МІФІЧНЕ ТА ФАНТАСТИЧНЕ У МОДЕЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СОЦІАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ)

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

На правах рукопису

КАЛАШНІК ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 141.7:82-343:82-311.9

МІФІЧНЕ ТА ФАНТАСТИЧНЕ
У МОДЕЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
(НА ПРИКЛАДІ СОЦІАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ)

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Предборська Ірина Михайлівна,
доктор філософських наук, професор

Київ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ 14
1.1 Фантастика в предметному полі соціальної філософії 14
1.2 Статус соціальної фантастики як жанру 25
1.3 Філософсько-світоглядний потенціал соціальної фантастики 46
Висновки до першого розділу 59
РОЗДІЛ 2 МІФ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ 61
2.1 Онтологічна взаємозумовленість міфу та соціальної фантастики 61
2.2 Віртуальна природа міфу та соціальної фантастики 80
2.3 Роль міфу у моделюванні реальності соціальної фантастики 108
Висновки до другого розділу 117
РОЗДІЛ 3 МІФ І СОЦІАЛЬНА ФАНТАСТИКА ЯК ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ 119
3.1 Гносеологічні засади конструювання дійсності у соціальній
фантастиці 119
3.2 Антиципативна спрямованість міфу та соціальної фантастики 129
3.3 Трансформація міфологічної свідомості: віртуальність vs дійсність 155
Висновки до третього розділу 168
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реалії початку нового тисячоліття, протиріччя та багатоплановість різноманітних соціальних та технічних процесів зробили надзвичайно актуальним теоретичне осмислення спрямованості змін, яких зазнає цивілізація. Сучасна людина, зіткнувшись із випробуваннями нової епохи, у хаосі невпинних змін інстинктивно шукає виправдання ірраціональному в традиційний спосіб. Щоправда, міфологічна свідомість початку ХХІ століття, сформована під потужним впливом засобів масових комунікацій та масової культури, замість цілісності та завершеності, властивих традиційному міфу, приносить атрибути фрагментарності та нестабільності «кліпового» світосприйняття.
Глобальне перетворення соціальної структури – перехід від індустріального до мережевого суспільства, обумовлює не лише економічні та політичні зміни. Відбувається формування нових уявлень про час і простір, спричинене в тому числі й появою нових форм віртуальної культури, в той час як вже існуючі зазнають значного перетворення. Міф як синкретична форма психологічної віртуальної реальності та архаїчного протомислення трансформується у значний феномен сучасної культури, що обумовлює необхідність соціально-філософського осмислення природи та специфіки функціонування міфологічної свідомості. Проблеми міфотворчості в наш час актуалізуються у зв’язку з відродженням міфу у культурі та різноманітністю його проявів у площині філософії, науки, мистецтва та політики.
Особливе місце займає художня література, яка багато в чому опирається на міф, як на джерело актуальних для сучасного суспільства сюжетів, тем та символів. Найбільш активно міфологічний матеріал запозичується фантастичною літературою, завдяки єдиному принципу відображення дійсності, за яким елементи реальності поєднуються в ірраціональний спосіб.
Фантастика, зберігаючи в собі традиційні та породжуючи нові міфологеми, може слугувати унікальним поєднанням раціонального та ірраціонального. Період економічних і політичних процесів глобалізації, побудови інформаційного суспільства ставить перед людством проблеми, з якими воно раніше, принаймні в такому їхньому глобальному варіанті, не зустрічалося. Насамперед, це проблема свідомого вибору майбутнього всім людством. Передбачення і попередження подій стають все більш необхідними людству для виживання.
Разом з наукою сприяти оптимальному вибору майбутнього покликане й мистецтво і, у першу чергу, такий його вид, як соціальна наукова фантастика, тому що саме вона має особливі прогностичні можливості.
Суспільні трансформації на межі ХХ – ХХІ століть послаблюють антиципативну здатність «технічної» наукової фантастики, в той час як соціальна наукова фантастика з її зосередженістю на глобальних проблемах людства навпаки набуває гострої актуальності.
У контексті розв’язання цих завдань плідним видається дослідження таких форм конструювання вторинної реальності, як міф та фантастична література. Зокрема, актуальною та перспективною є філософська рефлексія текстів соціальної фантастики, що розширює проблемне поле соціальної філософії шляхом залучення до аналізу та переосмислення моделей соціального середовища, презентованих у соціально-фантастичних творах.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення прогностичного потенціалу соціальної фантастики, особливо в контексті розвитку футурологічних досліджень, які, в свою чергу, з-поміж інших також застосовують методи екстраполяції та моделювання для конструювання гіпотетичної реальності.
Отже, звернення до проблеми співвідношення міфічного та фантастичного у когнітивних моделях реальності, презентованих у творах соціальної фантастики, зумовлено, з одного боку, суттєвими змінами в умовах існування людства, з іншого – необхідністю прогнозування перебігу людського розвитку.
Стан розробленості проблеми. Проблема осмислення феномена фантастики в її різних аспектах має свою дослідницьку традицію, характерну як для пострадянської, так і для закордонної наукової теоретичної рефлексії. Розглядаючи становлення й розвиток феномена фантастики в його історичному контексті, слід зазначити, що її виникненню передував тривалий процес розвитку форм фантастичної образності у світовій культурі.
Загальні проблеми дослідження предтеч соціальної наукової фантастики – міфу, утопії та антиутопії – викладаються в роботах Ф. Кессіді, О. Фрейденберг, Е. Тейлора, О. Лосєва, та ін.
Витоки дослідження міфу як синкретичного соціального феномену можна знайти ще в традиціях античного філософування. Так, підкреслюючи соціальний потенціал міфу Платон і Аристотель вважали, що міфи можна використовувати з користю для суспільства, вбачали в них засіб, що допомагає керувати народом. Нове, філософське осмислення міфу започатковане у німецькій класичній філософії, зокрема, працями Ф. Шеллінга, який формує філософію міфу і орієнтує на символічне тлумачення сутності міфу. В XIX – XX ст. пробудженню інтересу до вивчення міфів сприяли роботи А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, А. Бергсона. У цей час з'явилися різні школи інтерпретації міфу, що висували теорії, які не обмежувалися філософією й включали такі галузі науки, як лінгвістика, психологія, етнологія, соціологія та ін. (М. Мюллер, А. Кун, О. Потебня, З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм, Дж. Кемпбелл, Е. Дюркгейм, Л. Леві-Брюль, М. Мосс, Дж. Фрезер, К. Леві-Стросс та ін.). З'явився також новий, фундаментальний виклад і тлумачення символічної теорії міфу (Е. Кассірер, С. Лангер, К. Гірц та ін.), згідно з яким міф означає символічний результат діяльності людини, замкнену систему, символічну модель світу.
В XX ст. у зв'язку зі зростанням впливу міфів на суспільну свідомість виникає інтерес до дослідження міфологічної свідомості як явища сучасності. У роботі О. Лосєва «Діалектика міфу» міфологічна свідомість осмислювалася як безпосередньо дана людині реальність, як необхідна складова життя суспільства. Розуміння міфологічної свідомості як такої, що визначає цінність усього людського існування, було запропоновано М. Еліаде. Р. Барт здійснив детальний аналіз міфів сучасного суспільства. Сучасні дослідження міфу, міфологічної свідомості та міфологізації у контексті трансформаційних процесів, що відбуваються в українському суспільстві, представлені доробком вітчизняних філософів В. Андрущенка (проблема заміфологізованості українського суспільства, зокрема у системі освіти), А. Бичко, І. Бичка, В. Горського, (аспекти впливу міфології на розвиток форм суспільної свідомості), Н. Гончаренко та О. Левченко (поширення міфологем через засоби мистецтва), О. Полисаєва (концепція трансісторичності сучасного міфологічного освоєння світу), М. Поповича (визначення соціального міфу через історичний міф), подати за алфавітом та ін. Розробка проблеми міфічного та фантастичного у сучасному контексті неможлива без врахування досліджень, присвячених змінам у мисленні людини інформаціональної епохи, зокрема, слід відзначити концепції номадичного мислення Ж. Дельоза, складного мислення Е. Морена, сценарного мислення А. Огурцова, посибілістського мислення Л. Горбунової. Крім того, до проблем міфу, міфологічної свідомості, мови, символу у XX ст. звертаються такі дослідники, як С. Аверинцев, Я. Голосовкер, А. Гуревич, А. Зайцев, В. Іванов, Ф. Кессіді, Ю. Лотман, М. Мамардашвілі, Е. Мелетинський, В. Пивоєв, М. Стеблін-Каменський, О. Фрейденберг та ін.
