ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Беженарь Ольга Петрівна

УДК: 124.4: 159.922.76 – 05631 + [37.015.31:7]

ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.03 – соціальна філософія, філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Бех Володимир Павлович,
доктор філософських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ ТА ОСОБИСТОСТІ 16
1.1. Естетичний ідеал як чинник формування особистості –
головний концепт дослідження 16
1.2. Ретроспективний аналіз розвитку естетичного ідеалу та його
вплив на формування особистості 32
1.3. Принципи, методи та категоріальний апарат дослідження 65
Висновки до першого розділу 82
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
У ПЕРЕХІДНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 84
2.1. Філософська рефлексія явища “особистість людини” як протистояння
та взаємодія біологічного і соціального компонентів 84
2.2. Механізми формування особистості у горизонті функціонування
естетичного ідеалу суспільства: генотипічний і фенотипічний виміри 98
2.3. Механізм переживання як інтегратор суперечностей у взаємодії психологічного і соціального механізмів 120
Висновки до другого розділу 125
РОЗДІЛ 3 ПРАКСІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МІСЦЯ І РОЛІ ЕСТЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ У ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 130
3.1. Мистецтво як один із головних чинників духовного розвитку
особистості людини на етапі глобалізації світової спільноти 131
3.2. Музично-ритмічна рухливість як чинник розвитку тілесності та її
функція у формуванні особистості 154
3.3. Механізм гармонізації взаємодії людини і суспільства під впливом естетичного ідеалу: світовий і український контекст 181
Висновки до третього розділу 209
ВИСНОВКИ 211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215

ВСТУП

Актуальність дослідження естетичного ідеалу в житті особистості обумовлена потребами перехідного етапу розвитку світової спільноти, насамперед, необхідністю підвищення ролі естетичного ідеалу в житті суспільства, яке прагне досягти гармонії взаємодії двох головних суб’єктів культурно-історичного процесу (особистості та соціуму). Наукову зацікавленість це явище викликає саме в перехідний період від техногенної до інформаційної цивілізації, коли змінюється не тільки людина, але трансформується й естетичний ідеал. Ідеал має свій вплив майже на всі сфери життєдіяльності людини: історію, освіту, науку, культуру, педагогіку і т.д. У найрізноманітніших формулюваннях час від часу з’являється ідея про присутність в надрах планетарної і національної культури деякого стійкого чинника, що визначає як її характерні риси, так і її еволюцію в тому або іншому напрямку. Починаючи з «блага» Платона, Плотіна та А. Августіна, він фігурує під виглядом «духовного клімату епохи» або «моральної температури» (І. Тен); чи «загальної форми споглядання відомої епохи» (Г. Вельфлін); чи просто «духу епохи» (М. Дворжак), «правди життя» (В. Соловйов), «подвижницької істини» (П. Флоренский); чи глобальніший у формі «культурного зразка або стандарту цінності» (Т. Манро), «прасимволу культури» (О. Шпенглер) і тому подібне. Іноді для позначення вказаного чинника використовуються і складніші терміни, як, наприклад, «супер-его» (З. Фрейд), «архетип» (К. Юнг) і так далі. У всі часи естетичний ідеал привертав і привертає увагу дослідників сьогодення в царині культури та освіти як таке явище, що перебуває у власному лоні й набуває найбільш повного змісту та потужного впливу на формування особистості. Діяльність, що направляється естетичним ідеалом, наповнюється глибоким сенсом; а в час економічного, культурного занепаду діяльність поступово втрачає свій сенс і стає безглуздою.
Стохастичний механізм суміщення гармонізує взаємодію естетичного ідеалу суспільства та змісту смислової сфери особистості і знімає, таким чином, протиборство таких взаємозаперечливих протилежностей у структурі людини як біологічне і соціальне, фізичне і духовне, теоретичне і практичне, матеріальне і духовне та ін., а цілеспрямовано організоване музично-пластичне навчання і виховання є універсальним засобом інтеграції духовно-тілесних протилежностей у структурі біологічного організму людини.
Сьогодні, тобто на перехідному етапі соціального розвитку, спостерігається суттєве зниження значення естетичного ідеалу практично в усіх сферах життєдіяльності людини, оскільки ідеал техногенного суспільства вже завершив активну фазу свого впливу на особистість, а ідеал інформаційного суспільства ще тільки починає утверджуватися й тому його вплив на людину ще занадто малий. Невизначеність суспільного ідеалу, а естетичний входить до нього невід’ємною складовою, не сприяє чіткій орієнтації особистості у вирішенні перехідних процесів, змішує у її свідомості цінності минулої і майбутньої доби, не дозволяє сформувати естетичний ідеал власного розвитку, нарешті, мати цілісний погляд на перспективи власного і колективного Майбуття.
Тому захист власного естетичного ідеалу, а скоріше розпізнавання естетичного ідеалу майбутнього суспільства знань, і синхронізація їх між собою є нагальною потребою як особистості, так і суспільства. Оскільки тільки за умови синхронізації їх взаємодії має настати гармонійний розвиток колективу, громади, країни, європейської і світової спільноти. У цьому розумінні проблему естетичного ідеалу, її захист від руйнівних процесів цілком можна віднести до глобальних проблем сучасності.
Ступінь наукової розробки проблеми. Історико-філософський аналіз проблеми взаємозв’язку естетичного та особистості представлено іменами мислителів, які навічно ввійшли у філософський контекст цивілізації. До них, насамперед, ми відносимо Платона та Аристотеля, А. Августина і Ф. Аквінського, Ф. Петрарку і Леонардо да Вінчі, знаменитих представників епохи Просвітництва, Реформації, німецької класичної філософії, зокрема І. Канта, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля. Основоположними тут є погляди на особистість, що викладені в працях Протагора, Д. Локка, Д. Берклі, Р. Декарта, Ж. Руссо; ідеї Г. Сковороди, П. Юркевича, М. Бердяєва, О. Лосєва, П. Сорокіна та інших. За часів радянської доби над проблемою працювали Є. Андрос, В. Афанасьєв, М. Гончаренко, В. Горський, П. Дишльовий, В. Іванов, А. Колодний, А. Никанорова, М. Попович, Є. Осічнюк, Л. Скворцов, О. Спіркін, А. Канарський, С. Кримський, В. Табачковський, В. Шинкарук, І. Фролов, О. Яценко та ін. У російській та українській науковій думці XX століття цей аспект проблеми естетичного ґрунтовно проаналізовано філософами О. Лосєвим, Л. Коганом, М. Каганом, В. Асмусом, В. Андрущенко, Т. Андрущенко, В. Бакіровим, О. Бенеш, В. Бичковим, М. Бровком, Л. Губерським, Т. Гуменюком, І. Зязюном, Л. Левчук, Н. Мозговою, М. Михальченком, В. Панченко, Г. Волинкою, І. Кронбергом, В. Крисаченком, М.Овсянниковим, В.Пазенком, О. Семашко, В. Татаркевичем, В. Шинкаруком, Н. Хамітовим та ін. Проблема формування духовної культури на різних вікових етапах розвитку і становлення людини, різноманітності її форм прояву концептуально-цілісно відображається в працях Б. Ананьєва, Л. Божович, А. Валлона, Л. Виготського, Г. Залеського, М. Кагана, І. Кона, О. Леонтьєва, Ж. Піаже, С. Рубінштейна, В. Муляра, П. Чамати та інших. Психологічні аспекти духовної культури відтворені в працях Б. Ананьєва, Л. Божович, В. Вілюнаса, Л. Виготського, І. Джидар’ян, Б. Додонова, К. Ізарда, Я. Рейковського, В. Сємке та ін. В їх роботах міститься глибокій аналіз емоційних станів людини, чуттєвої культури, розкрито взаємозв’язок емоцій і потреб. Багатим джерелом є аналіз праць педагогічної науки, в яких розкрито питання професійної підготовки викладачів мистецьких дисциплін (Е. Абдулін, Л. Арчажнікова, В. Сухомлинський, В. Орлов, Г. Падалка, О. Рудницька, Т. Смирнова, Т. Танько, О. Щолокова та ін.), рідше – педагогів дошкільних установ (Л. Артемова, Ю. Косенко та ін.), вчителів початкових класів (К. Ушинський, О. Ростовський, С. Смоленський, Л. Хомич, С. Чабан та ін.) або викладачів комп’ютерних технології (І. Нищак, Л. Гриценко, В. Титаренко та ін.). Розвиток особистості педагога засобами художньої літератури є предметом наукового інтересу, як правило, для фахівців філологічних спеціальностей (Л. Мацько, О. Семеног та ін.). Плідними для відтворення механізму формування особистості під впливом естетичного ідеалу є ідеї В. Вернадського (концепція ноосфери), М. Сєтрова (функціональна теорія організації), В. Келасьєва (принцип суміщення в соціумі), В. Беха (функціональна теорія особистості і соціального організму), О. Донченко (концепція соцієтальної психіки і синхроністична парадигма психосфери), адже в них реалізується достатньо складний алгоритм їх взаємодії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов’язаний із темою дослідження кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Принципи організації та тенденції розвитку вищої освіти у ХХІ ст.» (рішення Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова від 22 грудня 2006 р., протокол № 5) та планами науково-дослідницької роботи кафедри управління та євроінтеграції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 6 від 5 березня 2009 р.).
Об’єкт дослідження – особистість як цілісна система біосоціального походження в умовах перехідного суспільства.
Предмет дослідження – естетичний ідеал як чинник гармонізації взаємодії біологічного і соціального компонентів у структурі організму людини.
Метою дисертаційного дослідження є соціально-філософське осмислення місця і ролі естетичного ідеалу у формуванні особистості в умовах перехідного суспільства.
Реалізація цієї мети потребує вирішення таких дослідницьких завдань:
 уточнити головний концепт дослідження – «естетичний ідеал як чинник формування особистості в умовах перехідного суспільства»;
 провести ретроспективний аналіз розвитку та впливу естетичного ідеалу на формування особистості;
 обґрунтувати методологічний інструментарій дослідження;
 розкрити особистість людини як протистояння та взаємодію біологічного і соціального компонентів у її організмі;
 дослідити місце і роль психологічного механізму і механізму соціалізації, як джерел духовного розвитку людини;
 подати механізм переживання як інтегратор суперечностей у взаємодії психологічного і соціального;
 обґрунтувати мистецтво як один із головних чинників духовного розвитку людини на сучасному етапі становлення світової спільноти;
 висвітлити музично-ритмічну рухливість як чинник розвитку тілесності та відтворити її функції у формуванні особистості;
 спроектувати механізм формування особистості під впливом естетичного ідеалу перехідного суспільства з урахуванням світової і вітчизняної практики.
Методи дослідження. Головний методологічний засіб дослідження закономірностей формування особистості становить шлях сходження від абстрактного до конкретного. Цей науковий метод обумовлює розгляд досліджуваного явища (предмету) в розвитку, тобто є аналізом генезису (умов виникнення явища (предмету)), механізму його розвитку, визначення на цій основі його сутності – всебічного відтворення системи внутрішніх зв’язків, які породжують дану конкретність під впливом естетичного ідеалу. Аналіз внутрішнього механізму розвитку особистості вимагає поєднання діалектичного методу і понятійного апарату, та методів синергетики, які дозволяють розкрити органіку цього процесу, надати більш глибоку характеристику основних фаз її розвитку в умовах перехідного суспільства. Вивчення умов виникнення та розвитку особистості проводилось з використанням низки принципів: антропного, діяльності, системності, діалектики, синергетики, суміщення, цілісності, універсальності, гармонії, саморегуляції та ін. Вирішення завдання побудови моделі механізму формування особистості потребує застосування методу моделювання, генетичного методу, методу системного аналізу. Методологічний апарат праксіологічної науки включає принципи апріоризму, індивідуалізму у формі суб’єктивізму, що надзвичайно притаманні сфері естетичної діяльності, а, відповідно, й меті дослідження. Методологічний апріоризм має на увазі універсальність і неспростовність категорій фундаментальних логічних стосунків і принципів причинності і телеології. Безумовно, спілкування між людьми можливе тільки завдяки наявності загальних для всіх нас категорій мислення і діяльності, обумовлених логічною структурою людського розуму.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі подана цілісна концепція естетичного ідеалу як фундаментальний чинник формування особистості перехідного суспільства.
На захист виноситься низка теоретичних положень, що характеризуються науковою новизною, а саме:
Вперше:
- обґрунтовано суперечність між естетичним ідеалом особистості і естетичним ідеалом суспільства як геологічне явище-суперечність, що рухає соціальний світ в еволюційному напрямі на основі культивування принципів суміщення частини і цілого, гармонізації смислових полів особистості та соціуму і налагодження між ними сталого енергоінформаційного обміну;
- подано механізм формування особистості людини під впливом естетичного ідеалу суспільства, що переходить від стану динамічної рівноваги до стану рухливої неврівноваженості; його морфологію складають чотири ланки: а) естетичний ідеал (смислове поле) суспільства; б) естетичний ідеал (смислове поле) особистості; в) процес естетичної взаємодії особистості і суспільства (обмін енегоінформаційними потенціалами); г) ланка управління естетичною взаємодією особистості і суспільства; траєкторія його саморуху налічує чотири етапи: а) початковий – на якому відтворюється естетичний ідеал суспільства; б) зовнішньоособистісний – енергоінформаційного тиску на підсвідомість, свідомість і надсвідомість особистості; в) внутрішньоособистісний – що реалізується в структурі біологічного організму людини і веде до формування естетичної свідомості та естетичного ідеалу особистості; г) зворотний (діяльнісний) – у якому реалізується реакція і воля особистості людини на себе і суспільство і він є зворотною ланкою механізму впливу ідеалу на формування особистості;
- системно відтворено зміст процесу формування особистості у полі тяжіння колективного естетичного ідеалу: на першому етапі він пов’язаний із формуванням естетичного ідеалу перехідного стану суспільства у відповідності до духу епохи, в якому задіяні соціальна пам’ять системи, колективний інтелект народу, наука, література, мистецтво, культура і освіта, що засобами психо- і соціогенезу створюють образ майбутнього; на другому – спроектований суспільством образ діє як абсолют/імператив на підсвідомому, свідомому і надсвідомому рівнях, активізує на основі принципу резонансу цілого і частини роботу психологічного механізму і механізму соціалізації; на третьому – смислогенез запускає у дію механізм переживання людини, що гармонізує суперечності між потоками гено- і фенотипічної інформації в семантичному полі особистості і виробляє продукт – власний естетичний ідеал, що за принципом суміщення вступає в естетичну взаємодію з цілим, оскільки природно потребує зв’язку людини з «універсумом символів»; на четвертому – внутрішня естетична діяльність спрямована на гармонізацію образів власного естетичного ідеалу з естетичним ідеалом суспільства, а зовнішня – на рух до колективного ідеалу.
