КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО МАТІР’Ю СВОЄЇ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ :

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Шевченко Ольга Вікторівна

УДК 343.622

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО
МАТІР’Ю СВОЄЇ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Гуторова Наталія Олександрівна,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ І ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО МАТІР’Ю СВОЄЇ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ .................................................................... 11
1.1. Історико-правовий аналіз розвитку кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини ................................. 11
1.2. Порівняльно-правовий аналіз законодавства про вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини ..................................................................... 29
Висновки до Розділу 1 ................................................................................ 39
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 117 КК УКРАЇНИ ....................................................................................... 42
2.1. Об’єкт злочину, передбаченого ст. 117 КК України ................................ 42
2.2. Об’єктивна сторона умисного вбивства матір’ю
своєї новонародженої дитини ..................................................................... 65
Висновки до Розділу 2 ................................................................................ 89
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 117 КК УКРАЇНИ ....................................................................................... 92
3.1. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 117 КК України .............................. 92
3.2. Суб’єктивна сторона умисного вбивства матір’ю
своєї новонародженої дитини ................................................................... 122
Висновки до Розділу 3 ............................................................................... 142
РОЗДІЛ 4. ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИН, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ
СТ. 117 КК УКРАЇНИ ..................................................................................... 147
Висновки до Розділу 4 ............................................................................... 179
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 182
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 191

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Обов’язком правової держави є захист людини, її життя і здоров’я, честі й гідності як найбільш важливих соціальних цінностей. Кожен має невід’ємне право на життя, якого ніхто не може бути свавільно позбавлений (ст. 27 Конституції України). Одним з дійових інструментів, що захищає це право, є Кримінальний кодекс України (далі – КК).
Охорона дитинства в Україні є загальнонаціональним пріоритетом держави, мета якого – забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, соціальний захист і всебічний розвиток. Держава повинна забезпечити не лише гарантії її права на народження, а й максимально захистити її життя в цей період, оскільки діти (особливо новонароджені) є найбільш уразливою в соціальному та правовому сенсі категорією громадян. У комплекс заходів, що вирішують це важливе завдання, входить і встановлення відповідальності за умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК).
За даними офіційної статистики МВС України у 2002 р. було зареєстровано 20 злочинів, передбачених ст. 117 КК, у 2003 р. – 29; 2004 р. – 23; 2005 р. – 17; 2006 р. – 18; 2007 р. – 21; 2008 р. – 16; 2009 р. – 17; 2010 р. – 14. Однак тенденцію до зниження виявлених випадків дітовбивства можна пояснити в тому числі високим рівнем їх латентності, дискусійністю розуміння низки ознак злочину, передбаченого цією статтею. При кваліфікації вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини мають ураховуватися відповідні положення медицини і психології: зокрема, для з’ясування наявності в особи особливого стану психіки, що знижує здатність усвідомлювати й (або) керувати своїми діями під час учинення такого злочину.
Проблеми кримінально-правової характеристики привілейованих видів убивства, в тому числі й убивства матір’ю своєї новонародженої дитини, криміналістами розглядалися в період дореволюційний (М.Н. Гернет, Н.О. Неклюдов, М.С. Таганцев та ін.) і радянський (М.І. Загородников, В.Д. Набоков, А.А. Піонтковський, Л.І. Тиміна, В.І. Ткаченко, А.Н. Трайнін, Т.Г. Шавгулідзе, М.Д. Шаргородський, Г. Шаріпова та ін.). Значну увагу їм приділено й представниками сучасної кримінально-правової думки – М.І. Бажановим, А.В. Байловим, Ю.В. Бауліним, В.І. Борисовим, С.В. Бородіним, В.К. Грищуком, Т.В. Кондрашовою, М.Й. Коржанським, А.М. Красиковим, В.М. Куцом, М.І. Мельником, В.О. Навроцьким, Л.А. Остапенко, О.М. Поповим, О.Л. Старко, В.В. Сташисом, В.Я. Тацієм, В.М. Трубниковим та ін. Питання кримінальної відповідальності за умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини, його кримінологічна характеристика й запобігання йому вивчала у дисертаційному дослідженні Л.О. Старко (2007 р.). Утім переважна частина її роботи присвячена розв’язанню кримінологічних, а не кримінально-правових проблем. Тому дискусійними й недостатньо дослідженими залишається значне число проблем щодо кримінально-правових аспектів убивства матір’ю своєї новонародженої дитини, зокрема, визначення понять «новонароджена дитина», «під час пологів», «відразу після пологів», «початок життя» тощо, в процесі кваліфікації злочину і відмежування умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини від суміжних складів злочинів.
