КЛІНІКО – ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА ТКАНИНИ ПАРОДОНТА ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ

brief description

Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський національний медичний університет

На правах рукопису

Остап’як Ірина Зіновіївна

УДК: 616-071+543.632.514.2+546.95+616.314.17-008.1+616.314-085

Клініко експериментальне дослідження впливу солей важких металів на тканини пародонта та особливості медикаментозної корекції виявлених порушень
14.01.22 стоматологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Рожко Микола Михайлович,
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Івано-Франківськ 2009

Зміст

Перелік умовних скорочень........
Вступ ..........
Розділ 1. Діагностика, лікування та профілактика захворювань тканин пародонта за умов хронічного впливу сполук важких металів (огляд літератури) .......................................................................
1.1. Вплив техногенних ксенобіотиків на здоров’я людини ..........
1.2. Стоматологічна захворюваність у мешканців і робітників промислових підприємств при хімічній забрудненості важкими металами ...............................................................................................
1.3. Роль мікро- та макроелементів і ферментів у виникненні та розвитку генералізованого пародонтиту ................................................
1.4. Сучасні аспекти медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит ...............................................................
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження .........................
2.1. Загальна характеристика проведених клініко-біохімічних досліджень .....................................................................
2.1.1. Клінічні методи обстеження .....................................................
2.1.2. Способи комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит ....................................................................
2.1.3. Біохімічні методи дослідження ................................
2.2. Характеристика експериментальної частини роботи .......
2.3. Статистичні методи дослідження ................................................
Розділ 3. клінічна характеристика стану пародонтА і біохімічних показників біологічних рідин у хворих на генералізований пародонтит, які зазнають впливу малих доз солей важких металів ..........................................................................................
3.1. Клінічний стан тканин пародонта у працівників Бурштинської ТЕС ...................................................................................
3.2. Показники кальцій-фосфорного обміну у пацієнтів працівників Бурштинської ТЕС .............................................................
3.3. Вміст мікроелементів у біосубстратах хворих на генералізований пародонтит працівників Бурштинської ТЕС ........
Розділ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ЗА УМОВ КАДМІЄВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ...........................................
4.1. Динаміка змін біохімічних показників за умов експериментальної кадмієвої інтоксикації ...........................................
4.2. Морфологічні зміни слизової оболонки ротової порожнини щурів за умов кадмієвої інтоксикації ....................................................
4.3. Морфологічні зміни кісткової тканини щелеп щурів за умов кадмієвої інтоксикації ..............................................................................
4.4. Вплив комплексного лікування на біохімічні і морфологічні показники експериментальних тварин за умов кадмієвої інтоксикації ...............................................................................................
Розділ 5. клініко-біохімічна оцінка ефективності комплексного лікування працівників Бурштинської ТЕС, хворих на генералізований пародонтит .....................................................................................
5.1. Клінічні результати застосування медикаментозної терапії в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит ......
5.2. Оцінка результатів комплексної терапії генералізованого пародонтиту за показниками рівня кальцію і фосфатів та активністю фосфатаз у сироватці крові та ротовій рідині
хворих .......................................................................................................
5.3. Вплив комплексного лікування на мікроелементний спектр крові і ротової рідини у хворих на генералізований пародонтит працівників Бурштинської ТЕС .............................................................
Аналіз і узагальнення результатів дослідження .........
Висновки.............................................
Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ ................................................................
Список використаних джерел ..................................................
Додатки ....................................................................................................

ПЕРЕлік умовних скорочень

ГП генералізований пародонтит
поч.-І початковий та І ступені
ІГ індекс гігієни за Грін-Вермільйоном
ПК пародонтальна кишеня
Проба Ш-П проба Шиллєра-Пісарєва
ЧС число Свракова
ІР індекс Рамфйорда
ІК індекс кровоточивості за Мюллеманом
ЛФ лужна фосфатаза
КФ кисла фосфатаза
CdCl2 кадмію хлорид

