ІСТОРИЧНЕ МИСЛЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: СОЦІАЛЬНО ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Білан Світлана Іванівна

УДК:141.7:159.955-057.87

ІСТОРИЧНЕ МИСЛЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ:
СОЦІАЛЬНОФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Воловик Віталій Іванович,
доктор філософських наук, професор

Запоріжжя  2012

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ……………………...9
1.1. Ґенеза історичного мислення та його філософська рефлексія………….....9
1.2. Сутність феномена історичного мислення і основний зміст поняття…...39
1.3. Структура, функції та особливості історичного мислення учнівської молоді…………………………………………………………………………….62
РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОМІРНИЙ ХАРАКТЕР РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ……………………………....................77
2.1. Традиція як прояв буття минулого і фактор формування історичного мислення учнівської молоді………….. ………………………………………..77 2.2. Взаємозв’язок традицій і новаторства як закономірність розвитку історичного мислення учнівської молоді України…………………………...109
РОЗДІЛ 3. ДЕТЕРМІНАНТИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ............................................................................139
3.1. Філософська рефлексія традицій життєдіяльності сучасного українського суспільства як важлива умова оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді………………………..……………………………………...139
3.2. Удосконалення змісту історичної освіти  визначальний фактор оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді України………………………………………………………………………….162
ВИСНОВКИ.........................................................................................................177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................181

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проголошення незалежності України, з одного боку, сприяло зростанню інтересу співгромадян нашої держави до минулого українського народу, а з іншого – значно ускладнило процес розвитку відображення його в науковій та навчальній літературі, художніх творах, розширивши коло мисленневих моделей історичного буття різних за ступенем їх адекватності, відповідності об’єкту пізнання. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність оновлення існуючих методологічних підвалин усвідомлення сучасних мисленневих моделей історичного буття, пошук таких принципів, які б склали надійну основу для оцінки подій нашого минулого, максимально наближеної до істини, а також нагальну потребу оволодіння ними суб’єктами історичного пізнання. Відтак особливої актуальності набуває соціально-філософський аналіз історичного мислення учнівської молоді, яка, усвідомлюючи історичне буття в сучасних умовах, здійснює вибір життєвих пріоритетів від яких значною мірою буде залежати майбутнє суспільства, яке перебуває на етапі трансформації.
Водночас сучасні тенденції суспільно-політичного розвитку України активізують необхідність модернізації змісту історичної освіти, важливими умовами якої є реалізація на практиці теоретичних напрацювань щодо змісту історичної освіти, оновлення програм та державних стандартів (Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття)», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст., Концепція безперервної історичної освіти, Концепція викладання історії України в школі) на основі врахування світового досвіду виховання молодого покоління та власних педагогічних традицій. Крім того, соціально-практична актуальність дослідження визначається потребою розробки методологічної бази прийняття управлінських рішень стосовно розвитку освіти, пошуку нових підходів до відбору і структурування змісту історичної освіти, обґрунтування мети та функцій історії як навчального предмету, який би сприяв формуванню наукового історичного мислення, а також світогляду учнівської молоді, її соціальної ідентифікації та соціалізації в умовах становлення незалежності України.
Науковий інтерес до подолання однобічності в осмисленні минулого знайшов своє відображення у філософських працях європейських дослідників М. Данилевського, А. Тойнбі, Р.Дж. Колінгвуда, М. Хайдеггера, М. Крома [91; 259; 128; 277; 145] Поліфонія в тлумаченні історичного минулого детермінує пошук синтетичної моделі до осмислення історії (Й. Рюзен, В. Вжосек) [240; 297] та альтернативних підходів, моделей історичного мислення вітчизняними дослідниками (В. Андрущенко, І. Бойченко, І. Бичко, В. Воловик, Г. Горак, Р. Додонов, В. Жадько) [6; 7; 44; 28; 61; 62; 63; 64; 65; 66; 78; 102; 111].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної цільової програми № 0109У002518 Міністерства освіти і науки України «Удосконалення методології соціального пізнання, змісту і методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ» (Наказ МОН України № 1043 від 17.11.2008 р.). і планів науково-дослідницької роботи кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у системному соціально-філософському аналізі історичного мислення учнівської молоді і виявленні детермінант оптимізації його розвитку в умовах становлення незалежної України.
Відповідно до визначеної мети робота має вирішувати такі завдання:
- проаналізувати ґенезу історичного мислення засобами філософської рефлексії;
- експлікувати сутність феномена історичного мислення та основний зміст поняття, що його позначає;
- розкрити структуру, функції та особливості історичного мислення учнівської молоді;
- встановити роль традицій у формуванні і розвитку історичного мислення учнівської молоді;
- обґрунтувати закономірний характер розвитку історичного мислення учнівської молоді;
- експлікувати філософську рефлексію традицій життєдіяльності українського суспільства як важливу умову оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді;
- виявити визначальний фактор оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді в умовах становлення незалежної України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є теоретичні моделі історичного мислення.
Предметом дослідження виступають основні детермінанти оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді.
Методи дослідження визначені складністю об’єкта дослідження, особливостями соціальної ідентифікації учнівської молоді в умовах трансформації українського суспільства. В роботі використовується парадигмальний підхід, який конкретизувався загальнологічними та діалектичним, історичним, синергетичним, системним, герменевтичним, структурним, порівняльним методами. Парадигмальний підхід сприяв формуванню моделі традицій історичного мислення учнівської молоді. Еволюція історичного мислення розглядається як суперечливий процес становлення різних типів історичного мислення учнівської молоді, що актуалізує використання діалектичного методу. Історичний метод дозволив висвітлити сутність явища в закономірному історичному розвитку та зв’язку з конкретними умовами. Синергетичний метод сприяв дослідженню історичного мислення учнівської молоді в ситуаціях невизначеності, появи нових умов, альтернативних можливостей. Системний метод дозволив розглянути досліджуваний феномен як систему взаємопов’язаних елементів, що зазнає впливу зовнішнього середовища. Герменевтичний метод використовувався при вивченні різних позицій дослідників та сприяв їх використанню щодо дослідження феномена історичного мислення учнівської молоді. Структурний метод дозволив конкретизувати основні елементи історичного мислення та встановити взаємозв’язки між ними. Порівняльний метод дав можливість використати наявний світовий та український досвід для пошуку детермінант оптимізації історичного мислення учнівської молоді в умовах сучасної дійсності.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором теми дослідження, яка ще не отримала в Україні системного висвітлення, метою і науково-теоретичними завданнями. Результати дослідження, що резюмують наукову новизну, можна сформулювати у вигляді таких положень:
Вперше:
- визначено зміст поняття «історичне мислення учнівської молоді», яке тлумачиться як особлива духовна діяльність людини, спрямована на усвідомлення минулого і обумовлюється потребами її соціальної ідентифікації, визначення життєвої позиції, програм поведінки на майбутнє;
- розкрита структура, функції, особливості історичного мислення учнівської молоді, детерміновані закономірностями педагогічного процесу;
- обґрунтовано взаємозв’язок традицій і новаторства як закономірність формування та розвитку історичного мислення учнівської молоді.
