Капля Ірина Валентинівна. Облік власного капіталу в акціонерних товариствах АПК

brief description

Капля Ірина Валентинівна. Облік власного капіталу в акціонерних товариствах АПК : Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. — К., 2006. — 256арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 187-202.

Капля І.В. Облік власного капіталу в акціонерних товариствах АПК. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Національний науковий центр Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2006.
Дисертація присвячена теоретичному та методологічному обґрунтуванню і практичним питанням організації обліку й оцінки власного капіталу в акціонерних товариствах АПК. Об’єктом дослідження є обліковий процес щодо формування й руху власного капіталу в акціонерних товариствах АПК Хмельницької області, предметом сукупність теоретичних, методологічних та практичних питань обліку і оцінки власного капіталу.
У роботі розкривається сутність акціонерної форми власності й особливостей функціонування акціонерних товариств АПК, конкретизовано визначення власного капіталу та його складових як об’єкта обліку. Розкрито організацію обліку в акціонерних товариствах, деталізовано облікову політику в частині власного капіталу.
Розглянуто методично-облікові аспекти оцінки власного капіталу, напрямки підтримки (збереження) капіталу шляхом розрахунку чистих активів товариства. Визначено методику оцінки вартості власного капіталу на основі дохідного підходу шляхом дисконтування грошових потоків та розрахунку грошового потоку на акцію. Внесено пропозиції щодо удосконалення методики обліку власного капіталу акціонерного товариства в частині статутного, додаткового і резервного капіталу та документального відображення обліку капіталу. Запропоновано зміни до фінансової звітності з власного капіталу, що забезпечить користувачів необхідною обліковою інформацією про власний капітал підприємства.

Проведене теоретичне узагальнення та вивчення практичного досвіду діяльності акціонерних товариств АПК дозволило розробити ряд методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку власного капіталу:

Успішне здійснення ринкових реформ в АПК не можливе без реформування відносин власності. У зв’язку з цим важливе значення має відображення та динамічний розвиток акціонерної власності, яка виникла як об’єктивна необхідність об’єднання власників з метою первинного нагромадження значних фінансових ресурсів для розвитку різних галузей виробництва та є корпоративною формою приватноївласності, тобто власністю об’єднання безвідносно до суб’єктів цього об’єднання. Запропоновано визначення акціонерного товариства як юридичної особи, що створено шляхом купівлі-продажу акцій та інших цінних паперів, всі учасники якого мають приватно-спільний інтерес, який полягає в максимізації власних доходів від використання вкладених коштів та право на отримання частини прибутку за результатами діяльності підприємства на умовах обмеженої відповідальності учасників.
Вивчення нормативно-правової бази діяльності акціонерних товариств свідчить пронеобхідність прийняття Закону України Про акціонерні товариства” та Кодексу корпоративного управління”, що є необхідною умовою регулювання їх діяльності та сприятиме становленню в Україні цивілізованих засад корпоративного управління, стане запорукою й гарантом виходу акціонерних товариств з економічної кризи.
Аналіз поняття власний капітал” в обліково-економічній літературі дає підстави стверджувати про дискусійність і неоднозначність його визначення. Об’єднавши економічну і юридичну точку зору, автором пропонується під власним капіталом розуміти власні джерела відтворення активів, що відображають обсяг прав та інтересів власників, які представлені інвестованим і накопиченим капіталом.
З урахуванням особливостей акціонерної форми власності та ґрунтуючись на стандартах обліку запропоновано до складу власного капіталу включити акціонерний капітал (статутний капітал, додатковий акціонерний капітал і коригуючий капітал) та накопичений капітал (додатково вкладений капітал, резерви капіталу та нерозподілений прибуток (непокритий збиток)), що притаманне ринковому розумінню обліку, оскільки важливим у даному випадку є розмежування коштів власників і підприємства.
Обґрунтовано визначення вартості власного капіталу на підставі чистих активів як різниці між активами і зобов’язаннями, збільшених на суму доходів майбутніх періодів. Для досягнення збереженості власного капіталу передбачено порівнювати вартість чистих активів із вартістю статутного й додаткового акціонерного капіталу, що підвищить зацікавленість акціонерних товариств у кінцевих результатах діяльності. Розкрито методику оцінки власного капіталу шляхом розрахунку величини чистого грошового потоку, що відображає інтереси інвестора та є об'єктивним показником, який не залежить від особливостей бухгалтерського обліку товариства. Передбачено розрахунок показника грошового потоку на акцію, що точніше відображає тенденцію зміни вартості капіталу, ринкове очікування величини якої в майбутньому буде формувати поточний курс акцій товариства.
Внесено пропозиції до облікової політики акціонерного товариства. Передбачено розділ з обліку власного капіталу, в якому має бути відображено: оцінку власного капіталу; порядок визначення доходу (прибутку) на акцію; джерела формування і напрями використання резервів; порядок розподілу чистого прибутку акціонерного товариства, що підвищує контроль за ефективним використанням власного капіталу та оперативність прийняття управлінських рішень.
Удосконалено методику обліку статутного капіталу за допомогою впровадження до рахунку 40 "Статутний капітал" двох субрахунків: 401 Оголошений капітал” та 402 Підписаний капітал”, призначених для відображення обліку простих і привілейованих акцій, що дає можливість визначати обсяг підписки за видами акцій та прогнозувати попит учасників на ринку акцій. Удосконалено методику обліку операцій при додатковій емісії, згідно з якою розміщеними акціями передбачено вважати тільки повністю оплачені акції, тобто реєстрація збільшення статутного капіталу передбачає повну оплату додаткових акцій. Також запропоновано методику обліку резервів на рекомендованих субрахунках: 432 "Резерв з переоцінки" та 433 "Резерв з прискореної амортизації", що базується на перерахуванні історичної собівартості активів і зобов’язань у фактичну вартість, з метою підтримки капіталу в умовах інфляції і яка дозволяє, поряд з акумулюванням засобів з прискореної амортизації, підтримувати власний капітал, приводячи його у відповідність із реальною оцінкою.
З метою підвищення аналітичності інформації про власний капітал акціонерного товариства, за результатами узагальнення практичного досвіду і методичних розробок, запропоновано удосконалені форми документації, зокрема: картка обліку розрахунків з акціонерами, відомість обліку підписки на акції, відомість руху акцій, відомість нарахування і виплати дивідендів, відомість обліку власних акцій, викуплених в акціонерів; відомості аналітичного обліку по рахунках власного капіталу.
Запропоновано зміни до фінансової звітності щодо власного капіталу у таких формах, як баланс, звіт про власний капітал та примітки до звітності, що забезпечить користувачів необхідною обліковою інформацією про власний капітал для прийняття обґрунтованих управлінських та інвестиційних рішень.