АДАПТАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО НОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ :

brief description

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГРИЩАК СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 347.83: 341.17.001.24
АДАПТАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО НОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Коломоєць Тетяна Олександрівна
доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Адаптація інформаційного законодавства України до норм ЄС: загально правові та історико-правові аспекти…………………………………12
1.1. Адаптація законодавства: поняття, ознаки, сутність, співвідношення із суміжними поняттями…………………………………………………………...12
1.2. Інформаційне законодавство України як об’єкт адаптації до норм ЄС…33
1.3. Історіографія дослідження адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС та нормативно-правові передумови адаптації законодавства України до законодавства ЄС………………………………..52
Висновки до Розділу 1………………………………………………………….67
Розділ 2. Механізм адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу…………………………………………………………...72
2.1. Принципи адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС…………………………………………………………………………………72
2.2. Суб’єкти адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС…………………………………………………………………………………97
2.3. Методи адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС…………125
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………141
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………146
Список використаних джерел…………………………………………………150
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..180

ВСТУП

Актуальність теми. Євроінтеграційний вектор України є каталізатором масштабних і комплексних реформ, в основі яких лежать демократичні цінності та соціальна справедливість. Складовою частиною таких реформаційних процесів є адаптація вітчизняного законодавства, зокрема інформаційного, до правових норм Європейського Союзу.
Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі – ЄС) є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до ЄС, що у свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються ЄС до держав, які мають намір вступити до нього.
Такий чітко окреслений вектор зовнішньої політики України, як закріплений на рівні закону (Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»), так і задекларований як пріоритетний усіма найвищими державними інституціями, вимагає консолідації спільних зусиль не тільки органів публічної адміністрації, але й громадськості, громадських організацій, широких верств населення.
При цьому характер інтеграційних процесів повинен торкатись усіх сфер суспільного життя – від культурно-освітянської до правоохоронної та правотворчої діяльності, а гармонізація вітчизняного законодавства як регулятора суспільних відносин із відповідним європейським нормативно-правовим масивом взагалі повинна набути надзвичайного значення.
У цьому контексті слід відмітити, що реформаційні процеси, які спрямовані в тому числі і на адаптацію вітчизняного законодавства до європейських зразків, є характерними для більшості галузей публічного адміністрування. Певним чином реформаційні процеси торкаються й інформаційного законодавства. Зокрема, варто відмітити активну законотворчу роботу щодо змін та доповнень до Закону України «Про інформацію», прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної мовної політики», активізацію дискусії щодо необхідності систематизації інформаційного законодавства. Разом із тим на сьогодні практика застосування інформаційного законодавства розкрила його недосконалість, застарілість, оголила складнощі в правозастосуванні через розпорошеність його норм.
Наявні проблеми в цій сфері та необхідність їх вирішення вимагають надійного наукового фундаменту, який має закладатися представниками юридичної доктрини. Фундаментальною та основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці вчених-юристів відповідних галузевих наук, у тому числі й адміністративно-правової науки, які в різні історичні періоди займалися цією тематикою та окремими питаннями інформаційного законодавства, зокрема праці: І. В. Арістової, В. Ю. Баскакова, К. І. Бєлякова, Г. В. Виноградової, В. І. Гурковського, М. І. Дімчогло, Ю. А. Дорохіної, В. А. Залізнякя, О. О. Золотаря, Г. М. Красноступа, Р. А. Калюжного, Ю.М. Кобзаря, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Б. А. Кормич, Т. А. Костецької, О. В. Кохановської, В. А. Ліпкана, Ю. Є. Максименка, П. Є. Матвієнка, А. І. Марущака, А. М. Новицького, І. М. Сопілко, О. В. Стоєцького, В. С. Цимбалюка, М. Я. Швеця, О. В. Шепети, К. П. Череповського та ін. Проте, попри багатоманітність наукових джерел, адаптація вітчизняного інформаційного законодавства до правових норм ЄС досліджується вченими лише фрагментарно, в аспекті розгляду більш змістовних питань. Жодної роботи, в якій би комплексно досліджувався цей блок питань, до цього часу немає, що підкреслює важливість обраної тематики дослідження.
Таким чином, недостатність розробок на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань, а також необхідність проведення комплексного дослідження адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС зумовили актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Запорізького національного університету на 2011-2014 рр., комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0111U008532). Крім того, тема дисертації пов’язана з підготовкою змін до інформаційного законодавства та має безпосереднє відношення до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 р., відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24.09.2010 р.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на підставі аналізу наявних наукових та нормативних джерел визначити сутність адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу, а також окреслити проблеми її нормативного визначення та практичної реалізації, сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері і практики його застосування.
