Божидарнік Тарас Вікторович. Управління гнучким розвитком підприємств в трансформаційній економіці: стратегічний аспект

brief description

Божидарнік Тарас Вікторович. Управління гнучким розвитком підприємств в трансформаційній економіці: стратегічний аспект: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003

Божидарнік Т.В. Управління гнучким розвитком підприємств в трансформаційній економіці: стратегічний аспект. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
В роботі здійснено системний економічний аналіз сутності та особливостей формування системи управління гнучким розвитком підприємства в трансформаційній економіці. Запропоновано авторське трактування категорій розвиток” та управління розвитком”, які є ключовими в концепції управління гнучким розвитком підприємства”.
Розвиток підприємства в трансформаційній економіці проаналізований в контексті досягнення конкурентоспроможності за допомогою механізму управління витратами, головним елементом якого виступає структуризація витрат на етапі розподілу та перерозподілу ресурсів з врахуванням зміни динаміки та структури ринкового попиту.
Проаналізовано механізм впливу життєвого циклу продукту (підприємства) на формування та реалізацію системи стратегічного управління розвитком підприємства в ринковому середовищі. Розроблено шляхи досягнення конкурентних переваг підприємства на основі концепції управління витратами, головним елементом якої є оптимізація витрат підприємства залежно від кон’юнктури ринку.

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є наступні узагальнюючі висновки та рекомендації теоретичного та практичного спрямування:

Успішне проведення ринкових реформ потребує створення системи управління підприємством, яка здатна забезпечити гнучкий його розвиток адекватно змінам зовнішнього середовища. Вирішення цього завдання можливе за умови розуміння сутності, закономірностей, тенденцій розвитку підприємницької діяльності в конкретних соціально-економічних умовах.

2. Особливістю розвитку суб`єктів підприємництва в Україні є те, що у більшості випадків матеріальною основою, імпульсом його становлення слугував розподіл та перерозподіл національного багатства країни між фізичними особами, що негативно впливає на ефективність функціонування реального сектору економіки.
3. Проблема розширення виробництва на мікрорівні пов’язана передусім з витратами, капітальними вкладеннями, вирішення якої можливе за умови опанування та ефективного використання: механізму перетворення капіталу в доходи і навпаки; механізму перетворення заощаджень в інвестиції; механізму розробки та реалізації стратегії розвитку.
4. Стратегічний аспект управління підприємством проявляється в досягненні стабільної конкурентоспроможності завдяки диференційованому розвитку його потенціалу з врахуванням динаміки ринкового попиту. Виходячи з положення концепції стратегічного управління, що головною метою діяльності підприємства є такий рівень конкурентноспроможності, який забезпечує йому ефективне функціонування - управління розвитком підприємства” в контексті предмету дисертаційного дослідження використовується як синонім управління конкурентоспроможністю”.
5. В умовах динамічного ринкового попиту гнучкість підприємства виступає головною формою його розвитку та засобом адаптації до зовнішнього середовища. Перевага використання поняття гнучкий розвиток підприємства” полягає в тому, що за його допомогою акцентується увага на складності процесу розвитку підприємства порівняно зі традиційною схемою: від простого до складного, від менш досконалого до більш досконалого”.
6. Дослідження господарського механізму як основних форм та методів використання економічних законів у системі стратегічного управління гнучким розвитком підприємства дало змогу зробити висновок, що головною функцією господарського механізму є регулювання виробничого процесу відповідно до суспільних потреб, які в перехідній економіці приймають форму ринкового попиту. На рівні господарюючого суб’єкта система управління виконує роль організаційного механізму встановлення та підтримки рівноваги між внутрішнім та зовнішнім середовищем. Економічний механізм забезпечує взаємозв’язок між різними виробничими процесами та є одним з головних елементів системи управління гнучким розвитком підприємства.
7. Здійснено класифікацію факторів, що обмежують ріст виробництва за трьома рівнями:
високі витрати у галузі; нестача грошових засобів; знос обладнання; нерозвиненість ринку збуту;
неплатоспроможність замовника; конкуренція іноземних виробників; висока вартість паливно-енергетичних ресурсів;
загальна економічна та політична ситуація в країні; конкуренція з боку вітчизняних підприємств; нерозвиненість ринку робочої сили.
8. Теоретично обґрунтовано вирішальну роль процесу структуризації витрат на етапі розподілу ресурсів у забезпеченні гнучкої форми розвитку підприємства. Використання категорії структуризації витрат” відображає факт свідомого розподілу ресурсів підприємства за формами та видами його діяльності з врахуванням динаміки (прогнозу) ринкового попиту, використання яких і формує кінцеву структуру витрат на виробництво конкретної кількості та якості продукції, послуг.
9. Результати аналізу динаміки структури витрат на машинобудівних та деревообробних підприємствах Волинської області засвідчив про відсутність стійких залежностей між величиною, структурою витрат та узагальнюючими результатами діяльності, що є ознакою відсутності системи управління гнучким розвитком в умовах змінюваності попиту на продукцію. Із стратегічної точки зору найбільш загрозливою тенденцією в динаміці витрат є зменшення їх питомої ваги на оплату праці.
10. Виявлено, що різні витрати підприємства не є незалежними величинами константами, а динамічними компонентами з великим потенціалом взаємозв’язку між собою так і з довготривалим впливом на соціально-економічні результати його діяльності. Впровадження системи управління витратами, яка орієнтована на гнучкий розвиток виробництва, дає змогу здійснювати постійний моніторинг за їх здійсненням з метою оптимізації і цільового спрямування, залежно від динаміки ринкового попиту та підвищення конкурентоспроможності підприємства в майбутньому.