ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

brief description

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПИЛЬНІК Руслан Олексійович

УДК 371.315.6 + 37.032 + 37.015.3

ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.09 „Теорія навчання”

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Буряк Володимир Костянтинович,
доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП ...........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Формування розумової культури старшокласників у педагогічному процесі загальноосвітнього навчально‑виховногозакладу.............................................................................12
1.1. Узагальнення теоретичної основи навчально-творчої діяльності старшокласників....................................................................................................12
1.2. Дослідження структури та динаміки розвитку розумової культури старшокласників ...................................................................................................39
1.3. Обґрунтування моделі формування розумової культури старшокласників ...................................................................................................71
Висновки до першого розділу ...................................................................95
РОЗДІЛ 2. Загальна логіка дослідження та система експериментальної роботи ....................................................................................................................97
2.1. Вивчення актуального стану сформованості розумової культури старшокласників....................................................................................................97
2.2. Змістовно-процесуальне забезпечення організації навчально‑творчої діяльності старшокласників.............................................115
2.3. Аналіз результатів впровадження експериментальної моделі формуваннярозумовоїкультуристаршокласників.........................................143
Висновки до другого розділу ..................................................................157
ВИСНОВКИ ..............................................................................................159
Список використаних джерел .................................................................164
Додатки ......................................................................................................179

ВСТУП

Актуальність дослідження. Орієнтація на прискорення економічного зростання України, гуманізація та демократизація суспільного життя вимагає формування активної творчої особистості, що спроможна буде вирішувати на високому науковому рівні сучасні завдання розвитку держави. „Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІстолітті” головною метою української освіти визначає створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина. За таких умов питання високої якісної організації, мобільності мислення, новаторського підходу, критичного ставлення до стереотипів входять до кола першочергових завдань національної школи.
Школа за допомогою педагогічних засобів повинна підготувати учнів до самостійного дорослого життя, сприяти їх адаптації до конкурентної боротьби, стрімкого технологічного розвитку, забезпечити необхідною сукупністю знань і вмінь, зокрема, мисленнєвих, допомогти реалізації розумового потенціалу старшокласників. Сучасному суспільству потрібний випускник, який самостійно і критично мислить, вміє бачити і креативно вирішувати проблеми, що виникають, здатний не тільки співіснувати з навколишнім середовищем, але і творчо реалізовувати себе у ньому.
Особливого значення в цьому процесі набуває розумова культура, як соціально обумовлений, ціннісно орієнтований спосіб організації інтелектуальної діяльності. Розумова діяльність учнів потребує розробки відповідних дидактичних технологій її формування, пошуку адекватного змістового наповнення навчального процесу. Дослідження компонентів навчального процесу, що містять достатній потенціал для формування розумової культури, приводять нас до навчально-творчої діяльності, у процесі якої відбувається розвиток її суб’єкта.
Дослідження проблем, що стосуються розумового розвитку і творчої діяльності старшокласника, проводилися, здебільшого, у межах наступних наукових напрямів:
- удосконалення пізнавальної самостійності старшокласника (В.В.Давидов, І.Я.Лернер, О.М.Матюшкін, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін, Г.І.Щукіна й ін.);
- організація самостійної діяльності учнів (В.К.Буряк, Б.П.Єсіпов, П.І.Підкасистий, М.Н.Скаткін, В.О.Сухомлинський і ін.);
- розвиток пізнавального інтересу (Л.І.Божович, В.С.Ільїн, А.К.Маркова, Г.І.Щукіна йін.);
- формування розумових операцій і прийомів (П.Я.Гальперін, Є.Н.Кабанова-Меллер, Ю.Н.Кулюткін, О.М.Матюшкін, В.Ф.Паламарчук, Н.Ф.Тализіна й ін.);
- обґрунтування педагогіки творчості (В.І.Андрєєв, О.В.Брушлинський, Л.С.Виготський, В.О.Крутецький, І.Я.Лернер, О.M.Maтюшкін, Я.О.Пономарьов і ін.).
