ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

brief description

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Андрєєв Олексій Васильович

УДК 351.824.1

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Корецький Микола Христофорович,
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор наук з державного управління,
професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ

10

1.1. Економічний зміст державного регулювання розвитку автомобілебудування

10

1.2. Особливості автомобілебудування як об’єкту державного регулювання

25

1.3. Функції та принципи державного регулювання розвитку автомобілебудування

35

Висновки до розділу 1

56

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА CТАНУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

59

2.1. Сучасний стан розвитку автомобілебудівної галузі та необхідність її державного регулювання

59

2.2. Вплив зовнішніх факторів на систему державного регулювання розвитку автомобілебудування

75

2.3. Аналіз форм та методів державного регулювання у сфері автомобілебудування

87

Висновки до розділу 2

109

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ

112

3.1. Перспективи розвитку законодавчого регулювання розвитку автомобілебудування

112

3.2. Методичні підходи до проведення реструктуризації системи державного регулювання автомобілебудування

131

3.3. Застосування світового досвіду протекціонізму до вітчизняних умов розвитку автомобілебудування

143

Висновки до розділу 3

157

ВИСНОВКИ

160

ДОДАТКИ

165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

172

ВСТУП

Актуальність теми. Автомобілебудування є провідною підгалуззю машинобудування, стрижнем промислового виробництва транспортного устаткування. В розвинених країнах ця підгалузь є стратегічною, оскільки забезпечує розвиток багатьох суміжних галузей економіки, освоєння високих технологій, створення складного кінцевого продукту з високою часткою доданої вартості, а також зайнятість населення і належні відрахування до бюджетів усіх рівнів.
У контексті реформування загальних засад державного регулювання в Україні на сучасному етапі і, як наслідок, модифікації всіх елементів механізму відповідного регулювання актуальності набуває питання визначення автомобілебудування як окремого об’єкта державного регулювання, виділення його специфічних ознак, окреслення відповідних принципів, мети, функцій, завдань, кола суб’єктів, форм і методів державного регулювання, виходячи з його загальнодержавної значущості, а також обґрунтування основних пріоритетів подальшого розвитку відповідної підгалузі економіки.
Питанням державного регулювання розвитку автомобілебудування України приділяли увагу вітчизняні та зарубіжні вчені. Основи дослідження різних аспектів державного регулювання заклали у своїх працях такі вчені, як: В.Авер’янов [2], В.Бакуменко [26], В.Бодров [28], С.Біла [27], В.Горник [38], А.Дєгтяр[46] , В.Князєв [44], М.Корецький [89], Н.Нижник [107] та інші. Питанням економічного потенціалу й розвитку автомобілебудівної промисловості України присвячені роботи К.Гапотченко [35], М.Жаболенко [53], М.Мостового [104], Г.Семенова [148], А.Семенова [146], Ю.Пирожкової [114], І.Ямпольської [168] та інших. Державним регулюванням розвитку автомобільної промисловості займалися зарубіжні вчені: В.Христенко [161], А.Клепач [82], А.Кушниренко [94], М.Сорокіна [153] та інші.
Однак у працях даних авторів не визначені особливості автомобілебудування як об’єкта державного регулювання та принципи й функції державного регулювання розвитком автомобілебудування. Крім того, недостатньо уваги приділено впливу зовнішнього середовища на систему державного регулювання у цій галузі, що потребує додаткових досліджень. Отже, незважаючи на значний науковий інтерес фахівців до зазначеної теми в Україні, численні теоретичні, методичні та практичні питання залишаються не вирішеними. Незавершеність наукових розробок організаційно-економічних механізмів державного регулювання розвитку автомобілебудування та суттєва практична значущість цієї проблеми для держави підтверджують актуальність вибору теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Роль автора полягає в обґрунтуванні системи державного регулювання розвитку автомобільної промисловості України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку автомобілебудування в Україні.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувалися наступні завдання:
- проаналізувати науковий доробок вітчизняних і зарубіжних учених за темою дослідження та визначити його перспективні напрями;
- дослідити системні характеристики державного регулювання розвитку автомобілебудування, навести визначення, запропонувати класифікацію його функцій і принципів;
- проаналізувати стан, виділити основні особливості і проблемні питання в галузі автомобілебудування України та визначити принципи і заходи щодо її адаптивності до впливу факторів зовнішнього середовища;
- обґрунтувати послідовність внесення змін до системи державного регулювання розвитку автомобілебудування;
- розглянути можливість запровадження програмно-цільового управління розвитком автомобілебудування України на довгострокову перспективу;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання розвитку автомобілебудування в Україні.
Об'єктом дослідження є державне управління промисловістю.
Предметом дослідження є державне регулювання розвитку автомобілебудування в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних учених із проблем державного регулювання розвитку автомобілебудування, законодавчі й нормативні акти України у сфері державного регулювання.
Відбір наукової інформації за темою роботи та дослідження концепції формування механізму державного регулювання автомобілебудування здійснено шляхом комплексного аналізу літературних джерел, застосування статистичного методу; методи індукції та дедукції дозволили узагальнити теоретичні й методологічні напрацювання стосовно дії механізму державного регулювання; методи аналізу та синтезу визначити сутність державного регулювання розвитку автомобілебудування та систематизувати його основні складові. Застосовано системний і ситуаційний підходи для формування пропозицій щодо програмно-цільового управління автомобілебудуванням в Україні.
Інформаційною базою досліджень є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних і регіональних конференцій тощо.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:
вперше: розроблено та системно обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання розвитку автомобілебудування в Україні на основі механізму адаптації (адаптеру) до швидких змін зовнішнього середовища на державному, регіональному й оперативному рівнях з визначенням окремих суб’єктів (від Верховної Ради України до Асоціації автовиробників України) і об’єктів (підгалузей автомобільної промисловості) із засобами їх програмної реалізації;
вдосконалено:
- систему державного регулювання автомобілебудування шляхом її реструктуризації за наступними етапами: опис чинної системи державного регулювання; вибір критеріїв оцінки; виконання процесу реструктуризації системи державного регулювання; оцінювання результатів; виявлення покращень та внесення змін у систему державного регулювання;
- визначення терміна державне регулювання розвитку автомобілебудування шляхом встановлення залежностей взаємозв’язку між суб’єктами та об’єктами управління у загальній системі державного регулювання стосовно автомобілебудівної галузі;
набули подальшого розвитку:
- принципи формування системи державного регулювання розвитку галузі автомобілебудування, дотримання яких дозволяє зменшити негативний вплив чинників зовнішнього середовища (принципи зворотного зв’язку, адаптуючої підсистеми, автоматичного регулювання, відкритості);
- методи державного регулювання розвитку автомобілебудівної галузі шляхом розробки системи взаємодії економічних та адміністративних методів і створення єдиного контролю за ходом реалізації механізму державного регулювання;
- методичне обґрунтування реалізації перспективних напрямів розвитку автомобілебудування через: внесення змін до чинного законодавства щодо залучення інвестицій, збільшення обсягів продаж, вдосконалення технічної політики; освоєння виробництва нових моделей; взаємодію науково-технічних організацій і підприємств автомобілебудування; проведення єдиної технічної політики та системної роботи з поліпшення умов доступу продукції вітчизняного автомобілебудування на зовнішні ринки;
- концептуальні засади програмно-цільового та законодавчого забезпечення державного регулювання розвитку автомобілебудування шляхом обґрунтування доцільності та внесення пропозицій щодо розробки Антикризової програми розвитку автомобілебудування до 2015 року й Закону України Про автомобілебудування”.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні та розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання розвитку автомобілебудування в Україні. Безпосереднє практичне значення мають представлені в дисертації Антикризова програма розвитку автомобілебудування до 2015 року, а також пропозиції по коректуванню окремих положень нормативно-правових актів України, регулюючих розвиток у сфері автомобілебудування, які прийняті Міністерством промислової політики України і рекомендовані до впровадження (довідка №13-198/2895 від 11.10.2008р.).
Пропозиції щодо коректування окремих положень Закону України Про оподаткування прибутку підприємств” використані Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва при розробці пропозицій до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості)” (довідка №198 від 20.01.2009р.).
Результати дослідження щодо вдосконалення державного регулювання розвитку автомобілебудування впроваджено Головним управлінням економіки Запорізької обласної державної адміністрації при розроблені проекту прогнозу економічного та соціального розвитку Запорізької області до 2011 року (довідка №578 від 27.09.2008р.).