Дістало подальшого розвитку:
- системне дослідження ґенези історичного мислення, її філософської рефлексії, за допомогою обґрунтування необхідності вироблення синтетичної моделі історичного мислення, яка б поєднувала протилежні підходи у цілісну теоретичну концепцію;
- філософська експлікація ролі традицій, які є проявом буття минулого, основою формування історичного мислення учнівської молоді та значення новаторства, яке є умовою розвитку історичного мислення учнівської молоді;
- обґрунтування філософської рефлексії традицій життєдіяльності сучасного українського суспільства як важливої умови оптимізації розвитку історичної науки і історичного мислення учнівської молоді;
- розробка ідеї удосконалення змісту історичної освіти як визначального фактора оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді.
Удосконалено:
- знання про сутність феномена історичного мислення, що полягає у тісному взаємозв’язку суб’єкта історії з історичним буттям, духовне осягнення якого сприяє соціальній ідентифікації та соціалізації учнівської молоді.
Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що сформульовані в роботі висновки створюють основу для подальшого дослідження, осмислення феномена історичного мислення учнівської молоді та його розвитку в умовах незалежної України. Практичне значення одержаних результатів визначається можливостями реалізації матеріалів дисертаційного дослідження в подальших наукових розробках сутності і специфіки історичного мислення учнівської молоді, спрямованістю на удосконалення основних напрямків реформування та вдосконалення історичної освіти, в практичному використанні детермінант оптимізації розвитку досліджуваного явища. Висновки, положення, отримані в результаті дослідження, можуть стати базою для розробки концепції історичної освіти, удосконалення змісту історичної освіти, навчальних програм, курсів з історії. Результати проведеного аналізу можуть використовуватись для розробки механізму наступності його формування у вищих навчальних закладах. Особистий внесок здобувача в розробку даної теми полягає в обґрунтуванні сутності феномена і змісту поняття, встановленні структури, функцій, особливостей історичного мислення учнівської молоді.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Запоріжжя, 2005–2008 р.) та на засіданнях кафедри філософії і теорії управління Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2009-2011р.); на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми» (Запоріжжя, 2005 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Концептуальні засади сучасної історичної освіти» (Бердянськ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Толерантність міжконфесійних відносин» (Запоріжжя, 2008 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «XX Харківські політичні читання» (Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ (Запоріжжя, 2011 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 6 наукових одноосібних публікаціях, 6 з яких  у спеціалізованих фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 207 сторінках та складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 297 найменувань. Обсяг основного тексту складає 180 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Соціально-філософська думка впродовж свого існування і до XXI століття продовжує актуалізувати значення роздумів про сутність смислових факторів історичного буття людини, практичну значимість історичних знань, історичного мислення як потужних чинників консолідації суспільства, зміцнення поваги до демократичних цінностей, наявність яких у майбутніх громадян України сприятиме соціальній ідентифікації, формуванню гуманістичного виміру всіх сфер життя. Історичне мислення учнівської молоді сприяє формуванню відповідального й активного громадянина, розвитку толерантності до різноманітних розбіжностей, дає можливість розвивати інтелектуальні здібності, громадянські якості.
Результати дисертаційного дослідження дали можливість сформульовати такі висновки:
1. Проблема осмислення історичного буття має давні витоки. Певний тип історичного мислення пов’язаний з образом простору, часу, оцінкою минулого, теперішнього, прогнозуванням майбутнього, відображаючи той чи інший аспект історичної дійсності. Основні типи розуміння історії є абстракціями, котрі демонструють тенденцію зближення, що свідчить про необхідність їх синтезу у цілісну теоретичну концепцію. Зміна дослідницьких парадигм сприяла виникненню ідеї органічної моделі історичного мислення  синтезу традиційних і новаторських підходів у дослідженні історичного процесу, усуненню наративності як основного принципу історичного мислення. Це має забезпечити вибір оптимальних шляхів і принципів імплементації наукових історичних знань у навчальний формат.
2. Історичне мислення є видом духовної діяльності, яка направлена на осмислення історичного буття, критичне ставлення до власного досвіду, що передбачає спадковість набутих історичних знань, їх фіксацію в пам’яті. Сутність історичного мислення суб’єкта історії полягає у наявності міцного стійкого зв’язку з історичним буттям, продиктованого потребою соціальної ідентифікації. Основні тенденцій розвитку історичного мислення на різних етапах життєдіяльності свідчать про визнання ролі історичних знань, історичного мислення як якісних характеристик особистості, необхідних для соціальної ідентифікації та соціалізації молоді.
3. Історичне мислення учнівської молоді тлумачиться як особлива духовна діяльність людини, спрямована на усвідомлення минулого і обумовлена потребами її соціальної ідентифікації, визначення життєвої позиції, програм поведінки на майбутнє. Це процес соціальної ідентифікації, зумовлений взаємозв’язком, перебуваючої у становленні свідомості дитини з історичним буттям, який сприяє формуванню світогляду, що має стати базисом національної самоідентифікації, прогнозування майбутнього, сприяти інтеграції та збереженню цілісності українського народу, забезпечуючи взаємозв’язок, спадкоємність поколінь, що стане своєрідним підґрунтям становлення громадянина незалежної України.
