ДИНАМІКА ЗМІН СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ У ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Білогур Влада Євгеніївна

УДК 37.011; 371.212

ДИНАМІКА ЗМІН СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ У ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук

Науковий консультант –
Вікторов Віктор Григорович
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНОГО СТУДЕНСТВА 20
1.1 Світоглядні орієнтації сучасних студентів як феномен у дискурсі
суспільно-гуманітарних наук 20
1.2 Основні чинники змін світоглядних орієнтацій сучасних студентів 53
1.3 Світоглядні парадигми сучасного студентства в українському
суспільстві 94
Висновки до першого розділу 132
РОЗДІЛ 2 ТРАНСФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ПРІОРИТЕТІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УКРАЇНІ 137
2.1 Демократизація суспільства як провідна умова світоглядних змін студентства 137
2.2 Орієнтації на успіх, кар’єрне зростання та добробут у світогляді
сучасних студентів 174
2.3 Пріоритет здоров’я у структурі змін світоглядних орієнтацій студентів 208
2.4 Актуальність створення сім’ї та виховання дитини 244
Висновки до другого розділу 280
РОЗДІЛ 3 ПРАКСЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ 284
3.1 Світоглядна культура студентської молоді як основа управління
процесом становлення системи цінностей 284
3.2 Макро- або загальноцивілізаційний рівень умов формування
світогляду студентської молоді 299
3.3 Мезо- або середній рівень умов формування світогляду
студентської молоді 315
Висновки до третього розділу 348
ВИСНОВКИ 354
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 363

ВСТУП

Актуальність дослідження. Світоглядні орієнтації сучасної молоді, особливо студентства,зумовлені цілою низкою чинників, зокрема змінами, що відбуваються в суспільстві. Становлення сучасної молоді відбувається в досить складних умовах, коли девальвуються старі цінності й формуються нові соціальні відносини. Епоха новітнього українського державотворення, розгортання ринкових і демократичних трансформацій, світові глобалізаційні процеси суттєво впливають на світогляд молодої людини, її ціннісні орієнтації і духовно-моральний стан. У цьому зв’язку, слід вважати найважливішою задачею наукової спільноти дослідження духовного світу, його законів, і розробку відповідної теорії, методів, методик і технологій, за допомогою яких людство зможе перейти до нового стану взаємної відповідальності і високої моральності, замінивши філософію виживання на філософію розвитку.
Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. загострилася суперечність між особистістю і суспільством, що відобразилося в кризі духовно-екзистенціальної сфери, онтоприродних процесів, які охопили сам спосіб життя людини, типи відтворювальної життєдіяльності людини і суспільства; порушилася рівновага між природою і розвитком суспільства, між соціально значущим і соціально сутнісним, що викликані трансформацією буття із зовнішнього світу в засіб, перетворенням довкілля на технічний світ інструментальної активності; болючою постає суперечність між об’єктивною необхідністю національної самоідентифікації українського суспільства з позицій розуміння духовних традицій минулого і практичним розривом культурної спадкоємності в індивідуальному світогляді значної частини молодого покоління, втратою соціальної ідентифікації та самоідентифікації в суспільстві, поширення впливу альтернативних ідеологій та релігійних організацій, що загрожує збереженню гомеостазу, тобто стійкого стану функціонування системи тощо.
Сучасне трансформаційне суспільство вимагає зміни уявлень про місце людини у світі, її роль і ставлення до цього світу. Адже саме людина є системотвірним фактором сучасного суспільства, його рушійною силою. І залежно від того, створює суспільство умови для реалізації творчих і духовних потенцій молодої людини чи перешкоджає цьому, суспільство перебуває або у динамічній рівновазі і русі, або у режимі стагнації, деградації і саморуйнування. Саме завдяки світогляду особистість сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності, визначає і сприймає своє місце та призначення в ньому. Це – осмислення й оцінка тих процесів, явищ, відносин – природних і суспільних, матеріальних і духовних, які розгортаються навколо людини, в які вона безпосередньо об’єктивно включається, й на основі чого формуються орієнтації її предметно-практичної дії. Це суспільство вступає в інноваційний тип прогресу з пануванням інноваційної людини, яка за типом мислення, світогляду здатна бути підготовленою до інноваційної діяльності, викликати інноваційні зміни і протистояти процесам саморуйнації людської особистості та руйнівним тенденціям зовнішнього середовища. Все це актуалізує теоретичний пошук механізмів становлення, розвитку світоглядних орієнтацій людини, зокрема студентської молоді, які б уможливили її ефективну життєдіяльність у швидкозмінному світі.
Реформування сучасного українського суспільства потребує, насамперед, формування духовних орієнтирів, вироблених філософами, тобто заміни знеособлюваних і нівельованих індивідів – творчо активними й діяльними. Інформаційна цивілізація та умови глобалізації висувають жорсткі вимоги до людини, які призводять до сублімації природних імпульсів. Для зняття редукції суспільство використовує різні способи, одним із яких прийнято вважати кореляцію індивідуального і соціального. Саме сублімація виступає одним із захисних механізмів, психіки, що забезпечує енергетичну основу людини, та формування світогляду. Адже виживання людства лежить на шляху переходу до нової – духовної, високоморальної цивілізації, яка передбачає гармонію матеріального, соціального і духовного.
У дослідженні цієї проблеми є й гостра практична потреба, яка знайшла своє відображення в аналізі становлення статусу студентства як в історії взагалі, так і у системі українського державотворення, сутність яких пов’язана зі зміною розуміння студента як стратегічного ресурсу «суспільства знань», який є не тільки вагомим, але й визначальним. Саме студенти є сподвижниками передових суспільних реформацій, вони практично завжди перебувають у центрі подій, а нерідко й очолюють процеси, які мають значний суспільний резонанс. Не менш важливою є роль студентів у майбутньому як фахівців, організаторів виробництв, керівників підприємств та організацій. Отже, встановлення впливових чинників світоглядних змін студентської молоді в умовах об’єктивних процесів сучасного світу, а саме: урбанізації, глобалізації, інформатизації тощо, – та обґрунтування механізмів управління ціннісно-світоглядними орієнтаціями студентів у трансформаційному суспільстві постає надзвичайно важливим теоретичним і практичним завданням, що знаходиться у площині соціальної філософії.
Ступінь наукової розробки проблеми. Джерела з означених питань є надзвичайно багатими та різноманітними, вони охоплюють широке коло філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних проблем, які умовно можна розділити на дев’ять груп.
Перша група джерел, які використовувалися у дисертаційному дослідженні, охоплює перші підходи до виявлення світоглядних орієнтацій молоді, її місця і ролі у суспільстві, обґрунтування державного впливу на молоде покоління, які містяться у класичних працях Платона, Арістотеля, Плотіна. У добу Середньовіччя світоглядні орієнтири молоді визначалися релігійними цінностями. Зазначена проблематика набула подальшого розвитку в працях Й. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, К. Гельвеція та ін. Із середини XIX – початку XX ст. закладаються теоретико-методологічні передумови вивчення молоді як соціальної групи. У концепціях «соціальної динаміки» (О. Конт), «колективної свідомості» (Е. Дюркгейм), «розуміючої соціології» (М. Вебер), «інтегрального підходу» (П. Сорокін) приділяється значна увага вивченню світоглядних орієнтирів молоді. Для розуміння світоглядних орієнтацій молоді доречним було звернення до методологічного потенціалу поняття цінностей та аксіологічної теорії (М. Вебер, В. Дільтей, Г. Ріккерт та ін.).
Друга група джерел об’єднує праці, що використовувались для з’ясування розвитку сучасного українського суспільства, що досліджувалися вітчизняними представниками соціальної філософії, соціології освіти, педагогіки, а саме: В. Адрущенком, В. Бехом, О. Базалуком, В. Вашкевичем, Л. Губерським, В. Журавським, В. Заблоцьким, І. Зязюном, М. Євтухом, В. Кізімою, С. Клепком, В. Кременем, С. Кримським, М. Култаєвою, С. Куцепал, В. Кушерцем, М. Михальченком, В. Лутаєм, І. Надольним, М. Поповичем, І. Предборською, Л. Рижко, І. Родіоновою, М. Романенком, В. Савельєвим, Н. Скотною, О. Скубашквською, А. Толстоуховим, Ю. Шемшученком, В. Шевченком, В. Шубіною, Г. Щокіним, В. Ярошовцем, А. Ярошенко та ін.
Третя група джерел пов’язана із зарубіжними дослідженнями соціокультурної динаміки цінностей у дискурсі модернізації і трансформації суспільства, політичних поглядів, культури і моралі молоді, світогляду та ідеології, що розглядають зарубіжні автори, серед яких у першу чергу слід назвати таких як Р. Арон, Д. Белл, У. Бек, З. Бжезинський, А. Блюменталь, М. Вебер, Е. Гуссерль, В. Дільтей, М. Кастельс, А. Кінг, П. Козловські, Л. Коллінз, М. Кроз’є, І. Масуд, А. Мінка, Е. Муньє, Р. Мюллер,
Х. Ортега-і-Гассет, П. Сорокін, Дж. Сорос, А. Тойнбі, Е. Тоффлер, Е. Фромм, С. Франк, В. Франкл, Ф. Фукуяма, Ю. Хабермас, М. Хайдеггер, К. Хессіг, К. Чаєрф, М. Шелер, А. Швейцер, О. Шпенглер, Х. Шпіннер, К. Ясперс та ін. В їхніх працях проаналізовані зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві, підкреслюється значення соціокультурного чинника у становленні певної соціальної спільноти. В контексті сучасних досліджень виділяються цінності двох рівнів: цінності-цілі і цінності-засоби як такі, що притаманні будь-якій соціокультурній системі, та аналізуються у доробках А. Маслоу, Н. Чавчавадзе та ін.
Четверта група джерел представляє праці російських науковців, що використовувалася для аналізу ціннісних орієнтацій молоді, а саме роботи Б. Афанасьєва, П. Блонського, С. Бондаренко, А. Вербицького, Л. Виготського, В. Добриніна, І. Іванова, Т. Заславської, Л. Захарової, В. Жукова, Л. Курбатова, М. Ліпатова, Н. Нестерова, М. Мамардашвілі, М. Розова, В. Розанова, В. Філіппова та ін. У їх працях визначається статус студентства як окремої вікової групи, особливості роботи з нею, змальовується соціальний портрет сучасного студентства.
П’ята група джерел представлена працями українських та російських дослідників, які зверталися до проблем молоді, студентства, динаміки їх ціннісних орієнтацій, а саме: В. Ананьїн, Т. Андрущенко, В. Бакіров, О. Балакирева, В. Барановський, М. Бахтін, А. Бичко, В. Бех, Є. Бистрицький, В. Богданов, А. Бойко, В. Вікторов, В. Волинка, Е. Герасимова, М. Головатий, Є. Головаха, О. Гомілко, Г. Горак, Л. Горбунова, Л. Губерський, Д. Дзвінчук, В. Журавський, Г. Заїченко, В. Князєв, В. Кремень, С. Кримський, В. Кушерець, О. Лосєв, М. Михальченко, В. Муляр, І. Надольний, В. Огнев’юк, В. Пазенок, В. Крисаченко, М. Попович, І. Предборська, В. Ребкало, В. Савельєв, Л. Солонько, Л. Сохань, М. Степико, В. Табачковський, В. Цибульник, В. Шинкарук, Н. Хамітов, В. Ярошовець, Т. Ящук та ін. У працях акцентується на дослідженні проблем формування контингенту студентів в Україні, визначенні індивідуального індексу розвитку студентської молоді, якості життя та ідеології студентського середовища, моделі та технології громадської та виховної роботи зі студентами, з’ясовано значення таких соціальних інститутів, як освіта, сім’я, політика, релігія для формування світогляду сучасного студентства.
Шоста група джерел представлена сучасними дослідженнями ціннісних орієнтацій, світоглядних основ суспільно-політичних і культурних процесів студентської молоді, що репрезентовані у працях В. Баранівського, І. Бондаревич, О. Бондаренко, В. Воловика, В. Воронкової, В. Горбатенка, В. Жадька, В. Заблоцького, В. Загороднюка, Л. Кривеги, Н. Корабльової, В. Лісового, М. Поповича,Т. Розової, З. Самчука, Н. Скотної, Т. Троїцької та ін.
Сьома група джерел присвячена висвітленню особливостей студентської молоді як специфічної демографічної групи суспільства та значення виховної роботи у молодіжному середовищі, яка міститься у працях Т. Аболіної, В. Астахової, І. Беха, В. Бондаренко, В. Дмитрієва, М. Заковича, Л. Сокурянської, Ф. Філіппова, В. Шубкіна, Я. Яцкевич та ін. Найбільш плідними виявляються дослідження проблеми ціннісних орієнтацій, згуртовані на принципах духовно-матеріальної єдності світу, цілісності людського буття, що відтворюють динаміку процесу ноумену світоглядності (В. Бех, І. Степаненко), наголошують на діяльнісній природі суб’єктивованих і об’єктивованих форм духовності (С. Кримський), синергетичній парадигмі світоглядності (І. Добронравова, Л. Горбунова).
Восьма група джерел пов’язана з дослідженнями суспільних трансформацій в пострадянських країнах, особливо у періоди зламів звичного способу життя, руйнації повсякденних соціальних практик, кризи світоглядних орієнтацій. Ці питання висвітлені у працях російських та українських соціологів, таких як Т. Заславська, І. Кон, Ю. Левада, В. Ядов, В. Бакіров, Л. Бевзенко, Є. Головаха, О. Злобіна, С. Катаєв, А. Лобанова, І. Мартинюк, В. Ніколаєвський, Н. Паніна, В. Подшивалкіна, Н. Соболєва, Л. Сохань, Е. Суїменко, Н. Шульга, Ю. Яковенко.
Дев’ята група джерел пов’язана з психологічними дослідженнями кризи ціннісних орієнтацій молоді, зокрема такими авторами як А. Адлер, Г. Айзенк, А. Бандура, Е. Еріксон, Д. Келлі, Р. Кеттел, А. Маслоу, Г. Олпорт, Б. Скіннер, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Хорні, К. Юнг. Активно цю проблематику досліджували Л. Божович, Л. Виготський, С. Гроф та К. Гроф, Д. Ельконін, Г. Шихі та інші.
Разом з тим, не зважаючи на досить помітний обсяг наукових публікацій (філософських, соціологічних, психологічних), проблема динаміки змін ціннісних орієнтацій молоді в умовах трансформаційних змін не може вважатись вичерпною. Дані дослідження були спрямовані на конструктивний синтез ідей задля формування цілісної концепції динаміки змін світоглядних орієнтацій студентів. Існує низка дискусійних питань, які в літературі ще не мають достатньо обґрунтованої відповіді, так як і самі студенти, і середовище, в якому вони перебувають, є величинами змінними. Нові покоління студентів йдуть у життя зі своїми цінностями, що й обумовлює необхідність постійного вивчення інституту студентства, особливо тенденцій розвитку світоглядних орієнтацій у системі ринково-трансформаційних зрушень, формування цінностей студентів «зрілої культури», згідно з якими студенти входять у самостійне життя і діють як громадяни власної держави, представники і носії власної культури. Недостатньо дослідженою й з’ясованою залишається проблема екстраполяції трансформаційних зрушень та їх впливу на свідомість молоді, на формування її світогляду, не експліковано детермінанти оптимізації світоглядної культури та духовності. Отже, недостатня повнота й фрагментарність досліджень, які поєднують в собі одночасно явища ціннісного і світоглядного аспектів розвитку особистості, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов’язаний із темою дослідження кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Принципи організації та тенденції розвитку вищої освіти у ХХІ ст.» (рішення Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова від 22 грудня 2006 р., протокол № 5). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 28 квітня 2009 року).
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі системного аналізу основних тенденцій розгортання трансформаційного суспільства виявити динаміку світоглядних орієнтацій студентської молоді, визначити чинники цих змін та створити концепцію формування цілісного світогляду сучасного студента.
Досягнення цієї мети потребує вирішення ряду методологічних та теоретичних завдань:
- з’ясувати сутність феномена «світоглядні орієнтації сучасних студентів» та схарактеризувати їх зміст у дискурсі суспільно-гуманітарних наук;
- визначити основні чинники розвитку світоглядних орієнтацій сучасних студентів;
- експлікувати світоглядні парадигми сучасного студентства в українському суспільстві;
- визначити сутність демократизації суспільства як провідної тенденції й умови світоглядних змін студентства у трансформаційному суспільстві;
- розкрити значущість соціокультурного контексту для становлення світогляду у вимірах орієнтації на успіх, кар’єрне зростання та добробут, пріоритет здоров’я, створення сім’ї та виховання дитини тощо;
- обґрунтувати праксеологічні аспекти формування світоглядної культури студентської молоді як основи управління процесом становлення цілісного світогляду;
- визначити роль макро-, мікро- та мезорівня на формування світогляду та визначити напрями оптимізації світоглядних орієнтацій студентів у сучасному трансформаційному суспільстві
Об’єктом дослідження є світоглядні орієнтації студентської молоді як соціально-філософський феномен.
Предметом дослідження є головні тенденції світоглядних зрушень студентської молоді у трансформаційному суспільстві.
Теоретико-методологічні засади дослідження. У дисертації використовуються системний, формаційний, цивілізаційний, соціокультурний підходи, що дозволило проаналізувати проблеми формування світоглядних орієнтацій, оцінити ефективність та основні тенденції їх розвитку. Системний підхід дав змогу розглянути динаміку світоглядних орієнтацій як неперервний процес змін соціальної системи, її складових, єдності із суспільними та педагогічними змінами. Формаційний (узагальнювальний) підхід уможливлює розгляд динаміки ціннісних орієнтацій, світоглядних основ суспільно-політичних і культурних процесів студентської молоді. Цивілізаційний (індивідуалізуючий) підхід дає змогу розглядати формування світогляду студентської молоді на макро-, мікро- та мезорівнях. У роботі використовуються елементи соціокультурного підходу, який уможливив дослідження впливу цінностей, культури на формування світоглядних орієнтацій сучасних студентів, що дозволило проаналізувати основні тенденції змін світоглядних орієнтацій, проблеми управління процесом формування світоглядних орієнтацій сучасних студентів шляхом аналізу умов формування світогляду студентської молоді на макро-, мікро-, мезорівні. Емпіричну основу становлять конкретно-соціологічні дослідження, інтерв’ю, статистичні матеріали, фактичний матеріал, який опублікований у спеціальних і громадсько-політичних періодичних виданнях. У дослідженні використано аналітичний і порівняльний методи, метод діяльнісного підходу до аналізу проблем особистості та людського буття; принципи – інтегратизму, холізму, поліфункціональності, полілінійності (паралельного розвитку різних ідеологій і світоглядів), не стаціонарності та інші. Складність і багатозначність явища динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді вимагала комплексного застосування структурно-функціонального й соціокультурного підходів.
У ході дослідження використано комплекс методів, а саме:
- загальнонаукові (метод аналізу і синтезу, узагальнення, конкретизація, зіставлення, ретроспективний, хронологічний, моделювання, системного аналізу, типології) стали основою вивчення динаміки змін в умовах трансформації сучасного українського суспільства та сприяли філософському осмисленню світогляду як цілісного феномена;
- історично-генетичний метод дозволив здійснити структуризацію нагромадженої філософської думки, проаналізувати філософські, політичні, економічні та соціокультурні умови становлення і розвитку динамічних процесів;
- компаративний, або порівняльно-змістовий, метод дав можливість виявити зміни світоглядних орієнтацій студентів в умовах трансформації сучасного українського суспільства;
- парадигмальний метод забезпечив аналіз соціальних, економічних, політичних, освітньо-культурних та особистісно-творчих, моральнісних взаємодій, до яких залучається молода людина;
- конкретно-історичний метод дав змогу проаналізувати й висвітлити принципи та закономірності динаміки ціннісних орієнтацій, які впливають на формування цілісного світогляду у широкому соціокультурному аспекті;
- феноменологічний метод, що дозволив осягнути сутність феномена світоглядних орієнтацій студентів як суперечливого явища у період трансформаційних змін;
- синергетичний метод, який виступає міждисциплінарною дослідницькою програмою і формою теоретичного освоєння дійсності для дослідження хаосу, катастроф, дисипативних структур, нелінійної динаміки, самоорганізації нелінійних систем у середовищі студентської молоді. Концептуальне моделювання еволюції світоглядних орієнтацій здійснено за принципом композиційно-параметричного еквівалентування, який передбачає визначення істотних для дослідження параметрів системи і максимальне її спрощення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні концепції аналізу динаміки світоглядних орієнтацій студентів в умовах трансформації суспільства та здійсненні філософської рефлексії соціальних, економічних, політичних, освітньо-культурних та особистісно-творчих, моральнісних зрушень у свідомості студентської молоді.
У дисертації це має прояви в тому, що:
Вперше зміни у світоглядних орієнтаціях студентства постали предметом цілісного розгляду в контексті трансформацій суспільного життя. Наукова новизна відображена в таких положеннях та висновках:
- розкрито феномен «світоглядні орієнтації студентів» у дискурсі соціально-гуманітарних наук та запропоновано дефініцію поняття як систематизованого, інтегративного комплексу знань, уявлень, духовно-інтелектуальних та соціокультурних переконань, емоційно-вольових проявів та мотиваційних установок, які в своїй єдності та цілісності характеризують життєво-стратегічні, духовно-творчі, соціально-політичні, організаційно-реформаційні, духовно-релігійні та інші пріоритети студентської молоді; світоглядні орієнтації студентства можна розглядати як концепт-конструкт духовно-інтелектуального потенціалу нації на шляху до цивілізаційної самореалізації особистості й рівноправної інтеграції в міжнародний світовий простір;
- визначено сутність демократизації суспільства як провідної умови світоглядних змін студентства у сучасну епоху, а також розкрито особливості розгортання демократичних процесів у студентському середовищі, основні напрями демократизації життєдіяльності студентів, суперечності демократизації і засоби їх уникнення (подолання), роль студентського самоуправління у розгортанні процесів демократизації у студентському середовищі, орієнтації на успіх, кар’єрне зростання і добробут у рамках нової соціогуманістичної парадигми буття;
- проаналізовано вплив макро-, мікро- та мезорівня на формування цілісного світогляду студентської молоді та доведено, що на макрорівні діють такі чинники, які особистість сприймає як виклик часу і загальноеволюційного процесу, передбачити які вона не в змозі; на мезорівні особистість є активним суб’єктом, який самостійно обирає напрям професійної підготовки і кваліфікаційні рівні за власним бажанням, чинники ВНЗ і позауніверситетської освіти лише виконують допоміжну роботу у справі формування спочатку світоглядної культури, а потім і сукупності цінностей, перевірка якості якої досягається у ході студентського самоуправління; на мікрорівні особистість замикається на власному внутрішньому світі і за допомогою самосвідомості доводить селекційну роботу до завершення, активно використовуючи для цього оригінальні технології самоуправління, наприклад тайм- і лайф-менеджмент; встановлена діалектика набуття цінностей, а саме: вказано, що нові цінності або гармоніюють із вимогами зовнішнього середовища чи трансформаційних процесів і тоді мова йде про еволюційний їх характер, або вони вступають у конфронтацію зі старими цінностями – тоді мова йде про конфліктний їх характер; визначено напрями оптимізації формування світоглядних орієнтацій сучасних студентів у трансформаційному суспільстві, які зводяться до оптимізації економічних, соціальних, політичних, правових, духовних чинників за допомогою освоєння інформаційних, освітніх, наукових, економічних та інших просторів.
Удосконалено:
- положення про основні чинники змін світоглядних орієнтацій сучасних студентів у концептуально-дискурсивних напрямах, а саме: 1) проблема формування світоглядних орієнтацій сучасного українського студентства, що сприяють ефективному впровадженню результатів задля вдосконалення методів роботи вищої школи як якнайповнішого духовно-інтелектуального, соціокультурного і емоційно-вольового розвитку молодої людини, яке слід артикулювати на широкій соціалізації вектора випереджального руху інноваційного розвитку вищої школи, підвищенні якості освіти, науки, культури, на сповнених духом інтелекту, знань, інформації; 2) класифікація світоглядних орієнтацій сучасної студентської молоді (офіційні і неофіційні, ідеологічні і соціально-психологічні), що дозволяє виокремити необхідні специфічні ознаки, які, у залежності від сфери життєдіяльності молодої людини, притаманні її аксіологічній сфері; 3) розуміння перетину взаємовідношень і взаємовпливів навчально-виховного середовища вищої школи та аксіологічного контексту молодіжних субкультур, до яких залучається студентська молодь; 4) принцип структурної цілісності і різноманітності, який полягає в тому, що виконується, із одного боку, теоретична необхідність структурного аналізу ключового поняття, а, з іншого – дотримується вимога щодо цілісного розуміння таких фундаментальних філософських категорій, як «світогляд»;
- світоглядні парадигми сучасного студентства в українському суспільстві, в контексті яких проаналізовано зовнішні чинники змін світоглядних орієнтацій (глобалізація, інформаційна революція, міграційні процеси, зіткнення християнських і мусульманських цінностей та ін.); внутрішні чинники: а) утвердження ринково і демократично орієнтованого способу життя; б) зміна системи культурних цінностей; в) лібералізація світогляду; г) утвердження толерантності в українському суспільстві; д) розвиток інтелекту людини, який ще не став потужним ресурсом, а відтак – потенціалом духовних і соціально-економічних здобутків народу; ці чинники відображають об’єктивну реальність, вічні проблеми людини у пізнанні навколишнього світу, зменшення його ентропійності (невизначеності), тобто використовуються на благо нації і людства, їх цивілізаційного поступу.
Набули подальшого розвитку:
- аналіз соціокультурного контексту становлення світоглядних орієнтацій у вимірах пріоритету здоров’я, створення сім’ї й виховання дитини, націлених на соціогуманістичний компонент стратегії розвитку сучасного суспільства як нової парадигми, що оптимально поєднує людино-націо-державоцентричність, в основі якої захист прав людини і громадянина, творення духовного ресурсу як випереджувального розвитку реальної «економіки знань», сприяння підвищенню ефективності високого духовно-інтелектуального рівня українського народу, формуванню знаннєвомісткої економіки та збільшенню ефекту державницьких зусиль українського соціуму;
- обґрунтовано праксеологічні аспекти формування духовно-моральних властивостей світоглядної культури студентської молоді, спрямованих на управління процесом становлення системи цінностей у цивілізаційному поступі, у результаті чого доведено: 1) ключем до управлінського впливу на ціннісне поле особистості є її світоглядна культура, яка є сталим духовним утворенням, що виконує декілька важливих функцій у селекції цінностей; 2) світоглядна культура і ціннісне поле особистості мають генетичні й управлінські зв’язки між собою, що охоплюють три рівні буття свідомості людини: макро-, мезо- і мікрорівні та відповідні цим горизонтам продукти; проаналізовано взаємовплив зовнішніх і внутрішніх чинників, їх взаємодію у системі виховання та освіти, щоб з молоді рекрутувати патріотичну, інтелектуальну і моральну еліту як критичну масу, здатну на високому професійному рівні самовіддано та відповідально служити українському народові, сприяти побудові відкритого громадянського і високоморального суспільства, у якому знання та інформація, висока культура і мораль мають стати духовним ресурсом соціального і духовного розвитку України.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення дослідження полягає у розкритті світоглядних орієнтацій студентів, їх головних закономірностей та пріоритетних напрямів, а також тенденції змін у трансформаційному суспільстві, які можуть бути корисними для науковців як методологічна база вирішення проблем духовного світу молоді.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці цілісної концепції оптимізації світоглядних орієнтацій студентів у трансформаційному суспільстві шляхом дослідження динаміки ціннісних пріоритетів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у викладанні курсів соціальної філософії, соціології, філософії освіти, філософії цінностей, а також у спеціальних курсах соціології молоді. Матеріали дослідження можуть стати методологічним підґрунтям відповідних спецкурсів у профільних навчальних закладах, враховані при створенні програм, методик, підручників, посібників. Отримані результати можуть бути також використані при вирішенні конкретних теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із розбудовою української держави на демократичних засадах, розробкою державних, партійних, громадських, регіональних програм сталого духовного розвитку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, «круглих столах», міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: Третій міжнародній (Інтернет) науково-практичній конференції «Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології» (Харків, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова еліта як соціально-економічний фактор розвитку держав в умовах глобалізації» (Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Фізичне виховання різних груп населення: стан, проблеми та перспективи» (Київ, 2011); Шостій Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2011); Международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании» (Одесса, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна політика: концепції, технології, перспективи» (Київ, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору» (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення, ідеї і висновки дисертаційної роботи оприлюднені у 21 публікації, з них: 1 – одноосібна монографія, 20 – статті у наукових фахових виданнях з філософських наук.
Кандидатська дисертація на тему: «Теоретико-методологічне забезпечення фізичного виховання у вищих навчальних закладах» була захищена у 2002 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської не використовуються.
Структура дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається із вступу, трьох розділів (10 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (276 позицій). Загальний обсяг дисертації – 395 сторінок, із них основна частина дисертації – 362 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У результаті проведеного дослідження розкрито сутність феномена «світоглядні орієнтації студентів» у дискурсі соціально-гуманітарних наук та запропоновано дефініцію цього поняття, в якій світоглядні орієнтації студентів подано як систематизований, інтегративний комплекс знань, уявлень, духовно-інтелектуальних та соціокультурних переконань, емоційно-вольових проявів та мотиваційних установок, що у своїй єдності та цілісності характеризують життєво-стратегічні (духовно-творчі, соціально-політичні, організаційно-діяльнісні та інші) пріоритети студентської молоді. Світоглядні орієнтації студентства можна розглядати як концепт-конструкт духовно-інтелектуального потенціалу нації на шляху до цивілізаційної самореалізації особистості й рівноправної інтеграції в міжнародний світовий простір. Розгляд основних концептуально-дискурсивних напрямів, що існують у сучасній філософській, психолого-педагогічній, суспільствознавчій літературі щодо поняття світоглядних орієнтацій сучасного студентства, визначення його загального змісту й обсягу та здійснення основних теоретико-методологічних класифікаційних та структуризаційних операцій щодо проблем духовно-практичного самоздійснення молодої людини в середовищі вищої школи, а також загальнофілософський аналіз категорії «світогляд» дали нам змогу зробити аналіз світоглядних орієнтацій сучасної студентської молоді (офіційні й неофіційні, ідеологічні й соціально-психологічні), виокремити необхідні специфічні ознаки світоглядних орієнтацій, які, залежно від сфери життєдіяльності молодої людини, притаманні її аксіологічній сфері, довели, що перетин цих двох сфер життєдіяльності створює сферу аксіологічної напруженості та світоглядної творчості, які є значними факторами формування особистісних поглядів студента, а також вибору його подальших життєтворчих стратегій.
На основі принципу структурної цілісності й різноманітності визначивши основними структурними елементами світоглядних орієнтацій студентів політичні, економічні, соціокультурні, духовні, ми віднайшли в теоретико-методологічному й сутнісно-змістовому плані чинники, які поєднують ці елементи у світоглядну цілісність. Ключовим чинником такого інтегративного єднання, на наш погляд, є значні духовно-енергетичні, пізнавально-ціннісні й моральнісні потенції молодої людини, підкріплені умовами навчально-виховного середовища вищої школи, що сприяють інтелектуальній, аксіологічній, світоглядній самотворчості та самоздійсненню.
2. Визначено основні чинники змін світоглядних орієнтацій сучасних студентів, в контексті чого відзначено складний і суперечливий характер процесу, що зумовлений комплексною дією зовнішніх та внутрішніх чинників. Головними зовнішніми чинниками зміни світоглядних орієнтацій у сучасному світі виступають процеси глобалізації та становлення інформаційного суспільства, активізація міграційних процесів і зіткнення християнських і мусульманських цінностей. Дія внутрішніх чинників пов’язана з утвердженням демократичного та ринкового способу життя, зміною системи культурних цінностей, лібералізацією світогляду та утвердженням принципів толерантності. Вирішальну роль у процесі зміни світоглядних орієнтацій студентства відіграє трансформація системи освіти й виховання на принципах інноваційності, гуманізму, демократизації, толерантності й діалогу (полілогу) культур.
Виявлено тенденції, які характеризують сутнісні ознаки перспективи змін світоглядних настанов сучасної молоді: радикальна зміна принципів соціального устрою у всіх сферах життя суспільства (економічній, соціальній, політичній, духовній); руйнація (повна або часткова) старих соціальних інститутів, виникнення соціальних ніш, що не контролюються державою (в економіці, в ідеологічних процесах, соціальній і політичній сферах суспільства); злам ідеологічних традицій, розмивання моральних норм, правовий нігілізм; кризові явища в усіх сферах функціонування суспільства як результат відмови попереднього соціального досвіду перетворення суспільства; соціальна неефективність перетворювальної енергії соціальних суб’єктів, ірраціональність соціальних процесів; актуалізація ідей націоналізму, сепаратизму, сектантства; свобода як «базова конструкція» суспільства, що формується.
Виявлено зростання значущості індивідуальних орієнтацій: для одних – це відпочинок та розваги; для інших – красиве та комфортне життя; для третіх – власний добробут та кар’єра; для інших – власна родина, її добробут, здоров’я, гарна (тобто високооплачувана) праця. Отже, наявна тенденція до зростання ідеологічного та світоглядного плюралізму, багатоваріантність, мозаїчність та фрагментарність світогляду; посилюються позиції тих, для кого найважливішими стають світоглядні пріоритети власності, причетності до її розподілу та майнового становища, які реалізуються крізь призму утилітаризму, індивідуальних уявлень та покликів, а також установлено, що сутність змін у світоглядних орієнтаціях студентської молоді характеризується амбівалентністю, нестабільністю, змінністю, неусталеністю, еклектичністю, збігом елементів різноманітних світоглядних позицій та цінностей, відсутністю вираженого інтересу до політики, владних відносин, організації та побудови соціальних структур, стійкою політичною індиферентністю та інфантилізмом, домінуванням прагматичних ідеалів та настанов, орієнтацією на гедоністські цінності, отримання задоволень, насолоди, домінування цінностей дозвілля над трудовою діяльністю, перевагою інструментальних цінностей над термінальними (за Рокічем).
3. Схарактеризовано основні світоглядні парадигми сучасного студентства в українському суспільстві, в контексті яких проаналізовано зовнішні чинники зміни світоглядних орієнтацій (глобалізація, інформаційна революція, міграційні процеси, зіткнення християнських і мусульманських цінностей та ін.); внутрішні чинники: утвердження ринково і демократично орієнтованого способу життя; зміна системи культурних цінностей; лібералізація світогляду; утвердження толерантності; розвиток інтелекту людини, який ще не став потужним ресурсом, а відтак – потенціалом духовних і соціально-економічних здобутків народу.
4. Визначено сутність демократизації суспільства як провідної тенденції та умови розвитку світоглядних змін студентства у трансформаційному суспільстві та розглянуто основні аспекти, напрями, проблеми й суперечності впливу демократизації на світогляд студентської молоді:
- на основі світоглядно-феноменологічного й соціально-філософського аналізу виокремлено особливості розгортання демократичних процесів у студентському середовищі, основними серед яких є такі: організаційна й соціально-психологічна сприятливість університетського середовища порівняно з іншими сферами суспільного життя, розвитком демократичних тенденцій; студентство є найактивнішою верствою населення в інтелектуальному, соціально-політичному, соціокультурному, побутово-особистісному аспектах життя; університетське середовище сприяє творчому ставленню до життя, інноваційно-особистісному ставленню до професійної та громадської діяльності;
- виділено низку основних напрямів демократизації життєдіяльності студентів, серед яких: реформування вищих навчальних закладів та системи вищої освіти в цілому для надання якнайбільшої свободи активної самореалізації студентській спільноті; введення поглибленого вивчення дисциплін, що підвищують політичну та громадянську культуру студентської молоді; демократизація всіх вимірів взаємостосунків «викладач – студент», переведення їх на «суб’єкт-суб’єктну» основу із застосуванням інноваційних особистісно спрямованих методів і технологій навчання;
- процес демократизації будь-якої сфери життєдіяльності у трансформаційному суспільстві не може відбуватися без суперечностей і проблем, зумовлених наявною соціально-політичною реальністю та феноменологічними чинниками, адже існує цілий комплекс проблем і в процесі демократизації світогляду студентської молоді в нашій країні, серед яких основними є недемократичність, авторитарність пострадянської навчально-дидактичної традиції, суб’єкт-об’єктний стиль викладання й навчання; заангажованість керівництва й адміністрації університетів різними політичними силами; суперечність між прагненням до демократії та некомпетентністю в її розумінні й застосуванні; високий рівень корупції і хабарництва у вищій школі;
- одним із найважливіших факторів і механізмів формування дійсно демократичного стилю мислення й управління у молодих людей, які навчаються у вищому навчальному закладі, є органи студентського самоврядування.
5. З’ясовано соціокультурний контекст становлення світоглядних орієнтацій студентів щодо спрямованості на успіх, кар’єрне зростання та добробут, пріоритет здоров’я, становлення сім’ї та виховання дитини. Головними проблемами серед них слід назвати низький рівень життя, гострі проблеми з житлом, неможливість заробити кошти для існування, конфліктні ситуації в сім’ї, поєднання навчання з вихованням дитини та ін. Очевидно, що створення сім’ї для молодої людини є багатовимірною проблемою, яка має не лише суспільний, економічний, побутовий, а й світоглядно-ціннісний і культурно-традиційний вимір. Ураховуючи всі аспекти актуалізації проблеми створення сім’ї для студентської молоді, підкреслюємо: причини актуалізації проблеми створення сім’ї для студентської молоді мають багатовимірний характер, відображаючи безліч світоглядних, соціокультурних, ціннісних, цивілізаційних, інформаційних тенденцій, що панують у сучасному світі; для підтримки позитивних тенденцій розвитку феномена студентського шлюбу й сім’ї необхідне теоретико-методологічне дослідження й визначення основних параметрів такого суспільно-особистісного явища як студентська сім’я; молода студентська сім’я, як і будь-яка інша молода сім’я, має високий рівень внутрішньої конфліктності, зустрічається з різноманітними суперечностями в організації сімейного життя, основними з яких є можливість світоглядно-ціннісної та психологічної несумісності, матеріально-побутові проблеми, проблеми психологічного, комунікативного й побутового характеру; важливим чинником актуалізації проблеми створення сім’ї для студентської молоді є надання молодим родинам зручних кімнат у сімейних гуртожитках, що може навіть розглядатися як перевага над молодими нестудентськими сім’ями, які змушені здебільшого вирішувати питання житла самостійно; проаналізувавши основні чинники, що зумовлюють народження дитини у студентській сім’ї, а також основні проблеми, які виникають у молодих батьків щодо догляду за нею, можемо зробити висновок про те, що існує нагальна необхідність підтримки й різних видів допомоги таким сім’ям з боку державних установ, адміністрацій ВНЗ, громадських організацій та університетських громад. При цьому адміністративно-організаційні заходи, матеріальна підтримка повинні супроводжуватися консультативно-психологічною, соціально-виховною, моральною підтримкою молодої сім’ї керівництвом і громадою вищого навчального закладу.
6. Обґрунтовано праксеологічні аспекти формування світоглядної культури студентської молоді як основи управління процесом становлення системи цінностей, на основі чого зроблено висновок, що сьогодні особливого значення набула проблема формування світогляду, світоглядної культури особистості. Вирішення цієї проблеми сприятиме процесу особистісного становлення молодої людини, яка в умовах різних світоглядних систем, змішаного простору цінностей, плюралістичних ціннісних орієнтирів та багатофакторного світоглядного впливу має право на вільний вибір світогляду, на вироблення власного світорозуміння, світосприймання. Ми розглядаємо світоглядну культуру як системну організацію внутрішнього світу особистості, її орієнтації в природному та соціальному середовищі; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального суб’єктів. Формування світоглядної культури дає змогу особистості виробити об’єктивне ставлення до навколишнього світу, до самої себе, здійснити світоглядний вибір, орієнтований на загальнолюдські й національні цінності. Поняття «світоглядна культура» є складним утворенням, що об’єднує змістовий, психологічний і соціальний аспекти, реалізація яких дає змогу робити висновок про ефективність її формування.
Досліджено, що задовольнити умови ефективного формування світоглядної культури особистості майбутнього фахівця доцільно шляхом реалізації її пізнавального, оцінно-ціннісного та діяльнісного компонентів. Змістовий аспект передбачає інтеграцію знань навколо провідних науково-світоглядних ідей для забезпечення їх цілісності та світоглядної визначеності і включає базові та методологічні знання. Організаційно-методичний аспект інтеграції забезпечує формування системного мислення майбутніх фахівців на основі світоглядних понять, вироблення умінь комплексного використання знань, удосконалення навичок оперування способами пізнання дійсності. Психологічний аспект інтеграції полягає у досягненні особистістю заданого рівня розуміння світоглядних завдань і проблем, у формуванні пізнавальної відкритості, у стимулюванні особистості до самопізнання, самовдосконалення.
7. Проаналізовано вплив макро-, мікро- та мезорівня на формування цілісного світогляду та сформовано напрями оптимізації формування світоглядних орієнтацій студентської молоді у трансформаційному суспільстві, зокрема доведено, що соціальні зміни на макрорівні зумовлюють насамперед світогляд особистості на засадах обов’язковості й незаперечності їх впливу на суб’єкт. Саме дух інформаційної доби, що інтенсивно народжується сьогодні, охоплює всі рівні свідомості людини й вона не може вже позбутися цього впливу, опиняється в ситуації, що вже детермінована; особистість, не сприймаючи загальноеволюційних тенденцій, потрапляє у стан маргінала й залишається поза межами соціального прогресу. На мезорівні процес формування світоглядної культури молодого фахівця й нової системи цінностей як її запрограмованого ним самим продукту набуває сталості й усвідомлюється особистістю за рахунок обрання професії і ВНЗ, вибору форм навчання й виховання, участі в самоврядувальних і політичних процесах.
Визначено, що: 1) ключем до управлінського впливу на ціннісне поле особистості є її світоглядна культура – стале духовне утворенням, яке виконує декілька важливих функцій у селекції цінностей; 2) світоглядна культура й ціннісне поле особистості мають генетичні й управлінські зв’язки між собою, що охоплюють три рівні буття свідомості людини: макро-, мезо- і мікрорівень та відповідні цим горизонтам продукти; 3) на макрорівні закладаються й діють такі чинники, проти яких особистість практично не може встояти і зазвичай сприймає їх як віяння часу й загальноеволюційного процесу, передбачити які вона неспроможна; 4) на мезорівні особистість є активним суб’єктом, який самостійно обирає напрям професійної підготовки та кваліфікаційні рівні за власним бажанням; чинники ВНЗ і позауніверситетської освіти лише виконують допоміжну роботу у справі формування спочатку світоглядної культури, а потім і сукупності цінностей, перевірка якості яких досягається у ході студентського самоуправління; 5) на мікрорівні особистість нібито замикається на власний внутрішній світ і за допомогою самосвідомості доводить селекційну роботу до завершення, активно використовуючи для цього оригінальні технології самоуправління, наприклад тайм- і лайф-менеджмент; 6) при цьому спостерігаються дві типові ситуації у сфері набутих цінностей, а саме: вони гармоніюють з вимогами зовнішнього середовища чи трансформаційних процесів – тоді мова йде про їх еволюційний характер – або вступають у конфронтацію зі старими цінностями – тоді мова йде про конфліктний їх характер. Саме держава повинна забезпечувати збалансований гуманістичний розвиток освіти, спрямований на всебічний розвиток особистості на вкладення інвестицій у людський розвиток, формування громадянського суспільства, в основі якого людина як об’єкт і суб’єкт діяльності, формування інтегративної ідеології як набору базових для певної культури світоглядних настанов та чинника стабілізації економічної, соціальної, духовної систем в умовах глобальної трансформації людства; створення умов для гармонізації відкритих саморегульованих систем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамчук О. В. Формування ціннісних орієнтацій студентів ВТНЗ у навчально-виховному процесі: міжнародна науково-практична конференція ”IX МНПК Гуманiзм та освiта – 2008” [Електронний ресурс ] / О. В. Абрамчук // Вінниця. – 2008. Режим доступу до журн.: http://conf.vstu.vinnica.ua/ humed/2008/txt /Abramzuk.php
2. Авдеева Л.Н. Психолого-педагогическое сопровождение студен-ческой семьи в вузе: проблемы и пути решения / Лилия Авдеева // Вестник Ставропольского государственного университета. – 2008. – Вып. 59. – С. 77–83.
3. Алєксєєнко Т.Ф. Розвиток у студентів соціально-рольових навичок і виховання культури сімейного життя / Т.Ф. Алєксєєнко // Всебічний розвиток особистості студента: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. академіка АПН України Д.О. Тхоржевського. – Ірпінь: Акад. ДПС України, 2001. – С. 245–250.
4. Алиев М. Г. Культура согласия как эффективный фактор глобализации / М. Г. Алиев // Социологические исследования. – 2003. – № 6. – С. 21–28.
5. Андерсон В. Особливості міграційних процесів в Україні / В. Андерсон [Міграція і толерантність в Україні]: Зб. ст./ за ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 39–48.
6. Андрієнко О.В. Особистість у світоглядній системі координат демократичного суспільства / О.В. Андрієнко // Наука. Релігія. Суспільство. – 2010. – № 1. – С. 3–7.
7. Андрущенко В. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. – К.: Знання України, 2002. – 578 с.
8. Андрущенко В.П. Модернізація педагогічної освіти: проблеми теорії, методології, практики /В. П. Андрущенко // Таврійський вісник освіти. – Херсон, 2004. – №1. – С. 5–12.
9. Андрущенко В.П. Світоглядна культура сучасного вчителя: проблеми формування / В.П. Андрущенко, С.К. Дорогань // Вища освіта України. – 2002. – №3. – С. 5–13.
10. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю:
2-ге вид., допов. / В.П. Андрущенко. – К.: Знання України, 2008. – 819 с.
11. Андрущенко Т.В. Зіткнення цивілізацій як політичний прогноз [Електронний ресурс] / Т.В. Андрущенко // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць. – 2009. – Випуск 23. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/ 2009_23/ Gileya23/P1.pdf
12. Анікєєв Д.М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді / Д.М. Анікєєв // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. – №2. – С. 6–9.
13. Арістова А.В. Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси: автореф. на здобуття наук. ступеня д-ра філософ. наук: спец. 09.00.11 «Релігієзнавство» / А.В. Арістова. – К., 2008. – 42 с.
14. Арістова А.В. Поліконфесійність як феномен сучасності: Україна і світовий контекст[Електронний ресун]: / А.В. Арістова // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури. – 2006. – № 55. – Режим доступу до журн.: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_55/Aristova.htm
15. Астахова В.И. Болонский процесс – объективная необходимость развития высшего образования в Украине / В.И. Астахова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Х.: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2004. – С. 491–494.
16. Бабій М. Проблеми свободи релігії у контексті релігійного багатоманіття в Україні / М. Бабій // Людина і світ. – 2004. – № 5. – С. 84–90.
17. Бадан А. А. Трансформація концепції освіти в Україні на зламі епох [Електронний ресурс] / А. А. Бадан // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури. – 2004. – № 42. – Режим доступу до журн.: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_42/Badan.htm
18. Бадан А. Трансформація української ідентичності в умовах глобалізації / А. Бадан // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Українознавство. – 2005. – Вип. 9. – С. 33–36.
19. Байме К. Політичні теорії сучасності / Клаус фон Байме; пер. з нім. М. Култаєвої, М. Бойченка. – К.: Стилос, 2008. – 396 с.
20. Балакірєва О. М. Трансформація цінностей освіти / О.М. Балакірєва, О.В. Валькована // Український соціум. – 2007. – №4. – С. 7–19.
21. Бароненко В.А. Здоровье и физическая культура студента: Учеб. пособ. / В.А. Бароненко, Л.А. Рапопорт. – М.: Альфа-М, 2003. – 352 с.
22. Бацилєва О.В. Проблема збереження здоров’я студентської молоді під час її професійного становлення у сучасних соціально-економічних умовах / О.В. Бацилєва, В.М. Астахов // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали ХVІ науково-практичної конференції. – Д.: ІПШІ «Наука і освіта», 2005. – C. 18–21.
23. Безарова Г. Схід і Захід: актуалізація світоглядних та психологічних традицій / Г. Безарова // Релігія та соціум. – К., 2008. – №1. – С. 29–33.
24. Белецкий Н. П. Менеджмент. Деловая карьера / Беляцкий Николай Петрович. – Мн.: Вища школа, 2001. – 302 с.
25. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. – К., 1997. – № 1. – С. 124–129.
26. Бєлова Л. О. Виховна система ВНЗ: питання теорії та практики / Людмила Олександрівна Бєлова. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – 262 с.
27. Бєлова Л. О. Виховна система сучасного ВНЗ: соціологічні аспекти аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук: спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Л.О. Бєлова. – Харків, 2005. – 35 с.
28. Білецька Т.В. Вплив конфліктогенних факторів на політичну соціалізацію української молоді / Т.В. Білецька // Мультиверсум. Філософський альманах: зб. наук. пр. – К.: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2008. – Вип. 73. – С. 231–241.
29. Бірюкова Т.Ф. Болонський імператив підготовки майбутніх ме-неджерів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.10 «Філософія освіти» / Т. Ф. Бірюкова. – К., 2006. – 20 с.
30. Блинова О.Є. Працевлаштування за кордоном у системі цінностей студентської молоді України / О.Є. Блинова // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2010. – Т. ХІІ. – Ч.3. – С. 36–43.
31. Богданова Н.Г. Проблема формування духовної культури студентської молоді сучасної України / Н.Г. Богданова // Філософські обрії. – 2009. – № 22. – С. 97–105.
32. Богініч О. Л. Зміна методологічних орієнтирів сучасної систе¬ми освіти / О. Л. Богініч // Сер. Педагогіка: зб. наук. пр. Бердянського держ. пед. ун-ту. – 2005. – №1. – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 19–28.
33. Бойко А.І. Демократія як чинник самоутвердження особистості [Електронний ресурс] / А.І. Бойко // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць. – 2009. – Випуск 25. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_25/Gileya25/ F10_doc.pdf
34. Бойко А.І. Світоглядні орієнтації пострадянської людини (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії (філософські науки)» / А.І. Бойко. – Одеса, 2002. – 19 с.
35. Бойко А.І. Демократичні традиції культури як чинник розвитку освіти /А.І. Байко // Нова парадигма. Філософія. Політологія. Соціологія. –К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 87. – С. 101–110.
36. Бойко А.І. Філософія модернізації освіти в системі ринкових трансформацій: світоглядно-філософський аналіз / Анджела Іванівна Бойко. – К.: Знання України, 2009. – 379 с.
37. Бойко І.О. Сутність процесу формування світоглядної культури особистості в системі професійної освіти [Електронний ресурс] / І.О. Бойко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. – №143. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biolnvnau/2009_143/ 09bio.pdf
38. Боличева Л.А. Толерантність як визначальний чинник духовної культури особистості [Електронний ресурс] / Л.А. Боличева // Проблеми сучасної педагогічної освіти: педагогіка і психологія. – 2007. – № 14, ч.1. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/pspo/2007_14_1/doc_pdf/bolicheva.pdf
39. Бондар В.С. Сучасні політичні орієнтації молоді України/ В.С. Бондар // Наукові записки. – К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2002. – Том 20: Соціологічні науки. – С. 47–52.
40. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно- ориентированого образования / Евгения Васильевна Бондаревская. – Ростов: Рост. пед. ун-т, 2000. – 352 с.
41. Бондаренко К. І. Соціокультурні чинники формування мігра¬ційної політики в суспільстві, що трансформується: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / К.І. Бондаренко. – К., 2008. – 19 с.
42. Бондарчук А.Я. Гармонійні та дезгармонійні сімейні взаємини: проблема підготовки студентської молоді до створення сім’ї / А.Я. Бондарчук // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. – Випуск 13, книга 2. – Кам’янець-Подільський: 2009. – С. 142–150.
43. Борисова М.Н. Мировоззрение студентов как фактор системной устойчивости личности: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. псих. наук: специальности 19.00.07 «Педагогическая психология» / Маргарита Борисова. – Таганрог, 2006. – 23 с.
44. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки осо¬бистості: понятійний апарат / Мирослав Йосипович Боришевський. – К., 1993. – 24 с.
45. Будз В.П. Філософія та релігія як чинники формування духовності / В.П. Будз // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості. Матеріали ХІІІ Міжнародної конференції. Травень 2003. – Донецьк: ДДІШІ, 2003. – С. 42–45.
46. Буленко Т.В. Соціально-психологічні основи функціонування сучасної студентської сім’ї / Т.В. Буленко // Науковий вісник Волинського державного університету. – Луцьк: Вежа, 1998. – № 9. – С. 51–58.
47. Бутиліна, О.В. Особливості маргіналізації молоді в умовах суспільства, що трансформується / О.В. Бутиліна// Український соціум: науковий журнал. – К.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2002. – С. 45–53.
48. Василенко І.В. Виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання»/ Ірина Василенко. – К., 2009. – 19 с.
49. Васильєв І. Ідеологія професіоналізму: сучасна та на перспективу / І. Васильєв // Освіта і управління. – 1997. – Т.1, № 3. – С. 57–62.
50. Васютинський В.О. Інтерактивний контекст ідеологічного вибору студентської молоді / В.О. Васютинський // Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв’язання: зб. наук. статей. – Т. 1. – Одеса, 2000. – С. 163–168.
51. Вашкевич В.М. Соціалізація сучасної молоді і її життєві цінності: соціально-філософський аналіз / В.М. Вашкевич // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2008. – Випуск 12. – С. 234–241.
52. Вербець В.В. Формування національної самосвідомості учнівської молоді / В.В. Вербець // Навчально-виховний процес у вузі та шляхи його розвитку і удосконалення. Ч. 3. – Рівне: Татіс, 1999. – С. 161–165.
53. Видриган М.В. Проблема розуміння поняття свавілля / М.В. Видриган // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури, 2004. – № 40. – С. 188–198.
54. Виленский М.Я. Социально-психологические детерминанты формирования здорового образа жизни / М.Я. Виленский // Теория и практика физической культуры. – М., 1994. – № 9. – C. 9–11.
55. Виленский М.Я. Мотивационно-ценностное отношение студентов к физическому воспитанию и пути его направленного формирования / М.Я. Виленский, Г.К. Каповский // Теория и практика физической культуры. – 1994. – № 10. – C. 39–42.
56. Долженко В.О. Виховання духовних цінностей у студентської молоді у полікультурному просторі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В.О. Долженко. – Луганськ, 2006. – 20 с.
57. Власенко Ф.П. Особливості соціалізації індивіда в умовах інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії (філософські науки)» / Ф.П. Власенко. – К., 2008. –18 с.
58. Воронкова В.Г. Проблеми основних реформ Болонського процесу / В.Г. Воронкова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя, 2005. – Вип. №23. – С. 25–32.
59. Гершунский Б.С. Философия образования: Учебное пособие для студентов высших и средних педагогических учебных заведений / Б.С. Гершунский. – М.: Московский психолого-социальный институт, 1998. – 432 с.
60. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века (в поисках практико-ориентированных концепций) / Б.С. Гершунский; Рос. Акад. образования. Ин-т теории образования и педагогики. – М.: Совершенство, 1998. – 607 с.
61. Гилюн О.В. Студент початку ХХІ століття: особливості ціннісних орієнтацій та соціальних норм / О.В. Гилюн // Соціальні технології. – 2010. – № 45. – С. 183–190.
62. Гладковська О.О. Соціальне становлення молоді в умовах сучасного соціуму / Олена Гладковська // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. – К.: ВІР УАН, 2010. – Випуск 39. – С. 249–257.
63. Гладковська О.О. Соціальне становлення молоді в умовах сучасного соціуму / О. Гладковська // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К.: ВІР УАН, 2010. – Випуск 39. – С. 249–257.
64. Годлєвська В.Ю. Гуманізація освіти як фактор демократизації суспільства. Іспанський досвід / В.Ю. Годлєвська // Гуманізм та освіта: Зб. матеріалів VIII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 19−21 верес. 2006 р. – Вид-во ВНТУ «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2006. – С. 147–149.
65. Гренюк Л.С. Мотиваційний компонент розвитку особистості як ефективна спрямованість реформування вищої освіти в Україні / Л.С. Гренюк // Инновационные технологии в образовании: Материалы IV Международной научно-практической конферен-ции. – Симферополь, 2007. – С. 152–154.
66. Грибан Г. Аналіз стану здоров’я студентів вищих на¬вчальних закладів / Г. Грибан, Т. Кутик // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2004. – №7. – C. 130–132.
67. Грива О.А. Проблема толерантності молоді в філософсько-освітній парадигмі / О.А. Грива // Мультиверсум. Філософський альманах: зб. наук. праць/ Нац. акад. наук України, Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. – К., 2008. – Вип. 68. – С. 234–243.
68. Губернський Л. Філософія як теорія і методологія розвитку освіти / Л. Губернський, В. Андрущенко. – К.: «МП Леся», 2008. – 541 с.
69. Гупаловська В. Гендерні особливості кар’єрних орієнтацій молоді / В. Гупаловська, О. Каляманська, О. Щербатюк // Вісник Львівського університету. Філософські науки. – 2008. – Вип. 11. – С. 229–246.
70. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяль¬ності): Навчальний посібник / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К.: Знання, 2005. – 655 с.
71. Гуторов В.А. Политическое образование, демократизация и роль университетов в современной России / В.А. Гуторов // Непрерывное образование в политическом и экономическом контекстах. – М.: Институт социологии РАН, 2008. – С. 162–181.
72. Гьофе О. Демократія в епоху глобалізації / Отфрід Гьофе. – К.: ППС-2002, 2007. – 436 с.
73. Данильян О. Г. Основи філософії / О.Г. Данильян, В.М. Тараненко. – Х.: Право, 2003. – 352 с.
74. Данілов О.Д. Податкова політика України щодо місцевого оподаткування / О.Д. Данілов // Матеріали науково-практичної конференції (20–22 грудня 2001 року). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 60–61.
75. Дергачов О. Місце політичних партій у здійсненні влади в Україні / О. Дергачов // Політична думка. – 2000. – № 1. – С. 4–11.
76. Дергачов О. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / О. Дергачов, В. Полохало: заг. ред.: Є. Бистрицького. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.
77. Джура О.Д. Демократизація освіти як чинник її інтеграції у світовий освітній простір/ О.Д. Джура // Вища освіта України. – 2009. – № 2. – С. 38–43.
78. Джуринский А. Н. Проблемы мультикультурного воспитания в зарубежной педагогике / А. Н. Джуринский // Вопросы филосо фии. – 2007. – №10. – С. 41–52.
79. Дмитренко М.А. Формування політичної культури суспільства в трансформаційний період: Монографія / М.А. Дмитренко. – К.: Вид- во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 192 с.
80. Дмитренко М.А. Інноваційний розвиток України в умовах глобалізації й інформаційної революції / М.А. Дмитренко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Ін-т дослідж. пробл. держ. безпеки. – К.: Знання України, 2009. – 339 с.
81. Дмитриев А.В. Конфликтогенность миграции: глобальный аспект / А.В. Дмитриев // Социологические исследования. – 2004. – № 10. – С. 4–13.
82. Добрускин М. Е. Новая религиозная ситуация в вузах Украины / М.Е. Добрускин // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 101–110.
83. Долбик-Воробей Т.А. Студенческая молодежь о проблемах брака и рождаемости / Татьяна Долбик-Воробей // Социологические исследования. – 2003. – № 11. – С. 78–83.
84. Долженко В.О. Виховання духовних цінностей у студентської молоді в полікультурному просторі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В.О. Долженко. – Луганськ, 2006. – 20 с.
85. Дорогань С.О. Формування світоглядної культури майбутнього вчителя засобами української літератури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії (філософські науки)»/ С.О. Дорогань. – К., 2005. – 20 с.
86. Дудіцька С. Роль сім’ї, навчальних закладів та громадськості у формуванні здорового способу життя студентів / Світлана Дудіцька // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. – Випуск 271: Педагогіка і психологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 40–44.
87. Єфтєні Н.М. Ціннісні орієнтації сучасної української молоді / Н.М. Єфтєні // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – Одеса: «Фенікс», 2009. – Випуск 37. – С. 292–296.
88. Жадан І. В. Політична освіта: соціально-психологічні чинники формування толерантності підростаючого покоління / І. В. Жадан // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – К., 2002. – № 5 (8). – С. 90–94.
89. Жадько В.О. Проектна педагогіка як засіб формування світо¬глядної культури та історичної пам’яті майбутнього вчителя/ В. О. Жадько // Нова парадигма : Журнал наукових праць / В.О Жадько. – Вип. 59. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 232 с.
90. Жигайло Н. Соціологія духовних цінностей молоді / Н. Жигайло // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали V Міжнародної конференції. – К.: Фенікс, 2006. – Кн. 5. – С. 60–63.
91. Жижко Т.А. Специфіка університету ХХІ століття / Т.А. Жижко // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К.: ВІР УАН, 2010. – Випуск 35. – С. 155–163.
92. Заблоцький В.П. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія / Віталій Петрович Заболоцький. – Донецьк: Янтара, 2001. – 368 с.
93. Заветный С.А. Социальное управление и личностное самоуправление: истоки и взаимодействие / Сергей Олександрович Заветный. – Харьков: ФОЛИО, 1999. – 383 с.
94. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування від 19 січня 2010 року № 1798-VI // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.
95. Злобіна О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О. Злобіна, В. Тихонович. – К.: Стилос, 2001. – 238 с.
96. Зовнішні трудові міграції населення України / за ред. Е.М. Лібанової, О.В. Позняка. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – 206 с.
97. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / І.А. Зязюн // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – № 1. – С. 12–13.
98. Івушкіна О.В. Формування світовідношення студентів коледжу культури і мистецтв засобами мистецтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О.В. Івушкіна. – Луганськ, 2002. – 18 с.
99. Іллюшина Е. Глобалізація та постмодерне суспільство / Е. Іллюшина // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 79–98.
100. Ільїн В.В. Філософія: Підручник: В 2 ч. – Ч. ІІ. Актуальні проблеми сучасності / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К.: Альтерпрес, 2002. – 480 с.
101. Кадієвська І.А. Проектування креативного освітнього середовища вузу / І.А. Кадієвська // Наукове пізнання. – 2008. – № 22. – С. 72–76.
102. Кадієвська І.А. Сучасні підходи до проблем гуманізації та гуманітаризації освіти / І.А. Кадієвська // Мультиверсум: Філософський альманах: зб. наук. пр. Нац. акад. наук України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К., 2009. – В