Колот Андрій Васильович. Удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих легкоатлетів у річному тренувальному циклі (на прикладі потрійного стрибка)

brief description

Колот Андрій Васильович. Удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих легкоатлетів у річному тренувальному циклі (на прикладі потрійного стрибка). : Дис... канд. наук: 24.00.01 2007

Колот А.В. Удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих легкоатлетів у річному тренувальному циклі (на прикладі потрійного стрибка). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.
Дослідження присвячено виявленню найбільш ефективних засобів і методів швидкісно-силової підготовки висококваліфікованих стрибунів потрійним у річному тренувальному циклі на етапі максимальної реалізації індивідуальних спроможностей.
У ході дослідження було визначено ряд показників, що характеризують стан скелетних м’язів і рівень швидкісно-силової підготовленості стрибунів, вивчено кінематичні і динамічні характеристики потрійного стрибка, що впливають на результат і технічну майстерність спортсменів.
Узагальнено і систематизовано загальні принципи підготовки у річному тренувальному циклі, наведено загальну структуру тренування і схему застосування вправ швидкісного, силового та швидкісно-силового характеру, спрямованих на удосконалення стану високого рівня швидкісно-силових якостей.
Основні результати роботи впроваджено в практику підготовки членів національної збірної команди України з потрійного стрибка, стрибунів потрійним спеціалізованої СДЮШОР з легкої атлетики ЦСК ЗСУ міста Києва, а також у навчальний процес кафедри легкої атлетики НУФВСУ.

1. Аналіз і узагальнення вітчизняних і закордонних літературних джерел дозволив установити, що проблема удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним є досить актуальною й значущою, особливо в частині підбору й раціонального розподілу вправ швидкісно-силової спрямованості в річному тренувальному циклі. При їхньому застосуванні слід дотримуватися принципів динамічної відповідності, поєднаного розвитку фізичних якостей і вдосконалення спортивної техніки.
Сучасний рівень спортивних досягнень вимагає організації цілеспрямованої підготовки спортсменів високого класу, пошуку усе більш ефективних засобів і методів удосконалення швидкісно-силових якостей і організаційних форм побудови навчально-тренувального процесу. Саме раціоналізація й оптимізація тренувального процесу є в цей час найбільш актуальною. Рівень результатів стрибунів потрійним значною мірою обумовлює швидкісно-силова підготовка, що посідає значне місце в тренуванні стрибунів протягом усього річного циклу підготовки.
У процесі багаторічного тренування стрибунів потрійним відбувається розвиток і удосконалення їх швидкісно-силових якостей. Знання закономірностей застосування різних засобів і методів швидкісно-силової підготовки дозволяє в більш короткий термін досягти бажаного результату й забезпечити подальше його зростання. Досвід тренерів переконує, що традиційно наявні програми підготовки стрибунів потрійним у більшості випадків грунтуються на використанні тренувальних засобів без урахування специфіки біомеханічної структури змагальної вправи, доцільної послідовності й поєднання вправ у заняттях різної спрямованості, індивідуальної схильності спортсменів до їхнього виконання.