Феномен сучасного міфу варто розглядати через залучення моделей соціального середовища, презентованого у творах соціальної фантастики.
Дослідженню наукової фантастики як метажанру були присвячені статті історико-літературного, проблемно-теоретичного й узагальнюючого характеру, звернені до концептуального осмислення сучасної ситуації в науковій фантастиці в цілому або до аналізу різних значних течій, опубліковані літературознавцями В. Івашевим, Ю. Кагарлицьким, відомими письменниками-фантастами І. Єфремовим, С. Лемом, а також фантастознавцями Е. Харитоновим, Т. Чернишовою, В. Гаковим. А. Лєвін розглядає фантастику як певний тип мови культури і відрізняє її від інших близьких їй жанрів.
У філософії ХІХ – ХХ ст. відзначається інтерес до прогнозування. Фундаментальну проблему передбачення мистецтвом відкриттів у науці розглядає Ф. Шеллінг, питанням філософії мистецтва, зокрема його прогностичної функції, присвячені роботи Г. Гегеля, Ф. Ніцше, М. Бердяєва та ін. Дослідження антиципативного потенціалу соціальної фантастики передбачає вивчення футурологічної бази. Тут слід зазначити роботи футурологів І. Бестужева-Лади, Ю. Лєбєдєва, С. Лема та ін. Практично одночасно з появою футурології на Заході одержали розвиток філософські концепції, орієнтовані на розуміння не тільки минулого й сьогодення, але й майбутнього. Набули поширення праці П. Тейяра де Шардена, що містять розробку гуманістичної концепції майбутнього людства, теорії індустріалізму Р. Арона й У. Ростоу з описом майбутнього постіндустріального суспільства, роботи Е. Тоффлера, концепція інформаціонального суспільства М. Кастельса та ін.
Проблема моделювання дійсності у середовищі, генерованому текстом, досліджується згідно з постмодерністською концепцією інтертекстуальності, що розроблялася у роботах Ю. Кристевої, М. Бахтіна, концепціями симуляції Ж. Дельоза та Ж. Бодрійяра, та у контексті концепцій віртуальної реальності як зміненого стану свідомості М. Носова, творчої уяви віртуальної реальності С. Борчикова та ін.
Дослідження міфу в контекстуальному полі соціальної фантастики заздалегідь вимагає застосування елементів міждисциплінарного підходу. Якщо міф традиційно входить у проблемне поле філософських дисциплін, і сучасні (культурологічні, соціально-філософські, філософсько-антропологічні та ін.) дослідження проблеми міфу спрямовані на переосмислення вже відомого феномена, то спроби ґрунтовної наукової розробки фантастичної літератури здійснювалися переважно в межах літературознавчого та філологічного дискурсу. Філософське вивчення наукової фантастики досі носило одиничний та несистемний характер.
Аналіз комплексу наукової літератури, дотичної темі дисертації, свідчить, що характерною рисою досліджень, присвячених науковій фантастиці в цілому або окремим її аспектам, є філологічна і науково-популяризаторська спрямованість більшості досліджень. Російське фантастознавство, спираючись на дослідницькі традиції радянського періоду, вже розпочало введення фантастики у соціально-філософський дискурс. Зокрема, потрібно відзначити роботи В. Кузнєцова (проблема філософських досліджень фантастики), К. Фрумкіна (психологія та філософія фантастики) та Є. Цвєткова (діалектичний зв’язок наукової фантастики та соціальної реальності). Слід визнати, що у вітчизняній науці дотепер немає загальноприйнятої концепції поглядів на наукову фантастику, яка однозначно пояснює її джерела, завдання, цілі й соціальні функції. Ще менше уваги отримав піджанр соціальної фантастики, який розглядався в рамках досліджень фантастичної літератури в цілому і лише з літературознавчих позицій. Спеціальний аналіз соціально-філософської проблеми взаємозв'язку міфу та фантастики не проводився. Таким чином, аналіз наукових праць із заявленої теми свідчить, що означена у дисертаційному дослідженні проблематика вивчена недостатньою мірою.
Водночас, слід зауважити, що у зв’язку з актуалізацією спеціальних філософських досліджень уявлюваного, віртуального та семантики імовірних світів, на даний момент виникла сприятлива умова для розгляду соціальної науково-фантастичної літератури з філософських позицій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов’язаний із темою дослідження кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Філософські засади єдності гуманітарних, природничих і технічних завдань в освіті сучасного вчителя» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 732 від 27 жовтня 2006 р. та рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова від 22 грудня 2006 р., протокол № 5). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 25 від 29 листопада 2007 року).
Об’єктом дослідження є моделювання соціальної реальності в соціальній фантастиці.
Предмет дослідження – співвідношення міфічного та фантастичного у когнітивних моделях реальності, презентованих у творах соціальної фантастики.
Мета дослідження – розробити соціально-філософську концепцію співвідношення міфічного та фантастичного у моделюванні соціальної реальності шляхом аналізу творів соціальної фантастики.
Згідно з поставленою метою сформульовані основні завдання дослідження:
– окреслити особливості реалізації соціокультурних функцій науки та мистецтва в науковій фантастиці;
– експлікувати філософсько-світоглядний потенціал соціальної фантастики;
– проаналізувати соціокультурну природу міфу;
– дослідити онтологічні та гносеологічні засади феномена віртуальної реальності та на цій основі розглянути міф як синкретичну форму віртуальної реальності;
– визначити філософські засади міфу та фантастики у моделюванні соціальної реальності у творах соціальної фантастики;
– дослідити механізми антиципації у міфі та фантастиці;
– визначити шляхи взаємовпливу первинної соціальної реальності та вторинної реальності змодельованої в творах соціальної фантастики.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні філософські методи. Специфіка предмету дослідження зумовила необхідність застосування міждисциплінарного підходу, що дозволило використовувати філософський підхід і результати досліджень у проблемному полі віртуалістики, футурології, літературознавства та інших дисциплін.
Порівняльно-історичний метод використовується у вивченні розвитку уявлень про міф, міфологічну свідомість, фантастичне та соціальну фантастику у науковому знанні; системно-структурний – у вивченні змісту міфологічної свідомості як цілісної системи; діалектичний у визначенні місця міфологічної свідомості в структурі суспільної свідомості; компаративістський – при порівнянні специфіки моделювання реальності в середовищах міфу та фантастики; метод інтертекстуального аналізу – у дослідженні творів, що презентують соціально-фантастичний жанр, класичні утопії та антиутопії. Емпіричною базою дослідження стали твори вітчизняних та зарубіжних фантастів, зокрема С. Лема, А. Кларка, А. і Б. Стругацьких, А. Азімова, Р. Хайнлайна та інших.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці соціально-філософської концепції співвідношення міфічного та фантастичного у моделюванні соціальної реальності шляхом аналізу творів соціальної фантастики.
Проведена робота дає підстави сформулювати положення та висновки, що містять наукову новизну й виносяться на захист:
Вперше:
– обґрунтовано особливий статус соціальної фантастики в системі наукової фантастики та необхідність її переосмислення у соціально-філософському дискурсі через її філософсько-світоглядні експлікації;
– доведено евристичність філософської рефлексії текстів соціальної фантастики, що виявляється у розширенні проблемного поля соціально-філософських досліджень шляхом переосмислення онтологічної та гносеологічної природи моделей соціальної реальності, залучення нових вимірів концептуального простору для мисленнєвих експериментів і проектів соціального планування, створення когнітивних умов для визначення можливостей соціального прогнозування, спираючись на моделі соціального середовища, презентовані у творах соціальної фантастики;
– визначено на основі компаративного аналізу гносеологічні засади моделювання реальності у науково-фантастичній літературі та міфі (нереалістичне припущення, автологічність оповіді та наявність зміщеного хронотопу), а також лінгвофілософські принципи (інтертекстуальність та симулятивність);
– доведено, що антиципативна функція соціальної фантастики реалізується у поєднанні ірраціонального інтуїтивного міфологічного сприйняття та раціонального (науково-фантастичного) способу моделювання гіпотетичної реальності і виявляється у прогнозуванні розвитку майбутніх соціальних процесів та попередженні соціальних катастроф;
– з’ясовано діалектичний взаємозв’язок первинної соціальної реальності та вторинної (віртуальної) соціальної реальності змодельованої засобами соціальної фантастики і встановлено, що міфічне і фантастичне не лише формуються під впливом об’єктивної реальності – вони активно впливають на реальні соціальні процеси сучасної епохи та відображають зміни у мисленні людини мережевого суспільства.