Набули подальшого розвитку:
- ідея цілісності людини і соціального світу, оскільки всі механізми в структурі біологічного організму людини морфологічно і функціонально «пов’язані один з одним» і вступають в естетичну взаємодію із семантичним полем суспільства по трьох каналах: підсвідомому, свідомому і надсвідомому; до механізмів впливу віднесені психологічний і соціальний; до внутрішньоособистісної гармонізації – механізм переживання; до зовнішньоїособистісної гармонізації – психо-соціогенетичний механізм суміщення;
- гіпотеза про образ як універсальний засіб впливу, разом із символами, архетипами й ідеями, всіх видів мистецтва, науки, культури та освіти на особистість, а мистецтво як один із головних чинників впливу на духовний розвиток особистості людини;
- уявлення про тілесність як матрицю, що забезпечує естетизацію біологічного організму людини; на цій основі вона стає більш сприятливою і чуттєвою до впливу зовнішнього семантичного поля; рухова динаміка сприяє формуванню розвиненої чуттєвої культури людини і тому може сприйматися за критерій розвитку тілесності людини;
- ідея резонансної взаємодії особистості людини і соціальних утворень різного рівня: сім’ї, роду, громади, колективу, країни, міжнародних структур, рухів і об’єднань за участю процесів-посередників: світоглядної культури особистості та смислогенезу;
- ідея про стрибок в акцентуванні уваги дослідників на особистісному сегменті предметного поля сучасної філософії і науки, а не на суспільстві і суспільних процесах; як в епоху Новітнього часу відбулась переорієнтація філософії і науки на вивчення майбутнього суспільства, так і сьогодні – в часи глобалізації та інформатизації – відбувається стрибок предмету дослідження від суспільства до людини, оскільки не організація соціального життя стає головним чинником соціального прогресу, а креативна особистість – як носій і виробник нових смислів.
Уточнено:
- у чому полягає антропогенний вимір перехідного періоду від техногенної до інформаційної цивілізації: у зміні ідеалу особистості, що має бути інноваційною за характером, з метою забезпечити реалізацію в економіці принципу сталої нерівноважності, а в соціальному житті – сталий розвиток світової спільноти;
- співвідношення між механізмами і процесами опосередкування та суміщення в структурі організму людини, що задіяні в гармонізації семантичної взаємодії особистості і суспільства;
- складність естетичної свідомості та її складових: культури мислення, чуттєвої, світоглядної та інших різновидів естетичної культури, що детермінує естетичну діяльність, культивує красу і споконвічно плекає мрію «врятувати світ»;
- що унікальне місце психіки людини є її душа, що асоціюється з її носієм/органом – мозком людини, а сама людина є (за Г. Еббінгаузом) «органічна єдність, сплетіння взаємопов’язаних, проникаючих одна в одну, функцій» нейронної мережі особистості людини; за допомогою нервової системи кожнен орган об’єднується з іншим в одне ціле, таким чином, простий агрегат перетворюється на систему.
Теоретичне значення дослідження полягає у створенні моделі інтеграції протилежних суперечностей біологічного і соціального походження в структурі організму людини завдяки естетичному ідеалу як імперативу або абсолюту природної взаємодії особистості і соціуму. Стохастичний механізм суміщення гармонізує взаємодію естетичного ідеалу суспільства та змісту смислової сфери особистості і знімає, таким чином, протиборство таких взаємозаперечливих протилежностей у структурі людини як біологічне і соціальне, фізичне і духовне, теоретичне і практичне, матеріальне і духовне та ін., а цілеспрямовано організоване музично-пластичне навчання і виховання є універсальним засобом інтеграції духовно-тілесних протилежностей у структурі біологічного організму людини. У зв’язку з цим енергоінформаційний обмін може стати основою експертизи перспективності реформ, які впроваджуються в системі професійної освіти і кроскультурного виховання України, оскільки висвітлена унікальна функція мистецтва, культури, науки та фізичного виховання і спорту.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані в державних стратегічних проектах розбудови українського суспільства, в проектах реформування суспільних інститутів виховання і освіти, а також у якості методологічного інструментарію для дослідження проблем саморозгортання особистості, її духовної цілісності. Морфологічний і функціональний аналіз особистості, морфологічні рівні, внутрішньоособистісні механізми і продукти можуть бути використаними в процесі вдосконалення механізмів виховання і самовиховання особистості на етапі переходу світової спільноти до інформаційної фази розвитку суспільства. Основні висновки дисертації можуть бути ефективно реалізованими при розробці спецкурсів, навчально-методичних програм, посібників та науково-довідникової літератури з філософських, соціологічних та педагогічних наук у вищих навчальних закладах та в організації виховних практик в установах різного спрямування.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки дослідження обговорювались на спільному засіданні кафедри соціальної філософії та філософії освіти і кафедри управління та євроінтеграції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, на низці науково-практичних конференцій та семінарів, а саме: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (Київ, 2009); Міжнародній науковій конференції «П’яті юридичні читання» (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурні комунікації та толерантність в освіті» (МДЦ «Артек», 2009); Науково-практичній конференції «Університетська освіта в Україні і світі: стан, проблеми та шляхи розвитку» (Київ-Луцьк, 2009); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Простір гуманітарної комунікації: трансформаціїакадемічного дискурсу» (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації (Чернігів, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період (Чернігів, 2009); V Всеукраїнській науково-методичній конференції «Безперервна освіта в Україні: реалії і перспективи» (Івано-Франківськ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурні комунікації і толерантність в освіті» (Ялта, МДЦ «Артек», 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Університет – позашкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» (Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції «Шості юридичні читання: правова культура, правова свідомість і право» (Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 15-річчю історичного наукового журналу «Пам’ять століть» «Суспільство: історія, сучасність, культура (Київ, 2011); Міжнародній науковій конференції «Сьомі юридичні читання: культура і право на початку ХХІ століття» (Київ, 2011); Науково-практичній конференції «Основні напрями модернізації вищої освіти в контексті викликів епохи» (Київ-Глухів, 2011); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (Київ, 2011); Перших Українських педагогічних студіях «Освіта і культура як запорука сталого демократичного розвитку суспільства» (Київ-Луцьк-Рівно, 2012); І Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Дитинство. Освіта. Соціум.» (Київ, 2012).
Публікації. Основний зміст дослідження відображений у 5 публікаціях з них: 4 – статті у фахових виданнях з філософських наук, 1 – матеріали конференції.
Структура та обсяг дисертації зумовлені означеною метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків і списку використаних джерел (412 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки, основна частина роботи – 214 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сформульовано цілісну концепцію онтологічної цілісності механізму формування особистості в умовах прояву високої мінливості естетичного ідеалу соціуму на етапі від особистості техногенної до інформаційної доби, змодельовано його структуру та алгоритм функціонування.
На цій основі зроблено два вагомих висновки:
1) полягає в обґрунтуванні суспільної потреби економіки та соціальної сфери у формуванні інноваційної/креативної особистості, оскільки економіка ХХІ століття переходить від принципу динамічної рівноваги до принципу сталої нерівноважності, а суспільство потребує стійкого сталого розвитку;
2) спостерігається зсув уваги науковців з дослідження суспільства до особистості людини, оскільки не організація соціального життя стає головним чинником соціального прогресу, а креативна особистість – як носій і виробник нових смислів соціального життя.
Змодельовано механізм формування особистості людини під впливом естетичного ідеалу суспільства, що переходить від стану динамічної рівноваги до стану рухливої неврівноваженості; його морфологію складають чотири ланки: а) естетичний ідеал (смислове поле) суспільства;
б) естетичний ідеал (смислове поле) особистості;
в) процес естетичної взаємодії особистості і суспільства (обмін енегоінформаційними потенціалами);
г) ланка управління естетичною взаємодією особистості і суспільства;
траєкторія його саморуху налічує чотири етапи:
а) початковий – на якому відтворюється естетичний ідеал суспільства;
б) зовнішньоособистісний – енергоінформаційного тиску на підсвідомість, свідомість і надсвідомість особистості;
в) внутрішньоособистісний – що реалізується у структурі біологічного організму людини і веде до формування естетичної свідомості і естетичного ідеалу особистості;
г) зворотний (діяльнісний) – у якому реалізується реакція і воля особистості людини на себе і суспільство і він є зворотною ланкою механізму впливу ідеалу на формування особистості;
Зміст процесу формування у полі тяжіння естетичного ідеалу суспільства подано у вигляді чотирьох етапів:
на першому етапі він пов’язаний із формуванням естетичним ідеалом перехідного стану суспільства у відповідності до духу епохи, в якому задіяні соціальна пам’ять системи, колективний інтелект народу, наука, література, мистецтво, культура і освіта, що засобами психо- і соціогенезу створюють образ майбутнього;
на другому – спроектований суспільством образ діє як абсолют/імператив на підсвідомому, свідомому і надсвідомому рівнях і активізує на основі принципу резонансу цілого і частини, роботу психологічного механізму і механізму соціалізації;
на третьому – смислогенез запускає у дію механізм переживання людини, що гармонізує суперечності між потоками гено- і фенотипічної інформації у семантичному полі особистості і виробляє продукт – власний естетичний ідеал, що за принципом суміщення вступає в естетичну взаємодію з цілим, оскільки природно потребує зв’язку людини з «універсумом символів»;
на-четвертому – внутрішня естетична діяльність спрямована на гармонізацію образів власного естетичного ідеалу з естетичним ідеалом суспільства, а зовнішня - на рух до колективного ідеалу.
Розкрито сутність і зміст особистості людини, що являє собою протистояння біологічного і соціального компонентів в біологічному організмі людини. На основі ґрунтовного аналізу зроблено висновки:
1) гармонійний розвиток особистості людини є сенс розглядати як внутрішню єдність, цілісність і узгодженість її атрибутивних властивостей або як певний тип міри, де якісні протилежності перебувають у динамічній єдності і цілісності;
2) у структурі особистості людини дійсно виникло природним шляхом і функціонує у якості атрибутивних властивостей багато протилежностей, що можуть утворювати і утворюють гострі суперечності. Серед найбільш активних суперечностей є наступні: фізичне і духовне; біологічне і соціальне; теоретичне і практичне; раціональне і ірраціональне та ін.;
3) особистість у дослідницькій площині має для нас надзвичайну багатовимірність, оскільки протилежностей у її структурі дуже багато і фахівці різних галузей науки можуть вивчати її , навіть у своїй галузі, з різних позицій. Тому ми маємо обрати провідну суперечність, що має принципове значення, з одного боку, – для задоволення особистих потреб людини, а з іншого – для формування суспільства знань, що плине з ХХІ століття. Наш вибір зупиняється на суперечності між двома протилежностями: біологічним і соціальним у структурі особистості людини;
4) розвиток особистості ми пов’язуємо з формуванням особистістю людини власних сутнісних сил, що розуміються нами як енергетичний потенціал, що накопичений нею у ході соціально-політичної практики.
У ході праксіологічного аналізу (предметом якого є діяльність людини), дії індивідів розглядаються як раціональні: яку б мету перед собою не ставила людина – досягнення матеріального благополуччя, задоволення фізіологічних потреб або пізнання вищих духовних цінностей, – так чи інакше, кінцевою метою будь-якої діяльності завжди є задоволення певних бажань індивіда. Відповідно до праксіологічного підходу діюча людина мислить категоріями «засобу» і «мети», які співвідносяться як категорії «причина» і «результат». Таким чином, праксіологічний аналіз спирається на два принципи пізнання – причинність і телеологію.
Завдяки евристичному моделюванню відтворено механізм та його органи і етапи процесу формування особистості у площині впливу естетичного ідеалу суспільства.
Подано розуміння особистості людини на перехідному етапі від моделі економіки динамічної рівноваги до економіки стійкої нерівноважності, що має бути інноваційною або креативною і суттєво відрізняється своїм світоглядом і поведінкою від нині існуючого типу. Охарактеризовані ланки такого механізму і алгоритм його впливу на особистість. Естетична діяльність особистості подається як ланка зворотного зв’язку у даному механізмі, завдяки якому естетичний ідеал суспільства корелюється з естетичним ідеалом особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. – М.: «ВЛАДОС», 1994. – 336 с.
2. Абдуллин Э.Б. Методология педагогики музыкального образования: учебник для студ. высш. пед. заведений / Э.Б. Абдуллин. – 3-е изд. испр. и доп. – М.: «Издательство Гном», 2010. – 416 с.
3. Абдуллин Э.Б. Содержание и организация методологической подготовки учителя музыки в системе высшего педагогического образования: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. пед. наук: спец. 13.00.02 «Методика преподавания музыки»; 13.00.01 «Теория и история педагогики» / Э.Б. Абдуллин. – М., 1991. – 38 с.
4. Абдуллин Э.Б. Теория музыкального образования: учебник для студентов высших педагогических учебных заведений / Э.Б. Абдуллин, Е.В. Николаева. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 336 с.
5. Абдуллин Э.Б. Методика музыкального образования: учебник для студентов высших учебных заведений – Музыкальное образование / Э.Б. Абдуллин, Е.В. Николаева. – М.: Музыка, 2006. – 334 с.
6. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка / В.Ц. Абрамян. – К.: Лібра, 1996. – 224 с.
7. Абсолют // Энциклопедия эзотерики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.glossword.info/index.php/term/
8. Абульханова-Славская К.А. Некоторые особенности эстетическою переживания (психологические подходы к проблеме) / К.А. Абульханова-Славская // Взаимосвязь методологической и методической подготовки учителя музыки: Материалы II Международной научно-практической конференции. Москва, 15-17 декабря 1994 г. – М., 1994. – С. 22-23.
9. Августин А. Исповедь / А. Августин; [пер. с латин. М. Е. Сергеенко]. – М.: Канон+, 1997. – 176 с.
10. Аверинцев С.С. Вступительная статья / С.С. Аверинцев, В.П. Шестаков // Идеи эстетического воспитания: Антология в 2-х томах. Античность. Средние века. Возрождение. – М.: Искусство, 1973. – Т.1. – С. 5-50.
11. Адорно В.Т. Эстетическая теория / В.Т. Адорно. – М.: Республика, 2001. – 527 с.
12. Азаров Ю.П. Тайны педагогического мастерства / Ю.П. Азаров. – М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. – 432 с.
13. Алабужев К.В. Засоби розвитку естетичної свідомості у студентів вищих навчальних закладів / К.В. Алабужев // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Засоби розвитку естетичної свідомості у студентів вищих навчальних закладів.
14. Амирова Л.Я. Образ «Я» на занятиях музыкальным движениям / Л.Я. Амирова // Учитель, который работает не так (опыт развития индивидуальности учеников и учителей в массовой школе) / Под ред. А.Н. Тубельского. – М.: Изд-во Московского Центра вальдорфской педагогики, 1996. – С. 138-156.
15. Амосов Н.М. Мое мировоззрение / Н.М. Амосов // Вопросы философии. – 1992. – № 6. – С. 50-74.
16. Андрущенко В.П. Вступ до філософії. Великі філософи / В.П. Андрущенко. – Х.: СПДФЛ Чиженко С.Ю., Тов. «РИФ», 2005. – 512 с.
17. Андрущенко В. Організоване суспільство: Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу / В. Андрущенко. – К.: Атлант ЮЕмСі, 2006. – 498 c.
18. Андрущенко Т.І. Проблема естетичного в культурі: матеріали до спецкурсу / Т.І. Андрущенко. – К.: Університет «Україна», 2011. – 627 с.
19. Аникст А.А. Проблемы изучения художественной культуры XVII века / А.А. Аникст // Рембрандт. Художественная культура Западной Европы XVII века: материалы научной конференции. – М.: [Б. и.], 1970. – С. 130-150.
20. Античная музыкальная эстетика. Вступительный очерк и собрание текстов профессора А.Ф. Лосева. – М.: Государственное музыкальное издательство, 1960. – 304 с.
21. Антология исследований культуры /Л.А.Мостова (отв. ред. и сост.) – Т. 1. Интерпретации культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – 728 с.
22. Апресян P.Г. Идеал // Новая философская энциклопедия [Электронный ресурс]: в 4 т. / ред. В.С. Степин [и др.]. – М.: Мысль, 2010. – Режим доступа: dic.academic.ru›Идеал.
23. Аристотель. Политика / Аристотель; [пер. С.А. Жебелева] // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. – М.: Мысль, 1976-1983. – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 375-644. – (Сер. Философское наследие).
24. Аристотель. Поэтика / Аристотель; [пер. М.Л. Гаспарова] // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. – М.: Мысль, 1976-1983. – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 645-680. – (Сер. Философское наследие).
25. Арсеньев А.С. Философские основания понимания личности / А.С. Арсеньев . – М.: «Академия», 2001. – 592 с.
26. Артемова Л.В. Організація самостійної роботи магістрів зі спеціальності «Дошкільна освіта» / Л.В. Артемова // Виховання і культура. – 2002. – № 1 (2). – С. 60-65.
27. Артобалевская А.Д. Первая встреча с музыкой: [Ноты]: учеб. пособ.: из опыта работы с дошк. и мл. шк. возраста / А.Д. Артоболевская. – М.: Рос. муз. изд-во, 1996. – 63 с.
28. Арцишевський P.A. Філософська антропологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Частина перша / Р.А. Арцишевський. – Луцьк: Волин, нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 552 с. – (Посібники та підручники ВНУ імені Лесі Українки).
29. Арцишевський P.A. Філософська антропологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Частина друга / Р.А. Арцишевський. – Луцьк: Волин, нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 440 с. – (Посібники та підручники ВНУ імені Лесі Українки).
30. Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музыки: Кн. для учителя / Л.Г. Арчажникова. – M.: Просвещение, 1984. – 111 с.
31. Аршинов В.И. Когнитивные основания синергетики / В.И. Аршинов, В.Г. Буданов // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М.: Прогресс-Традиция, 2002. – С. 67-108.
32. Асмус В.Ф. Вопросы теории и истории эстетики: Сборник статей / В.Ф. Асмус. – М.: Искусство, 1968. – 654 с.
33. Асмус В.Ф. История античной философии / В.Ф. Асмус. – М.: Мысль, 1976. – 321 с.
34. Асмус В.Ф. Античная философия / В.Ф. Асмус. – М.: Высшая школа, 2009. – 400 с.
35. Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в западноевропейской литературе / Э.Ауэрбах. – М.: Прогресс, 2000. – 555 с.
36. Базалук О.А. Происхождение человечества: новая космологическая концепция / О.А. Базалук. – Днепропетровск: Пороги, 2003. – 144 с.
37. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления / Л.М. Баткин. – М.: Наука, 1978. – 199 с.
38. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди / Л.М. Баткин. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1995. – 448 с.
39. Батуринськая Т.Н. Проблема подготовки учителей-музыкантов в педагогическом наследии С.В. Смоленского: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Методика преподавания музыки» / Т.Н. Батуринськая. – М., 1991. – 17 с.
40. Бауман З. Спор о постмодернизме / З. Бауман // Социологический журнал. – М., 1994. – № 4. – С. 70-79.
41. Бауров Ю.А. О структуре физического пространства и новом взаимодействии в природе / Ю.А. Бауров // Физическая мысль в России. – 1994. – №1. – С. 18-41.
42. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики / М.М. Бахтин. – М.: Худож. литература, 1975. – 504 с.
43. Бахтин М.М. Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М.М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
44. Бахтин М.М. Философия поступка / М.М.Бахтин // Философия и социология науки и техники: Ежегодник: 1984-1985. – М.: Наука, 1986. – С. 89-97.
45. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л.Д. Бевзенко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.
46. Белинский В.Г. Горе от ума. Комедия в 4-х действиях, в стихах. Сочинение А.С. Грибоедова / Второе издание СПб., 1839; [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://ilibrary.ru/text/1007/p.1/index.html
47. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; [пер. с англ.]; изд. 2-ое, испр. и доп. – М.: Academia, 2004. – 788 с.
48. Бердяев Н.А. Человек. Микрокосм и макрокосм // Феномен человека: Антология / Сост., вступ. ст. П.С.Гуревича. – М.: Высш. шк., 1993. – С. 28-58.
49. Бех В.П. Генезис соціального організму країни / В.П. Бех. – Запоріжжя: «Просвіта», 2000. – 288 с.
50. Бех В.П. Квантово-волновая природа социального мира / В.П. Бех // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Надніпрянщини. – Запоріжжя, 1996. – Випуск 3. – С. 83-95
51. Бех В.П. Саморегуляція соціального організму навчального закладу: [монографія] / В.П. Бех, Л.М. Семененко. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 330 с.
52. Бех В.П. Функціональна модель особистості: пошуки полікультурних детермінант поведінки: [монографія] / В.П. Бех, Є.О. Шалімова. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – 255 с. –
53. Бех В.П. Человек и Вселенная: когнитивный анализ / В.П. Бех. – Запорожье: «Тандем – У», 1998. – 144 с.
54. Бехтерева Н.П. О мозге человека / Н.П. Бехтерева. – СПб.: Нотабене, 1994. – 248 с.
55. Библер B.C. Век Просвещения и критика способности суждения. Дидро и Кант. (Западноевропейская культура XVIII в., М., 1980) / В.С. Библер // Библер В.С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. – М.: Русское феноменологическое общество, 1997. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bibler.ru/bim_ng_vek_p.html
56. Біличенко О.Л. Культурно-виховна роль книги в умовах формування інформаційного суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство» / О.Л. Біличенко. – Х., 2001. – 18 с.
57. Біличенко О.Л. Культурно-виховна роль книги в умовах формування інформаційного суспільства: дис. … канд. пед. наук / Біличенко Ольга Леонідівна. – Х., 2001. – 186 с.
58. Богданов А.А. Всеобщая организационная наука. Тектология. В 2-х томах. – Т. 2 / А.А. Богданов. – М.: Экономика, 1989. – 351 с.
59. Боргош Ю. Фома Аквинский / Ю.Боргош; [пер. с польск.]. – 2 изд. – М.: Мысль, 1975. – 183 с.
60. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. – М.: Русь-Олимп: АСТ: Астрель, 2005. – 829 с.
61. Букач M.M. Формування педагогічної культури вчителя музики у процесі професійної підготовки (на матеріалі спеціальних практик): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М.М. Букач. – К., 1999. – 32 с.
62. Буркхард Я. Культура Италии в эпоху Возрождения / Я. Буркхард; [пер. с нем. А.Е. Махов; К.А.Чекалов (науч. ред., предисл. и коммент., и послесловие). – 2-е изд., испр. – М.: Интрада, 2001. – 544 с.
63. Бутенко В.Г. Умови формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя / В.Г. Бутенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: [зб. наук, праць] / [Відп. ред. Т.І. Сущенко]. – Київ-Запоріжжя, 2002. – Вип. 22. – С. 172-175.
64. Бычков В.В. Византия / В.В. Бычков // История эстетической мысли в
6-ти т. – М.: Искусство, 1985. – Т.1. – С. 328-370.
65. Бычков В.В. Малая история византийской естетики / В.В. Бычков. – К.: «Путь к истине», 1991. – 408 с.
