ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ :

brief description

Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка

На правах рукопису

УДК 347.73: 336.225.673 (477) (043.3)

Соловйова Юлія Олександрівна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право.

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Калюжний Ростислав Андрійович

Донецьк 2011

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АІС – Автоматизована інформаційна система
АРК – Автономна республіка Крим
БК РФ – Бюджетний кодекс Російської Федерації
БК України – Бюджетний кодекс України
ВПП – Великий платник податків
ВР України – Верховна Рада України
ДМС України – Державна митна служба України
ДПА України – Державна податкова адміністрація України
ДПІ – Державна податкова інспекція
ДПС – Державна податкова служба
ДПС України – Державна податкова служба України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КПР – Контрольно-перевірочна робота
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
МК України – Митний кодекс України
ПДВ – Податок на додану вартість
ПК – Податковий кодекс
ПК РФ – Податковий кодекс Російської Федерації
ПК України – Податковий кодекс України
РФ – Російська Федерація
СДПІ – Спеціалізована державна податкова інспекція
СДПІ по роботі з ВПП – Спеціалізована державна податкова
інспекція по роботі з великими платниками
податків
УВБ – Управління внутрішньої безпеки

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………..........4

Розділ 1. Правова природа податкового контролю.…………………...14
1.1. Поняття податкового контролю..............................................................14
1.2. Принципи здійснення податкового контролю в Україні.…………….52
Висновки до розділу 1…….………………………………………………..75

Розділ 2. Система органів податкового контролю в Україні й зарубіжних країнах………………………………………………………………..79
2.1. Органи, які провадять діяльність у сфері податкового контролю в Україні………………………………………………………………………………79
2.2. Зарубіжний досвід діяльності органів податкового контролю……..106
Висновки до розділу 2…….………………………………………………130

Розділ 3. Організаційні основи здійснення податкового контролю..134
3.1. Види, форми та методи податкового контролю в Україні………….134
3.2. Методологічні підходи щодо організації податкових перевірок на сучасному етапі…………………………………………………………………....161
Висновки до розділу 3…….………………………………………………185
Висновки………………...............................................................................188
Додатки……………………………………………………………………..199
Список використаних джерел...................................................................216

ВТУП

Актуальність теми. Проведення широкомасштабної реформи у сфері оподаткування є важливим складником економічних перетворень у державі. Головною метою такої реформи є підвищення та забезпечення ефективності податкового регулювання, основними критеріями якого є збільшення доходів публічних грошових фондів, зменшення податкового тиску на платників податків, спрощення процедури адміністрування податків. Обов’язковою умовою досягнення зазначених цілей є належно побудована система податкового контролю, правова форма якої має забезпечити створені державою умови для взаємодії інтересів особистості й держави, упровадження принципу взаємної відповідальності.
Формування сучасної системи податкового контролю України розпочалося на рубежі 1991–1992 років і продовжується донині. В умовах кардинальних змін податкового законодавства, зокрема ухвалення ПК України, очевидною є необхідність переосмислення базових теоретичних положень податково-правового регулювання, серед іншого й інституту податкового контролю, який набув принципово нового правового змісту.
Актуальність наукового дослідження проблем правового регулювання податкового контролю зумовлена також і тим, що стан виконання платниками податків покладених на них обов’язків залишається на низькому рівні, що, безперечно, знижує рівень доходності бюджетів і, своєю чергою, негативно позначається на якості виконання державою покладених на неї функцій.
Для розв’язання зазначених проблем потрібне чітке розуміння правової природи та складників категорії «податковий контроль». Окрім того, існує гостра необхідність у детальному законодавчому закріпленні механізму дії цього правового явища, що забезпечить належне формування фондів грошових коштів, передусім – Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Під час роботи над дисертацією було використано фундаментальні праці з питань оподаткування С. І. Іловайського, В. О. Лебедєва, Д. М. Львова, І. Х. Озерова, Е. Е. Понтовича, А. Сміта, М. І. Тургенєва, І. І. Янжула.
Теоретичною основою дисертації стали публікації провідних учених як у галузі загальної теорії держави та права, так і у сфері адміністративного права: В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, А. Ф. Волобуєва, А. І. Дмитрієва, М. І. Єропкіна, Р. А. Калюжного, Т. О. Коломойця, С. Ф. Константінова, В. І. Олефіра, О. Ф. Скакун, Ю. О. Тихомирова, М. В. Цвіка, Л. С. Явича.
Для формування сучасної концепції податкового контролю велике значення мали результати фундаментальних досліджень безпосередньо в галузі контролю: О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчука, В. М. Горшеньова, Є. О. Кочеріна, О. Є. Луньова, В. І. Рикунова, М. С. Студенікіної, І. Б. Шахова, О. В. Шоріної.
Безпосередній вплив на формування висновків і положень поданої до захисту дисертаційної роботи мали також теоретичні висновки вчених-фінансистів як РФ, так і України, що приділяли значну увагу дослідженню різноманітних аспектів фінансового контролю загалом: І. А. Бєлобжецького, В. В. Бесчервних, В. В. Бурцева, Е. О. Вознесенського, Л. К. Воронової, О. Ю. Грачової, М. В. Карасьової, Н. О. Ковальової, Ю. О. Костенко, І. Є. Криницького, Ю. О. Крохіної, М. П. Кучерявенка, О. П. Орлюк, Л. А. Савченко, І. П. Устинової, Н. І. Хімічевої, Л. К. Царьової, С. Д. Ципкіна, С. О. Шохіна, а також правознавців, що безпосередньо зверталися до проблематики податкового контролю. Серед них – російські вчені І. І. Кучеров, Г. Г. Нестеров, О. А. Ногіна, І. А. Орєшкін, О. Ю. Судаков, а також українські правники Н. А. Маринів, Д. М. Рева, О. О. Яковенко.
Водночас слід зазначити, що необхідність подальшого науково-теоретичного розроблення проблем податкового контролю зумовлена недостатністю системних вітчизняних досліджень його правової природи та потребами щодо вдосконалення практики застосування норм ПК України на предмет аналізу й оцінки правових понять і категорій, які в ньому містяться.
Вагомість окреслених проблем, їх актуальність і нагальність вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та визначили коло питань, що в ньому розглядаються.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Концепції реформування податкової системи України, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 № 56-р, наказу ДПА України від 07.04.2003 № 160 «Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року», наказу МВС України від 05.07.2004 № 755 «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2004-2009 рр.», та планів науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка на 2008–2010 рр. (номер державної реєстрації 0108U002177). Тема дослідження розглянута і схвалена в 2009 р. Відділенням державно-правових наук і міжнародного співробітництва Академії правових наук України.
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 27 лютого 2008 р. (протокол № 2).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення правової природи податкового контролю, механізму його здійснення, а також розроблення науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення вітчизняного податкового законодавства.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити місце податкового контролю в системі державного контролю;
- сформулювати поняття податкового контролю та розкрити зміст елементів його організаційно-правового механізму;
- здійснити класифікацію принципів податкового контролю;
- визначити систему органів податкового контролю та дослідити специфіку правового статусу органів ДПС України;
- здійснити аналіз зарубіжного досвіду діяльності органів податкового контролю та обґрунтувати можливість його використання в Україні;
- здійснити класифікацію податкового контролю та розмежувати види, форми й методи податкового контролю;
- дослідити методологічні підходи щодо організації податкових перевірок як основної форми податкового контролю;
- розробити пропозиції для вдосконалення окремих елементів організаційно-правового механізму податкового контролю.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері організації та здійснення податкового контролю.
Предметом дослідження є організаційно-правові засади здійснення податкового контролю в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Основним з них є загальнонауковий діалектичний метод пізнання правової та соціальної дійсності, застосовуваний з дотриманням принципів цілісності, загальності, взаємозв’язку та взаємозумовленості змін. На підставі цього розв’язання поставлених у дисертації завдань здійснювалося в єдності розгляду соціального змісту та юридичної форми. Метод системного аналізу дав можливість проаналізувати взаємозв’язок між фінансовим і податковим контролем, формами та методами останнього (підрозділи 1.1; 3.1). Порівняльно-правовий метод застосовано для порівняльної характеристики окремих аспектів діяльності органів податкового контролю України, РФ, США, Німеччини, Франції, Швейцарії, Японії, Австралії (підрозділ 2.2), а також норм ПК України та раніше чинного податкового законодавства (підрозділи 3.1; 3.2). За допомогою історико-правового методу простежено окремі аспекти виникнення й становлення податкового контролю (підрозділи 1.1; 3.1). Формально-юридичний застосовано для аналізу законодавства України, що регламентує процес податкового контролю (підрозділи 1.1; 1.2; 2.1; 3.1; 3.2). Методи класифікації, групування й системно-структурний уможливили класифікацію принципів та видів податкового контролю (підрозділи 1.2; 3.1), дослідження елементного складу його механізму (підрозділи 1.1; 1.2; 2.1; 3.1) та складників правового статусу органів ДПС України (підрозділ 2.1). Застосування функціонального методу дало змогу встановити основні напрями вдосконалення окремих елементів механізму податкового контролю (підрозділи 2.1; 3.1; 3.2). Для розроблення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства України застосовано методи прогнозування та моделювання (підрозділи 1.2; 2.1; 2.2; 3.1; 3.2).
Нормативну основу дослідження становлять Конституція України, закони України, ПК України, нормативні акти Президента й Кабінету Міністрів України та відомчі нормативно-правові акти у сфері здійснення податкового контролю в Україні.
Для розроблення пропозицій щодо вдосконалення організації та проведення податкового контролю використано законодавство РФ, США, Німеччини та Франції.
