СИСТЕМНЕ ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОХАНЮК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 343.214(477)

СИСТЕМНЕ ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Марін Олександр Костянтинович
кандидат юридичних наук, доцент

Львів - 2011

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………...…….. 4
ВСТУП…………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМНОГО ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ……
14
1.1. Тлумачення закону в історії права………………………….. 14
1.2. Стан дослідження питання про системне тлумачення в юридичній літературі……………………….…………………………..
33
1.3. Теорія систем як методологічна основа системного тлумачення кримінального закону……………………………………
48
Висновки до першого розділу…………………………………………. 63
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ СИСТЕМНОГО ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ…………………………………….............
65
2.1. Зміст та обсяг поняття системного тлумачення кримінального закону………………………………..……………….. 65
2.2. Структура тлумачення кримінального закону……………... 102
2.3. Співвідношення системного тлумачення кримінального закону з іншими способами тлумачення …………………………… 114
Висновки до другого розділу………………………………………….. 123
РОЗДІЛ 3. ПРАВИЛА І ПРИЙОМИ СИСТЕМНОГО ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ……………..……
126
3.1. Поняття та види правил і прийомів тлумачення закону..…… 126
3.2. Правила системного тлумачення кримінального закону та їх характеристика………………………………………………………….
136
3.2.1. Правила, які випливають із системних та системоутворюючих зв’язків кримінального закону………………….
140
3.2.2. Правила, які випливають із використання законів формальної логіки у системному тлумаченні кримінального закону..
149

3.2.3. Правила, які випливають із співвідношення системного тлумачення з іншими способами тлумачення кримінального закону…………………………………………………………………….
171
Висновки до третього розділу…………………………………………. 178
ВИСНОВКИ………………………………………………………….. 180
ДОДАТКИ……………………………………………………………. 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………… 243

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГС – Вищий Господарський Суд;
ВР – Верховна Рада;
ГоловКРУ – Головне контрольно-ревізійне управління України;
ДДПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань;
Держпідприємництво – Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;
ДКЦПФР – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
ДПА – Державна податкова адміністрація;
КК – Кримінальний кодекс;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я;
МОН – Міністерство освіти і науки;
НБ – Національний банк;
РЄ – Рада Європи;
РНБО – Рада національної безпеки і оборони;
ООН – Організація Об’єднаних Націй.

ВСТУП

Актуальність теми. КК України, прийнятий 5 квітня 2001 року, систематизовано визначає суспільно небезпечні діяння, що визнаються злочинами, а також установлює конкретні міри покарання за їх учинення. Порівняно із попереднім аналогічним нормативно-правовим актом, у ньому закріплено значно більшу кількість кримінально-правових норм, які стали новими для правозастосувача та потребують належного тлумачення, а ті, що були закріплені, зазнали змін. КК важко охарактеризувати як стабільний закон, адже до нього щороку вноситься значна кількість змін та доповнень, різних за обсягом та змістом. Правозастосувачам, науковцям чи студентам насамперед важко простежити зміни до КК України (Додаток «А»), не говорячи про зміни до існуючих чи прийняття нових нормативно-правових актів, які перебувають з ним у тісному зв’язку, та про інші чинники, котрі мають значення для тлумачення кримінального закону.
Аналізуючи коментарі науковців до статей КК, вироки судів та наукові публікації щодо можливості застосування того чи іншого припису кримінального закону, видається, що, нарівні з іншими способами тлумачення, системний спосіб використовує майже кожний суб’єкт тлумачення. Проте використання системного тлумачення під час тлумачення кримінального закону не завжди усвідомлюється, оскільки його прийоми та правила мало досліджені в науці кримінального права і використовуються правозастосувачем інтуїтивно або на основі власного досвіду. Водночас, як відомо, інтуїція не є підставою для прийняття рішення у кримінальній справі, а досвід, отриманий на підставі неправильних тлумачень, може бути негативним.
Питання тлумачення приписів нормативно-правових актів та системного тлумачення не є новими для науки теорії держави та права. Так, тлумачення положень нормативно-правових актів висвітлили у наукових працях Е. Абдрасулов, І. Алексєєнко, Ю. Бондар, Ю. Власов, П. Волвенко, Н. Вопленко, Б. Єбзєєв, Н. Єфімова, А. Заєць, О. Кадикало, О. Костенко, С. Лисенков, О. Лисенкова, О. Майстренко, Л. Матвєєва, Д. Михайлович, А. Піголкін, П. Рабінович, А. Селіванов, І. Спасибо-Фатєєва, В. Суслов, Ю. Тодика, М. Цвік, О. Черданцев, Л. Чулінда та інші.
Окремі аспекти проблеми тлумачення кримінального закону розглянули такі вчені: Д. Азаров, О. Бєлокуров, Я. Брайнін, В. Бурдін, Л. Гаухман, В. Грищук, О. Дудоров, О. Марін, М. Мельник, А. Музика, З. Тростюк, М. Феоктістов, М. Хавронюк, О. Шляпочников та інші. Проблеми дослідження окремих способів тлумачення, зокрема мовного та юридико-лінгвістичного, стали предметом дисертаційних досліджень М. Кострової та Л. Чулінди. Значної уваги заслуговують дисертаційні дослідження російських учених М. Дворнікова, який розглядав проблеми системного способу тлумачення, та О. Бастрикіної, котра досліджувала системоутворюючі зв’язки права.
Незважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, а саме тісний взаємозв’язок предмета наукового дослідження з такими науками, як теорія держави і права, системологія, логіка та філософія, інтересу в українських учених до ґрунтовного вивчення цієї проблеми не було. У різних напрямах стосовно тлумачення кримінального закону висловлені пропозиції щодо вдосконалення його як системи, усунення ознак несистемності, тлумачення окремих нормативних положень, проте відсутнє комплексне дослідження проблем формулювання правил тлумачення та застосування окремих його способів у кримінальному праві. Ті ж правила, які сформульовані теоретиками права, потребують перегляду під призмою врахування особливостей кримінального закону.
Отже, ситуація, що склалася у науці та правозастосовній практиці, засвідчує необхідність проведення комплексного теоретичного дослідження проблем системного тлумачення кримінального закону та розробки на основі такого дослідження відповідних прийомів і правил системного тлумачення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – сформулювати загальні правила системного тлумачення кримінального закону та обґрунтувати можливості їх застосування на практиці за допомогою комплексного аналізу теоретичних і практичних проблем системного тлумачення кримінального закону.
Для досягнення цієї мети поставлено такі основні завдання:
- вивчити історичний досвід тлумачення закону;
- з’ясувати стан теоретичного дослідження питання системного тлумачення кримінального закону;
- встановити істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону;
- розкрити поняття системного тлумачення кримінального закону;
- проаналізувати зміст та обсяг поняття системного тлумачення;
- охарактеризувати співвідношення системного тлумачення кримінального закону із суміжними поняттями;
- сформулювати й обґрунтувати правила та прийоми системного тлумачення кримінального закону.
Об’єктом дослідження є тлумачення кримінального закону.
Предметом дослідження є системне тлумачення кримінального закону.
Методи дослідження становлять сукупність філософсько-світоглядних підходів (діалектичного, як способу мислення, який базується на аналізі всіх доступних точок зору щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону та його правильної назви, визначення системи, поглядів на прийоми системного способу тлумачення кримінального закону та розмежування окремих способів тлумачення; аналітичного, що базується на пізнавальній діяльності через доказування або спростування щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону, визначення та застосування правил системного тлумачення кримінального закону; індуктивного, який передбачає отримання логічного висновку на основі переходу від часткового положення до загального та котрий використано під час формулювання визначення системного способу тлумачення кримінального закону на основі його істотних ознак; синергетичного – для аналізу кримінального закону як складної системи; інформаційного, що дає можливість уявити законодавство як складну багаторівневу інформаційну систему; герменевтичного – застосованого щодо розуміння термінів, суміжних із терміном «тлумачення»); загальнонаукових методів дослідження (логічного, який базується на положеннях сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного у розділі застосування правил системного тлумачення, аналізу впливу законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону; формально-логічні процедури – такі, як аналіз, синтез для визначення законів формальної логіки, які можна використовувати у системному тлумаченні; історичного – щодо аналізу історичного досвіду становлення тлумачення та його способів; системно-структурного, який передбачає, що кримінальний закон є відкритою системою, а припис кримінального закону можна витлумачити лише в тісному зв’язку з іншими приписами; моделювання, який було використано під час дослідження розвитку можливого тлумачення у зв’язку з тим чи іншим змістом норми кримінального закону); спеціальних методів (наприклад, соціологічного – під час анкетування; своєрідних прийомів узагальнення юридичної теорії та практики в розділі застосування правил системного тлумачення). Щодо методу пізнання, то він як сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності використовується впродовж усього дослідження. Також використано порівняльно-історичний метод (наприклад, під час аналізу проблематики джерел права у певні визначені історичні періоди).
Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також енциклопедично-довідкова література. Під час написання дисертації враховано загальнотеоретичні положення праць із теорії держави і права, конституційного, адміністративного, цивільного права, логіки, філософії. Нормативною основою дослідження стали Конституція України, Кримінальний кодекс України, рішення Конституційного Суду України та інші чинні нормативно-правові акти.
Емпіричну базу дослідження становлять результати проведеного соціологічного дослідження і матеріали інтерпретаційної та правозастосовної практики. Всього проаналізовано результати опитування 150 працівників слідчих підрозділів м. Львова і Львівської області та 200 вироків у справах про злочини, передбачені відповідними статтями КК України, що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України.
У роботі використано постанови Пленуму Верховного Суду України.
Науково-теоретична, емпірична та нормативна бази дослідження використані станом на 1 жовтня 2010 року.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, присвяченим комплексному дослідженню системного тлумачення кримінального закону. На основі проведеного дослідження обґрунтовано й піддано аналізу внутрішні та зовнішні зв’язки кримінального закону, вплив правильного використання законів формальної логіки на результати системного тлумачення кримінального закону; досліджено основні прийоми системного тлумачення, сформульовано правила системного тлумачення кримінального закону та інші положення, які є новими для науки кримінального права і виносяться на захист. Зокрема:
вперше:
- визначено вичерпний перелік прийомів системного тлумачення кримінального закону, а саме: 1) встановлення місця припису в системі кримінального закону; 2) встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення на основі системоутворюючих зв’язків; 3) встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення на основі системних зв’язків; 4) встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення; 5) зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення;
- сформульовано та обґрунтовано правила системного тлумачення кримінального закону, а саме: 1) у разі наявності системоутворюючих і системних зв’язків у приписі кримінального закону, насамперед, слід враховувати його системоутворюючі зв’язки; 2) використовувати системоутворюючі зв’язки слід з урахуванням їх сили; 3) використовуючи системоутворюючі зв’язки у системному тлумаченні кримінального закону, необхідно враховувати те, що переважно термін може мати легальне тлумачення у тому місці, де він вперше вживається; 4) у разі використання безпосередніх чи опосередкованих системних зв’язків кримінального закону слід враховувати юридичну силу нормативно-правових актів, які можуть стати підставою для тлумачення і передусім використовувати безпосередні зв’язки; 5) якщо у законодавчому акті, який пов’язаний із кримінальним законом системними зв’язками, зазначено, що певні терміни, які використовуються у ньому, тлумачаться таким чином тільки тут, то застосовувати їх у цьому ж значенні до кримінального закону не можна; 6) якщо у КК України чітко вказано на необхідність використання зв’язку із певним нормативно-правовим актом, то слід скористатися саме цим актом, а не іншим, хоч він і перебуває у зв’язку із цією нормою; 7) якщо розкриття смислу норми, що потребує тлумачення, міститься у Загальній частині КК України, то її слід використовувати саме у такому значенні у цілому кримінальному законі або відповідно до вказівки; 8) у разі наявності сумнівів щодо правильності викладу норми кримінального закону законодавцем слід опиратись на зміст цієї норми, закріплений у тексті КК України; 9) слід враховувати зв’язки припису кримінального закону, що потребує тлумачення, із тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент чинності припису, що потребує тлумачення; 10) у разі використання всіх можливих прийомів та правил системного тлумачення кримінального закону, коли видається, що смисл припису, який потребував тлумачення, є зрозумілим, слід витлумачити його у зв’язку з загальними та спеціальними принципами кримінального закону;