2. Шляхом аналізу техніки рухових дій висококваліфікованих стрибунів потрійним виявлено кінематичні показники і їхні кількісні вираження, що залежать від рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів і впливають на спортивний результат у потрійному стрибку:
максимальний кут згинання в колінному суглобі опорної ноги у фазі відштовхування від опори =127,46, S=9,19 у першому відштовхуванні,=122,85, S=8,98 у другому й=119,98, S=9,06 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=131,33, S=10,40 в першому відштовхуванні,=129,71, S=6,11 у другому й=130,09, S=4,21 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
кутова швидкість розгинання в колінному суглобі опорної ноги при відштовхуванні від опори =8,46, S=0,76 радс-1у першому відштовхуванні,=5,80, S=0,41 радс-1 у другому й=6,07, S=0,48 радс-1 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=10,75, S=0,86 радс-1у першому відштовхуванні,=9,18, S=0,73 радс-1 у другому й=8,73, S=0,71 радс-1 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
кутова швидкість згинання в кульшовому суглобі махової ноги у фазі відштовхування від опори =32,75, S=1,57 радс-1у першому відштовхуванні,=31,59, S=1,29 радс-1 у другому й=26,83, S=2,04 радс-1 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=33,87, S=2,67 радс-1у першому відштовхуванні,=33,56, S=2,64 радс-1 у другому й=27,95, S=1,82 радс-1 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
тривалість фази відштовхування =0,12, S=0,01 с у першому відштовхуванні,=0,14, S=0,01 с у другому й=0,18, S=0,01 с у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=0,10, S=0,01 с у першому відштовхуванні,=0,12, S=0,01 с у другому й=0,15, S=0,01 с у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
швидкість ЗЦМ тіла у розбізі перед відштовхуванням =10,34, S=0,45 мс-1у першому відштовхуванні,=9,51, S=0,70 мс-1 у другому й=8,04, S=0,71 мс-1 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=10,77, S=0,18 мс-1у першому відштовхуванні,=9,95, S=0,44 мс-1 у другому й=9,04, S=0,66 мс-1 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
швидкість вильоту ЗЦМ тіла спортсмена в момент відриву від опори =9,68, S=0,33 мс-1у першому відштовхуванні,=8,82, S=0,50 мс-1 у другому й=7,50, S=0,56 мс-1 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=10,37, S=0,19 мс-1у першому відштовхуванні,=9,51, S=0,30 мс-1 у другому й=8,07, S=0,53 мс-1 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м;
кут вильоту ЗЦМ тіла спортсмена =16,16, S=1,32 у першому відштовхуванні,=12,28, S=0,98 у другому й=17,80, S=1,24 у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=18,11, S=1,24 у першому відштовхуванні,=14,89, S=1,19 у другому й=19,71, S=1,77 у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м.
3. У результаті аналізу техніки виконання потрійного стрибка висококваліфікованими спортсменами встановлено, що такі біодинамічні показники, як середня повна енергія руху тіла спортсмена у фазі відштовхування, середній результат якої становив=5163,34, S=117,95 Дж у першому відштовхуванні,=4131,77, S=371,89 Дж у другому й=3218,84, S=257,51 Дж у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=6157,64, S=545,19 Дж у першому відштовхуванні,=4654,78, S=372,38 Дж у другому й=4337,69, S=347,01 Дж у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м, і середня потужність відштовхування =5010,69, S=400,85 Вт у першому відштовхуванні,=5191,65, S=415,33 Вт у другому й=1450,20, S=116,02 Вт у третьому при результаті=15,06, S=0,12 м і=6232,41, S=498,59 Вт у першому відштовхуванні,=7515,47, S=601,24 Вт у другому й=3018,84, S=271,69 Вт у третьому при результаті=16,61, S=0,08 м, збільшуються з підвищенням рівня швидкісно-силової підготовленості й впливають на техніку рухових дій стрибунів потрійним і спортивний результат.
4. Поліпшення спортивних результатів і техніки виконання потрійного стрибка пов'язане з підвищенням рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів, що проявлялося у взаємозв'язку результатів у потрійному стрибку (r) зі станом швидкісно-силової підготовленості, вираженої показниками взаємодії з опорою при відштовхуванні: з результуючою силою на рівні 0,52; градієнтом сили 0,50; імпульсом сили 0,49; часом досягнення максимальної сили 0,55; висотою підйому ЗЦМ тіла спортсмена 0,70 (прийнятий критерій r=0,25).
5. У результаті дослідження змагальної і тренувальної діяльності висококваліфікованих стрибунів потрійним виявлено групи засобів різної переважальної спрямованості й методи удосконалення швидкісно-силових якостей та їхнє раціональне співвідношення в річному тренувальному циклі:
засоби спеціальної технічної підготовки, які моделюють параметри змагальної діяльності (потрійний стрибок з довгих розбігів (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий період на етапах спеціальної фізичної й техніко-фізичної підготовки й у змагальний період, метод виконання змагальний; потрійний стрибок з укорочених розбігів (10 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується в підготовчий і змагальний періоди на всіх етапах річного циклу, метод виконання повторний);
засоби стрибкової підготовки (швидкісно-силового характеру), які сприяють поєднаному удосконаленню координаційної структури рухів і підвищенню швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий і змагальний періоди на всіх етапах річного тренувального циклу; метод виконання повторний;
засоби силової підготовки, спрямовані на підтримку силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним, у своїй більшості є вправами з обтяженнями (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий період на етапах: загальної фізичної підготовки метод виконання повторний для розвитку силової витривалості; спеціальної фізичної підготовки методи максимальних зусиль для розвитку максимальної сили й повторний для розвитку швидкої сили; техніко-фізичної підготовки повторний метод для розвитку швидкої сили й метод динамічних зусиль для розвитку вибухової сили, а також у змагальний період повторний метод для розвитку й підтримки швидкої сили й метод динамічних зусиль для розвитку й підтримки вибухової сили;
засоби бігової підготовки (швидкісного характеру), які спрямовані на підвищення швидкісних якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним, у зоні інтенсивності 95100% особистого результату (30 % річного обсягу тренувальних засобів): біг на відрізках понад 80 м (5 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапі загальної фізичної підготовки для підвищення спеціальної витривалості, на етапах спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для підвищення швидкісної витривалості, методи виконання інтервальний і повторний; біг на відрізках до 80 м (20 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапах загальної фізичної, спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для підвищення швидкості бігу, метод виконання повторний; біг з розбігу (5 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапах спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для вдосконалення техніки рухових дій, підвищення швидкісних якостей стрибунів потрійним і їхньої реалізації в розбізі, метод виконання повторний.
6. Досягнення високого рівня розвитку швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним обумовлено виявленням і раціональним розподілом груп вправ різної переважної спрямованості в річному тренувальному циклі. Ефективність застосування груп засобів і методів удосконалювання швидкісно-силових якостей у річному тренувальному циклі підтвердили спортивні результати стрибунів потрійним: в експериментальній групі вони зросли на 5,9 %, а в контрольній на 1,7 %.
Результати педагогічного експерименту свідчать про значне поліпшення стану пружнов’язких властивостей скелетних м'язів і швидкісно-силової підготовленості висококваліфікованих стрибунів потрійним експериментальної групи. Наприкінці дослідження показники максимальної сили у них зросли стосовно показників у контрольній групі на 17,1 %, градієнта сили на 18 %, імпульса сили на 13,5 %, часу досягнення максимальної сили на 65,9 %, висоти підйому ЗЦМ тіла на 21,8 %.
7.З ростом кваліфікації спортсменів спостерігається збільшення частки засобів спеціальної швидкісно-силової підготовки, що позитивно впливає на формування раціональної техніки рухових дій і удосконалення швидкісно-силових якостей на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Результати наших досліджень показали, що при відсутності об'єктивної оцінки біомеханічної структури рухів і швидкісно-силової підготовленості спортсменів ріст їхніх результатів уповільнюються, тому подальші дослідження з цієї проблеми будуть пов'язані:
з підвищенням якості контролю на підставі застосування високоточних інформаційних технологій в умовах змагальної і тренувальної діяльності, що створить нові можливості для оцінки ефективності виконання вправ і вивчення тонких, недоступних аналізу звичайним способом взаємозв'язків рухових дій у всіх фазах стрибка;
зрозробкою й обґрунтуванням модельних характеристик технічної та швидкісно-силової підготовленості для спортсменів різного віку й кваліфікації на всіх етапах багаторічної підготовки.