МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

brief description

ЗМІСТ
Вступ............................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ........................ 17
1.1. Теоретичні аспекти управління економічним розвитком регіону................................................................... 17
1.2. Поняття управлінської категорії „регіон” і його типи в умовах трансформації структури господарства України....
1.3. Методологія інформаційно-аналітичної бази регіонального управління...................................................... 62
Висновки до розділу 1............................................................ 78
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ВИМІРУ ТА ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.......... 82
2.1. Методи системного аналізу вивчення рівнів та факторів економічного розвитку регіонів............................................ 82
2.1.1. Теоретичні основи системного аналізу регіонального економічного розвитку........................................................... 82
2.1.2. Статистичні методи оцінки ефективності і рівня регіонального економічного розвитку.................................. 87
2.1.3. Індексний метод аналізу рівня регіонального економічного розвитку........................................................... 100
2.1.4. Факторний аналіз у дослідженні рівня економічного розвитку................................................................................... 108
2.1.5. Моделі оцінки стійкого економічного розвитку в регіональних дослідженнях................................................... 131
2.1.6. Метод економічного районування території країни........... 139
2.1.7. Метод типології і класифікації.............................................. 145
2.1.8. Балансовий метод................................................................... 147
2.2. Методи оцінки економічного потенціалу регіону на мікрорівні (району, малих міст, селищних рад).................. 149
2.3. Методи прогнозування економічного розвитку регіону..................................................................................... 161
Висновки до розділу 2........................................................... 169
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ФАКТОРІВ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ............................................. 175
3.1. Розвиток малого бізнесу та підприємництва....................... 175
3.2. Регіональний аспект розвитку промисловості.................... 207
3.3. Сучасний стан та перспективи розвитку агросектору........ 222
3.4. Неоднорідність інвестиційного простору України та його привабливість.......................................................................... 239
3.4. Оцінка сучасних тенденцій інноваційного розвитку......... 262
Висновки до розділу 3........................................................... 275
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ.. 280
4.1. Регіональні особливості становлення і розвитку ринку праці України......................................................................... 280
4.2. Зайнятість і ринок праці: проблеми та обмеження.............. 298
4.3. Методичні аспекти дослідження попиту на працю з урахуванням реальних витрат робочого часу..................... 314
Висновки до розділу 4............................................................ 328
РОЗДІЛ 5. ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ............................................. 331
5.1. Суть та принципи побудови інтегральних показників економічного розвитку регіонів........................................... 331
5.2. Методика розрахунку інтегрального індексу економічного розвитку регіону............................................. 336
5.3. Оцінка економічного розвитку регіону за допомогою інтегральних індексів............................................................
342
5.3.1. Інтегральна оцінка розвитку підприємництва регіону........ 342
5.3.2. Інтегральна оцінка розвитку промисловості регіону.......... 343
5.3.3. Інтегральна оцінка розвитку агросектору регіону.............. 352
5.3.4. Інтегральна оцінка інвестиційних переваг регіону............. 358
5.3.5. Інтегральна оцінка інноваційного розвитку регіону........... 363
5.3.6. Інтегральна оцінка розвитку ринку праці............................ 366
5.3.7. Інтегральна оцінка економічного розвитку регіону.......... 371
Висновки до розділу 5........................................................... 380
ВИСНОВКИ................................................................................................... 382
ДОДАТКИ...................................................................................................... 386
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 454

ВСТУП
Актуальність теми. В сучасних умовах трансформації України вдосконалення механізмів управління економічною діяльністю регіону набуває особливого значення. Це, зокрема зумовлено тим, що як в умовах економіки перехідного періоду, так і в умовах ринкової економіки, коли продовжують відбуватись процеси реформування всіх сфер національної економіки, основний тягар реформ переміщується на регіональний рівень. Які регіони сьогодні є проблемними, а які, навпаки, є лідерами з точки зору економічного розвитку? В яких спостерігається розвиток підприємницької діяльності, в яких ні? В яких регіонах високий розвиток промисловості чи агросектору економіки, в яких він дуже низький? Де найближчим часом буде мати місце сприятливе інвестиційне і інноваційне середовище? В яких регіонах найбільш вірогідне загострення проблем на ринку праці і виникнення різних соціальних конфліктів? Без відповіді на всі ці питання неможливо розробити ні державну регіональну політику соціально-економічного розвитку, ні економічну стратегію окремих підприємств - суб’єктів підприємницької діяльності. Але для того, щоб розробити ефективну національну і регіональну концепцію економічного розвитку, точно визначити депресивні території, котрі вимагають пріоритетної державної підтримки, необхідно здійснити оцінку рівня економічного розвитку кожного регіону, а також провести кількісний і якісний аналіз факторів, що його формують. Серед шляхів вирішення цих складних завдань важливе місце належить розробці і впровадженню методів оцінки рівня економічного розвитку регіону, які дозволять надати методику статистичного забезпечення бази даних, методи та методику оцінки економічних показників, що впливають на рівень розвитку регіону, моделі та інструменти управління економічним розвитком регіону.
Важливу роль в галузі обґрунтування та методичних підходів оцінки економічного розвитку регіонів відіграють праці таких вчених і практиків України та країн СНД, як: Б. Адамова, С. Айвазяна, О. Амоши, В. Артеменко, Г. Балабанова, І. Бондаря, Б. Буркинського, В. Василенко, В. Геєця, О. Гранберга, З. Герасимчук, М. Долішнього, Б. Данилишина, С. Дорогунцова, Ю. Донченко, С. Захаріна, Є. Захарова, А. Єріної, О. Євченко, М. Каришева, Т. Клебанової, Л. Кузьменко, Е. Лібанової, В. Максимова, О. Осауленко, Я. Побурко, В. Симоненко, Л. Федулової, С. Харічкова, Л. Чернюк, М. Чумаченко, В. Швець, а також іноземних вчених та практиків: П. Благу, Д. Вульфа, Я. Гаєка, К. Іберли, У. Ізарда, М. Портера, В. Плюти, Г. Хармана, З. Хельвига, Т. Хеттсманпергера, М. Холлендера та ін. Сучасний розвиток теорії і практики аналізу життєдіяльності окремих регіонів також базується на Угоді про створення Європейського Союзу в Маастрихті у 1992 р., методичних рекомендаціях Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України.
В науковій літературі останніх років можна зустріти найрізноманітніші думки з приводу оцінки соціально-економічного розвитку регіону, проте методологічні положення даної проблеми в умовах трансформаційного періоду пропрацьовано недостатньо, тому що чітко не визначено, що мають показати управлінцям результати дослідження за цими методиками, оскільки останні дають змогу визначити рейтинг регіонів, який характеризує зростання (тоді дійсно правомірним є його вимірювання щоквартально або щомісячно), а не соціально-економічний розвиток (коли доцільніше використовувати щорічний термін). Недоліком цих розробок також є і те, що вони носять оглядовий характер динаміки соціально-економічних показників розвитку регіону, не дають рекомендацій щодо використання їх в практичній діяльності, містять дуже великий перелік показників, і, головне, вони не дозволяють виявити закономірності щодо обґрунтування інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіону і використання його при прийнятті управлінських рішень щодо стимулювання соціально-економічного розвитку держави та регіонів і в міжрегіональних співставленнях при удосконаленні механізмів подолання соціально-економічної диференціації регіонів і депресивності просторового розвитку.