удосконалено:
- поняття системного тлумачення кримінального закону, зокрема визначено істотні ознаки, що становлять зміст цього поняття. На основі цього запропоновано дефініцію системного тлумачення кримінального закону: це –інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з’ясування (усвідомлення) та (чи) роз’яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що базується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв’язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності;
- класифікацію зв’язків кримінального закону, які запропоновано поділити на системоутворюючі, під якими пропонуємо розуміти зв’язки усередині кримінального закону, та системні, котрі виходять за межі кримінального закону. Обґрунтовано можливість їх подальшого поділу на структурні, функціональні та логічні зв’язки кримінального закону;
- підстави розмежування понять окремих способів тлумачення кримінального закону та поняття системного тлумачення кримінального закону;
набули подальшого розвитку:
- пропозиції щодо обов’язкового супроводження посиланнями на нормативно-правові акти, які стали підставою для прийнятих висновків будь-яких коментарів до приписів кримінального закону, щоби правозастосувач мав можливість відокремити особисту позицію окремого вченого від результатів системного тлумачення кримінального закону, яке можна використати для прийняття рішення у конкретній ситуації;
- положення про необхідність виокремлення у Загальній частині КК України термінологічного розділу, у якому були би закріплені норми-дефініції, що сприяло б ефективному застосуванню системного тлумачення;
- положення про необхідність вказівки у КК України на нормативно-правові акти, до яких скеровує бланкетна диспозиція норми кримінального закону, що розкриє системні зв’язки кримінального закону для правозастосувача;
- підстави надання законодавчій базі сайту Верховної Ради України статусу офіційної із дотриманням та забезпеченням необхідних заходів безпеки.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для подолання такого негативного явища, як недостатня систематизованість законодавства загалом та кримінального закону зокрема, адже саме під час використання системного способу тлумачення кримінального закону встановлюються його внутрішні та зовнішні зв’язки, за допомогою яких можна витлумачити норму, що потребує тлумачення. Оскільки під час правозастосування кримінального закону не допускається аналогія, то у разі застосування системного тлумачення можна виявити прогалини у кримінальному законі, що дає підстави для формування плану вдосконалення чинного законодавства та може бути використано у законотворчій діяльності. Крім цього, завдяки отриманим правилам системного тлумачення, правозастосувач матиме змогу самостійно витлумачити припис кримінального закону або скористатися доктринальним тлумаченням, доцільність та обґрунтованість якого матиме змогу перевірити самостійно, що може бути використано у навчальному процесі та правозастосовній діяльності. Також основні положення дисертації можуть бути використані у науковій діяльності при проведенні подальших досліджень у сфері системного тлумачення кримінального закону.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Реформування сучасної правової системи» (Донецьк, 2009); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 2010); «Механізм кримінально-правового впливу: український та зарубіжний досвід» (Одеса, 2010); «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (Запоріжжя, 2010); на чотирьох всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми правової розбудови громадянського суспільства в Україні» (Львів, 2007, 2008); «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» (Донецьк, 2009); «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (Запоріжжя, 2010); під час роботи круглого столу «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Проблеми відповідальності службових осіб» (Львів, 2010).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, та у сімох опублікованих тезах доповідей.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують 11 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 285 сторінок, з них основного тексту – 184 сторінки, додатки – 58 сторінок, список використаних джерел (387 найменувань), викладений на 43 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі основні висновки, які мають наукове та практичне значення:
1. Як у теорії права, так і у кримінальному законі вагомого значення набуває тлумачення норм права та тлумачення кримінального закону. Серед усіх способів тлумачення норм права, з огляду на системний характер кримінального закону та системи законодавства, значна роль відводиться системному тлумаченню. Використання такого способу не афішують науковці та правозастосувачі, вони використовують його як іманентний вид інтелектуальної діяльності, який не окреслений чітко визначеними правилами та межами застосування. Надалі залишаються дискусійними питання щодо віднесення певних прийомів тлумачення до системного чи інших способів тлумачення, виникають протилежні думки щодо визначення його системних та системоутворюючих зв’язків. Незважаючи на значну кількість публікацій та інших наукових розробок у даному напрямі, правила системного тлумачення кримінального закону так і не були запропоновані, не досліджено їх застосування з урахуванням особливостей законодавства, не розглянуто вплив законів формальної логіки на системне тлумачення кримінального закону, що й спонукало до проведення цього дисертаційного дослідження.
2. За допомогою використання комплексу загальнонаукових та спеціально-наукових методів, застосування яких дало низку теоретичних та практичних результатів, вдалося заповнити існуючу в кримінальному праві прогалину щодо системного тлумачення кримінального закону, його ознак, правил, прийомів та особливостей застосування. Результати дисертаційного дослідження обґрунтовуються різними підходами до науки кримінального права, серед яких основним є системний, та традиційними методами наукового пошуку.
