Корнієнко Олена Олексіївна Соціально-економіч­ний аспект регіональної асиметрії міграційних процесів

brief description

Корнієнко Олена Олексіївна, асистент кафедри вищої математики ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Соціально-економіч­ний аспект регіональної асиметрії міграційних процесів» (08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна еконо­міка і політика). Спецрада Д 26.247.01 в Інституті демогра­фії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. М.В. ПТУХИ

Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису

КОРНІЄНКО ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 314.7

ДИСЕРТАЦІЯ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ РЕГІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

08.00.07 - демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

(051 - економіка)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________ О.О. Корнієнко

Науковий керівник Пирожков Сергій Іванович, доктор економічних наук, професор, академік НАН України

Київ - 2018

ЗМІСТ

ВСТУП 12

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ

АСИМЕТРІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 19

1.1. Міграційні процеси в системі соціально-економічного розвитку 19

1.2. Асиметричність міграційних процесів в контексті нерівномірності

глобалізаційного розвитку 41

1.3. Міграційна політика як чинник асиметричності міграційних процесів 61

Висновки до розділу 1 75

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ЇХ

АСИМЕТРИЧНІСТЬ 78

2.1. Світові тенденції міграцій населення 78

2.2. Соціально-економічний аналіз міграційних процесів та їх регіональної

асиметрії у країнах Східної Європи 98

2.3. Аналіз міграційних процесів в контексті соціально-економічного

розвитку України 127

Висновки до розділу 2 151

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА АСИМЕТРИЧНОСТІ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ

РОЗВИТКОМ 154

3.1. Взаємозв’язок регіональної асиметрії міграційних процесів та

інвестиційної привабливості країн 154

3.2. Асиметричність міграційних процесів в Україні та шляхи її

пом’якшення 171

Висновки до розділу 3 191

11

ВИСНОВКИ 194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198

ДОДАТОК ………………….…………… …………………………….…….218

12

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах глобалізації міграційні процеси у світі набувають величезних масштабів, при цьому вони характеризуються соціально-економічною асиметричністю, що обумовлена нерівномірністю розвитку країн та регіонів світу. Асиметричність міграційних процесів призводить до перерозподілу населення між територіями, зміни структурних характеристик населення країн та регіонів. Тому дослідження соціально-економічного аспекту регіональної асиметрії міграційних процесів, вивчення їх сучасного стану і тенденцій розвитку та регулювання становлять окремий напрям економічних досліджень.

Питанням комплексного аналізу сучасної міграційної ситуації в Україні, дослідженню широкого кола проблем теоретичного та прикладного аспектів трудової міграції, оцінці впливу міграції на демографічний та соціально-економічний розвиток, прогнозуванню міграції населення, дослідженню етнічного складу населення і чинників його динаміки, а також дослідженню імміграції в Україну та інтеграції іммігрантів присвячено праці українських вчених Гладуна О.М., Гнатюк Т.О., Драгунової Т.А., Іванкової-Стецюк О.Б., Лібанової Е.М., Майданік І.П., Малиновської О.А., Мостової І.О., Овчиннікової О.Р., Пирожкова С.І., Позняка О.В., Прибиткової І.М., Романюка М.Д., Хомри О.У., Шушпанова П.Г.

Питання ключових характеристик сучасного етапу розвитку глобального ринку праці розглянуто в роботах українських науковців: Лісогор Л.С., Лук’яненко Д.Г., Макарової О.В., Петрової Т.П., Поручника А.М., Столярчук Я.М., Ткаченко Л.Г. Проблеми формування державної міграційної політики та напрямів її вдосконалення розкрито у працях таких дослідників, як Малиновська О.А., Піскун О.І., Розка І.К., Шульга М.О.

Дослідження теорії регіональних міграційних процесів широко висвітлені в роботах зарубіжних вчених. П.Педерсен, М.Питлікова, Н.Сміт

13

вивчають міграційні потоки в країнах ОЕСР, питанням економічних досліджень детермінант імміграції присвячені роботи Дж. Боряса, Д. Левхарі та О.Старк.

Аспекти асиметричності міграції розглядають у своїх працях Е. Кац та О.Старк. Причини і економічні наслідки масової міграції вивчають Х.А.Алонсо, Р.Гутьєррес, Дж.Вільямсон і Т.Хаттон. А.Солімано проводить комплексне дослідження глобальних міграційних процесів. Р.Адамс, Х.Лі, Дж. Макхейл, О.Старк, Н.Чао досліджують питання асиметрій в міжнародних міграційних процесах. Моделі системного дослідження процесу міждержавної трудової міграції населення наводять в своїх працях Д.Каремер, Г.Лопес-Казанова, А.М. Майда, М.Торрес, Т.Хаттон.

Разом з тим проблеми регіональної асиметрії міграційних процесів у світовій і, особливо, вітчизняній науковій літературі вивчаються і аналізуються на недостатньо глибинному рівні. Соціально-економічний аналіз міграційних процесів та дослідження їх ефективності в умовах регіональної асиметрії набувають особливого значення у вимірі сучасних економічних реалій та, відповідно, наукових досліджень. Проблема регіональної міграційної асиметрії потребує пошуку ефективних шляхів вирішення.

Таким чином, і в теоретичному, і в практичному планах комплексне дослідження соціально-економічних аспектів регіональної асиметрії міграційних процесів є актуальним, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних тем «Довгострокові наслідки зовнішніх трудових міграцій населення України: методологія та практика оцінювання» (номер державної реєстрації 0112U006753), в межах якої автором виявлені особливості тенденцій міграційних процесів в Україні на сучасному етапі, та «Інтеграція іммігрантів, трудових мігрантів та внутрішньо переміщених осіб в Україні»

14

(номер державної реєстрації 0115U004584), в рамках якої автором здійснено оцінку регіональної міграційної асиметрії в Україні, впливу руху ВПО на асиметричність міграційних процесів, розроблено заходи щодо пом’якшення регіональної міграційної асиметрії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних засад оцінки регіональної міграційної асиметрії, виявлення її взаємозв’язків з соціально-економічними процесами та розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності державної політики подолання негативних наслідків асиметричності міграційних процесів. Відповідно до теми та логіки дослідження у дисертації сформульовано такі завдання:

узагальнити теоретичні засади дослідження регіональної асиметрії міграційних процесів;

удосконалити понятійний апарат дослідження міграційних процесів та їх регіональної асиметрії;

комплексно охарактеризувати форми асиметрії сучасних міграційних процесів на різних рівнях;

виявити особливості сучасного етапу міжнародних міграційних процесів, встановити тенденції міграцій населення у країнах Східної Європи і, зокрема, в Україні;

здійснити всебічний аналіз асиметрії міграційних процесів в Україні, включаючи асиметричність міграційних потоків, розподілу міграційного капіталу та вплив руху внутрішньо переміщених осіб (далі -
ВПО) на регіональну міграційну асиметрію;

визначити взаємозв’язок між параметрами міграцій та міжнародної інвестиційної позиції країн Східної Європи, оцінити вплив міжнародної інвестиційної позиції на асиметричність міграційних процесів;

15

розробити рекомендації щодо удосконалення міграційної політики в контексті пом’якшення негативних наслідків асиметрії міграційних процесів.

Об’єктом дослідження є регіональна асиметрія міграційних процесів, яка розглядається в соціально-економічному контексті.

Предметом дослідження є виявлення чинників та особливостей формування регіональної асиметрії міграційних процесів.

Методи дослідження. Дослідження виконане із використанням: теорії трансформації світового ринку праці та його ключових напрямів модифікації; теорії міжнародних міграційних процесів; теорії регіональної асиметрії міжнародних процесів.

У процесі дослідження використано: методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу узагальнення для виокремлення ключових соціально-економічних чинників впливу на міграційні процеси (п. 1.1), при аналізі форм асиметрії сучасних міграційних процесів (п.1.2), соціально-економічному аналізі регіональної асиметрії міграційних процесів (п.2.2, 2.3); системно-структурний аналіз для дослідження національного та міжнародного виміру міграційної політики (п.1.3) та соціально-економічного аналізу регіональної асиметрії міграційних процесів (п. 2.3); статистичний і графічний методи для дослідження міграційного сальдо в країнах Східної Європи (п.3.1); економіко-математичне моделювання – для встановлення функціонального взаємозв’язку міграційного сальдо та міжнародної інвестиційної позиції країн Східної Європи (п.3.1).

Інформаційною та аналітичною базою дослідження регіональної асиметрії міграційних процесів є монографічні праці зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, що присвячені міжнародній міграції, матеріали й аналітичні звіти міжнародних організацій, що займаються питаннями міграції (Міжнародна організація з міграції, Міжнародна організація з праці, Комісія з народонаселення і розвитку ООН, Світовий Банк та інші), нормативно-правові та статистичні дані державних органів

16

влади України, результати наукових досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в теоретичному узагальненні сутності регіональної асиметрії міграційних процесів та поглибленні науково-методичних положень її дослідження. Основні результати, що містять елементи наукової новизни, полягають у такому:

удосконалено:

понятійний апарат міграційних досліджень, зокрема дано авторське визначення терміну «міграція населення», яке, на відміну від існуючих,

враховує такі особливості процесу, як супроводження його змінами соціально-економічного статусу індивіда та формування міграцій під дією взаємозв’язку різниці соціально-економічних умов у регіонах вибуття та прибуття і територіальної віддаленості між ними, а також запропоновано авторські дефініції «асиметрія міграційних процесів», «регіональна асиметрія міграційних процесів», «природна асиметрія», «надмірна асиметрія», «диспропорційна асиметрія», які акцентують увагу на наслідках міграційної асиметрії для соціально-демографічного розвитку;

класифікацію напрямів використання міграційного капіталу, яка, на відміну від існуючих, враховує не лише напрями використання грошових переказів, але й витрат, здійснених в країнах перебування. В підсумку виділені максимально корисні, корисні, умовно корисні та

некорисні напрями використання заробітків зовнішніх трудових мігрантів;

дістало подальшого розвитку:

підходи до аналізу форм асиметрії міграційних процесів на різних рівнях дослідження, зокрема обґрунтовано необхідність дослідження міграційної асиметрії як на рівні сукупності міграційних потоків, так і на рівні укрупнених потоків, кожному з яких відповідає особливий

17

набір форм асиметрії і специфічні показники її оцінки. Це дає змогу комплексно оцінити ступінь асиметричності міграційних процесів в Україні, виявити існуючі проблеми та розробити заходи щодо їх пом’якшення;

дослідження взаємозв’язку міграційного сальдо та міжнародної інвестиційної позиції країни, зокрема розроблено модель, що обґрунтовує закономірність зростання відносного міграційного сальдо із зниженням показника відношення міжнародної інвестиційної позиції України до ВВП;

оцінювання факторів впливу на регіональну міграційну асиметрію, зокрема виявлено вплив ВПО на асиметричність міграційних процесів в Україні. Здійснені розрахунки дали змогу встановити, що асиметричність розселення ВПО за регіонами України призводить до

виникнення надмірної міграційної асиметрії в окремих областях. Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення

сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає в тому, що вони можуть слугувати методологічною базою формування методичних підходів до аналізу соціально-економічних аспектів регіональної асиметрії міграційних процесів.

Матеріали та результати дослідження впроваджено в навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін «Теорія ймовірностей та математична статистика» та «Регіональна економіка» на факультеті маркетингу (довідка від 23 травня 2016 р.) та в навчальний процес ВНЗ «Інститут реклами» під час розроблення робочих програм на кафедрі рекламного та виставкового бізнесу (довідка №28-р від 25 травня 2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержано автором особисто.

18

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки результатів дослідження доповідалися та обговорювалися на п’яти конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції «Наукові засади ресурсозбереження в системі антикризового управління і відтворення економіки» (Хмельницький, 30-31 січня 2015 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція економіки України: виклики та рішення» (Дніпро, 20-21 лютого 2015р.); міжнародній науково-практичній конференції «Зовнішні та внутрішні фактори впливу на економічну систему країни» (Київ, 31 січня 2015 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток нової економічної системи на світовому, державному та регіональному рівнях» (Львів, 30 січня 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання економічних наук» (Херсон, 13-14 березня 2015 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано автором у 10 наукових працях загальним обсягом 2,4 д.а., з них: 3 – у наукових фахових виданнях, 2 – у наукових фахових виданнях, зареєстрованих в міжнародних наукометричних базах даних, 5 – в інших виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота викладена на 217 сторінках машинописного тексту, містить 35 таблиць, з них 11 представлені на 11 повних сторінках; 80 рисунків, з них 15 займають 11 повних сторінок; список використаних джерел із 181 найменування подано на 20 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 185 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення питань регіональної асиметрії міграційних процесів та запропоновано нове вирішення важливого науково-практичного завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретичних підходів до вивчення міграційних процесів, його методичного забезпечення та в розробці практичних рекомендацій з регулювання міграцій. Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки теоретичного та науково-практичного характеру.

Узагальнення існуючих підходів до дослідження міграційних процесів дало змогу запропонувати уточнене визначення феномену міграції населення як зміни місцеперебування осіб, яка супроводжується трансформацією їх соціально-економічного статусу в умовах зміни

соціальної,освітньої,виробничої,інноваційно-інвестиційної,

інституціональної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури при переміщенні від території вибуття до території прибуття; інтенсивність відповідних переміщень (за умови добровільного характеру міграції) є прямо пропорційною відмінностям в умовах життя між двома територіями та обернено пропорційною відстані між ними. Дане визначення враховує як економічні та просторові аспекти формування міграційних процесів, так і наслідки для мігрантів.

У дисертації здійснено спробу більш глибинно проаналізувати форми асиметрії міграційних процесів. Останню ми визначаємо як нерівномірність потоків міграцій внаслідок різниці привабливості окремих країн (регіонів) для мігрантів в умовах асиметричності глобалізаційного розвитку. Обґрунтовано, що асиметрію необхідно досліджувати на двох рівнях: на рівні сукупності міграційних потоків, де асиметрія може набувати правостороннього або лівостороннього характеру і оцінюватися за

195

допомогою коефіцієнта асиметрії, та на рівні укрупнених потоків, на якому виділяються такі її форми, як додатна та від’ємна, а індикаторами слугують сальдо міграцій, загальний коефіцієнт сальдо міграцій та коефіцієнт результативності міграцій.

Важливим чинником асиметрії міграційних процесів є міграційна політика держав світу, яку можна представити за двома напрямами:

імміграційна політика та еміграційна політика. Імміграційна політика включає в себе такі складові: інтеграційну політику; політику натуралізації; політику сприяння поверненню іммігрантів у країни їх походження; політику возз'єднання сім’ї; політику щодо залучення висококваліфікованих працівників. Еміграційна політика об’єднує політику щодо подвійного громадянства; політику стимулювання повернення громадян на батьківщину; політику залучення інвестицій з діаспори. Питання проведення виваженої міграційної політики є засобом подолання негативних наслідків асиметрії міграційних процесів.

Основні міграційні переміщення у світі проходять з країн, що розвиваються, до економічно розвинених країн та між країнами, що розвиваються. В результаті багаторічних міграцій сформувалися шість світових центрів тяжіння мігрантів, з яких два утворені економічно розвиненими країнами, один – сукупністю економічно розвинених країн та країн, що розвиваються, ще три – групами найбільш благополучних країн, що розвиваються, у своїх регіонах світу. В перспективі за певних умов можливе формування сьомого центру тяжіння населення та робочої сили на базі країн Східної Європи, окремі з яких (в першу чергу Польща та Чехія) уже сьогодні стають країнами-реципієнтами мігрантів.

Сучасні міграційні процеси в Україні сформувалися під впливом соціально-економічного розвитку та геополітичних трансформацій останніх десятиліть. Найбільш масштабними міграційними потоками є зовнішня трудова міграція, рух внутрішньо переміщених осіб та вимушена міграція за межі країни з регіонів бойових дій. Міграція є важливим чинником

196

демографічного розвитку України, сприяючи перерозподілу населення між регіонами. Крім того, перекази мігрантів є важливим джерелом валютних надходжень і перспективним чинником соціально-економічного розвитку України. В процесі дослідження обґрунтовано, що максимально корисними напрямами використання міграційного капіталу для соціально-економічного розвитку України є відкриття власної справи в Україні; інвестиції у економіку України, у т.ч. спільне з державою фінансування проектів; придбання засобів виробництва в країнах перебування для подальшого використання в Україні; відкриття банківських рахунків в Україні. При цьому інвестиції в економіку, крім іншого, сприяють згладжуванню негативних наслідків асиметричності розподілу грошових переказів.

В ході дослідження була висунута гіпотеза про наявність тісного зв'язку між міграційним балансом та показником відношення міжнародної інвестиційної позиції країн до ВВП. Оцінка залежності загального коефіцієнта сальдо міграцій від співвідношення МІП до ВВП, здійснена для країн Східної Європи за поліноміальними функціями, які апроксимують відповідні часові ряди динаміки, підтвердила дану гіпотезу лише частково: в низці країн така залежність відсутня, в інших тенденція до зміни результативного показника із трансформацією факторного є нестійкою. При цьому саме в Україні спостерігається найбільш тісна і стійка залежність сальдо міграцій від міжнародної інвестиційної позиції, яка має обернений характер.

Головними викликами для соціально-економічного розвитку України

сфері трудової міграції є низька ефективність використання грошових переказів, поширення майнового розшарування в регіонах високої інтенсивності зовнішньої трудової міграції, втрати населення та робочої сили внаслідок переходу трудової міграції у постійну. За останні роки суттєвою міграційною проблемою стали великі масштаби і нерівномірний розподіл ВПО по регіонах України. Якщо до 2013 р. включно в Україні (навіть попри наявність масштабної зовнішньої трудової міграції) не спостерігалося

197

надмірної форми регіональної міграційної асиметрії, то нині вона з’явилася як наслідок руху внутрішньо переміщених осіб. Отже, ключовими напрямами міграційної політики України як засобу пом’якшення негативних проявів регіональної асиметрії міграційних процесів є ефективне залучення міграційного капіталу в економіку України та використання людських ресурсів ВПО для покращення демографічної ситуації в регіонах, які цього потребують.