ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

brief description

Національна академія педагогічних наук України
Інститут вищої освіти

На правах рукопису
УДК 37.013.73

ДЕМІДАС ОЛЕНА ОЛЕГІВНА

ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ:
ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

09.00.10 – філософія освіти

Науковий керівник:
Предборська Ірина Михайлівна
доктор філософських наук,
професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Сучасний соціокультурний контекст освітнього менеджменту 14
1.2. Поняття «освітній менеджмент» у дискурсі філософії освіти 38
1.3. Принципи та методи вивчення освітнього менеджменту 63
Висновки до першого розділу 71

РОЗДІЛ 2. АНТРОПОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕНДЕНЦІЇ VS ТЕХНОКРАТИЗМ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТІ
2.1. Технократизм як методологічний напрям освітнього менеджменту 74
2.2. Сутність антропологізації освітнього менеджменту 102
2.3. Етичний вимір управлінської діяльності: персоналізація і відповідальність в освіті 118
Висновки до другого розділу 136

РОЗДІЛ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В ОСВІТНЬОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
3.1. Природа владних відносин в освіті 139
3.2. Необхідність раціонально-критичної дестереотипізації управлінської діяльності в освіті 156
Висновки до третього розділу 174

ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Шлях, обраний Україною до європейської та світової інтеграції, підсилює необхідність модернізації усіх сфер суспільного життя і, насамперед, освітньої галузі, яка в сучасних умовах стає провідним генератором суспільних змін. В результаті інформаційної революції відбулися структурні зміни в системі уявлень людини про світ і про суспільство. Основою економічних відносин став вже не товар, не продукт, а інформація – у тому чи іншому вигляді. Інформація існувала та розвивалася на різних етапах історії людської цивілізації. Але тільки в сучасних умовах, що характеризуються прискореним розповсюдженням електронних засобів зв’язку, вона стає структуроутворюючою основою суспільства нового типу, а саме інформаціонального суспільства (М.Кастельс), якому притаманна особлива форма соціальної організації, у котрій створення інформації, її обробка та передача стають фундаментальними джерелами виробництва та влади. Виникає суспільство з новою формою комунікаційної структури, яке в своїй основі має не просто інформацію, а так звану мережну логіку побудови базисної структури, що надає поширюваній інформації особливих якостей та функцій, системно переорієнтовує основні сфери життєдіяльності людей: економіку, політику, культуру, освіту тощо.
За таких умов зросли вимоги до освіти як середовища формування особистості нового формату, оскільки освіта здатна допомогти їй стати не просто накопичувачем знань, вмінь, навичок, що будуть необхідні для професійної діяльності, а опанувати нові способи здобуття необхідних знань та стратегій життєдіяльності. Головним зовнішнім проявом інформаціонального суспільства стає інтенсивне насичення всіх його сфер життєдіяльності інформаційними продуктами та комп’ютерно-телекомунікаційними інформаційними технологіями. Інформація сприяє появі певних знань, які, в свою чергу, сприяють виникненню і розробці нової інформації та знань. Таким чином, вища освіта в інформаціональному суспільстві набуває вирішального значення, оскільки є середовищем інформаційного обміну.
Становлення інформаціонального суспільства актуалізує перехід до нової моделі освітнього менеджменту, де визначальними стають соціальні цінності, а також змінюється ставлення людини до матеріального багатства, відбувається переусвідомлення ролі економічних благ як засобу досягнення високого рівня соціальних стандартів.
Звернення до даної теми також зумовлене й модернізацією освітньої системи в Україні. Одним із важливих її завдань є формування якісно нової системи освітнього менеджменту, яка б відповідала вимогам часу і враховувала б як міжнародний досвід у цій сфері, так і специфіку вітчизняних соціокультурних умов. Даний процес передбачає методологічну переорієнтацію освітнього менеджменту, перегляд його організаційно-управлінських засобів, методів та форм. Інновації у сфері освітнього менеджменту є важливою передумовою для розкриття людиновимірного потенціалу управлінської діяльності в освіті.
Актуальність дослідження пов’язана також із антропологічними зрушеннями в освітній парадигмі, антропологізацією освітнього процесу. Антропологічна перспектива дає змогу розкрити людиновимірність освітніх інституцій. Однією з ключових фігур в освіті є менеджер освіти, його/її світогляд, культура, стратегії мислення і поведінки. Новопостала ситуація в освіті вимагає від менеджера спроможності: аналізувати процеси та явища в сучасному суспільстві ризиків, що характеризується невизначеністю буття, стохастичністю, непередбачуваністю; здібностей приймати адекватні управлінські рішення в нестандартних ситуаціях; творчо здійснювати вибір шляхів і методів освітньої діяльності та досягати визначених нею цілей. Зазначений соціокультурний контекст проблематизує значення персоналізації управлінської освітньої діяльності, підвищує вимоги та посилює відповідальність за дії управлінця в освіті, а отже актуалізує дослідження людиновимірності освітнього менеджменту як однієї з проблем сучасної філософії освіти.
Стан наукової розробки проблеми. Джерела за темою дослідження охоплюють широке коло філософських, педагогічних, психологічних проблем. Їх умовно можна поділити на декілька груп.
Перша група джерел охоплює праці зарубіжних, російських та українських вчених, присвячені аналізу характеристик сучасного суспільства як онтологічної засади освітнього менеджменту: «інформаційне суспільство» (Д.Белл, Е.Масуда, Е.Тоффлер, Ф.Фукуяма та інші), «інформаціональне суспільство» (М.Кастельс), «технотронне суспільство» (З.Бжезинський), «суспільство знань» (Ф.Вебстер, П.Дракер В.Кремень), «суспільство не-знання» (В.Горохов), «мережне суспільство» (О.Бард, Я.Зодерквіст, М.Кастельс), «суспільство ризику» (У.Бек, Е.Гідденс, К.Лау, Н.Луман та інші), «наносуспільство» (А.Давидов, В.Лук’янець та інші). Проблема глобалізації, зокрема вивчення впливу глобальних процесів на освітню систему, розкривається у працях В.Андрущенка, В. Беха, В.Воронкової, О.Гомілко, В.Савельєва. Питання інформатизації сучасного суспільства та освіти розглядається у роботах В.Буданова, Т.Кравченко, Є.Наумкіної, М.Прокоф’євої. Проблеми трансформації освіти вивчаються Ю.Демченком, С.Лобачевим, В.Солдаткіним, П. Круть. Глобальні суспільні процеси вимагають нового погляду на освітню систему, що виявляється у зміні парадигми освіти. Дане проблемне поле включає різні дослідження. Так, А.Валіцька, М. Каган описують культуро-орієнтовану парадигму освіти; у працях М.Богуславського, В.Бондаревської, В.Воронкової, А.Гавриліна, О.Газман, Б.Гершунського, З.Равкіна, Ю.Сенько, Е.Шиянова обґрунтовується необхідність гуманістичної парадигми; у працях В.Максакова, А.Орлова, В.Сластьоніна вивчається антропологічна парадигма; В.Кремень, А.Прокопенко приділяють увагу особистісно-орієнтованій освітній парадигмі.
Друга група джерел об’єднує праці, що використовувались для з’ясування суті поняття менеджменту та управління, передусім, це – праці класиків менеджменту: К.Арджириса, Ф.Гецберга, Д.Макгрегора, А.Маслоу, Е.Мейо, Ф.Тейлора, А.Файоля. У дослідженні використовувалися роботи вчених, що стосуються лідерства, особи управлінця, а саме праці У.Беніса, Р.Дж.Томаса, Г.Хамела. Етику поведінки менеджера, культуру ділового спілкування, менеджмент як інтеграційний процес досліджує у своїх роботах І.Надольний. Методологічним засадами ефективності стратегій сучасного менеджменту присвячені праці М.Нестерової. Також розглядаються інноваційні управлінські концепції, а саме: ліберальна парадигма управління освітою; аксіологічна парадигма управління освітою (В.Крижко); синергетична парадигма управління освітою (В.Буданов, Л.Горбунова, В.Кремень); саморегуляційна парадигма освіти (В.Бех, Ю.Бех).
Третя група джерел пов’язана із дослідженнями явища технократизму, його філософського осмислення та впливу на освітній менеджмент. Технократизм як методологія осягнення суспільних процесів розглядається у працях М.Бердяєва, Т.Веблена, Ф.Десауэра, Ж.Еллюля, Г.Зіммеля, М.Гайдеггера, А.Галена, Е.Kaппa, Х.Ленка, Л.Мемфорда, Х.Ортега-і-Гассета, X.Сколімовскі, Х.Шельскі, О.Шпенглера, К.Ясперса та ін. Розробка антитехнократичних концепцій здійснена такими філософами, як: Т.Адорно, Ю.Габермас, М.Горкхаймер, А.Кунінг, Г.Маркузе, Х.Ленк, Ф.Рапп, Г.Рополь, К.Хюбнер, а також російськими та українськими дослідниками, серед яких: С.Волкова, А.Воронін, В.Гогунський, Д.Дзвінчук, Ю.Кондратенко, І.Малик, М.Пасєка, Д.Пелешко, Ю.Рашкевич, В.Розін, В.Стьопін, А.Стецюк, В.Тонконогий, В.Хмельницький, О.Яковенко та інші.
Четверта група джерел використовувалась для антропологічного аналізу освітнього менеджменту. Антропологічний підхід у філософії розроблявся у працях М.Шелера та Х.Плеснера. Філософські засади освітнього менеджменту, його гуманістичну спрямованість досліджували В.Воронкова та І.Шавкун. Антропологічному виміру освіти та розкриттю її креативного потенціалу присвячені праці С.Пролеєва. Духовні, аксіологічні орієнтири освіти розглядає І.Степаненко. Антропологічні засади сучасної освіти аналізуються у працях М.Култаєвої, І.Предборської. Необхідність нових стратегій мислення та образу дій в сучасну добу обґрунтовує Л.Горбунова. Розробкою категорій персоналізації та відповідальності в освітньому менеджменті займаються зарубіжні науковці П.Друкер та А.Маслоу. Дана проблематика знаходить відображення в працях В.Андрущенка, Д.Акімова, В.Беха, О.Бобрової, В.Брустінова, А.Буслова, С.Буко, Т.Гаєвої, В.Гладкової, Л.Калініної, В.Козирькова, А.Кузнецова, В.Лозниці, В.Лугового, В.Любинського, С.Максименка, Л.Романової, В.Роменця, І.Рябець, М.Савчина, А.Стрижової, Л.Хижняк, І.Шавкун, П.Шихирева. Владний компонент у педагогічній взаємодії досліджувався, спираючись на праці Ж.Бодріяра, Е.Кассірера, М.Фуко. Гендерний аспект педагогічної взаємодії вивчався шляхом аналізу праць В.Гайденко, О.Главник, І.Предборської, Я.Шкурко та інших.
Отже, освітній менеджмент як предмет міждисциплінарних досліджень поки що залишається недостатньо вивченим у філософії освіти. Поза увагою дослідників залишається його людиновимірний потенціал. Екзистенційна пріоритетність антропного принципу у сучасному розвитку людства актуалізує потребу у філософській експлікації людиновимірності освітнього менеджменту.
Зв’язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося в рамках колективної теми відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України: «Філософія і методологія розвитку вищої освіти України у контексті євроінтеграційних процесів» (державний реєстраційний номер № 0106U002009).
Мета дослідження полягає у створенні на основі антропологічного підходу концептуальної моделі розуміння освітнього менеджменту в контексті модернізації системи освіти в Україні.
Об’єкт дослідження – освітня управлінська діяльність в контексті модернізації системи освіти в Україні.
Предмет дослідження – антропологічний вимір сучасного освітнього менеджменту.
Мета дослідження конкретизується у завданнях наукового пошуку, а саме:
- розглянути сучасний соціокультурний контекст освітнього менеджменту;
- проаналізувати поняття «освітній менеджмент» у сучасній філософії освіти;
- показати технократизм як один з методологічних підходів до освітнього менеджменту;
- розкрити суть антропологізації освітнього менеджменту;
- проаналізувати етичний вимір освітнього менеджменту через експлікацію понять «персоналізація» та «відповідальність», що характеризують особистість менеджера освіти;
- розкрити природу владних відносин в освіті та довести необхідність раціонально-критичної дестереотипізації освітнього менеджменту.
Методологічні засади дослідження. Дисертаційне дослідження побудовано на принципах гуманізму, комплексності, психологічного детермінізму і розвитку. Також застосовується діяльнісний підхід, оскільки в роботі аналізується певний вид людської діяльності (управлінська, освітня, економічна), специфікою якої є цілеспрямований, за допомогою певних засобів і методів, вплив суб’єкта менеджменту на його об’єкт для досягнення визначеного результату. Діяльнісний підхід акцентує увагу на послідовності дій для здійснення стратегічного управління в освітній сфері. Соціокультурний підхід, що використовується у дослідженні, допомагає проаналізувати культурні закономірності функціонування менеджменту освіти через уявлення про людину як культурну істоту. Такий підхід до розуміння суті освіти свідчить про становлення нової парадигми управління освітою, що орієнтується на формування людини в культурі, на розвиток її духовного первня. Необхідність реалізації антропологічного підходу в менеджменті освіти посилюється завданнями гуманізації освіти, яка повинна спиратися на методологічні й аксіологічні основи антропологізму. Для дослідження природи владних відносин в системі освіти використовуються концепція мікрофізики влади М.Фуко і гендерний підхід. Їх екстраполяція на царину освіти дозволяє з’ясувати, як здійснюються владні відносини, показати механізм і форми їх репрезентації, експлікувати епістемологічне насилля як ключ до пояснення і викриття причин дегуманізації освітнього простору.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні на основі антропологічного підходу концептуальної моделі освітнього менеджменту в контексті сучасних соціокультурних викликів та модернізації системи освіти в Україні. Зокрема, увага зосереджена на висвітленні положень, що виносяться на захист:
Вперше:
- експліковано сутність антропологізації освітнього менеджменту, яка полягає у його консьюмеризації, що передбачає орієнтацію освітньої діяльності на потреби учнів/студентів; розвитку інноваційного управління, яке повинно бути світоглядно-орієнтованим, рефлексивним, нелінійним, творчим, екологічним; розвитку таких рис особистості менеджера, як відкритість, творчість, ініціативність, професійність; у розумінні ефективності освітнього менеджменту через усвідомлення глобальних наслідків, самостійності, ініціативності управлінського рішення;
- визначено, що модель освітнього менеджменту, побудована на засадах антропозберігаючих тенденцій, передбачає в онтологічному плані – розуміння навчального закладу як сфери екзистенції, де істинне буття розкривається через людську присутність, причетність, небайдужість, участь у збереженні та відтворенні розмаїття проявів буття; в епістемологічному сенсі – антропологізацію знання; в аксіологічному – формотворчу сутнісність цінності як інструмента побудови ефективної управлінської діяльності та взаємовідносин суб’єктів освітньої системи; в праксеологічному – креативність і відповідальність у прийнятті управлінського рішення в освіті;
- здійснено на основі антропологічного підходу порівняльний аналіз існуючих у філософії освіти парадигм управління освітою, в результаті чого визначені антропозберігаючі тенденції в їх межах, зокрема, в ліберальній парадигмі відстежено тенденцію розвитку свободи людини; аксіологічній – виявлено домінуючу роль цінностей; синергетичній – тенденцію до відкритості; саморегуляційній – тенденцію до якісного поглиблення особистісних відносин;
- доведено, що в умовах інформаціонального суспільства актуалізується потреба у формуванні інформаціональної культури менеджера освіти як сукупності певного стилю мислення та образу поведінки, що характеризуються відкритістю, ацентричністю, нелінійністю, комунікаційністю, неїєрархічністю, сладнісністю та зорієнтовують взаємовідносини і діяльність в освітньому просторі як в мережному середовищі;
- доведено, що гуманістичний потенціал сучасного освітнього менеджменту виявляється через розуміння необхідності гендерного балансу на рівні самого суспільства; протидії відтворенню непродуктивних традиційних стереотипів у свідомості працівників; цілеспрямовану організацію діяльності менеджера освіти щодо формування рефлексивного мислення та діяльності на соціокультурному і професійному рівнях; формування самоповаги, почуття гідності, значимості як базових у подальшій корекції управлінцем власної позиції і дій через оволодіння навичками особистісної презентації; розширення меж соціокультурної взаємодії учасників освітнього процесу шляхом розуміння і сприйняття Іншого, поєднання особистісних та суспільних інтересів.
Дістало подальшого розвитку:
- твердження про конструювання освітнього менеджменту на основі дихотомічного балансу «гуманізм-технократизм», який порушується в результаті абсолютизації технологічних процесів в управлінні, підміні змісту, мети засобами її досягнення в освітньому менеджменті;
- ідея про необхідність раціонально-критичної дестереотипізації управлінської діяльності в контексті демократизації освіти;
- аналіз основних засобів дестереотипізації управлінської діяльності в освіті.
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження можуть слугувати в якості теоретичних та методологічних підвалин для розробки нових стратегій управлінської діяльності в освіті. Розуміння людиновимірності освітнього менеджменту є підґрунтям для теоретико-методологічної переорієнтації управлінської культури. Запропонована теоретична модель освітнього менеджменту, яка побудована на засадах антропозберігаючих тенденцій.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, освітніми структурами в управлінській та педагогічній діяльності. Основні теоретичні висновки можуть слугувати теоретичною та методологічною базою для філософських або спеціально-наукових досліджень в галузі філософії освіти та освітнього менеджменту. Матеріали дослідження можуть бути використані при створенні навчальних програм, читанні курсів з філософії освіти, філософської антропології, менеджменту освіти, соціології, політології, педагогіки.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням. Опубліковані праці написані без співавторів.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати та положення дисертаційного дослідження були викладені та обговорені на засіданнях кафедри філософії та політології Хмельницького національного університету; обговорені у відділі змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України; висвітлені на міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє» (м. Львів, 6-7 листопада 2003 року), «Суспільство майбутнього: рівні права і рівні можливості» (м. Львів, 25-26 березня 2004 року); ХХХІІІ науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи (м. Хмельницький, 24-26 лютого 2005 року); ХХХІV науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи (м. Хмельницький, 22-24 лютого 2006 року); ХХХV науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи (м. Хмельницький, 22-24 лютого 2007 року), «Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ століття» (м. Київ, 24-25 травня 2007 року); ХХХVІ науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи (м. Хмельницький, 21-23 лютого 2008 року); «Освіта як важлива соціокультурна детермінанта становлення особистості» (м. Хмельницький, 19 листопада 2010 року), «Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України» (м. Київ-Буча, 27-28 жовтня 2011 року).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, 5 з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАК України з філософських дисциплін.
Структура та обсяг дисертаційного дослідження зумовлені метою та завданнями. Дисертаційна робота складається із 180 сторінок основного тексту (вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи та висновків) та 22 сторінок списку використаних джерел у кількості 225 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сучасна епоха характеризується масштабним, фундаментальним та прискореним розвитком історичних процесів. Суспільно-економічні зміни в державі зумовлюють необхідність створення адекватних соціально-педагогічних умов, серед яких найважливішою має бути процес утвердження в суспільстві пріоритетності сфери освіти. Динаміка змін суспільного розвитку та процесів соціальних перетворень продукують зміни концептуальних основ та варіативність розвитку системи освіти. Враховуючи, що філософія займає ключову позицію в системі наук, виконує функцію методології пізнання та озброює спеціальні галузі знань науковою методологією, виникає потреба у здійсненні філософського осмислення становлення сучасної системи освіти, зокрема освітнього менеджменту.
Результатом дисертаційного дослідження є створення на основі антропологічного підходу теоретичної моделі освітнього менеджменту. Зміна концептуальних підходів до процесу пізнання, усвідомлення природності, об’єктивності дезорганізаційних процесів у суспільному житті і в системі освіти зумовлюють необхідність зміни освітньої парадигми, що залежить від суспільно-економічних та духовно-ціннісних перетворень, врахування пріоритетів суспільно-економічного, культурологічного та духовного відродження і полягає у визнанні освіти як провідного фактору розвитку особистості.
Рівень розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку освіти, яка повинна на нинішньому етапі розвитку цивілізації швидко й адекватно реагувати на потреби суспільства. В умовах становлення інформаціонального суспільства реакція освіти та освітнього менеджменту полягатиме в зміцненні інтегральності особистості, збереженні та розвитку її особливостей та конкурентоспроможності; орієнтації на сучасну економіку, нові кваліфікації й технології; збереження традиційних і створення сучасних національних особливостей. Також важливим чинником модернізації освіти є інформатизація, як процес запровадження і використання в освітньому менеджменті нових комп’ютерних телекомунікаційних систем.
В сучасному суспільстві наука і технологія стають соціальною силою, яка підпорядковує собі інші сфери суспільного життя. Однобічна позитивна або негативна оцінка техніки посилює технократичну тенденцію в освіті, формує технократичну парадигму. Логіка освітнього процесу повинна мати базові цінності, які не виключають раціонально-технічних, але захоплення технократичними ідеями призводить до збіднення духовного розвитку, труднощів у побудови ідентичності особистості, появи проблеми відчуження. Вихід із ситуації полягає не у відмові від науково-технічного розвитку, а в наданні йому гуманістичного виміру, що, в свою чергу, ставить проблему нового типу наукової раціональності, що включає в себе гуманістичні орієнтири і цінності.
