Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності в Україні

brief description

Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Прутяний Сергій Олександрович

УДК 343.911 (477)

Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності в Україні

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Храмцов Олександр Миколайович
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ВИДАМИ ЗЛОЧИННОСТІ ......................... 12
1.1. Поняття та ознаки професійної злочинності ............................................. 12
1.2. Співвідношення та зв’язок професійної злочинності
з організованою, рецидивною та злочинністю
у сфері службової діяльності ...................................................................... 27
Висновки до Розділу 1 ........................................................................................ 38

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ТА ГЕНЕЗИС ПРОФЕСІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
В УКРАЇНІ .......................................................................................................... 39
2.1. Професійна злочинність у дорадянський період ...................................... 39
2.2. Професійна злочинність у радянський період та перші роки
незалежності ................................................................................................. 47
Висновки до Розділу 2 ........................................................................................ 57

РОЗДІЛ 3. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ................................................................................................ 59
3.1. Класифікація злочинів, що вчиняються
кримінальними професіоналами ................................................................ 59
3.2. Структура професійної злочинності в Україні ......................................... 71
3.3. Особистість професійного злочинця, причини, умови
та особливості мотивації злочинів, що ним вчиняються ......................... 80
3.4. Кримінальна субкультура як ознака та детермінанта
професійної злочинності ........................................................................... 116
Висновки до Розділу 3 ...................................................................................... 128
РОЗДІЛ 4. СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ............................................................... 130
4.1. Профілактика та віктимологічна профілактика ...................................... 130
4.2. Запобігання, припинення та правові засоби
попередження професійної злочинності ................................................. 146
Висновки до Розділу 4 ...................................................................................... 163

ВИСНОВКИ....................................................................................................... 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 191
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 192

ВСТУП

Актуальність теми. Існування професійного злочинного середовища тривалий час офіційно не визнавалося. Вважалося, що існує певна категорія осіб, які постійно займаються вчиненням злочинів, що обумовлено недоліками їх соціалізації. У науковій літературі радянського періоду вказувалося та те, що таких осіб так мало, що не існує підстав для визнання існування самостійного виду злочинності – професійної.
Професійна злочинність існує і постійно змінюється в залежності від соціальних, економічних, правових і навіть політичних факторів. Вона не тільки заподіює істотну шкоду суспільству, але й сприяє відтворенню злочинного світу. Ознаки злочинного професіоналізму спостерігаються не тільки в загальнокримінальних злочинах, а й в злочинах у сфері економічної діяльності і злочинах у сфері використання електронно-обчислювальних машин. Професійна злочинність разом з організованою є найбільш небезпечними видами злочинності. Протидія та запобігання ним повинна бути пріоритетним напрямом в діяльності відповідних державних органів та суспільства в цілому. Але така діяльність обов’язково потребує проведення наукових досліджень даного феномену. Комплексний науковий аналіз стану цього виду злочинності, основних її кримінологічних детермінант, характеристики особистості професійного злочинця і інших елементів кримінологічної характеристики дозволить розробити ефективні заходи попередження цього виду злочинності як на загальносоціальному, так і на спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
Проблемами дослідження професійної злочинності в різні часи займалися як вітчизняні, так і закордонні вчені-кримінологи, криміналісти, спеціалісти з кримінально-виконавчого права, соціологи та психологи. Певні аспекти цього явища розглядалися Ю. М. Антоняном, О. М. Бандуркою, М. І. Гернетом, С. К. Гогелем, В. В. Голіною, А. І. Гуровим, Л. М. Давиденко, І. М. Даньшиним, А. П. Закалюком, А. Ф. Зелінським, С. М. Іншаковим, О. М. Костенко; Д. А. Корецьким, О. М. Літваком, О. М. Литвиновим, С. А. Масловим, С. Р. Микаутадзе, С. А. Солодовніковим, О. О. Тайбаковим, М. С. Таганцевим, В. О. Туляковим, І. П. Рущенко, І. Я. Фойницьким, В. П. Філоновим, Г. Й. Шнайдером та іншими.
На дисертаційному рівні окремі проблеми професійної злочинності виступали предметом досліджень в межах кандидатської дисертації Д. А. Виговського (2006 рік) та докторської дисертації В. Є. Батиргарєєвої (2011 рік).
Разом з цим, комплексного дослідження професійної злочинності як окремого кримінологічного явища в Україні не проводилося. Це обумовлює актуальність та доцільність проведення на дисертаційному рівні комплексного кримінологічного дослідження професійної злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства, а також виявлення та обґрунтування шляхів зниження її рівня.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ та ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767; базується на положеннях п. 1.2 «Пріоритетних напрямків розвитку правової науки України на 2005-2010 рр.» від 09.04.2004 р.; п. 2.5 «Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр.», затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755; п. 5.3 «Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр.» від 23.01.2005 р. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № від 2008 р.)
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на вдосконалення практики попередження професійної злочинності на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях, а також вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.
Для досягнення зазначеної мети поставлені та поступово вирішені такі завдання:
- визначити основні кримінологічні ознаки професійної злочинності та здійснити відмежування професійної злочинності від організованої, рецидивної та злочинності у сфері службової діяльності;
- провести аналіз основних історичних етапів розвитку професійної злочинності;
- здійснити кримінологічну класифікацію професійної злочинної діяльності;
- надати кримінологічну характеристику окремих злочинів, вчинення яких має ознаки професійної злочинної діяльності;
- дослідити основні криміногенні фактори професійної злочинності;
- здійснити кримінологічну характеристику особистості професійного злочинця;
- визначити основні мотиви злочинів, що вчиняються професійними злочинцями та здійснити їх кримінологічну класифікацію;
- провести аналіз кримінальної субкультури як кримінологічної ознаки професійної злочинності та її детермінант, визначити її основні елементи та функції;
- розробити основні заходи профілактики, запобігання та припинення злочинів, що вчиняються злочинцями-професіоналами та надати відповідні рекомендації з вдосконалення норм кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, що спрямовані на протидію професійній злочинності.
Об’єкт дослідження – професійна злочинність як цілісне соціально-правове явище, її прояви, умови функціонування, тенденції розвитку, взаємозв’язки з іншими соціальними явищами і процесами.
Предмет дослідження – кримінологічна характеристика професійної злочинності, теоретичні та прикладні кримінологічні проблеми попередження цього виду злочинності.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, об’єкту та предмету дослідження. Методологічну основу становлять положення та висновки загальної теорії пізнання. Діалектичний метод застосовувався при написанні всіх розділів роботи. Історичний метод дав можливість виявити закономірності виникнення, розвитку професійної злочинності (підрозділи 2.1. та 2.2). За допомогою формально-логічного методу сформульовано визначення поняття професійної злочинності та досліджено чинне законодавство, що спрямоване на протидію професійній злочинності, обґрунтовано необхідність внесення відповідних рекомендацій, що стосуються змін та доповнень у норми кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, що спрямовані на боротьбу з професійною злочинністю (підрозділ 4.2). Порівняльно-правовий метод дозволив дослідити норми вітчизняного законодавства, що розраховані на протидію професійній злочинності та порівняти їх з правовими нормами інших країн і врахувати їх при розробці змін та доповнень до чинного законодавства України (підрозділи 4.1 та 4.2). Використання системно-структурного методу дозволило визначити місце професійної злочинності в загальній структурі злочинності та визначити її взаємозв’язок з іншими видами злочинності: організованою, рецидивною, службовою злочинністю тощо (підрозділ 1.2.). Конкретно-соціологічний метод дозволив визначити основні детермінанти професійної злочинності, надати кримінологічну характеристику особистості професійного злочинця та його жертви, проаналізувати правозастосовну практику протидії професійній злочинності, позиції працівників правоохоронних органів та представників суспільства з цього приводу (підрозділи 3.1.,3.2.,3.3.,4.1.,4.2). Для досягнення об’єктивності висновків за даною проблемою застосовувалися також статистичні методи.
Емпіричну базу дослідження становлять дані державної статистики, матеріали МВС України та результати конкретно-соціологічних досліджень особливостей об’єкта та предмета дисертаційної роботи шляхом анкетування, вивчення документів, висновків експертів. Вивчено 187 архівних кримінальних справ про злочини, які мають ознаки професійної злочинної діяльності, опитано 97 осіб, які засуджені за злочини, що мають ознаки професійності, 100 слідчих та оперативних співробітників міліції, 150 інших респондентів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим науковим дослідженням сучасної професійної злочинності в Україні, її причин та умов, а також основних заходів протидії цьому виду злочинності. У роботі висунуто та обґрунтовано низку нових концептуальних положень та висновків, що мають теоретичне та практичне значення і відповідають змістовним ознакам новизни роботи. Основними з них є такі:
вперше:
- визначено кримінально-правові та кримінологічні ознаки, які дозволяють в статистичних обліках виділяти професійну злочинність в самостійний вид: систематичність вчинення злочинів, тотожність злочинів, рецидивний та організований характер злочинів, наявність в діях осіб ознак професійної злочинної діяльності;
- проведено класифікацію мотивів злочинів, які мають ознаки професійної злочинної діяльності за наступними підставами: а) за рівнем індивідуальних потреб особистості; б) за рівнем установок особистості, від яких залежить вибір способу задоволення актуальної потреби, що дозволило виділити вісім самостійних груп мотивів;
- обґрунтовано позицію, що кримінальна субкультура повинна визнаватися хоча й важливою, але не обов’язковою ознакою професійної злочинності;
- запропоновано зміни до кримінального законодавства, що носять комплексний характер і сприяють протидії професійній злочинності кримінально-правовими засобами.
удосконалено:
- кримінологічне визначення поняття професійної злочинності з позиції теорії злочинної діяльності;
- кримінологічну класифікацію злочинів, що вчиняються професіональними злочинцями та класифікацію професійної злочинної діяльності;
- кримінологічну характеристику особистості професійного злочинця, що передбачає її соціально-демографічні, морально-психологічні та інші якості;
- систему заходів профілактики, запобігання та припинення професійної злочинності на спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях;
- норми кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, спрямованих на попередження професійної злочинності та обґрунтовано внесення відповідний змін до законодавства.
Дістало подальшого розвитку:
- розуміння професійної злочинності як відносно самостійного виду злочинності та визначені її зв’язки з організованою та рецидивною;
- визначення історичних передумов виникнення та розвитку професійної злочинності;
- кримінологічна характеристика найбільш поширених злочинів, що мають ознаки професійної злочинної діяльності;
- встановлення криміногенних факторів сучасної професійної злочинності;
- дослідження концепції про місце, роль, структуру та функції злочинної субкультури.
Практичне значення одержаних результатів. Результати та висновки дослідження можуть бути використані:
- у правотворчій сфері – при опрацюванні пропозицій щодо змін та доповнень в чинне кримінальне, кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче та інше законодавство, спрямованого на попередження професійної злочинності (акт впровадження);
- у правоохоронній діяльності – як науково-обґрунтовані заходи щодо вдосконалення практики протидії професійній злочинності на спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях (акт впровадження);
- у навчальному процесі – як матеріали для підготовки відповідних навчальних, навчально-методичних і наукових видань та для проведення різних форм занять із курсантами з курсів «Кримінологія», «Профілактика злочинів», «Кримінальне право України» (акт впровадження);
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднені на 7 міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, а саме: «Проблеми теорії та практики застосування норм права у кримінальному судочинстві» (м. Херсон, 2008 р.); «Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 2009 р.); «Держава і право: проблеми становлення та стратегія розвитку» (м. Суми, 2009 р.); «Сучасна кримінологія: проблеми розвитку та протидії» (м. Запоріжжя, 2009 р.); «Підготовка спеціалістів-юристів для ОВС: здобутки, проблеми та перспективи» (м. Херсон, 2010 р.); «Інноваційні напрямки вдосконалення правового захисту в Україні» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Захист прав, свобод та законних інтересів особи на досудових стадіях кримінального судочинства в Україні» (м. Херсон, 2010 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей, з яких п’ять – у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, окремі положення оприлюднені в 7 тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, чотирьох додатків, списку використаних джерел (214 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з яких основний текст роботи – 170 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У роботі запропоновано авторське визначення професійної злочинності, під якою необхідно розуміти сукупність злочинів, які мають ознаки злочинної діяльності і вчиняються особами, що мають спеціальні знання, навички та вміння, які застосовують при вчиненні злочинів і отримують від цього основний або додатковий дохід, підтримуючи при цьому зв’язок з кримінальним середовищем, сприймаючи його субкультуру.
2. Визначальною ознакою злочинів, що вчиняються професійними злочинцями є те, що вони мають ознаки злочинної діяльності, під якою, на думку автора слід розуміти систему передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних діянь і тісно пов’язаних з ним дій, психологічно детермінованих загальним мотивом, реалізація якого планується суб’єктом через встановлення і досягнення корисливої мети. Злочинна діяльність відображає також спрямованість особи, її ставлення до оточення і являє собою усвідомлену і вольову, цілеспрямовану поведінку.
3. Особливості професійної злочинної діяльності можна виявити шляхом її поділу на види за наступними підставами: пристосувальної спрямованості мотивів вчинення злочинів; юридичних (кримінально-правових) ознак злочинів; інтенсивності здійснення професійної злочинної діяльності, її тривалості та цілісності.
4. Критеріями виділення злочинів, які відносяться до професіональної злочинності в окрему статистичну групу, слід визнавати кримінально-правові та кримінологічні ознаки цих злочинів: систематичність вчинення злочинів, тотожність злочинів, рецидивний та організований характер злочинів, наявність в діях осіб ознак саме професійної злочинної діяльності.
5. Професійна злочинність обумовлена низкою криміногенних факторів, основними з яких є: історичні (існуючи тривалий час, професійна злочинність, виступає в якості власної причини, відтворюючи сама себе); економічні (скороченням або навіть падіння виробництва, занепад науково-технічного потенціалу); соціальні (значне розшарування суспільства за рівнем доходів); організаційно-управлінські (суперечливість системи оподаткування, масовий імпорт товарів, поширення контрабанди, недоліки у процесі проведення приватизації тощо), політичні (широке впровадження платних медичних послуг, а також навчання у вищих навчальних закладах, недостатнє пенсійне забезпечення, тривале замовчування явища професійної злочинності, недооцінка владою її підвищеної суспільної небезпечності), суспільно-психологічні (наявність у суспільній свідомості корисливо-паразитичної психології, користолюбства), недоліки в роботі правоохоронних органів та установ з виконання покарань (непрофесійність працівників, низький рівень забезпечення тощо), недоліки адміністративного та громадського контролю, а також в правовому забезпеченні протидії професійній злочинності.
6. Автором підтримується позиція, що про особистість злочинця можна говорити лише відносно конкретної людини, яка займається злочинною діяльністю, тобто такої, що вчинила низку навмисних, цілеспрямованих, передбачених кримінальним законом дій заради реалізації спільного для них мотиву.
7. Запропоновано класифікувати мотиви за рівнем індивідуальних потреб особистості, а також за рівнем установок особистості, від яких залежить вибір способу задоволення актуальної потреби.
8. Доведено, що субкультура, під якою розуміється сукупність духовних та матеріальних цінностей, що регламентують і регулюють життя, злочинну поведінку злочинних угруповань, що сприяє їх живучості, згуртованості, кримінальній активності спадковості поколінь правопорушників є істотною але не обов’язковою ознакою сучасної професійної злочинності.
9. Протидія професійній злочинності повинна носити комплексний характер та здійснюватися на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному.
На загальносоціальному рівні повинні бути ліквідовані протиріччя, які виникли в процесі переходу економіки на ринкові умови та в процесі приватизації державного майна. Для цього влада повинна здійснити по-перше, заходи, спрямовані на реальне підвищення стандартів життя населення, створення умов для законного отримання достатніх для життя людини та його родини доходів; по-друге, заходи для оздоровлення морального клімату в суспільстві.
На спеціально-кримінологічному рівні необхідно вжити заходів суспільно-морального, організаційно-управлінського, організаційно-тактичного характеру. Так, суспільно-моральні заходи профілактики повинні бути спрямовані на формування у свідомості людей відповідних моральних цінностей. Організаційно-управлінські повинні бути спрямовані на нейтралізацію протиправного збагачення професійних злочинців, бо саме ці кошти виступають матеріальним підґрунтям існування професійної злочинності та вдосконалення діяльності служб та підрозділів правоохоронних органів. В цьому контексті цілком обґрунтованим є відновлення в системі ОВС підрозділів профілактики злочинів, а також проведення підготовки чи перепідготовки працівників, які будуть займатися боротьбою з різними видами професійної злочинної діяльності, де головну роль повинні виконати навчальні заклади системи МВС України. До заходів організаційно-тактичного характеру слід віднести створення системи захисту осіб, їх житла та власності, запровадження відеоспостереження в місцях масового скупчення людей (метро, вулиці) тощо.
Ефективним засобом індивідуальної профілактики професійної злочинності повинен виступати адміністративний нагляд за професійними злочинцями, які звільнилися з місць позбавлення волі і на шлях виправлення не стали. Його слід здійснювати з урахуванням індивідуальних якостей особи, до якої він застосовується. Автором вказується, що потрібна розробка і впровадження узгодженої програми ресоціалізації осіб, які звільняються з місць позбавлення волі: надання їм допомоги при реєстрації та працевлаштуванню, встановлення та відновлення соціально корисних зв’язків, в тому числі і з членами родини, нейтралізація негативного впливу на них з боку професійних злочинців та рецидивістів.
10. Автор вказує, що важливим напрямком протидії професійній злочинності є віктимологічна профілактика. Для механізму вчинення злочину істотне значення має характеристика вини жертви злочину та вид віктимної поведінки. Так, загальнокримінальні корисливі злочини, що мають ознаки професійної злочинної діяльності характеризуються, як правило, провокуючим та легковажним видами поведінки потерпілої особи.
11. Основними об’єктами віктимологічної профілактики професійної злочинності виступають особистісні якості осіб, які є потенційними жертвами злочину, соціальне оточення цих осіб (особливо мікросередовище) та конкретні життєві ситуації, які сприяють вчиненню злочину.
Профілактична робота у цьому напрямку повинна також здійснюватися на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному (індивідуальна віктимологічна профілактика). Вона включає в себе комплекс заходів політичного, соціально-економічного, соціально-психологічного, організаційного, медичного, інформаційного, технічного та іншого характеру.
12. Діяльність правоохоронних та інших державних органів щодо запобігання та припинення професійних злочинів потребує належного правового забезпечення. Автором запропоновано відповідні зміни та доповнення до кримінального законодавства, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства.
13. Обґрунтовано доповнити Розділ VII Загальної частини КК «Повторність, сукупність та рецидив злочинів» статтею 34-1 «Злочинна діяльність» наступного змісту: «Злочинною діяльністю визнається система передбачених Кримінальним кодексом України суспільно небезпечних діянь або діяльність, внутрішньо детермінованих загальним мотивом, реалізація якого планується суб’єктом шляхом постановки та досягнення окремих проміжних цілей».
14. Запропоновано змінити назву статті 304 КК України на «Втягнення неповнолітніх у вчинення злочину», оскільки злочинна діяльність передбачає систематичну діяльність, пов’язану із вчиненням злочину (злочинів), а вказаний склад злочину, нарівні з втягненням неповнолітнього у систематичну антигромадську діяльність передбачає спільне вчинення з ним хоча б одного злочину.
15. Автор вказує на те, що не у всіх випадках суд повинен призначати більш суворе покарання за повторність чи рецидив злочинів. Більш суворе покарання, на погляд автора, може бути призначено лише у випадку, коли вчинені злочини є елементами злочинної діяльності особи. Зазначено, що це можуть бути різнорідні злочини, наприклад, вбивство конкурента (конкурентів) та окремі економічні злочини.
