Лазаришина Інна Дмитрівна. Економічний аналіз: теорія, методологія, практика

brief description

Лазаришина Інна Дмитрівна. Економічний аналіз: теорія, методологія, практика : дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / Тернопільський держ. економічний ун-т. - Т., 2006.

Лазаришина І.Д. Економічний аналіз: теорія, методологія, практика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Тернопільський державний економічний університет. Міністерство освіти та науки України, Тернопіль, 2006.
У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні основи економічного аналізу в умовах становлення ринкової економіки в Україні. Розкриті основні умови виникнення та становлення економічного аналізу та його характерні риси в процесі еволюції суспільно-економічних формацій.
Вдосконалено теоретико-методологічні аспекти корисності аналітичної інформації. Досліджені найважливіші характеристики методу і принципів економічного аналізу відповідно до вимог корисності. набули подальшого розвитку теоретичні аспекти організації економічного аналізу за системним підходом. Розкрито теоретичні та методологічні аспекти удосконалення функцій економічного аналізу для потреб систем прийняття управлінських рішень.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукових проблем економічного аналізу, що дозволяє удосконалити його методологічні засади. Це дозволило сформулювати такі висновки теоретико методологічного та науково прикладного характеру, що відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:
1. В умовах становлення ринкових відносин в Україні, накопичення капіталів, появи нових та розвитку існуючих ринків зростає роль економічного аналізу для потреб систем управління та інших зацікавлених сторін в контексті забезпечення їх вигод.
2. Вивчення теоретичних засад економічного аналізу та напрямків його подальшого розвитку необхідно здійснювати з урахуванням історичного підходу та пріоритетних стратегій розвитку економіки України.
3. Основні тенденції еволюції економічного аналізу пов’язані із розвитком ринкових відносин і полягають у подальшому збільшенні числа об’єктів, завдань, функцій, методичних прийомів, принципів економічного аналізу та інших елементів його методології та організації з метою забезпечення вигод його користувачів.
4. Удосконалення теорії, методології та практики економічного аналізу потребує системного підходу, урахування максимально можливого числа сторін, властивостей, відносин і взаємозв’язків між ними.
5. Дослідженнями встановлено, що предметом економічного аналізу є причинно-наслідкове дослідження об’єктів аналізу з використанням елементів його методу.
6. Забезпечення системності щодо визначення можливих тенденцій розвитку економічного аналізу обумовлює необхідність урахування потреб теорії і практики управління, згідно з якими виокремлюються економічний, організаційний, соціологічний, біхевіористичний, системний, ситуаційний, процесний, нормативний теоретико-методологічні підходи в економічному аналізі.
7. Зростання функціональної якості економічного аналізу в умовах перехідної економіки слід забезпечувати дотриманням якісних характеристик корисності аналітичної інформації. До числа найбільш важливих з них доцільно відносити: суттєвість, достовірність, релевантність, репрезентативність (повне розкриття), прозорість. На концептуальних засадах корисності слід базувати теорію, методологію та практику економічного аналізу.
8. Визначено, що однією з особливостей сучасних ринкових перетворень в Україні є одночасна взаємодія та посилення впливу індивідуальних, колективних та суспільних економічних інтересів на розвиток теорії та практики економічного аналізу, зростання потреби у якісному різноплановому аналізі.
9. Функціонування господарюючих суб’єктів в умовах невизначеності призводить до існування виробничих, фінансових та інших ризиків. У процесі оцінки відхилень від планових значень доцільно користуватись класифікацією та методикою аналізу відхилень за рівнем суттєвості з урахуванням допустимих, критичних та катастрофічних ризиків, що дозволяє оптимізувати процес прийняття управлінських рішень.
10. Відповідно до розробленого концептуального підходу доцільно виокремити принципи економічного аналізу у групи: методологічні, правові, організаційні, професійної етики. Відтак чіткіше окреслюються правила забезпечення функцій економічного аналізу та поведінки його носіїв в системі прийняття і підтримки управлінських рішень, що дозволяє конкретизувати завдання аналізу та відповідальність за його результати.
11. На основі аналізу спеціальної економічної літератури і практичного досвіду автором запропонована класифікація видів економічного аналізу у розрізі ознак: за періодичністю проведення; за просторовою формою; за документальним оформленням; за обсягом; за організаційною формою; за методикою дослідження; за ступенем визначеності; за суб’єктами; за характером проведення і охоплення питань; за призначенням результатів; за доступом до результатів аналізу. Класифікація економічного аналізу за цими ознаками забезпечує: розуміння сутності окремих його видів та їх місце в економічній практиці; удосконалення методичного забезпечення організаційних аналітичних систем.
12. Вивчення практики господарювання обумовлює логічність виокремлення таких циклів господарських операцій: у процесі операційної діяльності цикли надходження та оплати, вибуття та оплати, виробництва; у процесі інвестиційної та фінансової діяльності цикли надходження та оплати, вибуття та оплати. Запропонований підхід враховує типові інформаційні, монетарні та немонетарні потоки внутрішнього та зовнішнього середовища господарюючого суб’єкта і забезпечує вдосконалення методики аналізу відповідно до потреб управління.
13. Запровадження в практику діяльності господарюючих суб’єктів запропонованих у роботі аналітичних звітів дозволяє реалізувати принцип системності при формуванні інформаційно-аналітичної бази прийняття та підтримки управлінських рішень для користувачів програмних продуктів 1С:Бухгалтерія(версія 7.7) та ПАРУС-Підприємство.
14. Інституційні підходи до аналізу результативних показників потребують удосконалення шляхом доповнення їх: методикою аналізу показників грошових потоків (їх рівня, динаміки, синхронності); розкриттям в окремих групах показників аналітичної інформації у розрізі операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій; методикою аналізу рівня суттєвості відхилень з урахуванням допустимих, критичних та катастрофічних фінансових ризиків.
15. Важливе значення для забезпечення ефективного управління в режимі реального часу має використання розробленої системи показників синхронності, які визначаються за даними оборотів рахунків бухгалтерського обліку.
16. Розширення меж використання даних поточного аналізу у процесі формування результативних показників є одним із напрямків реалізації регулятивної функції економічного аналізу, який дозволяє досягти високої гнучкості і стійкості економічних систем, маневрувати ресурсами підприємств, своєчасно реагувати на негативні зміни, забезпечувати прискорення обіговості активів, здійснювати моніторинг поведінки важливих аналітичних показників, що визначаються за даними оборотів і сальдо відповідних рахунків бухгалтерського обліку.
17. Застосування запропонованої моделі методики аналізу руху грошових коштів з використанням показників синхронності оборотів відповідних рахунків бухгалтерського обліку забезпечує інтегральну оцінку грошових потоків підприємства та дозволяє своєчасно реагувати на їх негативну динаміку, використовувати для розкриття інформації акціонерними товариствами, а також у інвестиційному ризик-менеджменті.
18. Для ефективного управління підприємств доцільно здійснювати аналіз виконання фінансових планів з використанням розроблених у дисертації моделей залежності інституційно регламентованих показників та сформованих відповідно до них правил аналітичних характеристик основних оціночних показників. Дотримання запропонованих методологічних підходів дозволить підприємствам оптимізувати структуру коштів та джерел коштів, підвищити результативність аналізу фінансових планів, удосконалити вибір з-поміж альтернативних рішень.
19. Сучасні схеми прийняття управлінських рішень передбачають використання оптимальних моделей аналізу результативних показників, орієнтованих на забезпечення ефективного співвідношення вигоди-витрати”. У дисертаційній роботі запропоновано удосконалені методики аналізу фінансових планів державних підприємств та підприємств недержавних форм власності з урахуванням критеріїв оптимізації, а також алгоритмів планування та обліку результативних показників.
20. Організація економічного аналізу це система, що має свій предмет та сукупність об’єктів дослідження і підпорядковується впливу основних законів розвитку систем: закону циклічного розвитку, закону спадної ефективності еволюційного вдосконалення систем, закону переходу до малоопераційних процесів, закону зростання складності систем. Об’єктами організаційних систем економічного аналізу є аналітичний процес (операції); праця виконавців аналізу; його технічне та інформаційне забезпечення. Часову модель аналітичного процесу інтерпретовано як операційний цикл.