66. Бычков В.В. Возвышенное / В.В. Бычков // Новая философская энциклопедия: в 4-х т. – М.: Мысль, 2000. – Т. 1. – С. 419-422.
67. Вальдорфская педагогика: Антология / Сост. А.А. Пинский и др.; Под ред. А.А. Пинского. – М.: Просвещение, 2003. – 494 с.
68. Васильев Г.Н. Самоорганизация целостности: психо- и социогенез / Г.Н. Васильев, В.Н. Келасьев. – СПб: Изд-во Санкт-Петербургского государственного университета, 2003. – 204 с.
69. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф. Е. Василюк . – М.: МГУ, 1984. – 200 с.
70. Васянович Г.П. Педагогічна етика: [навч. посібник] / Г.П. Васянович. – К.: Академвидав, 2011. – 256 с. – (Альма-матер).
71. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер; [пер. з нім.]. – К.: Основи, 1994. – 261 с.
72. Вельш В. Процессы эстетизации: явления, особенности и перспективы / В. Вельш // Социальные и гуманитарные науки. Философия. – 1997. – № 2. – С. 21-29.
73. Вернадский В.И. Геохимия и изучение вопросов жизни. Открытия и судьбы / В.И. Вернадский. – М.: Молодая гвардия, 1990. – С. 408-414.
74. Вернадский В.И. Научное мировоззрение / В.И. Вернадский // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение; [Сост. В.П.Алексеев]. – М.: Политиздат, 1990. – С. 180-203.
75. Вернадский В.И. Начало и вечность жизни / В.И. Вернадский. – М.: Сов. Россия, 1989. – 703 с.
76. Вернадский В.И. О науке / В.И. Вернадский. – Том 1. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль. – Дубна: Изд. центр «Феникс», 1997. – 576 с.
77. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. Книга вторая / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1977. – 191 с.
78. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1988. – 519 с.
79. Виноградова Е.В.Китайская музыка / Е.В. Виноградова, А.Н. Желоховцев // Музыкальная энциклопедия. Т.2. – М.: Сов. Энциклопедия, 1974. – С. 807-815.
80. Вичев В. Нравственная культура руководителя / В. Вичев; [пер. с болг.]. – М.: Политиздат, 1998. – 158 с.
81. Воловик В.И. Идеологическая деятельность: диалектика традиций и новаторства / В.И. Воловик. – М.: АОН, 1990. – 212 с.
82. Вольчик В.В. «Затерянный мир» австрийской экономической теории» / В.В. Вольчик // Экономический вестник Ростовского государственного университета, 2007. – Том 5. – № 3. – С. 102-110.
83. Габермас Ю. Філософський дискурс модерну / Ю. Габермас. – К.: Четверта хвиля, 2001. – 424 с.
84. Габович М.М. Душой исполненный полет / М.М. Габович. – М.: Молодая гвардия, 1966. – 173 с.
85. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г. Гадамер; [пер. с нем.].– М.: Искусство, 1991. – 367 с.
86. Гарбузенко Л.В. Формування естетичної культури майбутніх учителів початкових, класів засобами декоративно-ужиткового мистецтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л.В. Гарбузенко. – К., 2001. – 20 с.
87. Гармоническая личность // azps.ru: А. Я. Психология [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://azps.ru/handbook/g/garm591.html
88. Гармоничная личность // Психологос. Энциклопедия практической психологии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.psychologos.ru/Гармоничная_личность
89. Гармонически развитая личность // Психологос. Энциклопедия практической психологии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.psychologos.ru/Гармонически_развитая_личность
90. Гегель Г. Лекции по истории философии. Книга первая / Г. Гегель // Гегель Г. Соч. Т.IХ. – М.; Л.: СОЦЭКГИЗ, Институт философии коммунистической академии при ЦИК СССР, 1932. – 313 с. – (Серия: Классики философии).
91. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Г.В.Ф. Гегель. – Т. 1-3. – М.: Мысль, 1970-1972. – . – (Мыслители прошлого).
Т. 1. – 1970. – 501 с.
92. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Г.В.Ф. Гегель. – Т. 1-3. – М.: Мысль, 1970-1972. – . – (Мыслители прошлого).
Т. 2. – 1971. – 224 с.
93. Гегель Г.В.Ф. Феноменология Духа / Г.В.Ф. Гегель; [перевод Г.Г. Шпета]. – М.: Наука, 2000. – 495 с. – (Памятники филос. мысли).
94. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1990. – 524 с. – (Серия «Философское наследие», том 113).
95. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х тт. / Г.В.Ф. Гегель; [отв. ред. Е.П. Ситковский]. – М.: Мысль, 1974 – 1977. – . – (Филос. наследие).
Т. 2. Философия природы. – 1975. – 695 с.
96. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х тт. / Г.В.Ф. Гегель; [отв. ред. Е.П. Ситковский]. – М.: Мысль, 1974 – 1977. – . – (Филос. наследие).
Т. 3. Философия духа. – 1977. – 471 с.
97. Гегель Г.В.Ф.Г. Эстетика. В 4-х томах / Г.В.Ф. Гегель; [Пер. / Под ред. и с предисл. М. Лифшица]. – М.: Искусство, 1968-1973. – . –
Т.1. – 1968. – XVI, 312 с.
98. Гегель Г.В.Ф.Г. Эстетика. В 4-х томах / Г.В.Ф. Гегель; [Пер. / Под ред. и с предисл. М. Лифшица]. – М.: Искусство, 1968-1973. – . –
Т.2. – 1969. – 326 с.
99. Гегель Г.В.Ф.Г. Эстетика. В 4-х томах / Г.В.Ф. Гегель; [Пер. / Под ред. и с предисл. М. Лифшица]. – М.: Искусство, 1968-1973. – . –
Т. 3. – 1971. – 621 с.
100. Гегель Г.В.Ф.Г. Эстетика. В 4-х томах / Г.В.Ф. Гегель [Пер. / Под ред. и с предисл. М. Лифшица]. – М.: Искусство, 1968-1973. – . –
Т. 4. –1973. – 676 с.
101. Герцен A.И. Об искусстве / А.И.Герцен. – М.: Искусство, 1954. – 447 с.
102. Гиберти Л. Комментарий / Л. Гиберти // Эстетика Ренессанса: в 2-х т. – М.: Искусство, 1981. – Т. 1. – С. 341-354.
103. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Е. Гіденс; [перекл. Н.П.Поліщук]. – К.: Альтерпрес,2004. – 100 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).
104. Гіптерс З.В. Художня самодіяльна творчість студентів як засіб естетичного виховання майбутніх спеціалістів / З.В. Гіптерс. – Львів: Каменяр, 1998. – 144 с.
105. Гіптерс З.В. Художня творча діяльність студентів вищих закладів освіти України (1960-1995 pp.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / З.В. Гіптерс. – К., 1998. – 18 с.
106. Гладкий М.О. Декоративно-прикладна творчість як засіб художньо-естетичного виховання студентів / М.О. Гладкий, Р.В. Магда // Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції: [зб. наук. праць]. – К.: Ін-т реклами, 2005. – Вип. 3. – С. 80-88.
107. Гнутикова Ю.П. Подготовка учителя пения в дореволюционной России / Ю.П. Гнутикова // Музыкально-педагогическая подготовка учителя пения: [сб. статей] / Московский государственный педагогический институт им. В. И. Ленина. – М.: [МГПИ], 1965. – С. 3-31.
108. Гомилко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / О. Гомилко. – К.: Наукова думка, 2001. – 340 с.
109. Грешневиков А.Н. Подоплека «устойчивого развития». Почему Россия не должна слепо полагаться на рекомендации международных организаций / А.Н. Грешневиков, М.Я. Лемешев // Независимая газета. – 2000. – №100 (2162). – 20 июля.
110. Гроф С. За пределами мозга / С. Гроф; [пер. с англ.]. – М.: Соцветие, 1992. – 336 с.
111. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К.: Знання України, 2002. – 578 c.
112. Гулыга А.В. Принципы эстетики / А. Гулыга. – М.: Политиздат, 1987. – 286 с.
113. Гуменюк Т.К. Постмодернізм як транскультурний феномен. Естетичний аналіз: дис. … докт. філос. наук: 09.00.08 / Гуменюк Тетяна Костянтинівна. – К., 2002. – 366 с.
114. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумилев. – М.: Ди-Дик, 1994. – 638 с.
115. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. / В. Даль. – СПб.: «Диамант», 1996. – Т. 4: Р-V. – 688 с.
116. Данилевский Н.Я. Россия и Европа / Н.Я. Данилевский. – СПб.: Глаголь, 1995. – 552 с.
117. Данилюк А.Я. Концепция духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России (извлечения) / Данилюк А.Я., Кондаков A.M., Тишков В.А. // Народное образование. – 2010. – № 1. – С. 39-46.
118. Декарт Р. Страсти души / Р. Декарт // Декарт Р. Сочинения: в 2-т.; [Пер. с лат. и франц. / Сост., ред., вступ. ст. В. В. Соколова.]. – Т.1. – М.: Мысль, 1989. – С. 481-572. – (Филос. наследие; Т. 106).
119. Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина XX ст.): [монографія] / Н.М. Дем’яненко. – К.: ІЗМН, 1998. – 328 с.
120. Демянко Ю.Г. И все-таки – устойчивое развитие. Полемика с Анатолием Грешневиковым и Михаилом Лемешевым / Ю.Г. Демянко // Независимая газета. – 2000. – №120 (2182). – 2 июня.
121. Деревянко Е.В. Неизбежность аристократического духа: учение Хосе Ортеги-и-Гассета об общественном идеале / Е.В. Деревянко // Социологические исследования. – 1992. – № 6. – С. 104-113.
122. Діалог sub specie ethicae / [Даренський В.Ю., Жулай В.Д., Карачевцева Л.М. та ін.]. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2011. – 280 с.
123. Діденко Л. Дуалістичний вимір людини в українській філософії XVIIІ сторіччя (за поглядами Г. Кониського та Г. Сковороди) / Л. Діденко // Філософська думка. – 2004. – № 3. – С. 65-76.
124. Дидро Д. Философские исследования о происхождении и природе прекрасного / Д. Дидро // Дидро Д. Эстетика и литературная критика: Пер. с фр. / [Вступит. статья В. Бахмутского; Примеч. Е. Сапрыкиной ]. – М.: Художественная литература, 1980. – С. 93-135.
125. Дилигенский Г.Г. В защиту человеческой индивидуальности / Г.Г. Дилигенский // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 31-45.
126. Добровольская Н.Н. Подготовка учителей пения в Советском Союзе / Н.Н. Добровольская // Музыкально-педагогическая подготовка учителя пения: [сб. статей] / Московский государственный педагогический институт им. В.И. Ленина. – М.: [МГПИ], 1965. – С. 32-49.
127. Додонов Б.И. Эмоция как ценность / Б.И. Додонов. – М.: Политиздат, 1978. – 272 с.
128. Донченко О. Від цілісності психологічних знань до цілісності світобачення / О. Донченко. – Соціальна психологія. – 2011. – №1. – С. 4-10.
129. Друянов Л.А. Место закона в системе категорий материалистической діалектики: [монография] / Л.А. Друянов. – М.: Высш. шк., 1981. – 144 с.
130. Дряпіка В.І. Соціально-педагогічні основи формування орієнтацій студентської молоді на цінності музичної культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки»; 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / В.І. Дряпіка. – К., 1997. – 44 с.
131. Дубровский Д.И. Психика и мозг. Результаты и перспективы исследований / Д.И. Дубровский // Мозг и разум. – М.: Наука, 1994. – С. 3-19.
132. Дункан А. Танец будущего. Моя жизнь: Мемуары / А. Дункан. – К.: Муза, 1994. – 240 с.
133. Дю Белле И. Защита и прославление французского языка / И. дю Белле // Поэты французского Возрождения: Антология / Ред. и вступ. ст. В.М. Блюменфельда. – Л .: Гослитиздат, 1938 . – С. 242-269.
134. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; [гол. ред. В.Г. Кремень]. – К.: Хрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
135. Енциклопедія постмодернізму. – К.: Вид-во Соломії Павличко Основи, 2003. – 503 с.
136. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 431 с.: іл.
137. Завдання національного виховання студентської молоді у ВНЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-4200.html
138. Загарницька І.І. Художнє виховання як чинник формування чуттєвої культури студентської молоді: дис. ... канд. філос. наук: 09.00.04 / Загарницька Ірина Іванівна. – К., 2007. – 205 с.
139. Загвязинский В.И. Современная ситуация в российском образовании и перспективы его развития как открытой социальной системы / В.И. Загвязинский // Современное образование как открытая система: [коллективная монография] / под ред. Н.Г. Ничкало, Г.Н. Филонова, О.В. Суходольской-Кулешовой. – М.: Институт научной и педагогической информации РАО, издательство «ЮНИТИ-ДАНА», издательство «ЮРКОМПАНИ», 2012. – 576 с.
140. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г. Здравомыслов. – М.: Политиздат, 1986. – 223 с.
141. Зелюк В.В. Формувати культури майбутнього вчителя засобами української етнопедагогіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13 00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В.В. Зелюк. – К., 1994. – 24 с.
142. Зиль О.М. Формування передумов естетичного інтересу у старших дошкільників у процесі музичної діяльності / О.М.Зиль // Педагогіка: збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 3. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – С. 21-23.
143. Зинченко В.П. Человек развивающийся. Очерки российской психологи / В.П. Зинченко, Е.Б. Моргунов. – М.: Тривола, 1994. – 304 с
144. Зинченко В.П. Мысль и Слово Густава Шпета (возвращение из изгнания) / В.П. Зинченко. – М.: Изд-во УРАО, 2000. – 208 с.
145. Зязюн І.А. Виховання мистецтвом / І.А. Зязюн // Трибуна. – 1993. – №7. – С. 29-30.
146. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність як мистецька дія: Спільне і відмінне у театральному і педагогічному мистецтві / І.А. Зязюн // Педагогічна майстерність: [підручник] / За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.
147. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії: [навч. посіб.] / І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. – К: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – С. 88-138.
148. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: [наук.-метод. посіб.] / І.А. Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
149. Зязюн Л. Нові тенденції у підготовці вчителів Франції / Л. Зязюн // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2002. – Вип. 2 (6). – С. 177-193.
150. Иваньо И. Очерк развития эстетической мысли Украины / И. Иваньо. – М.: Искусство, 1981. – 471 с.
151. Идеи эстетического воспитания: Антология: в 2 т. – М.: Искусство, 1973. – Т. 1: Античность. Средние века. Возрождение / вступ. ст. М.Л. Лифшица; сост. В.П. Шестаков; [вступ. статьи С.С. Аверинцева, В.П. Шестакова]. – 1973. – 407 с.: 8 л. ил.
152. Ильенков Э.В. Идеал / Э.В. Ильенков // Философская энциклопедия: [В 5 т.] / Гл. ред. Ф.В. Константинов. – М.: Сов. энциклопедия, 1960-1970. – Т. 2: Дизъюнкция – Комическое. – 1962. – С. 195-198.
153. Ильенков Э.В. Философия и культура / Э.В. Ильенков. – М.: Политиздат, 1991. – 464 с. – (Серия: Мыслители XX века).
154. Ільницька Л.В. Виховання в контексті соціально-естетичної концепції Герберта Ріда: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.08 «Естетика» / Л.В. Ільницька. – К., 2005. – 22 с.
155. Иоанн Скот Эриугена. О божественном предопределении / Иоанн Скот Эриугена // Знание за пределами науки. – М.: Республика, 1996. – С. 294-299.
156. Искусство // Краткий словарь по философии / Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. – 4- изд. – М.: Политиздат, 1982. – С. 122.
157. История эстетики: памятники мировой эстетической мысли в 5-ти тт. (шести книгах) / Под ред. Овсянникова М.Ф.; Академия художеств СССР. – М.: Искусство, 1962. – Т.1. – 672 с.
158. История эстетики Памятники мировой эстетической мысли в 5-ти тт. (шести книгах). – М.: Искусство, 1964. – Т.2. – 834 с.
159. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений / М.С. Каган. – М.: Политиздат, 1988. – 319 с.
160. Каган М.С. Эстетика как философская наука / М.С.Каган. – СПб.: Петрополис, 1997. – 544 с.
161. Казначеев В.П. Феномен человека: космические и земные стоки / В.П. Казначеев. – Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 1991. – 128 с.
162. Калашник Н.Г. Густосологія: Естетичні смаки та креативність особистості: навчальний посібник / Н.Г. Калашник. – Харків: Колегіум, 2010. – 302 с.
163. Калашник Н.Г. Історико-педагогічна ґенеза формування естетичних смаків учнівської молоді у процесі навчально-виховної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Н.Г. Калашник. – К., 2004. – 38 с.
164. Калина Н.Ф. Лингвистическая психотерапия / Н.Ф. Калина. – К.: Ваклер, 1999. – 282 с.
165. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. Генезис чувственной культуры / А.С. Канарский. – К.: Выща школа, 1982. – 192 с.
166. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса: Диалектика эстетического как теория чувственного познания / А.С. Канарский. – К.: Вища школа, 1979. – 191 с.
167. Кант И. Критика чистого раз ума / И. Кант; [Перевод Н. Лосского сверен и отредактирован Ц. Арзаканяном и М .Иткиным; Примечания Ц. Арзаканяна]. – М.: Мысль, 1994. – 591 с.
168. Карпицкий Н.Н. Трансцендентальное предчувствие как феномен человеческой субъективности / Н.Н. Карпицкий [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://hpsy.ru/public/x2382.htm
169. Келасьев В.Н. Самоорганизация: психо- и социогенез / Под ред. В.Н. Келасьева. – СПб: Изд-во Санкт-Петербургского государственного университета, 1996. – 200 с.
170. Кирнарская Д.К. Музыкальные способности / Д.К. Кирнарская. – М.: Таланты-XXI век, 2004. – 451 с.
171. Кірюхін Д.І. Індивід у суспільстві споживання / Д.І. Кірюхін // Людина у лабіринті перспектив. – К.: Парапан, 2004. – С. 94-102.
172. Клепар M.B. Формування гуманістичної світоглядної позиції майбутніх учителів засобами народнопісенної творчості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М.В. Клепар. – К., 1993. – 23 с.
173. Князева Е.Н. Нелинейная паутина познания / Е.Н. Князева // Человек. – 2006. – №2. – С. 21-31.
174. Ковалев А.Г. Психология личности / А.Г. Ковалев. – М.: Просвещение, 1965. – 254 с.
175. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека / Л.Н. Коган. – М.: Мысль, 1984. – 252 с.
176. Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски; [пер. с нем.]. – М.: Республика, 1997. – 240 с.
177. Колесникова І.Є. Механізм смислогенезу особистості в онтогенезі: морфогенетичний і онтологічний контекст: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / І.Є. Колесникова. – К., 2011. – 19 с.
178. Комарова А.И. Эстетическое воспитание студентов / А.И. Комарова. – Львов: Вища шк., 1984. – 160 с.
179. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Н.И. Кондаков. – М.: Наука, 1976. – 717 с.
180. Концепція естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури // Інформаційний збірник МОН України. – 1992. – № 5. – С. 2-10.
181. Концепція єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 1. – С. 2-6.
182. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта. – 1995. – 6 вересня.
183. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания / П.В. Копнин. – М.: Наука, 1973. – 156 с.
184. Копнин П.В. Диалектика, логика, наука / П.В. Копнин. – Наука, 1973. – 464 с.
185. Косенко Ю.М. Естетичне виховання в контексті професійної підготовки кадрів для дошкільних навчальних закладів / Ю.М. Косенко // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – № 2. – С. 31-36.
186. Котельников Г.А. Теоретическая и прикладная синергетики / Г.А. Котельников. – Белгород: БелГТАСМ; Крестьянское дело, 2000. – 162 с.
187. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 р.р.) / Т.С. Кошманова. – Львів: Світ, 1999. – 480 с.
188. Кравченко А.И. Культурология: словарь / А.И. Кравченко. – М.: Академический Проект, 2000. – 672 с.
189. Краснова Н.М. Общество. Мораль. Личность: [учебное пособие] / Н.М. Краснова. – К.: Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, 2011. – 193 с.
190. Краткий педагогический словарь пропагандиста / Сост.: М.Н. Колмакова и B.C. Суров; Под общ. ред. М.И. Кондакова, А.С Вишнякова. – M.: Политиздат, 1984. – 319 с
191. Краткий толковый словарь русского языка / И.Л. Городецкая, Т.Н. Поповцева, М.Н. Судаплатова, Т. А. Фоменко: Под ред. В.В. Розановой. – 6-е изд., испр. – M.: Рус. яз. 1989. – 255 с.
192. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.
193. Кремянский В.Н. Методологические проблемы системного похода к информации / В.Н. Кремянский. – М.: Наука, 1977. – 228 с.
194. Кривцун О.А. Естетика / О.А. Кривцун. – М.: Аспект-пресс, 2000. – 266 с.
195. Кримський С. Наука як феномен цивілізації / С. Кримський // Вісник НАНУ, 2003. – № 3. – С. 7-20.
196. Кримський С.Б. Феномен українського бароко / С.Б.Кримський // Іcторія української культури: у 5-ти тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 3. – С. 67-93.
197. Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды / С.Б. Крымский. – К.: Курс, 2000. – 308 с.
198. Кузнецов Н.С. Человек: потребности и ценности / Н.С. Кузнецов. – Свердловск: Изд-во Уральского университета, 1992. – 168 с.
199. Кукрак О.Н. Искусство // Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. – M.: ACT; Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. – С. 439.
200. Культурология: [учеб. пособие для вузов / З.А. Неверова, Т.А. Юрис, Е.П. Нарижная и др.]; под науч. ред. А.С. Неверова. – Минск: Вышэйшая школа, 2004. – 367 с.
201. Кутырев В.А. Культура и технология: борьба миров / В.А. Кутырев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.philosophy.ru/library/kutyrev/culture.html
202. Куцепал С.В. Французька філософія другої половини ХХ століття: дискурс із префіксом «пост»/ С.В. Куцепал. – К.: Вид-во ПАРАПАН, 2004. – 324 с.
203. Куцепал С. Поняття «хаос» у постмодерній філософії / С. Куцепал // Вісник Львівського університету. Філософські науки. – 2005. – Вип. 8. – С. 93-99.
204. Кучерявий І.Т. Творчість – основа розвитку потенційних джерел особистості: [навч. посібник] / І. Т. Кучерявий, О.І. Клепіков. – К.: Вища шк., 2000. – 288 с.
205. Лавріненкo О.А. Єдність науки та мистецтва у практичній професійно-педагогічній підготовці вчителя в педвузах України у 20-х pp. / О.А. Лавріненко // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагог