Калініна Ольга Миколаївна. Правове регулювання діяльності компаній в Європейському Союзі

brief description

Калініна Ольга Миколаївна. Правове регулювання діяльності компаній в Європейському Союзі.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.11, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КАЛІНІНА Ольга Миколаївна

УДК 341.461: 061.1 ЄС

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЙ
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
МУРАВЙОВ Віктор Іванович
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………. 4

ВСТУП…………………………………………………………………… 6

РОЗДІЛ 1. Корпоративне право як основа діяльності компаній на ринку
1.1 Поняття корпоративного права та компанії в ЄС............................ 17

1.2 Правовий механізм регулювання діяльності компаній у межах ЄС................................................................................................................
35
1.2.1 Основні джерела корпоративного права ЄС……………………. 42
1.2.2 Допоміжні джерела корпоративного права ЄС ………………… 56
1.3 Реформування та тенденції розвитку корпоративного права Європейського Союзу…………………………………………………... 62
Висновки до Розділу 1 ............................................................................ 71

РОЗДІЛ 2. Основні аспекти діяльності компаній в Європейському Союзі
2.1 Правове регулювання створення компаній в межах ЄС .............
74

2.2 Правові засади регулювання процесів реорганізації компаній за правом ЄС………………………………………………………………..
92

2.3 Основні засади регулювання транскордонної діяльності компаній в ЄС…………………………………………………………… 111
2.4. Наднаціональні юридичні особи в праві ЄС……………………... 127
Висновки до розділу 2 ............................................................................. 148

РОЗДІЛ 3. Співробітництво Європейського Союзу з Україною у сфері корпоративного права
3.1 Правові засади співробітництва України та ЄС у сфері права компаній…………………………………………………………………. 151

3.2 Гармонізація законодавства України з корпоративним правом Євросоюзу та загальний стан адаптації українського корпоративного законодавства до права компаній ЄС……………….
170

3.3 Перспективи приведення корпоративного права України у відповідність до права компаній ЄС…………………………………...
185

Висновки до Розділу 3 ............................................................................. 200

ВИСНОВКИ……………………………………………………………... 202

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….. 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

1. АТ – акціонерне товариство
2. ГКУ – Господарський Кодекс України
3. Держкомпідприємництво – Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва
4. ДЄС – Договір про Європейський Союз
5. ДФЄС – Договір про функціонування Європейського Союзу
6. ЄДР – Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
7. ЄЕП – Європейський економічний простір
8. ЄЕС – Європейське Економічне Співтовариство
9. ЄЕСК – Європейський економічний та соціальний комітет
10. ЄК – Європейський кооператив, Європейське кооперативне товариство
11. ЄКП – Європейська конфедерація профспілок
12. ЄОЕІ – Європейське об’єднання з економічних інтересів
13. ЄС – Європейський Союз
14. ЄФ – Європейський фонд
15. ЗВТ – зона вільної торгівлі
16. ЗПА – Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 року
17. Мін’юст – Міністерство юстиції України
18. НПІ – Національна програма імплементації Угоди про асоціацію
19. ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку
20. ПДА – Порядок денний асоціації Україна-ЄС
21. СОТ – Світова організація торгівлі
22. ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
23. УА, Угода про асоціацію – Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони від 21 березня 2014 року
24. УПС – Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року
25. ЦКУ – Цивільний Кодекс України
26. EEN – Enterprise Europe Network – Європейська мережа підприємств
27. SE – від лат. «Societas Europaea» – Європейська компанія

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності виступають специфічним об’єктом правового регулювання в межах Європейського Союзу (ЄС). З одного боку, важливо не допустити значних розбіжностей у контролі за їх діяльністю з боку держав-членів, але з іншого – суцільна гармонізація корпоративного законодавства на рівні ЄС може зашкодити свободі держав-членів самостійно встановлювати правові засади для регулювання корпоративних відносин. Зі збільшенням темпів створення компаній у державах-членах та їх можливістю діяти на транскордонному рівні діяльність компаній потребує якісних засобів регулювання та їхнього постійного вдосконалення.
Стрімкий розвиток економічних та бізнесових відносин в Європейському Союзі призводить до того, що сучасне право компаній ЄС вже не забезпечує повною мірою належне правове регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Внаслідок цього існуючі правові засоби можуть заважати компаніям вести підприємницьку діяльність. Доводиться констатувати, що держави-члени ЄС в достатній мірі не готові до нової ролі компаній на внутрішньому ринку, до надання їм нових можливостей шляхом удосконалення засобів регулювання. Не сприяє реформуванню й те, що країни-члени не завжди готові поступитися національними засобами регулювання на користь наднаціональних правових норм. Для виходу з цієї ситуації розпочалося й триває фундаментальне реформування корпоративного права ЄС, метою якого є створення максимально сприятливого правового середовища для діяльності компаній. Процеси реформування корпоративного права потребують вивчення з урахуванням того факту, що корпоративно-правові норми наразі закріплені в різних джерелах.
Особливого значення тема дослідження поширення норм права ЄС на діяльність українських суб’єктів підприємницької діяльності набуває також з огляду на процес підписання та ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, в якій визначається важливість адаптації чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу та покладається на нашу державу зобов’язання забезпечити, щоб існуючі закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумісності з acquis ЄС у пріоритетних сферах, до яких віднесено й законодавство про компанії. Вивчення європейського досвіду сприяє виробленню підходів та методів вирішення основних проблем корпоративного права в Україні та зміцнення можливостей для діяльності українських підприємств на внутрішньому ринку Європейського Союзу.
Актуальність теми дослідження зумовлена і недостатнім рівнем вивчення питань правового регулювання діяльності компаній та гармонізації цієї сфери, відсутністю монографічних досліджень, присвячених аналізу правових засобів регулювання діяльності компаній у межах ЄС. У більшості наукових праць, присвячених правовому регулюванню суб’єктів підприємницької діяльності, лише фрагментарно розглядаються окремі аспекти цього питання. Крім того, сьогодні відсутні комплексні дослідження правового регулювання діяльності компаній з урахуванням останніх законодавчих змін як в правовому полі Європейського Союзу, так і у відносинах Україна – ЄС. До проблем, які вимагають свого вирішення, можна віднести недостатню систематизованість правових засобів регулювання та їх рамковий характер, необхідність реформування та вдосконалення галузі корпоративного права, відсутність регламентації більшості аспектів транскордонної діяльності компаній, необхідність запровадження нових наднаціональних юридичних осіб. Дисертаційне дослідження заповнює ці прогалини, враховуючи останні законодавчі зміни в праві компаній ЄС, зокрема, спричинені новою хвилею реформ 2010 року та вступом Лісабонського договору в силу.
У вітчизняній та зарубіжній юридичній науці більшість праць присвячені загальним питанням регулювання корпоративних відносин у рамках дослідження права Європейського Союзу в цілому. Наукові праці авторитетних дослідників І. А. Березовської, О. М. Бірюкова, О. К. Вишнякова, О. А. Дубовицької, Л. М. Ентіна, О. В. Задорожнього, С. Ю. Кашкіна, О. Р. Кибенко, В. І. Муравйова, В. С. Петренко, А. Татама, Т. В. Шашихіної та інших становлять теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження. Окремі аспекти правового регулювання діяльності компаній в Європейському Союзі висвітлені в роботах таких українських та російських учених, як Л. В. Антоненко, І. А. Березовська, К. М. Бєлікова, А. Г. Бобкова, І. І. Дрогоман, О. А. Дубовицька, А. П. Єфіменко, А. О. Іншакова, Г. О. Калашніков, О. Р. Кибенко, В. І. Муравйов, В. С. Петренко, Сарбах А. Пендак, К. В. Смирнова, І. В. Спасибо-Фатєєва, М. Є. Юрьєв, І. М. Яворська, В. О. Якубовський, О. С. Янкова та інші.
Тому доцільно продовжити вітчизняні дослідження правових засобів регулювання діяльності компаній в межах Європейського Союзу.
Нормативну основу дисертаційного дослідження становлять положення установчих договорів і актів інститутів Європейського Союзу й угод ЄС з третіми країнами, національного законодавства України та іноземного законодавства, міжнародних договорів. Аналізується практика Суду Європейського Союзу.
Зазначені вище чинники обумовили актуальність та важливість теми дослідження з теоретичної та практичної точок зору.
Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і практика», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз існуючих правових основ, останніх законодавчих змін та нововведень у праві Європейського Союзу з регулювання діяльності суб’єктів підприємництва, з’ясування основних напрямків для подальшого розвитку корпоративного права ЄС, а також оцінка впливу права компаній ЄС на корпоративне законодавство України. Для досягнення мети дисертаційного дослідження поставлено такі завдання:
 визначити основний зміст та сформулювати поняття корпоративного права ЄС, а також проаналізувати співвідношення понять «корпоративне право» та «право компаній» з урахуванням історичних аспектів становлення та сучасного стану розвитку;
 з’ясувати, які законодавчі та незаконодавчі акти становлять основу правового механізму діяльності компаній в межах ЄС, та встановити специфіку кожного з видів джерел корпоративного права ЄС;
 дослідити передумови і вектори реформування, визначити основні тенденції та перспективи розвитку корпоративного права Європейського Союзу;
 висвітлити та проаналізувати правові засади створення компаній у межах Європейського Союзу включно з аналізом останніх законодавчих змін;
 визначити правові засади діяльності компаній у рамках процесів реорганізації та проаналізувати основні форми такої діяльності;
 проаналізувати законодавчі основи регулювання транскордонної діяльності компаній в ЄС, окреслити теоретичні та практичні проблеми реалізації такої діяльності, сформулювати перспективи щодо запровадження нових можливостей для суб’єктів підприємницької діяльності діяти транскордонно;
 розкрити специфіку регулювання всіх існуючих видів наднаціональних організаційно-правових форм компаній в Європейському Союзі, визначити мету їх створення та роль у сприянні реалізації завдань ЄС у сфері корпоративних відносин;
 визначити роль національних судів у процесі внутрішньодержавної реалізації норм міжнародного права;
 здійснити нормативно-правовий аналіз законодавства України зі співробітництва України та ЄС у сфері права компаній з урахуванням історичних аспектів становлення правових засад такого співробітництва та перспективи підписання Угоди про асоціацію, дослідити ступінь гармонізації корпоративного законодавства України з правом компаній ЄС.
Об'єктом дисертаційного дослідження є комплекс правовідносин, що виникають внаслідок діяльності компаній держав-членів з реалізації їх права на свободу заснування та економічної діяльності на території всього Європейського Союзу, а також міжнародно-правові відносини ЄС із третіми країнами та Україною у сфері діяльності компаній.
Предметом дисертаційного дослідження є сукупність актів та документів Європейського Союзу, які забезпечують правове регулювання діяльності всіх видів компаній у межах його території, теоретичні та практичні аспекти права компаній ЄС, а також правові засади співробітництва у сфері корпоративних відносин між Україною та ЄС.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є широкий спектр загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, що використовуються в науці міжнародного права, застосування яких забезпечує досягнення сформульованих мети та завдань. З числа загальнонаукових методів дослідження застосовувались діалектичний, філософський, синергетичний, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, типологізації, формалізації, аналогії, матеріалістичні та емпіричні методи наукового пізнання. До спеціально-правових методів, які використовувалися під час проведення дисертаційного дослідження, належать історичний метод, за допомогою якого з’ясовувалася специфіка становлення та розвитку норм корпоративного права Європейського Союзу; порівняльно-правовий метод вживався при аналізі правових норм ЄС, національного законодавства держав-членів, а також чинного корпоративного законодавства України задля з’ясування ступеню його відповідності нормам права компаній ЄС; метод системного аналізу допоміг при дослідженні різних підходів у законодавствах держав-членів до регулювання корпоративних відносин, зокрема, в рамках процесів гармонізації та уніфікації; прогностичний метод вживався з метою виявлення основних векторів подальшого розвитку та реформування корпоративного права ЄС та України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця дисертаційна робота є першим у вітчизняній науці деталізованим дослідженням правових засад регулювання різних аспектів діяльності компаній в Європейському Союзі.
За результатами проведеного дослідження сформульовано такі положення й висновки, які містять елементи наукової новизни та виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
Вперше:
 запропоновано та обґрунтовано визначення поняття «корпоративне право Європейського Союзу», зважаючи на специфіку предмету та об’єкту цієї галузі, її мету, завдання, суб’єкти та сферу застосування;
 визначено, що джерела корпоративного права ЄС становлять специфічну систему, до якої пропонується включати правові та неправові акти, які регулюють або впливають на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності та є особливим інструментом регулювання, що застосовується для реалізації завдань ЄС в рамках інтеграції, правових і політичних питань;
 проаналізовано та систематизовано основні види та засади регулювання транскордонної діяльності компаній в рамках реалізації свободи заснування та економічної діяльності в межах ЄС, доведено, що роль Суду Європейського Союзу в процесі забезпечення реалізації даної свободи є основоположною;
 запропоновано перспективи розвитку законодавства ЄС у напрямку транскордонного переміщення компаній з метою розширення процесів гармонізації на сфери транскордонного поділу компаній, можливості перенесення статутного місця знаходження та транскордонного перетворення компаній, викладено та проаналізовано основні проблеми та прогалини в регулюванні такого аспекту діяльності;
 детально досліджено та проаналізовано основні правові акти Європейського Союзу, якими регулюється діяльність по створенню компаній та фірм, з урахуванням останніх законодавчих змін, що стосувалися кардинального оновлення основних корпоративних директив, визначено особливості такого регулювання;
 доведено, що сучасне корпоративне право ЄС стикається з рядом проблем та недоліків, серед яких особливо гостро постають значна розгалуженість норм, загальність у формулюванні положень директив та регламентів, наявність суттєвих прогалин в регулюванні, важкість досягнення компромісу між державами-членами;
 надано юридичну характеристику укладеній Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема, положенням, що стосуються регулювання співробітництва сторін у сфері корпоративного права.
Дістали подальшого розвитку:
 дослідження галузі права компаній як основного регулятора корпоративних відносин в межах Європейського Союзу з урахуванням останніх законодавчих змін та нововведень;
 аналіз та систематизація актів Європейського Союзу, якими регулюються окремі аспекти діяльності компаній, фірм держав-членів та наднаціональних організаційно-правових форм, особливо щодо процесів створення, реорганізації та можливості діяти транскордонно, у результаті чого було встановлено беззаперечну роль процесів гармонізації та уніфікації в утворенні корпоративно-правових норм;
 дослідження стану відповідності корпоративного законодавства України праву компаній ЄС, при цьому встановлено наявність прогалин в національному законодавстві, що свідчить про потребу в подальших адаптаційних процессах.
Удосконалено:
 аналіз сучасних поглядів та підходів до процесів реформування галузі корпоративного права Європейського Союзу, основних векторів подальшої реформи та вдосконалення, а також способів і форм їхньої практичної реалізації;
 дослідження про становлення та розвиток наднаціональних компаній в ЄС, положення про необхідність запровадження нових видів наднаціональних юридичних осіб, що має сприяти вирішенню проблеми мобільності компаній на ринку ЄС та вирішить проблему відмінностей у правовому регулюванні компаній між правовими системами держав-членів;
 систематизацію правових засад співробітництва між Україною та Європейським Союзом в сфері права компаній та аналіз стану адаптації національного корпоративного законодавства України до відповідних правових актів ЄС.
Наукове і практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані автором висновки й положення можуть сприяти розвитку науки права Європейського Союзу. Зібраний науково-практичний матеріал і висновки можуть бути корисними в подальших дослідженнях з міжнародного та національного права. Зокрема, отримані теоретичні результати та науково-практичний матеріал можуть застосовуватись у подальших дослідженнях з питань сутності сучасного права, яке регулює діяльність компаній в Європейському Союзі, вдосконаленні наукової методології, конкретизації термінологічної бази в цій галузі, а також для досліджень у сфері корпоративного права України та суміжних галузей, у рамках яких здійснюється регулювання корпоративних відносин. Положення дисертації можуть використовуватися в навчальному процесі при проведенні практичних занять та розробці навчальних посібників, практичних спецкурсів, підручників та методичних матеріалів, а також викладанні нормативних дисциплін з корпоративного права, права Європейського Союзу, курсів «Корпоративне право Європейського Союзу», «Європейське бізнесове право». Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі підготовки та перепідготовки фахівців відповідних галузей.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в процесі вироблення нового та вдосконалення шляхом адаптації існуючого корпоративного законодавства України, розробки основи для євроінтеграційних процесів України, для створення наукових програм з вивчення правових основ діяльності компаній в ЄС, які будуть корисні як для працівників юридичної сфери, так і для суб’єктів корпоративних відносин, а також для спеціалістів у галузі корпоративного права, працівників органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зокрема, Комітетів Верховної Ради України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва й інших державних органів України, діяльність яких пов’язана зі сферою корпоративних відносин. Вагоме значення мають положення дослідження для українських компаній та фірм, що будуть займатися підприємницькою діяльністю на внутрішньому ринку ЄС.
Висновки дослідження свідчать про необхідність виконання Україною взятих зобов’язань з адаптації корпоративного законодавства до права компаній ЄС і можуть бути використані в процесі запровадження відповідних законодавчих змін, що призведе до підвищення рівня правового регулювання цієї сфери, сприятиме виведенню значної кількості національних компаній та фірм на міжнародний рівень діяльності.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій висвітлені власні авторські ідеї і розробки, що дозволили вирішити поставлені завдання. Усі результати цієї роботи, сформульовані висновки, положення та рекомендації обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дослідження та основні положення, викладені в дисертації, оприлюднені у виступах на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення» (Причорноморська фундація права, м. Одеса, 29–30 вересня 2011 р.) (тези опубліковано); І Міжнародна науково-практична конференція «Україна–Кіпр: новий вимір правового, економічного та наукового співробітництва» (Республіка Кіпр, м. Лімассол, 8–14 жовтня 2011 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Европейская интеграция Украины: правовые, экономические, политические, гуманитарные, культурные аспекты» (Республика Кипр, г. Лимассол, 14–21 июня 2012 г.); ІІ Міжнародна (заочна) науково-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин: політичні, економічні, правові аспекти» (Рада молодих вчених факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені І. Франка, м. Львів, 19 вересня 2012 р.), (тези опубліковано); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми європейського права і Україна» (Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, 19–20 квітня 2013 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Асоціація України з Європейським Союзом: стан, проблеми, перспективи» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 15 листопада 2013 р.), (статтю опубліковано).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені в семи наукових статтях, шість з них опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України, серед них – одне міжнародне фахове видання, а також у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена предметом, метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 213 найменувань на 28 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 234 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано найсуттєвіші результати і положення дисертаційного дослідження. До найбільш важливих можна віднести такі:
1. Корпоративне право Європейського Союзу за своєю суттю та походженням є достатньо складним комплексом, для дослідження якого потрібно враховувати не лише його інструменти та об’єкт регулювання, а й передумови створення, особливості походження, мету, завдання, принципи, а також специфіку суб’єктів, які його формують, та фактори, що впливають на таке формування.
Автор дисертаційного дослідження пропонує розглядати корпоративне право Європейського Союзу як комплекс норм та правил, які містяться в актах первинного, вторинного права ЄС та інших джерелах, що не є правовими актами за своєю природою, яким регулюються процеси створення, діяльності та припинення юридичних осіб, а також окремі аспекти фінансових, конкурентних, адміністративно-правових, трудових, цивільно-правових й інформаційних відносин в рамках таких юридичних осіб та інших осіб.
2. Дослідження джерел корпоративного права ЄС дозволяє стверджувати, що єдиного чітко сформованого переліку таких джерел не існує, та відзначити, що для засобів регулювання характерним є їх велике різноманіття. У дисертації запропонований систематизований огляд усіх джерел права компаній Європейського Союзу та їхній поділ відповідно до загальної класифікації на основні та допоміжні.
До основних джерел корпоративного права Європейського Союзу варто віднести установчі договори ЄС, угоди та домовленості між державами-членами, угоди між Європейським Союзом та третіми країнами та міжнародними організаціями, а також акти інститутів ЄС зобов’язального характеру. Проведений автором аналіз великої кількості допоміжних джерел, які лежать в основі ефективного механізму контролю за діяльністю компаній на внутрішньому ринку Європейського Союзу, дозволяє виокремити такі: рішення; рекомендації та висновки; рішення Суду Європейського Союзу; інші джерела, що є специфічною категорією та не належать до жодної з зазначених вище категорій.
3. Особливістю європейського корпоративного права є поширена практика використання директив як інструментів для реалізації завдань гармонізації. Отже, переважна більшість його норм безпосередньо не застосовується в національних правових системах країн-членів, а підлягає трансформації. Це пояснюється тим, що директиви, за деяким винятком, не володіють прямою дією та не створюють для фізичних та юридичних осіб ЄС прав і обов'язків на пряму, а потребують імплементації в національне право. Ухвалення директив слугує підставою створення нормативної бази для регулювання діяльності компаній та позитивно впливає на законодавство держав-членів, оскільки останні мають привести національне законодавство у відповідність до положень директив.
4. Починаючи з 2010 року, був започаткований новий процес реформування законодавства ЄС про компанії. До основних ініціатив, які мають бути втілені в життя у галузі корпоративного права для підтримки компаній ЄС та збільшення їх зростання і конкурентоспроможності, варто зарахувати такі: подальші дослідження, направлені на ініціативу по створенню законопроекту з транскордонного переміщення компаній; сприяння транскордонному злиттю; встановлення чітких правил ЄС з транскордонного поділу компаній; подальша діяльність з розробки статуту для європейської приватної компанії з метою зміцнення можливостей для транскордонної діяльності малих та середніх підприємств; кодифікація певних положень законодавства про компанії в ЄС з урахуванням того факту, що корпоративно-правові норми наразі дуже розгалужені по різних джерелах.
5. На цей час корпоративні директиви ЄС, якими регулюється створення компаній у межах Європейського Союзу, є рамковими документами й іноді встановлюють мінімальні вимоги і стандарти щодо регулювання цієї сфери. Це дозволяє державам-членам достатньо широко пристосовувати положення до власного законодавства. Для того, щоб створити компанію, у праві Європейського Союзу існує мінімальний набір загальних вимог та зобов'язань, яких мають дотримуватися і виконувати засновники юридичних осіб. Такі вимоги встановлюються положеннями чотирьох директив.
6. У результаті дослідження встановлено, що в межах ЄС врегулюванню підлягають такі форми реорганізації компаній, як поділ, злиття та поглинання компаній. Процеси поділу та злиття врегульовуються багато в чому схожими нормами двох відповідних директив. Це проявляється, зокрема, у таких вимогах, як необхідність складання плану злиття або поділу, його оцінка незалежними експертами, прийняття рішення на загальних зборах компаній тощо. Так само обидві директиви вимагають забезпечення адекватної системи захисту інтересів кредиторів та працівників компаній. Разом з тим, корпоративні директиви, якими регулюються процеси злиття та поділу компаній, не перешкоджають кожній з держав-членів застосовувати своє корпоративне законодавство, але вони забезпечують мінімальні стандарти, які повинні бути виконані для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків у результаті існування розбіжностей врегулювання процесів реорганізації.
7. Транскордонна діяльність компаній є не новим явищем, яке виникло в процесі реалізації юридичними особами права на свободу заснування, але, як свідчить дослідження, на рівні ЄС досі ще не вироблено ефективного механізму забезпечення компаніям і фірмам можливості діяти транскордонно. Протягом значного часу відповіді на основні питання, що стосувалися діяльності компаній за кордоном, надавалися Судом Європейського Союзу. Висновки Суду ЄС є неоднозначними та інколи суперечливими, а питання, зачеплені в рішеннях, потребують подальшого розвитку, тлумачення та нормативно-правового врегулювання.
Єдиним аспектом транскордонної діяльності компаній, що зараз врегульовується корпоративним правом ЄС, є транснаціональні злиття, які дозволяють компаніям здійснювати формальне переміщення та ліквідують дискримінацію щодо такої діяльності компаній, оскільки вони мають здебільшого регулюватися так само, як і національні. Сьогодні у межах Союзу відсутня гармонізація питання поділу компаній. Також неврегульованим аспектом транскордонної діяльності компаній залишається можливість перенесення статутного місця знаходження компанії. Наразі існує лише проект відповідної Директиви. Серед не до кінця врегульованих аспектів діяльності компаній залишається транскордонне перетворення компаній, яке отримало підтримку Суду ЄС в рішенні по справі Vale у 2012 році, разом з яким Суд дав зелене світло для транскордонних перетворень компаній в межах Європейського Союзу.
8. Привабливість наднаціональних компаній, у порівнянні з підприємством національного права, полягає в тому, що їх правоздатність походить безпосередньо з права Європейського Союзу. Це дозволяє таким юридичним особам не залежати від національних правопорядків і зберігати свою правоздатність на всій території ЄС. Забезпечити правове регулювання наднаціональних юридичних осіб в праві ЄС за допомогою інших правових актів, ніж регламенти, неможливо. Гармонізоване директивами право залишатиметься національним правом, оскільки його дія буде обмежуватися територією країни-члена. Створюватися ж такі компанії можуть тільки на основі регламентів ЄС.
9. Постає необхідність у створенні рівних вимог правового регулювання діяльності компаній в Україні та Євросоюзі, оскільки українські компанії поступово виходять на внутрішній ринок ЄС і автоматично підпадають під дію корпоративного законодавства Європейського Союзу. Тим самим процес гармонізації дає змогу залучати підприємства з держав-членів Союзу на внутрішній ринок України, що, відповідно, сприяє розвитку української економіки та залученню іноземних інвестицій. Метою гармонізації є створення уніфікованого правового середовища для всіх учасників відносин.
10. Для забезпечення поступового наближення законодавства у процесі провадження нормотворчої діяльності необхідно враховувати окремі положення актів законодавства ЄС настільки, наскільки це доцільно для України з огляду на економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних правових норм, наближених до вимог законодавства ЄС.
11. Новим етапом у розвитку договірних відносин Україна – ЄС має стати Угода про асоціацію, що передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію і відкриває шлях до подальших прогресивних законодавчих перетворень. До основних напрямків співробітництва у сфері корпоративного права Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами зараховує положення, що містяться у додатках до Угоди про асоціацію та дублюють зміст основних законодавчих актів ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Andreas Cahn, David C. Donald. Comparative Company Law / Andreas Cahn, David C. Donald. – Cambridge : Cambridge University Press, 2010. – 927 p.
2. Nicholas H. D. Foster. Company Law Theory in Comparative Perspective: England and France / Nicholas H. D. Foster // The American Journal of Comparative Law. – Michigan : The American Society of Comparative Law, 2000. – Vol. 48. – No. 4. – P. 573– 621.
3. Sebastian Mock. Harmonization, Regulation and Legislative Competition in European Corporate Law [Електронний ресурс] / Sebastian Mock // German Law Journal. – 2002. – Режим доступу :
http://www.germanlawjournal.com/index.php?pageID=11&artID=216 – Назва з екрану.
4. Калініна О. М. Гармонізація корпоративного права Європейського Союзу: проблеми та перспективи / О. Калініна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – Ужгород: Вид. дім «Гельветика», 2012. – Вип. 19. – Том 4. – С. 216–218.
5. Stein Eric. Harmonization of European company laws [Електронний ресурс] / Eric Stein // Law and Contemporary Problems. – 1972. – Vol. 37. – № 2. – P. 318–328. – Режим доступу :
http://scholarship.law.duke.edu/lcp/vol37/iss2/9.
6. Henry Hansmann, Reinier Kraakman. The End of History for Corporate Law [Електронний ресурс] / Henry Hansmann, Reinier Kraakman. – 2000. – 36 p. – Режим доступу :
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.204528 – Назва з екрану.
7. Convention of 19 June 1980 on the law applicable to contractual obligations // Official Journal of the European Union. – 19 June 1980. – L 266/1. – P. 1–19.
8. Christen Boye Jacobsen. An introduction to modern EU company law [Електронний ресурс] / Christen Boye Jacobsen // RGSL Working Papers. – Riga: 2005. – № 28. – 47 p. – Режим доступу :
http://www.rgsl.edu.lv/images/stories/publications/Jacobsen_final.pdf.
9. Armour John. Who Should Make Corporate Law? EC Legislation versus Regulatory Competition [Електронний ресурс] / John Armour // ESRC Centre for Business Research. – Cambridge : 2005. – 54 p. – Режим доступу :
http://www.cbr.cam.ac.uk/pdf/WP307.pdf.
10. Право Європейського Союзу: підручник / за ред. В.І. Муравйова. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.
11. Henry Hansmann, Reinier Kraakman. What is Corporate Law? [Електронний ресурс] / Henry Hansmann, Reinier Kraakman // Yale Law School. Research Paper № 300. – 21 p. – Режим доступу :
http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=568623.
12. Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the functioning of the European Union. – Brussels, 15 April 2008.
13. Armour John, Hansmann Henry, Kraakman Reinier. The Essential Elements of Corporate Law [Електронний ресурс] / John Armour, Henry Hansmann, Reinier Kraakman // Working Paper № 134. – 2009. – 37 p. – Режим доступу :
http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1436551.
14. Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України : дис. … доктора юрид. Наук : 12.00.04 / Кібенко Олена Рувімівна. – Х., 2006. – 526 с.
15. Калініна О. М. Проблема регуляторної конкуренції в корпоративному праві Європейського Союзу / О. Калініна // Український часопис міжнародного права: Український журнал міжнародного права. – К. : «Видавництво «Фенікс», 2012. – № 4. – С. 93–97.
16. Consultation on the results of the study on the operation and the impacts of the statute for a European company (SE) 23.03.2010 to 23.05.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/internal_market/consultations/2010/se_en.htm.
17. Single-member limited liability companies: Consultation by the European Commission [Електронний ресурс]. – 22 p. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/internal_market/consultations/2013/single-member-private-companies/docs/consultation-document_en.pdf.
18. Communication from the Commission dated 10 July 2007 on a simplified business environment for companies in the area of company law, accounting and auditing // Official Journal of the European Union. – 2007. – C191. – 18 p.
19. Consultation on the future of European Company Law [Електронний ресурс]. – 20.02.2012. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/yourvoice/ipm/forms/dispatch?form=companylaw2012.
20. Беликова К.М., Иншакова А.О. Директивы ЕС как универсальное средство гармонизации для создания режима публичности и открытости деятельности компаний [Електронний ресурс] / К. Беликлва, А. Иншакова // ЕврАзЮж. – 2010. – № 7 (26). – Режим доступу :
http://www.eurasialaw.ru/index.php?option=com_jcontentplus&view=article&id=1053:-7-26-2010-&catid=149:2010-08-18-05-39-57&Itemid=196 – Назва з екрану.
21. David C. Donald. Approaching Comparative Company Law [Електронний ресурс] / David C. Donald // Institute for Law and Finance. – Frankfurt am main : Working paper series, 2008. - № 77. – 86 p. – Режим доступу:
http://www.ilf-frankfurt.de/uploads/media/ILF_WP_077.pdf.
22. Корпоративне право ЄС: Навч. посібн. / Т.В. Шашихіна, О.М. Бірюков, А.Г. Бобкова, О.С. Янкова. – К. : ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. – 169 с.
23. Klaus J. Hopt. Modern Company Law Problems: A European Perspective Keynote Speech [Електронний ресурс] / Klaus J. Hopt // Company Law Reform in OECD Countries. – Hamburg, 2000. – 16 p. – Режим доступу : http://www.oecd.org/daf/ca/corporategovernanceprinciples/1857275.pdf – Назва з екрану.
24. Mads Tonnesson Andenaes, Frank Wooldridge. European Comparative Company Law. – Cambridge : Cambridge University Press, 2009. – 561 p.
25. Mads Andenas, Frank Wooldridge. European comparative company law [Електронний ресурс] / Mads Andenas, Frank Wooldridge // Cambridge University Press. – P 6–41. – Режим доступу :
http://www.rwi.uzh.ch/lehreforschung/alphabetisch/vogt/Archiv/vorlesung/vorlfs11/Andenas_free_movement.pdf.
26. Право Європейського Союзу. Особлива частина: Навч. посібн. / За ред. М.Р. Аракеляна, О.К. Вишнякова. – К. : Істина, 2010. – 528 с.
27. David C. Donald. Approaching Comparative Company [Електронний ресурс] / Law David C. Donald // Fordham Journal of Corporate & Financial Law. – 2008. – Volume 14. – Issue 1. – Article 3. – P. 82–178. – Режим доступу : http://ir.lawnet.fordham.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1080.
28. Право Європейського Союзу: підручн. / за ред. О.К. Вишнякова. – Одеса : Фенікс, 2013. – 883 с.
29. J. Wouters. European Company Law: Quo Vadis? / J. Wouters // Common Market Law Review. – 2000. – № 37. – P. 257–307.
30. Tobias H. Troger. Choice of Jurisdiction in European Corporate Law – Perspectives of European Corporate Governance / Tobias H. Troger // European Business Organization Law Review. – Cambridge: TMC SSER PRESS, 2005. – P 3–64.
31. Theodor Baums, Paul Krüger Andersen. The European Model Company Law Act Project [Електронний ресурс] / Theodor Baums, Paul Krüger Andersen // ECGI Working Paper Series in Law: Working Paper № 097. – 2008. – 19 p. –Режим доступу :
http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1115737.
32. Modernising Company Law and Enhancing Corporate Governance in the European Union – A Plan to Move Forward [Електронний ресурс], Communication from the Commission to the Council and the European Parliament, 2003. – 29 р. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/modern/governance-consult-responses_en.pdf.
33. Commission Recommendation on the role of non-executive or supervisory directors of listed companies and on the committees of the (supervisory) board 2005/162/EC // Official Journal of the European Union. – 2005. – L 52/51. – P 51.
34. European Company Law: what way forward? / European Commission Press release of the Consultation on the future of European Company Law, 20.02.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://europa.eu/rapid/press-release_IP-12-149_en.htm?locale=en.
35. The Future of European Company Law / Summary of Responses to the Public Consultation. – Brussels: Directorate General Internal Market and Services of the European Commission, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/internal_market/consultations/docs/2012/companylaw/feedback_statement_en.pdf.
36. Pistor Katharina and Keinan Yoram and Kleinheisterkamp Jan and West Mark D. The Evolution of Corporate Law: A Cross-Country Comparison / Katharina Pistor, Yoram Keinan, Jan Kleinheisterkamp, Mark D. West // The University of Pennsylvania: Journal of International Economic Law. – Philadelphia: 2003. – Vo. 23. – Issue 4. – P. 791–871.
37. Mathias Siems, David Cabrelli. Comparative Company Law: A Case Based Approach [Електронний ресурс] / Mathias Siems, David Cabrelli. – 2013. – P. 1–26. – Режим доступу :
http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2217483.
38. Nicholas H. D. Foster. Company Law Theory in Comparative Perspective: England and France / Nicholas H. D. Foster // The American Journal of Comparative Law. – Michigan : The American Society of Comparative Law, 2000. – Vol. 48. – № 4. – P. 573–621.
39. Sources of European Union law [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://europa.eu/legislation_summaries/institutional_affairs/decisionmaking_process/l14534_en.htm.
40. Петренко В.С. Джерела корпоративного права Європейського Союзу / В. Петренко // Митна справа. – Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2009. – № 5 (65). – С. 75–82.
41. Case C-212/97 Centros // European Court Reports. – 1999. – I-1459.
42. Treaty establishing the European Economic Community on 1 January 1958 [Електронний ресурс] / EU Treaties. – Режим доступу :
http://europa.eu/about-eu/basic-information/decision-making/treaties/index_en.htm.
43. Convention on Mutual Recognition of Companies and Legal Persons 1969 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://europa.eu/legislation_summaries/other/l14529_en.htm.
44. Proposed 14th Company Law Directive on the cross-border transfer of the registered office of limited companies [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/seat-transfer/index_en.htm.
45. Third Council Directive 78/855/EEC of 9 October 1978 based on Article 54 (3) (g) of the Treaty concerning mergers of public limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 1978. – L 295. – P. 36–43.
46. Directive 2005/56/EC of the European Parliament and of the Council of 26 October 2005 on cross-border mergers of limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 2005. – L 310. – P. 1–9.
47. Council Regulation (EC) No 2157/2001 of 8 October 2001 on the Statute for a European company (SE) // Official Journal of the European Union. – 2001. – L 294. – P. 1–21.
48. Convention on Insolvency Proceedings (Provisional Edition) / European Community Document // Official Journal of the European Union. – 2000. – L 160. – P. 1–18.
49. Бірюков О. М. Універсальність і територіальність процедур банкрутства у праві Європейського Союзу / О. Бірюков // Право України: ТОВ «Видавничий Дім «Ін Юре». – К. : 2011. – № 8. – С. 245–251.
50. Council Regulation 1346/2000 of 29 May 2000 on insolvency proceedings // Official Journal of the European Union. – 2000. – L 160. – P. 0001–0018.
51. US–EU Free Trade Agreement / Report of Office of The United States trade representative [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ustr.gov/about-us/press-office/reports-and-publications/2012/interim-report-eu-us-working-group.
52. Free Trade Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and the Republic of Korea, of the other part // Official Journal of the European Union. – 2011. – L 127.
53. Patricio Diaz Gavier, Luc Verhaeghe. The EU–Korea Free Trade Agreement: Origin Declaration and Approved Exporter Status / Patricio Diaz Gavier, Luc Verhaeghe // Global Trade and Customs Journal, 2012. – Issue 7/8. – P. 315–325.
54. Free Trade Agreements of the European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/enterprise/policies/international/facilitating-trade/free-trade/#h2-2.
55. Дубовицкая Е.А. Европейское корпоративное право. 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Wolters Kluwer Russia, 2008. – 261 с.
56. Дубовицкая Е.А. Европейское корпоративное право: Свобода перемещения компаний в Европейском сообществе. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 190 с.
57. Council Regulation (EEC) No 2137/85 of 25 July 1985 on the European Economic Interest Grouping (EEIG) // Official Journal of the European Union. – 1985. – L 199. – P. 0001–0009.
58. Council Regulation (EC) No 1435/2003 of 22 July 2003 on the Statute for a European Cooperative Society (SCE) // Official Journal of the European Union. – 2003. – L 207. – P. 1–24.
59. Regulations, Directives and other acts [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://europa.eu/eu-law/decision-making/legal-acts/index_en.htm.
60. Commission Decision of 15 October 2004 establishing the European Corporate Governance Forum // Official Journal of the European Union. – 2004. – L 321. – P. 53–54.
61. Commission Recommendation 2004/913/EC fostering an appropriate regime for the remuneration of directors of listed companies // Official Journal of the European Union. – 2004. – L 385. – P. 55–59.
62. Commission Recommendation 2005/162/EC on the role of non-executive or supervisory directors of listed companies and on the committees of the (supervisory) board // Official Journal of the European Union. – 2005. – L 52. – P. 51–63.
63. Commission Recommendation 2009/385/EC complementing Recommendations 2004/913/EC and 2005/162/EC as regards the regime for the remuneration of directors of listed companies // Official Journal of the European Union. – 2009. – L 120. – P. 28–31.
64. Commission Recommendation 2009/384/EC on remuneration policies in the financial services sector // Official Journal of the European Union. – 2009. – L 120. – P. 22–27.
65. Opinion of the European Economic and Social Committee on the Amended proposal for a directive of the European Parliament and of the Council concerning mergers of public limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 2010. – C 51.
66. Case 8/81 Becker // European Court Reports. – 1982. – 00053.
67. Case I C-213/89 Factortame // European Court Reports. – 1990. – I-2433.
68. Case 39/72 Commission v Italy // European Court Reports. – 1973. – 101.
69. Кібенко О. Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України: монографія / О. Р. Кібенко. – Харків. : Страйд, 2005. – 432 с.
70. A Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe: Report of the High Level Group of Company Law Experts [Електронний ресурс]. – 4 November 2002. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/modern/report_en.pdf.
71. Кібенко О. Р. Глобальна реформа корпоративного права ЄС / О. Кібенко // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 65. – С. 62–71.
72. European Commission Conference on European Company Law: The way forward [Електронний ресурс]. – 16-17.05.2011. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/modern/conference201105/programme_en.pdf.
73. Report of the Reflection Group on the Future of European Company Law [Електронний ресурс]. – 5 April 2011. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/modern/reflectiongroup_report_en.pdf.
74. The Future of European Company Law: towards sustainable governance / Resolution. – Brussels: Executive Committee of the European Trade Union Confederation. – 6-7 March 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.etuc.org/IMG/pdf/Resolution_European_Company_Law_March_2012_EN.pdf.
75. Калініна О. М. Передумови, напрями та процес реформування корпоративного права Європейського Союзу / О. Калініна // Актуальні проблеми політики: [збірник наукових праць]. – Одеса : «Видавництво «Фенікс», 2014. – Вип. 51. – С. 147–154.
76. First Council Directive 68/151/EEC of 9 March 1968 on coordination of safeguards which, for the protection of the interests of members and others, are required by Member States of companies within the meaning of the second paragraph of Article 58 of the Treaty, with a view to making such safeguards equivalent throughout the Community // Official Journal of the European Union. – 1968. – L 65. – P. 8–12.
77. Directive 2009/101/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on coordination of safeguards which, for the protection of the interests of members and third parties, are required by Member States of companies within the meaning of the second paragraph of Article 48 of the Treaty, with a view to making such safeguards equivalent // Official Journal of the European Union. – 2009. – L 258. – P. 11–19.
78. Judgment of the Court (Sixth Chamber) of 13 November 1990: Marleasing SA v La Comercial Internacional de Alimentacion SA / Reference for a preliminary ruling. – Directive 68/151/CEE. – Article 11. – Consistent interpretation of national law. – Case C-106/89 // European Court Reports. – 1990. – I-04135.
79. Directive 2012/17/EU amending Council Directive 89/666/EEC and Directives 2005/56/EC and 2009/101/EC of the European Parliament and of the Council as regards the interconnection of central, commercial and companies registers // Official Journal of the European Union. – 2012. – L. 156. – P. 1–10.
80. Competitiveness Council. Consumer and Research, Innovation and Science points. – 26 May 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-10-212_en.pdf.
81. Eleventh Council Directive 89/666/EEC of 21 December 1989 concerning disclosure requirements in respect of branches opened in a Member State by certain types of company governed by the law of another State // Official Journal of the European Union. – 1989. – L 395. – P. 36–39.
82. Directive 2012/30/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on coordination of safeguards which, for the protection of the interests of members and others, are required by Member States of companies within the meaning of the second paragraph of Article 54 of the Treaty on the Functioning of the European Union, in respect of the formation of public limited liability companies and the maintenance and alteration of their capital, with a view to making such safeguards equivalent // Official Journal of the European Union. – 2012. – L 315. – P. 74–97.
83. Second Council Directive 77/91/EEC of 13 December 1976 on coordination of safeguards which, for the protection of the interests of members and others, are required by Member States of companies within the meaning of the second paragraph of Article 58 of the Treaty, in respect of the formation of public limited liability companies and the maintenance and alteration of their capital, with a view to making such safeguards equivalent // Official Journal of the European Union. – 1977. – L 26. – P. 1–13.
84. Калініна О. М. Створення компаній в рамках Європейського Союзу відповідно до нових законодавчих вимог / О. Калініна // Український часопис міжнародного права: Український журнал міжнародного права. – К.: «Видавництво «Фенікс», 2013. – № 1. – С. 112–119.
85. Erik Werlauff. EU Company Law: Common business law of 28 states. – [2nd edition]. – Copenhagen : DJOF Publishing, 2003. – 652 р.
86. Twelfth Council Company Law Directive 89/667/EEC of 21 December 1989 on single-member private limited-liability companies // Official Journal of the European Union. – 1989. – L 395. – P. 40–42.
87. Directive 2009/102/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 in the area of company law on single-member private limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 2009. – L 258. – P. 20–25.
88. European Commission Staff Working Document Restructuring In Europe 2011 Accompanying the document Green Paper Restructuring and anticipation of change, what lessons from the economic crisis? – 17.1.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=7311&langId=en.
89. Petrovski M., Gaizer B. Dealing with Restructuring and Change on Sub-national, National and Supra-national Levels: A Review of Recent Literature // Cabinet Bernard Brunhes, 2006. – 87 p.
90. Moreau Marie-Ange, Blas Lopez, Maria Esther. Restructuring in the New EU Member States Social Dialogue, Firms Relocation and Social Treatment of Restructuring Series: Travail & Société. – Bruxelles, Bern, Berlin, Frankfurt am Main, New York, Oxford, Wien : Work & Society, 2008. – Volume 63. – 232 p.
91. Raveyre M. «Introduction» / M. Raveyre // Revue de I’IRES: Numero spesial «Restructuration, nouveaux enjeux», 2005. – Vol. 1. – № 47. – P. 7–17.
92. Marie-Ange Moreau, Serafino Negrelli, Philippe Pochet. Towards a New Approach to Restructurings in Europe [Електронний ресурс]. – 16 p. – Режим доступу :
http://www.peterlang.com/download/extract/52954/extract_21486.pdf – Назва з екрану.
93. European industrial relations dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.eurofound.europa.eu/areas/industrialrelations/dictionary.
94. Sixth Council Directive 82/891/EEC of 17 December 1982 based on Article 54 (3) (g) of the Treaty, concerning the division of public limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 1982. – L 378. – P. 47–54.
95. Directive 2004/25/EC of the European Parliament and of the Council of 21 april 2004 on takeover bids (Text with EEA relevance) // Official Journal of the European Union. – 2004. – L 142. – P. 12–23.
96. Directive 2011/35/EU of the European Parliament and of the Council of 5 April 2011 concerning mergers of public limited liability companies (Text with EEA relevance) // Official Journal of the European Union. – 2011. – L 110. – P. 1–11.
97. Directive 2009/101/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on coordination of safeguards which, for the protection of the interests of members and third parties, are required by Member States of companies within the meaning of the second paragraph of Article 48 of the Treaty, with a view to making such safeguards equivalent // Official Journal of the European Union. – 1978. – L 222. – P. 11.
98. Council Directive 2001/23/EC of 12 March 2001 on the approximation of the laws of the Member States relating to the safeguarding of employees’ rights in the event of transfers of undertakings, businesses or parts of undertakings or businesses // Official Journal of the European Union. – 2001. – L 82. – p. 16.
99. Denruyver Isabel, Rabaey Rene. Mergers & Acquisitions: The Belgian perspective / Isabel Denruyver, Rene Rabaey // Wintercourse Eucotax. - Stockholm : Jura Falconis Jg. 40, 2003-2004. – № 4. – P. 907–941.
100. Directive 2007/63/EC of the European Parliament and of the Council of 13 November 2007 amending Council Directives 78/855/EEC and 82/891/EEC as regards the requirement of an independent expert’s report on the occasion of merger or division of public limited liability companies // Official Journal of the European Union. – 2007. – L 300. – P. 47–48.
101. С. В. Гомцян. Правила поглощения акционерных обществ: сравнительно-правовой анализ: монография / С.В. Гомцян. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 320 с.
102. Report from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: Application of Directive 2004/25/EC on takeover bids [Електронний ресурс]. – 28.6.2012. – 13 p. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/takeoverbids/COM2012_347_en.pdf.
103. The Takeover bids Directive. Assessment Report // External Study on the application of the Directive on takeover bids, undertaken by Marccus Partners on behalf of the Commission [Електронний ресурс]. – June 2012. – 403 р. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/takeoverbids/study/study_en.pdf.
104. Philippe Pellé. Companies crossing borders within Europe [Електронний ресурс] / Philippe Pellé, 2008. – Volume 4. – Issue 1. – P. 6–12. – Режим доступу :
http://www.utrechtlawreview.org/index.php/ulr/article/viewFile/56/56.
105. Petra Vargova. The Cross-Border Transfer of a Company’s Registered Office Within the European Union / LL.M. Short Thesis. – Budapest. : Central European University, 2010. – 53 p.
106. Case 81/87 Daily Mail // European Court Reports. – 1988. – 5483.
107. Case C-212/97 Centros // European Court Reports. – 1999. – I-1459.
108. Case C-208/00 Überseering // European Court Reports. – 2002. – I-9919.
109. Case C-167/01 Inspire Art // European Court Reports. – 2003. – I-10155.
110. Ebke Werner F. The European conflict-of-corporate-laws revolution: «Überseering», «Inspire Art» and beyond / Werner F. Ebke // European Business Law Review, 2005. – Volume 16. – Issue 1. – P. 9–54.
111. Case C-411/03 SEVIC Systems // European Court Reports. – 2005. – I-10805.
112. Papadopoulos Thomas. EU Regulatory Approaches to Cross-Border Mergers: Exercising the Right of Establishment / Thomas Papadopoulos // European Law Review, 2011. – № 1. – P. 71–97.
113. Case C-210/06 Cartesio // European Court Reports. – 2008. – I-9641.
114. Directive 2005/56/EC of the European Parliament and of the Council of 26 October 2005 on cross-border mergers of limited liability companies (Text with EEA relevance) // Official Journal of the European Union. – 2005. – L 310. – P. 1–9.
115. Council Directive 90/434/EEC of 23 July 1990 on the common system of taxation applicable to mergers, divisions, transfers of assets and exchanges of shares concerning companies of different Member States // Official Journal of the European Union. – 1990. – L 225. – P. 1–5.
116. J. L. Hansen. Merger, Moving and Division Across National Borders-When Case Law Breaks through Barriers and Overtakes Directives. – EBLR, 2007. – 187 p.
117. European Commission plans to modernise European company law and corporate governance 12/12/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://europa.eu/rapid/press-release_IP-12-1340_en.htm.
118. Impact assessment on the Directive on the cross-border transfer of registered office / European Commission staff working document [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/shareholders/ia_transfer_122007_part1_en.pdf.
119. European Parliament resolution of 2 February 2012 with recommendations to the Commission on a 14th company law directive on the cross-border transfer of company seats [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P7-TA-2012-0019&language=EN&ring=A7-2012-0008.
120. Directive 2002/14/EC of the European Parliament and of the Council of 11 March 2002 establishing a general framework for informing and consulting employees in the European Community // Official Journal of the European Union. – 2002. – L 80. – P. 29.
121. Case C-378/10 VALE Építési kft [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу :
http://curia.europa.eu/juris/celex.jsf?celex=62010CJ0378&lang1=en&type=NOT&ancre=.
122. Калініна О. М. Перспективи транскордонного переміщення компаній в Європейському Союзі з урахуванням останніх правових змін [Електронний ресурс] : (електронне наукове фахове видання) / О. Калініна // Правові системи. – К. : 2014. – № 1. – С. 35–45. – Режим доступу : http://legalsystems.com.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=221:%E2%84%961-2014&Itemid=149&lang=uk.
123. Biermeyer Thomas, Holtrichter Thore. Opinion of Advocate General Jääskinen in Case C-378/10 VALE, delivered on 15 December 2011. The missing puzzle in judge-made European law on corporate migration? / Thomas Biermeyer, Thore Holtrichter // Columbia Journal of European Law. – 2011. – Volume 18. – P. 12–27.
124. Jeanette Ciantar. The EEIG: How can it help your business after the Financial Crisis? [Електронний ресурс]. – Bulletin, 03 May 2011. – Режим доступу : http://www.eubusiness.com/Members/fenechlaw/eeig.
125. Murphy, Daniel T. The European Economic Interest Group (EEIG): A New European Business Entity. – Vand. J. Transnat'l, 1990. – P. 65–84.
126. Alberto Santa Maria. European Economic Law. – The Netherlands : Kluwer Law International, 2009. – 558 р.
127. Council Directive 2001/86/EC of 8 October 2001 supplementing the Statute for a European company with regard to the involvement of employees // Official Journal of the European Union. – 2001. – L 294. – P. 22–32.
128. Matti Koskinen. SE European Company (Societas Europeae) [Електронний ресурс]. – Helsinki : 2003. – 20 p. – Режим доступу : http://www.seeurope-network.org/homepages/seeurope/file_uploads/se-opas_matti_koskinen_english.pdf.
129. О. М. Калініна. Проблема регуляторної конкуренції в корпоративному праві Європейського Союзу // Український часопис міжнародного права № 4. – 2012. – C. 112–119.
130. Mathias M. Siems. The Impact of the European Company (SE) on Legal Culture / Mathias M. Siems // European Law Review. – Wolters Kluwer, 2005. – P. 431–442.
131. Ernst & Young Study on the operation and the impacts of the Statute for a European Company (SE) [Електронний ресурс] // Report drawn up following call for tender from the European Commission, 2009. – 294 p. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/consultations/docs/2010/se/study_SE_9122009_en.pdf.
132. Cerioni Luca. The European Company Statute (SE) and the Statute for a European Cooperative Society (SCE): a comparison between the two new supranational vehicles / Luca Cerioni // The European Legal Forum, 2004. – P. 296–302.
133. Krzysztof Oplustil, Christoph Teichmann. The European Company All Over Europe: A State-By-State Account of the Introduction of the European Company. Walter de Gruyter, 2004. – 409 p.
134. Christoph Teichmann. The European Company – A Challenge to Academics, Legislatures and Practitioners [Електронний ресурс] / Christoph Teichmann // Germanlawjournal. – Vol. 04. – № 04. – З. 309–331. – Режим доступу :
http://www.germanlawjournal.com/pdfs/Vol04No04/PDF_Vol_04_No_04_309-331_private_Teichmann.pdf.
135. Калинина О. Н. Основные положения, проблемы и перспективы правового регулирования деятельности Европейских компаний в праве Европейского Союза / О. Калинина // Закон и жизнь: Международный научно-практический правовой журнал. – Кишинев: SRL «Cetatea de Sus», 2013. – № 8/2 (260). – С. 189–192.
136. EU Commission consultation on how European Company Statute (SE) works [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://europa.eu/rapid/press-release_IP-10-338_en.htm?locale=en.
137. Council Directive 2003/72/EC of 22 July 2003 supplementing the Statute for a European Cooperative Society with regard to the involvement of employees // Official Journal of the European Union. – 2003. – L 207. – P. 25–36.
138. Angheni Mona. The cooperative societies in community law / Mona Angheni // MegaByte, 2008. – № 6. – P. 34–37.
139. Franci Avsec. The impact of the European cooperative society Regulation on cooperative legislation and agricultural cooperatives in the Member States [Електронний ресурс] / Franci Avsec, 2006. – P. 75–76. – Режим доступу:
http://oega.boku.ac.at/fileadmin/user_upload/Tagung/2006/06_Avsec.pdf.
140. Michael Stollt. European Cooperative Society (SCE) [Електронний ресурс] / Michael Stollt // European Trade Union Institute for Research, Education and Health and Safety. – Режим доступу :
http://www.seeurope-network.org/homepages/seeurope/eu-level/ecs.html.
141. Cremers Jan. The European Cooperative Society – an update [Електронний ресурс] / Jan Cremers // ETUC. – Amsterdam : 2012-01-12. – 4 p. – Режим доступу :
http://www.worker-participation.eu/content/download/4463/60730/file/SCE-update-01-2012.pdf.
142. Consultation on the results of the study on the implementation of the Regulation 1435/2003 on the Statute for a European Cooperative Society (SCE), 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/public-consultation/past-consultations/index2_en.htm.
143. European Parliament resolution of 13 March 2012 on the Statute for a European Cooperative Society with regard to the involvement of employees [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P7-TA-2012-0071&language=EN&ring=A7-2011-0432.
144. Commission of the European Communities Amended proposal for a Council Regulation on the Statute for a European association [Електронний ресурс]. – 1993. – Режим доступу : http://aei.pitt.edu/10591/1/10591.pdf.
145. Commission of the European Communities Proposal for a Council Regulation on the Statute for a European mutual society [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/files/mutuals/com-93-252-final_en.pdf.
146. European Parliament resolution of 14 March 2013 with recommendations to the Commission on the Statute for a European mutual society [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2013-0094+0+DOC+XML+V0//EN#BKMD-7.
147. Commission of the European Communities Proposal for a Council Regulation on the Statute for a European private company [Електронний ресурс], 2008. – 41 p. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/internal_market/company/docs/epc/proposal_en.pdf.
148. Proposal for a Council Regulation on the Statute for a European Foundation [Електронний ресурс], 2012. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2012:0035:FIN:EN:HTML.
149. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 02 липня 1993 р. № 3360-XII // Ві¬домості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 379.
150. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01 липня 2010 р. N 2411-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.
151. Попко В.В. Правове регулювання співробітництва України з Європейським Союзом у сфері торгівлі товарами / В. Попко // «Малий та середній бізнес (Право, Держава, Економіка)». – 2011. – № 3-4. – C. 57–70.
152. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
153. Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» від 11 червня 1998 р. № 615/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/615/98.
154. Указ Президента України «Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу» від 14 вересня 2000 р. № 1072/2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001100-00.
155. Крулько І. І. Еволюція правових засад адаптації законодавства України до законодавства ЄС / І. Крулько // Наше право. – 2001. – № 4. – ч. 2. – С. 172– 175.
156. Закон України «Про Концепцію Загально¬державної програми адаптації законодавства Укра¬їни до законодавства Європейського Союзу» від 21 листопада 2002 р. № 228-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 12.
157. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до за¬конодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
158. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 06 квітня 2011 р. № 395/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/395/2011.
159. Суходубова І. В. Інституційне забезпечення адаптації законодавства України до aquis Європейського Союзу [Електронний ресурс] / І. В. Суходубова // Форум права. – 2012. – № 4. – С. 885–891. – Режим доступу : http://arhive.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2012-4/12civdec.pdf.
160. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 15 жовтня 2004 р. № 1365 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 42. – Ст. 2763.
161. Протокол № 6 засідання Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 9 березня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id=223287414&cat_id=223281453.
162. Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затв. Протокольним рішенням Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС від 10 червня 2011 р. № 7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3fart_id=223287414&cat_id=223281453.
163. Оцінка витрат та вигод від укладання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. – К. : К.И.С., – 2010. – 96 с.
164. Посібник з питань імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. – К. : Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства, 1999. – 99 с.
165. План дій «Україна–Європейський Союз» від 12 лютого 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_693.
166. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
167. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
168. Єфименко Анатолій. Реалізація плану дій Україна–ЄС у сфері законодавства про компанії [Електронний ресурс] / А. Єфименко // Юридичний журнал, 2005. – № 7. – Режим доступу :
http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1811 – Назва з екрану.
169. Костенко А. М. Виконання плану дій Україна–ЄС та перспектива переговорів щодо нової базової угоди / А. Костенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. – Ужгород : Вид. дім «Гельветика», 2007. – Вип. 7–8. – С. 369–373.
170. Порядок денний асоціації Україна–ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію від 20 листопада 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_990.
171. Перелік пріоритетів Порядку денного асоціації Україна–ЄС на 2010 рік [Електронний ресурс] / Спільний Комітет на рівні старших посадових Порядку денного асоціації Україна–ЄС осіб. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=243282301&cat_id=223345338&ctime=1266420479150.
172. Рада з питань співробітництва Україна–ЄС. Рекомендайія № 1/2009 «Щодо імплементації Порядку денного асоціації Україна-ЄС» [Електронний ресурс] від 23 листопада 2009 р. – 7 с. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/document/243282250/Recommendation%20on%20the%20AA%20implementation.pdf.
173. Рада з питань співробітництва Україна-ЄС. Порядок денний асоціації Україна–ЄС (із внесеними змінами): УКР-ЄС 1055/13 від 20 червня 2013 р. [Електронний ресурс]. – Люксембург : 2013. – 20 с. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/document/246467463/EU-Ukraine_AAg_with_changes_Ukr_24.06.13.doc.
174. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document;jsessionid=92F3367443C120648A8A50B0E9275CB7?id=56219.
175. Асоціація України з Європейським Союзом: стан, проблеми, перспективи: матеріали міжнародної наукової конференції [«Асоціація України з Європейським Союзом: правові аспекти»], (25 вересня 2013 р., м. Київ). – К. : Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2013. – С 4–29.
176. Національний Конвент України щодо ЄС. Рекомендації Робочої групи № 1 «Україна–ЄС: на шляху до політичної асоціації»: «Інституційні питання виконання Угоди про асоціацію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ucipr.org.ua.
177. Мирошніче