ВЛАДИКА Світлана Анатоліївна. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

brief description

ВЛАДИКА Світлана Анатоліївна. Назва дисертаційної роботи: "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ВЛАДИКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 341.171
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Шпакович Ольга Миколаївна
доктор юридичних наук, доцент
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
СТАНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ . . . . . . . . . . . . 15
1.1. Теоретичні засади інтеграції в податковій сфері в рамках ЄС . . . . . . 15
1.2. Передумови запровадження правового регулювання непрямих
податків в Європейському Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
1.3. Гармонізація правового регулювання непрямих податків в
Європейському Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
1.4. Принципи гармонізації непрямого оподаткування в Європейському
Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Висновки до Розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ
ВАРТІСТЬ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
2.1. Податок на додану вартість в системі непрямих податків
Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
2.2. Джерела правового регулювання податку на додану вартість в
Європейському Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
2.3. Практика Суду ЄС у сфері оподаткування податком на додану
вартість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
Висновки до Розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
3
РОЗДІЛ 3. АКЦИЗИ В СИСТЕМІ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
3.1. Акцизи як непрямі податки Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . . 99
3.2. Особливості регулювання акцизів на алкоголь в Європейському
Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
3.3. Правове регулювання акцизів на тютюнові вироби в
Європейському Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
3.4. Енергоносії та електроенергія як об’єкт непрямого оподаткування
в Європейському Союзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Висновки до Розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГАРМОНІЗАЦІЇ
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПРАВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО
СОЮЗУ ПРО НЕПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
4.1. Договірний та інституційний механізм гармонізації законодавства
України із законодавством ЄС у сфері непрямого оподаткування . . . . . . 141
4.2. Гармонізація законодавства України про податок на додану
вартість із законодавством Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
4.3. Відповідність законодавства України про акцизи праву ЄС . . . . . . . 187
Висновки до Розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВВП валовий внутрішній продукт
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ГАТТ Генеральна угода з тарифів і торгівлі
ДФЄС Договір про функціонування Європейського Союзу
ЕВС Економічний і валютний союз
ЄЕС Європейське економічне співтовариство
ЄС Європейський Союз
ОЕСР Організація економічного співробітництва і розвитку
ПДА Порядок денний асоціації
ПДВ податок на додану вартість
ПКУ Податковий кодекс України
СОТ Світова організація торгівлі
УА Угода про асоціацію
УПС Угода про партнерство та співробітництво
5
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Європейський Союз є унікальним
міждержавним об’єднанням наднаціонального характеру. В рамках ЄС
відбувається пошук більш досконалих форм і методів організації та
діяльності всього механізму правового регулювання. Правове регулювання
непрямого оподаткування переходить із внутрішньодержавного на
наднаціональний рівень, при якому величина податкових доходів однієї
держави-члена безпосередньо залежить від податкового регулювання в
інших. Саме тому в рамках ЄС відбувається процес гармонізації правового
регулювання непрямого оподаткування шляхом вироблення спільних
ефективних податкових механізмів, які мають на меті компенсувати
скасування торговельних бар’єрів в умовах функціонування внутрішнього
ринку ЄС, забезпечити рівні умови конкуренції та стабільний розвиток як
окремих держав-членів, так і Євросоюзу в цілому.
Вивчення правового регулювання непрямого оподаткування
Європейського Союзу важливо та актуально не тільки з точки зору
теоретичного осмислення процесів гармонізації, але й з позицій
використання набутого досвіду у вирішенні подальших шляхів гармонізації
податкового законодавства України в рамках реформування податкової
системи. Актуальність даного дослідження зумовлена значним впливом
економічних та політичних перетворень в ЄС на українську економіку та
нормативно-правову базу, що регламентує економічні відносини як всередині
країни, так і з державами-членами Євросоюзу, та, зокрема, важливим
значенням і особливою роллю податкової гармонізації в ході поглиблення
європейської економічної інтеграції. Результати гармонізації покликані
сприяти впровадженню режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС,
максимальному усуненню податкових перешкод для вільного руху товарів,
6
послуг, осіб та капіталів, покращенню податкових умов для діяльності
вітчизняних та іноземних компаній в Україні, виходу українських
підприємств на ринки Європи.
Віддаючи належне дослідженням вітчизняних та зарубіжних ученихюристів та економістів, варто зазначити, що проблемам правового
регулювання непрямого оподаткування в рамках Європейського Союзу на
сучасному етапі не приділяється достатньої уваги.
У науці міжнародного права та права ЄС висвітлювались деякі аспекти
формування податкового права, зокрема правового регулювання непрямого
оподаткування. Так, було враховано положення праць зарубіжних учених у
галузі теорії права Європейського Союзу (Г. де Бурка, Л. Ентін, С. Кашкін,
В. Кернз, Ж. Монне, А. Татам, Б. Топорнін, Е. Хаас, Т. Хартлі, С. Хоффман,
Дж. Шоу та інших), економіки (Б. Баласса, Л. Браун, Дж. Пелкманс,
Дж. Пайндер, Я. Тінберген).
Серед українських науковців, які вивчали теоретичні аспекти
європейської інтеграції, засади функціонування Європейського Союзу, в
тому числі внутрішнього ринку ЄС, і праці яких було використано для
проведення дослідження, слід відмітити таких як В. Василенко, О. Вишняков,
М. Гнатовський, Л. Грицаєнко, А. Дмитрієв, В. Забігайло, В. Копійка,
В. Манжола, В. Муравйов, Н. Мушак, Р. Петров, В. Опришко, К. Смирнова,
Л. Тимченко, В. Терницький, А. Філіпенко, О. Шнирков, О. Шпакович та
інших.
Вузькогалузевим питанням оподаткування на рівні ЄС присвячені
праці вітчизняних і зарубіжних учених, які розробляють проблематику
податкового права Європейського Союзу (І. Березовська, О. Захаров,
О. Маташева, О. Погорлецький, П. Селезень, М. Сініцина, Б. Терра,
Г. Толстопятенко), гармонізації непрямого оподаткування в ЄС (Т. Бусарєва,
М. Вавилова, Д. Вебер, З. Веліханова, А. Ессон, А. Каграманян,
7
М. Клємєнтьєв, Ю. Купцова, Ю. Ранчинська), фіскальних аспектів інтеграції
України до ЄС та гармонізації українського законодавства з правом ЄС у цій
сфері (Ю. Андрійчук, Д. Веремчук, Л. Демиденко, В. Денисов, І. Куровська,
О. Лепетюк, Я. Самусевич, О. Чередниченко, К. Ященко). В Україні питання
правового регулювання непрямого оподаткування в ЄС порушувались в
єдиному спеціальному дослідженні К. Ященко, яке з об’єктивних причин не
враховує останніх змін у праві ЄС та України. Поза увагою дослідження
залишились останні зміни в нормативному регулюванні непрямих податків
на рівні Євросоюзу, а також сучасні тенденції європейської інтеграції, які
значно вплинули на гармонізацію положень українського законодавства з
вимогами права ЄС у цій сфері, що обумовлює актуальність проведеного
дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках теми наукових досліджень
«Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними
об’єднаннями: теорія і практика», що є частиною планової теми Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01,
яка, в свою чергу, є складовою частиною комплексної наукової програми
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові
проблеми сталого державного розвитку України».
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного
дослідження є проведення комплексного та системного аналізу механізмів
правового регулювання непрямого оподаткування в Європейському Союзі,
визначення правових інструментів регулювання оподаткування непрямими
податками в ЄС, встановлення принципів та закономірностей розвитку цього
регулювання й тенденцій впливу наднаціональних норм на правопорядок
України.
8
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких
завдань:
− вивчити теоретико-методологічні підходи до становлення
механізму правового регулювання непрямого оподаткування в рамках ЄС;
− дослідити еволюцію становлення правового регулювання
непрямого оподаткування в ЄС;
− проаналізувати процес гармонізації непрямого оподаткування в
Європейському Союзі;
− визначити роль податку на додану вартість як одного з непрямих
податків Європейського Союзу і джерела формування системи власних
ресурсів та проаналізувати правові засади його регулювання;
− вивчити сучасну практику Суду ЄС у сфері оподаткування ПДВ;
− визначити місце акцизів у системі непрямих податків ЄС та
проаналізувати правові засади їх регулювання;
− вивчити положення актів ЄС щодо правового регулювання
акцизів на алкоголь, тютюнові вироби, енергоносії та електроенергію в
Європейському Союзі;
− охарактеризувати договірний та інституційний механізм
гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у сфері непрямого
оподаткування;
− дослідити положення Угоди про асоціацію між Україною та
Європейським Союзом щодо непрямого оподаткування, засади законодавства
України на предмет відповідності положенням актів Євросоюзу.
Об’єктом дослідження є сучасні правовідносини, які складаються в
правопорядку Євросоюзу та в Україні, у сфері непрямого оподаткування.
Предметом дослідження є система норм права Євросоюзу, що
регулюють відносини у сфері непрямого оподаткування на внутрішньому
ринку; джерела правового регулювання непрямого оподаткування в Україні;
9
наукові концепції та теоретичні розробки міждисциплінарного характеру, а
також вітчизняна і зарубіжна доктрини права ЄС.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять
загальнонауковий діалектичний метод пізнання, системно-функціональний
метод, метод системного аналізу, міждисциплінарний метод та спеціальні
методи пізнання, зокрема формально-логічний й формально-юридичний,
історичний та порівняльно-правовий, методи аналогії, індукції та дедукції.
Діалектичний метод дослідження став методологічною базою для вивчення
об’єктивних правових явищ, що в сукупності формують порядок
оподаткування, та розгляду його в системному взаємозв’язку та постійному
розвитку. Формально-юридичний метод було використано при визначенні
юридичного змісту правових актів, якими гармонізовані непрямі податки в
ЄС та при встановленні змісту гармонізації податкового законодавства
України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. В якості базового
методу обрано також системно-функціональний метод, оскільки в даній
роботі право Європейського Союзу розглядається як система, а правове
регулювання непрямих податків ЄС – як її складовий елемент. Системнофункціональний метод та метод системного аналізу при використанні
міждисциплінарного методу пізнання дали змогу систематизувати
доктринальні підходи до значення та еволюції правового регулювання
непрямого оподаткування на рівні Євросоюзу. Визначення тенденцій
подальшого розвитку регулювання непрямого оподаткування ґрунтується на
використанні індуктивного узагальнення та дедуктивного висновку. З метою
виявлення спільності та відмінності принципів та положень правового
регулювання непрямого оподаткування в Україні та Європейському Союзі
було використано порівняльний метод. Для аналізу окремих аспектів теми
використано історико-правовий метод, за допомогою якого досліджено
процеси гармонізації непрямого оподаткування в ЄС, а також України з ЄС в
10
динаміці, що допомогло виявити внутрішні і зовнішні зв’язки,
закономірності і суперечності розвитку гармонізації. Порівняльноісторичний метод використано для виявлення відмінностей теоретичних
підходів до способів гармонізації в інтеграційних процесах. Комплексне
використання широкого спектру методологічних підходів сприяло
всебічному і цілісному дослідженню правового регулювання у сфері
непрямого оподаткування в Європейському Союзі.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що
дана праця є одним із перших у вітчизняній науці комплексним та системним
дослідженням актуальних проблем та новітніх тенденцій розвитку правового
регулювання непрямого оподаткування в Європейському Союзі з
урахуванням сучасних змін правотворчої та правозастосовної практики
інститутів Євросоюзу та їх впливу на розвиток правового регулювання
непрямих податків в Україні.
Дана робота розвиває перспективний напрям досліджень у вітчизняній
науці міжнародного права та права ЄС.
У дисертаційній роботі сформульовано такі нові концептуальні
положення та висновки, що є особистим внеском автора в дослідження
наукової проблеми, які виносяться на захист:
вперше:
1. проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи до
європейської інтеграції та, зокрема, становлення механізму правового
регулювання непрямого оподаткування в ЄС в єдності економічного та
політичного елементів європейської інтеграції;
2. досліджено еволюцію становлення правового регулювання
непрямого оподаткування в ЄС із прив’язкою до етапів економічної
інтеграції, встановлено, що формування правової регламентації у цій сфері
11
включає п’ять стадій, які характеризуються як економічними, так і
політичними перетвореннями в ЄС;
3. здійснено комплексний аналіз сучасної практики Суду ЄС у сфері
стягнення ПДВ та виявлено сфери, не врегульовані актами ЄС, зокрема
простежено тенденцію відходу Суду ЄС від винятково тлумачення положень
директив для усунення прогалин законодавства у цій сфері та встановлення
метою покращення функціонування системи ПДВ в рамках ЄС, а відтак –
усунення необхідності звертатись до Суду в майбутньому;
4. надано комплексну характеристику правового регулювання акцизів
на алкоголь, тютюнові вироби, енергоносії та електроенергію в
Європейському Союзі з урахуванням змін нормативного регулювання в
Євросоюзі та останніх сучасних тенденцій в ЄС у цій сфері, зокрема
проаналізовано положення низки вертикальних нормативно-правових актів
ЄС, прийнятих після набуття чинності Лісабонським договором у 2009 р., а
саме Регламенту 162/2013 щодо взаємного визнання процедур повної
денатурації спирту для виключення з-під оподаткування акцизами,
Директиви 2011/64/ЄC щодо структури та ставок акцизів на тютюн,
Директиви 2014/40/ЄС щодо зближення законів, підзаконних та
адміністративних положень держав-членів стосовно виробництва,
представлення та продажу тютюну й пов’язаної з ним продукції та про
скасування Директиви 2001/37/ЄС, Імплементаційного регламенту 2015/272,
що вносить зміни до Імплементаційного регламенту 612/2013 про
функціонування реєстру економічних операторів та податкових складів,
відповідних статистичних даних та звітності на підставі Регламенту
Ради 389/2012 щодо адміністративного співробітництва у сфері акцизного
оподаткування;
12
удосконалено:
5. розуміння гармонізації непрямого оподаткування в Євросоюзі з
урахуванням двох стадій цього процесу: формування спільних норм на
наднаціональному рівні та приведення законодавства держав-членів у
відповідність до них;
6. вивчення інституційного механізму співробітництва України та ЄС
та внутрішньодержавного механізму гармонізації українського законодавства
у сфері непрямих податків із правом ЄС;
7. аналіз положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо
непрямого оподаткування, засад законодавства України на предмет
відповідності положенням актів Євросоюзу у цій галузі, сфер ефективної
гармонізації та прогалин у цій галузі;
набули подальшого розвитку:
8. аналіз засад правового регулювання оподаткування ПДВ в ЄС,
визначення ролі податку на додану вартість у системі власних ресурсів
Європейського Союзу;
9. дослідження горизонтальних актів ЄС щодо оподаткування акцизами
та значення акцизів для формування внутрішнього ринку ЄС.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що положення
та висновки дисертації можуть бути використані для подальшого наукового
дослідження проблематики правового регулювання непрямого
оподаткування в Європейському Союзі та удосконалення існуючих із цього
питання норм права України. У навчальному процесі положення та висновки
дисертації можуть бути використані при підготовці посібників та
підручників, при викладанні загальних та спеціальних навчальних курсів із
права Європейського Союзу, зокрема при вивченні матеріального права ЄС,
податкового права ЄС, у науково-дослідній роботі студентів. Основні
13
положення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі
підготовки та перепідготовки фахівців відповідних галузей та в рамках
навчального процесу у вищих навчальних закладах України юридичного
профілю при підготовці підручників, посібників та методичних
рекомендацій, при викладанні навчальних курсів «Право Європейського
Союзу», «Матеріальне право Європейського Союзу», «Право міжнародних
організацій», «Міжнародне економічне право», «Податкове право
Європейського Союзу». З практичної точки зору, результати проведеного
дисертаційного дослідження можуть бути використані державними органами
України у врахуванні досвіду та практики Європейського Союзу при
формуванні правового регулювання непрямого оподаткування в Україні.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано
здобувачем самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки з
рекомендаціями обґрунтовані на базі особистих досліджень автора. Для
аргументації окремих положень використані праці інших науковців, на які
зроблені посилання. В індивідуальних наукових працях застосовано лише
авторські ідеї та розробки.
Апробація результатів дисертації. Висновки і положення
дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри порівняльного і
європейського права Інституту міжнародних відносин Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження,
викладені у дисертації, були оприлюднені на: міжнародній науковопрактичній конференції «Міжнародні та національні правові виміри
забезпечення стабільності» (19-20 квітня 2013 р.), ХІ міжнародній науковопрактичній конференції «Глобалізація у сфері економіки і технологій» (26-27
квітня 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Вплив Угоди
про асоціацію між Україною та ЄС на правопорядок України» (22 квітня
2015 р.).
14
Публікації. Основні положення та висновки дослідження знайшли
відображення в 16 публікаціях: восьми статтях, опублікованих у
спеціалізованих фахових наукових виданнях (у тому числі одна – у
зарубіжному науковому фаховому виданні), та восьми виступах на
конференціях.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і
складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять чотирнадцять
підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації становить 232 сторінки. Список використаних джерел охоплює
29 сторінок (269 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ
У висновках наведено теоретичні узагальнення та пропонується нове
практичне вирішення наукової проблеми, пов’язаної із правовим
регулюванням непрямого оподаткування в Європейському Союзі.
Підсумками дослідження, зокрема, є такі положення:
1. Міждисциплінарний економіко-правовий аналіз теорії
неофункціоналізму дає можливість розкрити єдність економічного та
політичного елементів інтеграції в ЄС у сфері непрямих податків,
застосовуючи концепцію трьохетапного «переливання» («проникнення»). Від
ліквідації податкових бар’єрів для забезпечення функціонування
внутрішнього ринку ЄС процес інтеграції переходить на політичну стадію
формування податкової політики, а згодом на стадію розширення
компетенції наднаціональних інститутів ЄС у сфері непрямого
оподаткування та формування системи власних ресурсів.
2. Еволюція становлення правового регулювання непрямого
оподаткування в ЄС свідчить про його зародження ще на перших етапах
європейської інтеграції – зони вільної торгівлі. Із переходом до другого етапу
інтеграції – митного союзу – держави-члени ліквідують податкові бар’єри у
взаємній торгівлі. На третьому етапі із формуванням внутрішнього ринку
усуваються бар’єри для руху факторів виробництва між державами-членами;
відбувається утвердження принципу вільного руху товарів, послуг, осіб та
капіталів, виникає необхідність створення нормальних умов конкуренції,
узгодження податкових режимів для національних та імпортованих товарів і
послуг; починає формуватись система власних ресурсів із залученням ПДВ. З
усуненням перешкод функціонуванню внутрішнього ринку на четвертій
стадії (формування економічного союзу) відбувається гармонізація
економічної політики, національного законодавства у сфері оподаткування з
199
вимогами ЄС з метою недопущення дискримінації та викривлення,
фрагментації ринку. П’ятий етап повної економічної інтеграції передбачає
повну уніфікацію податкової політики, створення наднаціональних
інститутів, які приймають обов’язкові рішення для всіх держав-членів, проте
цей процес далекий від завершення.
3. Створення механізму правового регулювання непрямого
оподаткування на рівні ЄС здійснюється у процесі та за допомогою
гармонізації. Враховуючи двоетапність цього процесу, гармонізація
правового регулювання непрямого оподаткування в Євросоюзі – це процес
формування спільних засад правового регулювання непрямого
оподаткування та приведення законодавств держав-членів у відповідність до
норм права ЄС. Практична реалізація здійснюється за допомогою
вертикальних (закріплюють спеціальні правила оподаткування окремих
категорій товарів) та горизонтальних (врегульовують основні аспекти
застосування податків до всіх категорій оподатковуваних товарів) актів ЄС.
4. Запровадження та надання важливого значення податку на додану
вартість в рамках Європейського Союзу обумовлено економічними
чинниками в процесі європейської інтеграції. Правове регулювання
елементів податку на додану вартість на двох рівнях – національному та
наднаціональному – є характерною особливістю правового регулювання ПДВ
в ЄС. Спільна система ПДВ, що діє в країнах ЄС, наразі знаходиться на
достатньо високому рівні гармонізації. Подальша гармонізація правового
регулювання ПДВ в ЄС матиме на меті скорочення випадків застосування
нульових та знижених ставок податку на додану вартість та пільгових
режимів оподаткування, розвиток правового регулювання електронної
торгівлі товарами та послугами, боротьбу з ухиленням від сплати податків та
шахрайством у сфері оподаткування.
200
5. Рішення Суду ЄС є важливим джерелом правового регулювання
ПДВ. Практики Суду ЄС дала можливість врегулювати питання, які не
регламентувались детально установчими договорами та актами ЄС, зокрема
аспекти незаконної податкової дискримінації, місця поставки товарів,
корегування податкових зобов’язань платників ПДВ, фіксованої
компенсаційної ставки, оподаткування ПДВ послуг туристичних агентів,
відшкодування ПДВ, зловживань у сфері оподаткування ПДВ.
6. В Європейському Союзі гармонізація правового регулювання акцизів
досягла високого рівня, що пояснюється зближенням національних
законодавств у зв’язку зі створенням і функціонуванням внутрішнього ринку,
усуненням торговельних бар’єрів, закріпленням принципу недискримінації
стосовно податків і зборів на експортовані та імпортовані товари державчленів ЄС. Проте з утворення внутрішнього ринку не виключались всі
негармонізовані акцизи, що існували в державах-членах. Навпаки, державамчленам надавалась певна свобода зберегти існуючі чи встановити нові акцизи
та системи їх зборів. Таким чином могли бути компенсовані втрати, яких
могли зазнати економіки держав-членів у зв’язку з проведенням гармонізації,
а акцизи могли стати додатковим джерелом прибутку.
7. Перспективною сучасною тенденцією правового регулювання
оподаткування акцизами алкоголю та тютюну є врахування соціального
значення акцизів. Гармонізація правового регулювання оподаткування
акцизами в ЄС зіштовхнулась із низкою проблем. Так, алкогольні напої,
насамперед вино, є важливим сільськогосподарським товаром та джерелом
значних надходжень в бюджет в деяких державах-членах, що значно
зменшило рівень зближення нормативного регулювання. Крім цього, при
гармонізації ставок на алкоголь постало питання про ступінь конкуренції
різних алкогольних напоїв між собою. Вирішити це питання можна шляхом
подальшого зближення вимог законодавств держав-членів у цій сфері,
201
активної співпраці інституційних органів держав та розширення практики
Суду ЄС. Норми стосовно оподаткування тютюнових виробів окрім
встановлення фіскальної функції акцизів також спрямовано на боротьбу з
курінням, підвищення доходів держав. Оподаткування акцизами енергоносіїв
та електроенергії, від своєї первинної мети (зменшення залежності країн
Європи від імпортованих енергоносіїв), нині спрямоване на заохочення
використання відновлюваних джерел енергії, біопалива та скорочення
використання традиційних матеріалів в цілому, активного застосування
принципу «забруднювач платить».
8. Гармонізація непрямого оподаткування прискорює інтеграцію
України до Євросоюзу. Нині положення стосовно гармонізації непрямих
податків закріплені в Угоді про асоціацію. Для розвитку відносин між
Європейським Союзом та Україною у сфері гармонізації непрямих податків
створено відповідний інституційний механізм співробітництва України та ЄС
та внутрішньодержавний механізм гармонізації українського законодавства у
сфері непрямих податків із правом ЄС.
9. З метою оперативного виконання заходів з гармонізації
законодавства України з правом ЄС щодо стягнення ПДВ в Україні було
прийнято низку нормативно-правових актів, внесено зміни в Податковий
кодекс України, зокрема вжито заходів для забезпечення електронного
адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ в автоматичному режимі,
сприяння збалансуванню інтересів контролюючих органів та платників
податків. Достатнього ступеню гармонізації у сфері непрямих податків до
вимог ЄС українське законодавство досягло у сфері акцизів, зокрема
переважно враховані вимоги ЄС щодо національного ідентифікаційного
маркування товарів, випущених для споживання; ліцензування. Частково
враховано в законодавстві України положення стосовно виробництва,
обробки та зберігання підакцизних товарів. У сфері оподаткування акцизами
202
алкогольних напоїв слід врахувати вимоги ЄС щодо визначення «проміжних
товарів», відшкодування суми сплаченого акцизу на алкогольні напої,
вилучені з ринку, встановлення мінімальних ставок акцизного збору на вина
та ігристі вина, встановлення прийнятого в ЄС загального мінімального
акцизу, що дасть змогу гармонізувати ставки акцизів із вимогами ЄС і, в
свою чергу, подолати контрабанду підакцизних товарів