ДИВЕРСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЄС

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЛЯВЕЦЬ ВЄГА ГАБДРАХИМІВНА

УДК 339:338.33:[338.45:664(4)](043.5)

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЄС

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Чужиков Віктор Іванович
доктор економічних наук, професор

Київ – 2011
З М І С Т

Стор.
ВСТУП………………………………………………………………….. 4-13
Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕКТОРАЛЬНОЇ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ………………..
1.1. Суть та особливості секторальної кластеризації світової економіки………………………………………………………….. 14-32
1.2. Еволюція інноваційних форм економічного зростання………. 32-47
1.3. Методика дослідження ефективності функціонування харчових кластерів……………………………………………….. 47-70
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. 70-72
Розділ 2. АНАЛІЗ КЛАСТЕРНИХ МОДЕЛЕЙ ХАРЧОВОГО КОМПЛЕКСУ ЄС……………………………………………………
2.1. Особливості сучасної кластеризації харчового виробництва…... 73-91
2.2. Диверсифікація харчових кластерів……………………………… 91-116
2.3. Комплементарна модель підтримки харчового комплексу в ЄС.. 116-136
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. 136-138
Розділ 3. СТРАТЕГІЯ КОНВЕРГЕНЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ ТА ЄС…………………
3.1. Трансформація регіональних харчових комплексів в Україні….. 139-158
3.2. Механізми локальної кооперації з ЄС……………………………. 158-173
3.3. Інструменти конвергенції харчових комплексів України та ЄС... 173-188
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. 189-190
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………... 191-195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………… 196-216
ДОДАТКИ……………………………………………………………… 217-242

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ТНК Транснаціональні компанії
ТНБ Транснаціональні банки
ВЕФ Всесвітній економічний форум
ВНЗ Вищі навчальні заклади
ЄС Європейський Союз
НДДКР Науково-дослідницька діяльність та конструкторські розробки
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку
ПІІ Прямі іноземні інвестиції
МСП Малі та середні підприємства
МОУД Міністерства освіти, університетів та досліджень
САП Спільна аграрна політика
ГМО Генетично модифіковані організми
USDA Науково-дослідна служба сільського господарства США
ГВР Група високого рівня
НАФ Німецька асоціація фермерів
ЄЕЗ Європейська економічна зона
СОТ Світова організація торгівлі
ЗВТ+ Поглиблена зона вільної торгівлі
ЮНКТАД Конференція Організації Об’єднаних націй з торгівлі та розвитку
ТБТ Технічні бар’єри в торгівлі
НДІ Науково-дослідний інститут
АРР Агенція регіонального розвитку
СІАА Конфедерація харчових продуктів і напоїв в ЄС
ФЕУ Фонд ефективне управління
GCI Індекс глобальної конкурентоспроможності
BCI Індекс ділової конкурентоспроможності
SPL Місцеві виробничі системи

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Розвиток харчової промисловості в умовах посилення глобалізації світового господарства поступово стає одним із найважливіших пріоритетів як в економічній, так і в соціальній сфері, адже ця галузь забезпечує не тільки потреби ефективно працюючого бізнесу, а й гарантує продовольчу безпеку будь-якої країни. Найбільш яскраво такі зміни знайшли свій відбиток у політиці Європейського Союзу. Тільки за останні декілька десятків років його продовольчий комплекс пережив значні трансформації, що були зумовлені запровадженням новітніх технологічних досягнень та формуванням нових споживчих уподобань. Цьому значною мірою сприяло розширення джерел постачання і виробництва, виведення на ринок нових продуктів харчування, використання сучасних методів зберігання, а також імплементація нових вимог щодо безпеки споживання. У сучасних умовах процес стандартизації та регламентації виробництва харчової продукції є надзвичайно складним і суперечливим, а відтак, основним завданням для країн Європейського Союзу стало створення високоефективної конкурентоспроможної харчової промисловості, яка має всі шанси стати світовим лідером на секторальних ринках тих продуктів харчування, які можуть гарантувати населенню їх безпеку за доступними цінами. Разом з тим, харчовий комплекс ЄС, крім своєї основної функції, має враховувати також культурні та історичні традиції народів Європи, поєднуючи їх з випуском інноваційних продуктів, вимоги щодо продукування яких стають дедалі жорсткішими.
Формування та розвиток численних ТНК, які обрали своєю спеціалізацією селективні сфери харчового сектору та їх прагнення мінімізувати свої витрати суттєво вплинули на форму організації виробництва, основою чого стала кластерна модель, яка сьогодні є найбільш вдалою оптимізаційною системою створення та реалізації готового продукту. Тільки впродовж останніх десяти років кластерні стратегії стали домінуючими в діяльності багатьох європейських компаній, зокрема «Юнілевер», «Нестле», «Данон» та ряду інших фірм, світових лідерів у виробництві пива, кондитерських товарів, молочної продукції, а також тих товарів, що потребують поглибленої переробки сировини. Водночас формування системи запобіжних механізмів з боку інституцій ЄС, скерованих на контроль за безпекою споживання продовольства, а також підтримка малого і середнього бізнесу в ньому призводить до загострення суперечностей та конфліктів в її регулятивній сфері, що природним чином формує потребу в системних наукових дослідженнях об’єктивного оцінювання існуючої соціально-економічної моделі.
Додаткової актуальності цій проблематиці надає той факт, що й для України одним з найголовніших завдань є посилення конкурентоспроможності її харчового сектору, залучення задля модернізації іноземних інвестицій та збільшення експорту продукції зі значною часткою доданої вартості.
Окремі теоретичні, економічні та соціальні аспекти умов та факторів розвитку харчового сектору Європейського Союзу, особливості його кластеризації досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, зокрема Е.Аткінсоном, О.Білорусом, Б.Борщевським, О.Бутнік-Сіверським, Р.Банкером, Ч.Барретою, І.Бураковським, М.Войнаренком, А.Гайдуцьким, А.Гальчинським, А.Гончаруком, Б.Губським, С.Дем’яненком, М.Енрайтом, Г.Йоффе, С.Квашею, А.Кеттельсом, В.Котляренком, П.Кругманом, Д.Лук’яненком, О.Лукою, Ю.Макогоном, Н.Мікулою, Т.Мостенською, Н.Мусис, В.Новицьким, Б.Пасхавером, М.Портером, Дж.Робіном, П.Саблуком, Є.Савельєвим, П.Скоттом, С.Соколенко, А.Філіпенко, Б.Хагесом, Т.Циганковою, В.Чужиковим, І.Школою, В.Юрчишиним та багатьма іншими. Проте як у наукових роботах минулих років, так і в працях сучасних дослідників лише частково розглядаються особливості створення та ефективного функціонування кластерів, недостатньо оцінена їх спроможність успішно конкурувати на світових ринках; майже відсутній аналіз динаміки диверсифікації харчової галузі в умовах глобалізаційних перетворень, поширення й поглиблення інтеграційних процесів у європейських країнах; далеко не в повному обсязі висвітлені структурні зміни у продовольчому секторі економіки країн Європейського Союзу; майже відсутній системний аналіз різноманітних адаптаційних моделей, які дозволяють сформувати ефективний продовольчий ринок у межах спільного європейського простору.
Таким чином, актуальність заявленої проблеми, її наукова та прикладна значущість вплинули на вибір напряму наукового дослідження, його структуру і зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідницьких робіт кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету за темою: «Національна економічна стратегія розвитку України в глобальному середовищі» № 46/15.01.09. Дисертантом особисто, у рамках свого дослідження, був підготовлений підрозділ звіту, присвячений аналізу форм диверсифікації харчової промисловості країн ЄС з можливим їх використанням в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження динамічних процесів кластеризації харчової промисловості Європейського Союзу в умовах посилення впливу національних та наднаціональних регулятивних механізмів.