Визнання важливості й ефективності особистісного та розумового розвитку в творчій діяльності розкриває нові перспективи для досліджень. У психолого-педагогічних працях останніх десятиліть спостерігається тенденція відходу від протиставлення логічного і творчого мислення, від розуміння механізмів мислення, розумової культури взагалі, як уже сформованого, сталого вихідного пункту для розвитку інтелектуальної творчості. Очевидно, що при цьому недооцінювався їх діалектичний взаємозв’язок і значення самої творчої діяльності для формування розумової культури учнів. Навчально-творча діяльність є особливим видом організації навчальної діяльності, що має свою структуру, наукові основи конструювання якої ще недостатньо розроблені.
Стратегічним напрямом розвитку освіти є інтелектуальне становлення людини на основі її залучення до самостійної раціональної діяльності у найрізноманітніших галузях знання. У зв’язку з вирішенням даної проблеми постають суперечності, серед яких, в контексті нашого дослідження, важливо відмітити наступні:
- між потребою суспільства в активних, ініціативних, творчо мислячих громадянах і наявною спрямованістю масової школи, з її акцентованим на знання підходом, на виховання старанного, реактивного випускника;
- між творчим характером пізнавальної діяльності і репродуктивними методами навчання в масовій шкільній практиці;
- між швидко зростаючим обсягом нової інформації та можливостями її засвоєння людиною;
- між прагненням педагогів розвивати мислення школярів у творчій діяльності та нерозробленістю відповідних дидактичних умов.
Виділені суперечності загострюються у старшому шкільному віці, коли в учнів з’являються нові мотиви навчання, відсутні в підлітків. Це самовдосконалення (прагнення підвищувати свій культурний рівень, бажання стати цікавою, «багатознаючою» людиною) і пов’язаний з ним інтерес до навчання (Л.М.Фрідман, І.Ю.Кулагіна). Старшокласник уже здатний оперувати гіпотетичними твердженнями, його розумова діяльність не обмежена досвідом, він стає більш схильним до рефлексії. У порівнянні з підлітком, у нього знижений рівень дослідницької активності, тому важливо не дати згаснути її проявам. Цим підкреслюється актуальність дослідження проблеми залучення учнів до навчально-творчої діяльності в старшому шкільному віці.
Юнацький вік традиційно розглядається у віковій і педагогічній психології як один із найбільш складних і суперечливих етапів у розвитку мислення (Л.С.Виготський, Ж.Піаже). У цьому віці учні розпочинають систематичне вивчення основ наук, що вимагає інтенсивного розумового розвитку. „Інтелектуалізація” (Л.С.Виготський) всіх інших психічних функцій робить мислення центральним психологічним утворенням, що визначає становлення свідомості та діяльності юнака. Дослідження особливостей і психічних механізмів розвитку мислення в юнацькому віці є одним із важливих напрямів у вирішенні цілого ряду нагальних проблем сучасної освіти.
Після визнання досліджуваного вікового періоду як сензитивного для формування розумової культури учнів і залучення їх до навчально-творчої діяльності перед педагогічною наукою постає проблема уточнень даних понять, їх змістовного аналізу, побудови дієвої моделі формування розумової культури старшокласників.
Ефективний розвиток власної пізнавальної діяльності можливий лише за умов глибокого усвідомлення особою необхідності самовдосконалення. Саме тому проблема внутрішньої мотивації навчальної діяльності розглядається нами як ключова у становленні розумової культури.
Аналіз результатів досліджень, присвячених зазначеній проблематиці, показує, що у науково-педагогічній літературі не склалося однозначного розуміння формування розумової культури як освітньої мети. Необхідність розв’язання проблеми творчої діяльності у становленні розумової культури обумовила вибір теми дисертаційного дослідження „Формування розумової культури старшокласників у процесі навчально-творчої діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входить до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки і психології Криворізького державного педагогічного університету у рамках теми „Формування мотивів пізнавальної діяльності” під керівництвом д.пед.н., проф. Буряка В.К. (протокол №4 від 27.12.2001р.). Тема затверджена Вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол №14 від 17.10.2002р.) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №9 від 24.12.2003р.).
Об’єкт дослідження навчально-творча діяльність старшокласників.
Предмет дослідження процес формування розумової культури старшокласників.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці розробленої цілісної моделі формування розумової культури старшокласників у процесі їх навчально-творчої діяльності.
Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження було висунуто наукову гіпотезу: ефективність формування розумової культури старшокласників обумовлюється їх включенням до творчої навчальної діяльності за таких умов:
- системного і систематичного створення ситуацій творчого пошуку, що вимагатимуть вміння застосовувати наявні знання у новому контексті;
- розвитку в учнів здатності до передбачення результату та способів його отримання;
- відбору творчих завдань і евристик з урахуванням конкретних умов їх застосування;
- прийняття учнем навчального завдання як особисто значущого;
- формування рефлексивної позиції і підвищення реалістичності самооцінки щодо власної розумової діяльності.
Для досягнення поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези нами були окреслені наступні завдання дослідження:
1) проаналізувати сучасні підходи до проблеми навчально-творчої діяльності старшокласників у науково-педагогічній літературі;
2) обґрунтувати теоретико-методологічні засади формування розумової культури учнів старших класів у теорії та практиці педагогічної науки;
3) створити цілісну модель формування розумової культури старшокласників у процесі творчої навчальної діяльності;
4) експериментально перевірити ефективність моделі формування розумової культури старшокласників у навчальному процесі.
Методологічну та теоретичну основу дослідження складають розроблені у психолого-педагогічній науці положення про закономірності психічного розвитку дитини у системі діяльності (В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Г.І.Щукіна й ін.); про співвідношення процесів засвоєння знань і розвитку мислення (П.П.Блонський, Д.Н.Богоявленський, П.Я.Гальперін, В.Ф.Паламарчук, Я.О.Пономарьов і ін.); про особливості мислення як цілісної багатокомпонентної діяльності суб’єкта, що включає як репродуктивні, формалізовані, логічні дії та прийоми, так і продуктивні, неформалізовані, творчі (Д.Б.Богоявленська, А.В.Брушлинський, Н.А.Менчинська й ін.); про особливе значення юнацького віку для розвитку мислення (Л.С.Виготський, Н.А.Менчинська, А.К.Маркова й ін.); положення щодо процесу навчання та сутності навчально-творчої діяльності (Ю.К.Бабанський, Б.І.Коротяєв, І.Я.Лернер і ін.); дослідження з проблем психології й педагогіки творчості, концепція управління навчально-творчою діяльністю (В.І.Андрєєв, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Н.Ф.Тализіна, К.В.Яресько та ін); провідні ідеї теорії задач (Г.О.Балл, Л.Л.Гурова, П.М.Гусак, І.Я.Лернер, Д.Пойа, Л.М.Фрідман, і ін.); основні положення гуманістичної психології у розумінні суб’єкта діяльності як особистості (А.Маслоу, К.Роджерс та ін.); діалектичне розуміння розвитку людини в процесі її активної взаємодії з навколишнім світом.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної в дисертації мети і розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичних аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблем дослідження, шкільних програм; моделювання (для побудови структурної моделі розумової культури, навчально-творчої діяльності та моделі формування розумової культури), вивчення, узагальнення і порівняльний аналіз педагогічного досвіду; емпіричних спостереження за діяльністю педагогів і учнів, бесіди, аналіз результатів атестації учнів, метод анкетування вчителів; тестування для виміру рівня інтелектуально-творчого розвитку учнів; метод формувального експерименту; метод шкалювання, статистичні методи обробки експериментальних даних для визначення їх значущості та надійності.
Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося у три етапи впродовж 2001 2005 років.
На І етапі (2001-2002 рр.) було проаналізовано стан вивчення даної проблеми у теоретичному і практичному аспектах, розроблено програму дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, опрацьовано методику експериментальної роботи, уточнено понятійний апарат, розпочато експериментальну частину дослідження (констатувальний експеримент).
На ІІ етапі (2002-2004 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури, було розпочато і здійснено основну експериментальну частину дослідження (формувальний експеримент).
На ІІІ етапі дослідження (2004-2005 рр.) було систематизовано і проаналізовано результати експериментальної діяльності, узагальнено дослідний матеріал.
Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі середніх загальноосвітніх закладів ­ СШ№74 і СШ№87 м.Кривого Рогу. Дослідженням за повною програмою було охоплено 219 учнів та 95 вчителів двох районів м.Кривого Рогу.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що вперше побудовано модель формування розумової культури старшокласників у навчально-творчій діяльності, в основу якої покладено евристичний спосіб розв’язання творчих завдань як раціональний шлях подолання навчальних утруднень; вперше розроблено і обґрунтувано структуру розумової культури; удосконалено структурну модель навчально-творчої діяльності та виявлено логіку її організації; уточнено понятття розумової культури та навчально-творчої діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у експериментальній перевірці дієвості моделі формування розумової культури старшокласників у навчально-творчій діяльності; у доведенні ефективності використання творчих завдань і евристик у циклі основних навчальних дисциплін; у розробці діагностичної методики сформованості розумової культури старшокласників; у можливості впровадження цілісної системи розроблених і апробованих дидактичних засобів організації навчально-творчої діяльності у педагогічний процес загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
Вірогідність результатів забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень дослідження, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, предмету та завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних, кількісним і якісним аналізом даних, використанням методів математичної статистики для обробки одержаних результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися у роботі з учнями старших класів середніх загальноосвітніх шкіл №74 (довідка №178 від 19.05.2005р.) і №87 (довідка №205 від 25.05.2005р.) м.Кривого Рогу. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки, педагогіки і психології Криворізького державного педагогічного університету (2001-2004рр.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Національна освіта. Провідні тенденції та перспективи” у Київському педагогічному університеті ім. О.Грінченка (м.Київ, листопад 2003р.) та „Художньо-педагогічна освіта ХХІ століття: теорія, методи, технології” у Криворізькому державному педагогічному університеті (м.Кривий Ріг, 25-26 листопада 2004р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 6 працях, з них: 5 статей (4 з яких опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України), 1 тези конференції. Всі праці є одноосібними.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (203 позиції), 4 додатків. Повний обсяг дисертації становить 186 сторінки, з яких 163 основного тексту. Робота вміщує 14таблиць на 8 сторінках, 16 рисунків на 7 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження було присвячено вивченню динаміки формування розумової культури старшокласників та встановленню залежності цієї динаміки від навчально-творчих дій. Воно дозволило зробити ряд наступних висновків.
1. У процесі системного аналізу науково-педагогічних джерел та фахової літератури з’ясовано, що проблема формування розумової культури старшокласників у процесі навчально-творчої діяльності висвітлена фрагментарно. В історичному аспекті вона розглядалася як особливість, що спрямована на формування загальної культури особистості і носила розрізнений характер. Теоретичне об’єднання окремих ланок формування розумової культури старшокласників носить складний динамічний характер. Це утруднювало об’єктивне концептуальне обґрунтування ролі навчально-творчої діяльності як цілісного бачення розвитку обраної проблеми у сучасній школі. Виявлені нами теоретичні прогалини були наслідком недооцінки ролі формування розумової культури старшокласників у процесі навчально-творчої діяльності, що привело до нових позитивних пошуків у розв’язанні обраної проблеми.
2. Проведене дослідження спрямоване на вивчення динаміки формування розумової культури старшокласників та встановленню залежності цієї динаміки від навчально-творчих дій. Зазначена проблематика має важливе значення для вирішення таких актуальних питань сучасної школи: ефективне засвоєння навчального матеріалу, формування інтелектуальних вмінь та навичок творчої діяльності, рефлексія розумової діяльності, розвиток мотивації навчання, активності, самостійності та оригінальності мислення. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з вікових особливостей старшокласників, що розкривають їх психічні і особистісні новоутворення, дозволяє визнати зазначений віковий період сензитивним для включення у навчально-творчу діяльність і формування розумової культури.
3. Навчально-творча діяльність старшокласників є внутрішньо вмотивованою пізнавальною активністю, спрямованою на опанування і перетворення реальності, у процесі чого відбувається розвиток суб’єкта діяльності. Специфічною особливістю навчально-творчої діяльності є самостійне створення і застосування об’єктивно або суб’єктивно нового навчального продукту. На основі функціонального і структурного аналізу навчально-творчої діяльності у її структурі виділено три взамопов’язані блоки: смисловий (мотивація діяльності), процесуальний (процесуально-змістові компоненти) і результативний (результат діяльності).
