Калінкова Ірина Юріївна. Економічні шоки в макроекономічній динаміці

brief description

Калінкова Ірина Юріївна. Назва дисертаційної роботи: "Економічні шоки в макроекономічній динаміці"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
КАЛІНКОВА ІРИНА ЮРІЇВНА
УДК 330.1:330.33:338.12:338.22:338.24
ЕКОНОМІЧНІ ШОКИ В МАКРОЕКОНОМІЧНІЙ ДИНАМІЦІ
08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Осецький Валерій Леонідович
доктор економічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень ............................................................................... 3
ВСТУП................................................................................................................. 5
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження економічних
шоків в умовах макроекономічної нерівноваги ................................... 15
1.1 Ретроспектива теоретичних підходів до вивчення циклічних та
нециклічних коливань в ринковій економіці ............................................. 15
1.2 Сутність, класифікація та роль економічних шоків в утворенні
економічних коливань .................................................................................. 39
1.3 Значення очікувань ринкових суб’єктів для пояснення економічних
шоків............................................................................................................... 55
Висновки до розділу 1....................................................................................... 68
Розділ 2. Сучасні економічні флуктуації як динамічна множина
шокових станів ринку ................................................................................ 71
2.1 Трансмісійний механізм економічного шоку та його роль у
формуванні ринкової нерівноваги............................................................... 71
2.2 Загальне і специфічне у хвилеподібних коливаннях розвинених
економік ......................................................................................................... 89
2.3 Активізація ендогенних каналів поширення економічних шоків
в уразливих економічних системах............................................................ 109
Висновки до розділу 2....................................................................................... 133
Розділ 3. Антициклічна політика держави в умовах поглиблення
дисбалансів динамічних економічних систем....................................... 137
3.1 Особливості сучасної економічної політики в розвинених країнах
при поширенні монетарних шоків .............................................................. 137
3.2 Ранжування інструментів антициклічної політики України шляхом
моделювання імпульсних реакцій макроекономічних змінних............... 156
3.3 Макроекономічна політика активізації трансмісійних механізмів
економічних шоків в Україні....................................................................... 168
Висновки до розділу 3....................................................................................... 190
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 194
Список використаних джерел......................................................................... 201
Додатки................................................................................................................ 223
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
∑Debtt – сума фінансових зобов’язань за період (t-1 – попередній період)
AD – сукупний попит
Adebt – сума амортизації боргу
B – облігації
C – споживчі витрати
Cash flow (CF) – рух ліквідності, рух готівкових грошей
Credrollover – ролловерний кредит
Debtf – зовнішній борг
Dep – обсяг депозитів
Exf – зарубіжний експорт
Expopt – оптимістичні очікування економічних суб’єктів
flight of capital – відтік капіталу
G – державні витрати
I , ІD – інвестиційні витрати
і – процентна ставка
idebt – відсотки по боргам
і
f – іноземні процентні ставки
Inc – доходи
Inv – товарні запаси
K – обсяг кредитів
LD – попит на ринку праці
liq – ліквідність
MD – попит на гроші
MD
liq – попит на ліквідні активи
MS – пропозиція грошей
MS
liq – пропозиція ліквідних активів
MS
unexp – неочікувані зміни в пропозиції грошей
4
me – витратний мультиплікатор
NX – чистий експорт
Passets – ціна активів
PD
ass – ціна попиту на капітальні активи
PS
ass – ціна пропозиції капітальних активів
Passets = const – незмінна ціна активів
Pr - прибуток
Pshares – ціна акцій підприємницького сектору
rcreditor – ризик позикодавця
risk – економічний ризик
r
* - оптимальна величина ризику
q – курс валют
T – податки
WR – реальна заробітна плата
Y – валовий випуск, валовий дохід
YF – вартість фіктивного багатства (агрегований показник фіктивного
капіталу певної економіки)
5
ВСТУП
Актуальність теми. Розповсюдження економічних шоків в економічних
системах світу є невід’ємною та необхідною складовою розвитку сучасної
відкритої ринкової економіки. Актуальність цієї проблематики зростає разом з
посиленням макроекономічної дестабілізації в умовах обмеженості якісних
точок росту у світовій економіці, а також з поширенням практики застосування
позаринкових механізмів монетарного державного втручання у функціонування
ринку та кредитної експансії.