3. З урахуванням запропонованих теорією права та теорією кримінального права понять «тлумачення», «системне тлумачення» та їх ознак проаналізовано ознаки системного тлумачення кримінального закону. Серед установлених виокремлено істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону:
- ті, що характеризують тлумачення кримінального закону як вид родового поняття «тлумачення»: 1) це інтелектуально-вольова діяльність, 2) що здійснюється відповідними суб’єктами тлумачення, 3) щодо з’ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону, 4) щодо роз’яснення смислу кримінального закону в окремих ситуаціях;
- ті, що характеризують кримінальний закон та законодавство як систему: 1) ґрунтується на врахуванні зв’язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону, 2) ґрунтується на врахуванні зв’язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;
- ті, що визначають системне тлумачення кримінального закону як спосіб його тлумачення (полягає у наявності певних прийомівта правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення).
4. На підставі істотних ознак системного способу тлумачення кримінального закону запропоновано визначення цього поняття, а саме: це інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з’ясування (усвідомлення) та (чи) роз’яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що базується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв’язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності.
5. Обґрунтовано необхідність урахування під час системного способу тлумачення кримінального закону не лише його системних, а й системоутворюючих зв’язків. Удосконалено механізм розмежування зв’язків кримінального закону на структурні, функціональні та логічні. Запропоновано власну класифікацію вказаних зв’язків, що, серед іншого, може бути використано для розвитку теорії кримінального права.
6. Досліджено прийоми, притаманні системному способу тлумачення кримінального закону, а саме: встановлення місця припису в системі кримінального закону; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системоутворюючих зв’язків; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системних зв’язків; встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення; зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення.
7. Узагальнено системні та системоутворюючі зв’язки кримінального закону, вплив законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону, співвідношення системного тлумачення кримінального закону із логічним, мовним та історичним способами тлумачення. Це дозволило сформулювати такі правила системного тлумачення кримінального закону:
- у разі наявності системоутворюючих і системних зв’язків у приписі кримінального закону, насамперед, слід враховувати його системоутворюючі зв’язки;
- використовувати системоутворюючі зв’язки слід з урахуванням їх сили;
- використовуючи системоутворюючі зв’язки у системному тлумаченні кримінального закону, необхідно враховувати те, що переважно термін може мати легальне тлумачення у тому місці, де він вперше вживається;
- у разі використання безпосередніх чи опосередкованих системних зв’язків кримінального закону слід враховувати юридичну силу нормативно-правових актів, які можуть стати підставою для тлумачення і передусім використовувати безпосередні зв’язки;
- якщо у законодавчому акті, який пов’язаний із кримінальним законом системними зв’язками, зазначено, що певні терміни, які використовуються у ньому, тлумачаться таким чином тільки тут, то застосовувати їх у цьому ж значенні до кримінального закону не можна;
- якщо у КК України чітко вказано на необхідність використання зв’язку із певним нормативно-правовим актом, то слід скористатися саме цим актом, а не іншим, хоч він і перебуває у зв’язку із цією нормою;
- якщо розкриття смислу норми, що потребує тлумачення, міститься у Загальній частині КК України, то її слід використовувати саме у такому значенні у цілому кримінальному законі або відповідно до вказівки;
- у разі наявності сумнівів щодо правильності викладу норми кримінального закону законодавцем слід опиратись на зміст цієї норми, закріплений у тексті КК України;
- слід враховувати зв’язки припису кримінального закону, що потребує тлумачення, із тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент чинності припису, що потребує тлумачення;
- у разі використання всіх можливих прийомів та правил системного тлумачення кримінального закону, коли видається, що смисл припису, який потребував тлумачення, є зрозумілим, слід витлумачити його у зв’язку з загальними та спеціальними принципами кримінального закону.
Доведено необхідність офіційного закріплення цих правил нарівні з іншими правилами тлумачення кримінального закону в Загальній частині КК України.
8. Для підвищення якості нормативного регулювання системного тлумачення кримінального закону та тлумачення кримінального закону загалом запропоновано:
8.1. Провести комплекс незалежних експертиз чинного кримінального закону з метою впорядкування його як цілісної системи, а також постатейне дослідження зв’язків кримінального закону та врахування відмінностей або суперечностей шляхом внесення змін до КК України або до нормативно-правового акта, що перебуває з ним у зв’язку залежно від обставин.
8.2. Надати законодавчому сайту Верховної Ради України статусу офіційного джерела з метою спрощення доступу правозастосувачам і науковцям до змін, доповнень до чинного законодавства, а також надання можливості простеження всіх системних зв’язків кримінального закону із цілою системою законодавства та посилання на вказаний сайт під час тлумачення кримінального закону.
8.3. Сформувати загальний термінологічний словник чинного законодавства, у якому були би вказані всі юридичні терміни та термінологічні звороти із зазначенням джерела їх офіційного закріплення; розмістити вказаний словник на офіційному сайті Верховної Ради України та передбачити врахування у ньому термінів, які ще потребують офіційного визначення.
8.4. Сформулювати загальні правила тлумачення кримінального закону, до переліку яких включити правила системного тлумачення кримінального закону з метою їх подальшого внесення до положень КК України.
9. Узагальнення проведених досліджень дозволяє зауважити, що у майбутньому кримінально-правова наука має зосередитися на дослідженні інших способів тлумачення кримінального закону, узагальненні їх правил та прийомів, закріпленні їх у Кримінальному кодексі України, на формуванні відповідного розділу або статті кримінального закону, де би визначалися терміни кримінального закону. Вважаємо, що врахування цих положень виведе науку кримінального права на якісно вищий щабель розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрасулов Е. Б. Толкование закона и норм конституции : теория, опыт, процедура : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Е. Б. Абдрасулов. – Алмаата : Казахский академический ун-т, 2003. – 50 с.
2. Агапов П. В. Бессистемность как дефект текущего уголовно-правового регулирования / П. В. Агапов // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося
31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 20–21.
3. Азаров Д. С. Статті розділу ХVІ Особливої частини КК України : проблеми коментування / Д. С. Азаров // Науковий вісник ЛЮІ МВС України. – 2004. – № 2 (2), додаток 2. – С. 279–286.
4. Азаров Д. С. Теоретичні основи розроблення законопроекту, спрямованого на реформування норм про відповідальність за «комп’ютерні» злочини / Д. С. Азаров // Наука і правоохорона. – 2008. – № 1. – С. 63–69.
5. Аистова Л. С. Актуальные проблемы построения системы особенной части УК РФ / Л. С. Аистова // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося
31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 21–23.
6. Алексеев С. С. Советское право как система : методологические принципы исследования / С. С. Алексеев // Советское государство и право. – 1974. – № 7. – С. 13–18.
7. Алексєєнко І. Г. Загальнотеоретичні аспекти тлумачення конституції та законів органами конституційної юстиції / І. Г. Алексєєнко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 4. – С. 11–18.
8. Андрушко П. Законодавча техніка нового Кримінального кодексу / П. Андрушко // Нова політика. – 2001. – № 4. – С. 6–9.
9. Андрушко П. Законодавча техніка нового Кримінального кодексу / П. Андрушко // Нова політика. – 2001. – № 5. – С. 10–13.
10. Андрушко П. П. Коментар до ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» Кримінального кодексу України / П. П. Андрушко // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2005. – № 7. – С. 36–67.
11. Андрушко П. П. Поняття прогалин у кримінальному законі : їх види, шляхи подолання / П. П. Андрушко // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві. Міжнародний симпозіум, 12-13 вересня 2008 р. : тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. –
С. 25–27.
12. Андрушко П. П. Прогалини у кримінальному законі : їх види, шляхи подолання / П. П. Андрушко // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві. Міжнародний симпозіум, 12–13 вересня 2008 р. : тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. –
С. 18–25.
13. Андрушко П. П. Системное согласование положений уголовного кодекса / П. П. Андрушко // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося
31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 30–34.
14. Антонов А. В. Знак, значення, смисл : Психологічне дослідження / А. В. Антонов. – К. : Наукова думка, 1984. – 47 с.
15. Арт Л. Ф. Систематизація понять в актах російського законодавства / Л. Ф. Арт // Систематизація законодавства в Україні : проблеми теорії і практики : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 82–85.
16. Бабаев В. К. Логика в сфере права : понятие и основные направления исследования / В. К. Бабаев // Советское государство и право. – 1979. – № 7. – С. 40–47.
17. Бабаянц М. С. Закон исключения третьего / М. С. Бабаянц. – М. : Высш. школа, 1962. – 80 с.
18. Бабкін В. Д. Беккаріа Чезаре Бонесана / В. Д. Бабкін // Юридична енциклопедія : в 6т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. енциклопедія, 1998. – Т. 1. – С. 216–217.
19. Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права : [навч. посібник] / О. М. Балинська, Т. З. Гарасимів. – [Вид. 2-ге, доп. і перероб.]. – Львів : Вид-во ЛьвДУВС, 2010. – 416 с.
20. Бару М. И. Некоторые вопросы соотношения норм различных отраслей права в охране прав граждан / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1963. – № 12. – С. 67–74.
21. Басангов Д. А. Доктринальное конституционное толкование в деятельности Конституционного Суда РФ : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Д. А. Басангов. – Москва, 2004. – 22 с.
22. Бастрыкина О. А. Системообразующие связи внутреннего содержания права : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук. : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / О. А. Бастрыкина. – Волгоград, 2006. – 28 с.
23. Баулин Ю. В. Уголовный кодекс Украины : особенности и новеллы / Ю. В. Баулин, В. И. Борисов // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии. – М. : ЛексЭст, 2002. – С. 355–379.
24. Баулин Ю. В. Уголовное право Украины : современное состояние и перспективы развития / Ю. В. Баулин // Уголовное право в ХХІ веке : материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. В. М. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001 г. – М. : ЛексЭст, 2002. –
С. 30–35.
25. Бахуринська О. Деякі питання встановлення конкретизованого змісту бланкетної ознаки, що характеризує діяння за ч. 1 ст. 221 Кримінального кодексу України / О. Бахуринська // Людина, прокуратура, держава. – 2001. – № 9 (39). – С. 63–68.
26. Безверхов А. Г. О двух законодательных новеллах декабря 2008 г. (к проблеме действия УК РФ в системе межотраслевых связей) / А. Г. Безверхов // Уголовное право : стратегия развития в ХХІ веке : материалы Седьмой Международной научно-практической конференции 28-29 января 2010 г. – М. : Проспект, 2010. – С. 97–102.
27. Безверхов А. Г. Системный подход в науке уголовного права / А. Г. Безверхов // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : ТК Велби; Проспект, 2007. – С. 50–54.
28. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа; сост. и предисл. В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА, 2004. – Вып.VІ. – 184 с.
29. Белокуров О. В. Пределы толкования уголовного закона / О. В. Белокуров // Пять лет действия УК РФ : итоги и перспективы : материалы 11-ой Международной научно-практической конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М. В. Ломоносова 30–31 мая 2002 г. – М. : ЛексЭст, 2003. – С. 175–180.
30. Березина Е. А. Толкование договора как вид юридического толкования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Е. А. Березина. – Екатеринбург, 2001. – с. 25.
31. Берзін П. С. Методика встановлення кримінально-правового змісту окремих критеріїв визначення розмірів наслідків у злочинах у сфері господарської діяльності (на прикладі розв’язання задач з особливої частини кримінального права України) / П. С. Берзін // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2005. – № 2. – С. 43–52.
32. Берзін П. С. Поняття «незаконне використання» у статті 229 Кримінального кодексу України (проблеми визначення та тлумачення) / П. С. Берзін // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2003. – № 4. – С. 20–41.