Згідно з поставленою метою визначено такі основні задачі дослідження:
– визначити поняття, ознаки, сутність адаптації законодавства та співвідношення із суміжними поняттями;
– охарактеризувати інформаційне законодавство як об’єкт адаптації;
– розкрити історіографію дослідження адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині;
– визначити та охарактеризувати принципи адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу;
– визначити та розкрити систему суб’єктів адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу;
– окреслити методи адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу;
– виявити проблеми адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу та запропонувати шляхи їх вирішення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу.
Предмет дослідження – адаптація інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу.
Методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на органічному поєднанні філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження. Дослідження проведене в контексті розгляду будь-якого державно-правового явища з позиції соціального детермінізму, обумовленості державотворчих та правотворчих процесів змінами в суспільних відносинах та суспільній свідомості. Діалектичний метод пізнання адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу дозволяє розглянути нормативно-правові акти з адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу у їх взаємозв’язку, виявити усталені напрямки й закономірності адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу. Історично-правовий метод передбачає розгляд суб’єктів адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу, їх становлення та реорганізацію, виявлення зв’язку минулого й сьогодення (підрозділ 1.3); системно-структурний підхід застосовано при визначенні класифікації принципів адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу (підрозділ 2.1), логіко-семантичний – для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Важливого значення має також порівняльно-правовий метод, який дозволив виявити переваги та недоліки міжнародного досвіду законодавчого закріплення напрямків адаптації інформаційного законодавства до норм Європейського Союзу та її принципів (підрозділи 1.1, 2.1, 2.3). Метод моделювання, аналізу та синтезу використано при розробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавства з адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу. Специфіка досліджуваного об’єкта, його певною мірою розгалужений характер передбачає застосування в процесі вивчення цілої низки наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), поєднання критичного й раціонального (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2), порівняльно-ретроспективного (підрозділ 1.3), єдності логічного та системного підходу.
Нормативна основа дослідження – чинне та раніше діюче інформаційне законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти та міжнародні угоди, учасником яких є держава України.
Емпіричну основу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані Державною службою статистики України та іншими органами публічної адміністрації, які є суб’єктами адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням питань адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу. У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які виносяться на захист:
вперше:
– проведено комплексне дослідження адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС з визначенням його загальноправових та історично-правових аспектів;
– визначено історіографію дослідження адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС з окресленням тенденцій науково-пошукової діяльності в цій сфері, які свідчать про поступове зростання інтересу представників юридичної науки до окремих проблем адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС;
– визначено суб’єктів адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС, зокрема, запропоновано до них відносити: Президента України, Верховну Раду України та її профільні органи в цій сфері – Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах Верховної Ради України; Раду з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами; Кабінет Міністрів України та його профільний орган у цій сфері – Департамент європейської інтеграції; Міністерство юстиції України та його профільний орган у цій сфері – Державний департамент з питань адаптації законодавства; Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства ЄС; Національну академію державного управління при Президентові України; Національне агентство з питань державної служби; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції; громадські організації, громадськість;
удосконалено:
 характеристику інформаційного законодавства як об’єкту адаптації, у зв’язку з чим доведено, що інформаційне законодавство як об’єкт адаптації – це Конституція України та сукупність законів України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підзаконних нормативно-правових актів України, спрямованих на регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері інформації з приводу її збирання, опрацювання, збереження, використання тощо;
 наукові підходи щодо окреслення принципів адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС, у зв’язку з чим здійснено їх класифікацію на засадничі та організаційно-функціональні з окресленням усієї сукупності принципів адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС;
 наукові положення щодо окреслення методів адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС, зокрема, запропоновано серед них виділяти такі методи, як: імплементація, апроксимація, рецепція;
набули подальшого розвитку:
 наукові положення щодо визначення дефініції «адаптація законодавства»;
 наукові положення щодо окреслення нормативно-правових передумов адаптації законодавства України до законодавства ЄС;
 наукові положення щодо необхідності систематизації інформаційного законодавства, зокрема, вказано, що найбільш логічним варіантом систематизації в контексті адаптації інформаційного законодавства України до законодавства ЄС виглядає його кодифікація;
 визначення пріоритетного напряму реформування інформаційного законодавства України, а саме підкреслено необхідність його гармонізації із законодавством ЄС;
 запропоновані пропозиції до діючого інформаційного законодавства України з метою його адаптації до норм Європейського Союзу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності: результати дисертаційної роботи поглиблюють існуючі уявлення про адаптацію інформаційного законодавства до норм Європейського Союзу і можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акти впровадження ДВНЗ «Національний гірничий університет» від 04.01.2013 р.; Запорізького національного університету від 20.02.2013 р.);
– у правотворчій та правозастосовній діяльності: запропоновані в дисертації рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного та перспективного законодавства, а також для підвищення ефективності діяльності органів публічної адміністрації, у розробці програм адаптації законодавства до норм Європейського Союзу, що передбачають поєднання теоретичної підготовки з набуттям практичного досвіду в цій сфері (акти впровадження ДВНЗ «Національний гірничий університет» від 04.01.2013 р.; Запорізького національного університету від 20.02.2013 р.);
– у навчальному процесі: матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», «Інформаційне право», «Інформаційне забезпечення управлінської діяльності органів державної податкової служби України», «Інформаційне забезпечення правоохоронної діяльності податкової міліції», «Право Європейського Союзу», «Порівняльне правознавство», «Правові основи підприємницької діяльності», «Господарське право», «Юридична діяльність підприємств і установ», враховані при підготовці підрозділів підручників і навчальних посібників з відповідних навчальних курсів, а також статей і наукових повідомлень (акти впровадження Юридичного інституту Національного авіаційного університету від 08.01.2013 р., Національного університету державної податкової служби України від 12.12.2012 р., ДВНЗ «Національний гірничий університет» від 04.01.2013 р.; Запорізького національного університету від 20.02.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукове дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень теорії адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 8 науково-практичних та наукових конференціях: «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення» (м. Одеса, 2011 р.), «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні» (м. Харків, 2011 р.), «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Київ, 2011 р.), «Юридична наука: політичні, економічні та соціальні витоки сьогодення» (м. Київ, 2011 р.), «Напрями вдосконалення правового регулювання суспільних відносин» (м. Київ, 2011 р.), «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 2012 р.), «Національне та міжнародно-правове забезпечення стабільного розвитку» (м. Львів, 2012 р.), «Актуальні питання адміністративного права та процесу очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 2012 р.).
Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення в 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Окреслено основні ознаки адаптації законодавства, зокрема: а) виступає формою гармонізації законодавства; б) полягає в пристосуванні вітчизняного законодавства до відповідних міжнародних стандартів правотворення та правозастосування; в) метою процесу адаптації є зближення вітчизняного законодавства з відповідними зразками міжнародного нормативного масиву, в тому числі acquіs communautaіre; г) характеризується певною етапністю здійснення; д) є пріоритетним напрямом правової реформи в Україні.
2. Обґрунтовано положення про те, що адаптація інформаційного законодавства до норм ЄС є складовою частиною процесу гармонізації вітчизняного законодавства та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, поетапним процесом приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
3. Доведено, що інформаційному законодавству України як об’єкту адаптації притаманні наступні ознаки: міжгалузевий характер; складно-структурованість та розпорошеність норм інформаційного права; відсутність чіткої ієрархії законів, що спричиняє неоднозначне їх інтерпретування під час правозастосування; некоректність, а часом відсутність чіткого визначення конкретного змісту термінів у цій сфері; невідповідність значної кількості норм інформаційного законодавства наявному стану сучасних інформаційних відносин, а саме їх динамічному розвитку та трансформації; непристосованість норм вітчизняного інформаційного законодавства та нормативно-правових актів у цілому або їх окремих складових міжнародним стандартам у цій сфері тощо.
4. Встановлено, що дослідження адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС як самостійний предмет наукових досліджень набуло свого розповсюдження лише на початку ХХІ ст. Відсутність наукових досліджень цього блоку питань у радянській правовій доктрині зумовлена тим, що напрям євроінтеграції взагалі не розглядався в якості одного з векторів зовнішньої політики держави, а інформаційне право як самостійна галузь права не було сформоване. У свою чергу, в перші роки незалежності вчені-юристи, як правило, приділяли увагу теоретичним аспектам інформаційного права, головним чином розвиваючи радянські наукові надбання в цій сфері щодо визначення інформаційного права в першу чергу як інституту адміністративного права. У цей самий час (з перших років незалежності і до кінця 90-х рр. ХХ ст.) на законодавчому рівні вперше закріплюється пріоритетний напрям формування системи вітчизняного законодавства на його адаптацію до законодавства ЄС, що стане передумовою для подальших наукових досліджень вказаних питань в юридичній науці.
5. Встановлено, що початок ХХІ ст. ознаменувався тим, що питання інформаційного права стають предметом ґрунтовного дослідження, відбувається остаточне формування інформаційного права як самостійної галузі права в системі права України. Останнім же часом адаптація інформаційного законодавства України до законодавства ЄС в аспекті розгляду загальних проблем інформаційного законодавства дедалі частіше привертає увагу вчених. Проте вузькоспеціалізованих фундаментальних та монографічних досліджень вказаної проблематики наразі немає.
6. Серед принципів адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС за їх призначенням виділено засадничі (принцип верховенства права; принцип законності; принцип врахування сучасного становища українського суспільства; принцип науковості; принцип гуманізму; принцип демократизму; принцип гласності) та організаційно-функціональні принципи (принцип професіоналізму; принцип прозорості; принцип дотримання юридичної техніки; принцип аналітичного обґрунтування запропонованих змін; принцип оперативності).
7. Обґрунтовано положення про те, що суб’єкти адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС – це особи, які володіють спеціальною правосуб’єктністю (державні органи, організації, громадські утворення, громадськість) та беруть участь або безпосередньо здійснюють адаптацію інформаційного законодавства до норм ЄС з метою гармонізації вітчизняного законодавства України та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, реалізують поетапний процес приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
8. Встановлено, що систему суб’єктів адаптації інформаційного законодавства до законодавства ЄС складають: Президент України, Верховна Рада України та її профільні органи в цій сфері – Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах Верховної Ради України; Рада з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (для підсилення механізму співробітництва між Україною та ЄС були створені українські частини двосторонніх органів співробітництва: Українська частина Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, Українська частина комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, Українська частина Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС); Кабінет Міністрів України та його профільний орган у цій сфері – Департамент європейської інтеграції; Міністерство юстиції України та його профільний орган у цій сфері – Державний департамент з питань адаптації законодавства; Координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства ЄС; Національна академія державного управління при Президентові України; Національне агентство з питань державної служби; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції; громадські організації, громадськість.
9. Визначено, що методи адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС – це сукупність прийомів, способів та засобів, за допомогою яких здійснюється гармонізація вітчизняного інформаційного законодавства України та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, поетапний процес приведення національного інформаційного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
10. Запропоновано внести зміни до законодавства про адаптацію інформаційного законодавства до норм ЄС, зокрема: Закону України від 02 жовтня 1992 р. «Про інформацію», Закону України від 16 листопада 1992 р. «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закону України від 18 липня 1997 р. «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України», Закону України від 13 січня 2011 р. «Про доступ до публічної інформації».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Семиченко В. А. Психология деятельности / В. А. Семиченко. – К. : Издатель Ешке А. Н., 2002. – 248 с.
2. Політологічний словник / за ред. М. Ф. Головатого, О. В. Антонюка. – К. : МАУП, 2005. – 792 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голова ред. В. Т.Бусел]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
4. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
5. Рудой К. М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу : автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / К. М. Рудой ; Нац. Університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. – 20 с.
6. Рудой К. М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу : дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / К. М. Рудой. – Харків : Національний університет внутрішніх справ МВС України, 2004. – 214 с.
7. Україна. Президент. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2002 році. – К. : Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2003. – Офіційне видання. – 478 с.
8. Павліковська Л. А. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Л. А. Павліковська, О. Ю. Водянніков, А. С. Довгерт, І. В. Кравчук, В. І. Муравйов, О. В. Петришин, Р. Ю. Ханик-Посполітак, С. В. Шевчук, І. В. Широкова // Тематична доповідь. Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2002 році». – К., 2003. – С. 473.
9. Муравйов В. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції / В. Муравйов // Український правовий часопис. – 2003. – № 2 (7). – С. 3-23.
10. Кушель Ганс-Дітер. Гармонізація законодавства: досвід держав-членів ЄС і країн Східної та Центральної Європи / Ганс-Дітер Кушель // Український правовий часопис. – 2003. – № 2 (7). – С. 32-34.
11. Лукас Райнер. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС та економічна реформа / Райнер Лукас // Український правовий часопис. – 2003. – № 2 (7). – С. 28.
12. Кравчук І. Адаптація права України до Європейського Союзу: цілі, етапи, пріоритети / І. Кравчук // Право України. – 2004. – № 10. – С. 132-135.
13. Ященко К. Місце гармонізації в процесі адаптації законодавства України до законодавства Європейських Співтовариств / К. Ященко // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 1. – С. 55-61.
14. Бесчастний В.М. Право європейського союзу : навчальний посібник / [Бесчастний В.М., Філонов В.П., Філонов В.М., Бабін Б.В., Кременовська І.В.]. – К.: «Знання», 2010. – 366 с.
15. Бахирин А. Б. Большой юридический энциклопедический словарь / А. Б. Бахирин. – М. : Книжный мир, 2002. – 720 с.
16. Мужикова Н. М. Адаптація соціальної політики та трудового законодавства до стандартів ЄС / Н. М. Мужикова, В. Ф. Пузирний, Л. А. Семиног. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 169 с.
17. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21 листопада 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T020228.html
18. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
19. Про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграційної складової державних цільових програм : Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 16 березня 2005 року № 62 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 17. – Ст. 926.
20. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 3.
21. Дудар С. К. Гармонізація законодавства: проблеми визначення поняття / С. К. Дудар // Держава і право. – 2002. – Вип.17. – С. 11-17.
22. Сушков О. А. Гармонизация законодательства об авторском праве в рамках мировых интеграционных процессов в сфере экономики и права / О. А. Сушков [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ibil.ru/index.php?type=review&area=1&p=articles&id=1250
23. Сближение национальных законодательств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1120_page_19.html
24. Муравйов В. Правова реформа в Україні / В. Муравйов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://copy.yandex.net/?text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96&url=http%3A%2F%2Fwww.iir.kiev.ua%2Fdownloads%2Ffile%2FMuravyov%2520rus.doc&fmode=envelope&lr=960&mime=doc&l10n=ru&sign=92a18917537a9d990c31ce22607403cb&keyno=0
25. Сучасний словник 2000 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/49350
26. Тлумачний словник / за заг. ред. Д. М. Ушакова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1068202
27. Большой энциклопедический словарь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/302598
28. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – 2-е изд., испр. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 479 с.
29. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой. – 18 изд., стер. – М. : Русский язык, 1987. – 797 с.
30. Порфір’єва О. К. Уніфікація правового регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів у міжнародному приватному праві : автореф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / О. К. Порфір’єва ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 20 с.
31. Руденко О. В. Уніфікація міжнародного приватного права в Європейському Союзі : автореф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / О. В. Руденко ; Київський нац. університет ім. Т. Шевченка. – Київ, 2007. – 17 с.
32. Словник-довідник з політичних наук / за заг. ред. І. І. Санжаревського [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/1158/
33. Економічний словник економіки та права [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_economic_law/5185/
34. Матеріал Вікіпедії / поняття «адаптація законодавства» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/%C0%EF%EF%F0%EE%EA%F1%E8%EC%E0%F6%E8%FF
35. Словник іншомовних слів / За ред. Мельничука О. С. – К., 1974. – 775 с.
36. Баймуратов М. О. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України / М. О. Баймуратов, С. В. Максименко // Право України. – 2003. – № 9. – С. 133-137.
37. Забігайло В. К. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу / В. К. Забігайло // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – Т.1. – Вип.1. – Осінь 2000 р. – № 1. – С. 7-12.
38. Hartley T.S. The Foundations of European Community Law. 4th ed. – Oxford University Press, 1998. – 457 р.
39. Юридичний словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/lower/17983
40. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке / Сост. М. Попов. – М. : Издательство И. Д. Сыткина, 1907. – 456 с.
41. Новый словарь иностранных слов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/13415
42. Большой словарь иностранных слов. – Издательство «ИДДК», 2007.
43. Мельник З. П. Рецепція права як засіб вдосконалення правової системи (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.01 «теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових вчень» / З. П. Мельник; Київський нац. університет ім. Т. Шевченка. – Київ, 2009. – 18 с.
44. Енциклопедія культурології [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_culture/376
45. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. – Чудинов А.Н., 1910.
46. Словарь иностранных слов / Под ред. Комлева Н. Г. – М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. – 672 с.
47. Словник синонімів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/55875/
48. Костенко А. М. Інтеграція України до Європейського Союзу : суперечності та шляхи їх розв’язання : автореф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 23.00.02 «політичні інститути та процеси (політичні науки)» / А. М. Костенко ; Львівський національний університет ім. Івана Франка. – Л., 2009. – 19 с.
49. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія / Р. А. Калюжний, О. Д. Крупчан, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. Я. Швець, B. C. Цимбалюк ; За заг. ред. : М. Я. Швеця, О. Д. Крупчана. – К. : НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. – 191 с.
50. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації : організаційно-правові питання теорії і практики : Монографія / Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. Я. Швець, B. C. Цимбалюк, Ю. В. Яцишин, А.С. Ластовецький; За ред. : Р. А. Калюжного, В. О. Шамрая. – К. : АДПС України. – 2002. – 296 с.
51. Калюжний P. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України / Р. Калюжний, В. Гавловський, В. Цимбалюк, М. Гуцалюк // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – К., 2000. – С. 17-21.
52. Арістова І. В. Державна інформаційна політика : організаційно-правові аспекти : Монографія / За ред. О. М. Бандурки. – X., 2000. – 368 с.
53. Арістова І. В. Формування інформаційного середовища органів внутрішніх справ України (методологічні аспекти) / І. В. Арістова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – № 1. – С. 121-126.
54. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її правове забезпечення / І. В. Арістова // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 10. – С. 83-88.
55. Арістова І. В. Державне регулювання в інформаційній сфері: концепція формування інформаційного законодавства України / І. В. Арістова // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Державне управління та місцеве самоврядування. У 6-ти частинах. Ч. V. За заг. ред. Г. І. Мостового. – Х. : УАДУХФ, 2001. – С. 39-41.
56. Цимбалюк В. С. Інформаційне право : концептуальні положення до кодифікації інформаційного законодавства : монографія / В. С. Цимбалюк – К. : Освіта України», 2011. – 426 с.
57. Ліпкан В. А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В. А. Ліпкан ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 34 с.
58. Марценюк О. Г. Теоретико-методологічні засади інформаційного права України : реалізація права на інформацію : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «адміністративне право і адміністративний процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Г. Марценюк ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2009. – 20 с.
59. Стоєцький О. В. Реалізація адміністративно-правових норм у сфері забезпечення інформаційної безпеки / О. В. Стоєцький // Адвокат. – 2008. – № 12. – С. 36-39.
60. Стоєцький О. В. Суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки України: адміністративно-правові засади / О. В. Стоєцький // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 161-164.
61. Стоєцький О. В. Характеристика інформаційної безпеки як складової інформаційної сфери / О. В. Стоєцький // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 12. – С. 72-75.
62. Стоєцький О. В. Адміністративно-правовий статус Президента України як суб’єкта забезпечення інформаційної безпеки / О. В. Стоєцький // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнародної конференції «Восьмі осінні юридичні читання», (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 р.) : у 4-х частинах. – Частина друга. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2009. – С. 191-193.
63. Стоєцький О. В. Основні недоліки адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України / О. В. Стоєцький // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю. І. Римаренка) : зб. тез міжвузівської науково-теоретичної конференції. – К. : КНУВС, 2009. – С. 204.
64. Стоєцький О. Тенденції адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки / В. Баскаков, О. Стоєцький // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2010. – С. 64-66.
65. Стоєцький О. В. Характеристика складу адміністративного правопорушення за порушення законодавства про державну таємницю / О. В. Стоєцький // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 29 грудня 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. – С. 94-96.
66. Систематизація інформаційного законодавства України : [Монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк / За заг. ред. В. А. Ліпкана. – К.: ФОП О. С. Ліпкан, 2012. – 304 с.
67. Череповський К. П. Окремі питання інкорпорації міжнародного інформаційного права / К. П. Череповський // Правова інформатика. – 2012. – № 1 (33). – С. 68-76.
68. Череповський К. П. Інкорпорація як етап до кодифікації інформаційного законодавства / К. П. Череповський // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 5. – С. 47-49.
69. Череповський К. П. Інкорпорація як складова систематизації інформаційного законодавства України / К. П. Череповський // Вісник Запорізького національного університету. Серія «Юридичні науки». – 2012. – № 2 (Ч. ІІ). – С. 177-182.
70. Череповський К. П. Щодо наукової розробленості інкорпорації інформаційного законодавства / К. П. Череповський // Матеріали конференції «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах». – К. : О. С. Ліпкан. – 2011. – С. 69-71.
71. Череповський К. П. Гносеологічні аспекти розуміння інформаційного права / К. П. Череповський // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні стратегії в глобальному управлінні». – К. : О. С. Ліпкан. – 2011. – С. 96-100.
72. Череповський К. П. Елементи структуризації міжнародного інформаційного права / К. П. Череповський // Матеріали науково-практичної конференції «Правові та політичні проблеми сучасності». – К. : О. С. Ліпкан. – 2012. – С. 40-44.
73. Череповський К. П. Інкорпорація інформаційного законодавства як напрям боротьби з тероризмом / К. П. Череповський // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології боротьби з тероризмом». – К. : О. С. Ліпкан. – 2012. – С. 12-14.
74. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : «Укр. ецикл.», 1998. –. –
Т.2. : Д-Й. – 1999. – 744 с.
75. Костецька Т. А. Інформаційне право України: навчальний посібник / Т. А. Костецька. – Київ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 170 с.
76. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
77. Селезньова О. М. До питання системності джерел інформаційного права / О. М. Селезньова // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукраїнська науково-практична конференція, 29 квітня – 1 травня 2010 р. – К., 2010. – С. 137-139.
78. Стоєцький О. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері інформаційної безпеки України : автореф. дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Стоєцький ; Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2013. – 20 с.
79. Стоєцький О. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері інформаційної безпеки України : дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : за спец. 12.00.07 / О. В. Стоєцький. – Запоріжжя : ЗНУ, 2013. – 197 с.
80. Брижко В. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов ; за ред. М.Швеця. – 2-ге вид., доп. – К., 2006. – С. 155-157.
81. Брижко В. М. До питання методології кодифікації інформаційного законодавства / В. М. Брижко // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 3 (62). – С. 32-43.
82. Череповський К. П. Інкорпорація інформаційного законодавства України : автореф. дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / К. П. Череповський ; Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2013. – 19 с.
83. Про інформацію : Закон України від 02 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
84. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні :Закон України від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
85. Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
86. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі : Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32.
87. Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
88. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
89. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
90. Про рекламу : Закон України від 03 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
91. Про внесення змін до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» : Закон України від 01 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 2. – Ст. 20.
92. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 04 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27. – Ст. 181.
93. Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України від 04 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27. – Ст. 182.
94. Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» : Закон України від 13 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 11. – Ст. 81.
95. Про телекомунікації : Закон України від 18 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст. 155.
96. Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах» : Закон України від 31 травня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – Ст. 347.
97. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314.
98. Про засади державної мовної політики : Закон України від 03 липня 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 61. – Ст. 2471.
99. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин» від 17 червня 1997 року» : Указ Президента України від 21 червня 1997 року № 663/97 // Урядовий кур’єр. – 1997.
100. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ Президента України від 31 липня 2000 року № 928/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 1300.
101. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної політики» від 31 жовтня 2001 року» : Указ Президента України від 06 грудня 2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.zntu.edu.ua/zakon/01_dip.html
102. Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України : Указ Президента України від 22 січня 2002 року № 63/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/9483.html
103. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної антикорупційної політики» : Указ Президента України від 05 травня 2008 року № 414/2008 // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 18. – Ст. 598.
104. Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації : Указ Президента від 05 травня 2011 року № 547 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 15. – Ст. 708.
105. Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України : Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 548 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 15. – Ст. 709.
106. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 270.
107. Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yurist-online.com/zakoni/010/11/019066.php
108. Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 05 травня 1989 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 100. – Ст. 3297.
109. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_272
110. Угода про співробітництво в галузі інформації від 09 жовтня 1992 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 40. – Ст. 2700.
111. Рекомендації Ради Європи «Про проблеми кримінально-процесуального права, пов’язані з інформаційними технологіями» № R(95)13 від 11 вересня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://stra.teg.ru/library/national/34/evro/konv_kiber
112. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_242
113. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_243
114. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_163
115. Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://stra.teg.ru/library/national/34/evro/konv_kiber
116. Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання в новому тисячолітті» від 12 грудня 2003 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_c57
117. План дій «Україна – Європейський Союз», схвалений Кабінетом Міністрів України 12 лютого 2005 року та Радою з питань співробітництва між Україною і Європейським Союзом 21 лютого 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_693
118. Європейська політика сусідства, схвалена Кабінетом Міністрів України 12 лютого2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/what_eu/neighbourhood_policy_eastern_partnership/index_uk.htm
119. Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, «Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» від 08 грудня 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_e45
120. Лащенко Н. Необхідність прийняття Інформаційного кодексу України / Н. Лащенко // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 6. – С. 43-45.
121. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки : Закон України від 09 січня 2007 року // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – Ст. 102.
122. Татарнікова К. Кодифікація законодавства України про інформацію : підходи до формування теорії інформаційного права / К. Татарнікова // Підприємництво, господарство і право. 2012. – № 7. – С. 35-38.
123. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення, інформаційної безпеки України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ю. Є. Максименко. – К., 2007. – 188 с.
124. Залізняк В. Систематизація інформаційного законодавства України: стан та перспективи / В. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 9. – С. 140-143.
125. Череповський К. П. Інкорпорація інформаційного законодавства України : дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / К. П. Череповський. – Запоріжжя : ЗНУ, 2013. – 209 с.
126. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства України : дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / М. І. Дімчогло. – К. : Національний університет біоресурсів і природокористування, 2012. – 217 с.
127. Про основні напрями зовнішньої політики України : Постанова Верховної Ради України від 02 липня 1993 року № 3360-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 37. – Ст. 379.
128. Угоду про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами від 14 червня 1994 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 24. – Ст. 1794.
129. Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) : Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 148 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8. – Ст. 296.
130. Грищак С. В. Передумови адаптації законодавства України до законодавства ЄС: історико-правовий аспект / С. В. Грищак // Митна справа. – 2012. – № 6. – Ч. 2. – кн. 2. – С. 34–39.
131. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 39. – Ст. 1648.
132. Цимбалюк В. С. Адміністративно-правові джерела методології інформаційного права (синергетичний та кібернетичний аспекти) / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2004. – № 3. – С. 32-37.
133. Красноступ Г. М. Проблема визначення об’єкта та предмета інформаційного права / Г. М. Красноступ // Право України. – 2007. – № 5. – С. 125-127.
134. Цимбалюк В. С. Цивільно-правові джерела інформаційного права / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2005. – № 3 (7). – С. 36-42.
135. Кобзар Ю. М. Інформаційне законодавство : Європейський вектор розвитку / Ю. М. Кобзар // Віче. – № 2 (131). – 2003. – С. 51-53.
136. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
137. Кобзар Ю. М. Основні напрями та проблеми розвитку нормативно-правової бази інформаційної діяльності : результати роботи парламенту третього скликання / Ю. М. Кобзар // Статистика України. – 2002. – № 3. – С. 14.
138. Кобзар Ю. М. Електронні ЗМІ : криза якісного зростання. Тенденції розвитку українського медіаринку та проблеми вдосконалення правової бази / Ю. М. Кобзар // Віче. – 2002. – № 8. – С. 28-32.
139. Марценюк О.Г. Заборонена інформація та її місце у системі інформаційних відносин / О.Г. Марценюк // Право України. – 2006. – № 5. – С. 44-48.
140. Брижко В. М. Адаптація інформаційного законодавства України до норм Європейського права / В. М. Брижко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2010. – № 4(51) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://copy.yandex.net/?text=%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&url=http%3A%2F%2Fwww.nbuv.gov.ua%2FPortal%2FSoc_Gum%2FNvnudpsu%2F2010_4%2FBrizko_V_M.pdf&fmode=envelope&lr=960&mime=pdf&l10n=ru&sign=955482fbcf3849ad59f22f8edf117321&keyno=0
141. Словарь иностранных слов. – 18-е изд. – М. : Русский язык, 1989. – 624 с.
142. Коломоєць Т. О. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: організаційно-правовий аспект: Монографія / Т. О. Коломоєць, П. С. Лютіков. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2009. – 216 с.
143. Большой энциклопедический словарь : в 2-х т. / [Под ред. А. М. Прохорова]. – Сов. энциклопедия, 1991. – . –
Т. 2. – 1991. – 768 с.
144. Юридична енциклопедія : В 6 т. / Редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : «Укр. ецикл.», 1998. – . –
Т.5. : П-С. – 2003. – 736 с.
145. Философский словарь / [Под ред. И. Т. Фролова]. – М. : Политиздат, 1991. – 560 с.
146. Германюк М. О. Принципи державної служби : питання адміністративно-правової доктрини та правозастосування : дис….на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.07 / М. О. Германюк. – Запоріжжя : Запорізький національний університет. – 238 с.
147. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : Підручник / О. Ф. Скакун. – 2-е вид. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
148. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1976. – 264 с.
149. Алексеев С. С. Общая теория права : [учебник] : [в 2-х т.] / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1981. – . –
Т. 1. – 1981. – 360 с.
150. Теория государства и права / [Алексеев С. С., Архипов С. И., Корельский В. М. и др.] ; под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юридическая литература, 1998. – 460 с.
151. Кельман М. С. Теорія держави і права : [схеми, таблиці, поняття] : [навч. посіб.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 148 с.
152. Колодій А. М. Принципи права України: Монографія / Анатолій Миколайович Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
153. Тлумачний словник з теорії держави і права / [авт.-упоряд. К. Г. Волинка]. – К. : Магістр – ХХІ сторіччя, 2006. – 112 с.
154. Баранчик П. О. Принципи адміністративного права : дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.07 / П. О. Баранчик. – Запоріжжя : Запорізький національний університет. – 248 с.
155. Лившиц Р. З. Теория права. Учебник / Роман Зиновьевич Лившиц. – 2-е изд. – М. : БЕК, 2001. – 224 с.
156. Марченко М. Н. Общая теория государства и права. Академ. курс в 2-х томах / Михаил Николавевич Марченко. – Т. 2. – М. : Зерцало, 1998. – 656 с.
157. Алексеев С. С. Проблемы теории права: курс лекций в 2-х т. / Сергей Сергеевич Алексеев. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1972. – . –
Т. 1. – 1972. – 396 с.
158. Лукашева Е. А. Принципы социалистического права / Е. А. Лукашева // Сов. гос. и право. – 1970. – № 6. – С. 21-29.
159. Проблемы общей теории права и государства / [Подобщ. ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : Изд-во Нома, 2001. – 832 с.
160. Копєйчиков В. В. Правознавство. Підручник / В. В. Копєйчиков. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 152 с.
161. Погорілко В. Ф. Муніципальне право України / В. Ф. Погорілко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 590 с.
162. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / [Под ред. Е. Л. Стрельцова]. – Х. : ООО «Одиссей», 2002. – 672 с.
163. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] : [у 2 т.] / [ред. кол