Пропозиції автора стосовно перспективних напрямів розвитку автомобілебудування використані при розробці Плану заходів щодо нейтралізації факторів зовнішнього середовища, які впливають на автомобільний ринок України та на виробництво продукції ЗАТ Запорізький автомобілебудівний завод” на період 2006 - 2012 рр. (довідка №11/09 від 27.09.2008р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення застосовані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки, теорії підприємництва (довідка №01-382 від 17.12.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. Особистий внесок автора дисертації в наукових працях конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації висвітлені на таких науково-практичних конференціях, як: Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м.Харків, 2007р.), Актуальні проблеми економіки 2007” (м. Київ, 2007 р.), Інноваційні стратегії економіки регіонів” (м. Київ, 2007р.), Європейські орієнтири муніципального управління” (м. Київ, 2008р.), Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.), Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008р.), Проблеми економіки й управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008р.), Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 16 наукових працях, в тому числі 9 статей у наукових виданнях (4 у наукових фахових виданнях з державного управління) та 7 тез виступів на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 3,8 друк. аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її повний обсяг становить 189 сторінок і включає 6 таблиць, 12 рисунків, список використаних джерел з 171 найменування на 18 стор., 6 додатків на 7 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є вирішення наукового завдання теоретичного обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку автомобілебудування в Україні. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано наступні висновки.
1. Автомобільна промисловість це провідна галузь машинобудування, що суттєво впливає на вирішення економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних проблем у будь-якій індустріально розвиненій країні. Розвиток автомобільної промисловості є активною державною політикою багатьох країн, націленою на збільшення та підтримку темпів економічного зростання власної економіки і рівня зайнятості населення. Об'єктивний аналіз зовнішніх чинників, що впливають на автомобільну промисловість, а також теоретичних основ державного регулювання економіки необхідний для ухвалення адекватних рішень щодо розвитку галузі автомобілебудування. Виходячи з цієї позиції, соціально-економічний аспект розвитку автомобілебудування стає основним мірилом ефективності державної політики у галузі автомобілебудування. Роботи сучасних вітчизняних та зарубіжних учених та наявні проблеми розвитку галузі автомобілебудування свідчать про актуальність завдань дисертаційного дослідження та підтверджують необхідність розробки методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання автомобілебудівної галузі в Україні.
2. Запропоновано визначення поняття державне регулювання розвитку автомобілебудування як цілеспрямованого впливу держави в якості суб’єкта управління на суспільні відносини в сфері організації та функціонування автомобілебудування, сутність якого полягає в забезпеченні ефективної діяльності автомобілебудівних підприємств і стимулюванні їх розвитку. Автомобілебудування доцільно розглядати як самостійний об’єкт державного регулювання, що являє собою підгалузь машинобудування, до складу якої входять підприємства з виробництва автомобілів, спеціальної автомобільної техніки сільськогосподарського призначення, автобусів, причепів, автонавантажувачів, мото- і велотехніки, а також супутніх комплектуючих виробів і запасних частин до них, що здійснюють систематичну науково-дослідну, виробничу, господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення, реалізацію та забезпечення продукцією суспільних й особистих потреб.
3. Систематизовано функції державного регулювання у галузі автомобілебудування за найбільш типовою класифікацією: загальні, спеціальні, допоміжні. До загальних функцій віднесено такі, що притаманні процесу державного регулювання економікою, а саме: прогнозування і моделювання, планування, координацію, контроль, інформаційне забезпечення, комунікаційну. Як спеціальні функції розглядалися ті, що відображають особливості регулюючого впливу конкретного суб’єкта регулювання саме на автомобілебудівну сферу, зокрема: охорона навколишнього природного середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту, безпечне функціонування сучасного національного автомобіля, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності автомобілебудівних підприємств та ін. Допоміжні функції призначені для обслуговування процесу регулювання (діловодство, секретаріат, архівна діяльність тощо). Вдосконалено і запропоновано класифікацію принципів державного регулювання у сфері автомобілебудування за наступними класифікаційними ознаками: за метою (принципи державного регулювання автомобілебудуванням в цілому і ті, що притаманні окремим складовим даної сфери), за функціональним призначенням (універсальні, структурно-організаційні, структурно-функціональні).
4. Виходячи з аналізу стану галузі автомобілебудування, виявлено її основні особливості та проблемні питання, а саме: високий ступінь залежності від зовнішніх факторів соціально-економічного характеру; вплив екологічного фактора; значний рівень конкуренції на ринку; недосконала нормативно-правова база, що стримує розвиток автомобілебудування та регулює її діяльність; податковий тиск; постійне зростання витрат, що обумовлене інфляцією та непропорційними доходами підприємств; проблеми й наслідки вступу до СОТ для національного автовиробника. Запропоновано формування адаптивної системи державного регулювання з метою реалізації адаптивності галузі автомобілебудування до впливу факторів зовнішнього середовища, основними принципами побудови якої такі: зворотного зв’язку; адаптуючої підсистеми адаптера; автоматичного регулювання; відкритості. Стосовно системи державного регулювання під адаптером як пристроєм управління адаптацією запропоновано розглядати комплекс моделей й алгоритмів із засобами їх програмної реалізації на апаратній базі автоматизованої системи державного регулювання. Розроблена схема функціонування адаптера системи державного регулювання розвитку галузі автомобілебудування із виділенням у кожному блоці суб’єктів на різних рівнях управління та визначенням їх функцій. Відповідно до впливу факторів зовнішнього середовища на функціонування автомобілебудівної галузі запропоновано заходи, спрямовані на механізм державного регулювання. Для більш ефективного регулювання в рамках наявного апарату доцільно створити координаційну групу, функції якої включатимуть розробку комплексної програми соціально-економічного розвитку. Крім того, необхідно застосовувати оцінку вірогідності при розробці системи форм та методів державного регулювання розвитку автомобілебудівної галузі. Іншим заходом може бути забезпечення системи взаємодії економічних та адміністративних методів державного регулювання та єдиного контролю за ходом реалізації механізму державного регулювання.
5. Обґрунтовано, що зміни системи державного регулювання розвитку автомобілебудування повинні спочатку моделюватися, а лише потім реалізовуватися. Відповідно до цього, систематизовано послідовність основних етапів внесення змін з удосконалення системи державного регулювання в завданнях реструктуризації, що складається з наступних елементів: опис чинної системи державного регулювання; вибір критеріїв оцінки; виконання процесу реструктуризації системи державного регулювання; оцінювання результатів; виявлення покращень; внесення змін у систему державного регулювання.
6. Відповідно до Концепції розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року” запропоновано розробку та концептуальні засади Антикризової програми розвитку автомобілебудування до 2015 року. У роботі обґрунтовано необхідність прийняття та реалізації програми, визначено головну мету та основні її завдання. Запропоновано певні заходи щодо реалізації даних завдань, які передбачають: внесення змін до чинного законодавства щодо залучення інвестицій, збільшення обсягів продаж, вдосконалення технічної політики; освоєння виробництва нових моделей; взаємодію науково-технічних організацій та підприємств автомобілебудування; реалізацію єдиної технічної політики; проведення системної роботи з поліпшення умов доступу продукції вітчизняного автомобілебудування на зовнішні ринки. Фінансування запропонованих заходів може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів чи позабюджетних коштів та кредитів банків.
7. Обґрунтовано доцільність прийняття Закону України Про автомобілебудування”, що обумовлено відсутністю у системі законодавства відповідного документа та необхідністю регулювання розвитку автомобілебудування на законодавчому рівні. Прийняття цього закону забезпечить: ефективне державне управління розвитком галузі автомобілебудування, врегулювання суперечностей між Україною та ЄС щодо вітчизняного законодавства у сфері автомобілебудування; створення умов для стабілізації та розвитку автомобілебудування, стимулювання національного автовиробника, захист автомобільного ринку, залучення іноземних і внутрішніх інвесторів у цю галузь економіки; затвердження найбільш перспективних інвестиційних програм щодо автомобілебудівних підприємств; створення значної кількості робочих місць, які забезпечують функціонування та розвиток автомобілебудування України; прискорення економічного та соціального розвитку держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абліцов О. Перші плюси СП "АвтоЗАЗ-Деу" / О. Абліцов // Голос України. 2002. № 78 (2829). (25 квітня). С.4-8.
2. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика / В.Б.Авер’янов. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
