catalog / Jurisprudence / Theory and history of state and law; history of political and legal doctrines
скачать файл:
- title:
- ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЯК ПРАВОВА ПРОЦЕДУРА
- university:
- ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
- The year of defence:
- 2010
- brief description:
- ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
На правах рукопису
МАНЬКО Денис Григорович
УДК 340.11:(342.534.2+347.174)
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЯК ПРАВОВА ПРОЦЕДУРА
Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
ДУДЧЕНКО Валентина Віталіївна,
Одеська національна юридична академія,
професор кафедри теорії держави і права
Одеса – 2010
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП ……………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичне обґрунтування поняття легалізації …………. 11
1.1. Історичний генезис і правова природа легалізації ………. 11
1.2. Елементи структури поняття легалізації ………………… 31
1.3. Легалізація в системі правових категорій........................... 44
Висновки до Розділу 1 …………………………………………………… 57
РОЗДІЛ 2. Легалізація в процедурно-процесуальній сфері …………. 59
2.1. Поняття і види правової процедури ……………………… 59
2.2. Співвідношення легалізації і правової процедури ………. 79
2.3. Напрями вдосконалення процедури легалізації …………. 97
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………… 108
Розділ 3. Характеристика окремих видів легалізації,
Здійснюваних в Україні ……………………………………
110
3.1. Легітимність, легальність і легалізація державної влади .. 110
3.2. Легалізація як дозвіл на заняття певним
видом діяльності …………………………………………..
122
3.3. Узаконенням коштів і іншого майна
в контексті легалізації ……………………………………..
140
3.4. Підтвердження дійсності документів і підписів, печаток, штампів, що їх скріпляють, як вид легалізації …………...
158
Висновки до Розділу 3 …………………………………………………… 174
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………… 181
ВСТУП
Актуальність теми. Світові процеси глобалізації й інтеграції, зближаючи різні держави, є передумовами до встановлення певних вимог до гармонізації законодавства, вироблення уніфікованих правових розпоряджень. Україна розвивається на принципах демократії, ринкових економічних відносин і інтеграції в цивілізоване світове співтовариство розвинених країн. Створення ефективних процедур визнання державної влади, підтвердження дійсності іноземних документів, видача дозволів на заняття певним видом діяльності, запобігання введенню в законний оборот «тіньових грошей» і заохочення узаконення коштів, що тимчасово перебувають за межами офіційної економіки, належать до пріоритетних завдань сучасної держави.
Здійснення зазначених завдань пов'язано з процедурою легалізації. У цілому, підвищення впливу недержавних інститутів на здійснення державної діяльності, «зв'язування» державної влади правом, знаходження можливості реальної реалізації наявних прав індивідуумами визначають трансформацію ряду понять у державно-правовій сфері. Здійснення цих перетворень повинне провадитися в інтересах забезпеченого, стабільного і захищеного життя (громадянина, суспільства і держави) і вимагає створення ефективної нормативно-правової і загальнотеоретичної бази досліджень, спрямованих на регламентацію і затвердження відносин, виникаючих у правовій сфері. У цьому контексті значна роль належить використанню нової для вітчизняної науки і практики правової категорії, якою є легалізація. Значення легалізації істотно зростає на сучасному етапі формування транснаціонального світу, коли правові системи сучасних держав повинні мати необхідні механізми визнання, надання юридичної сили, дозволу й узаконення певних об'єктів, суб'єктів, дій як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях. Тут необхідне створення ефективних процедур співробітництва держав у сфері легалізаційної діяльності за допомогою вироблення уніфікованого підходу до визначення поняття легалізації, видів і форм її здійснення.
У даний час в українській юриспруденції поняття легалізації є не досить розробленим. Відсутність цілісного наукового уявлення про легалізацію як про феномен правової сфери вступає в суперечність з існуючою практикою його використання. Як уявляється, з цим зв'язані проблеми і колізії впровадження легалізації в юридичну практику.
Рівень розробки проблеми теоретичного обґрунтування питань, що стосуються легалізаційної діяльності, поняття легалізації як правової процедури, не говорячи вже про правовий механізм легалізації, з повною підставою можна вважати початковим, точніше вихідним. Недостатній загальнотеоретичний рівень правової розробки обраної теми дисертаційного дослідження зв'язаний з тим, що до даного моменту вивченню підлягали лише деякі види легалізації, а саме: дозвіл на заняття певною діяльністю, узаконення коштів, визнання дійсності документів, виданих на території іноземної держави, та ін. Тим часом існує об'єктивна необхідність теоретичного обґрунтування легалізації з урахуванням усіх її видів, вироблення універсального визначення поняття легалізації, що й було зроблено в дисертації.
Для досягнення мети дослідження в роботі міститься характеристика новітніх зарубіжних, вітчизняних наукових і законотворчих досягнень у сфері визнання, узаконення, підтвердження певних суб'єктів, об'єктів, дій, що по своїй суті складає зміст легалізації. Крім того, проведений правовий аналіз чинного українського й іноземного законодавства, а також розглянута наявна правозастосувальна практика, зв'язана з легалізацією.
Загальнотеоретичну основу дисертаційного дослідження склали праці С. С. Алексєєва, Д. М. Бахраха, М. М. Богуславського, А. М. Васильєва, В. М. Горшенева, Г. К. Дмитрієвої, В. В. Дудченко, Л. М. Завадської, Н.А. Зелінської, П. А. Кенсовського, С. В. Ківалова, М. І. Козюбри, Т. М. Нешатаєвої, Ю. М. Оборотова, О. П. Подцерковного, Ж. А. Попової, В. М. Протасова, П. М. Рабіновича, А. І. Римарука, Н. Г. Саліщевої, Н. О. Саніахметової, М. Ю. Тихомирова, Ю. А. Тихомирова, Г. А. Тосуняна, М. К. Треушнікова, Р. О. Халфіної, Є. О. Харитонова, Н. А. Чечиної, Д. М. Чечота, В. Є. Чиркіна, І. Б. Шахова, О. В. Яковенко, М. Л. Якуби.
Використовувалися роботи зарубіжних учених, серед них Х. Х. Кернер, К. Коттке, К. Осакве та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U0001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 рр., плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 рр., «Традиції і новації в правовому розвитку (теоретичний аспект)», і плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2006 – 2010 рр., «Традиції і новації в правовому житті України (теоретичний аспект)».
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є вдосконалення і розвиток наукових уявлень щодо поняття легалізації, включаючи історію її існування, визначення місця і ролі поняття «легалізація» в системі юридичної науки, дослідження взаємозв'язку легалізації і правової процедури, а також розробка практичних рекомендацій з питань створення ефективної процедури легалізації, виключення колізій і неточностей у чинному законодавстві України.
У процесі дослідження проблеми легалізації дисертант вирішив такі завдання:
аналіз поняття легалізація в призмі різноманіття підходів до її вивчення;
установлення правової природи легалізації;
визначення концептуальних основ легалізації в правовій сфері;
виявлення місця категорії «легалізація» в категоріальному апараті загальнотеоретичної юриспруденції;
дослідження взаємозв'язків і взаємообумовленостей між легалізацією і такими явищами, як правова процедура і правозастосування;
аналіз формування й еволюції нормативно-правової бази, регламентуючої відносини з легалізації;
з'ясування суті, специфіки і можливостей легалізаційної діяльності, класифікації її видів і їх закріплення в процесі законодавчої діяльності;
вироблення науково-практичних рекомендацій з питань удосконалення форм і видів легалізаційної діяльності, а так само їх нормативно-правового регулювання.
Робоча гіпотеза дисертаційного дослідження зв'язана з можливістю побудови правової процедури легалізації як формалізованої системи юридичних дій.
Об'єктом дисертаційного дослідження є різноманіття правових процедур, зв'язаних із застосуванням права.
Предметом дослідження є легалізація як правова процедура, що здійснюється при застосуванні права.
Методи дослідження. В основу методології дисертаційного дослідження покладена структура у вигляді комплексу загальнотеоретичних і спеціальних методів, що знайшли визнання у вітчизняній і зарубіжній юриспруденції. Так, системний метод використовувався при розробці гносеологічних, понятійних і методологічних проблем здійснення легалізаційної діяльності в правовій сфері (п.п.1.1, 1.2, 1.3); герменевтичний метод розкриває нові можливості з'ясування і роз'яснення сутності й умов формування норм, регламентуючих легалізаційну діяльність (п.п. 1.1, 1.2); використання історичного методу дозволило розглянути теоретичні погляди щодо зародження і трансформації уявлень про легалізацію протягом певного періоду (1.1, 2.1, 3.1, 3.4); антропологічний метод використаний для аналізу процесів формування бажання здійснення інтересів і волевиявлення осіб у процесі легалізаційної діяльності (1.3); логіко-семантичний метод знадобився при вивченні питань співвідношення правозастосування і легалізації (2.2, 2.3); порівняльно-правовий метод використовувався для дослідження загальних і особливих характеристик легалізації в діяльності різних держав (3.1); формально-юридичний метод використовувався для аналізу і з'ясування змісту законодавчих актів щодо визначення поняття легалізації (1.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).
Нормативним підгрунтям роботи є Конституція України, Кримінальний кодекс України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, матеріальні і процесуальні норми яких регулюють відносини щодо легалізації. Крім того, були використані законодавчі акти інших держав та міжнародні нормативні акти.
Емпіричну базу дослідження становить практика Мінистерства закордонних справ України у сфері підтвердження дійсності документів, виданих на території інших держав, розробки пропозицій щодо визнання іноземних держав та установлення з ними дипломатичних відносин, політико-правова публіцистика, енциклопедичні та довідкові видання.
Наукова новизна отриманих результатів. На дисертаційному рівні вперше проведено комплексне загальнотеоретичне дослідження легалізації як правової процедури. Наукова новизна роботи визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку легалізаційної діяльності.
У результаті здійсненого дисертаційного дослідження отримано такі основні наукові результати:
уперше:
– запропоновано визначення поняття «легалізація», що становить собою правову процедуру, яку здійснює уповноважений суб'єкт з питань визнання, дозволу, підтвердження, узаконення певних об'єктів, суб'єктів, дій в інтересах зацікавлених осіб;
– до видів легалізації віднесено: дозвіл на заняття певним видом діяльності; узаконення коштів і іншого майна; підтвердження дійсності документів і підписів, печаток, штампів, що їх скріпляють; визнання державної влади як особливий вид легалізації;
– установлено, що легалізація може здійснюватися в таких формах, як внутрішньодержавна і міждержавна; публічно-правова і приватноправова;
– сформульовані пропозиції з удосконалення законодавства, регулюючого відносини у сфері легалізації. Зокрема, надані рекомендації з внесення змін у чинний КК України, у статті 209, 2091, Закон України «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», з необхідністю виключення терміна «легалізація» з тексту зазначених нормативних актів.
одержали подальший розвиток положення про те, що:
– удосконалення ефективності правозастосувальної діяльності в цілому веде до підвищення ефективності окремих видів цієї діяльності, зокрема легалізації. У цьому контексті були встановлені критерії ефективності легалізаційної діяльності;
– при визначенні поняття і правової природи легалізації необхідно використовувати інтегративний підхід, відповідно до якого правовому дослідженню підлягають усі види легалізації. Для цього сформовано цілісне уявлення про правову конструкцію легалізації й адекватне співвідношення між поняттям легалізації та її елементів;
по-новому:
– обґрунтовано поділ понять «узаконення» коштів і іншого майна (як відповідна закону дія) і «відмивання» коштів (як винне, протиправне діяння);
– розглянуто поняття «здійснення права» і «застосування права» в їх розходженнях, підвидах і формах втілення в життя;
– розширено класифікацію видів правозастосування, що включає такі види, як: публічно-правове, приватноправове, міжінституціональне, прикладом останнього є легалізація.
Практичне значення отриманих результатів зв'язано з формуванням цілісної картини легалізації як правової процедури в контексті її функціонування. Отримані в результаті дисертаційного дослідження результати можуть бути використані по таких напрямах: у законодавчій діяльності – Верховною Радою України при розробці та прийнятті законів, внесення в них змін, зокрема щодо формально-юридичного закріплення уніфікованого поняття легалізації; у практичній діяльності – у системі правозастосувальних органів у процесі здійснення ними діяльності, зв'язаної з легалізацією як правовою процедурою; у науково-дослідній роботі – для подальшого вивчення й аналізу проблем, зв'язаних із правозастосувальною діяльністю, роллю правових процедур у механізмі дії права, обґрунтуванням необхідності більш широкого використання легалізації як різновиду правозастосувальної діяльності; у навчальному процесі – при вивченні понять «застосування права», «юридичний процес» і «правова процедура» в курсі теорії держави і права; з метою підготовки фахівців-юристів для роботи у сфері легалізаційної діяльності формування спеціального навчального курсу «Легалізація в механізмі дії права»; при підготовці підручників, практикумів з теорії держави і права по зазначених темах.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням в неї внесені результати власних досліджень автора. Для аргументації окремих положень залучаються окремі положення з робіт інших авторів, на які є посилання. Основні положення і висновки, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, одержані особисто автором роботи. У співавторстві опублікована наукова стаття «Правоприменение в механизме действия права», доробок здобувача становить не менше 50% і стосується обгрунтування взаємозв'язку між легалізацією та застосуванням права.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі теорії держави і права Одеської національної юридичної академії. Положення дисертації доповідалися на другій міжнародній науково-практичній конференції «Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії» (травень 2001 р., м. Вінниця), на науково-практичній конференції «Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження» (листопад 2002 р., м. Київ), на першій Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права, держави і політології» (грудень 2002 р., м. Львів), на VI Звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу, присвяченій третій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (листопад 2003 р., м. Одеса), на VII Звітній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів ОНЮА (квітень 2004 р., м. Одеса), на науково-практичній конференції «Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Щорічні Всеукраїнські громадські слухання» (24-25 вересня 2009 р., м. Одеса).
