МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ (ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, МОДЕЛЬ ПСИХОПАТОҐЕНЕЗУ, СИСТЕМА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ВАСЯКІНА ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616.24-003.6-071.2-072.8-08:615.851

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ
(ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, МОДЕЛЬ ПСИХОПАТОҐЕНЕЗУ,
СИСТЕМА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ)

19.00.04 – медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор
Чугунов Вадим Віталійович

Харків – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПСИХІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ ІЗ ПРОФЕСІЙНИМИ ХВОРОБАМИ БРОНХІВ ТА ЛЕГЕНЬ І ЇХ ТЕРАПІЮ …………………………………………
13
1.1 Загальні аспекти виникнення та розвитку психічних розладів при захворюваннях дихальної системи…………
14
1.2 Сучасні уявлення про психічні порушення у хворих на ХОЗЛ та пневмоконіоз, які працювали в шкідливих умовах праці ………………………………………………… 27
1.3 Лікування та реабілітація пацієнтів з непсихотичними психічними розладами при професійних захворюваннях бронхів та легень ……….………………………………….. 36
1.4 Психосоціальна реабілітація хворих на ХОЗЛ та пневмоконіозом ……………………………………………. 47
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………………… 58
2.1 Дизайн и загальна характеристика обстежених контингентів ……………………………………………….. 58
2.2 Характеристика методів дослідження ……………………. 63
РОЗДІЛ 3 МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНТИНГЕНТІВ … 82
РОЗДІЛ 4 КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНА СЕМІОТИКА ТА СИНДРОМОЛОГІЯ ПСИХІЧНИХ ПРОЯВІВ У ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ. ...…………………………………………… 91
РОЗДІЛ 5
МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ …………………………………………..
113
РОЗДІЛ 6 ПСИХОПАТОҐЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ ПРОЯВІВ У ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ.. 137
6.1 Клінічні варіанти та механізми синдромоґенезу, синдромокинезу і синдромотаксису психопатологічних порушень у хворих на пневмоконіоз …………………….. 137
6.2 Методика експрес-діагностики непсихотичних психічних розладів при пневмоконіозах …………………………….. 143
РОЗДІЛ 7 СИСТЕМА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ПНЕВМОКОНІОЗ …………………………………………. 155
7.1 Клініко-психофеноменологічна характеристика контингентів ……………………………………………….. 155
7.2 Система психосоціальної реабілітації хворих на пневмоконіоз………………………………….…………….. 162
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ………… 175
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………...….. 197
КЛІНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………………………………….. 203
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………. 205

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні умови виробництва характеризуються високим ступенем індустріалізації і урбанізації, внаслідок чого відбувається постійний контакт робітників із різноманітними техногенними чинниками, у т. ч. із мінеральним пилом. Захворювання органів дихання, які асоційовані із інгаляційною дією мінерального пилу, в першу чергу, пневмоконіози (ПнК) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), займають істотне місце в сучасній пульмонології [65, 87, 132, 166, 212, 371, 372].
Пилові хвороби бронхів та легень продовжують домінувати серед професійних захворювань у вугледобувній, гірничорудній і металургійній галузях, де зберігаються несприятливі умови праці, які комплексно впливають на організм працюючих [38, 90, 117, 121, 148, 157, 184, 202, 209, 350].
Таким чином, ідеться про осіб працездатного віку, що, у свою чергу, призводить – в наслідок їх захворювання та інвалідізації – до значних соціально-економічних втрат.
У широкому колі питань, пов’язаних із проблемою соматичного здоров’я хворих на пневмоконіоз, значне місце займають психопатологічні розлади, які, між тим, за винятком поодиноких робіт, залишаються недослідженими [38, 372].
Соматичні порушення, що розвиваються при ПнК, завжди виступають на перший план, проте їх незмінно супроводжують закономірно виникаючі психічні розлади [358].
Найбільш важливим, на думку багатьох фахівців, стає завдання активного раннього виявлення таких розладів і донозологічних, преневротичних станів, що дозволить своєчасно проводити комплекс лікувальних та соціально-профілактичних заходів [2 – 4, 19 – 21, 38, 57, 90, 101, 129, 131 – 133, 162, 166, 203 – 205, 318, 332].
Однак подібних діагностичних методик для хворих на ПнК на сьогодні не існує. Так само, як не існує вичерпних та систематизованих уявлень про порушення в когнітивній, психоемоційній і інших психічних сферах пацієнтів, які страждають на ПнК, і їх психопатогенез. Враховуючи складність і різноманітність впливів різних чинників на формування непсихотичних психічних розладів, зазначені багатьма дослідниками, набуває особливого значення застосування системного підходу до вивчення їх у хворих на пневмоконіоз [132, 1148, 89, 202, 203, 244, 322].
Багатофакторність етіопатогенезу і полісимптомність розладів невротичного рівня вимагають комплексного використання біологічних, психотерапевтичних і психосоціальних методів лікування [129, 202, 204, 341 – 349].
Проте, стосовно психічних розладів у хворих на ПнК, методи психотерапії та соціальної реабілітації не розроблено.
Висока медична і соціальна значущість проблеми лікування та профілактики психічної патології, що коморбідна легеневим захворюванням, диктує необхідність дослідження у даного контингенту хворих психопатологічних проявів, психофеноменологічних особливостей, особистісних характеристик, типів ставлення до хвороби, а також їх взаємовпливів для своєчасної та повної діагностики психічних порушень при ПнК, розробки системи та оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів.
Усе це й обумовлює актуальність проведення даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів НДР кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету: «Патоморфоз психічних захворювань» (номер державної реєстрації: 0112U005633) та кафедри психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти: «Непсихотичні психічні розлади у хворих на серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання» (номер державної реєстрації: 0109U002826).
Мета і завдання дослідження – на підставі аналізу клініко-психопатологічної семіотики, медико-психоло¬гі¬чних характеристик та клініко-психофеноменологі¬чних особливостей хворих на пневмоконіоз розробити модель психопа¬то¬ге¬незу і систему їх психо¬со¬ціальної реабілітації.
Для реалізації мети було поставлено такі задачі:
1. Виявити і проаналізувати особливості клініко-психопатологічної семіотики у хворих на ПнК на різних стадіях перебігу захворювання.
2. Дослідити патопсихологічні і патоперсонологічні прояви у хворих на ПнК.
3. Розкрити механізми синдромоґенезу, синдромокинезу і синдромотаксису психопатологічних порушень у хворих на ПнК та побудувати модель їх психопатоґенезу.
4. Виявити клініко-психофеноменологічні особливості у хворих на ПнК.
5. Розробити методику експрес-діагностики психопатологічних розладів у хворих на ПнК.
6. Розробити систему психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на ПнК.
Об’єкт дослідження: психічні розлади у хворих на ПнК.
Предмет дослідження: клініко-психопатологічні, медико-психологічні, клініко-психофеноменологічні особливості і патогенетичні закономірності формування психічних розладів у хворих на ПнК.
Методи дослідження: соціально-демографічний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, клініко-психофеноменологічний, катамнестичний, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше наведено клінічну систематику різнорегістрових психопатологічних порушень у хворих, що страждають на ПнК, встановлено їх структуру, виділено основні клінічно окреслені психопатологічні розлади синдромального та нозологічного рівня. Простежено кореляційні зв’язки між клініко-психопатологічними проявами та стадіями ПнК.
Вперше досліджено патопсихологічні та особистісні особливості хворих на ПнК, відзначено їх динаміку в залежності від стадії ПнК.
Вперше визначено структуру та роль різних типів особистісної організації, що впливають на клінічну картину захворювання та їх роль у психопатогенезі у хворих на ПнК.
Вперше встановлено механізми синдромогенезу, синдромокінезу і синдромотаксису психопатологічних порушень та побудовано модель психопатоґенезу у хворих на ПнК.
Вперше виділено чотири клінічні варіанти перебігу коморбідної психічної патології у хворих на ПнК у рамках визначеного психопатогенезу: сенесто-конверсійний, психопатичний, тривожно-фобічній та астено-депресивний.
Вперше досліджено клініко-психофеноменологічні особливості хворих на ПнК, відстежено їх динаміку залежно від стадії легеневого захврювання, визначено закономірності взаємозмінюваності клінічних психотерапевтичних ефект-синдромів (КПЄС) відповідно до стадій ПнК та коморбідної психічної патології, що дозволило встановити інконгруентні психотерапевтичному втручанню тенденції та визначити найбільш доцільні та теоретично обґрунтовані часові рамки заходів реабілітації.
Вперше виділено та структуровано комплекс інформативних показників для скринінгу непсихотичних психічних розладів та станів дезадаптації у хворих на ПнК, який охоплює астено-невротичні прояви (у тому числі: тривожні, депресивні, іпохондричні), стан когнітивних функцій та патоперсонологічні зміни.
Вперше розроблено методику експрес-діагностики психодезадаптаційних станів та психічних розладів у хворих на ПнК. Це дозволяє в умовах масового скринінгового обстеження встановити наявність психічних розладів, що вимагають подальшого поглибленого фізікального обстеження з метою уточнення синдромального або нозологічного діагнозу та підбору терапії.
Вперше побудовано специфічну систему психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на ПнК, яка орієнтована на купірування психопатологічної та патоперсонологічної симптоматики, формування нових установок та типів реагування, у тому числі на ПнК; досягнення комплаєнсу в лікуванні ПнК, трудову, соціальну та сімейну реадаптацію і включає чотири етапи: підготовчий, психодіагностичний, корекційний, підтримуючий, два основні блоки – реабілітаційний і реадаптаційний, та реалізовується на медично-соціальному, внутрішньосімейному та індивідуальному рівнях.
Практична значущість отриманих результатів.
На основі виявленої структури психопатологічних та патопсихологічних розладів розроблено і науково обґрунтовано методику експрес-діагностики непсихотичних психічних розладів при ПнК для масової скринінгової діагностики на етапі первинного огляду, або як інструмент скринінгового контролю змін психічного стану та ефективності реабілітації.
Визначено основні клінічні форми та варіанти перебігу психічних порушень у пацієнтів із ПнК задля їх своєчасної діагностики, оцінки впливу на важкість перебігу основного захворювання і його прогноз, соціальну адаптацію та якість життя хворих на ПнК.
Виявлення та надання теоретичного обґрунтування механізмам психопатогенезу психічних розладів при ПнК, зокрема синдромогенеза, синдромокінеза і синдромотаксиса психопатологічних порушень, розширює уявлення про структуру та формування психічних порушень у хворих на легеневу патологію із різним ступенем тяжкості захворювання, що може бути використано для вироблення тактики лікування психопатологічних розладів у хворих на ПнК, проведення психокорекційної роботи та психосоціальної реабілітації хворих цієї категорії, формування мішеней психотерапевтичного впливу та найбільш конгруентних психосоціальних заходів залежно від стадії ПнК.
Виявлені провідні клініко-психофеноменологічні особливості та їх динаміка в залежності від стадії ПнК дозволяють підібрати найбільш конгруентні методи та методики психотерапії задля поліпшення комплаєнсу, ефективності лікування основного захворювання, прискорення досягнення психотерапевтичного ефекту.
Розроблено рекомендації для лікарів-психіатрів, психотерапевтів, психологів, психофізіологів, невропатологів, профпатологів, які дозволяють підвищити якість діагностики психопатологічних розладів при ПнК та забезпечити диференційований вплив на фактори, що відіграють суттєву роль в їх формуванні і перебігу.
Запропоновано систему психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на ПнК, яка дозволяє підвищити ефективність лікування означеної патології.
Результати дослідження впроваджено в практику закладів охорони здоров’я: комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» (м. Донецьк); Харківського обласного психоневрологічного диспансеру; Харківської міської клінічної поліклініки № 8; клініки Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань; а також в педагогічний процес кафедр: психіатрії, наркології і медичної психології і пульмонології Харківського національного медичного університету МОЗ України (ХНМУ); сексології та медичної психології; психотерапії; фтізіатрії і пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (ХМАПО); психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ); психіатрії, наркології з курсом медичної психології Одеського національного медичного університету; психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; психіатрії та наркології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором складено та виконано програму дослідження. Протягом 2008 – 2012 років проведене аналітичне дослідження матеріалів спеціальної літератури, весь комплекс клінічних та психодіагностичних досліджень (клініко-анамнестичне, катамнестичне, соціально-демографічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, клініко-психофеноменологічне) контингентів хворих. Самостійно проведено статистичну обробку здобутих даних, інтерпретацію результатів дослідження та їх теоретичне обгрунтування. Особисто встановлено особливості психічного стану хворих на ПнК в залежності від стадії соматичного захворювання; виділено основні групи психологічних реакцій, узагальнюючі модуси поведінки, варіанти коморбідної психопатології у хворих на ПнК. Сформульовано закономірності розвитку психічних порушень та психологічних особливостей, механізми синдромогенезу, синдромокінезу і синдромотаксису психопатологічних порушень у хворих на пневмоконіоз, побудовано специфічну модель психопатогенезу психічних розладів при ПнК. Виявлено особливості та динаміку клінічних психотерапевтичних ефект-синдромів (КПЕС) залежно від стадії ПнК. Особисто розроблено психопатогенетично обгрунтовану систему психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на ПнК та її теоретичні засади.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися: на засіданнях кафедри психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти (впродовж 2010 – 2013 рр.); на секціях психотерапевтів, сексологів та медичних психологів Харківського медичного товариства (2010 – 2012 рр.); на засіданнях кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології ЗДМУ (2011 – 2013 рр.); на засіданнях Запорізького науково-медичного товариства психіатрів, психотерапевтів, психологів, наркологів та сексологів (впродовж 2012 – 2013 рр.); а також на наступних фахових конгресах, конференціях: науково-практична конференція «Сучасні методи діагностики і лікування психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XІV Платонівські читання), (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 21.04. – 22.04.2011 р.); міжнародна науково-практична конференція «Сучасні методи діагностики і лікування психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XV Платонівські читання) (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 22.04.2012 р.); науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 150-річчю курорту «Березівські мінеральні води» та 50-річчю кафедри психотерапії ХМАПО (м. Харків, 10.10. – 12.10.2012 р.); XIV конгрес світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ) (м. Донецьк, 04.10. – 06.10.2012 р.); IV Національний конгрес неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (м. Харків, 3.12. – 5.12.2012 р.); науково-практична конференція «Інноваційні методи діагностики, лікування і реабілітації психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XVI Платонівські читання) (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 20.06. – 21.06.2013 р.)
