БУЛКІНА АННА ВОЛОДИМИРІВНА. ДІАЛОГІЧНИЙ ЛЮБОВНИЙ ДИСКУРС У ТВОРЧОСТІ ТОМАСА ГАРДІ (прагмакогнітивний аспект)

brief description

БУЛКІНА АННА ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ДІАЛОГІЧНИЙ ЛЮБОВНИЙ ДИСКУРС У ТВОРЧОСТІ ТОМАСА ГАРДІ (прагмакогнітивний аспект)"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
БУЛКІНА АННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 811.111’42:82-83 Т.Гарді
ДІАЛОГІЧНИЙ ЛЮБОВНИЙ ДИСКУРС У ТВОРЧОСТІ
ТОМАСА ГАРДІ
(прагмакогнітивний аспект)
Спеціальність – 10.02.04 – германські мови
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
Неборсіна Наталія Павлівна,
доктор філологічних наук, доцент
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДІАЛОГІЧНОГО ЛЮБОВНОГО ДИСКУРСУ............................................ 11
1.1.Основні напрями дослідження діалогічного дискурсу ............................... 11
1.2. Творчість Томаса Гарді як об’єкт лінгвістичних досліджень ................... 17
1.3. Основні підходи до визначення та аналізу діалогічного любовного
дискурсу ................................................................................................................. 23
1.4. Методи та методологія дослідження діалогічного любовного
дискурсу у творчості Томаса Гарді ..................................................................... 30
Висновки до розділу 1 .......................................................................................... 55
РОЗДІЛ 2 ГАРМОНІЙНИЙ ДІАЛОГІЧНИЙ ЛЮБОВНИЙ
ДИСКУРС У РОМАНАХ ТОМАСА ГАРДІ.................................................. 59
2.1. Мовленнєвий жанр «знайомство»: прагмакогнітивні особливості .......... 59
2.1.1. Аналіз жанру «знайомство» з точки зору сценарності та
конвенційності його реалізації. ...................................................................... 59
2.1.2. Реалізація фатичної інтенції у мовленнєвому жанрі
«знайомство» .................................................................................................... 69
2.1.3. Реалізація інтенції скорочення комунікативної дистанції
у мовленнєвому жанрі «знайомство»............................................................. 76
2.2. Мовленнєвий жанр «пропозиція руки та серця»: прагмакогнітивні
особливості .......................................................................................................... 103
2.2.1. Аргументативність мовленнєвого жанру «пропозиція руки
та серця».......................................................................................................... 103
2.2.2. Параметри ритуалізованості мовленнєвого жанру
«пропозиція руки та серця»………………………………………….……..114
2.2.2.1. Мовленнєвий жанр «пропозиція руки та серця»
жорсткої формалізації......................................................................... 119

3
2.2.2.2. Мовленнєвий жанр «пропозиція руки та серця»
м’якої формалізації. ............................................................................ 131
Висновки до розділу 2 ........................................................................................ 139
РОЗДІЛ 3 КОНФЛІКТНИЙ ДІАЛОГІЧНИЙ ЛЮБОВНИЙ ДИСКУРС
У РОМАНАХ ТОМАСА ГАРДІ ..................................................................... 142
3.1. Комунікативно-рольове позиціонування, стратегії та тактики
учасників у мовленнєвому жанрі «суперечка закоханих».............................. 142
3.2. Семантичні типи конфліктних діалогічних взаємодій у любовному
дискурсі ................................................................................................................ 158
3.3. Конфлікт через ревнощі як найбільш репрезентативний тип
негармонійної діалогічної інтеракції у любовному дискурсі......................... 171
Висновки до розділу 3 ........................................................................................ 188
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................... 194
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ....................... 220
ДОДАТКИ........................................................................................................... 222
4
ВСТУП
Одним із принципових чинників соціалізації людини є її комунікативна
діяльність. Прагнення науковців дослідити особливості «мови в дії», тобто
прагматичний аспект спілкування, зумовлює зростання уваги мовознавців до
вивчення діалогу, специфіки і закономірностей його функціонування, що
становить одну з актуальних проблем сучасного мовознавства, якій
присвячена дисертація.
Засади теорії діалогу, як відомо, були закладені в працях М. Бахтіна,
Г. Винокура, Л. Щерби, Л. Якубинського, В. Виноградова. Різноаспектне
дослідження діалогу представлене в роботах таких сучасних вітчизняних і
зарубіжних науковців: Д. Бома, Г.П. Грайса, І. Стерніна, Д. Ізоренкова,
Х. Сакса, Дж. Джефферсона, Е. Щеглоффа, І. Борисової, Т. Шмельової,
Т. Плеханової, Л. Дускаєвої, Т. Колокольцевої, І. Фролової, Л. Безуглої,
Д. Нікуліна, П. Вомака, Дж. Заппена, М. Фрідмана, М. Кейера та інших.
Художній діалог, що підлягає моделюванню автором, досліджували
В. Одинцов, Г. Хісамова, Г. Поліщук, В. Лагутін, О. Волков, С. Дадян,
В. Соколова, Ф. Бацевич, І. Романюк, П. де Хаан, К. Аксельсон, Х. Бааб,
Р. Бішоп та інші.
Специфіка міжособистісної комунікативної взаємодії в художньому
діалозі сповна проявляється у сфері любовного спілкування. Феномен
кохання виступив об’єктом дослідження численних лінгвістичних праць,
серед яких насамперед варто відзначити роботи С. Воркачова, Ю. Степанова,
Л. Вільмс, Є. Каштанової, Б. Фер і Дж. Рассела, А. Тананіної, І. Борисової.
Проблема виокремлення та функціонування любовного дискурсу і деяких
його жанрів знайшла своє відображення у працях таких дослідників, як
М. Фуко, А. Греймас і Ж. Фонтаній, Р. Барт, Ю. Крістева, Т. Ренц, Н. Кушнір,
Є. Матвєєва та інших.
Формування і функціонування діалогічного любовного дискурсу
загалом, а також окремих його жанрів становить значний інтерес для
лінгвістичного дослідження.
5
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена насамперед
поглибленою увагою сучасного мовознавства до дослідження мовних явищ
«у дії» й у тісному взаємозв’язку з когнітивними чинниками мовлення.
Відсутність в українській і зарубіжній германістиці праць, які би розглядали
під зазначеним кутом зору проблему моделювання діалогічного любовного
дискурсу в романній творчості Томаса Гарді, робить дисертаційне
дослідження важливим і актуальним.
Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу
прагмакогнітивних особливостей діалогічного любовного дискурсу у
творчості Томаса Гарді, що передбачає такі завдання:
 виділити напрями вивчення діалогічного дискурсу в сучасній
лінгвістиці;
 окреслити основні підходи до лінгвістичного дослідження
діалогічного любовного дискурсу;
 визначити репрезентативні мовленнєві жанри діалогічного
любовного дискурсу у творчості Томаса Гарді й окреслити їхнє місце в
континуумі любовних стосунків персонажів романів;
 виокремити комунікативні стратегії учасників діалогічних
інтеракцій у романах Томаса Гарді;
 встановити типологію комунікативних тактик учасників
спілкування в романах Томаса Гарді;
 виявити сценарні параметри моделювання мовленнєвих жанрів у
межах діалогічного любовного дискурсу романів Томаса Гарді.
Об’єктом дослідження є діалогічний любовний дискурс у творчості
Томаса Гарді.
Предметом дослідження є прагмакогнітивні особливості реалізації
комунікативних стратегій і тактик учасників діалогічного любовного
дискурсу в романах Томаса Гарді.
6
Методи дослідження визначаються поставленими завданнями,
матеріалом, теоретичною спрямованістю роботи і мають комплексний
характер: описово-порівняльний метод – для аналізу окремих різновидів
персонажного спілкування; квантитативний метод – для опрацювання
кількісних даних дослідження романів Т. Гарді; функціонально-аналітичний
метод – для розгляду діалогічної взаємодії як єдності змістових і мовних
елементів; метод контекстуального аналізу – для детального вивчення
позамовних чинників, що впливають на специфіку реалізації діалогічної
інтеракції; метод інтерпретаційного аналізу художнього тексту.
Матеріалом дослідження є чотирнадцять романів Томаса Гарді
загальним обсягом 5297 сторінок.
Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні
прагмакогнітивних аспектів діалогічної персонажної інтеракції в межах
любовного дискурсу романів Томаса Гарді: 1) виділено репрезентативні
жанри діалогічного любовного дискурсу; 2) здійснено аналіз сценарних
параметрів моделювання мовленнєвих жанрів; 3) виокремлено та розглянуто
стратегії і тактики комунікантів; 4) з’ясовано параметри ритуалізації
мовленнєвого жанру «пропозиція руки та серця» і запропоновано два типи
його формалізації; 5) визначено семантичні типи конфліктних діалогічних
інтеракцій.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у внеску до
дискурсології (виділення й аналіз діалогічного любовного дискурсу),
жанрології (аналіз основних особливостей діалогічних мовленнєвих жанрів
«знайомство», «пропозиція руки та серця» і «суперечка закоханих»),
лінгвістичної прагматики (виділення й аналіз стратегій і тактик жанрів
«знайомство», «пропозиція руки та серця» і «суперечка»), когнітології
(розгляд мовленнєвих жанрів у зв’язку із лінгвокультурною
конвенціоналізованістю доби, моделювання мовленнєвих жанрів,
дослідження конфігурації конфліктів через ревнощі), конфліктології (аналіз
конфліктних взаємодій між закоханими).
7
Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості
використання його основних положень і результатів у нормативній
навчальній дисципліні «Основи теорії мовної комунікації», у спецкурсах із
комунікативної лінгвістики та лінгвопрагматики, в укладанні навчальних
посібників, а також у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів.
На захист винесені такі положення:
1. Діалогічний любовний дискурс романів Томаса Гарді є таким, що
обслуговує сферу романтичних стосунків та поділяється на гармонійний, що
охоплює діалогічні інтеракції, у яких кожен учасник демонструє настанови
на кооперативні мовленнєві дії, та конфліктний, у якому один чи обидва
учасники мають конфронтаційні комунікативні настанови.
2. У художньому дискурсі романів Томаса Гарді вирізняють окремі
етапи континууму любовних стосунків персонажів: етап ініціації стосунків,
етап інтенсифікації та стабілізації романтичних стосунків, етап подальшого
розвитку романтичних стосунків. Кожен із зазначених етапів
характеризується специфічними рисами мовленнєвої поведінки учасників
діалогічної інтеракції та реалізується за допомогою низки мовленнєвих
жанрів.
3. Мовленнєвий жанр «знайомство», який є найбільш
репрезентативним для етапу ініціації романтичних стосунків,
характеризується наявністю фатичної інтенції та інтенції скорочення
комунікативної дистанції, кожна з яких реалізується за допомогою стратегії
самопрезентації, стратегії ввічливості, інтерогативної стратегії, стратегії
позитивного оцінювання, стратегій залицяння та флірту.
4. Мовленнєвий жанр «пропозиція руки та серця», що репрезентує етап
інтенсифікації і стабілізації романтичних стосунків, є аргументативноритуальним і характеризується наявністю стратегії переконання, яка
розкривається за допомогою низки мовленнєвих тактик: твердження,
прохання, обіцянка, інтерогація.
8
Жорстка формалізація дискурсивних форм цього жанру здебільшого
виникає між учасниками, які не проходили етап первісної формалізації
романтичних відносин, та відбувається за таким сценарним фреймом:
ініціація → прохання → негативна реакція адресата → аргументація
адресанта → повторна відповідь адресата → прохання про дозвіл
сподіватися/повторну пропозицію → остаточна відповідь адресата.
М’яка формалізація дискурсивних форм цього жанру характеризується
недотриманням сценарного розгортання, відсутністю ядерного прохання Will
you marry me?, обміном традиційними гендерними ролями у стосунках
адресант-адресат (ініціатором пропозиції може виступати жінка), зміщенням
смислового центру аргументації щодо прийняття пропозиції від адресанта
повідомлення на його адресата.
5. Жанр «суперечка закоханих» є найбільш репрезентативним для етапу
подальшого розвитку романтичних стосунків і характеризується декількома
семантичними типами конфронтації: конфлікт ставлень і оцінок
ситуацій/об’єктів; конфлікт інтересів; конфлікт через ревнощі; конфлікт із
приводу інформації і конфлікт-заміщення, серед яких домінантним є
конфлікт через ревнощі, що виникає на перетині двох конфігурацій:
суперництва та прив’язаності.
6. З огляду на соціально-культурний контекст часу романної дії,
спостерігається тенденція до вербалізації мовленнєвих жанрів любовного
дискурсу із порушеннями лінгвокультурної конвенціоналізованості
пізньовікторіанської доби, як-от активна комунікативна роль жінки,
недотримання сценарного розгортання, порушення етикетних норм
поведінки, ранній перехід до залицяння та флірту.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки
дисертації були апробовані на Всеукраїнській науковій конференції за
участю молодих учених «Мова, свідомість, художня творчість, інтернет у
дзеркалі сучасних філологічних студій» (Київ, 2013), ХХІІ Міжнародній
конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2013), V
9
Міжнародному науковому форумі «Сучасна англістика і романістика:
перший рубіж нового тисячоліття» (Харків, 2013), Міжнародній науковій
конференції «Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор»
(Київ, 2013), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених
«Філологічна наука в інформаційному суспільстві» (Київ, 2014), ХХІ
Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців
«Ломоносов» (Москва, 2014), Міжнародній науковій конференції «Сучасна
філологія: парадигми, напрямки, проблеми» (Київ, 2014), Міжнародній
науково-практичній конференції «Лінгвокогнітивні та соціокультурні
аспекти комунікації» (Острог, 2014), «Modern Problems of Education and
Science – 2015» (Будапешт, 2015). Результати дослідження відображені в
дев’яти наукових публікаціях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі Вступу, трьох
розділів, Висновку, Списку використаної літератури, Списку джерел
ілюстративного матеріалу та Додатків. Загальний обсяг роботи становить 230
сторінок, обсяг основного тексту – 193 сторінки.
У Вступі обґрунтовується новизна теми та проблематики дослідження,
визначаються об’єкт і предмет вивчення, окреслюються мета та завдання
дослідження, відзначаються його наукова новизна та практична значущість,
формулюються положення, що виносяться на захист, міститься інформація
щодо апробації та структури роботи.
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження діалогічного
любовного дискурсу» окреслюються основні підходи до визначення та
вивчення діалогічного дискурсу в межах мовознавчих досліджень. Викладені
основні методологічні засади дослідження діалогічного дискурсу у творчості
Томаса Гарді, подаються результати кількісного аналізу діалогічних
інтеракцій у романах письменника й обґрунтовується необхідність
виокремлення діалогічного любовного дискурсу як найбільш
репрезентативного для діалогічного дискурсу в романах митця.
Пропонується поділ континууму персонажного діалогічного любовного
10
дискурсу романів на конфліктний і гармонійний, а також відповідно до етапів
розвитку любовних стосунків у романі. Обґрунтовується виділення найбільш
репрезентативних жанрів у діалогічному любовному дискурсі романів
Томаса Гарді, окреслюються методологічні підходи до їхнього дослідження,
використані у роботі.
У другому розділі «Гармонійний діалогічний любовний дискурс у
романах Томаса Гарді» проаналізовано жанри «знайомство» і «пропозиція
руки та серця». Виділено провідні інтенції мовленнєвого жанру
«знайомство»: фатичну інтенцію й інтенцію скорочення комунікативної та
соціальної дистанції. Запропоновано аналіз мотивів фатичної інтенції, а
також базових способів встановлення контакту. Виокремлено та здійснено
ґрунтовний аналіз стратегій і тактик, що сприяють реалізації інтенції
скорочення соціальної та комунікативної дистанції у діалогічному жанрі
«знайомство» в межах любовного дискурсу. Обґрунтовується доцільність
визначення жанру «пропозиція руки та серця» як аргументативноритуального. Аналізуються параметри ритуалізації мовленнєвого жанру,
вирізняється мовленнєвий жанр «пропозиція руки та серця» м’якої і жорсткої
формалізації, а також аналізуються стратегії і тактики аргументативності
жанру.
У третьому розділі «Конфліктний діалогічний любовний дискурс у
романах Томаса Гарді» аналізується репрезентативний жанр «суперечка»,
розглядається комунікативно-рольове позиціонування, стратегії і тактики
його учасників. Виділяються семантичні типи конфліктних взаємодій
відповідно до значення конфронтації у суперечці, а також розглядається
конфлікт через ревнощі як найбільш репрезентативний тип конфліктної
інтеракції у любовному дискурсі романів Томаса Гарді.
У Висновках підбиваються підсумки дослідження, окреслюються
перспективи подальшого вивчення діалогічного дискурсу у творчості Томаса
Гарді.

bibliography

ВИСНОВКИ
Вивчення діалогічного дискурсу є однією з центральних проблем у
межах сучасних мовознавчих досліджень та охоплює декілька напрямків:
комунікативний, функціонально-прагматичний і когнітивний.
Діалогічний дискурс у художніх творах виступає конститутивним
елементом змодельованої автором художньої дійсності та формується як
континуум діалогів, що є композиційно-мовленнєвими формами художнього
твору, а також тісно пов'язаний із соціальним і культурно-історичним
контекстом художньої дії.
Вивчення особливостей перебігу діалогічних інтеракцій на матеріалі
текстів художніх творів становить фундамент багатьох наукових праць,
оскільки мовленнєва взаємодія персонажів фікціональних творів наочно та
сконденсовано відображає перебіг «реальної» комунікації, виразно
експлікуючи всі її особливості. Дослідження діалогу персонажів як різновиду
художньо змодельованої комунікації відкриває ширші можливості для
формування уявлення про когнітивні і прагматичні особливості зображеного
мовлення, про умови та фактори, що впливають на моделювання інтеракцій
персонажів у художньому просторі.
Романна творчість Томаса Гарді, англійського письменника ХІХ – ХХ
сторіч, складається з чотирнадцяти творів, написаних у 1871–1895 роках, і
виразно експлікує тенденції соціального та культурного життя епохи «зламу
століть». Епістемологічна криза цього періоду охоплює не лише
економічний і науковий процес, індустріалізацію, лібералізацію релігійної
думки, але й переосмислення родинних цінностей і традицій любовного
міжособистісного спілкування, що насамперед були викликані становленням
концепції Нової жінки, протиставленої Жінці-янголу в домі вікторіанської
доби.
Основу романів Томаса Гарді становлять любовні трикутники, на
вершині яких у більшості творів перебуває саме жіночий персонаж.
191
Діалогічна персонажна інтеракція становить основну характерологічну і
сюжетотворчу силу романів письменника. Найбільш репрезентативним
типом діалогічного дискурсу у творах Томаса Гарді є діалогічний любовний
дискурс, що було підтверджено також результатами аналізу за допомогою
методу кількісних підрахунків: кількість діалогів, що належать до любовного
дискурсу, суттєво зростає від першого роману (17 діалогів) до останнього (92
діалоги) та не залежить від кількості любовних ліній у романі. Загалом
любовний діалогічний дискурс складає в середньому 38% від загального
діалогічного дискурсу в художньому просторі романів Томаса Гарді.
Діалогічний любовний дискурс у межах дослідження, слідом за Т.Ренц,
визначаємо як особистісно-орієнтований дискурс, що є продуктом спільної
комунікативної діяльності романтичних партнерів, складається з безлічі
кодифікованих знаків, продукованих ними в процесі спілкування,
спрямований на реалізацію потреби кохати і бути коханим(ою) та обслуговує
сферу романтичних стосунків.
Виокремлено три етапи розвитку романтичних відносин у творах
Томаса Гарді: етап ініціації стосунків, що охоплює знайомство учасників
романтичної діади та їхнє первісне взаємооцінювання; етап інтенсифікації і
стабілізації романтичних стосунків, який охоплює подальші зустрічі та
взаємне пізнання закоханих, що завершується, у разі взаємності почуття,
формалізацією любовних стосунків: освідченням у коханні, пропозицією
руки та серця і весіллям; етап подальшого розвитку романтичних стосунків,
що полягає в розгортанні, а інколи і руйнуванні, любовних стосунків після
їхньої офіційної формалізації.
Найбільш репрезентативними жанрами, що реалізують любовний
дискурс персонажів романів Томаса Гарді на різних етапах розвитку
романтичних стосунків, є мовленнєві жанри «знайомство», «пропозиція руки
та серця» і «суперечка закоханих».
Знайомство майбутніх закоханих охоплює їхню першу діалогічну
інтеракцію та справляє значний вплив на подальший розвиток їхніх відносин.
192
Знайомства інших персонажів, яких у майбутньому не поєднають любовні
стосунки, у романах не вербалізуються. Перебіг знайомства у межах
любовного дискурсу романів Томаса Гарді нерідко відбувається з
порушенням норм лінгвокультурної конвенціоналізованості
пізньовікторіанської доби, що насамперед проявляється у незвичних
обставинах знайомства, активній комунікативній ролі жінки, порушеннях
етикетних норм, а також переході до залицяння і флірту. Такий спосіб
моделювання жанру у романах дає змогу виокремити стосунки персонажів як
особливі, такі, що вирізняються з-поміж сірого унормованого буття, а також
експлікують тенденції до лібералізації особистого життя і ролі жінки у
суспільстві кінця ХІХ сторіччя.
Аргументативно-ритуальний діалогічний мовленнєвий жанр
«пропозиція руки та серця» у романах Томаса Гарді відображає дві тенденції
у ставленні до особистого життя і любовних переживань: реалізація жанру у
жорсткій формалізації, із дотриманням необхідних сценарних стадій
«ритуалу» відображає давнє вікторіанське уявлення про шлюб як про угоду
двох сімей, де жінка перебувала у пасивній ролі Янгола, що насамперед має
дбати про свою репутацію, а шлюб сприймає як «перемогу», «ініціацію» і
своє головне призначення; м’яка ж формалізація жанру експлікує нове
ставлення до любовних переживань, у яких емоції переважають над раціо, а
суворо регламентований розподіл ролей і порядок дій відступає на задній
план. Окрім того, пропозиція руки та серця у жорсткій формалізації
відбувається тоді, коли комуніканти не впевнені у почуттях один одного та, у
разі відмови адресата, прагнуть насамперед «зберегти своє соціальне
обличчя».
Найбільш репрезентативним мовленнєвим жанром, що експлікує етап
подальшого розвитку любовних стосунків, є суперечка закоханих. Це можна
пояснити тим, що лише після офіційної формалізації стосунків і закріплення
свого статусу жінка отримувала можливість демонструвати більшу
комунікативну свободу та відстоювати власну позицію. Незважаючи на це,
193
найчастіше саме жінка виступає пасивним опонентом конфлікту і
використовує стратегію толерантності для його врегулювання. Агресивна
комунікативна поведінка жінки здебільшого є свідченням її низького
походження та формує її образ як негативного персонажа.
Аналіз діалогічного дискурсу в межах виділених жанрів показав, що
вибір засобів комунікативного впливу на співрозмовника великою мірою
визначений соціальним і когнітивним контекстом мовців і залежить,
зазвичай, від адресанта мовленнєвої взаємодії. Крім того, проведений аналіз
ілюструє специфіку реалізації соціальних відносин англійського суспільства
кінця ХІХ – початку ХХ століття, зокрема у сфері романтичного спілкування.
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у залученні до аналізу
невербальних компонентів любовного спілкування, у порівняльному розгляді
любовного дискурсу романів Томаса Гарді та його екранізацій, а також у
розгляді особливостей моделювання діалогічного любовного дискурсу у
творчості сучасних письменників.