КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ГРОМАДЯНИНА НА ОСВІТУ В УКРАЇНІ: СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Романенко Катерина Михайлівна

УДК 342. 733

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ГРОМАДЯНИНА НА ОСВІТУ В УКРАЇНІ: СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Спеціальність 12.00.02 конституційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Наливайко Лариса Романівна
кандидат юридичних наук, доцент

Запоріжжя - 2008

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження права на освіту у контексті його соціальних детермінант .12
1.1. Стан та проблемне поле наукових розвідок у галузі конституційного права громадянина на освіту в Україні ..12
1.2. Сутність та поняття конституційного права на освіту в Україні..30
Висновки до розділу 1..47
РОЗДІЛ 2. Конституційні та нормативно-правові засади права на освіту в Україні у контексті євроінтеграційних процесів..51
2.1. Особливості конституційного права на освіту в Україні...51
2.2. Право на освіту у міжнародному вимірі......83
Висновки до розділу 2.....124
РОЗДІЛ 3. Основні напрями розвитку конституційного права на освіту в Україні ....127
3.1. Підстави для розвитку конституційного права на освіту в Україні ..127
3.2. Напрями розвитку конституційного права громадян на освіту в Україні.138
3.3. Розвиток гарантій права на освіту в Україні159
Висновки до розділу 3.....186
ВИСНОВКИ.191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..197

ВСТУП
Актуальність теми. В умовах становлення інформаційного суспільства, основним ресурсом розвитку якого є знання, право на освіту набуває все більшого особистісного та соціального значення. Не лише серед культурних прав, а й серед усього комплексу прав та свобод людини воно є найбільш динамічною складовою, про що свідчать і численні міжнародно-правові документи. Право на освіту не лише має характер конституційного права у більшості розвинених держава світу, а й стає об’єктом становлення нової галузі законодавства освітнього законодавства. Воно посідає чільне місце в структурі конституційно-правового статусу людини і все більше визначає можливості та характер розвитку кожної людини і її соціокультурного оточення економічної, політичної, культурної та інших сфер життєдіяльності сучасного суспільства. Визначення природи та тенденцій подальшого розвитку права на освіту в контексті загальноцивілізаційних змін постіндустріального характеру стає однією з найбільш актуальних проблем правової науки.
Для України ця проблема додатково актуалізується необхідністю здійснення модернізаційних реформ та інтеграцією до світової та європейської спільноти. Виконання цих завдань неможливе без реалізації в країні всього комплексу прав та свобод людини і громадянина, притаманних сучасній цивілізації. При цьому забезпечення права людини і громадянина на освіту відіграє у модернізаційних процесах вирішальну роль, оскільки виступає механізмом нарощування особистісного потенціалу та кадрового ресурсу українського суспільства. Забезпечення права на освіту та поступове розширення його змісту відіграє принципово важливу роль і з погляду утвердження України як незалежної та конкурентоспроможної держави. Зокрема, серед практичних аспектів аналізу проблеми постають передусім питання удосконалення законодавчих засад забезпечення права на освіту, вдосконалення організаційної діяльності виконавчих органів державної влади щодо забезпечення права громадян на освіту, а також системна адаптація освітньої діяльності до процесу становлення в Україні соціально орієнтованого ринкового суспільства.
Нормативно-правовий базис та зміст конституційного права на освіту досліджуються у працях вчених-юристів, таких як С. Алексєєв, М. Вітрук, С Гусарєв, А. Колодій, В. Копєйчиков, О. Малько, М. Матузов, Н. Нижник, О. Скакун, О. Тихомиров. Ними на загальнотеоретичному рівні визначені загальні характеристики права на освіту як суб'єктивного юридичного права. Низка науковців присвятила свої роботи дослідженню окремих аспектів суб'єктивного права на освіту (О. Бандурка, К. Волинка, І. Голосніченко, М. Гуренко, Л. Дольникова, В. Кравченко, С. Лисенков, О. Лукашкова, О. Марцеляк, А. Олійник, В. Погорілко, П. Рабінович, В. Сіренко, Ю. Тодика, К. Толкачов, A.Хабібулін, М. Хавронюк та інші).
Окремі елементи права на освіту в контексті соціальної та економічної ефективності освітньої сфери й інноваційних процесів у сфері освіти розглядають у своїх роботах Г. Балашов, А. Валіцька, В. Вялих, Т. Данько, Г. Дмитренко, О. Кратт, Н. Типенко, Г. Тульчинський, В. Щетінін та інші. Загальним результатом цих досліджень є обґрунтування значущості розширення гарантій забезпечення права на освіту з погляду адаптації країни та індивіда до потреб соціально орієнтованого ринкового суспільства. Серед спектру досліджуваних проблем домінують питання економіки освіти, суб’єкт-об’єктний аналіз освітніх процесів та освітніх відносин, нормативно-організаційний аспект освітньої діяльності, взаємодія споживачів та виробників освітніх послуг в контексті формування нового правового поля освітньої діяльності, правове забезпечення становлення ефективних механізмів державного управління в освітній сфері.
Останнім часом з’являються роботи, присвячені узагальненій характеристиці конституційного права на освіту. Зокрема, з цієї проблематики були підготовлені дисертаційні роботи В. Астахова, В. Боняк, О. Вінгловської, К. Грищенко, Л. Тарусової.
Незважаючи на наявність значного масиву наукових праць з проблематики права на освіту, до цього часу у національній юридичній науці не висвітлена низка аспектів аналізу конституційного права на освіту у соціальному контексті розвитку сучасної цивілізації та України. Викладене вище зумовило вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота повністю відповідає проголошеному Конституцією України курсу на побудову демократичної, соціальної і правової держави, основним обов'язком якої є утвердження та забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Робота виконана в межах програми науково-дослідної роботи юридичного факультету Запорізького національного університету на 2003-2007 рр. за спеціальною науково-дослідницькою темою «Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення змісту та напрямів розвитку конституційного права людини та громадянина на освіту в Україні у контексті загальноцивілізаційного розвитку та модернізації українського суспільства, і на цій основі - обгрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення конституційно-правового механізму його забезпечення.
Відповідно до мети дослідження у дисертації вирішуються такі завдання:
- проаналізувати існуючі підходи до аналізу конституційного права на освіту в контексті сучасної концепції права людини та соціокультурних характеристик суспільства, стан та проблемне поле наукових розвідок у цій галузі;
- визначити специфіку та взаємозв’язок соціальних вимог до змісту й механізмів забезпечення конституційного права на освіту та його конституційно-правового закріплення;
- дати характеристику сутності конституційного права на освіту в Україні та визначити його поняття;
- виокремити особливості конституційного права на освіту в Україні, його соціальних детермінант та механізмів конституційно-правового регулювання;
- дослідити євроінтеграційний аспект розвитку права на освіту в Україні та визначити основні напрями використання зарубіжного досвіду для забезпечення досліджуваного права людини і громадянина;
- здійснити виокремлення та аналіз соціальних та конституційно-правових підстав розвитку конституційного права на освіту в Україні;
- виходячи з потреб модернізації українського суспільства та суб’єктів права на освіту обгрунтувати оптимальні напрями розвитку конституційного права громадян на освіту в Україні та розширення його змісту;
- на основі узагальненого аналізу освітнього законодавства сформулювати конкретні рекомендації щодо удосконалення конституційно-правових механізмів гарантування права на освіту в Україні.
Об'єктом дослідження є система соціальних та правових відносин, у межах яких здійснюється конституційне право на освіту в Україні.
Предметом дослідження є конституційне право людини і громадянина на освіту, його соціальні детермінанти та механізм його гарантування і розвитку в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічні засади дослідження складають положення гуманістичної філософії, що обґрунтовують пріоритетність людиновимірних критеріїв розвитку суспільства. Як соціокультурна сутність право на освіту досліджується в межах теорій постіндустріалізму та соціальної модернізації перехідних суспільств з використанням їх методології. Важливе методологічне значення має міждисциплінарний синтез правових, психологічних, політекономічних, соціологічних методів для дослідження цілісності феномена права на освіту в контексті єдності системних соціальних процесів, освітньої діяльності та її нормативно-правового регулювання. Визначення природи права людини та громадянина на освіту здійснюється на основі залучення постмодерністських методологій обгрунтування нелінійного характеру взаємовідносин соціальних процесів та їх правового регулювання.
У роботі широко застосовується синтез генезисного та структурно-функціонального аналізу в межах системного методу для забезпечення цілісності досліджуваного предмета в поєднанні процесів розвитку та функціонування. Системно-функціональний метод, зокрема, дозволив визначити зміст права людини і громадянина на освіту й дослідити механізм його забезпечення як цілісну динамічну систему, що знаходиться у процесі постійного розвитку. Формально-логічний метод використано для формулювання дефініцій, переважно інструментального характеру, необхідних для розкриття предмету дослідження. Компаративістський аналіз використовується переважно у когнітивній сфері, для порівняння правових систем і підходів при вирішенні проблем забезпечення права на освіту.
Наукова новизна дослідження обумовлена поставленими завданнями та засобами їх розв’язання і полягає в обгрунтуванні сутності, специфіки, детермінант та напрямів розвитку конституційного права громадянина на освіту в Україні у контексті внутрішніх та євроінтеграційних потреб розвитку українського суспільства та завдань оптимізації конституційно-правового регулювання освітньої галузі.
Наукова новизна дисертації конкретизована у таких висновках, положеннях і рекомендаціях:
- вперше на основі аналізу наукових підходів дослідження конституційного права на освіту в Україні виокремлено аспекти, що безпосередньо визначають характер його взаємодії з соціокультурним оточенням, а саме: взаємовплив соціальних та конституційно-правових детермінант освітнього законодавства, суб’єктивне право на освіту, взаємовплив соціальних вимог права на освіту та їх нормативного закріплення, взаємодія права на освіту та соціально-економічних процесів у суспільстві, уплив права на освіту на увесь комплекс прав людини, ціннісні орієнтири освітнього законодавства;
- вперше доведено, що взаємодію соціальних вимог до змісту конституційного права на освіту та його нормативно-правового змісту доцільно розглядати як механізм розвитку вказаного аспекту культурних прав. При цьому вимоги визначаються соціально-економічними потребами суспільства та соціокультурно-ціннісними ідеалами людського розвитку, а зміст - наявними ресурсами його забезпечення та правовими традиціями суспільства. Загальною тенденцією в сучасних умовах є зближення соціальних вимог до змісту й механізмів забезпечення конституційного права на освіту та його конституційно-правового закріплення;
- вперше виокремлено освітньо-ринковий та державно-розбудовчий аспекти соціальних детермінант розвитку конституційного права на освіту в Україні в сучасних умовах. Обґрунтовані підстави адаптування конституційно-правового регулювання права на освіту в умовах змін політико-правової системи країни, становлення освітнього ринку та імплементації європейських стандартів захисту культурно-освітніх прав національних меншин;
- удосконалено обґрунтування значущості конституційного права на освіту, яке в сучасних умовах є передумовою реалізації всіх інших культурних та соціальних прав людини. Конституційне право громадянина на освіту визначено як унормовану міру можливої поведінки суб’єкта означеного права в сфері освітньої діяльності для задоволення своїх освітньо-культурних потреб, реалізація, охорона та захист якої гарантовані у законодавчому, адміністративному, інституційному та інших аспектах;
- уточнено особливості права на освіту, які полягають передусім у конституційно-правовому визначенні та формулюванні державних гарантій. Специфікою конституційно-правового та законодавчого регулювання права на освіту є формування в Україні окремої правової підсистеми. Аргументовано, що нормативно-правовий зміст права на освіту виокремився як галузь законодавства, проте не як галузь права, що має знайти відображення у формуванні Зібрання законів про освіту;
- уточнено основні напрями удосконалення конституційно-правового забезпечення права на освіту, які визначаються загальними тенденціями розвитку українського суспільства і пов’язані з оновленням Конституції України, надання статусу конституційного Закону «Про освіту», удосконаленням на цій основі існуючих та прийняттям низки нових законів та підзаконних актів. Змістовно вказаний процес приводить до розширення можливостей спрямування ресурсів в освітню сферу і за рахунок цього забезпечення реального функціонування механізмів гарантування права на освіту та збагачення його змісту;
- дістало подальшого розвитку узагальнення міжнародних стандартів та європейської практики конституційно-правового регулювання права на освіту як важливої соціокультурної детермінанти становлення вітчизняного освітянського законодавства. Показано, що соціально-ціннісний аспект права на освіту в Україні загалом відповідає європейським стандартам, у той час як конституційно-правова база забезпечення означеного права ще недостатньо інтегрована у європейське правове поле, передусім у таких галузях, як забезпечення рівного доступу до якісної освіти на всіх її рівнях, соціоцентричне регулювання освітнього ринку, орієнтація освітньої діяльності на потреби споживача освітніх послуг;
- дістало подальшого розвитку обгрунтування розширення гарантій права на освіту українських громадян. На основі узагальненого аналізу недоліків та прогалин вітчизняного освітнього законодавства у роботі запропоновані конкретні зміни до законодавства, зокрема «Закону про освіту» та системи державного управління освітньою галуззю, спрямовані на удосконалення механізмів гарантування права на освіту в Україні, розширення його змісту, збільшення ефективності діяльності державних органів управління у сфері забезпечення конституційного права на освіту, удосконалення нормативно-правових засад регулювання освітнього ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання їх у системі органів державної влади як для удосконалення нормативно-правового забезпечення освітньої діяльності, так і для оптимізації форм практичного державного управління стосовно освітньої сфери. Розроблені у дисертаційній роботі рекомендації стосовно напрямів подальшого розвитку освітянської галузі законодавства доцільно використовувати при плануванні законотворчої роботи Верховної Ради, а також для удосконалення галузевого регулювання в освіті. В роботі обґрунтовані практичні напрями адаптації правотворчої роботи до соціально-ринкових умов розвитку освітньої галузі.
Матеріали дослідження доцільно використовувати у навчальному процесі при викладанні: курсів теорії держави і права; конституційного права України; конституційного (державного) права зарубіжних країн: права, свободи та обов'язки людини і громадянина; юридичної деонтології; державного та муніципального управління. На їх основі можуть бути розроблені спецкурси з проблем освітянського законодавства та державного управління освітою.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі конституційного і трудового права Запорізького національного університету. Окремі її положення були апробовані на наукових конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції ''Превентивна педагогіка як наукова проблема " (м. Софія, серпень-вересень 2003 p.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні наукові дослідження - 2006" (м. Дніпропетровськ, лютий 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Європейські інтеграційні процеси і трансатлантичне співробітництво" (м. Луцьк, травень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ''Динаміка наукових досліджень - 2006" (м. Дніпропетровськ, липень 2006 p.).
Публікації. Основні теоретичні положення дослідження знайшли своє відображення у дванадцятьох наукових публікаціях, з них п’ять - у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань). Дисертація містить одну схему і дві таблиці. Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з

bibliography

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження здійснено вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні змісту та напрямів розвитку конституційного права людини та громадянина в Україні у контексті загальноцивілізаційного розвитку та модернізації українського суспільства. Проведений аналіз дає можливість зробити такі висновки:
1. Як самостійний предмет наукових розвідок у галузі конституційного права право на освіту виокремилося з 1970-х - 1980-х років. У цей час склалося розуміння необхідності виокремлення освітньої сфери як самостійного предмета досліджень та конституційно-правового регулювання, були здійснені спроби визначення предмету, змісту, механізмів соціальних гарантій права на освіту. Право на освіту в незалежній Україні досліджується передусім як складова громадянських прав та свобод з пріоритетністю інтересів людини та громадянина, а також як елемент функціонування громадянського суспільства і соціально орієнтованої ринкової економіки. До найбільш досліджуваних конституційно-правових аспектів права на освіту належать питання конституційно-правового регулювання, гарантій та реалізації конституційного права на освіту, його зміст та об’єкт, суб’єктивна складова, механізми забезпечення, інституційні засади реалізації тощо. Однак належного аналізу питань взаємозв’язку конституційно-правового забезпечення розвитку права на освіту в Україні з соціальними умовами, детермінантами та потребами українського суспільства поки що не здійснено.
2. Найбільш повно соціальні детермінанти права на освіту проявляються через його інтерпретацію як базису культурних прав людини та громадянина. Сутність права на освіту знаходить свій вираз у його визначенні. В об’єктивному розумінні означене право виступає як правовий інститут, у суб’єктивному як потенціал його носія. Їх поєднання містить основні аспекти детермінації змісту та форм реалізації права на освіту. Інтерпретація права на освіту як суб’єктивного права значною мірою вирішує проблему взаємодії соціальних вимог до нього і нормативно-правового змісту, оскільки саме суб’єктивне право є відображенням соціально детермінованих потреб особистості у забезпеченні свого права на освіту.
3. Змістовна структура конституційного права на освіту визначається потенціалом та принципами функціонування системи освіти, у чому проявляється його соціальна детермінація. Існуючі у літературі визначення її компонентів, що базуються на статтях Конституції України, слід доповнити наступними: правом на рівний доступ до різних видів освіти в залежності лише від особистих здібностей; правом на якісну освіту як складову загальної цілі соціального розвитку забезпечення якості життя; правом на самоосвіту в умовах наявності комп’ютерних мереж і відповідно правом на електронну освіту. Зміст права на освіту, розглянутий у контексті його характеристики як соціального та суб’єктивного, включає у себе наступні компоненти: можливості суб’єкта права на освіту на власні позитивні дії (правокористування у галузі освіти); можливість суб’єкта права на освіту вимагати виконання певних дій, пов’язаних із реалізацією його права (правовиконанння); можливість суб’єкта права на освіту домагатися захисту в разі порушення його права; можливість для суб’єкта права на освіту користування потенціалом системи освіти країни як соціальним благом.
4. Соціальні вимоги до змісту конституційного права на освіту та його нормативно-правовий зміст доцільно характеризувати у категоріях актуального та потенційного розвитку вказаного аспекту культурних прав. Перші визначаються соціально-економічними потребами суспільства та соціокультурно-ціннісними ідеалами і формують переважно цілепокладальний компонент розвитку права на освіту. Другі визначаються наявними ресурсами його забезпечення та правовими традиціями, безпосередньо - Конституцією України, а також галузевим законодавством у сфері освіти. Конституювання права на освіту в Україні відбувається в межах освітніх цінностей, що відображені у європейських стандартах нормативно-правового регулювання права на освіту. Загальною тенденцією в сучасних умовах є зближення соціальних вимог до змісту й механізмів забезпечення конституційного права на освіту та його конституційно-правового закріплення.
5. Соціоцентрична методологія дослідження права на освіту передбачає пріоритетну увагу до таких його аспектів: позитивне право на освіту як відображення потреб суспільства та індивіда, зв’язок правових норм та соціально-економічних потреб суспільства, ціннісно-соціокультурне наповнення права на освіту, правове забезпечення потреб розвитку людини, взаємозв’язок права на освіту та інших громадянських прав і свобод, право на освіту в умовах формування «суспільства освіти», діалектика суб’єктивного та об’єктивного права на освіту, поєднання адміністративно-правових та цивільно-правових відносин у контексті взаємодії імперативного та диспозитивного методів правового регулювання, принципи права на освіту, механізми соціально-правового гарантування. Право на освіту за своїм змістом не залишається незмінним, воно постійно розширюється в міру створення економічних і інших умов їх реального забезпечення.
6. В Україні право на освіту є повноцінним об'єктом державних гарантій як компонент невід'ємних природних прав людини. Суттю конституційно-правового регулювання права на освіту в Україні є пріоритетне забезпечення соціоцентричності функціонування освітньої сфери. Положення Конституції України складають основу нормативно-правової бази забезпечення права на освіту в Україні, яка загалом фактично уже створена. Важливість і необхідність дослідження конкретних форм забезпечення права на освіту в сучасній Україні пов'язана передусім з розумінням та визначенням подальших шляхів його вдосконалення. Проблема стандартів у цій сфері не є доконче вирішеною.
7. Загалом в Україні сформована законодавча база суб’єктивного права громадян на освіту у вигляді системи законодавчих та нормативних актів про освіту. Однак існує низка проблем конституційно-правового регулювання, яка найбільш наочно проявляється у рішеннях Конституційного Суду з питань забезпечення права на освіту українських громадян. Специфікою конституційно-правового та законодавчого регулювання права на освіту є формування в Україні окремої правової підсистеми. На сьогодні освітнє право сформувалося як галузь законодавства, проте не як галузь права. Це має знайти відображення у формуванні Зібрання законів про освіту.
8. Національне законодавство України стосовно права на освіту та його гарантій формується на основі світових та європейських стандартів у цій сфері. Для України як європейської держави особливо важливі принципи організації освіти в Європі. Узагальнення міжнародних стандартів та європейської практики конституційно-правового регулювання права на освіту показує різноманіття правових форм при спільних цінностях правової культури. Соціально-ціннісний аспект права на освіту в Україні загалом відповідає європейським стандартам, у той час як конституційно-правова база забезпечення означеного права ще недостатньо інтегрована у європейське правове поле.
9. У сучасних умовах найбільше значення для розвитку конституційного права українських громадян на освіту мають процеси ринкової трансформації суспільства, процеси державобудування та приєднання до європейських стандартів регулювання означеного права. Залишаються законодавчо неврегульованими суттєві аспекти забезпечення права громадян на освіту в умовах формування ринку освітніх послуг, передусім: доступності фінансових ресурсів, необхідних для отримання якісної приватної освіти; законодавчих гарантій забезпечення права отримувати освіту у недержавних освітніх закладах; регулювання права на освіту українських громадян та іноземців у контексті формування системи глобальної освіти тощо. Найбільше значення у контексті становлення незалежної української держави має забезпечення права усіх українських громадян на освіту рідною мовою.
10. Основою розвитку конституційного права на освіту в Україні є створення механізмів його забезпечення на рівні європейських стандартів. До найважливіших напрямів розвитку конституційного права на освіту в Україні доцільно віднести: удосконалення правових механізмів виконання державних гарантій права на освіту шляхом надання базовому галузевому Закону «Про освіту» статусу конституційного, законодавче закріплення державного бюджетного фінансування за індивідуальними суб’єктами права на освіту, законодавчу підтримку спрямування ресурсів громадянського суспільства на потреби освіти, перехід до загальної вищої освіти, підтримку індивідуальних зусиль громадян щодо підвищення свого освітнього рівня, конституювання права на електронну освіту, узгодження розвитку системи освіти та суміжних соціальних сфер.
11. Механізм забезпечення конституційного права людини і громадянина на освіту являє собою систему засобів і чинників, за допомогою яких здійснюється реалізація конституційного права на освіту та його охорона відповідними зобов’язаними суб’єктами, а у разі порушення його захист та відновлення. Найбільше значення у вказаному механізмі має складова, яка відноситься до забезпечення реалізації конституційного права на освіту. Конституційно-правові гарантії права на освіту в залежності від сфери та характеру своєї дії розвиваються як гарантії соціальні (економічні, соціально-політичні, ідеологічні, організаційні) та юридичні, включаючи міжнародно-правові гарантії. Громадяни здійснюють право на освіту в конкретних формах, які, як правило, відповідають окремій правомочності, що входить в зміст права на освіту. Фактичне здійснення права на освіту передбачає наявність ефективних правових засобів його охорони і захисту.
12. У сфері конституційно-правових гарантій права на освіту основною проблемою є забезпечення відповідності галузевого законодавства конституційним принципам. Основний галузевий Закон «Про освіту» має низку недоліків, які потребують його уточнення та доопрацювання. Передусім слід сказати про відсутність змістовного зв’язку з відповідною статтею Конституції України, регуляторна діяльність держави розглядається лише на технологічному рівні (державна політика у галузі освіти), поза завданнями забезпечення права на освіту. На основі узагальненого аналізу недоліків та прогалин вітчизняного освітнього законодавства у роботі запропоновані конкретні зміни до законодавства, зокрема «Закону про освіту» та системи державного управління освітньою галуззю, спрямовані на удосконалення механізмів гарантування права на освіту в Україні, розширення його змісту, збільшення ефективності діяльності державних органів управління у сфері забезпечення конституційного права на освіту, удосконалення нормативно-правових засад регулювання освітнього ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Н.К. Смена ориентиров в современной системе образования / Н.К.Абрамова // Духовно-культурные процессы в современной России. - М.: Академия, 1998. - С.92-97.
2. Акуленко В. Культурні права людини, громадянина і народу / Віктор Акуленко // Пам’ятки України. 2003. №3. С.17-24
3. Алексеев С.С. Философия права / Алексеев С.С. - М.: Издательство НОРМА, 1998. 336 с.
4. Амельчаков И.Ф. Соотношение правовых категорий охрана”, обеспечение”, защита” / И.Ф. Амельчаков, С.А. Прудникова // Закон и право. 2001. № 5. С. 16 18.
5. Андиева М.С. Конституционно-правовые особенности образования как объекта управления / Андиева М.С. // Право и образование. 2003. № 5. С. 57 75.
6. Андреев С.Н. Маркетинг некоммерческих субъектов / Андреев С.Н. М.: Издательство «Финпресс», 2002. 320 с.
7. Андрущенко В.П. Реальність освіти: проблеми деміфологізації / В.П. Андрущенко // Практична філософія. 2001. - №1. С.185 197.
8. Антипова Т. О социальном проектировании образовательных систем / Татьяна Антипова // Высшее образование в России. - 2000. - № 3. - С.89 - 92.
9. Астахов В. Приватное образование: тенденции и перспективы правового регулирования / Виктор Астахов // Підприємництво, господарство і право. 2002. - №4. С. 43 46.
10. Астахов В.В. Правовое регулирование функционирования в Украине высших учебных заведений, основанных на негосударственной форме собственности: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / В.В.Астахов Х., 1999. 20 с.
11. Баглай М.В. Малая энциклопедия конституционного права / М.В. Баглай, В.А. Туманов. М.: Издательство БЕК, 1998. 519 с.
12. Бажанов Н.Н. „Образовательное право” и некоторые проблемы законодательства об образовании / Н.Н.Бажанов // Юридическое образование и наука. 2004. №1. С. 2 3.
13. Балабанов К.В. Проблема еволюції уявлень про права і свободи людини / К.В.Балабанов // Вісн. Одеського інституту внутр. справ. 2001. - №4. С.171 - 174.
14. Балыхин В.А. Управление развитием образования: организационно-экономический аспект / Балыхин В.А. М.: «Экономика», 2003. 428 с.
15. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь / Барихин А.Б. М.: Книжный мир, 2002. 720 с.
16. Блер Т. Новая экономика требует новой системы образования (из выступления на Давосском форуме) / Т.Блер // Высшее образование в России. - 2000. - № 2. - С. 103-105.
17. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / [упоряд.: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук та інші]. К., Тернопіль.: Видавництво ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. 52 с.
18. Бондаренко Н. Образовательная стратегия: вопросы и проблемы / Николай Бондаренко, Юрий Ветров // Высшее образование в России. 2001. № 3. С. 15-24.
19. Боняк В. Освітянське право: галузь права чи галузь законодавства / Валентина Боняк // Підприємництво, господарство, право. 2004. - №11. С. 69 71.
20. Боняк В.О. Конституційне право людини і громадянина на освіту та його забезпечення в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / В.О.Боняк. К., 2005. 20 с.
21. Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав і свобод людини і громадянина / Бородін І.Л. Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. 220 с.
22. Булдаков С.К. Образовательный потенциал общества / С.К.Булдаков // Экономика образования. 1999. № 4. С. 9-11.
23. Валицкая А.П. Современные стратегии образования: варианты выбора / А.П.Валицкая // Педагогика. - 1997. - № 2. - С. 3-8.
24. Валь К. Автоматизований банк даних «Система нормативно-правового і методичного забезпечення організації навчального процесу в загальноосвітніх закладах України» / Костянтин Валь // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2003. - №2. С. 54 55.
25. Верхоглядова Н.І. Національні інтереси України та вдосконалення системи вищої освіти / Н.І. Верхоглядова // Стратегія розвитку України. 2004. - №3 4. С. 108 111.
26. Взятышев В. Социальные технологии в образовании / Виктор Взятышев, Лариса Романкова // Высшее образование в России. 1998. № 1. С. 28-38.
27. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР / Витрук Н.В. М.: Юрид. лит., 1985. 175 с.
28. Вифлеемский А. Роль образовательного комплекса в постиндустриальном обществе / Александр Вифлеемский // Вопросы экономики. 2002. - № 8. - С. 114-118.
29. Вінгловська О.І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О.І. Вінгловська К., 2000. 21 с.
30. Вишневський О. У кожного народу свій годинник / Омелян Вишневський // Освіта. 2003. - №51. 12-19 листопада. - С. 13.
31. Волинка К.Т. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії та практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / К.Т.Волинка. К., 2000. 16 с.
32. Волохова Е.Д. Формирование права на образование в России / Е.Д.Волохова // Известия высших учеб. заведений. Серия Правоведение. 2002. - №3. С. 249 257.
33. Всеобщая Декларация прав человека // Международные документы по правам человека / [сост. В.М.Тертышник]. Харьков: РИФ «Арсис, ЛТД», 2000. 288 с.
34. Гайданова Е. Негосударственное образование / Елена Гайданова // Человек и закон. 2002. - №12. С. 34 40.
35. Галаган А.И. Финансирование образования: обзор мировых тенденций / А.И.Галаган // Социально-гуманитарные знания. 2003. - № 2. С. 102 116.
36. Галенко С.В. В ожидании образовательной революции: проблемы смысла и понимания / С.В.Галенко // Alma mater. 1997. - №6. С.6 13.
37. Гаращук В. Управлінські послуги — новий інститут чи нова помилка? Володимир Гаращук // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 3. — С. 109 - 117.
38. Гершунский Б.С. Готово ли современное образование ответить на вызовы ХХІ века? / Б.С. Гершунский // Дайджест школа-парк. 2002. - №2. С.28 32.
39. Головченко В.В. Юридична термінологія: Довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. К: ВІРА- Р., 1998. 219 с.
40. Граждан В.Д. Теория управления / В.Д.Граждан. М.: Гардарики, 2004. 416 с.
41. Грачева Т.В. Право человека на образование и его развитие в условиях глобализации / Т.В.Грачева // Закон и право. 2004. №3. С. 49 51.
42. Грива О. Соціально-педагогічний захист прав дітей і молоді в сучасній Україні / Ольга Грива // Шлях освіти. 2002. - №4. С. 40 42.
43. Грищенко К.Г. Правове регулювання видатків на вищу освіту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» /К.Г.Грищенко. К., 1999. 21 с.
44. Грішнова О. Розвиток вищої освіти в Україні: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення / Олена Грішнова // Вища школа. 2001. № 2 - 3. С. 22 33.
45. Громовий В. Глобальна освіта й українська школа / Віктор Громовий // Шлях освіти. 1998. - №1. С.13 16.
46. Громовый В. Образовательный апартеид / Виктор Громовый // Зеркало недели. 2003. - №39. 1 октября. С.14.
47. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. К.: ВІРА Р, 1999. 506 с.
48. Гусейнов Л.Г. Відповідальність держав за порушення міжнародних зобов’язань у галузі прав людини: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец 12.00.11 «Міжнародне право» / Л.Г.Гусейнов. К., 2000. 36 с.
49. Данілян О.Г. Пошук оптимального поєднання державного регулювання і саморегулювання ринку / О.Г.Данілян // Актуальні проблеми державного управління. 2000. - №2. С.15 19.
50. Декларация прав человека и гражданина 1789 г. // Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. 784 c.
51. Делор Ж. Освіта справжній скарб / Ж.Делор // Шлях освіти. 1997. - №3. С.2-5.
52. Джуринский А. Интернационализация высшего образования: тенденции и проблемы / Александр Джуринский // Alma-mater. 2002. - №9. С.44-49.
53. Дзвінчук Д.І. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство / Дзвінчук Д.І. К.: ЗАТ «Нічлава», 2003. 240 с.
54. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования / Дмитренко Г.А. К.:МАУП, 1999. 176 с.
55. Дольникова Л.А. Конституционное право на образование советских граждан: автореф. диссертации на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституционное право» / Л.А.Дольникова. Саратов, 1984. 15 с.
56. Домаранський О. Правове забезпечення освіти / Олександр Домаранський // Освіта України. 2003. № 40 - 41. 3 червня. С. 7.
57. Дорохова Г.А. Законодательство о народном образовании. Теоретические проблемы совершенствования / Дорохова Г.А. М.: Наука, 1985. 157 с.
58. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе. - М.: Академия, 1999. С.127-148.
59. Дубровка О.В. Система маркетингу в державному управлінні освітою: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата наук з державного управління: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О.В. Дубровка. К., 2005. 20 с.
60. Дятлов С.А. Образование и занятость в информационном обществе / С.А.Дятлов // Образование взрослых в поликультурном мегаполисе. СПб.: Питер, 1999. С.188-212.
61. Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод. Протокол №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод // Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. 784 c.
62. Европейская Социальная Хартия / Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА ИНФРА М, 1998. 784 c.
63. Европейская Хартия региональных языков или языков меньшинств // Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. 784 c.
64. Загальна теорія держави і права / [Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін.] X.: РИФ «Арсис, ЛТД», 2002. 487 с.
65. За шкільною партою повноправні громадяни суспільства // Освіта України. 2005. - №8. С.1, 4-5.
66. Зайчук В. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні / Валентин Зайчук // Вища школа. 2002. № 2-3. С. 3 19.
67. Закон України «Про вищу освіту». Науково-практичний коментар / За загальною редакцією В.Г. Кременя. К.: Вища школа, 2002. 323 с.
68. Закон України «Про захист суспільної моралі» // Офіційний вісник України. 2003. - №52. С. 9-17.
69. Закон України «Про мови в УРСР». Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8312-11.
70. Зиннуров У.Г. Маркетинг в деятельности вузов: теория и методы решения / Зиннуров У.Г. - Москва-Уфа, Изд-во УГАТУ, 1993. 226 с.
71. Інтерв’ю з ректором Європейського університету професором І.І.Тимошенко / І.І. Тимошенко // Маркетинг в Україні. - 2003. - №3. С.40 - 42.
72. История государства и права зарубежных стран / под общ. ред. Н.А.Крашенинниковой, О.А. Жидкова. - [ 2-е изд.]. М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА М, 1999. Часть 2. 1999. - 712 с.
73. Казинян А.Г. Хартия основных прав Европейского Союза / А.Г.Казинян // Московский журнал международного права. 2003. - №1. С. 70 93.
74. Каленюк І. Освіта в ринковому середовищі та неекономічні цінності / Іван Каленюк // Економіка України. 2003. № 7. С. 67-73.
75. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н.І.Карпачова. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. 409 с.
76. Керимов Д.А. Философские основания политико-правовых исследований / Керимов Д.А. М.: Мысль, 1986. 330 с.
77. Кичко І.І. Фінансування освіти в умовах формування соціально орієнтованої економіки / І.І.Кичко // Фінанси України. 2003. - №1. С.54-57.
78. Основи правознавства України: [навчальний посібник] / [Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижановський А.Ф.]. Х.: «Одісей», 2002. 304 с.
79. Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 2 березня 2004 р. / [Упоряд. М.І. Хавронюк]. Київ.: Атіка, 2004. 240 с.
80. Колодій А.М. Принципи права України / Колодій А.М. К.: Юрінком Інтер. 1998. 208 с.
81. Колодій А.М. Права людини і громадянина в Україні: [навч. посіб.] / А.М. Колодій, А.Ю.Олійник К.: Юрінком Інтер, 2003. 336 с.
82. Коментар до Конституції України / [Ред. В.Ф.Опришко]. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. 378 с.
83. Конвенция о борьбе с дискриминацией в области образования // Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. 784 c.
84. Конвенция о правах ребенка // Международные акты о правах человека: Сборник документов / [Сост. и авт. вступ. статьи В.А.Карташкин, Е.А.Лукашева]. М.: Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. 784 c.
85. Конституции государств Европейского Союза / Под. ред. Л.А.Окунькова. - М.:ИНФРА-М НОРМА, 1997. 816 с.
86. Конституции государств Европы / Под. ред. Л.А.Окунькова. М.:НОРМА, 2001. Т.1. 2001. - 824 с.
87. Конституции государств Европы / Под. ред. Л.А.Окунькова. - М.: НОРМА, 2001. - Т.2. 2001. 840 с.
88. Конституции государств Европы / Под. ред. Л.А.Окунькова. - М.: НОРМА, 2001. Т.3. 2001. - 792 с.
89. Конституція України: Офіц. Текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посіб. /Авт-уклад. М.І. Хавронюк. 2-ге вид., переробл. і допов. К.: Видавництво А.С.К., 2003. 384 с.
90. Копейчиков В.В. Гуманизм советской демократии / Копейчиков В.В.. К.: Политиздат Украины, 1989. 156 с.
91. Копейчиков В.В. Реальный социализм: демократия, личность, права человека / В.В.Копейчиков, З.И.Сущук. Киев: Издательство при Киевском государственном университете издательского обьеденения «Вища школа», 1983. 151 с.
92. Кравченко В.В. Конституційне право України: [Навчальний посібник] / Кравченко В.В. - [3 е вид.]. К.: Атіка, 2004. 512 с.
93. Красняков Є. Законодавство у сфері освіти галузь самостійна / Євгеній Красняков // Віче. 2003. № 9(138). С. 60 62.
94. Кратт О.А. Кон’юнктура ринку освітніх послуг: діагностика збалансованості / О.А.Кратт // Економіка та право. -2003. - № 2. С. 18-25.
95. Кравчук Л. Державотворення і нова Конституція України / Леонід Кравчук // Голос України. — 1992. — 12 листопада. С.1.
96.