ДИЛЕМИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ПОСТСУЧАСНИХ НАЦІЙ В УМОВАХ ПОРУБІЖЖЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

КОЧИЛКОВА НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА
УДК 1:316.3:[321.01:316.356.4]

ДИЛЕМИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ПОСТСУЧАСНИХ
НАЦІЙ В УМОВАХ ПОРУБІЖЖЯ

спеціальність 09.00.0З – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Фісун Олександр Анатолійович
доктор політичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВА ТА НАЦІЯ У СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ТЕОРІЇ………………………………………………………………………………...11
1.1. Концептуалізація держави та державності у соціально-філософській теорії…………………………………………………………………………….11
1.2. Переосмислення «нації»: від примордіалізму до конструктивізму………...32
1.2.1. Нація: примордіалістський та модерністський погляд……………..32
1.2.2. Нація: конструктивістський підхід…..................................................48
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….......76
РОЗДІЛ 2. ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВИ ТА НАЦІЇ У ПОСТСУЧАСНОМУ СВІТІ.……………………………………………………….78
2.1. Альтернативи державотворення у порівняльній перспективі……………….78
2.1.1. Два виміри націо/державотворення………………………….............78
2.1.2. Примус і капітал як ключові фактори формування
держави……………………..………………………………………... 90
2.1.3. Від «нації-держави» до «держави-нації»?…………….………..... .101
2.2. «Нація» як дискурсивна практика…………………………………………...108
2.2.1. Чи є «нація» практичною категорією………………………………111
2.2.2. Символічний зміст «нації»……………………………………….…117
2.2.3. Виміри націоналізму у дискурсивних практиках навколо
державотворення…………………………………..………………..119
Висновки до розділу 2……………………………………………………………….124
РОЗДІЛ 3. (ДЕ)КОНСТРУЮВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПОРУБІЖНОМУ ПРОСТОРІ ………………………………………………………………………….127
3.1. «Межа» та «кордон» у теорії порубіжжя........................................................127
3.2. Порубіжна ідентичність як ключова дилема державотворення……...........142
3.3. Курдське порубіжжя: нація без держави та / або
постсучасна нація?............................................................................................161
Висновки до розділу 3……………………………………………………………….174
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...182

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зони міжетнічних та політичних протистоянь в різних регіонах світу засвідчили необхідність критичного переосмислення питань державотворення та формування нації в сучасних умовах. Класичні теорії націоналізму показали свою неефективність у країнах постколоніального світу, у зв’язку з чим державницькі проекти закінчуються міжетнічними протистояннями та створенням зон напруги та нестабільності у кращому випадку, а в гіршому – воєнним станом, що негативно впливає на соціально-економічну ситуацію не тільки в регіоні конфлікту, але й в усьому світі.
У зв’язку з цим питання про походження, існування та долю «невизнаних націй» визначає хід державотворчих процесів сьогодення. Перспективи дослідження виникнення нових націй та їх нових держав в умовах сьогодення зумовлюються пошуком сучасних ефективних схем формування держави. Саме цим визначається актуальність соціально-філософського аналізу дисертаційного дослідження. Залучення «концептуальної карти» С. Роккана та теорії порубіжжя дає можливість інакше поглянути на комплекс процесів, пов’язаних із державотворенням і формуванням нації. Аналіз територіального порубіжжя зміщує акценти з питань формування та конструювання нації на процеси (де)конструювання порубіжної ідентичності. Це дозволяє розглянути «державницький проект» суспільств без держав у призмі дилем державотворення для того, щоб осмислити існування нації без держави.
Відсутність комплексного підходу у вирішенні сучасних дилем державотворення невизнаних націй дає підстави замислитися над пошуком дієвої схеми для становлення держави та нації, оскільки сучасні процеси націотворення виходять за межі традиційних теорій націоналізму.
Ступінь наукової розробки проблеми. Джерельну базу дисертаційного дослідження можна умовно поділити за такими векторами:
– базові історико-філософські дослідження, що розглядають питання походження держави. Йдеться про роботи Платона, Аристотеля, Бл. Августина, Ф. Аквінського, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, К. Каутського, Ж. Гобіно, Ф. Ніцше, Г. Спенсера, Г.В.Ф. Гегеля, К. Маркса та Ф. Енгельса. Основні соціально-філософські роботи з нації та націоналізму К. Хюбнера, Е. Сміта, Д. Шнаппер, Л. Грінфельд, Е. Геллнера, Е. Хобсбаума, Б. Андерсона;
– роботи зарубіжних дослідників, що містять критичний аналіз стосовно держави, державотворення, нації, націоналізму та порубіжжя. Йдеться про роботи З. Баумана, Д. Р. Горовіца, П. Чаттерджи, Г. Балакришнана, М. Фуко, Е. Тоффлера, Ф. Закарії, Ч. Тейлора, М. Хектера, Д. МакКрона, А. Сігал; роботи вітчизняних і російських дослідників, що працюють над цією проблематикою: М. Степика, О. Фісуна, Т. Воропай, Л. Нагорної, В. Коротєєвої, В. Колосова.
– наукові праці з пошуку альтернативних схем державотворення. Насамперед, мова йде про «концептуальну карту» С. Роккана, його послідовників та критиків: П. Флора, Дж. Гелтунга, У. Ларсена, Л. Мжосет, Ч. Тіллі; цікавими є дослідження Р. Купера присвячені нагальним труднощам державотворчих процесів сьогодення; праці М. Манна, присвячені аналізу нації, націоналізму та сучасних процесів державотворення, та стратегія «держави-нації» А. Степана як альтернативної моделі державотворення;
– дослідження та обґрунтування нації як дискурсивної практики зумовлює звернення до ідей таких авторів, як Р. Брубейкер, К. Вердері, К. Калхун. Корпус текстів з аналізу територіального порубіжжя І. Бобкова, Х. Бхабхкі, А. Усманової, В. Миньоли, Дж.-М. Ф. Бленчарда, Е. Брюнет-Джелі, К. Едер, К. Грюнді-Вар, Х. Хаутума, А. Джіменез, В. Колосова, А. Мулеттс, Хізер. Н. та Дж. Мінфі, А. Пассі, Ч. Румфорда, Р. Шілдза, Е. В. Сойджа;
– тексти дослідників, котрі розглядають проблему «Я – Інший», бажання та психоаналітичні основи необхідності ворога у процесі становлення порубіжної ідентичності: Ж. Лакана, Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі, П. Фонда, А. Вучо, М. Фельдмана, З. Фройда, А. Тріандафілліду, В. Д. Волкана Л. Грінберга, Л. Лангмана.
