КРИМІНОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :



  • title:
  • КРИМІНОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  • The number of pages:
  • 235
  • university:
  • Харківський національний університет внутрішніх справ
  • The year of defence:
  • 2010
  • brief description:
  • Харківський національний університет внутрішніх справ


    На правах рукопису


    ОРЛОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

    УДК 343.9 (477)

    КРИМІНОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


    Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
    кримінально-виконавче право

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник:
    Мартиненко Олег Анатолійович,
    доктор юридичних наук, доцент






    Харків – 2010




    ЗМІСТ
    ВСТУП…………………………………………………………………………………. 4
    РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ:
    1.1. Поняття, завдання та принципи проведення експертиз у галузі права…. 12
    1.2. Характеристика та предмет кримінологічної експертизи як різновиду експертиз………………………………………………………………………… 20
    1.3. Специфіка кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів………………………………………………………………………….. 32
    1.4. Загальна характеристика методичних та організаційно-правових основ кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів……... 54
    Висновки до розділу 1…………………………………………………………... 65

    РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗЛОЧИННОСТІ ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ:
    2.1. Злочинність як соціально-правове явище: поняття та принципи взаємодії із соціальними інститутами…………………………………………………….. 67
    2.2. Детермінаційна природа сучасної злочинності…………………………... 78
    2.3. Характеристика нормативно-правової детермінації злочинності………. 86
    Висновки до розділу 2…………………………………………………………. 114

    РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ЇХ ПРОЕКТІВ:
    3.1. Методичні та організаційно-правові основи підготовчого етапу кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів……. 116
    3.2. Питання, що підлягають аналізу на основному етапі проведення експертизи та основні методи їх дослідження……………………………….. 126
    3.3. Формування висновків та рекомендацій як заключний етап кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів……. 173
    Висновки до розділу 3…………………………………………………………. 178

    ВИСНОВКИ………………………………………………………………………… 179
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………... 189
    ДОДАТОК…………………………………………………………………………... 225



    ВСТУП

    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Набуття Україною незалежності ознаменувало нову віху в її розвитку. Трансформаційні процеси, що тривають вже більше вісімнадцяти років, відбуваються майже в усіх сферах соціально-економічного життя держави. Однак, попри незаперечні успіхи у державно-суспільному будівництві суверенної України, існує й довга низка проблем, одна з яких – недосконалість механізмів запобігання злочинності і недостатність наукового інструментарію вивчення та нейтралізації детермінант злочинності.
    Саме ускладнення національного спектра детермінант злочинності ставить перед українським суспільством нові завдання в організації кримінально-превентивної діяльності, які передбачають єдність наукової платформи, політичної волі, ідеології «верховенства права» та конкретної кримінологічної практики. Необхідно зауважити, що на сьогодні конкретні заходи з протидії злочинності здійснюються в основному на рівні правозастосування, тоді як законодавча та інша нормотворча діяльність все ще залишаються недостатньо залученими до цього процесу як форми реалізації кримінологічної практики.
    Україна як одна з країн Центрально-Східної Європи, що знаходяться на перехідному етапі, наразі формує якісно нові соціальні пріоритети та вектори політичної діяльності. Ця обставина об’єктивно робить соціально-правові перетворення у правовій системі своєрідним фактором ризику суспільного розвитку, що притаманно для більшості європейських країн пострадянської формації. На думку багатьох учених-правників, зазначені перетворення в Україні характеризуються певною безсистемністю та конфліктністю. Правові помилки, допущені у процесі позитивно-правової нормотворчості, можуть посилити соціальну напруженість у суспільстві, створити можливості для зловживання правом та набути, таким чином, криміногенно небезпечного характеру.
    У цій ситуації набуває своєї специфічної значущості наукове супроводження процесу протидії злочинності, що повинно здійснюватись на всіх його рівнях – від проектування норм права до їх реалізації. Ось чому серед найбільш актуальних у вітчизняній кримінології питань постає необхідність з’ясування механізму нормативно-правової детермінації злочинності, вироблення рекомендацій щодо удосконалення процесу підготовки, прийняття та вчасного коригування нормативно-правових актів з урахуванням завдання щодо протидії злочинності. Вирішення зазначених питань вбачається у розробці й впровадженні у процес нормотворчості окремого інституту кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів.
    Цей напрямок наукової розробки на рівні самостійного дослідження є принципово новим на теренах нашої держави.
    Вищевикладене і спонукало до обрання даної теми дисертаційного дослідження.
    Теоретичні дослідження різних аспектів правової детермінації злочинності та способів протидії їй провадила низка видатних кримінологів. У радянський період зазначена проблематика різною мірою розроблялась у працях Б. С. Волкова, М. П.Дубиніна, І. І. Карпеця, В. М. Кудрявцева, Н. Ф Кузнєцової та деяких інших учених. Однак, з огляду на певні ідеологічні особливості наукових досліджень того часу, кримінологічна обґрунтованість системи права сумнівам не піддавалася. Тому правова детермінація злочинності розглядалася в основному лише з позицій недоліків правової свідомості окремих індивідів.
    У пострадянський період вивчення проблем нормативно-правової детермінації злочинності та кримінологічної експертизи почалося під дещо інакшим ракурсом і провадилося такими авторами, як М. О. Барановський, С. В. Бородін, В .В. Голіна, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, А. І. Долгова, В. О. Дятлова, С. В. Задиран, А. П. Закалюк, О. Г. Кальман, А. В. Кирилюк, О. М. Костенко, О. М. Литвак, В. В. Лунєєв, Е. Ф. Побегайло, В. І. Поклад, В. М. Попович, В. І. Шакун, Д. А. Шестаков та ін.
    У 1991 році з ініціативи та під керівництвом А. П. Закалюка було розгорнуто дослідження концептуальних та методологічних проблем кримінологічної експертизи. Перша публікація цього вченого стосовно методологічних проблем підвищення якості законотворення в Україні засобами науково-кримінологічної експертизи з’явилась у 1996 р. Цього ж року стало відомо про розробку правових і методологічних засад кримінологічної експертизи нормативно-правових актів та проекту відповідного закону вченими під керівництвом проф. А. І. Долгової (РФ). У 2001 році вийшла монографія В. М. Поповича «Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки», одним із завдань якої було дослідження інституту економіко-кримінологічної експертизи як засобу адаптації економіко-правового середовища України до ринкових фінансово-господарських відносин. У 2008 р. під редакцією А. П. Закалюка побачив світ «Курс сучасної кримінології», у третьому томі якого окрему главу присвячено методології, методиці та організаційно-правовому забезпеченню кримінологічної експертизи. Загалом упродовж 1998–2009 рр. із зазначеної проблематики було опубліковано низку наукових статей, авторами яких були А. П. Закалюк, О. М. Джужа, В. М. Попович, А. В. Кирилюк, М. О. Барановський, С. В. Задиран, В. І. Поклад, Є.В. Богданов, В. О. Дятлова, С.А. Калінін.
    Деякі аспекти нормативно-правової детермінації окремих видів злочинів (злочинності) висвітлювались також і у працях Л. М. Давиденка, О. А.Мартиненка, М. І. Мельника, В. В. Пивоварова та інших.
    Однак варто зауважити, що фундаментальних наукових розробок монографічного характеру стосовно науково-методичного забезпечення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів у вітчизняній науці дотепер не здійснено.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з п. 5.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., п. 4 Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р., п. 1 Плану заходів щодо подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» та державної антикорупційної політики на період до 2011 р., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 657 від 15 серпня 2007 р.
    Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття змісту та особливостей кримінологічної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів і вироблення на підставі цього науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо її провадження.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
    – з’ясувати поняття та завдання експертиз у сфері права;
    – дослідити предмет та риси кримінологічної експертизи як різновиду експертиз;
    – сформулювати поняття кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    – дати загальну характеристику методичних та організаційно-правових засад кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    – розкрити детермінаційну природу сучасної злочинності в Україні;
    – встановити сутність та механізм нормативно-правової детермінації злочинності;
    – розробити методичні та організаційно-правові основи підготовчого етапу кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    – сформулювати перелік питань, які підлягають аналізу, та з’ясувати основні методи їх дослідження на основному (робочому) етапі кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    – дослідити методичні та організаційно-правові аспекти формулювання висновків та надання рекомендацій як заключного етапу кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері запобігання злочинності та нейтралізації її правових детермінант.
    Предмет дослідження становить кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів та її науково-методичне забезпечення.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження з огляду на його об’єкт, предмет, мету та завдання стали: на філософському рівні – діалектичні закони і категорії теорії пізнання; на загальнонауковому рівні – основні логіко-гносеологічні принципи і прийоми пізнання соціальних явищ і процесів; на спеціально-кримінологічному рівні – контент-аналіз, метод експертних оцінок, опитування, кореляційний аналіз.
    Застосування закону діалектичного протиріччя дозволило дослідити особливості механізму нормативно-правової детермінації злочинності (підрозділ 2.3).
    Використання принципу історизму дозволило виявити деякі особливості детермінації злочинності, дослідити традиційний та інноваційний аспекти в праві (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1-3.3).
    Порівняльно-правовий метод дозволив виявити деякі особливості нормативно-правової детермінації злочинності та проаналізувати законодавство Республіки Білорусь стосовно правової регламентації кримінологічної експертизи (підрозділи 1.4, 2.2, 3.1-3.3).
    Застосування теорії систем дало можливість описати механізми нормативно-правової детермінації, а також виробити критерії кримінологічної неефективності норм права (підрозділи 2.3, 3.2).
    Метод контент-аналізу використовувався для розгляду проектів нормативно-правових актів, а також висновків юридичних та галузевих експертиз по них, методичних матеріалів, публікацій у пресі (підрозділи 1.4, 3.1, 3.2); метод експертних оцінок – стосовно положень окремих нормативно-правових актів, їх криміногенного потенціалу (підрозділ 3.2).
    З метою виявлення у чинних нормативно-правових актах нормативно-правових детермінант злочинності здійснювався кореляційний аналіз; проведено опитування 50 працівників ОВС, 23 працівників прокуратури, 15 адвокатів, 34 працівників органів місцевого самоврядування, 28 приватних підприємців, 12 представників релігійних організацій.
    Емпіричну базу дослідження складають дані державної статистики, матеріали Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, 87 висновків правової, гендерно-правової та галузевої експертиз конкретних нормативно-правових актів і їх проектів, 45 прийнятих до розгляду Верховною Радою України законопроектів, результати наукових досліджень кримінологічного, соціологічного, історіографічного спрямування, що були здійснені вітчизняними та зарубіжними вченими, а також засоби масової інформації за 2004-2009 роки.
    Правовою основою дослідження є конституційні норми, нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.
    Наукова новизна дослідження. Вперше в Україні на дисертаційному рівні здійснено комплексне дослідження проблем науково-методичного забезпечення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів.
    Наукова новизна роботи полягає в наступному.
    Вперше в Україні:
    - на основі аналізу особливостей динамічних та статичних компонентів правової системи та інституційних якостей злочинності досліджено сутність, механізм нормативно-правової детермінації злочинності, розроблено типологію і класифікацію нормативно-правових криміногенних факторів;
    - охарактеризовано кримінологічну експертизу як різновид експертиз: з’ясовано її місце у системі експертного знання та виділено відповідні риси кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    - охарактеризовано кримінологічну експертизу нормативно-правових актів і їх проектів як експертизу у галузі права;
    - досліджені методичні та організаційно-правові основи підготовчого етапу кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    - вироблено перелік питань, які підлягають аналізу на основному (робочому) етапі кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    - досліджені методичні та організаційно-правові аспекти формулювання висновків та надання рекомендацій як заключного етапу кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів;
    - розроблено методичні рекомендації щодо проведення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів.
    Удосконалено:
    - поняття кримінологічної експертизи як інституту кримінологічної практики;
    - поняття кримінологічної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів;
    - систему критеріїв кримінологічної неефективності норм права, в основу якої покладені знання про механізм нормативно-правової детермінації злочинності;
    - наукові підходи щодо використання конкретних методів, форм і засобів збирання та аналізу кримінологічно значущої інформації, а також прогнозування при проведенні кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів.
    Дістало подальшого розвитку:
    - знання щодо предмету, завдань та принципів проведення експертиз у галузі права;
    - обґрунтування детермінуючого зв’язку системи права зі злочинністю;
    - знання щодо об’єкта, предмета, мети, видів та принципів кримінологічної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів;
    - знання щодо методичних начал кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, а саме: додатково обґрунтована доцільність використання трьохстадійної структури процедури експертно-кримінологічного дослідження з виділенням підготовчого, робочого (основного) та заключного етапів; охарактеризована концептуальна змістовна побудова кожної із зазначених стадій;
    - розроблення організаційно-правових засад кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, зокрема: з’ясовані фактичні та юридичні, матеріальні і процесуальні підстави для проведення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, встановлений перелік її суб’єктів, а також визначені суб’єкти, які мають володіти правом ініціювання експертно-кримінологічного дослідження.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані при науковому та методичному забезпеченні впровадження інституту кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів у національну кримінологічну практику та його подальшого функціонування.
    Результати дослідження можуть бути використані відповідними суб’єктами законодавчої ініціативи та науковими установами у ході розробки та прийняття Закону «Про кримінологічну експертизу нормативно-правових актів та їх проектів», відповідного положення про порядок здійснення такої експертизи.
    Крім того, матеріали дисертації знайдуть застосування у навчальному процесі в юридичних ВНЗ, факультетах при вивченні курсу «Кримінологія», а також при написанні монографій, підручників, методичних посібників.
    Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ. До Апарату міністра МВС України надіслано рекомендації щодо здійснення кримінологічного прогнозування дії нормативно-правових актів і їх проектів (Акт впровадження в діяльність Апарату міністра МВС України від 02.03.2010 р.)
    Результати дослідження оприлюднено на одинадцяти науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 24 травня 2008 р.); «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 2008); «Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні» (Харків, 15 травня 2008 р.); «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 30 жовтня 2009 р.) та інших.
    Публікації. Основні положення та результати дисертації знайшли своє відображення в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях та одинадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях, опублікованих у відповідних збірниках.
    Структура дисертації побудована відповідно до її мети, завдань та предмета дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатка. Загальний обсяг роботи становить 235 сторінок, з них обсяг основного тексту – 188 сторінок, додатка – 10. Список використаних джерел складається з 402 позицій і займає 37 сторінок.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    В результаті проведеного дослідження можна сформулювати ряд висновків.
    1. Система права є інструментом стабілізації і розвитку соціальної системи. Специфічна роль, що відводить у суспільстві її правовому компоненту, обумовлює необхідність посиленої уваги при його конструюванні. Критерій адекватності нормативного ядра правової системи реально існуючим у суспільстві відносинам, запитам, традиціям та інноваціям, є запорукою успішного виконання його примусово-регулюючої та охоронної функцій. Однак, невідповідність – може призвести до виникнення системних дефектів, дестабілізувати суспільний порядок, сприяти появі конфліктів між суб’єктами права, вчиненню злочинів. Саме тому, необхідним елементом наукового забезпечення правотворчості має стати кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів.
    Обов’язковою умовою вироблення науково обґрунтованої методики кримінологічної експертизи є знання про особливості нормативно-правової детермінації злочинності.
    2. Використання виробленої загальною теорією держави і права концепції динамічних та статичних складових правової системи, дозволило описати можливі механізми нормативно-правової детермінації злочинності і зробити, таким чином, висновок про наявність двох її типів: динамічного та статичного.
    Динамічний тип детермінації пояснюється внутрішніми властивостями соціальної системи. Завдяки динаміці, рухливості соціальних підсистем і системи права утворюються специфічні форми їх взаємодії. Недосконалість нормативно-правового акту, конфліктогенність його приписів через невідповідність об’єктивно існуючим закономірностям і тенденціям суспільного розвитку, призводить до того, що соціум як самодостатня, самоорганізована система, позбавляється від останнього. Враховуючи нормативні властивості позитивного права, як примусового регулятора, неприйняття соціальною системою його положень відбуваються у формі девіацій, не виключено – злочинних.
    Статичний тип детермінації злочинності характеризується її зв’язком з внутрішніми дефектами нормативно-правового акту, пов’язаного з недоліками техніко-юридичного, формально-логічного, лінгвістичного конструювання норм права.
    Зазначені нормативно-правові недоліки узагальнено можливо об’єднати у категорію нормативно-правових детермінант злочинності.
    Таким чином, нормативно-правові детермінанти злочинності - це такі положення нормативно-правового акту чи його проекту, які безпосередньо детермінують вчинення злочинів або блокують дію антикримінальних заходів, що вживаються суспільством і державою. Їх наявність дає підстави для характеристики нормативно-правового акту як кримінологічно неефективного.
    3. Проведений в ході дослідження аналіз наукової літератури з проблем недоліків нормативно-правових актів, що можуть що можуть обумовити його кримінологічну неефективність, приводить до висновку про доволі значну кількість їх видів, що спонукало автора до проведення відповідної класифікації:
    - В залежності від особливостей закріплення норм в нормативно-правовому акті чи його проекті:
    а) фіксовані нормативні положення, що стимулюють або створюють обстановку для вчинення злочину;
    б) латентні криміногенно небезпечні прояви у тексті нормативно-правого акту.
    - В залежності від особливостей спрямованості норми права:
    а) нормативно-правові детермінанти злочинності, що містяться в нормах матеріального права;
    б) нормативно-правові криміногенні детермінанти злочинності, що містяться в нормах процесуального права.
    - В залежності від особливостей суспільних відносин, що регулюються нормативно-правовим актом:
    а) нормативно-правові детермінанти злочинності, що містяться в законі про кримінальну відповідальність;
    б) нормативно-правові детермінанти злочинності, що містяться у нормах права, спрямованих на організацію і здійснення правозастосовної діяльності (норми права, що регламентують діяльність ОВС, органів прокуратури, судових органів тощо);
    в) нормативно-правові детермінанти злочинності, що містяться у нормах права, переважно регулятивної спрямованості (норми і приписи цивільного, трудового, господарського, фінансового та інших галузей права).
    - В залежності від характеру нормативно-правового дефекту:
    а) криміногенна прогалина в праві;
    б) криміногенна колізія права;
    в) кримінологічно неефективний зміст норми права.
    - В залежності від структурних елементів норми:
    а) криміногенно небезпечні положення гіпотези;
    б) криміногенно небезпечні положення диспозиції;
    в) криміногенно небезпечні положення санкції.
    - Корупціогенні нормативно-правові детермінанти злочинності.
    4. Проведене дослідження засвідчило відсутність у кримінологічній науці, по-перше, науково обґрунтованого поняття кримінологічної експертизи, по-друге, її місця серед інших видів експертиз, по-третє, єдиної точки зору стосовно поняття, об’єкту і предмету кримінологічної експертизи нормативно-правової актів і їх проектів. У зв’язку з цим дисертант пропонує власну дефініцію кримінологічної експертизи, як поняття родового по відношенню до експертно-кримінологічного дослідження нормативно-правових актів і їх проектів: експертно-кримінологічне дослідження, спрямоване на виявлення кримінологічно значущих факторів, небажане виникнення чи негативні зміни яких пов’язані з об’єктом дослідження, а також розроблення рекомендацій щодо їх усунення, запобігання або стимулювання.
    Проведене співвіднесення кримінологічної експертизи з іншими різновидами експертиз дозволило охарактеризувати її як різновид експертиз у галузі права, що спрямована на прийняття кримінологічно обґрунтованого рішення у галузі проблемного питання. Поряд з цим кримінологічна експертиза мислиться як різновид державних, постійних, поліфункціональних, соціальних експертиз, має евристичний характер та організується за принципом автогенезу.
    На підставі цього, було піддано конструктивній критиці позиції ряду вчених щодо визначення поняття кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів. Виявлення в них недоліків, а також ряду позитивних моментів, дозволило дисертанту прийти до висновку про можливість дефініціювання означеної експертизи у вузькому та широкому розумінні.
    У вузькому розумінні кримінологічна експертиза нормативно-правових актів може розумітися як спеціальне, здійснюване на основі науково обґрунтованої методики кримінологічне дослідження нормативно-правових актів і їх проектів, спрямоване на виявлення, усунення або мінімізацію впливу таких їх положень, що детермінують або ж можуть детермінувати злочинність чи блокують або можуть блокувати дію антикримінальних заходів (засобів), що вживаються суспільством і державою.
    У широкому розумінні кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів може розумітися як форма кримінологічного контролю, що реалізується у вигляді наукового забезпечення процесу правотворчості і здійснюється в межах кримінологічної політики держави.
    5. В залежності від об’єкту експерно-кримінологічного дослідження обґрунтовується необхідність виділення двох різновидів кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів: обов’язкової та факультативної.
    Обов’язкова кримінологічна експертиза визначає об’єктами свого дослідження проекти нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у фінансово-економічній, природоохоронній, освітній сферах, сферах охорони здоров’я, соціального захисту, раціонального природокористування, судочинства, державної служби, правоохоронної діяльності, кримінальної відповідальності.
    Факультативна кримінологічна експертиза своїм об’єктом має проекти нормативно-правових актів у всіх інших сферах суспільних відносин, а також чинні нормативно-правові акти у разі виявлення криміногенно значущих недоліків у їх правовому регулюванні.
    6. Проведений в ході дисертаційного дослідження аналіз основних положень теорії правотворчості засвідчив, що кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів, будучи органічно вплетеною у нормотворчий процес, визначає предметом свого дослідження кримінологічні фактори правотворчості. Останні ж об’єднують у собі доволі широкий спектр соціально-правових реалій, який умовно можна скомпонувати за трьома напрямками: а) елементи системи права; б) соціальні практики; в) злочинність як особливий вид взаємодії системи права і соціальних практик.
    7. Кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів, як будь-яка наукова діяльність, ґрунтується на певних принципах. Однак, проведене дослідження виявило чималі суперечності різних науковців у підходах до визначення останніх. У зв’язку з цим обґрунтовується наступний перелік принципів, на яких ґрунтується експертно-кримінологічне дослідження: а) науковість; б) принцип автогенезу; в) об’єктивність; г) всесторонність і повнота дослідження; д) доцільність; е) економічна обґрунтованість; ж) відповідальність.
    8. Будь-яка експертиза характеризується наявністю певної методики її проведення, яка охоплює набір конкретних методів, способів, форм і засобів. Не є виключенням в цьому плані і кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів.
    Слід зазначити, що з’ясування двох типів нормативно-правової детермінації злочинності обумовило виділення дисертантом двох типів експертно-кримінологічного дослідження: соціально-динамічного (спрямоване на встановлення динамічного типу нормативно-правової детермінації злочинності); юридико-догматичного (спрямоване на встановлення статичного типу нормативно-правової детермінації злочинності). Кожен з наведених вище типів досліджень вирізняється особливостями характеру кримінологічної інформації, її джерелами, специфікою її аналізу та формування на її основі кримінологічного прогнозу.
    Проведене дослідження показало, що найбільш плідним для провадження експретно-кримінологічного дослідження є використання виробленої у науковому напрямку експертології тричленної структури його організації і проведення, яка включає в себе підготовчий, основний (робочий) і заключний етапи.
    9. Підготовчий етап починається після прийняття рішення про проведення кримінологічної експертизи нормативно-правого акту чи його проекту і укладення компетентним органом державної влади відповідного договору із експертно-кримінологічною установою. Даний етап складається з наступних операцій: а) отримання нормативно-правового акту чи його проекту із супровідними матеріалами; б) формування експертної групи; в) з’ясування особливостей предмету експертно-кримінологічного дослідження; г) формування робочих гіпотез; д) формування програми дослідження і складання його плану.
    10. Основний (робочий) етап кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів складається з двох частин (стадій): збирання та аналіз кримінологічної інформації; прогнозування дії нормативно-правового чинника.
    Доведено, що при збиранні та аналізі кримінологічної інформації при соціально-динамічному експертно-кримінологічному дослідженні ефективним є використання системного, структурно-функціонального, порівняльно-правового, історико-правового методів, а також методів правового і кримінологічного моделювання, експертних оцінок, контент-аналіз, опитування, узагальнення статистичних даних і правозастосовчої практики.
    В межах юридико-догматичного експертно-кримінологічного дослідження доцільно використовувати такі методи, як системний, формально-юридичний, структурно-функціональний, метод експертних оцінок, а також ряд загально-логічних методів.
    Проведений аналіз наукової літератури з кримінології, теорії права та соціології, а також ряду нормативних документів дає нам підстави виділити ряд блоків (груп) недоліків нормативно-правових актів чи їх проектів, які характеризуються відносною функціональною однорідністю та одночасно становлять критерії кримінологічної неефективності норм права:
    За динамічним типом нормативно-правової детермінації:
    - Відставання норм права від реальних суспільних потреб, неадекватне їх випередження чи інша невідповідність правової регламентації.
    - Соціальна збитковість регулювання правовідносин, коли негативні наслідки і соціальні витрати перевищують позитивні соціальні результати.
    - Привнесення до соціального життя елементів конфліктності інтересів і поведінки різних соціальних груп.
    - Наявність правових передумов для формування колізій правових інтересів у кореспондуючих суб’єктів правовідносин.
    - Невідповідність норм права системі загальноприйнятих більшістю населення життєвих цінностей, культурних традицій, а також соціальним очікуванням населення, стереотипам законослухняної поведінки.
    - Надлишковість публічно-правових форм і методів регулювання суспільних відносин, що невиправдано обмежують свободу соціально-економічної діяльності і можуть призвести до дестабілізації правопорядку.
    - Невідповідність способів (типів) правового регулювання сфері та предмету правового регулювання, його цілям, принципам, а також вимогам правопорядку та законності.
    - Необґрунтована комерціалізація обігу суспільних благ.
    - Фінансово-економічна, організаційно-управлінська, наукова, кадрова та інша незабезпеченість практичної реалізації положень нормативно-правого акту чи його проекту.
    За статичним типом нормативно-правової детермінації:
     Невизначеність об’єктно-предметного та суб’єктного складу правовідносин, умов і підстав їх виникнення, зміни чи припинення.
     Невизначеність і розбалансованість інтересів суб’єктів правовідносин, їх прав та обов’язків:
     Недоліки в механізмі реалізації нормативно-правового акту:
     Недоліки, пов’язані із встановленням юридичної відповідальності, порядку її реалізації.
     Недоліки формально-логічного, лінгвістичного та юридико-технічного конструювання норм права.
    У відповідності до зазначених критеріїв встановлено перелік відомостей, які підлягають аналізу при провадженні експертно-кримінологічного дослідження:
    1) для виявлення нормативно-правових детермінант злочинності динамічного типу:
    - інформація про нормативно-правовий акт чи його проект, що піддається експертизі: а) відомості щодо сфери правовідносин, які піддаються нормативно-правовому регулюванню; б) відомості щодо сфери правовідносин, які є суміжними з вищенаведеними, а також, які залежать від них; в) нормативно-правова база, яка забезпечує функціонування зазначених суміжних та залежних сфер правовідносин; г) відомості щодо конститутивної залежності об’єкту експертування від інших нормативно-правових актів, а також взаємодії з ними; д) інформація про метод правового регулювання;
    - інформація про особливості суспільних відносин, які піддаються (піддаватимуться) нормативно-правовому регулюванню, а також суміжні з ними суспільні відносини та інші соціальні практики: а) відомості щодо соціальних традицій, що мають суттєве значення у зв’язку з прийняттям (дією) нормативно-правого акту; б) відомості щодо інноваційних процесів (соціальних потреб і тенденцій розвитку) у зазначеній сфері, а також її нормативно-правової та іншої урегульованості і збалансованості, в тому числі - відомості щодо наявності та розвиненості моральних, релігійних та інших соціальних регуляторів поведінки; в) відомості щодо наявності, ступеню та джерел соціальної напруженості у зазначеній сфері; г) інформація щодо соціальних ресурсів, необхідних для реалізації нормативно-правового акту (матеріальні, організаційні, ідеологічні тощо);
    - інформація про стан злочинності, а також систему запобіжних (антикримінальних) заходів у сфері суспільних відносин, які регулюються (регулюватимуться) нормативно-правовим актом чи його проектом, що піддається експертизі;
    2) для виявлення нормативно-правових детермінант злочинності статичного типу:
    - інформація про особливості структури правовідносин, які вводить в соціальну практику нормативно-правовий акт чи його проект, а саме: наявність всіх компонентів правовідносин та адекватність їх співвідношення і конструювання;
    - інформація щодо механізму реалізації нормативно-правового акту чи його проекту: а) відомості щодо наявних чи проектних правових процедур реалізації об’єкту експертизи: наявність відповідних положень, методичних вказівок, порад тощо, які б давали змогу суб’єкту застосування норми права чітко уявляти його механізм; б) відомості про джерела та реальні можливості матеріально-технічного забезпечення реалізації нормативно-правового акту; в) відомості щодо примусових механізмів виконання положень нормативно-правового акту чи його проекту, а також відповідальності за їх невиконання; г) відомості щодо обсягу та механізму контролю за виконанням нормативно-правового акту;
    - інформація про особливості лінгвістичного та формально-юридичного конструювання норм права у об’єкті експертизи: а) відомості про використання латентних текстових форм; б) відомості про використання бланкетних та відсильних диспозицій норм права; в) відомості про конкуруючі норми; г) відомості про порушення законів формальної логіки у тексті нормативно-правового акту чи його проекту.
    11. Кримінологічне прогнозування як кінцевої стадії основного (робочого) етапу проведення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів передбачає три процедури: а) кримінологічне прогнозування у сфері регуляції об’єкту експертизи без врахування дії останнього (пошуковий прогноз); б) кримінологічне прогнозування у сфері регуляції об’єкту експертизи із врахуванням дії останнього, тобто тих змін у соціальному порядку, які привносить нормативно-правова інновація (нормативний прогноз); в) зіставлення показників двох вказаних прогнозів; г) оцінка ступеню достовірності одержаних результатів.
    Обґрунтовано, що для здійснення кримінологічного прогнозування дії нормативно-правового фактору доцільно використовувати такі методи, як екстраполяція, експерті оцінки, моделювання, порівняльний аналіз.
    12. Заключний етап кримінологічної експертизи полягає у наданні на основі кримінологічного прогнозу науково обґрунтованих конкретних висновків стосовно наявності чи відсутності кримінологічно неефективних норм права у нормативно-правовому акті чи його проекті та викладенні відповідних пропозицій щодо їх усунення.
    За результатами проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації по проведенню кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів (див. додаток).





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. 10 Конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями: историческая справка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.un.org/russian/topics/crime/history.htm.
    2. Blalock H.M. Power and conflict: Toward to general theory / H.M. Blalock. Newberg Park. – L. – New Delhi. Sage publ., 1989.
    3. Directive approximating the legal arrangements for the protection of inventions by utility model № 599РС0309 [Еlecronic resourse]. – Mode of access: www.EUR-Lex.no/directiver/en_599РС0309.shtml.
    4. Абдуллаев М. И. Проблемы теории государства и права: Учебник. / М.И. Абдуллаев, С.А. Комаров – СПб.: Питер, 2003. – 576 с.
    5. Абдуллаев Н. Д. Диалектика правотворчества / Н.Д. Абдуллаев. – Баку: Азернешр, 1972. – 142 с.
    6. Аванесов Г.А. Теория и методология криминологического прогнозирования / Г.А. Аванесов. – М: Юрид.лит, 1972. – 334 с.
    7. Аверьянов В.В. Традиции и традиционализм в научной и общественной жизни России (60 – 90-е годы ХХ века) / В.В. Аверьянов // Общественные науки и современность. – 2000. – №1. – С. 68-77.
    8. Агеев Е.П. Нелинейная термодинамика в вопрсах и ответах. Изд. 2-е, испр. и доп. / Е.П. Агеев. – М.: МЦНМО, 2005.
    9. Алауханов Е. Криминология: учебник. / Е. Алауханов – Алматы. 2008. - 429 с.
    10. Алексеев А.И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы: монография / А.И. Алексеев, С.И. Герасимов, А.Я. Сухарев. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 496 с.
    11. Алексеев С.С. Общая теория права: в двух томах. Т. 1. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. - 361 с.
    12. Алексеев С.С. Общая теория права: в двух томах. Т. 2. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. - 360 с.
    13. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев. – М.: Юридическая литература, 1975. – 261 с.
    14. Алиев Н.Б. Теоретические основы советского уголовного правотворчества: автореферат дис.…докт. юрид. наук: 12.00.08 / Харьковский юридический институт им. Ф. Э. Дзержинского. – Х., 1989. -32 с.
    15. Андреев И.С. Системный подход к понятию экспертизы нормативно-правового акта / И.С. Андреев // Журнал российского права. – 2001. - №6. – С. 54-59.
    16. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. – К.: Вид-во "Генеза", 1996. – 368 с.
    17. Антонян Ю.М. Криминология: избр. Лекции / Ю.М. Антонян. – М., 2004. – 198 с.
    18. Антонян Ю.М. Методы моделирования в изучении преступника и преступного поведения / Ю.М. Антонян, Ю.Д. Блувштейн. – М.: РИО Академии МВД СССР, 1974.
    19. Апт Л.Ф. Избыточность правовой информации / Л.Ф. Апт // Проблемы совершенствования советского законодательства. – Труды ВНИИ советского законодательства – М.: ВНИИ советского законодательства, 1978. – С. 73-80.
    20. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования) / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.
    21. Афанасьев В.Г. Системность и общество / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
    22. Афонін Е.А. Суспільний розвиток від Різдва Христового / Е.А. Афонін, О.М. Бандурка, А.Ю. Мартинов. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 312 с.
    23. Бабаев В.К. Теория права и государства в схемах и определениях: учебное пособие / В.К. Бабаев, В.М. Баранов, В.А. Толстик. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с.
    24. Бабенко С. Права человека в условиях глобализации / С. Бабенко // Законность. – 2007. - №10. – С. 52-54.
    25. Байтин М.И. Право и правовая система: вопросы соотношения / М.И. Байтин // Право и политика. – 2000. – № 4. – С. 4-15.
    26. Бакаєв О.В. Методи кримінологічних досліджень / О.В. Бакаєв // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. - № 4. – С. 120-127.
    27. Бакуменко В., Кравченко С. Підходи до прогнозування нормотворчої діяльності / В. Бакуменко, С. Кравченко // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. - Вип.2. – 2002 р.: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – С. 3-9.
    28. Бандурка А.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: монографія / А.М. Бандурка, Л.М. Давиденко. – Х: Гос. спец. изд-во «Основа», 2003. – 368 с.
    29. Барановский Н.А. Методология криминологической экспертизы проектов нормативно-правовых актов / Н.В. Барановский // Юстиция Беларуси. – 2006. – №5. – С. 56-62.
    30. Барановский Н.А. Основы научно-практической методики криминологической экспертизы проектов нормативних правових актов: проблемы и пути их решения / Н. Барановский // Юстиция Беларуси. – 2007. – №2. – С. 76-84.
    31. Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований / Г.С. Батыгин. – М.: Аспект Персс, 1995. – 345 с.
    32. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман. – М., 2002.
    33. Бачинин В.А. Основы социологии права и преступности / В.А. Бачинин. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001 – 308 с.
    34. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек. – М., 2000. – 384 с.
    35. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа. – М.: «Стелс», 1995. – 303 с.
    36. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукамн. – М.: Изд-во "Медум", 1995. – 323 с.
    37. Бердяев Н.А. Государство / Н.А. Бердяев // Власть и право. Из истории русской правовой мысли. – Л., 1990. – С. 289-290.
    38. Бешелев С. Д. Экспертные оценки / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. - М.: Наука, 1973. - С. 157.
    39. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: навчальний посібник / А.О. Білоус. – К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 1997. – 200 с.
    40. Бобровник С. В. Правовий конфлікт та юридичні колізії: взаємодія та взаємозалежність / С.В. Бобровник // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 4. – С. 3–9.
    41. Бобровник С.В. Подолання правових колізій як засіб забезпечення системності та ефективності законодавства / С.В. Бобровник // Правова держава. - 2003. - № 14 – С. 30-38.
    42. Богданов Е.В. Криминогенный риск как предмет криминологической экспертизы проектов законов [Електронний ресурс] / Е.В. Богданов. – Режим доступу: www.csr.ru/_upload/editor_files/file0260.doc.
    43. Бодак А., Бажанов О. Проблемы криминологической экспертизы / А. Бодак, О. Бажанов // Юстиция Беларуси. – 2005. - №4. – С. 65-66.
    44. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: учебн. для студентов вузов, обучающихся по направлению и спец. «Юриспруденция» / Е.Ф. Борисов. – М.: Юрист, 1999. – 567 с.
    45. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель / С.В. Бородин. – М.: Юрид. лит., 1990. – 287 с.
    46. Бородин С.В., Лунеев В.В. О криминологической экспертизе законов и иных нормативно-правовых актов / С.В. Бородин, В.В. Лунеев // Государство и право. – 2002. - №6. – С. 40-45.
    47. Босхолов С.С. Криминологическая информация и правоприменительная деятельность ОВД / С.С. Босхолов. – Минск, 1990. – 279 с.
    48. Ботнаренко О.М. Дискреція та деякі особливості злочинів у сфері земельних відносин / О.М. Ботнаренко // Адвокат. – 2008. - № 9. – С. 33-35.
    49. Бранский В.П. Проблемы взаимосвязи и случайности и её значение для естсествознания / В.П. Бранский // Некоторые философские вопросы современного естествознания. – 1973. – Вып.1. – С.9-27.
    50. Братченко С.Л. Мир экспертизы – попытка определения координат / С.Л. Братченко // Экспертиза в современном мире: от знаний к деятельности / Под.ред. Г.В.Иванченко, Д.А. Леонтьева. – М.: СМЫСЛ, 2006. – С.63-76.
    51. Будзинский С. Начала уголовного права [Електронний ресурс] / С.Будзинский. – Режим доступу: www.pravoznavec.com.ua/books/53/28/.
    52. Будко В.В. Философия науки / В.В. Будко. – Х.: Консум, 2005. – 268 с.
    53. Бульбенков, В. В. Криминология. Математико-статистические методы анализа и прогнозирования: учебное пособие для студентов учреждений, обеспечивающих получение высшего образования по специальностям «Правоведение», «Экономическое право» / В. В. Бульбенков, В. А. Трухов; МВД Республики Беларусь, Академия МВД. — Минск: Академия МВД Республики Беларусь, 2007. — 169 с.
    54. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье. – М.: Socio-Logos, 1993. – 343 с.
    55. Быргэу М.М. Опыт системного исследования профилактики преступлений. Современное состояние проблемы / М.М. Бэргэу, А.Н. Литвинов. – М.: «ЮРКНИГА», 2004. - 160 с.
    56. Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации) / В.В. Василькова. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 480 с.
    57. Вебер М. Основные понятия стратификации / М. Вебер // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 24-33.
    58. Вентцель Е. С. Исследование операций / Е.С. Вентцель. - М.: Советское радио, 1972. - 551 с.
    59. Вершинин А.Б. Соотношение категорий "правовое поведение" и "правовая деятельность" / А.Б. Вершинин // Юридическая деятельность: сущность, структура, виды: Сб. научн. тр. – Ярославль: ЯрГУ, 1989. – С. 32-39.
    60. Винберг А.И. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз) / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская. - Волгоград, 1979. – 105 с.
    61. Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про правові засади цивільного захисту» прийнятого Верховною Радою України
    24 червня 2004 року № 1859-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minjust.gov.ua/0/18216.
    62. Витрук Н.В. "Васильев А.М. Правовая система социализма" / Н.В. Витрук, В.В. Лазарев. – М., 1987. // Советское государство и право. – 1988. – № 9. – С. 141-142. – Рец. на кн.: Васильев А.М. Правовая система социализма. – М., Юридическая литература. 1987. 328 с.
    63. Вицин С.Е. Моделирование в криминологии / С.Е. Вицин. – М., 1973. – 104 с.
    64. Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб / К.Г. Волинка. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
    65. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения / Б.С. Волков. – Казань: Издательство Казанского университета, 1975. – 110 с.
    66. Воробьёв Ю.Л. Управление риском и устойчивое развитие. Человеческое измерение / Ю.Л. Воробьёв, Г.Г. Малинецкий, Н.А. Матухов // Общественные науки и современность. – 2000. – № 6. – С. 45-49.
    67. Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование / О.А. Гаврилов. – М.:ИГП РАН, 1993. – 120 с.
    68. Гаджиев К.С. Политическая наука: учеб. пособие для студ. вузов. – 2-е изд-е / К.С. Гаджиев. – М.: Междунар. отношения, 1996. – 398 с.
    69. Галаган В.І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України): дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юр. наук: захищена 06.02.2004 / Галаган Володимир Іванович. – К.: Нац. академія внутр. справ, 2003. – 515 с.
    70. Гега П.Т. Деякі особливості банкрутства в Україні та недоліки правового регулювання / П.Т. Гега // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – №10. – С. 43-47.
    71. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель. – М., 1990. – 369 с.
    72. Гель А. Про доцільність подальшого існування ст. 391 КК України [Електронний ресурс] / А. Гель. – Режим доступу: www.khpg.org.ua/index.php?id= 1239799834.
    73. Гетьман І.В. Сучасні методологічні підходи до праворозуміння: комплексний аналіз / І.В. Гетьман // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2007. – Вип.14. – С. 47-57.
    74. Гидденс А. Структура общества: от теории к построению / А. Гидденс. – М.: Полиграф, 1996. – 354 с.
    75. Глазовский Н. Ф. Проблемы эколого-географической экспертизы / Н.Ф. Глазовский // Новое мышление в географии. - М.: 1991. - С. 110-118.
    76. Глушко В.М. О прогнозировании на основе экспертных оценок / В.М. Глушко // Науковедение. Прогнозирование. Информатика. – К., 1970 – С. 22-28.
    77. Гойман В.И. Действие права (методологический анализ) / В.И. Гойман. – М.: Академия МВД РФ, 1992. – 180 с.
    78. Гойман-Червонюк В.И. Очерк теории государства и права: в двух частях. Ч. 2: Теория права / В.И. Гойман-Червонюк. – М.: МЮИ МВД Росии, 1996. – 326 с.
    79. Голіна В.В. Кримінологічна політика держави: концептуальні положення та основні принципи її формування / В.В. Голіна, С.Ю. Лукашевич // Питання боротьби зі злочинністю. Зб. наук. праць. Вип. 16 / Редкол.: В.І. Борисов (гол. ред.) та ін. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008. – С. 36 – 48.
    80. Головач А.В. Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України: питання теорії та практики: дис. … канд. юр. наук: 12.00.07: захищена 24.11.04 / Головач Андрій Володимирович. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – 173 с.
    81. Гольц Г.А. Идейные, содержательные и информационные основы прогнозирования социально-экономических процессов / Г.А. Гольц // Общественные науки и современность. – 2005. – №5. – С. 54-66.
    82. Горбунов Е.А. Самоорганизация систем и прогнозирование военно-политических, экономических и социальных аспектов / Е.А. Горбунов. – К.: Ника-Центр, 2005. – 320 с.
    83. Горелов В. А. Сингулярные методы прогнозирования / В.А. Горелов // Рабочая книга по прогнозированию. - М.: Мысль, 1982 - С.132-189.
    84. Горшенков А.Г. Криминологический контроль и его роль в предупреждении преступлений / А.Г. Горшенков // Обеспечение прав личности и интересов государства в современном обществе. – Муром: Изд.-полиграфический центр МИ ВлГУ, 2004. – С. 254-258.
    85. Горшенков А.Г. Криминологический контроль как функциональная система государственной политики борьбы с преступностью / А.Г. Горшенков // Актуальные проблемы юридической науки и правоприменительной практики: Часть 2. – Киров: Филиал Санкт-Петербургского ин-та внешнеэкономических связей, экономики и права в г. Кирове, 2006. – С. 182-185.
    86. Горшенков Г.Н. «Шестаков Д.А. Преступность как свойство общества» / Г.Н. Горшенков // Сыктывкарский госуниверситет. Сборник научных трудов юридического факультета. – Сыктывкар, 2002. – С. 203-204. – Рец. на кн.: Шестаков Д.А. Преступность как свойство общества. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2001. – 264 с.
    87. Горяинов К.К. Криминологическая обстановка (методологические аспекты) / К.К, Горяинов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1991. – 97с.
    88. Готтфредсон М. Загальна теорія злочину / М. Готтфредсон, Т. Герші / Пер. з англ. Н. Бордукової. – Х.: Акта, 2000. – 323 с.
    89. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения / Ю.И. Гревцов. – Л.: ЛГУ, 1981. – 83 с.
    90. Гюггенбюль-Крейг А. Благо сатаны / А. Гюггенбюль-Крейг. - СПб., 1997. - 452 с.
    91. Давыдов А. Модульный анализ и конструирование социальных систем / А. Давыдов. – М., 1998.
    92. Данилевский Н.Я. Россия и Европа / Н.Я. Данилевский. – М.: Книга, 1991. – 574 с.
    93. Данилов А.Н. Переходное общество: проблемы системной трансформации / А.Н. Данилов. – Минск, 1997. – 429 с.
    94. Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку / И.Н. Даньшин. – Х.: Право, 1998.
    95. Де Сото Э. Загадка капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем мире / Э. Де Сото. – М., 2001. – 230 с.
    96. Девятко И.Ф. Диагностическая процедура в социологии. Очерк истории и теории / И.Ф. Девятко. — М.: Наука, 1993. — 175 с.
    97. Десятник В.О. Методологічна концепція правничого дослідження [Електронний ресурс] / В.О. Десятник. – Режим доступу: www.legalexpertise-ua.biz/method.html
    98. Джужа О. Джерела кримінологічної інформації про стан злочинності в Україні / О. Джужа, Д. Голоснічеко, А. Кирилюк // Право України. – 2003. – № 12. – С. 66-70.
    99. Джужа О. Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу / О. Джужа, А. Кирилюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – 2003. - №8. – С. 125-137.
    100. Джужа О. Кримінологічна експертиза як один з напрямків кримінологічної практики / О. Джужа, А. Кирилюк // Право України. – 2003. – № 10. – С. 68-74.
    101. Джужа О. Сучасний погляд на розвиток кримінології / О. Джужа, А. Кирилюк // Право України. – 2003. – № 2. – С. 97-101.
    102. Дідич Т.О. Нормопроектування: теоретико-правовий аспект: дис. … канд. юр. наук: 12.00.01 / Дідич Тарас Олегович. – К.: Київський університет права Національної академії наук України, 2006. – 215 с.
    103. Добровольский А. Критерии эффективности хозяйственного законодательства / А. Добровольский // Адкрытае грамадства Iнфармацыйна-аналiтычны бюлетэнь. – 1998. - № 5. – С. 107-110.
    104. Дудченко В.В. Концепції причинності в праві / В.В. Дудченко // Право і безпека. – 2005. - №3. – С.14.
    105. Дятлова В. Криминологическая экспертиза как специальная мера предупреждения преступности / В. Дятлова // Юстиция Беларуси. – 2006. - №5. – С. 38-40.
    106. Егорова И. «Издержки» демократии? / И. Егорова, П. Гуревич, В. Похмелкин // Соц. законность. – 1991. – №4. – С. 56.
    107. Економіка України: тенденції, оцінки, прогнози [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.case-ukraine.com.ua/u/db/ cf1e97b5bde2d3a0d823775b4 caccf- 27.pdf
    108. Жалинский А.Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / А.Э. Жалинский, М.В Костицкий. – Львов, 1980. – 252 с.
    109. Жбанкова И.И. Проблемы взаимодействия / И.И. Жбанкова. – М.: Политиздат, 1971. – 379 с.
    110. Железняк Н. Правове регулювання нормотворчої діяльності / Н. Железняк // Право України. – 2002 . – № 12. – С. 102-107.
    111. Жинкин С.А. Некоторые аспекты понятия эффективности норм права / С.А. Жинкин // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2004. - №1. – С.191-195.
    112. Загальні зауваження №22 (1993) Комітету ООН з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minjust.gov.ua/0/7735.
    113. Задирака Н. Ю. Теоретико-правові питання законотворчості: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Задирака Надія Юріївна / Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 2005.
    114. Задиран С. Криминологическая экспертиза проектов нормативно-правовых актов: современный этап нормативного обеспечения и общие подходы к методике проведения / С. Задиран // Юстиция Беларуси. – 2006. – №1. – С.41-44.
    115. Задиран С. Прогнозирование реализуемости правовых норм в процессе проведения криминологической экспертизы проектов нормативных правовых актов / С. Задиран // Юстиция Беларуси. – 2006. – №9. – С. 63-67.
    116. Заєць А.П. Роль Міністерства юстиції України у законотворчій діяльності / А.П. Заєць // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. № 1. – С. 20-36.
    117. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. Кн. 1 / А.П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 423 с.
    118. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. Кн. 3 / А.П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 317 с.
    119. Закалюк А.П. Методологічні проблеми підвищення якості законотворення в Україні засобами науково-кримінологічної експертизи / А.П. Закалюк // Вісник Академії правових наук України. – 1996. - №7. – С. 68-77.
    120. Закалюк А.П. Про запровадження в Україні кримінологічної експертизи / А.П. Закалюк // Право України. - 1999. - № 7. - С. 104.
    121. Закалюк А.П. Про правове регулювання та порядок проведення кримінологічної екс¬пертизи проектів законодавчих актів / А.П. Закалюк / Питання боротьби зі злочинністю: 36. наук, праць НДІ вивчення проблем злочинності. — Харків, 1998. — С. 96-124.
    122. Закон Республики Беларусь от 10.01.2000 г. «О нормативных правовых актах Республики Беларусь» // Звязда. – 2002. - № 143-144.
    123. Закон України від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №37. – Ст.308.
    124. Закон України в
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины