Данько Катерина Станіславівна Методичні основи архітектурно-пла­нувальної організації енергоефективних багатоквартир­них житлових будинків

brief description

Данько Катерина Станіславівна, асистент кафедри ри­сунка та живопису архітектурного проектування цивільних будівель і споруд: «Методичні основи архітектурно-пла­нувальної організації енергоефективних багатоквартир­них житлових будинків» (18.00.02 - архітектура будівель і споруд). Спецрада Д 26.056.02 у Київському національ­ному університеті будівництва і архітектури

Київський національний університет будівництва і архітектури

Міністерство освіти і науки України

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ДАНЬКО КАТЕРИНА СТАНІСЛАВІВНА

УДК 718.2

ДИСЕРТАЦІЯ

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

18.00.02 ˗ Архітектура будівель і споруд

Архітектура та будівництво

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

К.С. Данько

Науковий керівник: Кащенко Тетяна Олександрівна кандидат архітектури, доцент

Київ -2019

ЗМІСТ

ЗМІСТ 19

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 21

ВСТУП 24

РОЗДІЛ. 1. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВ-

НОСТІ БАГАТОКВАРТИРНОГО ЖИТЛА 33

1.1. Передумови розвитку енергоефективного житла. 33

1.2. Еволюція архітектури енергоефективного багатоквартирного житла 50

1.3. Сучасні тенденції проектування багатоквартирних енергоефективних

житлових будинків 74

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 84

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-

ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 87

2.1. Аналіз методів дослідження енергоефективного житла в

міському середовищі 87

2.2. Формалізація моделі енергоефективних житлових будинків в складі

житлової забудови 117

2.3. Базова методика формування енергоефективної житлової забудови

в історичному архітектурному середовищі 128

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 166

РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ БАЗОВОЇ МЕТОДИКИ

ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ

В ІСТОРИЧНОМУ АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ 169

3.1. Особливості реалізації базової методики енергоефективної житлової

забудови в історичному архітектурному середовищі 169

3.2. Методика формування енергоефективного багатоквартирного житла

в м. Полтава 205

3.3. Проектні рішення енергоефективного багатоквартирного житла 213

20

3.4. Перспективи розвитку дослідження енергоефективного

багатоквартирного житла в науці, учбовому процесі та проектній

практиці 224

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 229

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 231

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 234

ДОДАТКИ 260

ДОДАТОК А. Акти впровадження результатів дослідження 260

ДОДАТОК Б. Нормативно-законодавча база 267

ДОДАТОК В. Анкета опитування 274

ДОДАТОК Г. Перелік опублікованих праць за темою дисертації 279

ДОДАТОК Д. Матеріали, що додатково засвідчують апробацію результатів

дослідження 284

ДОДАТОК Е. Джерела ілюстрацій 285

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі аналізу, узагальнення та систематизації наукових досліджень,

вітчизняної та зарубіжної практики ХХ-ХХІ ст. науково обґрунтовано необхідність підвищення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків, зокрема в історично сформованих центрах міст, для зменшення їх експлуатаційних витрат та продовження терміну використання.

На основі створеної структурно-логічної моделі історичного архітектурного середовища удосконалено методи оцінки впливу факторів формування енергоефективних багатоквартирних житлових будинків в складі історичного архітектурного середовища на їх архітектурно-планувальну та об'ємно-

просторову організацію; проведений аналіз типових житлових будинків за містобудівними (морфологічний аналіз, оцінка історичної цінності, орієнтації вулиць, переважаючих вітрів), архітектурно-планувальними (аналіз типологічної структури, геометричних характеристик оболонки, орієнтації будинка, інсоляції), конструктивними та інженерними (оцінка конструктивного рішення, матеріалів, інженерних систем) методами. Доведено необхідність комплексного вирішення

проблеми: впровадження інтегральних містобудівельних, архітектурно-планувальних, конструктивних, інженерних рішень будинків на основі розрахунків енергоефективності багатоквартирних житлових будинків на базі запропонованих моделей.

3. Розроблено концепцію формування енергоефективних багатоквартирних житлових будинків в історичному середовищі з метою підвищення рівня їх архітектурно-естетичних якостей з використанням комплексу архітектурно-планувальних, конструктивних, інженерних рішень формування енергоефективної житлової забудови за умов збереження композиційної, художньо-стилістичної структури існуючої забудови; визначено обмеження житлової території за історичною цінністю (зона консервації, регулювання, репродукції, перетворення); встановлено варіанти реконструкції в залежності від історичної цінності будинку (термореновація, термореконструкція, термомодернізація, санація); на основі

232

обмежень, типів зон та типів реконструкції сформульовано логіко-аналітичну модель реконструкції енергоефективних багатоквартирних житлових будинків.

В результаті досліджень запропоновано базову методику формування енергоефективного житла при новому будівництві та реконструкції. Методика складається з 3 етапів: оцінка енергоефективності та виявлення основних історично-

художніх рис існуючої забудови; формування енергоефективних багатоквартирних житлових будинків (формування одного енергоефективного житлового будинку шляхом проектування нового або повна чи часткова реконструкція існуючого будинку в умовах історичної забудови; формування декількох енергоефективних житлових будинків шляхом проектування нових будинків або повна чи часткова реконструкція декількох існуючих житлових будинків або проектування декількох нових і декількох реконструйованих житлових будинків в умовах історичної забудови; формування енергоефективних житлових будинків на території усього кварталу шляхом проектування нових, повна чи часткова реконструкція існуючих житлових будинків або забудова частини території кварталу новими житловими будинками та реконструкція іншої частини будинків кварталу в умовах історичної забудови); оцінка енергоефективності та композиційно-стилістичної цілісності забудови після проведення заходів реконструкції. Виявлено та проаналізовано типові моделі будинків за поверховістю, орієнтацією, місцем розташування в кварталі та композиційно-стилістичними особливостями (на прикладі центральної частини міста Полтава).

На основі розробленої методики запропоновано типові рішення формування комплексу архітектурно-планувальних рішень енергоефективних багатоквартирних житлових будинків в історичних районах міст (влаштування атріуму, скляних виступаючих об`ємів, житлових мансард, формування широкого корпусу, врахування теплового зонування будинку та квартири, блокування будинків, виконання умов інсоляції, природного освітлення, сонцезахисту, аерації,

вентиляції, вітрозахисту будинку) на ієрархічних рівнях «житловий квартал – житловий будинок – квартира», де багатоквартирний житловий будинок

233

розглядається як елемент забудови усього кварталу та впливає на інші будинки.

Представлено проектні пропозиції по формуванню енергоефективного житла.

Отримані в дисертації наукові та практичні результати є основою для проектування нових енергоефективних багатоквартирних житлових будинків та оновлення існуючих з підвищенням показника їх енергоефективності, продовження терміну експлуатації будинків і забезпечення комфорту проживання населення, що мешкає у багатоквартирних житлових будинках історично сформованих центрів міст. Перспективою розвитку наукових досліджень є формування енергоефективної житлової забудови підвищеної поверховості у великих містах України, формування енергоефективної житлової забудови в умовах інших кліматичних зон, покращення архітектурно-планувальної та об’ємно-просторової структури житлових будинків великих міст України, сприяння реалізації концепції сталого розвитку.