Викладене й зумовлює актуальність теми дисертації й доцільність дослідження проблеми кримінальної відповідальності за таке вбивство.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає Головним напрямкам наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2010–2014 роки (п. 2.1), Пріоритетним напрямкам наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2010–2014 роки (п.2.7), затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р. Вона ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767. Тема дисертації затверджена вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 10 грудня 2004 р.).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є здійснення комплексної кримінально-правової характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини, а також розробка пропозицій з удосконалення кримінального законодавства та практики його застосування. Її досягнення забезпечувалося шляхом постановки таких завдань:
– здійснити історико-правовий аналіз норм вітчизняного законодавства, предметом регулювання яких виступає відповідальність за вчинення умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини;
– проаналізувати кримінальне законодавство зарубіжних країн, що встановлює відповідальність за такий злочин;
– провести поглиблене кримінально-правове вивчення елементів та ознак складу злочину, передбаченого ст. 117 КК;
– з’ясувати й розкрити зміст поняття «новонароджена дитина» в складі зазначеного злочину;
– визначити особливості психічного стану породіллі під час учинення дітовбивства та його врахування при кваліфікації досліджуваного злочину;
– дослідити проблеми пеналізації й депеналізації дітовбивства;
– сформулювати пропозиції з вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини та практики його застосування.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони життя.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
Методи дослідження було обрано з урахуванням поставлених у роботі мети й завдань, об’єкта та предмета дисертації. Методологічне підґрунтя дослідження склали положення й висновки загальної теорії пізнання. Діалектичним методом авторка керувалася при написанні всіх розділів роботи, що дозволило їй розглянути питання кримінальної відповідальності за посягання на життя новонародженої дитини через детальне вивчення більш загальних категорій кримінального права; системний використовувався для комплексного з’ясування складників предмета дисертаційної роботи й характеристики елементів та ознак складу злочину, передбаченого ст. 117 КК; історико-правовий став у нагоді в процесі аналізу еволюції кримінально-правових норм про відповідальність матері за вбивство своєї новонародженої дитини (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий послужив визначенню змісту загальних і специфічних деталей зазначеного виду вбивства за національним і зарубіжним законодавством (підрозділ 1.2); логічний (формально-догматичний) дозволив навести тлумачення окремих положень КК, низки кримінально-правових понять (підрозділи 2.1; 2.2; 3.1; 3.2); статистичний і конкретно-соціологічні методи було застосовано при узагальненні матеріалів проаналізованих кримінальних справ. У процесі розгляду понять, якими оперують інші науки (медицина, психологія, психіатрія, антропологія, педагогіка тощо), були задіяні різні способи їх інтерпретації (системний, граматичний, історичний, логічний).
Науково-теоретичним фундаментом для виконання дисертаційного дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені загальним проблемам кримінального права, кримінальної відповідальності за посягання на життя людини, загальної теорії права, історії держави і права України, кримінально-процесуального права, криміналістики, кримінології, медицини та психології.
Емпіричну базу дослідження склали результати вивчення й аналізу 87 кримінальних справ, порушених і розглянутих судами України за ст. 117 КК та п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, а також статистичні дані МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом досліджених питань дана робота є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблеми кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Найбільш важливі теоретичні висновки і практичні положення, що віддзеркалюють новизну роботи:
уперше:
– на підставі порівняльно-правового аналізу норми, що передбачає відповідальність за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини в законодавстві зарубіжних країн, визначено найбільш поширені тенденції криміналізації цього діяння;
– запропоновано в диспозицій ст. 117 КК замінити словосполучення «відразу після пологів» на поняття «після пологів», під яким розуміти проміжок часу, що розпочався з моменту повного вигнання (відокремлення) посліду і тривав протягом 28 діб;
– на підставі аналізу покарання за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини за кримінальним законодавством України й зарубіжних країн, а також практики його застосування доведено, що санкція ст. 117 КК в цілому відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності цього злочину і змін не потребує;
– обґрунтовано потребу примусового проходження курсу психологічної корекції й реабілітації жінками, засудженими за умисне вбивство своєї новонародженої дитини;
удосконалено:
– положення з визначення моменту початку життя людини, яким є момент появи будь-якої частини тіла дитини з утроби матері під час фізіологічних пологів (або при кесаревому розтині) й початку кримінально-правової охорони її життя, яким вважається початок фізіологічних пологів або перебіг 22 тижнів внутрішньоутробного розвитку плоду у випадках посягання на дитину під час її народження при кесаревому розтині;
– визначення суб’єкта даного злочину: ним може бути лише фізична особа, тобто жінка, яка виношувала й народила дитину (у тому числі сурогатна мати), а не виключно біологічна, яка надала свою яйцеклітину для запліднення чи юридична, яка усиновила або вдочерила дитину;
– дефініцію конструкції «особливий психофізіологічний стан», під яким розуміються зміни у фізіологічному, психічному й психологічному стані особи, що виявляються у збудженні й емоційній нестабільності останньої і як наслідок – призводять до послаблення або суттєвого обмеження здатності людини усвідомлювати фактичну сторону й суспільну небезпечність своїх дій (бездіяльності) та (або) вільно керувати ними;
– правовий припис, що у випадках необережного заподіяння смерті своїй новонародженій дитині кримінальна відповідальність матері наставати не повинна;
дістало подальший розвиток:
– положення про те, що особливий психофізіологічний стан є притаманним не кожній жінці під час пологів і після них і має місце не у всіх випадках дітовбивства, а тому його слід встановлювати в кожному конкретному випадку за допомогою комплексної судової психолого-психіатричної експертизи;
– обґрунтування позиції, що такий специфічний психофізіологічний стан передбачає зміни фізіологічного, психічного і психологічного рівня, але вони не обов’язково викликають розвиток хворобливого розладу психічної діяльності, що суттєво впливає на поведінку жінки, однак можуть виступати підставою для визнання її обмежено осудною;
– аргументація на користь позиції, що у випадках учинення вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини у співучасті з іншою особою (особами), за наявності заздалегідь обдуманого умислу й за відсутності такого психофізіологічного стану жінки, вчинене треба кваліфікувати за пунктами 2 і 12 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності підстав – і за іншими пунктами даної статті;
– система критеріїв відмежування умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК) від залишення останньої в небезпеці, вчинене жінкою стосовно новонародженої нею дитини, якщо мати не перебувала в зазначеному зумовленому пологами стані (ч. 2 ст. 135 КК);
– положення про необхідність розширення видів покарань, що можуть застосовуватися до неповнолітніх, оскільки у випадках учинення такого злочину неповнолітньою особою санкція ст. 117 КК перетворюється з альтернативної на відносно визначену, внаслідок чого збільшується інтенсивність пеналізації цього злочину.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідницький сфері – в процесі подальшого опрацювання теоретичних і прикладних проблем кримінальної відповідальності за умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини;
– у правотворчості – при внесенні пропозицій з удосконалення кримінального законодавства про відповідальність за такий злочин;
– у правозастосовній діяльності – для вирішення проблем, що виникають на практиці під час кваліфікації вбивств, розробки методичних рекомендацій з питань застосування окремих положень закону про кримінальну відповідальність, відмежування злочину, передбаченого ст. 117 КК, від суміжних складів злочинів (акт впровадження результатів дослідження в практичну діяльність ГУМВС України в Харківській області від 5 квітня 2011 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання курсу «Кримінальне право. Особлива частина», для підготовки відповідних розділів підручників, навчально-методичних посібників, курсів лекцій; в науково-дослідницькій роботі курсантів і слухачів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес ННІПФПСД ХНУВС від 12 квітня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати наукової роботи розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ, доповідалися дисертанткою на науково-практичних конференціях, у тому числі й міжнародних: «Сучасні проблеми юридичної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2004 р.); «Розвиток наукових досліджень 2005 р.» (Полтава, 2005 р.); «Актуальні проблеми вдосконалення кримінального, кримінально-виконавчого та адміністративного законодавства у сфері захисту прав дітей» (Кіровоград, 2007 р.); «Свобода особистості: філософсько-правове розуміння та механізм забезпечення» (Запоріжжя, 2008 р.); «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (Кіровоград, 2009 р.); «Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України» (Харків, 2009 р.); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2004, 2007, 2010 роки).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 5-ти наукових статтях, розміщених у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, і в 10-ти тезах наукових доповідей та повідомлень на вказаних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється у комплексному та системному кримінально-правовому дослідженні вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини, шляхом формулювання відповідних положень, висновків та пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України.
1. Історико-правовий аналіз дозволив установити, що в різні історичні періоди таке явище, як дітовбивство, оцінювалося по-різному: починаючи з відсутності відповідальності за вчинення цього виду злочину (Стародавній світ), до визнання його одним з найбільш небезпечних (XIII–XIV ст.), а згодом – до розгляду як посягання на життя з пом’якшуючими обставинами (ХХ ст.).
2. Світовою тенденцією регламентації кримінальної відповідальності за даний злочин є виділення окремої кримінально-правової норми з зазначенням поряд із часом учинення злочину інших обов’язкових ознак об’єктивної й суб’єктивної сторони (стану матері під впливом органічного збудження після пологів, особливого психофізіологічного стану жінки, порушення рівноваги розсудку і зміни психічного стану, спричинених фізіологічними змінами, порушеннями, пов’язаними з виділенням молока, приховування збезчещення породіллі, наявність психотравмуючої ситуації тощо).
3. Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 117 КК, є суспільні відносини у сфері охорони життя новонародженої дитини. Початок життя людини слід визначати моментом появи будь-якої частини тіла дитини з утроби матері під час пологів (або при кесаревому розтині), коли виникає об’єктивна можливість завдати шкоду тілу дитини. Кримінально-правова охорона людського життя розпочинається з моменту початку фізіологічних пологів або (у випадках посягання на дитину при її народженні за допомогою кесаревого розтину) з досягненням 22 тижнів внутрішньоутробного розвитку плоду. Закінчується життя людини та його кримінально-правова охорона з настанням біологічної смерті – коли внаслідок остаточної зупинки серця відбувається смерть мозку.
4. Запропоновано ознаку «новонароджена дитина» розглядати як таку, що позначає людину в період, що розпочинається з моменту народження до закінчення 28 повних діб її життя.
5. Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Активні дії переважно полягають в удушенні й утопленні дитини, рідше – у нанесенні механічних травм і пошкоджень тупими або гострими предметами, введенні у верхні дихальні шляхи сторонніх тіл та рідини, стисненні ніг при вивільненні дитини з утроби матері, обварюванні окропом, киданні дитини об тверду чи м’яку поверхню, сильному струсі, поміщенні новонародженого в умови, не сумісні з життям.
6. Розгляд періоду, визначеного в законі за допомогою словосполучення «під час пологів», дозволяє вказати, що під ним слід розуміти проміжок часу, коли вчиняється посягання на життя дитини в процесі народження під час пологів природних, природних передчасних, штучно викликаних передчасних, а також при кесаревому розтині при строку вагітності понад 22 тижні (коли існує об’єктивна можливість впливу на тіло новонародженого) – аж до повного відокремлення посліду. Словосполучення «відразу після пологів» у диспозиції ст. 117 КК пропонується замінити на поняття «після пологів», під яким треба розуміти період, який розпочинається з моменту повного вигнання (відокремлення) посліду і триває протягом 28 діб.
7. Суб’єкт умисного вбивства матір’ю новонародженої дитини є спеціальний: це жінка, яка народила немовля, є осудною і яка на момент учинення злочину досягла чотирнадцятирічного віку. Необхідною спеціальною ознакою суб’єкта є його біологічна властивість – попередня вагітність і материнство. Сурогатна мати, тобто жінка, яка виношувала й народила дитину, а потім позбавила її життя, повинна визнаватися суб’єктом злочину, на відміну від тієї, яка є лише матір’ю біологічною (надала свою яйцеклітину) чи юридичною (всиновила чи удочерила дитину).
8. Стан обмеженої осудності при вчиненні дітовбивства не виключає кримінальної відповідальності за нього й має місце у випадку, коли мати під час учинення злочину через психічний розлад повною мірою не була здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Такий хворобливий стан має суттєво впливати на її поведінку й інтелектуально-вольову сферу.
9. Поняттям «особливий психофізіологічний стан» позначено пологовий і післяпологовий стан жінки, який полягає у змінах у фізіологічній, психічній і психологічній сферах, що призводять до послаблення або суттєвого обмеження здатності особи усвідомлювати фактичну сторону й суспільну небезпечність своїх дій (бездіяльності) та (або) вільно керувати ними. Такий стан наявний не у всіх випадках вагітності й пологів і повинен установлюватися за допомогою комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в кожному випадку дітовбивства.
10. При співучасті в умисному вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини мати, яка перебувала в особливому психофізіологічному стані, відповідно до чинного кримінального законодавства, незалежно від ролі, яку вона виконала, підлягає відповідальності за ст. 117 КК, у той час як дії співучасників повинні кваліфікуватися за пунктами 2 та 12 ч. 2 ст. 115 КК (а за наявності підстав – і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК).
11. Передбачений ст. 117 КК злочин характеризується лише умисною формою вини; умисел може бути прямим або непрямим. Момент виникнення умислу на вчинення злочину повинен впливати на кваліфікацію: якщо жінка вчинила дітовбивство із заздалегідь обдуманим умислом і не перебуває в особливому психофізіологічному стані, її дії слід кваліфікувати за ст. 115 КК. Перебування жінки в такому стані й учинення злочину із заздалегідь обдуманим умислом потребує кваліфікації вчиненого за ст. 117 КК.
12. У випадках необережного заподіяння смерті дитині кримінальна відповідальність матері не повинна наставати з огляду на особливі характеристики суб’єкта даного злочину (післяпологовий стан жінки).
13. Необхідно надавати засудженим за дітовбивство особам психологічну (а за необхідності – й психіатричну) допомогу на професійному рівні, що полягає в проведенні психопрофілактичної й психокорекційної роботи для запобігання вчиненню насильства щодо новонародженої дитини в майбутньому і для ефективної соціальної адаптації цієї категорії жінок. Пропонується при застосуванні кримінального покарання до осіб, засуджених за ст. 117 КК, ввести обов’язковий курс психологічної корекції й реабілітації.
14. При засудженні неповнолітньої особи за ст. 117 КК верхня й нижня межі санкції цієї статті коригуються з урахуванням спеціального положення щодо особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх (ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 102 КК, ст. 98 КК), у зв’язку з чим санкція стає відносно визначеною, а не альтернативною і включає лише одне основне (найбільш суворе) покарання – позбавлення волі. Покарання у виді позбавлення волі такій особі може бути призначено в межах від шести місяців до чотирьох років.
15. При призначенні судами покарань за злочин, передбачений ст. 117 КК, у більшості випадків застосовується позбавлення волі строком на три роки або обмеження волі на той же строк; майже у всіх вироках ураховувались обставини, пом’якшуючі покарання.
16. Звільнення від відбування покарання з випробуванням як форма реалізації кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини було застосовано у майже в 65% випадків. Його підставами поряд зі щирим каяттям визнавалися позитивні характеристики, відсутність судимості або вчинення злочину вперше, наявність на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, визнання вини й молодий вік. Тривалість іспитового строку в середньому становить два роки. Пропорційної залежності тривалості іспитового строку від призначеного судом покарання не виявлено.
17. Рекомендується викласти диспозицію ст. 117 КК в такій редакції:
«Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або після пологів, якщо мати перебувала в особливому психофізіологічному стані, зумовленому пологами, –
карається ...».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев М. И. Судебно-медицинская экспертиза трупа : руководство / М. И. Авдеев. – М. : Медицина, 1976. – 440 с.
2. Авраменко О. В. Врахування стану сильного душевного хвилювання при конструюванні санкції ст.ст. 116, 123 КК України / О. В. Авраменко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 1. – С. 237–250.
3. Айламазян Э. К. Акушерство : учебник для медицинских вузов / Э. К. Айламазян. – 4е изд.доп. – СПб. : СпецЛит, 2003. – 528 с.
4. Акушерство : підручник для лікарів-інтернів / В. С. Артамонов, М. Г. Богдашкін, Б. М. Венцковський та ін. ; за ред. В. І. Грищенка. – Х. : Основа, 2000. – 608 с.
5. Акушерство и гинекология : краткое пособие по практическим умениям / под ред. Д. Ф. Костючек. – СПб. : СПбГМА, 2001. – 116 с.
6. Акушертво и гинекология : учеб. пособие / С. Д. Шилова. – Мн. : Выш. шк., 2003. – 252 с.
7. Алексеев П. В., Панин А.В. Философия : учебник / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Проспект, 1998. – 568 с.
8. Аниянц М. К. Ответственность за преступления против жизни по действующему законодательству союзных республик / М. К. Аниянц. – М. : Юрид. лит., 1964. – 211 с.
9. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права // Очерки сравнительного права. – М. : Прогресс, 1981. – С. 36–87.
10. Антонюк Н. Вдосконалення законодавчої конструкції складу «умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини» (ст. 117 КК України) / Н. Антонюк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2009. – № 49. – С. 198–206.
11. Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин; отв. ред. В. Н. Кудрявцев; АН СССР, Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1987. – 208 с.
12. Антропология : хрестоматия : учеб. пособие для студентов / авторы-составители: канд. биол. наук, доц. Л. Б. Рыбалов, канд. биол. наук, доц. Т. Е. Россолимо, И. А. Москвина-Тарханова. – 4-е изд., стер. – М. : Изд-во Московского психолого-социального института, – Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. – 448 с.
13. Бавсун М. Проблемы квалификации убийства во время родов / М. Бавсун, П. Попов // Уголовное право. – 2009. – № 3. – С. 12–16.
14. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К. : Вища шк., Головное изд-во, 1980. – 216 с.
15. Бажанов М. И. Наказание в проекте УК Украины / М. И. Бажанов // Проблеми законності. – 1999. – Вип. 38. – С.167-179.
16. Бандурка А. М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденных) / А. М. Бандурка, Т. А. Денисова, В. М. Трубников. – Харьков-Запорожье : НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
17. Бандурка А. М. Юридическая психология : учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. – 621 с.
18. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаних / Ч. Беккариа. – М. : Стелс, 1995. – 304 с.
19. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н. А. Беляев // Беляев Н. А. Избранные труды. – Спб. : „Юридический центр Пресс”, 2003. – С. 285–499.
20. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика) / Е. В. Благов. – СПб. : „Юридический центр Пресс”, 2004. – 505 с.
21. Богомягков Ю. С. Проблемы невменяемости в советском уголовном праве: (понятие вменяемости) : учеб. пособ. / Ю. С. Богомягков. – Уфа : Изд-во Башкир. ун-та, 1978. – 303 с.
22. Бойко А. И. Преступное бездействие / А.И. Бойко. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 320 с.
23. Бойко О. Д. Історія України : посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. Д. Бойко. – К. : Видавничий центр «Академія», 1999. – 568 с.
24. Большая советская энциклопедия : в 51 т. – 2-е изд. – М. : Государственное научное издательство «Большая советская энциклопедия». – Т. 28. – 664 с.
25. Большой толковый словарь русского языка / сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. – СПб. : «Норинт», 2000. – 1536 с.
26. Борисов В. И. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации / В. И. Борисов., В. Н. Куц. – Х. : НПКФ «Консум», 1995. – 104 с.
27. Бородин С. В. Ответственность за убийство: квалификация и наказание по российскому праву / С. В. Бородин. – М. : Юрист, 1994. – 216 с.
28. Бородин С. В. Преступления против жизни / С. В. Бородин. – СПб. : Юридический Центр Пресс, 2003. – 467 с.
29. Бородин С. В. Проблемы уголовного наказания и некоторые пути их разрешения / С. В. Бородин, Л. Р. Клебанов // «Черные дыры» в Российском законодательстве . – 2005. – № 1. – С. 127–133.
30. Брайнин Я. М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве / Научн.зап. Киевского ун-та, 1950. – т.IX. – вып.4. – 369 с.
31. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1967. – 240 с.
32. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : монографія / В. М. Бурдін. – К. : Атіка, 2004. – 240 с.
33. Валуйская М. Ю. Факторы, оказывающие воздействие на личность совершившего умышленное убивство / М. Ю. Валуйская // Проблеми законності. – 1998. – Вип. 35. – С. 128-131.
34. Васильева В. В. Особенности психоэмоционального статуса женщин при физиологической и осложненной беременности и программа их психологического сопровождения / В. В. Васильева, А. В. Авруцкая // Психологический журнал. – 2008. – Том 29, №3. – С. 110-119.
35. Васильєв А. А. Проблеми осудності у кримінальному праві : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. А. Васильєв. – Х., 2005. – 20 с.
36. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники : уч. пос. / И. В. Вачков . – М. : Изд-во Ось-89, 2003. – 224 с.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
38. Вереша Р. В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності: підручник / Р. В. Вереша. – К. : Атіка, 2006. – 740 с.
39. Воинские артикулы Петра I. Материалы по изучению истории Государства и Права СССР / подгот. и изд. Н. П. Старжиным. – М. : Б.в., 1960. – 22 с.
40. Ворошилин В. В. Субъективная сторона преступления : учебное пособие / В. В. Ворошилин, Г. А. Кригер. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 319 с.
41. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в України. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С. Б. Гавриш. – К. : Б. в., 2002. – 634 с.
42. Гернет М. Н. Детоубийство: социологическое и сравнительно-юридическое исследование : с приложением 12 диаграмм. – Москва :
Типография Императорского Московского ун-та, 1911. – 318 с.
43. Глистин В. К. Проблема уголовно–правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.
44. Горох О. П. Про правила конструювання санкцій спеціальних кримінально-правових норм // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. – Донецьк : «Норд Комп’ютер», 2009 . – С.85–87.
45. Грищук В. К. Загальний, родовий та безпосередні основні об’єкти злочинів проти життя і здоров’я людини / В. К. Грищук // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 1. – С. 75–86.
46. Гродзинский М. М. Преступления против личности : текст и комментарий ст. 142 - 165, 172 - 179 Уголовного кодекса / М. М. Гродзинский. – М. : Изд-во «Право и жизнь», 1924. – 68 с.
47. Грубова Е. И. Нормы об убийстве матерью новорожденного ребенка / Е. И. Грубова // Российский следователь. – 2008. – № 12. – С. 20–21.
48. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : дис... докт. юрид. наук : 12.00.08 / Гуторова Наталія Олександрівна . – Харків, 2002. – 429 с.
49. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : монографія / Н. О. Гуторова. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
50. Дагель П.С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243 с.
51. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель. – Владивосток : Изд-во Дальневост.ун-та, 1970. – 132 с.
52. Доброгаева М. С. Психотические состояния послеродового периода и их судебно-психиатрическое значение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.18 «Психиатрия» / М. С. Доброгаева. – М., 1972. – 20 с.
53. Дурманов Н. Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву / Н. Д. Дурманов. – М. : Госюриздат, 1955. – 211 с.
54. Дядькин Д. С. Теоретические основы назначения уголовного наказания: алгоритмический поход / Д. С. Дядькин. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 510 с.
55. Емельянов В. П. Терроризм и преступле¬ния с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование) / В. П. Емельянов. – М. : NОТА ВЕNЕ, 2000. – 320 с.
56. Єгорова В. О. Визначення часових меж життя людини: кримінально-правові аспекти / В. О. Єгорова // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2007. – № 1. – С. 162–170.
57. Жалинский А. Е. Современное немецкое уголовное право / А. Е. Жалинский. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 560 с.
58. Жижиленко А. Спорные вопросы уменьшенной вменяемости в уголовном кодексе РСФСР / А. Жижиленко // Право и жизнь. – 1924. – Кн. 7–8. – С. 39 – 48.
59. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям : монографія / О. О. Житний. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 152 с.
60. Житний О.О. Кримінальне право України : частина Загальна (у схемах та таблицях) / О. О. Житний. – Х. : Одіссей, 2008. – 200 с.
61. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве / Н. И. Загородников // Труды ВЮА. – 1951. – Вып. ХІІ. – С.46–48.
62. Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву / Н. И. Загородников. – М. : Госюриздат, 1961. – 276 с.
63. Запорожан В. М. Акушерство і гінекологія : підручник / В. М. Запорожан. – К. : Здоров’я, 2000. – Книга I : Акушерство. – 432 с.
64. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1963-2009 рр. / [упоряд. Н. О. Гуторова, О. О. Житний]. – Вид. п’яте, зі змінами та доповненнями. – Х. : «Одісей», 2009. – 544 с.
65. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1963-2009 рр. / упоряд. Н. О. Гуторова, О. О. Житний. – Вид. шосте, зі змінами та доповненнями. – Х. : «Одіссей», 2010. – 456 с.
66. Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості : наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 15. – С. 352-254.
67. Кант И. Собрание сочинений : в 8 т. / И. Кант. – М. : Чоро, 1994. – Т. 6. – 613 с.
68. Карасова А. Л. Убийство матерью новорожденного ребенка (теоретико-прикладные аспекты ответственности по ст. 106 УК РФ) : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.08 / Карасова Анна Леонтьевна. – Ростов-на-Дону, 2003. – 225 с.
69. Карганова Б. Г. Аксиологическая оценка уголовно-правовых санкцій / Б. Г. Карганова // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2004. – № 1. – С. 137–142.
70. Каролина. Уголовно судебное уложение Карла V / перевод, предисловие и примечания проф. С. Я. Булатова. – Алма-Ата: АН Казахской ССР, Институт философии и права, 1967. – 152 с.
71. Келина С. Г., Кудрявцев В. Н. Принципы советского уголовного права / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев. – М. : ИГП АН СССР, 1988. – 316 с.
72. Кирись Б. Розділ ІV Загальної частини Кримінального кодексу України 2001 р. потребує удосконалення / Б. Кирись // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. Х регіон. наук.-практ. конфер., 5–6 лютого 2004 р. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – С. 357–360.
73. Киселева М. Уголовная ответственность за незаконное прерывание беременности / М. Киселева // Уголовное право. – 2008. – № 4. – С. 31–35.
74. Книженко О. О. Поняття санкцій у кримінальному праві / О. О. Книженко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – Вып. 1 (48). – С. 79-84.
75. Князев Д. С. Проблемы квалификации убийства матерью новорожденного ребенка и пути их преодоления / Д. С. Князев // Российский следователь. – 2010. – № 16. – С. 17–19.
76. Козаченко И. Я. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права: вопросы теории, оперативно-следственной и судебной практики / И. Я. Козаченко, В. Н. Курченко, Я. М. Злоченко. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 791 с.
77. Козаченко И. Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья: обусловленность, структура, функции, виды / И. Я. Козаченко ; под ред. М. И. Ковалева. – Томск : Изд-во ТГУ, 1987. – 231 с.
78. Колесникова Н. Е. Организация групповой психосоциальной работы с осужденными в колонии строгого режима / Н. Е. Колесникова // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 2006. – №1. – С. 56–62.
79. Колосовский П. Д. Очерк исторического развития преступлений против жизни и здоровья: опыт исследования по русскому уголовному праву / П. Д. Колосовский. – Москва : Типография Т. Т. Волкова и К, 1857. – 290 с.
80. Кондрашова Т. В. Проблемы уголовной ответственности за преступления против жизни, здоровья, половой свободы и половой неприкосновенности. – Екатеринбург : Гуманитарный университет, 2000. – 384 с.
81. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навч. посібник / М. Й. Коржанський. – Видання 2-ге. – К. : Атіка, 2002. – 640 с.
82. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанський. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
83. Коржанський М. І. Кримінальне право України. Частина Загальна : курс лекцій / М. І. Коржанський. – К. : Наукова думка, 1996. – 334 с.
84. Красиков А. Н. Ответственность за убийство по российскому уголовному праву / А. Н. Красиков. – Саратов : Изд-во Саратовск. ун-та, 1999. – 123 с.
85. Красиков А. Н. Уголовно-правовая охрана прав и свобод человека в России / А. Н. Красиков ; Саратовская государственная академия права. – Саратов : Полиграфист, 1996. – 211 с.
86. Краткий курс Русскаго уголовнаго права. – Киев : Типография «Петръ Барский», 1908. – 457 с.
87. Криминальная агрессия женщин с психическими расстройствами / Т. Б. Дмитриева, К. Л. Иммерман, М. А. Качаева, Л. В. Ромасенко. – М. : Медицина, 2003. – 248 с.
88. Криминология : учебник / под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М. : Юристъ, 1997. – 512 с.
89. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [3-є вид., перероб і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
90. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.; відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв ; наук. ред. В. А. Клименко та М. І. Мельник. – К. : Правові джерела, 2002. – 432 с.
91. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін., за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ – Х. : Юрінком Інтер-Право, 2002. – 416 с.
92. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов та ін. / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків: Юринком Інтер – Право, 2001. – 386 с.
93. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін. ; за заг ред. В. В. Голіни. – 2-ге вид, перероб і доп. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
94. Кропачев Н. М. Уголовно-правовое регулирование. Механизм и система / Н. М. Кропачев. – СПб. : СПб. гос. ун-т, 1999. – 262 с.
95. Кругликов Л. Л. Смягчающие и отягчающие обстоятельства в советском уголовном праве. Часть особенная : учебное пособие для студентов, изучающих спецкурс «Вопросы теории и практики назначения наказания» / под ред. Е. А. Фролова ; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР ; Ярославский государственный университет. – Ярославль : Ярославский гос. ун-т, 1979. – 90 с.
96. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юристъ, 1999. – 342 с.
97. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М . : Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1960. – 242 с.
98. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 с.
99. Кудрявцев И. А. Ограниченная вменяемость / И. А. Кудрявцев // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 107 – 117
100. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Изд-во МГУ, 1969. – 232 с.
101. Кузнецова Н.Ф., Решетников Ф.М. Основные черты нового Уголовного кодекса Испании / Н. Ф. Кузнецова, Ф. М. Решетников // Вестник Моск. ун-та. Сер.11. Право. – 1998. – № 2. – С. 65–74.