Наявність дискусій навколо нації та державотворчих процесів достатньо багато, але в рамках соціальної філософії не виявлено комплексного підходу дослідження процесів державотворення «невизнаних націй». Отже, виникає потреба у такому дослідженні, яке змогло б виявити специфіку та особливості державотворення суспільств без держав.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі теоретичної та практичної філософії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна в рамках комплексної наукової теми «Філософія та розмаїття соціокультурних світів».
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне осмислення особливостей державотворення у процесі виникнення та конструювання нових націй та держав в умовах порубіжжя.
Досягнення означеної мети передбачає розв’язання таких завдань:
– виявити зв’язок між «концептуальною картою» С. Роккана та теорією порубіжжя у процесі дослідження дилем державотворення;
– визначити та дослідити виникнення, конструювання та використання націоналізму та «нації» у дискурсивних практиках, а також проаналізувати, чим є «нація» у націоналістичному дискурсі;
– дослідити вплив порубіжжя та кордонів на державотворчі процеси, визначити, що є підґрунтям для ідентичності та виявити ключову дилему державотворення постсучасних націй за допомогою дослідження порубіжної ідентичності та комунікативного простору порубіжжя;
– виявити та дослідити, яким чином порубіжжя пов’язане із появою нації без держави;
– проаналізувати, що впливає на перекреслення ідентитеріального простору порубіжжя, дослідити головну просторову стратегію порубіжної ідентичності та дати визначення сучасним спільнотам без держав.
Об’єктом дослідження є державотворення в умовах порубіжжя.
Предмет дослідження – дилеми державотворення «націй без держав» в умовах порубіжжя.
Методи дослідження. Дослідження здійснюється у міждисциплінарному полі, що обумовлюється специфікою та особливостями епохи самого феномену порубіжжя, що охоплює усі сфери соціокультурного простору. Методологічною базою дослідження було кілька теоретичних підходів: історичний підхід, метод компаративного аналізу, метод дискурс-аналізу, аналіз територіального порубіжжя та психоаналітичний підхід.
Першим методологічним принципом є історичний підхід, який дозволив здійснити історико-філософський аналіз походження держави та виділити зафіксовані у правовій площині дилеми державотворення, а також дослідити існуючі теорії з нації та націоналізму з метою переосмислення поняття «нації». Метод компаративного аналізу використано для пошуку альтернативних моделей державотворення у порівняльній перспективі з урахуванням тих трансформацій, що зазнають нації у постсучасному світі. Метод дискурс-аналізу залучено для дослідження дискурсивних практик навколо «нації» та націоналізму як однієї із стратегій державотворення. Застосування аналізу територіального порубіжжя зробило можливим виявити ключову дилему державотворення суспільств без держав завдяки дослідженню ідентитеріального та комунікативного простору порубіжжя. Психоаналітичний підхід використано для пошуку глибоких психічних механізмів, що впливають на конструювання ворога, «Іншого» та «себе» у порубіжному просторі.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що репрезентована робота є першою в українській соціально-філософській думці спробою комплексного осмислення сучасних процесів державотворення та формування нації за допомогою концептуальної карти С. Роккана та сучасної теорії порубіжжя.
Наукова новизна отриманих результатів характеризується наступними положеннями:
Вперше:
– обґрунтовано зв’язок між концептуальною картою С. Роккана та теорією порубіжжя у дослідженні уявної географії;
– доведено, що порубіжна ідентичність є засадною дилемою державотворення націй без держави;
– виявлено, що постійне перетинання та перекреслення кордонів порубіжжя впливає на «появу» «націй без держави», для позначення яких вводиться поняття «постсучасна нація».
Удосконалено:
– можливість ефективного застосування концептуальної карти С. Роккана для прорахування перспектив державотворення нових країн і націй;
– дискурс-аналіз «нації», що «трапляється» як подія в залежності від символічності та багатоманітної невизначеності;
– використання понять «порубіжжя», «кордон» та «межа» в українській соціально-філософській думці для позначення ролі ідентичності у процесі перекреслення порубіжного простору;
– соціально-філософське тлумачення поняття «територіальності» як головної стратегії порубіжної ідентичності;
– аналіз причинно-наслідкового зв’язку між поняттями «страх» і «бажання» та деконструюванням порубіжної ідентичності.
Дістало подальший розвиток:
– дослідження порубіжної ідентичності територіального простору в контексті соціального конструювання держави;
– аналіз посткласичної державотворчої стратегії моделі «держави-нації» для країн, які не вписуються в класичну модель «нації-держави»;
– осмислення кризи держав у співвідношенні з головними геополітичними трансформаціями постсучасного світу.
Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. Висновки та теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані для порівняльного аналізу процесів державотворення, а також для дослідження специфіки порубіжної ідентичності в українському соціумі. Практичне значення дослідження визначається можливістю їхнього застосування у розв’язанні актуальних проблем сьогодення, які пов’язані з процесами державотворення й етнополітичними конфліктами в різних регіонах світу. Результати дослідження можуть бути використані в практиці викладання соціально-філософських дисциплін, у підготовці навчальних посібників і методичних матеріалів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійної дослідницької роботи автора. Концепція, зміст, висновки дисертації й тексти публікацій розроблено та викладено автором самостійно. У дисертації використано матеріали статей і тез виступів на конференціях, підготовлених автором. У фаховій статті №86 особисто дисертанту належить 50% опублікованого матеріалу, ним здійснено аналіз особливостей державотворчих процесів за концептуальною картою С. Роккана.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювалися на науковому семінарі кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Харківського національного університет ту імені В. Н. Каразіна та доповідалися автором на всеукраїнських і міжнародних конференціях: Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «VI Харківські студентські філософські читання» (2-3 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «VII Харківські студентські філософські читання» (15-16 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів-філософів «Діалектика духовних процесів – 9: Чи можлива діалектика як діалог?» (22-25 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» (28-29 жовтня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «VIIІ Харківські студентські філософські читання» (15-16 квітня 2011 р.).
Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11 публікаціях, 5 з яких у фахових виданнях в галузі філософських наук, та 6 інших наукових публікаціях і тезах виступів, опублікованих у збірках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою, завданнями та логікою дослідження й складаються зі вступу, трьох розділів (що містить 7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (151 найменування). Загальний обсяг роботи – 197 сторінок, із них основного тексту – 181 сторінка.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі пропонується переосмислення процесів та дилем державотворення націй без держав у порубіжному просторі на підставі синтезу «концептуальної карти» С. Роккана та теорії порубіжжя. Нова постановка проблеми дає можливість істотно переглянути усталені погляди щодо нації та держави, та створює умови ефективного застосування альтернативних моделей державотворення у сучасній перспективі.
Аналіз теорій походження держав показав, що дилеми державотворення зазвичай фіксуються у формах державного устрою, а, отже, у правовій площині. Державотворення та націотворення – це взаємообернені процеси. Розуміння нації як долі, як симбіозу етнічних і громадянських елементів, як політичної одиниці, конституюючого елементу сучасності, продукту людських переконань, ідеології та як уявної спільноти, не є вичерпним та однозначним, оскільки формування нації знаходиться під впливом певної націоналістичної ідеології, котра вибудовується у політичному дискурсі. Таким чином нація перетворюється на дискурсивну практику та набуває символічного змісту. Її «появу» неможливо передбачити або прорахувати, хоча це не суперечить її конструктивістському характерові.
У ході дисертаційного дослідження було виявлено безпосередній зв’язок між концептуальною картою С. Роккана та його послідовників із сучасним аналізом територіального порубіжжя. Центральне місце у дослідженні процесів державотворення та націотворення С. Роккана займає уявна географія та територіальне місцеположення. Відповідно до цього, неспівпадання трьох порубіжних вимірів (економічного, політичного та культурного), що впливають на державотворення, виявляють специфіку становлення тієї чи іншої держави та її нації. Аналіз територій за концептуальною картою С. Роккана підтверджує, що націотворення може відбуватися раніше державотворення, де успішність державотворення та формування нації залежить від географічного місцерозташування.
Відповідно, територіальна ідентичність, поділ на центр та периферію є вирішальними у процесі становлення нації та державотворення. Територіальна ідентичність є залежною від культури, а тому слугує інтерпретацією конструювання ідентичностей, коли обмежування, як процес встановлення порядку, на прикладі Європи показує, що визначитися з початком процесу націотворення практично неможливо. У зв’язку з цим, відтворення алгоритму європейського державотворення в інших регіонах світу за всіма фазами є проблематичним. Але, на нашу думку, використання Рокканівської схеми для прорахування можливості появи нової держави є ефективним, та сприяє прискоренню процесу державотворення в сучасних геополітичних умовах.
Криза сучасності як відсутність повноцінного модернізму у громадянських суспільствах є основною перешкодою відтворення європейського досвіду державотворення іншими країнами. Це також актуалізує воєнну теорію формування держави та необхідність національної держави у постсучасному світі. На практиці модель «нації-держави» успішно застосовується в різних регіонах світу з високим рівнем міжетнічних та міжпартійних протистоянь. Для створення умов впровадження державотворчих заходів за демократичним принципом пропонується альтернативна посткласична модель «нації-держави», що доповнюється «державою-нацією» як таким ідеальним типом, що передбачає визнання більш, ніж однієї культурної ідентичності у державі. «Держава-нація», як державотворча стратегія, є сприятливою для держав, котрі не відповідають класичній моделі «нації-держави».
Звернення до нації як до практичної категорії та до державності як її іституціоналізованої форми відкриває реалістичний погляд на державність і націоналізм. Нація стає дискурсивною практичною категорією, котра творить контексти, необхідні для появи держави. Водночас, державотворення розпочинається тільки тоді, коли нація «трапилася» як подія. Дискурсивний характер нації зміцнюється за рахунок її символічності та багатоманітної невизначеності. Таким чином, в умовах сьогодення дефініції нації не є первинними у дослідженні націотворення та державотворення. Ключові акценти зміщуються від визначення поняття «нації» до тих перетворень та змін, що відбуваються у ході використання національного дискурсу в процесі державотворення. Власна «дискурсивна формація» націоналізму дає підстави вважати його однією з дилем державотворення сучасної держави в різних вимірах, що є засобом творення ідентичності. Як категоріальна ідентичність, націоналізм тісно пов’язується із територією, кордонами та порубіжжям.
Концептуальна карта С. Роккана показала, що територіальні, культурні та економічні кордони відіграють вирішальну роль у державотворчих процесах, де особливе місце займає територіальна ідентичність. На нашу думку, синтез Рокканівської схеми та теорії порубіжжя відповідає на питання про існування постсучасної нації та її дилем державотворення. Порубіжжя – це головний простір існування постсучасної нації. Відповідно, кордон та територія є основними складниками рубежів. Усі кордони та межі відтворюються соціально, тому, за своєю природою чутливі до модифікування, трансформації, стирання, відновлення, переуявлення та трансгресії. Таким чином, важливим елементом існування порубіжжя, що стає подією, яка «трапляється» за умов перетину, є інтеракція в порубіжному просторі.
Порубіжжя є динамічним простором взаємодії, яке бере на себе ряд важливих функцій від націотворення до утвердження встановлених меж державності. Трансформації сучасного порубіжжя породжують суспільства без держав (a non-state society), для означення яких вводиться поняття та термін «постсучасна нація». Відповідно, поява територіальної лінії більше не опосередковується наявністю держави.
Підґрунтям для ідентичності як інструменту окреслення культурних меж є відчуття страху та бажання. Вони є ключовими у конструюванні «Іншого» як ворога та чужака. Бажання є вектором пошуку культурних меж спільноти, результатом чого є обмеження Іншого та знаходження у такий спосіб себе. Кордони, відповідно, виступають стратегічною тактикою фіксації та контролю «Іншого» для виживання цілої нації у щоденній боротьбі за самоідентифікацію. Страх та тривога також є засобами перекреслення порубіжного простору. Інший завжди знаходиться на протилежному боці порубіжжя, а, отже, кордон завжди буде нездійсненним суб’єктом постійного бажання.
У ході дисертаційного дослідження було встановлено, що порубіжна ідентичність є ключовою дилемою державотворення постсучасної нації. Вона є «подією» розмежування / відмежування та наслідком порубіжних зіткнень. Без перекреслення кордонів та культурних меж неможливі зміни ідентичностей так само, як без останньої неможливо окреслити культурні межі та встановити територіальні кордони. Це підтверджує вплив ідентичності на державотворчі процеси, де територіальні кордони відіграють вирішальну роль у конституюванні ідентитеріального простору. Для окреслення порубіжної ідентичності в українську соціально-філософську думку вводяться поняття «порубіжжя», «кордон» та «межа».
Прикладом формування порубіжного простору за рахунок дії вже відомої, завдяки Б. Андерсону, схеми є курдське питання в багатьох країнах Сходу. Механізми спільної уяви, покладені в основу відчуття згуртованості, створюють ефект існування єдиної нації. Важливу роль у цьому процесі відіграє дискурсивна конструкція культурних меж. Досягнення колективної ідентичності у порубіжжі перетворюється у протистояння різних історичних наративів, кожен з яких з’являється у критичні моменти та перекреслює культурний простір. Дієвість комунікативного простору залежить від сприятливості порубіжних контактів. Але динаміка порубіжжя є такою, що безперервно (де)конструює ідентичність та, відповідно, перекреслює культурні межі.
Просторовою стратегією порубіжної ідентичності є територіальність, основна риса якої – конфлікт. Саме тому право на державний простір є суперечливим вибором, котрий залежить від трансформацій порубіжжя в цілому. Націоналізм відносно територіальності є частиною особливої територіальної ідеології, котра за допомогою дискурсивних практик конституює «нації». Нестабільність та конфліктність комунікативного простору підміняє причетність деякому просторові ідентичностей міжетнічними протистояннями. У таких складних умовах «державницький проект» постсучасної нації залежить від того, на скільки наративна сила порубіжжя сприяє обставинам, за яких «уявна спільнота» без держави зможе утвердитися як нація та зробити вибір між автономією та відокремленням.
Важливість даної роботи в українській соціально-філософській думці визначається необхідністю розв’язання українським суспільством багатьох складних проблем, пов’язаних із національною ідеєю державобудівництва. Курдське питання в різних країнах Сходу, на нашу думку, є повчальним прикладом для України як порубіжної держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Августин Блаженный. О граде Божием / Августин Блаженный. – Минск: Харвест; М.: АСТ, 2000. – 1296 с.
2. Авдои Т. С. Курдский вопрос в современных международных отношениях / Темур Сартифович Авдои. – М.: Изд-во «Этносоциум», 2010. – 176 с.
3. Аквинский Ф. О правлении государей / Ф. Аквинский ; [ пер.с лат. Н. Б. Срединская] // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (V-XVIIвв.). – Л.: Наука, 1990. – C. 223-245.
4. Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках нации и национализма / Б. Андерсон ; [пер. с англ. В. Николаев; Вступ. ст. С. Баньковская]. – М.: «КАНОН-пресс-Ц», «Кучково поле», 2001. – 288 с.
5. Аристотель Сочинения: в 4 т. Т.4 : / Аристотель, Доватур. – М.: Мысль, 1983. – 830 с.
6. Аристотель Афинская полития. Государственное устройство афинян / Аристотель ; [перевод. с греч. Радциг Сергей Иванович, Фельдштейн Д. И.]. – М.: Флинта; Издательство Московского психолого-социального института, 2007. – 233 с.
7. Артеменко А. П. Поняття «топос» в онтологічній та соціально-філософській сферах дослідження/ А. П. Артеменко // Гуманітарний часопис. – 2011. – №1. – С. 19-23.
8. Артеменко А. П. Правосвідомість в системі ідентичності прикордоння/ А. П. Артеменко // Гуманітарний часопис. – 2009. – №3. – С. 90-96.
9. Артеменко А. П. Штучність і природність національної ідентичності / А. П. Артеменко // Гуманітарний часопис. – 2010. – №2. – С. 12-16.
10. Балакришнан Г. Национальное воображение / Г. Балакришнан ; [пер. с англ. и нем Л. Е. Переяславцева, М. С. Панин, М. Б. Гнедовский]. // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – C. 264-282.
11. Банс В. Национальная идея: имперские наследия и посткоммунистические траектории в Восточной Европе / Валери Банс // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций / Регион. фил. НИСИ в г. Харькове ; ХНУ им. В.Н.Каразина ; рук. Проекта В.П.Семиноженко ; науч. ред. А.А.Фисун. – Харьков, 2010. – вып. 7. – С. 191-220.
12. Бауман Зигмунт. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман. – М.: Логос, 2002. – 325 с.
13. Бобков И. Рефлексии на полях критики знания: восточноевропейское пограничье / И. Бобков // Перекрестки. – 2008. – №1 – С. 5-11.
14. Бобков И. Этика пограничья: Транскультурность как Белорусский опыт / И. Бобков // Перекрестки. – 2005. – №3-4. – С. 127-136.
15. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Жан Бодрийяр : [перевод с фр. Зенкин С.Н.]. – М. : Добросвет, 2000. – 389 с.
16. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Бодріяр. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2004. – 230 с.
17. Бреский О. Локальность / О. Бреский // Перекрестки. – 2008. – №1. – С. 105-129.
18. Брубейкер Р.За пределами «идентичности» / Р. Брубейкер, Ф. Купер // Ab Imperio. – 2002. – №3. – С. 64-112.
19. Бхабха Х. Местонахождение культуры / Х. Бхабха // Перекрестки – 2005. – №3-4. – С. 161-191.
20. Валлерстайн И. Конструирование народа: раса, нация, этническая группа / И. Валлерстайн ; [пер. с фр. под ред. О. Никифоров, П. Хицкий] // Расса, нация, класс. Двусмысленные идентичности. – М.: Издательство «Логос», 2004. – С. 83-102.
21. Вердери К. Куда идут «нация» и «национализм»? / К. Вердери ; [пер. с англ. и нем Л. Е. Переяславцева, М. С. Панин, М. Б. Гнедовский] // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – С. 297-331.
22. Воропай Т. Идентичность в социальной антропологии Дугласа Келлнера / Татьяна Воропай // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2000. – №2. – С. 43-50.
23. Воропай Т. С. Между глобализацией и масскультурой (несколько фрагментов об идентичности) / Т. С. Воропай // Философские науки. – М. – 2009. – №10. – С. 11-31.