Емпіричну основу дослідження становлять статистичні дані ДПА України щодо побудови ДПС України, складу ДПА України; кількості ВПП у загальній кількості платників податків, відсоткового відношення забезпечення ними бюджету; статистичні дані ДПА у Донецькій області щодо кількості правопорушень, скоєних працівниками ДПС в Донецькій області; матеріали судової колегії Харківського апеляційного господарського суду з питань вирішення спорів щодо розмежування функцій між ДПА та ДПІ Харківської області; результати проведеного вибіркового опитування 180 працівників органів ДПС України та 275 платників податків.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, присвяченим комплексному аналізу організаційно-правових засад здійснення податкового контролю в Україні після кодифікації податкового законодавства України. У роботі вперше після набуття чинності ПК України зроблено спробу провести на підставі системного підходу комплексне дослідження організації та здійснення податкового контролю. На основі проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, зокрема:
вперше:
- сформульовано авторське визначення податкового контролю через визначення його мети – контролю за правопорядком у податковій сфері, що виражається в такому: загальні податково-правові заборони не порушуються; правовий статус платників податків та осіб, які сприяють виконанню податкового обов’язку, не порушується; учасники податкових правовідносин неухильно виконують покладені на них юридичні обов’язки, та їм реально гарантовано здійснення їхніх суб’єктивних прав; у разі порушення податкової норми наступає відповідна міра юридичної відповідальності;
- зроблено висновок, що, визначаючи місце та роль відносин під час здійснення податкового контролю в предметі податково-правового регулювання, необхідно виходити з таких моментів: управлінські відносини у фінансовій сфері, зокрема й у межах податкового контролю, фактично виявляються в організаційних зв’язках між суб’єктом (уповноваженим органом держави) й об’єктом управління (за такого розуміння вони цілком відповідають організаційному змісту управління); необхідно виділяти дві групи відносин – майнові, що пов’язані з переходом права власності на майно від платника до бюджетів чи позабюджетних фондів, та управлінські, які пов’язані з контролем за правильністю відчуження на користь публічних суб’єктів платниками податків частини свого майна;
- обґрунтовано необхідність зміни структури Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема виділення загальної та спеціальної частин: загальна має містити норми щодо функціональної структури, територіальної організації, мети, завдань та функцій органів ДПС України; особлива – норми щодо компетенції посадових осіб органів ДПС України, їхньої відповідальності, форм та методів діяльності;
- обґрунтовано необхідність запровадження зарубіжного досвіду організації податкового контролю (введення комп’ютерних центрів обробки податкової звітності для автоматизації камеральної перевірки; введення до системи ДПС України відділу оцінки майна; створення інституту уповноважених податкових консультантів; з метою підвищення якості виконання службових обов’язків особами, що провадять податковий контроль, запровадження системи бальної оцінки, за результатами якої й буде здійснюватись їх атестація; використання принципу «економічної доцільності» діяльності підконтрольного суб’єкта як орієнтир для якісного провадження діяльності органів ДПС України);
- розмежовано форми та методи податкового контролю, зокрема форми податкового контролю запропоновано розглядати як урегульовані нормами права зовнішнє практичне вираження й організацію контрольних дій, до них віднесено податковий облік та податкову перевірку; методи – як сукупність прийомів та способів, що застосовуються в процесі реалізації тієї чи іншої форми;
удосконалено:
- критерії розмежування категорій «податковий контроль» та «податковий нагляд»: об’єкт контрольної діяльності, межі підпорядкованості, міра реагування, ініціативність, утручання в оперативну діяльність;
- систематизацію принципів податкового контролю, яку проведено на підставі методу групування, зокрема виділено загальноправові та спеціально-правові принципи;
- підстави класифікації видів податкового контролю: залежно від виду підконтрольних осіб; залежно від місця, яке посідає податковий орган у діючій системі органів ДПС України; залежно від обсягу фінансово-господарської діяльності; залежно від методів та прийомів перевірки документів, що використовуються під час здійснення податкового контролю (залежно від ступеня обхвату предметів та джерел отримання даних); залежно від стадії здійснення заходів податкового контролю; залежно від місця проведення заходів податкового контролю; залежно від характеру контрольних заходів; за періодичністю проведення;
- положення, що контрольна діяльність має циклічний характер, а прийоми та способи в межах відповідних форм податкового контролю повторюються періодично, переважно в тій самій послідовності;
дістали подальшого розвитку:
- положення, що податковий контроль як діяльність відповідних публічних суб’єктів провадиться саме в процесуальній формі, оскільки вона відбувається в певній послідовності та з дотриманням відповідної процедури, і в цьому разі процесуальна форма не відображає сама собою сутність податкового контролю, вона лише постає зовнішнім проявом механізму його дії. Контрольна діяльність у галузі оподаткування є одним із найважливіших напрямів публічно-управлінської діяльності взагалі та державного фінансового контролю зокрема, і здійснення її в процесуально-правовій формі є необхідністю;
- висновок про те, що податковий контроль пронизує весь податковий процес, є всеохопним, контрольна діяльність здійснюється на кожній його стадії, причому процедура податкового контролю завжди є перевірною щодо попередніх податкових процедур;
- положення, що податковий контроль характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є елементом складного механізму управління діяльністю держави, а з іншого – складним організаційно-правовим механізмом, який уміщує низку складових та може визначатися виключно нормами податкового права, що не дозволяє висновувати про його міжгалузевий характер;
- положення про те, що компетенція органів ДПС України охоплює два елементи, що разом є частиною правового статусу. Перший – це система їхніх владних повноважень, тобто суб’єктивних прав та обов’язків особливого роду. Другий елемент пов’язаний із підвідомчістю, предметом відання, на які поширюються владні повноваження. Таким чином, компетенцію не можна змішувати з об’єктивним правом – правовими нормами, які її визначають, але самі до її складу не входять.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використовуються:
- у правотворчості – для вдосконалення чинного податкового законодавства (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи в діяльність Центру законодавчих ініціатив Донецької обласної ради № 63/65 від 11.03.2011 р.);
- у правозастосовній діяльності – для вдосконалення діяльності державних органів, що провадять податковий контроль, та розв’язання колізій, які виникають у процесі застосування нормативно-правових актів з питань податкового контролю (акти впровадження наукових розробок в діяльність ДПІ Петровського району м. Донецька № 1381 від 11.03.2011 р., ДПІ Кіровського району м. Донецька № 1432 від 04.03.2011 р., ДПІ Ворошиловського району м. Донецька № 1299 від 01.03.2011 р.);
- у навчальному процесі – для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з дисциплін «Фінансове право», «Податкове право», а також під час викладання навчальних дисциплін «Фінансове право» та «Податкове право» в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (акти впровадження в навчальний процес від 23.03.2011 р.).
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальших наукових досліджень у галузі фінансово-правового регулювання податкового контролю в Україні.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи доповідалися на семи науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Становлення сучасної юридичної науки» (Тернопіль, 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2008 р.); І міжнародній науково-практичній конференції «Развитие государственности и права в Украине: реалии и перспективы» (Сімферополь, 2009 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы» (Сімферополь, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и перспективы трансформации» (Харків, 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (Донецьк, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти одноособових наукових статтях у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, і семи тезах доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують шість підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 240 сторінок, з яких 198 – основний текст, додатки – 17 сторінок. Список використаних джерел охоплює 251 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

Орієнтація податкової політики України на гармонізацію балансу інтересів між державою та платниками податків, зменшення й унеможливлення ухилення від сплати податків і, як наслідок, підвищення конкурентоспроможності економіки країни в умовах жорсткої міжнародної конкуренції зумовлюють необхідність створення чіткого організаційно-правового механізму податкового контролю. Податковий контроль є одним із найефективніших засобів досягнення економічної спроможності країни. Проведене автором дисертаційної роботи дослідження дало змогу сформулювати й винести на захист наведені нижче наукові положення, висновки та пропозиції.
1. З огляду на багатоаспектність визначення поняття «контроль» доведено доцільність його характеристики як елементу державного управління чи функції управління, виду зворотного зв’язку, стадії управлінського циклу, способу забезпечення законності, методу (форми управлінської діяльності).
2. Управління та контроль – тісно взаємопов’язані явища. Процес управління складається з функціонально-логічних стадій, і контроль у процесі управління системою оподаткування постає елементом, який пов’язує управлінські цикли, та є самостійною стадією управління.
3. Для визначення податкового контролю необхідно виходити з характеристики останнього як виду державного фінансового контролю. У такий спосіб закладається орієнтир, що однією зі сторін таких податкових відносин є контролюючий орган, який виступає від імені держави, і сфера їх інтересів, у такому контексті, перетинається.
4. Податковий контроль як різновид фінансового має всі принципові ознаки останнього і, безумовно, є формою виконання контрольної функції фінансів в оподаткуванні, що відображає раціональне співвідношення, тенденції формування публічних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів.
5. Доведено таке: якщо основу контрольної функції фінансів становить рух фінансових ресурсів у централізованій і децентралізованій формах, то реалізацією контрольної функції стосовно оподаткування є саме контроль за надходженням грошових коштів до публічних грошових фондів. При цьому, характеризуючи податковий контроль саме в сучасних умовах, необхідно виділяти і такий його прямий зв’язок з однією з найважливіших функцій податків – фіскальною.
6. Правова природа того чи іншого виду контролю визначається характером тих суспільних відносин, які виникають у відповідній сфері державного управління. Контрольна діяльність відповідних органів є складником керівного блоку механізму правореалізації у сфері податкових правовідносин. Вона пронизує правореалізаційні процеси з метою забезпечення їх точності, відповідності до вимог законності та є важливим організаційно-юридичним засобом управління процесами застосування норм податкового законодавства, тому під час розгляду податкового контролю необхідно виходити саме з виконавчо-розпорядницької діяльності органів держави.
7. Податковий контроль як діяльність відповідних публічних суб’єктів провадиться саме в процесуальній формі, оскільки вона відбувається в певній послідовності та з дотриманням відповідної процедури. І в цьому разі процесуальна форма не відображає сама собою сутність податкового контролю, вона лише постає зовнішнім проявом механізму його дії. Контрольна діяльність у галузі оподаткування є одним із найважливіших напрямів публічно-управлінської діяльності взагалі та державного фінансового контролю зокрема, і здійснення її в процесуально-правовій формі є необхідністю.
8. Визначаючи місце та роль відносин під час здійснення податкового контролю в предметі податково-правового регулювання, слід виходити з кількох моментів. По-перше, управлінські відносини у фінансовій сфері, зокрема й у межах податкового контролю фактично виявляються в організаційних зв’язках між суб’єктом (уповноваженим органом держави) й об’єктом управління. За такого розуміння вони цілком відповідають організаційному змісту управління. І по-друге, необхідно виділяти дві групи відносин: майнові, що пов’язані з переходом права власності на майно від платника до бюджетів чи позабюджетних фондів, та управлінські, які пов’язані з контролем за правильністю відчуження на користь публічних суб’єктів платниками податків частини свого майна.
9. Податковий контроль пронизує весь податковий процес, є всеохопним, контрольна діяльність здійснюється на кожній його стадії. Процедура податкового контролю завжди є перевірною щодо попередніх податкових процедур.
10. Ознакою перевірної, контрольної діяльності є її похідний, вторинний характер, оскільки вона стосується діяльності, що вже існує поза й незалежно від її здійснення. Специфіка контрольної діяльності як організаційної діяльності похідного характеру дає можливість відокремити її від інших податкових процедур, індивідуалізувати її як за змістом, так і за призначенням.
11. Обґрунтовано подвійну природу податкового контролю: з одного боку, він є елементом складного організаційно-правового механізму управління діяльністю держави, а з іншого – сам постає складним організаційно-правовим механізмом, який характеризується системою компонентів та може визначатися виключно нормами податкового права, що не дозволяє висновувати про його міжгалузевий характер.
12. Дослідження таких критеріїв, як об’єкт контрольної діяльності, межі підпорядкованості, міра реагування, ініціативність, втручання в оперативну діяльність, уможливило розмежування категорій «податковий контроль» та «податковий нагляд».
13. Обґрунтовано, що метою податкового контролю є контроль за правопорядком у податковій сфері, що виражається в такому: загальні податково-правові заборони не порушуються; правовий статус платників податків та осіб, які сприяють виконанню податкового обов’язку, не порушується; учасники податкових правовідносин неухильно виконують покладені на них юридичні обов’язки, та їм реально гарантовано здійснення їхніх суб’єктивних прав; у разі порушення податкової норми наступає відповідна міра юридичної відповідальності.
14. До основних завдань податкового контролю необхідно віднести: перевірку виконання податкових обов’язків платників податків; перевірку дотримання фінансової та зокрема, податкової дисципліни; перевірку законності здійснюваної фінансово-господарської операції; запобігання податковим правопорушенням та їх усунення, виявлення винних і притягнення їх до відповідальності.
15. Об’єктом податкового контролю є дії (бездіяльність) платників податків і зборів, податкових агентів та інших зобов’язаних осіб щодо виконання обов’язків, передбачених податковим законодавством, що оцінюються з погляду їх законності, достовірності й своєчасності. Саме за такого підходу об’єкт розглядається як те, на що можна безпосередньо вплинути.
16. Предметом податкового контролю є певний правовий аспект об’єкта податкового контролю. Тобто за такого підходу, по-перше, до предмета податкового контролю можна віднести конкретну підставу, що підлягає вивченню та дослідженню в процесі контрольної діяльності уповноважених органів, а по-друге, якщо розуміти під об’єктом контролю діяльність (бездіяльність) зобов’язаних осіб, предмети контролю (наприклад, відповідні первинні документи) будуть характеризувати фактичний стан об’єкта контролю.
17. Податковий контроль є видом державного фінансового контролю, що спрямований на встановлення правопорядку в податковій сфері та становить діяльність уповноважених державою суб’єктів з визначення стану виконання особами, на яких покладено податковий обов’язок, норм податкового законодавства; виявлення, дослідження та припинення відхилень від цих норм у їхній діяльності з метою притягнення винних до відповідальності.
18. Систематизацію принципів податкового контролю проведено на підставі методу групування, зокрема виділено: загальноправові (законності, незалежності, юридичної рівності, дотримання прав людини і громадянина, захисту прав, гласності, публічності, відкритості, відповідальності, плановості, системності, об’єктивності, достовірності, компетентності, документального оформлення результатів, взаємодії й обміну інформацією з іншими державними органами) та спеціально-правові (усебічності, єдності, дієвості, реальності й територіальності податкового контролю; презумпції сумлінності платника податків і зборів, податкових агентів та інших зобов’язаних осіб; дотримання податкової таємниці; відшкодування збитку, завданого в результаті неправомірних дій під час проведення заходів податкового контролю та правоможності).
19. Суб’єктом податкових правовідносин необхідно вважати будь-яку особу, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може бути учасником податкових правовідносин, носієм суб’єктивних прав та обов’язків.
20. В суб’єктному складі податкового контролю слід вирізняти підконтрольних та контролюючих суб’єктів. Перша група представлена підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, діяльність яких передбачає їхню участь у формуванні публічних грошових фондів та в яких виникають імперативні обов’язки щодо утворення таких фондів. До другої слід відносити спеціальні державні органи, які наділені спеціальною владною компетенцією в галузі податкового контролю.
21. Обґрунтовано положення щодо доцільності внесення змін у п. 61.1 ст. 61 ПК України в частині закріплення здійснення податкового контролю лише органами ДПС України, оскільки аналіз митного законодавства України дає підстави стверджувати, що до контролюючих суб’єктів слід віднести ДМС України у випадках контролю за справлянням мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які справляються в разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони. Закріплення цього органу в ст. 41 ПК України є логічним і правильним з огляду на той факт, що це дійсно орган, який виконує контрольні функції.
22. В основу дослідження правового статусу органів ДПС України покладено аналіз таких його складників, як: функціональна структура, територіальна організація, мета й завдання діяльності, функції, компетенція, відповідальність, форми та методи діяльності.
23 Обґрунтовано необхідність зміни структури Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема виділення загальної та спеціальної частин: загальна має містити норми щодо функціональної структури, територіальної організації, мети, завдань та функцій органів ДПС України; особлива – норми щодо компетенції посадових осіб органів ДПС України, їхньої відповідальності, форм та методів діяльності;
24. Обґрунтовано положення про необхідність у ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначити перелік завдань, які є загальними для всіх органів ДПС України, а на рівні підзаконних нормативно-правових актів виділити вже тільки специфічні завдання, які поставленні перед певними структурними підрозділами ДПС України.
25. В основу побудови системи органів ДПС України покладено принцип ієрархічності. Це означає, що, по-перше, вищому податковому органу надано право скасування рішення нижчого в разі його невідповідності законодавству. І по-друге, платник податків має право оскаржити до вищого податкового органу рішення нижчого.
26. Компетенція органів ДПС України охоплює два елементи, що разом є частиною правового статусу. Перший – це система їхніх владних повноважень, тобто суб’єктивних прав та обов’язків особливого роду. Другий елемент пов’язаний із підвідомчістю, предметом відання, на які поширюються владні повноваження. Таким чином, компетенцію не можна змішувати з об’єктивним правом – правовими нормами, які її визначають, але самі до її складу не входять.
27. Зв’язок між компетенцією та функціями виявляється в тому, що повноваження потрібні для реалізації функцій, тобто останні є фундаментом для встановлення законодавцем конкретних повноважень. Це відображає той факт, що компетенція ДПС – не просто набір складників, а визначена їх система, кожен зі складників якої характеризується певною самостійністю.
28. Доведено, що закріплення компетенції посадових осіб органів ДПС України має ґрунтуватися на такому критерії, як організаційно-правовий рівень органу ДПС України.
29. Дослідження проекту модернізації системи ДПС України, метою якого є впровадження в практику роботи податкових органів усіх рівнів кращих здобутків податкових систем країн з розвиненою економікою, дало можливість виділити кілька основних напрямів: упровадження систем «Податковий блок» та «Управління документами», які спрямовані на автоматизацію процесів адміністрування платежів; удосконалення регіональної структури податкових органів України та їх консолідація.
30. Доведено, що повністю перенести зарубіжний досвід організації й діяльності органів податкового контролю в українське законодавство неможливо, але знання шляху, яким іде розвиток податкового контролю в цих країнах, вивчення їхніх досягнень і помилок допомагає на шляху до створення ідеальної системи контролюючих суб’єктів у сфері оподаткування в Україні.
31. На підставі аналізу зарубіжного досвіду діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, виділено напрями, упровадження яких спрямовано на удосконалення механізму податкового контролю в Україні. Зокрема, це: запровадження комп’ютерних центрів обробки податкової звітності для автоматизації камеральної перевірки; залучання платних інформаторів для викриття порушників податкового законодавства (проте з огляду на особливості бюджетного законодавства України винагорода таким особам має встановлюватися не щодо донарахованої суми податку, а, наприклад, у мінімальних заробітних платах); ухвалення відомчих інструкцій, які б детально визначали порядок проведення кожного виду податкової перевірки; запровадження в системі ДПС України відділу оцінки майна; створення інституту уповноважених податкових консультантів; збільшення терміну професійного стажування в практиці підготовки кадрів для податкової служби; запровадження умови щодо наявності стажу роботи безпосередньо в ДПС України не менше трьох років для обіймання керівної посади в системі податкових органів; з метою підвищення якості виконання службових обов’язків особами, що провадять податковий контроль, запровадження системи бальної оцінки, за результатами якої й буде здійснюватись їх атестація; використання принципу «економічної доцільності» діяльності підконтрольного суб’єкта як орієнтир для якісного провадження діяльності органів ДПС України.
32. Вид контролю – складова частина, що виражає (частково) зміст цілого й водночас відрізняється від інших частин конкретними носіями контрольних функцій (суб’єктами), об’єктами контролю, що, своєю чергою, визначає й відмінність у методах здійснення контрольних дій.
