Смолій Андрій Валерійович Міжнародно-правове регулювання діяльності митних союзів на сучасному етапі

brief description

Смолій Андрій Валерійович, аспірант кафедри міжна­родного права Інституту міжнародних відносин Київсько­го національного університету імені Тараса Шевченка: «Міжнародно-правове регулювання діяльності митних союзів на сучасному етапі» (12.00.11 - міжнародне пра­во). Спецрада Д 26.001.10 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
СМОЛІЙ АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
УДК 341:543.62
ДИСЕРТАЦІЯ
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
МИТНИХ СОЮЗІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник -
кандидат юридичних наук, доцент
Забара Ігор Миколайович
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................... 17
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ МИТНИХ СОЮЗІВ У
МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ................................................................................... 26
1.1. Поняття митних союзів в сучасному МП ...................................................... 27
1.2. Становлення інституту митних союзів у МП ................................................ 36
1.3. Етапи розвитку інституту митних союзів у міжнародному праві ................ 60
РОЗДІЛ 2.МІЖНАРОДНА ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ МИТНИХ СОЮЗІВ……..71
2.1. Договірне регулювання діяльності митних союзів……………………….....71
2.2. Інституційне регулювання діяльності митних союзів…………………........81
2.3. Механізми вирішення спорів в рамках митних союзів……………………...93
РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ МИТНИХ СОЮЗІВ В
РІЗНИХ ЧАСТИНАХ СВІТУ .............................................................................. 107
3.1.Особливості митних союзів у регіонах світу……………………………..…107
3.2. Міжнародно-правові аспекти співробітництва України з митними
союзами……………………………………………………………………………152
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………....…181
18
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Ствердження міжнародного права як
цілісної системи датується ХІХ – ХХ ст., коли внутрішньодержавне та
міжнародне право починають остаточно відокремлюватися одне від одного.
Саме тоді почали з’являтися поняття універсальних міжнародно-правових
норм, які ознаменували глобальну інтеграцію держав. Проте, варто зазначити,
що інтеграційні процеси охоплювали не всі держави світу одночасно. Це
зумовлювалося, перш за все, внутрішньодержавними та регіональними
особливостями (політичними, економічними, історичними та культурними). На
їх основі починають з’являтися регіональні та субрегіональні об’єднання, які в
тій чи іншій мірі могли відповідати вимогам інтеграційних процесів. Такі
особливості міжнародно-правових інтеграційних процесів відобразилися в
структурі міжнародного права, яке крім загальних норм та принципів включає в
себе велику кількість мікронормативних систем, кожна з яких діє лише для
обмеженого кола суб’єктів.
Розширення та поглиблення міжнародної інтеграції справило вплив на
розвиток міжнародного права загалом. Таким чином, з’явилися багатосторонні
угоди, серед яких регіональні, локальні та універсальні. Важливим етапом у
формуванні регіональних утворень є утворення митних союзів, які стали
етапом міжнародних інтеграційних процесів.
Міжнародно-правове співробітництво з митних питань зародилося ще в
стародавні часи. Тривалий час його основною формою було укладення
договорів про спрощення митних процедур і встановлення розмірів митних
ставок. У кожний історичний період таке співробітництво мало свої
особливості, проте лише з ХІХ ст. розпочинається процес інституціоналізації
міжнародного митного співробітництва, зокрема, через створення митних
союзів, а також розв’язання питань митного співробітництва в діяльності
міжнародних організацій, які починають формуватися та функціонувати.
19
У зв’язку з поступовою зміною світового порядку, загостренням
міжнародних відносин збільшилася кількість наукових публікацій, присвячених
глобальним проблемам. На перший план стали виходити кінцеві цілі, інтереси,
політичні та економічні вигоди, використання політичних та інших механізмів
для їх реалізації, іноді навіть всупереч вимогам міжнародного права.
На початку XXI ст. здійснюється перехід до принципово нової
економічної і соціальної моделі світового розвитку. Світова спільнота
перетворюється в цілісну економічну систему. Глобалізація як об’єктивний
процес розвивається переважно через транснаціоналізацію і регіональну
інтеграцію. Зростає роль міжнародних інститутів та інтеграційних об’єднань
держав у світовій економіці і політиці. Це обумовлено як об’єктивним
посиленням взаємозалежності держав, так і вразливістю національних економік
в умовах глобалізації та нестабільності.
У зв’язку з цим постає потреба забезпечення безпеки не тільки і не
стільки національних економік, скільки регіональних економічних союзів,
об’єднань держав, які переживають процес спільної адаптації до процесів
глобалізації. Аналіз структури міжнародних відносин свідчить, що в межах
регіональних об’єднань країн відбувається формування міжнародних
регіональних інститутів безпеки, що дають змогу ефективно реалізовувати
регіональні цілі та пріоритети, протистояти різноманітним загрозам.
Протягом останніх десятиліть регіональна інтеграція швидко прогресує, в
тому числі у формі митних союзів, створених в межах європейського,
азійського, південноамериканського, африканського та інших регіонів.
Одночасно ведуться переговори про укладення регіональних угод, які
передбачають взаємний преференційний доступ на ринки країн-учасниць, а
також вирішення широкого комплексу питань, що виходять далеко за межі суто
торгової проблематики й охоплюють співробітництво в сфері інвестицій,
транспорту, стандартизації тощо.
20
Відповідно важливим є дослідження інтеграційних процесів саме з
митних питань в межах зазначених регіонів, а також роботи інституційних та
судових органів митних союзів, їх класифікація та систематизація.
Актуальність досліджуваної теми також продиктована тим фактом, що
саме міжнародно-правові норми є найважливішою основою діяльності митних
союзів. Наразі багатьма державами вживаються заходи із розширення
діяльності митних союзів, долучення до них нових суб’єктів. Роль кожного
окремого митного союзу в міжнародно-правових інтеграційних процесах не
можна вважати однозначною, вона залежить від предмету діяльності та сфер
застосування, ступеня стійкості об’єктивних передумов їх діяльності, а також
інтеграцію держав-учасниць митного союзу в міжнародну систему глобальних
або регіональних інституційних взаємозв’язків та інших факторів.
Дослідження є актуальним з точки зору аналізу дії міжнародних угод з
питань митного регулювання у різних державах світу, в тому числі і в Україні.
Аналіз інституту митних союзів в міжнародному праві, детальний аналіз
окремих його аспектів та визначення місця України в митних інтеграційних
процесах на міжнародному та регіональному рівнях наразі набули особливої
актуальності для України з огляду на європейський вектор розвитку економіки
нашої держави.
Недостатній рівень розробки проблематики міжнародно-правового
регулювання митних союзів в різних частинах світу у вітчизняній науці
міжнародного права, а також постійний рух держав до регіональних та
міжнародних інтеграційних процесів додатково обумовили вибір теми
дослідження.
Аналіз ступеня дослідженості проблеми. Теоретичною основою
дисертаційного дослідження стали наукові роботи та розробки українських та
зарубіжних науковців. Теоретичні основи проблеми та концептуальні підходи
до визначення поняття митних союзів в міжнародному праві досліджувались:
К. К. Сандровським, І. І. Лукашуком, В. В. Мициком, Г. Бережнюком,
К. Г. Борисовим, Н. Є. Буваєвою, К. Вірзом (C. Weerth), Г.-М. Вольфганом (H.-
21
M. Wolffgang), А. В. Гребенниковим, К. Делліморою (C. Dallimore),
О. Н. Журеком, К. Іглетоном (C. Eagleton), А. Я. Капустіним, Б. А. Кормичем,
Т. І. Левицким, Т. Мацудайрою (T. Matsudaira), В. Моравецьким,
Т. Н. Нешатаєвою С. М. Перепьолкіним, М. Поточним, В. М. Репецьким,
Д. Роветтою (D. Rovetta) та іншими вченими.
Найбільш дослідженим питанням міжнародно-правового регулювання
митних союзів є їх інституційні механізми та механізми вирішення спорів в
рамках митних союзів. Зокрема ці аспекти вивчали такі вчені, як: А. Міссіролі
(A. Missiroli), О. Н. Мисько, Б. Хейтінгер (B. Haetinger), К. К. Сандровський,
В. В. Єрмакова, А. О. Четвертиков, М. Каработ (M. Carabot), Н. Сусані
(N. Susani), Дж. Касмі (J. Kasmi), М. М. Бірюков та ін.
Питання регіонального розрізу митних союзів, зокрема їх класифікацію за
географічним принципом досліджували: Л. Валкі (Walki L.), Р. Гюндель
(R. Gundel), В. Г. Шемятенков, Ю. Л. Грінченко, А. Н. Козирін, А. Я. Глінкін,
Р. А. Патрігнані, Л. Дюран (L. Duran), Дж. Менесес (J. Meneses), І. І. Бондарєв,
Дж. Накагава (J. Nakagawa), В. Ліенг (W. Lieng) та ін.
Попри наявність чималої кількості наукових праць про митні союзи та
міжнародно-правовий аспект їхньої діяльності, багато теоретичних питань не є
достатньо розробленими у вітчизняній науці міжнародного права й
представлені переважно фрагментарними дослідженнями. Відсутність
комплексних досліджень про митні союзи в різних частинах світу, їх
міжнародно-правового регулювання, а також зв’язок цих митних союзів з
Україною, зумовила потребу у розв’язанні актуальних питань в цій сфері.
Проведене дослідження спрямоване на вирішення означених теоретичних та
практичних проблем й охоплює поняттєві, процедурні та змістові аспекти
діяльності митних союзів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми № 16БФ048-01
«Асоціація, як новий формат відносин України з Європейським Союзом:
політичний, правовий, економічний та інформаційний аспекти», яка є
22
складовою Комплексної наукової програми Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
комплексний аналіз діяльності митних союзів та їх міжнародно-правового
регулювання шляхом дослідження нормативно-правових документів
універсальних та регіональних організацій, митних союзів, наукових поглядів
та теоретичних концепцій фахівців міжнародного права. Реалізація поставленої
мети передбачає розв’язання таких основних завдань:
 визначити поняття митних союзів в сучасному міжнародному праві;
 розглянути становлення інституту митних союзів у міжнародному
праві;
 визначити етапи розвитку інституту митних союзів у міжнародному
праві;
 узагальнити міжнародно-правове регулювання митних союзів в різних
регіонах світу;
 дослідити сучасні тенденції розвитку міжнародно-правових аспектів
діяльності митних союзів;
 розглянути міжнародно-правові аспекти участі України в тих чи
інших митних союзах та визначити пріоритети України щодо цього;
 визначити перспективи розвитку та міжнародно-правового
регулювання діяльності митних союзів.
Об’єктом дослідження є відносини між суб'єктами міжнародного права
з приводу міжнародно-правове регулювання митних союзів в різних частинах
світу.
Предметом дослідження є норми міжнародного права, що містяться в
міжнародних угодах щодо діяльності митних союзів, актах органів митних
союзів та наукові погляди в міжнародно-правовій доктрині, які стосуються
відносин у сфері митного співробітництва та митної інтеграції держав.
Методи дослідження. Наукова обґрунтованість сформульованих
висновків визначається сукупністю методів наукового пізнання.
23
Методологічним підґрунтям роботи було комплексне використання
філософських, загальнонаукових методів пізнання, а так само і спеціальних
методів правової науки. У процесі дослідження широко використовувався
діалектичний метод пізнання, що, зокрема, дало змогу розглядати юридичні
питання у їх взаємозв’язку з економічними, політичними та іншими чинниками.
За допомогою конкретно-історичного методу було досліджено ґенезу розвитку
митних союзів в міжнародному праві. Серед загальнонаукових методів
пізнання важливе значення мало використання формально-логічних методів та
прийомів обробки інформації: аналізу, синтезу, аналогії, індукції, дедукції,
екстраполяції, моделювання та абстрагування. Їх використання в ході
теоретичного аналізу положень науки та практики дали змогу встановити
основні вимоги до митних союзів і провести аналіз міжнародної
правосуб’єктності митних союзів. Водночас використання формальноюридичного методу дало змогу зосередити увагу на сучасних тенденціях
розвитку митних союзів. За допомогою системного методу було визначено
перспективи розвитку митних союзів та їх міжнародно-правове регулювання.
Нормативно-правову основу дослідження склали низка міжнародноправових актів Європейського Союзу, митних союзів країн Азії, Африки,
Південної Америки, а також національне законодавство України, міжнародні
конвенції універсального характеру (Генеральна угода з тарифів і торгівлі
(ГАТТ-47), регіонального характеру (Конвенція щодо заснування Організації
Європейської Економічної співпраці 1948 р., Асунйьонський договір 1994 р.,
Договір про заснування ЄС 1992 р.), нормативно-правові акти національних
законодавств (нормативно-правові акти України).
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що
робота є спеціальним комплексним дослідженням перспективності міжнародноправового регулювання регіональної інтеграції, зокрема в формі митних союзів,
для ефективного вирішення завдань регіональної митної інтеграції та
підвищення конкурентоспроможності держав, зміцнення їх позицій на
світовому ринку. У роботі вперше зібрана інформація про митні союзи різних
24
держав світу у вигляді комплексного аналізу сьогоднішнього стану розвитку
цих митних союзів, так і перспектив їх розвитку. Важливим є міжнародноправовий аналіз участі України у митних союзах різних частин світу, її
співробітництво з цими утвореннями та перспективи такої співпраці.
Уперше в роботі:
- уточнено та визначено поняття митного союзу, яке передбачає наявність
певних умов: спільної митної політики, узгодження митних тарифів чи
введення єдиного митного тарифу, координація діяльності чи навіть
злиття митних адміністрацій;
- наданий аналіз особливостей митних союзів у різних регіонах світу, а
саме: в європейському, азійському, африканському та
північноамериканському регіонах. Були дослідженні етапи створення цих
митних союзів та їх міжнародно-правове регулювання, зроблено
висновки щодо діяльності кожного досліджуваного митного союзу з
позиції міжнародного права;
- визначено основні напрямки участі України у митних союзах різних
частин світу; визначені проблемні питання з якими зіштовхнулася
Україна на сучасному етапі співробітництва, як повноцінний член митних
союзів і як третя сторона у відносинах з митними союзами;
удосконалено:
- розуміння інституту митних союзів та визначено їх місце в системі
сучасного міжнародного права;
- класифікацію понять та визначень митних союзів в міжнародному праві;
охарактеризовані визначення різних науковців щодо митних союзів та
їхньої ролі в міжнародних та регіональних інтеграційних процесах;
- класифікацію митних союзів за географічною ознакою, виділення митних
союзів в різних частинах світу: європейській, азійській,
південноамериканській та африканській;
- концептуальне бачення розвитку митних союзів в рамках міжнародного
права;
25
набули подальшого розвитку наукові положення щодо:
- обґрунтування ролі митних союзів як потужних суб’єктів міжнародного
права та національного нормотворення держав-членів;
- визначення поняття “митні союзи” у вузькому та широкому розумінні,
запропоновані поняття повних та часткових митних союзів;
- аналізу основних міжнародно-правових аспектів діяльності митних
союзів в різних частинах світу, в частині можливого співробітництва
України з цими митними союзами без територіальної прив’язки;
- існуючих тенденцій та проблем міжнародно-правових аспектів діяльності
митних союзів на рівні кожного окремого регіону, а також перспектив
формування нових міжнародно-правових норм в цій сфері.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у
можливості використання результатів дослідження, пропозицій та висновків
для подальшого розвитку досліджень з міжнародного митного права та
міжнародного права загалом.
Результати дослідження можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – зокрема для подальшого теоретичного
вивчення проблем міжнародно-правового регулювання діяльності митних
союзів;
- правотворчій сфері – з метою вдосконалення міжнародно-правових актів
різних митних союзів, зокрема і тих, в яких бере участь Україна;
- навчальному процесі – зокрема під час викладання та вивчення дисциплін
– «Міжнародне право», «Міжнародне митне право», «Міжнародне
економічне право», а також спецкурсів що викладаються для студентівміжнародників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано
здобувачем самостійно. Усі результати цієї роботи, сформульовані в ній
висновки, положення й рекомендації обґрунтовано автором дослідження
особисто.
26
Апробація результатів дослідження. Положення та висновки
дисертаційного дослідження обговорено на засідання кафедри міжнародного
права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету
імені Тараса Шевченка. Результати дослідження викладено автором у виступах
й обговорено на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна
науково-практична інтернет-конференція «Lex» (9-11 квітня 2016 року, м.Київ);
Всеукраїнська науково-практична конференція «Правове регулювання
суспільних відносин в умовах демократизації Української держави» (8-9 квітня
2016 р., м.Одеса); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні
питання публічного та приватного права у контексті сучасних процесів
реформування законодавства» (15-16 квітня 2016 р., м. Херсон); Міжнародна
науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених
«Шевченківська весна» (6-8 квітня 2016 р., м.Київ); ХХІ Міжнародна науковопрактична конференція професорсько-викладацького складу «Україна в
світових та європейських процесах: стратегія і тактика» (16 березня 2016 р.,
м.Київ).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного
дослідження відображено у 13 публікаціях, із них 7 статей опубліковані в
наукових фахових виданнях з юридичних наук, одна – в іноземному науковому
фаховому періодичному виданні.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження
складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів,
висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг
дисертації становить 203 сторінки, із них 21 сторінка – список використаних
джерел, що включає 196 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й розв’язання
наукового завдання, що виявляється у розкритті розвитку та функціонування
Митних Союзів. Головними теоретичними і практичними результатами праці є
наступні висновки.
1. Встановлено, що сьогодні у науці міжнародного права існують
поняття, що характеризують міжнародну митну інтеграцію й інтеграційні
процеси. Проведений аналіз дозволив сформувати розуміння термінів
«інтеграційний процес», «митний союз», «митна інтеграція». Висновки роботи
свідчать, що митний союз – більш глибокий тип інтеграції, у порівнянні із
зоною вільної торгівлі, що передбачає утворення спільної митної території.
Визначено, що міжнародні інтеграційні процеси не рівномірно охоплюють всі
держави світу, а відокремлено об’єднують певні регіони, зважаючи на їх
розвиток та міжнародно-правові процеси до яких вони були залучені. Системне
розуміння цих процесів в правовій науці практично відсутнє, а наявні
напрацювання важко застосовувати до окремих, специфічних сфер діяльності, в
т. ч. митної справи. Це проявляється у недостатній увазі митній складовій
міжнародної інтеграції, а саме – теоретичним та практичним аспектам
міжнародно-правового регулювання зон вільної торгівлі та митних союзів.
2. Митне співробітництво, охоплюючи досить вузьке коло
правовідносин робить істотний вплив на розвиток міждержавної економічної
інтеграції практично на всіх її етапах. Тут особливу увагу варто приділити
аналізу таких форм співпраці, як зона вільної торгівлі й (більшою мірою)
митний союз. Саме митний союз виступає первинною самодостатньою
організаційною формою, що дозволяє здійснювати будь-які додаткові
перетворення в економіці. Разом з тим, у сучасних умовах цього можна досягти
виключно за наявності відповідного апарату правового регулювання, що
включає в себе спеціальну термінологію, єдиний концептуальний підхід з боку
176
держав, чітку продуману систему організації діяльності відповідних
адміністративних органів.
3. Встановлено, що інститут митних союзів в міжнародному праві
пройшов складний шлях еволюції від договірної практики між державними
утвореннями до теперішньої складної регіональної системи міжнародноправового регулювання діяльності митних союзів.
Запропоновано авторську періодизацію формування інституту митних
союзів в міжнародному праві:
Перший етап охоплює Стародавні часи та Середньовіччя, коли почали
з’являтися первинні факти договірної практики з митних питань.
Другий етап формування інституту митних союзів в міжнародному праві
датується XVI–XIX ст. Його особливостями було укладення мирних договорів,
в яких відображалися і питання митного співробітництва.
Третій етап розпочався з початку ХХ ст. і триває донині та є
найважливішим в становленні та розвитку інституту митних союзів в
міжнародному праві.
4. На основі аналізу міжнародних митних угод, встановлено, що
інституційний механізм митного співробітництва держав став результатом
еволюції інституту митних союзів. Його слід розглядати як сукупність
організацій та органів, що створені відповідно до норм міжнародного права, та
наділені специфічними функціями необхідними для регулювання міжнародних
відносин у митній сфері. Невід’ємним його елементом була розробка та
укладення відповідних міжнародних договорів, які склали систему міжнародноправових норм та принципів, на яких базуються митні союзи та договірна
практика між державами в рамках цих митних союзів або двосторонніх
договорів. Встановлено, що регіональна митна інтеграція та створення
міжнародно-правових механізмів діяльності митних союзів в різних регіонах
світу є однією з головних тенденцій в сучасному міжнародному праві.
В роботі було виділено два основні види митних союзів: повні й часткові.
Основна відмінність між ними полягає в обсязі повноважень, який передається
177
із національного на наднаціональний рівень, хоча на практиці така відмінність є
малопомітною. Слід констатувати, що значення митних союзів у процесах
міжнародного митного співробітництва є надзвичайно високим, вони сприяють
розвитку міжнародно-правового регулювання в цій сфері, створюючи
відповідні стандарти.
5. Митні союзи, хоча і не відносяться до найбільш поширених форм
регіональних об’єднань, проте створені багатьма розвиненими країнами і
країнами, що розвиваються, в Європі і на Близькому Сході, у Латинській
Америці і в Африці. Організація митного союзу, що передбачає прийняття
комплексу зобов’язань країнами-учасницями, вимагає домовленостей з
багатьох конкретних питань і не завжди вкладається в раніше встановлені
терміни. Однак один раз виникнувши, митні союзи не розпадаються, а, навпаки,
розвиваються, що свідчить про переваги, стійкість і перспективність цієї форми
сприяння економічній інтеграції партнерів.
6. Значну практичну цінність з погляду інтересів України представляє
досвід ЄС, де митний союз успішно функціонує вже більше чотирьох
десятиліть, в тому числі завдяки поєднанню ряду сприятливих факторів ще на
стадії його утворення. Серед них, передусім, слід зазначити, що всі шість країнзасновників перебували на приблизно однаковому рівні економічного розвитку
і мали подібну структуру господарства, яка заснована на високорозвиненій
обробній промисловості, що відкривало можливості для поглиблення
виробничого – міжгалузевого і внутрішньогалузевого кооперування, що є
головною передумовою економічної інтеграції. Тим самим створювався ґрунт
для знаходження компромісів, що дозволив партнерам конструктивно
вирішувати складні проблеми формування сучасного митного союзу. Велику
позитивну роль відіграла наявність у країн-засновників розрахованої на
довгострокову перспективу концепції розвитку регіональної інтеграції в
Європі, в яку органічно вписувалося створення наступних об’єднань: митний
союз, загальний ринок (свобода пересування не тільки товарів, але і послуг,
капіталів і осіб), економічний і валютний союз. На практиці, заходи в митно-
178
тарифній сфері з самого початку погоджувалися з поглибленою взаємодією в
інших сферах господарського життя. Добре була продумана і реалізована
система управління митним союзом ЄС, в яку гармонійно залучені всі її керівні
органи. Основна особливість системи управління ЄС в тому, що вона дозволяє,
поряд з інтересами Євросоюзу в цілому, максимально можливою мірою
враховувати інтереси окремих країн-членів. Це досягається шляхом комбінації
міждержавних і наддержавних (наднаціональних) елементів в організаційній
структурі ЄС.
7. З’ясовано, що функціонування та розвиток міжнародно-правового
регулювання митних союзів країн, що розвиваються не можна вважати
повністю завершеним. Встановлено, що застосування загального тарифного
регулювання знижує застосування нетарифних заходів регулювання торгівлі, а
в тих випадках коли не засновані наднаціональні органи управління,
керівництво об’єднаннями здійснюється на міжурядовому рівні. Беручи участь
в міжнародному процесі лібералізації зовнішньої торгівлі та транскордонного
руху інвестицій ці країни як і раніше надають важливе значення використанню
заходів для захисту внутрішнього ринку. Проте, досліджено, що в таких митних
союзах є особливості, які становлять практичний інтерес для міжнародного
права, а саме міжнародно-правові норми, принципи та інституційне
регулювання в цих митних союзах можуть бути використані іншими митними
організаціями та союзами, а також є цікавим для науковців та вченихміжнародників.
8. На основі аналізу договорів було розглянуте договірне регулювання
діяльності митних союзів. Одним з основних прикладів договірного
регулювання в митній сфері був виділений Європейський Союз, міжнародноправове регулювання митних аспектів якого базується на Митному Кодексі,
який використовується тільки у сфері відносин ЄС з третіми країнами. Було
визначено що серед джерел митного законодавства ЄС розрізняють акти
первинного та вторинного права. Доведено, що Митний Кодекс ЄС є одним з
найвдаліших напрацювань в рамках митних союзів, адже є вичерпним
179
документом в регулювання міжнародних митних правовідносин. Окремо були
проаналізовані й інші договори Європейського Союзу, а саме Договорів про
заснування Європейської економічної спільноти, Маастрихтський договір та
Лісабонська угода.
З’ясовано роль інших митних союзів у формуванні договірного
регулювання митних питань в міжнародному праві. Таким чином встановлено,
що міжнародно-правове регулювання діяльності митних союзів базується на
договірному та інституційному регулюванні, а також внутрішніх судових
органах таких митних союзів.
9. Продемонстровано діяльність судових органів всередині митних
союзів та їх міжнародно-правовий статус. Досліджено що моделі реалізації
механізмів вирішення спорів є досить ефективними всередині кожного митного
союзу, адже дають можливість державам вирішувати проблемні аспекти в
правових рамках, не виходячи за межі міжнародного права. Зокрема,
встановлено, що існують такі моделі судових органів в митних союзах, як
інтеграційний арбітраж, квазісудові органи інтеграційного правосуддя,
інтеграційні суди.
Окремо виділений Суд Європейського Союзу, який є зразком постійних
судових органів. Також отримали правову оцінку такі судові органи в рамках
митних союзів як: Суд Європейської Асоціації вільної торгівлі,
Східноафриканський суд, Суд Економічного співтовариства
західноафриканських держав, Трибунал правосуддя Андського співтовариства
та інші.
10. Ефективно діючий митний союз, як показує міжнародний досвід,
вимагає від потенційних партнерів зваженого загального підходу, який
передбачає:
– з’ясування цілей його створення на довготривалу перспективу, а також
переваг і недоліків цієї форми регіональної інтеграції в порівнянні з
іншими формами;
180
– об’єктивну оцінку позитивних і негативних наслідків митного союзу
для галузей господарства і підприємств; досягнення оптимального
загального балансу інтересів країн-партнерів, зокрема, шляхом
надання взаємних поступок, необхідних для знаходження
компромісних шляхів вирішення найбільш гострих проблем; і
готовність економічно сильніших країн надавати фінансову та іншу
допомогу своїм слабшим партнерам;
– оцінку можливого впливу на економічні відносини з третіми країнами;
– розробку конкретної програми дій на найближче майбутнє із
урахуванням вищенаведених факторів, що охоплює заходи
економічного, правового, організаційного та інформаційноконсультаційного характеру.
11. Економічна безпека регіонального об’єднання країн розглядається як
стан і динаміка соціально-економічної системи, яка сформувалася внаслідок
інтеграції держав, економічних і політичних відносин між регіональними
наднаціональними і міжнаціональними, політичними, громадськими,
економічними інститутами, державами-членами союзу, що дають змогу
об’єктивно визначати і ефективно реалізовувати регіональні економічні цілі та
інтереси, усувати загрози в економічній сфері, забезпечувати збереження
цілісності, стабільності, економічної ефективності та незалежності,
конкурентоспроможності, здатності до стійкого зростання і саморозвитку
регіонального об’єднання країн як суб’єктів міжнародних відносин і
світогосподарських зв’язків в умовах глобалізації і нестабільності світової
економіки.
12. Участь України в діяльності Європейського регіону ВМО та КВТ ЄЕК
ООН сприяє становленню і подальшому розвитку митної системи нашої країни
відповідно до загальновизнаних у міжнародних митних відносинах норм і
стандартів, впровадженню в практику митної справи багатого міжнародного
досвіду. Дослідження дало змогу зробити загальний логічний висновок, що
одночасно створювати Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом та
181
інтегруватися до Митного Союзу/Євразійського Економісного Союзу з
урахування досвіду ЗВТ з країнами СНД неможливо.