16. Доведено, що норми КПК України про обов’язковість встановлення причин та умов вчиненого злочину (ст. 23-1 КПК) слідчими та дізнавачами повинні виключати формальний підхід, а мати вказівку на те, що не встановлення дійсних причин та умов злочину (злочинів) може виступати підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
17. Автор наголошує, що у кримінально-виконавчому законодавстві, необхідно передбачити спеціальні норми, які б визначали умови утримання злочинців виходячи не з формальної ознаки – судимості, а в тому числі й ознак професіоналізму злочинця. Беззаперечним, на думку автора, є висновок про те, що професійних злочинців слід утримувати ізольовано від інших засуджених з метою недопущення їх кримінального впливу на останніх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Криминология: [учеб. для юрид. ВУЗов] / В. Н. Бурлаков; В.А.Сальников. - СПб.: Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. – 576 с.
2. Гуров А. И. Профессиональная преступность: прошлое и современность / А.И. Гуров. – М.: Юридическая литература, 1990. – 304 с.
3. Зелинский А. Ф. Криминология: [учеб. пособие] / А.Ф. Зелинский.– Х.: Рубикон, 2000. – 240 с.
4. Иншаков С.М. Криминология: Практикум / С.М. Иншаков. – М.: Юриспруденция, 2001. – 304 с.
5. Маслов С.А. Проблемные вопросы борьбы с рецидивной и профессиональной преступностью // Криминологические и уголовно-правовые проблемы борьбы с отдельными видами преступлений. – М.: Академия управления МВД России, 2001. – 234 с.
6. Нікітенко О.І. Кримінально-правова політика України в боротьбі з організованою і професійною злочинністю / О.І. Зайцев // Кримінальна-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми.(Матеріали Міжнародної наукової конференції – Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. – С. 240 - 246.
7. Криминология: [учеб. для юрид. ВУЗов] / А.И. Долгова. – М.: Инфра М Норма, 1997. - 784 с.
8. Даньшин І.М. Усталені форми злочинності: (кримінологічний нарис) / І.М. Даньшин. – Х.: Акта, 2002. – 110 с.
9. Селиванов Н.А. Некоторые особенности расследования преступлений, совершаемых организованными группами / Н.А. Селиванов // Прокурорская и следственная практика. – М., 1997. - №1. – С. 99 - 101.
10. Карпов Н. Особливості сучасної організованої злочинності / Н. Карпов // Юридична Україна. – 2006. - № 6. – С.72 - 79.
11. Тайбаков А.А. Профессиональный преступник (опыт социологического исследования / А.А. Тайбаков // Социологические исследования. – 1993. - № 8. – С. 84-87.
12. Криминология : [учеб. пособ. для ВУЗов] / Н.Ф. Кузнецова, Ю.Н. Аргунова. – М.: ИКД «Зерцало – М», 2001. – 208 с.
13. Касьянова И. В Киеве закрываются музеи // Сегодня. – 05.10.2009. -217 (3350). – С. 5.
14. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С.Л. – М.: «Наука», 1946 . – 650 с.
15. Леонтьев А.И. Проблемы развития психики / Леонтьев А.И. – М.: Прогресс,1972. – 482 с.
16. Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність / А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський. – К.: Ґенеза, 1998. – 144 с.
17. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений / Кривоченко Л.Н. - Х.: Вища школа, 1983. – 128 с.
18. Загородников Н.И. Классификация преступлений и её значение для деятельности органов внутренних дел / Загородников Н.И. – М.: Московская высшая школа милиции МВД СССР, 1983. – 84 с.
19. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Монография. / И.Н. Даньшин – Х.: Прапор, 2005. – 224 с.
20. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованої злочинності» від 30.06.1993 // Відомості Верховної Ради. – 1993. - № 35. – Ст.358.
21. Литвак О.М. Держава і злочинність: Монографія. / О.М. Литвак – К.: Атака, 2004. – 304 с.
22. Криминология: [учеб. пособ. Для ВУЗов] / Н.Ф. Кузнецова, Ю.Н. Аргунова. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 208 с.
23. Криминология: [учеб. для юрид. ВУЗов] / А.И. Долгова. – М.: Инфра М – НОРМА, 1997. – 784 с.
24. Зайцев В. Экономическая безопасность и правоохранительные аспекты её обеспечения / В. Зайцев // Профессионал. – 2005. - №3. – С.2-5.
25. Зелинский А.Ф. Соучастие в преступлении / А.Ф. Зелинский. – Волгоград: Высшая следственная школа МВД СССР, 1974. – 19 с.
26. Бахін В.П. Сучасна злочинність і удосконалення засобів боротьби з нею / В.П. Бахін, Н.С. Карпов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К.: Міжвідомчий науково-дослідний центр. – 2004. - № 9. – 265 с.
27. Карпов Н. Особливості сучасної організованої злочинності / Н. Карпов // Юридична Україна. – 2006. - № 6. – С. 72 – 79.
28. Курс кримінології: Особлива частина. (підруч. для юрид. ВУЗів у 2 кн.) / М.В. Корнієнко, М.І. Мельник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
29. Даньшин І.М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис) / І.М. Даньшин. – Х.: Атіка, 2002. – 110 с.
30. Часнок С.Ю. Криминологическая характеристика рецидивной и профессиональной преступности / С.Ю. Часнок // Вестник Академии МВД Республики Беларусь. – 2008. - № 1(15). – С.116-120.
31. Маслов С.А. Проблемные вопросы борьбы с рецидивной и профессиональной преступностью / С.А. Маслов // Криминологические и уголовно-правовые проблемы борьбы с отдельными видами преступлений. – М.: Академия управления МВД России. – 2001. - 234 с.
32. Бачинин В.А. Философия права и преступления / В.А. Бачинин. – Х.: Фолио, 1999. – 607 с.
33. Брейтманъ Г.Н. Очерки изъ быта профессіональных преступников / Г.Н. Бретманъ. // Антология сыска: от полиции к внешней разведке: [В 14 т.]. – Сыск, сыщики и преступный мир. - Т.2. / Составители: Римаренко Ю.И., Моисеев Е.И.; Чисников В.Н. – К.: Знания Украины. – 2006. – 504 с.
34. Антология сыска: от полиции к внешней разведке: [В 14 т.]. Уголовный сыск: документы и материалы (ХI – ХХ ст.) - Т.1. / Составители: Римаренко Ю.И., Моисеев Е.И.; Чисников В.Н. – К.: Знания Украины. – 2006. – 612 с.