ВСТУП

Актуальність теми. Серед стоматологічних захворювань одними з найпоширеніших залишаються хвороби пародонта, а саме генералізований пародонтит (ГП) [1-6 та інші].
ГП мультифакторіальне захворювання, зумовлене дією різних екзогенних та ендогенних чинників [7], у зв’язку з цим актуальним є вивчення ролі екологічних факторів та факторів виробничого середовища на виникнення та розвиток захворювань тканин пародонта [8-10].
Серед механізмів патогенезу ГП важливої ролі надають порушенням стану кальцій-фосфорного обміну, макро- та мікроелементного спектру крові та ротової рідини, які призводять до порушення трофіки пародонта і процесів мінералізації кісткової тканини [11,12]
Поєднання впливу різних патогенетичних факторів призводить до ГП із різноманітними клінічними проявами, що вимагає коригуючої терапії з урахуванням ступеня впливу тих чи інших чинників на розвиток цього захворювання у визначеного контингента населення. Дослідники постійно працюють над пошуком нових лікувальних комплексів, завдяки яким досягається тривалий позитивний результат [13-15].
На сьогоднішній день недостатньо встановлено механізми розвитку ГП у працівників виробництв і мешканців прилеглих територій, що забруднені малими дозами важких металів. У науковій літературі висвітлені результати досліджень стоматологічного статусу робітників різних спеціальностей, які контактують із важкими металами, але серед такого контингенту хворих недостатня увага приділена працівникам теплоелектростанцій, які є групою ризику через контакти із солями важких металів [9,10].
У зв’язку з цим вивчення стану тканин пародонта, мікроелементного та металоферментного обміну у хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів, сприятиме кращому розумінню патогенезу цього захворювання та розробці обгрунтованого способу лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти і кафедри біологічної та медичної хімії Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України Вивчення стану стоматологічного здоров’я населення західного ре-гіону України та розробка пропозицій щодо його збереження та покращення” (№ держреєстрації 0107U004631). Дисертант є виконавцем фрагменту цієї роботи.
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту на підставі результатів експериментальних та клініко-біохімічних досліджень впливу солей важких металів на тканини пародонта.
Завдання дослідження полягають у наступному:
1. Вивчити стан тканин пародонта та показників кальцій-фосфорного обміну у хворих на ГП, працівників Бурштинської ТЕС.
2. Дослідити мікроелементний спектр крові та ротової рідини хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів.
3. На експериментальній моделі кадмієвої інтоксикації вивчити вплив хлориду кадмію на морфологічні та біохімічні показники і обгрунтувати патогенетичні напрямки корекції встановлених порушень.
4. Розробити і впровадити в практику патогенетично обгрунтований спосіб комплексного лікування хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів.
5. Вивчити ефективність запропонованих лікувальних комплексів за даними клінічних, біохімічних показників у найближчі та віддалені терміни спостереження.
Об’єкт дослідження тканини пародонта, вміст макро- та мікроелементів, активність фосфатаз у крові та ротовій рідині пацієнтів зі здоровим пародонтом, у хворих на ГП, які працюють на Бурштинській ТЕС; біохімічні, морфологічні показники за умов кадмієвої інтоксикації в експерименті.
Предмет дослідження обгрунтування та оцінка ефективності комплексного лікування хворих на ГП, із застосуванням вітамінно-мінерального препарату Вітрум Остеомаг, ентеросорбенту Силікс, протимікробного препарату Метрогіл-Дента.
Методи дослідження клінічні, рентгенологічні, біохімічні, біофізичні, морфологічні, морфометричні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у хворих на ГП, працівників Бурштинської ТЕС, вивчено стан тканин пародонта, кальцій-фосфорний обмін та мікроелементний спектр крові та ротової рідини.
Проведені дослідження засвідчили тісний взаємозв’язок між активністю патологічного процесу в тканинах пародонта і станом кальцій-фосфорного обміну, що проявлялося зростанням біохімічних маркерів кісткового метаболізму лужної фосфатази (ЛФ) та кислої фосфатази (КФ), збільшенням рівня фосфатів та зниженням умісту кальцію. Уперше у хворих на ГП, які працюють на ТЕС, встановлено зміни мікроелементного спектру крові та ротової рідини, а саме: зменшення кількості цинку, мангану, заліза та зростання концентрації міді і кадмію, які корелювали зі ступенем розвитку хвороби.
В експерименті вперше доведено, що під дією кадмієвої інтоксикації в слизовій оболонці ротової порожнини виникають морфологічні і морфометричні прояви посилення процесів зроговіння, у кістковій тканині прояви гіпо- і гіпермінералізації, у періодонтальній зв’язці часткова деструкція волокон і відрив від кісткової стінки. За умов кадмієвої інтоксикації встановлено порушення кальцій-фосфорного обміну та розвиток дисмікроелементозу, що підтверджується зростанням рівня кадмію, міді та активності ЛФ і КФ на фоні зниження вмісту кальцію, заліза, мангану, цинку в крові експериментальних тварин.
На експериментальній моделі кадмієвої інтоксикації обгрунтовано патогенетичні напрямки корекції виниклих порушень, запропоновано комплекс коригуючої терапії з використанням препаратів Вітрум Остеомаг, Силікс (досередини) та Метрогіл-Дента (місцево), що має протекторну та нормалізуючу дію стосовно досліджуваних показників.
Пріоритетним є застосування ентеросорбенту Силіксу та вітамінно-мікроелементного препарату Вітрум Остеомаг досередини, що виявило високу клініко-лабораторну ефективність запропонованого лікувального комплексу в працівників Бурштинської ТЕС, хворих на ГП початкового і І (поч.-І) та ІІ ступенів важкості, що знаходяться під впливом малих доз важких металів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані клінічних та лабораторних досліджень можуть бути використані як об’єктивний критерій для оцінки глибини патологічного процесу в тканинах пародонта та обґрунтовують необхідність включення в комплексне лікування хворих на ГП медикаментозних препаратів із остеотропною, детоксикаційною, протизапальною дією для корекції встановлених змін.
Отримані результати експериментів засвідчують доцільність застосування запропонованого комплексу препаратів Вітрум Остеомаг, Силікс (досередини) та Метрогіл-Дента (місцево) із метою профілактики і лікування хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів.
Запропонований спосіб комплексного лікування хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів, дозволяє істотно поліпшити клінічний стан пародонта, скоротити терміни лікування, сприяє нормалізації показників макро- та мікроелементного спектру і активності ЛФ та КФ у крові та ротовій рідині, продовжує період стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.
Впровадження результатів дослідження. Результати наукових досліджень впроваджено в лікувальний процес терапевтичних відділень обласної та міської стоматологічних поліклінік м. Івано-Франківська, терапевтичного відділення стоматологічної поліклініки ІФНМУ, стоматологічного кабінету міської Бурштинської лікарні.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному та лікувальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології, кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету, кафедрі терапевтичної стоматології Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія”, відділенні терапевтичної стоматології Інституту стоматології АМН України, кафедрі терапевтичної стоматології національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кафедрі стоматології дитячого віку Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автор самостійно провела літературний та патентний пошук, розробила концепцію роботи, сформулювала мету і завдання дослідження. Здобувач особисто здійснила клінічні дослідження та лікування у визначених нею групах хворих. Експериментальні дослідження проведені на кафедрі медичної і біологічної хімії (зав. д.б.н., проф. Ерстенюк Г.М.) та кафедрі гістології, цитології та ембріології (зав. д.мед.н., проф. Геращенко С.Б). Автором самостійно проведені експерименти на тваринах, забрано матеріал для біохімічного, спектрометричного та морфологічного дослідження, вивчені та інтерпретовані отримані результати. Здобувач особисто провела аналіз отриманих результатів, підготувала матеріали для публікації, написала всі розділи роботи, сформулювала висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційна робота апробована на розширеному засіданні кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету. Основні поло-ження дисертаційних досліджень оприлюднені на конференції Харківського дер-жавного медичного університету Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии» (Харків, 2005), ХІІ Конгресі Світової Федерації Українських Лі-карських Товариств (м. Івано-Франківськ, 2008), ІІІ (Х) з’їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008), І науково-практичній конференції Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту” (Ужгород, 2008), науково-практичній конференції Нові технології в стоматології” (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука 2008» (Полтава, 2008), Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Стоматологія вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» (Івано-Франківськ, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, у тому числі 5 статей у профільних журналах, рекомендованих ВАК України (із них 2 одноосібні), 4 тези у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 121 сторінці основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 352 джерела, з яких 76 іноземних, додатків. Робота ілюстрована 55 рисунками і містить 29 таблиць.