33. Битюцкая О. В. Соблюдается ли принцип законности при применении норм уголовного права / О. В. Битюцкая // Конституционные основы уголовного права : материалы I Всероссийского конгресса по уголовному праву, посвященного 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации. – М. : Велби, 2006. – С. 63–66.
34. Білоус В. С. Коментар / В. С. Білоус // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю.С. Шемчушенко (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. енциклопедія, 2001. – Т. 3. – С. 165.
35. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика) / Е. В. Благов. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – с. 505.
36. Бобылев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства / А. И. Бобылев // Государство и право. – 1998. – № 2. –
С. 22–27.
37. Бобровник С. В. Систематизація законодавства / С. В. Бобровник // Юридична енциклопедія : в 6 т./ редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. :Укр. енциклопедія, 1998. – Т. 5. – С. 489.
38. Бойко А. И. Административная преюдиция в свете дифференциации уголовной ответственности / А. И. Бойко // Кримінальний кодекс України
2001 р. : проблеми застосування та перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності : міжнародний симпозіум 11-12 вересня
2009 року. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – С. 40–43.
39. Бойко А. И. Системный подход и его развитие в уголовном праве / А. И. Бойко // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 70–76.
40. Бойко А. И. Система и структура уголовного права : в 3 т. Том 1 : Системология и структурализм в современной познавательной культуре / А. И. Бойко. – Ростов н/Д : Изд-во ЮФУ, 2007. – 448 с.
41. Бойко А. И. Система и структура уголовного права : в 3-х т. Том III : Структура уголовного права и его идентификация в национальной юриспруденции / А. И. Бойко. – Ростов н/Д : Изд-во СКАГС, 2008. – 508 с.
42. Божьев В. П. Уголовно-правовые и процессуальные правоотношения / В. П. Божьев, Е. А. Фролов // Советское государство и право. – 1974. – № 1. – С. 87–95.
43. Бокова И. Н. Проблемы технико-юридического конструирования норм об ответственности за преступления в сфере экономической деятельности / И. Н. Бокова // Конституционные основы уголовного права : материалы I Всероссийского конгресса по уголовному праву, посвященного 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации. – М. : Велби, 2006. –
С. 79–82.
44. Бокова И. Н. Системный подход при конструировании уголовно-правовых норм / И. Н. Бокова // Системность в уголовном праве : материалы
II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося
31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 76–78.
45. Большая советская энциклопедия / под. ред. Вавилова С. И., Ворошилова К. Е. и др. – М. : Государственный научный институт «Советская энциклопедия», 1946, – Т. 54. – С. 438–439.
46. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарёва, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА, 1998. – Вып. VІ. – 790 с.
47. Бондар Ю. Тлумачення норм права (суб’єкт, об’єкт, предмет і результат) / Ю. Бондар // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін Юре, 2003. – Т. 1. – С. 1037–1038.
48. Бондар Ю. Тлумачення норм права способи / Ю. Бондар // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін Юре, 2003. – Т. 1. – С. 1038–1039.
49. Борисов В. И. Решение вопросов Особенной части в новом Уголовном кодексе Украины / В. И. Борисов // Уголовное право в ХХІ веке : материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. В. М. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001 г. – М. : ЛексЭст, 2002. –
С. 76–80.
50. Борщевський І. В. Природа, сутність та класифікація інкорпорації – форми систематизації законодавства / І. В. Борщевський // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 38. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – С. 57–62.
51. Борщевський І. В. Теоретичні засади систематизації законодавства / І. В. Борщевський // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. –
С. 19–24.
52. Бояров В. І. Коментар до ст. 127 «Катування» Кримінального кодексу України / В. І. Бояров // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2005. – № 3. – С. 87–90.
53. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1967. – с. 240.
54. Бриль К. І. Правозастосовний акт як особливий вид індивідуальних правових актів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Костянтин Іванович Бриль. – К. : Київський національний ун-т внутрішніх справ, 2008. – 20 с.
55. Брич Л. Закономірності розмежування складів злочинів / Л. Брич // Життя і право. – 2004. – № 7. – С. 67–75.
56. Брич Л. П. Диференціація юридичної відповідальності за посягання на довкілля / Л. П. Брич // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування та перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності : міжнародний симпозіум 11-12 вересня 2009 року. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – С. 35–40.
57. Брич Л. П. Про проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» / Л. П. Брич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. – 2009. – № 1. – С. 214–222.
58. Булаев А. Н. Роль систематического толкования в обеспечении единства российского законодательства : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юридических наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. Н. Булаев. – Саратов : Сарат. гос. акад. права, 2008 – 26 c.
59. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Володимир Миколайович Бурдін. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – 21 с.
60. Васильев А. М. Диалектическая связь категорий общей теории права / А. М. Васильев // Советское государство и право. – 1974. – № 1. –
С. 10–18.
61. Васьковский Е. В. Руководство к толкованию и применению законов. Для начинающих юристов / Е. В. Васьковский. – М. : Издание Бр. Башмаковых, 1913. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z533.html.
62. Ващенко Ю. С. Филологическое толкование норм права : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Ю. С. Ващенко. – Саратов, 2002. – 18 с.
63. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. Т. В. Бусел. – К. : Ірпінь, ВТФ «Перун», 2003. – С. 863.
64. Венгеров А. Б. Синергетика, юридическая наука, право / А. Б. Венгеров // Советское государство и право. – 1986. – № 10. – С. 36 – 45.
65. Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Юрій Леонідович Власов. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 17 с.
66. Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права : монографія / Ю. Власов. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
67. Власов Ю. Роль тлумачення в забезпеченні законності / Ю. Власов // Правова держава. Щорічник наукових праць. – 2003. – Вип. 14. – С. 56–62.
68. Власов Ю. Систематизація та тлумачення норм права в Україні : проблеми взаємозв’язку та взаємовпливу / Ю. Власов // Систематизація законодавства в Україні : проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 160–164.
69. Власов Ю. Теоретичні проблеми визначення сутності тлумачення в правовій науці / Ю. Власов // Правова держава. – 2000. – Вип. 11. – С. 54–61.
70. Власов Ю. Тлумачення норм права / Ю. Власов, В. Нагребельний // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. енциклопедія, 2004. – Т. 6. – С. 80.
71. Власов Ю. Л. Юридична діяльність / Ю. Л. Власов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енциклопедія, 1998. – Т. 6 : Т–Я. – 2004. – С. 467–468.
72. Волвенко П. В. Діяльність Конституційного суду України щодо тлумачення Конституції України : теоретичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Павло Вікторович Волвенко. – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 24 с.
73. Волвенко П. Статус актів тлумачення (рішень і висновків) Конституційного Суду України з огляду типології правових систем / П. Волвенко // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 68–73.
74. Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм права / Н. Н. Вопленко. – М. : Юридическая литература, 1976. – 118 с.
75. Вопленко Н. Н. Ошибки в правоприменении : понятие и виды / Н. Н. Вопленко // Советское государство и право. – 1981. – № 4. – С. 38–46.
76. Вопленко Н. Н. Причины ошибок в правоприменении / Н. Н. Вопленко // Советское государство и право. – 1982. – № 4. – С. 103–108.
77. Галахова А. В. Нормы УК РФ, охраняющие конституционные права и свободы человека и гражданина, и их толкование в постановлениях Пленума Верховного Суда РФ / А. В. Галахова // Конституционные основы уголовного права : материалы I Всероссийского конгресса по уголовному праву, посвященного 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации. – М. : Велби, 2006. – С. 129–135.
78. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ / Б. Ганьба // Право України. – 2000. – № 3. –
С. 41–44.
79. Ганьба Б. П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Борис Павлович Ганьба. – Х. : Національний ун-т внутрішніх справ, 2001. – 19 с.
80. Гаухман Л. Нужен новый УК РФ / Л. Гаухман // Законность. –
1998. – № 7 (765). – С. 22–25.
81. Гаухман Л. Д. Проблемы УК РФ : бланкетность, декларативность, казуистичность / Л. Д. Гаухман // Уголовное право в ХХI веке : материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ
им. М. В. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001 г. – М. : ЛексЭст, 2002. – С. 48–61.
82. Гацелюк В. О. Структура принципу кримінального права та її роль в забезпеченні єдності кримінально-правового регулювання / В. О. Гацелюк // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2003. – № 2. – С. 120–132.
83. Гвоздик О. И. Логика : учебное пособие для высших учебных заведений МВД / О. И. Гвоздик. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1993. – с. 256.
84. Герасимова И. А. Психология познания и эпистемическая логика / И. А. Герасимова // Логика, психология и семиотика : аспекты взаимодействия : сб. науч. тр. / отв. ред. Б. А. Парахонский. – К. : «Наукова думка», 1990. –
С. 20–28.
85. Гіжевський В. К. Популярна юридична енциклопедія / В. К. Гіжевський, В.В. Головченко, В. С. Ковальський та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
86. Гнатюк М. Д. Праворозуміння та його місце в процесі реалізації права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Мар’яна Дмитрівна Гнатюк. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – 19 с.
87. Головченко В. В. Юридична термінологія : довідник / В. В. Головченко, В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
88. Гончаров Д. Ю. Предметно-системные связи уголовного и уголовно-процессуального законодательства / Д. Ю. Гончаров // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 9–23.
89. Горбунова Л. М. Закон – основа підзаконної нормотворчості / Л. М. Горбунова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. –
С. 27–42.
90. Горбунова Л. М. Техніка систематизації нормативно-правових актів. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів / Л. М. Горбунова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 7. – С. 90–99.
91. Грищук В. К. Акцелерация и ретардация : некоторые проблемы уголовной ответственности в Украине / В. К. Грищук // Конституционные основы уголовного права : материалы I Всероссийского конгресса по уголовному праву, посвященного 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации. – М. : Велби, 2006. – С. 145–148.
92. Грищук В. К. Вибрані наукові праці / В. К. Грищук. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – 824 с.
93. Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України : проблеми історії і методології / В. К. Грищук. – Львів : Світ, 1992. – 168 с.
94. Грищук В. К. О некоторых причинах пробелов в уголовном законодательстве и уголовно-правовом регулировании в Украине / В. К. Грищук // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві. Міжнародний симпозіум, 12 – 13 вересня 2008 р. : тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – С. 44–48.
95. Грищук В. Тлумачення і конкретизація кримінально-правової норми як форми реалізації судового угляду (розсуду) / В. Грищук, В. Канцір // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – № 35. – С. 417–423.
96. Дворников Н. Л. Системное толкование норм права : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Николай Леонидович Дворников. – Волгоград, 2007. – 22 с.
97. Демидов Ю. А. О закономерностях развития и принципах советского уголовного права / Ю. А. Демидов // Правоведение. – 1968. – № 2. – С. 78–85.
98. Довідник про автореферати виконаних в Україні за 1991–2008 роки дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата юридичних
наук / укладачі : В. К. Грищук, Б. О. Кирись, О. Ф. Пасєка. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 472 с.
99. Дудаш Т. І. Праворозуміння : герменевтичне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Тамара Іванівна Дудаш. – Львів : Львівський національний ун-т імені Івана Франка, 2008. – 16 с.
100. Дудоров О. О. Службова особа підприємства, установи, організації як суб’єкт ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів / О. О. Дудоров // Наука і правоохорона. – 2008. – № 1. – С. 45–54.
101. Дудоров О. О. Доктринальне і судове тлумачення кримінально-правового поняття «зміна обстановки» (на прикладі злочинного ухилення від оподаткування) / О. О. Дудоров // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2005. – № 6. – С. 26–61.
102. Дурманов Н. Д. Советский уголовный закон / Н. Д. Дурманов. – М. : Издательство МГУ, 1967. – 319 с.
103. Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/
104. Эбзеев Б. С. Толкование Конституции Конституционным Судом Российской Федерации : теоретические и практические проблемы /
Б. С. Эбзеев // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 5–12.
105. Энгельс Ф. Связь / Ф. Энгельс // Философский энциклопедический словарь / редкол. : С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичёв и др. – 2-е изд. – М. : Сов. энциклопедия, 1989. – Т. 2. – С. 573.
106. Энциклопедический юридический словарь / под общ. ред. В. Э. Крутских. – 2-е изд. – М. : ИНФРА, 1999. – 368 с.
107. Єфімова Н. О. Принципи тлумачення норм права / Н. О. Єфімова // Держава та регіони. Серія : Право (гуманіт. університет «ЗІДМУ»). – 2007. –
№ 2. – С. 107–110.
108. Жалинский А. Э. О соотношении уголовного и гражданского права в сфере экономики / А. Э. Жалинский // Государство и право. – 1999. – № 12. – С. 47–52.
109. Жеребкін В. Є. Логіка : [підруч. для юрид. вузів і фак-тів] / В. Є. Жеребкін. – Х. : Основа, 1995. – 256 с.
110. Загальна теорія держави і права : Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
111. Заєць А. Г. Тлумачення норм права – спеціальний вид юридичної діяльності / А. Г. Заєць // Держава і право. – 2005. – Вип. 28. – С. 84–88.
112. Законотворчість. Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / Зайчук В. О., Копиленко О. Л. та ін. – К. : Українська школа законотворчості інституту законодавства Верховної Ради України, 2005. – 160 с.
113. Зубков М. Сучасний англо-український та україно-англійський словник / М. Зубков, В. Мюллер. – Харків : Школа, 2005. – 117 С.
114. Иванов Н. Г. Принцип системности уголовного закона /
Н. Г. Иванов // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 150–152.
115. Иванчин А. В. Системный подход к конструированию состава преступления / А. В. Иванчин // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 152–155.
116. Ивин А. А. По законам логики / А. А. Ивин. – М. : Мол. гвардия, 1983. –208 с.
117. Інформаційно-довідковий портал науковця [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lawbook.org.ua
118. Йолон П. Структура / П. Йолон // Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис (Національна академія наук України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди), 2002. – С. 611.
119. Кадикало О.І. Проблеми тлумачення норм права в умовах розвитку української державності / О.І. Кадикало // Науковий вісник ЛЮІ МВС
України. – 2005’2 (серія юридична). – С. 212–218.
120. Кадикало О. І. Ґенеза теорії і практики офіційного тлумачення у державно-правовій думці / О. І. Кадикало // Матеріали звітної наукової конференції факультету з підготовки слідчих. 20 лютого 2009 р. – Львів : ЛьвДУВС, 2009 – С. 130–133.
121. Карамишева Н. В. Логіка : посібник для студентів-правників / Н. В. Карамишева. – Львів : ПАІС, 2000. – 252 с.
122. Каск Л. И. Системный подход в познании государства и права / Л. И. Каск // Правоведение. – 1977. – № 4. – С. 31–40.
123. Квіт С. М. Герменевтика / С. М. Квіт // Енциклопедія сучасної України. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – Т. 5. – 2006. – С. 563–564.
124. Келина С. Г. Некоторые направления совершенствования уголовного законодательства / С. Г. Келина // Советское государство и право. – 1987. – № 5. – С. 65–71.
125. Кененов А. А. Логические основы законотворческого процесса / А. А. Кененов, Г. Т. Чернобель // Правоведение. – 1991. – № 6. – С. 71–76.
126. Керимов Д. А. Законодательная техника / Д. А. Керимов. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1965. – 144 с.
127. Керимов Д. А. Кодификация и законодательная техника / Д. А. Керимов. – М. : Гос. изд-во Юридической литературы, 1962. – 104 с.
128. Кибальник А. Г. Конституционное правило «толкования сомнений» и применение норм уголовного закона / А. Г. Кибальник // Конституционные основы уголовного права : материалы I Всероссийского конгресса по уголовному праву, посвященного 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации. – М. : Велби, 2006. – С. 248–250.
129. Кирин В. А. Функциональные связи правовых норм / В. А. Кирин // Советское государство и право. – 1972. – № 5. – С. 30–39.
130. Кісілюк Є. Встановлення оціночних понять при кваліфікації
злочинів / Є. Кісілюк // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Л. : Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. – С. 102–105.
131. Клейменов М. П. Обеспечение системности в уголовном праве / М. П. Клейменов // Системность в уголовном праве : материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая – 1 июня 2007 г. – М. : Велби; Проспект, 2007. – С. 180–182.
132. Ковалев М. И. О технике уголовного законодательства / М. И. Ковалев // Правоведение. – 1962. – № 3. – С. 142–146.
133. Ковалев М. И. Роль правосознания и юридической техники в развитии уголовного законодательства / М. И. Ковалев // Советское государство и право. – 1985. – № 8. – С. 73–82.
134. Ковальський В. С. Методологічне значення теорії охоронної функції права / В. С. Ковальський // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності : міжнародний симпозіум 11-12 вересня 2009 року. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – С. 117–123.
135. Кодифікація законодавства України : теорія, методологія, техніка / Ю. С. Шемшученко, О. І. Ющик, Л. М. Горбунова, М. О. Теплюк, Л. В. Гульченко, В. І. Риндюк; за заг. ред. О. І. Ющика. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 208 с.
136. Козаченко И. А. Язык – душа и совесть уголовного закона / И. А. Козаченко // Правоведение. – 2003. – № 2 (247). – С. 109–116.
137. Козлов А. П. Понятие преступления / А. П. Козлов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 819 с.
138. Козявин А. А. Социал