Гіперболізація значення фінансових відносин, притаманна сучасним
розвиненим економікам, породжує нові, недостаньо глибоко досліджені явища в
економічній теорії, що на практиці здатні чинити потужний шоковий вплив як на
грошово-кредитні відносини, так і на відносини в реальному секторі. Можливим
інструментом наукової декомпозиції сутності шокових явищ, які виникають або
безпосередньо у нерівноважному середовищі, або поза ним, є множина каналів
трансмісії економічних шоків.
Оцінка значимості активності чи пасивності каналів трансмісії ендогенних
і екзогенних економічних шоків в умовах глобальної нерівноваги набуває рис
одного з ключових теоретичних питань економічної теорії. В умовах
домінування нециклічних форм хвилеподібної економічної динаміки,
притаманної сучасному глобалізованому ринку, розробка багатоаспектної
проблеми економічних шоків має важливе практичне значення в межах однієї чи
кількох економічних систем, що прагнуть відновити та пролонгувати висхідну
фазу економічного розвитку.
Зменшення вразливості економічної системи за умов активізації
ендогенних каналів поширення економічних шоків з врахуванням асиметрії в
конфігурації економічних коливань є ключем до формування ефективної
економічної політики держави, в тому числі і України.
Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних засад вивчення
сучасних економічних флуктуацій як динамічної множини шокових станів
6
ринку, з одного боку, та важливість результатів даного дослідження для
вдосконалення макроекономічної політики в Україні – з іншого, обумовлюють
актуальність дисертаційної роботи та її структуру.
Стан наукової розробки проблеми. Вагомий внесок у дослідження
сутності та трансмісійного механізму економічних шоків, здійснено такими
науковцями, як: М.Дж. Артіс, О.Бланшар, П.Бодрі, К.Бруннер, Р.Дорнбуш,
Дж.Кокрейн, Ф.Коллард, С.Морріс, С.Фішер, С.Шмітт-Ґрох та ін.
Сучасним проблемам економічної динаміки та антициклічної політики
присвятили роботи Т.Байомі, Б.Бернанке, Н.Джаймовіч, К.Ільмаз, Ф.Канова,
П.Кругман, М.Леттю, С.Людвігсон, Ф.Мілані, Д.Озборн, Е.Ортега, Е.Прескотт,
Дж.Тейлор, Д.Уессел, М.Уріб, М.Цисареллі та інші.
Окремі аспекти економічних коливань з нециклічними характеристиками
знайшли відображення в працях таких вчених, як: Р.Барро, К.Варбуртон, Л.Єгер,
С.Гроссман, Х.Мінськи, Є.Слуцький, М.Туган-Барановський, М.Фрідмен,
Р.Фріш, Г.Хаберлер, Ф.Хайєк та ін.
Серед праць вітчизняних вчених, які досліджують дану тематику, слід
відзначити роботи В.Д.Базилевича, О.К.Баженової, В.Г. Бодрова, Т.В.Бурлай,
А.С.Гальчинського, В.М.Геєця, Н.Ю.Гончара, Н.І.Гражевської, А.А.Гриценка,
І.В.Крючкової, В.І.Міщенка, В.Л. Осецького, І.Ф.Радіонової, О.І. Черняка,
Т.П. Шинкоренко та інших.
В цілому, провідними вітчизняними та зарубіжними вченими зроблено
значний внесок у розробку досліджуваної проблеми. Разом з тим, дискусійними
залишаються питання про доцільність перешкоджання трансмісії шоків
застосуванням інструментів жорсткої макроекономічної політики заради
встановлення тимчасової нестійкої економічної рівноваги чи про доцільність
активізації трансмісійних каналів з метою досягнення стійкої динамічної
рівноваги; про наявність домінування глобальних екзогенних шоків над
локальними ендогенними шоками, в тому числі на різних фазах економічної
хвилі.
7
Проблема вибору дієвих заходів щодо зменшення вразливості економічної
системи в умовах активізації каналів поширення економічних шоків у глибоко
дестабілізованій економічній системі також потребує подальших комплексних
досліджень як в теоретичному, так і в практичному аспектах.
Таким чином, наукова та практична значимість вказаної проблематики
зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку наукового
дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи
кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах
комплексної держбюджетної теми «Модернізація економіки України на засадах
сталого соціально-економічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики»
№11БФ040-01 (реєстраційний номер 0111U006456). Особистий внесок автора
полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних засад адаптаційної
макроекономічної політики України як низки інструментів абсорбції наслідків
дії каналів поширення економічних шоків в умовах ринкової ациклічності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне
макроекономічне дослідження сутності, трансмісійного механізму економічного
шоку з врахуванням реконфігурації економічних коливань в умовах
нерівноважності економічних систем, а також розробка ефективної адаптаційної
політики держави на основі активізації каналів поширення економічних шоків
задля досягнення фази економічного зростання національної економіки.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішено такі наукові завдання:
- узагальнити теоретичні підходи до аналізу циклічних та нециклічних
коливань в ринковій економіці;
- розкрити сутність та роль економічних шоків в утворенні коливань;
- визначити роль очікувань ринкових суб’єктів у поясненні економічних
шоків;
8
- дослідити трансмісійний механізм економічного шоку та його вплив на
формування нерівноваги економічної системи;
- визначити загальне та специфічне у хвилеподібних коливаннях розвинених
економік;
- обґрунтувати можливості зменшення уразливості економічних систем з
макроекономічними диспропорціями під впливом активізації ендогенних
каналів поширення економічних шоків;
- розкрити особливості економічної політики розвинених країн за умов
поширення монетарних шоків;
- здійснити ранжування інструментів економічної політики України
методом моделювання імпульсних реакцій макроекономічних змінних;
- запропонувати шляхи вдосконалення макроекономічної політики в
Україні.
Об’єктом дослідження є макроекономічна динаміка сучасних
економічних систем.
Предметом дослідження є економічні шоки та їхня трансмісія в
макроекономічній динаміці.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційної
роботи становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії. В
процесі дослідження використовувався комплексний підхід, наукові методи:
аналізу (розділи 2,3), синтезу (розділ 2), абстрагування (розділ 1), групування
(розділи 3), компаративістики (розділ 2,3), індукції (розділи 1,2,3), статистичних
вибірок (розділ 3), економетричного моделювання (розділ 3). Обґрунтування
теоретичних положень і аргументація висновків здійснені на основі емпірикоіндуктивного і логічного методів. Оцінка значимості каналів поширення
економічних шоків та, відповідно, вразливості нерівноважних економічних
систем реалізовані на базі економетричного моделювання і статистичної
компаративістики.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти, науковоаналітичні матеріали і прогнози, в результаті чого було побудовано і оцінено
9
економетричну модель на базі векторної авторегресії імпульсних реакцій
ключових економічних змінних. Інформаційною базою дослідження є
монографії, дисертаційні роботи, наукові статті та робочі матеріали, аналітичні
записки та звіти (включаючи іноземні англомовні джерела), спеціалізовані бази
даних з обраної тематики тощо. Прикладна частина дослідження виконувалась в
програмному пакеті E-views.
Статистична база проведеного аналізу сформована із масивів даних
Державної служби статистики України, Національного банку України, Світового
Банку, Міжнародного валютного фонду, Федеральної резервної системи США.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні сутності
категорії «економічний шок», розкритті сутності, структурної побудови явища
трансмісійного механізму економічного шоку та оцінці впливу його якісних
характеристик на економічну систему з врахуванням нециклічності економічних
коливань; виявленні шляхом моделювання імпульсних реакцій
макроекономічних змінних ступеня впливовості інструментів здійснення
адаптаційної політики в Україні. Найвагомішими теоретичними та практичними
результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та
особистий внесок автора, є такі:
вперше:
- запропоновано авторське визначення категорії «економічний шок» як
несистемного імпульсного відхилення значущої економічної змінної, яке не
поглинається вбудованими автоматичними регуляторами миттєво і може бути
змодельоване як ряд згасаючих коливань, де початкова амплітуда відповідає силі
ураження економічної системи;
- сформульовано і статистично підтверджено макроекономічну гіпотезу,
згідно з якою перехід більшості каналів поширення економічних шоків в
пасивний стан при домінуванні локального економічного тренду над світовим,
що характерно для вітчизняної економіки, означає зростання рівня уразливості і
розбалансованості економічної системи та втрату спроможності ефективно
поглинати чи регулювати наслідки ендогенних та екзогенних шоків, внаслідок
10
чого були вироблені рекомендації щодо вдосконалення адаптаційної політики
України, принципом реалізації яких є саме активізація каналів поширення
економічних шоків;
удосконалено:
- методику використання макроекономічного інструментарію логічних
ланцюжків в аналізі процесу трансмісії економічного шоку через відсотковий,
кредитний, валютний канали та канали грошового потоку і цін активів, в тому
числі і інфекційного шоку (міжнародного імпульсу, що розповсюджується серед
кількох економік завдяки високому рівню відкритості та глобалізованості
економічних відносин суб’єктів ринку);
- схему превалювання активних або пасивних каналів поширення
економічних шоків на прикладі індустріалізованих та інверсійних економік з
врахуванням таких умов розвитку, як: нагромаджений соціально-економічний
досвід минулих періодів, структура економіки, динаміка поточного розвитку та
застосовувана економічна політика і теоретично та емпірично обґрунтовано
закономірність наявності оберненої залежності між ступенем активності
ендогенних каналів поширення економічних шоків у відкритій економіці та
мірою уразливості економічної системи, при зменшенні якої формуються
підстави для економічного зростання та підвищення ефективності застосування
інструментів адаптаційної економічної політики держави;
- рекомендації (включаючи очікувані результати) щодо
вдосконалення антициклічної макроекономічної політики України шляхом
активізації трансмісії економічного шоку за рахунок підвищення ефективності
роботи банківської системи (кредитний ризик-менеджмент, підтримка рівня
ліквідності, розширення грошового агрегату М3 за рахунок довгострокових
інструментів заощадження та інвестування), валютного регулювання та
підтримки платіжного балансу, наповнення золотовалютних резервів країни;
набули подальшого розвитку:
- графічна інтерпретація шоків сукупної пропозиції, сукупного попиту,
економічної політики і ринкових очікувань, відтворена із зображенням
11
безпосереднього зсуву кривих агрегованого попиту та пропозиції та його впливу
на утворення хвилеподібної динаміки валового випуску, опосередкованого дією
тих чи інших трансмісійних каналів та оцінка пропорційності впливу зовнішніх
та внутрішніх шоків на динаміку товарообігу, промислового випуску та рівня
зайнятості у розвинених країнах на користь превалювання локального
(національного) тренду над світовим, який, в свою чергу, пояснює лише третину
спостережуваних економічних флуктуацій;
- визначення шляхів підвищення адаптивної та акомодаційної здатності
економічної системи завдяки сучасним нетрадиційним інструментам монетарної
політики на прикладі розвинених економік з вираженою грошово-кредитною та
фінансовою домінантами економічного зростання, зокрема, політиці кількісного
пом’якшення;
- макроекономічні оцінки здатності сучасних економічних флуктуацій
розвинених, індустріалізованих та країн інверсійного типу розвитку до
синхронізації в межах широкої статистичної вибірки, в результаті чого
підтверджено схильність до такої синхронізації на стадії контракції ділової
активності та десинхронізації на стадії експансії, коли економічна хвиля набуває
ідіосинкратичного характеру, що поглиблює ступінь невизначеності і зменшує
ефективність використовуваних інструментів економічної політики.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
систематизований теоретичний і економетричний матеріали за обраною
тематикою можуть використовуватися під час розробки антикризових заходів і
реалізації тактичних цілей з активізації каналів поширення економічних шоків з
метою досягнення висхідної фази економічної хвилі.
Практичні рекомендації щодо доцільності і ефективності використання
низки макроекономічних показників з метою ідентифікації фінансових і
структурних диспропорцій в економічних системах, уражених економічними
шоками, викладені у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук, були використані відділом державних фінансів Науководослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України при
12
підготовці аналітичних матеріалів в процесі виконання теми науково-дослідних
робіт «Стійкість державних фінансів та обґрунтування заходів щодо її
забезпечення» (№ ДР 0112U003352) (довідка № 77021/890 від 26.07.2012 р.).
Науково-практичні висновки і рекомендації, викладені в дисертаційній
роботі щодо застосування емпіричних та теоретичних даних процесу поширення
інфекційних економічних шоків різної природи походження в процесі
прогнозування показників та індикаторів майбутньої стійкості національної
економіки у контексті внутрішніх та зовнішніх викликів та ризиків сучасності
були застосовані Національним науковим центром «Інститут аграрної
економіки» при виконанні науково-дослідної роботи відповідно до плану
науково-дослідних робіт на 2011-2015 рр. (номер державної реєстрації
0111U001171) за темою «Теоретичні і методологічні засади інституціонального
забезпечення розвитку підприємництва і кооперації» (довідка № 07/473 від
24.09.2015 р.)
Результати дисертаційної роботи набули впровадження у навчальний
процес на кафедрі економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Використовуються такі результати наукового дослідження: в курсі «Економічна
теорія» для студентів спеціальності «Економічна теорія» згідно з навчальною
програмою вивчаються аспекти циклічності та нециклічності економічних
коливань при формуванні ефективної адаптаційної економічної політики
держави в темах «Циклічність економічного розвитку» та «Державне
регулювання національної економіки»; в курсі «Макроекономіка-2» для
студентів спеціальності «Економічна теорія» вивчаються економічні шоки в темі
«Загальна економічна нерівновага. Нерівновага як нестабільність, спричинена
фінансовими та грошовими імпульсами». Положення дисертаційної роботи
використовуються при підготовці дипломних робіт та доповідей студентів на
наукових конференціях (довідка № 013/494 від 21.10.2015р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним
самостійним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до
13
розуміння значення економічних шоків та каналів їх поширення (трансмісії) для
стабілізації роботи відкритої економічної системи і підвищення ефективності
адаптаційної економічної політики в умовах ендогенних нециклічних
флуктуацій. Наукові результати, висновки і рекомендації, які виносяться на
захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження пройшли апробацію на 11 міжнародних наукових і науковопрактичних конференціях, а саме: Міжнар. наук.-практ. конф. «Парадигмальні
зрушення в економічній теорії ХХІ ст.» каф. економічної теорії економічного
факультету КНУ ім. Т.Шевченка (15 – 16 листопада 2012 р., м. Київ); IX Міжнар.
наук.-практ. конф. каф. фінансів економічного факультету КНУ ім. Т.Шевченка
«Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (25-26
жовтня 2012 р., м. Київ); Міжнар. наук.-практ. конф. Інституту економіки та
прогнозування НАН України «Механізм реалізації стратегії інноваційнотехнологічного розвитку України в мовах глобальних викликів» (1-2 листопада,
2012 р., м. Київ), (спільно з д.е.н., проф. Осецьким В.Л.); II-й Междунар.науч.-
практ. конф. «Социально-экономическое развитие современного государства в
условиях глобализации» (25 сентября 2012 р., г. Саратов); XVI Междунар. науч.-
практ. конф. «Современные тенденции в экономике и управлении: новый взгляд»
(22 октября 2012 р., г. Новосибирск); Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціальноекономічні аспекти реструктуризації регіональної економіки» (6-7 грудня 2012
р., м. Вінниця); Międzynarodowa Konferencja Naukowo-Praktyczna «Nauki. Teoria
i praktyka», Sekcja 25: Ekonomika. Podsekcja 7: Мікро та макро економіка (29-31
жовтня 2012 р., м. Poznań, Польща); Іst International science conference “European
Applied Sciences: modern approaches in scientific researches” (December 17-19,
2012, Stuttgart, Germany); Міжнар. наук.-практ. конф. «Конкурентоспроможність
національної економіки» кафедри економіки та підприємництва економічного
факультету КНУ ім. Т.Шевченка (26-27 березня 2015 р., м. Київ); Міжнар. наук.-
практ. конф. «Сучасні економічні системи: стан та перспективи» Хмельницького
кооперативного торговельно-економічного інституту (14-15 травня 2015 р., м.
14
Івано-Франківськ); ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Парадигмальні зрушення в
економічній теорії ХХІ ст.» кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки
економічного факультету КНУ ім. Т.Шевченка (15-16 жовтня 2015 р., м.Київ).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи
викладено у 20 наукових працях, в т.ч. 6 з них – іноземними мовами (3
англійською мовою та 3 російською мовою). До наукометричних баз даних Index
Copernicus (Польща), РИНЦ (Росія), Google Scholar (США), Ulrich’s Periodicals
Directory (США) та RePEc (США) належать 7 статей. Загальний обсяг всіх
наукових праць склав 9,41 д.а. (особисто автору належать 8,57 д.а.), у тому числі:
7 статей – у наукових фахових виданнях (4,89 д.а., особисто автору належать 4,25
д.а.); 1 стаття – у науковому виданні (0,58 д.а., особисто автору належать 0,38
д.а.); 4 статті – у наукових іноземних виданнях (2,34 д.а.); 8 публікацій – за
матеріалами конференцій (1,60 д.а.).
Обсяг і структура роботи обумовлені метою і завданням дослідження.
Дисертаційна робота складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох
розділів (дев’яти параграфів), висновків після кожного з розділів, загальних
висновків, списку літератури та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи
становить 246 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 196 сторінках
комп’ютерного тексту, що містить 15 таблиць, 44 рисунків. Робота має 12
додатків. Список використаних джерел налічує 244 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ
На основі вивчення феномену економічних шоків, що виникають як з
ринкового механізму врівноваження попиту та пропозиції, так і з середовища
економічної політики та ринкових очікувань економічних суб’єктів загалом, а
також каналів їх трансмісії для досягнення фаз зростання в ендогенних
нециклічних флуктуаціях сучасних динамічно-нерівноважних глобалізованих
економічних систем, ми дійшли наступних висновків.
Досліджуваним нами економічним флуктуаціям, що ідентифікуються в
рамках глобального нерівноважного ринкового простору, притаманні
характеристики іррегулярності (або аперіодичності) та елімінації окремих фаз
класичного економічного циклу. Відштовхуючись від поняття трансмісії
економічних шоків (каналів поширення), хвилеподібні економічні коливання
варто розглядати як динамічну множину імпульсних (шокових) відхилень
економічної змінної від контрольного рівня.
Спостережувана нами модифікація економічних коливань відбувається
під перманентним тиском економічної політики, науково-технічного прогресу,
інтернаціоналізації структури відтворення, акселерації процесів нагромадження
та обігу фіктивного капіталу, контрактних відносин та всієї гами поведінкових
особливостей функціонування економічних агентів. Так, нами було
запропоновано чотири варіанти аперіодичних економічних коливань з ознаками
нециклічності, а саме: емпірично відтворювана іррегулярна конфігурація
флуктуацій ринкових економік; випадкові відхилення окремих фаз “циклу”
поза критичні значення; мезоекономічні деформації – занижена корельованість
ринкових цін окремих активів з загальнонаціональним трендом; інституційний
трансформаційний зсув (міжсистемна трансформація економічної системи), що
існує поза логікою гармонійного ринкового зростання.
В результаті розгляду основних теорій економічних флуктуацій за
критерієм «середовища виникнення економічного шоку», було виокремлено дві
ключові наукові експозиції: теорії ендогенного характеру, що зосереджені на
особливостях безпосередньо грошово-кредитного обігу та теорії екзогенно-
195
стохастичного характеру, що систематизують різноманітні зміни очікувань,
утворення часових лагів чи інші зміни, які, в свою чергу, породжують
випадкові інвестиційні шоки. Тоді, характеристика ролі економічного шоку в
утворенні хвилеподібних коливань має визначатися в рамках трьох
еволюційних концепцій: теорії самого коливального руху; теорії причин зміни
фаз коливального руху та встановлення економічної рівноваги; теорії
«знаходження» у певних фазах коливального руху та встановлення нерівноваги
(найуживаніший нині підхід).
Крім цього, досліджуючи економічні флуктуації як множинність
шокових станів ринку, ми дійшли важливого висновку, що явище трансмісії
економічних шоків відіграє центральну роль у процесі видозміни соціальноекономічного середовища кожної окремо взятої економічної системи
(наприклад, країни). Відтак, нами встановлено, що «економічний шок» – це
несистемне імпульсне відхилення економічної змінної, що не поглинається
вбудованими автоматичними регуляторами миттєво і може бути графічно
змодельоване як ряд згасаючих коливань, де початкова амплітуда відповідає
силі ураження економічної системи. При цьому, шоки сукупної пропозиції,
сукупного попиту, економічної політики і ринкових очікувань, відтворені із
зображенням безпосереднього зсуву кривих агрегованого попиту та
пропозиції та його впливу на утворення хвилеподібної динаміки валового
випуску, опосередкованого дією тих чи інших трансмісійних каналів,
набувають як перманентного (фундаментальні), так і тимчасового (випадкові)
характеру.
Диференціація умов переходу від стану рівноваги до стану нерівноваги
на різних фазах економічних флуктуацій є відображенням зв’язків реального,
фінансового та грошового сектору економіки з врахуванням значень ринкових
поведінкових змінних. Подібні відмінності вивчалися на прикладах країн з
розвиненою економікою, а також економіках інверсійного типу розвитку і
країнах що розвиваються. Припустивши, що коливання економічної
активності в країнах з різними інститутами, структурою економіки чи
196
економічною політикою ініційовані спільною причиною, варто визнати
домінуючу роль ринку в розумінні спільної динаміки економічної діяльності.
Результати показують, що загальний тренд (або динаміка світових
макропоказників) відповідає приблизно за третину всіх флуктуацій в обсягах
агрегованого товарообігу, промисловому виробництві, випуску та рівні
зайнятості в семи ключових розвинених країнах світу. Зокрема, як світові, так
і специфічні національні флуктуації помітно більш синхронізовані на стадії
контракції ділової активності, аніж на стадії експансії. Фази експансії схильні
мати значну частку ідіосинкратичних (унікальних) компонентів як серед
безпосередньо макрозмінних, так і по окремим країнам, тоді як спади в
економічній активності мають подібну тривалість та динаміку як в межах
однієї країни, так і серед кількох країн. Причому, для регіональних показників
ступінь подальшої невизначеності є помітно меншим на спадних стадіях, аніж
на підйомах.
Якщо трансмісійні канали економічних шоків є базовим механізмом
деформації і, подекуди, реконфігурації хвилеподібних флуктуацій, тоді сила і
значимість даного впливу обумовлена комплексом досліджених нами умов:
- перманентністю або тимчасовістю шоків;
- очікуваністю чи неочікуваністю настання шоків;
- попередніми умовами розвитку економіки та здатністю абсорбувати
шоки (гнучкістю структури економічної системи);
- особливостями фази експансії та фази рецесії, а також поведінкою
економічних агентів на даних фазах;
- ступенем регіональної невизначеності (вища при експансії та нижча
при контракції);
- сталістю чи мінливістю очікувань та вподобань економічних суб’єктів;
- ступенем синхронізації економічних коливань між розвиненими
ринковими економіками та загальним світовим трендом;
- активністю інформаційно-інноваційного середовища;
- інституційною структурою економіки та поширеністю контрактних
197
відносин тощо.
Під час вивчення кількох цільових груп країн, відібраних за критеріями
історичних умов розвитку, структури економіки, динаміки розвитку і
економічної політики, нами була сформульована базова гіпотеза, зміст якої
полягає у виявленні сталої прямопропорційної залежності між ступенем
превалювання національного тренду (динаміки національних змінних) над
світовим, що виражається переходом більшості каналів поширення зовнішніх
економічних шоків в пасивний стан, та рівнем уразливості такої соціальноекономічної системи.
В результаті, ми довели, що перехід більшості каналів поширення
економічних шоків відкритої ринкової системи, в тому числі і інверсійного
типу розвитку, в пасивний стан при домінуванні локального економічного
тренду над світовим, означає неконтрольоване зростання рівня уразливості і
розбалансованості такої соціально-економічної системи та втрату можливості
ефективно поглинати чи регулювати наслідки раніше накопичених ендогенних
та екзогенних шоків інструментами антициклічної економічної політики
держави.
Таким чином, нездатність екзогенних світових економічних шоків (при
цьому як позитивних, так і негативних) проникати (через трансмісію
економічних шоків) в певну систему позбавляє її здатності ефективно
таргетувати фундаментальні макроекономічні показники в рамках
незворотних інтеграційних процесів. Саме такі інтеграційні процеси покликані
згладжувати коливання ендогенних флуктуацій за рахунок компенсації
агрегованих втрат при виході на глобальний ринок.
Активізація ендогенних каналів поширення економічних шоків є
ключовим завданням економічної політики будь-якої ринкової системи,
особливо при необхідності реалізувати низку інтеграційних процесів на рівні
глобального або регіонального ринків. У дисертаційному дослідженні
використано формалізований інструментарій для розширення попередніх
висновків щодо поширення шоків в ринковому середовищі і його впливу на
198
економічні коливання, а саме – модель векторної авторегресії, оцінка якої дає
змогу зробити обґрунтовані макроекономічні узагальнення для економіки
України.
Відгук української економіки по фундаментальним складовим будь-яких
з розглянутих змінних (обсягів зовнішньої заборгованості, рівня інфляції,
обсягів внутрішніх кредитів, показника грошового агрегату М3, обсягів
міжнародних резервів в іноземній валюті, рівня витрат домогосподарств, стану
рахунків капітальних операцій та поточних операцій) є сповільненим, тобто,
швидкість реакції на застосовані інструменти антициклічної політики є
заниженою, тоді як непрогнозовані шокові впливи одразу ж змінюють
конфігурацію динаміки економічних показників. Отже, канали поширення
фундаментальних перманентних шоків в українській економіці помітно
пасивніші, аніж того вимагають необхідні умови економічного зростання.
Найбільш впливовими інструментами за критерієм еластичності валового
випуску відносно їх можливої абсолютної корекції визнано: платіжний баланс
(в т.ч. і торгівельний баланс як такий), обсяги внутрішнього кредитування
(підтримка необхідного рівня ліквідності економічної системи) та грошовий
агрегат М3. З іншої сторони, чутливість ринку по відношенню до таргетування
зовнішнього державного боргу, золотовалютних резервів та рівня інфляції є
нижчою, а відтак для досягнення бажаного ефекту при використанні даних
інструментів, необхідно витрачати більше ресурсів.
Виокремлено кілька фундаментальних напрямків таргетування
макроекономічних змінних в процесі опрацювання рекомендацій з
покращення заходів антициклічної політики, серед яких:
- регулювання платіжного балансу: подальше обмеження імпорту, в т.ч. за
рахунок продуманої протекціоністської політики та додаткова підтримка
експортних виробництв, що і так отримали конкурентоспроможні переваги в
результаті сильної девальвації гривні;
- формування бази для нарощення золотовалютних резервів країни;
- створення адміністративних умов для гарантування безпеки економічної
199
діяльності іноземних інвесторів;
- абсорбція надлишкової ліквідності банківської системи, планомірне
скорочення грошової маси (рівня монетизації) до початку відновлення
внутрішнього механізму відтворення, нарощування внутрішнього попиту;
- акумулювання грошових коштів у банківській системі, а не поза нею,
включаючи найменш ліквідні складові грошового агрегату М3;
- продовження політики “дорогої гривні” через збереження високих
процентних ставок до появи ознак стабілізації ситуації на валютному ринку і
зниження інфляційних очікувань (інструмент відсоткових ставок втратив
трансмісійну здатність – єдиним дієвим заходом до повернення грошей у
банківську систему є відновлення довіри до неї), після чого НБУ зможе
поновити пом’якшення грошово-кредитної політики.
Результатом повинна бути реалізація наступних цілей: 1) формування
фундаментальних факторів відновлювальної динаміки обмінного курсу
національної валюти; 2) скорочення відтоку дефіцитної валюти та
нарощування обсягів нових валютних надходжень; 3) різке нарощення обсягів
глибокої локалізації іноземних виробничих потужностей на фоні значного
здешевлення робочої сили на внутрішньому ринку (в першу чергу актуально
для сектору легкої промисловості, фармацевтики, хімічного виробництва); 4)
нівелювання інфляційного та девальваційного тиску, відновлення роботи
банківської системи; 5) макроекономічна стабілізація, бездефіцитний бюджет,
інвестування в розширення інфраструктури.
Таким чином, реалізація опрацьованих рекомендацій з підвищення
ефективності заходів макроекономічного регулювання за умов раціонального
використання більш та менш впливових інструментів економічної політики,
дозволить ефективно активізувати ендогенні канали поширення економічних
шоків, що знаходяться на даний момент в критично пасивному стані і, тим
самим, попри поточний рівень вразливості економіки, створити передумови
для зменшення ступеня розбалансованості макроекономічних показників, в
200
т.ч. і за рахунок посилення дії світового тренду в межах інтеграції в
глобальний ринковий простір