Набуло подальшого розвитку:
- теоретичне обґрунтування визначення міфу як синкретичної форми віртуальної реальності;
- погляди на утопії та антиутопії як першоформи сучасної соціальної фантастики;
- розуміння міфу як важливого синкретичного феномену сучасності та засобу маніпуляції масовою свідомістю.
Теоретичне і практичне значення дослідження. Основні положення роботи можуть слугувати в якості теоретичного матеріалу для розробки проблематики міфу та соціальної фантастики в межах соціальної філософії, а також культурології, соціології, та літературознавчих дисциплін. У практичному аспекті положення роботи можуть бути використані при підготовці навчальних програм, лекцій, при викладанні курсів з соціальної філософії, філософської антропології, історії й теорії літератури, з історії літературної критики, спецкурсів з проблем міфу та міфологічної свідомості, віртуалістики, наукової фантастики та футурології.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданні кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, а також на низці міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференцій та засіданнях круглих столів, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції «Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ століття» (Київ, 2007); Міжвузівській науково-практичній конференції «Полікультурна освіта як чинник соціалізації сучасного фахівця» (Хмельницький, 2008); Міжвузівській науково-практичній конференції «Освіта як важлива детермінанта становлення особистості» (Хмельницький, 2010); Міжвузівській науково-практичній конференції «Художня екзистенція О. Купріна: діалог у просторі і часі» (Хмельницький, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Майстер і література: діалог з позиції вічного» (Хмельницький, 2011).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 6 наукових працях, з них: 4 – опубліковані у фахових виданнях з філософських наук, 2 – тези доповідей на конференціях.
Структура та обсяг дисертації зумовлена її метою, завданнями і логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел (214 позицій). Загальний обсяг роботи становить 194 сторінки, з них – 176 сторінок основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено розробку соціально-філософської концепції співвідношення міфічного та фантастичного у когнітивних моделях реальності, презентованих у творах соціальної фантастики. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані наступним чином.
Обґрунтовано необхідність розширення проблемного поля соціально-філософських досліджень, зокрема у вивченні феномена сучасного міфу через залучення моделей соціального середовища, презентованих у творах соціальної фантастики. Визначено особливий статус соціальної фантастики в системі наукової фантастики та обґрунтовано необхідність її переосмислення у соціально-філософському дискурсі через її філософсько-світоглядні експлікації. Світоглядний потенціал фантастики експлікований через розуміння її як методу розширення свідомості. Вплив фантастики на ціннісні орієнтації діяльності людини здійснює культурно-перетворюючу установку головної цінності – найголовнішого із завдань – завдання реконструкції людського світогляду. Встановлено, що соціально-філософський потенціал категорії фантастичного полягає у можливості осмислення фантастики як відносно автономного і достатньо цілісного феномену, як певного універсального методу, що дозволяє застосувати характерний ракурс розгляду до будь-якої предметності. При цьому прийоми сформовані на основі фантастики можуть отримати вже власне філософське застосування, підкріплюючи концептуальний інструментарій соціальної філософії. Творчо-каталітичні можливості реалізуються при застосування фантастики як засобу для тематизації та проблематизації різноманітних предметностей, для переосмислення філософського проблемного поля. Водночас фантастика може розглядатися не лише як інструмент, а й як позиція сприйняття філософських текстів.
Запропоновано узагальнюючі дефініції фантастики як методу та виду мистецтва і соціальної фантастики як літературного жанру. Фантастика – це синтетичний вид мистецтва, що охоплює художню літературу, кінематограф та образотворче мистецтво; тип художньої образності та унікальний спосіб створення і передачі значень, характерним для якого є вихід у віртуальну дійсність – вторинну реальність, сконструйовану абстрактно за допомогою фантастичних припущень.
Соціальна фантастика – це піджанр наукової фантастики, сформований у третій чверті ХХ століття, що увібрав у себе літературний досвід класичних утопій та всієї художньої літератури соціально-філософської проблематики, характеризується раціональністю та автологічністю нереалістичного припущення та торкається проблемного поля футурології, соціальної філософії, філософської антропології та філософії міфу.
Здійснено теоретичне обґрунтування визначення міфу як синкретичної форми віртуальної реальності та соціальної фантастики як унікальної форми об’єктивації віртуальної реальності. Віртуальна реальність – це унікальний спосіб створення нової, вторинної реальності шляхом перетворення первинної реальності у людській свідомості. На рівні культури феномен віртуальної реальності об’єктивується у міфі, образотворчому мистецтві, театрі, літературі, фотографії, кінематографі, комп’ютерній віртуальній реальності. Найдавніша форма віртуальності – світ, що конструюється міфом – синкретичний образ, що сприймається як об’єктивна реальність. Міф є синкретичною єдністю художньої, науково-пізнавальної, активно перетворюючої та релігійної сторін. Одна з важливих функцій міфу як культурної форми віртуальної реальності – допомога людині у пошуку свого місця в світі, формування його шляхом моментального схоплення, розуміння себе в світі. Функція міфу в побудові реальності через процес ототожнення людини зі світом дає змогу приписати міфу статус структури глибинного механізму створення уявного образу реальності. Унікальність моделювання віртуальної реальності у фантастиці полягає в тому, що нерідко остання може породити явище «віртуальності у віртуальності», тобто введення у твір художньої літератури, який сам по собі є різновидом віртуального середовища, опису різноманітних форм віртуальної реальності, в які потрапляють персонажі.
На основі компаративного аналізу у дисертації визначено гносеологічні засади моделювання реальності у науково-фантастичній літературі та міфі (нереалістичне припущення, автологічність оповіді та наявність зміщеного хронотопу), а також лінгвофілософські принципи (інтертекстуальність та симулятивність). Нереалістичне припущення, автологічність та зміщеність хронотопу як спільні засади міфічного та фантастичного були досліджені через аналіз концепцій сучасної віртуалістики щодо моделювання реальності засобами творчої уяви. Відхилення від реальності, об’єктивоване у міфі та фантастиці, конструюється шляхом поєднання фантазії та репродуктивної уяви. Роль творчої уяви, таким чином полягає у створенні нових реальностей, на основі яких можуть розгортатися віртуальні реальності вищого і нижчого рівнів. Завдяки механізму поєднання фантазії та репродуктивної уяви у соціальній фантастиці можуть реалізуватися нереальні моделі. Найдавніша форма віртуальності – міф є синкретичною єдністю художньої, науково-пізнавальної, активно перетворюючої та релігійної сторін. Функція міфу в побудові реальності через процес ототожнення людини зі світом дає змогу приписати міфу статус структури глибинного механізму створення уявного образу реальності.
Інтертекстуальність та симулятивність визначаються як головні лінгвофілософські принципи моделювання реальності соціальної фантастики засобами міфу. Інтертекстуальність уможливлює інтегрування міфу у створені літературою віртуальні світи та обумовлює зменшення когнітивного «розриву» між текстуальним та життєвим досвідом людини. Об’єктивація традиційного міфу у фантастиці відбувається двома шляхами: його архетипи або вводяться повторно на засадах інтертекстуальності, або раціоналізуються, породжуючи «неоміф» як феномен соціальної фантастики. Принцип симулятивності відображає тенденцію зменшення дистанції між дійсністю та вигадкою у модельованих соціальних реальностях – якщо класичні, утопічні моделі репрезентували максимальну відмінність між дійсністю та ідеальним вигаданим світом, то соціально-фантастичні моделі є раціональною проекцією вже існуючої соціальної реальності на вигадані (симульовані) умови. В перспективі реальна дійсність максимально наблизиться до дійсності фантастичної, що остаточно відобразить прихід епохи «гіперреальності».
