НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Хуан Мінжун

УДК 001.83(477)+(510)(043.5)

НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Матвєєв В`ячеслав Васильович
кандидат економічних наук, професор

КИЇВ-2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………………4
ВСТУП ………………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ…......................................................................………13
1.1. Методологічні підходи до вивчення організації науково-технічної діяльності……………………………………………………………………...14
1.2. Науково-технічний обмін як важлива складова міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації ……………………………………………...30
1.3. Проблеми розвитку науково-технічних співробітництв в контексті ділового партнерства……………………………………………………………………45
Висновки до 1 розділу……………………………………………………………….58
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС СВІТОВОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН……………61
2.1. Досвід КНР по здійсненню науково-технічної взаємодії з країнами світу….61
2.2. Досягнення України в організації науково-технічних взаємозв’язків з іншими країнами……………………………………………………………………..98
Висновки до 2 розділу…………………………………………………………......120
РОЗДІЛ 3. ВЕКТОРИ ПРОДУКТИВНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ…122
3.1. Розробка загальної стратегії розвитку науково-технічного взаємозв’язку між країнами…………………………………………………………………………….122
3.2. Результати і досягнення КНР і України в галузі ракето- і авіабудування…143
3.3. Принципи організації міжурядової взаємодії у здійсненні науково-технічного співробітництва……………………………………………………….154
Висновки до 3 розділу……………………………………………………………..170
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………...181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТЕС – Азіатсько-тихоокеанська економічна співпраця.
АТР – Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
БРІК – Бразилія, Російська Федерація, Індія, Китай.
ВВП – Валовий внутрішній продукт.
ЄЕП – Європейський економічний простір.
ЄС – Європейський Союз.
НДДКР – науково-дослідна і дослідно-конструкторська робота.
ННД – Нові незалежні держави.
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку.
ОПВ – охоронні документи на право інтелектуальної власності.
РФ – Російська Федерація.
СЕЗ – спеціальна економічна зона.
СНД – Співдружність Незалежних Держав.
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
ТНК – транснаціональна компанія.

ВСТУП

Актуальність теми. Зростання ролі міжнародного науково-технічного співробітництва характеризує сучасну епоху глобалізації та інформатизації, якій властиві інтенсифікація процесів переміщення на міждержавних рівнях як виробничих і технологічних ресурсів, так і фінансових та інтелектуальних активів. Такі трансфери та міграції можуть як збільшувати ресурс національних економік за рахунок більш ефективного перерозподілу активів у транснаціональних масштабах, так і приводити до нових типів міжнародних зв’язків. Останні починають ґрунтуватися не на товарному обміні, а на обміні інтелектуальним капіталом та наукоємними технологіями.
Постійне прискорення міжнародного інвестування в найновіші технології та в знання пов’язане передусім із пріоритетом нових типів інформаційних ресурсів суспільства, а також з появою глобального кіберпростору як наслідку інформаційної революції, котра суттєво вплинула на науку, інновацію та освіту. Наслідками даних процесів є, по-перше, створення нових типів наднаціональних взаємозв’язків, уможливлених появою динамічних способів передачі інформації, а, по-друге, динамічна науково-технічна інтернаціоналізація, яка вимагає поглиблення науково-технічного співробітництва та трансферу технологій на рівні міжурядових взаємодій та ділового партнерства, тобто – у найбільш значущих формах міжнародного співробітництва.
Означені процеси висувають важливі завдання перед країнами, що розвиваються: побудувати інноваційну економіку, конкурентоспроможність якої забезпечувалася б рівнем науково-технічної інфраструктури країни. Капіталомістка та складна по своїй сутності науково-технічна діяльність у сучасному світі не може існувати без кооперації, що особливо виразно виявилося в добу потрясінь світової фінансової кризи. Стан глобальної економіки зумовлює пріоритетність побудови тривалих стратегій міжнародного співробітництва, які здатні дати потужний поштовх для розвитку інноваційних економік.
Україна не залишається осторонь побудови економіки, орієнтованої на знання – потужний науковий потенціал, яким володіє держава, є загальновизнаним. Проте сучасний дискурс економічної теорії констатує наявність критеріїв та вимог, які виявляють нерівномірне співвідношення наукового потенціалу та інноваційних наслідків в українській економіці. Відтак необхідно розробити механізми організації інноваційної діяльності, які б дали змогу розгорнути міжнародне науково-технічне співробітництво у напрямках, які дали б найбільш плідні результати для країни. Важливими у даному контексті є пошук впливових партнерів, співпраця з якими мала б взаємовигідні умови. Разом з тим, не слід уникати запозичення життєздатних моделей інноваційного розвитку, адаптація яких до українського економічного контексту могла б найбільш ефективно реалізувати закладені у науково-технічних ресурсах можливості. Міжнародне співробітництво України з Китайською Народною Республікою, економічний розвиток якої сьогодні є найбільш швидким у світі саме завдяки взятому Китаєм курсу на побудову "економіки знань" та відповідних реформ у сфері науки і техніки, становить інтерес для обох країн. Тому актуальним є розгляд можливих механізмів спільної науково-технічної діяльності, обміну науковими та технологічними досягненнями на взаємовигідних умовах, на засадах довіри та партнерства.
Дослідженням теоретичних проблем міжнародного науково-технічного співробітництва займається велика кількість науковців, зокрема вплив економічної глобалізації на трансформацію сфери науково-технічної діяльності вивчають Ю.Пахомов, П.Хампе, В.Коллонтай, В.Євстігнєєв, В.Семиноженко, Зу Уанзун, Н.Кондратьєв; проблематика розвитку технологій в контексті інформатизації розроблена Ф.Хадлом, А.Гончаренком, О.Пархоменком, А.Пархоменко; роль науково-технічного співробітництва в інноваційній економіці (або "економіці знань") дослідили Ф.Махлуп, В.Макаров, В.Бодров, В.М.Сергєєв, а в аспекті конкурентоспроможності – М.Портер та П.Друкер; розгляд сучасного виміру економіки знань через "трикутник знань" здійснюють Б.Санто, Т.Г.Калиновська та С.А.Косолапова. Проблемі науково-технічного обміну присвячені праці Г.Андрєєва, І.Хейдена, В.Фомічова, В.Титова, Т.Нагачевської, Т.Остапенко, С.Ілляшенка, О.Прокопенка, Л.Мельник Є.Мішеніна, В.Божкової, І.Мірошник, Т.Мельника, В.Микитенка, А.Мельничука, Ю.Капіци, В.Познякова, Т.Вавакіної, Є.Блонштейн, Е.Лінчевський, Р.Сімонов, Ю.Рибачук. Дослідження інноваційного розвитку економіки КНР та його взаємодії з країнами світу ґрунтовно здійснені Зан Уіном, Конг Као, Ке Янєм, , Дон Ваном, І Ваном, Зань Веном, Зао Найпіном, Зу Уанзуном, Луо Цан Уаном, О.Шенкарем, П.Ковалишиною, Є.Карлінською. Український досвід міжнародного співробітництва в науково-технічній сфері проаналізований Ю.Макогоном, С.Кацурою, С.Сіденко, М.Кравченком, В.Ходикіною, С.Лукіним та Р.Козаченком. Перспективи економічної взаємодії двох країн дослідженні у роботах Яо Фен, В.Герасимчука, В.Гриньової та О.Попова, А.Гуржій, О.Зінченка, В.Ільчука, Л.Радзієвської, В.Євтушенка, В.Будкіна.
Незважаючи на те, що численні дослідження різноманітних аспектів науково-технічного співробітництва проводяться досить інтенсивно і ґрунтовно, залишається невирішеними ряд наукових завдань, зокрема подекуди проблемним є методологічний та термінологічний інструментарій економічної теорії стосовно ділового партнерства в контексті науково-технічних обмінів, недостатньо широко впроваджується ідея "трикутнику знань"; не менш актуальними є прикладні економічні аспекти науково-технічного співробітництва, зокрема – між Україною та КНР.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Міністерством комерції Китайської Народної Республіки у сфері розвитку торговельно-економічного співробітництва вiд 26.10.2009 р., на кафедрі фінансів, обліку та аудиту Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету як складова науково-дослідної теми "Стратегія розвитку авіаційної галузі України у системі міжнародних відносин" (номер державної реєстрації 67/11.01.01а, термін виконання – 2009-2012 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз організації співробітництва України та Китаю у контексті сучасних моделей науково-технічної діяльності та науково-технічного обміну. Реалізація мети дисертаційного дослідження зумовила постановку таких завдань:
- здійснити аналіз основних методологічних підходів до теоретичного осмислення науково-технічної діяльності на основі уточнення та поглиблення найбільш актуальних надбань сучасної економічної теорії;
- виявити особливості науково-технічного обміну в добу глобалізації та проаналізувати його в контексті проблеми ділового партнерства для виявлення найбільш значущого світового досвіду в організації науково-технічного співробітництва;
- проаналізувати найбільш важливі досягнення України та КНР в організації науково-технічних взаємозв’язків з країнами світу;
- розробити загальну стратегію розвитку науково-технічного взаємозв’язку між Україною та КНР на рівні міжурядової взаємодії та поза нею.
Об’єктом дослідження є міжнародне науково-технічне співробітництво.
Предметом дослідження є науково-технічне співробітництво України з Китайською Народною Республікою.
Методи дослідження. Наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі системного використання загальнонаукових методів, а теоретично-методологічною базою стали фундаментальні принципи економічної теорії. У процесі дослідження використані методи формально-логічного, системно-структурного, компаративного аналізу, описовий метод та метод науково-економічного пізнання, статистичний та графічний методи, метод наукового абстрагування, аналітико-синтетичний метод, метод статистичних групувань та графічної інтерпретації.
Джерельною та статистичною базою стали дослідження літератури (монографій, наукових статей, дисертацій, авторефератів, матеріалів конференцій), дослідження статистичних даних міжнародних організацій, періодичні видання, статистичні матеріали Китаю та Україні, законодавчі та нормативні документи цих країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації на основі системного підходу до виявлення специфіки сучасних економічних умов міжнародної науково-технічної взаємодії розроблено загальну стратегію розвитку науково-технічного співробітництва між Україною та КНР.
Наукові положення, що виносяться на захист, полягають у наступному:
Вперше:
- розроблена загальна стратегія розвитку міжнародного співробітництва між Україною та КНР, в межах якої запропоновано доповнити стратегічні форми взаємодії між державами в науково-технічній сфері створенням інформаційної парадигмально-наукової мережі, яка б забезпечила розгортання безпосередньої співпраці між науковцями, а відтак – сприяла б розвитку науки в цілому та ініціативному виконанню наукових проектів зокрема;
- на підставі аналізу міжнародного правового регулювання українсько-китайських відносин в науково-технічній сфері розроблені та рекомендовані основні принципи міжурядової взаємодії.
Удосконалено:
- інтегративне дослідження міжнародного науково-технічного співробітництва на основі аналізу перспектив і ризиків цілеспрямованої побудови інноваційної економіки на основі "трикутнику знань";
- методологію дослідження українсько-китайського співробітництва у сфері трансферу технологій;
- концепція рівної і збалансованої інтеграції науки, освіти та інновації як основу розвитку інноваційної економіки в умовах глобальних трансформацій, викликаних глобалізацією та інформатизацією.
Дістали подальшого розвитку:
- концепція ділового партнерства у контексті науково-технічного співробітництва, виявлено її взаємозв’язок з теоріями конкуренції, доведено, що взаємодія академічних установ з підприємницьким сектором виступають окремою формою ділового партнерства;
- зміст поняття "технологія", під якою розуміється ареал інтеграції процесів вироблення та розвитку знань та їх впровадження у виробництво з подальшим врахуванням ефективності впливу на способи діяльності соціальних систем;
- концепція конкурентоспроможності як основи інноваційного розвитку та як чинник переоцінки важливості науково-технічного сектору економіки та створення умов для стимулювання його розвитку в національному та наднаціональному масштабах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в перспективі подальшого використання виведених у роботі теоретико-методологічних настанов при вивченні міжнародної взаємодії в науково-технічній сфері країн, які не стали предметом даного дослідження. Підвищенню ефективності науково-технічного співробітництва між Україною та КНР може сприяти розроблена дисертанткою загальна стратегія розвитку науково-технічної взаємодії. Врахування принципів міжурядового співробітництва, досліджених у роботі, надає можливість на засаді взаємовигідного партнерства та співробітництва інтегрувати наукові здобутки та інновації України і КНР та долучити їх в світове господарство.