4. Зміст історичного мислення розкривають такі категорії соціальної філософії як «історична свідомість», «історична пам’ять», «історична правда», «історичне пізнання», «історичне буття». Основними структурними компонентами історичного мислення учнівської молоді виступають принципи та методи мислення, способи аналітико-синтетичного мислення, досвід творчої діяльності. Важливою особливістю досліджуваного феномена є те, що учнівська молодь ще не включена в активну діяльність, не є активним учасником історичного процесу. Розвиток історичного мислення здійснюється за допомогою представників старших поколінь в умовах, детермінованих закономірностями педагогічного процесу та загальними тенденціями глобалізації, гуманізації і демократизації, які активізують перегляд мети, змісту, характеру історичної освіти. Цим визначені його основні функції: соціально-пізнавальна, культуротворча, ціннісно-орієнтаційна, світоглядно-виховна, синтетична, прогностична.
5. До суттєвих ознак традицій відносять: безперервність, нерозривність, наступність, спадкоємність. Традиція як прояв буття минулого є основою і фактором формування історичного мислення учнівської молоді, а процесуальний характер їх розвитку відображає взаємозв’язок з новаторством. Перехід на більш якісний рівень розвитку історичного мислення учнівської молоді забезпечується функціонуванням зв’язків перетворення та відтворення. Новаторство забезпечує умови розвитку досліджуваного явища, оскільки сприяє руйнації застарілих традицій та утворенню нових, що відповідають сучасному історичному етапу.
6. Процес розвитку історичного мислення учнівської молоді носить спрямований, незворотний характер, передбачаючи поступальні переходи на більш високий, якісно новий рівень з урахуванням спадкового збереження позитивної основи попередніх етапів. За допомогою дії механізму історичної пам’яті накопичений історичний досвід осмислення минулого, закріплений в традиціях, зберігається, систематизується, відтворюється і передається з покоління в покоління. Взаємозв’язок традицій і новаторства є закономірністю розвитку історичного мислення учнівської молоді, що сприяє формуванню його нових якостей, забезпечуючи в такий спосіб адекватність відбиття в історичній свідомості змін, притаманних історичному буттю.
7. Філософська рефлексія традицій життєдіяльності сучасного українського суспільства є умовою оптимізації розвитку історичної науки, освіти, історичного мислення, джерелом визначення стратегії розвитку сучасної історичної освіти та історичного мислення учнівської молоді. Цей процес повинен бути направлений на звільнення від застарілих традицій, які гальмують поступальний розвиток держави та закріплення тих традицій, які відповідають потребам суспільства і консолідують його на розв’язання завдань утвердження фактичної незалежності України.
8. Центральною проблемою історичної освіти, яка потребує розв’язання з сучасних наукових позицій є удосконалення змісту історичної освіти, що виступає важливим фактором оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді. Модернізація змісту історичної освіти повинна здійснюватись на основі синтезу існуючих підходів до осмислення історичного процесу, що ставить в центр уваги людину. Пріоритетна мета історичної освіти повинна визначатися на основі загальнолюдських, національних цінностей та толерантного ставлення не лише до своєї, а й до інших культур. Основу історичної освіти складають психолого-педагогічні підходи: особистісно-орієнтований, компетентнісний, діяльнісний, комплексний. Змістовими принципами історичної освіти повинні бути: загальнонауковий, полікультурний, конкретно-історичний, альтернативно-проблемний, аксіологічний. Важливими умовами модернізації змісту історичної освіти є впровадження результатів наукової діяльності вчених історичної науки у зміст історичної освіти, затвердження концепції історичної освіти, оновлення змісту навчальних програм, державних стандартів, підручників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Августин А. Град Божий / Августин Аврелий // Антология мировой философии: в 4т. – М. : «Мысль», 1969. – Т.1. Ч.2. – С. 581– 605.
2. Августин А. Исповедь / Августин Аврелий. – М. : «Мысль», 1991. – 248 с.
3. Автономова Н. С. Культура, история, память / Н. С. Автономова, Ю. Н. Караулов, Ю. А. Куравлев // Воросы философии. – 1988. – № 3. – С. 71–87.
4. Адорно Т. Проблемы философии морали / Т. Адорно ; [пер. с нем. М. Л. Хорькова] – М. : Республика, 2000. – 329 с.
5. Адорно Т. Теорія естетики / Т. Адорно ; [пер. з нім. П. Таращука] – К. : Видавництво С.Павличко, «Основа», 2002. – 518 с.
6. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій [для вузів] / В. П. Андрущенко, М. Л. Михальченко [2-е вид.]. – К. : Видавництво «Генеза», 1996. – 368 с.
7. Андрущенко В. П. Філософія освіти: поняття і предметне поле / В. П. Андрущенко // Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. – К. : Знання України, 2004. – С. 351–366.
8. Анисимов О. С. Духовная жизнь первобытного общества / О. С. Анисимов. – М. – Лен. : Издательство «Наука», 1966. – 238 с.
9. Анисимов А. Ф. Исторические особенности первобытного мышления / А. Ф. Анисимов. – Л. : Наука, 1971. – 137 с.
10. Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства, XIV- XVII в / АПН СССР ; [сост. биогр. почерки, комент. Бабишина С. Д, Лекторова Б. Н.; вступ. ст. Лихачева Д. С., Прохорова Г. М. Редкол. тома: Егоров С. Ф. и другие]. – М. : Педагогика, 1985. – 367 с.
11. Антология педагогической мысли России II п. XIX – начало XX в. / АПН СССР ; [вступ. ст., биогр. комент. П. А. Лебедева]. – М. : Педагогика, 1990. – 603 с.
12. Асмус В. Ф. Античная философия / В.Ф. Асмус.  [3-е изд.]. – М. : Высшая школа, 1999. – 400 с.
13. Асмус В. Ф., Фихте Ф. Учение о человеке и обществе // Антология мировой философии: в 4-х томах. – М. : «Мысль», 1971. – Т.3. – С. 231–243.
14. Антонович В. Коротка історія Козаччини / В. Антонович. – К. : Україна, 2004, – 304 с.
15. Ахундов М. Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М. Д Ахундов. – М. : «Наука», 1982. – 222 с.
