МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Криштопа Оксана Миколаївна
УДК 341:347.961

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Фурса Світлана Ярославівна
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ - 2011

ЗМІСТ

Прийняті скорочення 4
Вступ 5-13
Розділ 1. Місце нотаріальних актів і дій у сфері міжнародного права
14-123
1.1. Джерела врегулювання міжнародних відносин та місце в них нотаріальних дій і актів
14
1.2. Міжнародні аспекти нотаріальної діяльності 34
1.3. Міжнародний союз нотаріату його статус та функції 56
1.4. Характерні риси організації та діяльності нотаріусів в державах-членах Міжнародного союзу нотаріату
72
1.5. Проблемні питання єдиної нотаріальної процесуальної форми у міжнародних відносинах
82
1.6. Використання новітніх технологій у нотаріаті: порівняльний аспект
90
1.7. Застосування нотаріусами норм іноземного права 101
Висновки до першого розділу 120
Розділ 2. Сучасні проблеми діяльності нотаріусів України, пов’язані з іноземним елементом і шляхи їх подолання
124-189
2.1. Про проблеми приєднання України до міжнародних конвенцій на прикладі Базельської конвенції
124
2.2. Законодавство України в сфері нотаріату і його відповідність міжнародному праву
133
2.3. Порівняльні аспекти організації нотаріату України та нотаріальної діяльності
146
2.4. Заповіти, процедура їх складання, нотаріального посвідчення і реєстрації : Україна та Іспанія 154
2.5. Перспективні напрямки розвитку нотаріату України з урахуванням іноземного досвіду та міжнародного права 167
Висновки до другого розділу 185
Висновки 190
Список використаних джерел 194

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

ВВР – Відомості Верховної Ради України
ВР- Верховна Рада України
ЕП – Електронний підпис
ЄврАзЕс – Євразійське економічне співтовариство
Мін’юст – міністерство юстиції
МСН - Міжнародний союз нотаріату
ООН – Організація об’єднаних націй
РФ – Російська Федерація
США – Сполучені Штати Америки
ЦК – Цивільний кодекс
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Сучасні міжнародні відносини вирізняються тим, що в геометричній прогресії розвивається міграція населення планети. Це зумовлюється розвитком транспорту, демократизацією законодавств багатьох країн у галузі громадянства, розвитком туризму, а також наявністю значного руху капіталів тощо. Усі ці обставини спонукають держави до активного врегулювання питань міжнародного співробітництва в різних сферах, включаючи міжнародне судочинство, консульські відносини, охорону і захист міжнародних інвестицій та ін.
Незважаючи на те, що в міжнародному праві існують численні нормативні акти, в яких є посилання на акти нотаріальні, саме з діяльністю нотаріусів пов’язується охорона і захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, а власне нотаріальні акти – це документальні наслідки такої діяльності. Тому необхідно досліджувати питання міжнародного нотаріального процесу, що дасть змогу ширше сприймати суспільні інтереси та узгодити діяльність нотаріусів окремих країн з нормами міжнародного права. Тобто виник дисонанс між судочинством і нотаріальним процесом, оскільки основна увага в міжнародному праві приділяється судочинству, хоча нотаріат протягом тисячоліть вважали «запобіжником» виникнення спорів і конфліктів. Отже, у міжнародному праві необхідно знайти місце й для нотаріату, щоб належним чином охороняти права осіб, заінтересованих у стабільних відносинах.
Проблемам міжнародного права, зокрема із захисту прав людини та основоположних свобод, було присвячено значну увагу в працях українських вчених Г. О. Анцелевича, В. Г. Буткевича, М. В. Буроменського, А. І. Дмитрієва, Г. К. Дмитрієвої, А. С. Довгерта, О. В. Задорожного, В. І. Євінтова, В. І. Кисіля, О. О. Мережка, В. В. Мицика, В. І. Муравйова, Б. М. Криволапова, Л. Д. Тимченка, Л. С. Фединяк та ін. Значний внесок у розвиток міжнародного права належить російським ученим, а саме: В. М. Шумилову, Ю. М. Колосову, В. І. Кузнєцову. Без істотного розвитку нотаріату неможливо було б говорити про його роль у міжнародному праві, тому необхідно відзначити й видатних вчених у галузі нотаріату І. Г. Медведєва, С. Я. Фурсу, В. В. Яркова, а також молодих українських науковців, які займаються дослідженням міжнародних аспектів нотаріату, зокрема О. О. Гріненко, М. В. Бондарєву, Н. Ю. Гуть та ін. Питанням міжнародних аспектів нотаріату присвячено праці таких науковців іноземних країн, як Роберт Панар, Серж Паско, Філіпп Малорі, Річард Крон, Маріель Ревейар, Ліонель Галієз, Дідьє Лемуан, Ерве Клер, Ж.-Ф. Пієпу, Ж. Ягр, Йоахим Пюльс, Мандред Рем, Йорг Бетендорф, Ганс Міхаель Мальцер.
Щодо теоретичної розробки питань міжнародного застосування нотаріальних актів і регламентації нотаріальної діяльності, то цим питанням науковці України не приділяли уваги. Так, переважна більшість вчених акцентує свою увагу на міжнародному публічному і приватному праві і не бачить у ньому місця для нотаріату, а також аналізує права громадян та юридичних осіб у порівняльному аспекті лише щодо норм матеріального права. Але реалізація особливо вагомих матеріальних прав відбувається в нотаріальному порядку, а це підкреслює важливість дослідження питань нотаріального процесу в міжнародному праві.
Отже, тема дисертаційного дослідження є новою і, на наш погляд, актуальною у світлі тих глобальних світових тенденцій, які спостерігаються в міжнародних відносинах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об'єднаннями: теорія і практика», яка є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення можливості й необхідності регламентації нотаріальної діяльності на міжнародному рівні, а також надання гарантій в охороні і захисті прав та інтересів громадян та юридичних осіб в сфері міжнародних відносин. Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні зосереджено увагу на вирішенні таких основних завдань:
- проаналізувати всі наявні сучасні теорії та концептуальні підходи до розуміння міжнародного права та місця в ньому нотаріальної діяльності і нотаріальних актів;
- визначити проблемні питання при застосуванні нотаріальних актів у міжнародному праві та перспективи врегулювання нотаріальної діяльності на міжнародному рівні;
- проаналізувати сучасний стан регламентації нотаріального процесу з участю іноземного елементу;
- на підставі аналізу та узагальнення нотаріальної, судової практики встановити недоліки в діяльності нотаріусів окремих країн, а також виробити концепції, пропозиції з удосконалення процедури вчинення нотаріальних дій з іноземним елементом, а також матеріальних норм як національного, так і міжнародного приватного права:
- дослідити готовність українських нотаріусів до активізації міжнародних відносин і відповідність законодавства України нормам міжнародного права;
- на підставі узагальнення теорії, норм законодавства та практики виробити більш досконалі способи охорони та захисту прав фізичних та юридичних осіб у нотаріальному процесі з іноземним елементом.
Об'єктом дисертаційного дослідження є сфера міжнародного права з приводу визначення в ньому місця нотаріальної форми охорони і захисту прав суб’єктів міжнародних нотаріальних правовідносин.
Предметом дисертаційного дослідження є міжнародно-правове регулювання нотаріальної діяльності та нотаріальних актів, а також всі сучасні концепції вчених, законодавство та практика його застосування.
Методи дослідження, які були використані при дослідженні обраної теми. В основу дослідження покладено системно-структурний метод, що базується на одночасному аналізі положень всіх основних нормативних актів, теорій і концепцій провідних вчених, порівнянні їх позицій, а також виявленні специфіки нотаріальної діяльності в міжнародному аспекті. Функціональний метод використовувався для більш глибокого дослідження ролі нотаріату в суспільних відносинах, міжнародній сфері тощо. Метод моделювання був використаний при визначенні можливих способів охорони і захисту прав фізичних та юридичних осіб у матеріальних відносинах з іноземним елементом, на прикладі вироблення пропозицій з вдосконалення процедури вчинення нотаріусами (консулами) морських протестів тощо. Порівняльний метод дозволив виробити пропозиції з вдосконалення охорони і захисту прав фізичних осіб у різних країнах, уніфікації норм законодавства в галузі нотаріату різних країн. За допомогою аналізу і синтезу була сприйнята багатогранність міжнародних відносин і були зроблені акценти на необхідності створення саме Міждержавного координаційного центру вивчення проблем нотаріату тощо.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дане дисертаційне дослідження вперше орієнтоване на виокремлення у міжнародному праві, поряд із судовим захистом, нотаріального порядку посвідчення безспірних прав та фактів фізичних та юридичних іноземних осіб з метою надання їм юридичної вірогідності. У дисертаційному дослідженні автором сформульовано та обґрунтовано такі теоретичні та практичні висновки, які виносяться на захист:
Вперше:
1. Обґрунтовано висновок про те, що міжнародний нотаріальний процес (нотаріальний процес з іноземним елементом) є комплексною складовою міжнародного права. Його подвійна природа полягає у поєднанні як публічних, так і приватних основ даної галузі, включаючи матеріальний і процесуальний аспекти. Його предметом є процесуальна діяльність та процедура вчинення нотаріальних проваджень з іноземним елементом та правовідносини, які складаються між суб’єктами, які беруть участь у даному процесі.
2. Доведено, що існування нотаріату має обумовлюватися не лише приписами закону, а джерелом його існування має стати довіра та вільний доступ до нотаріуса фізичних і юридичних осіб, зокрема, й іноземних та процесуальні гарантії щодо вчинення нотаріальних дій. Це дозволить забезпечити вихід нотаріальної діяльності на міждержавний (міжнародний) рівень із наділенням нотаріусів правоохоронними повноваженнями.
3. Аргументовано, що результати медіації, проведеної нотаріусом, мають бути відображені в акті, який після його нотаріального посвідчення, набирає виконавчої сили та без судового розгляду може підлягати виконанню у примусовому порядку.
4. Запропоновано уніфікувати процедури вчинення нотаріальних дій та форми нотаріальних актів держав-членів Міжнародного союзу нотаріату із певними винятками, які можуть обумовлюватися існуванням різних правових систем.
5. Обґрунтовано шляхи уніфікації процедури вчинення нотаріальних дій з іноземним елементом, включаючи нотаріальні акти, які мають відбуватися за принципом ратифікації відповідного договору. Можна запропонувати два шляхи такої уніфікації: уніфікувати норми законодавства щодо тих держав, які приєдналися до міжнародних конвенцій, де регламентуються питання нотаріального процесу; за принципом уніфікації норм законодавства держав, які об’єднані за більш широкими політичними та економічними інтересами.
6. Доведено, що з метою гарантованого забезпечення економічних відносин при посвідченні правочинів із іноземним елементом доцільно як третю особу правочину залучати нотаріуса іноземної країни, що надасть можливість узгодити національні інтереси суб’єкта вчинюваного правочину з інтересами іноземного суб’єкта.
7. Запропоновано створити Європейську нотаріальну палату, до складу якої входитимуть найбільш кваліфіковані нотаріуси країн-членів Міжнародного союзу нотаріату (надалі ̶ МНС) та країн-спостерігачів, здатні посвідчувати вагомі правочини з іноземним елементом. Таких нотаріусів доцільно наділити повноваженнями на посвідчення вагомих правочинів між транснаціональними юридичними особами та фізичними особами різних країн, а також щодо співпраці іноземних нотаріусів з метою надання правової, технічної допомоги, зокрема, витягів з міжнародних реєстрів, користування міжнародними електронними базами даних, отримання інформації, необхідної для вчинення нотаріальних дій з іноземним елементом тощо.
8. Визначено місце та значення нотаріату в міжнародних відносинах, уточнено його функції та запропоновано створення Міжнародного (міждержавного) координаційного центру розвитку нотаріату, прототипом якого слугуватимуть різні міжнародні суди та Гаазька конференція з міжнародного приватного права.
9. Доведено, що одним із основних завдань і напрямів розвитку нотаріату України на міжнародному рівні має стати узгодження повноважень та діяльності нотаріусів України з діяльністю нотаріусів розвинених країн Європи, які у більшості своїй є членами Міжнародного союзу нотаріату, а також підготовка до співпраці з ними у зв’язку з посиленою міграцією населення.
