ІСТОРІЯ ФОНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ: ЛІНГВОІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

brief description

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
Орел Анна Сергіївна

УДК 811.161’34-112

ІСТОРІЯ ФОНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ: ЛІНГВОІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, проф. В.А.Глущенко

Слов’янськ 2009

ЗМІСТ
Зміст....2
Вступ...4
Розділ 1. Лінгвоісторіографічний аспект дослідження історії фонологічних
систем східнослов’янських мов. Метод і напрями дослідження..9
1.1. Лінгвоісторіографічний аспект дослідження історії фонологічних
систем східнослов’янських мов.............11
1.2. Визначення порівняльно-історичного методу...................................27
1.3. Метод дисертаційного дослідження...............29
1.4. Напрями дослідження..............................................30
1.4.1. Передфонологічний етап..30
1.4.2. Фонологічний етап31
1. 5. Висновки..................................33
Розділ 2. Зародження історико-фонологічних ідей у мовознавстві другої
половини ХІХ ст. 20-х рр. ХХ ст. Становлення теоретико-методологічної бази
історичної фонології....34
2.1. Зародження загальнотеоретичних та методологічних засад
історичної фонології у фонетичних концепціях учених другої половини
ХІХст. 20-х рр. ХХ ст. ................................................................................37
2.2. Витоки історичної фонології східнослов’янських мов.........................58
2.3. Становлення понятійного апарату синхронічної фонології (учення
про фонематичні сутності).............................................................................67
2.4. Застосування понятійного апарату синхронічної фонології в
діахронії (учення про зміни фонематичних
сутностей).........................................................................................................79
2.5. Висновки...................................................................................................86
Розділ 3. Історія фонологічних систем східнослов’янських мов у працях
мовознавців 30-х рр. XX ст. початку XXI ст. ...........................................................91
3.1. Дослідження витоків праслов’янської фонології..................................93
3.2. Аналіз праслов’янської фонологічної системи...................................110
3.3. Особливості «давньоруського періоду» в історії фонологічних
систем східнослов’янських мов...................................................................131
3.3.1. Особливості підсистеми вокалізму в «давньоруський період»......135
3.3.2. Особливості підсистеми консонантизму «давньоруської
мови»...............................................................................................................145
3.4. Становлення фонологічних систем української, російської та
білоруської мов..............................................................................................157
3.4.1. Дослідження історії вокалічної підсистеми східнослов’янських
мов...................................................................................................................161
3.4.2. Історичний розвиток підсистеми консонантизму
східнослов’янських мов................................................................................168
3.5. Висновки.................................................................................................180
Загальні висновки.......................................................................................................187
Додатки..........................................................................................................................192
Список використаних джерел...................................................................................197

ВСТУП

Формування історико-фонологічної думки в надрах історичної фонетики відбувалося одночасно з удосконаленням методологічних принципів і підходів порівняльно-історичного мовознавства [76, с. 145]. Аналіз лінгвоісторіографічних праць, присвячених розвитку мовознавства в другій половині ХІХ ст. 20-хрр.ХХст. (Т.О.Амірової, Б.А.Ольховикова, Ю.В.Рождественського, Ф.М.Березіна, М.А.Кондрашова, І.І.Ковалика, С.П.Самійленка, Л.Г.Зубкової, В.А.Глущенка, Ю.А.Левицького [17; 28; 225; 201; 171; 107; 244] та ін.), свідчить про те, що дослідження розвитку звукової системи мови в другій половині ХІХст. 20-х рр. ХХ ст. відбувалося в історико-фонетичних студіях, а з удосконаленням методології порівняльно-історичного мовознавства в історичній фонології. На сучасному етапі розвитку мовознавства фонетичний і фонологічний аспекти вивчення звукової системи мови характеризуються тісним взаємозв’язком та доповнюють один одного. Так, певні лінгвістичні факти, висвітлені в дослідженнях з історичної фонетики, одержують фонологічне пояснення, з подальшим встановленням їхнього значення для еволюції фонологічної системи мови в цілому.
Отже, виникнення фонології як закономірного наслідку розвитку наукової думки (адже встановилася тенденція до більш глибокого тлумачення сутності досліджуваних явищ) було зумовлене формуванням нового характеру наукового мислення, пов’язаного з інтересом до мінімального об’єкта дослідження та розвитком системно-функціонального підходу до вивчення мовних явищ.
Історичну фонетику, отже, можна умовно назвати «колискою» історичної фонології, зокрема й історичної фонології східнослов’янських мов. Справедливість цього твердження доводить і той факт, що багато ідей, розроблених в історико-фонетичних студіях, стали відправними пунктами в розвитку історичної фонології [116, с. 77]. У дослідженнях учених Харківської, Лейпцизької, Московської, Казанської та Женевської лінгвістичних шкіл був закладений теоретичний та методологічний фундамент історичної фонології.