16. Баранівський В. Ф. Збірник наукових праць: Філософія. Політологія. Освіта і культура. Військова справа / В. Ф. Барановський. [передм. В. С. Муляви; упоряд., переклад на англ. Л. І.Баранівської] – К. : НАОУ, НДЦ ГП ЗСУ, «Міленіум», 2005. – 538 с.
17. Барг М. А. Категории и методы исторической науки / М. А Барг. – М. : «Наука», 1984. – 342 с.
18. Барг М. А. Цивилизационный подход к истории / М. А. Барг // Коммунист. – 1999. –№ 3. – С. 18–24.
19. Баханов К. О. Проблема визначення мети і завдання шкільної освіти / К. О. Баханов // Історія в школах України . – 2002. – №.1. – С. 9–44.
20. Баханов К. О. Традиції і новації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник / К. О. Баханов. – Запоріжжя : Просвіта, 2002. – 107 с.
21. Бахтин М. В. Историческое мышление в эпохи катастроф / М. В. Бахтин // Сборник материалов конференции. – СПб. : Социальный кризис и социальная катастрофа. – «Санкт-Петербургское философское общество», 2002. – С. 103–106.
22. Бэкон Ф. Афоризмы / Ф Бекон. Сочинения : В 2 т. 2-е испр. и дополн. изд. [сост. общ. ред. и вступ. статья А. Л. Субботина]. – М. : «Мысль », 1978. – Т.2. – С. 12–21.
23. Бэкон Ф. Об истолковании природы или о царстве человека / Ф. Бэкон. Сочинения : В 2 т. 2-е испр. и дополн. изд. [сост. общ. ред. и вступ. статья А. Л. Субботина]. – М. : «Мысль », 1978. – Т.2. – 575 с.
24. Белинский В. Г. Избранные педагогические сочинения / В. Г.Белинский ; [под ред. А.Ф.Смирнова]. – М. : Педагогика, 1989. – 288 с.
25. Бердяев Н. А.Смысл истории / Н. А. Бердяев. – М. : Мысль, 1990. – 774 с.
26. Бердяев Н. А. Судьба человека в современном мире / Н. А. Бердяев // Новый мир. – 1990. – № 1. – С. 207–211.
27. Бердяев Н. А. Философия свободы / Н. А. Бердяев. – М. : Правда, 1989. – 601 с.
28. Бичко А. К. Історія філософії / А. К. Бичко, І. В. Бичко, В. Г. Табачковський. – К. : Либідь, 2004. – 408 с.
29. Білан С. І. Детермінанти оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді в умовах реформування змісту історичної освіти / С. І. Білан // Нова парадигма : [Журнал наукових праць] / [Гол ред. В. П. Бех]. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – Вип. 59. – С. 56–67.
30. Білан С. І. Зміст історичної освіти  детермінанта оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді / С. І. Білан. // Концептуальні засади сучасної історичної освіти / Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару / Збірник документів і наукових праць [За ред. К. О. Баханова]. – Бердянськ : БДПУ, 2007. – С. 211–219.
31. Білан С. І. Історичне мислення молоді: сутність і зміст поняття / С. І. Білан // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини / [Гол. ред. В. І. Воловик]. – Запоріжжя : Прем’єр, 2005. – Вип. 14. – С. 184–192.
32. Білан С. І. Історичне мислення учнівської молоді / С. І. Білан // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – КиївЗапоріжжя : Просвіта, 2005. – С.104–105.
33. Білан С. І. Історичне мислення молоді як важливий фактор розвитку політичної культури особистості / С. І. Білан // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: [Збірник статтей і тез за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції  XX Харківські політологічні читання, 2008 р., Харків]. – Харків : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування. АПрН України, 2008. – С.54–56.
34. Білан С. І. Історичне мислення молоді як чинник формування міжконфесійної толерантності / С. І. Білан // Толерантність міжконфесійних відносин. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / Міністерство освіти та науки України, Запорізька державна інженерна академія [За заг. ред. А. М. Колодного, В. С. Калюжного]. – Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2008. – С. 87–94.
35. Білан С. І. Структура, функції та особливості історичного мислення учнівської молоді / С. І. Білан // Гілея: [науковий вісник]. Збірник наукових праць / [Гол. ред. В. М. Вашкевич]. – К. : ВІР УАН, 2011. – Вип. 50. – С. 574–580.
36. Білан С. І. Традиція як фактор розвитку історичного мислення учнівської молоді / С. І. Білан // Культурологічний вісник : Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини / [Гол. ред. В. І. Воловик]. – Запоріжжя : «Просвіта», 2006. – Вип. 17. – С. 136–143.
37. Білан С. І. Філософська рефлексія  джерело визначення стратегії розвитку сучасної історичної освіти та історичного мислення учнівської молоді / С. І.Білан // Культурологічний вісник : Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини / [Гол. ред. В. І. Воловик]. – Запоріжжя: «Просвіта», 2008. – Вип. 21 – С. 160–166.
38. Білан С. І. Філософська рефлексія стану традицій сучасного українського суспільства  джерело оптимізації розвитку історичної науки і історичного мислення / С. І. Білан // Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції 21-22 квітня 2011 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : КСК-Альянс, 2011. – С.103–104.
39. Білан С. І. Формаційний і цивілізаційний підходи до історії / С. І Білан // Збірник наукових праць : Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії / [Гол.ред. В. Г. Воронкова]. – Запоріжжя : ЗДІА, 2006. – Вип. 24. – С. 185–199.
40. Білодід Ю. М. Філософія: український світоглядний аспект: [навч. пос.] / Ю. М Білодід. – К. : «Кондор», 2006. – 356 с.
41. Блок М. Апология истории или ремесло историка / М. Блок. – М. : Наука, 1986. – 248 с.
42. Боден Ж. Метод легкого изучения истории / Ж. Боден // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М. : «Мысль», 1969. – Т.1– С. 141–144.
43. Бойко О. Д. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / О. Д. Бойко // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 6.
44. Бойченко І. В. Філософія історії [підручник] / І. В. Бойченко. – К. : Знання, 2000. – 123 с.