Дискусійність проблеми, об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень методологічного характеру та прикладних розробок із проблематики менеджменту регіонального економічного розвитку і організаційно-економічних механізмів регулювання управлінської діяльності в сучасних умовах трансформації України з метою забезпечення ефективного державного управління регіональним економічним розвитком України підтверджують актуальність обраної теми, її мету, завдання та структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження було виконано відповідно до планів науково-дослідницьких робіт Одеського державного економічного університету (ОДЕУ), а саме таких досліджень, як: „Статистичний аналіз та прогнозування соціально-економічних процесів в регіоні” (номер державної реєстрації 0103U007717), „Економічні індекси розвитку регіону” (номер державної реєстрації 120/2004), „Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень в регіональному народногосподарському комплексі” (номер державної реєстрації 0104U005273), “Розробка концепції управління розвитком людських ресурсів в Україні” (номер державної реєстрації 0105U008969). Також робота виконувалась відповідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри економічної і фінансової політики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ОРІДУ НАДУ), а саме таких тем, як: „Приоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (номер державної реєстрації 0101U006947), „Підвищення ефективності управління у сфері місцевого та регіонального самоврядування в контексті запровадження адміністративно-територіальної реформи в діяльності Одеської обласної ради” (номер державної реєстрації 0107U001924).
За науковими темами, що здійснювались у рамках ОДЕУ, особисто автором досліджено методи оцінки ефекту та ефективності господарської діяльності регіону; структурні зрушення національної економіки; запропоновано методику інтегральної оцінки регіонального розвитку підприємництва, промисловості, інвестиційної привабливості, ринку праці, економічного розвитку регіону; систему показників для оцінки економічного розвитку регіону у розрізі шести блоків, що характеризують різні аспекти життєдіяльності регіону; розроблено методичне забезпечення та рекомендації щодо проведення комплексного аналізу малого та середнього бізнесу, ринку праці на регіональному рівні. Проведено комплексне оцінювання рівня розвитку підприємництва, промисловості, інвестиційних переваг, інноваційного розвитку та ринку праці на регіональному рівні за допомогою інтегральних індексів. За науковими темами, що здійснювались у рамках ОРІДУ НАДУ при Президентові України, особисто автором було розглянуто етапи становлення державної регіональної економічної політики, її теоретичну основу. Проаналізовано існуючі теорії регіонального зростання, виявлено їх позитивні та негативні сторони. Розроблено та обґрунтовано концепцію синтезу механізмів управління економічним розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу, надано авторське бачення теоретико-методологічних підходів та прикладних розробок щодо оцінювання економічного розвитку регіону і ролі держави при цьому, а також економічного потенціалу територіальної громади, системи показників для рейтингової оцінки економічного потенціалу територіальних громад; розроблено методичне забезпечення та рекомендації щодо проведення комплексного аналізу економічної діяльності регіону на основі факторного моделювання показників розвитку регіонів, чинників формування регіональних рівнів продуктивності праці, регіонального аналізу ефективності використання основних засобів та інвестицій за допомогою прийому ланцюгових підстановок.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад вимірювання регіонального економічного розвитку та обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення інформаційного забезпечення управління економічним розвитком на регіональному рівні.
Для досягнення визначеної мети у дисертації поставлено і вирішено такі завдання:
обґрунтувати та розробити систему оцінки і економічний механізм управління розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу;
узагальнити та удосконалити понятійний апарат щодо визначення категорії „регіон”;
обґрунтувати принципи класифікації регіонів України за ознаками, що враховують структурні зрушення національної економіки України в сучасних умовах господарювання і виділяють типи опорних мезорегіонів, які важливі для функціонування макрорегіону;
дослідити міжнародні класифікації соціально-економічного розвитку згідно з методологією Європейської регіональної політики і можливість їх застосування в аналітиці України;
дослідити сучасний стан та перспективи розвитку інформаційно-аналітичної бази регіонального управління економічним розвитком;
виявити спільні риси та суттєві відмінності в сучасних методах та методиках оцінки регіонального економічного розвитку, обґрунтувати можливості і доцільність їх використання;
обґрунтувати необхідність застосування узагальнюючих статистичних показників для кількісної оцінки регіонального економічного розвитку;
виявити напрями впливу новітніх регіональних і глобальних чинників на регіональний економічний розвиток та розробити заходи щодо їх удосконалення;
виявити та дослідити особливості методик побудови узагальнюючих статистичних показників, пов’язані з оцінкою регіонального економічного розвитку;
розробити модель процесу рефлексивного управління економічним розвитком регіону;
обґрунтувати доцільність удосконалення рейтингової оцінки економічного розвитку регіонів;
визначити критерії структуроутворюючих чинників економічного розвитку регіону і розробити методику інтегральної оцінки регіонального економічного розвитку регіону, яка б дозволила оцінити вплив ринкових перетворень на структуру національної економіки і ефективність втручання держави в господарську діяльність регіону; інформаційну базу даних і визначити сфери її використання;
провести оцінку розвитку підприємництва, промисловості, агросектору, інвестиційної привабливості, інноваційного розвитку, ринку праці та економічного розвитку регіону за допомогою інтегральних індексів і розробити пропозиції щодо їх удосконалення;
провести оцінку економічного розвитку регіону за допомогою інтегральних індексів і розробити інструментарій щодо управління ним.
Об’єктом дослідження є процеси оцінки регіонального економічного розвитку в умовах ринкових трансформацій в Україні.
Предмет дослідження – методологія формування інструментарію оцінки економічного розвитку регіону як підґрунтя для прийняття управлінських рішень.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії, економічної кібернетики, теорії систем, організаційного розвитку, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем оцінки регіонального економічного розвитку, законодавчі та нормативно-правові документи. Методологічним підґрунтям дослідження є сукупність методів пізнання: узагальнення, перехресні порівняння, індукції і дедукції. Історико-логічний і ретроспективний методи використовувались для виявлення особливостей розвитку досліджень з методологічних аспектів управління економічним розвитком регіону; методи системного аналізу, а саме: індексний, балансовий, економічного районування території країни, типології і класифікації, факторного аналізу - для оцінки рівнів та чинників регіонального економічного розвитку та розробки системи підтримки прийняття рішень при їх управлінні; статистичні методи: масового спостереження, зведення і групування, абсолютних і відносних величин, середніх величин та показників варіації, показників ряду динаміки, індексний метод, кореляційно-регресійний метод – для діагностики факторів економічного розвитку регіону; рейтинговий метод - для оцінки економічного розвитку регіону за допомогою інтегральних індексів, а також факторів, що його формують. Дослідження змін у рівні економічного розвитку регіону базувалось на комбінаторному поєднанні теоретичного і емпіричного методів пізнання та моделюванні статистичних оцінок – рейтингів. Інформаційною базою дослідження є статистичні дані за регіонами за 1998-2006 рр.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що їхня сукупність являє собою нове рішення в розробці концепції синтезу механізмів управління економічним розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу, на основі якої було розроблено та реалізовано на практиці методику проведення інтегральної оцінки регіонального економічного розвитку на базі структуроутворюючих чинників, сучасних інформаційних технологій та економіко–математичних методів і яка дозволяє здійснювати інтеграцію моделей і аналітичних методів із стандартним доступом до даних, пристосовуватись до змін середовища, надавати допомогу в процесі прийняття обґрунтованих рішень, застосованих на детальному аналізі динаміки розвитку показників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, що впливають на економічний розвиток регіону, вдосконалити процес формування стратегії і програм соціально-економічного розвитку регіону або району.
Одержані наукові результати в сукупності вирішують важливу науково-практичну проблему обґрунтування теоретико-методичних засад оцінки регіонального економічного розвитку щодо удосконалення інформаційного забезпечення управління економічним розвитком на регіональному рівні. В дисертаційному дослідженні сформульовано такі, найбільш значимі наукові результати, які виносяться на захист:
Вперше:
● розроблено та обґрунтовано концепцію синтезу механізмів управління економічним розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу, що полягає у виділенні трьох режимів існування регіону як соціо-економічної системи: функціонування, вдосконалення та розвитку, який передбачає розробку ефективного теоретичного інструментарію побудови механізмів та систем управління економічним розвитком регіону із застосуванням ієрархічної системи вдосконалення процесів управління;
● обґрунтовано необхідність застосування при розробці стратегій і програм соціально-економічного розвитку регіонів їх класифікацій на принципі цільового підходу відповідно до існуючого економічного потенціалу за допомогою методів системної динаміки й сценарного підходу за такими ознаками, як: територіально-галузева структура валової доданої вартості; територіально-галузеві співвідношення; рівнями індустріалізації, промислового виробництва та його економічної ефективності;
● для оцінки регіонального економічного розвитку регіону запропоновано використання інтегральної оцінки економічного розвитку регіону, побудованої за принципом структуроутворюючих факторів в ринкових умовах господарювання;
● запропоновано здійснювати оцінку регіонального економічного зростання за допомогою методики пофакторного аналізу валового внутрішнього продукту (ВВП) в основних цінах або суми валової доданої вартості (ВДВ) на мезо- чи макрорівнях України за допомогою методу різницевого розкладання за факторами результативного показника;
● розроблено модель процесу управління економічним розвитком регіону на принципах рефлексивного та системно-діяльністного підходів, а саме: модель „поляризованого” розвитку регіону, яка має прийти на заміну політики загального вирівнювання, де точками зростання мають стати не тільки міста обласного підпорядкування, але й районні центри, та міста, що претендують на роль міст – „регіональних лідерів”;
Удосконалено:
● понятійний апарат - регіон як дефініція управлінської категорії, автором запропоновано розглядати регіон не як окрему одиницю адміністративно-територіального устрою, а як деяку просторову локалізацію процесів господарювання, яка безпосередньо підпорядкована центральному рівню влади країни і де є виборний орган;
● методику дослідження структурних зрушень у обсязі валового внутрішнього продукту за допомогою індексного методу;
● методичні підходи щодо комплексного аналізу структуроутворюючих чинників економічного розвитку регіону відповідно до удосконаленої сутності категорії „Регіон” та поведінки центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу з метою виявлення напрямів впливу новітніх регіональних і глобальних чинників на його рівень;
● систему показників економічного потенціалу окремо для малого міста, селища і селищної ради на принципах сценарного підходу.
Дістало подальшого розвитку:
● визначення характеру і типу моделі взаємовідносин між загальнодержавними і регіональними органами управління в процесі проведення державної регіональної політики в сучасних умовах згідно з теоретико-методологічними підходами до вдосконалення механізму регіонального менеджменту, що дозволило визначити форму організаційного, фінансового і правового забезпечення, а також методи реалізації державної політики;
● сутність таких термінів як „економічне зростання” та „економічний розвиток”; автором запропоновано доповнити їх понятійний апарат на підставі сценарного і динамічного підходів у межах регіональних теорій та практичної реалізації заходів регіональної політики, а саме: розглядати „економічне зростання” як збільшення значень кількісних показників за певний період часу у відносному вираженні, тобто як динаміку соціально-економічних показників, а „економічний розвиток” як процес не лише збільшення кількісних показників, а й якісних перетворень у самій системі, тобто такий, який дозволяє задовольнити зростаючі потреби індивідів у максимізації власної корисності (якісні перетворення розуміються як зміна структури економічної системи, приріст корисних властивостей продукції, що виробляється, та послуг, які надаються, на території регіону шляхом розвитку та впровадження у ринок продуктів науково-технічного прогресу), а не ототожнювати ці терміни.
● класифікація факторів-аргументів, що характеризують рівень економічного розвитку на принципах Марксової теорії чинників виробництва на базі системно-діяльністного підходу за такими ознаками, як: соціально-економічна, техніко-організаційна, демографічна, природна, структурна;
● визначення та обгрунтування пріоритетних напрямків регіональної політики України згідно з основною метою сучасної державної регіональної політики та сутністю моделі „поляризованого” економічного розвитку регіону, означивши їх мету та інструментарій;
● обґрунтування доцільності використання певних методів і моделей оцінки економічного розвитку регіону згідно з принципами сценарного і системно-діяльністного підходів.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що методологічні положення, запропоновані в дисертації, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій, які реалізуються в органах регіонального управління.
Практичне впровадження результатів дисертаційної роботи підтверджено відповідними документами Головного управління статистики України в Одеській області (довідка про використання науково-методичних розробок № 21-02/28 від 09 жовтня 2007р.), Головного економічного управління Одеської обласної державної адміністрації (довідка про використання № 19-9/3302 від 21 листопада 2007р.), Одеської обласної ради (довідка про використання № Р-29-874 від 8 січня 2008 р. і акт про впровадження 8 січня 2008р.), Ради міністрів АР Крим (довідка про застосування результатів дисертаційних досліджень і акт про впровадження № 22-8/2394 від 12 січня 2006 р.).
Теоретичні розробки і практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Одеського державного економічного університету (довідка № 01-18/328 від 10 вересня 2007р.) та Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 01-12-11 від 10 січня 2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати і висновки дисертаційного дослідження є підсумком особистих досліджень автора щодо методології оцінки регіонального економічного розвитку. Авторові належать наукові ідеї, обґрунтування цілей, завдань і вибір методів дослідження, теоретичні і методологічні розробки, методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення інформаційного забезпечення управління економічним розвитком на регіональному рівні. Всі результати дослідження отримані автором самостійно. Внесок автора у колективно опублікованих працях відображений в списку публікацій. В даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні методологічні положення та практичні результати дослідження обговорені та апробовані у виступах дисертанта протягом 2002-2007рр. на 21-й міжнародно-практичній конференції, симпозіумах і конгресах, 4-х всеукраїнських науково-практичних конференціях, 17-и науково-практичних конференціях, у тому числі: на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” в м. Полтава, РВВ ПУСКУ, 12-14 травня 2004р.; на Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку” в м. Одеса, ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 18 жовтня 2005р.; на Міжнародній науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” у Львові, ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, 20 січня 2006р.; на УІ Міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” в м. Харків, ХарРІ НАДУ при Президентові України, 23 лютого 2006р.; на Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” в м. Донецьк, Донецький національний університет, 26-27 квітня 2006р.; на ХУ Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” в м. Чернівці, 11-12 травня 2006р.; на П Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати” в м. Донецьк, Донецький державний університет управління, 20-21 квітня 2007 р.; на Ш Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” в м. Київ, КНЕУ, 17-18 травня 2007р.; на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні” в м. Одеса, смт. „Чабанка”, 16-17 травня 2007р.; на Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” в м. Одеса, ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 31 жовтня 2007р.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 52-х наукових працях, у тому числі в монографії, 5-ти брошурах, 12-ти статтях у наукових журналах (11 статей – без співавторів), 19-ти - у збірниках наукових праць (18 статей – без співавторів), 15-ти – у матеріалах конференцій (7 статей – без співавторів). Загальний обсяг публікацій 51,3 др. арк., з яких автору належить 44,7 др. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в системному дослідженні теоретико-методологічних основ оцінювання економічного розвитку регіону. Дана робота присвячена розробці теоретико-методичних засад вимірювання регіонального економічного розвитку та обґрунтуванні науково-методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення інформаційного забезпечення управління економічним розвитком на регіональному рівні.