3. У ході науково-дослідної роботи ми виявили, що в межах діяльнісного і евристичного підходів до розуміння культури її можна визначити як спосіб організації творчої діяльності зі створення, передачі та споживання матеріальних і духовних цінностей, у процесі якої відбувається удосконалення суб’єкта діяльності окремої особистості або людства взагалі. Проведене теоретичне дослідження розумової культури дозволяє нам уточнити її визначення як соціально зумовленого способу, а також рівня розвитку продуктивної розумової діяльності. У структурі розумової культури виділено три складних блоки: мотиваційний, когнітивний і блок саморегуляції, проаналізовано і обґрунтовано структурні компоненти зазначених блоків. Нами виділено три якісні рівні сформованості розумової культури (репродуктивний, евристичний і творчий) та низку критеріїв їх сформованості. З вищезазначених позицій, ми розуміємо розумову культуру старшокласників як спосіб і рівень сформованості їх розумової діяльності зі створення нового навчального продукту, що містить соціальну та індивідуально-вікову обумовленість.
5. Дослідження формування розумової культури старшокласників з позицій діяльнісного підходу, що передбачає розвиток способу діяльності у самій діяльності, дозволило розглядати процес її формування у навчально-творчій діяльності. Нами побудовано модель формування розумової культури, у якій показано зв’язок між блоками розумової культури і відповідними блоками навчально-творчої діяльності, в яких протікає процес формування. Формування певних елементів розумової культури відбувається через відповідні елементи НТД. Засобом реалізації навчально-творчої діяльності є комплекс творчих завдань із основних дисциплін, що моделюють різні типи навчальних труднощів і систем евристик, які застосовуються для організації і стимулювання діяльності учнів із розв’язання творчих завдань. До ознак творчого завдання ми відносимо латентність (проблемність), невизначеність (неоднозначність умови і способу розв’язання), доступність і змістовий контекст. Штучне моделювання навчальних утруднень покликано стимулювати активність розумової діяльності учнів. Ми розглядаємо евристики як ефективний засіб організації процесу розв’язання творчих завдань, який навчає способу діяльності, формує в учнів стратегії раціонального пошуку окремих етапів розв’язання творчих завдань. Необхідною умовою розробки і використання систем утруднень і евристик є врахування індивідуальних особливостей учнів з урахуванням рівня самостійності учнів у процесі розв’язання творчого завдання. Між процесом формування розумової культури і творчою навчальною діяльністю простежено тісний взаємозв’язок. Їх взаємозалежність полягає у тому, що розумова культура формується у процесі навчально-творчої діяльності, а досягнутий рівень розумової культури є ґрунтом для вдосконалення і розвитку творчої діяльності. Даний зв’язок можна простежити відповідно до прийнятого визначення розумової культури. Зокрема, спосіб розумової діяльності, з урахуванням існуючих норм і вимог, показаний учневі в евристиці; подолання навчальних утруднень веде до вдосконалення розумової культури, що відбиває її динамічність; а творчі завдання відповідають творчому характеру розумової діяльності.
6. Результати експериментального дослідження дали змогу перевірити висунуту гіпотезу і дієвість розробленої моделі формування розумової культури. Зафіксовані результати підсумкового зрізу виділених показників сформованості компонентів розумової культури показують тенденцію до інтенсивнішого збільшення зазначених показників у експериментальних групах відносно контрольних. Статистичний аналіз отриманих даних доводить їх значущість, чим підтверджує правомірність висунутої гіпотези і результативність організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів відповідно до моделі формування розумової культури. Отримані результати дослідної роботи підтверджують ефективність використання систем творчих завдань, що моделюють навчальні труднощі, і евристик для формування розумової культури учнів. Дослідна робота показала, що ефективною формою організації розв’язання творчих завдань є діалогічне співробітництво старшокласників у мікрогрупах змінного складу.
7. Проведена експериментальна робота дозволила визначити низку дидактичних умов, які необхідні для організації навчально-творчої діяльності в освітньому закладі. До них слід віднести:
- системність та систематичність використання творчих завдань та евристик у курсі всіх навчальних дисциплін;
- спеціальну підготовку вчителів для використання засобів організації навчально-творчої діяльності;
- застосування групових форм організації навчальної діяльності;
- розробку широкого діапазону навчальних утруднень і евристик з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
8. Серед чинників, які обумовлюють негативну динаміку формування розумової культури учнів старшого шкільного віку, можна виділити переважання словесно-логічних форм навчання, надмірне використання завдань репродуктивного типу, слабкий ступінь урахування вікових особливостей інтелектуально-особистісного розвитку школярів, низький відсоток використання групових форм роботи, що пов’язано з недостатнім рівнем розробки проблеми формування розумової культури школярів через їх творчу діяльність. Разом з тим наше дослідження не розкриває усіх аспектів формування розумової культури учнів. Потребують подальшого вивчення проблеми формування розумової культури в інших видах навчальної діяльності, формування розумової культури учнів молодшого і середнього шкільного віку та проблема підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-творчої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы возрастной и педагогической психологи / Под ред. Иващенко Ф.И. Минск: Вышэйш. школа, 1980. 175с.