Теоретичне й практичне застосування і розвиток історико-фонологічних ідей відбувався переважно з матеріалом слов’янських мов (зокрема й східнослов’янських); й основні методологічні засади дослідження фонологічних систем у їхньому динамічному розвитку були розроблені та практично апробовані саме на слов’янському мовному матеріалі. Так, піонери діахронічної фонології Р.О.Якобсон, А.Мартіне, Н.ванВейк приділяли значну увагу вивченню слов’янських мов. З огляду на це вважаємо, що дослідження історії фонологічних систем східнослов’янських мов у лінгвоісторіографічному аспекті сприятиме визначенню методологічних основ історико-фонологічного дослідження взагалі, що у свою чергу може бути використане для розв’язання суперечливих питань історичної фонології не лише східнослов’янських, а й інших слов’янських мов, мов інших груп індоєвропейської сім’ї та мов інших сімей. Установлення умов і причин мовних змін сприятиме визначенню напрямків еволюції сучасних мов світу.
У лінгвістичній літературі не здійснювалися спроби послідовного та систематичного лінгвоісторіографічного аналізу робіт, присвячених вивченню «передісторії» та історії фонологічних систем східнослов’янських мов; витоки найважливіших відкриттів в історичному мовознавстві 30-х рр. ХХ ст. початку ХХІ ст. також не були досліджені в лінгвоісторіографічному аспекті. Отже, актуальність теми дослідження визначається браком лінгвоісторіографічного вивчення питань становлення й розвитку історичної фонології східнослов’янських мов, значністю внеску дослідників історії фонологічних систем східнослов’янських мов у мовознавство.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з фундаментальною науковою роботою кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов’янського державного педагогічного університету «Методологічні аспекти історіографії українського і російського порівняльно-історичного мовознавства», затвердженою Міністерством освіти і науки України й зареєстрованою в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації під номером 0106U001359 (науковий керівник теми доктор філологічних наук, професор В.А.Глущенко). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні бюро Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні Національної Академії наук України (протокол № 3 від 16 червня 2005 р.).
Отже, метою дисертаційної роботи є розкриття виникнення, становлення й розвитку історичної фонології східнослов’янських мов (у взаємозв’язку з генезисом та еволюцією історичної фонології взагалі) як закономірного продовження історико-фонетичних досліджень на східнослов’янському мовному матеріалі.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) дослідити зародження історико-фонологічних ідей у фонетичних студіях мовознавців другої половини ХІХ ст. 20-х рр. ХХ ст.;
2) розкрити становлення теоретико-методологічної бази історичної фонології як окремої наукової дисципліни;
3) проаналізувати погляди лінгвістів 30-х рр. ХХ ст. початку ХХІ ст. на «передісторію» та історію фонологічних систем східнослов’янських мов, простежити еволюцію цих поглядів;
4) показати, що принципово нове було внесене тим або іншим ученим у дослідження історико-фонологічних явищ;
5) виявити значущість тверджень мовознавців 30-х рр. ХХ ст. початку ХХІ ст. для сучасної історичної фонології та перспективи подальших досліджень історії фонологічних систем східнослов’янських мов.
Об’єктом дослідження є розглянута в лінгвоісторіографічному аспекті низка наукових текстів. Серед них праці з історичної фонетики східнослов’янських мов (друга половина ХІХ ст. 20-і рр. ХХ ст.), роботи, присвячені теоретичним проблемам синхронічної та історичної фонології, студії з історичної фонології східнослов’янських мов, а також з історичної діалектології, авторами яких є українські, російські й білоруські мовознавці та лінгвісти інших країн (30-ірр.ХХст. початок ХХІ ст.).
Предметом дослідження виступають історико-фонетичні та історико-фонологічні концепції лінгвістів другої половини ХІХ ст. початку ХХІ ст., у яких проаналізовано історію фонологічних систем східнослов’янських мов.
Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, причиновості, системності та загального зв’язку явищ: становлення саме цих принципів у компаративістиці зумовило розвиток історичної фонології. Відповідно до мети й завдань дослідження в роботі використано актуалістичний метод, що дає змогу за допомогою сучасних знань простежити розвиток об’єкта в минулому та передбачити деякі тенденції майбутнього розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що спроба комплексного лінгвоісторіографічного аналізу генезису історико-фонологічної думки на матеріалі східнослов’янських мов, а також розвитку теоретико-методологічної бази історичної фонології східнослов’янських мов як окремої наукової дисципліни з урахуванням еволюції поглядів мовознавців здійснена вперше. Це зумовило необхідність теоретичної розробки порушеної проблеми. У дисертації розглянуто значну кількість праць учених другої половини ХІХ ст. початку ХХІст. (405), зокрема маловідомих. Дослідження відповідних історико-фонетичних та історико-фонологічних концепцій дозволить заповнити низку прогалин у сучасних уявленнях про закономірності дослідження фонологічних систем української, російської та білоруської мов.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації сприятимуть розв’язанню актуальних проблем історіографії української, російської та білоруської компаративістики (на фонологічному рівні). Доцільним уважаємо застосування матеріалів дисертації у викладанні історії лінгвістичних учень, загального мовознавства та вступу до мовознавства, історичної граматики та історичної діалектології української, російської й білоруської мов на філологічних факультетах вищих навчальних закладів, а також у культурно-просвітній роботі.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертантом самостійно. У спільній з В.А.Глущенком рецензії на навчальний посібник Ю.Я.Бурмистровича «Найти пропавший век!» [55] здобувачеві належить аналіз значущості теорії групофонем В.К.Журавльова та відкриття Ю.Я.Бурмистровичем формули фонематичного закону для сучасного історичного мовознавства [93]. У рецензії на книгу В.К.Журавльова «Теория группофонем: Развитие группового сингармонизма в праславянском языке» [160] (рецензію написано в співавторстві з В.А.Глущенком) дисертантові належить оцінка поглядів В.К.Журавльова на основні процеси у фонологічній системі праслов’янської мови [110].
