ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

brief description

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

КАЛЕНЮК Ольга Миколаївна

УДК 37.02:371.13

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

13.00.09. Теорія навчання”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Падалка Олег Семенович,
кандидат педагогічних наук,
професор

Луцьк  2005

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 14
1.1. Філософські засади формування фахового
світогляду майбутніх учителів образотворчого мистецтва 14
1.2. Історично-теоретичні передумови процесу
формування художньо-педагогічної освіти 31
1.3. Аналіз сучасних досліджень формування
професійно-педагогічних знань 44
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ
ФАХОВИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 61
2.1. Дидактичні основи технології фахової
підготовки вчителя образотворчого мистецтва 61
2.2. Основні фактори формування фахових знань
художників-педагогів 84
2.3. Критерії сформованості фахових знань 108
Висновки до розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ 130
3.1. Активізація процесу формування фахових знань
за допомогою творчих завдань 130
3.2. Формування фахових знань методом інтеграції 147
3.3. Науково-методичні основи формування знань
методом моделювання 158
Висновки до розділу 3 168
ВИСНОВКИ 170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. У нинішній час розбудови вищої школи з усією очевидністю постала проблема використання новітніх технологій у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Наукові підходи до реформування освіти створення навчально-виховних закладів нового типу, удосконалення технології підготовки вчителя образотворчого мистецтва мають забезпечувати ефективне формування фахової свідомості, розвиток фахового мислення особистості майбутнього педагога.
В час культурного і духовного відродження пріоритетна роль належить використанню принципів системного підходу до вивчення педагогічних процесів і явищ. Нова парадигма вищої освіти заснована на створенні теоретичної моделі, згідно з якою фундаментальною є пізнавальна діяльність на ґрунті гуманізації та диференціації освіти. Оновлена система загальної освіти потребує теоретичного і дидактичного обґрунтування цілей, змісту і форм організації фахової підготовки вчителів нової генерації, здатних авторитарну педагогіку замінити педагогікою співробітництва.
Соціальна роль творчої особистості, вчителя-професіонала невпинно зростає в міру гуманізації та демократизації суспільства. Викладання в вищих закладах освіти висуває на передній план проблему формування особистості майбутнього педагога, здатного не лише активно засвоювати фахові знання, але вміти свідомо і творчо їх використовувати в майбутній професійній діяльності.
В умовах зростання соціальної ролі учителя підготовка педагогічних кадрів повинна ґрунтуватись на поєднанні глибокого засвоєння основ теоретичних фахових знань з формуванням практичних умінь та навичок студентів застосовувати ці знання в майбутній педагогічній діяльності. Це покладає нові завдання на процес професійної підготовки майбутнього вчителя у вищих закладах різних рівнів акредитації. Зокрема, майбутній художник-педагог, досконало оволодівши сформованими фаховими знаннями, повинен навчитися трансформувати матеріал науки в дидактичний матеріал. У вищій освіті ці завдання вирішуються переходом на суб’єкт-суб’єктні стосунки у системі викладач  студент”, що, відповідно, потребують розробки нових шляхів конструювання процесу навчання.
Виняткової уваги потребує теоретичне обґрунтування технології формування професійних знань у контексті фахової підготовки особистості майбутнього вчителя на ґрунті наповнення культурологічним змістом всіх складових педагогічного фундаменту, актуальних для сьогодення.
Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему естетичного засвоєння знань розглядали автори: Г. Ващенко, Л. Виготський, Л. Занков, С.Русова, В. Сухомлинський та ін. Окремі аспекти формування духовності, художніх та естетичних умінь, естетичних ідеалів досліджували О.Біляченко, І. Бех, Ю. Войцеховський, Д. Дейкун, М. Поташник тощо.
Дослідження сучасних аспектів дидактичних засад підготовки студентів у процесі розвитку професійно-педагогічної освіти спонукали нас до розв’язання цілої низки проблем, пов’язаних з підвищенням наукового інтересу до розвиваючих моделей навчання, які забезпечуватимуть ефективні результати у формуванні фахових знань майбутніх учителів та реалізації їх інтелектуального і творчого потенціалу на різних етапах навчального процесу.