Наукове і практичне значення мають такі аспекти розв’язання проблеми:
1. Теоретико-методологічний аспект дослідження включає концептуальні засади формування теоретико-методологічних підходів щодо вдосконалення механізму регіонального менеджменту, які кореспондують з теоріями регіонального розвитку, сучасними задачами державної регіональної політики, існуючою нормативно-законодавчою і інформаційною базами регіонального аспекту соціально-економічного розвитку, поведінкою трьох основних груп „гравців” в регіонах (центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу), проблемами інформаційного забезпечення регіонального розвитку; знайшли відображення в розробленні і обґрунтуванні теоретичного підґрунтя якісно-нової ідеології регіонального економічного розвитку; науковому обґрунтуванні і розробці системи оцінки і економічного механізму управління розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу; удосконаленні понятійного апарату – регіон як управлінської категорії, а саме: регіон – це не окрема одиниця адміністративно-територіального устрою, а деяка просторова локалізація процесів господарювання, яка безпосередньо підпорядкована центральному рівню влади країни і де є виборний орган; обґрунтуванні необхідності застосування при розробці стратегій і програм соціально-економічного розвитку регіонів їх класифікацій на принципі цільового підходу відповідно до існуючого економічного потенціалу за допомогою методів системної динаміки й сценарного підходу за такими ознаками, як: територіально-галузева структура валової доданої вартості, територіально-галузеві співвідношення, рівнями індустріалізації, промислового виробництва та його економічної ефективності; теоретико-організаційних засадах моделі процесу управління економічним розвитком регіону на принципах рефлексивного та системно-діяльністного підходів; визначенні характеру і типу моделі взаємовідносин між загальнодержавними і регіональними органами управління в процесі проведення державної регіональної політики в сучасних умовах згідно з теоретико-методологічними підходами до вдосконалення механізму регіонального менеджменту, що дозволило визначити форму організаційного, фінансового і правового забезпечення, а також методи реалізації державної політики; на підставі сценарного і динамічного підходів у межах регіональних теорій та практичної реалізації заходів регіональної політики запропоновано розглядати „економічне зростання” як збільшення значень кількісних показників за певний період часу у відносному вираженні, тобто як динаміку соціально-економічних показників, а „економічний розвиток” як процес не лише збільшення кількісних показників, а й якісних перетворень у самій системі, тобто такий, який дозволяє задовольнити зростаючі потреби індивідів у максимізації власної корисності (якісні перетворення розуміються як зміна структури економічної системи, приріст корисних властивостей продукції, що виготовляється, та послуг, які надаються, на території регіону шляхом розвитку та впровадження у ринок продуктів науково-технічного прогресу), а не ототожнювати ці терміни; теоретико-організаційних засадах моделі „поляризованого” розвитку регіону, яка повинна прийти на заміну політики загального вирівнювання і де точками зростання стануть не тільки міста обласного підпорядкування, але й районні центри та міста, що претендують на роль міст – „регіональних лідерів”; визначенні пріоритетних напрямків регіональної політики України та її інструментарію.
2. Методичний аспект дослідження містить дослідження методів та моделей оцінки економічного розвитку регіону, методику пофакторного аналізу валового внутрішнього продукту (ВВП) в основних цінах на мезо- чи макрорівнях України за допомогою різницевого розкладання за факторами результативного показника, розробку методичного і програмного забезпечення інтегральної оцінки економічного розвитку регіону за принципом структуроутворюючих факторів в ринкових умовах господарювання на мові Excel VBA (Visual Basic for Application), систему показників для оцінки економічного розвитку регіону у розрізі шести блоків, що характеризують різні аспекти життєдіяльності регіону згідно з парадигмами „регіон-ринок” і „регіон-соціум”, розробку системи показників економічного потенціалу територіальної громади на принципах сценарного підходу, удосконалення методики дослідження структурних зрушень у обсязі ВВП за допомогою індексного методу та методичних підходів щодо комплексного аналізу структуроутворюючих факторів економічного розвитку відповідно до удосконаленої сутності категорії „регіон” та поведінки центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу з метою виявлення напрямів впливу новітніх регіональних і глобальних чинників на його рівень.
3. Прикладний аспект дослідження включає результати дослідження та пропозиції щодо методів оцінки ефекту та ефективності господарської діяльності регіону; структури і структурних зрушень ВВП України в основних цінах за видами економічної діяльності; пофакторного аналізу ВВП України в основних цінах за видами економічної діяльності за рахунок динаміки таких чинників, як: фондовіддача, фондоозброєність праці, середньорічна кількість найманих працівників, питома вага ВДВ у загальному випуску продукції; динаміки індексу цінового випередження та індексу обсягу продукції промисловості України; комплексного аналізу розвитку малого бізнесу і підприємництва, - промисловості, - агросектору, - ринку праці, інвестиційних переваг і інноваційного розвитку в регіональному аспекті; визначення позитивних і негативних тенденцій розвитку чинників економічного розвитку регіону та розробку пропозицій і механізмів підвищення їх рівня; оцінювання розвитку підприємництва, промисловості, агросектору, ринку праці, інвестиційної привабливості, інноваційного розвитку, економічного розвитку регіонів України за допомогою інтегральних індексів, їх групування за такими рівнями, як: дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий; комбінаційних групувань регіонів України за зведеним інтегральним індексом економічного розвитку та окремо за груповими інтегральними індексами розвитку підприємництва, промисловості, агросектору, ринку праці, інвестиційних переваг і інноваційного розвитку; - за частковими інтегральними індексами індустріалізації, промислового виробництва і економічної ефективності промисловості; - за частковими інтегральними індексами індустріалізації, промислового виробництва і ступеню та особливостей адаптації промислового виробництва до ринкових умов функціонування; - за частковими інтегральними індексами споживчого та кредитного ринків, а також інфраструктури ринків регіону; - за частковими інтегральними індексами інноваційного потенціалу, інноваційного виробництва і впровадження інноваційних розробок у промисловість регіону; - за частковими інтегральними індексами рівня зайнятості, освітнього потенціалу і ефективності діяльності державних служб зайнятості; - за середньорічною вартістю основних фондів та фондовіддачею у промисловості регіону; - за темпами зростання (зниження) валового регіонального продукту та кількості безробітних за методологією МОП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. – М.: Прогресс, 1966. – 656 с.
2. Оценка индустриальной развитости стран мира / А.И. Амоша, С.С. Аптекарь, М.М. Аль-Хазалех, Д.Ю. Череватский / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2006. – 32 с.
3. Балабанов Г.В., Вишневський В.В. Територіальний соціально-економічний моніторинг в Україні. – К.: Нора-друк, 2001. – 58 с.
4. Трансформація структури господарства України: Регіональний аспект
// За редакцією Г.В. Балабанова, В.П. Нагірної, О.М.Нижник. – К.: Міленіум, 2003. – 404 с.
5. Бандур С.І., Заєць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. – К.: РВПС України НАН України, ТОВ „Принт Експрес”, 2002. – 243 с.
6. Бандур С.І., Заєць Т.А., Онікієнко В.В., О.О. Кубинська, Ю.П. Туранський та ін. Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення / За ред. С.І. Бандура. – К.: РВПС України НАН України, 2001. - 250 с.
7. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) /НАН України, Інститут регіональних досліджень. Наук. ред. д.е.н., проф. П.Ю. Бєлєнький. – Львів, 2002.
– 308 с.
8. Бєлєнький П., Люткевич В. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій
// Регіональна економіка. - 2003. - № 2. – С. 43-54.
9. Буркинський Б.В., Харічков С.К. та ін. Політика мобілізації інтегрального ресурсу регіона. – Одеса: ІПРЕЕД НАНУ, 2003. – 640 с.
10. Буркинський Б.В. та ін. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015рр.) шляхом європейської інтеграції. – К.: ІПРЕЕД НАДУ, 2004. – 258 с.
11. Буркинський Б.В., Моліна О.В. Активізація інвестиційної діяльності в регіоні. – Одеса: ІПРЕЕД НАНУ, 2004. – 320 с.
12. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку.
/ За ред. Гейця В.М. – К.: Інститут економіки прогнозування: Фенікс, 2003. – 820 с.
13. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Методологія розрахунку індикатора соціально-економічного розвитку регіону // Регіональна економіка. Додаток „Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”. – 2001. - № 3-4. – С. 86-92.
14. Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічні аспекти: процеси, тенденції та розвиток. – Біла Церква, 2002. – 261 с.
15. Губенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. – 316 с.
16. Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, О.В. Горська та ін. Продуктивні сили України. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2000. – 480 с.
17. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Благосостояние наций: эволюция парадигмы развития: В 2-х кн. – Кн. 1: Эволюция экономических отношений. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – 250 с.
18. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку і трансформацій / Під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. - / РВПС України НАН України/. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2006. – 704 с.
19. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми регіонів: методологія і практика / За ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. - / РВПС України НАН України/. – Черкаси, 2006. – 315 с.
20. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Інвестиційна політика в Україні. - / РВПС України НАН України/. – Донецьк: Юго-Восток, 2006. – 346с.
21. Дєгтяр А.О., Амосов О.Ю., Мартиненко В.М. та ін. Механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону: Монографія / За заг. ред. А.О.Дєгтяря. – Х.: Вид-во ХарРІД НАДУ „Магістр”, 2006. – 300 с.
22. Долішній М., Злупко С. Львівська наукова школа економічної регіоналістики, її генеза, здобутки, проблеми і перспективи
// Регіональна економіка. – 1998. - № 2. – С. 30-44.
23. Долішній М. І., Злупко С.М. Основи регіоналізації: концептуальний підхід // Регіональна економіка. – 2003. - № 3. – С. 7-20.
24. Долішній М., Мошенець О. Ринкові механізми регіонального управління // Регіональна економіка. – 2001. - № 1. - С. 7-17.
25. Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Горбач Л.М. Екосередовище і сучасність. – Т. ІV: Стратегія регіонального розвитку й екосередовище. / РВПС України НАН України, Волинський національний університет ім. Лесі Українки/.– К.: Кондор, 2006. – 362 с.
26. Дорогунцов С.І., Ральчук А.Н. Хозяйствование – синергетический инвариант. – К.: Оріони, 2006. – 227 с.
27. Дорогунцов С.І., Ральчук А.Н. Управление техногенно-экологической безопасностью в контексте парадигмы устойчивого развития: концепция системно-динамического решения. – К.: Наукова думка, 2002. - 200 с.
28. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
29. Коломийчук В., Шевчук Л., Шульга С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону (на матеріалах Тернопільської області). – Львів-Тернопіль, 2002. – 271с.
30. Крайник О.П. Економічний розвиток регіону: Монографія / За ред. акад. НАН України М.І. Долішного. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – 294 с.
31. Регіональний економічний розвиток. Навч. посіб. / За редакцією О.П. Крайник. – Л.: Ліга-Прес, 2003. – 280 с.
32. Крючкова І. Структурні чинники розвитку економіки України. – К.: Наукова думка, 2004. – 320 с.
33. Кузьменко Л.М. Управление функционированием и развитием экономики региона: Монография /НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2004. – 284 с.
34. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій / За ред. Е.М. Лібанової / Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України/. – К., 2006. – 355 с.
35. Максимов В.В. Економічний потенціал регіону (аналіз, оцінка та використання): Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2002. – 360 с.
36. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. Монографія. – К.: В-во КВІЦ, 1999. – 462 с.
37. Онікієнко В.В., Ємельяненко Л.М., Терон І.В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України / За ред. В.В. Онікієнка. - /РВПС України НАН України/. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 480 с.
38. Онищенко В.А. Інвестиційна політика регіону. – Донецьк; ІЕПД НАН України, Юго-Восток, 2001. – 255 с.
39. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади. Навч. посіб. /За заг. ред. Н.Р. Нижник. – Львів: Вид-во Львівська політехніка, 2002. – 352 с.
40. Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. – 176 с.
41. Побурко Я.О. Основи організації регіональної статистики: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 196 с.
42. Побурко Я.О., Маяковський С.О., Павелко Р.В., Павлов В.І. Інтегральна оцінка та порівняння соціально-економічного стану регіонів // Регіони України. Економіко-статистичні порівняння. Додаток до журн. „Регіональна економіка”. – 2000. - № 4-5. – С. 85-90.
43. Побурко Я. О., Голуб Г.Г., Сарахман О.М. Комплексна оцінка потенціалу економічної ефективності господарської діяльності в районах і містах обласного значення (Львівська область) // Регіональна економіка. Додаток „Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”. – 2001. - № 3-4. – С. 2-8.
44. Побурко Я. О., Пушак Я. Інтегральні оцінювання результатів соціально-економічної діяльності регіону: методичний аспект // Регіональна економіка. – 2006. - № 3. – С. 66-73.
45. Приймак В.І. Трудовий потенціал і механізми його реалізації в регіоні.
– Львів: Вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 383 с.
46. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. /РВПС України НАН України/. – К.: Наукова думка, 1997. – 262 с.
47. Симоненко В.К. Украинское Причерноморье: потенциальные возможности и перспективы развития: Монография. – К.: Вища школа, 1996. – 242 с.
48. Симоненко В.К. Украину возродят регионы. – К.: Демократична Україна, 1995. – 130 с.
49. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / НАН України, Інститут економіки. /За ред. В. Стешенко. – Київ, 2001. – 560 с.
50. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навч. посіб.
– К.: Вид-во УАДУ, 1977. – 350 с.
51. Федулова Л., Хаустов В., Білич В. Порівняльна оцінка соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням ділової активності підприємництва // Економіст. – 2006. - № 2. – С. 82-85.
52. Чернюк Л.Г., Качала Т.М., Скічко О.І., А.Є Ходирєва. Банківська діяльність в контексті сталого просторового розвитку продуктивних сил України. - / РВПС України НАН України/. – Черкаси: Брама України, 2006. – 362 с.
53. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 р. ”Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 рр.”//Урядовий кур’єр. -2000. – 23 лют. – С. 5-12.
54. О.Г. Осауленко. Сучасний стан та перспективи розвитку регіональної статистики: Зб. матеріалів наукової конференції. – Київ: Держкомстат України, 2002. – 339 с.
55. Братута О. Реформування державної регіональної політики в Україні з урахуванням досвіду економічно розвинених країн // Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С. 57-65.
56. Уманець Т.В. Методологічні аспекти управління економічним розвитком регіону //Регіональна економіка. -2006. - № 1. – С. 22-35.
57. Уманець Т.В. Регіональний економічний розвиток України: теоретичні основи управління, інтегральна оцінка, діагностика. – Донецьк: „ВІК”, 2007. – 340 с.
58. Сапожников А., Смольников М., Васильев В. Буржуазная региональная теория и государственно-монополистическое регулирование размещения производительных сил. – М.: Мысль, 1981. – 395 с.
59. Макконнелл К., Брю Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика.
– Т. 1. – М.: Республіка, 1992.
60. Сухарев О. Современные концепции хозяйственного развития
// Экономист. – 2003. - № 7. – С. 31-42.
61. Бир С. Мозг фирмы. – М.: Радио и связь, 1993. – 412 с.
62. Щедровицкий Г.П. Процессы и структуры в мышлении. – Из архива Г.П. Щедровицкого. – Т. 6. – М., 2003. – 167 с.
63. Щедровицкий Г.П. Начало системно-структурного исследования взаимоотношений в малых группах. – Из архива Г.П. Щедровицкого.
– Т. 3. – М., 1999. – 219 с.
64. Щедровицкий Г.П. Оргуправленческое мышление: идеология, методология, технология: Курс лекций. 2-е изд. – Из архива Г.П. Щедровицкого. – Т. 4. ОРУ (1). – М., 2003. – 195 с.
65. Щедровицкий Г.П. Методология и философия организационно-управленческой деятельности: основные понятия и принципы: Курс лекций. – Из архива Г.П. Щедровицкого. – Т. 5. ОРУ (2). – М., 2003. – 230с.
66. Щедровицкий Г.П. Избранные труды. – М., 1995. – 570 с.
67. Щедровицкий Г.П. Философия–Наука-Методология. – М., 1997.
– 469 с.
68. Щедровицкий Г.П. Онтология и онтологическая работа. – Из архива Г.П. Щедровицкого // Вопросы методологии. – 1996. -№ 3-4. – С. 4-18.
69. Щедровицкий Г.П. Программирование научных исследований и разработок. – Из архива Г.П. Щедровицкого. – Т.1. – М., 1999. – 180 с.
70. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка /Российская АН; Российский Фонд культуры. – 3-е изд., стереотипное. – М.: АЗЪ, 1996. – 936 с.
71. Сыроежкин И.М. Очерки теории производственных организаций.
– М.: Экономика, 1970. – 247 с.
72. Медовников Д., Оганесян Т. Энергия пустоты // Эксперт. – 1997.
- № 46. – С. 11-19.
73. Павловский Ю.Н. Имитационные системы и модели. – М.: Знание, 1990. – 346 с.
74. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1988.
– 265 с.
75. Law A.M., Kelton D.W. Simulation modeling and analysis. McGrew-Hill,New York,1991. -349 p.
76. Beer S. Decision and Control. – John Wiley & Sons, 1966. - 556 p.
77. Pritsker A.B. Modeling and Analysis Using Q-Gert Networks (Second Edition), Hasted Press and Pritsker & Associates, Inc., 1979. – 435 p.
78. Статистичний щорічник України за 2006 рік / За ред. Осауленко О.Г. – К.: Видавництво „Консультант”, 2006. – 575с.
79. Концепція державної регіональної політики. Наказ Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/2001. – 11 с. /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
80. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України. – К.: Знання, 1999. – 320 с.
81. Розпорядження КМУ „Про схвалення Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки” від 21 грудня 2005 року № 536-р. /www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=3339&god=2005
82. Постанова КМУ „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року “ від 21 липня 2006 р. № 1001. – 68 с. /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
83. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 34.
84. Большой экономический словарь / Под ред. А. Азрилияна. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 630 с.
85. Джонсон Р. Дж. География и географы. – М., 1987. – 180 с.
86. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение. – М.: Гардарики, 2000. – 323 с.
87. Рубців В. До питання щодо створення інструментів і ресурсів місцевого та регіонального розвитку / Муніципальний рух: Новий стан розвитку: Матеріали VІІ Всеукраїнських муніципальних слухань „Муніципальний рух в Україні – 10 років в розвитку”. Бердянськ, 6-7 верес. 2001 р. / За заг. ред. М. Пухтинського. – К.: Логос, 2002. – С. 314 – 360.
88. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. голов. ред. Бусел В.Т. – К.- Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. – 1020 с.
89. Зайцева Л., Польська І. Шляхи підвищення сталості розвитку економіки регіону / Суспільні реформи та становлення громадського суспільства в України: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: УАДУ, 2001. – Т. 3. – С. 170-173.
90. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – 4-те вид., випр. – К.: Т-во „Знання”, 2001. – 351 с.
91. Долятковский В.А. Зарубежный опыт комплексного развития регионов. / Регионология. – 1994. - № 2-3. – С. 12-18.
92. Арженовский И.В. Региональный рынок: воспроизводственный аспект. – Нижний Новгород, 1997. - 125 с.
93. Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29 липня 2002 р. № 224. - 17 с. /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
94. Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів”. № 2850- ІV від 8 вересня 2005 року // www.gdo.kiev.ua/zmist/2005/ zmist/php?40#2529.
95. Осауленко О. Г., Карпов В. І. Регіональна статистика в системі державного управління // Командор. – 2002. - № 1. – С. 3-8.
96. Топчієв О.Г. Концепція державної регіональної політики України й шляхи її реалізації // Актуальні проблеми державного управління. – Одеса: Астроприн, 2000. – Вип. 4. - С. 130-139.
97. Лапыгин Д.Ю. Методическое обеспечение процесса разработки плана стратегического развития региона // Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. - № 6. – С. 40-52.
98. Шнипер Р.И. Конкурентне позиции регионов и их оценка // Регион: экономика и соціологія. – 1995. - № 1. – С. 3-24.
99. Карпов В.І. Методологія європейської регіональної статистики (основні теоретичні положення і практичне значення для України) // Статистика України. – 2002. - № 4. - С. 19-26.
100. Моніторинг основних показників соціально-економічного розвитку регіонів України // Веб-сайт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України: http://www.me.gov.ua

101. Т.В. Уманець. Поняття суті управлінської категорії „регіон” та її типи в умовах трансформації структури господарства України //Статистика України. - 2004. - № 4. – С. 83-90.
102. Котилко В.В. Региональная экономическая политика: Учеб. Пособие.
– М.: Изд-во РДЛ, 2001. – 186 с.
103. Бабурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географические основы управления. – М.: Дело, 2000. - 310 с.
104. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. – СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, 1998. - 287 с.
105. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. – 2-е изд. – М.: ГУ ВШЭ, 2001. – 495 с.
106. Дубнов А.П., Крайнов А.В. Пространственно-стратегическое развитие России: конфликтно-сетевая парадигма анализа //Регион: экономика и социология. – 2003. - № 2. – С. 123-132.
107. Василенко В.Н. Архитектура регионального экономического пространства: Монография /НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО 2Юго-Восток, Лтд», 2006. – 311с.
108. Стратегія економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки. Указ Президента України від 28 квітня 2004 року № 493 /www.rada.gov.ua.
109. Уманець Т.В. Методика розрахунку індексів економічного розвитку регіонів /Уманець Т.В., Підгорний А.З. - Одеса: ОДЕУ, 2005. – 44 с.
110. Артеменко В.Б. Соціально-економічний моніторинг регіонів обласного рівня: концепція та методичний інструментарій // Регіональна економіка. – 1998. - № 3. – С. 87-94.
111. Донченко Ю.В., Евченко А.В., Желесняков С.С. Социально-экономические аспекты оценки и регулирования территориальной ассиметрии в развитии административных районов // Вопросы статистики. – 2004. - № 8. – С. 57-61.
112. Захаров Е.В., Г.Р. Хасаев. Оценка векторов территориального влияния на социально-экономическое развитие приграничных районов Самарской области // Вопросы статистики. – 2004. - № 8. – С. 62-65.
113. Карышев М.Ю. Социальная безопасность России: региональный аспект статистической оценки // Вопросы статистики. – 2003. - № 2. – С. 41-45.
114. Клебанова Т.С., Гур’янова Л.С. Порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку регіонів України // Статистика України. – 2005. - № 3. - С. 57- 60.
115. Мониторинг обеспеченности услугами социальной сферы населения субъекта РФ, города, района // Веб-сайт Центра экономических и социальных исследований Республики Татарстан: http://www.cesi.csp.kazan.ru

116. World Competitiveness Yearbook // Web-site of Institute for Management Development International (Lausanne, Switzerland): http://www.imd.ch

117. Конституція України. Закон України „Про внесення змін до Конституції України”. – К.: „Школа”, 2007. - 48 с.
118. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
119. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999р. № 586-XIV / zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
120. Наказ Президента України „Про впровадження системи стратегічного планування і прогнозування” від 30 квітня 1999 року № 460/99.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
121. Методичні рекомендації Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України „Щодо створення та функціонування агентств регіонального розвитку”. Постанова від 30.07.1999 р. № 1394.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
122. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.2000 р.
№ 1602-14. / zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
123. Розпорядження КМУ „Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики” від 13 вересня 2001 р. № 437–р.
/ www.rada.gov.ua.

124. Розпорядження Президента України „Про підготовку проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” від 21 грудня 2001 року № 372/2001-рп. / www.rada.gov.ua.
125. Закон України „Про Генеральну схему планування території України” від 7 лютого 2002 року № 3059-111. /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
126. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку” від 29 липня 2002 року № 224. / www.rada.gov.ua.

127. Розпорядження Президента України „Про розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року” від 8 листопада 2002 року. / www.rada.gov.ua.

128. Постанова КМУ „Про розробку прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку і формування проекту державного бюджету” від 26 квітня 2003 р. № 621.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
129. Постанова КМУ „Про затвердження Методики визначення комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку регіонів” від 4 лютого 2004 р. № 113. / zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
130. Постанова КМУ „Про розробку прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку і формування проекту державного бюджету” (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 165 (165 – 2004 – п) від 11.02.2004).
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
131. Концепція створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання. Розпорядження КМУ від 1 квітня 2004 р. № 208-р.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
132. Концепція загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011року. Розпорядження КМУ від 10серпня 2004 р. № 573-р. / zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
133. Закон України „Про державні цільові програми” від 18 березня 2004 року № 1621. /www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=3339&god=2005
134. Постанова КМУ „Про запровадження моніторингу результатів діяльності Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” від 6.04.2005 р. № 263.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
135. Постанова КМУ „Про внесення змін до постанови КМУ від 6.04.2005
№ 263” від 31.08.2005 в – 835. /zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
136. Закон України „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005 року № 2982-ІV.
/ www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=2826&god=2005
137. Постанова КМУ „Про внесення змін до Порядку проведення моніторингу результатів діяльності Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” від 3 липня 2006 року № 916. / zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
138. Постанова КМУ від 20 червня 2007 р. № 833 „Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
/ zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi
139. Уманець Т. Інформаційно-аналітична база регіонального управління: сучасний стан та перспективи розвитку // Економіка України. – 2007.
- № 8 (549). – С. 39-45.
140. Суспицин С.А. Региональное программирование и территориальные различия: возможности и ограничения // Регион: экономика и социология. – 2001. - № 3. – С. 3-20.
141. Лексин В.Н., Селиверстов В.Е. Сущность, проблемы и механизмы формирования общероссийской системы мониторинга региональных ситуаций и региональных проблем // Регион: экономика и социология.
– 1999. - № 4. – С. 3-31.
142. Практика составления региональных счетов в Украине: Конференция европейских статистиков. Восьмое Совещание. Женева, 25-28.04.2006, пунк 8.// ECE/CES/GE.20/2006/SP/4
143. Комиссия Европейских сообществ, Международний валютний фонд, организация экономического сотрудничества и развития, Организация Объединенных наций, Всемирный Банк. Система национальных счетов, 1993. – Брюссель/Люксембург, Вашингтон, О.К., Нью-Йорк, Париж, 1998. - 725 с.
144. Eurostat. The European System of National and Regional Accounts (ESA 1995) 1996-383 p.
145. Уманець Т.В. Удосконалення методології оцінювання соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - № 1 (31). – Харків: ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2007. – С. 134-142.
146. Уманець Т.В. Методологічно-теоретичні підходи до оцінки економічного розвитку регіону // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 27. – Одеса: ОДЕУ, 2007. – С. 341-349.
147. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика: Науч. издание. – СПб: Изд-во Санкт-Петербургского Университета экономики и финансов, 1992. – 274 с.
148. Основы технической диагностики / Под ред. П.П. Пархоменко. – М.: Энергия, 1976. - 240 с.
149. Биргер И.А. Техническая диагностика. – М.: Машиностроение, 1978.
– 268с.
150. Стеценко Т.О. Аналіз регіональної економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 116 с.
151. Бахрах М. Показатели экономического использования территории
// Вопросы экономики. - 1971. - № 6. – С. 15-21.
152. Экономические проблемы размещения производительных сил СССР. АН СССР, Госплан СССР, Совет по изучению производительных сил. – М.: Наука, 1969. – 285 с.
153. Розенфельд Ш.Л. Методология выравнивания уровней развития экономических районов СССР. – М.: Экономика, 1969. – 187 с.
154. Ноткин А. Критерии экономической эффективности социалистического производства // Вопросы экономики. – 1974.
- № 5. – С. 80-86.
155. Бондар І. К. Передумови стратегії нового формату розвитку економіки України // Формування ринкових відносин в Україні. - № 6 (49).
– 2005. – С. 3-14.
156. Ющенко В.А. Виступ на нараді з питань макроекономічної ситуації „Ефективно й оперативно реагуючи на головні виклики економіки”
// Урядовий кур’єр. – 15 квітня 2005 року. - № 70 (2983).
157. Ющенко В.А. Виступ на засіданні активу Дніпропетровщини „Час працювати на Україну” // Урядовий кур’єр. – 16 квітня 2005 року. - № 71 (2984).
158. Решетинский К.В. К вопросу об оценке экономической эффективности общественного производства // Вестник статистики. – 1974. - -№ 4. – С. 102-108.
159. Сагатов Н.М., Абдуллаєв Е.А. Узловые проблемы статистики региональной эффективности // Совершенствование теории и практики статистической оценки эффективности и интенсификации общественного производства: Сб. науч. трудов. – М.: МЭСИ, 1983. – С. 39-42.
160. Задорожный В.Н. Объект, предмет и задачи региональной статистики
// Совершенствование теории и практики статистической оценки эффективности и интенсификации общественного производства: Сб. науч. трудов. – М.: МЭСИ, 1983. – С. 42-48.
161. Бакланов Г.И. Как можно статистически выразить экономическую эффективность на промышленном предприятии // Вестник статистики.
– 1974. - № 3 . – С. 7-12.
162. Кистинов В.В. Комплексное развитие и специализация экономических районов СССР. – М.: Наука, 1968. – 180 с.
163. Денисенко И. О показателях объема производства и производительности труда // Плановое хозяйство, 1968. - № 2.
– С. 31-36.
164. Карл Оппенлендер. Технический прогресс: воздействие, оценки, результаты. – М.: Экономика, 1981. – 175 с.
165. Алаев Э. Б. Эффективность комплексного развития экономического района. – М.: Наука, 1965. – 215с.
166. Рутгайзер В.М. Региональные особенности общественного воспроизводства. – М.: Мысль, 1972. – 188 с.
167. Гончарук А.Г. Моделювання комплексного показника економічної ефективності промисловості // Економіка промисловості: Науково-практичний журнал. - № 4 (30). – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 2005. – 52-55 с.
168. Маркс К. Капитал. – Т. 23 // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 23-25. – М.: Политиздат, 1973.
169. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – М.: Ифра-М, 1998. – 578 с.
170. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.
171. Єріна А.М., Ващаєв С. Узагальнюючі багатовимірні показники в соціально-економічних дослідженнях // Наукові записки. - Том 6. Економіка. - К.: Національний університет Києво-Могилянської Академії, 1999. – С. 38-41.
172. Методика вимірювання людського розвитку регіонів України. – К.: Держкомстат України, 2001. – 24 с.
173. Кулинич О.І. Теорія статистики: підручник. 2-ге доп. і доопр. видання. – К-д: Державне Центральне Українське видавництво, 1996. – 228 с.
174. Уманець Т.В. Методи оцінки ефекту та ефективності соціально-економічного розвитку // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 15. – Одеса: ОДЕУ, 2003. – С. 295-299.
175.
Регіони України 2006: статистичний збірник. Частина П. / За редакцією О.Г. Осауленко. – К.: Державний комітет статистики України, 2006. – 807 с.
176. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посіб. 2-е видання, виправлене. – К.: “Вікар”, 2003. – 620 с.
177. Уманець Т.В. Загальна теорія статистики: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. - 239 с.
178. Методологічні положення зі статистики. Вип. 2. - Т. 1. / Державний комітет статистики України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006.
– 504 с.
179. Уманець Т.В. Економічна статистика: Навч. пос. – К.: Знання, 2006.
- 429с.
180. Статистичний щорічник України за 2005 рік / За ред. Осауленко О.Г. – К.: Видавництво „Консультант”, 2006. – 575с.
181. Осипов В.И. Методы факторного анализа и планирования в промышленности: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. – 212 с.
182. Мескан М. Х. и др. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1995. – 702 с.
183. Экономика предприятий / Под ред. Б. И. Чайкина, В. Ж. Дубровского.
- Екатеринбург : Изд –во Урал. гос. экон. ун-та, 2002. – 505 с.
184. Бойко В.В. Экономика предприятий Украины. – Днепропетровск: Изд-во „Пороги”, 1997. - 312 с.
185. Довбня С.Б. Методичесике основы и направления реструктуризации предприятий в промышленности. – Днепропетровск: Наука и образование, 2002. – 312 с.
186. Подсолонко О.А. Менеджмент: теорія та практика. – К.: ЦУЛ, 2003. – 369 с.
187. Уманець Т.В. Методологія управління ефективністю роботи підприємства // Вісник технологічного університету Поділля: Наук. журнал. - № 5. - Ч. 2. - Т. 2 (71). – Хмельницький, 2005. - С. 24-32.
188. Уманець Т.В. Деякі питання моделювання та управління фінансовою діяльністю підприємства // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Т. УП. - Вип. 73. - Серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2006. - С. 257-269.
189. Регіони України 2006: Статистичний збірник. Ч. І. / За редакцією О.Г. Осауленко. – К.: Державний комітет статистики України, 2006. – 511с.
190. Шевчук В.Я., Білявський Г.О., Саталкін Ю.М. та ін. Ріо-де-Жанейро-Йоганнесбург: паростки ноосферогенезу і відповідальність за майбутнє. – К.: Геопринт, 2002. – 118 с.
191. Артеменко В. Б. Індикатори стійкого соціально-економічного розвитку регіонів // Регіональна економіка. – 2006. - № 2. – С. 90-97.
192. Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В. та ін. Сталий розвиток суспільства: роль освіти: Путівник. /За ред. В. Підліснюк. – К.: Вид-во СПД „Ковальчук”, 2005. – 88 с.
193. Estimates of the Genuine Progress Indicator (GPI) for Vermont, Chittenden County, and Burlington, from 1950 to 2000 // A report to the Burlington Legacy Project and the ChamplainInitiative.October,2003:
http://www.uvm.edu/~jdericks/GPI/GPIpaper. Doc; Venetoulis J. Cobb C. Genuine Progress Indicator (GPI). Measuring the Real State of the Economy / Sustainability Indicators Program. March 2004: http://www. RedefiningPrjgress.org
194. Индекс устойчивого экономического благосостояния: http://www.Greensalvation.org/Russian/Publish/03 rus/03 09.htm

195. Методологічні положення зі статистики. Вип. 2. - Т. 2. / Державний комітет статистики України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006.
– 567 с.
196. Игнатьев М.В. К вопросу об едином экономическом показателе // Вестник статистики. 1922. - № 1-4.
197. Julin I. Economic Progress o