Результати дисертаційного дослідження реалізовані в практичній діяльності державного авіабудівельного концерну ДАК "Антонов" (акт впровадження від 05.09.2011р.), та державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" (акт впровадження від 07.09.2011р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету у вивченні дисциплін «Інвестування», «Міжнародний інноваційний менеджмент», «Міжнародна інвестиційна діяльність» (акт впровадження від 02.09.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, є самостійним науковим дослідженням авторки. З наукових публікацій, що виконані у співавторстві, у дисертаційній роботі використані ідеї та висновки, що належать дисертантці і отримані нею особисто.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення та результати дослідження були апробовані автором на одинадцятьох конференціях, серед яких міжнародні науково-практичні конференції, зокрема: на IV науково-практичній конференції "Міжнародне науково-технічне співробітництво" (Київ, 3-4 березня 2008 р.), Всеукраънській науково-практичній конференції "Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст" (Вінниця, 20-22 березня 2008 р.), XVI Міжнародній науково-практичній конференції "Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність" (Таллінн, 10-11 квітня 2008 р.), V Международной научно-практической конференции "Актуальные вопросы и организационно-правовые основы сотрудничества Украины и КНР в сфере высоких технологий" (Киев, 20 травня 2008 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики" (Львів, 29-31 травня 2008 р.), "The 3rd international conference SCIENTIA IUVENTA 2008 at the Faculty of Economics" (Slovakia, June 13, 2008.), Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті" (Одеса, 20-30 червня 2008 р.), ХVII Всеукраънській. науково-практичній конференції "Міжнародне науково-технічне співробітництво" (Київ, 12-13 березня 2009 р.), V Международной научно-практической конференции "Мировая экономика и бизнес-администрирование" (Минск, 28-30 мая 2009 г.); а також на всеукраїнській конференції "Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура" (Київ, 22 лютого 2011 р.) та на IV Міжнародних філософсько-економічних читаннях "Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей" (Львів, 18-20 травня 2011 р.).
Публікації. Результати проведеного дослідження викладені у 16 одноосібних публікаціях, 2 публікаціях у співавторстві, з них у наукових фахових виданнях опубліковано 5 статей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, а також списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 198 сторінок, з яких основний текст дисертації – 180 сторінок. Дисертація містить 12 таблиць, розміщених на 10 сторінках, та 33 рисунки, розміщені 12 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз знаннєво орієнтованої економіки свідчить про трансформацію ролі міжнародного науково-технічного співробітництва, появу його нових форм, підвищення частки науково-технічного сегменту економіки. Зазначені фактори при застосування аналітико-синтетичного підходу та принципів економічної теорії дали змогу здійснити наведені нижче висновки.
В контексті розвитку економіки, орієнтованої на знання, поняття "технологія" здобуває інформаційного навантаження, виступає інтелектуалоємким процесом. В інноваційній економіці технологія – це ареал інтеграції процесів вироблення та розвитку знань та їх впровадження у виробництво з подальшим врахуванням ефективності впливу на способи діяльності соціальних систем. Така інтерпретація дає змогу переосмислити спосіб діяльності інноваційних технологій, виокремивши в ньому чотири рівні – дослідження (наука), оформлення (техніка), виробництво (промисловість), оцінка ефективності (суспільство).
В епоху "економіки знань" інновації стають найбільш важливим ресурсом, поступово замінюючи землю, енергію та сировину. При цьому моделі управління інноваціями відрізняються для різних країн, відтак основним напрямком розвідок економічної теорії в контексті найбільш значущих глобалізаційних змін виступає пошук найефективніших форм управління інноваціями, а в контексті міжнародної економіки – пошук таких механізмів міжнародного науково-технічного співробітництва, які б враховували національні інтереси, забезпечували б максимальну ефективність науково-технічної діяльності в спільних міжнародних проектах. Науково-технічний обмін в умовах "економіки знань" в добу інформаційних суспільств реалізується у трьох сферах, які становлять нерозривну єдність. Цими сферами є інновація, освіта та наука. Оскільки комерціалізація наукових досліджень як основа інновації тісно вплітається в освітню та наукову сфери, виникає новий економічний вимір соціального буття суспільства. В умовах інноваційного розвитку "економіки знань" виникає загальна стратегічна орієнтація не стільки на отримання певного рівня товарообміну, скільки на виникнення якісно нової економіки, яка передбачає оволодіння відповідними інтелектуальними технологіями, які закладаються та формуються в системі освіти, а створюються у системі науки.
На сьогоднішній день в економіці знань інновація, освіта та науково-дослідна діяльність описуються за допомогою "трикутника знань", який включає три обов’язкові компоненти – дослідження (НДДКР), інновацію (впровадження) та освіту. Саме їх інтеграція та синхронізація формують основу економічного успіху. При цьому особливо важливим є баланс між цими трьома сферами, саме їх збалансоване співіснування забезпечує розвиток науково-технічного потенціалу країни та її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Технологічна потужність економіки залежить не тільки від її власних інновацій, але й від здатності впроваджувати технології, вироблені в інших країнах. Науково-технічний обмін є основною формою просування інновацій.
Ділове партнерство у сфері науково-технічного співробітництва на сьогоднішній день є важливим фактором підвищення ефективності підприємництва, оскільки науково-технічна галузь в постіндустріальному суспільстві є одним з найбільш перспективних секторів інноваційної економіки.
Ділове партнерство є окремим випадком ділового співробітництва, воно являє собою поєднання зусиль представників конкурентних сфер. Реалізація ділового партнерства вирішує дві основні проблеми: по-перше, акумуляцію коштів для реалізації затратних наукомістких та високотехнологічних проектів, по-друге – трансфер знань та технологій від науки до підприємництва. Результати ділового партнерства можна спостерігати як у внутрішньо національних, так і у світових масштабах. Таким чином, ділове партнерство у сфері науково-технічного співробітництва сприяє як розвитку економіки, так і науково-технічному прогресу.
Побудова економіки знань в КНР ґрунтується на цілеспрямованій державній підтримці як національної інноваційної сфери, так і наднаціональної сфери міжнародного трансферу знань та технологій. Особливістю китайського варіанту їх розвитку є створення світової мережевої інноваційної системи, в якій найвидатніші наукові досягнення досліджуються, переглядаються та розширюються китайськими дослідниками.
Трансфери знань та технологій в КНР спрямовані на забезпечення ефективного використання науково-технічного, інноваційного та інтелектуального потенціалу держави, які є стратегічними напрямками розвитку китайської економіки. Відтак, КНР проводить реформи, основною особливістю яких є націленість на збереження власної самобутності, уникнення негативних тенденцій глобалізаційних впливів.
Найбільш ефективними кроками по розширенню науково-технічного потенціалу КНР стала поступова відмова від імпорту з-за кордону готових технічних ліній із заміною їх на купівлю ліцензій на технології. Це зумовило трансфер технологій і знань, і як наслідок – розвиток науки і техніки в країні, зростання кількості запатентованих винаходів та самостійних інновацій, а також успіх китайської науки на міжнародному рівні, де фахівці з Китаю займають провідні позиції за ключовими показниками та приймають участь у найбільш значущих міжнародних наукових проектах. КНР має намір прискорити науково-технічний, економічний і соціальний розвиток за рахунок запозичення знань та спеціалістів з-за кордону.
Перед Україною, як і перед КНР, стоїть завдання побудови інноваційної економіки. На відміну від Китаю, Україна успадкувала значну частку потужних наукових інституцій СРСР, включаючи наукові кадри. Разом з тим, Україна наразі не використовує власний науковий потенціал для побудови інноваційної економіки. Ситуацію можна розцінювати як парадоксальну, адже рівень української науки досить високий. Проте через проблему впровадження наукових досягнень відсутній зв’язок між наукою та виробництвом, а тому комерціалізація технологій залишається низькою. Тому імпорт високотехнологічних товарів в Україні перевищує їх експорт. Власний товарообіг високотехнологічних товарів Україна намагається реалізувати через посилення взаємодії з ЄС, а найбільш розвиненим міжнародне є науково-технічне співробітництво України з країнами СНД. Разом з тим, ринки західних країн вже сформовані, а тому складно завоювати в них стійкі позиції.
Більш перспективними напрямками розвитку експортної торгівлі та науково-технічної взаємодії є масштабні східні ринки, які володіють значним потенціалом, розвивають інноваційну інфраструктура і згодні закуповувати високотехнологічну продукцію. Вигода такої спрямованості полягає також у побудові науково-технічного співробітництва з країнами, які, за прогнозами, є майбутніми світовими економічними лідерами. Зайняти власну нішу в наукомістких економічних процесах для України повинно стати стратегічним завданням. Розвиток науково-технічного співробітництва України та Китаю можливий лише на основі розвитку економіки, що потребує значних зусиль з боку держави і потребує шляхів удосконалення інвестицій. Результати дослідженої моделі впливу іноземних інвестицій та його особливості на економічний розвиток дають підстави стверджувати про необхідність продовження реформ, залучення інвесторів. Для реалізації даної моделі слід врахувати наступні висновки.
Якщо для України інтерес становить інноваційна модель КНР, то для Китаю – наукові ресурси України. Відтак науково-технічний сектор є найбільш перспективною галуззю взаємодії між державами.
Загальна стратегія науково-технічного співробітництва між Україною та КНР передбачає впровадження в життя чотирьох важливих стратегій.
1) Створення міжнародні вільні економічні зони, в яких слід концентрувати пріоритетні промислові комплекси. Особливо доцільною була би зона високотехнічної промисловості, в якій би здійснювалося впровадження у виробництво технологічних здобутків обох країн. Особливо актуальним було би створення зон пріоритетного розвитку тих технологій, в яких на сьогодні вже розгортається міжнародне науково-технічне співробітництво – авіабудівельна зона, ракетобудівельна зона, зона розвитку інформаційних та мережевих технологій тощо. Слід наголосити, що особливо вигідним було би створення таких зона на засадах спільного інвестування у розвиток довготривалих проектів. Слід зазначити, що КНР має значний досвід у створенні СЕЗ, які стали одним з дієвих стимулів розвитку китайської економіки. В Україні також вже наявна законодавча база, яка регулює діяльність СЕЗ, а також функціонує цілий ряд таких зон. Відтак умови відкриття україно-китайського співробітництва в межах СЕЗ могло б як стимулювати розвиток науково-технічної сфери обох країн, так і сприяти функціонування в таких зонах наукоємного підприємництва, науково-технічні досягнення якого могли б бути значущими для обох країн.
2) Розвиток політики залучення людського капіталу для встановлення збалансованого "трикутнику знань" в обох країнах. Обмін людським ресурсом є значущим складником трансферу знань та технологій, відтак здійснювати цей обмін можна на двох рівнях. Перший рівень на даному етапі активно реалізується – йдеться про створення науково-технологічних парків. Другим, не менш важливим в межах стратегії обміну людським капіталом фактором повинен стати освітній. Розвиток освітніх обмінів повинен мати державну підтримку.
3) Стратегія інформаційної мережевості. В сучасну епоху інформаційних технологій соціальний аспект науки повинен розвиватися. Створення спільних україно-китайських підприємств є ще надостатнім стимулом для розвитку науки як такої. Між науковцями необхідно створити спільний інформаційний простір, який дасть змогу не просто обмінюватися досягненнями науки і техніки, але й створювати оригінальні винаходи та ініціювати наукові проекти. Обмін технологіями – це могутній інструмент інноваційної економіки, проте науково-технічний прогрес рухається швидше, коли в науковій взаємодії відіграє роль соціальний фактор. Створення спільних мережевих спільнот науковців може стати довготривалою інвестицією у майбутнє науки, що, безумовно, сприятиме і технологічному розвитку.
4) Врахування в державному стимулюванні розвитку науково-технічного співробітництва економічних інтересів обох країн. Україна може слугувати мостом китайського співробітництва до Європейського ринку, а Китай – мостом українського співробітництва до Азійського ринку. Для того, щоб реалізувати дані умови, Україні та КНР слід враховувати інтереси один одного і створювати взаємовигідні умови для їх реалізації. Відтак в основі розвитку науково-технічного співробітництва України та КНР повинна лежати міжурядова взаємодія, яка б гнучко реагувала та почасові потреби науково-технічного співробітництва між державами та сприяла би укладанню фундаментальних довготривалих зв’язків, які тільки і можуть виробити ту економічну довіру, яка б лягла в основу всіх загальної стратегії розвитку науково-технічного взаємозв’язку.
Аналіз принципів міжурядової взаємодії в сфері науки і техніки передбачає дотримання в міжнародному науковому співробітництві між Україною та КНР таких принципів: принцип рівноправності науково-технічного співробітництва і взаємної вигоди в процесах науково-технічних обмінів; принцип дотримання законодавчих норм, які регулюють міжнародні правові угоди в галузі співробітництва між Україною та КНР, а також створення сприятливого законодавчого стимулювання спільної науково-технічної діяльності для виконання загального розвитку взаємодії двох держав; принцип науково-технічного сприяння розвитку співробітництва; принцип розподілу наукових сфер між Україною та КНР з врахуванням географічних, соціальних, економічних та історичних факторів, а також з врахуванням рівня новацій та інноваційного розвитку; принцип рівноправності в науково-технічних зв’язках; принцип еквівалентності в обміні здобутками науки і техніки; принцип взаємності; принцип дотримання прав інтелектуальної власності; принцип свободи наукових досліджень; принцип співробітництва у застосуванні науково-технічного прогресу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев Г.Г. Сеть трансфера технологий высшей школы, её цели и задачи / Г.Андреев// Инновации. – 2006. - №7 (94). – С.24-26.
2. Андрощук Г.А. Охрана интеллектуальной собственности в Китае : состояние и тенденции / Г.А.Андрощук // Наука та інновації. – 2010. – Т.6. - №1. – С.81-101.
3. Антонюк Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн : теорія та механізм реалізації : Монографія / Л.Антонюк. – К. : КНЕУ, 2004. – 273 с.
4. Бєлєйченко О.Г. Перспективи галузевої конкурентоспроможності національного господарства в умовах глобалізації / О.Г.Бєлєйченко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №5 (95). – С. 62–68.
5. Бідило А. Інтеграція України у світовий науково-технологічний простір у контексті глобалізації технологічного розвитку / А. Бідило // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 6. – С. 154 – 157.
6. Блонштейн Е.А. Этика и психология книготоргового предпринимательства / Е.А. Блонштейн Е.А., Э.Э. Линчевский, Р.А. Симонов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook126/01/part-003.htm. – Название с экрана.
7. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем : концепції, моделі, механізми регулювання та управління : Навч.посіб / В.Г.Бодров. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 104с.
8. Буднікевич І. М. Становлення регіонального ринку інновацій в Україні / Інститут регіональних досліджень НАН України / І.М.Буднікевич, І.М.Школа. – Чернівці : Зелена Буковина, 2002. – 200с.
9. Бюлетень № 8 "7 рамкова програма Європейського Союзу" / Національний університет "Львівська політехніка". Науково-дослідна частина. Галузева лабораторія Міжнародного науково-технічного співробітництва. – Львів, 2007. – 34 с.
10. Ван Дон. Капітал: дослідження Китаю та інших країн Азії /Дон Ван [Кит.мовою]. - Дослідження Економіки [Кит. Мовою]. – 2006. - №9. – Б.с.
11. Ван И. Приграничное экономическое сотрудничество между Россией и Китаем : автореф. на соискание уч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.14 "Мировая экономика" / И Ван. – М., 2009. – 27 с.
12. Герасимчук В.И. Научно-техническое и торговое сотрудничество Украины и Китая: структура и динамика // В.И.Герасимчук, Хуан Минжун, Т.В.Сакалош
13. Глобальне трансформации и стратегия : Монография / О.Г.Белорус, Д.Г. Лукьяненко и др. – К. : Орияне, 2000. – 424с.
14. Глущенко В.І. Роль інвестицій та інновацій у підвищенні економічної ефективності науково-технічного прогресу на виробництві в умовах ринкової економіки / Українська академія наук / В.І.Глущенко. – К., 2004. – 160с. – Бібліогр.: с. 156.
15. Гончаров А.Б. Інвестування : Навч. Посібник /А.Б.Гончаров. – Х. : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. – 240 с.
16. Гринберг Р. Государство в экономике знаний / Р. Гринберг // Экономика Украины. – 2008. – № 10. – С. 28 – 39.
17. Гриньова В.М. Організаційно-економічні основи формування системи корпоративного управління в Україні : Монографія / В.М.Гриньова, О.Є.Попов – Х. : ХДЕУ, 2003. – 323с.
18. Гуржій А.М. Міжнародне науково-технічне та інноваційне співробітництво України і КНР / А.М.Гуржій // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. – 112 с.
19. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua. – Назва з екрану.
20. Домашенко М. В. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні / М.В.Домашенко, В.Є.Рубаник. – Х. : Факт, 2002. – 550 с. – Бібліогр. : в кінці розділів.
21. Доходи китайських інвесторів за кордоном зростали 1998-2004рр. [Кит.мовою] / China Customs. [Електронни ресурс]. – Режим доступу : www.custons.gov.cn. – Назва з екрану.
22. Доходи китайських інвесторів за кордоном зростали. 2006 р. [Кит.мовою] / China economy website [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.cew.org.cn. – Назва з екрану.
23. Дяо Лі. Державне регулювання економіки в Китаї : автореф. дис.на здобуття наук.ступеню канд.економ.наук : спец. 08.02.03."Організація управління, регулювання та планування економікою" / Лі Дяо ; Харк. нац. ун-т ім.В.Н.Каразіна. – Х., 2000. – 14 с.
24. Евстигнеев В. Финансовая глобализация - явление и методологический инструмент /В.Евстигнеев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №3. – С.74-76.
25. Економічна політика. Навч.посібник / Під ред. проф. Гуменюк П.Д. – Тернопіль : ТАНГ, 1997. – 160с.
26. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика / Національний ін-т стратегічних досліджень / Я.А.Жаліло. – К. : НІСД, 2003. – 368 с.
27. Жень Фей. Прямі іноземні інвестиції в розвитку транзитивних економік України і Китаю : автореф.на здобуття наук.ступеню канд.екон.наук : спец. 08.05.01 "Світове господарство і міжнародні економічні відносини" / Фей Жень. – К., 2001. – 18 с.
28. Зан Уиін. Інновація державних підприємств [Кит.мовою]. – Пекін : б.м., -1999. – б.с.
29. Зань Вену. Теорія та практика переходу до ринкової економіки середніх та східних країн Європи [Кит.мовою] / Китайська соціальна академія наук. – Б.м. – Б.с.
30. Зао Найпін. Питання приватизації східної Європи та середньої Азії [Кит. Мовою]. – Пекін : Видавнича компанія сучасної світи. – 1999. – Б.с.
31. Землякін А.І., Лях І.І. Науково-правові основи регулювання інноваційної діяльності в Україні/ А.І.Землякін, І.І.Лях // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С. 28-35.
32. Зу Уанзун. Дослідження прямих іноземних інвестиціях у торгівлі [Кит.мовою]. – Пекін : Женмін, 2006. – 323с.
33. Интеграция научно-технической сферы Украины в мировую экономическую систему: Монография / Ю.В.Макогон, С.Н.Кацура, М.И.Кравченко, В.В.Ходыкина / НАН Украины. Институт промышленности; Министерство образования и науки Украины. Донецкий национальный университет. – Донецк, 2003. – 236 с.
34. Іванов О.В. Науково-освітньо-інноваційні комплекси в забезпеченні організації освітньої, наукової та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах України / О.В.Іванов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uiis.com.ua. – Назваз екрану.
35. Калиновская Т.Г., Косолапова С.А. Треугольник знаний как фактор инновационного развития / Т.Г.Калиновская, С.А.Косолапова // Материалы конференции "Инновации в экономике". – М., 2010. – С.118-122.
36. Капица Ю. Международно-правовое регулирование в сфере трансфера технологий и национальные приоритеты : проблемы соотношения / Ю.Капица [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iee.org.ua/files/alushta/33-kapica-mejdunarodnoe_pravovoe_reg.pdf. - Назва з екрану.
37. Каракай Ю. Роль государства в стимулировании инновационной деятельности / Ю. Каракай // Экономика Украины. – 2007. – № 3. – С. 14 – 21.
38. Карлинская Е.В. Опыт инновационного развития Китая / Е.В.Карлинская [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rpm-consult.ru/pdf/Innovation_Development__experience_New_China_.pdf. – Название с экрана.
39. Кацура С.М. Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань / С.М.Кацура, В.В.Лимар. – Економічний вісник Донбасу. – 2010. - №1 (19). –С.43 – 46.
40. Китай. Факты и цифры. – Пекин : Изд-во литературы на иностр. языках. – 2009. – 114 с.
41. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Китаї. Історія, специфіка та загальні тенденції / П.Ковалишин. – Економіст. – 2006. - №9. – С.52-55.
42. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Китаї. Параметри та вплив на економіку / П.Ковалишин. – Економіст. – 2006. - № 10. – С.54-57.
43. Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України / С.С.Ковальчук // Фінанси України. – 2004. – №7. – С. 96-103.
44. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации
В.Коллонтай // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №1. – С.24-30.
45. Кондратьев Н.И. Развитие новых форм отношений под воздействием глобализации / Н.И.Кондратьев // Вестник Челябинского государственного университета: Экономика : Вып.17. – 2009. - №1 (139). – С.20-26.
46. Конкурс на отримання грантів ділового партнерства – 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crdf.org.ua/funding/24_06_2011.htm. - Назва з екрану.
47. Король В.И. Международное частноправовое регулирование договорных отношений в области трансфера технологий в Украине в Китае / В.И.Король // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. - С.18-20.
48. Корпорації : управління та культура / А.Е. Воронкова, М.М. Баб'як, Е.Н. Коренєв, І.В. Мажура. – Дрогобич : Вимір, 2006. – 376 с.
49. Кравченко М. Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України / М.Кравченко // Журнал інтелектуальної еліти «Персонал». – 2007. - №3. – С.33-34.
50. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент : Навч. Посібник. – К. : КНЕУ, 2003. – 504 с.
51. Кудин С. І. Акціонерна власність в умовах ринкової трансформації економіки України: Дис. канд. екон. Наук : 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка ; С.І.Кудін. – Л., 2003. – 215 с. – Бібліогр. : арк. 189-209.
52. Куценко Ю.Ю. Капітал інновацій. Моделі та типові етапи: (Наук.-практ. посіб. з інноваційно-фінансового менеджменту) / Ю.Ю.Куценко – К. : ЗАТ "ВІПОЛ", 2003. – 157 с.
53. Кэ Янь. Наука и техника Китая. Реформа и развитие / Янь Кэ. – Б.м. : "Межконтинентальное издательство Китая". – 2005. – 211 с.
54. Лимар В. В. Міжнародний трансфер знань. Україна на міжнародному ринку знаніємістких товарів / В. В. Лимар // Економіка: проблеми теорії та практики [збірник наукових праць]. – Вип. 249 : в6т. – Т. VI. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. – 288 с.
55. Лукін С.Ю. Україна на світовому ринку наукоємної продукції / С.Ю.Лукін, Р.П.Козаченко // Економічний простір. – 2008. - №11. – С.29-35.
56. Луо Цан Уан. Прямі іноземні інвестиції, вітчизняні капітали та зростання економіки Китаю [Кит.мовою] / Цан Уан Луо. – Шанхай : Видавництво Женмін, 2005. – 261 с.
57. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. Посібник \ Т.В.Майорова. – Київ : ЦУЛ, 2004. – 376 с.
58. Майснер Е.В. Пути трансфера технологий на китайский рынок / Е.В.Майснер // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. - С.13-17.
59. Макаров В.Л. Экономика знаний: уроки для России / В.Л.Макаров // Вестник Российской академии наук. – 2003. – т.72. - №5. – С.450.
60. Маковецька Т.В. Основні напрямки та особливості інвестиційної політики економічної безпеки України в умовах сучасного глобалізованого світу / Т.В.Маковецька // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. – № 4 (33). – С. 61 – 64.
61. Максюта А. А. Державна інноваційна політика : виклики сьогодення та шляхи подолання / А. А. Максюта [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://innov.dn.ua/text/left/work/20081119/report/20081204-0832.html. – Назва з екрану.
62. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф.Махлуп. – М. : Прогресс, 1966. – 462 с.
63. Медведкін Т.С. Інноваційний розвиток України в умовах трансферу технологій та науково-технічної співпраці / Т.С.Медведкін // Журнал європейської економіки : Том 7 (№2), червень 2008. – Тернопіль : ТНЕУ. – С.153-161.
64. Мельник Т.П. Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної діяльності. Конспект лекції / Т.П.Мельник. – К. : Видавничий центр КДТЕУ, 2000. – 31 с.
65. Мельничук А.П. Внешнеэкономическая деятельность. Международный обмен технологиями / А.П.Мельничук. – М. : "ИКФ "ЭКСМОС", 2003. - 144 с.
66. Микитенко В.В. Вимоги до впровадження новітніх технологій і високотехнологічної продукції / В.В.Микитенко // Проблеми науки. – 2001. – №9. – С.13-16.
67. Микитюк П. П. Аналіз впливу інвестицій та інновацій на ефективність господарської діяльності підприємства / Тернопільський національний економічний ун-т / П.П.Микитюк. – Т. : Економічна думка, 2007. – 295с.
68. Мірошник І.М. Моделі стратегічного планування інноваційного розвитку високотехнологічного виробництва / І.М.Мірошник // Економіка і прогнозування. – 2004. - №4. – С.24-28.
69. Менеджмент та маркетинг інновацій / Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В., Мельник Л.Г., Мішенін Є.В., Божкова В.В. / Сергій Миколайович Ілляшенко (заг.ред.). – Суми : Університетська книга, 2004. – 615с.
70. Нагачевська Т.В. Сучасні тенденції міжнародного трансферу технологій та перспективи України / Т.В.Нагачевська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка [Текст] / редкол. : Д. М. Черваньов [та ін.]. – К. : Київський ун-т. – (Економіка). Вип. 43 / Ред. Д. М. Черваньов. – 2000. – 90 с. – С.6-10.
71. Науково-технічний потенціал України та сучасні проблеми глобалізації науково-технологічної сфери / Зінченко О.П., Ільчук В.П., Радзієвська Л.Ф., Євтушенко В.М. – К. : НДІСЕП, 2004. – 77 с.
72. Овчинникова К. П. Экономическое сотрудничество: эффективность и перспективы / К.П.Овчинникова. – М. : КТИ, 1993. – 178 с.
73. Основи економічної теорії / Федоренко В.Г., Ніколаєнко Ю.М., Віденко О.М. та ін. – К. : Грані, 2005. – 511 с.
74. Остапенко Т.Г. Міжнародний обмін технологіями у формуванні та забезпеченні конкурентних переваг національної економіки (на прикладі Італії) : автореф.на здобуття наук.ступеню канд. екон. наук : спец. 08.00.02 "Світове господарство та міжнародні економічні відносини" / Т.Г.Остапенко. – К., 2007. – 20 с.
75. Пархоменко О.В. Інформаційні аспекти міжнародного науково-технічного співробітництва : Аналітичний огляд / О.В.Пархоменко, А.П.Гончаренко, А.О.Пархоменко. – К. : УкрІНТЕІ, 2007. – 72 с.
76. Патора-Висоцька З., Книш Д. Малий бізнес і прямі іноземні інвестиції / НАН України; Інститут регіональних досліджень / З. Патора-Висоцька, Д.Книш. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2006. – 208с.
77. Пахомов Ю.Н. Украина и Россия между Западом и Востоком / Ю.Н.Пахомов // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. - №5-6. – С.3-8.
78. Пахомов Ю. Україна і Росія на хвилях глобалізації / Ю.Пахомов // Політична думка. – 1998. - № 2. – С.140-151.
79. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні / А.А.Пересада. – К. : "Лібра", 1998. – 392 с.
80. Петик Н. Україна в сучасних глобалізаційних процесах / Н.Петик // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип.19. – С.530-539.
81. Пи Цаннон. Теорія зовнішньої торгівлі Китаю [Кит.мовою] / Цаннон Пи. – Пекін : В-во суспільно-технологічної л-ри, 2006. – 419 с.
82. Погорєлова І.С. Сучасні українсько-китайські відносини : історія становлення та розвитку // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. - №19 (206). – С.80-89.
83. Позняков В.П. Деловое партнерство как одна из форм деловой активности предпринимателей [Электронный ресурс] / В.П.Позняков, Т.С.Вавакина. – Режим доступа : http://www.ipras.ru/cntnt/rus/institut_p/publikacii/rossijskie4/n16poznyako.html. – Название с экрана.
84. Портер М. Конкурентоспособность: Учеб.пособие / М.Портер. – М. : Издат.дом "Вильямс", 2000. – 418 с.
85. Рудь Б. Визит из Поднебесной [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://podrobnosti.ua/analytics/2011/06/20/776195.html. – Назва з екрану.
86. Рыбачук Ю. Украина и Россия: партнеры по кризису? / Ю. Рыбачук // Комментарии. – 2010. - №8. – С.18.
87. Сакс Дж. Сегодня мир разделяют не идеологии, а технологии / Дж.Сакс [Электронный ресурс] . – Режим доступа: http://www.worldeconomy.ru/Sidex.php?Mode=article&ID=440. - Название с экрана.
88. Санто Б. Триединство знания и критерий превосходства / Б.Санто // Инновации. – 2007. - № 10 (108). – С.19-27.
89. Сапеліна Н.В. Стан та перспективи інноваційного розвитку економіки України / Н.В.Сапеліна // Вісник економіки транспорту та промисловості. – 2011. – № 33. – С.256-258.
90. Свірідова Н.Д. Прямі іноземні інвестиції: світовий досвід та стратегія залучення в економіку України / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля / Н.Д.Свірідова. – Луганськ, 2004. – 164 с.
91. Семиноженко В. Перед лицем викликів глобалізації / В.Семиноженко // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 жовтня. – С.7.
92. Сергеев В.М. Экономика знаний. Роль образования и науки в современном мире / В.М.Сергеев [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.igpi.ru/center/seminars/party_6-09_02/party_6-09_02-sergeev.html. – Назва з екрану.
93. Солоіденко В.Б. Організаційні засади і напрями науково-технічної та інноваційної діяльності в КНР / В.Б.Солоіденко, В.М.Григорьєв // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. – С.7-13.
94. Статистика іноземного обміну [Кит.мовою] / China economic information network [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.cei.gov.cn. – Назва з екрану.
95. Структурні трансформації промислового комплексу : Зб.наук.пр. / НАН України. Інститут економіки / Редкол.: Н.П.Гончарова (відп. ред.) та ін. – К., 1998. – 123 с.
96. Татаренко Н.О. Теорії інвестицій : Навч.посібник / Н.О.Татаренко, А.М.Поручник. – К. : КНЕУ, 2000. – 160 с.
97. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: Монографія / За заг.ред. д.е.н., професора Іванова Ю.Б., д.е.н., професора Тищенка О.М. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 384 с.
98. Титов В.В. Трансфер технологий / В.В.Титов [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.metodolog.ru/00384/14.htm. - Назва з екрану.
99. Трансграничное украинско-российское сотрудничество: формы, насправления, перспективы: монография / под общ.ред. В.И.Дубницкого, В.И.Ляшенко. – Донецк : Юго-Восток, 2010. – 419 с.
100. Транснаціональні корпорації : особливості інвестиційної діяльності : Навч. посібник / Якубовський С.О., Козак Ю.Г., Савчук О.В. та ін. / За ред. С.О.Якубовського, Ю.Г.Козака, О.В.Савчука – К. : Центр навчальної літератури, 2006 – 488 с.
101. Украина – Китай : от проектов к стратегическому партнерству / Бадрак В., Згурец С., Богданов Д., Копчак В., Набоченко О., Яровой А. – Киев : Центр исследования аримии, конверсии и разоружения, – 2009. – 94 с.
102. Україна-Китай. Перелік чинних двосторонніх докуменів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.china-ukraine.org/ru/statistics/7.html. – Назва з екрану.
103. Фанг М. Економічна і соціальна оцінка розвитку підприємництва в промисловості : автореф. на здобуття наук.ступеня канд.екон.наук : спец. : 08.07.01 – економіка підприємництва / М.Фанг ; Нац. техн. Ун-т "Харківський політехнічний інститут". – Х., 2006. – 23 с.
104. Фанг Мочинь. Экономическая и социальная оценка развития предпринимательства в промышленности (Китай-Украина). Монография / Мочинь Фанг, Ф.Мищенко. – Х. : ФлП Павленко А.Т. ; ИД "ИНУКЭК", 2009. – 176 с.
105. Федулова Л.І. Стан та проблеми України в контексті розвитку ринків високотехнологічних товарів та послуг / Л.І. Федулова // Наука та інновації. – 2009. – № 3. – С. 40-48.
106. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки /Л.І.Федулова // Економіка України. – 2006. - № 6. – С. 4-11.
107. Фишмен Т. Китай Inc. Восход сверхмощного глобального конкурента / Т.Фишмен; [пер.с англ.]. – М. : Эксмо, 2007. – 448 с. – (Библиотека эксперта).
108. Філіпенко А.С., Україна і світове господарство взаємодія на межі тисячоліть / А.С.Філіпенко, В.С. Будкін, А.С.Гальчинський. – К. : Либідь, 2002. – 470 с.
109. Фомичев В.И. Международная торговля / В.И.Фомичев. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 428 с.
110. Хампе П. Економічна глобалізація : економічний досвід та рушійні сили / П.Хампе // Журнал європейської економіки. – Т.2. – Червень, 2003. – С.204-213.
111. Ходикіна В.В. Вплив науково-технічного фактору на ефективність участі України в процесі інтернаціоналізації світового господарства / В.В.Ходикіна // Економіка промисловості. – 2009. - №2 (20). – С. 94-99.
112. Ходикіна В. В. Міжнародна науково-технічна інтеграція України в контексті стратегії інноваційного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук.ступеню кад.екон.наук : спец. 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини / В.В.Ходикіна. – Донецьк, 2005. – 20 с.
113. Хуан ІаШен. Іноземні інвестиції в етапі реформи [Кит.мовою] / Хуан ІаШен. – Пекін : Хінхінг, 2005. – 464 с.
114. Хуан Мінжун. Акціонерна власність у перехідній економіці : Україна та Китай / Мінжун Хуан // Мат. Всеукраїнської. Наук.-практ. конфер. [Теорія та практика ринкових перетворень : економічний та соціальний контекст] (20-22 березня 2008 р.). – Вінниця: ВІЕ ТНЕУ, 2008. – Том II. – С.333-340
115. Хуан Мінжун. Вплив прямих іноземних інвестицій на економіку України та Китаю / Мінжун Хуан// Економіка Держава. Інвестиції: практика та досвід. Зб.мат. Наук.-практ. журнал. 2008. - №16. – С.16-20.
116. Хуан Мінжун. Зовнішньоторгівельні відносини КНР і України : стан та перспективи / Мінжун Хуан // Мат. міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. [Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті 2008], (Одеса, 20-30 червня 2008 р.) – Одеса : Черноморье, 2008. – С.34.
117. Хуан Мінжун. Інноваційний розвиток на підприємствах КНР та України / Мінжун Хуан // Економічні науки / Сер.: «Регіональна економіка»: Зб. наук. праць. – Луцьк, 2008. – Вип. 5(17). – Ч.2. – С.297-305.
118. Хуан Мінжун. Інновація в міжнародному науково-технічному співробітництві в епоху "суспільства знань" // Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура: зб.мат. Всеукраїнської конф., Київ, 22 лютого 2011 р. – К.: 2011. – С.153-157.
119. Хуан Мінжун. Корпоративна власність у глобальній економіці : досвід України та Китаю / Мінжун Хуан // Матер. XVI Міжнар. наук.-практ. конф. [Управління підприємством : діагностика, стратегія, ефективність] (Таллінн, 10-11 квітня 2008 р.) – К. : Політехніка, 2008. – С.200-202
120. Хуан Мінжун. Міжнародне науково-технічне та інноваційне співробітництво України та Китаю / Мінжун Хуан // Матеріали IV наук.- практ. конф. [Міжнародне науково-технічне співробітництво], (Київ, 3-4 березня 2008 р.). – К., 2008. – С.38.
121. Хуан Мінжун. Міжнародний трансфер знань та технологій в побудові інноваційної економіки (на прикладі Китайської Народної Республіки) / Мінжун Хуан // Економіка. Держава : зб.мат. : Наук.-практ. Журнал. – 2011. - № 5. – С.60-62.
122. Хуан Мінжун. Напрями державного регулювання економіки: досвід Китаю та України / Мінжун Хуан // Мат. II Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. [Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики], (Львів, 29-31 травня 2008 р.) – Львів. : 2008. – С.234
123. Хуан Мінжун. Науково-технічний обмін як важлива складова міжнародних економічних відносин / Мінжун Хуан // Інституціональний вектор економічного розвитку. зб.мат. Наук.-практ. журнал, Запоріжжя, 2011 р. – Вип. 4 (1) - С.183-190
124. Хуан Мінжун. Проблеми розвитку науково-технічних співробітництв в контексті ділового партнерства / Мінжун Хуан // Проблеми системного підходу в економіці: зб.наук.-праць. – К. : НАУ, 2011. – Вип.37. – С.156-163.
125. Хуан Мінжун. Роль інновації, науки та освіти в формуванні "економіки знань" в умовах інформаційного суспільства / Мінжун Хуан // Філософія фінансової цивілізації : людина у світі грошей : Мат. IV Міжнар. філософсько-економічних читань, Львів, 18-20 травня 2011 р. – Львів, 2011. – С.263-269.
126. Хуан Мінжун. Співробітництво України та Китаю в контексті глобалізації / Мінжун Хуан // Мат. V (ХVII) Всеукр. наук.- практ. конф. [Міжнародне науково-технічне співробітництво], (Киів, 12-13 березня 2009 р.). – С.247.
127. Чень Юн. Концептуальные основы "отношений нового типа" в многополярном мире и китайско-российское стратегическое партнерство : автореф. на соискание уч. степени канд. полит. наук : спец. 23.00.04 "Политические проблемы международных отношений и глобального развития" / Юн Чень. – М., 2008. – 38 с.
128. Черваньов Д.М., Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України / Д.М.Черваньов, Л.І.Рейкова. – К. : Т-во "Знання", 1999. – 514 с.
129. Чернявська О. Фінансові інструменти стимулювання науково-технологічної діяльності : світова практика та українські реалії / О.Чернявська // Міжнародна економічна політика. – 2009. - №10-11. – С.143-172.
130. Шевчук В.Я. Формування інноваційної моделі сталого розвитку України в посткризовий період / В..Шевчук // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. - №51-2. – С.6-8.
131. Шенкар О. Китай: век ХХІ. Развитие Китая, его влияние на мировую экономику и геополитическое равновесие / О.Шенкар. – Днепропетровск: "Баланс Бизнес Букс", 2005. – 192 с.
132. Шеставин Н.С. Европейская научно-технологическая интеграция Украины: возможности и риски / Н.С.Шеставин, С.Ф.Попов // Проблеми науки. Міжнародний науково-практичний журнал. – К., 2006. -№6. – С.41-42.
133. Шинкаренко Л.Н. Проблемы и перспективы сотрудничества Украины и Китая в сфере современных биотехнологий / Л.Н.Ширкаренко // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. – С.20-22.
134. Шмігельська З.К. Стратегія міжнародного науково-технічного співробітництва України із зарубіжними державами в умовах глобалізації / З.К.Шмігельська // Економічний форум. – 2011. - №11. – С.3-8.
135. Шовкун І. Галузевий сектор науки в контексті інноваційних процесів в економіці України / І.Шовкун // Економіка України. – 2006. – №10. – С. 49-59.
136. Шовкун И.А. Экономическое и научно-техническое развитие Украины и Китая : общее и особенное / И.А.Шовкун // Актуальні питання і організаційно-правові засади співробітництва України і КНР в сфері високих технологій. – К., 2004. – С.22-24.
137. Экономика: Учебник / Под ред.доц. А.С. Булатова. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 816 с.
138. Ющенко Н.К. Економічна глобалізації та її вплив на сучасний світ // Процессы глобализации мировой экономики / Н.К.Ющенко // Наукові праці ДонНТУ. Серія : економічна. – Випуск 84. – С.6-12.
139. Яо Фен. Формування пріоритетних напрямів економічного співробітництва між КНР та Україною : ав