КЛИМКІН ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКІЙ ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КЛИМКІН ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.9: 343.81/82 (477)

КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКІЙ
ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ОРЛОВСЬКА Наталя Анатоліївна,
доктор юридичних наук, доцент

Одеса 2014

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1 ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКІЙ ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ ....

15

1.1. Теоретико-методологічні витоки аналізу кримінологічних засад запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності ...

15

1.1.1. Кримінологічна система: сутність та зміст ...

15

1.1.2. Поняття та специфіка насильницької пенітенціарної злочинності:
постановка проблеми

20

1.2. Теоретичні та нормативно-правові аспекти досліджень кримінологічних засад запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності: ретроспективний огляд ..

30

1.2.1. Дослідження кримінологічних засад запобігання насильницькій
пенітенціарній злочинності в науковій літературі .

30

1.2.2. Розвиток нормативного забезпечення запобігання насильницькій
пенітенціарній злочинності ..

42

Висновки до розділу 1 ..

49

РОЗДІЛ 2 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЯК ТЕОРЕТИЧНА СКЛАДОВА ЗАПОБІЖНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .

52

2.1. Стан насильницької пенітенціарної злочинності в Україні ...

52

2.2. Причинний комплекс насильницької пенітенціарної злочинності: загальний підхід та основні елементи .....

67

2.2.1. Причинність насильницької пенітенціарної злочинності в Україні:
загальний підхід

67

2.2.2. Особа засудженого, що вчиняє насильницькі злочини в місцях
позбавлення волі, та її місце у причинному комплексі насильницької
пенітенціарної злочинності

75

2.2.3. Об’єктивні причини насильницької пенітенціарної злочинності

90

2.2.4. Умови насильницької пенітенціарної злочинності

99

Висновки до розділу 2

109

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКІЙ ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ ....

114

3.1. Правові та організаційні проблеми функціонування суб’єктів запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності в Україні ...

114

3.2. Міжнародно-правовий вимір запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності

132

3.3. Досвід зарубіжних країн у запобіганні насильницькій пенітенціарній злочинності .....

144

3.4. Перспективні напрямки вдосконалення запобігання насильницькій

пенітенціарній злочинності в Україні ..

158

Висновки до розділу 3

173

ВИСНОВКИ ...

177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

182

ДОДАТКИ ..

217

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно Керівних принципів у сфері запобігання злочинності та кримінального правосуддя в контексті розвитку і нового міжнародного економічного порядку, що є додатком до «Міланського плану дій», прийнятого на сьомому Конгресі ООН із запобігання злочинності та поводження з правопорушниками, планування в галузі запобігання злочинності та кримінального судочинства слід здійснювати на динамічній і систематичній основі з урахуванням взаємозв’язку різних видів діяльності і функцій у сфері законодавства, забезпечення законності, судового процесу, поводження з правопорушниками, з тим, щоб забезпечити більшу узгодженість, послідовність, відповідальність, справедливість і неупередженість в рамках основних цілей національного розвитку. При цьому систематична оцінка соціальних витрат і вигод дозволить за наявності декількох альтернатив обрати такий варіант, який передбачає найменші витрати людських зусиль і матеріальних коштів і, разом з тим, забезпечує максимальні переваги.
Ці положення підлягають осмисленню з урахуванням того, що після Другої світової війни відбулася зміна концепції прав і свобод людини і громадянина з огляду на формування третього покоління прав людини прав солідарності, що мають колективний характер. В цьому плані положення Закону України «Про основи національної безпеки» щодо об’єктів національної безпеки підлягають інтерпретації з урахуванням розгляду права на безпечний від злочинних проявів життєвий простір як одного з основоположних прав людини та суспільства в цілому.
Забезпечення права на захист від злочинності є метою всіх складових кримінологічної системи держави, у тому числі інституту покарання загалом та покарання у виді позбавлення волі, зокрема. Так, у ст. 58 Мінімальних стандартних правил ООН поводження з в’язнями зазначається, що метою і обґрунтованістю вироку до тюремного ув’язнення або взагалі до позбавлення волі є, зрештою, захист суспільства і запобігання злочинам. Система виконання покарань, у першу чергу, покарання у виді позбавлення волі покликана забезпечити запобігання злочинам та захист суспільства від кримінальної загрози.
В цьому сенсі насильницька пенітенціарна злочинність є найбільш небезпечною частиною пенітенціарної злочинності, являючи собою інструмент закріплення кримінальної моделі поведінки. На системному рівні її існування, закономірності та тенденції розвитку пов’язані з проблемами кримінального права (покарання у виді позбавлення волі не досягає цілей, зменшується ефективність запобігання злочинності засобами кримінального права, створюється загроза ескалації кримінально-правового примусу), свідчать про неефективність функціонування установ виконання покарань та діяльності їх посадових осіб.
Внаслідок цього сучасний підхід до запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності вимагає комплексної розробки кримінологічних засад запобіжної діяльності.
В силу багатоаспектності проблематики насильницької пенітенціарної злочинності слід звернути увагу на роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, що розробляли дане предметне поле на рівні окремих складових та сукупності певних складових.
Так, кримінологічні, кримінально-правові, кримінально-виконавчі проблеми виконання покарання у виді позбавлення волі, питання насильницької злочинності загалом й засуджених в місцях позбавлення волі, зокрема, знайшли відображення в роботах С.М. Абельцева, Г.А. Аванесова, Ю.М. Антоняна, Л.В. Багрія-Шахматова, В.А. Бадири, М.І. Бажанова, О.М. Бандурки, Л.Б. Барчука, Ю.В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, В.К. Весельського, О.А. Герцензона, В.О. Глушкова, В.В. Голіни, В.К. Грищука, О.М. Гуміна, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, Т.А. Денисової, А.І. Долгової, В.М. Дрьоміна, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, О.М. Ігнатова, І.В. Каретникова, О.В. Козаченка, П.П. Козлова, О.Г. Колба, М.Й. Коржанського,

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження кримінологічних засад запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності в Україні дає підстави сформулювати наступні основні висновки:
1. Кримінологічна система це динамічна сукупність структурно обумовлених і функціонально взаємопов’язаних елементів: кримінологічного світогляду, законодавства в сфері запобігання злочинності та кримінологічної практики, що визначають кримінологічні засади запобігання злочинності з урахуванням особливостей її кількісно-якісної характеристики в конкретному соціокультурному середовищі. Такими засадами є теоретичне обґрунтування, нормативне забезпечення та практична організація запобіжної діяльності.
2. Особистісний підхід, акцентуючи увагу на особі носії кримінальності та не зводячи закономірності злочинної поведінки до суми зовнішніх чинників, дозволяє запропонувати розуміння насильницької пенітенціарної злочинності як соціально-психологічного деструктивного явища, у якому виявляються системні зв’язки соціокультурних стереотипів та обумовлених специфікою ізоляції від суспільства типізованих поведінкових форм, що виражаються у відносно усталеній сукупності вчинених особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, злочинів, пов’язаних з умисним протиправним впливом на іншу людину, наслідком чого є заподіяння фізичної або психічної шкоди її цілісності.
Запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності пропонується розуміти як теоретично обґрунтований, системний, узгоджений з загальною стратегією запобігання злочинності вплив на закономірності виникнення та існування насильницької пенітенціарної злочинності як соціально-психологічного деструктивного явища, шляхом застосування комплексу заходів, спрямованих на формування сприятливого соціально-психологічного простору та створення належного рівня захисту та безпеки особи від злочинних насильницьких посягань у місцях позбавлення волі.
3. У розвитку теоретичного забезпечення дослідження кримінологічних засад запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності та нормативного регулювання запобіжної діяльності виокремлено п’ять періодів (1889 - 1917 рр.; 1917 - 1945 рр.; 1945 - 1991 рр.; 1991 - 2000 рр.; з 2000 р. до сьогодні), що обумовлено принциповими науковими підходами та добором нормативних документів, характерних для кожного з періодів. З’ясовано, що сучасному етапові притаманні недостатність комплексних досліджень, зосередженість на розв’язанні переважно окремих проблем, несистематизованість та неузгодженість нормативно-правових актів.
4. Пенітенціарна злочинність в Україні складає понад 93% злочинів вчинених спецконтингентом та має тенденцію до збільшення (45% з 2010 по 2013 р.). Насильницькі злочини в структурі пенітенціарної злочинності складають близько 35%, їх латентність становить майже 90%; у структурі переважають побої і мордування, тілесні ушкодження, статеві злочини; злочини вчиняються переважно в колоніях середнього і максимального рівнів безпеки з помітним зростанням навесні.
Процес віктимізації жертв насильницьких пенітенціарних злочинів має специфічні закономірності, що обумовлює виділення типових ознак таких жертв та видів їх віктимності.
5. Причинний комплекс насильницької пенітенціарної злочинності являє собою складну багаторівневу внутрішньо структуровану сукупність чинників, серед яких розрізняються причини та умови виникнення, існування та розвитку насильницької злочинності серед засуджених в установах, що виконують покарання у виді позбавлення волі.
В рамках причинного комплексу пропонується диференціація причин за характером (на об’єктивні і суб’єктивні) та рівнем (на загальні, особливі та специфічні). Умови, які можуть бути тільки об’єктивними, підлягають класифікації за рівнем.
6. Особистісний підхід, покладений в основу розуміння насильницької пенітенціарної злочинності, зумовив розгляд суб’єктивного контексту причинності через вивчення особи насильницького пенітенціарного злочинця, в ході якого сформовано кримінологічний портрет такого правопорушника - особа чоловічої статі у віці 25-35 років, яка має середню/неповну середню освіту; не має взагалі або має дуже нестійкі сімейні зв’язки; в неї наявний певний ступінь кримінального зараження; вона залучена до кримінальної субкультури; особливостями її психічного стану є нестійкість, перебування у постійному стресі, наявність психічних розладів, що не досягають рівня психотичних (відмінності щодо яких спостерігаються в залежності від субкультурного статусу особи засудженого). Окреслена специфіка особистості жінок та неповнолітніх, які вчиняють насильницькі пенітенціарні злочини.
7. Суб’єктивні причини загального рівня - це сукупність соціально-психологічних характеристик особи, які складаються до засудження та привносяться до пенітенціарної установи; причини особливого рівня - сукупність типових соціально-психологічних характеристик, властивих засудженим до позбавлення волі, що формуються під впливом замкнутого середовища та визначають схильність до насильницького вирішення міжособистісних конфліктів; на специфічному рівні провідну роль відіграє відносно стійка сукупність типових характеристик особи засудженого, що визначає інтеграцію до кримінальної субкультури.
Об’єктивними причинами загального рівня виступають масштабні соціально-економічні протиріччя; на особливому рівні провідну роль відіграє пенальний конфлікт, а на специфічному - існування кримінальної субкультури як прояв самоорганізації засуджених.
Серед умов на загальному рівні головна роль відведена недосконалості кримінологічної системи (системним недолікам в організації запобігання злочинності); на особливому рівні розглядаються недосконалість кримінально-виконавчої політики, недотримання міжнародно-правових стандартів у пенітенціарній сфері; на специфічному рівні - порушення прав та свобод людини в місцях позбавлення волі.
8. Концептуальними проблемами запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності в Україні є:
в теоретичному аспекті - брак комплексних теоретичних розробок на підставі об’єктивної інформації;
у нормативному аспекті - надмірна кількість підзаконних та відомчих нормативних актів, яка не становить системи та не усуває пробільності у нормативній регламентації компетенції окремих суб’єктів;
у практичному аспекті - консервація застарілої системи суб’єктів запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності.
9. Дотримання положень міжнародно-правових актів та долучення до європейського пенітенціарно-правового простору поєднане з низкою концептуальних проблем, головними серед яких є: у нормативному плані - розрив між намірами, що декларуються, та тенденціями нормативного регулювання; у прикладному аспекті - хибна практика вдосконалення застарілих підходів замість вироблення та втілення нових.
10. Аналіз зарубіжного досвіду (країни Європи, США, Китай, РФ) виявив специфіку запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності залежно від національних кримінологічних систем. Оцінка доцільності запозичення зарубіжного досвіду можлива лише в контексті ресурсів національної кримінологічної системи, обумовлених етапом розвитку суспільства.
11. Перспективними напрямками запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності є:
відновлення виробничо-господарської діяльності у пенітенціарних установах на якісно новому рівні;
залучення до запобігання насильницькій пенітенціарній злочинності інститутів громадянського суспільства;
технічне та інженерне переоснащення колоній при збереженні необхідної чисельності персоналу;
протидія негативним проявам кримінальної субкультури через вплив на психічні стани засуджених;
зменшення кількості підзаконних нормативних актів та зосередження їх положень в єдиному нормативному акті щодо запобігання пенітенціарній злочинності;
встановлення міжнародного контролю за діяльністю пенітенціарних установ у вигляді кримінологічного моніторингу (моніторингу запобігання) насильницькій пенітенціарній злочинності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абаджян А.В. Пенитенциарная преступность: детерминизм, антикриминогенное воздействие : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / А.В. Абаджян; МГЮА. М., 2001. 23 с.
2. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / С.Н. Абельцев. М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. 207 с.
3. Актуальные проблемы функционирования пенитенциарных учреждений Англии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://u.to/9sF0Aw
4. Александров Ю.К. Очерки криминальной субкультуры / Ю.К. Александров. М.: «Права человека», 2002. 152 с.
5. Алексеев А.И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы: Монография / А.И. Алексеев, С.И. Герасимов, А.Я. Сухарев. М.: Издательство НОРМА, 2001. 496 с.
6. Анализ решений ЕСПЧ по заявлениям граждан Украины [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://u.to/bC50Aw
7. Анисимков В.М. Особенности обеспечения безопасности осуждённых в исправительно-трудовых учреждениях / В.М. Анисимков, В.С. Епанешников // Курс лекций по обеспечению безопасности, порядка исполнения и отбывания наказаний в ИТУ. М., 1996. С.473-477.
8. Антонян Е.А. Личность рецидивиста: криминологическое и уголовно-исполнительное исследование : автореф. дисс на соискание учен. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / Е.А. Антонян; МГЮА.- М., 2013. 46 с.
9. Антонян Ю.М. Насилие среди осужденных: Учебное пособие / Под ред. Ю.М. Антоняна / Ю.М. Антонян, И.Б. Бойко, В.А. Верещагин. М.: ВНИИ МВД России, 1994. 116 с.
10. Антонян Ю.М. Криминальная сексология / Под ред. Ю.М. Антоняна / Ю.М. Антонян, А.А. Ткаченко, Б.В. Шостакович. М.: Спартак, 1999. 464 с.
11. Антонян Ю. Преступность в местах лишения свободы и её причины / Ю. Антонян // Уголовное право. 2002. - №4 С.101-104.
12. Антонян Ю.М. Личность преступника / Ю.М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. 366 с.