Ряд положень дисертаційного дослідження використовувався при складанні Звернення учасників Другого Міжнародного фінансового форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України. Результати дисертаційного дослідження автор використовував у навчальному процесі при проведенні семінарських занять з теорії держави і права.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження достатньо повно та у встановлений термін опубліковані в 12 статтях, 6 із яких містяться у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура й обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поділені на десять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає - 205 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 25 сторінок (284 джерела).
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
У дисертації проведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що відобразилося у складанні й обґрунтуванні універсального, загальнотеоретичного поняття легалізації як правової процедури. У процесі дослідження був вирішений ряд принципових питань, які стояли перед автором, що дозволило одержати певні висновки. Існування сучасної держави неможливо без ефективного механізму специфічної правозастосувальної діяльності, зв'язаної з визнанням, дозволом, узаконенням і завіренням певних суб'єктів, об'єктів, дій, сукупність яких є змістом легалізації.
При проведенні всебічного науково-практичного аналізу легалізації була встановлена її структура, роль і місце в системі процедурно-правового механізму і загальнотеоретичної юриспруденції. Юридична конструкція легалізації уявляється як система взаємозалежних компонентів правового характеру, що забезпечує функціонування зв'язків між учасниками легалізаційної діяльності. Основне значення для легалізації має можливість здійснення інтересу стороною, зацікавленою в результатах легалізаційної діяльності.
Легалізація становить собою правову процедуру, що здійснюється в рамках правозастосувальної діяльності. Їй властивий специфічний суб'єкт, наділений певними повноваженнями, вона є діяльністю, зв'язаною з розглядом конкретної юридичної справи, а її процедура і результати вимагають нормативної регламентації.
Обґрунтовано, що існування легалізації нерозривно зв'язано з необхідністю здійснення окремих упорядкованих дій і згладжування неузгоджених стадій процедурно-правового механізму.
Обґрунтована необхідність дослідження легалізації як на науково-теоретичному, так і на конкретно-практичному рівнях. У межах науково-теоретичного рівня легалізація подана як самодостатня і взаємопогоджувана система понять, об'єднаних єдиною метою. У межах конкретно-практичного рівня елементи легалізації знаходять нормативне закріплення в чинному законодавстві. Відповідно, на цьому рівні наукові поняття перетворюються на інститути, категорії права.
Розглянуто юридичну конструкцію легалізації. На основі отриманих даних класифіковані структурні елементи легалізації. Обґрунтовано віднесення категорії легалізації до правових категорій.
Установлено, що за структурою і зовнішніми характеристиками, тобто за формою відображення, легалізація виступає як правова процедура, а за змістом і характером здійснення діяльності – як вид застосування права.
Легалізація, як правова процедура, визначає склад і послідовність юридичних дій у певній сфері юридичної практики, зв'язаної із задоволенням потреб індивіда, суспільства і держави у визнанні, узаконенні, допущенні певних суб'єктів, об'єктів, дій.
Інституціональною основою виникнення легалізації є інтерес особи в здійсненні юридично закріплених можливостей. Легалізаційна процедура виступає як форма взаємодії особи, яка нормативно впроваджує в життя передбачені можливості, і суб'єкта, що має повноваження на їх втілення в життя.
Установлено, що легалізація є специфічним правовим явищем, ступінь дослідження якого в цілому неадекватний його значенню в правовій реальності.
У процесі дослідження були надані такі визначення:
Легалізація – це правова процедура, яку здійснює уповноважений суб'єкт за допомогою визнання, дозволу, підтвердження, узаконення певних суб'єктів, об'єктів, дій в інтересах зацікавлених осіб.
Суб'єкти легалізації – держава в особі уповноважених органів; інші уповноважені особи, не наділені державно-владними повноваженнями.
Об'єкти легалізації – певні дії чи діяльність; матеріальні блага (майно, кошти); документи; певні стани; особисті, не зв'язані з майном права (інтелектуальна власність, авторське право); фізичні та юридичні особи; державна влада.
Установлено, що ключове значення для цінності легалізації в механізмі дії права має ефективність легалізаційної процедури.
Визначено, що вдосконалення легалізаційної процедури залежить від таких факторів: якості закону; відповідності легалізаційної процедури вимогам законодавства; інформаційної забезпеченості учасників легалізаційної процедури та її суб'єктів; сполучення легалізаційної процедури з економічними, політичними, культурними й іншими факторами, що впливають на регульовані правом відносини; правосвідомості і правової культури; легалізаційна процедура повинна ґрунтуватися не тільки на нормативних актах, але й на інтересах і потребах зацікавлених осіб.
Охарактеризовано основні види легалізації, серед яких виділяються: Визнання державної влади, як особливий вид легалізаційної діяльності, становить собою дію суб'єкта, наділеного публічно-правовими повноваженнями, що полягає у формально-юридичному визнанні легальності й легітимності державної влади іноземної держави.
Виділено форму визнання (легалізації) державної влади – зовнішньополітичне визнання державної влади, що відображається у встановленні дипломатичних відносин як основної форми підтримки офіційних відносин між державами, визнання де-юре тієї чи іншої держави та її уряду.
Дозвіл на заняття певним видом діяльності, як вид легалізаційної діяльності, становить собою дію уповноваженого суб'єкта, результатом якої є документально оформлений дозвіл на виконання певних дій у підприємницькій сфері.
Суб'єктами при даному виді легалізаційної діяльності можуть бути особи як наділені державно-владними повноваженнями, так і інші уповноважені особи.
Виділено такі форми легалізації, як дозвіл на заняття певним видом діяльності:
1) державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності – визнання державою учасників господарського обігу, допущення їх до здійснення діяльності; дана форма складається з декількох процедур: а) державного обліку суб'єктів; б) збору публічно-достовірних даних про їх правовий, майновий і організаційний стан; в) здійснення контролю за виникненням, функціонуванням, зміною і припиненням правового статусу суб'єкта;
2) ліцензування і патентування окремих видів діяльності;
3) видача дозволів на працевлаштування іноземних громадян;
4) видача дозволів у корпоративній сфері – діяльність, здійснювана в рамках приватноправового правозастосування, при реєстрації повноважень учасників підприємницької діяльності, заснована на локальних нормах.
Узаконення коштів і іншого майна, як вид легалізаційної діяльності, становить собою введення державою в законний оборот коштів і іншого майна, що перебувають поза офіційною економікою.
У процесі аналізу даного виду легалізаційної діяльності була виявлена невідповідність при використанні терміна «відмивання» як тотожного легалізації. Теоретично обґрунтована доцільність використання терміна «узаконення» в контексті легалізації коштів.
Визначено такі форми узаконення (легалізації) коштів і іншого майна:
1) амністування – введення державою в законний оборот коштів і іншого майна, що перебувають поза офіційною економікою, за допомогою видання спеціального нормативного акта;
2) декларування – введення в законний оборот коштів і іншого майна за допомогою інформування державного органу у встановленому порядку.
Підтвердження дійсності документів і підписів, печаток, штампів, що їх скріпляють, як найважливіший вид легалізаційної діяльності, становить собою діяльність правомочних органів публічної влади держави, спрямовану на встановлення, засвідчення, підтвердження дійсності наявних на документах печаток і підписів компетентних посадових осіб і відповідність вимогам закону країни їх походження.
Виділено такі форми підтвердження (легалізації) дійсності документів і підписів, печаток, штампів, що їх скріпляють:
1) нотаріальне завірення – діяльність, зв'язана із системою органів і посадових осіб, на яких покладений обов'язок завіряти права, а також факти, що мають юридичне значення;
2) апостиляція – порядок підтвердження дійсності документів поза країною походження шляхом проставлення Апостиля, що становить собою чи окремий лист із найменуванням «Апостиль», який прикріплюється до документа, що завіряється, чи штамп із тим самим найменуванням і встановленим суворо визначеним змістом;
3) консульське узаконення – це засвідчення дійсності підпису посадової особи, її статусу та, у належних випадках, печатки уповноваженого державного органу на документах і актах, а також відповідності їх законам країни перебування, що здійснює спеціально уповноважений суб'єкт;
4) міжнародні угоди про правову допомогу – консульське узаконення і проставлення Апостиля не вимагаються, якщо міжнародним договором передбачене скасування чи спрощення цих процедур.
На основі проведеного аналізу, зв'язаного з установленням змісту і специфіки поняття легалізації, видів і форм її здійснення, була усунута колізійність у підходах до визначення цього явища.
Зазначається, що прагнення України до формування в національній правовій системі правозастосувальної діяльності, відповідної світовим і європейським стандартам, необхідність наявності ефективних механізмів визнання, завірення, дозволу й узаконення певних об'єктів, суб'єктів, дій, причому не тільки на внутрішньодержавному, але й на міжнародних рівнях, обумовлює актуальність подальших загальнотеоретичних досліджень поняття легалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України : прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.
2. Кримінальний кодекс України : офіц. вид. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2004. – 240 с.
3. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44.
4. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18 22.
5. Про нотаріат : Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9.
6. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36.
7. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12.
8. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1.
9. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» : Закон України від 18 травня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 29.
10. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №39.
11. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади : Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. // Уряд. курьер. – 1992. – № 25-26.
12. Про Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України : Указ Президента України від 24 грудня 2004 р. // Уряд. кур’єр. – 2004. – 30 груд.
13. Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності : Положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. // Собр. постановлений Правительства Украины. – 1994. – № 8. – С. 17-27.
14. Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів [Електроний ресурс] : Положення, затв. рішенням ДКЦПФР України від 17 жовтня 2006 № 1000 – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
15. Про депозитарну діяльність [Електроний ресурс] : Положення, затв. рішенням ДКЦПФР України від 17 жовтня 2006 № 999 – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
16. Про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном [Електроний ресурс] : Інструкція, затв. Наказом МЗС України №113 від 04 червня 2002 р. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
17. О консульской легализации [Електроний ресурс]: Инструкция МИД СССР от 06 июля 1984 г. // Режим доступа: http://www.rada.gov.ua
18. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР. – 1937. – № 3. – Ст. 11.
19. О борьбе с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ [Електронний ресурс] : Конвенция Организации Объединенных Наций от 20 декабря 1988 г. – Режим доступу: http://www.faft-gafi.org
20. Об отмывании, поиске, аресте и конфискации доходов полученных преступным путем [Електронний ресурс] : Конвенция Совета Европы от 8 ноября 1990 г. – Режим доступу: http://www.faft-gafi.org
21. О правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам : Конвенция от 22 января 1993 г. // ВВР Украины. – 1993. – № 1.
22. Против транснациональной организованной преступности : Конвенция Организации Объединенных Наций от 15 ноября 2000 г. // Бюл. междунар. договоров. – 2000. – № 6.
23. О предотвращении использования финансовой системы для отмывания денег (91/308/ЕЭС) [Електронний ресурс] : Директива Европейского Экономического Союза от 19 июня 1991 г. – Режим доступу: http://www.faft-gafi.org
24. Конвенция, отменяющая требование легализации иностранных документов // Бюл. междунар. договоров. – 1993. – № 6.
25. Консульский Устав СССР // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1976. – № 27. – Ст. 4040.
26. Директива о противодействии использованию финансовой системы для отмывания денег [Електронний ресурс] : рекомендации Совета Европейских Сообществ, принятые 19 июня 1991 г. – Режим доступу: http://www.faft-gafi.org
27. Административное право Украины / под. ред. С. В. Кивалова. – X. : Одиссей, 2004.
28. Алексеев Н. Н. Идея государства / Н. Н. Алексеев. – СПб., 2001.
29. Алексеев С. С. Общая теория права. В 2 т. Т. 2. – М. : Юрид. лит., 1982. – 178 с.
30. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
31. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия. – М. : Статут, 2000. – 252 с.
32. Алексеева Т. А. Власть и легитимность / Т. А. Алексеева // Власть: философско-политические аспекты / под ред. В. В. Мшвениерадзе. – М., 1989.
33. Алексий П. В. Правовой статус субъектов предпринимательской деятельности. – М., 1996.
34. Алиев В. М. Проблема борьбы с (отмыванием) доходов / В. М. Алиев // Преступность: стратегия борьбы. – М., 1997.
35. Аннерс Э. История европейского права / Э. Аннерс. – М., 1994. – С. 18 22.
36. Арбитражный процесс / под. ред. проф. М. К. Треушникова. – М., 1995.
37. Базилюк А.В. Тіньова економіка в Україні / А. В. Базилюк, С. О. Коваленко. – К. : НДЕІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.
38. Баймуратов М. А. Международное частное право / М. А. Баймуратов. – О. : БАХВА, 1996. – 39 с.
39. Байтин М. И. Теоретические вопросы правовой процедуры / М. И. Байтин, О. В. Яковенко // Журн. рос. права. – 2000. – № 8. – С. 93.
40. Баландин В. Н. О видах юридического процесса / В. Н. Баландин, А. А. Павлушина // Правоведение. – 2002. – № 4 (243). – С. 22-33.
41. Баранов П. П. Верховная власть как идеолополагающий элемент государственности / П. П. Баранов, А. А. Горшколепов // Философия права. – 2002. – № 1.
42. Баришпольская Т. Ю. Гражданский процесс и процедура (понятие, служебная роль, проблемы теории и практики) : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Т. Ю. Баришпольская. – Томск, 1988. – С. 11-12.
43. Барулин П. Г. Статус дипломатической почты и дипломати-ческого курьера / П. Г. Барулин // Сов. ежегод. междунар. права. 1983. – М., 1984. – С. 159-171.
44. Бахрах Д. Н. Административное право / Д. Н. Бахрах. – М., 1993.
45. Бедрій Руслан Богданович. Громадянство України: конституційно-правові основи : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Руслан Богданович Бедрій ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2004. – 187 с.
46. Беніцький Андрій Сергійович. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (проблеми кримінально-правової кваліфікації) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Андрій Сергійович Беніцький ; Луганська академія внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ, 2002. – 202 с.
47. Берізко В. Деякі аспекти механізмів побудови системи протидії відмиванню «брудних» грошей / В. Берізко // Право України. – 2005. –№ 7. – С. 134-138.
48. Бехруз Х. Н. Введение в сравнительное правоведение / Х. Н. Бехруз. – О., 2004.
49. Богданов Е. В. Сущность и ответственность юридического лица / Е. В. Богданов // Гос. и право. – 1997. – № 10.
50. Богуславский М. М. Международное частное право / М. М. Богуславский. – М., 1994, 1997, 2000.
51. Бойко Сергей Валерьевич. Административно-правовой статус иностранных граждан и лиц без гражданства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Сергей Валерьевич Бойко. – СПб., 2003.
52. Болотский Б. С. Проблемы противодействия легализации (отмыванию) доходов от нелегальной экономической деятельности / Б. С. Болотский // Социально-полит. журн. – 1996. – № 6.
53. Большая Советская энциклопедия. – М. : Сов. энцикл., 1969 – 1978. – С. 458.
54. Большой экономический словарь / сост. А. Н. Азрилиян. – М. : Ин-т новой экономики, 2004. – 1376 с.
55. Большой юридический словарь / сост. А. Я. Сухарев, В. Д. Зорькин, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 790 с.
56. Борисов Е. Ф. Экономическая теория / Е. Ф. Борисов. – М. : Юристъ, 1997. – 156 с.
57. Борщ Л. М. Проблеми легалізації тіньового капіталу в Україні / Л. М. Борщ, С. В. Герасимова // Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження : матеріали наук.-практ. конф., 27 листоп. 2002 р., Київ. – К., 2003. – С. 27.
58. Брайчевский М. Ю. О первых договорах Руси с греками / М. Ю. Брайчевский // Сов. ежегод. междунар. права. 1978. – М., 1980.
59. Брайчевский М. Ю. К вопросу о правовом содержании пер¬вого договора Руси с греками (860 – 863 гг.) / М. Ю. Брайчевский // Сов. ежегод. междунар. права. 1982. – М., 1983.
60. Бусыгин А. В. Предпринимательство : учебник для вузов : основной курс / А. В. Бусыгин. – М. : ИНФРА-М, 1998. – С. 94.
61. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – С. 166.
62. Васин В. Н. Субъекты предпринимательства / В. Н. Васин, П. В. Алексий. – М., 1995.
63. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М., 1990.
64. Вейнгольд Ю. Ю. Право как социологическая категория / Ю. Ю. Вейнгольд. – Фрунзе : Б.и., 1962. – 315 с.
65. Вилкова Н. Г. Договорное право в международном обороте / Н. Г. Вилкова. – М., 2002.
66. Витрук Н. В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс : учеб. пособие для вузов / Н. В. Витрук. – М., 1998.
67. Вінник О. Характерні риси господарських організацій / О. Вінник // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 5. – С. 7.
68. Воробьева Н. Как разделить власть: из опыта современных федеративных государств / Н. Воробьева // Рос. вести. – 1993.
69. Выжутович В. Принципы и процедуры / В. Выжутович // Известия. –1990. – 20 мая.
70. Гаврилов В. В. Международное частное право / В. В. Гаврилов. – М., 2000.
71. Гаджиев Г. Конституционные основы предпринимательства / Г. Гаджиев // Хозяйство и право. – 1994. – № 11.
72. Гнатюк Мар’яна Дмитрівна. Правозастосування та його місце в процесі реалізації права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Мар’яна Дмитрівна Гнатюк ; НАН України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2007.
73. Гончарук Андрій Якович. Легалiзацiя малого та середнього підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки : дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / Андрій Якович Гончарук ; Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Л., 2005.
74. Горшенев В. М. Правоприменительная деятельность / В. М. Горшенев, И. Я. Дюрягин // Сов. гос. и право. – 1969. – № 5. – С. 23.
75. Горшенев В. М. Процессуальная форма и ее значение в советском праве / В. М. Горшенев // Сов. гос. и право. – 1973. – № 2. – С. 29.
76. Горшенев В. М. Юридическая процессуальная форма. Теория и практика / В. М. Горшенев, П. Е. Недбайло. – М., 1976. – 370 с.
77. Горшенев В. М. Теория юридического процесса / В. М. Горшенев. – Х., 1985.
78. Господарське право : пiдручник / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смiтюх [та iн.] ; за ред. О. П. Подцерковного. – Х. : Одiссей, 2010. – 610 с.
79. Гражданский процесс / под ред. М. С. Шакарян. – М., 1996.
80. Гражданское и торговое право капиталистических государств / под ред. Е. А. Васильева. – М., 1993.
81. Гражданское право. – М. : БЕК, 1994. – Т. 2.
82. Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения / Ю. И. Гревцов. – Л., 1981. – С. 73.
83. Гурвич М. А. Основные черты гражданского процессуального правоотношения / М. А. Гурвич // Сов. гос. и право. – 1972. – № 2. С. 31-33.
84. Гусейнова Салихат Магомедовна. Проблемы уголовно-правовой регламентации легализации (отмывания) денежных средств или иного имущества, приобретенных преступным путем : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Салихат Магомедовна Гусейнова. – Ростов-на-Дону, 2003. – 214 c.
85. Давыдова Г. Н. Юридические процедуры в гражданском праве: Общая характеристика : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Г. Н. Давыдова ; науч. рук. М. Н. Илюшина. – Казань, 2004.
86. Дашков Л. П. Предпринима¬тельство и бизнес / Л. П. Дашков, А. И. Данилов, Е. Л. Тютюкина. – М. : Маркетинг, 1996. – С. 4.
87. Демин А. А. Понятие административного процесса и кодификация административно-процессуального законодательства Российской Федерации / А. А. Демин // Гос. и право. – 2000. – № 11. – С. 6.
88. Денисов А. И. Теория государства и права / А. И. Денисов. – М. : Юрид. изд-во Министерства юстиции СССР, 1948. – 517 с.
89. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение : пер. с англ. / Р. Л. Дернберг. – М., 1997.
90. Дипломатический вестник. – 2001. – № 5.
91. Дипломатический словарь. В 3 т. Т. 1. – М., 1984.
92. Дмитриева Г. К. Международное частное право / Г. К. Дмитриева. – М., 1993.
93. Дойников И. В. Хозяйственное (предпринимательское) право / И. В. Дойников. – М. : ПРИОР, 2001. – 510 с.
94. Документация Организации Объединенных Наций : краткий справ. – Нью-Йорк, 1994.
95. Дорохов В. Я. Понятие документа в советском праве / В. Я. Дорохов // Правоведение. – 1982. – № 2.
96. Дрейшев Б. В. Правотворче¬ство и правовое регулирование / Б. В. Дрейшев // Правоведение. – 1985. – № 1. – С. 36.
97. Дуденкова А. А. Легитимность как теоретическая категория: поли¬тико-правовой анализ / А. А. Дуденкова // Философия права. – 2005. – № 4.
98. Дудченко В. В. Легітимність і легальність: питання співвідношення / В. В. Дудченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2005. – Вип. 26. – С. 58-64.
99. Дудченко В. В. Плюралістичне праворозуміння: досягнення української юриспруденції / В. В. Дудченко // Наук. пр. Одес. нац. юрид. академії. – О. : Юрид. літ., 2006. – Вип. 26. – С. 42-54.
100. Дудченко В. В. Традиція правового плюралізму: західна та східна інтерпретація : дис. ... д-ра юрид. наук / В. В. Дудченко. – О., 2007. – 363 с.
101. Евинтов В. И. Проблемы многоязычия в праве международных договоров / В. И. Евинтов // Сов. ежегод. междунар. права. 1975. –М., 1977.
102. Ерпылева Н. Ю. Международное частное право / Н. Ю. Ерпылева. – М., 1999.
103. Ершова И. Л. Предпринимательское право / И. Л. Ершова, Т. М. Иванова. – М. : Юриспруденция, 1999. – С. 21.
104. Ефремов Л. В. Вопросы применения международных договоров о взаимном оказании правовой помощи в работе арбитражных судов / Л. В. Ефремов // Вестник ВАС РФ. – 2000. – № 3.
105. Жамен С. Торговое право / С. Жамен, Л. Пакур. – М. : Междунар. отношения, 1993.
106. Жуковская Н. Ю. Легитимность / Н. Ю. Жуковская // Юридична енциклопедія : В 6 т. Т. 3 / ред.: Ю. С. Шемшученко (гол.) [та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2001. – С. 465.
107. Завадская Л. Н. Механизм реализации права / Л. Н. Завадская. – М. : Норма, 1992. – 238 с.
108. Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта / К. Ф. Завершинский // Полис. – 2001. – № 2. – С. 113-131.
109. Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
110. Загальна теорія держави та права / за ред. В. В. Копейчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 236 с.
111. Зайцев И. М. Процессуальные функции гражданского судопроизводства / И. М. Зайцев. – Саратов, 1990. – С. 106.
112. Звеков В. П. Международное частное право / В. П. Звеков. – М., 1999.
113. Зелинская Н.А. Международное преступление и международная преступность. Монография. Одесса.:Юридическая литература, 2006. -568 с.
114. Иванников И. А. Легитимность и эффективность государственной власти / И. А. Иванников // Власть. – 2005. – Нояб.
115. Игнатенко В. В. Правовое качество закона как научная категория / В. В. Игнатенко // Сиб. юрид. вестник. – 1998. – № 1.
116. Инструкция о консульской легализации // Нотариус. – 1996. – № 2.
117. Ионова Ж. А. Правовые проблемы легитимации предпринимательства / Ж. А. Ионова // Гос. и право. – 1997. – № 5. – С. 46.
118. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 с.
119. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / В. Б. Исаков. – М., 1984. – С. 111-113.
120. Кант И. Основы метафизики морали. 1784 / И. Кант // Краткая философская энциклопедия. – М., 1994. – 197 с.
121. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: Понятие, структура, ценность / В. Н. Карташов. – Саратов, 1989.
122. Кашанина Т. В. Предпринимательство: правовые основы / Т. В. Кашанина. – М., 1994.
123. Кашанина Т. В. Юридическая техника : учебник / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2008.
124. Кваснiцька О. О. Державна реєстрацiя суб’єктiв господарювання як iнститут господарського права / О. О. Квасніцька // Юрид. вiсник. – 2007. – № 3. – С. 34-38.
125. Кенсовский П. А. Международное частное право: легализация иностранных документов / П. А. Кенсовский. – Краснодар, 1998.
126. Кенсовский П. А. Нострификация. Апостилляция. Легализация документов иностранных государств / П. А. Кенсовский. – Краснодар, 1998.
127. Кенсовский П. А. Правовой режим деятельности специалиста-переводчика (регионоведа) / П. А. Кенсовский, О. Н. Малиновский, И. А. Николайчук. – Краснодар, 2000.
128. Кенсовский П. А. Легализация и признание документов иностранных государств / П. А. Кенсовский. – СПб. : Юрид. центр пресс, 2003. – 385 с.
129. Керимов Д. А. Законодательная техника / Д. А. Керимов. – М. : Филин, 1998. – 246 с.
130. Кернер Х. Отмывание денег: Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике / Х. Кернер, Е. Дах ; пер. с нем. Т. Родионовой, Дж. Войновой. – М., 1996. – С. 40.
131. Кибенко E. Корпоративное право : учеб. пособие / Е. Кибенко. – Х. : Эспада, 1999. – С. 48.
132. Клочков А. А. Стандартные условия в коммерческом обороте зарубежных стран: контроль над содержанием / А. А. Клочков // Международно-публичное и частное право. – 2002. – № 1.
133. Козюбра М. I. Загальнотеоретичне правознавство: стан та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 1. – С. 32-43.
134. Козюбра М. I. Верховенство права: українські реалії та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 3. – С. 6-18.
135. Кольев А. Н. Нация и государство. Теория консервативной реконст¬рукции / А. Н. Кольев. – М., 2005.
136. Комаров В. В. Нотариат и нотариальный процесс / В. В. Комаров, В. В. Баранова. – Х. : Консум, 1999. – 240 с.
137. Коммерческое право. – СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1998.
138. Копиленко О. Л. Законодавче забезпечення боротьби з відмиванням брудних грошей / О. Л. Копиленко, М. П. Федорін // Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження : матеріали наук.-практ. конф, 27 листоп. 2002 р., Київ. – К., 2003. – С. 65.
139. Коттке К. «Грязные» деньги – что это такое? : справ. по налоговому законодательству в области «грязных» денег : пер. с нем. / К. Коттке. – М., 1998.
140. Красавчиков О. А. Сущность юридического лица / О. А. Красавчиков // Сов. гос. и право. – 1976. – № 1.
141. Краснояружский С. Г. Индивидуальное правовое регулирование в демократическом обществе / С. Г. Краснояружский // Власть силы и сила власти : сб. науч. тр. – М., 1996. – С. 104-106.
142. Кудрявцев В. Н. Эффективность правовых норм / В. Н. Кудрявцев, В. И. Никитинский, И. С. Самощенко, В. В. Глазырин. – М. : ВНИИСЗ, 1980. – 176 с.
143. Кузнецов Сергей Сергеевич. Процесс легитимации государственной власти в Украине в условиях современных демократических трансформаций : дис. … канд. полит. наук : 23.00.02 / Сергей Сергеевич Кузнецов ; Одес. нац. юрид. академия. – О., 2008. – 203 с.
144. Курс международного торгового права. – Минск : Амалфея, 1999. – С. 74-75.
145. Левин Д. Б. История международного права / Д. Б. Левин. – М., 1962.
146. Левченко М. В. Очерки по истории русско-византийских отношений / М. В. Левченко. – М., 1956.
147. Легальность и легитимность власти // Вестник МГУ. Серия 12, Социаль¬но-политические исследования. – 1994. – № 2. – С. 5-6.
148. Легитимация власти в постсоциалистическом обществе / В. А. Ачкасов, С. М. Елисеев, С. А. Ланцов. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 127 с.
149. Легитимность и легитимация власти в России / отв. ред. С. А. Ланцов. – СПб., 1995.
150. Ледяев В. А. Формы власти: типологический анализ / В. А. Ледяев // Полит. исслед. – 2000. – № 2.
151. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву / О. Э. Лейст. – М., 1981. – С. 98-99.
152. Логвиненко М. І. Проблеми детінізації економіки в умовах нової економіко-правової політики / М. І. Логвиненко, П. Л. Пушкаренко // Право України. – 2005. – № 7. – С. 97-100.
153. Лукашук И. И. Обычные нормы в современном международном праве / И. И. Лукашук // Сов. ежегод. междунар. права. 1978. – М., 1980. – 370 с.
154. Лукашук И. И. Международное право / И. И. Лукашук. – М., 1996.
155. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И. И. Лукашук. – М., 1997.
156. Лукьянова Е. Г. Механизм процессуального регулирования и его элементы / Е. Г. Лукьянова // Журн. рос. права. – 2001. – № 7. – С. 37 40.
157. Лунц Л. А. Курс международного частного права. Международный гражданский процесс / Л. А. Лунц, Н. И. Марышева. – М., 1976.
158. Любашиц В. Я. Государственная власть: Введение в общую теорию / В. Я. Любашиц, А. Ю. Мордовцев, А. Ю. Мамычев. – Ростов-на-Дону, 2003.
159. Мамычев А. Ю. Государственная власть и национальный политико-правовой порядок в институциональном измерении : дис. ... канд. юрид. наук : 23.00.02 / А. Ю. Мамычев. – Ростов-на-Дону, 2005. – 148 c.
160. Мамычев А. Ю. Архитектоника легитимности государственной власти / А. Ю. Мамычев // Вестник Таганрог. гос. пед. ин-та. Серия «Гуманитарные науки». – Таганрог : Издат. Центр ГОУВПО «Таганрог. гос. пед. ин-та», 2009. – Спец. вып. № 1.
161. Манько Д. Г. Легализация и легитимация государственной власти / Д. Г. Манько // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії : матеріали другої міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2001. – С. 27.
162. Манько Д. Г. Юридична природа легалізації / Д. Г. Манько // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2001. – Вип. 11. – С. 57.
163. Манько Д. Г. Сравнительный анализ зарубежного законодательства в сфере легализации доходов, полученных преступным путем / Д. Г. Манько // Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження : зб. матеріалів наук.-практ. конф., 27 листоп. 2002 р., Київ. – К., 2003. – 174 с.
164. Манько Д. Г. Роль легалізації у сфері правового регулювання / Д. Г. Манько // Матеріали 6-ї(58-ї) звіт. наук. конф. проф.-викл. і аспірант. складу, присв. третій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної. – О. : Юрид. літ., 2003.
165. Манько Д. Г. Співвідношення елементів правової конструкції легалізації / Д. Г. Манько // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права, держави і політології : матеріали 1 Всеукр. наук. конф. студ. і аспірантів, 11-12 груд. 2002 р., Львів. – О. : Юрид. літ., 2003. – С. 117.
166. Манько Д. Г. Юридичні документи та їх легалізація / Д. Г. Манько // Матеріали 7-ї(59-ї) звіт. наук. конф. проф.-викл. і аспірант. складу, присв. четвертій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної. – О. : Юрид. літ., 2004. –
167. Манько Д. Г. Легалізаційна діяльність як сукупність правових процедур / Д. Г. Манько // Правова держава. – 2004. – № 7. – С. 190.
168. Манько Д. Г. Правоприменение в механизме действия права / Д. Г. Манько, Д. Г. Гловюк // Юрид. вестник. – 2005. – № 3. – С. 62.
169. Манько Д. Г. Легалізація як вид типової дії права / Д. Г. Манько // Держава і право : зб. наук. пр. Серія «Юридичні та політичні науки». – 2008. – Вип. 41. – С. 66-69.
170. Манько Д. Г. Законодательное регулирование Интернет-отношений: теоретический (легализационный) аспект / Д. Г. Манько // Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування : зб. доп. щоріч. Всеукр. громадських слухань (Одеса, 24-25 верес. 2009 р.) / ред. кол.: Т. В. Мотренко (гол. ред.) [та ін.]. – О. : Юрид. літ., 2009. – 600 с.
171. Манько Д. Г. «Узаконение» или «отмывание»: к вопросу о видах легализационной процедуры / Д. Г. Манько // Держава і право : зб. наук. пр. Серія «Юридичні та політичні науки». – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2010. – Вип. 47. – С.
172. Мартемьянов B. C. Хозяйственное право : курс лекций / В. С. Мартемьянов. – М., 1994. – Т. 1 : Общие положения. –
173. Масленников М. Я. Административно-юрисдикционный процесс: понятие и соотношение с иными видами процессуально-правовой деятельности / М. Я. Масленников // Гос. и право. – 2001. – № 2. – С. 15-20.
174. Матюшин В. Т. Оценка доказательств судом первой инстанции по гражданским делам : автореф. дис. … канд. юрид. наук / В. Т. Матюшин. – М., 1977. – С. 2.
175. Мельников Ю. И. О видах юридического процесса / Ю. И. Мельников // Юрид. зап. Ярослав. гос. ун-та им. П. Г. Демидова. – Ярославль, 1998. – Вып. 2. – С. 29.
176. Мюллерсон Р. А. Национально-правовая имплементат международных договоров / Р. А. Мюллерсон // Сов. ежегод. междунар. права. 1978. – М., 1980. – С. 125-140.
177. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учебник / В. С. Нерсесянц. – М. : НОРМА, 2000. – 552 с.
178. Нечипоренко Віталій Олександрович. Філософсько-правовий аналіз легітимації правової держави : дис. ... канд. філос. наук : 12.00.12 / Віталій Олександрович Нечипоренко ; НАН України ; Центр гуманітарної освіти. – К., 2003. – 176 с.
179. Нешатаева Т. Н. Международные коммерческие споры: легализация документов / Т. Н. Нешатаева // Иностранный капитал в России: налоги, учет, валютное и таможенное регулирование. – 1997. – № 9. –
180. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Т. Н. Нешатаева. – М., 1998. – С. 6.
181. Нешатаева Т. Н. Международный гражданский процесс / Т. Н. Нешатаева. – М., 2001. –
182. Низовский Р. Апостиль / Р. Низовский // Хозяйство и право. – 1993. – № 11. –
183. Новиков А. В. Юридическая процедура: Понятия, виды, принципы /А. В. Новиков // Правовая наука и реформа юридического образования : сб. науч. тр. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 2004. Вып. 16. – С. 182-191.
184. Оборотов Ю. Н. Современное государство: Основы теории / Ю. Н. Оборотов. – О. : Астропринт, 1998. –
185. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии : монография / Ю. Н. Оборотов. – О. : Юрид. літ., 2001. – 160 с.
186. Общая теория государства и права : в 2 т. / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 2 : Теория права. – 656 с.
187. Общая теория права / под ред. А. С. Пиголкина. – М. : Изд-во МГУ, 1996. – 383 с.
188. Ожегов С. И. Словарь русского языка. 70 000 слов / С. И. Ожегов. – М. : Рус. яз., 1990. –
189. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части / К. Осакве. – М., 2000. –
190. Основы договорных отношений в экономическом пространстве СНГ. Энциклопедия международных контрактных отношений / под ред. М. Б. Биржакова. – М. ; СПб., 1997. –
191. Основы предпринимательства / под ред. А.С. Пелиха. – М. : Гардарика, 1996. – С. 192.
192. Отчет и рекомендации международной конференции «Предупреждение и борьба с «отмыванием» средств и использованием доходов от преступной деятельности: глобальный подход», Кумайор, Италия, 18-20 июня 1994 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.faft-gafi.org
193. Панова И. В. Юридический процесс / И. В. Панова. – Саратов, 1998. – 220 с.
194. Панова И. В. Административный процесс в Российской Федерации: понятие, принципы, виды / И. В. Панова // Правоведение. 2000. – № 2. – С. 114-126.
195. Пашков А. С. Эффективность действия правовой нормы (к методологии и методике социологического исследования) / А. С. Пашков, Л. С. Явич // Сов. гос. и право. – 1970. – № 3. –
196. Погосян Т. Ю. Легализация (отмывание) денежных средств или иного имущества, приобретенных незаконным путем / Т. Ю. Погосян // Уголовное право. Особенная часть : учебник для вузов / отв. ред. П. Я. Козлаченко, З. А. Незнамова, Г. П. Новоселов. – М., 2000.
197. Пономарев Д. Е. Качество закона и юридические конструкции / Д. Е. Пономарев // Совершенствование законодательства и правоприменения на современном этапе. – Минск, 2002. – С. 19-20.
198. Поляков А. В. Теория государства и права на рубеже веков: проблемы и перспективы / А. В. Поляков, Е. В. Тимошина, Р. А. Ромашев // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 240.
199. Попова Ж. А. Правовые проблемы легитимации предпринимательства / Ж. А. Попова // Гос. и право. – 1997. – № 5. – С. 46.
200. Попович В. М. Стан організаційно-правового забезпечення протидії відмиванню доходів злочинного походження в Україні: кримінологічний аспект / В. М. Попович // Зб. пр. дослідників Проекту «А» наук.-дослід. Програми АПрН України та НІЮ США. – Х., 2002. – С. 164-201.
201. Постатейный комментарий к Основам законодательства Российской Федерации о нотариате / под ред. В. Н. Аргунова. – М., 1996.
202. Правовые основы нотариальной деятельности / под ред. В. Н. Аргунова. – М., 1994.
203. Предпринимательское право : курс лекций / под ред. Н. И. Клейн. – М., 1993. – 354 с.
204. Проблемы общей теории права и государства / под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма-Инфра, 1999. – 832 с.
205. Пролеев Сергей Викторович. Феномен власти: сущность, генезис, типы легитимации (социально-философский анализ) : дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.03 / Сергей Викторович Пролеев ; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2006. – 440 с.
206. Протасов В. Н. Юридическая процедура / В. Н. Протасов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 79 с.
207. Протасов В. Н. Что и как регулирует право : учеб. пособие / В. Н. Протасов. – М. : Юристъ, 1995. – 96 с.
208. Пушкаренко П. І. Генезис і соціально-економічні наслідки тіньової економіки / П. І. Пушкаренко, М.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн