СМИК СВІТЛАНА ІВАНІВНА . ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДОПИТУ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ

brief description

СМИК СВІТЛАНА ІВАНІВНА . Назва дисертаційної роботи: "ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДОПИТУ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СМИК СВІТЛАНА ІВАНІВНА
УДК 343.102:343.122:343.143
ДИСЕРТАЦІЯ
ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДОПИТУ
НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ
12.00.09 - Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність
081 – право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора
філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________ С.І. Смик
Науковий керівник:
Татаров Олег Юрійович,
доктор юридичних наук, професор
Заслужений юрист України
Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………13
ВСТУП………………………………………………………………………………14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДОПИТУ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУДОВОМУ
ЗАСІДАННІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ…………….………...22
1.1 Сучасний стан та методологічні засади наукового дослідження допиту на
стадії досудового розслідування в судовому засіданні у кримінальному
провадженні України………………………………………..…………………........22
1.2 Зарубіжний досвід дослідження доказів судом на стадії досудового
розслідування у кримінальному провадженні….…………………………..……..43
1.3 Допит слідчим суддею свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні в системі слідчих (розшукових) дій………60
Висновки до розділу 1……………………………………………………………….82
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО
ДОПИТ СЛІДЧИМ СУДДЕЮ СВІДКА, ПОТЕРПІЛОГО НА СТАДІЇ
ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ…...…….85
2.1 Прийняття рішення про допит свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні……………………………………...………..85
2.2 Фактичні підстави для проведення допиту свідка, потерпілого в суді під час
досудового розслідування………………………………………………..….……105
Висновки до розділу 2………………………………………………………..…….121
РОЗДІЛ 3. ДОПИТ СВІДКА, ПОТЕРПІЛОГО НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО
РОЗСЛІДУВАННЯ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ………………………..….123
3.1 Процесуальний порядок допиту свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні ……..……………………………………....123
3.2 Процесуальний порядок одночасного допиту двох чи більше вже допитаних
осіб на стадії досудового розслідування в судовому засіданні …...…………...156
Висновки до розділу 3…………………………………………..….…..………..…171
12
ВИСНОВКИ……………………………………………….……….……………..174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….…….….………180
ДОДАТКИ………………………………………………………………….……..207
13
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВКРЄС Висновок Консультативної ради європейських суддів
ВССУ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ
ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЄСПЛ Європейський суд з прав людини
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінальний процесуальний кодекс
м. місто
ЗМІ засоби масової інформації
МВС Міністерство внутрішніх справ
НАБУ Національне антикорупційне бюро України
ООН Організація Об’єднаних Націй
п. пункт
р. рік
рр. роки
р.н. рік народження
с. село
СІЗО слідчий ізолятор
СБУ Служба безпеки України
смт. селище міського типу
ст. стаття
ст. ст. статті
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
14
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Показання свідка та
потерпілого є одним із основних і найпоширеніших джерел доказів у
кримінальному провадженні. Значимість показань цих суб’єктів для вирішення
завдань кримінального процесу визначена тим, що часто тільки на їх основі
здійснюється достовірне встановлення обставин кримінального провадження, і з
урахуванням цього застосовуються норми кримінального та кримінального
процесуального права.
Кримінальний процесуальний кодекс України, який був прийнятий у
2012 році, змінив підхід до регламентації окремих інститутів кримінального
процесу. Наслідком реформування вітчизняного кримінального процесуального
законодавства стала зміна процесуального порядку правового регулювання
отримання показань свідків та потерпілих і гарантування дотримання прав та
свобод осіб, які мають відповідний процесуальний статус. Запровадження
особливої процедури допиту свідка, потерпілого в суді під час досудового
розслідування у разі, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я
свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть
унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність
показань (ст. 225 КПК України), спрямоване на вдосконалення системи
процесуальних гарантій прав особи у кримінальному провадженні.
Незважаючи на свою безумовну значимість, процесуальний порядок
допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому
засіданні, існування якого є винятком із загального правила про безпосередність
дослідження доказів судом, є недостатньо дослідженим і таким, що закономірно
викликає потребу в більш детальній регламентації. Адже саме при ініціюванні
клопотання про допит під час досудового розслідування в судовому засіданні,
його розгляді та, власне, допиті найбільш відчутно обмежуються права та
законні інтереси учасників кримінального процесу.
Доводиться констатувати, що законодавча регламентація допиту свідка,
15
потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні й практика
застосування ст. 225 КПК України не повною мірою відповідають вимогам
міжнародних стандартів забезпечення прав і законних інтересів учасників
кримінального провадження, а також основним його засадам. Залишаються
неврегульованими і потребують суттєвого вдосконалення правові положення,
які визначають: порядок розгляду клопотання про допит свідка, потерпілого під
час досудового розслідування в судовому засіданні та постановлення ухвали за
результатами розгляду клопотання; коло суб’єктів, одночасний допит яких
може бути проведений; дії слідчого судді у випадку неявки на допит особи, яка
ініціювала допит, та ін.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є праці
вітчизняних і зарубіжних фахівців із кримінального процесу та криміналістики,
які здійснювали розробку загальнотеоретичних і процесуальних засад
проведення слідчих (розшукових) дій за участю свідків та потерпілих, а саме:
Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, В.К. Весельського,
А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, М.І. Гошовського, М.Л. Грібова,
Ю.М. Грошевого, А.В. Іщенка, О. В. Капліної, Л.М. Карнєєвої, В.О. Коновалової,
В.С. Кузьмічова, О.П. Кучинської, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, Л.М. Лобойка,
Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора,
М.А. Погорецького, Д.Б. Сергєєвої, С.М. Стахівського, М.С. Строговича,
О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, М.С. Цуцкірідзе, С.С. Чернявського,
Ю.М. Чорноус, В.Ю. Шепітька, О.Г. Шило, М.Є. Шумила, О.Г. Яновської та ін.
Водночас, незважаючи на достатньо глибоке дослідження ними окремих
процесуальних і криміналістичних аспектів допиту та його видів, наразі відсутні
наукові праці, які присвячені комплексній розробці проблеми процесуальної
регламентації допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в
судовому засіданні з огляду на те, що така сторона діяльності суб’єктів
кримінального провадження є недостатньо аналізованою.
Таким чином, вказані обставини вимагають детального теоретичного
дослідження обраної теми, і розробки на цій основі пропозицій щодо
16
удосконалення процесуального порядку допиту свідка, потерпілого під час
досудового розслідування в судовому засіданні, а також відповідних
практичних рекомендацій методичного характеру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до Стратегії національної безпеки України,
затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015 р.,
Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента
України від 25 серпня 2015 року № 501/2015, Плану заходів з реалізації
Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року,
затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада
2015 р. № 1393-р. Обраний напрям дослідження узгоджується з положеннями
Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні, затвердженої Указом
Президента України 08 квітня 2008 р. № 311/2008.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Відкритого міжнародного
університету розвитку людини «Україна» 01 липня 2014 р. (протокол № 3).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
вирішення наукового завдання щодо розробки теоретичних, нормативних і
практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення допиту на стадії
досудового розслідування в судовому засіданні.
Означена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
 окреслити сучасний стан і визначити методологічні засади
наукового дослідження допиту на стадії досудового розслідування в судовому
засіданні у кримінальному провадженні України;
 охарактеризувати закордонний досвід дослідження доказів судом на
стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні;
 визначити місце допиту слідчим суддею свідка, потерпілого на
стадії досудового розслідування в системі слідчих (розшукових) дій;
 окреслити проблеми прийняття рішення про допит свідка,
потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому засіданні;
 встановити фактичні підстави допиту свідка, потерпілого на стадії
17
досудового розслідування в судовому засіданні;
 розкрити процесуальний порядок допиту свідка, потерпілого на
стадії досудового розслідування в судовому засіданні;
 визначити правові та фактичні підстави одночасного допиту двох чи
більше вже допитаних осіб на стадії досудового розслідування в судовому засіданні;
 сформулювати пропозиції щодо удосконалення процедури
ініціювання та здійснення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час
здійснення допиту на стадії досудового розслідування в судовому засіданні.
Предметом дослідження є підстави та процесуальний порядок здійснення
допиту на стадії досудового розслідування в судовому засіданні.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового
дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових і спеціальних
методів наукового пізнання. За допомогою діалектичного методу пізнання
поглиблено понятійний апарат, з’ясовано підстави та процесуальний порядок
здійснення допиту на стадії досудового розслідування в судовому засіданні
(підрозділи 2.1‒3.2). Системно-структурний метод використано для
встановлення внутрішньої побудови процедури допиту свідка, потерпілого на
стадії досудового розслідування в судовому засіданні (підрозділи 2.1‒3.2).
Метод функціонального аналізу дав змогу розглянути повноваження слідчого
судді під час здійснення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні (підрозділи 1.2‒3.2). Порівняльно-правовий
метод застосувався в процесі порівняння норм кримінального процесуального
права України та іноземних держав (підрозділ 1.2). Формально-логічний
(догматичний) метод – для уточнення понятійного апарату (підрозділи 1.2,
2.1‒3.1). Методи моделювання та абстрагування дозволили спроектувати
пропозиції щодо внесення змін до КПК (підрозділи 1.3‒3.2). Статистичний
метод дозволив зробити висновки про стан розгляду та вирішення клопотань
про допит свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому
18
засіданні (підрозділи 2.1‒3.2). Соціологічні методи (анкетування)
застосовувалися під час анкетування слідчих, прокурорів і слідчих суддів за
спеціально розробленою анкетою з питань з’ясування ефективності дієвості
засобів та механізму здійснення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні. Всі методи дослідження використовувалися
у взаємозв’язку, що забезпечило переконливість і достовірність наукових
результатів.
Емпіричну базу дослідження, що забезпечує обґрунтованість і
достовірність викладених у дисертації наукових положень, висновків та
рекомендацій, склали дані офіційної статистики щодо вирішення клопотань про
проведення допиту свідка, потерпілого, одночасного допиту двох чи більше вже
допитаних осіб на стадії досудового розслідування в судовому засіданні (звіти
та узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ, практики Європейського суду з прав людини) за період з
2013 по 2017 рр., дані опитування 218 респондентів (73 суддів, 106 слідчих та
39 прокурорів), а також практичний досвід роботи дисертанта на посаді судді.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за
характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні
монографічним дослідженням, в якому проведено дослідження допиту на стадії
досудового розслідування в судовому засіданні, розроблено його теоретичні
засади та надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності його
проведення.
Автором сформульовано нові наукові положення, висновки і пропозиції,
що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
вперше:
– визначено, що процесуальний порядок проведення допиту свідка,
потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні являє собою
комплекс дій учасників кримінального провадження, який складається з таких
етапів: звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення допиту
свідка чи потерпілого в судовому засіданні; реєстрація клопотання в
19
автоматизованій системі документообігу суду; розгляд клопотання по суті;
виклик свідка, потерпілого та інших осіб для участі у проведенні допиту;
безпосередній допит свідка, потерпілого (в судовому засіданні за місцем
розташування суду; в рамках виїзного засідання); ознайомлення з результатами
допиту за клопотанням сторони кримінального провадження;
– доведено, що, ухвалюючи відповідне рішення в порядку ст. 225 КПК
України, слідчий суддя реалізує функцію сприяння сторонам кримінального
провадження у збиранні доказів, оскільки забезпечує можливість отримання
судом допустимих доказів, подання яких у майбутньому буде утруднено або
унеможливлено;
– обґрунтовано доцільність законодавчого визначення строку дії ухвали
про проведення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в
судовому засіданні протягом одного місяця;
– запропоновано передбачити у спеціальній нормі КПК України
процедуру здійснення допиту свідка, потерпілого під час досудового
розслідування в судовому засіданні в режимі відеоконференції із покладенням
на сторону, яка клопоче про такий допит, обов’язку забезпечити можливість
ідентифікації допитуваної особи шляхом подання суду належно завірених копій
документів, що посвідчують особу;
удосконалено:
– положення про необхідність негайного постановлення слідчим суддею
відповідної ухвали за наслідками розгляду клопотання про допит свідка,
потерпілого чи підозрюваного під час досудового розслідування, але не пізніше
24 годин з моменту реєстрації;
– теоретичний підхід, відповідно до якого сторони кримінального
провадження наділені правом здійснення доказування в контексті процесуальної
дії, передбаченої ст. 225 КПК України;
– аргументацію щодо доцільності дотримання слідчим суддею
процесуального порядку проведення одночасного допиту двох чи більше вже
допитаних осіб, визначеного у ч. 9 ст. 224 КПК України, а не перехресного
20
допиту, який має інший зміст і мету;
набули подальшого розвитку:
– підходи щодо визначення фактичних підстав для проведення допиту
свідка, потерпілого в порядку ст. 225 КПК України;
– наукові ідеї про необхідність законодавчого закріплення у ст. 225 КПК
України обов’язку приведення до присяги свідка, потерпілого та вручення йому
пам’ятки про права з метою забезпечення завдань кримінального провадження;
– обґрунтування необхідності законодавчого визначення форми фіксації
допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому
засіданні (журнал судового засідання та магнітний носій відеофіксації
процедури допиту);
– наукова аргументація неможливості віднесення підозрюваного до
суб’єктів одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб на стадії
досудового розслідування в судовому засіданні.
Практичне значення одержаних результатів. Результати
дисертаційного дослідження мають прикладний характер і використовуються за
різними напрямами діяльності, зокрема у:
– законодавчій діяльності – для удосконалення норм чинного
кримінального процесуального законодавства України, якими регламентовано
здійснення допиту на стадії досудового розслідування в судовому засіданні (акт
впровадження результатів дисертаційного дослідження у законотворчу
діяльність Верховної Ради України від 29 січня 2018 р. № 22/ 36-1-15);
– практичній діяльності органів досудового розслідування – під час
розроблення та вдосконалення відомчих нормативно-правових актів, підготовки
посібників, методичних рекомендацій з питань здійснення допиту на стадії
досудового розслідування в судовому засіданні, а також під час проведення занять
в системі службової підготовки (акт впровадження Головного слідчого управління
Національної поліції України від 22 січня 2018 р.);
– навчальному процесі – під час підготовки лекцій, навчальних
програм, тестових завдань, а також під час проведення різних видів занять з
21
дисциплін «Кримінальний процес», «Доказування на досудовому
розслідуванні», «Судові та правоохоронні органи України», «Розслідування
окремих видів злочинів» (акт впровадження у освітній процес Національної
академії внутрішніх справ від 25 січня 2018 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження оприлюднено у виступах на міжнародних науково-практичних
конференціях, а саме: «Теорія і практика сучасної юриспруденції» (м. Київ,
2015 р.); «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень»
(м. Київ, 2016 р.); «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (м. Київ,
2016 р.); «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень»
(м. Київ, 2017 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, сформульовані
в дисертаційному дослідженні, опубліковано в 11 наукових публікаціях, з них:
5 – у фахових виданнях України, 2 – в наукових періодичних виданнях інших
держав, 4 – у збірниках тез доповідей на міжнародних науково-практичних
конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації визначається її
метою, задачами та предметом дослідження, композиційно складається зі
вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку
використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 224 сторінки, із
них основний текст викладено на 179 сторінках, список використаних джерел
(280 найменувань) становить 27 сторінок та 7 додатків на 18 сторінках

bibliography

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації вирішено наукове завдання щодо розробки
теоретичних засад, правових та практичних рекомендацій, спрямованих на
удосконалення процесуального порядку допиту свідка, потерпілого на стадії
досудового розслідування в судовому засіданні, та сформульовано висновки,
пропозиції й рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
1. Сучасний стан наукового дослідження допиту свідка, потерпілого на
стадії досудового розслідування в судовому засіданні у кримінальному
провадженні характеризується відсутністю в Україні комплексних наукових
монографічних досліджень, підготовлених в умовах дії чинного КПК України та
останніх законодавчих змін, пов’язаних з появою цього винятку із засади
безпосередності дослідження доказів судом. Лише окремі складові проведення
допиту та одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, діяльності
суду з перевірки та оцінки доказів під час досудового розслідування, реалізації
своїх повноважень слідчим суддею вивчалися різними науковцями, а тому
потребують систематизації, узгодження та удосконалення з огляду на вітчизняні
правові реалії та особливості кримінальної процесуальної науки на сучасному
етапі її розвитку.
Застосування системи різних наукових методів дало змогу істотно
підвищити верифікованість, достовірність і результативність отримання даних,
з’ясувати особливості реалізації гарантій учасниками кримінального
провадження на здійснення допиту на стадії досудового розслідування в судовому
засіданні.
2. Аналіз законодавства зарубіжних країн щодо участі суду у дослідженні
доказів під час досудового розслідування та їх співвідношення з українським
законодавством, спонукав до висновку, що значна їх частина була
імплементована при розробленні КПК України 2012 р. З’ясовано, що порядок
реалізації повноважень судом на стадії досудового розслідування в окремих
країнах романо-германської правової системи наближений до вітчизняного,
175
однак у кожній країні має свої особливості: Французька Республіка - суд може
проводити слідчі дії за клопотанням прокуратури або без неї для забезпечення
допустимості використання доказів у судовому розгляді; ФРН ‒ слідчий суддя
уповноважений проводити всі слідчі дії самостійно, або доручити їх проведення
посадовим особам судової поліції або судовим магістратам (за винятком допитів
обвинуваченого та очних ставок з його участю); Королівство Бельгії - слідчий
суддя наділений загальною компетенцією щодо розслідування злочинів та дає
вказівки органам поліції про проведення слідчих дій. Доведено необхідність
запозичення окремих законодавчих положень процедури проведення цієї слідчої
(розшукової) дії у країн колишнього СРСР (Грузії, Литовської Республіки,
Республіки Молдова та Республіки Казахстан). Водночас недоцільність
віднесення підозрюваного до суб’єктів, яких слід допитувати в суді під час
досудового розслідування, випливає з положень ст. 23 КПК України про
безпосередність дослідження доказів у судовому процесі (КПК Литовської
Республіки).
3. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування у судовому
засіданні (ст. 225 КПК України) є різновидом допиту під час досудового
розслідування та характеризується такими особливостями: суб’єктами
проведення допиту є слідчий суддя (виконує функцію сприяння сторонам
кримінального провадження у збиранні доказів), ініціатор допиту, інша
(протилежна) сторона кримінального провадження; місцем проведення допиту є
місце судового засідання (приміщення суду) або місце перебування допитуваної
особи (виїзне судове засідання); основними учасниками допиту є свідок або
потерпілий; учасниками допиту є сторони кримінального провадження (сторона
обвинувачення – зокрема, слідчий або прокурор; сторона захисту); фактичною
підставою проведення допиту є винятковість ситуації, обумовленої
необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового
розслідування, через наявність обставин, що можуть унеможливити їх допит в
суді або вплинути на повноту чи достовірність показань; приводом до
проведення допиту є звернення сторони кримінального провадження,
176
представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
особливий порядок проведення допиту, визначений ст. 225 КПК України;
фіксування показань, одержаних під час допиту, здійснюється у журналі
судового засідання.
4. Процесуальний порядок прийняття рішення про допит свідка,
потерпілого під час досудового розслідування на стадії досудового
розслідування в судовому засіданні складається із комплексу дій та рішень
учасників кримінального провадження, а саме: 1) звернення до слідчого судді з
клопотанням про проведення допиту в порядку ст. 225 КПК України;
2) реєстрація клопотання в автоматизованій системі документообігу суду;
3) розгляд клопотання по суті; 4) виклик свідка, потерпілого та інших осіб для
участі у проведенні допиту; 5) безпосередній допит свідка, потерпілого
(в судовому засіданні за місцем розташування суду; в рамках виїзного
засідання); 6) ознайомлення з результатами допиту за клопотанням сторони
кримінального провадження. Правовою підставою для проведення допиту в
порядку ст. 225 КПК України є постановлена слідчим суддею ухвала про
проведення допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в
судовому засіданні.
5. Фактичними підставами для проведення допиту свідка, потерпілого на
стадії досудового розслідування в судовому засіданні є сукупність даних, які
обумовлюють необхідність і можливість проведення такого допиту у
конкретних умовах з огляду на досягнення його мети. Окрім вказаних у ст. 225
КПК України ‒ існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи
потерпілого, їх тяжкої хвороби, неможливо дати вичерпний перелік підстав,
які можуть бути розцінені слідчим суддею, як виняткові, та здатні
унеможливити «стандартний» допит свідка, потерпілого під час досудового
розслідування або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань.
До найбільш розповсюджених віднесено: дії службових осіб, спрямовані на
здійснення впливу на зміст, повноту та достовірність показань свідка,
потерпілого як підлеглої їм особи; потерпілий або свідок є громадянином
177
іноземної держави, постійно проживає за межами України і має намір
повернутись до місця постійного проживання; тривале відрядження, виїзд на
роботу, навчання або постійне проживання за межами України; призов на
службу до Збройних Сил України; спосіб життя особи, пов’язаний з роботою
на тимчасово окупованих територіях і в зоні проведення антитерористичної
операції та ін.
6. Проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового
розслідування в судовому засіданні потребує комплексу підготовчих дій
процесуального й тактичного характеру як необхідної умови отримання повних
і достовірних даних, а саме: дотримання належної процедури виклику особи,
визначення його предмета й тактики проведення слідчим, прокурором тощо).
Під час безпосереднього допиту, в порядку ст. 225 КПК України, свідку,
потерпілому роз’яснюються їхні права, вручаються пам’ятки, вони приводяться
до присяги. Ініціатива у наданні та отриманні доказів повинна бути надана не
слідчому судді, а саме сторонам-ініціаторам проведення допиту свідка чи
потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Фіксація
ходу і результатів цієї процесуальної дії здійснюється у журналі судового
засідання, копія якого разом з магнітним носієм відеофіксації процедури
допиту, присягою та пам’яткою про права, повинні бути надані у разі заявлення
відповідного клопотання сторонами кримінального провадження.
7. Правовими та фактичними підставами одночасного допиту двох чи
більше вже допитаних осіб на стадії досудового розслідування в судовому
засіданні є: а) наявність відкритого кримінального провадження; б) наявність
цієї слідчої (розшукової) дії в КПК, як одного із передбачених законом способів
отримання доказів у кримінальному провадженні; в) наявність повноважень
слідчого судді на проведення даної слідчої (розшукової) дії у цьому
кримінальному провадженні; г) наявність результатів попереднього допиту осіб,
у показаннях яких є істотні розбіжності щодо обставин кримінального
правопорушення; д) неможливість проведення цієї слідчої (розшукової) дії у
загальному порядку. З огляду на зміст ст. 225 КПК України зроблено висновок,
178
що суб’єктами, щодо яких може бути проведено одночасний допит двох і
більше осіб, є лише свідок та потерпілий.
8. З метою підвищення ефективності процедури ініціювання та здійснення
допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому
засіданні розроблено та запропоновано:
– доповнити КПК окремою нормою, в якій визначатиметься процесуальна
форма клопотання слідчого, прокурора;
– законодавчо визначити види рішень, які можуть бути постановлені
слідчим суддею за результатами розгляду відповідного клопотання в порядку
ст. 225 КПК України: а) ухвала про проведення допиту свідка, потерпілого під
час досудового розслідування в судовому засіданні; б) ухвала про відмову у
задоволенні клопотання про допит свідка, потерпілого під час досудового
розслідування в судовому засіданні. При цьому, відмова у задоволенні
клопотання не повинна виключати можливості повторного звернення ініціатора
з клопотанням;
– передбачити обов’язок негайного постановлення слідчим суддею
відповідної ухвали за наслідками розгляду клопотання про допит свідка,
потерпілого чи підозрюваного під час досудового розслідування в судовому
засіданні;
– законодавчо обмежити дію ухвали слідчого судді про проведення
допиту свідка, потерпілого на стадії досудового розслідування в судовому
засіданні шляхом визначення строку один місяць;
– закріпити у ч. 1 ст. 225-2 КПК України обов’язок слідчого судді щодо
приведення до присяги свідка, потерпілого та вручення йому пам’ятки про
права з метою забезпечення завдань кримінального провадження;
– передбачити можливість законодавчого визначення у спеціальній нормі
КПК України процедури здійснення допиту свідка, потерпілого під час
досудового розслідування в судовому засіданні в режимі відеоконференції (у
разі перебування на території іншої держави, за наявності достатніх підстав
вважати, що свідок, потерпілий є тяжко хворими та ін.) із покладенням на
179
сторону, яка звертається з клопотанням про такий допит, обов’язку забезпечити
можливість ідентифікації допитуваної особи шляхом подання суду належно
завірених копій документів, що посвідчують особу;
– законодавчо визначити форму фіксації допиту свідка, потерпілого під
час досудового розслідування в судовому засіданні ‒ журнал судового засідання
та магнітний носій відеофіксації процедури допиту;
– уточнити редакцію ч. 9 ст. 224 КПК України в частині визначення мети
проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, а саме –
усунення істотних розбіжностей в їх показаннях щодо обставин кримінального
правопорушення.