незаконним обігом наркотиків; 57 осіб, які проходять лікування від наркоманії; лікарів-наркологів; суддів. Здійснено аналіз статистичних даних Управління юстиції в Автономній Республіці Крим щодо осіб, засуджених за ст.229-6 КК України 1960 р. та ст.309 КК України 2001 р. протягом 1994-2004 років, а також відповідних статистичних даних Державного комітету статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, ГУ МВС України в АР Крим та ін., що стосуються тематики дослідження. Проведено вивчення періодичної преси та електронних видань.
Нормативною базою дисертації є Конституція України, чинне законодавство України (кримінальне, адміністративне та ін.), укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, що регулюють питання боротьби з наркоманією, постанови Пленуму Верховного Суду України. Аналіз емпіричного матеріалу й законодавства здійснено станом на 1 січня 2005 р.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше на базі основних положень теорії кримінології здійснене комплексне дослідження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилан-ня наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту в Автономній Республіці Крим, проаналізовані регіональні особливості детермінант вчинення вказаних злочинів. Крім того, у роботі визначені характерологічні властивості особи злочинця, діяння якого кваліфіковані за ст.309 КК України, розкриті теоретичні та практичні аспекти боротьби з цим видом злочинів в окремому регіоні.
До найбільш вагомих результатів, що відбивають новизну дисертаційного дослідження, віднесені такі теоретичні положення і практичні рекомендації, які виносяться на захист:
- вперше на основі вивчення та аналізу матеріалів Автономної Республіки Крим зроблена поглиблена кримінологічна характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що дає змогу на підставі визначених кількісно-якісних показників спрогнозувати подальші тенденції розвитку цього виду злочинів;
- дана обґрунтована кримінологічна характеристика особи злочинця, що вчиняє діяння, передбачені ст.309 КК України, і на її основі вперше створений узагальнений портрет цього злочинця;
- розроблено авторську типологію осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту, за мотивацією початкового етапу їх наркотизації;
- проаналізована та вперше виділена специфіка детермінант незаконного обігу наркотичних засобів без мети збуту в Автономній Республіці Крим;
- наведено додаткові аргументи щодо комплексного підходу у вивченні і протидії злочинам, пов’язаним з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту;
- отримала подальший розвиток оцінка досвіду зарубіжних країн у практиці протидії злочинам, пов’язаним з незаконним обігом наркотичних засобів без мети збуту;
- вперше за низкою напрямків представлено комплексну систему заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного попередження злочинів, передбачених ст.309 КК України;
- запропоновано низку пропозицій щодо удосконалення діяльності правоохоронних органів та інших суб’єктів попередження цих злочинів в Автономній Республіці Крим;
- обґрунтоване положення про відсутність на сучасному етапі розвитку України легалізації окремих видів наркотичних засобів;
- викладено пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що встановлює відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту;
- приділена особлива увага розробці системи заходів попередження зазначених злочинів на індивідуальному рівні;
- вперше проаналізована ефективність законів та підзаконних нормативних актів у сфері протидії незаконному обігу наркотиків та надано низку пропозицій щодо їх вдосконалення;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, які містяться в роботі, значно розширюють і прирощують нові наукові знання про природу злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Одержані результати також сприяють поглибленню уявлень про особу цих злочинців, детермінацію розглядуваних злочинів, розширюють діапазон діяльності спеціальних суб’єктів попередження даних злочинів. Значна увага також приділяється розвитку правового забезпечення системи медично-соціальної реабілітації наркозалежних осіб, яка на даний час є недосконалою і недостатньо використовується в практичній діяльності. Конкретні пропозиції та висновки сприятимуть вдосконаленню організації діяльності правоохоронних органів, інших державних установ та громадських організацій у протидії незаконному обігу наркотичних засобів у регіональному та державному масштабах.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Головні результати дисертаційної роботи були викладені автором на науково-практичному семінарі “Попередження службових злочинів у сфері господарської діяльності” (м. Харків, 9 листопада 2004 р.), науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів «Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе» (м. Красноярськ, 11-12 лютого 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях і тезах науко-вих повідомлень.
Структура дисертації обумовлена її цілями, завданнями та предметом дослідження і включає вступ, 4 розділи, що містять 11 підрозділів, висновки, список використаних літературних джерел в кількості 246. Загальний обсяг роботи складає 242 сторінки. Текст дисертації – 187 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне кримінологічне дослідження злочинів, передбачених ст. 309 КК України, дозволило обґрунтувати низку висновків, внести пропозиції і рекомендації з подальшого вдосконалення практики боротьби з даним видом злочинів.
1. Встановлення кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту є важливою ланкою в системі кримінально-правових заходів боротьби з наркоманією.
2. Аналіз норм ст. 309 КК України свідчить про достатнє охоплення кримінальним законом усіх форм незаконного обігу наркотичних засобів і т. ін. без мети збуту.
Злочин, передбачений ст. 309 КК України, має шість форм свого вираження: виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. При цьому в діянні особи може мати місце сполучення кількох перелічених форм одночасно, що необхідно враховувати при підрахунку їх питомої ваги. З погляду кваліфікаційної оцінки дій винного всі форми рівні, однак обрання злочинцем конкретної форми вчинення зазначеного злочину має неабияке значення для пояснення його мотиваційної сфери, створення типології злочинців, розробки шляхів протидії даним злочинним діянням. Так, у процесі дослідження встановлено, що питома вага незаконного виробництва наркотичних засобів по вивчених в Автономній Республіці Крим кримінальних справах у загальній кількості становить менше 1%; виготовлення – 46,6% від усіх діянь, частка незаконного придбання цих речовин складає 85,8%; зберігання – 98,6%, перевезення – 26,7%. Фактів пересилання наркотичних засобів проведеним дослідженням не встановлено. Отже, узагальнення судової практики показало, що найбільш поширеними способами вчинення даного злочину в Автономній Республіці Крим є незаконні придбання, зберігання та виготовлення наркотичних засобів.
3. Надана розгорнута кримінологічна характеристика зазначених злочинів в Автономній Республіці Крим, яка свідчить про зростання та погіршення кількісно-якісних показників, та дає уяву про „географію”, найбільш типові способи вчинення цього виду злочинів, види наркотичних засобів та психотропних речовин та ін. Діяння, передбачені ст. 309 КК України, є одними з найпоширеніших злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів: лише останнім часом їх питома вага дорівнює у середньому біля 70%, у структурі всієї злочинності кількість зазначених злочинів посідає друге місце після злочинів проти власності. Відмічається підвищення напруженість криміногенної ситуації в Автономній Республіці Крим, де на тлі значної кількості зареєстрованих злочинів щороку зростає кількість діянь у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Серед регіонів України Автономна Республіка Крим за числом зареєстрованих злочинів, передбачених ст. 309 КК України, займає одну з лідируючих позицій, поступаючись лише Дніпропетровській, Донецькій, Одеській областям та м. Києву.
Відмінною рисою походження наркотичних засобів є те, що в переваж-ній більшості вони виробляються з рослин, що ростуть на території Рес-публіки, а тому є більш розповсюдженими, дешевими, що й обумовлює їх доступність та масове вживання. В більшості випадків (94,0%) предметом злочинних дій є наркотичні засоби, в той час як випадків незаконного обігу психотропних речовин встановлено лише 6%. Як правило, у 2\3 випадків наркоманами ін’єкційно вживається опій ацетильований, а в решті – маріхуана шляхом куріння. Збільшується кількість випадків виготовлення наркотичних засобів із медичних препаратів, які містять відповідні компоненти та вільно реалізуються в аптеках.
Як свідчить проведене дослідження, майже всі злочини вчиняються одноособово. Це пояснюється тим, що дані правопорушення виявляються, як правило, на стадії придбання та зберігання особою наркотичного засобу.
4. Результатом дослідження основних кримінологічних рис особи злочинця стало створення його узагальненого кримінологічного портрету. В основному це групи маргіналів, з низьким соціальним статусом, без визначених соціальних позицій, третина з яких раніше судимі, переважно за корисливі злочини та злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів.
5. Побудована авторська типологія особи злочинця. За основу їх розподілу на певні типи взято такий критерій, як спонукальні мотиви, що викликали початковий поштовх до вживання наркотичних засобів. Отже, в якості спонукальних мотивів виділені: а) звичайна допитливість, поєднана з легковажним розрахунком на те, що не відбудеться звикання та не настане залежність; б) намагання особи під тиском психологічних чи фізичних проблем зняти напругу; в) вживання наркотичних засобів з метою “елітних” розваг та “розширення” світосприйняття. Це дозволило виділити відповідно три типи – легковажно-допитливий, вимушено-функціональний та безтурботно-розважливий. В практичному плані зазначена типологія сприяє виявленню таких осіб відповідними суб’єктами попереджувальної діяльності, допомагає прослідкувати процес формування негативних рис їх особистості, дозволяє визначити найбільш ефективні заходи, спрямовані на попередження вчинення цього виду злочинів.
6. Встановлені регіональні особливості та проведено аналіз негативних соціальних явищ і процесів, які створюють причинно-наслідковий комплекс вчинення злочинів, передбачених ст. 309 КК України. Досліджено проблему впливу специфіки Автономної Республіки Крим на поширення даного виду злочинів.
7. На базі вивчення значного емпіричного матеріалу доведено, що безпосередніми причинами та умовами вчинення розглядуваних злочинів, є недостатня соціалізація осіб, які їх вчиняють, соціально-статусна невизна-ченість значної кількості молоді та недостатня увага до цієї верстви населення з боку держави тощо. На особистісному рівні причинами та умовами, що сприяють наркотизації особи і вчиненню нею злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і т. ін. без мети збуту, є її особистісний досвід, який обумовлює неповноцінний спосіб життя і відповідний потяг до компенсації за рахунок штучної регуляції свого психофізіологічного стану за допомогою психоактивних речовин. При цьому провідною рисою природи мотиваційної сфери осіб, які певний час вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, стає те, що вони згодом підпадають під вплив психофізіологічних потреб власного організму. Отже, в даному разі мотиви їх злочинної поведінки формуються під впливом не лише здобутих в процесі соціалізації негативних особливостей, а й вроджених або набутих психо-фізіологічних властивостей. В комплексі і взаємозв’язку вони створюють злочинну мотивацію.
8. Обґрунтовано положення про можливість попередження злочинів, пе-редбачених ст. 309 КК України, на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
Доводиться, що загальносоціальні заходи попередження цих злочинів – це позитивний ефект продуманої соціальної політики, яка вдосконалює суспільні відносини і витискає із суспільного життя негативні явища і процеси. В дисертації наведено критичний аналіз системи загальносоціальних заходів, які впроваджуються в Автономній Республіці Крим, та надано низку пропозицій щодо їх вдосконалення. Проаналізовано існуючі і розроблено нові регіональні спеціально-кримінологічні заходи стосовно попередження саме злочинів, передбачених ст. 309 КК України. Обґрунтовано специфіку попередження вчинення даного виду злочинів на індивідуальному рівні. Запропоновано низку рекомендацій щодо вдосконалення соціальних та медичних реабілітаційних заходів.
9. Критично проаналізовано досвід деяких країн світу щодо легалізації легких наркотиків і обґрунтовано положення про недоцільність та неможливість такого кроку в сучасних умовах в Україні.
10. Виявлено суттєві недоліки та запропоновано шляхи підвищення ефективності діяльності спеціальних суб’єктів попередження злочинів, передбачених ст. 309 КК України, в Автономній Республіці Крим.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абдиров Н.М. Концептуальные проблемы борьбы с наркотизмом в Республике Казахстан (криминологическое и уголовно-правовое исследование): Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Караганд. высш. шк. МВД Республики Казахстан. - Алматы, 1999. – 56 с.
2. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика. - М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 528 с.
3. Акутаев Р.М. Криминологический анализ латентной преступности: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / С.-Пб. ун-т МВД Рос-сии. – С.-Пб., 1999. – 42 с.
4. Акутаев Р.М. Латентная преступность: актуальность проблемы и понятие // Гос-во и право. - 1997. - №12. – С. 79-87.
5. Акутаев Р.М. Проблемы латентной преступности (по материалам Дагестанской АССР): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. - Махачкала, 1984. – 235 с.
6. Алексеев А.И. Кримінологія: курс лекций. – М., 1998. – 340 с.
7. Аналіз стану злочинності в Україні // Вісн. Верхов. Суду України. - 2004. - №5 (45). – С. 24-32.
8. Антонов А.Д. Теоретические основы криминализации и декриминализации: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / МГУ. - М., 2001. – 29 с.
9. Антонян Ю.М. О понятии профилактики преступлений // Вопр. борьбы с преступностью. - Вып. 26. - М.: Юрид. лит., 1977. – С. 25-34.
10. Антонян Ю.М. Системный поход к изучению личности преступника // Сов. гос-во и право. - 1974. - №5. – С. 88-93.
11. Арефьев А.Л. Поколение, которое теряет Россия // СОЦИС. - 2002. - №8. – С. 97-105.
12. Аскин Я.Ф. К вопросу о категориях детерминизма // Современный детерминизм и наука: Сб. статей. В 2 т. - Т. 1. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд., 1975. – С. 31-34.
13. Аскин Я.Ф. Философский детерминизм и научное познание. - М.: Мысль, 1977. – 188 с.
14. Бандурка О.М., Акімов В.В. та ін. Наркотики: особлива небезпека: Навч. посіб. - Х.: Вид-во Нац. ін-ту внутр. справ, 2002. – 172 с.
15. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло. - Х.: Одіссей, 2003. – 256 с.
16. Беспалько В.В. Вивчення медико-соціальних чинників формування наркоманії серед учнівської молоді та обґрунтування її первинної профілактики на прикладі західного регіону України: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.02.03 / Нац. мед. ун-т. - К., 2002. – 20 с.
17. Бєлоусов Ю.Л. Інституціоналізація профілактики наркотизму в Україні: Автореф. дис. ... канд. соц. наук: 22.00.03 / Ун-т внутр. справ МВС України. – Х., 2003. – 21 с.
18. Боголюбова Т.А., Толпекин К.А. Расследование и предупреждение преступлений, связанных с незаконным изготовлением, приобретением, хранением, перевозкой или сбытом наркотических средств: Методич. пособ. - М.: ВНИИ пробл. укрепл. законности и правопорядка, 1987. – 104 с.
19. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К.: Вид. центр “Академія”, 1999. – 565 с.
20. Борисов В.І., Голіна В.В. та ін. План заходів, спрямованих на формування у громадян антикримінальної культури, поширення знань і навичок, необхідних їм для того, щоб не стати жертвами злочинних проявів насильницького і корисливого характеру, запобігання необережним злочинам. – Х.: ІВПЗ АПрН України, 2004. – 20 с.
21. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев; ИГП АН СССР. - М.: Юрид. лит., 1990. – 271 с.
22. Бородин С.В. Преступления против жизни. – С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 467 с.
23. Бульба В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні // Підпр-во, госп-во і право. - 2004. - №6. – C. 121-123.
24. В Крыму начала действовать молодежная антинаркотическая программа // http: //podrobnosti./ua/health
25. Викторова Е.В Судаке «накрыли» наркопритон // Комс. правда в Украине. - 2004. - 17 авг. – С.6.
26. Водопьянов А., Целинский В. Незаконный оборот наркотиков // Рос. юст. - 1998. - №1. – С. 17-19.
27. Воронин И.Н., Чеглазова М.Е. Социогеографический анализ проблем безработицы в Крыму // Социогеографический анализ проблем безработицы в Крыму: Учен. зап. Таврич. нац. ун-та // http:// www.ccssu.crimea.ua/
28. Галиакбаров Р.Р. Проблемы криминализации многосубъектных общественно опасных деяний // Актуал. пробл. криминализации и декриминализации общественно опасных деяний: Сб. науч. тр. / Ред. А.И.Марцев; МВД СССР. - Омск: ВСШ МВД СССР, 1980. – С. 40-51.
29. Геворгян Г. Преступные этнические формирования // Законность. - 1999. №9. – С. 36-39.
30. Гель А., Клименко Н. Деякі аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення волі // Право України. - 2001. - №7. – С. 76-80.
31. Герцензон А.А. Уголовное право и социология. - М.: Юрид. лит., 1970. – 285 с.
32. Голина В.В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений: Учеб. пособие. - К.: УМК ВО, 1989. – 70 с.
33. Голина В.В. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности: Учеб. пособие. – Х.: Юрид. ин-т, 1981. – 77 с.
34. Голина В.В. Специально-криминологическое предупреждение преступлений (теория и практика): Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Нац. юрид. акад. Украины имени Ярослава Мудрого. – Х., 1994. – 569 с.
35. Голіна В.В. Злочинності – організовану протидію. – Х.: Рубікон, 1998. – 128 с.
36. Голіна В.В. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним позбавленням волі і викраденням чужої дитини (статті 123, 124 КК України) // Пробл. боротьби зі злочинністю: Зб. наук. пр. - Вип. 5. - Х.: Право, 2001. – С. 3-31.
37. Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посіб. - К.: УМК ВО, 1991. – 92 с.
38. Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лекції. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 40 с.
39. Голіна В.В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи. – Х.: Рубікон, 1997. – 52 с.
40. Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері. - Х.: Нове слово, 2004. – 252 с.
41. Горяинов К.К. Криминологическая обстановка (методологические аспекты). М.: ВНИИПП, 1991. – 123 с.
42. Готчина Л.В. Организация межведомственного взаимодействия в процессе профилактики молодежного наркотизма. - Белгород: БелЮИ МВД России, 2004. – 139 с.
43. Гребенюк А.А., Пасечникова А.Ю. и др. Наркомании начала ХХІ века. - Симферополь: Таврия, 2003. – 368 с.
44. Гребінник О. Європейський Союз допоможе Україні боротися із поширенням вживання наркотиків // Євробюлетень. – 2004. Травень – червень. – С. 7.
45. Гришаев П.И. Советская криминология: Курс лекций для студ. ВЮЗИ (1-3 лекции). - М.: ВЮЗИ, 1975. – 95 с.
46. Гумін О.М. Проблеми боротьби з наркотизмом серед засуджених у виправно-трудових колоніях: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. акад. внутр. справ України. - К., 1997. – 18 с.
47. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. – Х.: Вид-во Нац. ун-та внутр. справ, 2001. – 384 с.
48. Дагель П.С. Условия установления уголовной наказуемости // Правоведение. - 1975. - №4. – С. 68-74.
49. Даньшин И.Н. К вопросу о личности преступника // Пробл. соц. законности. - Вып.6. – Х.: Вища шк., 1980. – С. 117-126.
50. Даньшин И.Н. Криминологическое значение состава преступления // Роль прав. науки в совершенствовании практ. деятельности гос. органов, хоз. и общ. организаций: Сб. тез. докл. и науч. сообщ. - Львов: Гос. ун-т, 1967. – С. 220,221.
51. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб. пособие. - К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
52. Даньшин І.М. Проблеми детермінації злочинності // Вісн. Акад. прав. наук України. - 1995. - №2. – С.115-123.
53. Дашков Г.В. Национальное и интернациональное в деятельности этнических преступных группировок // Преступность в разных ее проявлениях и пробл. орг. преступности / Под ред. А.И. Долговой. - М.: Рос. криминолог. ассоц., 2004. – С. 195,196.
54. Джужа О. Яка кримінологія потрібна сьогодні? // Право України. - 2000. - №6. – С. 95,96.
55. Долгова А.И. Криминология: Учебник для вузов. - М.: НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 268 с.
56. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. - М.: Юрид. лит., 1981. – 160 с.
57. Дремин В. Н. Этическая природа преступности (к вопросу о криминализации социального поведения)//Актуальні пробл. держави і права: Зб. наук. статей./ Під ред. С.В.Ківалова. – Одеська національна юридична академія, 2002. – С. 21-27.
58. Дремин В. Н. Миграция и проблемы обеспечения криминологической безопасности в причерноморском регионе//Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць, Одеса, – 2004. – № 20. – С. 123-132.
59. Дремин В. Н. Преступность и ее организованные формы как социальная практика//Информ. обеспечение предупреждения организованной преступности: Сб. научн. статей, Одесса: Фенікс, – 2003. – С. 12-25
60. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1998 року / Упр. опер. інформ. МВС України. - К., 1999. – 63 с.
61. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1999 року / Упр. опер. інформ. МВС України. - К., 2000. – 45 с.
62. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2000 року / Упр. опер. інформ. МВС України. - К., 2001. – 67 с.
63. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2001 року / Упр. опер. інформ. МВС України. - К., 2002. – 67 с.
64. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р. // Україна в міжнар-прав. відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. - Кн. 1: Зб. док. К.: Юрінком, 1996. – С. 155–284.
65. Жалинский А.Э. Некоторые вопросы структуры научного криминологического знания // Вопр. изучения преступности и борь-бы с нею. - М.: ВНИИПП, 1975. – С. 102-109.
66. Закалюк А. П., Женунтій В. І. та ін. Система інформації про причини й умови наркозлочинності в Україні: основні результати виконання наукового проекту//Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. –Вип. 9. – Харків: Право, – 2004. – С. 41–59.
67. Закалюк А. П. Проблемы научного обеспечения борьбы с транснациональной и приграничной преступностью// Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. Спеціальний випуск. Луганськ. – 2000. – С. 22-30.
68. Зеленецкий В.С. Общая теория борьбы с преступностью. – Х.: Основа, 1994. – 321 с.
69. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с.
70. Зільберблат Г., Ревеню О. та ін. Примусове лікування хронічних алкоголіків та наркоманів // Вісн. прокуратури. – 2002. - №5 (17). - Жовтень – С. 91,92.
71. Золотарьов В. Мова моя – ворог твій, або ще раз про політичні підміни // Права людини в Україні: Інформ.-аналіт. бюл. Укр.-америк. Бюро захисту прав людини. - Вип. 14. – К.-Х.: 1994. - С. 19.
72. Зыков О.В., Цеглин М.Г. Духовно ориентированные методы лечения наркотических заболеваний : Лекции по наркомании / Под ред. Н.Н. Иванца. – М.: 2000. – С. 406-411.
73. Зюков А.М. Значение исследования рецидивной преступности этнических групп для наук криминологического цикла // Преступность в разных ее проявлениях и пробл. орг. преступности / Под ред. А.И. Долговой. - М.: Рос. криминол. ассоц., 2004. – С. 197-204.
74. Игошев К.Є. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. - Горький: ВШ МВД СССР, 1974. – 168 с.
75. Ильченко А. Угрожает ли метадон нацбезопасности страны ? // Сегодня. - 2004. - 3 августа. – С. 3.
76. Иншаков С.М. Зарубежная кримінологія: Учебник. - М.: Изд. гр. ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 383 с.
77. Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини: затв. спільним наказом МОЗ, МВС, Генпрокуратури, Мінюсту України від 10 жовт. 1997 р., №306/680/21/66/5 // http://zakon.rada.gov.ua.
78. Інформація щодо фінансування та розроблення державних цільових програм: Доп. зап. Мінекономіки та з питань євроінтеграції України від 07.03.2003 р. // www. me.gov.ua.
79. Каиржанов Е.И. Понятие, структура и виды профилактики преступлений: Лекция. - Караганда: ВШ МВД СССР, 1986. – 72 с.
80. Кальман А.Г. Криминологическая характеристика, детерминация и предупреждение изнасилований: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харьк. юрид. ин-т. – Х., 1986. – 23 с.
81. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми. - Х.: Гімназія, 2003. – 352 с.
82. Кальчук А.И. Причины возникновения наркомании и возможности ее лечения.- Х.: Бриг, 1998. – 36 с.
83. Карпец И.И. Проблема преступности. - М.: Юрид. лит., 1969. – 168 с.
84. Клименко М., Глушков В. Практика застосування статті 229-6 КК УРСР // Рад. право. - 1989. - №10. – С. 32.
85. Клочков А.В. Информационные предпосылки криминализации общественного сознания // Вестн. МГУ: Серия 11: Право. - 1999. - №2. – С. 17-42.
86. Козаченко О. Кількісні і якісні параметри предмета наркотизму // Підпр., госп-во і право. - 2001. - №5. – С. 91-93.
87. Козаченко О.В. Поняття предмету наркотизму і його кримінально-правове значення: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одес. держ. юрид. акад. - Одеса, 2000. – 16 с.
88. Колісник В.П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти. – Х.: Фоліо, 2003. – 240 с.
89. Комплексное изучение системы воздействия на преступность (методологические и теоретические основы) / Под ред. П.П. Осипова. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. – 150 с.
90. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин: Ратиф. пост. Верхов. Ради УРСР, №1000-ХІІ від 25 квіт. 1991 р. // Україна в міжнар.-прав. відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна прав. допомога: Зб. док. (українською і російською мовами). - Кн. І. - К.: Юрінком., 1996. – С. 244-285.
91. Конвенція про психотропні речовини 1971 р. // Норм. акти з питань боротьби проти пияцтва і алкоголізму. - К.: Наук. думка, 1976. – С. 172-193.
92. Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства: Навч.-метод. посіб. - К.: ІДП НАН України, 2000. – 424 с.
93. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посіб. - Вид. 2-ге. - К.: Атіка, 2002. – 639 с.
94. Корнієнко М. “Біла” смерть над зеленим півостровом // Іменем закону. - 1996. - №52. - С. 5.
95. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализацииии и пенализациии. Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 267 с.
96. Краткая информация об Автономной Республике Крым // http://www/ vkfk.com/ua/about crimea.php.
97. Криминология: Учебник / Под ред. Дж. Ф. Шелли / Пер. с англ. – С.-Пб.: Питер, 2003. – 864 с.
98. Криминология и профилактика преступлений: Учебник / Под ред. А.И. Алексеева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1989. – 431 с.
99. Криминология: Общ. ч.: Учебник / Под ред. В.В. Орехова. – С.-Пб.: Изд-во С.-Пб. ун-та, 1992. – 216 с.
100. Криминология: приглашение к дискуссии. Монография / Авт. кол.: А.В. Баляба, Э.В. Виленская., Э.А. Дидоренко, Б.Г. Розовский. - Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 318 с.
101. Криминология: Словарь / Под общ. ред. В.П. Сальникова: Сер.: Учебник для вузов, спец. лит. – С.-Пб.: Лань; Изд-во С.-Пб. ун-та МВД России, 1999. – 256 с.
102. Криминология: Учеб. пособ. / Под общ. ред. В.Е. Эминова. - М.: ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 158 с.
103. Криминология: Учебник / Под общ. ред. А.И. Долговой. - М.: Издат. гр. ИНФРА·М - НОРМА, 1997. – 779 с.
104. Криминология: Учебник / Под ред. Б.В. Коробейникова, Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. - М.: Юрид. лит., 1988. – 384 с.
105. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. - М.: Юристъ, 1997. – 512 с.
106. Криминология: Учебник / Под ред. И.И. Карпеца, В.Н. Кудрявцева и др. - М.: Юрид. лит., 1976. – 440 с.
107. Криминология: Учебник / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой, Г.М. Миньковского. - М.: Изд-во МГУ, 1994. – 415 с.
108. Кримінальне право України: Заг. ч.: Підручник // За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К.-Х.в: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
109. Кримінальне право України: Особл. ч.: Підручник // За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.-Х.: Юрінком Інтер – Право, 2002. – 496 с.
110. Кримінальний кодекс України: Наук.-практ. коментар / За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К.: Вид. дім “Ін Юре”, 2003. – 1196 с.
111. Кримінологія: Особл. ч.: Навч. посіб. / За ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 1999. – 232 с.
112. Кримінологія: Заг. та Особл. частини: Підручник /За ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – 352 с.
113. Кримінологія: Підручник / За заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
114. Крым // БСЭ. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1973. - Т.13. – С. 509-511.
115. Крым борется с наркоманией // http://www.crimea.ru/news one 8058. html.
116. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юристъ, 1999. – 304 с.
117. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
118. Кудрявцев В.Н. Преступность и нравы переходного общества. - М.: Гардарики, 2002. – 238 с.
119. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии (О структуре ин-дивидуального преступного поведения). - М.: Юрид. лит., 1968. – 176 с.
120. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. - М.: Наука, 1976. – 286 с.
121. Кузнецова В. Наркотик на ім’я „флюколд” // Політика і культура. - 2002. - 1-7 жов. - (№35). – С. 37.
122. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. М.: Изд-во МГУ, 1984. – 208 с.
123. Кузьмина Т.А. Гедонизм // БСЭ. - 3-е изд. - М.: Сов. энцикл., 1971. - Т.6. – С. 180.
124. Кураш Я.М. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів: Консп. лекції. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 44 с.
125. Курс советской криминологии: Предмет. Методология. Преступность и ее причины. Преступник / Под ред. В.Н. Кудрявцева, И.И. Карпеца, Б.В. Коробейникова. - Т.1. - М.: Юрид. лит., 1985. – 415 с.
126. Курс уголовного права: Особ. ч. - Т.4: Учебник для вузов./ Под ред. Г.Н. Борзенкова, В.С. Комиссарова. - М.: Зерцало-М, 2002. – 672 с.
127. Лазаренко В.І. Наркоситуація в Україні та девіантна поведінка молоді: Автореф. дис. … канд. соц. наук: 22.00.04 / Харк. нац. ун-т. - Х., 2003. – 20 с.
128. Латарцева Л.М. Морфо-функціональні зміни в органах при опійній наркоманії та медикаментозній седативній токсикоманії: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.24 / Київ. держ. ін-т удоск. лікарів. К., 1996. – 24 с.
129. Левин Б.М., Левин М.Б. Наркомания и наркоманы. - М.: Просвещение, 1991. – 160 с.
130. Лекарь А. Г. Профилактика преступлений. - М.: Юрид. лит., 1972. – 102 c.
131. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінолого-правове дослідження. - К.: Юрінком Інтер, 2000. – 280 с.
132. Личность преступника / Под ред. Кудрявцева В.Н., Лейкиной Н.С. и др. - М.: Юрид. лит., 1975. – 270 с.
133. Личность преступника / Под ред. Н.Н. Кондрашкова, В.Н. Куд-рявцева и др. - М.: Юрид. лит., 1971. – 355 с.
134. Лозовой В.В. Профилактика наркомании: школа, семья: Учеб. пособ. - Екатеринбург: Изд-во Екатеринбург. ун-та, 2000. – 136 с.
135. Лосев С.Г. Преступления, связанные с незаконным оборотом наркотиков: Конструкция составов. квалификация, карательная прак-тика: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.08 / Тюменск. гос. ин-т мировой экономики, упр. и права. - Тюмень, 2002. – 23 с.
136. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. - М.: Наука, 1991. – 383 с.
137. Лунеев В.В. Преступность в России: тенденции, эффективность борьбы, прогноз // Орг. преступность, терроризм и коррупция: Криминолог. ежекварт. альманах. - Вып.3. - М.: Юристъ, 2003. – С. 95-108.
138. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. - М.: Норма, 1997. – 525 с.
139. Лысенко И.П. Психотерапевтические и психокоррекционные подходы к лечению наркотической зависимости // Вісн. Асоц. психіатрів України. - 1999. - №1. – С. 105-109.
140. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучас-ний стан. - К.: СПД Савчина, 2002. – 123 с.
141. Майерс Д. Социальная психология. - 6-е изд., перераб. и доп. – С.-Пб: Питер, 2001. – 752 с.
142. Маслов В.П. Статистика в социологии. - М.: Статистика, 1971. – 248 с.
143. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалисти-ческий анализ. – Х.: Консум, 1999. – 478 с.
144. Меркулова В. Вдосконалення кримінального законодавства щодо жінок, які вчинили злочин // Право України. - 2002. - №6. – С. 118-121.
145. Молодежь и наркотики (социология наркотизма) / Под ред. В.А. Соболева и И.П. Рущенко. – Х.: Торсинг, 2000. – 432 с.
146. Москаленко В.Д., Валентик Ю.В. Общество анонимных алкого-ликов в США: подход и терапевтические возможности // Вопр. наркологии. - 1989. - №2. – С. 51-62.
147. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Феміна, 1995. – 350 с.
148. Музика А. Об’єкт злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. - 1997. - №12. – С. 90-95.
149. Музыка А.А. О контроле над аналогами наркотических средств и психотропных веществ // Пробл. боротьби зі злочинністю в Україні: Тези доп. і наук. повід. на респ. наук. конф. 25-26 вер. 1992 р. К., 1992. – С. 67-69.
150. Нагнойний Я. Наркоманія. Подолання її – у практичну площину // Вісн. прокуратури. - №2 (4). - 2000. – С. 62-66.
151. Надеждин А.В. К вопросу о “заместительной терапии” у больных героиновой наркоманией // http://www.narkotiki.ru.
152. Наден О.В. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. - Х.: Право, 2003. – 224 с.
153. Наркомани у місті // http://sysdam.boom.ru.
154. Наумов А.В. Уголовное право: Общ. ч. - М.: Изд-во БЕК, 1996. – 550 с.
155. Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу на 1994-1997 роки: Затв. пост. КМ України від 14.12.1993 р., №1034 // http://zakon.rada.gov.ua.
156. Наши дети и наркотики: советы специалистов родителям / Под ред. И.П. Рущенко. – Х.: Финарт, 2002. – 48 с.
157. Немчинов В.С. Избранные произведения: В 6-ти т. - Т.1: Теория и практика статистики. - М.: Наука, 1967. – 432 с.
158. Нікітенко С.В. Профілактика корисливих та корисливо-насильницьких злочинів, скоєних жінками на тлі наркоманії: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ун-т внутр. справ МВС України. – Х., 2004. – 20 с.
159. Новая история Китая / Под ред. С.Л. Тихвинского. - М: Наука, 1972. – 360 с.
160. Новикова И. Борьба с наркотическим урожаем // С места происшествия. - 2004. - 12-18 авг. – С. 2.
161. О судебной практике по делам о преступлениях, связанных с наркотическими средствами, психотропными, сильнодействующими и ядовитыми веществами: Пост. Пленума Верхов. Суда РФ №9 от 27 мая 1998 г. // Бюл. Верхов. Суда РФ. - 1998. - №7. – С. 3-8.
162. О ходе выполнения Постановления Верховной Рады Автономной Республики от 17 июля 2002 года №182-3/02 “О Региональной комплексной програмне профилактики преступности в Автономной Республике Крим на 2002-2005 годы” в части предупреждения распространения наркомании и токсикомани: Пост. Верхов. Рады АРК, №552-3/03 от 21 мая 2003 г. // Лист Верхов. Ради АРК до Прокуратури АРК 04/2-112 вих/03.
163. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация. - М.: Наука, 1982. – 304 с.
164. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Схв. Указом Президента України від 24 травня 2000 р., № 717 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 21. – Ст. 858.
165. Основы борьбы с организованной преступностью. / Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. - М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с.
166. Павленко Р.М. Попередження органами внутрішніх справ неза-конного виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. – 19 с.
167. Павлов В. “Травка”, “кокс” и героин угрожают сегодня всему человечеству // http://www.rusedina.org.
168. Павлов Н. Демографическая война // Наш современник. - 1999. - №2. – С. 156-166.
169. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х.: Вища шк., 1982. – 160 с.
170. Парламентські слухання “Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання” від 1 грудня 2003 р. // www.rada.gov.ua/zakon.
171. Пелипас В.Е., Соломонидина И.О. Обзор зарубежной антинаркотической политики // Лекции по наркологии. - Изд. з-е, перераб. и расшир. / Под ред. Н.Н. Иванца. - М.: Медпрактика, 2001. – С. 159-174.
172. Первомайський В. Призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні питання про застосування ст.14 КК України // Право України. - 1999. - №1. – С. 115-118.
173. Петракова Т.И., Лимонова Д.Л., Меньшикова Е.С. Ситуационная мотивация употребления наркотиков у подростков // Вопр. психологии. - 1999. - №5. - С. 31-36.
174. Петров Д.М. Напрями попередження злочинності, пов’язаної з наркотизмом серед неповнолітніх // Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: Сб. науч. ст. / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина: Юрид. вестн.: Библиотечный жур-нал. Одесса: Феникс, 2003. – С. 155-160.
175. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права: Кн. первая: О преступлении. – Х.: Харьков юрид., 2001. – 289 с.
176. Плохова В.И. Ненасильственные преступления против собственности: криминологическая и правовая обоснованность. – С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 295 с.
177. Положение о правоохранительной службе в органах по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ // Рос. газ. - 2003. - №112 (3226). – С. 10.
178. Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами: Затв. наказом МОЗ та МВС України, №158/417 від 16 червня 1998 р. // http://zakon.rada.gov.ua
179. Поліванов Д. В. Відповідальність за незаконне розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів: проблеми теорії і практики // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. - № 5-6 (17). – К.: УАЗТ, 2005. – С. 155-162
180. Предупреждение хищений государственного и общественного имущества / Под ред. И.Н. Даньшина. - Х.: Вища шк., 1988. – 179 с.
181. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 бер. 1995 р., №95/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 11. – Ст. 69.
182. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 груд. 1994 р., №264/94-ВР // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - №52. – Ст.455.
183. Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів Української РСР: Указ Президії Верхов. Ради УРСР від 17 черв. 1974 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1974. - №27. – Ст.222.
184. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про телеба-чення і радіомовлення”: Закон України від 1 лют. 1996 р., №24/96-ВР // Голос України. - 1996. - № 35-36. – 22 лют.
185. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 5 жовт. 2000 р., №2017-III // Відом. Верхов. Ради України. - 2000. - №48. – Ст. 409.
186. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21 лист. 1992 р., №2811-XII // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - №5. – Ст. 21.
187. Про затвердження Комплексну програму профілактики злочинності МОЗ України на 2001 - 2005 роки: Наказ МОЗ України від 15 бер. 2001 р., №100 // http://zakon.rada.gov.ua
188. Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова КМ України від 6 травня 2000 р. // Офіц. вісн. України. - 2000. - №19. – Ст. 789.
189. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лют. 1995 р., №62/95-ВР // Відом. Верхов. Ради Укра-їни. - 1995. - № 10. – Ст. 62.
190. Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ Президента України від 27 квіт. 1999 р., № 456/99 // Уряд. кур’єр. - 1999. - №18. 6 трав.
191. Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення: Пост. КМ України, №1238 від 6 лист. 1997 р. // http://zakon.rada.gov.ua
192. Про Програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки: Пост. КМ України від 9 бер. 1999 р., №341 // http://zakon.rada.gov.ua.
193. Про стан виконання Комплексної програми профілактики зло-чинності на 2001-2005 роки: Пост. КМ України від 17 серп. 2002 р., №1120/2002 // www.liga.kiev.ua.
194. Про стан та заходи протидії незаконному обігу наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів: Наказ МОЗ України від 15 квіт. 2002 р., №142 // http://zakon.rada.gov.ua.
195. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Пост. Пленуму Верхов. Суду України від 26 квіт. 2002 р., №4 // Вісн. Верхов. Суду України. – 2002. - №4 (32). – С. 10-21.
196. Програма «Українська родина»: Затв. пост. КМ України від 14 бер. 2001 р., №243 //http://zakon.rada.gov.
197. Програма профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки: Затв. пост. КМ України від 9 бер. 1999 р., №341 // http://zakon.rada.gov.ua.
198. Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки: Затв. пост. КМ України від 4 черв. 2003 р., №877.
199. Прусс Н.А. Клініка та перебіг наркоманій і токсикоманій у осіб з девіаціями поведінки у преморбідному періоді: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.17 / Харк. ін-т удоск. лікарів. - Х., 1997. – 16 с.
200. Раєцька Л.В. Молодь і наркотики: міжнародний огляд // Вісн. Акад. праці і соціал. відносин Федерації профспілок України. – 2001. - № 2 (11). - К.: Академія праці і соціальних відносин, 2001. – С. 115-126.
201. Регіональна комплексна програма профілактики злочинності в Автономній Республіці Крим на 2002-2005 роки: Затв. пост. Верхов. Ради АРК від 17 лип. 2002 р., №182-3/02 //http//zakon.rada.gov.ua.
202. Рекомендації парламентських слухань на тему “Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання”: Затв. Пост. Верхов. Ради України від 3 лют. 2004 р., №1426-ІV // http://aids.ua.
203. Родіонова Т.Ю. Духовна сфера як мішень психокорекційних впливів // Практ. психологія та соціал. робота. - 2002. - №4. – С. 40-44.
204. Розгляд судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів у 2001-2002 рр. (за даними судової статистики) // Вісн. Верхов. Суду України. - 2003. - №6 (40). – С. 35-40.
205. Романенко М.В. Криминализация общественных отношений со-циума России // Философия и общество: Науч.-теор. журн. - 2001. - №3(24). – С. 141-158.
206. Руденко А.С. Особенности причин и условий наркотизма и наркомании в современной России // Преступность в разных ее проявлениях и проблемы организованной преступности : / Под ред. А.И. Долговой. - М.: Рос. криминол. ассоц., 2004. – С. 144-148.
207. Сарсеков Б.С. Система криминологических, уголовно-правовых и организацио