24. Вучо А. По ту сторону бомб и санкций / А. Вучо // Как практиковать психоаналитическую терапию в периоды социальной нестабильности: Материалы 8-ой Восточно-европейской психоаналитической конференции ЕПФ. – Харьков, 2000.
25. Гегель Г. В. Ф. Философия права: / Гегель, Георг Вильгельм Фридрих. – М.: Мысль, 1990. – 526 с.
26. Геллнер Эрнест. Нации и национализм / Эрнест Геллнер; [пер. с англ. Т. В. Бердиковой, М. К. Тюнькиной; ред. и послесл. И. И. Крупника]. – М.: «Прогресс», 1991. – 317 с.
27. Гоббс Томас Левиафан или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Томас Гоббс. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1936. – 502 с.
28. Гобино Ж. Опыт о неравенстве человеческих рас / Ж. Гобино. – М.: Самотека, 2007. – 160 с.
29. Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура / И. Н. Гомеров. – М.: ООО «Издательство ЮКЭА», 2002. – 832 с.
30. Горовіц Доналд Р. Міжетнічні конфлікти / Доналд Р. Горовіц ; [пер. з англ. О. А. Ківшик]. – Харків: Каравелла, 2004. – 684 с.
31. Гринфельд Л. Национализм. Пять путей к современности / Л. Гринфельд. – М.: «ПЕР СЕ», 2008. – 528 с.
32. Грох М. «Консенсусное объяснение формирования наций» / М. Грох // Вопросы философии. – 2011. –№1. – С. 27-36.
33. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Гуго Гроций ; [пер. с лат. А. Л. Саккети]. – М.: 1957. – 867 с.
34. Делёз Ж. Кино / Жиль Делёз ;[пер.с фр. Б. Скуратова]. – М.: «Ад Маргинем», 2004. – 317 с.
35. Делёз Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Ж. Делез, Ф. Гваттари; [пер. с франс. и послесл. Д. Кралечкина; науч. ред. В. Кузнецов]. – Екатеринбург: У–Фактория, 2007. — 672 с.
36. Дронов Михаил Святитель Иоанн Златоуст, архиепископ Константинопольский / прот. Михаил Дронов // Альфа и Омега. – 1995. – №4 (7).
37. Дюринг Е. Ценность жизни / Евгений Дюринг. – Минск: Харвест ; М.: АСТ , 2000. – 334 с.
38. Дюссель Э. По ту сторону европоцентризма: мирсистема и пределы модерности / Э. Дюссель // Перекрестки. – 2008. – №1. – С. 150-174.
39. Закария Ф. Возникновение нелиберальных демократий / Ф. Закария // Логос. – 2004. – №2 (42). – С. 55-70.
40. Калхун К. Национализм / К. Калхун ; [пер. А. Смирнова]. – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2006. – 288 с.
41. Каутский Карл Демократия и социализм: фрагменты работ разных лет / Карл Каутский. – М.: Знание, 1991. – 63 с.
42. Коротеева В. В. Теории национализма в зарубежных социальных науках / В. В. Коротеева. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. – 140 с.
43. Кочилкова Н. С. К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення / Наталя Сергіївна Кочилкова // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «VІІІ Харківські студентські філософські читання». – Харків. – 2011. – С. 143-144.
44. Кочилкова Н. С. Межа і кордон у теорії порубіжжя / Н. С. Кочилкова // «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць. – К. – 2011. – Випуск 53 (10). – С. 225-229.
45. Кочилкова Н. С. Нація без держави і / або «уявлювальна спільнота» у порубіжному просторі / Наталя Сергіївна Кочилкова // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «VІ Харківські студентські філософські читання». – Харків. – 2009. – С. 175-176.
46. Кочилкова Н. С. Нація у соціально-філософській теорії: від примордіалізму до конструктивізму / Наталя Сергіївна Кочилкова// Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: філософія. Філософські перипетії. – 2010. – № 917. – С. 111-114.
47. Кочилкова Н. С. «Нація» як дискурсивна практика / Наталя Сергіївна Кочилкова // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «VІІ Харківські студентські філософські читання». – Харків. – 2010. – С. 162-163.
48. Кочилкова Н. С. Порубіжна ідентичність як ключова дилема державотворення / Наталя Сергіївна Кочилкова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: філософія. Філософські перипетії. – 2009. – № 877. – С. 38-42.
49. Кочилкова Н. С. Порубіжна ідентичність як ключова дилема державотворення / Наталя Сергіївна Кочилкова // Діалектика духовних процесів: вип. третій / Матеріали Всеукраїнської конференції студентів-філософів та молодих науковців 2010 р. (м. Дрогобич). – Дрогобич. – 2011. – С. 88-89.
50. Кочилкова Н. С. Процеси державотворення у неєвропейському регіоні: від «нації-держави» до «держави-нації» / Наталя Сергіївна Кочилкова // Матеріали міжнародно-практичної конференції з соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія». –Київ. – 2010. – С. 42-43.
51. Кочилкова Н. С. Процеси державотворення у неєвропейському регіоні: від «нації-держави» до «держави-нації» / Наталя Сергіївна Кочилкова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Збірник наукових праць. – 2011. – №44. – С. 47-51.
52. Кочилкова Н. Теории нации и национализма: обзор современных подходов / Наталья Кочилкова // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций / Регион. фил. НИСИ в г. Харькове ; ХНУ им. В.Н.Каразина ; рук. Проекта В.П.Семиноженко ; науч. ред. А.А.Фисун. – Харьков, 2010. – вып. 7. – С. 221-235.
53. Кревельд Мартин ван Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд ; [пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецов, А. Макеев]. – М.: ИРИСЭН, 2006. – 544 с.
54. КрисаченкоВ. С. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / В. С. Крисаченко, М. Т. Степико, О. С. Власюк та ін. ; [за ред. В. С. Крисаченка]. – К.: НІСД, 2003. – 632 с.
55. Лазарев М. С. Периодизация курдской истории / М. С. Лазарев // Дружба. – 2000. – №9. – С. 35-37.
56. Лакан Ж. Семинары. Книга 1. Работы Фрейда по технике психоанализа (1953/54) / Ж. Лакан ; [пер. с фр. М. Титовой, А. Черноглазова]. – М.:ИТДГК «Гнозис», Издательство «Логос»,1998. – 432с.
57. Ларсен С. У. Моделирование Европы в логике Роккана / С. У. Ларсен // Полис (Политические исследования). – 1995. – №2. – С. 39-57.
58. Локк Джон Сочинения: в 3 т. Т.3 / Локк Джон ; [перевод с : англ. , лат.]. – М.: Мысль, 1988. – 668 с.
59. Манн Майкл. Нации-государства в Европе и на других континентах: разнообразие форм, развитие, неугасание / Майкл Манн ; [пер. с англ. и нем Л. Е. Переяславцева, М. С. Панин, М. Б. Гнедовский] // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – С. 381-410.
60. Милль Дж. О свободе / Дж. Милль ; [пер. с англ. А. Фридмана] // Наука и жизнь. – 1993. – №11. – С. 10-15.
61. Милль Дж. О свободе / Дж. Милль ; [пер. с англ. А. Фридмана] // Наука и жизнь. – 1993. – №12. – С. 21-26.
62. Миньоло В. Оксидентализм, колониальность и подчиненная рациональность с префіксом «пост» / В. Миньоло // Перекрестки. – 2008. – №1. – С. 161-197.
63. Нагорна Л. «Війни ідентичності»: сценарії і ризики [Електронний ресурс] / Л. Нагорна // Політичний менеджмент. – 2007. – №2. – С. 47-54.
64. Ницше Ф. Избранные произведения / Фридрих Ницше ; [пер. с нем. К. А. Свасьян, Г.А. Рачинский, Ю.М. Антоновский]. – СПб.: Азбука-классика, 2003. – 768 с.
65. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; [пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецов, А. Куряев]. М.: ИРИСЭН, 2008. – 424 с.
66. Оджалан А. От шумерского государства жрецов к демократической цивилизации (Защитная речь на Европейском суде по правам человека) / Абдулла Оджалан ; [пер. с турецк. Я. С. Балаян, К. М. Джабриилов]. – Том I. – М.: 2003. – 480 с.
67. Платон Государство. Законы. Политик / Платон. – М.: Мысль, 1998. – 798 с.
68. Розенау Дж. К исследованию взаимопересечения внутриполитической и международной систем / Дж. Розенау // Теория международных отношений: Хрестоматия. – М.: Гардарики, 2002. – С. 172-183.
69. Роккан С. Измерения процессов формирования государства и создания нации: возможная парадигма для исследования вариаций в пределах Европы / С. Роккан // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Выпуск 3. – Харьков: Константа, 2005. – С. 182-217.
70. Роккан С., Урвин Д.В. Политика территориальной идентичности. Исследование по европейскому регионализму / Стайн Роккан, Дерек В. Урвин. // Логос. – 2003. – № 6 (40). – С. 117-132.
71. Руссо Жан-Жак Об общественном договоре: Трактаты. / Руссо Жан-Жак ; [перевод с : фр. Хаютин, А.Д., Алексеев-Попов, В.С., Филиппов, Алексей Федорович]. – М.: Канон-Пресс-Ц; Кучково поле, 1998. – 416 с.
72. Саїд, Едвард В. Орієнталізм / Едвард В. Саїд ; [пер. з англ. В. Шовкун]. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 511с.
73. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Ентоні Сміт. – К.: «Основи», 1994. – 224 с.
74. Сміт Ентоні. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Ентоні Сміт. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 320 с.
75. Спенсер Г. Личность и государство [Электронный ресурс] / Герберт Спенсер. – М.: Социум, 2007. – 208 с.
76. Срединская Н. Б. Трактат Фомы Аквинского «О правлении государей» / Н. Б. Срединская // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (V-XVIIвв.). – Л.: Наука, 1990. – C. 217-222.
77. Степан А. Украина: неправдоподобная демократическая «нация-государство», но возможное демократическое «государство-нация»? / Альфред Степан ; [пер. с англ. Н. Кочилкова под ред. А. Фисуна]. – Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций / Регион. фил. НИСИ в г. Харькове ; ХНУ им. В.Н.Каразина ; рук. Проекта В.П.Семиноженко ; науч. ред. А.А.Фисун. – Харьков, 2010. – вып. 7. – С. 149-177.
78. Степико М. Т. Загальноукраїнська ідентичність: проблеми формування / М. Т. Степико // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2008. – Т. ХХІІ. – С. 73-83.
79. Степико М.Т. Філософія і методологія дослідження українського соціуму / М. Т. Степико // Український соціум; [за ред. В. С. Крисаченко]. – К.: Знання України, 2005. – С. 26-91.
80. Тейлор Ч. Демократическое исключение (и ”лекарство” от него?) [Электронный ресурс] / Ч. Тейлор – Режим доступа: http://www.antropotok.archipelag.ru/text/a061.htm
81. Тилли Чарльз. Принуждение, капитал и европейские государства. 990–1992 гг. / Чарльз Тилли; [пер. с англ. Менская Т. Б]. М.: Издательский дом «Территория будущего», 2009. – 328 с.
82. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер; [пер. с англ.]. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 669 с.
83. Тульчинский Г. Л. «Нация или охлос? Роль социально-культурных технологий в политической культуре современного общества» / Г. Л. Тульчинский // Философские науки. – 2011. – №5. – С. 36-42.
84. Усманова А. Концептуализируя пограничье: от культурной антропологии к семиотике культуры / А. Усманова // Перекрестки. – 2004. – №1-2. – С. 209-234.
85. Фисун А. А. Демократия, неопатримонализм и глобальные трансформации: Монография / Александр Анатольевич Фисун. – Харьков: Константа, 2006. – 352 с.
86. Фісун О. А., Кочилкова Н. С. Концептуальна карта Європи Стейна Роккана / О. А. Фісун, Н. С. Кочилкова // «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць. – К. – 2011. – Випуск 54 (11). – С. 417-422.
87. Фисун А. Республика ради общего будущего: диллемы украинского конституционного транзита / Александр Фисун // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций / Регион. фил. НИСИ в г. Харькове ; ХНУ им. В.Н.Каразина ; рук. Проекта В.П.Семиноженко ; науч. ред. А.А.Фисун. – Харьков, 2010. – вып. 7. – С. 137-148.
88. Фонда П. Обсуждение статьи А. Вучо «По ту сторону бомб и санкций» / П. Фонда // Как практиковать психоаналитическую терапию в периоды социальной нестабильности: Материалы 8-ой Восточно-европейской психоаналитической конференции ЕПФ. – Харьков, 2000.
89. Фрейд З. Недовольство культурой / З. Фрейд // Либидо. – М., 1996. – С. 329-336.
90. Фуко Мишель. ВОЛЯ К ИСТИНЕ: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. / Мишель Фуко; [ пер. с франц.]. – М.: Касталь, 1996. – 448 с.
91. Фукуяма Ф. «Этот мир в состоянии шока. О государстве» [Электронный ресурс] / Френсис Фукуяма – Режим доступа: http:// www.archipelag.ru/authors/fukuyama/?library=1597&version=forprint
92. Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах / С. Хантингтон. – М.: Прогресс-Традиция, 2004. – 480 с.
93. Хобсбаум Эрик. Нации и национализм после 1780 года / Эрик Хобсбаум ; [пер. с англ. А. А. Васильева]. – Спб.: Издательство «Алетейя», 1998. – 305 с.
94. Хюбнер Курт Нация: от забвения к возрождению / Курт Хюбнер ; [перевод с немецкого А. Ю. Антоновский]. – М.: Канон+, 2001. – 400 с.
95. Чаттерджи П. Воображаемые сообщества / П. Четтержди ; [пер. с англ. и нем Л. Е. Переяславцева, М. С. Панин, М. Б. Гнедовский] // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – С. 283-296.
96. Шнаппер Д. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації / Шнаппер Домінік; [пер. з французької Р. В. Мардер; Худож.-оформлювач А. С. Ленчик]. – Харків: Фоліо, 2007. – 223 с.
97. Щегловин Ю.Б. Размышления о некоторых итогах десятилетней войны [Электронный ресурс] / Ю. Б. Щегловин – Режим доступа: http://www.iimes.ru/rus/stat/2011/18-05-11a.htm
98. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом / Фридрих Энгельс. – М.: Политиздат, 1988. – I – III, 482 с.
99. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства: / Энгельс, Фридрих. – М.: Политиздат, 1980. – 238 с.
100. Assche van K. Liquid Boundaries in Marginal Marshes. Reconstructions of Identity in the Romanian Danube Delta / Kristof van Assche // STUDIA UNIVERSITATIS BABEŞ-BOLYAL, SOCIOLOGIA. – 2008. – №53 (1) – P. 115-130.
101. Bion W. Notes on Memory and Desire[Електронний ресурс] / Wilfred Bion // 1967Psychoanalytic Forum. – 1967. – Vol. (2) №3 – P. 271-280.
102. Blanchard Jean-Marc F. Linking Border Disputes and War: An Institutional-Statist Theory/ Jean-Marc F. Blanchard // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 688-711.
103. Brubaker R. In the Name of Nation: Reflections on Nationalism and Patriotism / Rogers Brubaker // Citizenship Studies. – 2004. – Vol. 8 (2). – P. 115- 127.
104. Brubaker R. Rethinking Nationhood: Nation as Institutionalized Form, Practical Category, Contingent Event / Rogers Brubaker. – Los Angeles: Unversity of California, 1994. – 14 p.
105. Brunet-Jailly E. Theorizing Borders: An Interdisciplinary Perspective / Emmanuel Brunet-Jailly // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 633-649.
106. Cooper R. The Post-modern State and the Word Order [Електронний ресурс] / Cooper Robert – Режим доступу: http://www.demos.co.uk/publications/thepostmodernstate
107. Eder K. Europe’s Border: The Narrative Construction of the Boundaries of Europe / K. Eder // European Journal of Social Theory. – 2006. – №9 (2). – P. 255-271.
108. Feldman M. Pride / M. Feldman // Psychoanalysis and Culture. A Kleinian Perspective ; [ed. by D. Bell]. – Karnak, London, New York, 2004. – P. 105-121.
109. Galtung J. Building on Stein Rokkan [Електронний ресурс] / Galtung John – Режим доступу: http://www.transcend.org/galtung/papers/Building%20on%20Stein%20Rokkan.pdf
110. Greenfeld L. Modernity and Nationalism / Liah Greenfeld // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 29-52.
111. Grinbreg L. and R. Psychoanalytic Perspectives on Migration / L. and R.Grinbreg // Psychoanalysis and Culture. A Kleinian Perspective; [ed. by D. Bell]. – Karnac, London, New York, 2004. – P. 154-169.
112. Grundy-Warr C. Forty Years On: Revisiting Border Studies. Reflections on the Relevance of Classic Approaches and Contemporary Priorities in Boundary Studies / Grundy-Warr Carl, Schofield Clive // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 650-662.
113. Heather N. Contemporary Border Realities. The Continuing of Borders in Contemporary Contexts / Heather N. Nicol, Julian Minghi // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 680-687.
114. Heckter M. Nationalism and Direct Rule / Michael Heckter, Tuna Kuyucu, Audrey Sacks // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 167-188.
115. Houtum H. Borders of Comfort: Spatial Economic Bordering Processes in the European Union / Henk Van Houtum // Regional and Federal Studies. – 2002. №12 (4). – P. 37-58.
116. Houtum H. The Geopolitics of Borders and Boundaries / Henk Van Houtum // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 672-679.
117. Houtum H. Prologue. Bordering Space / H. Houtum // B/ordering Space ; [ed. by H. van Houtum, O. Kramsch, W. Zierhofer]. – Ashgate Publishing Limited, 2005. – P. 1-16.
118. Hroch M. Modernization and Communication as Factors of Nation Formation / Miroslav Hroch // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 39-63.
119. Jiménez A. G. An Approach to the Concept of a Virtual Border: Identities and Communication Spaces / Jiménez Antonio // Revista Latina de Comunicatión Social. – 2010. – №65. – P. 214-221.
120. Klein M. Projective Identification in Human Relations/ Melanie Klein // Notes on Some Schizoid Mechanisms. – Int. J. Psycho- Anal. – 1946. – №27 – P. 99-110.
121. Kolossov V. Border Studies: Changing Perspectives and Theoretical Approaches / Vladimir Kolossov // Geopolitics. – 2005. – №10. – P. 606-632.
122. Langman L. The Social Psychology of Nationalism: to Die in the Sake of Strangers / Langman Lauren // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 130-166.
123. Mann M. Democracy and Ethnocracy [Електронний ресурс] / Mann Michael – Режим доступу: http://en.gpf-yaroslavl.ru/viewpoint/Michael-Mann-Democracy-not-ethnocracy
124. Mann M. Has globalization ended the rise and rise of the nation-state? / M. Mann // Review of International Political Economy. – 1997. – №4 (3). – P. 472-496.
125. Mann M. Globalisation as Violence [Електронний ресурс] / Mann Michael – Режим доступу: www.sscnet.ucla.edu/soc/faculty/mann/globasviol%5B1%5D.pdf
126. Mann M The Crisis of the Latin American Nation-State / M. Mann // Paper presented at the University of the Andes, Bogotá , Colombia, to the Conference «The Political Crisis and Internal Conflict in Colombia». – 2002.
127. McCrone D. Nations and Regions: In or Out of the State? / David McCrone // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 164-187.
128. Mignolo Walter D. Theorizing from the Borders: Shifting to Geo- and Body-Politics of Knowledge / Walter D. Mignolo and Madina V. Tlostanova // European Journal of Social Theory. –2006. – №9 (2). – P. 205-221.
129. Mjøset L. ‘Stein Rokkan’s Thick Comparison’ / Lars Mjøset // ACTA SOCIOLOGICA . – 2000. – Vol. (43) – P. 381-397.
130. Moulettes A. Crossing Identity: – Reviewing the Conceptualization of Shared National Identity [Електронний ресурс] / Moulettes Agneta – Режим доступу: www.mngt.waikato.ac.nz/ejrot/cmsconference/2003/.../Moulettes.pdf
131. Paasi A. Generation and the ‘Development’ of Border Studies / Anssi Paasi // Geopolitics. –2005. –№10. – P. 663-671.
132. Paasi A. The Changing Discourses on Political Boundaries. Mapping the Backgrounds, Contexts and Contents/ Anssi Paasi // B/ordering Space ; [ed. by H. van Houtum, O. Kramsch, W. Zierhofer]. – Ashgate Publishing Limited, 2005. – P. 17-32.
133. Rumford C. Theorizing Borders / Chris Rumford // European Journal of Social Theory. – 2006. – №9 (2). – P. 155-169.
134. Shilds R. Boundary-Thinking of the Present: The Virtuality of Reflexive Modernization / R.Shilds // European Journal of Social Theory. – 2006. – №9 (2), – P. 223-237.
135. Sigal Daniel A. Cultural Approaches to Nationalism / Daniel A. Sigal, R. Handler // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism ; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 111-129.
136. Soja Edward W. Globalization, Regionalism, and the Postmetropolitan Transition / Edward W. Soja // B/ordering Space ; [ed. by H. van Houtum, O. Kramsch, W. Zierhofer]. – Ashgate Publishing Limited, 2005. – P. 33 - 46.
137. Smith A. Ethnicity and Nationalism / Anthony D. Smith // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 52-79.
138. State Formation, Nation-Building, and Mass Politics in Europe: The Theory of Stein Rokkan / Ed. by P. Flora with S. Kuhnle and D. Urwin. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – 440p.
139. Stepan А. The Rise of “State-Nations” / А. Stepan, Juan J. Linz, Yogendra Yadav // Journal of Democracy. – 2010. – №21 (3). – P. 50- 68.
140. Stepan A. Ukraine: Improbable Democratic “Nation-State” But Possible Democratic “State-Nation” / A. Stepan //Post-Soviet Affairs. – 2005. – №21 (4). – P. 279-308.
141. Tilly C. Stein Rokkan’s Conceptual Map of Europe / Charles Tilly; Center for Research on Social Organization. – Ann Arbor: University of Michigan, 1981. – 21p. – (CRSO Working Papers No. 229).
142. Triandafyllidou A. Nations, Migrants and Transnational Identifications: An Interactive Approach to Nationalism / Anna Triandafyllidou // The SAGE Handbook of Nations and Nationalism; [ed. by Gregard Delanty and Krishar Kumar]. – London: Sage, 2006. – P. 187-206.
143. Velde der M. Communicating Borders / Martin Van der Velde, Henk van Houtum // Journal of Borderlands Studies. – 2003. – №18 (1). – P. 1-11.
144. Volkan Vamik D. Animals as Large – Group Symbols [Електронний ресурс] / Vamik D. Volkan – Режим доступу: http://www.vamikvolkan.com/Animals-As-Large-Group-Symbols.php
145. Volkan Vamik D. Psychological Concepts Useful in the Building of Political Foundations Between Nations: Track II Diplomasi / Vamik D. Volkan // Journal of the American Psychoanalytic Association. – 1987. – №35. – P. 903-935.
146. Volkan Vamik D. Societal Well-being after Experiencing Trauma at the Hand of “Others”: the Intertwining of Political, Economic and Other Visible Factors with Hidden Psychological Processes Affecting Victimized Populations [Електронний ресурс] / Vamik D. Volkan / Measuring and Fostering the Progress of Societies: Second OECD World Forum on Statistics, Knowledge and Policy, Istanbul, 27-30 June, 2007. – Режим доступу: http://www.vamikvolkan.com/Societal-Well-Being-After-Experiencing-Trauma-at-the-Hand-of-%22Others%22%3A-The-Intertwining-of-Political%2C-Economic-and-Other-Visible-Factors-with-Hidden-Psychological-Processes-Affecting-Victimized-Populations.php
147. Volkan Vamik D. The Need to Have Enemies and Allies: A Developmental Approach / Vamik D. Volkan // Political Psychology. – 1985. – №2. – P. 219-247.
148. Volkan Vamik D. Transgenerational Transmissions and “Chosen Traumas”: An Element of Large-Group Identity [Електронний ресурс] / Vamik D. Volkan – Режим доступу: http://www.vamikvolkan.com/Transgenerational-Transmissions-and-Chosen-Traumas.php
149. Volkan Vamik D. Traumatized Societies and Psychological Care: Expanding the Concept of Preventive Medicine[Електронний ресурс] / Vamik D. Volkan – Режим доступу: http://www.vamikvolkan.com/Traumatized-Societies-and-Psychological-Care.php
150. Wallerstein E. Self-determination of Peoples? Which Self?[Електронний ресурс] / Wallerstein Immanuel – Режим доступу: http://www.iwallerstein.com/self-determination-of-peoples-which-self/
151. Wallerstein E. Cultures in Conflict? Who are We? Who are the Others?/ Wallerstein Immanuel // Journal of the Interdisciplinary Crossroads. – 2004. – Vol. 1 №3. – P. 505-521.