Як свідчить аналіз літературних джерел питання загально-педагогічної підготовки студентів є пріоритетним напрямком фундаментальних психолого-педагогічних досліджень. Однак, науково-дослідна робота, що проводиться вже протягом тривалого часу вченими та педагогами, не повністю розкриває питання дидактичних засад формування фахових знань, зокрема у галузі підготовки вчителів образотворчого мистецтва. Не зважаючи на наявність дисертаційних досліджень, посібників, методичних рекомендацій з питань формування художньо-естетичних інтересів майбутніх художників-педагогів, багато теоретичних та практичних положень, які мають сприяти підвищенню ефективності засвоєння художньо-педагогічних знань розроблені ще недостатньо.
У процесі дослідження нами виявлено, що існують суперечності між застарілими методами, засобами формування фахових знань, їх змістом, та вимогами сучасної освіти до якісного наповнення знань виховним потенціалом, їх ефективного формування шляхом упровадження в навчально-виховний процес нових технологій навчання. Саме останні зможуть значно підвищити ефективність засвоєння фахових знань, активізувати процес осмислення цілей і завдань навчання, професійний та духовний розвиток особистості майбутнього вчителя.
Діяльність викладачів вищих закладів освіти повинна бути спрямована на формування гуманістичного світогляду, на розвиток художніх і педагогічних здібностей та активізацію навчально-пізнавальної діяльності студента в процесі навчання і у позанавчальний час, спираючись на особистісно-орієнтовані технології.
Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему засвоєння знань студентами у вищих педагогічних закладах професійної підготовки майбутніх учителів розглядали такі автори: О.Мороз, А.Алексюк, О.Іванців, В.Борисов та ін.
Навчальними планами вищих закладів освіти передбачений певний обсяг загальнотеоретичних, психолого-педагогічних, спеціальних і методичних знань для підготовки майбутнього вчителя. Проте їх зміст, форми і методи викладу недостатньо ефективні для досягнення високих показників сформованості фахової компетентності у більшості випускників. Внаслідок цього, володіючи достатнім обсягом знань, випускники відчувають труднощі в їх дидактичному втіленні. Зміна освітніх орієнтирів полягає не в накопиченні, а в формуванні осмислених знань, що вимагає відповідного дидактичного перегляду методологічних основ сучасної освіти.
Дидактичні засади формування фахових знань повинні бути важливим чинником гармонізації особистих, професійних i громадянських iнтересiв особистості, глибокого i всебічного пізнання культури свого народу, його iсторiї, i, на цій основі, усвідомлення кожним студентом себе як iндивiдуальностi, як частки своєї нації.
Теоретичні засади фахової підготовки учителів, за умов нерозривності професійного та соціального компонента у вивченні навчальних предметів у вищих закладах освіти, спираються на психологічні та педагогічні дослідження В.Роменця, Г.Троцко, Д. Узнадзе, Г. Костюка, О.Леонтьева, А.Алексюка, В.Бондаря, І.Зязюна та інших вчених.
Обрання теми дисертаційного дослідження Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” викликане необхiднiстю розв’язання дидактичних проблем сучасної вищої школи, підвищенням ролі професійно-педагогічної освіти як людино-творчої науки у фаховій підготовці особистості майбутнього художника-педагога, що передбачає формування фахових знань як освітнього засобу збереження і передачі науково-педагогічної інформації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки, як складова частина комплексної держбюджетної теми „Організація навчального процесу у вищому закладі освіти в умовах переходу на освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців” (держ. реєстр. № 0100U000240). Тема дисертаційної роботи узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 22.04.2003).
Об’єкт дослідження процес формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Предмет дослідження  педагогічні умови, зміст, форми, методи підготовки вчителів образотворчого мистецтва.
Мета дослідження розробити, науково обґрунтувати і експериментально перевірити модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі навчання у вищих закладах освіти.
В основі дослідження лежить гіпотеза, згідно з якою формування фахових знань студентів буде ефективним, якщо в процесі професійної підготовки будуть створені відповідні психолого-педагогічні умови:
 орієнтації навчальної діяльності на основі особистісно-орієнтованого підходу, гуманізації та демократизації освіти;
 процесу формування знань в умовах логічно обґрунтованої системи фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва;
 формування фахових знань на основі розвитку духовно-естетичних інтересів, художніх і педагогічних здібностей, фахового мислення особистості.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були сформульовані такі завдання:
1) вивчити передумови та стан досліджуваної проблеми на теоретичному та практичному рівнях шляхом аналізу психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури;
2) узагальнити особливості та структурні компоненти технології фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, вирізнити психолого-педагогічні і дидактичні умови активізації формування фахових знань;
3) обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів, яка забезпечує фахову підготовку студентів до педагогічної діяльності;
4) експериментально перевірити ефективність розробленої технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Методологічною основою дослідження виступають сучасні філософські, психологічні та педагогічні концепції, що розкривають природу пізнавальної діяльності як одного з її загальних видів; твердження педагогіки та психології про взаємозвязок навчання, виховання і розвитку особистості, індивідуалізований та особистісно-орієнтований підходи у фаховій підготовці; принципи системності та цілісності загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; концепції гуманізації та демократизації освіти.
Теоретичною основою дослідження стали провідні положення й висновки теорії навчання стосовно професійної підготовки студентів (Л.Занков, І.Зязюн, Н.Менчинська, В.Паламарчук, А.Нісімчук); розвитку пізнавального інтересу (Н.Бібік, О.Киричук, О.Дем’янчук, О.Сухомлинська, Г.Щукіна), мотивації професійної підготовки (Г.Костюк, О.Леонтьєв, І.Підласий, П.Якобсон), засобів пізнавальної активності (В.Беcпалько, М.Носков).
У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення пошукової роботи та органiзацiї обробки дослідно-експериментальних даних був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження:
 аналізу та узагальнення історичної, філософської та психолого-педагогічної літератури, який дозволив з’ясувати теоретичні основи формування фахових знань майбутніх художників-педагогів, стан дослідження даної проблеми науковцями, виявити невирішені питання і на базі цього матеріалу теоретично обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва;
 педагогічного спостереження за навчальним процесом в Інституті мистецтв, який дозволив з’ясувати фактичні умови формування професійно-педагогічних знань, дійсний стан сформованості фахових знань студентів, їх готовності до майбутньої педагогічної діяльності в загальноосвітніх закладах і визначити ефективність дослідно-експериментальної роботи;
 методи опитування, анкетування, бесіди, які дозволили отримати інформацію у студентів і викладачів щодо визначення реальних факторів, що впливають на формування фахових знань майбутніх художників-педагогів у процесі навчання і пропозиції для удосконалення запропонованої технології;
 методи оцінювання: самооцінка та експертна оцінка. Ці методи дозволили вивчити особливості формування фахових знань у студентів і рівень їх сформованості на основі власної оцінки фахових знань і оцінки викладачів і методистів під час педагогічної практики;
 методи порівняння, моделювання, які дозволили порівняти стан досліджуваної проблеми в констатуючому експерименті на різних етапах навчання і у різних вищих навчальних закладах і змоделювати запропоновану технологію в формуючому експерименті;
 метод формуючого експерименту, який дозволив перевірити вплив експериментального фактора на формування фахових знань у майбутніх художників-педагогів;
 методи якісної і кількісної статистичної обробки результатів констатуючого та формуючого експериментів, які дозволили довести їх достовірність, значущість та надійність.
Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження логічно поєднало в собі три етапи науково-дослідної роботи:
І етап пошуково-теоретичний (2001 2002 рр.). На цьому етапі вивчалась історична, педагогічна, філософська та методична література з проблеми дослідження; проводились спостереження за реальним навчальним процесом у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах; було визначено об’єкт і предмет дослідження, розроблено його завдання, сформульовано гіпотезу. На цьому ж етапі була розроблена методика констатуючого експерименту за якою було здійснено діагностику реального стану формування фахових знань студентів, майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
ІІ етап дослідно-експериментальний (2002 2003 рр.). Узагальнені результати констатуючого експерименту послужили базою для створення педагогічної технології підготовки художників-педагогів.
На базі Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки проводилась перевірка змодельованої педагогічної технології, оцінювались результати дослідження та з’ясовувався вплив формуючого експерименту на становлення фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
ІІІ етап узагальнююче-описовий (2004 2005 рр.). Він полягав у систематизації матеріалів, одержаних у результаті проведеного дослідження, формулюванні висновків, оформленні рукопису дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Констатуючий експеримент здійснювався в умовах навчально-виховного процесу Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки і Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Формуючий експеримент проводився при кафедрі образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки і було охоплено 270 студентів і 15 викладачів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано і розроблено технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва, завдяки розробці автором дисертації змісту і критерій сформованості фахових знань майбутніх художників-педагогів. Виявлено і конкретизовано психолого-педагогічні умови активізації фахової підготовки студентів до педагогічної діяльності. Удосконалені теоретичні положення педагогічної науки про формування професійних знань вчителя образотворчого мистецтва.
Встановлено, що формування фахових знань майбутнього художника-педагога на засадах духовної культури є невід’ємною складовою успішної професійно-педагогічної підготовки і педагогічної діяльності в майбутньому.
Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні та обґрунтуванні теоретичних засад художньо-педагогічної освіти, уточненні сучасного змісту цього поняття; встановленні взаємозв’язків між етапами художньо-педагогічної освіти та технологією підготовки майбутнього художника-педагога; виявленні факторів, які впливають на формування фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; спробі доведення положення про те, що отримані результати можуть слугувати однією з необхідних умов активізації особистісного потенціалу студентів у процесі формування фахових знань за допомогою ефективної реалізації новітніх педагогічних технологій.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та перевірці дієвості моделі технології формування фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, використання якої сприятиме досягненню високого рівня їх сформованості шляхом впровадження нових педагогічних технологій у навчально-виховний процес і готовності студентів до педагогічної практики у загальноосвітній школі. Теоретико-методичні матеріали дисертації можуть бути використані викладачами вищих педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації з метою удосконалення навчально-виховного процесу, при розробці лекційних та практичних курсів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Впровадження основних результатів дослідження відбувалося на практичному рівні в умовах навчально-виховного процесу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (дов. №15 від 16.03.05р.) і Луцького педагогічного коледжу (дов. №129/2 від 12.05.05р.).
Особистий внесок здобувача полягає в написанні монографії у співавторстві з К.Нісімчук «Технологія духовності: дидактичний аспект».
Достовірність висновків і рекомендацій, виведених в роботі, забезпечена науковістю і об’єктивністю розгляду предмета дослідження, застосуванням комплексу наукових методів дослідження, ретельним відбором критеріїв і показників для діагностичних вимірів, органічним поєднанням теоретичних засад формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва з реальним навчальним процесом Інституту мистецтв Волинського державного університету, тривалим і різноплановим експериментом, єдністю кількісного і якісного аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження щодо формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки і кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв ВДУ імені Лесі Українки, доповідались на міжнародній науково-практичній конференції Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології” (21-22 травня 2004р., м. Тернопіль), на звітних науково-практичних конференціях викладачів Волинського державного університету імені Лесі Українки (квітень 2003р.; квітень 2004р., м. Луцьк).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у монографії у співавторстві з К.Нісімчук, і в чотирьох одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (201 найменування) і 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок, з яких 155 основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 11 рисунків на 16 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. В умовах радикальних змін, що відбуваються у вищій освіті України з усією очевидністю постала проблема удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано дидактичні засади формування фахових знань в процесі художньо-педагогічної освіти на основі гуманізації, демократизації, особистісно-орієнтованого підходу. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Така підготовка дозволяє використовувати сучасні методи навчання, що передбачають поступовий перехід від суб’єкт-об’єктної до суб’єкт-суб’єктної розвиваючої взаємодії.
2. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Виявлено, що підготовка учителів образотворчого мистецтва це складна динамічна система, яка здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти на таких трьох етапах засвоєння знань предметів гуманітарного циклу: загальнотеоретичному, фахово-теоретичному і методичному.
3. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Такий стан речей обумовлений результатами констатуючого експерименту, який проводився з урахуванням специфіки художньо-педагогічної діяльності.
4. Встановлено, що технологія формування фахових знань  це невід’ємна складова структурної моделі технології фахової підготовки майбутніх художників-педагогів, елементи якої об`єднані конкретною дидактичною метою, тобто формуванням фахової компетентності майбутнього вчителя. Розроблена технологія передбачає три складові компоненти цієї технології: мотиваційний, змістовий і діяльнісний.
5. Обґрунтовано, що високий рівень сформованості професійних знань на фахово-теоретичному етапі буде здійснюватись за умови готовності студента до їх формування на загальнотеоретичному етапі процесу художньо-педагогічної освіти, тобто сформованості світогляду. При закріпленні фахових знань на діяльнісному етапі навчання формується педагогічна майстерність майбутнього педагога і готовність до педагогічної діяльності. Компоненти досягнення високого рівня сформованості професійних знань студента на фахово-теоретичному етапі художньо-педагогічної освіти передбачають: формування фахового інтересу, формування фахових здібностей і формування фахового мислення.
6. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі  засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.
7. У процесі дослідження визначені мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти сформованості фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Відповідно, кожен з цих компонентів формує важливі складові компетентності майбутнього вчителя: фаховий інтерес, фахові здібності, фахове мислення.
Доведена залежність між результативністю процесу формування фахових знань і психофізіологічними особливостями та здібностями особистості майбутнього художника-педагога.
8. У результаті вивчення досліджуваної проблеми виявилось, що у процесі реалізації формуючого експерименту рівень готовності до педагогічної діяльності зріс на 7,6 %. Ці дані підтверджуються результатами успішності в ході педагогічної практики та результатами успішності з методичних дисциплін.
9. З’ясовано, що високий рівень сформованості фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва досягається за таких умов: орієнтації методологічних концепцій художньо-педагогічної освіти на основі синтезу інноваційних технологій в педагогіці і в образотворчому мистецтві; побудова навчального процесу на основі гуманізації, гуманітаризації освіти, особистісно-орієнтованої взаємодії; введення в мотиваційні установки процесу навчання творчих елементів, які сприяють формуванню індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності; включення в зміст фахових дисциплін інтегративних методик; внесення у діяльнісний компонент фахової підготовки ситуацій, що моделюють педагогічну діяльність у навчально-виховному процесі.

Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому її детальне вивчення буде сприяти удосконаленню фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які навчаються у сучасних вищих навчальних закладах. Перспективною, вважаємо, наукову розробку технології формування знань із гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, технології формування знань із методичних дисциплін в процесі фахової підготовки майбутніх художників-педагогів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1994.
208 c.
2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі.  Вид. 2-е перероб. і доопр. К.: Рад. шк., 1981. 206 с.
3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: історія, теорія. Підручник для студентів, аспірантів.  К.: Либідь, 1998.  500 с.
4. Актуальные вопросы формировании интереса в обучении: Учебное пособие для слушателей ФПК директоров общеобразоват. шк. в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов // Г.И.Щукина, В.Н.Липник, А.С.Роботова и др. / Под ред. Г.И. Щукиной. М.: Просвещение, 1984. 176 с.
5. Алексюк А.М. Концепція вихідних засад демократизації навчального процесу в освітніх закладах України / Концептуальні засади демократизації та реформування освіти. К.: Школяр, 1993. С. 58-78.
6. Арцишевська М. Р. Теоретико-методичні засади інтеграції знань про суспільство у змісті шкільної освіти: Автореф.дис канд. пед. наук:13.00.09 / К., 2000. 20 с.
7. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню: Орієнтири психологічного аналізу // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, І. Вільш, Н.Ничкало; Київ, 2000.  С. 221.
8. Башарин В.Ф. Место и роль интереса в познавательной деятельности учащихся. В сб.: Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. ЛГПИ, 1979.  С. 25-27.
9. Бердяєв Н.А. Я и мир объектов. Опыт философии одиночества и общения //Философия свободного духа.  М., 1994.  С. 269.
10. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии.  М., 1989.
191 с.
11. Білецький П.О. Українське мистецтво (другої половини ХVІІ ХVІІІ століть). К.: Мистецтво, 1981. 159 с.
12. Богоявленская Д.Б. Интелектуальная активность как проблема творчества.  Ростов, 1983.  С. 4-25.
13. Божович Е.Д., Гумматова М.К., Сосина В.Е. Особенности усвоения учебного материала школьниками //Советская педагогика. 1988.  №10. С. 41-45.
14. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти.  К.: ВВП Компас, 1997.  С. 64.
15. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів: Навчальний посібник.  К.: Вересень, 1996.  129 с.
16. Борисов В.В. Формування готовності вчителя до дослідницької діяльності в умовах поетапної підготовки студентів педвузу: Дис канд. пед. наук: 13.00.01/  М., 1979.  222 с.
17. Братко А.А., Волков П.П., Кочергин А.Н., Царегородцев Г.И. Моделирование психической деятельности.  М., 1969.  С. 244.
18. Ващенко Г. Виховний ідеал /Друге видання. Брюссель, 1987. 128 с.
19. Венедиктов В.С., Петренко В.Л., Чуб В.І. Ціннісні парадигми освіти та державні стандарти вищої професійної освіти //Ціннісні парадигми освіти.  Х.: Основа, 2004.  С. 55-63.
20. Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства.  2-е изд.,испр. и доп.  М.: Изобразитнльное искусство. 1985.  288 с.
21. Віхи античної естетики: Збірник: Пер. з давньогрец. та латин. /Упоряд., ст. та приміт. Й.У.Кобова. К.: Мистецтво. 1988. 288 с.
22. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Академія, 2002. 576 с.
23. Волков И.Ф. Творческие методы и художественные системы. 2-е изд., доп. М.: Искусство, 1988. С. 95-111.
24. Волынка Г.И. Научное знание и социально-практическая позиция личности. В кн.: Научные основы руководства формированием нового человека.  К., 1985.  С. 158-159.
25. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. Посібник для вузів.  Рівне, 1996.  240 с.
26. Гальперин П.Я., Талызина Н.Ф. Формирование знаний и умений на основе теорий поэтапного формирования умственных действий.  М.: Изд.-во Моск. ун-та, 1968.  С. 15-37.
27. Ганич Д.І., Олійник І.С. Російсько-український і українсько-російський словник.  К.: Рад. шк., 1984.  463 с.
28. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию: Учебное пособие для вузов. М.: Школа Пресс, 1995. 448 с.
29. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.
30. Гохберг О.С. Проблема розробки та реалізації гнучких педагогічних технологій навчання у вузі: Автореф.дисканд. пед.наук: 13.00.09/ К., 1995. 23 с.
31. Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет вчителя.  Х.: Основа, 2003.  96 с.
32. Гроф С. Революция сознания: Трансатлантический диалог /С. Гроф, Э.Ласло, П.Рассел; Пер. с англ. М. Драчинского.  М.: ООО АСТ и др., 2004.  248 с.
33. Грушевський М. Наша школа //Наша школа. 1999. Кн. 1. П. С. 7.
34. Гумманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия / Сост. К.В.Сельченок. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. С. 296-305.
35. Гусак П. Індивідуалізація навчання в зарубіжній педагогіці вищої школи /Проблеми педагогічних технологій.  Луцьк, Вол. обл. друкарня, 2002.  С. 3-12.
36. Даниэль С.М. Исскуство видеть: о творческих способностях восприятия, о языке линий и красок, и о восприятии зрителя. Л.: Искусство, 1990.
223 с.
37. Данченко В. До питання про конструктивне знання //Фiлософська думка. №1, 1988, С. 76-77.
38. Дем’янчук О.Н., Кутузова Г.І., Петрович В.С. Проблеми художньо-естетичної освіти та виховання учнівської і студентської молоді в умовах національного відродження: Монографія. Луцьк: Вежа, 2001. 128 с.
39. Дем’янчук О.Н. Педагогічні основи формування художньо-естетичних інтересів школярів: Навчально-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1997.
64 с.
40. Державна національна програма Освіта” /”Україна ХХІ ст..” /Освіта, 1993, грудень, № 44-46.  С. 2-3.
41. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навчальний посібник. К.: ВД «Професіонал», 2004. 304 с.
42. Духнович О.Е. Народная педагогика в пользу ученику и учителю сельских школ. Львов, 1957. Ч.1. С. 35 - 51.
43. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Готовность к деятельности в напряжених ситуациях //Психологический аспект. Минск: Университетское, 1985. 201 с.
44. Дьяченко М.И. Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск: Изд-во БГУ, 1976. 176 с.
45. Дьяченко М.И. Кандыбович Л.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях //Психологический аспект. Минск: Университетское, 1985. 201 с.
46. Енциклопедія українознавства //Під ред. проф. д-ра В.Кубійовича. Львів: Молоде Життя, 1993. Т. 2. С. 459.
47. Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVІІ-XVІІІ ст. Київ, 1988.  С. 14-18.
48. Закон України про вищу освіту //Освіта. 2002. - №12-13. 20-27 лютого. С. 5-12.
49. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР Про освіту”. Київ: Генеза, 1996. 36 с.
50. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. 2-е изд., перераб., доп. М.: Академический Проект; Деловая книга, 2003. 336 с.
51. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу.  К.: Рідна школа, 2000. № 8.  С. 9-10.
52. Игнатьев Е.И. Воображение и его развитие в творческой деятельности человека. М.: Знание, 1968. 32 с.
53. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие //Под ред. РАО А.И. Пискунова. 2-е изд. М.: ТЦ Сфера, 2004. 512 с.
54. Іванців О.Я. Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін: Автореф. дис.канд. пед. наук: 13.00.04 / К., 2000. 18 с.
55. Каленюк О.М. Активність студентів в художньо-творчій діяльності //Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. 2004.  № 3.  С. 47-50.
56. Каленюк О.М., Нісімчук К.О. Технологія формування духовності: дидактичний аспект : Монографія.  Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2003.  С. 176-177.
57. Каленюк О.М. Теоретичні основи естетичного виховання на прикладі вивчення художньої обдарованості Лесі Українки //Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць. Луцьк, 2003. № 3-4. С. 87-91.
58. Каленюк О.М. Узагальнення філософських засад професійно-естетичного виховання //Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць. Луцьк, 2003. № 2. С. 32 -37.
59. Каленюк О.М. Формування естетичної культури студентів художнього фаху в процесі живописного зображення людини //Обрії: Науково-педагогічний журнал. Івано-Франківськ, 2004. №1. С. 25-28.
60. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. Измаил, 1992. 96 с.
61. Киященко Н.И. Искусство и духовный мир человека. М.: Знание, 1983. С. 26.
62. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках.  М.: Педагогика, 1994. С. 19-21.
63. Кларин М.В. Обучение на основе полного усвоения //Дифференциация как система.  М.: Новая школа, 1992.  Ч.1.  С. 18-42.
64. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта. М.: Знание, 1989. 80 с.
65. Клименко О. Новітній український іконопис: здобутки та втрати /Вісник археології, мистецтва, культурної антропології.  К.: АртЕк, 2003/10-12.  С. 81-86.
66. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост. В.М.Кларин, А.Н.Джуринский. М.: Педагогика, 1989. 416 с.
67. Кондрашова Л.В. Нравственно-психологическая готовность студента к учительской деятельности. К.: Вища школа, 1987. 54 с.
68. Короткий тлумачний словник української мови. /Під ред. Д.Г.Гринчишина. 2-ге вид. перероб. і допов. К.: Рад. шк., 1988.
320 с.
69. Корсунов В. И., Балицкая И. В. Актуальные вопросы образования в США. Южно-Сахалинск, 2000.  С. 45.
70. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.  С. 18-30.
71. Костюк Г.С. Психологические вопросы соединения обучения с производительным трудом /Избр. психол. тр.  М., 1988. С. 157-158.
72. Костюк Г.С. Учебный материал и учебные ситуации: Психол. аспекты.  К., 1986.  143 с.
73. Костюкевич С. Образ университета как уникального сплава либерального образования, средневековой гильдии и естественной науки. Alma Mater. № 6. 2001.  С. 8-13.
74. Кремінь В.Г.Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). К.: Грамота, 2003. 216 с.
75. Кремінь В.Г. Освіта в Україні //Освіта України.  2001.  №47.  С. 6.
76. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. Л.: Издательство Ленинградского университета, 1970.  С. 9-27.
77. Кузнєцова А.Ф. Духовність людини як основна складова нової парадигми освіти //Ціннісні парадигми освіти.  Х.: Основа, 2004.
 С. 101-104.
78. Кутузова Г. Формування творчої особистості майбутнього педагога //Проблеми педагогічних технологій.  Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2002.  С. 112-115.
79. Левейль П. Эмоциональный портрет / Пер. с англ.;  Минск: ООО Попурри, 2000.  128 с.
80. Левитов Н.В. О психических состояниях человека. М.: Просвещение, 1964. 344 с.
81. Левчук Л.Т. Оніщенко О. І. Основи естетики: Навчальний посібник К.: Вища шк., 2000. 271 с.
82. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
83. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения.  Т. 1. М.: Педагогика, 1983.  С. 37-52.
84. Леонтьев А.Н. Педагогическое обучение. М.: Знание. 1979. 46 с.
85. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу //Журнал Вопросы психологи”,  1987.  № 3.  С. 12-15.
86. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 185 с.
87. Лесняк Н.В. Мельниченко О.І. Твір за картиною. Методичні рекомендації.  Тернопіль: Навчальна книга  Бодан, 2002.  88 с.