2. Алексеев М.И. Диалектическая природа творчества // IV семинар по проблемам методологии и теории творчества. Симферополь, 1984. С.19-21.
3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. 238с.
4. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. М.: Высшая школа, 1981. 240с.
5. Анисимов С.Ф. Духовные ценности. М.: Мысль, 1988. 253с.
6. Аристотель. Сочинения. Т. I. М.: Мысль, 1975. 550 с.
7. Арнольдов А.И. Введение в культурологию. М.: НАК, 1993. 352с.
8. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Учеб.- метод. пособие. М.: Высшая школа, 1980. 386с.
9. Асмолов А.Г. Движущие силы и условия развития личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер Ком, 2000. С. 222-230.
10. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Метод. основы. М.: Просвещение, 1982. 192с.
11. Бакулевская С.С. Становление интеллектуально-творческой деятельности старшеклассника в процессе решения эвристических задач: Дисс. канд. пед. наук. Волгоград, 2001. 139с.
12. Балл Г.А. Теория учебных задач. М.: Педагогика, 1990. 184с.
13. Барам Д.П. Типологизация учебной активности старшеклассников // Вопросы психологии. 1988. №8. С. 50-57.
14. Белозерцева Т.В. Педагогическая технология формирования рефлексии школьников в процессе обучения: Автореф. дисс. канд. пед. наук. Челябинск, 2000 22с.
15. Беляева О.А. Динамика логических и творческих компонентов мышления школьников-подростков: Дисс. канд. психол. наук. М., 1998. 146с.
16. Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. М.: Педагогика, 1988. 160с.
17. Библер В.С. Мышление как творчество. М.: Политиздат, 1975. 399с.
18. Бим И.Л. Поход к проблеме упражнения с позиций иерархии целей и задач // Иностранные языки в школе. 1985. №5. С. 30-35.
19. Блонский П.П. Задачи и методы новой народной школы // Избранные педагогические произведения. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. 192с.
20. Богоявленская Д.Б. К вопросу о смене проблемной ситуации в процессе решения задачи // Проблемы эвристики. М., 1969. С.152-175.
21. Богоявленская Д.Б. Психологические основы интеллектуальной активности: Дис. ...док. психол. наук. М., 1988. 395 с.
22. Богоявленская Д.Б. Об одном из подходов к исследованию интеллектуального творчества. // Вопросы психологии. 1997. №4. С.69-79.
23. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96с.
24. Богоявленская Д.Б., Богоявленская М.Е. Творческая работа просто устойчивое словосочетание // Педагогика. 1998. №3. С. 36-43.
25. Богоявленский Д.Б., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. 347с.
26. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психологическое исследование. М.: Просвещение, 1968. 464с.
27. Божович Л.И., Славина Л.С. Психологическое развитие школьника и его воспитание. // Педагогика и психология. 1979. №12. М.: Знание. 96с.
28. Боно Э. Развитие мышления. Минск: Попури, 1997. 125с.
29. Брушлинский А.В. Психология и кибернетика. М.: Мысль, 1970. 191с.
30. Брушлинский А.В., Поликарпов В.А. Мышление и общение. Минск: Изд-во Минского гос. ун-та, 1990. 213с.
31. Буряк В.К. Теория и практика самостоятельной работы: Автореф. дисс. докт. пед. наук. Тбилиси, 1986. 35с.
32. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. К.: Знание, 1990. 48с.
33. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся на уроках физики. М.: Прометей, 1991. 17с.
34. Вайнола Р.Х. Формування творчої особистості в системі виховної роботи: Дис. ... канд. пед. наук. К., 1998. 162с.
35. Васильев И.А., Поплужный В.Д., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. М.: МГУ, 1980. 192с.
36. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. Пер. с англ. М.: Прогресс, 1987. 335с.
37. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования: Монография. В 2-х т. Т.1. Психология развития творческой личности взрослого человека. изд. 2-е, доп. и перераб. Минск: Дэбор, 1999. 238с.
38. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологические очерки: Кн.для учителя. 3-е изд. М.: Просвещение, 1991. 93с.
39. Вяхирева Е.А. Развитие творческого мышления младших школьников. Балашов, 2000. 115с.
40. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследование мышления в советской психологии. М.: Просвещение, 1966. С.236-277
41. Гилфорд Д. Три стороны интеллекта. // Психология мышления. / Под ред. А.М.Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. 532с.
42. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 375с.
43. Громов Е.С. Природа художественного творчества: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1986. 237с.
44. Грязева Н.Н. Творческие задачи по физике как средство формирования познавательной деятельности учащихся: Дис. ... канд. пед. наук. Челябинск, 1996.170с.
45. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у ПТЗ / За ред. С.У.Гончаренко − К.: Вища школа, 1998.− 229с.
46. Давидович В.Е., Жданов Ю.А. Сущность культуры. Ростов-на-Дону: ИРУ, 1979. 263с.
47. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240с.
48. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: Интор, 1996 542с.
49. Давыдов В.В. Формирование творческого мышления школьников в процессе учебной деятельности. // Формирование творческого мышления школьников в учебной деятельности: Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. Рахимова А.З. и др. Уфа: Башкирский гос. пед. ин-т, 1985. С.512.
50. Дамениа О.Н. Воспитание мышления. Сухуми: Алашара, 1981. 135с.
51. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. К.: Райдуга, 1994. 61с.
52. Дроботун М.М. та ін. Психодіагностика та розвиток пізнавальної сфери: Навч.-метод. посібник. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. 74с.
53. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей / РАН. Ин-т психологии. М.: Academia, 1996. 216 с.
54. Дуранов М.Е., Гостев А.Г. Исследовательский подход к профессиональной педагогической деятельности. Челябинск: ЧТУ, 1996. 70с.
55. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. Пер. с англ. Никольской Н.М. ∕ Под ред. Виноградова Н.Д. М.: Совершенство, 1997. 208с.
56. Жигайло Н.І. Психологічна орієнтація процесу засвоєння підлітками математичних понять: Дис. ... канд. психол. наук. К., 2001. 159с.
57. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. М.: Педагогика, 1987. 159с.
58. Загвязинский В.И. Противоречия процесса обучения. - Свердловск, 1971. 182с.
59. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника // Педагогика и психология. 1982. №1. 96с.
60. Занков Л.В. Избранные педагогические труды. М.: Педагогика, 1990. 418с.
61. Захарова И.А. Формирование интеллектуальной культуры старшеклассников средствами математики: Дисс. канд. пед. наук. Луганск, 1999. 167с
62. Здравомислов А.Г. Потребности, интересы, ценности. М.: Наука, 1986. 351с.
63. Иванов Р.И. Развитие мышления школьников в процессе выполнения ими учебно-логических заданий: Учеб. пособие для студентов. Куйбышев, 1978. 72с.
64. Иконникова С.Н. Диалог о культуре. Л.: Лениздат, 1987. 205с.
65. Ильницкая И.А. Проблемные ситуации и пути их создания на уроке // Педагогика и психология, 1985. №1. 80с.
66. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. М.: Просвещение, 1968. 373с.
67. Каган М.С. Философия культуры. СПб: Петрополис, 1996. 414с.
68. Каган М.С. Человеческая деятельность. Опыт системного анализа. М.: Политиздат, 1974. 328с.
69. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 200с.
70. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования. / Под ред. М.Н.Скаткина, В.В.Краевского. М.: Педагогика, 1978. 208с.
71. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. К.: Либідь, 1994. 116с.
72. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач: Дис. ... докт. психол. наук. К., 2000. 354с.
73. Коган Л.Н. Проблемы исследования целостности культуры. М.: Мысль, 1992. 264с.
74. Кожевников В.М. и др. Педагогическое и ученическое творчество в школьном обучении. Макеевка: Макеевский экон.-гуманит. ин-т., 1998. 184с.
75. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989. 254с.
76. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Наука, 1975. 720с.
77. Коробов Є.Т., Распопов І.В. Навчальна інформація: Шляхи та прмйоми поліпшення її розуміння: Навч. посіб. Д.: РВВ ДНУ, 2001. 60с.