Механізми антиципації у міфі та фантастиці проаналізовано на основі співставлення міфологічної свідомості та утопічної свідомості у контексті розуміння утопії та антиутопії як першоформ сучасної соціальної фантастики. Фантастичне закладене у самій природі міфічного, однак в міфах відхилення від реальності не усвідомлюється, а постає у вигляді об’єктивної даності. Образи фантастики ведуть своє походження від міфічного сприйняття, однак безпосереднє перетворення міфічного на фантастичне відбувається лише у процесі осмислення фантастичних образів як нереальних. Більш того, фантастика сама по собі може вважатися однією з форм новітньої міфології, задовольняючи аналогічні потреби сучасної людини. Міф – ірраціональний, утопія, як і подальші форми її розвитку, втілені у соціальній фантастиці – продукт раціональної діяльності. Міф пояснює світ, не перетворюючи його, він «горизонтальний», «паралельний» буттю. Мета утопії – трансформація світу або застереження про майбутні перетворення. Не маючи історичних і реальних підстав, утопія спрямована у вертикаль і служить засобом моделювання найбільш значних загальнолюдських проектів. Водночас, наявність в утопії архетипів, що сформувалися спершу в річищі міфу, дають підстави стверджувати, що міф знаходить в утопії нове, перетворене існування. Утопічна свідомість може переходити у міфологічні форми, тобто зазнати таких модифікацій, які змінюють її раціональну основу. Таким чином, антиципативна функція соціальної фантастики реалізується у поєднанні ірраціонального інтуїтивного міфологічного сприйняття та раціонального (науково-фантастичного) способу моделювання гіпотетичної реальності і виявляється у прогнозуванні розвитку майбутніх соціальних процесів.
Досліджено шляхи взаємовпливу первинної соціальної реальності та вторинної реальності, змодельованої в творах соціальної фантастики, і встановлено, що міфічне і фантастичне не лише формуються під впливом об’єктивної реальності, вони активно впливають на реальні соціальні процеси сучасної епохи та відображають зміни у мисленні людини мережевого суспільства. Діалектичний взаємозв’язок первинної соціальної реальності та вторинної (віртуальної) соціальної реальності змодельованої засобами міфічного та фантастичного був відстежений шляхом компаративістського аналізу взаємовливу ідеології, політичної міфотворчості та соціальної фантастики. Було встановлено, що взаємозв'язок вторинної реальності міфу із первинною соціальною реальністю реалізується у специфічних функціях, що здійснюють вплив на емоції, поведінку, інтелект людини: афективній, регулятивній та когнітивній. Продемонстровано, що взаємозв'язок віртуальної реальності міфічного та фантастичного актуалізується процесом трансформації міфологічної свідомості з архаїчного протомислення у активний фактор сучасного соціального буття.
Міфологічна свідомість у своєму новому статусі демонструє зіткнення раціонального та ірраціонального. Результатом цього процесу є поява симулякрів нового типу – вторинної реальності, що сприймається не менш справжньою, ніж актуальна первинна дійсність. Результати проведеного дослідження дозволяють доповнити концепцію поліонтологічного розуміння дійсності, згідно з якою віртуальна реальність породжена міфологічним та фантастичним способом світосприйняття трансформується у особливий вид об’єктивної реальності.
Таким чином, об'єктивна дійсність не лише породжує віртуальність у формах міфу та літератури – вона сама може зазнати змін під впливом вторинної реальності породженої міфологічною свідомістю. Сучасний міф має надзвичайні можливості для поширення серед мас, впливає на свідомість великої кількості людей, стає одним із найпотужніших засобів маніпуляції масовою свідомістю. Письменники-фантасти постійно попереджають про загрозу зловживання таким засобом. На прикладі розвитку фантастики можна простежити, як соціальні зміни знаходять висвітлення у світі фантастики, надаючи їй ідеологічне навантаження, та, більш того, виявити здатність вторинної реальності фантастичного впливати на первинну, підкріплюючи ідеологічний міф. Соціальна наукова фантастика, поряд з іншими формами культури, може слугувати своєрідним індикатором загальнокультурного рівня розвитку суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов М. Человек и компьютер : от homo faber к homo informaticus / М. Абрамов // Человек. – 2000. – № 4. – С. 127–132.
2. Азимов А. Откуда я беру идеи? / Айзек Азимов // Курьер ЮНЕСКО. – 1984. – Декабрь. – С. 10.
3. Альтов Г. Порт каменных бурь / Генрих Альтов // Фантастика века [сост. Вл. Гаков]. – Минск – Москва : Полифакт, 1995. – С. 387–397.
4. Амнуэль П. Звездные корабли воображения / Павел Рафаэлович Амнуэль. – М. : Знание, 1988. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Космонавтика, астрономия» ; № 2).
5. Андерсон П. Властелин тысячи солнц / Пол Андерсон // Фата-Моргана 3 : сб. фантаст. рассказов и повестей. – [сост. С. Б. Барсов]. –
Н.-Новгород. : Флокс, 1992. – С. 59–86.
6. Андрущенко В. Реальність освіти: проблема деміфологізації / Віктор Петрович Андрущенко // Практична філософія. – 2001. – № 1. – С. 195–196.
7. Арбитман Р. Участь Кассандры : ст. о фантастике и не только о ней / Р. Арбитман. – Саратов : Литера II, 1993. – 152 с.
8. Арнольд В. Теория катастроф. – [3-е изд. доп.] / В. И. Арнольд. – М. : Наука, 1990. – 128 с.
9. Арто А. Театр и его Двойник / Антонен Арто. – СПб. : Симпозиум, 2000. – 440 с.
10. Балабуха А. Парадоксы Артура Кларка / А. Д. Балабуха // А. Кларк. Одиссея длиною в жизнь. – М. : Мир, 1991. – С. 5–24.
11. Беляев А. Создадим советскую научную фантастику / Александр Романович Беляев // Детская литература. – 1938. – № 15–16. – С. 1–8.
12. Беляев А. Р. Хойти-Тойти / А. Р. Беляев // Беляев А. Р. Собр. соч. : в 5 т. – Л. : Дет. лит., 1984. – Т.4. – С. 120–166.
13. Беляев А. Человек-амфибия / А. Р. Беляев // Беляев А. Р. Собр. соч. : в 5 т. – Л. : Дет. лит., 1984. – Т.2. – С. 7–132.
14. Бергер П. Социальное конструирование реальности : трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман ; [пер. с англ. Е. Руткевич] ; Моск. филос. фонд. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
15. Бердяев Н. Философия свободы / Н. А. Бердяев // Судьба России : сочинения / Н. А. Бердяев. – М. ; Харьков, 2000. – С. 28–264.
16. Беркинблит М. Фантазия и реальность / М. Б. Беркинблит, А. В. Петровский. – М. : Политиздат, 1968. – 128 с.
17. Биленкин Д. Реализм фантастики / Д. А. Биленкин // Сб. науч. фантастики. – [сост. Б. Клюева]. – М., 1988. – Вып. 32. – С. 184–203.
18. Богданов А. Красная звезда / А. А. Богданов // Русская фантастическая проза XIX – начала XX века : сб. в 24 т. – [сост. Ю. Медведев]. – М., 1986. – Т. 1. – С. 413–568.
19. Бодрийяр Ж. Прозрачность Зла / Жан Бодрийяр; [пер. Л. Любарской, Е. Марковской]. – М. : Добросвет, 2000. – 258 с.
20. Бородай Ю. Воображение и теория познания : к критике кантовского учения о продуктивной способности воображения / Ю. Бородай. – М. : Высш. шк., 1966. – 150 с.
21. Борчиков С. Метафизика виртуальности. (Опыт единой теории виртуальной реальности) / С. Борчиков // Труды лаборатории виртуалистики. Выпуск 8. – М.: Институт человека РАН, 2000. – С. 26–28.
22. Брандис Е. Зеркало тревог и сомнений / Е. Брандис, В. Дмитревский // Экспедиция на Землю : Сб. фантастики Англии и США. – М. : Знание, 1967. – С. 5–52.
23. Брандис Е. Фантастика и новое виденье мира / Е. Д. Брандис // Звезда. – 1981. – № 8. – С. 41–49.
24. Бритиков А. Научная фантастика, фольклор и мифология / А. Ф. Бритников // Русская литература. – № 3. – 1984. – № 3. – С. 61–65.
25. Брэдбери Р. Марсианские хроники / Рей Брэдбери. // Улыбка : рассказы. – Новосибирск : Детская литература., 1993. – С. 389–566.
26. Булгаков М. Мастер и Маргарита / М. А. Булгаков. – М. : Худ. лит., – 1981. – 342 с.
27. Булычёв К. Падчерица эпохи : избр. работы о фантастике / К. В. Булычёв. – М. : Междунар. центр фантастики, 2004. – 368 с.
28. Вайсманн Ф. Людвиг Витгенштейн и Венский кружок / Ф. Вайсманн // Аналитическая философия: становление и развитие / под ред. А. Грязнова. – М. : Дик, 1998. – С. 52–53.
29. Верн Ж. Робур завоеватель / Ж. Верн // Верн Ж. Собрание сочинений : в 12 т. ; [под ред. Б. Агапова, Ю. Данилина, Д. Щербакова] ; [пер. с фр. С. Викторовой, С. Шлапоберской]. – М. : Худож. лит., 1957. – Т. 9. – 719 с.
30. Визель М. Я. Гипертексты по ту и эту стороны экрана /
М. Я. Визель // Иностранная литература. – 1999. – № 10. – С. 169–177.
31. Вища освіта України і Болонський процес : Навч. посіб. ; [за редакцією В. Кременя]. Авторський колектив : М. Степко,
Я. Болюбаш, В. Шинкарук, В. Грубінко, І. Бабин. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2004. – 384 с.
32. Воронов А. Философский анализ понятия «виртуальная реальность»” : Дис. канд. филос. наук : 09.00.08 / Воронов Андрей Игоревич. – Санкт-Петербург, 1999. – 212 с.
33. Гаков В. Мудрая ересь фантастики / В. Гаков // Другое небо : Сб. заруб. науч. фантастики ; [сост. В. Гаков]. – М. : Политиздат, 1990. – С. 8–42.
34. Гаков В. Хьюго Гернсбек и его «Эмейзинг» / В. Гаков // Урал. следопыт. – 1980. – № 10. – С. 55–56.
35. Гаков В. Четыре путешествия на машине времени : науч. фантастика и её предвидения / В. Гаков. – М. : Знание, 1983. – 192 с.
36. Гаков В. Энциклопедия фантастики / В. Гаков. – Минск : ИКО «Галаксиас», 1995. – 694 с.
37. Гальцева Р. Рознянская И. Поиски человека / Р. Гальцева, И. Рознянская // Новый мир. – 1998. – № 12. – С. 50–56.
38. Гаррисон Г. Неукротимая планета / Гарри Гаррисон ; [перевод с англ. Л. Жданова]. – М.: Эксмо, 2011. – 288 с.
39. Гегель Г. Эстетика : в 4 т. / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Искусство, 1968. – Т. 1. – 312 с.
40. Гегель Г. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
41. Гегель Г. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль. – 1970. – Т. 1. : Наука логики. – 452 с.
42. Гендерна педагогіка : Хрестоматія / [за ред. В. Гайденко] ; [пер. з англ. В. Гайденко. А. Предборської]. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 312 с.
43. Генис А. Гипертекст – машина реальности / А. А. Генис // Иностр. лит. – 1994. – № 5. – С. 248–249.
44. Гердер И. Избранные сочинения / Иоганн Готфрид Гердер ; [вст. ст. и примеч. В. Н. Жирмунского]. – М. ; Л. : Гос. изд. худож. лит-ры, 1959. – 392 с.
45. Гибсон У. Нейромант / Уильям. Гибсон ; [пер. с англ. Е. Летова, М. Пчелинцева]. – М. : Аст ; СПб. : Terra Fantastica, 2000. – 317 с.
46. Головачёв В. Спасатели веера / В. В. Головачёв ; [ред. Е. Самойлова]. – М. : ЭКСМО, 2003. – 864 с. – (Фантастические романы).
47. Головачёв В. Хроники выхода / В. В. Головачев // Головачев В. В. Заповедник смерти. – М. : ЭКСМО, 2005. – С. 481–490.
48. Голосовкер Я. Логика мифа : исслед. по фольклору и мифологии Востока / Я. Э Голосовкер ; [сост. : Н. В. Брагинская,
Д. Н. Леонов ; АН СССР, Ин-т востоковедения]. – М. : Наука, 1987. – 218 с.
49. Горбунова Л. Складнісне мислення як відповідь на виклик епохи / Л. Горбунова // Філософія і методологія розвитку вищої освіти України в контексті євроінтеграційних процесів / [авт. кол. : В. Андрущенко (керівник), М. Бойченко, Л. Горбунова, В. Лутай, та ін.]. – К. : Педагогічна думка, 2011. – С. 35–49.
50. Грицанов А. Виртуальная реальность / А. А. Грицанов [и др.] // История философии : энциклопедия ; [сост. и гл. ред. А. А. Грицанов]. – Минск : Интерпрессервис : Кн. Дом, 2002. – С. 184–187.
51. Гуревич Г. Беседы о научной фантастике : кн. для учащихся / Георгий Иосифович Гуревич ; [ред. Н. В. Сечина]. – М. : Просвещение, 1991. – 158 с.
52. Гуревич Г. «Научная фантастика – это лоция для потомков» / Георгий Гуревич // Книжное обозрение. – 1992. – № 9. – С. 3–7.
53. Гуревич П. Социальная мифология [Текст] / Павел Гуревич. – М. : Мысль, 1983. – 175 с.
54. Дымов Ф. Фантастична ли фантастика? / Ф. Я. Дымов // Магический треугольник : сб. фантастики ; [сост. Ф. Я. Дымов]. – М. : Молодая гвардия. – С. 440–447.
55. Дьюи Д. Реконструкция в философии / Д. Дьюи ; [пер. с англ. М. Занадворов, М. Шиков ; ред. : Т. Дмитриев, А. Калинин]. – М. : Логос, 2001. – 161 с.
56. Ефремов И. От автора / Иван Антонович Ефремов // Ефремов И. А. Собр. соч. : в 6 т. – М. : Соврем. писатель, 1993. – Т.1 : Рассказы. – С. 5–14.
57. Желязны Р. Мой пристрастный взгляд на особенности научной фантастики / Роджер Желязны // Желязны Р. Вариант единорога / Роджер Желязны ; [ред. Е. Березина]. – М. : Эксмо-Пресс, 2010. – С. 284–297.
58. Журавлёва В. Летящие во Вселенной / Генрих Альтов, Валентина Журавлёва // Классика советской фантастики. – М. : АСТ, 2002. – С. 298–304.
59. Замятин Е. Герберт Уэллс / Евгений Иванович Замятин. – С.Пб. : Эпоха, 1922. – 47 с.
60. Захарченко В. На стыке двух тысячелетий / В. Захарченко // Время искать ; [сост. В. Захарченко]. – М. : Молодая гвардия, 1986. – С. 186–191.
61. Захарченко И. Угол четвертый: мифотворчество и виртуальная реальность / И. В. Захарченко // Язык, сознание, коммуникация : Сб. статей / [отв. ред. В. Красных]. – М. : МАКС-Пресс, 2000. – Вып. 13. – 84 с.
62. Зверев А. Когда пробьет последний час природы / А. Зверев // Вопросы литературы. – 1989. – № 1. – С. 20–23.
63. Зверев А. Крушение утопии // Иностр. анная Литература / А. Зверев . – 1988. – № 11. – С. 40–43.
64. Зубакин Ю. Применение фантастических допущений в курсе «Развитие творческого воображения» (О фантастических допущениях, прогностических возможностях фантастов и о шкале «Фантазия-2») / Ю. Ю. Зубакин. – М. : Наука, 2006. – 264 с.
65. История философии : Энциклопедия / [сост. и гл. ред. А. Грицанов]. – Минск : Интерпрессервис : Кн. Дом, 2002. – 1376 с.
66. Кагарлицкий Ю. Вглядываясь в будущее : кн. // О Герберте Уэллсе / Юлий Иосифович Кагарлицкий. – М. : Книга, 1983. – 354 с.
67. Кагарлицкий Ю. Что такое фантастика? / Юлий Кагарлицкий. – М. : Художественная литература, 1974. – 242 с.
68. Кагарлицкий Ю. Уэллс и Жюль Верн / Юлий Кагарлицкий // Вопросы литературы. – 1962. – № 6. – С. 107–108.
69. Кайуа Р. В глубь фантастического. Отражённые камни / Р. Кайуа; [пер. с фр. Н. Кисловой]. – СПб. : Изд-во И. Лимбаха, 2006. – 280 280 с.
70. Кант И. Критика чистого разума / Иммануил Кант. – М. : Мысль, 1994. – 591 с.
71. Кассирер Э. Сила метафоры / Эрнст Кассирер // Теория метафоры. – М. : Прогресс, 1990. – С. 33–43.
72. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс;. [Пер. с англ. под науч. ред.
О. Шкаратана]. – М. : Гос. ун-т. Высш. шк. экономики, 2000. – 606 с.
73. Кларк А. Конец детства / А. Кларк. – М. : Книга, 1991. – 339 с.
74. Ковтун Е. Поэтика необычайного : Художественные миры фантастики, волшебной сказки, утопии, притчи и мифа (На материале европейской литературы первой половины XX века) / Е. Н. Ковтун. – М. : Изд-во МГУ, 1999. – 308 с.
75. Козьмин В. На границах грядущего и беспредельного / В. Козьмин // Техника молодежи. – 1973. – № 10. – С. 10–11.
76. Корсак К. Міфи про Болонський процес / К. В. Корсак // Дзеркало тижня. – 2005. – № 39 (567). – 8–14 жовтня. – С. 2.
77. Косарев А. Философия мифа : мифология и её эвристическая значимость / А. Косарев. – М. : ПЕР СЭ ; СПб. : Унив. книга, 2000. – 304 с.
78. Косарева А. Фантастическое: природа и функции / А. Косарева // Материалы научно-метод. конференции 11–13 апреля 2000 г. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. – С. 161–163.
79. Кралечкин Д. EuroOntology / Д. Кралечкин, А. Ушаков. – М. : Прометей, 2001. – С. 74–75.
80. Кристева Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики / Юлия Кристева. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. – 656 с.
81. Кузнецов В. Философия фантастики. К постановке проблемы / В. Ю. Кузнецов // Философия и общество. – 2010. – №1(57) – С. 124–140.
82. Кузнецова В. “Vado mori” – иду к своей смерти /
В. В. Кузнецова // Виртуальное пространство культуры : Материалы науч. конференции 11–13 апреля 2000 г. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество 2000. – С. 21–29.
83. Кулаков С. Фантастическая конференция / С. Кулаков // Вечерняя Москва. – 2006. – №55. – С. 1.
84. Кунафин М. Виртуальное бытие / М. С. Кунафин, Р. А. Ярцев // Бытие : Коллективная монография / [ответ. ред. А.Ф. Кудряшев]. – Уфа : УЮИ МВД РФ, 2000. – С. 130–153.
85. Ладов В. Программа спецкурса “VR-философия (философские проблемы виртуальной реальности)” ; [Электронный ресурс] / В. А. Ладов. – Режим доступа : http://www.humanities.edu.ru/db/msg/5807
86. Легков И. Созвучия диковинных форм / И. Легков // Лавка фантастики. – Пермь. – 1998. – № 1. – С. 46.
87. Лем С. Библиотека XXI века / Станислав Лем. – М. : ACT, 2004. – 608 с.
88. Лем С. Сумма технологий / Станислав Лем ; [пер. с пол.
А. Громовой и др.]; [ред. Б. Бирюкова]. – М. : Мир, 1968. – 608 с.
89. Лем С. Фантастика и футурология : в 2 т. / Станислав Лем. – М. : АСТ, ЗАО НПП Ермак, 2004. – Т. 1. – 591 с.
90. Леви-Стросс К. Первобытное мышление / К. Леви-Стросс ; [пер., вступ. ст. и прим. А. Островского]. – М.: Республика, 1994. – 384 с.
91. Лосев А. Диалектика мифа / А. Ф. Лосев // Философия. Мифология. Культура. – М. : Мысль, 1991. – С. 21–186.
92. Лосев А. Из ранних произведений / А. Ф. Лосев. – М. : Правда, 1990. – 655 с.
93. Лосев А. Античная мифология в ее историческом развитии / А. Лосев. – М. : Госучпедгиз, 1957. – 620 с.
94. Лотман Ю. Литература и мифы / Ю. М. Лотман, З. Г. Минц, Е. М. Мелетинский // Мифы народов мира : Энциклопедия : в 2 т. / [гл. ред. С. Токарев]. – М. : Сов. энциклопедия. – 1980. – Т. 1. – С. 220–226.
95. Лотман Ю. Структура художественного текста / Ю. Лотман. – М. : Искусство, 1970. – 383 с.
96. Любченко Т. «Эффект устранения» в научной фантастике / Т. Любченко, О. Лебедь // Тезисы докладов и сообщений на Всесоюз. науч. конференции-семинаре, посвящ. творчеству И. А. Ефремова и проблемам научной фантастики. – Николаев : НГПИ, 1988. – С. 76–80.
97. Малиновский Б. Магия, наука и религия / Б. С. Малиновский. – М. : Рефл-бук, 1999. – 304 с.
98. Мамардашвили М. Органы онтологии / М. К. Мамардашвили // Мамардашвили М. К. Необходимость себя. – М. : Лабиринт, 1996. – С. 285–303.
99. Манн Т. Иосиф и его братья : Доклад // Манн Т. Собрание сочинений : в 2 т. ; [пер. Ю. Афонькина]. – М. : Худ. лит. 1987. – Т. 2. – С. 702–715.
100. Манов Э. Галактическая баллада. Эмил Манов ; [ перевод В. Тодоровой]. – София : Свят, 1989. – 160 с.
101. Маркузе Г. Одномерный человек / Герберт Маркузе. – М. : REFL-book. – 1994. – 338 с.
102. Марсель М. Язык кино / М. Марсель. – М. : Искусство, 1959. – 286 с.
103. Марьина Л. Виртуальный модус культуры : текст как специальная форма выражения авторского сознания / Л. П. Марьина // Виртуальное пространство культуры : Матер. науч. конф. 11–13 апреля 2000. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. – С. 108–111.
104. Мейлах Б. Художественное творчество : Вопросы комплексного изучения / [под ред. Б. С. Мейлах]. – Л. : Наука, 1983. – 287 с.
105. Мелетинский Е. Поэтика мифа / Е. М. Мелетинский. – М. : Наука, 1976. – 406 с.
106. Мелетинский Е. К вопросу о применении структурно-семиотического метода в фольклористике / Е. М. Мелетинский // Семиотика и художественное творчество. – М. : Наука, 1977. – С. 152–170.
107. Мелетинский Е. Миф и двадцатый век / Е. М. Мелетинский // Мелетинский Е. М. Избранные статьи и воспоминания. – М. : РГГУ, 1998. – 576 с.
108. Мишанич М. Міф, міфологія, міфологізм, міфокритика, міфопоетика : історія інтерпретації і розмежування понять / М. Мишанич, С. Мишанич. – Донецьк : Норд, 2002. – 49 с.
109. Мор Т. Утопия / Томас Мор. – М. : Наука, 1978. – 494 с.
110. Моррис В. Вести ниоткуда или эпоха мира / В. Моррис ; [Полный пер. Н. Н. Соколовой , послесл. Д. А. Горбова]. – М. : Новая Москва, 1923. – 222 с.
111. Морсон Г. Границы жанра / Г. Морсон // Утопия и утопическое мышление: Антология зарубежной литературы. – М. : Прогресс, 1991. – С. 233–276.
112. Морщихина Л. Классические и неклассические утопии в контексте социально-философских исследований : автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филос. наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» /
Л. А. Морщихина. – Архангельск, 2004. – 24 с.
113. Муравьёв В. Фантастика / В. Муравьёв // Литературная энциклопедия терминов и понятий ; [ под ред. А. Николюкина]. – М. : НПК Интелвак, 2003. – С. 1119–1124.
114. Неёлов Е. Волшебно-сказочные корни научной фантастики / Е. М. Неёлов. – JI. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. – 199 с.
115. Неёлов Е. Фольклорный интертекст русской фантазии / Е. М. Неёлов. – Петрозаводск : Изд-во Петрозав. гос. ун-та, 2002. – 125 с.
116. Ницше Ф. Сочинения: в 2-х т. Литературные памятники / Фридрих Ницше. – М. : Мысль, 1990. – Т. 1. – 820 с.
117. Нодье Ш. О фантастическом в литературе / Ш. Нодье // Литературные манифесты западноевропейских романтиков ; [пер. Е. Гречаной ; ред.-сост. А. Дмитриев]. – М. : Изд. МГУ, 1980. – С. 404–412.
118. Носов Н. Манифест виртуалистики / Н. А. Носов // Труды лаборатории виртуалистики. – М. : Путь, 2001. – Вып. 15. – 17 с. – (Сер. «Труды лаборатории виртуалистики»).
119. Носов Н. Виртуальная психология / Н. А. Носов. – М. : Аграф, 2000. – 432 с.
120. Носова Г. Міф у культурі : спроби інтерпретації / Г. Носова // Філософська думка. – 2003. – № 5. – С. 38–39.
121. Нудельман Р. Научная фантастика // Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. ; [гл. ред. А. Прохоров]. – [3-е изд]. – М. : Сов. энциклопедия. – 1974. – Т. 17. – С. 336–338.
122. Об использовании религиозных мотивов в научной фантастике фантастике // Гаков Вл. Мудрая ересь фантастики // Другое небо : Сб. заруб. науч.фантастики ; [сост. Вл. Гаков]. – М. : Политиздат, 1990. – С. 8–42.
123. Опенков М. Виртуальная реальность: онтологический подход : автореф. дис. на соиск. уч. степени док. филос. наук : спец. 09.00.01 «Онтология и теория познания» / М. Ю. Опенков. – М., 1997. – 38 с.
124. Оруэлл Дж. 1984 и эссе разных лет / Дж. Оруэлл ; [сост. С. Муравьев ; пер. с англ. В. Голышев]. – М. : Прогресс, 1989. – 270 с.
125. Пармон Э. Роль фантазии в научном познании / Э. А. Пармон. . – Минск : Изд-во Университетское, 1984. – 176 с.
126. Парнов Е. В увеличительном зеркале фантастики / Е. И. Парнов // Сб. науч. фантастики ; [сост. Д. А. Биленкин]. – М. : Знание, 1980. – Вып. 22. – С. 199–219.
127. Патнэм Х. Разум, истина, история / Х. Патнэм ; [пер.с англ. М. Лебедев и Т. Дмитриев]. – М. : Праксис, 2002. – C. 19–20.
128. Пелевин В. СПИ / В. О. Пелевин // НФ : сб. науч. Фантастики ; [редкол. : Э. Араб-оглы [и др.] ; сост. Е. Войскунский]. М. : Знание, 1991. – Вып. 35. – С. 189–204.
129. Пестов Н. Политический миф теперь и прежде / Н. Пестов. – М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 414 с.
130. Пивоев В. Мифологическое сознание как способ освоения мира / В. М. Пивоев. – Петрозаводск : Карелия, 1991. – 111 с.
131. Пигров К. Телевидение как этап в развитии виртуального пространства / К. С. Пигров // Виртуальное пространство культуры : Материалы науч. конф. 11–13 апреля 2000 г. – СПб. : Санкт-Петербургское филос. общество, 2000. – С. 31–36.
132. Платон. Диалог о Государстве / Платон ; Собр. соч.: В 4 т. – М. : АСТ, 1984. – Т. 3. – С. 389–406.
133. Платон. Федр / Платон ; [пер. з давньогр. Й. Кобів та ін.] // Платон. Діалоги. – К. : Основи, 1995. – С. 293–339.
134. Поликарпов B. Лекции по культурологи / В. С. Поликарпов. – M. : Экспертное бюро : Гардарика, 1997. – 342 с.
135. Полисаєв О. Архітектоніка сучасного міфу : монографія / О. П. Полисаєв. – Тернопіль : Астон, 2008. – 336 с.
136. Половников В. Был ли Гомер ученым? Научная фантастика в «Илиаде» / В. Половников // В мире фантастики: сб. лит.-крит. ст. и очерков. – М. : Мол. гвардия, 1989. – С. 50–74.
137. Поляруш Б. Проблеми міфологізації масової свідомості в Україні / Б. Ю. Поляруш // Константи. – Херсон, 1998 – №1 (7). – С. 23–26.
138. Потебня А. Мысль и язик / А. А. Потебня. – М. : Лабиринт, 2007. – 241 с.
139. Потебня А. О доле и сродных с нею существах / А. Потебня // Потебня А. А. Слово и миф. – М.: Правда, 1989. – С. 472–516.
140. Потебня О. Естетика і поетика слова : Зб. / О. О. Потебня ; [пер. з рос. ; упоряд., вступ. ст., приміт. І. Іванько]. – К. : Мистецтво, 1985. – 302 с.
141. Потебня О. Слово и миф / О.О. Потебня. – М. : Правда, 1989. – 624 с.
142. Пудикова А. Киберпространство и перспектива формирования личностного Бытия [Электронный ресурс] / А. А. Пудикова // Открытый междисциплинарный электронный журнал «Гуманитарная информатика». – Режим доступа : http://huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/1/pudikova.htm
143. Ревич В. Перекресток утопий : Судьбы фантастики на фоне судеб страны / В. А. Ревич. – М. : Ин-т востоковедения РАН, 1998. – 354 с.
144. Рифтин Б. От мифа к роману : эволюция изображения персонажа в китайской литературе / Б. Л. Рифтин ; [ред. С. Неклюдов]. – М. : Наука 1979. – 360 с.
145. Рорти Р. Философия и зеркало природы / Р. Рорти. – Новосибирск.: Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. – С. 52–53.
146. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность / Р. Рорти. – М.: Русское феноменологическое общество, 1996. – С. 215–239.
147. Руднев В. Морфология реальности : исследования по «философии текста» / В. П. Руднев. – М. : Русское феноменологическое общество, 1996. – 207 с.
148. Сартр Ж.-П. Воображение / Жан-Поль Сартр // Логос. – 1992. – № 3. – С. 98–115.
149. Свирский Я. Самоорганизация смысла (опыт синергетической онтологии) / Я. И. Свирский. – М.: ИФ РАН, 2001. – 181 с.
150. Сергеев А. Тени будущего / А. Сергеев // Вокруг света. – 2008. – № 11. (2818). – С. 110–116.
151. Силаева В. Виртуальная реальность : попытка типологизации / В. Л. Силаева, Н. Г. Багдасарьян // Философские науки. . – 2005. – № 6. – С. 36–41.
152. Соловьев С. Будет ли у кино второе столетие / С. А. Соловьев Соловьев // Киноведческие записки. – 1995. – № 26. – С. 170–176.
153. Солопов П. Философские проблемы виртуалистики : дис. на соиск. уч. ст. канд. филос. наук : спец. 09.00.08 / Солопов Павел Евгеньевич. – М., 2000. – 120 с.
154. Сорель Ж. Введение в изучение современного хозяйства / Сорель Ж. – М.: Красанд, 2011. – 272 с.
155. Стеблин-Каменский М. Миф / М. И. Стеблин-Каменский. – Л. : Наука, 1976. – 104 с.
156. Стругацкий А. Град обречённый / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий // Стругацкий А. Н. Собрание сочинений : в 11 т. / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий. – [2-е изд., испр] ; [под общ. ред. С. Бондаренко ; при уч. Л. Филиппова ; текстолог. работы С. Бондаренко ; отв. ред. Т. Мороз]. – М. : АСТ, 2011. – Т.7. – С. 169–483.
157. Стругацкий А. Обитаемый остров / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий ; [отв. ред. Н. Ютанов ; вып. ред. Н. Краюшкина]. – М. : АСТ, 2011. – 509 с.
158. Стругацкий А. Полдень XXII век / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий // Далёкая Радуга : повести / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий. – М. : Детгиз, 1998. – С. 78–363.
159. Стругацкий А. Трудно быть богом / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий // Стругацкий А. Н. Избранное : в 2 т. – М. : Моск. рабочий, 1989. – Т. 1. – С. 380–522.
160. Стругацкий А. О современном Жюле Верне – Артуре Кларке и творце роботехники Айзеке Азимове / А. Стругацкий, Б. Стругацкий // А. Кларк. Лунная пыль ; А. Азимов. Я, робот ; Стальные пещеры – М. : Дет. лит., 1969. – С. 5–16.
161. Стругацкий А. Волны гасят ветер / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий // Стругацкий А. Н. Собрание сочинений : в 11 т. / А. Н. Стругацкий, Б. Н. Стругацкий. – [2-е изд., испр] ; [под общ. ред. С. Бондаренко]. – М. : АСТ, 2011. – Т. 8. – С. 509–656.
162. Сэмьюэлз Э. Критический словарь аналитической психологии К. Юнга / Э. Сэмьюэлз, Б. Шортер, Ф. Плот. – М. : ЭСИ, 1994. – 184 с.
163. Тодоров Ц. Введение в фантастическую литературу / Ц. Тодоров ; [пер. с фр. Б. Нарумова]. – М. : Дом интеллект. книги : Рус. феноменол. о-во, 1997. – 144 с.
164. Толстой А. Гиперболоид инженера Гарина / А. Н. Толстой. – М. : Правда, 1986. – 448 с.
165. Топорков А. Работы А. А. Потебни о народной поэзии / А. А. Топорков // Потебня А. А. Собрание трудов : Символ и миф в народной культуре. – М. : Лабиринт, 2000. – С. 443–447.
166. Тоффлер Э. Шок будущего : / Э. Тоффлер ; [пер. с англ.]. – М. : ACT, 2002. – 557 с.
167. Туркина О. Мазин В. Голем сознания. Смена сцены представления: от театра к виртуальной реальности / О. Туркина, В. Мазин // Метафизические исследования : Культура. Альманах лаборатории Метафизических исследований при Филос. факультете СПбГУ. – 1997. – Вып. 4. : Культура. – С. 122–143.
168. Усов Д. Міфологізація свідомості в сучасному суспільстві / Д. В. Усов // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : [зб. наук. пр. ]. – К. : Знання, 1998. – С. 53–58.
169. Уэллс Г. Освобождённый мир / Г. Д. Уэллс // Уэллс Г. Д. Собр. соч. : в 15 т. ; [ ред. И. Гурова]. – М., 1964. – Т. 4. – С. 295–494.
170. Уэллс Г. Пища богов / Г. Уэллс // Уэллс Г. Д. Машина времени времени ; Человек-невидимка ; Война миров ; Пища богов. – М. : Правда, 1988. – С. 395–620.
171. Уэллс Г. Невероятное в повседневном / Г. Уэллс // Вопросы литературы. – 1963. – № 9. – С. 170–177.
172. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. Метакритичне дослідження / І. Фізер. – К. : Обереги, 1996. – 192 с.
173. Філософські абриси сучасної освіти : Монографія / Авт.кол. : Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В., Гамрецька Г. [та ін.] ; [за заг. ред. І. Предборської]. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 226 с.
174. Фома Аквинский. Сумма теологии / Фома Аквинский // Антология мировой философии : в 4 т. / АН СССР ; Ин-т философии. Философ. Наследие; [ред. коллегия: В. Соколов и др.]. – М. : Мысль, 1969 – 1973. – С. 848–849.
175. Франс А. Собрание сочинений в 8 т. – М. : Художественная литература, 1958. – Т. 5. – 669 с.
176. Фрумкин К. Г. Философия и психология фантастики : Монография / К. Г. Фрумкин. – М. : Едиториал, 2004. – 237 с.
177. Хайнлайн Р. Угроза с Земли. Расширенная Вселенная / Р. Хайнлайн. – М. : ЭКСМО ; СПб. : Terra Fantastica, 2003. – 542 с.
178. Хаксли О. О дивный новый мир / О. Хаксли ; [пер. с англ О. Сороки]. – М. : АСТ, 2010. – 288 с.
179. Хамитов Н. Философия. Бытие. Человек. Мир / Н. Хамитов. – К. : КНТ, 2006. – 456 с.
180. Хамитов Н. Философский словарь. Человек и мир / С. Крылова, Н. Хамитов. – К. : КНТ, 2006. – 308 с.
181. Харитонов. Е. Наука о фантастике вчера и сегодня [Электронный ресурс] / Е. В. Харитонов. Электрон, текстовые дан. (2 файла : 51140 байт). – [Б. м. : б. и., между 1998 и 2000]. – Режим доступа : http://fandom.rusf.ru/aboutfan /haritonov04.htm.
182. Хоружий С. Род или недород? Заметки к онтологии виртуальной реальности / С. С. Хоружий // Вопросы философии. – 1997. – № 6. – С. 53–68.
183. Цуладзе А. Политическая мифология / А. Цуладзе. – М. : ЭКСМО: Алгоритм, 2003. – 382 с.
184. Цургенова Е. Герменевтика / Е. А. Цургенова // Литературная энциклопедия терминов и понятий / [под ред. А. Николюкина]. – М. : НПК «Интелвак», 2003. – С 170–174.
185. Чернышева Т. Природа фантастики / Т. А. Чернышева. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 1985. – 336 с.
186. Чернышева Т. Потребность в удивительном и природа фантастики / Т. Чернышева // Вопросы литературы. – 1979. – № 5. – С. 211–232.
187. Чернышева Т. О старой сказке и новейшей фантастике / Т. А. Чернышева // Вопросы литературы. – 1977. – № 1. – С. 229–247.
188. Чернышева Т. Научная фантастика и современное мифотворчество / Т. Чернышева // Фантастика-72. – М. : Молодая гвардия, 1979. – С. 298–299.
189. Чертов Л. Виртуальные пространства изображений / Л. Ф. Чертов // Виртуальное пространство культуры : Материалы науч. конф. 11–13 апреля 2000. – СПб. : Санкт-Петербургское филос. об-о, 2000. – С. 53–55.
190. Чудакова М. О романе / М. Чудакова // Михаил Булгаков. Избранное. – М. : Худ. лит, 1980. – С. 399.
191. Шацкий Е. Утопия и традиции / Е. Шацкий ; [Общ. ред. В. Чаликовой]. – М.: Прогресс, 1990. – С. 73–180.
192. Шевякин А. Загадка гибели СССР : История заговоров и предательств / А. П. Шевякин. – М. : Вече, 2004. – 464 с.
193. Шекли Р. Абсолютное оружие / Р. Шекли // Шекли Р. Рассказы и повести. – М. : Мол. гвардия, 1968. – С. 34–44.
194. Шеллинг Ф.-В. Введение в философию мифологии : Историко-критическое введение в философию мифологии. Кн. 1 / Ф.-В. Шеллинг // Шеллинг Ф-В. Сочинения. – М. : Мысль, 1998. – 1661 с.
195. Шестаков В. Мифология XX века : Критика теории и практики буржуазной «массовой культуры» / В. П. Шестаков. – М. : Искусство, 1988. – 213 c.
196. Эйзенштейн С. Избранные произведения в 6-ти томах / С. М. Эйзенштейн. – M.: Искусство, 1964. – Т. 1. – 696 с.
197. Эйхенбаум Б. Литература и кино / Б. М. Эйхенбаум // Киноведческие записки. – 1989. – Вып. 5. – С. 4–7.
198. Элиаде М. Миф о вечном возвращении : архетипы и повторяемость / М. Элиаде ; [пер. с фр