Антропологізація освітнього менеджменту полягає у тому, що саме людина стає центральним об’єктом освітнього процесу, управлінської діяльності, а індивідуальні природні здібності та потенціал кожної особистості поступово перетворюються на найважливіший складник предмета освітнього менеджменту. Виходячи з антропологічного принципу, людина стає метою, а не засобом управлінської діяльності, яка здійснюється для неї й заради неї, забезпечуючи можливості для самореалізації суб’єктів освітнього процесу. Людиновимірність суспільних та освітніх процесів передбачає формування особистості менеджера освіти, спрямованого на рефлексивну діяльність і мислення у мережному середовищі; націлює його/її на удосконалення та збереження природи навчального закладу, розуміння його призначення та місії. В умовах інформаціонального суспільства актуалізується потреба у формуванні інформаціональної культури менеджера освіти як сукупності певного стилю мислення та образу поведінки, що характеризуються відкритістю, ацентричністю, нелінійністю, комунікаційністю, неієрархічністю, сладнісністю, та зорієнтовують взаємовідносини і діяльність в освітньому просторі як у мережному середовищі.
Стрімкий розвиток сучасного світу об’єктивно створює необхідність переоцінки сформованої освітньої системи. В таких умовах з’являється нове розуміння відповідальності менеджера освіти, посилюється поняття персоналізації в освітньому менеджменті. Соціально відповідальна поведінка менеджера освіти пов’язується насамперед із зрілістю особистості, відкритістю, нелінійністю мислення, рефлексивністю, професіоналізмом його/її діяльності. Персоналізація є сукупністю індивідуальних здібностей, інтересів, можливостей менеджера освіти, його бажань та умінь виділятися й бути відкритим.
Однією з причин гальмування реалізації людиновимірного потенціалу в освітньому менеджменті є наявність владних відносин в освіті, ретрансляція яких через освітній простір спричинює його дегуманізацію. За допомогою концепції М.Фуко та гендерного підходу експліковано епістемологічне насилля як ключ до пояснення і викриття опосередкованого використання насилля, яке реалізується через концептуальний апарат, знання, свідомість, ідеологічні конструкти, символи, ритуали, стереотипи в освіті. Показано, що його дегуманізуючим наслідком є встановлення межі між «Я» і «Інший», між «Свої» і «Чужі», що формує відповідні освітні стратегії, спрямовані на виключення та руйнування Іншого.
Іншою причиною, що заважає розкриттю людиновимірного потенціалу освітнього менеджменту, є надзвичайна живучість бюрократично-авторитарної моделі управління, яка підкріплюється стереотипами управлінського мислення, що складають основу стилю управлінської діяльності багатьох керівників. Стереотипи є необхідним інструментом сприйняття і мислення, мають стійкість і є невід’ємними компонентами індивідуальної та масової свідомості. Проте, одні стереотипи мають тенденцію до змін або модифікацій, інші залишаються досить стійкими та потребують корекції. Одними із надзвичайно стійких стереотипів є гендерні стереотипи, сформовані цінностями і установками, що засвоєні з раннього віку та є соціальними коренями гендерної нерівності в суспільстві. Стереотип виступає реальним засобом відтворення певного типу гендерних відносин, оскільки на мовленнєвому, ментальному і поведінковому рівні фіксує «очікування» соціуму і нормативну відповідь індивідів. Якщо змінити стереотипи – зміниться і гендерна перспектива. Конституційне закріплення рівності прав і можливостей жінок і чоловіків не знімає повністю проблеми реальних гендерних перетворень, що підсилює потребу подолання гендерних стереотипів у суспільній свідомості, зокрема в освітній системі
Наявність позитивних змін в освітній практиці пов’язана з новим ставленням до формування і розвитку особистості, що не вкладається в традиційну ієрархізовану систему знань, а базується на принциповій мінливості ролей і функцій, що виконує людина в суспільстві, позиції, з яких вона реалізує і сприймає себе в світі. Такі зміни стали можливими завдяки врахуванню гендерних аспектів соціокультурного досвіду як суспільства, так і конкретної особистості. Гендерна освіта стає однією із складових гендерної політики українського суспільства, що особливо важливо для формування сучасних освітніх стратегій, націлених, насамперед, на становлення самодостатньої, творчої особистості, її культури мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз роботи Е. Гуссерля «Криза європейського людства і філософія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.materstudiorum.ru/referat–62277.html.
2. Андрущенко В. П. Духовна сутність освіти / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2007. – № 1. – С. 5–10.
3. Андрущенко В. П. Освітня політика (огляд порядку денного) / В. П. Андрущенко, В. Л. Савельєв. – К. : Леся, 2010. – 368 с.
4. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 11–17.
5. Андрущенко В. П. Стратегія для освіти (за матеріалами звіту відділу філософії та прогнозування розвитку освіти Інституту вищої освіти АПН України, червень 2006 р.) / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2006. – № 3. – С. 5–9.
6. Андрущенко В. П. Україна і світ: авторитет освіти / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2006. – № 4. – С. 5–8.
7. Анрущенко. В. П. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів / В. П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 1. – С. 5–18.
8. Андрущенко В. П. Ціннісний дискурс в освіті / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2008. – № 1. – С. 5–8.
9. Аносов І. П. Антрополігічний фактор як системотворчий елемент освітнього процесу / І. П. Аносов // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2003. – № 12. – С. 36–44.
10. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров / А. Г. Асмолов. – М. ; Воронеж : Ин–т практ. психологии, 1996. – 420 с.
11. Балабанова Н. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України / Н. Балабанова. – К. : Арістей, 2005. – 104 с.
12. Бард А. Netoкратия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквист. – СПб. : Стокгольм. шк. экономики в Санкт–Петербурге, 2004. – 252 с.
13. Бауман З. Индивидуализированное общество [Электронный ресурс] / З. Бауман. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/baum/index.php. – (Библиотека Гумер).
14. Бауман З. У пошуках центру, що тримає / З Бауман // Глобальні модерності ; за ред. М. Фезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона. ; [пер. з англ. Т. Цимбала]. – К. : Ніка–Центр, 2008. – С. 201–220. – (Серія «Зміна парадигми» ; вип. 12).
15. Бех В. П. Саморегуляційна парадигма освіти як процес і продукт концептуалізацп управління галуззю / В. П. Бех, Б. В. Бех // Нова парадигма : [журн. наук. пр.] ; гол. ред. В. П. Бех. – К. : Вид–во НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2008. – Buп. 77. – С. 21–26.
16. Бех В. П., Малик I. В. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи: монографія / За ред. В. П. Беха. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – 263 с.
17. Бердяев Н. А. Человек и машина / Н. А. Бердяев // Вопр. философии. – 1989. – № 2. – С. 147–162.
18. Бжезинский З. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / З. Бжезинский ; пер. с англ. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 288 с.
19. Бидни Д. Понятие ценности в современной антропологии / Д. Бидни // Культурология ХХ век. Аксиология или философское исследование природы ценностей : антология ; [отв.ред. И. Л. Галинская]. – М. : ИНИОН РАН, 1996. – С. 12–44.
20. Больнов О. Ф. Зустріч / Ситниченко Л. // Першоджерела комунікативної філософії / Ф. Больнов. – К. : Либідь, 1996. – 172 с.
21. Бродовська В. Й. Тлумачний російсько-український словник психологічних термінів / В. Й. Бродовська, В. О. Грушевський, І. П. Патрик. – К. : Професіонал, 2007. – 512 с.
22. Брустінов В. В. Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В. В. Брустінов ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2005. – 17 с.
23. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании / В. Г. Буданов. – М. : ЛИБРОКОМ, 2009. – 240 с.
24. Булатова Л. О. Стратегії подолання стереотипності мислення учительства / Л. О. Булатова // Рідна шк. – 2003. – № 5. – С. 35–41.
25. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
26. Винайдення традиції / за ред. Е. Гобсбаума, Т. Рейнджера. ; [пер. з англ. М. Климчука]. – К. : Ніка-Центр, 2005. – 448 с. – (Серія «Зміна парадигми» ; вип. 8).
27. Виноградов В. А. Создание информационной культуры для Европы : докл. на VI конф. ЕКССИД, (г. Кантербери (Великобритания), 23-25 марта 1991 г.) / В. А. Виноградов, Л. В. Скворцов // Теория и практика обществ.-науч. информатики. – 1991. – № 2. – С. 5–29.
28. Витгенштейн Л. Философские работы / Л. Витгенштейн ; [пер. с нем. ; сост. С. М. Козловой, Ю. А. Асеева]. – М. : Гнозис, 1994. – [Ч. 1]. – 612 с.
29. Влада : стаття [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://uk.wikipedia.org/wiki/Влада. – (Вікіпедія. Вільна енциклопедія).
30. Вопросы анализа и процедуры принятия решений / под ред. И. Ф. Шахнова. – М. : Мир, 1976. – 250 с.
31. Воронин А. А. Техника как коммуникационная стратегия / А. А. Воронин // Вопр. философии. – 1997. – № 5. – С. 96–105.
32. Воронкова В. Г. Управління соціально-економічним розвитком та шляхи досягнення стабільності в сучасному соціумі / В. Г. Воронкова // Гуманіт. вісн. Запоріз. інж. акад. : зб. наук. пр. / гол ред. В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : Вид-во ЗДПА, 2008. – Вип. 32. – С. 20–32.
33. Воронкова В. Г. Філософія глобалізації: соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри: монографія / В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : Видавництво ЗДІА, 2010. – 272 c.
34. Воронкова В. Г. Філософія гуманістичного менеджменту (соціально–антропологічні виміри) : монографія / В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : РВВ ЗДІА, 2008. – 254 c.
35. Гадамер Г. Г. Ідея університету – вчора, сьогодні, завтра / Г. Г. Гадамер // Ідея університету : антологія [упоряд. : М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська] ; відп. ред. М. Зубрицька. – Л. : Літопис, 2002. – С. 169–184.
36. Гайдеггер М. «Лист про гуманізм» / М. Гайдеггер // Час і буття : ст. та виступи. – М. : Республіка, 1993. – 447 с.
37. Гаспарян Д. Микрофизика власти [Элетктронный ресурс] / Д. Гаспарян. – Режим доступа : www.histphil.ru/interest/dianart/files/mpowers.pdf.
38. Гендерные социологические исследования : темат. подборка // Социс. – 2000. – № 11. – 151 с.
39. Гладкова В. М. Основи акмеології : підручник / В. М. Гладкова, С. Д. Пожарський. – Л. : Новий Світ-2000, 2007. – 324 с.
40. Гладкова В. М. Професійне відповідальне поводження менеджера освіти та особливості його вдосконалення [Електронний ресурс] / В. М. Гладкова // Пед. науки : зб. наук. пр. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpnapv_ppn/2010_54/10gvmoov.pdf
41. Гладкова В. М. Формування відповідальної професійної поведінки майбутнього фахівця / В. М. Гладкова // Вісн. Технол. ун-ту Поділля. – 1999. – № 1. – С. 140–144.
42. Глобализация // Глобалистика : междунар. междисциплинар. энцикл. слов. / гл. ред. : И. И. Мазур, А. Н. Чумаков. – М. ; СПб. ; Нью Йорк : ЕЛИМА : Питер, 2006. – С. 163.
43. Гогунський В. Д. Основні напрямки розвитку систем комп’ютерного тестування / В. Д. Гогунський, О. Є. Яковеко, В. В. Хмельницький // Современный информационные и электронные технологии : тр. 6-ой Междунар. науч.-практ. конф. – О., 2005. – С. 136–142.
44. Гончаренко С. Гуманізація і гуманітаризація освіти / С. Гончаренко, Ю. Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – С. 2–7.
45. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. — К. : Либідь, 1997. – 376 с.
46. Горбунова Л. Складнісне мислення як відповідь на виклик епохи / Л. Горбунова // Філософія освіти. – 2007. - № 1. – С. 40 – 55.
47. Грамши А. Искусство и политика. В 2 т. / А. Грамши ; пер. с итал. – М. : Искусство, 1991. –Т. l. – 432 с.
48. Гумбольт В. Про внутрішню та зовнішню організацію вищих наукових закладів у Берліні / В. Гумбольт // Ідея університету : антологія ; [упоряд. : М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська] ; відп. ред. М. Зубрицька. – Л. : Літопис, 2002. – С. 25–33.
49. Дафт Р. Менеджмент / Р. Дафт. – 6-е изд. ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 2006. – С. 79.
50. Деланти Д. Новые модели университетов [Электронный ресурс] / Д. Деланти. – Режим доступа : http://socio.tamp.ru/1.htm.
51. Доктрина інформаціологічного розвитку людства у ХХI столітті : схвалено і прийнято на Всесвітньому Інформаціологічному Форумі (ВІФ-2000) 24 листопада 2000 р. в Москві : пер. с рос. - 2-е изд. - Луганськ : Копицентр, 2001. – 52 с.
52. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке : учеб. пособие ; пер. с англ. / П. Ф. Друкер. – М. : Вильямс, 2001. – 340 с.
53. Дюркгейм Э. Педагогика и социология / Э. Дюркгейм // Социология. Ее предмет, метод, предназначение. – М. : Канон, 1995. – 352 с.
54. Дюркгейм Э. Социология образования / Э. Дюркгейм. – М. : Интор, 1996.
55. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : дис. д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / М. И. Жалдак. – М., 1989. – 48 с.
56. Жуковська А. Л. Комп’ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень : електрон. б-ка Житомир. держ. ун-ту [Електронний ресурс] / А. Л. Жуковська. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/1470/.
57. Ерасов Б. Социальная культурология / Б. Ерасов. – М. : Гардарики, 1996. – 410 с.
58. Закономерности и социальные перспективы научно-технического прогресса : вступ. ст. // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Пресс, 1986. – С. 3–30.
59. Запесоцкий А. С. Образование: философия, культурология, политика / А. С. Запесоцкий. – М. : Наука, 2002. – 456 с.
60. Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях / укл. : Р. С. Гуревич, О. В. Шестопалюк, Л. С. Шевченко. – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2004. – 125 с.
61. Землянова Л. М. Сетевое общество, информационализм и виртуальная культура / Л. М. Землянова // Вестник Московского университета, Серия 10, «Журналистика». – 1999. – №2. – С. 58-69.
62. Згуровський М. Дипломована псевдо освіта, або Суперечності перехідного періоду у сфері вищої освіти України [Елетронний ресурс] / М. Загуровський. – Режим доступу : http://www.dt.ua/3000/3300/52615/.
63. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В. Л. Иноземзев. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2000. – С. 342.
64. Ильинский И. М. Образовательная революция / И. М. Ильинський // Высшее образование для XXI века. Заседание Русского интеллектуального клуба. – М. : МГУ. – 23 июня 2003.
65. Камінська О.В. Раціональне та ірраціональне в управлінні навчальним закладом: монографія / О.В. Камінська / за науковою ред. В. П. Беха. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – 192 с.
66. Кастельс М. Галактика. Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / Мануэль Кастельс ; [пер. с англ.]. – Екатеринбург : У–Фактория, 2004. – 328 с.
67. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Манузль Кастельс ; [пер. с англ.]. – М. : ГУ ВШЗ, 2000. – 608 с.
68. Квак М. Національна держава, глобалізація та університет як модерний заклад / М. Квак // Ідея Університету : антологія / упоряд. М. Зубрицька, Н. Бабалик. – Л. : Літопис, 2002. – С. 267–291.
69. Киссинджер Г. Нужна ли Америке внешняя политика? / Г. Киссинджер ; пер. с англ. ; под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Ладомир, 2002. – 352 с.
70. Клепко С. Ф. Конспекти з філософії освіти / С. Ф. Клепко. – Полтава : ПОІППО, 2007. – 420 с.
71. Кожев А. Понятие власти / А. Кожев. – М. : Праксис, 2007. – С. 77–93.
72. Колин Г. Глобальные проблемы информатизации общества: информационное неравенство / Г. Колин // ВВШ «Alma Mater». – 2000. – № 6. – С. 27–30.
73. Коломінський Н. Стиль керівництва в освіті: проблеми формування та вдосконалення / Н. Коломінський // Освіта і упр. – 1997. – № 2. – С. 106–113.
74. Колпаков В. А. Общество знання. Опыт философско-методологического анализа / В. А. Колпаков // Вопр. философии. – 2008. – № 4. – С. 26–38.
75. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл : затвердж. колегією М-ва освіти і науки України від 27 квіт. 2001 р. № 5/8–21 // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2001. – № 13. – С. 3–10.
76. Коротков Э. М. Качество образования: формирование, факторы и оценка, управление / Э. М. Коротков. – М. : Гос. ун-т упр., 2002. – 83 с.
77. Корсакова О. К. До проблеми змісту сучасної шкільної освіти / О. К. Корсакова, С. Е. Трубачова // Біологія і хімія в шк. – 2002. – № 6. – С. 8–11.
78. Кравченко Т. О. Становлення мережевого суспільства в умовах сучасності / Т. О. Кравченко // Філософія науки: традиції та інновації. – 2009. – № 1. – С. 90–98.
79. Кремень В. Г. Вища освіта в соціокультурних змінах сучасності / В. Г. Кремень // Вища освіта України. – 2007. – № 3. – С. 9–13.
80. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2007. – 576 c.
81. Кремень В. Г. Філософія освіти XXI ст. / В. Г. Кремень // Персонал. – 2003. – № 1. – С. 8.
82. Кречетников К. Г. Проектирование креативной образовательной среды на основе информационных технологий в ВУЗе / К. Г. Кречетников. – М. : Госькоорцентр, 2003. – 296 с.
83. Крижко В. В. Аксіологічний потенціал державного управління освітою : навч. посіб. / В. В. Крижко, І. О. Мамаева. – К. : Освіта України, 2005. – 217 c.
84. Крижко В. В. Антологія аксіологічної парадигми управління освітою : навч. посіб. / В. В. Крижко. – К. : Освіта України, 2005. – С. 351–354
85. Кримський С. Б. Запити філософських смислів : монографія / С. Б. Кримський. – К. : Стилос, 2003. – 239 с.
86. Кувшинов С. В. Человек в оцифрованном мире / С. В. Кувшинов, Е. И. Ярославцева // Филос. науки. – 2009. – № 6. – С. 120–138.
87. Кудін В. О. Освіта в інформаційному суспільстві / В. О. Кудін. – К. : Республіка, 1998. – 151 с.
88. Кузнецов А. В. Новая экономика и новая экономическая парадигма / А. В. Кузнецов // Экон. наука в соврем. России. – 2002. – № 2. – С. 5–15.
89. Кузнецова Н. Е. Формирование обобщённых умений на основе алгоритмизации и компьютеризации обучения / Н. Е. Кузнецова, С. А. Герус // Химия в шк. – 2002. – № 5. – С. 16–20.
90. Кузьмина Н. В. Акмеология как наука: предмет, структура, социальная значимость / Н. В. Кузьмина // О предмете, социальном значении и путях развития акмеологической науки: материалы для размышления участников сессии Академии акмеологических наук, (Санкт-Петербург, 15–16 окт. 1998 г.). – СПб., 1998. – С. 3–6.
91. Кучерук О. О. Вдосконалення системи управління закладами освіти (ґендерний аспект) : диплом. робота / О. О. Кучерук. – Хмельницький, ХГПІ. – 2004. – 90 с.
92. Леонтьєва Л. Стереотипи, або дещо про місце жінки в суспільстві / Л. Леонтьєва // Незалеж. культурол. часоп. «Ї». – 2003. – Чис. 27. – С. 82–87.
93. Ленк Х. Ответственность в технике, за технику, с помощью техники / Х. Ленк // Философия техники в ФРГ. – М. : Прогресс, 1989. – С. 372–392.
94. Ленк Х. Размышления о современной технике / Х. Ленк. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 182 с.
95. Лікарчук І. Л. До питання про методологічні засади освітнього менеджменту [Електронний ресурс] / І. Л. Лікарчук. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/NarOsv/2007–1/07lilzom.htm.
96. Лозниця В. С. Психологія менеджменту : навч. посіб. / В. С. Лозниця. – К. : ЕксОб, 2000. – 512 с.
97. Луговий В., Халікян Н. Інформаційне забезпечення вищої школи України / В. Луговий, Н. Халікян // Вища освіта України. — 2007. — № 3. — С. 48–51.
98. Лук’янець В. С. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури : монографія / В. С. Лук’янець, О. М. Кравченко, Л. В. Озадовська. – К. : ВІПОЛ. – 2000. – 302 с.
99. Лунячек В. Е. Аналіз освітніх ресурсів Інтернету. Комп’ютер школі та сім’ї / В. Е. Лунячек. – К. : Преса України, 2002. – С. 17–20.
100. Лунячек В. Е. Управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп’ютерних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01. «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. Е. Лунячек. – К. : ЦІППО, 2002. – 20 с.
101. Лутай В. С. Реформування вищої освіти на основі становлення філософсько-методологічної парадигми посткласичної науки. Рух на випередження / В. С. Лутай // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 33–43.
102. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти / В. С. Лутай. – К. : Магістр–S, 1996. – 256 с.
103. Майборода С. В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917 - 1959 рр.) / С.В. Майборода; Ред.: В.І. Луговий. — К. : Укр. акад. держ. упр. при Президентові України, 2000. — 305 с.
104. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб. : Питер, 1997. – 688 с.
105. Макбурни Г. Глобализация как политическая парадигма высшего образования сегодня / Г. Макбурни // Высш. образование сегодня. – 2001. – № 1. – С. 46–55.
106. Малик І. В. Технократизм в освіті ХХІ століття : монографія / І. В. Малик ; за ред. В. П. Беха. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – 208 с.
107. Малик І. В. Філософський дискурс технократизму в освітніх концепціях ХХІ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.10. «Філософія освіти / І. В. Малик. – К., 2008. – 20 с.
108. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. – X. : Основа, 2004. – 240 с.
109. Мартинов Р. С. Феномен технократичної свідомості в соціально-філософському вимірі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Р. С. Мартинов. – Донецьк, 2006. – 19 с.
110. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / А. Маслоу. – СПб. : Питер, 1994. – 52 с.
111. Мельниченко В. Нові підходи до управління навчальним процесом у ПТНЗ / В. Мельниченко // Проф.-техн. освіта. – 2004. – № 2. – С. 20–21.
112. Мемфорд Л. Техника и природа человека / Л. Мемфорд // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Пресс, 1986. – С.225–239.
113. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер. с англ. – М. : Дело, 1997. – 704 с.
114. Митчем К. Что такое философия техники / К. Митчем. – М. : Аспект Пресс, 1995.– 148 с.
115. Морен Э. Утраченная парадигма: природа человека / Э. Морен. – К. : Кормэ-Синто, 1995. – 240 с.
116. Назарчук А. В. Сетевое общество и его философское осмысление / А. В. Назарчук // Вопр. философии. – 2008. – № 7. – С. 61–75.
117. Наконечна О. П. Антитехнократичні тенденції в сучасній європейській філософії [Електронний ресурс] / О. П. Наконечна. – Режим доступу : http://revolution.allbest.ru/philosophy/d00005590.html.
118. Наумкина Е. А. От информационного общества к обществу знаний: образовательный аспект / Е. А. Наумкина / Філософські науки : зб. наук. пр. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. – С. 30–37.
119. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз : монографія / за ред. В. Г. Кременя. – К. : Наук. думка, 2003. – 853 с.
120. Нестерова М. О. Методологічні засади постнекласичних стратегій менеджменту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.09 «Філософія науки». / М. О. Нєстерова ; Київ. нац. ун-т ім.. Т. Г. Шевченка. – К., 2009. – 20 с.
121. Негодаев И. А. Информатизация культуры / И. А. Негодаев. – Ростов н/Д : Издательство ЗАО «Книга», 2003. – 320 с.
122. Некрасова Н. В. Проблемы культорологии образования / Н. В. Некрасова // Проф. образование. – 2003. – № 10. – С. 30.
123. Ніколаєнко С. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку / С. Ніколаєнко // Освіта. – 2005. – № 13 (23-30 берез.). – С. 1–5.
124. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту : навч. посіб. / Б. В. Новіков, Г. Ф. Сініок, П. В. Круш. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 560 с.
125. Новик И. Кибернетика. Философские и социологические проблемы / И. Новик. – М., 1963. – 104 с.
126. Новикова Л. И. Цивилизация перед выбором / Л. И. Новикова // Филос. науки. – 1990. – № 7. – С. 3–13.
127. Обичний А. К. Освіта в Україні в контексті Болонського процесу [Електронний ресурс] / А. К. Обичний. – Режим доступу : http://www.democracy.kiev.ua.
128. Овчелупова О. М. Освіта як фактор мережевої організації суспільства [Електронний ресурс] / О. М. Овчелупова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu/Filos/2008_28/10.html.
129. Огнев’юк В. О. Освіта міжпарадигмального періоду / В. О. Огнев’юк // Нова парадигма. – 2006. – № 50. – С. 36–48.
130. Ортега-і-Гассет Х. Місія університету / Хосе Ортега-і-Гассет // Ідея університету : антологія ; [упоряд. : М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська] ; відп. ред. М. Зубрицька. – Л. : Літопис, 2002. – С. 67–107
131. Осіпа Р. А. Інформаційно-комп’ютерні технології в освіті: Навч. посібник. / Р. А. Осіпа. – К. : Міленіум, 2005. – 78 с.
132. Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах: кол. моногр. / В.П. Андрущенко, Н.О. Дівінська, Б.І. Корольов, М.М. Левшин, В.І. Луговий, О.П. Муковіз; АПН України, Ін-т вищ. освіти. — К.: Пед. думка, 2008. — 254 с.
133. Островерхова Н. Ефективність управління: соціально-педагогічний аспект / Н. Островерхова, Л. Даниленко. – К. : Вища шк. – 2001. – 78 с.
134. Пазенок В. Гуманістичний принцип сучасної філософії освіти [Електронний ресурс] / В. Пазенок // Філософія освіти. – 2005. – С. 52–73. – Режим доступу : http://www.philosophy.ua/lib/5pazenok–fo–1–1–2005.pdf.
135. Пазенок В. С. Філософія і право / В. С. Пазенок // Проблеми філософії права. – К. ; Чернівці : Рута, 2003. – Т. І. – С. 52–55.
136. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
137. Переваги та недоліки мультимедійних засобів в освітній діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://trudove.org.ua/post/perevagi–ta–nedol–ki–multimed–inikh–zasob–v–v–osv–tn–i–d–yalnost.
138. Педагогика. Педагогические теории, системы, технологии : учеб. для студентов высш. и сред. учеб. заведений ; под общ. ред. С. А. Смирнова. – М. : ACADEMA, 2003. – 510 с.
139. Петрелла Р. Пять «ловушек» на пути развития образования / Р. Петрелла // Социология образования. – 2003. – № 5. – С. 30–33.
140. Полак Л. Б. Навчально-виховний процес у закладах профтехосвіти: управлінський аспект : навч.-метод. посіб. / Л. Б. Полак. – К. : Вища шк., 1999. – 112 с.
141. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
142. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття / М. В. Попович. – К. : Сфера, 1997. – 126 с.
143. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / К. Поппер ; пер. з англ. О. Коваленка. – К. : Основи, 1994. –Т. 1. – 444 с.
144. Поппер К. Нищета историзма / К. Поппер // Вопр. философии. – 1992. – № 9. – С. 28–56.
145. Поташник М. М. Управление современной школой (В вопросах и ответах) : пособие для рук. образоват. учреждений и органов упр. образованием / М. М. Поташник, А. М. Моисеев. – М. : Новая шк., 1997. – С. 43.
146. Предборська І.М. Постнекласичні ін(тер)венції в освітньому дискурсі / І. Предборська // Вища освіта України. – Київ, 2003. - №2. – 37-41.
147. Пригожин И. Природа, наука и новая реальность / И. Пригожин // Философия и жизнь. – 1991. – № 7. – С. 33–37.
148. Пролеєв С. Репресивність освіти: вимушена необхідність чи владні зазіхання соціуму / С. Пролеєв // Філософія освіти. – 2007. - № 1. – С. 17–27.
149. Про освіту : Закон УРСР від 23 трав. 1991 р. № 1060-ХІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. № 34. – Ст. 451. – Зі змінами ; ост. ред. 23 квіт. 2011 р.
150. Про професійно-технічну освіту : Закон України від 10 лют. 1998 р. № 103/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215. – Зі змінами ; ост. ред. 03 черв. 2008 р.
151. Прокоф’єва М. Ю. Інтеграційні процеси та модернізація вищої освіти України [Електронний ресурс] / М. Ю. Прокоф’єва. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2005.../prokof6eva.pdf.
152. Рябець І. Соціальна відповідальність суб’єктів управління: соціологічний аспект аналізу / Інна Рябець // Соціологія у (пост)сучасності : зб. тез доп. учасників VІІІ Міжнар. наук. конф. студ. та асп., (Харків, 15-16 квіт. 2010 р.). – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. – С. 159–160.
153. Савчин М. В. Психологія відповідальної поведінки : монографія / М. В. Савчин. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. – 280 с.
154. Свінцов О. М. Трактування значення освіти у класичній економічній ліберальній ідеології [Електронний ресурс] / О. М. Свінцов. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_1/299_Swincowa_19_1.pdf.
155. Сергеєва. Л. М. Сучасні орієнтири змісту управлінської компетентності керівника навчального закладу [Електронний ресурс] / Л. М. Сергеєва // Теорія та методика упр. освітою. – 2010. – № 3. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/ttmuo/2010_3/10sereel.pdf.
156. Севрук А. И. Качество в образовании: Проблемы, модели, технологии / А. И. Севрук. – Пермь : Изд-во ПОИПКРО, 2000. – 158 с.
157. Сидоренко О. Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні / О. Сидоренко // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 63–67.
158. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя / С. Сисоєва // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 4(49). – С. 60–66.
159. Система ЗНО у світі. Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vintest.org.ua/data/tp_ov_46_2.pdf. (Вінниц. регіон. центр оцінювання якості освіти).
160. Силаева Е. Г. Методологические основы взаимосвязей информационной культуры личности и общества / Е. Г. Силаева // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее : междунар. науч. конф., (Краснодар ; Новороссийск, 11-16 сент. 1996 г.) – Краснодар, 1966. – С. 10–12.
161. Сколимовски Х. Философия техники как философия человека / Х. Сколимовски // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Пресс. 1986. – С. 240–249.
162. Скотт П. Глобализация и университет / П. Скотт // ВВШ «Alma Mater». – 2000. – № 4. – С. 3–8.
163. Современная западная социология : словарь. / Сост. Ю.Н. Давыдов и др. – М. : Политиздат, 1990. – 432 с.
164. Сорос Дж. Кризис глобального капитализма / Дж. Сорос. – К. : Основы, 1999. – 259 с.
165. Соціологічна енциклопедія / укл. В. Г. Городяненко. – К. : Акемвидав, 2008. – 456 с. – (Серія «Енциклопедія ерудита»).
166. Сподій Л. А. Проблеми сучасної освіти України у контексті глобалізації та Євроінтеграційного процесу [Електронний ресурс] / Л. А. Сподій]. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_137/09sla.pdf. – (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського).
167. Стереотипи мислення і методи позбавлення від них. [Бізнес портал Луцька : ст. та аналітика] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://toplutsk.com/articles–article_466.html.
168. Стенгерс И. Порядок из хаоса (новый диалог человека с природой) / И. Стенгерс, И. Пригожин. – М. : Наука. 1986. – С. 7–386.
169. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К. : К.І.С., 2003. – С. 25–26.
170. Стратегия модернизации содержания общего образования: Материалы для разработки документов по обновлению общего образования. – М. : Национальный фонд подготовки кадров, 2001. – С. 12–13.
171. Сухова Н. Філософія освіти: аналіз протиріч та парадоксів в сучасному університеті [Електронний ресурс] / Н. Сухова // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. – Режим доступу : http://www.agronmc.com.ua.
172. Тавризян Г. М. Культура, техника, человек / Г. М. Тавризян. – М. : Наука, 1986. – 200 с.
173. Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти : наук.-метод. посіб. / за ред. Л. М. Калініної. – К. : Актуальна освіта, 2002. – 301 с.
174. Терепищий С. О. Стандартизація вищої освіти (спроба філософського аналізу) : монографія / С. О. Терепищий. – К. : Вид–во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – 197 с.
175. Тоффлер А. Футурошок / А. Тоффлер. – СПб. : Лань, 1997. – 464 с.
176. Тюрменко І. Культорологія: теорія та історія культури : навч. посіб. / І. Тюрменко, О. Горбула. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 368 с.
177. Уолцер М. Компания критиков. Социальная критика и политические пристрастия XX века / Майкл Уолцер. – М., 1999. – С. 301.
178. Управление воспитательной системой школы: проблемы и решения / под ред. В. А. Караковского, Л. И. Новиковой, Н. Л. Селивановой [и др.]. –М. : Пед. о-во России, 2000. – 264 с.
179. Управление качеством образования / под ред. М. М. Поташника. – М. : Педагогическое общество России, 2000. – 448 с.
180. Управление школой. Словарь-справочник руководителя образовательного учреждения / под. ред. А. М. Моисеева, А. А. Хвана. – М. : Пед. о-во России, 2005. – С. 153–154.
181. Управління ефективною школою [Електронний ресурс] // Освіта Полтавщини : часопис / [ред. С. В. Королюк]. – Полтава : ПОІППО, 2009. – № 19. – 96 с. – Режим доступу : http://www.agronmc.com.ua.http://www.ipe.poltava.ua/file/book/CHASOPUS_19.pdf.
182. Управління людськими ресурсами: філософські засади. Навчальний посібник / за заг. ред. В. Г. Воронкової. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 576 с.
183. Фатхутдинов Р. А. Разработка управленческого решения / Р. А. Фатхутдинов. – М. : Интел-синтез, 1997. – 300 с.
184. Філософія освіти : навч.-метод. посіб. / автор-упоряд. Н. С. Савчук. – Хмельницький : Ред.-видав. від. ХГПІ, 2007. – 116 с.
185. Філософія освіти : навч. посіб. / за заг. ред. В. І. Андрущенка, І. Предборської. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 329 с.
186. Філософська оцінка впливу науки і техніки на суспільство [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/12981.
187. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – 2 ге вид., переробл. і доповн. – К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл., 1986. – 796 c.
188. Філософський словник соціологічних термінів / під заг. ред. В. П. Андрущенка. – Вид. 3-тє, доповн. – Х. : Р.И.Ф., 2005. – 672 c.
189. Філософські абриси сучасної освіти : монографія / за заг. ред. І. Предборської. – Суми : Унів. кн., 2006. – 226 с.
190. Філософія і методологія розвитку вищої освіти України в контексті євроінтеграційних процесів: / [авт. кол.: В. Андрущенко (керівник), М. Бойченко, Л. Горбунова, В. Лутай, та ін.] – К.: Педагогічна думка, 2011. – 320 с.
191. Філософські засади трансформацій вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття / В. Андрущенко, Л. Горбунова, Л. Зязюн та ін. – К. : Пед. думка, 2007. – 352 с.
192. Философия техники в ФРГ. – М. : Прогресс, 1989. – 527 с.
193. Философия техники ХХ века: Г. Блюменберг –К. М. Сэйр-Ж. Эллюль – В. Байер – Ф. Рапп – П. Яних [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/FIL_XX/15.html.
194. Философские вопросы технического знания. – М. : Прогресс, 1984. – 432 с.
195. Философский энциклопедический словарь / ред. кол.: С. Аверинцев, Э. Араб-Оглы, Л. Ильичев и др. – М. : Советская энциклопедия, 1989. – 674 с.
196. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для самого себя / Э. Фромм. – М. : Изида, 2004. – 399 с.
197. Фрумин И. Д. Тайны школы: заметки о контекстах : монография / И. Д. Фрумин. – Красноярск : Изд-во Краснояр. гос. ун-та, 1999. – 256 с.
198. Фуко М. Воля к истине. По ту сторону знания, власти и сексуальности / Мишель Фуко. – М. : Магистериум-Касталь, 1996. – 448 с.
199. Фуко М. История безумия в классическую эпоху / Мишель Фуко. – СПб. : Фонд «Учебная литература», 1997. – 576 с.
200. Фуко М. История сексуальности–III: Забота о себе / Мишель Фуко / Пер. с фр. Т. Н. Титовой и О. И. Хомы, под общ. ред. А. Б. Мокроусова. – К. : Дух и литера; Грунт; М. : Рефл-бук, 1998. – 228 с.
201. Фуко M. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / Мишель Ф