45. Болингброк. Письма об изучении и пользе истории / Болингброк ; [перевод С.М.Берковской]. – М.: Наука, 1978. – 378 с.
46. Большая советская энциклопедия / [под ред. А. М. Прохорова, 3-е изд.]. – М. : Изд-во «Советская энциклопедия», 1974. – Т. 16. – 615 с.
47. Боянівська М. Б. Освіта, книгописання, книгозбірні / Історія української культури. – Т 2. [Електронний ресурс] / М.Б. Боянівська.  Режим доступу : http:// izbornyk.narod.ru/istkult2/ikult2.htm
48. Варзар І. М. Історіологізм політолого-етнологічного мислення / І. М. Варзар // Мала енциклопедія етнодержавознавства НАН України. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького [редкол. : Ю. І. Римаренко (відп.ред.) та ін.]. – К. : Довіра : Генеза, 1996. – С. 516–517.
49. Вашкевич В. М. Історична свідомість студентської молоді: ціннісно-світоглядні орієнтири [Навч. посіб. для вищ. навч. закл.] / В. М. Вашкевич – К.: Світогляд, 2010. – 274 с.
50. Величко С. Літопис: твір укр. іст.-мемуарної прози XVII-XVIIIст. / Самійло Величко ; [відп.ред.О. В. Мишанич; вступ. ст., комент. В. О. Шевчука.] – К. : Дніпро, 1991. – 369 с.
51. Верменич Я. До дискусії про концепцію синтетичної «історії України» / Концептуальні проблеми вітчизняної історії [Електронний ресурс] / Я. Верменич // Історія України: маловідомі імена, події, факти. – 2010. – Вип. – 36. – С.63–72. – Режим доступу до журналу: http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/ dspace/handle/123456789/12441.
52. Верменич Я. В. Мікроісторія як проблемне поле соціогуманітарних досліджень / Я. В. Верменич // Український історичний журнал. – 2010. – № 4. – С. 156–169.
53. Верстюк В. Ф. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / В. Ф. Верстюк // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 5.
54. Винарчук Т. В. Історична компаративістика: специфіка наукового дослідження / Т. В. Винарчук // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конф., 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ – Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 107–109.
55. Винар Л. Михайло Грушевський історик і будівничий нації / Л. Винар. – Нью-Йорк, Торонто, Київ. : Фундація ім. О.Ольжича, 1995. – 182 с.
56. Вишенський Іван. Твори / Іван Вишенський ; [з книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і примітки В. Шевчука.] – К. : Дніпро, 1986. – 286 с.
57. Велесова книга. Волховник / [перекл. і релігійний коментар Г. Лозко.] – К. : «Либідь», 1994. – 364 с.
58. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе нации / Дж. Вико. – Л. : Худ. Литература, 1940. – 619 с.
59. Виндельбанд В. От Канта до Ницше / В. Виндельбанд ; [пер. нем. под ред. А. И. Введенского.]. – М. : «Канон-пресс», « Кучково поле», 1998 . – 496 с.
60. Виндельбанд В. Философия культуры: избранное / В. Виндельбанд. – М.: Юрист, 1994. – 350 с.
61. Воловик В. І. Взаємозв’язок соціальної філософії і суспільно-гуманітарних наук / В. І. Воловик // Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конф., 21-22 квітня 2011 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : КСКАльянс, 2011. – С. 13–15.
62. Воловик В. І. Вступ до філософії: [навчальний посібник] / В. І .Воловик. – Запоріжжя : Просвіта, 2002. – 160 с.
63. Воловик В. І. Історія філософії: конспект лекцій: [навчальний посібник] / В. І. Воловик [під заг. ред. Воловика В. І.] . – Запоріжжя : ЗДУ, 1996. – 300 с.
64. Воловик В. І. Методологія історичного пізнання: традиції і новаторство / В. І. Воловик // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конф., 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 15–22.
65. Воловик В. І. Філософія історії. Курс лекцій [для студентів вузів] / В. І. Воловик. – Запоріжжя : «Просвіта», 2004. – 140 с.
66. Воловик В. І. Філософія педагогіки / В. І. Воловик. – Запоріжжя : «Просвіта», 2003. – 152 с.
67. Габриэль-Бонно Де Мабли. Об изучении истории / Де Мабли Габриэль-Бонно. – М. : Изд-во «Наука» 1993. – 414 с.
68. Гадамер Х.- Г. Истина и метод / Х. - Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
69. Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості [пос. для викладачів] / К. Галлагер. – К. : Основа, 1998. – 47 с.
70. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии // Г. В. Ф. Гегель. Сочинения. Книга вторая.– М. : Партиздат, 1932. – Т.10. – 490 с.
71. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання / К. А. Гельвецій ; [перекл. з франц. В. Підмогильного]. – К. : Основи, 1994. – 416 с.
72. Герасимчук А. А. Курс лекцій з філософії / А. А. Герасимчук, З. І. Тимошенко. – К. : Основи, 1999. – 350 с.
73. Геродот. История в девяти книгах / Геродот ; [перев. и прим. П. А.Стратановского]. – Л. : Изд-во «Наука», 1972. – 598 с.
74. Гессен С. И. Основы педагогики / С. И. Гессен ; [отв. ред. и сост. П. В. Алексеев]. – М. : Школа–Пресс , 1995. – 448 с.
75. Гоголь Н. В. О преподавании всеобщей истории. Собрание сочинений: в 7 т / Н. В. Гоголь. – М. : Худож. лит. – 1986. – Т.6– 543 с.
76. Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні : проблеми оновлення / М. Ф. Головатий. – К. : «Наукова думка», 1993. – 242 с.
77. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 331 с.
78. Горак Г. І. Філософія / Г. І. Горак, Г. І. Ящук. – К. : Вілбор, 1998. – 272 с.
79. Горак В. С. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / В. С. Горак // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С.10.
80. Горський В. С. Философские идеи в культуре Киевской Руси XI-нач. XIII в. / В. С. Горський. – К. : «Наукова думка», 1988. – 211 с.
81. Григор’єв-Наш. Історія України в народних думах та піснях : [для середнього та старшого віку] / Григор’єв-Наш. – К. : Веселка, 1993. – 271 с.