78. Коротяев Б.И. Учение процесс творческий: Из опыта работы. 2е изд., доп. и испр. М.: Просвещение, 1989. 159с.
79. Костюк Г.С., Балл Г.А. Категория задачи и ее значение для психолого-педагогических исследований // Вопросы психологии. 1977. № 3. С. 22-23.
80. Краткий психологический словарь. / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского М.: Политиздат, 1985. 431с.
81. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского и М.Г.Ярошевского; ред.-сост. Л.А.Карпенко. 2-е изд., расшир., испр. и доп. Ростов-на-Дону: ФЕНИКС, 1998. 512с.
82. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. М.: Просвещение, 1976. 303с.
83. Крутий Е.Н. Формирование диалогичности как средства интеллектуального развития старшеклассника: Дисс. канд. психол. наук. Харьков, 1998. 151с.
84. Крюкова Е.А. Личностно-развивающие образовательные технологии: Природа, проектирование, реализация: Моногр. Волгоград: Перемена, 1999. 196с.
85. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. М.: РОУ, 1996. 180с.
86. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. М.: Педагогика, 1971. 230с.
87. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989. 127с.
88. Лаврешина Г.Ю. Формування логічної культури старшокласників у процесі навчання: Дис. ... канд. пед. наук. Кривий Ріг, 2000. 151с.
89. Ладенко И.С. и др. Формирование творческого мышления и культивирование рефлексии. Новосибирск: Ин-т истории, филологии и философии АН СССР, 1990. 66с.
90. Лазаревский С.В. Формирование общеучебных интеллектуальных умений у старшеклассников: Дисс. ... канд. пед. наук. М., 1990. 156с.
91. Ларин А.Е. Обучение. Воспитание. Творчество. М.: Высш. школа, 1977. 256с.
92. Лейтес С.Н. Умственные способности и возраст. М.: Педагогика, 1971. 279с.
93. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Московского ун-та, 1981. 584с.
94. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения. М.: Знание, 1976. 64с.
95. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 186с.
96. Лернер И.Я. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам. М.: Педагогика, 1972. 240с.
97. Лернер И.Я. Проблемное обучение. М.: Знание, 1974. 304с.
98. Лисица Г.Г. Организация учебной деятельности старшеклассников с повышенной обучаемостью: Дисс. канд. пед. наук. К., 1990. 126с.
99. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. Харків: Основа, 1991. 111с.
100. Ломако Л.М. Формирование оценочных умений у подростков в обучении: Дисс. канд. пед. наук. К., 1992. 146с.
101. Лук А.Н. Мышление и творчество. М.: Политиздат, 1976. 143с.
102. Лук А.Н. Психология творчества. М.: Наука, 1978. 127с.
103. Лук А.Н. Учить мыслить. М.Знание, 1975. 96с.
104. Ляудис В.Я. Инновационное обучение и наука. - М.: РАО, 1992. 52 с.
105. Малахов В.А. Основания философского анализа творчества: деятельность культура человек. // IV семинар по проблемам методологии и теории творчества. Симферополь, 1984. С.11-13.
106. Маркарян Э.С. О генезисе человеческой деятельности и культуры. Ереван, 1973. 146с.
107. Маркова А.К., Лидерс А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. Петрозаводск: Квалификация, 1992. 180с.
108. Маркс К. Экономико-философские рукописи 1844 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 42. С. 41-144.
109. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики. СПб.: Евразия, 1997. 430 с.
110. Матюшкин A.M. Концепция творческой одаренности // Вопр. психологии. 1989. №6. С. 29-33.
111. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Педагогика, 1972. 375с.
112. Махмутов М.И. Проблемное обучение. М.: Педагогика, 1975. 368 с.
113. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника: Избранные психол. труды. М.: Педагогика, 1989. 219с.
114. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Радянська школа, 1983. 96с.
115. Николай Кузанский. Сочинения, т. I. М.: Мысль, 1979. 488 с
116. Овчинников В.Ф. Репродуктивное и продуктивное в структуре творчества как общественного явления // IV семинар по проблемам методологии и теории творчества. Симферополь, 1984. С.40-42.
117. Овчинников В.Ф. Творчество как единство репродуктивной и продуктивной деятельности. // Вестник МУ. 1989. №1. С.15-22.