Відповідно до сформульованої мети дослідження у роботі поставлено такі конкретні завдання:
 виявити особливості секторальної кластеризації світової економіки;
 обґрунтувати виокремлення етапів розвитку інноваційних форм економічного зростання;
 з’ясувати характер сучасної кластеризації харчового виробництва в ЄС;
 визначити суть диверсифікації харчових кластерів в Євросоюзі;
 оцінити вплив компліментарної підтримки харчового комплексу в ЄС;
 визначити місце харчової промисловості України у світовій та європейській економіці;
 розробити механізми та інструменти конвергенції харчових комплексів України та ЄС.
Об’єктом дослідження є процес диверсифікації харчової промисловості великого інтеграційного угрупування.
Предметом дослідження є умови та фактори кластеризації харчової промисловості Європейського Союзу.
Методи дослідження. Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять наукові праці повідних вітчизняних й зарубіжних учених та фахівців з міжнародної економіки. Задля вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи наукової абстракції, аналізу і синтезу (при виявленні суті секторальної кластеризації світової економіки та виокремленні етапів еволюції інноваційних форм економічного зростання – підрозділ 1.1 та 1.2), системного узагальнення (у процесі виявлення характерних особливостей сучасної кластеризації харчового виробництва в ЄС та в Україні – підрозділи 2.1 та 2.2), експертних оцінок (при з’ясуванні характеру побудови комплі¬ментарної моделі харчового комплексу ЄС – підрозділ 2.2 та 2.3), економіко-математичного моделювання (в процесі визначення потреби у споживанні окремих продуктів харчування та інструментів конвергенції харчових комплексів України та ЄС (підрозділ 3.2 та 3.3).
Інформаційною основою при написанні роботи слугували законодавчі і нормативні документи України та країн Європейського Союзу з питань економічного розвитку, монографічні напрацювання вітчизняних та зарубіжних дослідників-економістів; публікації науковців у провідних економічних виданнях; результати наукової діяльності Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України та ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; фондові матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики України; статистичні дані Державного комітету статистики України за період з 1991-2010 роки, Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) за період з 1995-2010 роки, статистичні дані Євростату за період 2000-2009 роки; аналітичні матеріали групи Світового Банку (СБ); матеріали фонду «Ефективне управління», статистичні звіти фондів та інституцій ЄС й ін.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі узагальнення, структуризації та системного аналізу сутності й особливостей розвитку харчової галузі в країнах Європейського Союзу та України в умовах посилення глобалізації та домінування процесів континентальної інтеграції в Європі визначені і обґрунтовані методологічні засади розвитку харчового сектору економіки ЄС та розроблені базові елементи універсальної моделі харчового кластеру, які сприятимуть диверсифікації харчової галузі з метою забезпечення її конкурентних переваг на внутрішніх та світових ринках.
Наукові положення, які були отримані особисто автором, і виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
• виявлено суперечливий характер існуючої моделі компліментарної підтримки харчового комплексу в ЄС, яка з одного боку базується на використанні прямих (субсидії) та прихованих (витрати на сільський розвиток) інструментів стабілізації аграрного виробництва, стимулюванні розвитку малого та середнього підприємництва, розширенні застосування інновацій, запровадженні наднаціональної системи наукових досліджень у процесі виведення на ринок нових продуктів харчування та зниженні втрат при їх зберіганні, що здійснюється із залученням фінансових ресурсів численних фондів та рамкових угод; з другого – максимальному стимулюванні вільного підприємництва у ньому. Разом з тим, доведено, що найбільші переваги від системних дій інституцій ЄС отримають провідні європейські ТНК, що мають кращі умови для адаптації своєї продукції на секторальних ринках через проведення масованих рекламних компаній та лобіювання своїх інтересів на внутрішньому ринку, питома вага продуктів на якому постійно зменшується через зростання частки на глобальному;
дістало подальшого розвитку:
• ідентифікація суті кластерної політики ЄС у сфері створення продуктів харчування, яка являє собою сукупність механізмів підтримки сільського господарства, як «базового поверху» обробної промисловості, системи зовнішньоторговельного протекціонізму при виведенні на європейський ринок аграрної сировини та продукції її первинної обробки з інших держав (цукор, тютюн, алкоголь), а також селективних інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, активна взаємодія якого з провідними ТНК забезпечує останнім отримання надприбутків через значний рівень кооперування між ними, високу інтенсивність руху факторів виробництва та кращі цінові позиції щодо готової продукції. Доведено, що щорічне розширення асортименту продуктів харчування з боку основних товаровиробників зумовлене не лише посиленням конкуренції між ними, а й потужним впливом реклами на формування смаків та уподобань споживачів;
• інтерпретація змісту секторально-галузевої стратегії виходу на пострадянський продуктовий ринок провідних європейських ТНК, що включає низку специфічних послідовних дій (промоакції, лобіювання інтересів на національному та регіональному рівнях, потужна рекламна кампанія), «відвойовування» інвестиційних пільг, експансія і подальше поглинання національних ринків та виведення на них товарів, що мають зрозумілу для населення місцеву назву, відмова від використання місцевої сировини, матеріалів, пакувальних систем, вмотивовану неможливістю дотримання високих європейських стандартів, поглинання місцевих підприємств, які не можуть протистояти потужному впливу корпорацій. Виявлено, що лідерами на цьому ринку виступають насамперед ті ТНК, які мають надзвичайно високий рівень диверсифікації виробництва («Юнілевер», «Данон»), а також ті, спеціалізація яких чітко зводиться до певної підгалузі: пивоваріння (бельгійсько-бразильський концерн «Інбев», нідерландський «Хайнекен», данський «Карлсберг»), виробництва молочних (нідерландський «Кампіна», німецький «Ерман») та кондитерських продуктів (британська «Кедбері-Швепс»), тютюнової промисловості (британська «БАТ»);
• оцінювання глобальних позицій вітчизняного ринку продуктів харчування, який характеризується домінуючими витратами домогосподарств на придбання продовольчих товарів (61% усіх витрат, що майже у три рази перевищує аналогічні в ЄС), нераціональною нормою споживання основних продуктів харчування, в яких спостерігається надлишок хліба та хлібопродуктів, картоплі, цукру, олії та 30-50-відсоткове відставання щодо споживання м\'яса, риби, фруктів, що віддзеркалює низьку купівельну спроможність населення. Встановлено, що питома вага галузі у структурі промислового виробництва перевищує 16% (2009), проте її низький технологічний рівень обумовлює недостатню реалізованість експортного потенціалу, де провідні позиції посідають олійно-жирова та зернова продукція (майже 40%), натомість питома вага товарів з високою доданою вартістю, до яких відносять шоколад і кондитерські вироби, не перевищує 5%;
удосконалено:
• систему періодизації інноваційного розвитку харчової промисловості другої половини ХХ ст. – поч. ХХІ ст., яка складається з п’яти етапів: становлення (50-60 рр.), що характеризувався появою нових продуктів харчування, випуском консервів з тривалим терміном зберігання, загостренням суперечностей в ЄЕС щодо відкриття національних ринків; ранньої оптимізації (70-80 рр.), наслідком чого стала автономізація аграрного виробництва та створення агроіндустріальних комплексів; диверсифікація інноваційного розвитку (90-ті роки ХХ ст. – поч. ХХІ ст.), що характеризувались появою спеціалізованих молочних, олійно-жирових та поліструктурних кластерів, які активно впроваджували ТНК; віртуалізації інноваційного розвитку (теперішній час), метою якого є створення мереженої економіки, а також запровадження генетично модифікованих продуктів харчування. Спрогнозовано, що наступним етапом має бути період технологічної сингулярності, основою чого стане створення штучних продуктів харчування;
• універсальну модель харчового кластеру, яка в умовах розвитку процесів уніфікації та стандартизації виробництва в Європейському Союзі являє собою поліструктурну систему поступових стадій створення відповідного продукту (аграрне виробництво, первинна обробка, основна та кінцева стадії, а також розподіл та споживання), що поєднується з розгалуженим комплексом інфраструктурних послуг (природоохоронні та відновлювальні заходи, ремонт та удосконалення технологічного обладнання, логістичний менеджмент). Доведено, що запровадження нових стандартів у харчовий сектор ЄС призводить до зростання трансакційних витрат, які виявляються найбільш обтяжливими для малого та середнього бізнесу, натомість дозволяють провідним європейським ТНК посилити свою присутність на секторних ринках продуктів харчування.