82. Грушевський М. С. З нашого культурного життя / М. С. Грушевський // Грушевський М. С. Наша політика. – Львів: з друкарні НТШ, 1911. – С. 89–206.
83. Грушевський М. С. На порозі нової України. Статті і джерельні матеріали / М. С. Грушевський. – Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992. – 278 с.
84. Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С Грушевський. – К. : «Наукова думка», 1991. – 541 с.
85. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. С. Грушевський. – К. : т-во «Знання України», 1991. – 240 с.
86. Губман Б. Л. Смысл истории : очерки современных западных концепцій / Б. Л. Губман. – М. : Наука, 1997. – 190 с.
87. Гуляев В. Первичные цивилизациии и методика изучения исторического процесса / В. Гуляев // Новая и новейшая история. – 1996. – №4 . – С.12–15.
88. Гуревич А. Я. Историческая наука и историческая антропология / А. Я. Гуревич // Вопросы философии. – 1998 . –№ 1. – С. 56–70.
89. Гуревич А. Я. Представления о средневековой Европе. История и психология / А. Я. Гуревич. – М. : Наука, 1971. – 362 с.
90. Дамаскин Йоан. Точное изложение православной веры. [Електронний ресурс] / Йоан Дамаскин. – Режим доступу: /http://www.pravoslavieto.com/books/ Damascene/ tochn.
91. Данилевский Н. Я. Россия и Европа / Н. Я. Данилевский ; [сост. послесловия и коментариии С. А. Вайгачева]. – М. : Книга, 1994. – 574 с.
92. Дашкевич Я. Шотландія і Україна, або про межі історичного компаративізму / Я. Дашкевич // Схід-захід: Історико-культурологічний збірник. Спеціальне видання «Russia et Britannia»: Імперія та нації на окраїнах Європи. – Х., 2001. – Вип. 4. – С. 120–130.
93. Дворецкая И. А. Италия на рубеже епох: судьбы образования на заре Средневековья / И.А. Дворецкая // Западноевропейкая средневековая школа и педагогическая мисль : [сб. научных трудов АПН СССР]. – М. : АПН СССР, 1989, – С. 5–25.
94. Декарт Р. Рассуждение о методе / Р. Декарт: [соч.: в 2т.]. – М. : Политиздат, 1989. – Т. 1 . – 452 с.
95. Державний стандарт загальної середньої освіти : історія: / Проект //Освіта України. – 1997. – № 30. – С. 3–8.
96. Державна національна програма «Освіта» / «Україна» XXI ст. – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.
97. Дильтей В. Возникновение герменевтики / В. Дильтей //Философия и социологическая мысль, 1996. – № 3–4. – С. 167–194.
98. Джуринский А. М. История образования и педагогической мысли / А. М. Джуринский . – М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003 . – 400 с.
99. Дмитрієнко М. Геортологія в системі спеціальних історичних дисциплін: Теорія, джерела, та методи дослідження / М. Дмитрієнко Я. Солонська. – УГЖ. – 2002. – № 4. – С. 58–61.
100. Добронравова І. Ідеали і типи наукової раціональності [Електронний ресурс] / І.Добронравова. – Режим доступу :
www.philsci.univ.kiev.ua/... /dobr2.html
101. Добронравова І. Некласична раціональність для нелінійної науки [Електронний ресурс] // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 29. / І. Добронравова. – Режим доступу до журналу:
www.philsci.univ.kiev.ua /.../dobr2.html
102. Додонов Р. А. Этническая ментальность: опыт социально-философского исследования / Р А. Додонов. – Запорожье : РА «Тандем-У», 1998. – 205 с.
103. Додонов Р. А. К вопросу о модусах времени / Додонов Р. А. // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя : Просвіта, 2008. – Вип. 20. – С.56–61.
104. Донцов Д. Націоналізм / Д. Донцов. – Лондон: Українська видавнича спілка, 1996. – 363 с.
105. Драгоманов М. П. Вибране: Мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / М. П. Драгоманов. – К. : Либідь, 1991. – 682 с.
106. Древнеиндийская философия. Начальный период. – М. : Политиздат, 1963. – 272 с.
107. Древнекитайская философия [собр. текстов в 2 т АН СССР. вступ. ст. В. Г. Бурова, М. Л. Титаренко]. Т.1. – М : «Мысль», 1972. – 352 с.
108. Духавнева А. В. История зарубежной педагогики и философии образования / А. В. Духавнева, Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону : Фенікс, 2000. – 480 с.
109. Д’юї Дж. Демократія і освіта / Дж.Д’юї. – Львів : Літопис, 2003. – 248 с.
110. Єременко О. М. Метафоричність філософського мислення / О. М. Єременко // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 7. – С. 72–76.
111. Жадько В. А. Плюралізм як методологічна основа пізнання суспільства / В. А Жадько // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ – Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 15–22 .
112. Жадько В. О. Феномен історичної пам’яті в контексті творчої діяльності особистості / В. О Жадько // Вища освіта України. – 2006, – №4. – С. 29–33.
113. 3ашкільняк Л. О. Вступ до методології історії / Л. О. 3ашкільняк. – Львів : Кальварія, 1996. – 96 с.
114. Ильина Т. А. Понятие «педагогическая технология» в современной буржуазной педагогике / Т. А. Ильина // Советская педагогика. – 1971. – № 9. – С. 123–125.
115. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич. – К. : Наукова думка, 1996. – 251 с.
116. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: навч.посіб. для вищ. навч. закл. [уклад. В. Литвин, В. Гусєв, А. Слюсаренко та ін.]. – К. : Вища школа, 2002. – 430 с.
117. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Упоряд. О. О. Любар ; за ред. В. Г. Кременя. – К. : Знання, КОО, 2003. – 766 с.
118. Йоке Ван дер Лью Роорд. Довгий розвиток європейської історичної освіти [Електронний ресурс] / Йоке Ван дер Лью Роорд. – Режим доступу: //www.novadoba.org.ua/data/metod/all.html.
119. Камю А. Бунтующий человек. Философия / А. Камю. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с.
120. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане / И. Кант // Антология мировой философии. В 4-томах. [Под ред. В. В. Богатова.] – М. : Мысль, 1972. – Т. 4. – С. 89–197.
121. Касьянов Г. В. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / Г. В. Касьянов. // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С.5.
122. Карсавин Л. Философия в современной культуре: новые перспективы. Материалы круглого стола / Л. Карсавин // Вопросы философии. – 2004. – № 4. – С. 12–16.
123. Касавин И. Т. Познание в мире традиций / И. Т. Касавин [Отв. ред. В. А.Лекторский.]. – М. : Наука, 1990. – 220 с.
124. Киридон А. М. Концепт «історична пам’ять» : варіативність дефініювання /А. М. Киридон // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Історія, міжнародні відносини. – Вип.3: / Гол.ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С.112–116.
125. Ковальский Н. П. Украинские летописи / Н. П. Ковальський, Ю. А. Мыцык // Вопросы истории. – 1985. – № 10. – С. 82–87.
126. Ковальченко И. Д. Колличественные методы в исторических исследованиях / И. Д. Ковальченко. – М. : Высшая школа, 1984. – 384 с.
127. Козлов Н., Толстой Л. Философия истории / Н. С. Козлов // Антология мировой философии. В 4-х томах.– М. : «Мысль», 1972. – Т.4. – С. 445–464.
128. Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Р. Дж. Колінгвуд ; [упоряд. Я. Ван Пуссен. Переклад з англ., О. Мокровицького.]. – К. : Основи, 1996. – 665 с.
129. Комаров В. О. Методичні умови формування історичного мислення учнів у процесі навчання: дис... доктора пед. наук : 13.00.02 / Комаров Володимир Олексійович. – Кривий Ріг, 1995. – 383 с.
130. Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А Коменский // Педагогическое наследие [Сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский.]. – М.: Педагогика, 1989. – С. 11–106.
131. Коменский Я. А. Пампедия / Я. А Коменский // Педагогическое наследие [Сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский.]. – М.: Педагогика, 1989. – С. 107– 137.
132. Концепція історичної освіти в середній школі // Викладання історії в школах. – 1989. – № 6. – С. 76–90.
133. Концепція та програми викладання історії України в школі (проект) [Текст] : матеріали IV та V Робочих нарад з моніторингу шк. підруч. історії України «Концепція історичної освіти» / [упоряд. та ред.: Н. Яковенко, Л. Ведмідь]. – К. : Стилос, 2009. – 128 с.
134. Корнетов Г. От первобытного воспитания к гуманистическому образованию / Г. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 216 с.
135. Корнетов Г. Педагогика / Г. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 184 с.
136. Короткий історичний словник / В. М. Даниленко, С. А. Кокін. –Запоріжжя : Прем’єр, 2001. – 320 с.
137. Корокий педагогический словарь [под ред. М. Кондакова]. – М. : Политиздат, 1984. – 280 с.
138. Косинський И. Алфавит духовный / Исайя Косинський. – К. : Тип. Печер. Лавры, 1877. – 128 с.
139. Костенко Р. В. Історичне мислення та історична свідомість як засоби формування соціальних цінностей майбутніх вчителів історії // Наукові записки: Зб. наук. ст. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Вип.59. – с.84–88.
140. Костомаров М. І. Богдан Хмельницький: історична монографія / М. І. Костомаров. [пер. з рос. Т. С. Завгородньої]. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 844 с.
141. Кривега Л. Д. Особливості сучасної методології пізнання соціальних явищ / Л. Д. Кривега // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – 2005. – Випуск 45. – С. 33– 40.
142. Кримський С. Б. Запити філософських смислів : [монографія] / С. Б. Кримський. – К. : Знання, 2003. – 239 с.
143. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії / С. Б. Кримський. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 367 с.
144. Крип’якевич І. Iсторiя української культури / І. Крип’якевич. – К. : Либiдь, 1994. – 656 с.
145. Кром М. М. Историческая антропология : Пособие к лекционному курсу. Предисловие. Становление исторической антропологи [Електронний ресурс] / М. М Кром. – Режим доступу: www.countries.ru/.../krom/index.htm.
146. Ксенофонт. Греческая история / Ксенофонт ; [пер. с греч. С. Лурье.]. – Спб. : Алетей, 2000. – 442 с.
147. Кузьмин М. Н. Школа и образование в Чехословакии / М. Н. Кузьмин. – М. : «Наука», 1971. – 258 с.
148. Кузнецов В. Н. Кондорсе. Эскиз исторической картины процесса человеческого развития / В. Н. Кузнецов // Антология мировой философии в 4-х томах. – М. : «Мысль», 1969. – Т.2. – С. 264–267.
149. Кульчицький С. В. Хода історії: нове бачення [Електронний ресурс] / С.В.Кульчицький. – Режим доступу:
www. Zerkalo Nedeli. com. ua.
150. Кульчицький С. В. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / С. В. Кульчицький // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 8.
151. Лейбенгруб П. Некоторые вопросы преподавания истории в школе / П. Лейбенгруб. – М. : Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1951. – 287 с.
152. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении / Л. Леви-Брюль. – М. : Педагогіка-Пресс, 1994. – 608 с.
153. Левківський М.В., Микитюк О.М. Історія педагогіки: [навч.пос.] / М. В. Левківський, О. М. Микитюк. [за ред. М. В. Левківського.]. – Харків.: «ОВС», 2002. – 240 с.
154. Лекторский В. А. Историческое познане / В. А. Лекторский // Свободная мысль ХХI. – 2001. – №7. – С. 32–37с.
155. Лекторский В. А. Философия в современной культуре: новые перспективы / В. А. Лекторський. Материалы круглого стола // Вопросы философии. – 2004. – № 4. – С. 4–7.
156. Ленин В. И. О кооперации / В. И. Ленин // Полн. собр. сочинений. – М. : Издательство политической литературы, 1958. –Т. 45. – С. 369–377.
157. Ленин В. И. Три источника и три составные части марксизма / В. И. Ленин // Полн. собрание. сочинений. – М. : Издательство политической литературы, 1958. –Т. 23. – С. 43–47.
158. Ленин В. И. Что делать / В. И. Ленин // Полн. собрание. сочинений. – М. : Издательство политической литературы, 1958. – Т.6. – С. 3–180.
159. Ленин В. И. Что такое «друзья народа» и как они воюют против социал-демократов / В. И. Ленин // Полн. собрание сочинений. – М. : Издательство политической литературы, 1958. – Т. 1. – С. 139.
160. Леощенко Д. І. Конкретизація змісту поняття «історична правда» / Д. І. Леощенко // Методологія соціального пізнання : здобутки й проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конф., 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 118–120.
161. Лепський М. А. Гармонізація «буття», «володіння» та «уявлення» як виклик у методології прогнозування / М. А. Лепский // Методологія соціального пізнання : здобутки й проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ-Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С.104–105.
162. Лепский М. А. Гипотеза в перспективном политическом прогнозировании / М. А. Лепский // Культурологічний вісник. Науково-теоретичній щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 21. – С.86–91.
163. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М. : Просвещение, 1981. – 190 с.
164. Лернер И. Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории / И. Я. Лернер. – М. : Просвещение, 1982. – 191 с.
165. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Знання, 1992. – 186 с.
166. Літопис руський / [пер. з давньоруського Л. Є Махновця; / відп. ред. О. В. Мишанич]. – К. : Дніпро, 1989. – 591 с.
167. Літопис Самовидця: історіографічна пам’ятка II п. XVIII ст. – К. : Наукова думка, 1971. – 207 с.
168. Липинський В. Листи до братів-хліборобів: Про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919-1926 / В. Липинський. – Нью-Йорк: Видавнича Корпорація «Булава», 1954. – 470 с.
169. Лозко Г. Велесова книга / Г. Лозко. – К. : Сварог – Такі справи, 2002. – 367 с.
170. Лозко Г. Волховник / Г. Лозко. – К. : Сварог, 2001. – 144 с.
171. Лозко Г. Етнорелігія як наукове поняття: дефініції «знання» і «віри» / [Електронний ресурс] Г.Лозко. – Режим доступу:
http://lozko.front.ru/ redact2.html.
172. Локк Д. Об управлении разумом / Д. Локк // Педагогическое наследие [сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский]. – М. : Педагогика, 1989. – С. 179–192.
173. Локк Д. Мысли о воспитании / Д. Локк // Педагогическое наследие [сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский ]. – М. : Педагогика, 1989. – С. 145–179.
174. Лосев А. Ф. Античная философия истории / А. Ф Лосев. – М. : «Наука». – 1977. – 207 с.
175. Лутай В. С. Про стан розробки концептуальних засад філософії освіти України / В. С. Лутай // Філософія освіти. – 2005. – № 1. – С. 30–37.
176. Мабли Г. Об изучении истории / Г. Мабли. – М. : Наука, 1993. – 414 с.
177. Макиавелли Н. Государь: Сочинения / Н. Макиавелли. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-ПРЕСС; Харьков: Изд-во «Фолио», 1998. – 656 с.
178. Маковельский А. О. Космогонический гимн Ригведы / А. О. Маковельский // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М.: «Мысль», 1969. – Т.1.Ч.1. – С. 71–72.
179. Маковельский А. О. Упанишады / А. О. Маковельский // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М.: «Мысль», 1969. – Т. 1.Ч. 1.– С. 79–93.
180. Маковельский А. О. Фрагменты сочинений Демокрита. Демокрит. Учение о познании / А. О. Маковельский // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М. : «Мысль», 1969. – Т. 1.Ч. 1. – С. 330–335.
181. Маркс К. Капітал / Карл Маркс // К. Маркс і Ф. Енгельс. Повне зібрання творів. – К. : Видавництво політичної літератури України, 1963. – Т. 23. – С. 23–840.
182. Маркс К. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької філософії / Карл Маркс // К. Маркс і Ф. Енгельс. Повне зібрання творів. – Київ, Видавнитво політичної літератури України, 1964. – Т. 21. – С. 257–302.
183. Маркс К. Манифест Коммунистической партии / К. Маркс, Ф. Энгельс ; [Избр. Произведения в 2-х т]. – М. : Политиздат, – 1948. – Т. 1. – С. 8–38.
184. Маркс К. Святе сімейство, або критика критичної критики / Карл Маркс // К. Маркс і Ф. Энгельс. Повне зібрання творів. – К. : Державне вид-во політичної літератури УРСР, 1963, – Т. 2. – С. 3–220.
185. Маркс К. Тезиси о Фейербахе / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Политиздат, 1977. – С. 56–66.
186. Мегилл А. Историческая эпистемология : Научная монография / А. Мегилл ; [перевод Кукарцевой М., Кащеева В., Тимонина В.]. – М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2009. – 105 с.
187. Михайлов Б. Петроглифы Каменной Могилы / Б. Михайлов. – М. : «Дикое поле» –1995. – 238 с.
188. Монте П. Посведневная жизнь египтян во времена великих фараонов / П. Монте ; [перевод с франц. Ф. Л. Мендельсона. Научн. ред. пред. примечение О. В. Томашева]. – М. : Молодая гвардия, 2000. – 465 с.
189. Монтень М. Опыты. Избранные главы / М. Монтень ; [пер. с фр., вступ. ст. Г. Косикова]. – М. : Правда, 1991. – 654 с.
190. Морган Л. Древнее общество или исследование линии человеческого прогресса от древности через варварство к цивилизации / Л. Морган [пер. с англ. М. О. Косвена]. – Л. : Изд-во Ин-та Дружбы народов Севера ЦИК СССР, 1935. – 352 с.
191. Нагорна Л. Історична свідомість у регіональному вимірі:українські реалії / Л. Нагорна // Регіональна історія України. Збірник наукових статтей. – 2011. – Випуск 5-6. – С. 61–74.
192. Нарский И., Асмус В. Гегель. Всемирная история, особенности ее развития. Философия истории, ее предмет / В. Гегель // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М.: Мысль, 1971. – Т.3. – С. 282–394.
193. Нарский И. Шеллинг. Три периода мировой истории / И. Нарский, В. Асмус // Антология мировой философии. В 4-х томах. – М. : Мысль, 1971.– Т.3– С. 243–281.
194. Огієнко І. (Митрополит Іларіон) Рятування України / І. Ог