33. Особливості податкового контролю як виду державного фінансового контролю дають підстави для висновку, що не всі критерії класифікації фінансового контролю можуть бути покладені в основу класифікації податкового контролю. Зокрема, для поділу податкового контролю за видами не можна використовувати класифікацію фінансового контролю на зовнішній та внутрішній, державний та громадський, обов’язків та ініціативний.
34. Податковий контроль, який провадиться органами ДПС України, можна класифікувати за такими підставами: а) залежно від виду підконтрольних осіб (податковий контроль платників податків та податковий контроль податкових агентів і представників платників податків); б) залежно від місця, яке посідає податковий орган у діючій системі органів ДПС України (податковий контроль, що здійснюється ДПА України; ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; ДПІ в районах, містах, окрім міст Києва та Севастополя, районах у містах, міжрайонними, об’єднаними та спеціалізованими ДПІ); в) залежно від обсягу фінансово-господарської діяльності (комплексний, тематичний, цільовий); г) залежно від методів та прийомів перевірки документів, що використовуються під час здійснення податкового контролю: залежно від ступеня обхвату предметів (суцільний та вибірковий) та джерел отримання даних (документальний, фактичний, зустрічний); ґ) залежно від стадії здійснення заходів податкового контролю (попередній, поточний, наступний); д) залежно від місця проведення заходів податкового контролю (невиїзний, виїзний); е) залежно від характеру контрольних заходів (плановий, позаплановий); є) за періодичністю проведення (первинний, повторний).
35. Під формами податкового контролю необхідно розуміти врегульоване нормами права зовнішнє практичне вираження й організацію контрольних дій, здійснюваних контролюючими суб’єктами на постійній основі щодо всіх суб’єктів, які підлягають такому контролю. До форм податкового контролю слід відносити податковий облік та податкову перевірку.
36. Податковий облік становить визначену податковим законодавством послідовність дій податкових органів щодо здійснення реєстрації, перереєстрації та зняття з реєстрації осіб, що підлягають податковому обліку, а також діяльність податкових органів з ведення Єдиного державного реєстру платників податків.
37. Під податковою перевіркою необхідно розуміти право податкових органів щодо перевірки дотримання податкового законодавства шляхом зіставлення звітних даних платника податків із фактичним станом його фінансової діяльності з метою встановлення правильності нарахування й своєчасності сплати податків і зборів, визначення податкового зобов’язання, виявлення фактів, що свідчать про скоєння правопорушень у сфері податкових правовідносин.
38. Відмінність між методами податкового контролю та його формами полягає в тому, що методи податкового контролю не мають самостійного характеру й не можуть бути застосовані окремо від певної форми податкового контролю. Конкретна форма контролю багато в чому визначається прийомами, застосовуваними уповноваженими контролюючими органами, тобто форма існує в нерозривній єдності з методами контрольної діяльності.
39. Реалізація контрольної діяльності відбувається лише шляхом застосування уповноваженими органами відповідних методів контролю.
40. Методи податкового контролю необхідно розуміти як сукупність прийомів та способів, застосовуваних під час реалізації тієї чи іншої форми податкового контролю залежно від конкретних обставин.
41. Методи податкового контролю можна поділити на такі, які виражені в податкових нормах, та факультативні (загальнонаукові), що не породжують юридичних наслідків (наприклад, синтез, дедукція, індукція, аналогія тощо).
42. Методи податкового контролю, які виражені в податкових нормах, запропоновано класифікувати за такими критеріями:
- методи, що використовуються під час реалізації податкового обліку (присвоєння податкового номера; прийняття документів, що подаються платниками податків для взяття на облік; внесення інформації до бази даних про платників податків тощо);
- методи, що використовуються під час проведення податкової перевірки (вилучення та витребування документів і предметів, обстеження територій та приміщень, інвентаризація, опитування, отримання пояснень від платників податків, направлення платникові податків податкових повідомлень-рішень, запитів тощо).
43. Виходячи з визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС України як комплексу заходів зі збирання, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами ДПС України покладених на них функцій та завдань, можна дійти висновку, що цей комплекс заходів здійснюється під час повсякденної роботи працівників органів ДПС України із метою реалізації форм податкового контролю. Інакше кажучи, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС є саме низкою методів податкового контролю.
44. Сутність камеральної перевірки визначається певними притаманними їй особливостями: її проведення не вимагає спеціального рішення посадової особи контролюючого органу; її здійснення обумовлено саме обов’язками працівників контролюючих органів; проводиться за місцезнаходженням контролюючого органу, проте не на стадії прийняття податкової декларації від платника податків; проводиться виходячи з декларацій (розрахунків), що є в наявності контролюючого органу; здійснюється необмежену кількість разів протягом року; проводиться щодо всіх платників податків; присутність і згода платників податків під час її проведення не обов’язкова.
45. Контрольна діяльність має циклічний характер, а прийоми та способи в межах відповідних форм податкового контролю повторюються періодично, переважно в тій самій послідовності. Враховуючи це обґрунтовано виділення таких основних етапів проведення податкових перевірок: 1) підготовка до проведення перевірки; 2) юридичне оформлення рішення щодо проведення перевірки; 3) безпосереднє проведення податкової перевірки; 4) оформлення результатів податкової перевірки та оскарження її результатів у позасудовому порядку; та необхідність їх закріплення на рівні методичних рекомендацій ДПА України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 / Олександр Олександрович Бандурка. – К., 2007. – 500 с.
2. Яковенко О. О. Адміністративно-правові засади реалізації контролю у сфері оподаткування як функції управління : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Олександр Олександрович Яковенко. – К., 2007. – 208 с.
3. Рева Д. М. Правове регулювання податкового контролю в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Дар’я Миколаївна Рева. – Х., 2005. – 220 с.
4. Маринів Н. А. Податкова перевірка як організаційно-правова форма реалізації податкового контролю : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Наталія Анатоліївна Маринів. – Х., 2007. – 204 с.
5. Мінаєва О. М. Правове регулювання податкового обліку в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Ольга Михайлівна Мінаєва. – Х., 2007. – 201 с.
6. Сорокотяга П. В. Налоговый контроль в Российской Федерации: проблемы правового регулирования : учеб. пособ. / П. В. Сорокотяга ; под ред. В. Е. Севрюгина. – Тюмень : Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 2004. – 212 с.
7. Рыкунов В. И. Основы управления / В. И. Рыкунов. – М. : Изограф, 2000. – 112 с.
8. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 2000. – 640 с.
9. Лунев А. Е. Социалистическая законность в советском государственном управлении / А. Е. Лунев, С. С. Студеникин, Ц. А. Ямпольская. – М. : Юрид. издат., 1948. – 136 с.
10. Галлиев Т. А. Налоговый контроль в системе взаимоотношений государства и налогоплательщиков / Т. А. Галлиев, В. П. Кулешова, Л. Р. Сибагатуллина. – Уфа : БГАУ, 2008. – 168 с.
11. Шохин С. О. Бюджетно-финансовый контроль и аудит: теория и практика применения в России : науч.-метод. пособ. / С. О. Шохин, Л. И. Воронина. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 238 с.
12. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 300 с.
13. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997.– 400 с.
14. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль в СССР : монография / Э. А. Вознесенский. – М. : Юрид. лит., 1973. – 134 с.
15. Ильин А. Ю. Формирование организационно-правового механизма налогового контроля в современных условиях : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Александр Юрьевич Ильин. – М., 2007 – 204 с.
16. Кочерин Е. А. Контроль в системе управления социалистическим производством: вопросы теории и практики / Е. А. Кочерин. – М. : Экономика, 1982. – 214 с.
17. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 / Леся Анатоліївна Савченко. – Ірпінь, 2002. – 458 с.
18. Студеникина М. С. Государственный контроль в сфере управления (проблемы надведомственного контроля) / М. С. Студеникина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 159 с.
19. Тихомиров Ю. А. Административное право и процесс : полный курс / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 2001. – 652 с.
20. Киллен К. Вопросы управления : [пер. с англ.] [Електронний ресурс] / К. Киллен. – М., 1981. – 191 с. − Режим доступу : http://www.biznesbooks.com/2010-01-07-17-39-54/920-2010-06-30-14-18-06.
21. Райт Г. Державне управління / Г. Райт ; [пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик]. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
22. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 440 с.
23. Государственное управление: основы теории и организации : учебник : в 2 т. / под ред. В. А. Козбаненко. – [2-е изд.]. – М. : Статут, 2002– . –.
Т. 2. – 2002. – 592 с.
24. Годунов А. А. Социально-экономические проблемы управления социалистическим производством / А. А. Годунов. – М. : Экономика, 1975. – 192 с.
25. Белуха Н. Т. Теория финансово-хозяйственного контроля : учебник / Н. Т. Белуха. – К. : Вища шк., 1990. – 279 с.
26. Белобжецкий И. А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм / И. А. Белобжецкий. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
27. Старосьцяк Е. Элементы науки управления / Е. Старосьцяк. – М. : Прогресс, 1965. – 423 с.
28. Кочерин Е. А. Контроль как функция управления / Е. А. Кочерин. – М. : Знание, 1982. – 64 с.
29. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
30. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. для вузов / Д. Н. Бахрах. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
31. Советское финансовое право : учебник / [В. В. Бесчервных, М. Л. Коган, Н. А. Куфакова и др.] ; под ред. В. В. Бесчервных, С. Д. Цыпкина. – М. : Юрид. лит., 1982. – 424 с.
32. Шорина Е. В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР / Е. В. Шорина.– М. : Наука, 1981. – 301 с.
33. Философская энциклопедия / под ред. Ф. В. Константинова. – М. : Сов. энцикл., 1960– . –.
Т. 5. – 1970.– 740 с.
34. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. Н. Прохоров. – [3-е изд.]. – М. : Сов. энцикл., 1969– . –.
Т. 11. – 1973 – 608 с.
35. Адміністративне право України : підручник / Т. О. Коломоєць, Ю. В. Пирожкова, Н. О. Армаш [та ін.]. – К. : Істина, 2009. – 480 с.
36. Еропкин М. И. Советское административное право / М. И. Еропкин. – М. : Юрид. лит., 1964. – 392 с.
37. Нелюбин Д. Е. Система налогового контроля в Российской Федерации: теория и практика правового регулирования, актуальные проблемы и направления реформирования : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Дмитрий Евгеньевич Нелюбин. – М., 2003. – 183 с.
38. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Юрид. лит., 1987. – 176 с.
39. Тихомиров Ю. А. Управленческое решение / Ю. А. Тихомиров. – М. : Наука, 1972. – 288 с.
40. Малеин Н. С. Кредитно-расчётные правоотношения и финансовый контроль / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1964. – 152 с.
41. Устинова І. П. Правовий статус органів фінансового контролю в системі органів державної виконавчої влади в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Ірина Петрівна Устинова. – К., 1997. – 199 с.
42. Царьова Л. К. Організаційно-правові основи фінансового контролю в Україні : навч.-метод. посіб. / Л. К. Царьова. – Одеса : Юрид. лит., 1999. – 79 с.
43. Ковалева Н. А. Правовые основы финансового контроля в СССР : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 – государственное право и управление; административное и финансовое право; прокурорский надзор; советское строительство / Н. А. Ковалева. – М., 1975. – 20 с.
44. Анисимов А. А. Финансовый контроль в капиталистических странах / А. А. Анисимов. – М. : Финансы, 1966. – 110 с.
45. Бурмистрова Л. М. Бюджетная система России : учебник / Л. М. Бурмистрова ; под ред. проф. Г. Б. Поляка. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 550 с.
46. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник / Л. К. Воронова. –К. : Прецедент; Моя книга, 2007. – 448 с.
47. Финансовое право : учебник / [О. Н. Горбунова, М. В. Карасева, Ю. А. Крохина и др.] ; под. ред. Н. И. Химичевой. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2000. – 599 с.
48. Грачева Е. Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля / Е. Ю. Грачева. – М. : Юриспруденция, 2000. – 191 с.
49. Ногина О. А. Налоговый контроль: вопросы теории / О. А. Ногина. – СПб. : Питер, 2002. – 160 с.
50. Грачева Е. Ю. Финансовый контроль : учеб. пособ. / Е. Ю. Грачева, Г. П. Толстопятенко, Е. А. Рыжкова. – М. : Камерон, 2004. – 272 с.
51. Петрова В. Г. Налоговое право : учебник / В. Г. Петрова. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 271 с.
52. Кучеров И. И. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах / И. И. Кучеров, О. Ю. Судаков, И. А. Орешкин. – М. : Центр ЮрИнфор, 2001. – 256 с.
53. Шаров А. С. Организационно-правовые формы осуществления налогового контроля в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Алексей Степанович Шаров. – М., 2001. – 177 с.
54. Нестеров Г. Г. Налоговый контроль : учеб. пособ. / Г. Г. Нестеров, Н. А. Попонова, А. В. Терзиди. – М. : Эксмо, 2009. – 384 с.
55. Рева Д. М. Правове регулювання податкового контролю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Д. М. Рева. – Х., 2005. – 20 с.
56. Налоги и налоговое право : учеб. пособ. / под ред. А. В. Брызгалина. – М. : Аналитика-Пресс, 1997. – 588 с.
57. Кустова М. В. Налоговое право России. Общая часть : учебник / М. В. Кустова, О. А. Ногина, А. Н. Шевелева. – М. : Юристъ, 2001. – 490 с.
58. Кучерявенко М. П. Податкове право України : академічний курс : підручник / М. П. Кучерявенко. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 701 с.
59. Белова С. И. Налоговые правоотношения : монография / С. И. Белова. – Саратов : СЮИ МВД России, 2005. – 128 с.
60. Свод Законов Российской Федерации. – 1997. – № 1. – Ст. 197 [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://uapravo.net/data/base59/ukr 59202.htm; www.spinform.ru.
61. Финансовое право : учебник / [Л. К. Воронова, Л. А. Давыдова, М. В. Карасева] ; отв. ред. Н. И. Химичева. – М. : Изд-во БЕК, 1995. – 525 с.
62. Староверова О. В. Некоторые правовые аспекты организации налоговых правоотношений на современном этапе развития / О. В. Староверова // Закон и право. – 2003. – № 4. – С. 49–50.
63. Козырев А. А. Понятие налогового права и его место в системе правовых норм Российской Федерации / А. А. Козырев // Право и политика. – 2002. – № 1. – С. 15–19.
64. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права : учеб. пособ. / Е. Н. Евстигнеев. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 120 с.
65. Кучерявенко Н. П. Налоговое право : учебник / Н. П. Кучерявенко. – Х. : Легас, 2001. – 584 с.
66. Гусева Т. А. Проблемы совершенствования механизма налогового контроля и порядка привлечения к налоговой ответственности : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Татьяна Алексеевна Гусева. – Саратов, 2001. – 205 с.
67. Налоги, налогообложение и налоговое законодательство / под ред. Е. Н. Евстигнеева. – СПб. : Питер, 2001. – 314 с.
68. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая. Схемы. Пояснения. Комментарии / [Е. Н. Грисимова, О. А. Макарова, И. Н. Ильюшихин] ; под ред. Н. М. Голованова. – СПб. : Юрид. центр «Пресс», 1999. – 271 с.
69. Грачева Е. Ю. Налоговое право / Е. Ю. Грачева, Э. Д. Соколова. – М. : Юриспруденция, 2001. – 142 с.
70. Маринів Н. А. Податкова перевірка як організаційно-правова форма реалізації податкового контролю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Н. А. Маринів. – Х., 2007. – 21 с.
71. Ефремова Т. А. Повышение результативности налогового контроля : дис. … канд. экон. наук : спец. 08.00.10 / Татьяна Александровна Ефремова. – Саранск, 2009. – 176 с.
72. Карасева М. В. Финансовое право : Общая часть : учебник / М. В. Карасева. – М. : Юристъ, 2000. – 256 с.
73. Садовская Т. Д. Актуальные проблемы совершенствования налогового контроля в Российской Федерации в условиях административной реформы : монография / Т. Д. Садовская. – Тюмень : Изд-во Тюменского гос. ун-та, 2007. – 164 с.
74. Дружинин В. Н. Совершенствование правового регулирования налогового контроля в Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Владимир Николаевич Дружинин. – М., 2004. – 212 с.
75. Иванова В. Н. Соотношение правовых категорий «налоговый процесс» и «налоговое производство» и особенности их реализации в Налоговом кодексе РФ / В. Н. Иванова // Юрист. – 2001. – № 2. – С. 67–70.
76. Демин А. В. Налоговое право России : учеб. пособ. / А. В. Демин. – Красноярск : РУМЦ ЮО, 2006. – 329 с.
77. Криницький І. Є. Теоретичні проблеми податкового процесу : монографія / І. Є. Криницький. – Х. : Право, 2009. – 320 с.
78. Податкові спори: виникнення, природа, засоби врегулювання : навч. посіб. / [С. В. Буряк, П. В. Мельник, Ф. О. Ярошенко та ін.] ; за ред. С. В. Буряка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 800 с.
79. Поролло Е. В. Налоговый контроль: принципы и методы проведения / Е. В. Поролло. – М. : Гардарика, 1996. – 280 с.
80. Налоговый кодекс Украины. – Х. : Одиссей, 2011. – 576 с.
81. Кучерявенко М. П. Податкові процедури: правова природа і класифікація : монографія / М. П. Кучерявенко. – К. : Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 460 с.
82. Костенко Ю. О. Проблемы правового регулирования хозяйственной деятельности / Ю. О. Костенко // Экономика и право. – 2010. – № 2. – С. 64–67.
83. Налоги и налогообложение / под ред. М. В. Романовского, О. В. Врублевской. – [5-е изд.]. – СПб. : Питер, 2006. – 496 с.
84. Парыгина В. А. Налоговое право Российской Федерации / В. А. Парыгина, А. А. Тедеев. – Ростов н/Д. : Феникс, 2002. – 480 с.
85. Чернявский В. С. Государственный финансовый контроль: проблемы эффективности / В. С. Чернявский // Право и политика. – 2004. – № 6. – С. 53–64.
86. Хачатрян А. Г. Налоговый контроль (надзор) как деятельность налоговых органов и вопросы правового регулирования / А. Г. Хачатрян // Юрист. – 1998. – № 8. – С. 24–28.
87. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : монографія / Л. А. Савченко. – Ірпінь : Ак-я держ. податкової служби України, 2001. – 407 с.
88. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 № 1789-ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
89. Шульженко Ю. Л. Институт конституционного надзора в Российской Федерации / Ю. Л. Шульженко. – М. : ИГПАН, 1998. – 112 с.
90. Захарова Н. А. Правовые проблемы регулирования налогового контроля в свете административной реформы : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Наталия Альбертовна Захарова. – М., 2005 – 186 с.
91. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 04.12.1990 № 509-ХII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
92. Шеметов В. Н. Развитие социалистического контроля / В. Н. Шеметов. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1988. – 264 с.
93. Лунев А. Е. Государственный контроль в СССР / А. Е. Лунев. – М. : Юриздат, 1951. – 80 с.
94. Комментарий к Налоговому Кодексу Российской Федерации, части первой, части второй. Постатейный. С практическими разъяснениями и постатейными материалами. Действующая редакция 2009 г. Изменения, вступающие в силу в 1 января 2010 года. Издание третье, переработанное и дополненное. Автор комментариев и составитель А. Б. Борисов. – М. : Книжный мир, 2009. – 1184 с.
95. Понтович Э. Э. Казна и контроль / Э. Э. Понтович. – М. : Финанс. изд-во НКФ СССР, 1927. – 136 с.
96. Налоговое право России : учебник для вузов / отв. ред. д. ю. н., проф. Ю. А. Крохина. – М. : НОРМА, 2003. – 656 с.
97. Львов Д. Курсъ финансового права / Дмитрий Львов. – Казань : Типография Императорского ун-та, 1887. – 521 с.
98. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс : підручник / О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 808 с.
99. Александров Н. Г. Марксистско-ленинская общая теория права / Н. Г. Александров, С. С. Алексеев, Е. А. Лукашова. – М. : Юрид. лит., 1973. – 684 с.
100. Соловйова Ю. О. Мета та завдання податкового контролю / Ю. О. Соловйова // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених : зб. наук. праць за матеріалами всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк : ООО «Цифровая типография», 2011. – Ч. 1. – С. 160–162.
101. Осокина И. В. Крупнейшие налогоплательщики: методологические аспекты совершенствования налогового контроля : монография / И. В. Осокина. – М. : Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2008. – 195 с.
102. Смирнова Е. Е. Налоговый контроль в Российской Федерации / Е. Е. Смирнова. – М. , 2008. – 160 с.
103. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – [Перепеч. с изд. 1882 г.] – М. : Рус. яз. – 1980– . –
Т. 3. – 1980. – 555 с.
104. Чечина Н. А. Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права / Н. А. Чечина. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1987. – 103 с.
105. Осокина Г. Л. Гражданский процесс. Общая часть / Г. Л. Осокина. – М. : Юристь, 2003. – 669 с.
106. Башняк О. С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому законодавстві України : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Оксана Сергіївна Башняк. – Х., 2005. – 190 с.
107. Загальна теорія держави і права : підр