bibliography

висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов’язаного з підвищенням ефективності лікування хворих на ГП за умов хронічного впливу малих доз солей важких металів шляхом клініко-експериментального обгрунтування та розробки способу лікування ГП зі включенням вітамінно-мікроелементного препарату Вітрум Остеомаг, сорбенту Силікс та протимікробного препарату Метрогіл-Дента.
1. У хворих на ГП, працівників Бурштинської ТЕС, зі збільшенням ступеня розвитку захворювання (ГП ІІ ступеня) встановлено достовірне зростання клінічних показників: ІГ на 79,13%, глибина ПК на 25,16%, проба Ш-П 39,66%, ЧС на 83%, ІР 8,69%, ІК 69,17%, р<0,001, порівняно з ГП поч.-І ступенів.
2. Встановлено порушення кальцій-фосфорного обміну у сироватці крові та ротовій рідині хворих на ГП, особливо за ГП ІІ ступеня зменшувався вміст кальцію (на 25,90% і 37,24%, р<0,05), зростала концентрація фосфатів (на 76,23% і 41,04%, р<0,001) та активність ЛФ (на 62,71% і 92,59%, р<0,001) і КФ (на 123,53% і 108,08%, р<0,001).
3. В обстежених хворих на ГП встановлено зміни мікроелементного спектру крові та ротової рідини, а саме зменшення кількості цинку, мангану, заліза та зростання концентрації міді, що може свідчити про порушення мікроелементного обміну за умов впливу малих доз солей важких металів. Водночас, спостерігається накопичення токсичного мікроелементу кадмію в біологічних рідинах хворих на ГП поч.-І ступеня (в 1,57 рази, р<0,05 та 1,63 рази, р<0,001) та ГП ІІ ступеня (в 2,03 та 2,38 рази, р<0,001).
4. Тривала інтоксикація хлоридом кадмію спричинює порушення кальцій-фосфорного обміну в організмі експериментальних тварин, що супроводжується зниженням концентрації кальцію в крові в 1,23 рази з одночасним зростанням активності ЛФ у 2,47, КФ у 2,86 разів та рівня фосфатів у 2,33 рази. При цьому встановлено розвиток дисмікроелементозу, при якому достовірно (р<0,05) знижується рівень есенційних мікроелементів: заліза, мангану, цинку та зростання вмісту міді. Водночас спостерігалися морфологічні зміни дезорганізація компактної і губчастої речовини коміркової частини та порушення мінералізації кісткової тканини щелеп, а також стоншення епітеліального вистелення, пригнічення регенераторних і посилення процесів зроговіння у слизовій оболонці.
5. Застосування препаратів Вітрум Остеомаг, Силікс та Метрогіл-Дента за умов кадмієвої інтоксикації сприяло нормалізації досліджуваних біохімічних показників та морфологічної картини структур пародонта.
6. Комплексне лікування хворих на ГП запропонованим нами способом сприяло поліпшенню клінічних показників (ІГ та ІК в середньому зменшувався в 9,70 разів, ЧС в 13,42 за ГП поч.-І ступенів та 7,88, 4,13 та 9,19 разів за ГП ІІ ступеня, р<0,001) та впливає на досліджувані біохімічні показники крові та ротової рідини, що підтвердилося вираженою тенденцією до норми активності КФ та ЛФ, рівня життєво необхідних макро- та мікроелементів і зниженням вмісту кадмію (на 35,83% та 42,11%, р<0,001 за ГП ІІ ступеня). Досягнуті результати зберігалися й у віддалені терміни, що забезпечувало стабілізацію процесу в тканинах пародонта.
7. Розроблено і впроваджено в практичну охорону здоров’я патогенетично обгрунтований спосіб лікування хворих на ГП зі застосуванням вітамінно-мікроелементного препарату Вітрум Остеомаг, сорбенту Силікс та протимікробного препарату Метрогіл-Дента, які володіють протизапальною, детоксикаційною, коферментною та остеотропною дією.

Практичні рекомендації
1. Для підвищення якості діагностики, контролю ефективності лікування хворих на ГП рекомендується визначати активність маркерів кісткового метаболізму ЛФ і КФ та рівень макро- та мікроелементів в крові та ротовій рідині.
2. Із метою підвищення ефективності лікування хворих на ГП початкового, І та ІІ ступенів розвитку, особливо, які зазнають впливу малих доз солей важких металів доцільно застосовувати вітамінно-мікроелементний препарат Вітрум «Остеомаг», сорбент «Силікс» та протимікробний препарат «Метрогіл-Дента». Вітрум Остеомаг необхідно приймати по 1 таблетці двічі на день, протягом одного місяця. Сорбент «Силікс» - вживати хворим усередину у вигляді водної суспензії, яку утворювали шляхом змішування 1 столової ложки сорбенту (3г) із 50-100 мл води за 10-30 хвилин до їди тричі на день, протягом 14 днів. Для місцевого лікування застосовувати протимікробний препарат Метрогіл-Дента. Гель наносили на ясна двічі на день, протягом 14 днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белоклицкая Г.Ф. Клинико-патогенетическое обоснование дифференцированной патогенетической фармакотерапии генерализованного пародонтита: автореф. дис. на соискание степени д-ра мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматология” / Г.Ф.Белоклицкая. Киев,1996. 40 с.
2. Белоклицкая Г.Ф. Возможность устранения цервикальной гиперестезии при использовании зубной пасты «Sensodyne-F” / Г.Ф.Белоклицкая // Современная стоматология. 2002. - №4. С.31-34.
3. Иванов В.С. Заболевания пародонта / В.С.Иванов. М.:Медицинское информативное агенство,1998. 296 с.
4. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит) / Г.Н.Вишняк. Киев, 1999. 216 с.
5. Данилевский М.Ф. Заболевания пародонта / М.Ф.Данилевский, А.В.Борисенко. Киев : Здоров’я,2000. 464 с.
6. Борисенко А.В. Применение препарата «Ципробел» (Nobel”) в комплексной терапии обострившегося течения генерализованного пародонтита / А.В.Борисенко, Е.И.Васильченко // Современная томатология. 2007. - №3. С.69-70.
7. Мазур И.П. Кальцемин в комплексном лечении генерализованного пародонтита / И.П.Мазур, В.В.Поворознюк // Современная стоматология. 2004. №1. С.60-64.
8. Олесова В.Н. Стоматологическая заболеваемость работников электролизного производства в зависимости от стажа работы / В.Н.Олесова, В.В.Уйба, Я.Н.Гарус [и др.] // Стоматология. 2006. - №1. С.69-73.
9. Тумшевиц О.Н. Влияние климато-географических и производственных факторов на стоматологический статус работников металлургической промышленности в условиях Крайнего Севера / О.Н.Тумшевиц, Н.Г.Федорова // Стоматология. 2007. - №3. С.31-35.
10. Борисенко А.В. Нарушение белкового обмена в тканях пародонта при патологии и их коррекция в комплексном лечении : автореф. дис. На соискание учееной степени д-ра мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» А.В.Борисенко. Киев,1992. 29 с.
11. Мазур И.П. Применение миокальцика в комплексном лечении заболеваний пародонта / И.П.Мазур // Современная стоматология. 2003. - №1. С.35-40.
12. Даутов Ф.Ф. Влияние условий труда в резинотехническом производстве на стоматологическую заболеваемость рабочих / Ф.Ф.Даутов, М.В.Филиппова // Гигиена и санитария. - 2008. - №2. С.57-60.
13. Використання нових лікарських форм для лікування генералізованого пародонтиту / А.П.Грохольський, Л.М.Заноздра, С.П.Павлик, [та інші] // Вісник стоматології. - 2001. - № 1. С. 66-67.
14. Лікування генералізованого пародонтиту іммобілізованими на полісорбі протизапальними препаратами / Білоклицька Г.Ф., Грохольский А.П., Пруднікова А.П. [та ін.]. // Наук.-практ. конф. „Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”. К., 2003. С. 40-41.
15. Сидельников П.В. Эффективность применения кальцемина в комплексном лечении генерализованного пародонтита / П.В.Сидельников // Современная стоматология. 2002. - №3. С.63-65.
16. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды / И.М.Трахтенберг //Довкілля і здоров’я. - 1997. - №2. С.48-51.
17. К проблеме носительства тяжелых металлов / Трахтенберг И.М., Тычинин В.А., Талакин Ю.Н.[та інші] // Журн. АМН України. 1999. Т.5,№1. С.87-95.
18. Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение) / А.В.Скальный // Практическое руководство для врачей и студентов медицинских вузов. Москва,1997. 71 с.
19. Боев В.М. Гигиеническая характеристика влияния антропогенных и природных геохимических факторов на здоровье населения Южного Урала / В.М.Боев // Гигиена и санитария. 1998. - №6. С.3-8.
20. Загрязнение свинцом некоторых объектов окружающей среды / В.М.Боев, С.И.Красиков, И.П.Воронкова // Гигиена и санитария. 2004. - №1. С.25-28.
21. Quig D. Cysteine Metabolism and Metal Toxicity / D.Quig // Altern. Med. Rev. 1998. Vol.3, №4. P.262-270.
22. Анализ причин загрязнения тяжелыми металлами атмосферного воздуха г.Кстово Нижегородской области / Е.Ю.Петров, А.Д.Зорин, Б.А.Минеев [и др.] // Гигиена и санитария. 1999. - №5. С.12-15.
23. Содержания кадмия, свинца и меди в организме жителей Ташкента и Ташкентской области / С.В.Олихова, М.М.Табачников, А.М.Геворгян [и др.] // Гигиена и санитария. 2000. - №3. С.11-12.
24. Савченков М.Ф. Состояние здоровья детей, проживающих в зоне влияния угольных разрезов / М.Ф.Савченков, Л.А.Решетник, О.В.Лященко [и др.] // Гигиена и санитария. 2000. - №3. С.56-58.
25. Blood cadmium concentration in the population of the Rabat area, Morocco / C.E.Khassouani, R.Soulaymani, Mauras Y. [et al ] // Clinica Chimica Acta. 2000. Vol.302. P.155-160.
26. Шенец С.Г. Активность лизосомальных ферментов и содержание некоторых тяжелых металлов и микроэлементов у детей с железодефицитными состояниями в экологических условиях / С.Г.Шенец, В.А.Кувшинников, А.П.Стадник // Педиатрия. 2002. - №2. С.73-76.
27. Sedki A. Toxic and essential trace metals in muscle, liver and kidney of bovines from a polluted area of Morocco / A.Sedki, N.Leukouch, S.Gamon [et al] // Sci. Total Environment. 2003. Vol.317, №1-3. P.201-205.
28. Екологія міста Івано-Франківська / [Адаменко О.М., Є.І.Крижанівський, Є.М.Нейко та інші]. Івано-Франківськ: СіверсіяМВ,2004. 200 с.
29. Meyer J.A. Exposure assessment of potentially toxic trace elements in indigenous goats in the rural communical production systems of the nortern region of South Africa / J.A.Meyer, N.H.Casey // South African J.Animal Sci. 2004. Vol.34, Suppl.1. P.219-222.
30. Essential trace metals in human whole blood in relation to environment / S.Rahman, N.Khalid, S.Ahmad [et al] // Pakistan J. Med. Res. 2004. Vol.43, №2. P.342-348.
31. Ляпкало А.А. Эколого-гигиенические аспекты загрязнения почвы Рязани тяжелыми металлами / А.А.Ляпкало, С.В.Гальченко // Гигиена и санитария. 2005. - №1. С.8-11.
32. Шаршенова А.А. Оценка содержания тяжелых металлов в водотоках и питьевой воде юга Иссык-Кульской области / А.А.Шаршенова, А.Ж.Султанова, Т.М.Скуратова // Гигиена и санитария. 2005. - №2. С.13-14.
33. Arogunto A.M. Heavy Metal Composition of Some Solid Minerals in Nigeria and Their Health Implications to the Environment / A.M.Arogunto // Pakistan J. Biol. Sci. 2007. - Vol.10, №24. P.4438-4443.
34. Markert B. Definitions and principles for bioindication and biomonitoring of trace metals in the environment / B.Markert // J.Trace.Elem.Med.Biol. 2007. Vol.21, Suppl.1. P.77-82.
35. Rainbow Ph.S. Trace metal bioaccumulation: Models, metabolic availability and toxicity / Ph.S.Rainbow // Environment. 2007. Vol.33, №4. P.576-582.
36. Реутова Н.В. Анализ заболеваемости населения в районе расположения вольфрамомолибденового комбината / Н.В.Реутова, Т.И.Воробьева, Т.В.Реутова [и др.] // Гигиена и саитария. 2007. - №4. С.13-15.
37. Мудрый И.В. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на организм / И.В.Мудрый, Т.К.Короленко // Лікарська справа. 2002. - №5-6. С.6-9.
38. Ларионова Т.К. Ртуть в организме людей в условиях загрязнения окружающей среды ртутьсодержащими промышленными отходами / Т.К.Ларионова // Гигиена и санитария. 2000. - №3. С.8-10.
39. Мудрый И.В. Эколого-гигиенические аспекты загрязнения почвы кадмием / И.В.Мудрый // Гигиена и санитария. 2003. - №1. С.32-35.
40. Вміст деяких важких металів у харчових продуктах Вінницької області / Д.Г. Дев’ятка, Л.В.Ковальчук, І.В.Сергета [та інші] // Довкілля і здоров’я. 2004. - №3. С.38-41.
41. Екологічні та гігієнічні проблеми забруднення рухомими формами важких металів грунту промислових агломерацій Придніпров’я / С.М.Крамарьов, Е.А.Деркачов, О.А.Шевченко [та інші] // Довкілля та здоров‘я. 2004. - №1. С.24-27.
42. Бондаренко Г.Н. Динамика трансформации оксидов тяжелых металлов техногенного происхождения в дерново-подзолистой почве / Г.Н.Бондаренко, Л.В.Кононенко, О.А.Высотенко // Доповіді Національної Академії Наук України. 2005. - №2. С.169-173.
43. Кузнецова Е.А. Накопление тяжелых металлов в зерновых культурах и пути снижения их содержания / Е.А.Кузнецова // Гигиена и санитария. 2007. - №4. С.50-53.
44. Ризик використання препаратів рослинного походження, забруднених важкими металами / Н.М.Воробець, В.І.Козловський, В.І.Ніколайчук // Фітотерапія. Часопис. 2006. - №2. С.57-62.
45. Установление уровней содержания тяжелых металлов в почвах Украины / Н.П.Вашкулат, В.И.Пальгов, Д.Р.Спектор [та інші] // Довкілля та здоров’я. 2002. - №3. С.44-46.
46. Bowen W.H. Exposure to Metal Ions amd Susceptibility to Dental Caries / W.H.Bowen // J.Dental Educ. 2001. Vol.65, №10. P.1046-1053.
47. Влияние тепловых электростанций на санитарно-биологический режим водоемов / Г.Н.Соловых, Л.Г.Фабарисова, Е.М.Нефедова [та інші] // Гигиена и санитария. 1998. - №6. С.24-27.
48. Щербо А.П. О проблеме эколого-гигиенических маркеров в аспекте доказательной медицины / А.П.Щербо, А.В.Киселев // Гигиена и санитария. 2004. - №6. С.5-8.
49. Дейнека С.Є. Зменшення цитотоксичної дії ряду солей металів під впливом лазерного випромінювання низької інтенсивності / С.Є.Дейнека // Журн. АМН України. 1998. Т.4, №2. С.370-376.
50. Бердник О.В. Чувствительность организма к факторам окружающей среды/ О.В.Бердник // Довкілля і здоров’я. 1998. - №1. С.18-21.
51. Хрипач Л.В. Оценка суммарной токсичности тяжелых металлов на основе люминесцентного бактериального теста / Л.В.Хрипач, Ю.А.Ревазова, А.Б.Ходжаян // Гигиена и санитария. 1998. - №4. С.67-72.
52. Гапон В.А. Особенности загрязнения территории санитарно-защитной зоны металлургического комбината тяжелыми металлами техногенного происхождения / В.А.Гапон // Довкілля і здоров’я. 2000. - №3. С.25-27.
53. Киреева И.С. Гигиеническая оценка риска загрязнения атмосферного воздуха промышленных городов Украины для здоровья населения / И.С.Киреева, И.А.Черниченко, О.Н.Литвиненко // Гигиена и санитария. 2007. - №1. С.17-21.
54. Биологическая профилактика комбинированного действия токсичных металлов и органических веществ / Т.Д.Дегтярева, Б.А.Кацнельсон, И.А.Минигалиева [и др.] // Гигиена и санитария. 2007. - №3. С.37-40.
55. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / [Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С.].- М.:Медицина,1991. 496 с.
56. Особливості ренальної секреції важких металів в умовах промислового міста / О.В.Люлько, М.М.Паранько , Е.М.Білецька [та інші] // Урологія. 1999. - №4. С.86-92.
57. Комплексная гигиеническая оценка суммарного суточного поступления тяжелых металлов в организм жителей экокризисного региона / С.В.Грищенко, Н.В.Гринь, М.Г.Степанова [та інші] // Довкілля і здоров’я. 2003. С.21-25.
58. Аверьянов В.Н. Гигиеническая оценка влияния окружающей среды на состояние здоровья населения промышленного города в условиях страховой медицины / В.Н.Аверьянов, В.М.Боев, В.Н.Дунаев // Гигиена и санитария. 2003. - №2. С.11-15.
59. Souza H.S. Role of essential trace minerals on the absorption of heavy metals with special reference to lead / H.S.D’Souza, Menezes G. T.Venkatesh // Indian J. Clin. Biochem. 2003. Vol.18, №2. P.154-160.
60. Биологический мониторинг составная часть социально-гигиенического мониторинга / Н.П.Мамчик, О.В.Клепиков, И.В.Колнет [и др.] // Гигиена и санитария. 2004. - №5. С.34-36.
61. Гигиеническая оценка среды обитания населения в Ростове-на-Дону / А.Н.Боков, Е.К.Магдесьян, Т.В.Раевский [и др.] // Гигиена и санитария. 2004. - №5. С.47-48.
62. Григорьев Г.А. Особенности организации социально-гигиенического мониторинга в республике Марий Эл / Г.А.Григорьев // Гигиена и санитария. 2004. - №5. С.48-49.
63. Суржиков Д.В. Оценка риска влияния загрязнения атмосферного воздуха на здоровье в системе социально-гигиенического мониторинга / Д.В.Суржиков, В.Д.Суржиков, А.М.Олещенко // Гигиена и санитария. 2004. - №5. С.64-66.
64. Оценка риска, обусловленного загрязнением окружающей среды, здоровью населения в городе Орске / Л.Г.Коньшина, М.В.Сергеева, Л.Л.Липанова [и др.] // Гигиена и санитария. 2004. - №2. С.22-24.
65. Маймулов В.Г. Гигиеническая оценка влияния химического загрязнения окружающей среды мегаполиса на состояние здоровья детей / В.Г.Маймулов, Н.А.Пацюк, Г.А.Баскович // Гигиена и санитария. 2004. - №2. С.30-31.
66. Стусь В.П. Вміст важких металів у нирках людей, які мешкають в інтенсивній промисловій зоні / В.П.Стусь // Урологія. 2006. - №1. С.45-50.
67. Стусь В.П. Вплив кадмію на урологічну захворюваність робітників та мешканців м.Жовті Води Дніпропетровської області / В.П.Стусь // Урологія. 2003. - №2. С.68-78.
68. Особенности адаптационных реакций у женщин, подвергающихся воздействию неблагоприятных факторов производственной и окружающей среды в сельской местности / Ю.И.Кундиев, В.А.Стежка, М.В.Крыжановская [и др.] // Журн. АМН України. 1997. Т.3, №4. С.625-642.
69. Состояние иммунной системы отдельных категорий населения / И.В.Петрова, Г.М.Лещенко, Ю.Н.Мольков [и др.] // Гигиена и санитария. 1998. №4. С.66-67.
70. Оценка цитологического статуса слизистых полости рта и носа детей / Е.Н.Кутепов, Н.Н.Беляева, Ж.Г.Чарыева [и др.] // Гигиена и санитария. 1998. - №4. С.47-50.
71. Взаимосвязь в системе окружающая среда-состояние слизистых оболочек-иммунный статус-заболеваемость / Е.Н.Кутепов, И.В.Петрова, Н.Н.Беляева [и др.] // Гигиена и санитария. 1999. - №5. С.6-8.
72. Влияние соединений тяжелых металлов из окружающей среды на состояние иммунной системы у механизаторов сельского хозяйства / В.А.Стежка, Н.Н.Дмитруха, Т.Н.Покровская [и др.] // Довкілля та здоров’я. 2002. - №1. С.6-11.
73. Оценка опасности промышленных отходов, содержащих тяжелые металлы / Н.В.Русаков, Л.Х.Мухабетова, Н.В.Пиртахия [и др.] // Гигиена и санитария. 1998. - №4. С.27-29.
74. Ситало С.Г. Загрязнение окружающей среды Криворожского железорудного бассейна и его влияние на здоровье населения / С.Г.Ситало, Н.М.Паранько // Гигиена и санитария. 2005. - №3. С.22-25.
75. Вплив надфонових запасів солей важких металів у грунті на еритроцитарну ланку гемопоезу дітей, що проживають в Київській області / В.Г.Бебешко, К.М.Бруслова, І.П.Лубянова [та інші] // Український журнал гематології та трансфузіології. 2003. - №6(3). С.28-30.
76. Бабенко Г.О. Микроэлементы: обмен веществ и здоровье человека. Киев:Знание,1981. 48 с.
77. Бабенко Г.О. Біосфера, антропогенез і здоровя людини / Г.О.Бабенко. Івано-Франківськ,1999. 198 с.
78. Губський Ю.І., Ерстенюк Г.М. Вивчення компонентів системи гемоглобіну та антиоксидантних ферментів за кадмієвої інтоксикації // Укр. біохім. журнал. 2002. Т.74, №5. С. 124-127.
79. Swaran J.S.F. Possible Health Hazards Associated with the Use of Toxic Metals in Semiconductor Industries / J.S.F.Swaran // J.Occup. Health. 2000. Vol.42. P.105-110.
80. Biological Monitoring of Exposures to Aluminium, Gallium, Indium, Arsenic, and Antimony in Optoelectronic Industry Workers / Y.-H.Liao, H.-S. Yu, C.-K. Ho [et al.] // J.Occup. Environ. Med. 2004. Vol.49, №9. P.931-936.
81. Содержание свинца и некоторых других токсичных металлов в пуповинной крови и его значение как биомаркера экологически обусловленной экспозиции / Л.И.Привалова, О.Л.Малых, Г.В.Матюхина [и др.] // Гигиена и санитария. 2007. - №3. С.69-70.
82. Ревич Б.А. Биомониторинг токсичных веществ в организме человека / Б.А.Ревич // Гигиена и санитария. 2004. - №6. С.26-31.
83. Курляндский Б.А. Загрязняющие вещества и их поступление в воздух населенных мест / Б.А.Курляндский, Х.Х.Хамидулина, И.В.Замкова // Гигиена и санитария. 2007. - №5. С.55-57.
84. Шуватова Е.В. Зависимость изменения иммунного статуса от факторов профвредности у персонала горно-химического комбината / Е.В.Шуватова, И.В.Орадовская, М.Ф.Никонов [и др.] // Медицинская Иммунология. 2005. Т.7, №2-3. С.239.
85. Бушуева Т.В. Иммунологические аспекты применения антиоксидантов у рабочих никелевого производства / Т.В.Бушуева, С.В.Казанцева, Г.Я.Липатов [и др.] // Медицинская Иммунология. 2005. Т.7, №2-3. С.217.
86. Побел А.Н. Действие химических токсиногенов на костную и хрящевую ткани / А.Н.Побел // Ортопедия, траматология и протезирование. 1998. - №2. С.143-151.
87. Волошин В.М. Гістологічна структура діафіза довгих трубчастих кісток білих щурів, які зазнали вплиу тютюнового диму / В.М.Волошин // Український морфологічний альманах. Т.1, №1. С.21-23.
88. Mehdi J.K. Levels of some trace metals and related enzymes in workers at storage-battery factories in Iraq / J.K.Mehdi, F.J.M.Al-Imarah, A.A.Al-Suhail // Eastern Mediterranean Health J. 2000. Vol.6, №1. P.66-82.
89. Znang G. Biological Monitpring of Cadmium Exposed Workers in a Nikel-Cadmium Battery Factory in China / G.Znang, E.Lindars, Y.Bai [et al] // J.Occup.Health. 2002. Vol.44, №1. P.15-21.
90. Toshiaki M. Changes in Urinary Excretions of Cadmium, Cooper, and Zinc in Japanese workers / M.Topshiaki, Etsuko K., Yasushi S. [et al] // Arch. Environ. Occup. Health 2006. Vol.61, №5. P.215-222.
91. Charkley S.R. Measurement of vitamin D3 metabolites in smelter workers exposed to lead and cadmium / S.R.Charkley, J.Richmond, D.Barltrop // Occup. Environ. Med. 1998. Vol.55, №7. P.446-452.
92. Armutsu F. Serum Iron Concentrations, Lipid Peroxidation and Superoxide Dismutase Activity in Turkish Iron Miners / F.Armutsu, Gurel A., Aker A. // Environ. Geochemistry Health. 2003. Vol.26, №1. P.1-4.
93. Markers of cadmium exposure in workers in a cadmium pigment factoty after changes in the exposure conditions / T.Kawasaki, K.Kono, T.Dote [et al] // Toxicol. Industrial Health. 2004. Vol.20, №1-5. P.51-56.
94. Ревич Б.А. Химические элементы в волосах человека как индикатор воздействия загрязнения производственной и окружающей среды / Б.А.Ревич // Гигиена и санитария. 1990. - №3. С.55-59.
95. Determination of Trace Elements in Hair Specimens of Workers in Paint Factory / Y.-Y.Tsai, Wang C.-T., Chang W.-T. // Analyt. Sci. 1997. Vol.13, №Suppl. P.447-450.
96. Dawson E.B. Seminal plasma trace metal levels in industrial workers / E.B.Dawson, D.R.Evans, W.A.Harris [et al] // Biol. Trace Elem. Res. 2000. Vol.74, №2. P.565-572.
97. Liu Y. Metallothionein-I/II nul mice are sensitive to chronic oral cadmium-induced nephrotoxicity / Y.Liu, J.Liu, S.M.Yabeebu [et al] // Toxicol. Sci. 2000. Vol.57, №1. P.167-176.
98. Afridi H.I. Evaluation of toxic metals in biological samples (scalp hair, blood and urine) of steel mill workers by electrothermal atomic absorption spectrometry / H. I. Afridi, T.G.Kasi, M.K.Jamali // Toxicol Industrial Health. 2006. Vol.22, №9. P.381-393.
99. Tamura Y. Cadmium induces expression of metallothionein in rat dental pulp / Y.Tamura, K.Ohya // Japan J. Pharmacol. 2000. Vol.83, №4. P.362-364.
100. Icas N. Potentiometric stripping analysis of lead and cadmium leaching from dental prosthetic materials and teeth / N.Icas, K.Biljanam, N.M.Goran // J.Serb.Chem.Soc. 2004. Vol.69, №7. P.575-580.
101. Lijnen P. Effect of cadmium on trasmembrane Na+ and K+ transport systems in human erythrocytes // P.Lijnen, J.Staessen, R.Fagard // Br.J.Indust. Med. 1991. Vol.48. P.392-398.
102. Visser G.L. Cadmium ion is a non-competitive inhibitor of red cell Ca2+- ATPase activity / G.L.Visser, P.H.Peters, A.P.R. Theuvenet // Biochem.Biophys.Acta. 1993. Vol.1151. P.26-34.
103. Vorbrodt A.W. Cytochemical study of the efect of aluminium on cultured brain microvascular endothelial cells / A.W.Vorbrodt, R.S.Trowbridge, D.H.Dobrogowska // Histochen.J. 1994. Vol.26. P.119-126.
104. Hayama Y. Effect of heavy metal ions on the cells derived from human periodontal ligament. Effects of Pb and Cd / Y.Hayama // Kanagawa Shigaku. 1990. Vol.24, №4. P.671-691.
105. Hatsuko K. Cadmium Sensivity and Defense Mechanism to Cadmium Exposure in Human Gingival and Periodontal Ligament Fibroblasts in vitro / K.Hatsuko // J