ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В ПРАЦЯХ О.Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО

brief description

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП.......................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1
Методологічне значення ідей О.Ф. Кістяківського для сучасних кримінально-правових досліджень............................................................

11

1.1. Значення ідей О.Ф. Кістяківського щодо історичного методу та наступності для сучасних кримінально-правових досліджень...............

11

1.2. Ідеї О.Ф. Кістяківського про порівняльний метод і загальне кримінальне право та сучасні кримінально-правові дослідження.................................................................................................

32

1.3. Внесок О.Ф. Кістяківського в розвиток соціологічних засад в науці кримінального права.........................................................................

53

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ................................................
70

РОЗДІЛ 2
Вплив О.Ф. Кістяківського на розвиток вчення про кримінальне право, кримінальний закон та злочин.......................................................

74

2.1. Концепція походження та функціонування кримінального права і закону, їх співвідношення з судовою практикою і кримінально-правовою наукою........................................................................................

74

2.2. Аналіз поняття злочину......................................................................
94

2.3. Дослідження О.Ф. Кістяківським основних інститутів вчення про злочин...........................................................................................................

111

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ..................................................
142

РОЗДІЛ 3
Внесок О.Ф. Кістяківського в розвиток ідей гуманізації покарання.....

148

3.1. Поняття, мета і соціальна роль покарання........................................
148

3.2. Система і види покарань.....................................................................
164

3.3. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх...............................................................................................

178

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ...............................................
194

ВИСНОВКИ...............................................................................................
196

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................
199

ВСТУП

В сучасних умовах активного процесу розбудови правової української держави має місце значне зростання ролі правової науки, в тому числі кримінально-правової. Вирішення актуальних проблем, пов’язаних з реформуванням і вдосконаленням сучасного кримінального права, у великій мірі залежить від дослідження та засвоєння історичного досвіду вітчизняної кримінально-правової науки, оскільки вивчення її історії дозволяє встановити зв’язок науки кримінального права з практикою законодавчої діяльності, а також значення законодавства для розвитку науки кримінального права.
Історія науки – це перш за все історія розвитку кримінально-правової думки, історія розвитку відповідних ідей, поглядів, переконань, які втілюються в конкретні поняття, що мають значення для побудови кримінальних законів і практики їх застосування. Очевидно, що без критичного аналізу концепцій і поглядів, що існували, без урахування умов, в яких вони виникали і розвивались, іншими словами, без аналізу історії розвитку науки кримінального права неможливо успішно розвивати, рухати вперед саму науку, а відповідно, вдосконалювати законодавство і правозастосовчу практику. Історик науки кримінального права звертає свої погляди до минулого з метою встановлення в ньому коренів сучасного та накреслення перспектив їх розвитку в майбутньому.
З урахуванням викладеного особливої актуальності в сьогоднішніх умовах набуває дослідження наукової спадщини Олександра Федоровича Кістяківського (1833-1885 рр.), відомого українського вченого-криміналіста XIX ст., ординарного професора кафедри кримінального права Київського університету Св. Володимира, який відвів вивченню проблем кримінального права особливе місце в своїх наукових дослідженнях.
Значна кількість наукових робіт з кримінального права О.Ф. Кістяківського, масштабність, глибина та ретельність розв’язання ним великого кола кримінально-правових питань, особливо питань Загальної частини кримінального права, які займають основне місце в його працях, зумовили обрання їх в якості предмета дисертаційного дослідження. Враховуючи, що поняття „кримінальне право” вживається в двох значеннях, а саме: як галузь права і як наука (тобто теорія кримінального права, доктрина), питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського розуміються в широкому сенсі, включаючи методологічні аспекти кримінально-правових досліджень вченого, його погляди на кримінальний закон, злочин та покарання. Вивчення цих питань є актуальним з огляду на те, що дослідження генезису висловлених О.Ф. Кістяківським ідей дозволяє встановити їх роль в сучасних кримінально-правових дослідженнях, активізувати науковий доробок вченого в сучасних умовах.
Слід відзначити, що деякі питання аналізу кримінально-правової спадщини О.Ф. Кістяківського містяться в роботах окремих вчених-правознавців, однак всебічно наукова спадщина вченого з питань кримінального права до цих пір не вивчалася.
Актуальність теми дослідження обумовлюється наступними положеннями.
Питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф Кістяківського до сьогоднішнього дня не отримали всебічного вивчення.
Оцінка кримінально-правової спадщини О.Ф. Кістяківського дозволяє виявити ті результати його праць, які призвели до певних зрушень в кримінально-правових дослідженнях.
Висвітлення таких результатів надає змогу наступним дослідникам уникнути репродукції вже вивчених та отриманих знань.
З’ясування співвідношення внеску вченого в розвиток Загальної частини кримінального права з минулим і теперішнім станом кримінально-правових досліджень допомагає намітити перспективи їх розвитку в майбутньому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого права і системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883), над якою працює кафедра кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, та передбачене планом наукових досліджень кафедри. Тема цього дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 28 грудня 2000 р. (протокол № 5).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка внеску О.Ф. Кістяківського в розвиток Загальної частини кримінального права для активізації наукового доробку вченого в сучасних умовах. Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
1. Дослідити стан наукової розробки певних питань Загальної частини кримінального права на момент початку наукової діяльності О.Ф. Кістяківського.
2. Порівняти результати наукових досліджень вченого з досягненнями його попередників.
3. З’ясувати значимість його праць з точки зору їх прогресивності на той час.
4. Дослідити подальший розвиток поглядів вченого в дореволюційному та радянському кримінальному праві.
5. Охарактеризувати відбиття ідей О.Ф. Кістяківського в сучасних кримінально-правових дослідженнях питань Загальної частини кримінального права.
6. Намітити перспективи розвитку цих ідей вченого в майбутньому.
Об’єктом дослідження є кримінально-правова спадщина О.Ф. Кістяківського. Предметом дослідження є питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського. Теоретичну базу дослідження, крім праць О.Ф. Кістяківського в галузі кримінального права, склали роботи таких учених, як М.І. Бажанов, Л.С. Білогриць-Кот-ляревський, М.Н. Гернет, О.А. Герцензон, В.К. Грищук, М.Д. Дурманов, І.І. Карпець, С.Г. Келіна, І.Д. Козочкин, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, Н.В. Лясс, В.О. Навроцький, А.В. Наумов, А.А. Піонтковський, В.М. Решетников, В.Д. Спасович, О.Ф. Скакун, М.С. Таганцев, А.Н. Трайнін, П.С. Тоболкін, Г.С. Фельдштейн, І.Я. Фойницький, О.Ф. Шишов, М.Д. Шаргородський та ін.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі теоретичних досліджень у роботі були використані наступні наукові методи: філософський (діалектичний) метод – при дослідженні наступності як закономірності історичного розвитку кримінального права; юридичний (догматичний) метод – при розкритті кримінально-правових понять, що використовував О.Ф. Кістяківський, з’ясуванні їх дійсного змісту шляхом тлумачення; метод системного аналізу – при розгляді кримінально-правових поглядів О.Ф. Кістяківського як системи, якій властиве інтегративне поєднання догматичного і соціологічного підходів; порівняльний метод – при порівнянні результатів досліджень О.Ф. Кістяківського з науковими розробками його попередників, послідовників та сучасним станом розвитку кримінально-правової науки та основних інститутів Загальної частини кримінального права; історичний метод – при аналізі генезису кримінально-правових поглядів О.Ф. Кістяківського від початку його наукової діяльності до наших днів і окресленні перспектив їх розвитку в майбутньому.
Наукова новизна одержаних результатів полягає, перш за все, у тому, що дане дослідження є першим в Україні, в якому на монографічному рівні розглянуті питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського. В ньому обґрунтовується низка положень, які, на думку автора, є новими для науки кримінального права, зокрема:
1. У роботі отримало подальший розвиток положення про прихильність О.Ф. Кістяківського ідеям використання історичного методу в кримінально-правових дослідженнях з метою більш глибокого вивчення кримінально-правових явищ та наведено додаткові аргументи щодо впливу вченого на втілення зазначеного методу в науку кримінального права.
2. Вперше проаналізовано внесок О.Ф. Кістяківського в дослідження проблеми наступності в кримінальному праві та окреслені перспективи її подальшої розробки.
3. Розвинуто положення про вплив ученого на процес становлення у вітчизняній кримінально-правовій науці компаративістського методу.
4. Вперше дається аналіз процесу відбиття поглядів О.Ф. Кістяківського на “загальне кримінальне право” в сучасному кримінальному праві.
5. Отримало розвиток положення про значущість внеску О.Ф. Кістяківського для формування соціологічних засад в науці кримінального права.
6. На противагу висловленій у літературі позиції доводиться, що в роботах вченого міститься не еклектичний, а інтегрований підхід до вивчення кримінально-правових явищ шляхом їх юридичного і соціологічного аналізу.
7. Вперше розкрито зміст концепції О.Ф. Кістяківського про походження і функціонування кримінального права і закону та їх співвідношення з судовою практикою та кримінально-правовою наукою і зроблені висновки щодо перспектив їх дослідження сьогодні.
8. Наведені додаткові аргументи на користь того, що під час вивчення основних інститутів вчення про злочин О.Ф. Кістяківський стояв на рівні передової науки того часу; вперше аналізується питання відображення цих поглядів в сучасному кримінальному праві та окреслюються перспективи їх подальшого дослідження в сучасних умовах розвитку кримінально-правової науки та законодавства.
9. Отримало додаткову аргументацію положення про прихильність О.Ф. Кістяківського ідеям гуманізації кримінального покарання та вперше досліджено основні напрямки їх впливу на сучасний інститут покарання.
10. Наведені додаткові аргументи щодо можливості звернення до наукових рекомендацій вченого з питань реформування законодавства, спрямованих на всебічне сприяння виправленню та соціальній адаптації неповнолітніх злочинців.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у наукових дослідженнях – як певний етап в пізнанні аналізованих кримінально-правових положень і як основа для подальшого дослідження питань історії науки кримінального права; при вирішенні завдань вдосконалення кримінального законодавства і практики його застосування – шляхом втілення теоретичних розробок і урахування досвіду минулого; у навчально-педагогічній сфері – в ході викладання студентам вищих юридичних навчальних закладів Загальної частини кримінального права України; у правовиховній сфері – як засіб для підвищення рівня правової культури і правової свідомості наукової спільноти і співробітників правоохоронних органів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення даного дослідження були викладені у наукових публікаціях авторки та доповідалися і обговорювалися на першій обласній конференції молодих науковців „Тобі, Харківщино, - пошук молодих” (м. Харків, 2002 р.), науково-практичній конференції „Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах” (м. Київ, 2002 р.), міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми” (м. Донецьк, 2002 р.), міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів „Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький, 2002 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 2002 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова” (м. Харків, 2002 р.), міжнародній науковій конференції “Методологічні проблеми правової науки” (м. Харків, 2002 р.), науковій конференції молодих учених “Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті” (м. Харків, 2002 р.), під час роботи круглого столу “З нагоди 170 річниці від дня народження О.Ф. Кістяківського” (м. Київ, 2003 р.).
Окрім цього, дисертація пройшла обговорення та рецензування на кафедрі кримінального права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2003 р.). Окремі із сформульованих у дисертації положень та поглядів використовувалися авторкою при проведенні практичних занять із Загальної частини кримінального права України зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2002-2003 рр.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в дванадцяти опублікованих дисертанткою наукових роботах, у тому числі п’яти статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях, та тезах семи наукових доповідей.
Структура роботи обумовлена метою, предметом і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які разом містять дев’ять підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи) та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок, з них основного тексту - 198 сторінок. Кількість використаних джерел - 242.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі праць О.Ф. Кістяківського здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових питань Загальної частини кримінального права. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. О.Ф. Кістяківський був послідовним прихильником використання історичного методу в кримінально-правових дослідженнях з метою більш глибокого вивчення кримінально-правової матерії та відіграв значну роль у процесі втілення зазначеного методу в науку кримінального права. За допомогою історичного методу вчений аргументовано довів існування історичної наступності в кримінальному праві. Ця позиція отримала подальший розвиток в працях дореволюційних та радянських криміналістів і має перспективи подальшого дослідження в сучасному кримінальному праві.
2. Серйозний вплив здійснено О.Ф. Кістяківським на процес становлення у вітчизняній кримінально-правовій науці компаративістського методу. Завдяки використанню цього методу вчений висловив ідею існування „загального кримінального права”, причому першість в глибокому науковому дослідженні цього питання належить саме йому. В сучасному кримінальному праві ідеї зближення світових кримінально-правових систем отримали подальший розвиток, а поняття „загального кримінального права” трансформувалося в „міжнародне кримінальне право” та почало стверджуватися як правова реальність.
3. О.Ф. Кістяківського можна назвати „передтечею” соціологічної школи в кримінальному праві, оскільки його вплив на формування соціологічних засад в науці кримінального права не можливо применшити. В своїх працях вчений ніби спрогнозував подальшу еволюцію кримінально-правової науки, що виявилося в наявності в його працях не еклектичного, а інтегрованого підходу до вивчення кримінально-правових явищ шляхом їх юридичного і соціологічного аналізу.
4. Концепція походження і функціонування кримінального права О.Ф. Кістяківського ґрунтується на розумінні кримінального права в зв’язку з історичними умовами виникнення і розвитку його інститутів. Схильність вченого до ідей про ненормативну структуру права не дала йому змоги вирішити проблему співвідношення кримінально-правової норми і кримінального закону. Розгляд ним в якості джерел кримінального права законів писаних, законів, встановлених звичаєм, і судової практики в той час був актуальним, бо виражав незадоволення існуючим законодавством та стимулював до його реформування, а в сучасних умовах у зв’язку зі сплеском уваги вчених до питання про джерела кримінального права це може дати певний матеріал для розв’язання наукових проблем. Крім того, актуальними сьогодні є погляди О.Ф. Кістяківського про заборону аналогії, про розвиток кримінального права як права публічного, про закон сталості і закон руху, яким підкоряється наука кримінального права.
5. Під час вивчення основних інститутів вчення про злочин О.Ф. Кістяківський стояв на рівні передової науки свого часу. Зокрема, він визнавав необхідним існування в науці кримінального права матеріального поняття злочину у поєднанні з формальним; особливе місце відводив класифікації злочинів „по внутрішній важливості”, в якій проглядається прообраз класифікації злочинів, передбаченої КК 2001 р.; відстоював позицію, що суб’єктом злочину може бути лише фізична особа; акцентував увагу на всебічній кримінально-правовій охороні людини, називаючи об’єктом злочину людину з усіма правами і установами, що нею створюються; визнавав існування обмеженої осудності; давав розмежування непрямого умислу та злочинної самовпевненості за характером передбачення; зазначав, що право на необхідну оборону „існує незалежно від авторитету влади”; за основу поділу замаху на види брав суб’єктивний критерій; його вчення про співучасть увібрало в себе початки, притаманні і теорії акцесорного характеру співучасті, і теорії самостійної відповідальності співучасників; вчення криміналіста про повторення містило зачатки видів повторності, закріплених в КК України 2001 р., а саме: фактичну повторність і рецидив злочинів.
6. Стрижнем вчення О.Ф. Кістяківського про покарання були ідеї його гуманізації, які значно вплинули на подальший розвиток вітчизняного кримінального права. Підкреслюючи історичну і соціальну обумовленість поняття покарання, учений особливо акцентував увагу на його виправній ролі, відстоював принцип гуманізму в системі покарань, був прихильником гуманного пенітенціарного режиму та вимагав організації системи патронату після звільнення з в’язниці.
7. Гуманний підхід до покарання особливо проявився у О.Ф. Кістяківського по відношенню до неповнолітніх злочинців. Висловлені вченим рекомендації з питань реформування законодавства, спрямовані на всебічне сприяння виправленню та соціальній адаптації неповнолітніх, в сучасних умовах мають безумовну теоретико-практичну цінність, оскільки звернення до історії наукового дослідження проблем злочинності неповнолітніх дозволяє більш глибоко вивчити підліткову злочинність та попередити її подальше зростання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антология мировой правовой мысли. В 5-ти томах. Т. 4. Россия XI-XIX вв. / Рук-ль науч. проекта Семигин Г.Ю.; Отв. ред. Скрипилев Е.А. – М.: Мысль., 1999. – 813 с.
2. Багрий-Шахматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право: Учеб. пособие / Под ред. Н.А. Стручкова. –М.: Юрид. лит., 1969. – 77 с.
3. Бажанов М.И. К вопросу о преемственности в уголовном праве // Проблемы законности: Респ. межведомств. научн. сб. Вып. 30. / Отв. ред. В.Я. Таций. – Харьков: Нац. юрид. акад. Украины, 1995. – С.114-121
4. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. - 128 с.
5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. – Днепропетровск: «Пороги», 1992. – 167 с.
6. Бажанов М.І. Ознаки кримінального права, його функції та джерела // Матеріали наукової конференції “Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. 21-22 червня 2001 р. Харків. – Х.: Право, 2001. – С. 320-323
7. Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденных). Харьков-Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
8. Бандурка О.М., Трубніков В.М., Яровий А.О. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній. – Харків: НУВС, 2003. – 260 с.
9. Баскова И.В. Уголовный закон: проблема стабильности и динамизма // Вестник МГУ. Сер. 11. Право. - 1989. - № 2. – С. 71-77
10. Баулин Ю.В. Уголовное право Украины: современное состояние и перспективы развития // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 34-36
11. Баулін Ю.В. Методологічне значення поділу права на приватне і публічне для кримінально-правових досліджень // Методологічні проблеми правової науки. Матеріали міжнар. наук. конф. Харків, 13-14 грудня 2002 р. / Упорядники М.І. Панов, Ю.М. Грошевий. – Х.: Право, 2003. – С. 285-287
12. Белогриц-Котляревский Л. Очерк научной деятельности профессора А.Ф. Кистяковского // Киевская старина. - 1885. - Кн.6. - С. 238-254
13. Белогриц-Котляревский Л.С. Учебник русского уголовного права. Общая и Особенная части: Учебник. – Киев-Харьков: Южно-русское книгоизд-во Ф.А. Иогансона, 1903. – 618 c.
14. Белогриц-Котляревский Л.С. Новые направления в уголовном правоведении. – СПб: не указ., 1903. – 178 с.
15. Беляев Н.А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1963. – 186 с.
16. Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета Св. Владимира (1834-1884) / Сост. и издан под ред. проф. В.С. Иконникова. – К.: Тип. ун-та, 1884. – 817 с.
17. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юрид. лит., 1967. – 240 с.
18. Будзинский С. Начала уголовного права. – Варшава: Гл. склад в кн. маг. Кожанчикова, 1870. – 362 с.
19. Бытко Ю.И. Учение о рецидиве преступлений в российском уголовном праве: история и современность: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – Нижний Новгород, 1998. – 32 с.
20. Волков Г.И. Классовая природа преступления и советское уголовное право. – М., 1935. – 287 с.
21. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – К., 1999. – 32 с.
22. Воспоминания священника Федора Кистяковского // Киевская старина. – 1895. – Кн. 1. – С. 44-63
23. Гавриш С.Б. Основні питання відповідальності за злочини проти природного середовища (проблеми теорії та розвитку кримінального законодавства України: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Харків, 1994. – 38 с.
24. Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. - № 11. – С. 4-15
25. Галиакбаров Р.Р. Квалификация групповых преступлений / Отв. ред. В.И. Артемов – М.: Юрид. лит., 1980. – 80 с.
26. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М.: Юрид. лит., 1983. – 206 с.
27. Гальперин И.М. О видах и системе наказаний // Проблемы совершенствования уголовного законодательства и практики его применения: Сб. науч. труд. / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев – М., 1981. – 112 с.
28. Гернет М.Н. А.Ф. Кистяковский. Речь 9 мая на открытии общего собрания русской группы международного союза криминалистов // Право. – 1910. - № 10. – С. 1172-1174
29. Герцензон А.А. Проблема законности и правосудия во французских политических учениях XVIII в. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1962. – 320 с.
30. Герцензон А.А. Руководящие начала по уголовному праву РСФСР 1919 г. // ВИЮН НКЮ СССР. Проблемы социалистического права. Сборник 3. – М.: НКЮ СССР, 1938. – 183 с.
31. Герцензон А.А. Уголовное право и социология (Проблемы социологии уголовного права и уголовной политики). – М.: Юрид. лит., 1970. – 286 с.
32. Герцензон А.А. Уголовное право. Часть общая: Учеб. пособие для слушателей ВЮА – М.: РИО ВЮА, 1948. – 496 с.
33. Герцензон А.А. Уголовно-правовая теория Жана Поля Марата. - М.: Госюриздат, 1956. – 247 с.
34. Гогель С.К. Курс уголовной политики в связи с уголовной социологией: Учебник. – СПб: Типография А.Г. Розена, 1910. – 505 с.
35. Голик Ю.В. Перспективы развития уголовного права. // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 124-126
36. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії, методології та теорії: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – К., 1992. – 50 с.
37. Гродецький Ю.В. Добровільна відмова при співучасті: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 20 с.
38. Гуторова Н.О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Харків, 2002. – 38 с.
39. Дагель П.С. Развитие института вины в советском уголовном праве и учения о вине в советской уголовно-правовой науке (1917-начало 1930) // Учен. зап. ДВГУ. Серия юрид. наук. Вопросы истории и теории советского права. Вып. 19. - Владивосток, 1967. – С. 81-94
40. Дагель П.С. Развитие института вины в советском уголовном праве и учения о вине в советской уголовно-правовой науке (сер. 30-х – нач. 60-х гг.) // Учен. зап. ДВГУ. Серия юрид. наук. Вопросы истории и теории советского права. Вып. 30. - Владивосток, 1969. – С. 3-18
41. Данилович И. О ходе уголовного законоведения вообще и преимущественно в Германии // Журнал Министерства народного просвещения. – 1837. – Ч. 14. – С. 340-341
42. Даньшин І.М. До питання про тимчасове збереження смертної кари в кримінальному законодавстві України // Вісник АПрН України. – 1996. - № 6. – С. 121-128;
43. Дурманов Н.Д. Понятие преступления. – М.–Л.: Акад. наук СССР, 1948. – 311 с.
44. Есипов В.В. Очерк русского уголовного права. Часть Общая: Преступление и преступники. Наказание и наказуемые: Учебник. – Изд. 3-е, пересмотр и доп. – М.: Изд. книжн. магазина “Правоведение”, 1904. – 550 с.
45. Жижиленко А. Очерки по общему учению о наказании. – Петроград: Academia, 1923. – 110 с.
46. Завальнюк В. Принцип історизму в право- і державознавстві. // Право України. – 1998. - № 2 . – С. 1-23.
47. Зинченко И.А. Составные преступления в советском уголовном праве (понятие, виды, некоторые проблемы квалификации и построения санкции): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харьков, 1990. – 26 с.
48. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 19. – 16 лл.
49. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 62. – 2 лл.
50. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 66. – 18 лл.
51. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 108. – 75 лл.
52. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 109 – 18 лл.
53. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 158 – 14 лл.
54. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 160. – 11 лл.
55. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 162 – 2лл.
56. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 163 – 8 лл.
57. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 165 – 6 лл.
58. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 173 – 44 лл.
59. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 198 - 32 л.
60. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 199 – 4 лл.
61. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 342. – 35 л.
62. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 352. – 63 лл.
63. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 602 – 6 лл.
64. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 61. - № 615 – 28 лл.
65. Исаев М.М. О неправильной трактовке классической школы уголовного права в советской науке // Ученые труды ВИЮН. Вып. Х / Под ред. Голякова И.Т. – М.: Юриздат, 1947. – С. 127-136
66. Исаев М.М. Первый фашистский уголовный кодекс // Карательная политика капиталистических стран: Сб. науч. труд. / Отв. ред. Волков Г.И. – М.: Изд. НКЮ, 1933. – С. 73-81
67. Исаев М.М. Уголовное право Киевской Руси // Ученые труды ВИЮН: Вып. 8. – М.: Юриздат, 1946. – С. 117-123
68. Калмыков П.Д. Учебник уголовного права. Часть Общая. – СПб: не указ, 1886. – 420 с.
69. Калмыков П.Д. Учебник уголовного права. Часть общая и особенная. – СПб.: Типография Товарищества „Общественная польза”, 1866. – 535 с.
70. Канцір В.С. Проблеми судового угляду при застосуванні кримінального законодавства України. Автореф. ... канд. юрид. наук. – Львів: Б.в., 1998. – 17 с.
71. Карпец И.И. Современные проблемы уголовного права и криминологии. – М.: Юрид. лит., 1976. – 207 с.
72. Катаєв С.А. Переконливість аргументів щодо смертної кари // Правова держава: Щорічник наукових праць. Вип. 9. – К.: ІнЮре, 1998. – С. 232-241
73. Кедров Б.М. История науки и принципы ее исследования // Вопросы философии. – 1971. - № 9. – С.77-86
74. Келина С.Г. Ответственность юридических лиц в проекте нового УК Российской Федерации // Уголовное право: новые идеи / Под ред. С.Г. Келиной и А.В. Наумова. – М., 1994. – С. 50-60
75. Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М.: Наука, 1974. – 230 с.
76. Кириченко В.Ф. Основные вопросы учения о необходимой обороне в советском уголовном праве. – М.-Л.: Акад. наук СССР, 1948. – 104 с.
77. Кистяковский А.Ф. Влияние Беккариа на русское уголовное право // Журнал Министерства Юстиции. – 1864. - № 9. – С. 459-470
78. Кистяковский А.Ф. Возможно ли у нас отделить экзамены юристов от преподавания и ввести государственные экзамены на судебные должности // Судебный вестник. – 1876. - № 40. – С. 1-3
79. Кистяковский А.Ф. Воспоминания об ученой деятельности покойного профессора А.П. Чебышева-Дмитриева // Университетские известия. – 1877. - № 5. – С. 51-62
80. Кистяковский А.Ф. Главнейшие моменты развития науки уголовного права // Университетские известия. – 1873. - № 12. – С. 1-30
81. Кистяковский А.Ф. Главнейшие моменты развития науки уголовного права // Университетские известия. – 1874. - № 1. – С. 1-20
82. Кистяковский А.Ф. Изложение начал уголовного права по Наказу Императрицы Екатерины II // Университетские известия. – 1864. - № 10. – С. 1-21
83. Кистяковский А.Ф. Исследование о смертной казни. – Тула: Автограф, 2000. – 272 с.
84. Кистяковский А.Ф. К вопросу о влиянии инородческого права на русское // Юридический вестник. – 1880. – Т. III. – С. 42-69
85. Кистяковский А.Ф. Молодые преступники и учреждения для их исправления, с обозрением русских учреждений. - К.: Универ. тип., 1878. – 178 с.
86. Кистяковский А.Ф. Некоторые черты из истории смертной казни в России // Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. – 1873-1877. – Кн. 1. – С. 230-243
87. Кистяковский А.Ф. Новые труды Дю-Буа по истории уголовного права Франции, сравнительно с уголовным правом Италии, Германии и Англии // Университетские известия. – 1874. - № 10. – С. 135-152
88. Кистяковский А.Ф. Новые труды профессора Тониссена по истории уголовного права // Университетские известия. - 1876. - № 4. – С. 81-94
89. Кистяковский А.Ф. Обзор сочинения Н.С. Таганцева «Курс русского уголовного права. Часть общая. Книга 1-я. Учение о преступлении» // Журнал гражданского и уголовного права. – 1880. - Кн. 1. – С. 168-173
90. Кистяковский А.Ф. Обзор сочинения С. Зарудного “Беккариа о преступлениях и наказаниях в сравнении с главою 10-ю Наказа Императрицы Екатерины II и с современными русскими законами” // Журнал гражданского и уголовного права. – 1880. - Кн. 1. – С. 159-167
91. Кистяковский А.Ф. О значении судебной реформы в деле улучшения уголовного правосудия. (Речь, произнесенная на торжественном акте ун-та Св. Владимира 9-го ноября 1869 г.). – К.: Универ. тип., 1870. – 60 с.
92. Кистяковский А.Ф. Професор Н.Д. Иванишев и его сочинения // Юридический вестник. - № 11. – С. 1-24
93. Кистяковский А.Ф. Разбор сочинения Духовского М.В. «Задача науки уголовного права. Вступтельная лекция, читанная 3-го октября 1872 г. в Ярославском лицее» // Университетские известия. – 1874. - № 12. – С. 217-233
94. Кистяковский А.Ф. С.О. Богородский и его ученая деятельность. // Журнал Министерства Юстиции. – 1863. - № 9. – С. 505-540
95. Кистяковский А.Ф. Судебная организация во Франции и предстоящие в ней реформы // Журнал гражданского и уголовного права. – 1879. – Кн. 2. – С. 48-60
96. Кистяковский А.Ф. Уголовное право Италии. (Пессина и современное движение итальянского уголовного права и науки) // Судебный журнал. – 1873. - № 4. – С. 14-46
97. Кистяковский А.Ф. Учебник уголовного права, составленный В. Спасовичем. Т. I. Вып. 1: Рецензия // Журнал Министерства народного просвещения. – Т. 118. - № 6. – С. 134-147
98. Кистяковский А.Ф. Цезарь Беккариа. О преступлениях и наказаниях, перевод Ив. Соболева (разбор сочинения) // Критическое обозрение. – 1879. – С. 17-26
99. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая. – 2-е испр. и значит. доп. изд. - К.: Тип. Давиденко, 1882. – 930 с.
100. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая. – 3-е изд-е. – К.: Тип. Иогансона, 1891. – 850 с.
101. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917 – 1921 рр.): Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 208 с.
102. Ковалев М.И. Ответственность за приготовительные к преступлению действия // Социалистическая законность. – 1954. - № 8. – С. 20-23
103. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении // СЮИ. Ученые труды. – 1960. - Т. 3. – 305 с.
104. Ковалев М.И., Фролов Е.А., Ефимов М.А. Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик: практический комментарий. – Свердловск: Юридический институт, 1960. – 282 с.
105. Ковальський В.С. Проблема суддівського розсуду та кримінальний закон // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Мат-ли наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м.Харків. – К.: ЮрінкомІнтер, 2002. – С. 112-114
106. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия. – М.: Наука, 1983. – 183 с.
107. Козак В. А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми (аналіз складу злочину): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2003. – 20 с.
108. Козочкин И.Д. 35-летие со дня принятия Примерного уголовного кодекса США // Юрист. – 1998. - № 3. – С. 51-55
109. Колоколов Г.В. Уголовное право: Лекции. – М., 1896. – 280 с.
110. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. // Закони України. – 1998. – Т. 14. – С. 28
111. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфискацію доходів, одержаних злочинним шляхом, від 8 листопада 1990 р. // Збірка договорів Ради Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 34 с.
112. Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р. // www/nau.ua
113. Коняхин В.П. Международный договор как источник российского уголовного права // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 154-159
114. Котовенко О.М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 20 с.
115. Красиков Ю.А. Вопросы множественности преступлений и наказания за нее в советском уголовном праве: история и перспективы развития // Вестник МГУ. Сер.11. Право. – 1989. - № 1. – С. 51-53
116. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. - № 2341 // ВВР. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131
117. Кримінальний кодекс УРСР від 28.12.1960 р. // ВВР. – 1961. - № 2. – Ст. 14
118. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Банківський та ін.; За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 512 с.
119. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.
120. Криминология. Исправительно-трудовое право. История юридической науки / А.С. Шляпошников, О.Ф. Шишов и др. – М.: Наука, 1977. – 191 с.
121. Круглевский А.Н. Имущественные преступления. Исследование основных типов имущественных преступлений. – СПб: Типо-Литография СПб тюрьмы, 1913. – 549 с.
122. Кузнецова Н.Ф. Вопросы истории советского уголовного законодательства (Общая часть) // Вестник МГУ. – Сер. 11. – 1991. - № 3. – С. 31-39; № 4. – С. 24-32; № 5. – С. 30-39; № 6. – С. 44-52
123. Кузнецова Н.Ф. Главные тенденции развития российского уголовного законодательства // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 7-12
124. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. – М.: Юрид. лит. - 1969. – 280 с.
125. Курс российского уголовного права. Общая часть / Под ред. В.Н.Кудрявцева, А.В. Наумова. – М.: Спарк, 2001 – 767 с.
126. Курс советского уголовного права. Общая часть. Т. І. / М.Д. Шаргородский, И.И. Солодкин, С.А. Домахин и др. Отв. ред. Н.А. Беляев и М.Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 646 с.
127. Курс советского уголовного права. Общая часть. Т. IІ. / М.Д. Шаргородский, И.И. Солодкин, С.А. Домахин и др. Отв. ред. Н.А. Беляев и М.Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1970. – 671 с.
128. Курс советского уголовного права. В 6-ти томах / Ред. коллегия: А.А. Пионтковский и др. – Т. 1. – М.: Наука, 1970. – 311 с.
129. Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1: Учение о преступлении: Учебник для вузов / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М.: Зерцало, 1999. – 592 с.
130. Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1: Учение о преступлении: Учебник для вузов / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2002. – 624 с.
131. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 129 с.
132. Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. – Харків: ФІНН, 2003. - 160 с.
133. Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини: порівняльно-правове дослідження: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2003. – 20 с.
134. Лохвицкий А. Курс русского уголовного права: Учебник. – СПб: Типография Правительствующего Сената, 1867. – 662 с.
135. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. – М.: Госюриздат, 1961. - 187 с.
136. Лучицкий И. А.Ф. Кистяковский (Некролог) // Киевская старина. – 1885. – Кн. 2. – С. 406-415
137. Лучицкий И. Труды А.Ф. Кистяковского в области истории и обычного права // Киевская старина. – 1895. – Кн. 1. – С. 64-87
138. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. – М.: Международные отношения, 2002. – 376 с.
139. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982. – 280 с.
140. Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2002. –20 с.
141. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение. Общая часть: Учебник для юридических вузов. – М.: Зерцало, 2001. – 560 с.
142. Маслак Н.В. Приготовление к преступлению в истории науки уголовного права и в уголовном законе // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. 2003. – Вип. 59. – С. 104-109
143. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.: Юрид. лит., 1970. – 311 с.
144. Международное уголовное право: Учебное пособие / Под ред. Кудрявцева В.Н. 2-е изд-е перераб. и доп. – М.: Наука, 1999. – 264 с.
145. Методологические и теоретические проблемы юридической науки / Отв. ред. В.Н. Марченко. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. – 240 с.
146. Методологические проблемы советской юридической науки / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1980. – 312 с.
147. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців від 4 грудня 1989 р. // Закони України. – 1998. – Т. 14. – С. 165
148. Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників від 17 грудня 1979 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. – К.: Юрінком, 1996. – С. 11-84
149. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 та 2001 р.). – Київ: Атіка, 2001. – 272 с.
150. Навроцький В.О. Принцип заборони аналогії і його дія при застосуванні Кримінального Кодексу України 2001 року // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 49-51
151. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Харків., 2000 – 35 с.
152. Науменко В. Александр Федорович Кистяковский. (Биографический почерк с отрывком из рукописной автобиографии его) // Киевская старина. – 1895. – Кн. 1. – С. 1-43
153. Наумов А.В. Влияние норм и принципов международного права на сближение уголовного права различных систем // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 18-22
154. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть. Курс лекций. 2-е изд-е перераб. и доп. – М.: БЕК, 1999 – 573 с.
155. Никифоров А.С. Об уголовной ответственности юридических лиц // Уголовное право: новые идеи / Под ред. С.Г. Келиной и А.В. Наумова. – М., 1994. – С. 61-72
156. Никифоров Б.С., Решетников Ф.М. Современное американское уголовное право. / Отв. ред. В.А. Власихин; АН СССР, Инст-т США и Канады, Инст-т сов. гос. стр-ва и зак-ва. – М.: Наука, 1990. – 253 с.
157. Новгородцев П.И. Историческая школа юристов, ее происхождение и судьба. Опыт характеристики основ школы Савиньи в их последовательном развитии. – М., 1896. – 225 с.
158. Новиков А.И. О методах историко-философского исследования // Проблемы методологии науки и научного творчества: Сб. статей / Под ред. проф. В.А. Штоффа и проф. А.М. Мостепаненко. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – С. 166 – 167.
159. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Изд-во Норма, 2001. – 208 с.
160. Ной И.С. Сущность и функции уголовного наказания в Советском государстве. Политико-юридическое исследование. – Саратов, 1973. – 192 с.
161. Основные начала уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик. – М.: Госюриздат, 1956. – 16 с.
162. Ошерович Б.С. К постановке вопроса о методологических основах антропологической школы уголовного права // Проблемы уголовной политики. – Вып. 3: Сборник статей. – М., 1937. – 178 с.
163. Ошерович Б.С. Очерки истории русской уголовно-правовой мысли (втор. пол. XVIII – перв. четв. XIX вв. ). – М.: Изд-во Мин. Юстиции СССР, 1946. – 311 с.
164. Панов В.П. Международное уголовное право. – М.: Инфра-М, 1997. – 312 с.
165. Петрова Г.О. Три уровня уголовно-правового регулирования // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31мая-1июня 2001 г. – М.: «ЛексЭст», 2002. – С. 196-199
166. Пионтковский А.А. Основные вопросы проекта Уголовного кодекса СССР // Социалистическая законность. – 1951. - № 1. – С. 30-37
167. Пионтковский А.А. Уголовная политика Японии. – М.: «Советское законодательство», 1936. – 230 с.
168. Пионтковский А.А. Уголовно-правовые воззрения Канта, А. Фейербаха и Фихте. – М.: Юр. изд-во НКЮ, 1940. – 191 с.
169. Пионтковский А.А. Учение Гегеля о праве и государстве и его уголовно-правовая теория. – М.: Госюриздат, 1963. – 468 с.
170. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1961. – 655 с.
171. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания / Отв. ред. И.И. Карпец; АН СССР, Ин-т гос-ва и права. – М.: Наука, 1990. – 138 с.
172. Полянский Н.Н. Уголовное право и уголовный суд в Англии. – М.: Юриздат НКЮ, 1937. – 248 с.
173. Пономаренко Ю.А. Зворотна дія кримінального закону в часі: Дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2001. – 225 с.
174. Пономаренко Ю.А. Зворотна дія кримінального закону в часі: Автореф. дис. ... канд. юрид . наук. – Харків, 2002. – 20 с.
175. Похмелкин В.В. О восстановительной функции советского уголовного права // Правоведение. – 1990. - № 2. – С. 40-47
176. Приходько Т.М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 20 с.
177. Протокол № 6 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо скасування смертної кари (Страсбург) від 28 квітня 1983 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2003. - № 7. – С. 270
178. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 136 с.
179. Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю (аналіз складів злочинів): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 21 с.
180. Рарог А.И., Грачева Ю.В. Законодательная техника как средствоограничения судейского усмотрения // Государство и право. – 2002. - № 11. – С. 93-100
181. Ромашкин П.С. Основные начала уголовного и военно-уголовного законодательства Петра I / Под ред. проф. А.А. Герцензона. – М.: Военно-юридическая академия, 1947. – 94 с.
182. Самощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с.
183. Селіванов В. Проблема методологічної обгрунтованості вітчизняного правознавства // Право України, - 1998. - № 12. – С. 34-43
184. Сергеева Т.Л. Основания уголовной ответственности по советскому уголовному праву // Ученые записки ВНИИСЗ, т. 1(18). – М., 1963. – С. 3-67
185. Сергиевский Н.Д. О праве наказания // Юридический вестник. – 1881. - № 3. – С. 69-81
186. Сергиевский Н.Д. Русское уголовное право. Часть общая: Пособие к лекциям. – Изд-е 3-е. – СПб: Типография М.М. Стасюлевича, 1896. – 378 с.
187. Сергиевский Н.Д. Русское уголовное право: Пособие к лекциям. Часть Общая. – Петроград: Типография М.М. Стасюлевича, 1911. – 397 с.
188. Серебренникова А.В. Имущественный штраф как вид наказания по УК Германии // Вестник Московского ун-та. Сер. 11. Право. – 1996. - № 1. – С. 59-65
189. Скакун О.Ф. Политическая и правовая мысль на Украине (1861- 1917 гг.) – Х.: Вища школа, 1987. – 157 с.
190. Словарь иностранных слов. – 18-е изд-е. – М.: Рус. яз., 1989. – 624 с.
191. Смирнов В.Г., Шаргородский М.Д. Уголовное право // Сорок лет Советского права (1917-1957) / Отв. ред. О.С. Иоффе. Т. 1. - Период строительства социализма. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1957. – 694 с.
192. Смирнов В.Г., Шаргородский М.Д. Уголовное право // Сорок лет Советского права (1917-1957) / Отв. ред. О.С. Иоффе. Т. 2. - Период социализма. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1957. – 707 с.
193. Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Г.А. Кригера, Н.Ф. Кузнецовой, Ю.М. Ткачевского. - 2-е изд-е, перераб. и доп. – М.: Изд. МГУ, 1988. – 367 с.
194. Солдатенков С. Проблема смертної кари у світлі додержання прав людини // Право України. – 1998. - № 12. – С. 47-48
195. Спасович В.Д. Учебник уголовного права. Т. 1. Вып. 1.: Учебник. – СПб: Типография Иосафата Огризко, 1863. – 428 с.
196. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с.
197. Степанюк А.Ф. Проблемы применения наказаний, порожденные новым Уголовным кодексом Украины // Новий кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 25-26 жовтня 2001 р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком-Інтер”, 2002. – С. 92-96
198. Стоцький А.Б. Проблеми застосування норми Кримінального кодексу України про крайню необхідність // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 25-26 жовтня 2001 р. / Редкол. : Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 70-73
199. Стручков Н.А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1970. – 271 с.
200. Сущинский П.Г. Идея уголовно-антропологической школы в науке и судебном процессе. (По материалам из дел Медицинского Совета): Монография. – СПб: Типография МВД, 1899. – 64 с.
201. Таганцев Н.С. Исследования об ответственности малолетних преступников по русскому праву и Проект законоположений об этом вопросе: Монография. – СПб: Типография А.М. Истомина, 1872. – 146 с.
202. Таганцев Н.С. Курс русского уголовного права. Часть общая. Кн. 1. Учение о преступлении. Выпуск 1: Курс лекций. - СПб: Типография М.М. Стасюлевича, 1874. – 284 с.
203. Таганцев Н.С. Лекции по русскому уголовному праву. Часть общая. Выпуск 1: Лекции. – СПб: Государственная типография, 1887. – 380 с.
204. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Т.1. – Тула: Автограф, 2001. – 800 с.
205. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Т. 2. – Тула: Автограф, 2001. – 688 с.
206. Таганцев Н.С. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных по изданию 1866 года: с внесением всех узаконений по продолжению 1868, 1871 и 1872 гг.: с разъяснениями по решениям уголовного кассационного департамента с 1866 по 1-е полугодие 1871 г. включительно. – СПб, 1873. – 783 с.
207. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 208 с.
208. Тилле А. Сравнительный метод в правовых исследованиях // Методологические проблемы советской юридической науки. – М.: Наука, 1980. – С. 248-256
209. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М.: Норма, 1996. – 432 с.
210. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 363 с.
211. Трайнин А.Н. Уголовная ответственность за приготовительные к преступлению действия // Социалистическая законность. – 1953. - № 12. – С. 28-33
212. Уголовная ответственность и наказание: Сб. науч. труд. / Отв. ред. И.С. Тишкевич. – Минск: Высш. шк., 1976. – 340 с.
213. Уголовное наказание / Ред. кол.: Шемчушенко Ю.С., Титаренко Ю.Л. – Киев-Донецк, 1997. – 283 с.
214. Уголовное право зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д. Козочкина. – М.: Изд-во «Зерцало», 1999. – 352 с.
215. Уголовное право. История юридической науки / Пионтковский А.А., Келина С.Г. и др.; Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1978. – 309 с.
216. Уголовное право. Общая часть. Учебник / Под ред. Н.И. Ветрова, Ю.И. Ляпунова – М.: Новый юрист, 1997. – 592 с.
217. Уголовное право. Общая часть: Учебник для вузов / Отв. ред.: И.Я. Козаченко и З.А.Незнамова. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 516 с.
218. Уголовное уложение Высочайше утвержденное 22 марта 1903 г. – Изд. Государственной канцелярии. – СПб: Гос. тип., 1903. – 284 с.
219. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1885 г.: Закон: Документы. – Изд. 16-е, пересмотр. и доп. – СПб: Тип. М. Меркушева, 1912. – 1218 с.
220. Устав о наказаниях, налагаемых мировыми судьями: Закон: Документы. – СПб: Гос. тип., 1885. – 46 с.
221. Утевский Б.С. История уголовного права буржуазных государств. – М.: Юриздат, 1950. – 423 с.
222. Фельдштейн Г.С. Главные течения в истории науки уголовного права в России: Монография. – Ярославль: Типография Губернского правления, 1909. – 678 с.
223. Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. - № 6. – С. 75-78
224. Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра – М, 1998. – 576 с.
225. Фисенко И.В. Борьба с