3. АвтоЗАЗ обрел хозяина / О.І. Капушко // Автомобиль. 1999. - №21. С. 2.
4. Авторынок: Подержанные автомобили / П.А. Лавров // Автоцентр. 2002. - №4. 15 января. С. 33-35.
5. Азарсков В. Надежность систем управления / В. Азарсков. - К.: КМУЦА-НАУ, 2004. - 164с.
6. Амоша О. Реструктуризація промисловості / О. Амоша // Вісник НАН України. - 1998. - № 9-10. - С.33-41.
7. Андрєєв О.В. Ознаки автомобілебудування як об’єкту державного регулювання / О.В.Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. С. 122130.
8. Андрєєв О.В. Аналіз форм та методів державного регулювання у сфері автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.3(5). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. С. 99107.
9. Андрєєв О.В. Перспективи запозичення світової практики застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Економіка та держава. 2007. - №9. С.64-66.
10. Андрєєв О.В. Перспективи розвитку державного регулювання у сфері автомобілебудування в Україні: теоретичні та практичні аспекти / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 5-10.
11. Андрєєв О.В. Концептуальні основи управління конкурентними перевагами підприємств / О.В.Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2006. № 4. С. 1013.
12. Андрєєв О.В. Теоретичні аспекти управління реструктуризацією підприємств автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2006. № 6. С. 1215.
13. Андрєєв О.В. Механізми управління процесами реструктуризації підприємств автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 1. С. 1218.
14. Андрєєв О.В. Система управління підприємством автомобілебудівної промисловості / О.В.Андрєєв // Інвестиції: практика та досвід. 2007. № 16. С. 4448.
15. Андрєєв О.В. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств автомобілебудівної галузі / О.В.Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Економіка. Вип.5. Інноваційні стратегії розвитку. К., 2008. С. 339344.
16. Андрєєв О.В. Чинники впливу на розвиток підприємств автомобілебудівної промисловості в Україні / О.В.Андрєєв // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук.-практ. конф., 27 лист. 2007 р.: матер. допов. Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. С.910.
17. Андрєєв О.В. Формування товарної політики на підприємствах автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Європейські орієнтири муніципального управління: наук.-практ. конф. за між нар. Участю, 14 березня 2008 р.: матер. допов. / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової]. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. Ч.2. С. 185187.
18. Андрєєв О.В. Економічні проблеми сертифікації транспортних засобів підприємств / О.В.Андрєєв // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: Міжнар. наук.-практ. конф., 21 берез. 2008 р.: тези допов.: 2 т. Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. Т ІІ. С. 78.
19. Андрєєв О.В. Маркетингова стратегія просування продукції автомобілебудування / О.В.Андрєєв // Управління сьогодні та завтра: Міжнар. управл. Форум, 15-16 травня 2008 р. / Університетські наукові записки: [часопис Хмельницького університету управління та права]. № 3 (ІІ). Спецвипуск. Хмельницький, 2008. С. 276277.
20. Андрєєв О.В. Оцінка впливу протекціонізму на показники ефективності управління автомобілебудівними підприємствами / О.В.Андрєєв // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р.: матер. допов.: у трьох частинах. К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч.2. С. 100101.
21. Андрєєв О.В. Державна політика у процесі сертифікації легкових автомобілів / О.В.Андрєєв // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: міжрегіон. наук.-практ. конф., 22-24 травня 2008 р. Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. С. 9698.
22. Андрєєв О.В. Вплив процесу глобалізації на ринкову структуру автомобільного сектора / О.В.Андрєєв // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2008 р.: матер. допов.: у трьох частинах. К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч.1. С.1819.
23. Андрійко О.Ф. Призначення і функції державного контролю / О.Ф.Андрійко // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [заг. ред. В.Б. Авер'янова]. К.: Факт, 2003. 370 с.
24. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / [отв. ред. В.Ф. Сиренко]. К.: Наукова думка, 1993. 166 с.
25. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Г.В.Атаманчук. М.: Юридическая литература, 1997. 400 с.
26. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: [монографія] / В.Д. Бакуменко. К.: Вид. УАДУ, 2000. С. 13.
27. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: [монографія] / С. Біла. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 408 с.
28. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: [навч.пос.] / В.Г. Бодров. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 102 с.
29. Большой экономический словарь / [под ред. А.Н.Азрилияна]. 5-е изд. доп. и перераб. М.: Институт новой экономики, 2002. 1280с.
30. Большой энциклопедический словарь / [под ред. А.К.Паркин]. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. 1434 с.
31. Васильєв А. Правове управління транспортною системою України: окремі проблеми / А. Васильєв, А. Мілашевич // Право України. 2000. № 1. С.13-15.
32. Васильєв Ю.П. Управление развитием производства: опыт США / Ю.П. Васильєв, А.В. Милашевич. - М.: Экономика, 1989. - 197 с.
33. Вітвіцький С.С. Форми та методи державного контролю у сфері підприємницької діяльності / С.С. Вітвіцький // Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2002. № 20. С. 188-192.
34. Галанец В.Г. Эффективность управления: теория, методика практика / В.Г. Галанец. - Львов: Изд-во при Львовском университете, 1978. - 198 с.
35. Гапотченко К.В. Галузевий протекціонізм як засіб створення конкурентної переваги для автомобілебудівної галузі України / К.В.Гапотченко // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2003. №4(8). червень. С. 8997.
36. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В.М.Гаращук. Х.: Фоліо, 2002. 173 с.
37. Гіжевський В.К., Мілашевич А.В. Правове регулювання транспортною системою України: (Науково-практичне видання) / В.К.Гіжевський, А.В.Мілашевич. К., 2000. 141 с.
38. Горник В.Г. Реформування системи управління промисловістю на основі інституціоналізації ринкових відносин / В.Г. Горник // Збірник наукових праць НАДУ. 2004. Випуск 1. С. 138 149.
39. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. Ст. 144 (з наступними змінами та доповненнями).
40. Гурне Б. Державне управління: [пер. с франц.] / Б. Гурне. К.: Основи, 1993. 166 с.
41. Декрет Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України» № 4-93 від 11 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 12. Ст. 107.
42. Державне регулювання економіки: [навч. посіб.] / С.М. Чистов, А.Є. Нікіфоров, Т.Ф. Куценко та ін. К.: КНЕУ, 2004. 440 с.
43. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: [навч. посіб.] / [за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М.Олуйко]. Л.: Видавництво Національного ун-ту „Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
44. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: [монографія] / [за ред.. В.М. Князєва]. К.: Вид-во НАДУ; Міленіум, 2003. 320 с.
45. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2007 рік. / [за ред. О.Г. Осауленко, В.А. Головко]. К.: «Техніка», 2008. 592 с.
46. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: [монографія] / А.О. Дєгтяр. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. 224 с.
47. Дідківська Л. Державне регулювання економіки: [навч. посіб.]. / Л.Дідківська. К.: Знання, 2006. 231 с.
48. Докіль Л.П. Основні напрямки розвитку автомобільного транспорту / Л.П. Докіль // Автошляховик України. 2002. № 1. С.58.
49. Економічна енциклопедія. У трьох томах: Т. 2. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр "Академія", 2000. 864, 848 с.
50. Економічна енциклопедія. У трьох томах: Т.1. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Тернопіль: ВЦ «Академія», АНГ, 2000.-864с.
51. Економічні та соціальні напрями комплексної реструктуризації промисловості України: [наукова доповідь] / [О.І.Амоша, С.В.Баранов, М.Г.Чумаченко та ін.]. - Донецьк: ІЕП НАН України, 1998. - 145 с.
52. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 30 квітня 2002 року // Урядовий кур’єр. 2002. № 100.
53. Жаболенко М. Перспективи розвитку виробництва та споживання легкових автомобілів в Україні / М. Жаболенко // Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. праць. - Вип.10. - Том 1. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2000. С.286-290.
54. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. 2001. № 17. Ст. 719.
55. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України» від 15 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 9. Ст. 68.
56. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» від 07 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 12. Ст. 68.
57. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів»» від 30 листопада 2006 року // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 8. Ст. 93.
58. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України»» від 06 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 34. Ст. 436.
59. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 25. Ст. 195.
60. Закон України «Про деякі питання ввезення на територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 34. Ст. 435.
61. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11 вересня 2003 р. //Голос України. 2003. 14 жовтня. № 193 С.14-17.
62. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 36. Ст. 164.
63. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 12. Ст. 64.
64. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12травня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 30. Ст. 379 (з наступними змінами та доповненнями).
65. Закон України «Про концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 3. Ст. 12.
66. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 36. Ст. 299 (з наступними змінами та доповненнями).
67. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 4. Ст. 28 (з наступними змінами та доповненнями).
68. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41. Ст. 546 (з наступними змінами та доповненнями).
69. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 11. Ст. 151 (з наступними змінами та доповненнями).
70. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 21. Ст. 156 (з наступними змінами та доповненнями).
71. Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються на митну територію України)» від 21 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 1. Ст. 2 (з наступними змінами та доповненнями).
72. Закон України «Про розвиток автомобільної промисловості України» від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 26. Ст. 360 (з наступними змінами та доповненнями).
73. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01 грудня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 12. Ст. 101.
74. Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 47. Ст. 294 (з наступними змінами та доповненнями).
75. Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 51. Ст. 446 (з наступними змінами та доповненнями).
76. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко. Х.: ТОВ Одіссей, 2003. 592 с.
77. Захарій Ю. Державне субсидування експорту як інструмент зовнішньоторговельної політики / Ю. Захарій // Зовнішня торгівля. 1999. - №1-2. С.188-190.
78. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления: [курс лекцій] / Д.П. Зеркин, В.Г. Игнатов. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. 448 с.
79. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва / С.І. Іщук. - К.: Вид. Паливода А.В., 2002. 260с.
80. Ківалов С.В. Адміністративне право України: [підручник] / С.В.Ківалов. Одеса: Юрид. літ, 2003. 896 с.
81. Клепач А. Автомобильная промышленность: проблемы и перспективы развития / А. Клепач // Промышленная политика. 2004. - №3. С.15-18.
82. Клепач А. Законодательное регулирование развития автомобильной промышленности в России / А. Клепач // Промышленная политика. 2003. - №4. С.15-18.
83. Кнорринг В.И. Искусство управления: [учебник] / В.И. Кнорринг. М.: БЕК, 1997. 288 с.
84. Койчев Н. Государственное управление при переходе от планового хозяйства к рыночному / Н. Койчев // Проблемы теории и практики управления. 1998. №1. С. 2-5.
85. Коновалов В. Чи реалізує Україна свій транспортний потенціал? / В. Коновалов, А. Прокопенко // Бізнес і політика. 1999. - №3. С.15.
86. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
87. Концепція державної промислової політики України / [М.Г.Чумаченко, О.І.Амоша, М.І.Іванов та ін.]. - Донецьк: ІЕН НАН України, 2000. - 424 с.
88. Концепція регулювання ринку автомобілів і розвитку автомобілебудівної промисловості в Україні до 2005року // Траспорт. 2001. №37 (154). С.27 32.
89. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: [монографія] / М.Х. Корецький. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 260 с.
90. Кравцова Т.М. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності / Т.М. Кравцова // Підприємництво, господарство і право. 2003. № 8. С. 3-6.
91. Краткий экономический словарь / [под ред. Ю.А. Белика и др.]. - М.: Политиздат, 1987. 399с.
92. Кужель О.В. Економічні засади державної регуляторної політики у сфері господарювання: світовий досвід та вітчизняна практика / О.В. Кужель // Вісник економічної науки України. 2005. № 17. С. 56-62.
93. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управлення / Б.П.Курашвили / [отв. ред. М.И. Пискотин]. М.: Наука, 1987. 292 с.
94. Кушниренко А.В. Первые глобальные технические правила новый этап в обеспечении безопасности транспортных средств / Б.В. Кисуленко // Автомобильная промышленность. 2006. № 5. С. 1-4.
95. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки / Б.М.Лазарев. М.: Юрид. лит., 1988. 320 с.
96. Ластовецький А. Необхідність, межі та критерії доцільністі державного регулювання підприємницького сектору економіки / А.Ластовецький // Підприємництво, господарство і право. 2002. № 8. С. 72-76.
97. Лелета А. Льготный ввоз еще жив / А. Лелета // Автоцентр. 2002. - №17. 16 апреля. С. 33.
98. Малиновський В.Я. Державне управління: [навчальний посібник] / В.Я. Малиновський. К.: Атіка, 2003. 576 с.
99. Маркіна І. А. Методологія сучасного управління: [монографія] / І.А.Маркіна. К.: Вища школа, 2001. 312 с.
100. Марков О. Парк автомобилей и динамика формирования спроса / О. Марков // Автосервис. 2001. Июнь. С. 10-11.
101. Матусяк С. Производство укрупняется / С. Матусяк // Автоцентр. 2002. - №24. С. 15.
102. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 38-39. Ст. 288.
103. Михасюк І.Р. Державне регулювання економіки: [підручник] / І.Р. Михасюк, Л.А. Швайка. Львів: «Магнолія плюс»; видавець СПД ФО «В. М. Піча», 2006. 220 с.
104.