102. Курс советского уголовного права : в 6 т. / Институт государства и права АН СССР. – Т. 5 : Преступления против личности, ее прав. Хозяйственные преступления : часть особенная / А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, Г. Л. Кригер. – М. : Наука, 1971. – 571 с.
103. Курс советского уголовного права : в 6-ти томах. – М. : Наука, 1970. – Т. 3 / Под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – 352 с.
104. Курс уголовного права. Общая часть : учебник / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – Т. 1 : Учение о преступлении. – М. : ИКД «Зерцало–М», 2002. – 624 с.
105. Левашов А. С. Синдром сотрясения младенца – специфический вид преступления против несовершеннолетних / А. С. Левашов, Н. Н. Тагаев // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14-15 березня 2003 р.) – С. 252-260.
106. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Н. С. Лейкина. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. – 298 с.
107. Лемешко О. М. До проблеми підвищення якості кримінального законодавства в частині регламентації можливих станів потерплої особи (на прикладі уразливого і безпорадного станів та матеріальної чи іншої залежності) / О. М. Лемешко // Питання боротьби зі злочинністю. –2007. – Вип. 13. – С.110-118.
108. Лемешко О. М. Кваліфікація незаконного рішення, прийнятого судом, про звільнення особи від кримінальної відповідальності / О. М. Лемешко // Питання боротьби зі злочинністю. – 2006. – Вип. 12. – С.115–122.
109. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева. – М. : НОРМА, 2000. – 400 с.
110. Литвак О. М. Превентивна дія санкцій норм Особливої частини Кримінального кодексу України / О. М. Литвак // Держава і право. – 2004. – № 25. – С. 457-463.
111. Личность преступника и применение наказания / Б. С. Волков, Б. В. Сидоров, В. П. Малков и др. ; науч. ред. Б. С. Волков, Б. П. Малков. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1980. – 216 с.
112. Ломако В. А. О целях наказания и путях их достижения / В. А. Ломако // Проблеми законності. – 1997. – Вип. 32. – С. 111-116.
113. Лукичев О. В. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика убийства матерью своего новорожденного ребенка : автореф. дис. на соискание ученой степени. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / О. В. Лукичев. – Спб., 1997. – 24 с.
114. Лысак Н. В. Некоторые спорные вопросы квалификации убийства матерью новорожденного ребенка / Н. В. Лысак // Российский следователь. – 2008. – № 18. – С. 16–19.
115. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб. : Изд-во Юрид. ин-та, 2004. – 301 с.
116. Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве / В. Б. Малинин. – СПб. : «Юридический центр Пресс», 2000. – 315 с.
117. Мамайчук И. И. Экспертиза личности в судебно-следственной практике : учеб. пособие / И. И. Мамайчук. – СПб. : Речь 2002. – 225 с.
118. Мамчур В. М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мамчур Віталій Миколайович. – К., 2002. – 207 с.
119. Мартиненко О. А. Запобігання випадків жорстокого поводження з немовлятами – перспективи для українського суспільства // Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов : мат-ли міжнар. наук.-прак. конф. – К.:ДНДІ МВС України, 2009 ; – Х. : Права людини, 2009. – С. 414–421.
120. Мельниченко О. В. Звичаєве право : навчальний посібник для студентів юридичного факультету / О. В. Мельниченко. – Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. – 96 с.
121. Меньшагин В. Преступление против личности по проекту УК Союза ССР / В. Меньшагин // Социалисти¬ческая законность. – 1937. – № 9. – С. 37–51.
122. Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве / Р. И. Михеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного государственного университета, 1983. – 300 с.
123. Михеев Р. И. Уголовное право и психиатрия : конспект лекций / Р. И. Михеев ; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного государственного университета, 1988. – 58 с.
124. Могірчук А. В. Умисне вбивство матір’ю новонародженої дитини: особливості кваліфікації / А. В. Могірчук // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2006. – № 3. – С. 166–173.
125. Набоков В. Д. Элементарный учебник Особенной части русского уголовного права / В. Д. Набоков. – Вып.1. – СПб. : Сенатская типография, 1903. – 226 с.
126. Навроцький В. О. Злочини проти особи. Лекції / В. О. Навроцький. – Львів : Видання юридич. факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, 1997. – 48 с.
127. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінокм Інтер, 2006. – 704 с.
128. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : за станом законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України на 1 грудня 2001 р. / за ред. С. С. Яценка. – К. : А.С.К., 2002. – 936 с.
129. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 т. – 3-тє вид., перероб та доп. – Т. 1 / за заг. ред.. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка.– К. : Алеута; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. – 964 с.
130. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, А.С.К., 2003. – 1104 с.
131. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : курс лекцій / А. В. Наумов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : БЕК, 1999. – 573 с.
132. Непомнящая Т. В. Назначение уголовного наказания: теория, практика, перспективы / Т. В. Непомнящая. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 781 с.
133. Никифоров А. С. Ответственность за убийство в современном уголовном праве / А. С. Никифоров . – М. : Орион, 2000. – 60 с
134. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Госюриздат, 1960. – 230 с.
135. Новицкий И. Б. Римское право. Учебник / под ред. И. Б. Новицкого. – М. : ТЕИС, 1996. – 655 с.
136. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1962 . – 156 с.
137. Орлеан А. М. Уголовно-правовая охрана человека до момента его рождения на Украине [Електронний ресурс] / А. М. Орлеан // Юридическая практика. – 2005. – № 17. – Режим доступу : http://www.yurpractika.com/article.php?id=10004594
138. Орлов В. С. Субъект преступления по советскому уголовному праву / В. С. Орлов. – М. : Госиздат юрид. лит., 1958. – 256 с.
139. Орымбаев Р. Специальный субъект преступления / Р. Орымбаев. –Алма-Ата: Наука, 1977. – 152 с.
140. Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкцій: аксиологические аспекты / П. П. Осипов. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. – 136 с.
141. Особенная часть Русскаго уголовнаго права. Дополнение к курсу, читанному профессором, доктором прав, Н. А. Неклюдовым. – СПб. : Военная типография, 1888. – Вып. 1. – 280 с.
142. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Остапенко Людмила Анатоліївна. – К., 2003. – 214 с.
143. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. А. Остапенко. – К., 2003. – 17 с.
144. Очеркъ историческаго развитiя преступленiй противъ жизни и здоровья, опытъ изследованiя по русскому уголовному праву / П. Колосовский. - Репр. изд. - М. : Тип. Т. Т. Волкова и Ко, 1857. – 296 с. – (Очерк исторического развития преступлений против жизни и здоровья: опыт исследования по русскому уголовному праву).
145. Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 318 с.
146. Памятники русского права, выпуск первый. Памятники права Киевского государства / под. ред. заслуженного деятеля науки проф. С. В. Юшкова. – М. : Государств. изд-во юрид. лит-ры, 1952. – XVI, 288 с.
147. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н. И. Панов. – Х. : Вища школа, 1982. – 161 с.
148. Пинаев А. А. Вина и уголовная ответственность / А. А. Пинаев // Уголовная ответственность: проблемы содержания, установления, реализации : межвуз. сб. научн. трудов. – Воронеж : Издательство Воронежского ун-та, 1986. – С. 46–51.
149. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР / А. А. Пионтковский. – Часть Общая. – М., 1924. – 238 с.
150. Пионтковский, А. А. Курс советского уголовного права. Особенная часть / А. А. Пионтковский, В. Д. Меньшагин. - М. : Госюриздат,1955. – Том 1. – 800 с.
151. Плиска О. І. Фізіологія : навчальний посібник для студ. природнич. фак-тів пед. навч. закладів / О.І. Плиска ; М-во освіти і науки України. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 361 с.
152. Погодин О. Убийство матерью новорожденного ребенка / О. Погодин, А. Тайбаков // Законность. – 1997. – № 5. – С. 16–17.
153. Познышев С. В. Особенная часть русского уголовного права. Сравнительный очерк важнейших отделов особенной части старого и нового зложений / С. В. Познышев. – М. : Т-во Скоропечатни А. А. Левенсон, 1912. – Издание 3-е, исправленное и дополненное. – 499 с.
154. Полтавець В. В. Загальні засади призначення покарання за кримiнальним законодавством України : монографiя / В. В. Полтавець ; наук. ред. канд. юрид. наук, проф. Л. М. Кривоченко. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2005. – 240 с.
155. Полыховская И. Д. Патология нервной системы при беременности, родах и в послеродовом периоде : автореф. дис. ... канд. медиц. наук : спец.19.00.04 «Медицинская психология» / И. Д. Полыховская. – М., 1963. – 23 с.
156. Полянский Н. Н. Уголовное право и уголовный суд Англии / Н. Н. Полянский. – М. : Юрид. лит., 1969. – 399 с.
157. Пономаренко Ю. А. Виды наказаний по уголовному праву Украины : монография / Ю. А. Пономаренко. – Х. : Издательство «ФИНН», 2009. – 344 с.
158. Попов А. Н. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах / А. Н. Попов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 463 с.
159. Порошук С. Д. Право людини на життя як об’єкт нормативно-правового регулювання: сучасний стан, проблеми в Україні / С. Д. Порошук, О. В. Онуфрієнко // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1998. – Вип. 2. – С. 3-18.
160. Правовий та соціальний захист неповнолітніх від насильства в сім’ї. Методичний посібник для працівників правоохоронних органів / А. Б. Блага, О. А. Мартиненко, Л. О. Шевченко. – Х. : Курсор, 2006. – 128 с.
161. Приходько Т. М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т. М. Приходько. – К., 2001. – 20 с.
162. Проценко С. В. К вопросу об уголовно-правовой защите в российском законодательстве права внутриутробного ребенка на жизнь / С. В. Проценко // Российский следователь. – 2009. – № 5. – С. 15–17.
163. Психосоматические заболевания: полный справочник : справ. пособ. / Е. В. Бочанова, Д. А. Грейслер, Т. В. Гитун и др. ; под ред. Ю. Ю. Елисеева. – М. : Изд-во «Эксмо»,2003. – 608 с.
164. Рарог А. И. Вина в советском уголовном праве / А. И. Рарог. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 187 с.
165. Римское право : учебник / под ред. И. Б. Новицкого. – М. : ТЕИС, 1996. – 655 с.
166. Рудестам К. Групповая психотерапия / К. Рудестам. – СПб. : Питер Ком., 1999. – 384 с.
167. Руководство по психиатрии / под ред. А. В. Снежневского : в 2т. М. : Медицина, 1983. – Т. 2. – 544 с.
168. Савельева Г. М. Акушерство и гинекология / Г. М. Савельева. – М. : ГЭОТАР, Медицина,1997. – 735с.
169. Сафуанов Ф. С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе : научно-практическое пособие / Ф. С. Сафуанов. – М. : Гардарика, Смысл, 1998. – 192 с.
170. Сердюк Л. Детоубийство: вопросы правовой оценки / Л. Сердюк // Российская юстиция. – 2003. – № 11. – С. 43–45.
171. Сердюков М. Г. Судебная гинекология и судебное акушерство / М. Г. Сердюков. – М. : «Медицина», 1964. – 930 с.
172. Ситковская О. Д. Новые направления судебно-психологической экспертизы : справ. пособ. / О. Д. Ситковская, Л. П. Конышева, М. М. Коченов. – М. : Изд-во «Юрлитинформ», 2000. – 160 с.
173. Соборное уложение 1649 года : текст и комментарии / руководитель авт. коллектива А. Г. Маньков. – Ленинград : Изд-во «Наука», 1987. – 448 с.
174. Советское уголовное право. Особенная часть : ученик / Н. Д. Дурманов, Г. А. Кригер, Н. Ф. Кузнецова и др. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 464 с.
175. Соврем