88. Ліпін С.А. Освіта як соціокультурний феномен //Філософія, культура, життя: Міжвузівський збірник наукових праць.  Дніпропетровськ: Центр економічної освіти: Промінь, 1998.  С. 139.
89. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К.: «Екс Об», 2003. 304 с.
90. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання.  Х.: ХДПУ ім. Г. Сковороди, 1997.  338 с.
91. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти.  К.: Магістр,1996.  С.116-126.
92. Львівський музей українського мистецтва. К.: Мистецтво, 1975.
115 с.
93. Майборода С. Організація управління вищою освітою в Українській Народній Республіці (1917-1918 рр.). //Суспільствознавчі науки та відродження нації. Збірник наукових праць. К. ІІ. Луцьк, 1997.
С. 114-117.
94. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 272 с.
95. Малафіїк І.В. Дидактика. Навчальний посібник для студ. пед. спеціальностей та вчителів. Рівне, РДГУ.  2004. 470 с.
96. Маригодов В.К., Моторная С.Е. Педагогика и психология: аспекты активизации творчества и готовности к профессиональной деятельности: Учеб. Пособие.  К.: ИД «Профессионал», 2005.  192 с.
97. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя //Советская педагогика. 1990.  № 8. С. 82-88.
98. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном воздасте. М.: Просвещение, 1983 95 с.
99. Матеріали ІІ Всеукр. зїзду працівників освіти 8 жовт. 2001 р. //Освіта. 2001. №57/58.  С. 2-3.
100. Матусевич В.А., Оссовський В.Л. Соціально психологічні передумови вибору професії //Філософська думка. 1978. №4. С. 109-118.
101. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности М., 1981.  С. 14-30.
102. Менчинская Н.А. Проблемы учения, умственного развития школьника /Ред. и сост. И.С. Якиманская.  М.: Педагогика, 1989.  218 с.
103. Миротворча діяльність школи та вузу //Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту. Ч. 2. Рівне, 1997. С. 92-93.
104. Міхіна І.М. Структура і розвиток творчих здібностей в конспекті мислительної діяльності / Доповіді та матеріали виступів на Всеукр. наук.практич. конференції «Психолого-педагогічні та методичні проблеми розвивального навчання», 12-13 листопада.  ІваноФранківськ , 1998.  С. 371-375.
105. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Знання, 1989. 48 с.
106. Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання /Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 15-17 листопада. Івано-Франківськ, 2001. С. 164-165.
107. Мороз О.Г. Молодий вчитель і шкільний колектив. К.: Знання, 1981.  48 с.
108. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе в системе психологи. М.: Знание, 1979. 47 с.
109. Національна доктрина розвитку освіти у XXІ столітті (Проект).  Київ, 2001.  16 с.
110. Ниренберг Дж. И. Искусство творческого мышления: Пер. с англ. Мн.: ООО «Попурри». 1996. 210 с.
111. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. К.: Просвіта. 2000. 368 с.
112. Нісімчук А.С. Педагогічна технологія: Підручник для підготовки бакалаврів. /А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, І.О. Смолюк. К.: Четверта хвиля, 2003. 164 с.
113. Никандров В.В. Экспериментальная психология. Учебное пособие.  СПб.: Речь, 2003.  480 с.
114. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров /Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е.Петров; Под ред.. Е.С.Полат. М.: Академия, 1999.  С. 6-10.
115. Огієнкові афоризми і сентенції /Упоряд. З.Тіменник Львів: ІН НАН України, 1996. 79 с.
116. Орфографічний словник сучасної української мови: 70000 слів /Укл. С.В.Музичук.  Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2003.  960 с.
117. Освітні технології: Навчально-методичний посібник /О.М. Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За ред. О.М.Пєхоти. К.: А.С.К., 2004. 256 с.
118. Панчешникова Л.М. Проблемы методической подготовки будущих учителей //Советская педагогика. 1988.  № 10. С. 80-85.
119. Пасічний А.М. Образотворче мистецтво. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2003. 216 с.
120. Педагогическая энциклопедия. Т. 3. М., 1966.  С. 23-68.
121. Педагогика: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов //Ю.К.Бабанский, В.А.Сластенин, Н.А.Сорокин и др.; Под ред. Ю.К.Бабанского.  2-е изд., доп. и перераб.  М., Просвещение, 1988.  479 с.
122. Педагогіка: Хрестоматія //Уклад.: А.