• механізми та інструменти локальної кооперації харчової промисловості України з ЄС, основою чого має стати посилення її співробітництва з міжнародними організаціями, запровадження європейських стандартів якості, участь у Сьомій рамковій угоді, залучення інвестицій, створення ЗВТ+, застосування інтегрального підходу при реалізації продукції «від лану до столу», створення висококонкурентних кластерів за допомогою Агенцій регіонального розвитку та залученого приватного капіталу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертації дозволяють використати їх у процесі диверсифікації кластерної моделі харчової промисловості і забезпечити сприятливі умови для розвитку підприємств харчової галузі України з метою повної реалізації її експортного потенціалу на європейських та світових ринках.
Результати дослідження були використані при розробці програмних заходів Вінницькою обласною державною адміністрацією (Акт про впровадження від 03.12.2010 року № 01-1-17-7490). Також основні положення наукового дослідження знайшли своє втілення у практичній діяльності Асоціацій агенцій регіонального розвитку України в процесі реалізації проектів щодо розробки «Стратегії розвитку регіонів України» для практичного використання підпри¬ємствами харчової галузі на відповідних територіях (Акт про впровадження від 22.03.2010 року). Запропонована універсальна модель продовольчих кластерів для підприємств харчової галузі України була використана в практичній діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ПФАННЕР БАР», що є дочірнім підприємством австрійської компанії «Герман Пфаннер Гетренке ГмбХ» – одного зі світових лідерів у сфері виробництва соків та напоїв з вмістом соків (Акт про впровадження від 22.11.2010 року № 683).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним, самостійно виконаним дослідженням. Отримані в ній наукові результати, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на семи науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, НАУ, 21-23 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ринкової трансформації економіки регіону» (м. Вінниця, 25 березня 2010 р.); VІ всеукраїнській науково-практичній Інтернет конференції (21-23 грудня 2009 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції для аспірантів та молодих вчених (м. Карвін, 06 листопада 2009 р., Чехія); Підсумковій науково-практичній конференції за міжнародною участю «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 31 жовтня 2008 р.); Щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 31 жовтня 2007 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу – 2004» (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, загальним обсягом 4,48 др.арк., з них 5 статей у наукових фахових виданнях – 2,5 др.арк.; та 7 – в інших виданнях, у т.ч. у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій (1,98 др.арк.).
Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 195 сторінок, де представлено 37 таблиць на 19 сторінках, 33 рисунки на 15 сторінках, 10 додатків на 27 сторінках. Список використаних джерел містить 186 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукового завдання, що полягає в комплексному дослідженні процесу диверсифікації кластерної моделі харчової промисловості в ЄС, виявленні його характеру, особливостей розвитку інноваційних форм економічного зростання, а також механізмів та інструментів конвергенції харчових комплексів України та ЄС. Отримані результати дають підстави зробити такі висновки:
1. Сучасний кластер являє собою концентрацію інтегрованих галузевих, взаємодіючих суб’єктів господарювання, які тісно співпрацюють з науковими, освітніми, банківськими установами, громадськими та приватними фондами, органами місцевої влади. Кластери мають високий конкурентний статус, який дозволяє посилити в них кооперативні процеси та сприяти виведенню продукції, яка випускається, на внутрішні та на зовнішні ринки, що сприяє максимізації прибутків та мінімізації витрат всіх учасників спільного бізнесу. У глобальній економіці кластерні системи характеризуються: присутністю підприємства-лідера, яке розробляє довгострокові стратегії для об’єднання в цілому; просторовою та територіальною локалізацією переважної кількості суб’єктів господарювання, які є учасниками кластерного об’єднання; сталістю економічних зв’язків суб’єктів господарювання – членів кластерного об’єднання; наявністю дострокової координації співпраці учасників об’єднання в рамках його виробничих процесів, інноваційного розвитку, важливих систем управління, здійснення контролю за якістю тощо; орієнтацією готової продукції об’єднань на зовнішні ринки збуту та нові внутрішні ринки тощо.
2. Спираючись на селективні принципи систематизації (адаптивності, самоорганізації, динамічності, саморегуляції) виокремлено етапи розвитку інноваційних форм економічного зростання, що мали місце у світовій економіці впродовж останніх сімдесяти років, зокрема: становлення формування інноваційного розвитку (50-ті – 60-ті роки ХХ ст.), що призвело до формування дослідницьких лабораторій, територіально-виробничих комплексів та інтеграції академічної науки з підприємствами; ранньої оптимізації економічного розвитку (70-ті – 80-ті роки ХХ ст.), що характеризується створенням перших кластерів та посиленням впливу ТНК на інноваційний розвиток; диференціації інноваційного розвитку (90-ті роки ХХ ст. – поч. ХХІ ст.), що ознаменувався створенням поліструктурних кластерів, технопарків, іннотехів; віртуалізації інноваційного розвитку (триває зараз) характеризується формуванням мереженої економіки, в основі якої лежить глобальна кластеризація суспільства, що зумовить вже на поч. 20-х років цього століття високий ступінь технологічної сингулярності. Прискорення інноваційного розвитку суттєво вплинуло на технологічний рівень харчової промисловості, що зумовило її перехід від домінуючого переважання традиційних продуктів до виробництва у кластерах, що створюються, трансгенних та штучних продуктів.
3. Формування нових кластерних систем стало важливою складовою внутрішньої економічної політики Європейського Союзу. Найбільш рельєфно це виявилось у харчовій промисловості, виходячи з ухвалених на період 2007-2013 рр. «Фінансових перспектив». У цьому секторі економіки ЄС зайнято понад 13% сукупної робочої сили, яка забезпечує 12% обсягів промислового виробництва. Країнами-лідерами у виробництві продуктів харчування і напоїв виступають Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, на які припадає понад 70% загального обсягу товарообігу (2009). Посилення процесів кластеризації харчової промисловості країн-учасниць дозволило використовувати їх переваги як малому і середньому бізнесу, так і провідними європейськими ТНК «Нестле», «Хейнекен», «Юнілевер», «Данон», «Лакталіс», «Бритіш Фуд» та ін., які упродовж останніх десяти років активно нарощували інвестиційний потік, скерований на наукові дослідження у сфері харчових технологій, а також проводили експансіоністську політику виведення своєї продукції на ринки Центральної та Східної Європи, наслідком чого стало майже повне поглинання цього сектору національної економіки в них. Станом на кінець 2010 р. в країнах ЄС створено 82 харчових кластери, що складає 7,2% їх загальної кількості. У Спільноті діє 57 національних та 77 регіональних кластерних програм, спрямованих на подальшу оптимізацію існуючого виробництва, а відтак й на підвищення глобальної конкурентоспроможності цієї галузі.
4. Харчовий комплекс є домінуючим у секторі обробної промисловості країн Європейського Союзу, а відтак відіграє центральну роль як у європейській, так і в глобальній економіці, хоча його питома вага у створюваному ВВП ідентифікується в межах 2%. Основними субсекторами (підгалузями) харчового виробництва в ЄС (за міжнародним класифікатором NACE) є такі: м\'ясні продукти, рибні продукти, перероблені фрукти та овочі, олія і жири, молочні продукти, борошно та крохмаль, корми для тварин, напої, решта харчових продуктів. В основі диференціації харчових кластерів ЄС лежить їх подальше секторальне урізноманітнення та формування новітніх субсекторів, зростання ролі та значення міжсекторальних кластерів (біотехнологічних), організація діяльності численних комплексів, що виробляють біологічні (екологічно чисті) продукти харчування, попит на які буде поступово зростати.
5. Компліментарна підтримка харчової промисловості в ЄС має складний, поліструктурний характер, який доволі важко ідентифікувати на офіційному рівні, адже створення конкурентних переваг для окремих компаній блокується низкою інструментів конкурентного права Євросоюзу. Разом з тим, міжсистемний аналіз розподілу бюджетних коштів Спільноти дозволяє ідентифікувати цю модель підтримки, яка може бути зведеною до такого:
• субсидіювання «нижніх поверхів», тобто сільського господарства та місцевого розвитку через відповідні фонди підтримки, що дозволяє уникати надмірного цінового навантаження, а відтак і витрат споживачів;
• проведення єдиної торговельної політики, що спрощує безперешкодне надходження необробленої аграрної сировини, яка через кліматичні умови не може бути створена в межах ЄС;
• активне відстоювання Європейською Комісією позицій європейських харчових компаній в ГАТТ/СОТ та в численних суперечках з США та КНР;
• використання фінансових можливостей Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського Соціального фонду та Європейського фонду Згуртування, опосередкований вплив яких дозволяє зменшити витрати ТНК на інфраструктуру;
• розвиток інноваційних моделей та міжнародної наукової кооперації в межах Сьомої рамкової угоди.
6. На глобальних та європейських продовольчих ринках Україна посідає значні позиції у тих секторах, які відносяться до групи «максимально захищених» з боку національних протекціоністських систем (цукрова, лікеро-горілчана, тютюнова, м\'ясо-молочна промисловості), що робить ці підгалузі національної економіки доволі ризикованими. Вітчизняний ринок продуктів харчування характеризується домінуючими витратами домогосподарств на придбання продовольчих товарів (61% усіх витрат, що майже у три рази перевищує аналогічні в ЄС), нераціональною нормою споживання основних продуктів харчування, в яких спостерігається надлишок хліба та хлібопродуктів, картоплі, цукру, олії та 30-50-відсоткове відставання у споживанні м\'яса, риби, фруктів, що в підсумку віддзеркалює низьку купівельну спроможність населення. Питома вага галузі у структурі промислового виробництва перевищує 16% (2009), проте її низький технологічний рівень обумовлює недостатню реалізованість експортного потенціалу, де провідні позиції посідають олійно-жирова та зернова продукція, натомість питома вага товарів з високою доданою вартістю (кондитерські вироби) не перевищує 5%.
7.Серед значної кількості існуючих механізмів та інструментів конвергенції харчових комплексів України та Європейського Союзу найбільш важливими є такі: посилення співробітництва з міжнародними організаціями; запровадження європейських стандартів якості; участь в Сьомій рамковій угоді ЄС; залучення інвестицій; створення ЗВТ+; застосування інтегрального підходу «від лану до столу»; створення висококонкурентних кластерів за допомогою АРР та залученого приватного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Афанасьев М. Мировая конкуренция и кластеризация экономики / М. Афанасьев, Л. Мясникова // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 75 – 86.
2. Барановський М. Особливості промислового розвитку і репресивність регіонів України / М. Барановський // Вісник Львівського університету, серія географія – 2009. – Вип. 36. – С.14 – 22.
3. Васильченко Н., Формирование промышленных кластеров / Н. Васильченко, Е. Глумскова,В. Секерин// Маркетинг. – 2006. – № 5. – С. 3 – 17.
4. Войнаренко М.П. Кластерные модели объединения предприятий и распространение первого опыта их создания в Украине // Принципи оцінки конкурентоздатності регіонів. – Київ, 2004. – 168 с.
5. Войнаренко М.П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М.П. Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С.29 – 33.
6. Габитов А.Ф. Проблемы конкурентоспособности в современной економите / А.Ф. Габитов // Проблемы современной экономики. – 2007. – №2. – С. 27 – 32.
7. Гуменюк О.І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості / О.Ы. Гуменюк // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №2. – С. 9 – 19.
8. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) / офіційний сайт. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dssu.gov.ua:1080/control/uk/publish/article/bottom?art_id=32938&cat_id=32838
9. Державна служба статистики України / офіційний сайт. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/
10. Економічна енциклопедія: у 3-х т. / [редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.] – К.: Академія, 2000. – 360 с.
11. Ермишина А.В. Конкурентоспособность региона: методика оценки потенциала кластеризации [Электронный ресурс] : сервер для специалистов по территориальному стратегическому планированию / А.В. Ермишина. – Санкт-Петербург, 2005. – Режим доступа: http://citystrategy.leontief.ru
12. Єріна А. М. Динаміка енергоспоживання в Україні у контексті загальносвітових тенденцій [Електронний ресурс] / А.М. Єріна, О. І. Колодяжна // Наукові записки. Економічні науки. – 2001. – Том 19. – с. 40 – 44. Режим доступу до журн.: www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/ NaUKMA/Econ/2001_19/09_yerina_am.pdf
13. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес : звіт. – Світовий банк: Міжнародна фінансова корпорація, 2009. – 222 с.
14. Іщук С.І. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту: монографія / С.І. Іщук, О.В. Гладкий. – К.: ВГЛ „Обрії”, 2005. – 240 с.
15. Каніщенко Н. Кластери в системі національної конкурентоспроможності / Н. Каніщенко// Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Економіка. – 2006. – № 85. – С. 14 – 16.
16. Кластерные модели объединения предприятий и распространение передового опыта их создания в Украине/ М.П. Войнаренко // Принципи оцінки конкурентоздатності регіонів / Ін-т конкурентоздатності. – К., 2004. – С. 59 – 70.
17. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – 154 с.
18. Конкурентноздатність сільського господарства у Європі та Центральній Азії : звіт. – Світовий банк: Департамент стійкого розвитку, 2008 року. – 84 с.
19. Кувалин Д.Б. Российские предприятия в середине 2004 года. Внутренние и внешние факторы развития / Д.Б. Кувалин, А. Харченко-Дорбек // Проблемы прогнозирования – 2005. – №2. – с. 18 – 24.
20. Кулявець В.Г. Диверсифікація міжнародної складової харчового комплексу регіону (на прикладі Вінницької області) / В.Г.Кулявець // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – 2009. – Випуск 257. Том VІ. – С. 1421-1432.
21. Кулявець В.Г. Промислові кластери в глобальному економічному розвитку / В.Г.Кулявець // Регіональна бізнес-економіка та управління. Науковий, виробничо-практичний журнал. – Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет. – 2009. – № 4(24). – С. 30-38.
22. Кулявець В.Г. Секторальна модель харчової промисловості країн ЄС / В.Г.Кулявець // Зовнішня торгівля. Економічна безпека. Збірник наукових праць. – К.: Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». – 2010. – Випуск 2. – С. 40-45.
23. Кулявець В.Г. Оцінювання ефективної діяльності харчових кластерів в країнах Європейського Союзу / В.Г.Кулявець // Регіональна бізнес-економіка та управління. Науковий, виробничо-практичний журнал. – Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет. – 2011. – № 1(29). – С. 53 – 61.
24. Кулявець В.Г. Механізми та інструменти конвергенції харчових комплексів України та ЄС / В.Г.Кулявець // Стратегія розвитку економіки України. Науковий журнал. – 2011. – № 1. – С. 196 – 203.
25. Кулявець В.Г. Тенденції розвитку харчової галузі у країнах Європейського Союзу / В.Г.Кулявець // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць. – Одеса: Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – 2009. – Випуск 4(40). – С. 182-185.
26. Кулявець В.Г. Особливості державного управління через реформування форм власності на засоби виробництва / А.П.Гижко, В.Г.Кулявець // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу 2004», 1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Том 27. – С. 15-18.
27. Кулявець В.Г. Формування промислових кластерів як один зі шляхів активізації розвитку регіональної економіки / В.Г.Кулявець // Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія регіона¬ль¬ного розвитку: формування та механізми реалізації», 31 жовтня 2007 р., м. Одеса. – Одеса: Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2007. – С. 281-283.
28. Кулявець В.Г. Конкурентоспроможність як фактор розвитку країни в умовах глобалізації/ В.Г.Кулявець // Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації», 31 жовтня 2008 р., м. Одеса. – Одеса: Одеський регіо¬нальний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2008. – С. 172-173.
29. Кулявець В.Г. Розвиток кластерів в умовах глобалізації/ В.Г.Кулявець // Матеріали шостої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Україна наукова», 21-23 грудня 2009 р., м. Київ. – К., 2009. – С. 86-89. Офіційний сайт конференції: htpp://www.intkonf.org (0,2 д.а.).
30. Кулявець В.Г. Стратегічні пріоритети розвитку харчової промисловості України в умовах активізації інтеграційних процесів / В.Г.Кулявець // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі», 21-23 квітня 2010 р., м. Київ. – К.: Національний авіаційний університет, 2010. – С. 28-29.
31. Макара О.В. Конкурентоспроможність економічного середовища в Україні. Порівняльний аналіз рейтингів окремих країн / О.В.Макара // Економіка та прогнозування. – 2007. – № 2. – С. 43 – 56.
32. Марков Л.С. Экономические кластеры: понятия и характреные черты // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых: сб.научных трудов / Л. Марков. – Новосибирск, ИЭОПП СО РАН, 2005. – Разд. 1. – С. 102 – 123.
33. Марков Л.С. Исследование наукоемких предприятий Новосибирска. Кластерный подход. / Л.С. Марков, М.А. Ягольницер [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.sibai.ru/index.php?option= com_content&task=view&id=506&Itemid=620
34. Маркс К. Капитал / К.Маркс. – М.: Политиздат, 1983. – 3883 с.
35. Мельник Ю. Інвестиційні аспекти функціонування міжнародного ринку послуг в умовах транснаціоналізації економіки / Ю. Мельник// Макроекономіка. – 2007. – №5-6. – С. 36 – 41.
36. Мингалева Ж. Кластеры и формирование структуры региона/ Ж. Мингалева, С. Ткачова// Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 5. С. 97 – 102.
37. Михайловська О.В. Дифузія знань як чинник формування інноваційниї кластерів у регіоні / О.В. Михайловська // Регіональна економіка. – 2007. – № 1. – С. 184 – 195.
38. Міністерство аграрної політики України та продовольства України / офіційний сайт. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/
39. Оппенлендер К. Технический прогресс: воздействие, оценки, результаты / К. Оппенлендер – М.: Экономика, 1981. – 176 с.
40. Орієнтовний набір основної продовольчої сировини і харчових продуктів для забезпечення у середньому на душу населення на 2005-2015 роки / Міністерство охорони здоров’я України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/
41. Панорама аграрного сектору України 2009 / Міністерство аграрної політики та продовольства України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/files/00006351/Pan_10.pdf
42. Петрина М. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України / М. Петрина // Економика України. – 2006. – № 8. С. 35 – 40.
43. Портер М. Конкуренція / Майкл Портер; [пер. з англійської]. – Москва : Вильямс, 2005. – 608 с.
44. Посібник з кластерного розвитку [ Електронний ресурс ] : Послуги з підтримки МСП в пріоритетних регіонах. Europe Aid/121495/C/SV/UA. – Київ. – 2006. Режим доступу: http://economy-mk.gov.ua/download /books/ClusterHandbookUkr.pdf
45. Постанова Кабінету Міністрів України \"Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення\" від 14 квітня 2000 р. № 656. – [Електронній ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/656-2000-%EF
46. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации: материалы конференции, 26 – 27 октября 2003 г. / Социальные аспекты и финансирование индустриальной реструктуризации. – М.: Региональный форум, 2003. – С. 24 – 28.
47. Промышлення кооперация в малом бизнесе [ Электорнный ресурс ] : пособие для предпринимателей // Дистанционный консалтинг. – 2003. Режим доступа: http://www.dist-cons.ru/modules/promcoop/chap3.html
48. Система державного регулювання безпечності харчових продуктів в Україні: на шляху вдосконалення : аналітичний звіт. – Світовий банк: Міжнародна фінансова корпорація, 2009. – 68 с.
49. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнёрства. Кластеры: Украинский контекст/ С.И. Соколенко. – К.: Логос, 2002. – 645 с.
50. Соціально-економічний розвиток регіонів України : показники соціально-економічного розвитку [Електронний ресурс] / за даними Державної служби статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
51. Співпраця між Україною та ЄС з укладення Угоди про асоціацію – К. Грищенко / Українське національне інформаційне агентство. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/ order/?id=898715
52. Стратегічна реструктуризація підприємств / [Заболотний Г.М., Коровій В.В., Мартинюк П.С., Ступницький А.М.]. – Вінниця: Книга-Вега, 2003. – 303 с. – (Посібник для менеджерів підприємств).
53. Супрун П.І. Нові стратегічні альянси (кластери) та маркетингові комунікації – шлях до підвищення конкурентоздатності економіки в регіонах / П.І. Супрун// Формування ринкових в Україні. – 2004. – № 10. – С. 84 – 89.
54. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством від 16 червня 1994 року. – Київ: Представництво Європейської Комісії в Україні, 1997. – 27 с.
55. Указ Президента України від 25 травня 2001 року № 341/2001 «Про концепцію державної регіональної політики». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.arr.com.ua/files/sitefiles/paper9.pdf
56. Указ Президента України «Про Стратегію економічного та соціального розвитку України \"Шляхом європейської інтеграції\" на 2004-2015 роки» від 28.04.2010р. №493/2004.
57. Участь України в агенціях і програмах Європейського Союзу: перспективи та можливості. – Київ: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2008. – 335 c.
58. Хамініч С.Ю. Конкурентоспроможність національної економіки: особливості, пріоритети та проблеми / С.Ю.Хамініч // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 4. – С. 20 – 26.
59. Хасаев, Г.Р. Кластер современный инструмент повышения конкурентоспособности региона, ч. 1 - 2 Текст. / Г.Р. Хасаев, Ю.В.Михеев, М.И.Уманский // Компас промышленной реструктуризации. – 2003. – № 4, 5. – Режим доступа к журналу: http://compass-r.ru/archive-5-2003 .htm.
60. Чужиков В. Кластери як об’єкт державного регулювання / В. Чужиков// Вісник Української Академії державного регулювання. – 2001. – № 4. – С. 160 – 167.
61. Шанк Джон К. Стратегическое управление затратами / Джон К. Шанк, Говиндараджан Виджей; [пер. з английского]. – СПб. ЗАО «Бизнес – микро», 1999. – 288 с.
62. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – C. 455.
63. Якобс Д. Кластеры, индустриальная политика и стратегия фирм/ Д.Якобс, А. Де Ман. – М. : Наука, 1999. – 288 с. – (управління наукою в країнах ЄС ; т. 4). – 174 с.
64. Янг Лоурен Э. Технопарки и кластеры фирм / Янг Лоурен Э. – К.: ПЕРУ, 1995. – 97 с.
65. Яцков В. Чи можливе економічне диво? Так, якщо конкурентоспроможність стане основою розвитку країни / В.Яцков // Віче. – 2006. – № 21-22. – С. 41 – 43.
66. Advanced ist under the 7-th EU R&D framework programme: opportunities for the AEC / FM industry / Rezgui Y, Zarli A, Hopfe C J (eds.). – Brussels: European Commission, Directorate-General for Information Society and Media, 2009. – Pp. 617 – 628.
67. Aharonson Barak. Desperately Seeking Spillovers? Increasing returns, industrial organization and the location of new entrants in geographic and technological space / Aharonson, Barak, Joel Baum, Maryann Feldman // Industrial and Corporate Change – 2007. – № 16. – Р. 89 – 130.
68. A New Economy and its New Clusters: Clusters, specialisation, competences, industrial districts, export, glocalisation, new economy, frame work conditions [Electronic resource] : Erhvervsfremme Styrelsen, 2001/ - 28 p. – Mode of access: http://www.ebst.dk/publikationer/rapporter/gb_klynge/ren.htm
69. Annual Survey of Manufactures (ASM), 2008 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.census.gov/manufacturing/asm/index.html
70. Amiti, Mary. Economic Geography and Wages / Mary,Amiti, Lisa Cameron // Review of Economics and Statistics. – 2007. – № 89. – Р. 15 – 29.
71. Audretson D. Innovative Clusters and the Industry Life Cycle / D. Audretson, M. Feidman // Discussion paper. Center for Economic Policy Research. – 1995. – № 1161. – P. 12 – 18.
72. Blair\'s European speech [Electronic resource] / text of Tony Blair\'s speech to the European Parliament on 23 June 2005. – BBC News, 2005. – Mode of access: http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk_politics/4122288.stm
73. Bobonis, Gustavo. Agglomeration, Adjustment, and the Role of State Level Policies in the Location of Foreign Direct Investment in the United States / Bobonis, Gustavo, Howard Shatz // Review of Economics and Statistics. – 2007. – Vol. 89. – Р. 30 – 43.
74. ShopperTrends Report, 2008[Electronic resource] : The Nielsen Company. – Mode of access: http://www.acnielsen.ru/
75. Commission of the European Communities: Competitive European Regions Through Research and Innovation. A contributionto more growth and more and better jobs. Brussels, 2007 [Electronic resource].– Mode of access: http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_en/kina24050enn.pdf
76. Clusters Mondiaux: Regards croisés sur la théorie et la réalité des clusters : [Identification et cartographie des principaux clusters internationaux]. – Institut d\'Aménagement et d\'Urbanisme de la Région d\'Ile-de-France, 2008. – 181 р.
77. Community Framework for State Aid for Research and Development and Innovation [Electronic resource] : Official Journal of the European Union, 2006. – 26 p. – Mode of access: http://eur-lex.europa.eu /LexUriServ/ LexUriServ.
78. Communication from the Commission to the Council and to the European Parliament on the general approach to enable ENP partner countries to participate in Community agencies and Community programmes [Electronic resource] / Comission of the European Communities. – Brussels, 2008. – 47 p. – Mode of access: http://ec.europa.eu/world/enp/pdf/com06_724_en.pdf
79. Cooper R.G. Winning at new products. Accelerating the process from idea to launch / R.G. Cooper. – Cambridge (MA): Perseus Publishing, 2001.
80. Competitiveness of the European Food Industry An economic and legal assessment 2007./ [J.H.M. Wijnands, B.M.J. van der Meulen, K.J. Poppe (eds)]. – European Commission, 2006. – 328 р.
81. Competitiveness of the European Food Industry: An economic and legal assessment / [J.H.M. Wijnands, B.M.J. van der Meulen, K.J. Poppe (eds)]. – LEI, 2007. – 328 p.
82. Confederation of the food and drink federations in the EU [Electronic resource] : CIAA: Annual Report 2009. – Bruxelles, 2010. – 48 p. – Mode of access: www.ciaa.eu
83. Country report: United Kingdom : [report of the Europe INNOVA]. – Kristiansand, Norway, 2007. – 46 p.
84. Creation, Development and Management of RDAs. Does it have to be so difficult? / The European Association of Development Agencies. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurada.org/
85. Czamanski S. Identefication of Industrial Clusters and Complexes: a Comparison of Methods and Findings / S. Czamanski, L. Ablas // Urban Studies. – 1979. – № 16. – Р. 61 – 80.
86. Data & Trends of the European Food and Drink Industry : Annual Report 2010. – CIAA. – Bruxelles, 2011. – [Electronic resource]. – Mode of access: www.ciaa.eu
87. Davies, Howard. Porter\'s Competitive Advantage of Nations: Time for the Final Judgment? / Howard Davies, Ellis Paul // Journal of Management Studies. – 2000. – № 37(8). – Р. 1189 – 1213.
88. Diez, Maria Angeles. The Evaluation of Regional Innovation and Cluster Policies: Towards a Participatory Approach / Diez, Maria Angeles // European Planning Studies. – 2001. – № 9(7). – Р. 907 – 923.
89. Duranton, Gilles. Exploring the Detailed Locational Patterns of UK Manufacturing Industries using Microgeographic Data / Duranton Gilles, Henry Overman // Journal of Regional Science. – 2008. – т. 48. – № 1. Р. 213 – 243.
90. Edquist, C. Comparing the Danish and Swedish Systems of Innovation // National Innovation Systems: A Comparative Analysis: in Nelson, R.R. (ed.) / C. Edquist and B. А. Lundvall. – New York, Oxford: Oxford University Press, 1993. – Р. 265 – 298.
91. Edquist, C. Systems of Innovation: Perspectives and Challenges // The Oxford Handbook of Innovation: in J. Fagerberg et al. (eds.) / C. Edquist. – Norfolk: Oxford University Press, 2005. – 197 р.
92. Enright M. The Determinants of Geographic Concentration in Industry / M. Enright. –Working Paper 93-052, Division of Research. – Harvard Business School, 1993. – 245 р.
93. Eriksson, Rikard. Localized mobility clusters: impacts of labour market externalities on firm performance / Rikard Eriksson, Urban Lindgren // Journal of Economic Geography. – 2008. – № 9. – Р. 33 – 53.
94. EU industrial structure 2009. Performance and competitiveness. European Commission Enterprise and Industry. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/e_i/subscription_en.htm
95. European Cluster Memorandum. Promoting European Innovation through Clusters [Electronic resource]: Centre for Strategy and Competitiveness, CSC: Europe Cluster Observatory, 2007. Mode of access: http://www.proinno-europe.eu/NWEV/European_Cluster_Memorandum
96. European Cluster Organization Directory [Electronic resource]: Europe Innova. European Cluster Observatory.-Q1, 2010.-137p. – Mode of access: http://www.europe-innova.eu/c/document_library
97. European Commission [accessed 31 January 2006] [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.europa.eu.int/comm/agriculture/foodqual/beef/ index_en.htm
98. Eurostat [Electronic resource]. – Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home
99. FAOSTAT [Electronic resource]. – Mode of access: http://faostat.fao.org
100. Feser E. The Relevance of Clusters for Innovation Policy in Latin America and the Caribbean. Background paper prepared for the World Bank, LAC Group. – University of North Carolina: Chapel Hill. – 2002. Режим доступу до статті: www.urban.uiuc.edu/faculty/feser/PUBS/Relevance%20of%20clusters .pdf
101. Food and drink industry initiatives on diet,physical activity and health [Electronic resource] / CIAA CONGRESS (The Confederation of the Food and Drink industries of the EU), 2005, 2009, 2010. – Mode of access: http://www.ciaa.be/documents/
102. Food prices in Europe: Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. – Brussels, COM, 2008. – 13 p.
103. Freeman, C. Technological Innovation and National Economic Performance / C. Freeman. – Aalborg: Aalborg University Press, 1981.
104. Freeman, C. Technological infrastructure and international competitiveness / C. Freeman / Draft paper submitted to the OECD Ad hoc-group on Science, technology and competitiveness, 1982. – 165 р.
105. Freeman, C. Technology Policy and Economic Performance: Lessons from Japan. / C. Freeman. – London: Pinter, 1987. – 133 р.
106. Geisler, Eliezer. The Measurement of Scientific Activity: Research in Linking the Philosophy of Science and Metrics of Science and Technology Outputs / Eliezer Geisler // Scientometrics. – 2005. – № 62(2). – Рр. 269 – 284.
107. Gibbs Robert M. Industry Clusters Raise Local Earnings / Robert M. Gibbs and G. Andrew Bernat, Jr.Rural // Rural Development Perspectives. – 1998. – № 12(3). – Р. 34 – 41.
108. Glenn Ellison. What Causes industry Agglomeration? / Ellison Glenn, Edward Glaeser, William Kerr. – Boston: HBS Working Paper, 2007. – 165 р.
109. Glossaire de \"Les systèmes productifs locaux\". – Datar, La Documentation française. – Paris, 2002. – 98 р.
110. Halkier H. Regional development agencies in Western Europe: A Survey of Key Characteristics and Trends / H Halkier, M Danson // European Urban and Regional Studies. – 1997. – № 3. – Pp. 243 – 256.
111. Hoffe R. Whither or not industrial cluster: conclusions or confusions? / R. Hoffe, K. Chen // The Industrial Geographer. – 2006. – № 4. – Рp. 2 – 28.
112. Industry debates on avian flu [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.meatprocess.com and http://www.meatnews.com
113. Innes Judith Eleanor Knowledge and Public Policy: the Search for Meaningful Indicators / Judith Eleanor, Innes. – Second Expanded Edition, New Brunswick, NJ: Transaction Books, 1990.
114. Innobarometer on cluster’s role in facilitating innovation in Europe [Electronic resource] : Etude réalisée par The Gallup Organization sur demande de la Direction Générale des Entreprises et de l’Industrie de l’Union européenne. – Flash Eurobarometer, 2006. – 125 р. – Mode of access: http://cordis.europa.eu/innovation
115. Innovation Clusters in Europe: A Statistical Analysis and Overview of Current Policy Support. / European Commission. – Brussels: PRO INNO Europe Paper, 2007. – № 5. – Р. 63 – 72.
116. Javorcik, BS. Gifted Kids or Pushy Parents? Foreign Acquisitions and Plant Performance in Indonesia / BS. Javorcik, & J. Arnold. – The World Bank: Policy Research Working Paper Series, 2005. – 233 р.
117. Karen Hamann. Food sector specificities relevant for innovation, company growth and access to financing / Karen Hamann. – The Institute for Food Studies & Agroindustrial Development IFAU, 2007. – 85 p.
118. Kärnä, A. The challenge of ‘product chain’ thinking for products development and design – the example for electrical and electronic products / A. Kärnä, and E. Heiskanen // The Journal for Sustainable Product Design. – 1998. – № 4. – Р. 26 – 36.
119. Kline S.J. The positive sum strategy: Harnessing technology for economic growth / S.J. Kline, N. Rosenberg // An overview of innovation edited by Landau R. & Rosenberg N. – Washington, DC: National Academy Press, 1986. Р. 275 – 306.
120. Krugman, Paul Location and Competition: Notes on Economic Geography // Fundamental Issues in Strategy: chapter 16 in R. Rumelt, D. Schendel and D. Teece, eds. / Paul Krugman. – Boston: Harvard Business School Press, 1994. – Р.463 – 494.
121. Kulyavets V. Cluster approach as a stimulus for economic development in the global economy/ V. Kulyavets// 2nd International Scientific Conference for Ph.D. students and young scientists, 6th November 2009, t. Karvina. – Karvina: Silelsian University in Opava, school of business administration in Karvina, 2009. – P. 715-724.
122. Le développement des districts technologiques en Italie [Electronic resource] / Ambassade de France en Italie. – 2004. – 14 p. – Mode of access: http://www.isc.hbs.edu/pdf/Swedish_Clusters_(Feb_2003).pdf
123. Lindqvist Göran. Swedish Clusters [Electronic resource] / Lindqvist Göran, Anders Malmberg, Örjan Sölvell. – CIND, Uppsala University, 2003. – 14 p. – Mode of access: http://www.lesechos.fr/poles-competitivite/ex_europe.htm
124. List, F. Das Nationale System der Politischen Okonomie / F. List. – Basel: Kyklos, 1841. (translated and published under the title: The National System of Political Economy by Longmans, Green and Co., London 1841).
125. Lundvall, B.-А. Growth, Innovation and Social Cohesion: The Danish model / B.-А. Lundvall. – Cheltenham: Elgar Publisher, 2002. – 172 р.
126. Lundvall, B.-А. Interactive learning, social capital and economic performance // Advancing Knowledge and the Knowledge Economy: Foray, D. And Kahin, B. (eds.) / B.-А. Lundvall. – Harvard University Press, 2006. – Р. 63 – 74.
127. MacRae Duncan Policy. Indicators: Links between Social Science and Public Debate / Duncan MacRae. – Chapel Hill, N.C.: Jr. University of North Carolina Press, 1985. – 414 р.
128. Market Study Food Sectors in Ukraine / A. Balanyuk. – Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine, 2008. – 277 р.
129. Marshall A. Industry and Trade: А Study of Industrial Technique and Business Organization, and of their іnfluences on the Conditions of Various Classes and Nations / A. Marshall. – London: Macmillan, 1919. – 875 p.
130. Marshall, A. Principles of Economics / A. Marshall – London: Macmillan, 1956. – 823 р.
131. Marshallian economics, paper presented at the International Schumpeter Society: 11th Conference (Sophia Antipolis 2006, June 21-24). / Sophia: Antipolis, 2006.
132. Martin, Ron. Deconstructing Clusters: Chaotic Concept or Policy Panacea? / Ron Martin, Sunley Peter // Journal of Economic Geography. – 2003. – № 3(1). – Р. 5 – 35.
133. Moreno Rosina Geographical and Sectoral Clusters of Innovation in Europe / Moreno Rosina, R. Paci, S. Usai. – CRENOS: Working Paper, 2004/15. – 36 р.
134. National Statistics Institutes or Eurostat [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.nsi.bg/index_en.htm
135. Nelson, R. R. An Evolutionary Theory of Economic Change / R. R. Nelson and S. G. Winter. – Cambridge, Mass.: The Belknap Press of Harvard University Press, 1982. – 133 р.
136. Nelson, R.R. National Innovation Systems: A Comparative Analysis / R.R. Nelson. – Oxford: Oxford University Press, 1993. – 277 р.
137. Nelson, R. Technical innovation and national systems // National innovation systems: А comparative analysis: іn: Nelson, R. (ed) / R. Nelson and N. Rosenberg. – New York, Oxford: Oxford University. (1993). 541 р.
138. New Horizons for Eco-Labels and Sustainability [Electronic resource] : Sustainable Foods Summit (Amsterdam, June 10-11, 2010). – Mode of access: www.sustainablefoodssummit.com
139. O\'Mahony, M. EU Productivity and Competitiveness: An Industry Perspective. Can Europe resume the catching-up process?/ M. O\'Mahony and B. van Ark. – Luxembourg: European Commission, Office for Official Publications of the European Communities,2003. – 273 р.
140. Organic Agriculture in Europe 2009: Production and Market FiBL / [Helga Willer eds.]. – Switzerland: Research Institute of Organic Agriculture FiBL, 2011. – 23 p.
141. Organic agriculture, environment and food security / [N. El-Hage Scialabba, C.Hattam (ed.)]. – Rome: FAO, 2002. – 252 p.
142. Petitcunot Stéphanie. Liste non exhaustive de \"clusters\" [Electronic resource] / Stéphanie Petitcunot, Mylène Savoye, Françoise Rugel nationaux et internationaux en Suède. – 2007. – Mode of access: http://www.afsr.se/ Clusters%20Suede2007.pdf
143. Porter M. The competitive advantage of nations / M. Porter. – N.Y.: Free press, 1990. – 855 р.
144. Power, Michael. Counting, Control, and Calculation: Reflections on Measuring and Calculation / Michael Power // Human Relations. – 2004. – № 57(6) – Р. 765 – 783.
145. Prager Jean-Claude. Le management stratégique des grandes métropoles des pays advances / Jean-Claude Prager. – France: A.D.I.T., 2007. – 250 р.
146. Presidency Conclusions of the Brussels European Council [Electronic resource]: COUNCIL OF THE EUROPEAN UNION. – Brussels, 2008. – 22 р. – Mode of access: http://www.eu2008.si/en/News_and_Documents/ Council_Conclusions
147. Putting knowledge into practice: A broad-based innovation strategy for the EU. [Electronic resource] : Commission Communication– Brussels: COM, 2006. – 18 р. – Mode of access: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ /site/en/com/2006/com2006_0502en01.pdf
148. Report of the US Council on Competitiveness (2007) Innovation America [Electronic resource] : U.S. Department of Education : Margaret Spellings ed. – Washington, D.C., 2007. – 87 р. – Mode of access: http://www2.ed.gov /about/inits/ed
149. Report on the Competitiveness of the European Agro-Food Industry [Electronic resource] : High Level Group on the Competitiveness of the Agro-Food Industry European Commission Enterprise and Industry Directorate General Food Industry Unit. – 2009. – 77 p. – Mode of access:
http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/food/files/high_level_group_2009/
150. Revision of the High Technology Sector and Product Classification. – Paris: OECD, 1997.
151. Roelandt Th. Nederlandse Clusters in Beeld / Th. Roelandt, P. Hertog, D. Jacobs // Economische Statistische Berichten. – 1997. – v. 12. – № 2. – Р. 124 – 128.
152. Rosenberg, N. Perspectives on Technology / N. Rosenberg. – Cambridge: Cambridge University Press, 1976. – 178 р.
153. Rosenfeld S. Bringing business clusters info the mainstream of economic development / S.Rosenfeld // European planning studies. – 1997. – № 5. – Р. 3 – 23.
154. Rosenfeld, S. A Governor\'s Guide to Cluster-based Economic Development / S. Rosenfeld. – Washington: National Governors Association, 2002. – 121 р.
155. Rosenthal, Stuart. Agglomeration and Hours Worked / , Stuart Rosenthal,William Strange // Review of Economics and Statistics. – 2008. – Vol. 90. – Р. 105 – 188.
156. Rothwell R. Towards the fifth-generation innovation process / R. Rothwell // International Marketing Review. – 1994. – Vol.11. – № 1. – Р. 7 – 31.
157. Sanderson, Ian. Evaluation, Policy Learning and Evidence – Based Policy Making / Ian Sanderson// Public Administration. – 2002. – № 80(1). – Рр. 1 – 22.
158. Sarkis, J. Manufacturing’s role in corporate environmental sustainability – concerns for the new millennium / J.Sarkis // International Journal of Operations and Production Management. – 2001. – № 5 – 6. – Р. 666 – 686.
159. Seuring, S. From a literature review to a conceptual framework for sustainable supply chain management / S. Seuring, and M. Müller // Journal of Cleaner Production. – 2008. – № 16. – Р. 1699 – 1710.
160. Schultz, T. W. The Value of the Ability to Deal with Disequilibria / T. W. Schultz // Journal of Economic Literature. – 1975. – Р. 827 – 846.
161. Schumpeter, J. A. Capitalism, Socialism and Democracy / J. A. Schumpeter. – London: Unwin, 1942.
162. Schumpeter, J. A. The Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interests and the Business Cycle / J. A. Schumpeter. – London: Oxford University Press, 1934. – 455 р.
163. Science, Economic Growth and Government Policy. – Paris: OECD, 1963. – р.81.
164. Science and Technology Indicator. – Paris: OECD, 2009. – pp. 58 – 74.
165. Smith, Adam An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / Adam Smith. – London: Methuen and Co., 1904.
166. Schmookler, J Invention and Economic Growth / J. Schmookler. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 1966. – 134 р.
167. Sölvell Örjan. The Cluster Initiative Greenbook / Örjan Sölvell, Göran Lindqvist, Christian Ketels. – Stockholm: Bromma tryck AB, 2003. – 94 р.
168. Sоlvell, Оrjan. Cluster strengths and regional innovation, mimeo / Sоlvell, Оrjan, Sergiy Protsiv. – Stockholm: Stockholm School of Economics, 2008.
169. Statt David A., The Routledge Dictionary of Business Management / David Statt. – London, Routledge, 2004. – 163 р.
170. Sunley P. Deconstructing clusters: Chaotic concept or policy panacea? / P. Sunley, R. Martin // Journal of Economic Geography. – 2003. – № 3. – Рр. 5 – 35.
171. Тhe concept of clusters and cluster policies and their role for competitiveness and innovation: Main statistical results and lessons learned [Electronic resource]: Commission Staff Working Document SEC, 2008 / European Commission. – Luxembourg: Off ice for Official Publications of the European Communities, 2008. – 84 р. – Mode of access: http://ec.europa.eu/ enterprise/policies/innovation/files
172. The Global Competitiveness Report 2009–2010 [Аn electronic resource] : World Economic Forum 2009 / The Global Competitiveness Report 2009–2010 is published by the World Economic Forum within the framework of the Global Competitiveness Network ; еditor Professor Klaus Schwab. – Geneva : 2009. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global CompetitivenessReport_2009-10.pdf
173. The Global Competitiveness Report 2010–2011 [Аn electronic resource] : World Economic Forum 2009 / The Global Competitiveness Report 2010–2011 is published by the World Economic Forum within the framework of the Global Competitiveness Network ; еditor Professor Klaus Schwab. – Geneva : 2010. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global CompetitivenessReport_2010-11.pdf
174. The OXFORD Encyclopedic English Dictionary/ [Ed. By Joyce M. Hawking and Robert Allen]. – Oxford: Oxford Regional Planning and Govermance in Britain, Europe and the United States. – L. : Jessica Kingsley, 1995. – 441p.
175. The Treaty establishing the European Communities. Articles 158 – 162. [Electronic resource]. – Mode of access: www.ec.europa.eu
176. Thompson, Peter, Patent Citations and the Geography of Knowledge Spillоvers: Evidence from Inventor- and Examiner-Added Citations / Peter,Thompson // Review of Economic and Statistics. – 2006. – № 88. – Р. 383 – 388.
177. Towards a New Global Competitiveness Index, in: The Global Competitiveness Report 2008/2009 [Porter, Michael E., Mercedes Delgado, Christian Ketels, Scott Stern]. - Geneva: World Economic Forum, 2008.
178. Trade Sustainability Impact Assessment for the FTA between the EU and Ukraine within the Enhanced Agreement : Final Report. – Netherlands: ECORYS, 2007. – 261 p.
179. Trends and Sources of Zoonoses, Zoonotic Agents and Antimicrobial Resistance in the European Union [Electronic resource] : EFSA (European Food Safety Authority). – Mode of access: http://www.efsa.europa.eu/ en/supporting/doc/135e.pdf
180. UNCTAD, Handbook of statistics. – [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=1890
181. Vigdis Boasson. The role of geographic location in the financial and innovation performance of publicly traded pharmaceutical companies: empirical evidence from the United States / Boasson Vigdis, Alan MacPherson // Environment and Planning. – 2001. – № 33. – Рр. 1431 – 1444.
182. Weber A. Theory of the location of industries/ A. Weber. – Chicago: The University of Chicago Press. – 1929. – 198 р.
183. Wheelwright S.C. Revolutionizing product development: Quantum leaps in speed, efficiency and quality / S.C. Wheelwright, K.B. Clark. – NY: The Free Press, 1992. – 291 р.
184. Wheelwright S.C. Revolutionizing product development: Quantum leaps in speed, efficiency and quality / S.C. Wheelwright, K.B. Clark. – NY: The Free Press, 1992. – 165 р.
185. What\'s wrong with genetic engineering (GE)? [Electronic resource] : Greenpeace International [accessed 23 April 2006]. – Mode of access: http://www.greenpeace.org/international/campaigns/genetic-engineering
186. World Investment Report 2009: Transnational Corporations and Infrastructure Challenges / UNCTAD. – N-Y.: Gen. – 2009. – 294 р.