10. У зв’язку із приєднанням України до Базельської конвенції запропоновано:
- вдосконалити процедуру реєстрації і передавання відповідної інформацію щодо заповітів;
- уніфікувати процедуру діяльності нотаріусів з посвідчення заповітів;
- встановити правила щодо передачі інформації про претендентів на майно (спадкоємців і кредиторів) та їх розшук в своїх країнах, а також оприлюднення інформації про такий розшук;
- виробити узгоджену програму обміну інформацією про вжиття заходів до охорони спадкового майна та конкретизувати випадки, коли такі заходи мають вживатися в декількох країнах світу одночасно, де може знаходитися майно спадкодавця тощо.
Дістала подальшого розвитку:
11. пропозиція щодо гармонізації українського законодавства з європейським законодавством про нотаріат і у зв’язку з цим доцільно закріпити у Законі України «Про нотаріат» основні принципи організації та діяльності латинського нотаріату, які були прийняті Бюро з міжнародної нотаріальної співпраці 18 січня 1986р. та Постійною Радою в Гаазі 13-15 березня 1986 р., але лише у разі вступу України до Міжнародного союзу нотаріату. Лише після законодавчого закріплення таких принципів можна говорити про те, що чинні Правила професійної етики нотаріусів України можуть на них ґрунтуватися.
Запропоновано внести зміни та доповнення до законодавства:
12. Запропоновано доповнити Закон України «Про міжнародне приватне право» розділом, який б регламентував «Міжнародний нотаріальний процес» «Нотаріальний процес з іноземним елементом).
13. Обґрунтована доцільність закріплення у міжнародних актах, Законі України «Про міжнародне приватне право» та у Законі України «Про нотаріат» норм міжнародної компетенції щодо вчинення нотаріальних дій, процедури вчинення нотаріальних дій з іноземним елементом, форм та змісту нотаріальних актів, які обертатимуться у міжнародному просторі. Законодавче закріплення таких норм дозволить нотаріусам різних країн визнавати іноземні нотаріальні акти з метою вчинення на їх підставі нотаріальних проваджень, а також на високому рівні надавати нотаріальні послуги іноземним фізичним та юридичним особам.
14. Запропоновано у Гаазькій конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, передбачити норму, яка б встановлювала офіційну форму апостилю та була б єдиною для усіх країн-учасниць даної Конвенції. Така, офіційно затверджена форма апостилю, усунула б можливість існування у різних країнах його різновидів. Апостиль повинен мати обов’язково вказівку на офіційний порядковий номер та реєстрацію у Міжнародному реєстрі апостилів, який має бути створений учасниками даної Конвенції. Дана пропозиція передбачає неможливість підробки нотаріальних актів. Більш того, таке офіційне присвоєння порядкового номеру та внесення документа до Міжнародного реєстру апостилів забезпечить його достовірність та у разі виникнення сумніву надасть можливість перевірити його дійсність шляхом звернення до Реєстру.
15. Запропоновано конкретизувати ст. 99 Закону України «Про нотаріат» та викласти її у такій редакції: «Дії нотаріуса, пов'язані з охороною майна, що залишилося після смерті іноземного громадянина на території України, або майна, яке належить одержати іноземному громадянину після смерті громадянина України,...» і далі за текстом.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані концептуальні положення, висновки та практичні рекомендації, які визначають напрями вирішення окремих теоретичних і практичних проблем, можуть використовуватися і запроваджуватися у міжнародних договорах, нотаріальну практику тощо. Запропоновані висновки можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальшої розробки положень науки міжнародного права, міжнародного нотаріального процесу. Основні результати цього дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів «Міжнародне приватне право», «Міжнародний нотаріальний процес», «Нотаріальний процес з іноземним елементом в Україні», «Нотаріат в Україні» та спецкурсів «Захист прав та основоположних свобод людини та громадянина у нотаріальному порядку». Рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства можуть бути використані у нормотворчій діяльності, у тому числі і при доопрацюванні положень законодавства, яким регулюється нотаріальна діяльність.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане дисертантом самостійно. Основні теоретичні положення та розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин. Результати роботи оприлюднювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Київський університет права, Закарпаття с. Верхній Студений, 28 січня – 1 лютого 2010р.) (тези опубліковані); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25-26 листопада 2010) (тези опубліковані); на V Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (Маріупольський державний гуманітарний університет, м. Маріуполь 11 грудня 2009 р.) (тези опубліковані), на Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «ЛОМОНОСОВ-2010» (Московський державний університет імені М.В.Ломоносова, м. Москва, 12-15 квітня 2010р.) (тези опубліковані у електронному ресурсі)
Висновки, отримані під час написання дисертаційного дослідження, були апробовані шляхом направлення їх у Комітет правової політики Верховної Ради України та суб’єкту законодавчої ініціативи народному депутату Бондарю О. (відповідно довідки та акти впровадження № 04-29.20 - 967 від 23.09.2011 р. та № 397 від 12.09.2011 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 4 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та 4 тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертації визначається її предметом, метою, завданнями дослідження та логікою розробки теми. Вона складається із вступу, двох розділів, які включають 8 підрозділів (із висновками), загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 193 сторінок машинописного тексту без урахування списку використаних джерел (248 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано, що у дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в основному здобутку цієї роботи – поглибленому сприйнятті основ нотаріальної діяльності в міжнародно-правовому контексті і виробленні пропозицій з її регламентації міжнародними договорами.
Автором встановлено, що існують не тільки економічні передумови для уніфікації нотаріальної діяльності і, відповідно, нотаріальних актів, а й необхідність вироблення Модельного кодексу, де б така діяльність конкретизувалася на міжнародному рівні. Це дозволить не тільки підвищити довіру до нотаріальних актів, а й створить єдину і прозору діяльність нотаріусів, спростить систему визнання нотаріальних актів і відповідно спростить реалізацію громадянами своїх прав в зарубіжних країнах тощо.
Аргументована доцільність поширення інформації про нотаріальну діяльність на міжнародному рівні як одного із альтернативних позасудових способів охорони та захисту безспірних прав фізичних, юридичних іноземних осіб як між собою, так і з суб’єктами України, шляхом вирішення нотаріусом наявних конфліктів за допомогою медіації.
Вважаємо, що Україна, у якої накопичений значний теоретичний та практичний досвід в розробці механізмів удосконалення нотаріальної діяльності, має не тільки приєднуватися до міжнародних договорів, а й ставати ініціатором розробки нових міжнародних договорів, метою яких є реєстрація всіх найвагоміших нотаріальних проваджень, що пов'язані з питаннями спадкування і врегулювання прав на спадкове майно померлої особи.
Аргументовано, що питання членства України у Міжнародному союзі нотаріату мають вирішувати приватні нотаріуси, виходячи з аналізу діяльності цієї організації та з урахуванням розміру членських внесків. Представництво інтересів нотаріусів та, відповідно, суспільних інтересів мають здійснювати уповноважені державні органи, які мають укладати міжнародні договори для конкретизації повноважень нотаріусів, налагодження їх діяльності в інтересах суспільства на міждержавному рівні тощо.
Доведено, що для міжнародного спадкування необхідним є розмежування повноважень консулів іноземних держав та нотаріусів, а також питання їх співпраці, які мають регламентуватися у міжнародних договорах.
Доведена необхідність співпраці нотаріусів України з нотаріусами різних країн щодо вжиття заходів з охорони спадкового майна, яке знаходиться як на території України, так і в іноземній державі.
У контексті співпраці між нотаріусами, згідно Базельської конвенції, обґрунтована можливість отримання відомостей про наявність заповіту за запитом нотаріуса іншої країни, але лише після смерті заповідача, факт смерті якого має бути підтверджений копією відповідного документа про його смерть, належним чином засвідченою та довідкою про відкриття спадкової справи чи витягом із реєстру.
Проаналізовані в дослідженні теоретичні концепції науковців надали можливість говорити про виокремлення у науці міжнародного права такої складової як міжнародний нотаріальний процес (нотаріальний процес з іноземним елементом), удосконалити сприйняття нотаріальної діяльності як публічно правової, а також виробити нові пропозиції, які стосуються сприйняття нотаріальних актів як міжнародно-правових. Для належного сприйняття нотаріальних актів як міжнародно-правових автором пропонується здійснити уніфікацію нотаріальної діяльності і розробити: визнану міжнародним співтовариством процедуру діяльності нотаріусів, включаючи, чіткі межі повноважень суб’єктів, які вправі посвідчувати нотаріальні акти, обумовити компетенцію таких нотаріусів, а також аналізувати проблеми в охороні і захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, пов’язані з визнанням нотаріальних актів недійсними.
Численні теоретичні пропозиції автора пов’язані як з розробкою міжнародних договорів, так і з удосконаленням законодавства України та діяльністю нотаріусів. Зокрема, в роботі констатується неготовність нотаріусів України до посиленої діяльності в міжнародно-правовому полі, оскільки доступ до офіційного іноземного законодавства у широких верств нотаріусів відсутній. В офіційних джерелах інформації відсутні чіткі відомості про міжнародні договори, ратифіковані Україною, та країн, які приєдналися до міжнародних конвенцій тощо. Такий стан інформаційного забезпечення вважається неприпустимим напередодні широкої міграції населення, пов’язаної з Євро 2012 та іншими заходами, що може негативно позначитися на діяльності нотаріусів та, відповідно, охороні і захисті прав громадян у відносинах з іноземним елементом тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нормативно-правові акти
1. Конституція України : прийнята Верховною Радою України 26.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Віденська Конвенція про консульські зносини (Відень, 24 квітня 1963 року), ратифікована ВР СРСР 23.03.89 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=995_047
3. Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства (Лондон, 7 червня 1968 року), приєднання від 14.07.1993 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – Ст. 2941.
4. Конвенція про запровадження системи реєстрації заповітів від 16.05.1972, ратифіковано із заявою згідно із Законом № 2490-VI від 10 липня 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 101. – Ст. 3675.
5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікована із застереженнями Законом від 10.11.94 р. № 240/94-ВР // Офіційний вісник України. – 2005. – № 44. – Ст. 2824.
6. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, приєднання до Конвенції Закон від 10.01.2002 № 2933-III // Офіційний вісник України. – 2003. – № 46. – Ст. 2419.
7. Консульська Конвенція між Україною і Республікою Болгарія, ратифікована Законом № 286-XIV від 01.12.1998 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100_010
8. Консульська конвенція між Україною і Угорською Республікою, ратифікована із змінами Постановою ВРУ № 2749-12 від 29.10.1992 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/348_002
9. Консульська Конвенція між Україною та Китайською Народною Республікою, ратифікована Постановою ВРУ № 2995-12 від 05.02.1993 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/156_013
10. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 16 червня 1994 р., набула чинності з 01.03.1998 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_012
11. Угода про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Китайської Народної Республіки, підписана і набрала чинності 15.04.2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 30. – Ст. 1323.
12. Меморандум про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на 2011-2012 роки, дата підписання та набрання чинності 10.01.2011 р // Офіційний вісник України. – 2011. – № 6. – Ст. 309.
13. Форма морського протесту, прийнятого Міжнародним морським комітетом 19-24 вересня 1949 р. в Амстердамі [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896_004
14. Закон України «Про електронний цифровий підпис» за станом на 15.01. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. – 2003. – № 36. – Ст. 276.
15. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» за станом на 31.05.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. – 2003. – № 36. – Ст. 275.
16. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 192.
17. Закон України «Про обіг векселів в Україні» за станом на 07.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. – 2001. – № 24. – Ст. 128.
18. Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.92 р. № 2471-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 517.
19. Консульський статут України, затверджений Указом Президента України № 127/94 від 02.04.1994 за станом на 21.05.2002 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/127/94
20. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.93 № 706 за станом на 29.03.2000 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF
21. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр» від 07.07.2011 № 1810/5 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 54. – Ст. 2155.
22. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердж. наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. № 20/5 за станом на 19.08.2011 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіц. Веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0283-04
23. Лист Міністерства юстиції України «Щодо застосування конвенцій про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 21.01.2006 р. № 26-53/7 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v53_7323-06

2. Спеціальна література

24. Агеев А. Х. Частное и публичное право в России: история развития и проблемы соотношения / А. Х. Агеев // Арбитражный и гражданский процесс. – 2003. – № 6. – С. 36-39.
25. Азимов Ч. Н. Приватне право в системі права / Ч. Н. Азимов // Правова держава України: проблеми. перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції. 9-11 листопада 1995 р. – Харків, 1995. – С. 152.
26. Актуальные вопросы нотариата Германии в 2005 г. [Електронний ресурс] // Центр нотариальных исследований. Веб-сайт – Режим доступу : http://www.notiss.ru/usrimg/notariat_actuel_de.htm
27. Ануфриева Л. П. Об источниках международного частного права (некоторые вопросы теории) / Л. П. Ануфриева // Московский журнал международного права – 1994. –№ 4. – С. 64-65.
28. Ануфриева Л. П. Международное частное право : Учебник – В 3-х т. – Т.1. – Общая часть. – М.: БЕК, 2000. – 288 с.
29. Анцелевич Г. О. Міжнародне публічне право. Особлива частина : Навч. посіб. / Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук ; Українська академія зовнішньої торгівлі. – К. : Вид-во УАЗТ, 1999. – 378 с.
30. Арон Р. Мир i війна між націями / пер. з фр. В. Шовкун, З. Борисюк, Г. Філіпчук. – К.: МП «Юніверс», 2000. – 688 с.
31. Аюпов В. Ш. Глобализация и национальное право России / В. Ш Аюпов // Право и государство: теория и практика. – 2008. – № 4 (40). – С. 146-148.
32. Бабаев М. Х. Международный договор и источники международного частного права / М. Х. Бабаев // Вестник Киев. ун-та. Международные отношения и международное право. Вып. 13. – К.: Вища школа, 1981. – С. 115-118.
33. Баранов П. П., Овчинников А. И. Современная правовая система России: основные проблемы и перспективы развития / П. П. Баранов, А. И. Овчинников // Правовая политика и правовая жизнь России в начале ХХІ века: материалы Международного круглого стола, 23 июня 2008 г. – Р.-н.-Д. : РИА-КМВ, Южный федер. ун-т, 2009. – С. 9-24.
34. Беккер М. Правовая помощь и регулирование дел с иностранным элементом в нотариальной практике. В кн. Международное сотрудничество в нотариальной и судебной сферах. / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издат. Дом С-Петерб. гос. ун-та, 2006. – С. 21-36.
35. Бержерон Робер К. Правила нормопроектування / Р. К. Бержерон – К: Міністерство юстиції Канади та Міністерство юстиції України. – 1999. – 53 с.
36. Бірюков І. Предмет і метод приватного права / І. Бірюков // Право України. – 2002. – № 3. – С. 34-37.
37. Блищенко В. И. Глобализация и международное право : Вступительная статья / В. И. Блищенко. // Московский юридический форум "Глобализация, государство, право, ХХI век". – М. : Городец-издат, 2004. – С. 17-20.
38. Бобокал О. М. Правове регулювання порядку в’їзду іноземців в Україну і виїзду з України / О. М. Бобокал // Держава і право : Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2007. – Вип. 37. – C. 212-218.
39. Бобрицкий Ф. Г. Гражданско-правовое регулирование использования электронной цифровой подписи при осуществлении банковских сделок: диссертация ... кандидата юридических наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Ф. Г. Бобрицкий. – Москва, 2005. – 155 с.
40. Бобылев Г. В., Зубков Н. Г. Основы консульской службы /Отв. ред. Н. А. Макаров. – М. : Международные отношения,1986. – 320 с.
41. Богуславский М. М. Материально-правовые нормы // Международное частное право. Современные проблемы. М., 1994. – С. 181.
42. Варшаломідзе Л. Г. Уніфікація норм міжнародного права в рамках УНІДРУА : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. Г. Варшаломідзе. – К.: Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 1998. – 16 с.
43. Вилкова Н. Г. Унификация коллизионных норм в рамках СНГ: [Унификация международного частного права] / Н. Г. Вилкова // Журн. рос. права. – 1997. – № 10. – С. 91-97.
44. Виногpадова Г. В. Міжнародне приватно-правове регулювання іноземного інвестування в позиковій формі в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Г. В. Виноградова. – К.: НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. – 17 с.
45. Вознесенская Н. Н. К вопросу о правовом регулировании иностранных инвестиций в России / Н. Н. Вознесенская // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 81-88.
46. Волков А. Електронному документу - електронний цифровий підпис [Електронний ресурс] // Юридична газета. – 2003. – № 2. – Режим доступу : http://www.yur-gazeta.com/oarticle/23
47. Говард М. Війна в європейській історії / М. Говард; пер. з англ. А.В. Яковини. – К.: Мегатайп, 2000. – 168 с.
48. .Гріненко О. О. Правовий статус консула при виконанні нотаріальної функції: Науково-практичний посібник (Серія процесуальні науки) / Упоряд.: Коцюба В. О. – К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2005. – 352 с.
49. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної і консульської служби: навч. посібник / Б. І. Гуменюк. – К.: Либідь, 1998. – 248 с.
50. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: пер. с фр. В. А. Туманова. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
51. Директива № 2006/123/ЕС Європейського Парламенту і Ради "Про послуги на внутрішньому ринку" (Страсбург, 12грудня 2006 року) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_906
52. Діковська І. А. Договір повітряного чаpтеpу у міжнародному приватному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. А. Діковська. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
53. Дмитрієв А. І., Муравйов В. І. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник / Відп. редактори Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. – К.: Юрінком Інтер. 2001. – 638 с.
54. Дмитрієва Г. К. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного приватного права / Г. К. Дмитрієва // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матеріали наук.-практ. конференції. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 60-63.
55. Дмитрієва Г. К. Місце міжнародного приватного права в системі національного законодавства / Г. К. Дмитрієва // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 1999. – С. 75-79.
56. Доронина Н.И. Международный конфликт. О буржуазных теориях конфликта: критический анализ методов исследования / Н. И. Доронина. М., 1981. – 181 с.
57. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу / М. Дутов // Право України. – 2002. – №6. – С. 122-124.
58. Европейский кодекс нотариальной этики. В кн. Международное сотрудничество в нотариальной и судебной сферах. / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб. гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 232 с.
59. Егоров А. М. Влияние глобализации на основополагающие институты гражданского общества / А. М. Егоров // Право и государство: теория и практика. – 2008. – № 3. – С. 52-53.
60. Євтушенко О. І. Легалізація рішень іноземних судів як обов’язкова умова їх визнання і виконання // Цивільний процес України: Проблеми і перспективи : наук.-практ. посіб. / С. Я. Фурса, С. В. Щербак, О. І. Євтушенко. – К.: КНТ, 2006. – 448 с.
61. Євтушенко О. І. Судова практика застосування статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основних свобод при розгляді цивільних справ судами України // Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Правова держава. Вип. № 14. – С. 216-223.
62. Жильцов А. Проблема применения императивных норм третьих стран в европейском международном частном праве / А. Жильцов // Адвокат. – 1997. – № 12. – С. 75-87.
63. Жильцов А. Н. Применимое право в международном коммерческом арбитраже (императивные нормы): Дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / А. Н. Жильцов. – М., 1998. – 214 c.
64. Жильцов А. Н., Муранов А. И. Национальные кодификации в современном международном частном праве. Тенденции и противоречия в его развитии на пороге третьего тысячелетия // Международное частное право. Иностранное законодательство / Сост. и научн. ред. А. Н. Жильцов, А. И. Муранов. – М.: Статут, 2001. – С. 28-46.
65. Заблоцька Л. Г. Політико-правові аспекти діяльності Ради Європи : навч. посібник / Л. Г. Заблоцька, А. Л. Федорова, Т. І. Шинкаренко. – К. : Фенікс, 2007. – 224 с.
66. Загальний план дій Україна – ЄС, затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС 21.02.2005 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693
67. Заіка Ю. О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток: Монографія. 2-е вид. / Ю. О. Заіка. – К.:КНТ, 2007. – 288 с.
68. Заіка Ю. О., Рябоконь Є. О. Спадкове право : навч. посібник. / Ю. О. Заіка, Є. О. Рябоконь. – К., Юрінком Інтер. – 2009. – 352 с.
69. Закон республики Армения «О консульской службе», принят 29.05.1996 г. (с изменениями от 27.12.1997 г.) [Електронний ресурс] // Национальное собрание Республики Армения. Официальный сайт. – Режим доступу : http://www.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=2093&lang=rus
70. Закон Республики Беларусь «О нотариате», принят 18.07.2004 г. // Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
71. Закон Республики Молдова «О нотариате» принят 8.11.2002 г. // Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
72. Закон Японии «О нотариате» принят 14.04.1908 г. // Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
73. Законодательная техника: Научно-практическое пособие. / Апт Л. Ф., Власенко Н. А., Исаков В. Б., Кузнецов С. В. и др. / Под ред. Ю. А. Тихомирова. – М.: Городец, 2000. – 272 с.
74. Захарова Л. М., Коновалова А. А. Основы дипломатической и консульской службы: Учеб. пособие. – Минск, БГЭУ. – 2001. – 180 с.
75. Кабалкин А., Санникова Л. Глобализация правового пространства и новеллы российского гражданского законодательства / А. Кабалкин, Л. Санникова // Российская юстиция. – № 12. – 2007. – С. 17-19.
76. Кабатова Е. В. К вопросу о современных проблемах международного частного права / Е. В. Кабатова // Государство и право. – 2000. – № 8. – С. 54-60.
77. Кавелин К. Д. Права и обязанности по имуществам и обязательствам в применении к русскому законодательству. – С.-Петербург, типография М. М. Стасюлевича. – 1879. – 425 с.
78. Казаков А. Проблемы систематизации российского законодательства о международном частном праве / А. Казаков // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 12. – С. 79-89.
79. Калакура В. Я. Врахування проблем міжнародного приватного права у проекті нового Цивільного кодексу України / В. Я. Калакура // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. – К., 1998. – С. 275-281.
80. Карабельников Б. Р. Проблема публичного порядка при приведении в исполнение решений международных коммерческих арбитражей / Б. Р. Карабельников // Журнал российского права. – 2001. – № 8. – С. 8.
81. Кармаза О. О. Міжнародне спадкове право: Науково-практичний посібник / О. О. Кармаза. – К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2007. – 328 с.
82. Кисіль В. І. Зворотнє відсилання в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., 1999. – Вип. 13, ч. 1. – С. 91-99.
83. Кисіль В. І. Зміст кодифікацій міжнародного приватного права: Спадкове право / В кн. Міжнародне приватне право. – К.: Вид-во Україна, 2009. – С. 280-282.
84. Кисіль В. І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В.І. Кисіль. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 39 с.
85. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації / В.І. Кисіль. – К.: Вид-во Україна, 2000. – 430 с.
86. Кібенко О. Р. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій в Україні (міжнаpодно-пpиватно-пpавовий аспект): автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. Р. Кібенко. – Hац. юpид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 22 с.
87. Клаузевиц К. О войне / Карл Клаузевиц. – М.: Эксмо, Мидгард, 2007. – 864 с.
88. Ключка О. Діяльність Української нотаріальної палати України – розвиток та перспективи [Електронний ресурс] / О. Ключка // Lex. Право і Закон. – Режим доступу : // http://legal-help.com.ua/?p=600
89. Клячин Е. Н. Нотариат в изменяющемся мире: в кн.. Международное сотрудничество в нотариальной и судебной сфере /Под ред.. В. В. Яркова, И. И. Медведева. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та, Издательство юридического факультета С.-Петерб. гос. ун-та, 2006. – 232 с.
90. Книпер Р. Экономический анализ нотариата / Рольф Книпер. – М.: BNotK, Германский фонд международного правового сотрудничества, 2011. – 114 с.
91. Козье Д. Электронная коммерция / Пер. с англ. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 1999. – 288 с:
92. Комаров В. В., Баранкова В. В. Нотариат и нотариальный процесс: Учебник. / В. В. Комаров, В. В. Баранкова. – Х.: Консум, 2000. – 240 с.
93. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам (Кишинев, 7 октября 2002 года) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=997_ 619&text=%ED%EE%F2%E0%F0
94. Консульский Устав Азербайджанской Республики, утвержденный Законом Азербайджанской Республики от 8 февраля 1994 г. № 782. (по состоянию на 20.09.2011) [Електронний ресурс] // AzeRights.Информационно-правовой портал. – Режим доступу : http://azerights.info/index.php/ministerstvaa/74 -ministerstva/mirgslujb/zknmgr/634-zakon
95. Консульский устав Республики Беларусь, утвержденный Указом Президента Республики Беларусь от 19.02.1996 № 82 (по состоянию на 03.08.2010) [Електронний ресурс] // Национальный правовой интернет-портал Республики Беларусь. – Режим доступу : http://pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0 =P39600082&p2={NRPA}
96. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – 3-е изд. – СПб., 1894 // Авт. предисл. И. Ю. Козлихин – науч. изд., [репринтное]. – М.: Юридический центр Пресс, 2003. – 430 с.
97. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – 6-е изд. – 1904 (Тип.- литогр. И. Г. Гершуна). – 354 с.
98. Корчиго Е. В., Катков Д. Б. Некоторые вопросы российской доктрины международного частного права (МЧП) / Е. В. Корчиго, Д. Б. Катков // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 76-88.
99. Коссак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдикційних органів України і ФРН / В. Коссак // Право України. – 2000. – № 10. – С.118-119.
100. Коцюба О. П. До історії методології приватного права // Методологія приватного права: Зб. наук. праць (за матерілами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003 р.) / Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін.. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 45-55.
101. Красикова А. В. Гражданско-правовое регулирование электронных сделок : Дис. ... канд. юрид. наук спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А. В. Красикова. – Саратов. – 2005. – 180 c. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/98700.html
102. Криволапов Б. М. Угоди в міжнародному приватному праві / Б. М.Криволапов // Київський ун-т ім. Т.Шевченка. – Вісник. Сер.: Міжнародні відносини. – К., 1999. – Вип. 11. – С. 38-41.
103. Криштопа О. М. Використання новітніх технологій у нотаріаті: порівняльний аспект / О. М. Криштопа // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 49. К.: Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2010. – С. 355-361.
104. Криштопа О. М. Заповіти, процедура їх складання, нотаріального посвідчення і реєстрації: Україна та Іспанія / О. М. Криштопа // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2011. – № 87 – С. 114-117.
105. Криштопа О. М. Про запровадження в Україні Базельської конвенції щодо системи реєстрації заповітів: актуальні питання / О. М. Криштопа // Вісник Вищої ради юстиції – 2011. – №. 3(7) – С. 168-177.
106. Криштопа О. М. Проблемні питання єдиної нотаріальної процесуальної форми (на прикладі аналізу Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961р. про скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів (Конвенція про апостиль) / О. М. Криштопа // Зб. наукових праць Другої міжнародної науково практичної конференції «Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність», присвячена світлій пам’яті вчених-процесуалістів Київської школи (25-26 листопада 2010 м. Київ). – К.: КНУТШ, 2010. – С. 556-559.
107. Крон Р. Гаагские конвенции и нотариат / Ричард Крон // Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
108. Кузнецов M. I. Некоторые особенности развития международного частного права / М. І. Кузнецов // Советский ежегодник международного права. – 1991. – № 1. – С.23-25.
109. Кухарев О. Є. Виконання заповіту: проблеми теорії та практики: Монографія. / О. Є.Кухарєв. – Х.: ТОВ «Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив», 2009. – 263 с.
110. Лазарев В. В. Пробелы в праве и пути их устранения / В. В. Лазарев. – М.: «Юридическая литература». – 1974. – 184 с.
111. Лапин Г. Э. Консульская служба : Учебное пособие / Г. Э. Лапин; Дипломатическая академия МИД России. Каф. дипломат. и консул. службы. – М. :Международные отношения, 2002. – 224 с.
112. Латинский нотариат. [Електронний ресурс] // Мир нотариата. web-энциклопедия. – Режим доступу : http://mirnot.narod.ru/latnot.html
113. Латинский нотариат. [Електронний ресурс] // Центр нотариальных исследований. – Режим доступу : http://www.notiss.ru/index.php?id=28
114. Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов: Учеб. пособие / М. М. Лебедева. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 271 с.
115. Лисюткин А. Б. Юридическая техника и правовые ошибки / А. Б. Лисюткин // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 22-28.
116. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век / И. И. Лукашук. Институт государства и права РАН. – М.: Спарк, 2000. – 279 с.
117. Лунц Л. А. Международное частное право. Общая часть. / Л. А. Лунц. – Всесоюзн. институт юр. наук. – М. : Госюриздат, 1959. – 280 с.
118. Макогон Б. В. Общая характеристика процессов глобализации в правовой сфере // История государства и права. – М.: Юрист, 2007. – № 3. – С. 2-4.
119. Медведев И. Г., Треушников С. С. О регулировании численности нотариусов (сравнительно-правовой анализ) в кн. Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
120. Медведев И. Г. Международное частное право и нотариальная деятельность. (2-е изд.) / И. Г. Медведев. – М. : Волтер Клуверт, 2005. – 272 с.
121. Медведев И. Г. Современный латинский нотариат: Обзор последних решений [Електронний ресурс]. // Центр нотариальных исследований. – Режим доступу : http://www.notiss.ru/usrimg/discours.htm
122. Международное право: Учебник. Изд. 2-е, доп. и перераб. / Отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов. – М.: Междунар. отношения. – 1998. – 624 с.
123. Международное частное право: Учебник / Г. К. Дмитриева, Л. П. Ануфриева, К. А. Бекяшев. Под ред. Г. К. Дмитриевой. – М. : Изд. Проспект. – 2008. – 688 с.
124. Мейер Д. И. Русское гражданское право / Д. И. Мейер. – В 2-х ч. М. : Статут, 2000. – 831с. (Классика российской цивилистики. – По испр. и доп. 8-му изд., 1902.
125. Мережко А. А. Введение в философию международного права. Гносеология международного права / А. А. Мережко. – К.: Юстиніан. – 2002. – 192 с.
126. Мережко А. А. История международно-правовых учений : Учебное пособие /А. А. Мережко. – К.: Таксон. – 2006. – 492 с.
127. Мережко А. А. Коллизионное право США / А. А. Мережко. – К. : Юстиниан, 2003. – 136 с.
128. Мережко А. А. Наука международного частного права: история и современность / А. А. Мережко. – К.: Таксон. 2006. – 356 с.
129. Мережко А. А. Наука политики международного права: истоки и перспективы / А. А.Мережко. – К. : Юстиниан, 2009. – 144 с.
130. Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики / О. О. Мережко. – К.: Таксон, 2002. – 344 с.
131. Мережко О. О. Проблеми теорії міжнародного публічного права / О. О. Мережко. – К.: Юстиниан, 2010. – 320 с.
132. Міжнародне судочинство / Кол. авт.: За заг. ред.. акад..НАН України Ю. С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2009. – 260 с.
133. Монастырский Ю. Э. Пределы применения иностранных законов в целях правосудия по международным спорам / Ю. Э. Монастырский // Московский журнал международного права. – 1996. – № 3. – С. 159.
134. Муравйов В. Система міжнародних угод, які регулюють сферу інвестицій // Український правовий часопис. Вип. № 5. – С. 54-59.
135. Мурадьян Э. М. Нотариальные и судебные процедуры / Э. М. Мурадьян. Серия: «Res cottidiana» – М.: Юристъ, 2006. – 470 с.
136. Муранов А. И. Международный договор и взаимность как основания приведения в исполнение в России иностранных судебных решений. – М.: «Статут», – 2003. – 192 с.
137. Некрошюс В. Нотариат в Литве и аспекты международного сотрудничества. В кн. Международное сотрудничество в нотариальной и судебной сфере/ Под. Ред. В. В.Яркова, И. Г.Медведева. – СПб.: Издательский дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 232 с.
138. Нешатаева Т., Павлова Н. Иностранные предприниматели и международное частное право // Закон. – М.: Известия, 1998. – № 7. – С. 34-35.
139. Нижник Н. Р. До питання про співвідношення приватного і публічного права. // Зб. наук. праць (за матерілами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003 р.) Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін.. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
140. Ноговіцина Ю. О. Міжнародно-правові аспекти правонаступництва України / Ю. О. Ноговіцина ; наук. ред. О. В. Задорожній; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – К. : Вид. дім «Промені», 2006. – 352 с.
141. Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
142. О Латинском нотариате: Международный Союз Латинского Нотариата как инструмент содействия в развитии международного нотариата. [Електронний ресурс] // сайт нотариуса Максимовой Г. М. – Режим доступу : http://maksimova.su/latin-notary.htm
143. Олександру Задорожньому – 50: статті та есе учнів та колег. – Одеса: Фенікс, 2010. – 474 с.
144. Основні світові системи нотаріату. Латинський нотаріат. Міжнародний союз латинського нотаріату [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вінницької обласної нотаріальної палати. – Режим доступу : http://www.notariat.vn.ua/notariat/notariat-v-sviti
145. Павлова Л. Історія Української нотаріальної палати [Електронний ресурс] // Юридичний журнал. – 2008. – № 12 – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3097
146. Паламарчук В. Приватне право людини у світовому вимірі / В. Паламарчук // Юрид Вісн. України. – 1999. – 20-26 трав. – (Інформ. Прав. Банк. – С. 24-25).
147. Панталієнко Я. П. Адвокат у нотаріальному процесі: у навчальному посібнику «Адвокатура України: Навчальний посібник» / За ред. доктора юридичних наук, професора С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2007. – 940 с.
148. Панталієнко Я. П. Загальні правила посвідчення правочинів / Я. П. Панталієнко // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2005. – № 12 (14). – С. 5-7.
149. Панталієнко Я. П. Кодифікаційні неузгодженості цивільного законодавства, законодавства України про нотаріат в аспекті гармонізації європейського законодавства / Я. П. Панталієнко // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 12 (26). – С. 20-23.
150. Панталієнко Я. П. Особливості участі адвоката у нотаріальному процесі / Я. П. Панталієнко // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 7(21). – С. 32-41.
151. Панталієнко Я. П. Процедура вчинення нотаріальних проваджень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Я. П. Панталієнко. – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К.: 2010. – 20 с.
152. Панталієнко Я. П. Процедура вчинення нотаріальних проваджень. Дисерт на здоб. канд.. юрид. наук. спец.: 12.00.03. «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Я. П. Панталієнко. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К. – 2010. – 215 с.
153. Панталієнко Я.П. Особливості та проблеми у врегулюванні питання місця вчинення нотаріальних дій як одного із загальних правил вчинення нотаріального процесу (на прикладі України та зарубіжних країн) // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 4(18) . – С. 11-20.
154. Первомайський О. Давайте переосмыслим… К новому пониманию источников права // Юридическая практика. – 2002. – № 8 (218). – С. 7.
155. Петражицкий Л. И. Теория права и государства. – СПб.: Издательство «Лань», 2000. – 608 с. (Серия «Мир культуры, истории и философии»).
156. План дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, дата прийняття: 18 червня 2007 р [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http//zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin /laws/main.cgi?nreg=994_956&fpage=1&text=%ED%EE%F2%E0%F0&x=2&y=9
157. Плотникова О. В. Консульские отношения и консульское право: Учеб. для вузов /О. В. Плотникова. – М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 208 с.
158. Поpфіp’єва О. К. Уніфікація правового регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів у міжнародному приватному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. К. Поpфіp’єва. – Hац. юpид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 20 с.
159. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М. : «Статут», 2001. – 353 с. (Классика российской цивилистики).
160. Притика Ю. Межі судового контролю за рішеннями Міжнародного комерційного арбітражу / Ю. Притика // Право України. – 1997. – № 10. – С. 44-46.
161. Про УНП [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Української нотаріальної палати. – Режим доступу : http://palata.notariat.org.ua/aboutunp/
162. Проект Закону «Про електронну торгівлю» № 3114 від 17.02.2003 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=14256
163. Радзієвська Л. К. Деякі питання нотаріального права в світлі рішень ХХУІІ з’їзду КПРС / Л. К. Радзієвська // Вісник Київського університету. – Вип. 29. – 1988. – С. 30-33.
164. Ревейар М. Защита совершеннолетних в международном частном праве (комментарий судебной практики) // Нотариат за рубежом: позитивный опыт / Центр нотариальных исследований: Материалы и статьи. Вып. 7. СПб.: Издательский Дом С-Петерб гос. ун-та. Издательство юридического факультета СпбГУ, 2006. – 504 с.
165. Репецький В. М. Дипломатичне і консульське право : підручник / В. М. Репецький. – Львів : ВАТ «Бібльос», 2002. – 352 с.
166. Розенберг М. Г. Принципы международных коммерческих договоров (принципы УНИДРУА (UNIDROIT): Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 563 с.
167. Ромовська З. В. Українське цивільне право. Спадкове право. Академічний курс: Підручник. / З. В. Ромовська. – К.: Правова єдність. – 2009. – 264 с.
168. Рубанов А. А. «Автономия воли» в международном частном праве как теоретич