Апробація результатів дисертації. Розділи дисертаційного дослідження та робота в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов’янського державного педагогічного університету, а також на щорічних наукових конференціях цього ВНЗ (2005 2008), зокрема й на ІІІ загальноуніверситетській науковій конференції молодих учених (2006) та на науковій конференції молодих учених (2007). За темою дисертаційного дослідження прочитані доповіді на ІІІ Міжнародній конференції, присвяченій Європейському дню мов (Луганськ, 2006), на Міжнародній науковій конференції «Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення» (Горлівка, 2006), на VІІ Міжнародній науковій конференції «Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства, літаратуразнаўства, культуралогія» (Вітебськ, 2006), на ІІІ Міжнародній науковій конференції «Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках» (Дніпропетровськ, 2007), на ХІV Міжнародній лінгвістичній конференції «Язык и мир» (Ялта, 2007).

Публікації. Основні результати дисертації відбито в 14-ти публікаціях, зокрема у 8-и статтях та 2-ох рецензіях, уміщених у фахових виданнях України.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Формування теоретико-методологічної бази історичної (діахронічної) фонології (зокрема й історичної фонології східнослов’янських мов) почалося з історико-фонетичних студій учених Харківської, Лейпцизької, Московської, Казанської та Женевської лінгвістичних шкіл. Цьому сприяло становлення принципів порівняльно-історичного дослідження (історизму, причиновості, системності та загального зв’язку явищ), розрізнення синхронічного та діахронічного аспектів вивчення мови, розкриття загальних закономірностей її розвитку, визначення сутності фонетичного закону, установлення відносної хронології мовних явищ, розрізнення понять системи та структури, парадигматики та синтагматики тощо. Розвиток емпіричної бази історичної фонології східнослов’янських мов почався з досліджень учених Харківської та Московської шкіл (концепції «кількісних змін приголосних» О.О.Потебні, зв’язку вокалізму і консонантизму в історії української мови П.Г.Житецького, взаємодії вокалізму і консонантизму в історії східнослов’янських мов О.О.Шахматова).
Визнання тісного зв’язку між синхронією та діахронією (Р.О.Якобсон, М.І.Стеблін-Каменський, О.О.Реформатський та ін.), звернення до історичного аспекту дослідження фонологічної системи зумовило становлення історичної фонології як окремої наукової дисципліни. Формування понятійного апарату історичної фонології, який складається із загальнофонематичних понять та понять про зміни фонематичних сутностей, відбувалося в межах синхронічної фонології. Значний внесок у розвиток та вдосконалення теоретико-методологічної бази історичної фонології (зокрема й історичної фонології східнослов’янських мов) зробили вчені Празької лінгвістичної школи, Московської та Санкт-Петербурзької фонологічних шкіл, а також такі дослідники, як А.Мартіне, Н.ванВейк, М.І.Стеблін-Каменський, В.І.Постовалова, В.К.Журавльов, Ю.Я.Бурмистрович та ін. На особливу увагу заслуговують концепції Є.Д.Поливанова (конвергентно-дивергентна теорія звукових змін), Р.О.Якобсона (фонологічні мутації), створення формули фонетичного закону алофонного варіювання (В.К.Журавльов), відкриття фонематичного закону в його відмінності від закону фонетичного та застосування цього відкриття в практиці дослідження історії фонологічних систем ланцюга мов від праіндоєвропейської (у вигляді її протослов’янського діалекту) до сучасних східнослов’янських мов (Ю.Я.Бурмистрович).
Дослідження фонологічної «передісторії» східнослов’янських мов доцільно починати з протослов’янського та праслов’янського періодів (В.М.Чекман, В.К.Журавльов, Ю.Я.Бурмистрович, В.А.Маслова та ін.), зважаючи на спадковий характер мовних змін. Очевидною є гіпотетичність побудови фонологічної системи протослов’янського діалекту праслов’янської мови, чим і пояснюють неоднозначність поглядів мовознавців на реконструкцію як основного складу системи фонем, так і тих процесів, які в ній відбувалися (В.К.Журавльов, Ю.Я.Бурмистрович, В.А.Маслова). Аналіз низки суперечливих питань у дослідженні протослов’янської звукової системи (зокрема про, кількість рядів задньоязикових, склад придихових приголосних фонем, статус білабіальної фонеми <b>, склад підсистеми щілинних фонем (тільки <s>), статус складових та нескладових сонорних, голосних (<и̯>, <і̯>), висхідних дифтонгів тощо) з фонологічного погляду дозволив підвищити експланаторність реконструйованої моделі (О.Семереньї, Т.В.Гамкрелідзе, В’яч.Вс.Іванов, Л.К.Мошинський, С.Б.Бернштейн, Ю.Я.Бурмистрович, В.А.Маслова та ін.).
Аналізуючи дослідження сучасних фонологів, зокрема В.К.Журавльова, Ю.Я.Бурмистровича, В.А.Маслової, можна не лише відтворити протослов’янські фонологічні процеси, а й установити причиново-наслідкові ланцюги, результатом яких стало формування фонологічної системи праслов’янської мови. Наявність певних протиріч, як-от відмінність у кількості проривних та щілинних фонем, підштовхнула систему до змін. Збільшення кількості щілинних фонем, а також пов’язаний із цим процес делабіалізації голосних значною мірою змінили вигляд фонологічної системи протослов’янського діалекту та запустили в дію перші, власне праслов’янські процеси. Рефлекси таких протослов’янських та праслов’янських процесів, як делабіалізація голосних та лабіалізація (лабіовеляризація) приголосних, палаталізації та палатації приголосних, монофтонгізація дифтонгів, формування та розпад групофонем тощо послідовно простежуються у фонологічних системах сучасних східнослов’янських мов.
Спираючись на лінгвістичну спадщину своїх попередників (О.О.Шахматова, І.О.БодуенадеКуртене, Н.ванВейка, Р.О.Якобсона та ін.), В.К.Журавльов висунув гіпотезу про групофонемну будову фонологічної системи праслов’янської мови, з появою якої стало можливим говорити про фонологію праслов’янської мови як окрему наукову дисципліну. Теорія групофонем, розроблена в студіях В.К.Журавльова, є одночасно й узагальненням уже накопичених ідей, і новим словом у генетичному мовознавстві. Важливість відкриття В.К.Журавльова для дослідження праслов’янської фонологічної системи полягає в тому, що в межах теорії групофонем з’ясовано механізм та причини фактично всіх праслов’янських фонологічних процесів, зокрема палаталізацій, палатацій та йотацій, монофтонгізації дифтонгів та дифтонгічних сполучень тощо. Нове тлумачення в межах групофонемної теорії одержали й такі традиційно прасхіднослов’янські («давньоруські») процеси, як занепад редукованих, становлення категорії твердості/ м’якості тощо (Ю.Я.Бурмистрович).
Вивчення змін у підсистемі вокалізму східнослов’янських мов, визначення механізму та сутності цих змін, установлення причиново-наслідкових зв’язків є актуальними питаннями сучасних досліджень, зокрема й історико-діалектологічних. Аналіз низки фонологічних праць показав, що провідними процесами в підсистемі вокалізму мовознавці вважають занепад редукованих (В.В.Колесов, В.М.Марков, В.К.Журавльов, Ю.Я.Бурмистрович та ін.), розвиток акання та його різновидів (Ф.П.Філін, В.К.Журавльов, Г.О.Хабургаєв, В.І.Георгієв та ін.), V-депалаталізації (В.М.Чекман, Л.Е.Калнинь, В.В.Колесов та ін.) тощо. Нове тлумачення механізму занепаду редукованих (згідно з гіпотезою про силабофонемну будову «давньоруської мови») подано в дослідженнях В.К.Журавльова та Ю.Я.Бурмистровича. Цінними для історичної фонології східнослов’янських мов є формули конвергенцій та дивергенцій для сполучень редукованих із попереднім приголосним (В.К.Журавльов), а також окремі формули для української та російської мов (Ю.Я.Бурмистрович). На сучасному етапі розвитку історичної фонології можна виділити дві гіпотези походження акання: 1) праслов’янську (В.К.Журавльов, Я.Ріглер та ін.) і 2) редукційну (В.В.Колесов, Г.О.Хабургаєв та ін.). Важливим для вивчення фонологічної історії східнослов’янських мов є встановлення зв’язків між V-депалаталізаціями та змінами в підсистемі консонантизму, зокрема становленням кореляції твердості / м’якості (В.К.Журавльов, Ю.Я.Бурмистрович та ін.).
До кінця нерозв’язаним залишається питання про наявність у підсистемі консонантизму праслов’янської та «давньоруської» мов диференціальних ознак палаталізованості, палатальності, їхнього співвідношення, а також відповідних процесів (палаталізацій, палатацій). Характерним є виникнення нової класифікації праслов’янських палаталізацій та палатацій (Ю.Я.Бурмистрович). Поряд із загальноприйнятим поглядом про становлення в східнослов’янських мовах протиставлення приголосних за ознакою палаталізованості / непалаталізованості (В.В.Колесов, В.К.Журавльов, Ф.П.Філін, Л.Е.Калнинь та ін.) було висунуто тезу про формування в «давньоруський період» кореляції палатальності / непалатальності (Ю.Я.Бурмистрович). Питання історії категорії дзвінкості / глухості в «давньоруській» та окремих східнослов’янських мовах, а також дослідження витоків гіпотези про можливість функціонування в «давньоруській» та в говорах української, російської, білоруської мов опозиції приголосних за напруженістю / ненапруженістю є актуальним для сучасних лінгвоісторіографічних досліджень (С.В.Князєв, В.А.Глущенко). Аналіз східнослов’янського діалектного матеріалу дозволив зробити висновок про наявність у фонологічній системі певних зв’язків між категоріями дзвінкості / глухості та твердості / м’якості (В.В.Колесов, Р.Ф.Пауфошима, Л.Л.Касаткін, К.В.Горшкова, Г.О.Хабургаєв, Р.Крайчович та ін.). В.В.Колесов, Р.Ф.Пауфошима, С.В.Князєв установили зв’язок між протиставленням приголосних за напруженістю / ненапруженістю та функціонуванням локального палатального ряду в підсистемі консонантизму.
Цікавою є гіпотеза К.В.Горшкової, С.В.Бромлей, С.М.Треблер про розподіл східнослов’янських діалектів на центральні (для яких характерна значна кількість новоутворень) та периферійні (з притаманними їм архаїчними мовними особливостями), яку побудовано на наявності спільних фонологічних особливостей в українських, білоруських та північноросійських говорах (Я.В.Вовк-Леванович, В.В.Колесов, Ю.Шевельов, Ю.Я.Бурмистрович та ін.). Дослідження всіх східнослов’янських діалектів у межах єдиної концепції дозволить точніше прослідити розвиток фонологічних систем української, російської та білоруської мов. Характерно, що Ю.Шевельов визнавав можливість спільного розвитку фонологічних систем південнобілоруських та північноукраїнських говорів.

Перспективним видається вивчення морфонологічних явищ східнослов’янських мов в історичному аспекті як продовження досліджень історії фонологічних систем східнослов’янських мов. На зв’язок фонологічних та морфологічних змін указував І.О.БодуендеКуртене, теоретичне обґрунтування морфонології як окремої наукової дисципліни подано в роботах празьких лінгвістів, прихильниками «морфематизму» у фонології (переважно синхронічній) були представники Московської фонологічної школи. Торкаючись питання про закономірність протослов’янських, праслов’янських, «давньоруських» та російських фонологічних процесів, Ю.Я.Бурмистрович звернув увагу на незакономірність деяких рефлексів, особливо у флексіях граматично змінюваних слів. Особливу цінність становить узагальнення Ю.Я.Бурмистровичем низки морфологічних (грамематичних) законів, відкритих В.І.Георгієвим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АбаевВ.И. Языкознание описательное и объяснительное. О классификации наук / Абаев В.И. // Вопр. языкознания. 1986. № 2. С. 27 35.
2.АбрамічеваО.М. Принцип системності в студіях молодограматиків / АбрамічеваО.М. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методич. сб. / отв. ред. В.А.Глущенко. Славянск : СГПУ, 2006. Вып.ХІV. Ч. 1. С. 53 61.
3. АбрамічеваО.М. Теорія та практика молодограматизму в українському і російському мовознавстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / О.М.Абрамічева. Донецьк, 2005. 20 с.
4. АванесовР.И. Александр Александрович Реформатский / АванесовР.И., ПановМ.В. // Фонетика. Фонология. Грамматика: К семидесятилетию А.А.Реформатского. М. : Наука, 1971. С. 5 17.
5. АванесовР.И. Из истории русского вокализма. Звуки і и ү / АванесовР.И. // Из истории отечественной фонологии / РеформатскийА.А. М. : Наука, 1970. С.278299.
6. АванесовР.И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / АванесовР.И. // Из истории отечественной фонологии / А.А.Реформатский. М. : Наука, 1970. С. 422 450.
7. АванесовР.И. О долгих шипящих в русском языке / АванесовР.И. // Из истории отечественной фонологии / РеформатскийА.А. М. : Наука, 1970. С.326 335.
8.АванесовР.И. О качестве задненёбной фрикативной согласной перед гласными переднего ряда в русском языке / Р.И.Аванесов // Доклады и сообщения ин-та языкознания АН СССР. 1952. № 2. С. 37 38.
9.АванесовР.И. Реформа орфографии в связи с проблемой письменного языка/ АванесовР.И., СидоровВ.Н. // Из истории отечественной фонологии / РеформатскийА.А. М. : Наука, 1970. С. 149 156.
10.АванесовР.И. Система фонем русского языка / АванесовР.И., СидоровВ.Н. // Из истории отечественной фонологии / РеформатскийА.А. М. : Наука, 1970. С. 249 277.
11.АдливанкинС.Ю. Краткий очерк истории праславянской фонетики / С.Ю.Адливанкин. Пермь : ПГУ, 1971. 140 с.
12. АзархЮ.С. О корреляции согласных по твёрдости мягкости в одном вологодском говоре / Ю.С. Азарх // Исследования по русской диалектологии. М.: Наука, 1973. С. 87 99.
13.АлимпиеваР.В. Изменение фонетической и фонологической систем древнерусского языка в связи с падением редуцированных / АлимпиеваР.В. // Лекции по русскому языкознанию. Калининград : КГУ, 1975. С. 72 88.
14.АлимпиеваР.В. Падение редуцированных в древнерусском языке / АлимпиеваР.В. // Лекции по русскому языкознанию для студентов-заочников. Калининград : КГУ, 1973. С. 43 55.
15.АлимпиеваР.В. Сравнительная грамматика славянских языков / АлимпиеваР.В. Калининград : КГУ, 1996. 92 с.
16.АльмухамедоваЗ.М. Три теории фонемы И.А.БодуэнадеКуртенэ / З.М.Альмухамедова, Е.Ф.Киров // И.А.БодуэндеКуртенэ и современная лингвистика : сб. статей. Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1988. С. 36 39.
17.АмироваТ.А. Очерки по истории лингвистики : монография / АмироваТ.А., ОльховиковБ.А., РождественскийЮ.В. М. : Наука, 1975. 559с.
18.АрутюноваН.Д. Американский структурализм / Н.Д.Арутюнова, Г.А.Климов, Е.С.Кубрякова // Основные направления структурализма. М. : Наука, 1964. С. 208 245.
19. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов / АхмановаО.С. М. : Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
20. АхмановаО.С. Фонология / АхмановаО.С. М., 1954. 204 с.
21. АхмановаО.С. Фонология, морфонология, морфология : учеб. пособие / АхмановаО.С. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1966. 108 с.
22.БагмутА.Й. Славістичні інтереси П.Г.Житецького / А.Й.Багмут // Мовознавство. 1970. − № 1. С. 26 30.
23.БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка. Грамматические отношения и связанные с ними вопросы / БаллиШ. // Лингвистика ХХ века: система и структура язика : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М.: Изд-во РУДН, 2004. .
Ч. 2. 2004. С. 191 196.
24.БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка. Сущность языковой системы / БаллиШ. // Лингвистика ХХ века: система и структура языка : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М. : Изд-во РУДН, 2004. .
Ч. 2. 2004. С. 345 353.
25.БевзенкоС.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови : навч. посібник / БевзенкоС.П. К. : Вища школа, 1991. 231 с.
26.БеляевД.Д. Становление праславянских задненёбных : материалы к спецкурсу по истории праславянского языка / БеляевД.Д. Владимир : ВГПИ, 1978. 39 с.
27. БенвенистЭ. Общая лингвистика / БенвенистЭ. М. : Прогресс, 1974. 448с.
28. БерезинФ.М. Русское языкознание конца XIX начала XX вв. / отв. ред. Ф.П.Филин / БерезинФ.М. М. : Наука, 1976. 366 с.
29. БернштейнС.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков : в 2т. / БернштейнС.Б. М. : АН СССР, 1961 .
Т. 1. 1961. 350 с.
30.БирнбаумХ. Праславянский язык: Достижения и проблемы в его реконструкции / БирнбаумХ. М. : Прогресс, 1987. 512 с.
31. БлумфилдЛ. Язык / Л.Блумфилд. изд-е 2, стереотипное. М. : Едиториал УРСС, 2002. − 608 с.
32. БогородицкийВ.А. Очерки по языковедению и русскому языку : пособие при изучении науки о языке / БогородицкийВ.А. Казань, 1901. IV + 313 с.
33. БодуэндеКуртенэИ.А. Два вопроса о «смягчении», или палатализации, в славянских языках / И.А.БодуэндеКуртенэ // Отд. отт. из уч. зап. Юрьевского ун-та. 1893. № 2. 30 с.
34. БодуэндеКуртенэИ.А. Избранные труды по общему языкознанию : в 2 т. / И.А.БодуэндеКуртенэ. М. : Изд-во АН СССР, 1963.
Т. 1. 1963. 384 с.
Т. 2. 1963. 391 с.
35.БомхардА.Р. Современные направления реконструкции праиндоевропейского консонантизма / БомхардА.Р. / Вопр. языкознания. 1988. № 2. С. 5 22.
36.БондаркоЛ.В. Некоторые замечания по поводу маркированности немаркированности членов фонетических противопоставлений / Л.В.Бондарко // Исследования по фонологии / отв. ред. С.К.Шаумян. М., 1966. С. 394 400.
37. БондаркоЛ.В. [Рец. :] Развитие фонетики современного русского языка. Фонологические подсистемы. М. : Наука, 1971. 344 с. / Л.В.Бондарко // Вопр. языкознания. 1973. № 2. С. 135 139.
38. БорисенкоВ.В. О фонетической и фонологической трактовке славянских палатализаций / БорисенкоВ.В. // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 1971 № 6. С. 49 62.
39.БорковскийВ.И. Историческая грамматика русского языка / БорковскийВ.И., КузнецовП.С. М. : АН СССР, 1963. 512 с.
40.БрёндальВ. Структурная лингвистика / БрёндальВ. // Лингвистика ХХ века: система и структура язика : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М. : Изд-во РУДН, 2004..
Ч. 1. 2004. С. 45 52.
41. БрокО. Описание одного говора из юго-западной части Тотемского уезда / БрокО. // Сб. Отд-ния рус. яз. и словесности. СПб., 1907. Т. 83. № 4. 151 с.
42.БрокО. Очерк физиологии славянской речи / БрокО. // Энциклопедия славянской филологии. Имп. акад. наук, 1910. Вып. 5.2. 262 с.
43. БромлейС.В. Различия в степени вокализованности сонорных и их роль в противопоставлении центральних и периферийных говоров / БромлейС.В. // Диалектография русского языка / отв. ред. Р.И.Аванесов, А.И.Горшков. М. : Наука, 1985. С. 8 31.
44.БудаговР.А. Портреты языковедов ХІХ ХХ вв.: Из истории лингвистических учений / БудаговР.А. М. : Наука, 1988. 320 с.
45. БудаговР.А. Система и антисистема в науке о языке / БудаговР.А. // Вопр. языкознания. 1978. № 4. С. 3 17.
46. БулаховськийЛ.А. О.О.Потебня, великий мовознавець нашої Батьківщини (До 60-річчя з дня смерті) / Л.А.Булаховський // Українська мова в школі. 1951.− № 5. С. 7 15.
47.БулыгинаТ.В. О русских долгих шипящих // Фонетика. Фонология. Грамматика: К семидесятилетию А.А.Реформатского. М. : Наука, 1971. С. 84 91.
48.БулыгинаТ.В. Пражская лингвистическая школа / Т.В.Булыгина // Основные направления структурализма. М. : Наука, 1964. С. 46 126.
49.БурмистровичЮ.Я. Важнейшие концепции современной русистики : учебное пособие для филологов высших учебных заведений / Ю.Я.Бурмистрович. Абакан : Изд-во Хакасского государственного университета им.Н.Ф.Катанова, 2008. 216 с.
50. БурмистровичЮ.Я. Введение в предысторию и историю русского языка : сжатый теоретико-практический курс : учебное пособие для студентов институтов тюркологии, обучающихся по специальности 032900 (050301) Русский язык и литература / Ю.Я.Бурмистрович. Абакан, 2006. . (Цикл историко-лингво-славяноведческих дисциплин : учебно-методический комплекс; книга 1 / Ю.Я.Бурмистрович). 2006. 47 с.
51. БурмистровичЮ.Я. Законы фонетические и законы фонематические // Вестник Хакасского государственного университета им. Н.Ф.Катанова. Серия: Языкознание / Ю.Я.Бурмистрович. Абакан, 2002. Вып. 3. С. 5 11.
52. БурмистровичЮ.Я. Законы фонетические и законы фонематические: суть тех и других / Ю.Я.Бурмистрович // Slavia časopis pro slovanskou filologii. 1950. Ročnik 76. 2007. С. 129 141.
53. БурмистровичЮ.Я. Историческая фонемология последовательного ряда или цепи славянских языков, связанных отношениями «предок потомок», от праиндоевропейского в лице его протославянского диалекта до русского / Бурмистрович Юрий Яковлевич. Абакан : Изд-во Хакасского государственного университета им. Н.Ф.Катанова, 2001. 227 с.
54. БурмистровичЮ.Я. Механизм падения гласных верхнесреднего подъёма /ь/ и /ъ/ в старославянском и древнерусском языках / Ю.Я.Бурмистрович // Вестник Хакасского государственного университета им. Н.Ф.Катанова. Серия 5: Литературоведение. Языкознание. Абакан, 1998. Вып. 1. С. 33 36.
55.БурмистровичЮ.Я. Найти пропавший век!: Очерки по истории славянского исторического языкознания : учебное пособие для филологов высших учебных заведений / Бурмистрович Юрий Яковлевич. Абакан : Изд-во Хакасского государственного ун-та, 2006. 59 с.
56. БурмистровичЮ.Я. Палатации и палатализации заднеязычных согласных в праславянском языке / Ю.Я.Бурмистрович // Памяти П.Я.Черных: К 100-летию со дня рождения (1896 1970) : материалы межвузовской научной конференции 20 21 февраля 1996 г. Магнитогорск : МГПИ, 1997. С. 19 22.
57.БурмистровичЮ.Я. Почему в старославянском и древнерусском языках возник фонетический закон устранения избыточности гласных и почему его воздействию подверглись только Ь и Ъ? / Ю.Я.Бурмистрович // Проблемы славянской филологии : материалы научной конференции, посвящённой 90-летию со дня рождения профессора Серафимы Васильевны Фроловой. Самара : СамГПУ, 1996. С. 57 61.
58. БурмистровичЮ.Я. Предыстория и история русского языка. Ч. 1 фонематическая : сжатый теоретический курс : учебное пособие для студентов институтов тюркологии, обучающихся по специальности 032900 (050301) Русский язык и литература / Ю.Я.Бурмистрович. Абакан, 2006.. (Цикл историко-лингво-славяноведческих дисциплин : учебно-методический комплекс; книга 2 / Ю.Я.Бурмистрович). 2006. 100 с.
59.БурмистровичЮ.Я. Предыстория и история фонематической системы русского языка : автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора филол. наук : спец. / Ю.Я.Бурмистрович. Воронеж, 2001. 50 с.
60.БурмистровичЮ.Я. Решение вопроса о славянских протетических согласных в работах В.К.Журавлёва / Ю.Я.Бурмистрович // Вестник Хакасского государственного университета им. Н.Ф.Катанова. Серия: Языкознание. Абакан, 2002. Вып. 3. С. 16 18.
61. БурмистровичЮ.Я. Роль теории группофонем В.К.Журавлёва в изучении истории фонематической системы праславянского языка / Ю.Я.Бурмистрович // Вестник Хакасского государственного университета им.Н.Ф.Катанова. Серия: Языкознание. Абакан, 2002. Вып. 3. С. 11 16.
62. БурмистровичЮ.Я. Роль теории группофонем В.К.Журавлёва в изучении истории фонематической системы праславянского языка / БурмистровичЮ.Я. // Журавлёв Владимир Константинович. Теория группофонем: Развитие группового сингармонизма в праславянском языке. М. : Изд-во ЛКН, 2007. 128 с. (Лингвистическое наследие ХХ века). С. 3 17.
63.БурмистровичЮ.Я. Теория группофонем В.К.Журавлёва : учебное пособие для филологов (преподавателей и студентов) высших учебных заведений / Ю.Я.Бурмистрович. Абакан, 2007. 84 с.
64. БюллерК. Теория языка. Глава ІV. Строение человеческой речи. Элементы и композиции / К.Бюллер // Лингвистика ХХ века: система и структура язика : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М. : Изд-во РУДН, 2004. .
Ч. 1. 2004. С. 53 58.
65. ВаараскП.К. Очерк развития теории фонем / П.К.Ваараск. Таллин, 1962. 32 с.
66. ВанВейкН. История старославянского языка / Н.ванВейк. М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1957. 368 с.
67. ВанВейкН. К истории фонологической системы в общеславянском языке позднего периода / Н.ванВейк // Slavia. Praha, 1950. Ročnik XIX, sešit 3 4. S.293 313.
68. ВахекЙ. Пражские лингвистические исследования сегодня / Й.Вахек // Пражский лингвистический кружок : сб. статей. М., 1967. С. 100 114.
69. Виноградов В.А. Консонантизм и вокализм русского языка (Практическая фонология) / Виноградов В.А. М. : Изд-во Московского университета, 1971. 84с.
70.ВиноградовВ.А. Озперанд [ас’п’ирант]. К проблеме гиперфонемы / Виноградов В.А. // Фонетика. Фонология. Грамматика: К семидесятилетию А.А.Реформатского. М. : Наука, 1971. С. 96 103.
71. ВиноградовВ.А. [Рец. :] H.Pilch. Phonemtheorie, I TL. Basel New York, S. Karger. 1964. 153 с. / В.А.Виноградов // Вопр. языкознания. 1973. №2. С. 137 140.
72. ВойтовичН.Т. О структурном параллелизме типов безударного вокализма и нарушениях его в белорусских говорах (К проблеме аканья) / Н.Т.Войтович // Вопр. языкознания. 1971. № 2. С. 83 92.
73.ВоронковаГ.В. Проблемы фонологии / Г.В.Воронкова. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. 136 с.
74.Воўк-ЛевановічЯ.В. Беларускае аканне / Я.В.Воўк-Левановіч // Беларуская лінгвістыка. 1993. Вып. 40. С. 13 29.
75. ГамкрелидзеТ.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и прокультуры : в 2 кн. / ГамкрелидзеТ.В., ИвановВяч.Вс. Тбилиси : Изд-во Тбилисского ун-та, 1984. 1328 с.
76.ГамкрелидзеТ.В. Лингвистическая типология и праязыковая реконструкция / ГамкрелидзеТ.В. // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей: Теория лингвистической реконструкции. М. : Наука, 1988. С.145 157.
77.ГамкрелидзеТ.В. Проблема языков centum и satem и отражение «гуттуральных» в исторических индоевропейских диалектах / ГамкрелидзеТ.В., ИвановВяч.Вс. // Вопр. языкознания. 1980. № 6. С. 13 35.
78.ГамкрелидзеТ.В. Реконструкция системы смычных в праиндоевропейском/ ГамкрелидзеТ.В., ИвановВяч.Вс. // Вопр. языкознания. 1980. № 4. С.21 35.
79. ГаспаровБ.М. Сравнительная грамматика славянских языков : пособие для студ. Ч. 1 / ГаспаровБ.М., СигаловП.С. Тарту. : Изд-во Тартуского ун-та, 1974. 245 с.
80.ГвоздевА.Н. Обладают ли позиции различительной функцией / ГвоздевА.Н. // Избранные работы по орфографии и фонетике. М., 1963. С.197 200.
81. ГеоргиевВ.И. Исследования по сравнительно-историческому языкознанию (Родственные отношения индоевропейских языков) / ГеоргиевВ.И. М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 317 с.
82.ГеоргиевВ.И. Общеславянское значение проблемы аканья / ГеоргиевВ.И.// Вопр. языкознания. 1964. № 4. С. 151 152.
83. ГеоргиевВ.И. Русское аканье и его отношение к системе фонем русского языка / ГеоргиевВ.И. // Вопр. языкознания. 1963. № 2. С. 20 29.
84. ГерасимовИ.Г. Структура научного исследования: философский анализ познавательной деятельности в науке / ГерасимовИ.Г. М. : Мысль, 1985. 215 с.
85. ГийомГ. Принципи теоретической лингвистики / ГийомГ. // Лингвистика ХХ века: система и структура язика : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М.: Изд-во РУДН, 2004. .
Ч. 1. 2004. С. 73 85.
86. ГлисонГ. Введение в дескриптивную лингвистику. Глава XII. Фонема / ГийомГ. // Лингвистика ХХ века: система и структура язика : хрестоматія : в 2 ч. / сост. Е.А.Красина. М. : Изд-во РУДН, 2004. .
Ч. 1. 2004. С. 422 434.
87.ГлущенкоВ.А. А.А.Шахматов и проблемы русской исторической фонетики / ГлущенкоВ.А. // Філол. науки. 1987. № 3. С. 38 45.
88.ГлущенкоВ.А. А.А.Шахматов о генезисе и эволюции русского и белорусского аканья / В.А.Глущенко, В.Н.Овчаренко // Acta albaruthenika, rossiсa, polonica : VІІ міжнародная навуковая канферэнцыя «Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства, літаратуразнаўства, культуралогія» : зборник навуковых артыкулаў / пад агульнай рэд. Г.М.Мезен