35. Куприн А.И. Киевские типы / А.И. Куприн. // Антология сыска:от полиции к внешней разведке: [В 14 т.]. – Сыск, сыщики и преступный мир. - Т.2. / Составители: Римаренко Ю.И., Моисеев Е.И.; Чисников В.Н. – К.: Знания Украины. – 2006. – 504 с.
36. Виговський Д.Л. Розвиток кримінальної субкультури: історичний аспект / Д.Л. Виговський // Університетські наукові записки Хмельницького університету управління і права. – 2005. - №12. – С. 210 – 216.
37. Инструкция чинам Киевской сыскной полиции составлена Г. Рудым / Антология сыска: от полиции к внешней разведке: [В 14 т.]. Уголовный сыск: документы и материалы (ХI – ХХ ст.) - Т.1. / Составители: Римаренко Ю.И., Моисеев Е.И.; Чисников В.Н. – К.: Знания Украины. – 2006. – 612 с.
38. Снигиревъ И.М. О сыскъ. Опыт изслъдования пріемов, способов и средств к раскрытию истины происшествий / Антология сыска: от полиции к внешней разведке: [В 14 т.]. Уголовный сыск: документы и материалы (ХI – ХХ ст.) - Т.1. / Составители: Римаренко Ю.И., Моисеев Е.И.; Чисников В.Н. – К.: Знания Украины. – 2006. – 612 с.
39. Говоров И.В. Уголовно-правовые принципы государственной политики в области борьбы с профессиональной преступностью в Советской России (1920-1940-е гг.) / И. Говоров // История государства и права. – 2004. - №1. – С. 31- 39.
40. Малыгин А.Я. Критика буржуазных фальсификаций по вопросам строительства органов внутренних дел Советского государства (исторический аспект) / А.Я. Малыгин – М.: Юридическая литература, 1989. – 274 с.
41. Кулик А.Г., Бобир В.И. Общая тенденция преступности в Украине в 1972-1993 гг. и прогноз на ближайшие годы / А.Г. Кулик, В.И. Бобырь // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1994. – С. 5-37.
42. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений / Л.Н. Кривоченко. - Х.: Вища школа, 1983. – 128 с.
43. Загородников Н.И. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел. / Н.И. Загородников. - М.: Московская Высшая школа милиции МВД СССР, 1983. – 84 с.
44. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. / А.Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
45. Кримінальне право України: Загальна частина:[підруч. для юрид. вищ. навч. закл.] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.; За ред. В.В. Сташиса.[3-є вид., перероб. і допов.] – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
46. Гавриш А. Карманников в столичном метро «крышуют» милиционеры и берегут народные депутаты? / Анатолий Гавриш // Факти. – 2008. – 16 августа. – С. 5-6.
47. Якушко О. У харьковских угонщиков в почёте «копейки» / Оксана Якушко // Комсомольская правда Украина. – 2010. – 24 февраля. – С. 9.
48. Конов П., Лимасова О. Цыганский гипноз / Павел Конов, Оксана Лимасова // Комсомольская правда Украина. – 2006. – 3 мая. – С. 8-9.
49. Рафал А. На бизнесменов и нардепов открыли охоту / Анастасия Рафал // Сегодня. – 2010. – 7 апреля. – С. 2.
50. Янковая И. На фиктивном вузе семья из Винницы заработала 600 тысяч гривен / Ирина Янковая // Комсомольская правда Украина. – 2009. – 21 мая. – С. 6.
51. Золотухина И. В Украине появилась новая финансовая пирамида / Инна Золотухина // Комсомольская правда Украина. – 2003. – 22 мая. – С. 8-9.
52. Варшавская М. Криминальный талант / Марианна Варшавская // Комсомольская правда Украина. – 2009. – 17 января. – С. 7.
53. Исаева К. Мошенница-психолог заработала на кризисе 450 тысяч долларов // Ксения Исаева // Комсомольская правда Украина. – 2009. – 24 февраля. – С. 7.
54. Янковая И. Брачного афериста, для которого девушки набрали кредитов, отпустили по амнистии / Ирина Янковая // Комсомольская правда Украина. – 2009. – 23 марта. – С. 4.
55. Трибушная Л. Как только передадите мне половину суммы своей задолженности, я тут же вручу вам справку, что вы перед банком чисты / Людмила Трибушная // Факты. – 2009. – 26 ноября. – С. 8.
56. Коновалова Х. 500 гривен? Легко! / Христина Коновалова // Сегодня. – 2009. – 30 декабря. – С. 5.
57. Омельченко О. Осторожно: по стране гуляют фальшивки / Оксана Омельченко // Сегодня. – 2009. – 28 февраля. – С. 5.
58. Билецкий П. Закарпатский «перевал» / Павел Билецкий // Сегодня. – 2008. – 30 июля. – С. 12.
59. Чимирис М. В Киеве поймали главаря банды, три года грабившей фуры / Маргарита Чимирис // Комсомольская правда Украина. – 2010. – 31 марта. – С. 10.
60. Трибушная Е. Банда обчистила 40 миллионов человек / Елена Трибушная // Сегодня. – 2008. – 7 августа. – С. 7.
61. Левит А. «Людей отправляли на смертельно опасное дело и наживались на них незаконно получая десятки тысяч долларов…» / Александр Левит // Факты. – 2009. – 17 января. – С. 8.
62. Рєпіч А. Найманці для Афгану / Анна Рєпіч // Іменем закону. – 2009. – №14 - 3-9 квітня. – С. 4.
63. Микаутадзе С.Р. Структура и динамика развития профессиональной преступности в современной России / С.Р. Микаутадзе // Российский следователь. – 2006. -№ 6. – С. 26-28.
64. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2001-2005 роки.: Статистичний збірник. – К.: ВПЦ МВС України, 2006. – 201 с.
65. Зайналов М.Ш. Криминологические проблемы борьбы с квартирными кражами (по материалам Республики Дагестан) / М.Ш. Зайналов. – Махачкала: 2004. - 243 с.
66. Бражников Д.А. Криминологическая характеристика и предупреждение квартирных краж, совершаемых организованными группами / Д.А. Бражников. – М.: Издательство МГУ, 1994.-257 с.
67. Исмагилов Р.Г. Кража чужого имущества: уголовно-правовые и криминологические аспекты / Р.Г. Исмагилов. – Дисс. канд. юрид. наук. – М.: - 225 с.
68. Невский Н.Н. Виктимологические аспекты борьбы с преступными посягательствами на автотранспортные средства / Н.Н. Исмагилов. – Н. Новгород: Издательство «Прайм»,2003.- 304 с.
69. Микаутадзе С.Р. Современное состояние профессиональной преступности в России / С.Р. Микаутадзе // «Чёрные дыры» в Российском законодательстве. – 2006. - №3. – С. 169-171
70. Барченков Д.В. Разбой (уголовно-правовые и криминологические аспекты) / Д.В. Барченков. – Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Рязань, 2002. – 25 с.
71. Побегайло Э.Ф. Кризис современной российской уголовной политики / Э.Ф. Побегайло // Уголовное право. – 2004. - № 3. – С. 134-138.
72. Попович О.М. Криминологическая характеристика групповых корыстно-насильственных преступлений и их предупреждение ОВД / О.М. Попович. - Автореф. дис. канд. юрид. наук. – М.:, 2000. – 28 с.
73. Ступина С.А. Уголовно-правовые и криминологические проблемы вымогательства / С.А. Ступина. – Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Иркутск:,2002. – 25 с.
74. Корчинский А., Золотухина И. «Авторитетный Киев: иных уж нет…/ Александр Корчинский, Инна Золотухина // Сегодня. – 2009. – 14 декабря. – С.10.
75. Корецкий Д.А., Пособина Т.А. Современный бандитизм: криминологическая характеристика и меры предупреждения / Д.А. Корецкий; Т.А. Пособина. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2004.-241 с.
76. Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений: структура, связи, прогнозирование / А.Ф. Зелинский. – Х.: Издательство Харьковского юридического института, 1980. – 132 с.
77. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Монография / И.Н. Даньшин. – Х.: Прапор, 2005. – 224 с.
78. Шигина Н.В. Основные факторы, детерминирующие профессиональную преступность. Причины профессиональной преступности / Н.В. Шигина // Российский следователь. – 2001. - №4. – С. 40-42.
79. Криминология : [учеб. пособ. для ВУЗов] / Н.Ф. Кузнецова, Г.М. Миньковский. – М.: ИКД «Зерцало – М»,1994. – 508 с.
80. Антонян Ю.М. Тюремная субкультура и нейтрализация её негативных проявлений. / Ю.М. Антонян // Государство и право. – 1996. - №10. – С.72-75.
81. Сухарев А.Я. Основы государственной политики борьбы с преступностью / А.Я. Сухарев, А.И. Алексеев, М.П. Журавлёв. – М.: Инфра М – НОРМА, 1997. – 276 с.
82. Генетика, поведение, ответственность: О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения / [Н.П. Дубинин, И.И. Карпец, В.Н. Кудрявцев. – М.: Политиздат, 1989. – 351 с.
83. Соловьёв С. Искусство – это прекрасное радостное дело / С. Соловьёв // Искусство кино. – 1994. – №7. – С. 10-14.
84. Бэрон Р., Ричадсон Д. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. – СПб.: Питер, 1999. – 351 с.
85. Тарасов К. А. В поисках выхода из ловушки экранного насилия / К.А. Тарасов // Вестник Московского Университета. Сер.18. Социология и политология – 1999. ¬№4 – С. 125-137.
86. Голина В.В. Специально-криминологическое предупреждение преступлений (теория и практика) / В.В. Голина. Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08. – Х., 1994 – 569 с.
87. Иншаков С.М. Зарубежная криминология / С.М. Иншаков – М.: Инфра М-Норма, 1997. – 383 с.
88. Гернет М.Н. Общественные причины преступности. Социологическое направление в науке уголовного права / М.Н. Гернет – М.: Издательство С. Скирмунта. – 1906. – 210 с.
89. Аристотель. Большая этика. Сочинения в 4 томах. Т.4 / Аристотель– М.: Мысль.- 1983. – 832 с.
90. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл – М.: Прогресс.- 1990. – 366 с.
91. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание / А.Г. Спиркин – М.: Политиздат. - 1972. – 303 с.
92. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. Норма и патология / В.Н. Кудрявцев – М.: Наука. - 1982. – 287 с.
93. Сахаров А.Б. Об антиобщественных чертах личности преступника /А.Б. Сахаров // Советское государство и право – 1970. – №4. – С. 9-12
94. Криминология [учеб. для юрид. ВУЗов] / В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. – М.: Юристъ. - 1994. – 511 с.
95. Витте С.Ю. Избранные воспоминания / С.Ю. Витте – М.: Мысль. - 1991. – 718 с.
96. Ашаффенбург Г. Преступление и борьба с ним. Уголовная психология для врачей и социологов / Г. Ашаффенбург – Одесса: Типография Т. Неймана. - 1906. – 167 с.
97. Блувштейн Ю.Д. О содержании понятия личность преступника / Ю.Д. Блувштейн // Теоретические проблемы учения о личности преступника – М. – 1979. – С. 49-56.
98. Яковлев Я.М. Теория криминологии и социальная практика / Я.М. Яковлев - М.: Изд-во Московского Университета. - 1985. – 265 с.
99. Ратинов А.Р. Личность преступника: психологические аспекты / А.Р. Ратинов // Новая Конституция и актуальные вопросы борьбы с преступностью. – Тбилиси – 1979. – С. 160-168
100. Долгова А.И. Социально-психологическая характеристика личности преступника / А.И. Долгова – М.: Знание. - 1975. – 236 с.
101. Алексеев А.И. Криминология. Курс лекций / А.И. Алексеев – М.: Щит-М. - 1998. – 339 с.
102. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн – СПб.: Питер, 2000. – 705 с.
103. Психология личности в трудах отечественных психологов. Хрестоматия по психологии. – СПб.: Питер, 2000. – 583 с.
104. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности / О.Д. Ситковская – М.: Норма - 1998. – 272 с.
105. Кудрявцев В.Н. Механизм преступного поведения. / В.Н. Кудрявцев - М.: Наука. - 1981. – 296 с.
106. Бышевский Ю.В. Криминологическая характеристика лиц, неоднократно совершающих кражи и уголовно-правовые меры предупреждения рецидива / Ю.В. Бышевский – Омск: Издательство Омской высшей школы милиции МВД СССР. – 1978. -90 с.
107. Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. [Анализ развития уголовного права от ХIХ века до наших дней] / И.Я. Фойницкий – М.: Добросвет. – 2000. – 464 с.
108. Шнайдер Г.Й. Криминология / Г.Й. Шнайдер – М.: «Прогресс – Универс». – 1994. – 504 с.
109. Архів Первомайського суду Миколаївської області. - кримінальна справа №09250103/10
110. Гуров А.И. О некоторых вопросах изучения криминального профессионализма / А.И. Гуров // Советское государство и право. - 1987.- №5. – С. 86.
111. Антонян Ю.М. Особо опасные лидеры В ИТУ и воспитательное воздействие на них / Ю.М. Антонян – М.:ВНИИ МВД СССР. – 1989. – 80 с.
112. Архів Червонозаводського суду м. Харкова – кримінальна справа №63100145/10
113. Достоевский Ф.М. Собрание сочинений в 10-ти томах. Том 3. Записки из мёртвого дома / Ф.М. Достоевский – М.: Государственное издательство художественной литературы. – 1956. – 723 с.
114. Шостак Н. Карманники переместились из транспорта на дискотеки / Надежда Шостак // Комсомольская правда Украина. – 2010. – 27 июля. – С.5.
115. Лебедев С.А. Преступные традиции и обычаи в системе криминологической детерминации: автореф. дис. д-ра юрид наук: 12.00.08. / С.А. Лебедев; Московский государственный университет – М.,1995. – 32 с.
116. Архів Керченського міського суду – кримінальна справа № 11005180326 / 10.
117. Попов К.А. Жертва шахрайства: віктимологічне дослідження: автореф. дис. канд. юрид. наук:12.00.08 / К.А. Попов; Нац. Акад.. наук України, Інститут держави і права ім. Корецького – К., 2007. – 20 с.
118. Архів Севастопольського міського суду - кримінальна справа № 600456 / 10.
119. Это закат воровского движения в России // Комсомольская правда Украина. – 2009. – 15 октября. – С.10.
120. Мацкевич И.М. Криминологический портрет наёмного убийцы / И.М. Мацкевич // Прокурорская и следственная практика. – М., 2003. - № 1-2. – 320 с.
121. Корецкий Д.А., Пособина Т.А. Современный бандитизм: криминологическая характеристика и мера предупреждения / Д.А. Корецкий, Т.А. Пособина. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 241 с.
122. Бедриківський В.В., Литвинов О.М. Бандитизм: соціально-правовий і кримінологічний аналіз: Монографія / В.В. Бедриківський, О.М. Литвинов / За наук. ред. О.Н. Ярмиша. – Харків: Видавництво ХНУВС, 2009. – 162 с.
123. Кваша О.О.Організатор злочину. Кримінальне правове і кримінологічне дослідження: Монографія. / О.О. Кваша – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2003. – 317 с.
124. Гульдан В.В. Основные типы мотивации противоправных действий у психопатических личностей / В.В. Гульдан // Вестник Московского Университета. – Серия 14. Психология. – 1984. - №1. – С.31-40.
125. Миненок М.Г., Миненок Д.М., Корысть. Криминологические и уголовно-правовые проблемы / М.Г. Миненок, Д.М. Миненок – СПб: Издательство «Юридический центр Пресс», 200. – 327 с.
126. Батиргарєєва В.С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми: Монографія / В.С. Батиргарєєва. – Х.: Право, 2009. – 576 с.
127. Солодовников С.А. Криминальный профессионализм и посягательства на чужое имущество / С.А. Солодовников // Закон и право. -2003. - №12. – С. 46-49.
128. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении / А.Ф. Зелинский. – Х.: Издательство при Харьковском Госуниверситете, 1986. – 166 с.
129. Даньшин И.Н. Преступность: Понятие и общая характеристика, причины и условия / И.Н. Даньшин. – К.: УМК ВО, 1988. – 87 с.
130. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444 с.
131. Кикнадзе Д.А. Потребности, поведение, воспитание / Д.А. Кикнадзе. – М.: Мысль, 1968. – 148 с.
132. Криминальная мотивация. / Под ред. В.Н. Кудрявцева. М.: Наука, 1986. – 286 с.
133. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
134. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномальной личности / Б.В. Зейгарник, Б.С. Братусь. – М.: Издательство Московского Университета, 1980. – 169 с.
135. Асеев В.Г. Структурные характеристики мотивационной системы личности // Психологические проблемы социально регуляции поведения / Под ред. Шороховой Е.В., Бобневой М.И. М., 1976. – С. 172-192.
136. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн – СПб.: Питер, 1994. – 705 с.
137. Алексеев А.И. Криминология. Курс лекций / А.И. Алексеев – М.: Щит-М, 1998. – 339 с.
138. Ситковская О.Д. Мотивация агрессивного поведения несовершеннолетних преступников / О.Д. Ситковская // Насилие, агрессия, жестокость. Криминально-психологическое исследование. М., 1990. – С. 88-98.
139. Волошина Л.А. Генезис агрессивно-насильственных преступлений / Л.А. Волошина // Насилие, агрессия, жестокость. Криминально-психологическое исследование. М.: 1990. – С. 15-40.
140. Теплов Б.М. Психология / Б.М. Теплов – М.: Учпедгиз, 1951. – 264 с.
141. Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм / А.М. Бандурка, А.Ф. Зелинский – Х.: Университет внутренних дел, 1996. – 199 с.
142. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений / Ю.М. Антонян и другие. – М.: Юрист, 1996. – 336 с.
143. Гогель С. Суд присяжных и экспертиза в России / С. Гогель. – Ковна: Государственная типография, 1894. – 140 с.
144. Ратинов А.Р. Психология личности преступника: ценностно-нормативный подход / А.Р. Ратинов – В кн. Личность преступника как объект психологического исследования. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1979. – 108 с.
145. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступлений / С.А. Тарарухин. – К.: Вища школа, 1977. – 151 с.
146. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии В 2-х частях. Ч. 1. / М.И. Еникеев. – М.: Юридическая литература, 1996. – 510 с.
147. Антонян Ю.М., Гульдан В.В., Самовичев Е.Г. Криминальная мотивация / Ю.М.Антонян и др. – М.: Наука, 1986. – 302 с.
148. Волков Б.С. Проблема воли и уголовной ответственности / Б.С. Волков. - Казань: Издательство Казанского Университета, 1965. – 136 с.
149. Фестингер П. Введение в теорию диссонанса // Современная зарубежная социальная психология: Тексты. / Под ред. Бандуры А. – М. – 1984. –С. 97-110.
150. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: Підручник. / В.С. Медведєв. – К.: Атіка, 2004. – 368 с.
151. Пирожков В.Ф. Криминальная психология: В 2-х кн. – Кн.1: Психология подростковой преступности. / В.Ф. Пирожков. – М.: Ось-89, 1998. – 304 с.
152. Виговський Д.А. Кримінальна субкультура в механізмі злочинності неповнолітніх: Автореферат дис. канд. юрид. наук. 12.00.08 / Д.А. Виговський. – Нац. Акад. наук України, Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького. – К., 2006. - 20 с.
153. Лукашевич С.Ю. Місце кримінальної субкультури в системі детермінації злочинності / Лукашевич С.Ю. // Проблеми законності. – 2002. – Вип.55ю – С.142-147.
154. Губаева Т.В. Практический курс русского языка для юристов / Т.В. Губаева. - Казань: Издательство Казанского университета, 1986. – 486 с.
155. Максимов С.В. Сибирь и каторга. Несчастные. Часть 1 / С.В. Максимов. – М.: Издательство Санкт-Петербургского Университета, 1908. – 354 с.
156. Виговський Д.Л. Розвиток кримінальної субкультури: Історичний аспект / Д.Л. Виговський. // Університетські наукові записки Хмельницького університету управління і права. – 2005. - № 1/2. – С. 210-216.
157. Гернет М.Н. Предисловие работе «Преступный мир Москвы». / М.Н. Гернет. – М.: Мысль, 1924. – 238 с.
158. Криминология: [учеб. для юрид. ВУЗов] / А.И. Долгова. – М.: Инфра М Норма, 1998. – 697 с.
159. Лебедев С.Я. Традиции и обычаи в системе криминологической детерминации (теоретические и методологические основы исследования). / С.Я. Лебедев. – Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08. – М.: Академия МВД РФ, 1997. – 300 с.
160. Лебедев С.Я. Антиобщественные обычаи и традиции и их влияние на преступность: Учебное пособие. / С.Я. Лебедев. – Омск: Издательство Омской высшей школы милиции, 1989. – 72 с.
161. Батиргарєєва В.С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми: Монографія. / В.С. Батиргарєєва. – Х.: Право, 2009. – 576 с.
162. Кучинский А.В. Законы преступного мира. / А.В. Кучинский. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 464 с.
163. Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти./ А.Н. Олейник. – М.: Инфра-М, 2001. – 418 с.
164. Дубягина О.П., Смирнов Г.Ф. Современный русский жаргон уголовного мира: словарь-справочник. / О.П. Дубягина, Г.Ф. Смирнов. – М.: Юриспруденция, 2001. – 352 с.
165. Александров Ю.К. Очерки криминальной субкультуры. / Ю.К. Александров – М.: Права человека, 2002. – 152 с.
166. Рущенко И.П. Изучение криминальной субкультуры: методологические проблемы. / И.П. Рущенко. // Кримінальна субкультура як фактор злочинності: кримінологічні дослідження [Гол. ред. канд. філософ. наук Поклад В.І]. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – С. 9-15.
167. Кісіль З.Р., Удовенко М.В. Роль кримінальної субкультури та молоді в культурно-трансформаційних процесах / З.Р. Кісіль, М.В.Удовенко. // Кримінальна субкультура як фактор злочинності: кримінологічні дослідження [Гол. ред. канд. філософ. наук Поклад В.І]. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – С. 34-39.
168. Снєгірьов В.В., Толстік С.І. Кримінальна субкультура як складова частина тоталітарного суспільства. / В.В.Снєгірьов, С.І. Толстік. // Кримінальна субкультура як фактор злочинності: кримінологічні дослідження [Гол. ред. канд. філософ. наук Поклад В.І]. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – С.44-50.
169. Криминология: приглашение к дискуссии: Монография / Авт. кол. А.В. Баляба, Э.В. Виленская, Э.А. Дидоренко, Б.Г. Розовский. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000.- 248 с.
170. Пастухов В.В. Влияние криминальной субкультуры на преступность несовершеннолетних / В.В. Пастухов // Кримінальна субкультура як фактор злочинності: кримінологічні дослідження [Гол. ред. канд. філос. наук Поклад В.І]. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – С. 56-63.
171. Тайбаков А.А. Преступная субкультура / А.А. Тайбаков // Социологические исследования. – 2001. - №3. – С.90-93.
172. Курс кримінології: Загальна частина. (підруч. для юрид. ВУЗів у 2 кн.) / М.В. Корнієнко, М.І. Мельник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
173. Противодействие преступности: Учебное пособие / Литвинов А.Н.; Давиденко Л.М., Давиденко М.Л. и др. – К.: «Хай-Тек Пресс, 2011. – 200 с.
174. Юридична енциклопедія: У 6-ти т. – Т.2. – К.: Українська енциклопедія., 1999. – 742 с.
175. Нормативно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів: Науково-практичний посібник / М.О. Свірін, Б.І. Бараненко, К.А. Гусєва та ін.; [За заг. ред. О.Н. Ярмиша] - Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – 200 с.
176. Долгова А.И. Преступность, её организованность и криминальное общество / А.И. Долгова. – М.: Российская криминологическая ассоциация, 2003. – 572 с.
177. Палій М.В., Назимко Є.С. Протидія кримінальній субкультурі як вид кримінологічного забезпечення депеналізації / М.В. Палій, Є.С. Назимко. // Держава та регіони. Серія: Право. – 2009. - № 3. – С. 129-132.
178. Тацій В.Я. Людина і правова держава: проблеми взаємовідносин і взаємодії / В.Я. Тацій. // Вісник Академії правових наук України. – 2008. - № 2 (53). – С. 8-18.
179. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: у 3 кн. - / А.П. Закалюк. – К.: Ін Юре. - Кн. 2. – Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинності. – 2007. – 706 с.
180. Криминология: [учеб. пособ. для ВУЗов] / Н.Ф. Кузнецова, Ю.Н. Аргунова. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2002. – 223 с.
181. Номоконов В.А. Новый УПК для вчерашней преступности / В.А. Номоконов // Реагирование на преступность: концепции, закон, практика (материалы научно-практической конференции). – М.: Издательство МГУ, 2002. – С.5-9.
182. Минская В.С. Криминологическое и уголовно-правовое значение поведения потерпевших / В.С. Минская. // Вопросы борьбы с преступностью. – 1972. – Вып.16. – М.: Юридическая литература. - С. 11-16.
183. Франк Л.В. Потерпевшие от правонарушений и проблемы советской криминологии / Л.В. Франк. – Душанбе: Издательство Душанбинского Госуниверситета, 1977. – 234 с.
184. Туляков В.О. Віктимологія (соціальні та кримінологічні проблеми) / В.О. Туляков. – Одеса: Юридична література, 2000. - 384 с.
185. Васильев В.Л. Юридическая психология / В.Л. Васильев. – СПб: Питер, 2000. - 487 с.
186. Центров Е.Е. Криминалистическое учение о потерпевшем: Монография / Е.Е. Центров. – М.: Издательство Московского государственного университета, 1988. - 306 с.
187. Холост Б. Фактори, формирующие виктимность / Б. Холост. // Вопросы борьбы с преступностью. – 1984. – Вып.41. – М.: Юридическая литература. – С.73-86.
188. Сафиулин Н.Х. Криминологический анализ виктимного поведения несовершеннолетних / Н.Х. Сафиуллин. – Казань: Издат