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 31 наукова робота, з яких 24 статті у фахових виданнях ДАК України, 4 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій та конгресів, 1 монографія, 1 навчальний посібник, 1 клінічне керівництво.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У дослідженні вирішено важливу наукову проблему дескрипції, систематизації та аналізу психічних порушень, розробки моделі психопа¬то-генезу і системи психо¬со¬ціальної реабілітації хворих на пневмоконіоз на підставі аналізу їх клініко-психопатологічної семіотики, медико-психоло¬гі-чних характеристик та клініко-психофеноменологі¬чних особливостей.
2. Встановлено, що клініко-психопатологічні прояви у хворих на пневмоконіоз мали більше різноманіття та виявлялися частіше, ніж у хворих на пиловий бронхіт. Так, у основній групі психопатологічні розлади виявлялись у 97,07 % обстежених, у групі порівняння – у 90,00 % (p < 0,05).
2.1. Базовим спектром психопатологічних порушень у хворих на пневмоконіоз є астено-вегетативний спектр у різноманітному психопатологічному аранжуванні.
На початковій стадії пневмоконіозу психічні розлади мають стертий характер і частіше проявляються у вигляді розладів астенічного і психовегетативного спектрів із афективними та іпохондричними включеннями легкого ступеню виразності, інколи не досягаючи синдромального рівня та залишаючись на рівні симптомокомплексів. Симптоматика має зворотній характер і безпосередньо пов’язана з клінічним станом. При поліпшенні соматичного стану спочатку зникають симптоми психічної, а потім фізичної астенії (p < 0,05).
¬При другій стадії пневмоконіозу виникають реактивні стани з неврозоподібними розладами. На висоті фізичної астенії та виникнення задишки і гіпервентиляції характерна поява минучих тривожно-фобічних та конверсійних розладів. При прогресуванні хвороби виникають змішані тривожні і тривожно-депресивні реакції (p < 0,05).
На третій стадії пневмоконіозу провідними є стійкі неврозоподібні розлади з масивними явищами фізичної та психічної астенії із схільністтю до депресивного реагування, виражені когнітивні розлади в поєднанні з вегетативно-судинними порушеннями. При прогресуючому перебізі хвороби помітно змінюється структура особистості хворого в напрямку формування органічного розладу особистості (p < 0,05).
3. Виявлено відмінність клініко-патопсихологічнних особливостей хворих основної групи.
3.1. Згідно усереднених профілів СМИЛ, для хворих на пневмоконіоз характерне прагнення до підкреслення своєї «нормальності», схильність до зниження пошукової активності й блокування негативних емоцій, співіснування суперечливих тенденцій до самореалізації й до підвищеного самоконтролю, що виражалося у підвищенні показників 3-ї й 7-ї ї, незначного, 1-ї, та відносному зниженні показників 4-ї шкали, а також невеликим «невротичним» нахилом з підйомом на 2-й та 3-й шкалах та зниженням на 9-й (p < 0,05). Такі особливості особистісного реагування сприяли розвитку емоційної напруги й дезадаптації по психосоматичному типу.
3.2. Домінуючими типами реагування на легеневу хворобу хворих на пневмоконіоз були анозогнозичний (21,60 %) та меланхолійний типи (20,80 %) (p < 0,01). При цьому діагностувалася розбіжність типів ставлення до хвороби залежно від стадії пневмоконіозу: у хворих з групи 1.1 домінували анозогнозичний (24,77 %), меланхолійний (18,02 %), гармонійний типи (16,66 %); у хворих з групи 1.2 – меланхолійний (22,56 %), анозогнозичний (18,80 %), неврастенічний типи (15,04 %), у хворих з групи 1.3 – меланхолійний (40,00 %), неврастенічний (20,00 %), іпохондричний (20,00 %), апатичний (15,00 %) типи (p < 0,01). Спостерігалася динаміка у виявленні типів ставлення до хвороби у залежності від стадії легеневого захворювання. Так, для анозогнозичного, ергопатичного, гармонійного типів відзначалася динаміка, зворотньопропорційна прогресуванню пневмоконіозу, тоді як для меланхолійного, неврастенічного, апатичного, сенситивного, іпохондричного – прямопропорційна; для тривожного типу найбільша виявленість спостерігалася на другій стадії пневмоконіозу. Це свідчить про зміну сприйняття своєї хвороби із часом та корелює із динамікою клінічних проявів психопатологічного стану обстежених.
3.3. Емоційний стан хворих із пневмоконіозом характеризувався відсутністю надмірно виражених ознак тривожності та залишався у середніх межах як для реактивної (31±0,34), так і для особистісної (34±0,51) тривожності, що свідчить про достовірно меншу схильність до тривожних побудов у хворих на пневмоконіоз, порівняно із хворими на пиловий бронхіт (p < 0,01). Спостерігалося прогредієнтне зростання рівня реактивної та особистісної тривожності залежно від стадії пневмоконіозу. При цьому особистісний компонент тривоги починав перевищувати рівень реактивної тривожності з другої стадії пневмоконіозу, що корелює із початком змін особистості хворих, та виступав базою для виникнення реактивної тривожності. Так, середній показник реактивної тривожності становив 28±0,30 балів в групі 1.1, 34±0,57 – в групі 1.2, 40±1,52 – в групі 1.3, середній показник особистісної тривожності становив 22±0,43 – в групі 1.1, 36±0,32 – в групі 1.2 та 44±0,58 – в групі 1.3.
3.4. Відзначено, що у хворих на пневмоконіоз рівень депресії був вищим (9±0,34 балів) відносно групи порівняння (7±0,46 балів) (p < 0,01). При цьому він прогредієнтно збільшувався у залежності від стадії пневмоконіозу (середній рівень показників наявності депресивних розладів у підгрупі 1.1 становив 7±0,06 балів, у підгрупі 1.2 – 11±0,77 балів, у підгрупі 1.3 – 15±2,75 балів) – що, корелюючи із когнітивними розладами, свідчить про органічно обумовлений характер зниження настрою у хворих на пневмоконіоз та наростаючий вплив соматичних провокуючих чинників.
3.5. Виявлено використання малоефективних копінг-стратегій у хворих на пневмоконіоз, в результаті чого у них підвищується тривожність і знижується фрустраційна толерантність. Встановлено відмінність наявних дезадаптивних копінг-стратегій між хворими на пневмоконіоз та пиловий бронхіт. Так, у хворих на пневмоконіоз високий рівень напруженості відзначався серед конфронтаційного копінгу (50,4 %), втечі-уникнення (35,47 %), дистанціювання (30,13 %), тоді як у хворих на пиловий бронхіт – пошуку соціальної підтримки (71,66 %) та дистанціювання (26,67 %) (p < 0,05). Динаміка в залежності від стадії легеневого захворювання була притаманна для копінгів дистанціювання: у групі хворих на пневмоконіоз його напруженість набувала залежності, зворотньопропорційної прогресуванню пневмоконіозу, тоді як у групі хворих на пиловий бронхіт – прямопропорційної; втечі-уникнення і конфронтаційного: у групі хворих на пневмоконіоз їх напруженість, на відміну від хворих на пиловий бронхіт, мала динаміку прямо порційну стадії пневмоконіозу; останнє провокувало порушення соціальних відносин у хворих на пневмоконіоз по мірі розвитку легеневого захворювання.
3.6. В групі хворих на пневмоконіоз рівень когнітивних порушень був вищим (26±0,11 балів) та зустрічався частіше (14,93 %), відносно показників хворих на пиловий бронхіт (28±0,20 балів та 6,67 % відповідно) (p < 0,01). При цьому у хворих на пневмоконіоз спостерігалося прогредієнтне зростання когнітивних розладів залежно від стадії пневмоконіозу, відзначаючись на третій стадії вже у 50,00 %, з них у 25,00 % обстежених досягаючи рівня деменції легкого та помірного ступеняв вираженості.
4. Встановлено механізми синдромогенезу, синдромокінезу і синдромотаксису психопатологічних порушень у хворих на пневмоконіоз та розроблено модель психопатогенезу.
4.1. Виділено три основні узагальнюючі модуси поведінки хворих на пневмоконіоз: перший модус (22,80 %) – шаблонних ситуативно обумовлених реакцій, стереотипно відтворюваних в стані декомпенсації або зовнішніх провокацій; другий модус (49,10 %) – сталого патологічного стану зі зворотним зв’язком патопластичного характеру; третій модус (28,10 %) – патологічних розладів клінічно- та патогенетично ідентичних такому модельному стану, як іпохондричний розвиток особистості.
4.2 Виділено чотири клінічні варіанти перебігу коморбідної психічної патології у хворих на пневмоконіоз в рамках визначеної моделі психопатогенезу: сенесто-конверсійний, психопатичний, тривожно-фобічний, астено-депресивний варіанти.
5. Виявлено клініко-психофеноменологічні особливості обстежених. Встановлено, що у хворих на пневмоконіоз та пиловий бронхіт достовірно домінували психовегетативний (36,53 % і 26,67 % відповідно), релаксаційний (21,13 % та 28,33 %) та істериформний КПЕС (25,33 % та 11,66 %). Крім того, у групі хворих на пневмоконіоз виявлялися гіпомнестичний (16,00 %) та фіксаційний КПЕС (11,47 %), які достовірно переважали порівняно із групою хворих на пиловий бронхіт (3,33 % та 8,33 % відповідно) (p < 0,01).
Виявлено динаміку взаємозмінюваності КПЕС залежно від стадії пневмоконіозу та коморбідного йому варіанту синдромотаксису психопатології. Так, при першій стадії пневмоконіозу домінують типові КПЕС (98,65 %) (p < 0,01). Вони зберігаються в домінуючій кількості (60,90 %) і на другій стадії пневмоконіозу у хворих із вираженими невротичними проявами, порівняно із зростанням атипових та інконгруентних КПЕС (53,38 %), які досягають максимуму при третій стадії пневмоконіозу (55,00 %) на тлі особистісних змін та когнітивного зниження у хворих і ускладнють психотерапевтичні втручання у цієї категорії хворих (p < 0,01). Це свідчить про те, що заходи реабілітації бажано починати як найшвидше, до того як розвинуться виражені розлади, які заважають психотерапевтичним втручанням.
6. Розроблено методику експрес-діагностики непсихотичних психічних розладів у хворих на пневмоконіоз – «Методика експрес-діагностики непсихотичних психічних розладів при пневмоконіозах». За результатами тестування помилково-негативних спрацьовувань не спостерігалося. Кількість помилково-позитивних спрацьовувань становила для здорових осіб – 2 хворих – 5,00 %, для хворих із донозологічними проявами – 31 хворий – 11,96 %. Кількість достовірних результатів склала у цілому 362 хворих – 91,64 % (p<0,01).
7. Розроблено систему диференційованої психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на пневмоконіоз. Її використання дозволило досягти клінічного поліпшення психічного стану та комплаєнсу до лікування (значного – у 148 хворих – 74,00 %, помірного – у 50 хворих – 25,00 %; p < 0,01), встановити адекватне відношення до захворювання та покращити показники психосоціального функціонування і якості життя у хворих на пневмоконіоз (p < 0,01).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДІЦІЇ

1. Задля масової скринінгової діагностики наявності психічних розладів у хворих на ПнК на етапі первинного огляду, або як інструмент скринінгового контролю змін психічного стану та ефективності терапії використовувати запропоновану науково обґрунтовану методику експрес-діагностики непсихотичних психічних розладів при ПнК.
2. У рамках діагностичних дій у межах психопатологічного та психодіагностичного досліджень у хворих із ПнК ураховувати наступне:
– прогредієнтне зростання психопатологічної симптоматики у кількісному та якісному аспектах прямопропорційно стадії ПнК;
– коморбідність окремих психопатологічних проявів стадіям ПнК: I стадії відповідають коморбідні розлади астенічного і психовегетативного спектрів із афективними та іпохондричними включеннями легкого ступеню виразності; IІ стадії – реактивні стани з неврозоподібними розладами, тривожні і депресивні, сенесто-іпохондричні, конверсійні розлади; ІІI стадії – стійкі неврозоподібні розлади з масивними явищами фізичної та психічної астенії із схільністтю до депресивного реагування, виражені когнітивні розлади в поєднанні з вегетативно-судинними порушеннями, формування органічного розладу особистості;
– клінічні варіанти протікання коморбідної психічної патології у хворих наПнК: сенесто-конверсійний, психопатичний, тривожно-фобічній, астено-депресивний варіанти;
– основні узагальнюючі модуси поведінки хворих на ПнК: шаблонних ситуативно обумовлених реакцій, стереотипно відтворюваних в стані декомпенсації або зовнішніх провокацій; сталого патологічного стану зі зворотним зв’язком патопластичного характеру; патологічних розладів клінічно- та патогенетично ідентичних такому модельному стану, як іпохондричний розвиток особистості.
3. Виносити у клінічний діагноз хворих на ПнК один з чотирьох клінічних варіантів коморбідної психічної патології у хворих на ПнК, які зазначені у даній дисертаційній роботі.
4. Використовувати у лікуванні і соціальній реабілітації хворих на ПнК запропоновану у дисертаційній роботі систему диференційованої психокорекції та психосоціальної реабілітації хворих на пневмоконіоз. За умови впровадження у систему охорони здоров’я та супутні сфери соціального життя, вона дозволить запобігти виникненню, посиленню та прогресуванню розглянутої патології, нормалізувати соціальні взаємини та відношення до основного захворювання задля досягнення комплаєнсу в лікуванні ПнК та поліпшення якості життя хворих на ПнК.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абабков В. А. Вопросы патоморфоза неврозов / В. А. Абабков // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1992. – № 5. – С. 93 – 97.
2. Абрамов В. А. Медико-соціальна реабілітація хворих із психічними розладами / В. А. Абрамов, І. В. Жигуліна, Т. Л. Ряполова. – Д. : Каштан, 2006. – 268 с.
3. Абрамов В. А. Концепция организации системы оказания психиатрической и медико–психологической помощи в рамках реформирования системы здравоохранения Донецкой области / В. А. Абрамов, М. П. Беро, Р. А. Грачев, Ю. В. Никифоров, Ю. И. Смаль, О. Г. Студзинский // Новости медицины и фармации: всеукр. спец. мед.–фармац. изд. – К., 2012. – № 6. – С. 16 – 17.
4. Абрамов В. А. Основы качественной психиатрической практики / В. А. Абрамов, С. И. Табачников, В. С. Подкорытов. – Д. : Каштан, 2004. – 248 с.
5. Абросимов В. Н. Гипервентиляционный синдром / В. Н. Абросимов, В. Я. Гармаш // Терапевт. арх. – 1988. – № 10 – С. 136 – 140.
6. Аванесов В. С. Тести в соціологічному дослідженні / В. С. Аванесов М. : Наука, 1982. – 199 с.
7. Авдеев С. Н. Одышка: механизмы развития, оценка и лечение: пособие для врачей / С. Н. Авдеев, А. Г. Чучалин – М., 2002. – С. 1 – 25.
8. Авдеев С. Н. Роль бактериальной инфекции и выбор антибиотиков при обострении хронического бронхита / С. Н. Авдеев, А. Г. Чучалин // Consilium. – 2000. – № 2. – С. 418 – 426.
9. Авдеев С. Н. Хроническая обструктивная болезнь легких в таблицах и схемах / С. Н. Авдеев – М. : Атмосфера, 2003. – 56 с.
10. Аведисова А. С. Мелипрамин при терапии панических тревожных расстройств / А. С. Аведисова // Соц. и клинич. психиатрия. – 1997. – № 2. – С. 69 – 72.
11. Агишева Н. К. К вопросу о психологическом консультировании / Н. К. Агишева, Т. П. Даниленко // Медицинская психология. – 2010. – № 3 (19), Т. 5. – С. 11 – 13.
12. Айзенк Г. Ю. Перевірте свої здібності / Г. Ю. Айзенк – М. : Світ, 1972. – 121 с.
13. Айсанов З. Р. Хронические обструктивные болезни легких. Федеральная программа / З. Р. Айсанов // РМЖ. – 2001. – Т. 9, № 1. – С. 9 – 34.
14. Акімова М.К. Інтелектуальні тести. Психологія індивідуальних розходжень / М. К. Акімова – М. : Изд–во МГУ, 1984. – 186 с.
15. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение: пер. с англ. / Ф. Александер – М. : изд – во ЭКСМО – Пресс, 2002. – 352 с.
16. Александров А. А. Интегративная психотерапия / А. А. Александров. – СПб. : Питер, 2009. – 352 с.
17. Александров A. A. Феномен «невротической тревоги» : психогенез и терапия расстройств / A. A. Александров // Клин, павловские чтения : Сб. работ. Вып. 4. – СПб. : Человек, 2002. – С. 14 – 15.
18. Александров Ю. А. Пограничные психические расстройства : руководство для врачей / Ю. А. Александров – М. : Медицина, 1993. – С. 225 – 237.
19. Александровский Ю. А. Пограничная психиатрия / Ю. А. Александровский. – М. : РПС, 2006. – 1280 с.
20. Александровский Ю. А. Психические расстройства в общемедицинской практике и их лечение / Ю. А. Александровский. – М., 2004. – 234 с.
21. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие / Ю. А. Александровский – М. : Медицина, 2000. – 496 с.
22. Алексей В. С. Лечение и профилактика заболеваний органов дыхания / В. С. Алексей – СПб. : Издательский дом Питер, 2010. – 184 с.
23. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья / В. А. Ананьев – СПб. : БПА, 1998. – 148 с.
24. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев – Л. : ЛГУ, 1969. – 339 с.
25. Анастази А. Психологическое тестирование. 7–ое издание / А. Анастази, С. Урбина. – СПб. : Питер, 2009. – 688 с.
26. Андрющенко А. В. Психические и психосоматические расстройства в учреждениях общесоматической сети (клинико–эпидемиологические аспекты, психосоматические соотношения, терапия) : автореф. дис… д–ра мед. наук : 14.01.06 / А. В. Андрющенко – М., 2011.
27. Антоненко О. М. Аффективные и тревожные расстройства у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью : дис.... канд. мед. наук / О. М. Антоненко. – М., 2002. – 219 с.
28. Анцыферов Л. И. Личность в трудных жизненных условиях : переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л. И. Анцыферов // Психологический журнал. – 1994. – № 1. – С. 3 – 18.
29. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика : Монографія / І. Ф. Аршава. – Д. : Вид–во ДНУ, 2006. – 336 с.
30. Аршава І. Ф. Психологія здоров’я : Навчальний посібник / І. Ф. Аршава, О. Г. Капшукова. – Д. : ВРК ДНУ, 2006. – 92 с.
31. Асеев В. Г. Возрастная психология : Учеб. пособие / В. Г. Асеев – И. : ИГПИ, 1989. – 190 с.
32. Ахмедова О. С. Психологический статус и качество жизни пациентов с хронической обструктивной болезнью легких : авторефер. дис… канд. психол. наук : 19.00.04 / О. С. Ахмедова – СПб., 2008. – 21 с.
33. Бабак С. Л. Комбинированные препараты в лечении обструктивных болезней легких / С. Л. Бабак // Русский медицинский журнал . – 2003. – № 4. – С. 180 – 182.
34. Бабанов С. А. Профессиональные болезни / С. А. Бабанов, В. В. Косарев – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2011. – 422 с.
35. Баевский Р. М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р. М. Баевский, А. П. Берсенева – М. : Медицина, 1997. – 265 с.
36. Балаболкин И. И. Проблема аллергии в педиатрии / И. И. Балаболкин // Рус. педиатрический журнал. – 1999. – № 2. – С. 49 – 52.
37. Барбашина Т. А. Сравнительные аспекты качества жизни больных бронхиальной астмой и гипертонической болезнью / Т. А. Барбашина, Б. Д. Жидких // 13–й Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сб. тез. СПб. – 2003. – С. 28.
38. Басанець А. В. Сучасні підходи до діагностики та профілактика пневмоконіозу у працюючих вугільних шахт як пріоритетна проблема професійної патології : Автореф. дис. .... д–ра мед. наук: 14.02.01 / А. В. Басанець – К. : Ін–т медицини праці АМН України, 2007. – 35 c.
39. Батаршев А. В. Многофакторный личностный опросник Р. Кэттелла Практическое руководство / А. В. Батаршев. – Таллин, 2000. – 88 с.
40. Кутько И.И. Медико-психологическое обеспечение безопасности и надежности работы персонала атомных электростанций / И.И. Кутько, С.И. Табачников, А.И. Долганов, О.А. Панченко. Монография. - К.: Здоровье, 1994. – 228 с.
41. Баур К. Бронхиальная астма и хроническая обструктивная болезнь легких : руководство / К. Баур, А. Прейссер – М. : ГЭОТАР–Медиа, 2010. – 192 с.
42. Бауэр М. Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия / Бауэр М. – М. : Алетейа, 1999. – 504 с.
43. Белоусов Ю. Б. Антибактериальная терапия острых пневмоний / Ю. Б. Белоусов // Новые эффективные лекарственные средства : тезисы докл. 3 междунар. Выставки Аптека. – М., 1997.– С. 3 – 9.
44. Белоусов Ю. В. Выбор антибиотиков при пневмонии / Ю. В. Белоусов – М. : Materia Medica, 1995. – 286 с.
45. Бизюк А. П. Основы нейропсихологии / А. П. Бизюк – СПб. : Питер, 2001. – 454 с.
46. Білецький В. С. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк. : Донбас, 2004. – 640 с.
47. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер – Т. : Медицина, 1976. – 326 с.
48. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. Руководство для врачей и клинических психологов / В. М. Блейхер, И. В. Крук, С. Н. Боков – СПб. : МОДЭК, МПСИ, 2009. – 624 с.
49. Блейхер В. М. Психологічна діагностика інтелекту особистості / В. М. Блейхер, Л. Ф. Бурлачук – К. : Вища школа, 1978. – 175 с.
50. Бобков Ю. Г. Фармакологическая коррекция умственной и физической работоспособности / Ю. Г. Бобков, В. М. Виноградов // Фармакологическая регуляция процессов утомления : Сборник научных работ. – М., 1992. – С. 7 – 33.
51. Бобров А. С. Затяжная непсихотическая ипохондрия в практике врачебно–трудовой экспертизы / А. С. Бобров – М. : Медицина, 1984. – 144 с.
52. Богданович В. Н. Психокоррекция в повседневной жизни / В. Н. Богданович. – СПб. : Респекс, 1995. – 432 с.
53. Бодалев А. А. Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин – СПб. : Питер, 2000. – 440 с.
54. Борытко Н. М. Методология и методы психолого–педагогических исследований : учеб. пособие / Н. М. Борытко, А. В. Моложавенко, И. А. Соловцова – М. : Академия, 2009. – 320 с.
55. Братусь В. С. Аномалии личности / В. С. Братусь. – М. : Мысль, 1988. – 302 с.
56. Бройтигам В. Психосоматическая медицина / В. Бройтигам, П. Кристиан, фон Рад М. – М. : Гэотар Медицина, 1999. – 376 с.
57. Будневский A. B. Современные подходы к коррекции психосоматического статуса больных язвенной болезнью / А. В. Будневский, Т. В. Дмитриева, В. М. Провоторов // Актуальные вопросы качества в здравоохранении : материалы межрегион, науч.–практ. конф., 22–23 апреля 2004 г. – Л., 2004. – С. 172 – 174.
58. Буль П. И. Основы психотерапии / П. И. Буль. – М. : Медицина, 1974. – 310 с.
59. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика : Учебник для ВУЗов / Л. Ф. Бурлачук. – СПб. : Питер, 2006. – 351 с.
60. Бурлачук Л. Ф. Психотерапия. Учебник для ВУЗов / Л. Ф. Бурлачук, М. Е. Жидко, А. С. Кочарян. – СПб. : Питер, 2009. – 496 с.
61. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер, 2002. – 528 с.
62. Бурно М. Е. Клиническая психотерапия / М. Е. Бурно. – М. : Акаде–мический Проект, ОППЛ, 2000. – 719 с.
63. Бухановский А. О. Общая психопатология: Пособие для врачей. – 2–е изд., перераб. и доп. / А. О. Бухановский, Ю. А. Кутявин, М. Е. Литвак – Ростов–на–Дону : Издв–во ЛРНЦ Феникс, 1998. – 416 с.
64. Валиев Р. Ш. Отклонения в нервно–психической сфере у больных туберкулезом легких и их коррекция в процессе лечения / Р. Ш. Валиев // Казанский медицинский журнал. – 1998. – № 4 – С. 288 – 290.
65. Васильева О. С. Пневмокониозы / О. С. Васильева // Русский медицинский журнал. – 2010. – № 24. – С. 1441 – 1995.
66. Вассерман Л. И. О системном подходе к оценке психической адаптации / Л. И. Вассерман, М. А. Беребин, Н. И. Косенков // Обозрение психиатрии и мед. психологии им. В. М. Бехтерева. - 1994. - №3. - С. 16 - 25.
67. Веденина Т. А. Влияние психологического статуса на функцию внешнего дыхания у больных с неспецифическими заболеваниями легких / Т. А. Веденина, Ф. А. Айвазян, В. П. Зайцев и др. // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. – 2002.
68. Вейн А. М. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение / А. М. Вейн – М. : Медицина, 2001. – 749 с.
69. Вейн А. М. Депрессия в неврологической практике / А. М. Вейн – М., 2002. – 155 с.
70. Веккер Л. М. Психика и реальность : единая теория психических процессов / Л. М. Веккер. – М. : Смысл ; Per Se, 2000. – 688 с.
71. Виготський Л.С. Про психологічних системи / Збір. соч. – М. : Педагогика, 1982. – 504 с.
72. Вредные вещества в промышленности. Под ред. Н. В. Лазарева, И. Д. Гадаскиной. В трех томах – Л. : Химия, 1976–1977 – 592 с.
73. Гавенко В. Л. Сравнительная характеристика профиля личности больных непсихотическими депрессивными расстройствами органического и невротического генеза / В. Л. Гавенко, Н. В. Гавенко, А. С. Галичева // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, № 3. – С. 41 – 43.
74. Гайда В. К. Психологічне тестування: навчальний посібник / В. К. Гайда, В. П. Захаров – Л. : Издательство ЛГУ, 1982. – 101 с.
75. Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий, их статистика, динамика, систематика / П. Б. Ганнушкин. – М. : Медицинская книга, 2007. – 124 с.
76. Гарфилд С. Л. Практика краткосрочной психотерапии / С. Л. Гарфилд. – СПб. : Питер, 2002. – 256 с.
77. Гельдер М. Оксфордское руководство по психиатрии : пер. с англ. / М. Шельдер, Д. Гэт, Р. Мейо. – Кшв. : Сфера, 1997. – Т. 2. – 435 с.
78. Герасимова І. Г. Педагогіка та психологія в системі професійної підготовки фахівців з вищою технічною освітою / Г. І. Герасимова // Вісник ВПІ. – 2003. – № 5. – С. 93 – 96.
79. Гільбух Ю.З. Актуальні питання валідації психологічних тестів / Ю. З. Гільбух // Питання психології. – № 5 – 1978. – С. 108 – 118.
80. Гиндикин В. Я. Соматика и психика / В. Я. Гиндикин, В. Я. Семке – М., 1998.
81. Глобальная стратегия диагностики, лечения и профилактики хронической обструктивной болезни легких – М. : Атмосфера, 2003. – 121 с.
82. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Л. Я. Гозман. – М. : Медицина, 1987. – 176 с.
83. Голоцван Е. А. Применение телесно–ориентированной терапии в лечении дисгармоний / Е. А. Голоцван // Актуальные вопросы планирования семьи, сексологии и репродукции. – К., 1998. – С. 71 – 76.
84. Горбачова В. І. Критеріально-орієнтоване тестування як засіб діагностики розумового розвитку школярів: Дисс. Канд. психол. наук / В. І. Горбачова – М. , 1987. – 164 с.
85. Сучасна експертиза працездатності при професійних захворюваннях / Методичні рекомендації / С. П. Валевський, Л. Ю. Науменко, А. В. Іпатов та ін. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. – 52 с.
86. Григорьев П. Я. Диагностика и лечение язвенной болезни и активного хеликобактерного гастродуоденита / П. Я. Григорьев, Э. П. Яковенко // Рос. Мед. Журн. – 1996. – № 6. – С. 56 – 59.
87. Гринберг Л. М. Морфологическая диагностика основных пневмокониозов и (конио-) силикотуберкулеза / Л. М. Гринберг, Т. И. Казак, Ю. А. Кириллов // Проблемы туберкулеза и болезней легких. – 2004. – № 5. – С. 42 – 51.
88. Гринвальд С. Г. Клинические психотерапевтические эффект–синдромы : клинико–теоретическое моделирование / С. Г. Гринвальд. – Х. : Око, 2009. – 171 с.
89. Гринвальд С. Г. Клиническая психотерапевтическая эффект–синдромология : семиотика, систематика, теоретические модели / С. Г. Гринвальд, В. В. Чугунов, Б. В. Михайлов. // Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини. – 2009. – Т. 1, № 2 (2). – С. 56 – 68.
90. Гриневич Є. Г. Психотерапія, психопрофілактика та корекція постраждалих з психічними розладами внаслідок надзвичайних ситуацій: автореф. дис... д–ра мед. наук: 14.01.16 / Є. Г. Гриневич – К. : Укр. НДІ соц. і суд. психіатрії та наркології, 2008. – 44 с.
91. Гройсман А. Л. Коллективная психотерапия / А. Л. Гройсман. – М. : Медицина, 1969. – 210 с.
92. Групповая психотерапия : методические рекомендации / Сост. : Б. В. Михайлов, Н. А. Марута, В. В. Чугунов. – Х. : ХМАПО, 2002. – 20 с.
93. Елизаров А. Н. Концепции и методы психологической помощи : Альфред Адлер, Карен Хорни, Карл Густав Юнг, Роберто Ассаджиоли / А. Н. Елизаров. – М. : Ось–89, 2007. – 160 с.
94. Гуревич К. М. Статистична норма чи соціально–психологічний норматив? / К. М. Гуревич, А. К. Акімова, В. Т. Козлова // Психологический журнал – 1986. – № 3. – С. 31 – 51.
95. Даценко И. Б. Минимальная мозговая дисфункция и эмоционально–поведенческие расстройства у детей и принципы их дифференцированной коррекции / И. Б. Даценко // Междунар. мед. журн. – 2007. – Т. 13, № 1. – С. 28 – 35.
96. Дворецкий Л. И. Антибактериальная терапия хронического бронхита / Л. И. Дворецкий // РМЖ. – 2002. – №3. – С. 108 – 114
97. Дворецкий Л. И. Артериальная гипертония у больных ХОБЛ / Л. И. Дворецкий // РМЖ. – 2003. – Т. 11, № 28. – С. 21 – 28
98. Дворецкий Л. И. Ведение пожилого больного ХОБЛ / Л. И. Дворецкий – М. : Литтера, 2005. – 216с.
99. Дворецкий Л. И. Хронические обструктивные заболевания легких : место медикаментозной терапии / Л. И.Дворецкий // В мире лекарств. – 2000. –№ 1. – С. 22 – 28.
100. Джагинов Е.А. Психологический статус больных с неспецифическими заболеваниями легких / Е. А. Джагинов, А. Г. Гладков // Психологический журнал. –1988. – С. 95.
101. Дмитриева T. B. Особенности психологического статуса больных осложненной язвенной болезнью / Т. В. Дмитриева, А. В. Будневский // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии: приложение № 23: материалы 10–й Российской гастроэнтерологической недели, Москва, 25 – 28 октября 2004 г. – 2004.–Т. 14, № 5. – С. 134.
102. Добжанский Т. Вопросы внутренней патологии у психически больных / Т. Добжанский – М. : Медицина, 1973. 296 с.
103. Дозвіл конфлікту // Кентавр. – №4 – 1994.
104. Дробижев М. Ю. Нозогении (психогенные реакции) у больных соматической патологией: Автореф. дис. д–ра мед. наук. / М. Ю. Дробижев – М., 2000. – 32 с.
105. Дубравська Д. М. Основи психології : Навчальний посібник / Д. М. Дубравська – Л. : Світ, 2001. – 296 с.
106. Епифанов В. А. Реабилитация при заболеваниях органов дыхания / В. А. Епифанов, А. Г. Малявин, И. И. Глазкова – М. : ГЭОТАР–Медиа, 2010. – 352 с.
107. Жариков Н. М. Психиатрия: Учебник / Н. М. Жариков, Ю. Г. Тюльпин – М. : Медицина, 2000. – 539 с.
108. Жукова Т. В. Интегративная психотерапия в лечении больных хронической обструктивной болезнью легких и бронхиальной астмой / Т. В. Жукова // Белорусский медицинский журнал. – 2004. – Т. 4, № 10.
109. Жукова Т. В. Психотерапия в лечении больных легочными заболеваниями : Дисс. канд. мед. наук / Т. В. Жукова – М. : Белорусский государственный медицинский университет, 2004. – 179 с.
110. Жукова Т. В. Эмоционально-личностные характеристики больных хронической обструктивной болезнью легких / Т. В. Жукова // Белорусский медицинский журнал. – 2003. – Т. 4, № 6.
111. Забродський М. М. Педагогічна психологія : Курс лекцій / М. М. Забродський – К. : МАУП, 2000. – 189 с.
112. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. – К. : Форум, 2000. – 543 с.
113. Загальна та медична психологія (практикум) / Під ред. професора І. Д. Спіріної, професора І. С. Вітенко – Д. : АРТпрес, 2002. – 175 с.
114. Зайцев В. П. Психологические причины болезни / В. П. Зайцев // Психологический журнал. – 1981. – № 3 – С. 118 – 123.
115. Зигер В. Керувати без конфліктів / В. Зигер, Л. Ланг – М., 1990 – 285 с.
116. Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Українського державного НДІ Медико-соціальних проблем інвалідності / За редакцією А. В. Іпатова. – Д.: Пороги, 2005. – 280 с.
117. Измеров Н. Ф. Концепция церебральных механизмов долговременной адаптации к неблагоприятнымфакторам окружающей среды в свете научного наследия И. М. Сеченова / Н. Ф. Измеров, Т. Д. Липенецкая, В. В. Матюхин // Медицина труда и промышленная экология. – 2005. – №2. – С. 1 – 6.
118. Іщук О. В. Екологічна толерантність Tritikum aestivum L. в агрофітоценозах Полісся : автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.16 / Оксана Василівна Іщук / Державний агроекологічний ун-т. – Житомир, 2007. – 21 с.
119. Кабанов М. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике / М. М. Кабанов, А. Е. Личко, В. М. Смирнов – Л. : Медицина, 1983. – 312 с.
120. Кабанов М. М. Реабилитация психически больных / М. М. Кабанов. – Л. : Медицина, 1985. – 216 с.
121. Казакова С. Е. Особенности реакций дезадаптации пострадавших в аварии шахтеров / С.Е. Казакова, А.А. Токман // Український вісник психоневрології – 2005. – Т. 13, № 1. – С. 61 – 63.
122. Казанкова В. Г. Метод незаконченных предложений при изучении отношений личности / В. Г. Казанкова // Вопр. психологии – 1989. – № 3.
123. Калинин A. B. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / А. В. Калинин // Тер. Архив – 1996 – № 8.– С. 16 – 20.
124. Клименко В. В. Психологические тесты таланта / В. В. Клименко – Х. : Фолио, 1996. – 142 с.
125. Каплан Г. И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. – Т. 1. / Пер. с англ. – М. : Медицина, 1994. – 672 с.
126. Каплан Г. И. Клиническая психиатрия / Г. И. Каплан, Б. Дж. Сэдок В 2 т. Т. 2. Пер. с англ. – М. : Медицина, 1998. – 528 с.
127. Капустина А. Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла / А. Н. Капустина. – СПб., 2001. – 112 с.
128. Караулов A. B. Эффективность иммунотерапии с использованием ИРС 19 у больных хроническим бронхитом / A. B. Караулов, Д. В.Кокушков // Атмосфера. Пульмонология и аллергология . – 2005. – № 3, 2005. – С. 61–63.
129. Карвасарский Б. Д. Неврозы / Б. Д. Карвасарский – М. : Медицина, 1990. - 576 с.
130. Карвасарский Б. Д. Психотерапия / Б. Д. Карвасарский – М., 2002.
131. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология / Б. Д. Карвасарский. – Л. : Медицина, 1982. – 272 с.
132. Карвасарский Б. Д. Психотерапия / Б. Д. Карвасарский. – М. : Питер, 2002. – 379 с.
133. Карвасарский Б. Д. Психотерапия при психосоматических заболевания / Б. Д. Карвасарский, Ю. М. Губачев // В кн. : Психосоматическая зависимость – С. : Медицина и физкультура, 1981. – С. 166 – 180.
134. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов / А. Карелин. – М. : Аргумент, 2007. – 416 с.
135. Карпов Ю. А. Особенности лечения артериальной гипертонии при хронических обструктивных заболеваниях легких / Ю. А. Карпов, Е. В. Сорокин // РМЖ. – 2003. – Т. 19. – С. 1048 – 1051.
136. Кеттелл Р. Е. Руководство по работе с 16–ти факторным опросником / Р. Е. Кеттелл, Г. У. Эбер, Н. М. Тицуска. – Л., 1970. – 220 с.
137. Кириллов М. М. Психологическая диагностика и реабилитация больных с заболеваниями легких : Учебно-методические рекомендации / М. М. Кириллов, М. М. Орлова – С., 1984. – 96 с.
138. Класифікація психічних і поведінкових розладів : Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2–е вид. – К. : Сфера, 2005. – 308 с.
139. Клименко В. В. Психологические тесты таланта / В. В. Клименко – Х. : Фолио, 1996. – 142 с.
140. Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. – СПб. : Питер, 2007. – 1312 с.
141. Клиническая психология : Учебник. 2–е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб. : Питер, 2008. – 960 с.
142. Клиническая психотерапия в общей врачебной практике / Под ред. Н. Г. Незнанова, Б. Д. Карвасарского. – СПб. : Питер, 2008. – 528 с.
143. Клиническое руководство по психическим расстройствам / Под ред. Д. Барлоу. 3–е изд. – СПб. : Питер, 2008. – 912 с.
144. Клячкин Л. М. Физиотерапия : Учебник. – 2 – е изд., перераб. и доп. / Л. М. Клячкин, М. Н. Виноградова – М. : Медицина, 1995. – 240 с.
145. Клячкина И. Л. Муколитические препараты при продуктивном кашле у больных хронической обструктивной болезнью легких / И. Л. Клячкина // Consilium Medicum. – 2007. – Т. 9. – № 3.
146. Кожина А. М. Возможности достижения стойкой ремиссии при лечении тревожно-депрессивных расстройств, коморбидных психосоматическим заболеваниям / А. М. Кожина, В. И. Коростий // Український вісник психоневрології. – 2011. – Т. 19, Вип. 3 (68). – С. 42 – 45.
147. Кожина А. М. Новые возможности в терапии тревожных расстройств / А. М. Кожина, Л. М. Гайчук // Експериментальна і клінічна медицина. – 2011. – № 1 (50). – С. 139 – 142.
148. Кожина Г. М. Психодіагностичні особливості когнітивних розладів серед хворих працездатного віку із соматичними захворюваннями / Г. М. Кожина, В. І. Коростій, В. Б. Михайлов, О. Л. Товажнянська, І. А. Григорова, Ю. К. Резуненко, Г. В. Паровина // Мед. психология: Научно–практический журнал. – 2012. – Т. 7, № 4. – С. 68 – 74.
149. Козлов Р. С. Антимикробная резистентность Streptococcuspneumonia в России : результаты проспективного многоцентрового исследования (фаза А проекта ПеГАС –1 ) / P. C. Козлов // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. – 2002. – № 3. – С. 267 – 277.
150. Кокосов А. Н. Хронический бронхит и обструктивная болезнь легких / Под ред. А. Н. Кокосова. – СПб. : Лань, 2002. – 288 с.
151. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики : 4–е межд. изд. / Р. Комер. – СПб. : Прайм–ЕВРОЗНАК ; М. : ОЛМА–ПРЕСС, 2005. – 640 с.
152. Конфлікт зі знаком «плюс» // Бізнес №3, 4. – 1994. – С. 4.
153. Коркина М.В. Психиатрия: Учебник / М. В. Коркина, Н. Д. Лакосина, А. Е. Личко – М. : Медицина, 1995. – 608 с.
154. Коростій В. І. Система лікування і психотерапевтичної реабілітації пацієнтів молодого віку із психосоматичною патологією / В. І. Коростій // Експерим. і клініч. медицина – 2011. – № 2. – С. 134 – 139.
155. Костикова В. В. Психологический анализ жалоб больных в сопоставлении с объективными клиническими и экспериментально–психологичес–кими данными (о так называемой «внутренней картине болезни») / В. В. Костикова // Вопросы экспериментальной патопсихологии. – М., 1965. – С. 87 – 96.
156. Костюнина З. Г. Вопросы клинической психиатрии / З. Г. Костюнина // Тезисы докладов научно–практической конференции. – К., 1985. – С. 53 – 57.
157. Костюк І. Ф. Професійні хвороби: підручник / І. Ф. Костюк, В. А. Капустник – К. : Здоров’я, 2003. – 636 с.
158. Красик Е. Д. Формы и методы реабилитации психически больных (Из опыта работы Томской областной психиатрической больницы) /
159. Е. Д. Красик, Н. А. Демидов, А. И. Потапов, А. Л. Шмилович, М. И. Петров. – Томск : Издательство Томского университета, 1974. – 106 с.
160. Краткий психологический словарь / Сост. А. А. Карпенко, под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского – М. : Издательство политической литературы, 1985. – 431 с.
161. Кривенко, JI. H. Евченко, С. А. Субботин // Вестн. новых мед. технологий. – 2001. – №4 .– С. 7 – 10.
162. Кришталь В. В. Роль и место медицинской психологии в системе медицинской помощи населению / В. В. Кришталь, Б. В. Михайлов, Н. А. Марута, Л. Ф. Шестопалова // Медицинская психология. – 2006. – Т. 1. – № 1. – С. 3 – 6.
163. Крылов A. A. Опыт применения Фрайбургского личностного опросника в диагностике психических состояний / A. A. Крылов, JI. B. Куликов // Теоретические и прикладные вопросы психологии. – Вып. 2. – 1995. – С. 5 – 12.
164. Кулаков Ю. А. Вегетативные и эмоциональные нарушения при хроническом обструктивном бронхите / Ю. А. Кулаков // Тер. архив. – 1985. – Т. 57, № 3. – С. 22 – 25.
165. Кулаков Ю. А. О факторах риска при хроническом бронхите, обусловленных влиянием вегето-сосудистой дистонии / Ю. А. Кулаков // Факторы риска при неврологических и пограничных заболеваниях. – 1987. – № 2. – С. 51 –54.
166. Кундієв Ю.І. Пневмоконіоз: епідеміологія, рання діагностика, профілактика / Ю. І. Кундієв, А. В. Басанець. – К. : ВД «Авіцена», 2012. – 192 с.
167. Куприянов С. Ю. Семейная психотерапия больных бронхиальной астмой / С